Український тиждень

«Є молоді люди, схожі на тарганів, які не можуть знайти роботу і не мають місця у професійній сфері. Дехто з них стає представником медіа, дехто — активним користувачем соцмереж, активістами руху за право на інформацію та іншими активістами, і вони починають нападати на всіх», — із цієї зневажливої фрази голови Верховного суду Індії Сурʼї Канта у травні 2026 року у бік молодого юриста, який прагнув отримати звання старшого адвоката, бере свій початок історія із політичним мемом, рух довкола якого вперше за понад десять років похитнув силу влади індійського прем’єр-міністра Нарендри Моді.І хоч голова Верховного суду пізніше наполягав, що його слова було вирвано з контексту і говорив він так лише про тих, хто намагається влаштуватися на роботу із підробленими дипломами, зупинити реакцію на цю фразу вже було неможливо. Мемом-відповіддю на ці слова Сурʼї Канта стала Сосkrоасh Jаntа Раrty (СJР), або ж «Народна партія тарганів», рухові довкола якої вдалося мобілізувати молодь покоління Z, а пізніше й старше покоління індійців у боротьбі із корупцією в освіті та звернути увагу на проблеми індійської молоді. Нині 65% індійського населення – це люди віком молодші 35 років, тож йдеться про проблеми більшості населення. Нещодавно активісти святкували першу перемогу — міністр освіти Дхармендра Прадхан подав у відставку, а уряд погодився розглянути пропозиції активістів руху реформ в освіті та проведенні іспитів. Водночас протести в Індії можна частково вписати у ширше тло активізації молоді покоління Z у регіоні Південної Азії, адже упродовж останніх років молодь активно протестувала і в Непалі, і в Бангладеш, і на Шрі-Ланці. Але спершу про «тарганів» і те, чим він відрізняється від решти рухів у регіоні.

«А що як усі таргани зберуться разом?»

Саме цю фразу у повідомленні на платформі «Х» написав Абіджит Діпке, 30-річний індієць, який раніше працював у політичних комунікаціях опозиційної індійської Партії простої людини (Аам Аадмі Парті), а на той час перебрався до США, де навчався на магістерській програмі в Бостоні і, за його словами, вже не був повʼязаний із політикою. Партія простої людини також виникла в результаті політичної мобілізації після антикорупційних протестів в Індії 2011 року, тож мабуть попередній досвід все ж трохи став йому в нагоді. За лічені дні в акаунта «Народної партії тарганів» вже були мільйони фоловерів на інстаграм, а нині таких майже 27 мільйонів. Ключовим в онлайн комунікації був гумор — молоді люди творили меми на важливі для них теми. Водночас невирішені проблеми індійської молоді та корупція в освіті, здається, були вже настільки чутливим питанням, що це й мобілізувало рух.Лого Народної партії тарганів в інстаграміНа початку травня 2026 року в Індії проводився Національний кваліфікаційно-вступний іспит для студентів бакалаврату (NЕЕТ-UG), який визначає можливість вступу на медичні спеціальності.Вступ на медичні спеціальності в цій країні — один із найскладніших і приводом є низка факторів: мала кількість місць у медичних коледжах, дорога вартість навчання та численні випадки корупції у проведенні тесту NЕЕТ-UG.Саме тому чимало індійських вступників обирають вивчати медицину закордоном. До повномасштабного вторгнення Росії (і починаючи ще з часів СРСР) Україна була однією із ключових країн, де індійська молодь вивчала медицину. Нині індійські студенти продовжують навчання в Україні, але їх кількість максимально зменшилася.У 2024 році вже були протести після проведення тесту NЕЕТ-UG через те, що його питання ймовірно були злиті. Індійські медіа повідомляли про арешти у звʼязку з тим, що запитання можна було купити за певну суму. Однак тоді результат тесту врешті не скасували. А от у 2026 році уряд вирішив таки його скасувати та провести повторний наприкінці червня. Це посилило незадоволення. Місцеві медіа повідомляли про десятки суїцидів серед молоді. Загиблі вступники залишали записки, де писали, що не в силах підготуватися та здати ще один такий тест.На той час активісти «тарганів» вже проводили щоденну сидячу акцію протесту в Делі біля історичної обсерваторії Джантар Мантар — майданчика, який десятиліттями слугує головним місцем масових акцій протесту в Індії. Незадоволення щодо корупції із тестом NЕЕG-UG акумулювало більше підтримки для протестувальників. Однак учасники та спостерігачі цих протестів стверджують, що його територія стала місцем особливої довіри та солідарності для молодих індійців, що відрізняє його від попередніх протестів.Для індійської активістки, правозахисниці та авторки Кавіти Крішнан протест біля обсерваторії Джантар Мантар, чимось нагадував український Майдан. «Цей протест був не схожим на традиційні протести в Індії, тому що більшість із них мали значний «організаційний» компонент з боку партій, профспілок чи студентських організацій. Тут вони були також присутні, але велика кількість людей з’являлася там спонтанно, у них були свої канали комунікації, мережі поширення інформації. Хтось приходив і приносив їжу до місця протесту, хтось замовляв їжу для протестувальників. І з того, що я чула про Майдан — це був простір громадянського суспільства набагато більше ніж політичний мітинг — ніби різноманітне суспільство збиралося разом, піклувалося один про одного та самостійно організовувало все необхідне… Тут студенти також взяли на себе усю організацію. Вони піклувалися про те, де хто стоятиме, як дозволити людям зайти, як зробити так, щоб старшим людям було легше там перебувати. Зараз у Делі дуже спекотно, тож вони стояли із віялами, аби обдмухувати протестувальників. Групи студентів організовувалися, аби прибирати територію протесту. І в організації цього усього не було якогось єдиного лідера. Вони все це робили самі», — розповідає вона у коментарі Тижню.Варто також зазначити, що так само як Революція Гідності розпочиналася як  студентський протест, а після побиття студентів акумулювала велику підтримку серед українців, незалежно від віку, так само після того, як поліція Делі намагалася брутально розігнати протест 20 липня, рух отримав нову хвилю підтримки по всій Індії. «Сам протест очолювали студенти, але після 20 липня він отримав багато підтримки від різних верств суспільства», — розповідає Тижню журналіст видання Тіmеs оf Іndіа Рудроніл Гош. Хоча Делі було епіцентром протесту, він поширився на інші індійські міста. Великі протести були зокрема у Мумбаї.З огляду на те, що більшість Індії — це молодь, протест уособлював ключові для неї проблеми — окрім корупції в освіті ще й безробіття. Згідно з дослідженням університету імені Азіма Премджі в Бангалорі, за останні двадцять років вдалося значно демократизувати доступ до вищої освіти в країні. Так само зросла кількість випускників, натомість пропозицій на ринку праці для випускників вищих навчальних закладів недостатньо. Так, на 5 млн нових випускників, які зʼявилися за той час, додалося лише 2,8 млн нових позицій. Ці цифри добре ілюструють, чому проблема настільки чутлива.

Революція покоління Z

Дехто із західних дослідників та журналістів вписує нинішні протести в Індії в загальне тло протестів покоління Z у Південній Азії упродовж останніх років. Так, у 2022 році масові протести молоді на Шрі-Ланці призвели до зміни уряду та втечі президента Ґотабая Раджапакси. Це також спричинило відхід від влади династії Раджапакс, представники якої керували країною з невеликою перервою майже два десятиліття. У липні 2024 року протести молоді у Бангладеш, причиною для яких стало невдоволення системою квот на державні посади, яка резервувала значну частку робочих місць для нащадків учасників війни за незалежність 1971 року, також призвели до повалення уряду, який понад 15 років очолювала прем’єрка Шейх Хасіна. У вересні 2025 року хвиля протестів молоді під гаслами боротьби з корупцією та за відновлення заборонених соцмереж (що сприйнялося як спроба боротьби із інакомисленням) прокотилася й Непалом, де вона змусила піти у відставку прем’єр-міністра К. П. Шарма Олі (так само політичного довгожителя, як і династія Раджапакс чи Шейх Хасіна). Водночас, індійські оглядачі застерігають від такого порівняння. Як наголошує Рудроніл Гош, ці протести не мають безпосереднього звʼязку із тим, що сталося в Непалі та Шрі-Ланці. «Проблеми, що спровокували протести, — дуже різні. Але водночас є один спільний фактор: молодь у різних країнах відчуває, що їхнє майбутнє під загрозою», — каже індійський журналіст. За його словами, гарантія зайнятості є великим викликом для молоді не лише в Індії, а й в інших країнах. «Загалом молодь бачить, що їхнє майбутнє виглядає похмуро, це викликає багато розчарування в різних країнах і є спільним чинником для усіх, але безпосередня причина в різних країнах різна», — наголошує він.Водночас за протестами в Індії уважно стежили в сусідніх країнах. Так, непальський журналіст та політичний оглядач Бал Крішна Сах у коментарі Тижню каже, що в його країні уважно стежили за протестами молоді в Індії: «Молоді непальці активно солідаризувалися із цими протестами у соціальних мережах. Вони поділяють спільну [із індійськими протестувальниками] вимогу інституційної прозорості та підзвітності з боку держави».Бал Крішна Сах вважає, що те, що ми спостерігаємо у країнах Південної Азії упродовж останніх років можна назвати «регіональним демократичним відродженням». На його думку, рушіями цього процесу є як протести, так і виборчі урни. Так, на парламентських виборах 2026 року у Непалі Народна незалежна партія, яка на той час існувала всього чотири роки, зуміла забезпечити собі майже абсолютну більшість у парламенті, що, за словами журналіста, є рідкісним явищем.«Побачивши, як колективна дія може успішно стримувати автократичні наміри влади, молодь Південної Азії встановлює нові стандарти управління: або адаптуватися й залишатися підзвітними, або зіткнутися з втратою легітимності в очах громадськості», — вважає Бал Крішна Сах.Українська правозахисниця Марія Томак, яка мала можливість спілкуватися із представниками покоління Z у Непалі та Бангладеш, і уважно спостерігає за останніми протестами в Україні, вважає, що люди цього покоління мають спільні риси незалежно від того, де знаходиться їхня країна географічно. «Гадаю, що ця спільність повʼязана із глобалізацією, доступом до інтернету та цифровізацією», — каже вона Тижню. «І якими б не були спроби вибудувати авторитарні моделі у певних суспільствах, це покоління (і ми можемо говорити що це є глобальне покоління) прагне свободи, яка виражається буквально у доступі до інтернету, можливості виходити на вулиці, протестувати, створювати рухи», — додає Марія Томак. Тому вона проводить паралель загалом між протестами молоді не лише в Азії, але й Африці (наприклад, у Кенії були протести молоді у 2024 році, які щоправда були придушені) і навіть «картонковим» протестом в Україні, де ключове питання, що спровокувало протест, було також повʼязане із корупцією.

Гумор як зброя

Написи на «картонках» під час липневих протестів і 2025 року і цьогоріч добре підкреслюють креативність та почуття гумору української молоді покоління Z. Водночас гумор завжди був невід’ємною частиною сприйняття українцями своїх політичних та суспільних реалій. Дещо по-іншому це сприймається індійським суспільством, де до політиків ставляться із великою повагою, і цьогорічні протести молоді, здається, змінюють і цю традицію.«З того, що я знаю про Україну, люди загалом не виявляють особливої поваги до лідерів у вашій країні. В Індії повага до політичних лідерів є нормою, особливо до Моді», — каже Кавіта Крішнан. За її словами, його прихильників часом називають «вірянами, бо вони йому поклоняються».У цьому контексті, на її думку, рух проявив цілковиту непошану прем’єр-міністру та політичній еліті. Але завдяки силі цього гумору вдалося вперше за багато років подолати силу дискурсу керівної партії та премєр-міністра Моді, які були панівними в Індії вже понад десять років.Протестувальник у Делі із постером «Stаyfrее набагато безпечніші, ніж система [проведення тесту NЕЕТ-UG для абітурієнтів медиків — Ред.]. Щонайменше вони не протікають». Stаyfrее — бренд гігієнічних прокладок. Фото: Кавіта Крішнан«Рівень гумору та креативності, який продемонструвала молодь під час цих протестів, — це те, чого ми не бачили вже дуже давно», — розповідає Рудроніл Гош. «Звісно, покоління Z у цьому справді сильне. Це перше покоління, яке народилося в цифрову епоху, тому для них інстаграм, рілзи та меми — це щось цілком природне. Для інших поколінь соціальні мережі — це інструмент. Для покоління Z — це частина їхнього життя». Індійський журналіст також відзначає, що під час цих протестів гумор був застосований дуже гостро, зухвало та креативно, щоб протистояти владі та уряду. «Гадаю, що це здивувало навіть індійський уряд».

Наскільки протести вплинуть на позиції уряду Моді?

Більшість політичних коментаторів зазначають, що протестам та рухові довкола «Народної партії тарганів» вдалося те, що ще до червня 2026 року видавалося неможливим: здолати панівний дискурс уряду. «До початку цього руху Нарендра Моді поводився так, ніби його голос був єдиним; він, по суті, мав повний контроль над медійними наративами, над наративами в соціальних мережах, а будь-який критичний голос, змушували почуватися дуже ізольованим», — каже Кавіта Крішнан. Цей рух же остаточно змінив цю ситуацію, бо «не лише висвітлив проблеми освіти, а й став вибухом гніву серед тисяч і тисяч студентів та молоді», на її думку. Журналіст Рудроніл Гош вважає, що ламаючи урядовий наратив, цей протестний рух створив простір для опозиційних сил.«Протягом останніх десяти років наратив уряду Народної партії Індії (Бгаратія Джаната Парті, БДП) був дуже сильним. Вони вклали чимало ресурсів у свій піар, наратив та інші подібні речі. Але під час цього протесту ми побачили, що цей офіційний наратив — було уперше зламано. Тож це створює простір для опозиційних сил в Індії», — вважає індійський журналіст.Водночас уряд Моді також намагається загладити ситуацію і певними кроками задовільнити вимоги молоді. «В уряду є розуміння, що потрібно налагодити зв’язок із поколінням Z», — каже Рудроніл Гош. Тож і Моді, і політики тепер більше комунікують через інстаграм. Звертаючись до молодих протестувальників минулого тижня 75-річний індійський прем’єр записав своє перше селфі-відео (що також спровокувало хвилю мемів та насмішок серед молоді). Окрім того, 29 липня нижня палата парламенту Індії схвалила законопроєкт, який посилює покарання за витік екзаменаційних завдань. Тепер його мають проголосувати у верхній палаті, де більшість має партія Моді, тож проблем із підтримкою вочевидь не буде. Водночас, те, чи вдасться індійському прем’єру та панівній партії повернути свої позиції, буде залежати від того, чи таки вони зможуть запропонувати розгніваній молоді якісь конкретні кроки для вирішення наболілих проблем.