Український тиждень

Двічі подумайте, перш ніж ділитися розвідданими з легковажними й пожадливими людьми, які керують Сполученими Штатами
Згідно з поки що не підтвердженим повідомленням від надійних джерел, глава ФБР Кеш Патель вирушає до Москви для зустрічі з російською службою безпеки — ФСБ. Загалом, нічого поганого: за часів попередньої адміністрації тодішній глава ЦРУ Білл Бернс регулярно виступав посланцем до Кремля. Однак новина про цей візит з’явилася на тлі повного занепаду довіри союзників до американських спецслужб.
Однією з причин є сам керівник ФБР. Унаслідок сумнозвісної тонкошкірості, зарозумілості й пафосності, він, зокрема, категорично відмовляється визнати, що Росія втручається в політичну систему США. Це викликає занепокоєння, адже ФБР — не лише правоохоронний орган; воно також відповідає за викриття шпигунів і запобігання операціям іноземних урядів, націленим на вплив на внутрішні справи США.
Колишня директорка Національної розвідки Тулсі Ґаббард зайняла аналогічну дивну позицію, принаймні публічно. Її тимчасове заміщення надзвичайно некомпетентним Біллом Пулте аж ніяк не заспокоїло союзників. (Очікується, що незабаром буде затверджено набагато більш надійного кандидата — Джея Клейтона). Сам президент Дональд Трамп задає тон цьому примхливому, прихильному до Кремля підходу. Його недбале ставлення до таємної інформації вилилося в те, що він зберігає розвіддані в незахищеному місці у своїй спальні на віллі «Мар-а-Лаго» або просто вибовкує таємниці відвідувачам, зокрема росіянам.
Імперія таємниць зазнає краху. Протягом десятиліть США очолювали глобальний альянс розвідки. Основою цього альянсу були «П’ять очей»: англомовні союзники часів Другої світової війни — Велика Британія, Канада, Австралія і Нова Зеландія. Наступним рівнем були «Дев’ять очей» — Данія, Франція, Нідерланди і Норвегія; а далі «Чотирнадцять очей» або «Sіgіnt Sеnіоrs Еurоре», до яких додалися Німеччина, Бельгія, Італія, Іспанія і Швеція. Інші асоціації і відносини — деякі вільніші, деякі тісніші — не оприлюднюються.
У рамках цих альянсів союзники регулярно йшли на ризик заради американців, витримували приниження й розчарування, а також мирилися з егоїзмом і ненадійністю, оскільки вигоди від співпраці з розвідкою США переважали втрати. Двадцять років тому Литва, Польща і Румунія, разом з іншими країнами, допомагали США викрадати й катувати підозрюваних у тероризмі. Данська служба військової розвідки допомагала Агентству національної безпеки (АНБ) шпигувати за данськими і європейськими політиками. Коли колишній підрядник АНБ Едвард Сноуден, який переметнувся на бік противника, оприлюднив ці подробиці, вибухнув величезний скандал. Відповідальні керівники данської розвідки заплатили високу ціну за свій атлантизм: зазнали арешту, стежень, переслідувань і ганьби.
Неможливо уявити, щоб нині керівники данських спецслужб пішли на порушення правил заради своїх американських колег. Дійсно, після погроз Трампа щодо Гренландії і неодноразового застосування економічного тиску на союзників Данія офіційно віднесла США до загрози для національної безпеки. Політика «Америка понад усе» має свою ціну.
В інших країн теж виникають побоювання. У березні 2025 року чотири колишні британські посли у Вашингтоні, виступаючи перед британським парламентом, наголосили на ризиках обміну розвідданими. У жовтні нідерландські урядовці заявили, що більше не діляться з американськими колегами розвідданими щодо Росії. Серед інших занепокоєнь: незаконні дії (наприклад, використання військово-морських сил для атак на судна, підозрювані у контрабанді наркотиків).
Понад усе змінилося сприйняття доброчесності США. Попри всі гадані скандали, викриті Сноуденом п’ятнадцять років тому (спецслужби займаються шпигунством — шок контент!), ніщо не вказувало на те, що розвідувальні заходи США використовувалися для надання комерційної переваги приватним компаніям. У той час, як державна політика США дедалі більше перетинається з особистими інтересами клану Трампа, мало хто узявся б робити ставку на те, що цей принцип довго протримається.
Звідси й побоювання щодо візиту Пателя до Москви. Які угоди він укладе? Яку інформацію може розкрити? Країни, які раніше довіряли США будь-які таємниці, пов’язані з Росією, хвилюватимуться, і цілком виправдано. Довіра накопичується десятиліттями. А втрачається дуже швидко.