Український тиждень

17 серпня у київському Музеї у темряві «Третя після опівночі» відкрилася документальна аудіальна виставка «Справжній степ». Це проєкт про український степ, значна частина якого наразі знищена або окупована.На виставці у повній темряві відвідувачам пропонують послухати звуки живого українського степу: спів жайворонків, курликання журавлів, свист бабаків, дзижчання коників і цвіркунів, ультразвуки кажанів. І всі ці звуки супроводжують коментарі науковців.«Справжній степ» створили як інклюзивний досвід: виставка однаково доступна для зрячих і незрячих відвідувачів. Над її створенням працювали незрячі експерти, а супровід забезпечують незрячі гіди.

Медитація в степу

«Заходить перша трійка: ви кладете руку мені на плече, наступна людина кладе руку вам на плече — і так далі по черзі», — говорить гід.Ступаємо у темну кімнату, розсуваючи м’які штори. Нас уже попередили — і про штори, і про суцільну темряву, і про розсипану траву на підлозі. Навпомацки знаходимо стільці й сідаємо — гід тим часом допомагає зайти іншим відвідувачам.Після того, як усі всілися, вмикається запис. У темряві відчуття загострюються: вуха мліють від стіни степових звуків, шкіру на руках мурашить, хоча в залі не холодно. Майже медитативне занурення посилює запах степових трав, який зустрів нас ще на вході (!) у музей.Звуки змінюються: зовсім знайомі й менш впізнавані, м’якші та різкіші, але однаково тремтливо-живі. Розумію, що 23 хвилини у повній темряві для мене тривають відчутно довше. У фіналі звучить народна пісня — про журавлів. Гід оголошує завершення презентації, на підлозі з’являється тоненька шворка білого світла — нас по черзі виводять із зали. Далі пропонують перейти у сусідню кімнату, щоб випити трав’яного чаю або торкнутися степових трав.

Звуковий ландшафт степу

В основі звукової експозиції — архівні польові записи зі степу Асканії-Нова, зроблені до окупації, а також нові записи з територій, де степові екосистеми збереглися сьогодні. Зокрема, з Тарутинських степів Одещини, де триває робота над створенням національного природного парку «Буджацькі степи», та з урочища Касова гора на Івано-Франківщині — одного з небагатьох місць в Україні, де збереглися лучні степи.Звукові історії супроводжують коментарі українських науковців, які досліджують степові рослини, тварин і гриби та працюють над збереженням цих територій. Наукові коментарі підготували Віктор Шаповал, Віктор Гавриленко, Руслан Мішустін, Володимир Бучко, Олексій Василюк, Альона Прилуцька, Наталя Корінець та Іван Мойсієнко. Частина тварин, чиї голоси звучать у виставці, занесена до Червоної книги України через знищення їхнього природного середовища існування.Ніна Диренко з одним із експонатів виставкиНіна Диренко працює в Асканії-Нова і є однією зі співавторок проєкту. За її словами, ідея виставки виникла з усвідомлення того, що степ сьогодні став недоступним для дуже багатьох людей.— До команди Асканії-Нова приєднався незрячий ботанік Юрій Олександрович Войтюк. І я подумала про те, що степ однаково недоступний і для зрячих, і для незрячих, — відзначає Ніна.Команда почала шукати архівні матеріали, зокрема записи, що збереглися у відео колишнього директора Асканії-Нова Віктора Гавриленка.— Нові польові записи робили переважно в Тарутинському степу. Записували загальні звуки — вранці, ввечері, вдень, вночі. Намагалися записувати окремих птахів, ссавців, комах. На Івано-Франківщині також працювали. Наприклад, там ми «зловили» один з моїх найулюбленіших звуків — ховрашка.Матеріал опрацьовував звукорежисер Борис Степаненко. Він займався монтажем, відновленням і покращенням уже зроблених записів.— Це дуже цікава тема і мені сподобалося працювати з нею. Більшість таких звуків українці сьогодні просто не чують, — говорить Борис. — Наприклад, хижих птахів, комах — навіть тих, які є навколо. Зазвичай, коли підходить людина, комахи притихають. А в степу їх чутно у потоці. Врешті в нашій експозиції важливим є не лише звучання окремих видів, а й загальний звуковий ландшафт степу.Ховрах крапчастий. Фото Володимира Бучка

«Для одного це спогад, для іншого — нові знання»

Юрій Войтюк — ботанік, кандидат біологічних наук, автор і куратор проєкту «Справжній», президент ГС «Український міжнародний інститут сліпих». Він пояснює, що автори хотіли створити не просто імітацію степового середовища, а й досвід, який працюватиме для різних відвідувачів.— Все залежить від того, які відвідувачі прийдуть. Для одних ми пропонуємо спогад, для інших це нові знання, можливості, відчуття і емоції. Відвідувачі-зрячі отримають інформацію про те, як звучить степ у різний час доби, — говорить Юрій. — Для незрячих людей із різним життєвим досвідом цей досвід також буде неоднаковим. Наприклад, я повністю втратив зір після 35 років, тож мав досвід зрячої людини. Для мене звуки степу — це спогад про інше життя. Для того, хто народився незрячим — це нові знання. Звуки можуть допомогти йому формувати образ світу.Уже в перший день виставки організатори приймали незрячих ветеранів. Багато військових уперше побачили степ, коли прийшли захищати його на Сході та Півдні.— Для нас важливо дати емоційний поштовх для хлопців-ветеранів, які втратили зір, — наголошує Войтюк. — У них навіть можуть виникнути асоціації з іншими обставинами, іншими територіями, можливо, навіть зовсім не зі степом. Але емоційний зв’язок важить і може допомогти у реабілітації.Юрій Войтюк також бачить у проєкті освітню складову — зокрема для незрячих і слабозорих дітей.— Звуки степу, які супроводжуються інформацією від спеціалістів, мають важливе значення для дітей, і насамперед для учнів спеціальних шкіл. Втім, не лише для них. Я думаю, що не менше 80% дорослих і дітей в Україні не були в степу, тож наш матеріал стане пізнавальним для всіх.У підсумку науковець говорить, що абсолютно для всіх відвідувачів звук може стати окремим способом досліджувати навколишній світ. При цьому умови проведення виставки залежатимуть від міста.— В Херсоні це буде бомбосховище. Там, так само як у Львові й Галичі, відвідувачі слухатимуть степ у темряві. А вже, наприклад, у Миколаєві презентація відбудеться у бібліотеці.

Де послухати «Справжній степ»

У Києві виставка триватиме до 6 вересня Музею у темряві «Третя після опівночі» (вул. О. Гончара 45-в).Вхід безоплатний за умови попередньої реєстрації на сайті Музею: httрs://0300.соm.uа/kyіv/17 серпня у київському Музеї у темряві «Третя після опівночі» відкрилася документальна аудіальна виставка «Справжній степ». Фото: Ольга БогомазПісля київської презентації проєкт вирушить в інші міста України. Звуки степу почують у Херсоні, Галичі, Миколаєві, Львові, Бурштині та Івано-Франківську. Потім аудіозапис з’явиться у відкритому доступі на сайті «Асканії-Нова».«Справжній степ» підготовлено Біосферним заповідником «Асканія-Нова», ГО «Еко-Галич» та ГС «Український міжнародний інститут сліпих» за підтримки Українського культурного фонду та Британської Ради в межах конкурсної програми «Стійкість суспільства через культуру».