Український тиждень

Наталі Луазо – голова комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту та колишня міністерка у справах Європи. Тиждень обговорив з нею проблеми втручання іноземних держав у президентську кампанію у Франції, імовірність об’єднання центристів для перемоги на виборах та ставлення прохідних кандидатів до підтримки України.

– Нещодавно Європейський Союз наклав санкції на кремлівську пропагандистку Ксенію Федорову, яка певний час очолювала філію RТ у Франції. Таким чином Брюссель підтвердив французькі санкції проти цієї особи. Проте французький телеканал Сnеws продовжує залучати Федорову до ефірів, ніби нічого не сталося. Що можете сказати про цю ситуацію як ініціаторка санкцій проти пропагандистки?
– Я радію, що Європейський Союз додав Ксенію Федорову до списку осіб, проти яких застосовано санкції. Вона цілком заслуговувала перебувати в тому переліку вже давно. Те, що СNеws робить з неї ікону, викликає запитання. Що ж це за муха вкусила цей телеканал, що він відводить стільки місця брехливій російській пропаганді?
– Цими днями крайня права політична партія «Національне об’єднання» поширила заяву, де засудила іноземне втручання й наголосила на важливості російської загрози. Це досить різко розходиться з їхнім звичним позиціонуванням з цього питання. Роздвоєння ідентичності за моделлю Доктор Джекіл і містер Гайд? Що ця заява говорить про стратегію «Національного об’єднання» на 2027 рік?
– У цьому питанні, як і в усіх інших, «Національне об’єднання» намагається заплутати сліди. Партія засуджує іноземне втручання лише тоді, коли його вже не можна заперечити. Але ця політсила ніколи не підтримувала жодних санкцій проти Москви, завжди виступала проти боротьби з кремлівським втручанням на європейському рівні, навіть зовсім нещодавно таке відбулося. «Національне об’єднання» має у своїх лавах депутатів, які рішуче підтримують Росію, і заявляє, що припинить підтримку України, якщо прийде до влади. Жодний пресреліз не зможе приховати всю глибину поступливості «Національного об’єднання» в питаннях путінської Росії. Сподіватися на інше, означає мати французів за дурнів.
– Як оцінюєте слова комуніста й кандидата у президенти Фаб’єна Русселя щодо політики Франції по відношенню до Москви: «Наші дії, схоже, продовжують війну»?
– Я вражена тим, що почула від Русселя. Адже Комуністична партія мала б не забувати: вона була єдиною французькою партією, яка проголосувала проти Мюнхенської угоди 1938 року, засудивши капітуляцію перед Гітлером, перш ніж, на жаль, підтримати німецько-радянський пакт, який прискорив початок Другої світової війни. Вона також була партією видатних борців Руху опору проти нацистської Німеччини, перш ніж закрити очі на жахи сталінізму. Давайте говорити серйозно! Як можна називати себе лівим і не виявляти жодної поваги до потерпілих від агресії? Як можна бути журналістом, як Фаб’єн Руссель, і поширювати брехливу пропаганду про відповідальність НАТО за початок великомасштабної війни 2022 року? Це мене глибоко обурює.
– А як Вам заяви Жана-Люка Меланшона стосовно причин російських атак, які, на його думку, спровоковані українськими ударами вглиб російських територій?
– Спідниця була занадто короткою? Країна, на яку напали, повинна відмовитися від відбиття агресора і не мати іншого вибору, окрім як капітулювати? Хіба ж це українські дрони зупинили прагнення до миру Владіміра Путіна? Який цинізм, яка ганьба! Проте все це аж ніяк не дивно, зважаючи на те, що мова про Жана-Люка Меланшона. Пам’ятаймо, що він аплодував анексії Криму у 2014 році та писав жахливі речі про Україну. На мою думку, його позиція повністю дискваліфікує його.
– Ви підтримуєте кандидата в президенти, колишнього прем’єра Едуара Філіппа, який нещодавно заявив, що «занадто велика кількість кандидатів» наприкінці передвиборчої кампанії «призведе до роздроблення голосів і, отже, до ризику того, що у другому турі опиняться Марін Ле Пен та Жан-Люк Меланшон». Чи сподіваєтеся на об’єднання сил «центристського табору» до травня 2027 року?
– Не може бути й мови про те, щоб наша країна потрапила в руки екстремістської партії, яка прирече її на розкол і занепад. Ризик є високим, але він не є неминучим. Цілком нормально, що багато кандидатів бажають висунути свою кандидатуру. У цьому полягає краса нашої демократії, і це шанс, про який мріють багато пригноблених народів. Але у певний момент треба буде проявити серйозність і відповідальність. Існує ризик, що у другому турі зійдуться два екстремістські кандидати від поблажливих до Росії партій, що сповідують антисемітизм. Цей ризик занадто великий, щоб допустити роздроблення голосів розсудливих французів. Тиждень за тижнем опитування громадської думки показують, що Едуар Філіпп – єдиний поміркований кандидат, який може вийти у другий тур. Він закликає до єдності. Я вважаю, що розумно було б прислухатися до нього.
– Які основні напрямки програми Едуара Філіппа?
– Едуар Філіпп глибоко переконаний, що Франція має все для успіху, але нині потребує кардинальних змін. Наш дефіцит бюджету та державний борг вимагають навести лад у наших фінансах. Інакше ми ризикуємо опинитися у фінансовій кризі, яка насамперед вдарить по найбідніших. Ми маємо погодитися працювати трохи більше, щоб наша соціальна система вистояла. Ми також прагнемо відродити школу високої якості, підвищивши заробітну плату вчителів, поклавши більшу відповідальність на батьків та надавши навчальним закладам більше свободи. Ми хочемо й надалі посилювати наші оборонні зусилля, щоб утримати будь-якого супротивника від погроз на нашу адресу. Ми прагнемо рішучих дій для пом’якшення наслідків від зміни клімату та адаптації до них. Ми також підтримуємо Європейський Союз, – він необхідний, щоб протистояти великим викликам нашого часу. Якби мені довелося узагальнити програму Едуара Філіппа одним реченням, я б сказала, що вона орієнтується на майбутнє наших дітей та на ту Францію, яку ми їм залишимо у спадок.
Читайте також: Sky Shіеld: чи готова Франція захищати українське небо своїми літаками
– Заморожені російські активи, захист українського повітряного простору – якими будуть основні напрямки політики Едуара Філіппа щодо України?
– Едуар Філіпп твердо налаштований не лише продовжувати, а й посилювати підтримку України з боку Франції. Він підтримує використання заморожених російських активів для допомоги Україні у відбитті російської агресії. Україна має право в належний час отримати від Росії компенсацію за військові збитки. Ми, європейці, маємо право надати їй частину цих коштів авансом, оскільки на нашій території заморожено 210 мільярдів російських активів. Україна потребує цього саме зараз, а не через 5 чи 10 років. Цілком очевидно, що, оскільки російська армія на східному фронті в Україні топчеться на місці, вона завдає ударів по тилу. Ми маємо захищати український повітряний простір у регіонах, де проживають цивільні особи. Ми робили це в країнах Перської затоки, в Ізраїлі, і це не зробило нас сторонами конфлікту. Нарешті, коли мир стане реальним, ми маємо надати Україні достатні гарантії безпеки. Серед цих гарантій вступ до НАТО більше не має відкидатися – навпаки.