Український тиждень

Парламентські вибори у Сербії, які відбулися 25 жовтня, завершилися політичною поразкою Александра Вучича, який домінував у політичному житті країни понад десять років. Він визнав поразку свого політичного табору після того, як попередні оцінки результатів засвідчили переконливу перевагу «Студентського списку», який, за попередніми прогнозами, отримав майже 53% голосів виборців. Згідно з оцінками, це дозволить йому отримати 140 із 250 депутатських мандатів, що забезпечує абсолютну більшість у парламенті Сербії, тоді як правляча партія матиме 105 місць.
Результат став кульмінацією майже дворічного протестного руху, який почався після загибелі 16 людей внаслідок обвалення навісу залізничного вокзалу у Нові-Саді 1 листопада 2024 року. Спершу студенти вимагали відповідальності за трагедію, але згодом вимоги розширилися до боротьби з корупцією та закликів змінити спосіб функціонування державних інституцій.
Як зазначає видання Аssосіаtеd Рrеss, студентський рух відрізнявся від традиційних опозиційних партій тим, що його представники не намагалися побудувати кампанію навколо одного політичного лідера. До виборчого списку увійшли фахівці, представники різних професій, зокрема викладачі, митці та фермери. Самі студенти не балотувалися у межах цього списку, намагаючись представити його як ширшу суспільну альтернативу усталеним політичним силам.
Ця стратегія допомогла руху вийти за межі університетського середовища. За даними АР, його представники проводили кампанію не лише у великих містах, а й у менших населених пунктах та сільській місцевості, де традиційно сильні позиції мали прихильники Сербської прогресивної партії. Це було важливо, оскільки для перемоги студентам потрібно було залучити виборців, які не підтримували чинну владу, але й не довіряли традиційній опозиції.
Ще однією важливою особливістю голосування стала висока явка. За повідомленням Rеutеrs, вона наблизилася до 70% — найвищого показника з часів розпаду Югославії 1992 року. Водночас виборча кампанія проходила на тлі повідомлень про тиск на громадян, насильство та порушення виборчих процедур.
За даними Аl Jаzееrа, сербський Центр досліджень, прозорості та підзвітності (СRТА) повідомив, що його спостерігачі зафіксували тиск на виборців або членів виборчих комісій майже на третині з 500 дільниць, які вони моніторили. Центр вільних виборів і демократії (СеSІD) також отримував повідомлення про можливі порушення, серед яких фотографування бюлетенів, групове голосування та проблеми з перевіркою документів. Вибори не минули і повністю без конфліктів: моніторинг зафіксував напад на байкерів, які підтримували студентів у Ніші, а також відбулася сутичка поблизу приміщення СНС у Лазаревці.
Для Європейського Союзу результати сербських виборів мають значення не лише через зміну влади, а й через перспективи реформ у країні-кандидатці. Відносини Белграда з Брюсселем упродовж останнього періоду ускладнювалися через питання верховенства права, незалежності судової системи, корупції та відносин Сербії з Росією. Вучич намагався балансувати між прагненням до членства в ЄС, тісними зв’язками з Китаєм і традиційним партнерством із Росією, яка залишається важливим постачальником газу до Сербії.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала студентів із перемогою та заявила про готовність Брюсселя підтримувати демократичні реформи й євроінтеграційний курс Белграда. «Ми готові підтримувати реформи у сфері верховенства права, свободи медіа, боротьби з корупцією та сильних демократичних інституцій, а також працювати разом, щоб просувати майбутнє Сербії в Європейському Союзі», — зазначила вона.
Головний виклик для студентського руху тепер полягатиме у переході від протесту до управління. Раніше кандидатка історичних наук, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич зазначала Тижню, з чим будуть пов’язані основні труднощі «Студентського списку». Тож ці вибори засвідчили, що він здатний змінити співвідношення сил і отримати парламентський мандат на реформи. Та чи перетвориться ця перемога на стійкі інституційні зміни, залежатиме тепер вже від здатності нової більшості виконати свої обіцянки.