Український тиждень

Україна вже майже три місяці залишається без посла у Сполучених Штатах — країні, від рішень якої значною мірою залежать постачання американського озброєння, обмін розвідувальною інформацією та перспективи дипломатичних переговорів щодо завершення війни. Після звільнення Ольги Стефанішиної на початку серпня Володимир Зеленський так і не призначив її наступника. І це попри те, що відносини Києва з адміністрацією Дональда Трампа протягом останніх місяців стали ще складнішими. Тож чому одна з найважливіших дипломатичних посад України залишається вакантною та наскільки це впливає на українсько-американські відносини?

Посада, на яку не поспішають погоджуватися

3 серпня Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ольги Стефанішиної з посади посла України у США. Вона очолювала дипломатичне представництво майже рік, змінивши Оксану Маркарову, яка працювала у Вашингтоні протягом шести років. Стефанішина пояснила своє рішення особистими обставинами та зазначила, що залишає посаду за власною ініціативою. За інформацією Rеutеrs, її звільнення відбулося у межах ширших кадрових перестановок в українській владі, зокрема після змін на посадах прем’єр-міністра та міністра оборони.Ще до офіційного звільнення Стефанішиної Зеленський розглядав можливість призначити послом колишню прем’єр-міністерку Юлію Свириденко. Наприкінці липня президент публічно підтвердив, що запропонував їй очолити українське представництво у Вашингтоні, однак вона відмовилася. Тоді ж він пояснив, що хотів би бачити на цій посаді людину рівня прем’єр-міністра, віцепрем’єра або міністра.Водночас знайти людину для роботи з Трампом виявилося непросто. За інформацією Роlіtісо, український президент шукає політично впливового представника, який викликатиме у нього довіру та зможе ефективно взаємодіяти з американською адміністрацією. Однак потенційні кандидати не поспішають погоджуватися на цю посаду.Дипломат, колишній посол України у США (2005–2010) та Франції (2014–2020) Олег Шамшур у коментарі Тижню пов’язує затримку насамперед із пошуком відповідної кандидатури. За його словами, призначення на цю ключову дипломатичну посаду до Вашингтона сьогодні вимагає поєднання двох якостей, які не завжди легко знайти в одній людині.«З одного боку, це має бути людина, яка повністю довіряє президенту і яка може працювати з ним. З іншого — це має бути хтось професійний, хто принаймні зможе виконувати надскладні завдання, пов’язані з роботою на посаді посла у Вашингтоні. На мою думку, з питанням лояльності легше, але ось знайти людину, яка відповідала б і першому, і другому критерію, — з цим, мабуть, є проблеми», — каже він.Схожу причину затримки Тижню називає й експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма», експерт-міжнародник Олександр Краєв.«Зеленському там потрібна людина, якій він буде абсолютно довіряти. По суті, другий Віткофф або Кушнер, але вже з нашої сторони. Тобто, людина у першу чергу лояльна, а вже потім професійна чи що-небудь ще. І з такої точки зору, звісно, шукати цю кандидатуру важко», — каже він.

Дипломат, комунікатор чи переговорник

Окремим викликом для майбутнього посла стане специфіка роботи з адміністрацією Дональда Трампа. За його президентства американська зовнішня політика значною мірою залежить від особистих рішень глави держави, а до переговорів нерідко залучають людей із його найближчого оточення. Для іноземних дипломатів це створює додаткову складність: навіть добре налагоджені контакти з Державним департаментом не завжди забезпечують доступ до тих, хто безпосередньо впливає на позицію президента.«Треба враховувати також той факт, що Трамп не є класичним президентом. З ним не працюватиме стандартний класичний дипломат. З ним потрібно когось більш медійного, більш активного, більше комунікатора, а не професійного кадрового дипломата і представника. Тобто, з ним не можна працювати так, як з нормальним американським президентом. Наскільки я чув, дуже багато потенційних кандидатів просто відмовлялися саме через трампівську токсичність, адже просто неможливо змусити людину працювати в умовах, в яких вона працювати не хоче», — зазначає Тижню Олександр Краєв.Він також вважає, що представник України повинен бути готовим не лише до складних переговорів, а й до емоційного тиску та необхідності підтримувати контакт навіть за відсутності швидкого результату.«До Трампа треба підходити з точки зору комунікації та особистого контакту. Це має бути хтось дуже медійний, психологічно загартований, готовий вислуховувати години розмов про те, які ми неправильні, як ми все робимо не так, аби потім підписати одну угоду і цим вирішити всі проблеми, бо це дуже у трампівському стилі. Потрібен також бізнесовий підхід до вирішення справ», — каже Тижню Олександр Краєв.Водночас особисті контакти з Білим домом можуть полегшувати переговори, але не замінюють системної роботи з Конгресом, Державним департаментом, Пентагоном та іншими американськими інституціями. Ба більше, за умов, коли рішення президента можуть швидко змінюватися, дипломатичне представництво має забезпечувати безперервність відносин, незалежно від поточної політичної кон’юнктури.Саме на цьому наголошує Олег Шамшур. На його переконання, для ефективної роботи у Вашингтоні майбутній посол повинен відповідати щонайменше трьом професійним критеріям.«По-перше, це має бути людина, обізнана з тим, якою є політична картина у США, розстановка політичних сил, відповідно, які є групи впливу в країні, зокрема у Вашингтоні. Тобто, це має бути хтось, хто готовий працювати практично “з коліс”, період входження у тему має бути мінімальним», — каже він Тижню.Другий критерій — це комунікаційні навички. «Посол має бути дуже вправним комунікатором, оскільки багато важливих питань військового співробітництва вирішуються напряму між відповідними органами, установами у Сполучених Штатах і в Україні, між Білим домом і Офісом президента. Посол має бути здатним розмовляти зрозумілою мовою, зі зрозумілими аргументами для всіх американців — від колег у Держдепартаменті та апараті Білого дому до пересічних громадян, щоб доводити їм, що допомогу Україні потрібно надавати, і що це у стратегічних інтересах самих Сполучених Штатів», — зазначає Олег Шамшур Тижню.

Дипломатія на випередження: чому Україні потрібен посол у США

Затримка з призначенням нового посла збіглася з одним із найскладніших періодів українсько-американських відносин за останні місяці. Як зазначає видання Rеutеrs, відносини Трампа і Зеленського різко погіршилися після того, як американський президент почав вимагати від Києва припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі. У жовтні суперечності загострилися після рішення Вашингтона тимчасово послабити окремі санкційні обмеження щодо російського пального.Це рішення викликало критику не лише з боку України та європейських партнерів, а й серед американських законодавців. Раніше видання Rеutеrs повідомило, що дванадцять сенаторів, серед яких шестеро республіканців і шестеро демократів, закликали Трампа відмовитися від домовленості з Росією. Законодавці застерігали, що додаткові надходження від продажу пального можуть допомогти Москві фінансувати війну проти України.Не менш важливою залишається проблема військової допомоги. 26 жовтня Зеленський заявив, що Україна вже майже місяць очікує погодження американським міністром оборони Пітом Гегсетом постачання ракет для систем Раtrіоt і NАSАМS. Президент доручив українській команді повторно порушити це питання перед Вашингтоном.Водночас державний секретар Марко Рубіо визнав можливість затримки окремої партії перехоплювачів, але заперечив її політичні причини. Крім того, Україна повідомляла про перебої в отриманні американської розвідувальної інформації та обмеження роботи військових супутникових сервісів Stаrlіnk і Stаrshіеld.Тому Олег Шамшур звертає увагу ще на один, третій аспект, який часто залишається поза публічною дискусією.«Послом має бути людина, яка здатна організувати збір об’єктивної інформації про ті процеси, які відбуваються у Сполучених Штатах, про ті речі, які становлять для нас інтерес. Те, що для наших перемовників певним ударом стало повідомлення про закупівлю дизелю США у Росії, свідчить про те, що очевидно є проблема у зборі об’єктивної, важливої інформації щодня», — каже він Тижню.Олександр Краєв, зі свого боку, наголошує ще на одній функції посла — здатності пом’якшувати політичні конфлікти між Києвом і Вашингтоном.«Нам потрібен хтось, хто буде приймати на себе перший удар. Не наші збройні сили, не президент, не окремо українці, а наш посол. Я знаю, це найнеприємніша частина роботи дипломата, але саме він має бути першою стіною захисту, яка на себе бере весь негатив і може його або відпружинити, або пом’якшити. А також створити умови, за яких, незважаючи на всі проблеми, державна система і державні відносини все одно продовжуватимуть функціонувати», — додає він Тижню.

Чи чекає Зеленський на результати виборів у США?

Ще одним можливим поясненням затримки з призначенням посла деякі аналітики називають проміжні вибори до Конгресу США, які відбудуться 3 листопада. Їхні результати визначатимуть нове співвідношення сил у Палаті представників і Сенаті, а отже, впливатимуть на законодавчі можливості адміністрації Трампа протягом наступних двох років.Так, раніше видання Роlіtісо наводило припущення народного депутата Ярослава Юрчишина, що Зеленський може не призначати нового посла до завершення американських виборів. На його думку, до визначення нової конфігурації Конгресу складно оцінити, який кандидат найкраще відповідатиме майбутнім політичним умовам.Водночас останні події у Вашингтоні демонструють, що ставлення американських законодавців до України та Росії не завжди збігається з партійною лінією. Видання Rеutеrs звертало увагу, що спротив окремих республіканців політиці Трампа щодо Росії може ускладнити його взаємодію з Конгресом після виборів.Олег Шамшур не виключає, що призначення посла може затягнутися до американських виборів, хоч це і важко спрогнозувати, однак, на його думку, очікування їхніх результатів не є достатньо переконливим поясненням кадрової паузи.«Такі припущення мають право на життя, але я не бачу, яким чином результати виборів можуть вплинути на підбір посла. Якщо дійсно шукати професійну людину, то вона буде готова працювати за будь-яких розкладів. І від того, що у посла можуть бути кращі відносини з демократами, гірші з республіканцями, нічого не зміниться, бо працювати треба буде і з тими, і з тими», — каже він Тижню.Колишній посол України у США також додає, що ключова роль у формуванні зовнішньої політики США залишатиметься за президентом та його адміністрацією.«Якщо демократи отримають більшість, і навіть якщо в обох палатах, то все-таки головною людиною у формуванні зовнішньої політики залишиться президент і його команда. Тобто, я не бачу яким чином це може радикально змінитися. Це дещо вплине на рівні політик чи заяв, але практично, чесно кажучи, я не думаю», — підкреслює Олег Шамшур.Тож за умов, коли рішення Вашингтона безпосередньо впливають на обороноздатність України, а зовнішня політика адміністрації Трампа дедалі більше залежить від особистих домовленостей і внутрішньополітичних розрахунків, Києву потрібен не лише представник із прямим доступом до президента, а й дипломат, здатний вибудовувати довгострокові відносини з американськими інституціями. Адже незалежно від того, хто контролюватиме Конгрес після листопадових виборів, Україні доведеться працювати з адміністрацією Трампа ще понад два роки. І що довше Вашингтон залишається без українського посла, то довше Київ відкладає формування повноцінного дипломатичного механізму, який має працювати не лише під час криз, а й на випередження.