У вересні оприлюднили найновіший звіт РІSА (РІSА, Рrоgrаmmе fоr Іntеrnаtіоnаl Studеnt Аssеssmеnt), тобто Програми ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) з міжнародної оцінки учнів, що цьогоріч охопила рекордну кількість респондентів — 760 тис. школярів із 91 країн. Як писав Тиждень, Україна вже втретє брала участь у цьому дослідженні, показавши, на жаль, не найкращі результати, адже щонайменше третина нашого учнівства не досягає базового рівня знань з природничо-наукових дисциплін, математики і читання, а 56% мають низькі результати принаймні з однієї галузі, а 29% — з усіх трьох.Перша десятка країн за успішністю має такий вигляд:Пекін, Шанхай, Цзянсу та Чжецзян (Китай) — 578.7Сингапур — 552.7Китайський Тайвань — 531.3Макао (Китай) — 530.3Японія — 522.0Південна Корея — 516.3Естонія — 511.3Гонконг (Китай) — 499.3Велика Британія — 497.7Нова Зеландія — 495.3У попередні роки топ-10 був приблизно той самий, і більшість місць стабільно займала Азія. Тим важливішим на цьому тлі стає успіх Естонії, про освіту якої вже зараз говорять як про європейський феномен.Показники Естонії в РІSА-2025 були такі:
Природничі науки — 527 (середні в ОЕСР — 482)Читання — 499 (середні в ОЕСР — 461)Математика — 508 (середні в ОЕСР — 463)
Сильна сторона Естонії в РІSА-2025 полягає не лише у високих середніх балах, а й у високих досягненнях значної частки учнів, а також у відносно справедливій системі освіти. Порівняно з багатьма іншими країнами, успіх учнів в Естонії меншою мірою залежить від їхнього соціально-економічного походження.Естонія посідає перше місце в Європі з природничих наук, математики та розв’язання задач із застосуванням обчислювального мислення. У сфері читання Естонія посіла 2-ге місце в Європі, поступившись Ірландії лише на один бал (ця різниця не є статистично значущою).Результати демонструють, що Естонія продовжує успішно поєднувати високі навчальні досягнення зі справедливістю системи. Значна частка учнів досягає принаймні базового рівня компетентності, тоді як багато хто демонструє результати найвищого рівня.Серед усіх країн-учасниць Естонія має найвищу частку учнів, які переконані, що їхні здібності можна розвинути завдяки зусиллям, наполегливій праці та зворотному зв’язку. Такого «установки на зростання» (grоwth mіndsеt) дотримуються 83% естонських учнів. Учні також демонструють впевненість у своїх майбутніх можливостях. Близько 72% із них вірять, що можуть покращити своє соціальне становище, незалежно від свого походження. Рівень задоволеності життям, про який повідомили учні, зріс до 7,4 бала за десятибальною шкалою, що перевищує середній показник ОЕСР (7,2 бала). Результати також свідчать про важливість підтримки з боку сім’ї та рівних можливостей у сфері освіти. В Естонії соціально-економічне походження має менший вплив на результати навчання, ніж у середньому в країнах ОЕСР.На сайті Еduсаtіоn Еstоnіа, щодо їхньої освіти зазначено те, що в Естонії діє система загальноосвітніх шкіл, мета якої — забезпечити всім учням найкращу освіту, незалежно від їхнього соціального походження чи інших обставин. Школи в Естонії мають досить широку автономію. Національна навчальна програма залишає простір для того, щоб кожен навчальний заклад міг розробити власну програму. Школи самостійно визначають свої цілі та пріоритетні напрямки навчання. Директори шкіл мають право наймати та звільняти вчителів, розпоряджатися бюджетом, а також оцінювати потребу в професійному розвитку педагогічного складу. Вчителі ж самостійно обирають підручники та методики викладання, які вважають доцільними для своїх уроків. Згідно із законом, освіта в Естонії є безкоштовною (за винятком випадків, коли батьки обирають для своїх дітей приватні школи). Окрім безкоштовних послуг — таких як шкільне харчування (обіди), підручники та транспорт, — учні за потреби отримують додаткову підтримку. Навчальний рік триває щонайменше 175 навчальних днів (35 тижнів) і включає чотири періоди шкільних канікул. З огляду на власні інтереси, дитина також може відвідувати заклад позашкільної освіти (гуртки чи секції).Відомо, що після відновлення незалежності у 1991 році Естонія розпочала масштабне реформування освіти, завдяки якому змогла перетворити успадковану від радянських часів системуна одну з найуспішніших у світі. Основою цих змін стали поєднання високих академічних вимог із сучасними методами навчання, розширення автономії шкіл, підвищення професійного рівня вчителів і впровадження цифрових технологій. Важливим принципом естонської освітньої моделі стало забезпечення якісної освіти для всіх дітей незалежно від їхнього соціального становища чи місця проживання.Одним із перших кроків реформування стала децентралізація управління освітою. Школи отримали більше свободи у виборі методів викладання, водночас зберігалися єдині національні стандарти. Це дало змогу педагогам пристосовувати навчальний процес до потреб учнів, не відмовляючись від загальних вимог до знань і компетентностей. У 1996 році було запроваджено рамкову навчальну програму, яка змістила акцент із механічного запам’ятовування інформації на розвиток практичних умінь і здатності застосовувати знання.Наступним важливим етапом стала реформа національної навчальної програми 2011 року. Вона передбачала тіснішу інтеграцію навчальних предметів і використання міжпредметних тем. Завдяки такому підходу школярі отримали можливість розглядати складні питання з різних перспектив, розвивати критичне мислення та встановлювати зв’язки між теоретичними знаннями й повсякденним життям. Значну увагу також приділили професійній підготовці педагогів. Рамкову систему підготовки вчителів, запроваджену у 2000 році, спрямували на підвищення кваліфікаційних вимог і розширення можливостей професійного розвитку.Важливим напрямом модернізації стала цифровізація освіти. У 1997 році Естонія започаткувала програму Тіgеr Lеар («Стрибок тигра»), метою якої було забезпечити школи комп’ютерами та доступом до інтернету. У 2002 році з’явилася платформа е-Sсhооl, яка допомогла перевести значну частину адміністративних процесів в електронний формат. Пізніше, у 2014 році, стратегія Dіgіtаl Тurn сприяла системному впровадженню цифрових компетентностей у різні навчальні предмети.Окрему увагу Естонія приділяла рівності освітніх можливостей. Реформи передбачали підтримку дітей із різними освітніми потребами, зокрема їхнє навчання у звичайних школах за умови належного супроводу. Водночас оптимізація шкільної мережі мала забезпечити ефективне використання ресурсів без втрати якості освіти в сільській місцевості.Успіх цифрової трансформації Естонії пояснюється не лише забезпеченням шкіл технікою, а й послідовною підготовкою вчителів та інтеграцією технологій у навчальні програми. Програма Тіgеr Lеар створила необхідну інфраструктуру для подальшого розвитку цифрового навчання. Проте держава розуміла, що сама наявність комп’ютерів не гарантує покращення освітніх результатів. Тому значні ресурси спрямували на формування цифрової грамотності педагогів і навчання їх ефективно використовувати технології на уроках.Важливу роль відіграють електронні освітні платформи еКооl і Stuudіum. Вони об’єднують учителів, учнів і батьків у спільному цифровому середовищі, де можна переглядати оцінки, відстежувати відвідування, отримувати інформацію про навчальні завдання та спілкуватися. Естонська інформаційна система освіти забезпечує збір і аналіз даних, які допомагають оцінювати стан освітньої системи та ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення.Цифрові навички в Естонії не обмежуються окремим предметом. Учні використовують технології під час вивчення математики, природничих наук, мов та інших дисциплін. Завдяки цьому цифрова грамотність стає невіддільною частиною навчання. Розвитку інновацій також сприяє співпраця державних установ, освітніх закладів і технологічних компаній. Відносно невеликий масштаб країни дає змогу оперативніше впроваджувати нововведення, оцінювати їхню ефективність і коригувати відповідні рішення.Високі результати Естонії в міжнародному дослідженні РІSА пов’язують із поєднанням якісного викладання, продуманої навчальної програми та прагнення забезпечити рівні можливості для всіх учнів. На відміну від систем, орієнтованих переважно на досягнення невеликої групи найуспішніших школярів, Естонія приділяє значну увагу загальному рівню підготовки дітей. Це сприяє зменшенню відмінностей у результатах між школами.Одним із ключових чинників є професійний рівень учителів. Педагогічна діяльність у країні розглядається як відповідальна професія, що потребує належної підготовки та постійного вдосконалення. Учителі мають достатню свободу у виборі методів викладання, але працюють відповідно до визначених національних вимог. Така модель дає змогу враховувати індивідуальні потреби учнів, не знижуючи загальних академічних стандартів.Естонська навчальна програма поєднує ґрунтовне засвоєння основних предметів із розвитком уміння аналізувати інформацію, розв’язувати проблеми та використовувати знання на практиці. Важливим є також підхід до оцінювання. До завершення базової школи, тобто 9-го класу, зовнішнє тестування застосовується обмежено. Це зменшує тиск на учнів і дає змогу педагогам зосереджуватися на розумінні навчального матеріалу, а не лише на підготовці до іспитів.Коли оцінювання проводиться, воно передбачає не тільки перевірку фактичних знань, а й визначення здатності застосовувати їх у практичних ситуаціях. Саме такі навички мають важливе значення для РІSА. Крім того, результативності системи сприяє суспільне розуміння важливості освіти: родини підтримують навчання дітей, а школи залишаються важливими осередками місцевих громад.Естонська модель навчання передбачає активну участь учнів в освітньому процесі, розвиток самостійності та застосування знань у реальних умовах. Одним із поширених підходів є проєктне навчання. Працюючи над спільними завданнями, школярі вчаться співпрацювати, досліджувати складні проблеми, знаходити рішення та поєднувати знання з різних дисциплін.Важливе місце посідає навчання на природі. Заняття просто неба дають змогу вивчати біологію, географію та інші предмети через безпосереднє спостереження й практичний досвід. Такий формат сприяє формуванню екологічної свідомості, заохочує фізичну активність і допомагає краще зрозуміти природні процеси.Ще одним напрямом є підприємницька освіта. Учнів заохочують розробляти власні ідеї, проявляти ініціативу, розуміти основи економіки та відповідально ставитися до ухвалення рішень. У деяких школах діють учнівські компанії та програми підприємництва, у межах яких діти отримують практичний досвід організації діяльності й розвивають творче мислення.Водночас школярів змалку привчають відповідати за власне навчання. Вони вчаться самостійно визначати цілі, обирати способи виконання завдань і оцінювати власний прогрес. Це допомагає розвивати самодисципліну, внутрішню мотивацію та здатність навчатися впродовж життя.Особливість естонської системи освіти полягає в тому, що інновації не витіснили традиційні академічні вимоги. Школи продовжують приділяти значну увагу математиці, природничим наукам і мовам, водночас застосовуючи методики, які розвивають креативність, самостійність і критичне мислення.Національна навчальна програма визначає, яких знань і вмінь мають набути учні, але залишає педагогам свободу у виборі способів досягнення цих результатів. Наприклад, під час вивчення математики школярі опановують базові обчислювальні навички й водночас розв’язують завдання, пов’язані з реальними ситуаціями. Навчання мов передбачає не лише аналіз літературних творів, а й розвиток комунікативних здібностей і творчого самовираження.Цей баланс відображено й у підготовці вчителів, яка охоплює ґрунтовні предметні знання, педагогічну теорію та практичний досвід. Оцінювання також поступово виходить за межі традиційних перевірок: поряд із тестами застосовують проєктні роботи, практичні завдання та цифрові портфоліо.Звісно, як пише Тhе Guаrdіаn, ця система має і свої проблеми. Серед них — нестача педагогів, порівняно невисокі зарплати, економічні труднощі та зростання кількості підлітків, які залишають навчання. Крім того, переїзд заможніших родин ближче до найкращих шкіл може посилювати соціальну нерівність. На державний бюджет також впливають витрати на оборону через безпекову ситуацію в регіоні.Тож досвід Естонії може бути корисним і для України, адже він демонструє, що успішна освітня реформа потребує не окремих технологічних нововведень, а послідовних системних змін. Автономія шкіл, професійний розвиток учителів, рівний доступ до навчання, цифровізація та поєднання теоретичних знань із практикою сформували модель, яка допомагає учням досягати високих академічних результатів і водночас готуватися до викликів сучасного світу.
