Український тиждень

Обіцянка роботи водієм, зарплати у кілька тисяч доларів або можливості отримати громадянство. Для іноземця шлях до російської армії може починатися з пошуку кращого життя. Завершуватися — участю в агресії проти України. Росія використовує економічну нерівність і правову незахищеність людей для поповнення війська. Одні свідомо погоджуються воювати за гроші. Інших вводять в оману щодо характеру роботи або схиляють до контракту через міграційні проблеми. Різні обставини потребують різної відповіді, але разом вони показують, як Кремль розширює ресурсну базу своєї війни.Під час експертної зустрічі з дипломатичною спільнотою, організованою Мережею захисту національних інтересів «АНТС», Інститутом когнітивної оборони, Міжнародним центром української перемоги ІСUV і Координаційним штабом, ми обговорили масштаб цієї системи. За представленими Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими даними, ідентифіковано понад 45 тисяч іноземців, які підписали контракти зі Збройними силами Росії, зокрема 5451 людину з африканських країн. Географія їхнього походження охоплює 151 країну та невизнану територію, серед них — 43 країни Африки.Це кількість ідентифікованих контрактників, а не оцінка їхньої одночасної присутності на фронті. Проте масштаб уже дає змогу зробити стратегічний висновок: розраховувати на автоматичне виснаження російських людських ресурсів небезпечно. Кремль цілеспрямовано шукає їх за межами власної держави.

Як Росія перетворює людську вразливість на військовий ресурс

Залучення іноземців дає російській владі змогу компенсувати втрати особового складу й частково уникати політично чутливих рішень щодо мобілізації всередині країни. Коли гине іноземний військовослужбовець, біль його родини та значна частина суспільних наслідків цієї втрати залишаються поза межами Росії. Для Кремля це можливість перекладати частину людської ціни власної агресії на інші держави.Механізми вербування поєднують матеріальне заохочення та використання залежного становища людини. Обіцяна зарплата в розмірі двох-трьох тисяч доларів на місяць є вагомим стимулом для людей з обмеженими можливостями заробітку. Російське громадянство й пільги доповнюють цю пропозицію перспективою облаштувати життя.За результатами опитування, наведеними в матеріалах Координаційного штабу, 46,7 % опитаних підписали контракт заради отримання російського громадянства. Отже, правовий статус стає одним з інструментів залучення до війни.Особливо вразливі іноземці, які вже перебувають у Росії. Із простроченими візами, неврегульованим статусом або після затримання за порушення міграційних правил. Окрему групу становлять люди під слідством чи ув’язнені. За таких обставин підпис під контрактом сам по собі не пояснює, наскільки вільним було рішення. Великою проблемою є вербування під виглядом цивільного працевлаштування — у будівництві, охороні чи перевезеннях. Людині пропонують заробіток, приховуючи перспективу бойових дій. Наведено випадки відправлення на фронт після 16 днів підготовки.Водночас усі історії не можна зводити до одного сценарію. Серед опитаних 49,2 % знали про війну до підписання контракту. Але обізнаність про існування війни не тотожна усвідомленню того, що саме тебе відправлять воювати. Без точного формулювання запитань і контексту відповідей ширші висновки були б передчасними. Важливий і спосіб оформлення — 41,4 % опитаних підписали контракти через військкомати та рекрутингові центри. Це показує залучення офіційної інфраструктури комплектування російської армії.Тому протидія має охоплювати весь шлях рекрута — від першого контакту з посередником до оформлення контракту. Більше того, система виходить за межі військового набору. За представленими матеріалами, у 2026 році Росія посилює залучення іноземців до роботи на підприємствах оборонної промисловості, зокрема з країн, де військове вербування призупинено. Особливий інтерес становлять кваліфіковані робітники й інженери. Отже, припинення одного каналу набору ще не означає припинення використання іноземної робочої сили для забезпечення війни.

Хто забезпечує фінансові можливості цієї системи

Людські ресурси потребують фінансування. Виплати, підготовка, спорядження, утримання армії та військове виробництво спираються на доходи російської держави. Частину цих доходів забезпечує міжнародний бізнес, який продовжує працювати в Росії.Показовим є тютюновий сектор. Сукупна виручка Рhіlір Моrrіs Іntеrnаtіоnаl та Jараn Тоbассо Іntеrnаtіоnаl в РФ за 2024 рік становила близько $13,67 млрд, а податок на прибуток приблизно $402 млн. Ці оцінки враховують обмежену доступність корпоративної звітності. Виручка компаній не дорівнює надходженням до бюджету.Водночас податком на прибуток фіскальне значення тютюнового ринку не вичерпується. За наведеними в аналітиці даними російського регулятора, у 2025 році надходження тютюнових акцизів перевищили трильйон рублів. Ідеться про весь ринок; приписувати цю суму окремим виробникам некоректно. Так само неможливо стверджувати, що конкретний податковий платіж оплатив вербування конкретної людини.Зв’язок полягає в іншому — податки збільшують загальні бюджетні ресурси Росії та полегшують фінансування її видатків, зокрема військових. Саме тому питання діяльності міжнародних компаній в РФ має безпосереднє значення для дискусії про тривалість агресії. Доки Кремль може поповнювати армію людьми з різних країн і підтримувати бюджет доходами від міжнародного бізнесу, його можливості продовжувати війну залишаються ширшими.Для партнерів України це питання послідовності політики. Військова допомога та санкційний тиск мають супроводжуватися вимогами прозорості й відповідальності до компаній, які зберігають значну присутність на російському ринку.

Якою має бути відповідь Європи та партнерів України

Іноземний рекрутинг насамперед посилює здатність Росії воювати проти України. Водночас він створює транскордонну інфраструктуру пошуку, переміщення та залучення людей, яку Кремль потенційно може використовувати й надалі. Колишні військовослужбовці можуть ставати об’єктами повторного вербування або залучення до нових мереж впливу. Цей ризик потрібно досліджувати за конкретними зв’язками та діями. Походження людини чи сам факт повернення з війни не можуть бути підставою для автоматичного оголошення її загрозою.Читайте також: Санкційні поступки та запрошення Путіна на саміт G20: як Захід відходить від політики міжнародної ізоляції Росії Європі потрібна відповідь, що одночасно скорочуватиме військові, фінансові й організаційні можливості Росії. Передусім — своєчасна військова допомога Україні. Ракети-перехоплювачі для ППО та інші необхідні засоби захисту мають надходити в темпі, який відповідає загрозі. Поки партнери відкладають рішення, Росія продовжує комплектувати підрозділи й завдавати ударів. Ціну зволікання сплачують українці.Другий обов’язковий елемент — посилення санкцій проти Росії. Ми наполягаємо на переході до політики її повної економічної ізоляції. Практичними кроками мають стати скорочення доходів агресора, обмеження доступу до технологій і фінансових послуг та перекриття каналів обходу санкцій. Окремо потрібні адресні санкції проти організаторів міжнародного вербування, посередників і структур, які обслуговують ці мережі, — на основі документованих доказів їхньої участі. Щодо міжнародного бізнесу необхідні прозорість податкових платежів у Росії, обмеження доступу до державної підтримки в країнах походження та вимоги відповідального виходу з російського ринку. Ефективність такого тиску варто оцінювати за його практичними наслідками: наскільки він ускладнює для Росії фінансування вербування, утримання армії та нарощування військового виробництва.Третій елемент — співпраця з державами походження рекрутів. Україна, європейські партнери та країни Африки, Близького Сходу й Азії мають обмінюватися підтвердженими даними, перевіряти посередників із працевлаштування та забезпечувати доступ до консульського захисту. Інформація про реальні ризики повинна доходити до людей їхніми мовами через місцеві медіа, громадські організації та спільноти.Ці дії мають доповнювати міжнародне визнання геноциду, який Росія чинить проти українців, і забезпечення відповідальності за її злочини. Україна не може нескінченно залишатися щитом, за яким інші відкладають власні рішення. Кремль уже залучає людей, гроші й виробничі ресурси з різних частин світу для агресії в Європі. Протистояти цьому потрібно спільно, захищаючи людей від вербування, позбавляючи Росію фінансових можливостей і надаючи Україні засоби для перемоги.