Український тиждень

Президентські вибори у Болгарії, другий тур яких відбудеться 1 листопада, несподівано перетворилися на випробування для уряду Румена Радєва. Ще навесні його політична сила «Прогресивна Болгарія» здобула парламентську більшість, відкривши шлях до концентрації влади. Однак уже через пів року президентська кандидатка, яку підтримує керівна партія, Іліяна Йотова опинилася перед загрозою поразки. Її суперник, прозахідний політик Андрей Гюров, значно скоротив відставання, яке соціологи прогнозували напередодні голосування.Результат президентських виборів не змінить складу парламенту чи уряду, однак може суттєво вплинути на розподіл політичного впливу у країні. Для України результати голосування також матимуть значення. Попри членство Болгарії в ЄС і НАТО, її політичні сили по-різному оцінюють необхідність санкцій проти Росії, військової підтримки Києва та подальшого зближення з Москвою.Водночас питання полягає не лише у геополітичних симпатіях нового президента, а й у тому, наскільки болгарські державні інституції зможуть зберігати незалежність від уряду, який уже почав переглядати окремі напрями політики країни.

Низька явка та проросійські сили: хто визначить результат другого туру

Головною особливістю першого туру виборів у Болгарії стала рекордно низька явка. За даними Rеutеrs, у голосуванні взяли участь лише близько 22% виборців. Це найнижчий показник президентських виборів у Болгарії після падіння комуністичного режиму. Така ситуація робить другий тур менш передбачуваним, оскільки обидва кандидати зараз мають можливість мобілізувати електорат, що не прийшов на дільниці 25 жовтня.«Низька явка справді може стати ключовою, тому що, наприклад, “Прогресивна Болгарія” змогла таки перемогти через мобілізацію болгарського електорату, Румен Радєв спромігся об’єднати людей у той момент. Зараз потенційний електорат “Прогресивної Болгарії” ще може згуртуватися. Водночас в Андрея Гюрова є ресурс для того, щоб залучити на свою сторону виборців партій ГЄРБ і ДПС. Їхні партії не висували своїх кандидатів, вони не казали, за кого голосувати. Ми бачили під час першого туру, що вони розділилися у своїх поглядах. Фактично частина голосує за Гюрова, частина — за Йотову, а ще більше людей просто не прийшли на вибори», — зазначає у коментарі Тижню експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Володимир-Назарій Гавріш.Ще складнішою є ситуація серед політичних сил, які мають проросійські позиції, оскільки вони не демонструють єдності напередодні другого туру. Показовою стала реакція партій «Відродження», «МЕЧ» та «Велич», кандидати яких вибули з боротьби.«З партії “Велич” Івелін Михайлов сказав голосувати за Йотову, а лідер партії “МЕЧ” — за Гюрова. У партії “Відродження” двояка ситуація: з одного боку, керівництво каже не голосувати за Йотову, бо вона не просила підтримки, з іншого — не підтримувати Гюрова, бо, мовляв, він “пішак західників”, що він нібито просуватиме геїв», — каже Володимир-Назарій Гавріш.Водночас оцінки масштабів проросійського електорату у Болгарії відрізняються. Ці виборці не є великою складовою, за різними підрахунками йдеться про четверть або 1/10 від усього населення.«Я би говорив про 15%. І проблема у тому, що їм за цих 15% постійно треба воювати. “Відродження” — вони відверто проросійські, проти Європи. Є езотеричні, які вірять у Дажбога, Сварога тощо — це партія “Велич”. Є об’єднані просто навколо сильного лідера — “МЕЧ”, і зараз Радєв з “Прогресивної Болгарії” намагається додати і трохи поміркованих проєвропейських, і трохи поміркованих проросійських. Тож дійсно є різні сорти проросійських сил, частину з них прямо спонсорує Москва, і вони зацікавлені у тому, щоб далі отримувати гроші, а для цього треба мати певну вагу і незалежність», — додає він Тижню.

Болгарія між Брюсселем і Москвою: чи повторить Радєв політику Орбана?

Після парламентської перемоги у квітні уряд Радєва почав переглядати окремі аспекти політики попередників, зокрема питання військової допомоги Києву та санкцій проти Москви. У червні Болгарія заборонила державні постачання озброєнь Україні, а 18 червня під час засідання Європейської ради Радєв пригрозив заблокувати новий пакет санкцій проти Росії, якщо з нього не вилучать патріарха РПЦ Кирила та колишнього президента «Лукойлу» Вагіта Алекперова.Тоді опозиційні сили «ГЄРБ» та «Демократична Болгарія» звинуватили уряд у тому, що його зовнішньополітичні рішення дедалі більше враховують російські інтереси. Подібні суперечки вже виникали в Євросоюзі через позиції Угорщини та Словаччини. Зокрема, колишній угорський прем’єр Віктор Орбан раніше погрожував заблокувати санкції проти патріарха Кирила.Однак між позицією Радєва та повним зовнішньополітичним розворотом Болгарії існує суттєва відмінність. Болгарський прем’єр одночасно підтримував початок переговорів про вступ України до ЄС, а країна продовжує брати участь у європейських ініціативах. Це свідчить про вибірковий характер суперечностей між Софією та її партнерами: уряд не відмовляється від євроатлантичних структур, але в окремих питаннях займає позицію, яка відрізняється від курсу більшості держав-членів.Важливим є й суспільний контекст. За даними Євробарометра, які наводить Dеutsсhе Wеllе, 45% болгар не підтримували санкції проти Росії — майже вдвічі більше за середній показник ЄС. Це означає, що питання відносин з Москвою має для Радєва і внутрішньополітичне значення.«Ми також бачимо, що Болгарія систематично замовчує російські гібридні атаки проти свого ВПК, зокрема підриви складів, а також атаки по комерційних суднах у виключній економічній зоні Болгарії у Чорному морі. Тобто зараз йдеться про перетворення Болгарії, по-перше, у повністю підконтрольну Радєву країну, а по-друге, у країну, яка потенційно може стати місцем, звідки Москва може атакувати НАТО», — зазначає у коментарі Тижню Володимир-Назарій Гавріш.

Боротьба за державні інституції: чи здатен новий президент стримати Радєва

Після першого туру виборів у Болгарії Радєв відкрито закликав виборців підтримати Йотову у другому турі. Після того як цей заклик опублікували на офіційному сайті Ради міністрів Болгарії, Гюров та його кандидат у віцепрезиденти Георгі Кандев звернулися до Центральної виборчої комісії зі скаргою на використання державних інформаційних ресурсів для передвиборчої агітації.Гюров наголосив, що сайт уряду не повинен виконувати функції передвиборчого штабу, а державні інституції мають забезпечувати рівні умови для кандидатів. Таким чином, напередодні другого туру суперечка між кандидатами вийшла за межі виборчої кампанії та торкнулася питання розмежування державних інституцій і партійних інтересів.«Цим Радєв порушив законодавство, тобто він зараз йде у ва-банк. І я бачу показники того, що він може далі продовжувати автоктратизовувати свою країну. Якщо Радєв і надалі рухатиметься у цьому напрямку, то можна очікувати, що політична криза у Болгарії продовжиться», — зазначає у коментарі Тижню Володимир-Назарій Гавріш.Відтак головна інтрига президентських виборів у Болгарії полягає не лише у тому, хто переможе 1 листопада. Другий тур покаже, чи матиме уряд Радєва незалежну президентську противагу. Водночас результати голосування стануть важливим випробуванням для болгарської демократії, адже йдеться про здатність державних інституцій зберігати незалежність в умовах концентрації влади у руках однієї політичної сили. Від цього залежатиме не лише внутрішньополітичний баланс у Болгарії, а й те, наскільки послідовною залишатиметься її політика щодо ЄС, НАТО та підтримки України.