Український тиждень

Як повідомляє Детектор медіа, за інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, у російській неволі перебувають 45 українських журналістів і медіаактивістів. Із них 33 особи мають підтверджений статус полонених, ще семеро вважаються зниклими безвісти. Про це заявив представник штабу Петро Яценко під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, яка займається розслідуванням злочинів російських збройних формувань проти журналістів та інших працівників медіасфери.
Яценко пояснив, що медійниками штаб вважає не тільки співробітників офіційних засобів масової інформації, а й медіаактивістів та інфлюенсерів. Ідеться про людей, які висвітлювали суспільно важливі події, мали власну аудиторію в соціальних мережах і впливали на життя своїх громад.
Серед 45 осіб, за даними штабу, 34 є цивільними, а 11 — військовослужбовцями. Полон 33 людей вдалося підтвердити, проте лише щодо шістьох відповідну інформацію надав Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ). Ще 26 випадків підтверджені з інших джерел, а з однією людиною вдалося встановити зв’язок.
Водночас представник штабу зауважив, що документальне підтвердження від МКЧХ не обов’язково означає, що представники організації особисто відвідали місце утримання людини та перевірили її стан здоров’я. За наявною інформацією, комітет значною мірою спирається на документи, отримані від Міністерства оборони Росії.
За словами Яценка, МКЧХ не розголошує відомостей про кількість і конкретні обставини відвідувань місць утримання військовополонених. У своїх міжнародних звітах організація публікує лише узагальнену статистику, не поділяючи інформацію про візити до установ в Україні, Росії та на тимчасово окупованих територіях.
Окремо Яценко повідомив про сімох журналістів і медіаактивістів, які мають статус зниклих безвісти та перебувають у категорії розшуку. Серед них один цивільний і шестеро військових. Загалом Україні вже вдалося повернути чотирьох представників цієї категорії: трьох — у межах обмінів, ще одного — поза обмінним процесом. Із них троє були цивільними, а один — військовослужбовцем.
Представник Координаційного штабу також зазначив, що переговори щодо повернення українських полонених можуть тривати місяцями, а їхні результати переважно залежать від рішень російської сторони. Водночас Україна має певні можливості для зміцнення своїх переговорних позицій. Зокрема, на її території діють п’ять таборів для російських військовополонених, а кількість іноземців, які брали участь у бойових діях на боці Росії та потрапили в полон, продовжує збільшуватися.
Серед основних пріоритетів під час формування списків на повернення Яценко назвав людей, які найдовше перебувають у полоні, тяжкохворих і важкопоранених, жінок, а також цивільних громадян. До останньої категорії належать і журналісти та медіаактивісти.