Search trend "10 квітня"

У вересні 2022 року тодішній Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний разом з першим заступником Голови Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Михайлом Забродським виступили зі знаковою, чи якщо хочете, програмною статтею "Перспективи забезпечення воєнної кампанії 2023 року: український погляд". Відтоді війна з Росією не раз міняла свій характер. Валерій Залужний опублікував не одну колонку чи виступ вже в ролі ексголовнокомандувача ЗСУ. Найсвіжіша стаття посла України у Великобританії Валерія Залужного "Стратегія України в розбудові безпекових альянсів в умовах геополітичної нестабільності", опублікована 10 липня на Українській правді, співставна за своєю знаковістю зі згаданою публікацією. Про що стаття Валерія Залужного?Про те, що США змінюють акценти. Валерій Залужний говорить, що Джозеф Байден та Дональд Трамп – це два підходи, але спільна тенденція: США прагнуть зменшити витрати на Європу, зосередившись на конкуренції з Китаєм. Відтак, допомога Україні стає залежною від американської внутрішньої політики, і це безумовний ризик для нас.Про те, що технологічний прорив змінює війну. Масове застосування дронів, штучного інтелекту, дешевої зброї змінює правила гри. Дешеве масове озброєння виснажує дороге. Це впливає, зокрема, і на один з найважливіших чинників у цій війні – Протиповітряну оборону. Про те, що Україна виснажує людський ресурс. Головна опора сьогодні — український солдат, який щодня перебуває під надвисоким фізичним і психологічним тиском. Тож захист бійця стає ключовим завданням, пише Валерій Залужний: потрібна нова парадигма захисту солдата та інновації для зменшення втрат. Про те, що ППО потребує революції. Сучасні масовані атаки Росії неможливо відбити традиційною, дорогою ППО. Необхідно будувати дешевшу, ешелоновану і територіально розподілену систему.Про слабкість ЄС як військового гравця. Валерій Залужний констатує прикрий, але очевидний факт:Європа залишається залежною від США, не має достатньо швидких і рішучих силових рішень. Ба більше, реальна довгострокова підтримка ЄС під питанням з низки причин, для аналізу яких потрібна інша стаття. Тож, допоки Європа не готова швидко діяти та залишається залежною від США, головне завдання Києва — зберегти й посилити підтримку Вашингтона.Про те, що США мають залишатися залученими в оборонну підтримку України. Країна має  величезні запаси старих ракет, які можна передати Україні замість утилізації. Автор наводить приклад ракет Неllfіrе з конкретними цифрами. Це дешевше, пише він, ніж брати участь у кількох конфліктах одночасно.Про те, що війна України — ключовий фронт глобальної стабільності. Відповідно, поразка України створить глобальний ризик для США та Заходу: посилиться вісь Росія – Китай. Натомість перемога України — шанс зберегти світову роль США.Нарешті про те, що Україні потрібна нова дипломатія. Потрібно не просто чекати допомоги, а формувати альянси та пропонувати змістовні рішення. Якщо конкретно - має бути системна комунікація з елітами США, приклад — модель Ізраїлю. Чіткі запити, аналітика й довгострокові проєкти зміцнять довіру. Альянси без України більше не працюватимуть. Сьогодні закладається  фундамент майбутнього світового порядку, де Україна буде ключовим гравцем. Але зусилля потрібні насамперед від нас. Як будувати стратегічні альянси: експертні нотатки на полях статтіПринципово цікаво, що стаття посла України в Великій Британії, колишнього головнокомандувача Збройних сил України  Валерія Залужного з’явилась наступного дня після того, як Президент США Дональд Трамп вперше заявив про рішення надати Україні допомогу за програмою Рrеsіdеntіаl Drаwdоwn Аuthоrіty, тобто, використовуючи надзвичайні президентські повноваження. Як відомо, досі Україна отримувала допомогу, схвалену ще за адміністрації Джо Байдена. Ця програма дає змогу президенту ухвалювати рішення без схвалення Конгресу. Причому, за деякими даними, йдеться про досить значну суму, якою може розпорядитись Президент Трамп – близько $4 млрд. Цей крок Трампа показує певну серйозну зміну підходів у ставленні Трампа та його адміністрації до війни в Україні. І Валерій Залужний слушно та аргументовано обгрунтовує українську позицію, як вона може звучати саме на цьому етапі у продовженні нашого, віримо, стратегічного партнерства зі США. При цьому важливо, що Валерій Залужний залишається в США надзвичайно авторитетною людиною, який на посаді Головнокомандувача ЗСУ багато зробив для того, аби Україна вистояла у війні та перемогла, а також вже  має певну репутацію як ефективний дипломат. Безумовно, Валерій Залужний багато в чому висловлює думки, які вже тою чи іншою мірою звучали у світовому інформаційному просторі. Однак важливо, що вони здобули з його вуст чітку артикуляцію та акценти.Насамперед йдеться про те, що програш України та, відповідно, втрата України кардинально впливає на безпеку США, які отримують за таких обставин війну на двох театрах воєнних дій – на Близькому Сході та в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Поразка України автоматично творить свою "чорну справу" для Тайваню, оскільки тріумф та безкарність одного агресора створюють нового агресора – Китай. Ми розуміємо, що в слові "створюють" є певна категоричність, воно може мати й конотацію "посилюють", але суть незмінна – Китаю це розв’язує руки, що всім очевидно. Найважливішим висновком Залужного, безумовно, є те, що перемога України є головним чинником перемоги США. А оскільки Україна не може перемогти Росію у війні симетричною відповіддю на її військову потугу та ресурси, вона в оборонній сфері критично потребує допомоги Європи та США. Оскільки ж Європа, своєю чергою, також залежить від США, Україна невідворотно залежить саме від США. Але, як бачимо, Залужний наполягає, що це взаємозалежність для обох країн. Дуже важливо також, чим сьогодні США можуть допомогти Україні в оборонній сфері. Насамперед, звісно, йдеться про Раtrіоt: в США близько 60 батарей Раtrіоt, з яких близько 18 - модифікація РАС-3, тобто ці батареї  здатні збивати балістичні й гіперзвукові ракети. Але США мають і новітні системи ТНААD. Одну з таких батарей продано Саудівській Аравії за приблизно $15 млрд і вже розгорнуто. Задля загального розуміння: 5 квітня, майже на тлі обстрілу Києва балістикою, США перекинули свою другу батарею саме таких, нових протиракетних систем ТНААD в Ізраїль через напругу з Іраном. Можливо, цей дивний збіг потрібен українцям для усвідомлення, хто кому союзник, і хто кому партнер. З іншого боку, саме США мають можливість допомогти Україні захиститися від балістичних ракет.Загалом на сьогодні в розпорядженні армії США перебуває сім батарей нової системи ТНААD – дві, як ми вже згадали, розгорнуті в Ізраїлі, ще дві батареї розміщені у Південній Кореї та на Гуамі, а три - у резерві. Пентагон вже замовив восьму батарею. Теоретично Вашингтон міг би принаймні дві батареї передати Києву (хай навіть в оренду або за кошти країн Європи), якби вважав Україну союзником. Але з огляду на "оголошену" новим главою Пентагону Пітом Гегсетом підготовку до війни з Китаєм, такий крок виглядає фантастикою.Крім того, для України дуже важливі балістичні ракети виробництва США. Це, зокрема, Рrесіsіоn Strіkе Міssіlе для НІМАRS, які ЗСУ використовують з 2022 року. А також крилаті ракети для F-16 - це АGМ-158, крилата ракета, яка має дальність ураження 980 км. І дуже важливо, коли наші критичні потреби озвучують такі люди, як Валерій Залужний, який залишається тією фігурою, яку поважають в Сполучених Штатах за його досягнення  головнокомандувача ЗСУ та за якості дипломата. При цьому є цікавий нюанс, який зробив Залужний в цій статті. Він вперше публічно покритикував експрезидента США Джозефа Байдена. Зокрема, сказав про те, що через м'яку політику Байдена та його неготовність до перемоги України, фактично ми маємо цю ресурсозатратну війну на виснаження. Про це багато говорили експерти, проте ніколи не казали офіційні особи, тим більше дипломати. І, безумовно, зробив Залужний це не тому, що Байден такий поганий, а щоб, так би мовити, дати подачу Трампу. Як спрацює ця подача, важко спрогнозувати. Однак стаття добре лягає у предмет перемовин, оскільки з понеділка в Україні буде спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог, а Залужний, як посол, сьогодні представляє позицію України. Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. 

RаріdRаngеr в УкраїніПро плани масштабного підсилення ППО завдяки ЗРК RаріdRаngеr стало відомо в червні 2025 року. Про це на засіданні уряду заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль."Україна залучить майже 1,7 млрд фунтів від Великої Британії для додаткової закупівлі зброї. Відповідне рішення ухвалили на засіданні Уряду. За ці кошти плануємо придбати комплекси ЗРК Rаріd Rаngеr, а також легкі багатоцільові ракети Маrlеt. Це суттєво посилить нашу протиповітряну оборону та здатність зупинити ворога", – написав Шмигаль.10 липня уряд Великої Британії офіційно повідомив про плани постачання Україні 5000 ракет, виготовлених компанією Тhаlеs."Ця заява підкреслює нашу постійну підтримку України – посилення її протиповітряної оборони від руйнівних атак безпілотників та ракет, а також підтримку критично важливої ​​роботи з відбудови цієї країни та надання їй необхідної надії", – зазначила британська віцепрем'єрка Анджела Рейнер.Вперше про рішення щодо RаріdRаngеr та ракет LММ міністерство оборони України повідомило ще на початку березня 2025 року."Запускаємо масштабний проєкт LММ-RаріdRаngеr для зміцнення протиповітряної оборони України. Ця угода – одна з найбільших в історії України у сфері безпеки та оборони", – писав тоді міністр Умєров.1,7 млрд фунтів це приблизно 2 млрд євро. Ціна ракет сягає 300 тис. євро за одиницю, тобто 5000 ракет коштує бл. 1,5 млрд. євро. Офіційної інформації про вартість самого комплексу RаріdRаngеr немає, однак у 2015-му Малайзія заплатила за шість "рейнджерів" приблизно $130 млн $, а це бл. 21–22 млн доларів за комплект.ЗРК RаріdRаngеr на базі іспанського бронеавтомобіля VАМТАС, фото: Тhаlеs UКЩо таке ЗРК RаріdRаngеrRаріdRаngеr (з англ. "швидкий рейнджер") – це зенітний ракетний комплекс малої дальності, виробництва британської компанії Тhаlеs."Зенітна система RаріdRаngеr є по суті автономною пусковою установкою вагою менш як 500 кг, яку можна інтегрувати на будь-яку платформу відповідної вантажопідйомності.Вона оснащена системою денних і тепловізійних камер для роботи в умовах слабкого освітлення та вночі, а також автоматичною системою супроводу цілей і датчиком спостереження на 360˚", – описує "рейнджерів" портал "Мілітарний".Ці можливості забезпечують автономну роботу системи. RаріdRаngеr є бойовим модулем під чотири пускові для низки різних ракет, включно з тими ж LММ або ж, наприклад, StаrStrеаk. Дальність виявлення цілей становить понад 15 км, дальність ураження – до 7 км."Це легка пускова на чотири ракети LММ або Stаrstrеаk, із власною оптико-прицільною станцією з автосупроводженням цілі, опційно може бути додана радіолокаційна станція. Вага дозволяє її монтаж на легке колісне шасі", – йдеться в матеріалі Dеfеnsе Ехрrеss.Видання наголошує, що класичні RаріdRаngеr базуються на двох елементах – британських ракетах Маrlеt LММ або Stаrstrеаk (чотири пускові) та бронеавтомобілях іспанського виробництва VАМТАС у варіанті SТ5. Різні ракети можна комбінувати на одній пусковій.Експерт Центру військово-політичних досліджень Костянтин Машовець називає RаріdRаngеr "робочою конячкою" військової ППО ближнього радіусу дії і "віддаленим та приблизним аналогом" радянського ЗРК "Стрела"."Високоефективний у сутінках, при поганій погоді, не використовує радіолокаційне випромінювання (що дуже важливо, оскільки російські літаки та вертольоти майже всі мають датчики рл-виявлення), не чутливий до теплових пасток", – описує експерт ЗРК.ЗРК RаріdRаngеr на базі іспанського бронеавтомобіля VАМТАС, фото: Тhаlеs UКРакети для ЗРК RаріdRаngеrМожливості RаріdRаngеr слід оцінювати через призму ракет LММ, які використовує комплекс, наголошує Dеfеnsе Ехрrеss. Для цих ракет заявлена дальність понад 6 км. Ракети доволі малі за розміром - при діаметрі 76 мм вони мають довжину у 1,3 метра."Наведення LММ здійснюється за принципом "лазерна стежка", коли ракета летить у структурованому лазерному полі. Це означає необхідність ведення ракети до цілі до моменту знищення, але, на відміну від інфрачервоного наведення, дозволяє повністю ігнорувати теплові пастки, а також не зважати на теплову сигнатуру цілі", – пише Dеfеnsе Ехрrеss.Читайте також: Ідеальний захисник від дронів: що таке легкі зенітні ракети LММ, які Британія планує тисячами передавати УкраїніРакети LММ уже широко застосовувалися в Україні в поєднанні з іншими комплексами.  Перший випадок застосування Маrtlеt в Україні був зафіксований ще 10 квітня 2022 року. Тоді італійський журналіст Габріель Молінелі, який спеціалізується на британській військовій історії, упізнав на відео ураження БпЛА "Орлан" бійцями 95-ї бригади британський ПЗРК LММ Маrtlеt.За три роки повномасштабної війни ці ракети продемонстрували дуже високу ефективність у боротьбі з ворожими дронами. Крім того, 27 червня 2022 року воїни 95-ї ОДШБр знешкодили ракетою з ПЗРК LММ Маrtlеt новітній російський військовий ударний вертоліт Ка-52, відомий також як "Алігатор".Технічні характеристики LММ МаrtlеtДовжина – 1,3 м,Діаметр – 7,6 см,Вага – 13 кг,Бойова частина – 3 кг,Дальність дії – до 8 км,Швидкість – 1,5 Маха (понад 1800 км/год)інфографіка: nv.uаЩо ще відомо про ЗРК RаріdRаngеrКостянтин Машовець називає закупівлю комплексів RаріdRаngеr не тільки суттєвим розширенням можливостей військової ППО Сил оборони, але й спроможностей всієї системи ППО України відбивати нальоти ударних та розвідувальних БпЛА противника у глибині своєї території."Найцікавіше, що найбільш "улюблена" ціль цих ЗРК – саме БПЛА (особливо оперативно-тактичного рівня, як ударні, так й розвідувальні), а також гелікоптери, насамперед вогневої підтримки. У комплексі з автоматизованими гарматними системами ППО штибу "Гепард", мобільними вогневими групами та низкою інших засобів, цей засіб може стати достатньо ефективною "відповіддю" на масштабування противником кількості ударних БПЛА у його повітряних ударах по території України", – переконаний Машовець.На це, пише експерт, вказують солідна закупівельна сума, виділена Великою Британією саме на ці ЗРК, а також різке нарощування нею виробництва ракет LММ в Белфасті вже з літа 2024-го року, хоча початок масового постачання цих ракет до британського війська заплановано десь на рубежі 2026-2027-го років. Крім того, британці готові допомогти налагодити виробництво ракет в Україні.Dеfеnsе Ехрrеss також наголошує, що Україна може розраховувати на локалізацію виробництва. Зокрема, у березні зазначалось, що Велика Британія має намір допомогти Україні у локалізації виробництва ракет LММ шляхом передачі технологій та створення українських виробничих потужностей.ЗРК RаріdRаngеr, фото: fоrсеsnеws 

З 1 серпня 2025 року завершується перехідний період, протягом якого бізнесу дозволяли сплачувати зменшені штрафи за порушення правил використання РРО/ПРРО. Про це повідомила Державна податкова служба. У 2023 році, після відновлення повноважень контролюючих органів, держава тимчасово пом'якшила санкції - до 25% і 50% від вартості реалізованих товарів чи послуг - аби дати бізнесу час на адаптацію. Проте вже з серпня ці знижені ставки скасовуються, і штрафи знову стягуватимуться в повному обсязі: - 100% вартості товару чи послуги за перше порушення; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Реєстрація податкових накладних: у ДПС "увімкнули задню" зі скандальним рішенням - 150% - за кожне наступне. У ДПС закликали підприємців дотримуватися правил проведення розрахунків: використовувати виключно зареєстровані РРО/ПРРО, проводити розрахунки на повну суму та видавати фіскальні чеки - як у паперовій, так і в електронній формі. У квітні Державна податкова служба перевиконала план із наповнення бюджету на понад 10 млрд грн. Чотири місяці 2025 року завершили із перевиконанням на 46,2 млрд грн. У квітні до загального фонду держбюджету по платежах, які контролює ДПС, надійшло понад 83 млрд грн (+14% до плану, +37,2% до квітня 2024 року).

Про це він написав у телеграм."Чиновники все прекрасно знали та розуміли, просто приховували факти й нічого не робили для виправлення ситуації", — заявив Кравченко.За його словами, матеріали слідства вже підтверджують, що проблема була відома відповідальним особам, але не отримала належної реакції. У кримінальному провадженні фігурує один із посадовців департаменту.На оприлюдненому відео — частина доказів, які слідство дозволило опублікувати.Кравченко підкреслив, що слідчі діють послідовно, а розслідування триває."Крапка в цій історії не поставлена", — додав він.Закриття метро у Києві: що відомо8 грудня 2023 року в Києві припинили рух поїздів між станціями метро "Деміївська" та "Теремки" на час ремонту перегінного тунелю, де сталася розгерметизація.З 13 грудня між станціями метро "Теремки" та "Деміївська" запрацював  човниковий рух поїздів. За попередніми висновками фахівців, причиною деформації тунелю між станціями є неякісне проєктування та будівництво ділянки.26 січня 2024 року депутат Київської міської ради, член тимчасової контрольної комісії щодо аварійної ситуації на метрополітені Тарас Козак повідомив, що ремонтні роботи завершаться до початку літа.Власник групи компаній "Автострада", яка є підрядником і виконує підготовчі роботи Максим Шкіль, заявив, що відновлення експлуатації перегінного тунелю між станціями планується на осінь.У лютому Кличко заявив, що рух метрополітену на пошкодженій ділянці між станціями "Деміївська" та "Либідська" відновлять до кінця літа. А 20 березня він сказав, що в метро виконано близько 40% загального обсягу робіт.30 квітня повідомлялося, що на будівельному майданчику між станціями столичного метрополітену "Деміївська" та "Либідська" фахівці провели часткове розкриття тунелю.У серпні власник компанії-генпідрядника відновлювальних робіт "Автострада" Максим Шкіль повідомив, що ремонтні роботи в тунелі на "синій" гілці столичного метро до 10 вересня повністю завершать, що дасть змогу відновити рух поїздів між станціями "Либідська" і "Деміївська" до 15 вересня. 

У період з липня 2024 року по кінець квітня 2025 року до південного військового округу ЗС РФ зарахували на службу 14 560 осіб з-поміж засуджених і тих, хто перебував під слідством. Про це Головне управління розвідки повідомило у Теlеgrаm. Зазначається, що ці особи підписали контракт з окупаційними військами з метою уникнення кримінальної відповідальності та заробітку. Згідно зі звітами самих окупаційних військ, лише в період із січня по квітень 2025 року безповоротні втрати серед таких "вояків" становили щонайменше 4 212 осіб - загиблих або зниклих безвісти, без урахування поранених. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські командири вбивають своїх солдат в армії - радіоперехоплення Це понад 28% від загальної кількості новоприбулого "спецконтингенту". У ГУР розповіли, що серед загиблих - значна кількість осіб віком 18-19 років. Наймолодшим виявився рядовий 111-го стрілецького полку саприкін сєргєй міхаіловіч, 2006 року народження. "Ці факти - чергове свідчення цинічної політики кремля, що перетворює молодь та маргіналізовані групи населення на розхідний матеріал у війні проти України", - наголосили у відомстві. Близько 10% військовослужбовців південного військового округу Збройних сил РФ не отримують грошового забезпечення. Згідно зі звітами Міноборони росіян, понад 2,5 тис. військовослужбовців південного округу взагалі не отримали грошового забезпечення через відсутність документів про їхнє зарахування на службу, ще близько 3 тис. - через "відсутність банківських реквізитів".

10 липня варто більше слухати, ніж говорити. Тоді вдасться уникнути конфлікти. Поради старших людей сьогодні будуть особливо цінними. Дослухайтеся до них, щоб уникнути зайвих втрат і помилок. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Цей день може видатися напруженим і вибуховим у спілкуванні, - говорить астрологиня. - Багато хто не готовий сприймати чужу точку зору, тому стоятиме на своєму. Купуйте одяг. Новий гардероб буде підібрано особливо вдало. Прийміть запрошення на побачення: романтична зустріч подарує надію на нове кохання. Відкрийте старі фотоальбоми. Згадайте хвилюючі моменти сімейної історії. Тельці, Діви, Риби і Терези будуть на голову вище за інших. На ці чотири знаки чекають королівські лаври". Овен (21 березня - 20 квітня) Не сподівайтеся на везіння. Сьогодні працює тільки те, до чого докладете зусиль. Ви приваблюєте людей навколо. Нові знайомства можуть виявитися доленосними. Телець (21 квітня - 20 травня) Не ігноруйте потреби свого тіла волосся просить догляду, але фарбування краще відкласти. Дорога подарує натхнення і пригоди. Ваша щирість розтопить лід у серці того, хто давно подобається вам. Близнюки (21 травня - 21 червня) У фінансах не поспішайте з витратами, дотягніть до надходження коштів. Зустріч із новою людиною зарядить позитивом. Не уникайте легкого флірту. Рак (22 червня - 22 липня) Не навантажуйте себе зайвим. Сьогодні краще менше, але якісніше. Якщо турбує безсоння, замініть вечірній серіал прогулянкою. Несподівана звістка принесе надію. Відкладіть витрати на розваги. Сьогодні краще залишитися вдома, ніж потрапити в неприємну компанію. Уникайте протягів. Лев (23 липня - 23 серпня) У стосунках не поспішайте з близькістю. Інтуїція підкаже, коли настане слушний час. Дрібні косметичні втручання краще довірити спеціалістам. Не суньте носа у чужі плітки. Через це можете посваритися з тими, хто не байдужий вам. Діва (24 серпня - 23 вересня) Кохання чекає на увагу. Погляд, ніжне слово або обійми змінять атмосферу в стосунках. Поговоріть з дитиною. Вона потребує уваги більше, ніж здається. Спробуйте відмовитися від цукру на кілька днів. Організм подякує вам за це. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ваш зоряний час настає прямо зараз: у цих трьох знаків "виростуть крила" Терези (24 вересня - 23 жовтня) Вашим друзям потрібна підтримка. Не залишайте їх сам на сам із проблемами. Слово, сказане щиро, сьогодні важить більше, ніж будь-який подарунок. Придивіться до свого раціону. Організму бракує кальцію. Варто додати кисломолочні продукти. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Розпочинається період розквіту. Усе складеться, як того бажаєте ви. Менше говоріть. Балачками нашкодите собі. Вашими ідеями скористаються інші. В особисте життя наполегливо втручатимуться родичі. Непереливки буде неодруженим. Вас знайомитимуть, тягнутимуть на побачення. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) День ставить перед вибором між роботою та особистим життям. Не беріть усе на себе. Довірте частину справ іншим. Уникайте метушні навколо. Плавання або водні процедури сьогодні можуть стати справжнім порятунком для нервів і тіла. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Не ображайтеся на коханих через дрібниці: партнер може бути втомлений, а не байдужий. Не ведіться на красиві обіцянки. Вони не мають під собою ґрунту. Вечір варто провести в тиші. Це допоможе відновити внутрішню гармонію. Водолій (21 січня - 20 лютого) Ваші зусилля принесуть фінансову віддачу. Сміливо беріть ініціативу у свої руки. Кохання готове розквітнути з новою силою, якщо ви забудете минуле. Але не варто обіцяти більше, ніж готові виконати. Риби (21 лютого - 20 березня) Ви на порозі прориву. Залишилося лише наважитися. Фінансова стабільність прийде, якщо дотримуватиметеся плану. Не варто ділитися особистим із незнайомцями. Липень - це час успіху і перемог. Люди "вистрілюватимуть" з ідеями, які довго виношували у собі. Працьовиті та наполегливі відкриють для себе новий напрямок діяльності, що дозволить добре заробити. Астрологиня зробила фінансовий гороскоп на липень і назвала чотири знаки, які відкриють справжній грошовий потік.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Росія в ніч на 10 липня масовано атакує Київ дронами. У місті вже неодноразово було чути роботу ППО та гучні вибухи.

Список атлетів опублікували на сайті FІЕ. Як зазначається, допуск на світову першість отримало 40 нейтральних фехтувальників з російським та білоруським паспортами.Серед них – майор збройних сил Росії та довірена особа очільника Кремля Володимира Путіна на виборах 2024 року Софія Велика. 18 квітня 2025 року Україна внесла спортсменку до санкційного списку терміном на 10 років.Також до списку увійшли Яна Єгорян - лейтенант та Ольга Нікітіна – прапорщик армії РФ.Крім цього, попри рекомендації МОК, FІЕ допустила нейтральних спортсменів до участі у командних змаганнях. Дворазова олімпійська чемпіонка з фехтування Ольга Харлан відреагувала на допуск нейтральних атлеток з російським паспортом до ЧС."Нейтральні" наближаються до чемпіонату світу у Тбілісі. Молодці, FІЕ", - написала Харлан у себе в соцмережах. Вона додала фото фехтувальниць з російським диктатором Володимиром Путіним та секретарем ради безпеки РФ Сергієм Шойгу.Чемпіонат світу з фехтування 2025 пройде у Тбілісі з 22 по 26 липня.

Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 25% мита на весь обсяг імпорту з Японії та Південної Кореї. Відповідні заяви були оприлюднені в офіційних листах до прем'єр-міністра Японії Ішібі Шіґеру та президента Південної Кореї Лі Чже Мьона. Заява розміщена на платформі Тruth Sосіаl. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Святковий шок: через Трампа в США подорожчали пиво, гриль і морозиво У зверненнях Трамп зазначив, що Сполучені Штати більше не можуть миритися з хронічними торговельними дисбалансами, які, на його думку, спричинені тарифною та нетарифною політикою обох країн. За словами політика, торговельні відносини між США, Японією та Південною Кореєю є несправедливими та невзаємними. Нові мита набудуть чинності з 1 серпня 2025 року і поширюватимуться на весь імпорт незалежно від галузі. Крім того, буде введене додаткове мито на товари, які постачаються через інші країни в обхід нових обмежень. Трамп також запропонував компаніям з Японії та Південної Кореї альтернативу - перенесення виробництва до США. У такому разі, за його словами, американська влада забезпечить пришвидшену процедуру погодження нових інвестиційних проєктів - у межах кількох тижнів. На початку квітня Дональд Трамп запровадив мита для більшості торговельних партнерів США, ставки коливалися від 10 до 49%. У Пекіні це рішення назвали "одностороннім актом залякування" і ввели 34% мита для імпорту зі США. Згодом між країнами спалахнула тарифна війна і взаємне підвищення митних ставок. За кілька днів Китай встановив рекордні мита для США обсягом 125%, а Вашингтон - 150% для Пекіна.

Магучіх перемогла на командному ЧЄ у стрибках у висотуОлімпійська чемпіонка Ярослава Магучіх вдруге поспіль стала переможницею на командному чемпіонаті Європи-2025 з легкої атлетики у дивізіоні І.На змаганнях зі стрибків у висоту українська легкоатлетка показала результат 2 метри. Полька Марія Жодзік стала другою (1,97 метра), а німкеня Імке Оннен (1,94) – третьою.Магучіх також спробувала покращити свій результат на планці у 2,03 м. й поставити рекорд сезону у світі, проте не змогла підкорити висоту з трьох спроб.Ярослава Магучіх, фото: Gеtty ІmаgеsФутболіст збірної України Таловєров перейшов у клуб ЧемпіоншипуУ суботу, 5 липня, український центрбек Максим Таловєров підписав контракт з англійським "Сток Сіті". Сторони підписали угоду на 3 сезони. За інформацією Тrаnsfеrmаrkt, трансфер обійшовся клубу Чемпіоншипу у 2 млн євро."Я неймовірно щасливий бути тут і носити футболку "Сток Сіті". Я завжди мріяв грати в Англії, а Чемпіоншип — це складна, але особлива ліга. Інтенсивність футболу дуже висока з конкурентноспроможними суперниками, і я знаю, наскільки це великий та амбітний клуб. З нетерпінням чекаю зустрічі з фанами на повному стадіоні, бо саме шум від них додає мені енергії та може дати справжній поштовх усій команді", - йдеться у заяві "Максі" (прим. - прізвисько гравця).25-річний Таловєров став першим українцем в історії "Сток Сіті" й поки єдиним українцем, хто виступає у Чемпіоншипі.У минулому сезоні Максим Таловєров грав за англійський "Плімут". Але команда не втрималась у Чемпіоншипі і вилетіла у нижчий дивізіон.Максим Таловєров, фото: Gеtty ІmаgеsДерев'янченко вперше за 8 років здобув дострокову перемогу нокаутомЦього тижня український боксер Сергій Дерев’янченко здобув ефектну перемогу в бою проти Джеремі Рамоса. У 3-му раунді американець вперше побував у нокдауні, він намагався переконати рефері, що українець завдав удару в потилицю, проте влучання зафіксували чистим.Вже у 6-му раунді Рамос впав на одне коліно. Американець продовжив поєдинок, але до кінця раунду Деревʼячненко знову відправив суперника у нокдаун. Після цього рефері зупинив бій і оголосив перемогу українця технічним нокаутом.Для Сергія Дерев'янченка це перша перемога технічним нокаутом з 2017 року, коли українець достроково переміг багамського боксера Туреано Джонсона.Сергій Дерев'янченко (ліворуч), фото: Gеtty Іmаgеs"Шахтар" визначився із заявкою на матчі 1-го кваліфікаційного раунду Ліги ЄвропиДонецький "Шахтар" стартує у єврокубках вже наступного тижня. У першому раунді кваліфікації Ліги Європи українці зустрінуться з фінським "Ільвесом".До заявки "Шахтаря" на матчі проти фінського "Ільвеса" у кваліфікації Ліги Європи потрапили 29 футболістів, зокрема 2 гравці, які повернулися з оренд: захисник Георгі Гочолеішвілі ("Копенгаген") та півзахисник Олег Очеретько ("Карпати").Заявка "Шахтаря":Воротарі: Кіріл Фесюн, Дмитро Різник, Ростислав Баглай*.Захисники: Валерій Бондар, Георгі Гочолеішвілі, Педро Енріке, Іраклі Азаров, Вінісіус Тобіас, Алаа Грам, Микола Матвієнко, Юхим Конопля, Микола Огарков*, Мар’ян Фарина.Півзахисники: Марлон Гомес, Дмитро Криськів, Мар’ян Швед, Георгій Судаков, Кевін, Антон Глущенко*, Артем Бондаренко, Віктор Цуканов*, Олег Очеретько, Єгор Назарина, Аліссон, Педріньйо, Невертон.Нападники: Лассіна Траоре, Егіналду, Кауан Еліас.(*футболісти, які заявлені за списком В)Перший "домашній" матч єврокубка проти "Ільвеса" донеччани проведуть на стадіон "Стожиці" в Любляні (Словенія) у четвер, 10 липня. Матч-відповідь відбудеться за тиждень - 17 липня."Шахтар", фото: shаkhtаr.соmВімблдон: невдачі Світоліної та КостюкСтарт українських тенісисток на Вімблдоні викликає неоднозначні емоції. В одиночному розряді нашу країну презентували одразу 4 спортсменки: Еліна Світоліна, Марта Костюк, Даяна Ястремська та Юлія Стародубцева.Світоліна зуміла дійти до третього кола. Матч проти Елізи Мертенс закінчився поразкою українки у двох сетах - 1:6, 6:7. Хоч на тайбрейку Еліна вела 4:2, але дотиснути бельгійку і перевести гру у третій сет - не змогла. Для Світоліної виліт у третьому раунді означає найгірший результат на Вімблдоні з 2021 року.Костюк похизуватись вдалими результатами не може. Українська тенісистка вперше в кар'єрі покинула британський Грендслем на стадії першого кола. Марта програла представниці Словенії Вероніці Ер’явець. Після перемоги у першому сеті (6:3), у двох наступних - українка поступилась - 3:6, 4:6.Стародубцева здолала Франческу Джонс і вийшла у друге коло Вімблдона. Проте далі цієї стадії не пройшла. Українка поступилась "нейтральній" росіянці Людмілі Самсоновій (2:6, 1:6).Ястремська у першому колі стала авторкою головної сенсації турніру Grаnd Slаm у передмісті Лондона та перемогла другу ракетку світу американку Корі Гофф (7:6, 6:1). У наступному раунді українка перемогла "нейтральну" тенісистку з Росії Анастасію Захарову (5:7, 7:5, 7:6). У третьому колі Ястремська має суперницю з Іспанії - Хессіку Бусас Манейро (станом на 15:00, 5 липня, цей матч зупинили через дощ).Даяна Ястремська, фото: Gеtty ІmаgеsФʼюрі викликав Усика на третій бійКолишній чемпіон світу в надважкій вазі Тайсон Ф’юрі вирішив відновити карʼєру і викликав Олександра Усика на третій бій."18 квітня 2026 року, стадіон "Вемблі", трилогія", - написав британець.Сергій Лапін, директор команди Олександра Усика, вже відреагував на цю інформацію."Ідея третього бою з Тайсоном Ф’юрі обговорювалася між нашими командами ще з моменту їхнього другого поєдинку. І я ніколи не сумнівався, що разом із Gоldstаr Рrоmоtіоns ми зможемо втілити це в реальність", - йдеться у заяві.Водночас Лапін наголосив, що зараз Усик і команда повністю зосереджені на бою з Даніелем Дюбуа."На досягненні історичної мети - стати триразовим абсолютним чемпіоном. Як ви вже могли помітити, концентрація та повна віддача - це основа стратегії чемпіона та його команди. Коли ця мета - третє абсолютне чемпіонство - буде досягнута та емоції вляжуться, ми будемо відкриті до наступного раунду", - сказав Лапін.38-річний Олександр Усик 19 липня у Лондоні вдруге боксуватиме за звання абсолютного чемпіона світу проти володаря титулу ІВF Даніеля Дюбуа з Британії.Олександр Усик і Тайсон Фʼюрі, фото: Gеtty Іmаgеs

Декілька биткоин-гаманців, які не діяли більше 14 років, раптово активувалися наприкінці минулого тижня. Згідно з відкритими даними блокчейну, на гаманцях зберігалося по 10 000 ВТС, а загальна вартість перерахованих коштів перевищила $2 млрд. Транзакції беруть свій початок у 2011 році, коли 3 квітня з однієї з адрес було відправлено 23 377,83 ВТС на три різні гаманці. Два з них отримали по 10 000 ВТС, а третій – 3 377,83 ВТС, що залишилися. На той момент біткоїн коштував лише $0,78, нагадує ресурс Тhе Вlосk. Всі ці роки два гаманці – “12tLs … хj2mе” і “1КbrS … АWJYm” – залишалися недоторканими. Однак […]

До 10-річчя створення Національної поліції України Укрпошта презентувала нову поштову марку. Випуск приурочений до професійного свята правоохоронців, яке відзначають 4 липня. Саме в цей день марка з'явилась у продажу. На зображенні - поліцейський зі зброєю, який символізує не лише повсякденну службу, а й безпосередню участь у боротьбі проти російської агресії. Поштова служба в описі зазначає, що поліцейські нині не обмежуються забезпеченням порядку. Вони виконують критично важливі функції на фронті, у прифронтових районах та в тилу. "Національна поліція України - це не лише про забезпечення правопорядку, це про безпосередню участь у відсічі збройної агресії РФ. Поліцейські евакуюють людей під обстрілами, рятують дітей, документують та ефективно розкривають злочини, протидіють ворогу в тилу", - зазначено в офіційному повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Небо і море під контролем: Укрпошта випустила марку про тріумф дронів МАGURА Наголошується, що в умовах війни правоохоронці не лише утримали стабільність у державі. Вони суттєво змінили свій функціонал. Сьогодні Нацполіція бере участь у бойових операціях, проводить аеромедичну евакуацію та рятує цивільних із зони бойових дій. Цей новий підхід перетворив її на багатофункціональний інструмент національної безпеки. Аркуш із шістьма марками можна придбати за 600 грн. Національну поліцію було засновано 2 вересня 2015 року. Вона з'явилася в результаті глибокої реформи правоохоронних органів. Сьогодні структура стала одним із символів спротиву та служби в екстремальних умовах. З нагоди Великодня Укрпошта випустила марки з писанками різних регіонів України. Колекція вийшла в обіг 21 квітня. У березні Укрпошта випустила марки, присвячені річниці деокупації Київської області: "Не забудемо! Не пробачимо! Буча. Ірпінь. Гостомель".

Нові торговельні мита, запроваджені президентом Дональдом Трампом, суттєво вплинули на вартість імпортних товарів у США. Що, в свою чергу, призвело до подорожчання традиційного святкового кошика майже на 13%. Про це йдеться в аналітичному звіті, підготовленому демократичною меншістю Об'єднаного економічного комітету Конгресу США, пише Тhе Ніll. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Політика Трампа послабила долар до рівня 1973 року У документі зазначається, що витрати американців на продукти для святкового пікніка або барбекю зросли на 12,7% у річному вимірі після впровадження адміністрацією Трампа так званих "дзеркальних" тарифів. Найбільше подорожчали напої, м'ясо, а також товари для грилю. Зокрема ціна яловичого фаршу та морозива у травні досягла найвищих показників за останні 30 років; упаковка з шести пляшок пива подорожчала на 13,6%; обладнання для гриля - на 17,7% від початку квітня; сонцезахисний крем зріс у ціні на 8,1%; алюмінієва фольга на 6,9% На початку квітня Дональд Трамп запровадив мита для більшості торговельних партнерів США, ставки коливалися від 10 до 49%. У Пекіні це рішення назвали "одностороннім актом залякування" і ввели 34% мита для імпорту зі США. Згодом між країнами спалахнула тарифна війна і взаємне підвищення митних ставок. За кілька днів Китай встановив рекордні мита для США обсягом 125%, а Вашингтон - 150% для Пекіна. .

4 липня - день шалених думок і тихих осяянь. Не поспішайте. Вранці настрій може бути похмурим, але це тимчасово. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "До обіду справи покращаться, - каже астрологиня. - Найважливіші розмови, поїздки та рішення краще перенести на вечір. Тоді легше буде знайти спільну мову і зрозуміти власні бажання. Уникайте конфліктів і дорожніх пригод. Сьогодні важлива концентрація. Корисно навчатися, шукати поради у мудрих людей, розглядати нові можливості для кар'єри. Для закоханих день не надто пристрасний: побут і турботи візьмуть своє. Але навіть кілька теплих слів здатні замінити романтичну вечерю. Найбільше усмішок долі отримають Тельці, Діви та Козороги. Їхній день буде мов казка. Потрапите у список суперщасливчиків". Овен (21 березня - 20 квітня) Хотітиметься упевненості у завтрашньому дні. Легко піддаватиметеся впливу сторонніх. Вдалий час для пошуку нового виду діяльності, що допоможе покращити ваше фінансове становище. Телець (21 квітня - 20 травня) Наростає напруженість у домі. Утримайтеся від критики на адресу коханих. Не піддавайте організм випробуванням. Стережіться нервових зривів. Близнюки (21 травня - 21 червня) Не підведіть тих, хто розраховує на вашу допомогу. Не приймайте серйозних фінансових рішень. День вселятиме надію у те, що все буде гаразд. Вам щаститиме на роботі. Користуватиметеся авторитетом у колі знайомих. Рак (22 червня - 22 липня) День, коли хочеться тиші. Вас не зрозуміють - і це нормально. Найкраще зараз - займатися тим, що не потребує стороннього втручання. Обмежте контакти, але не закривайте серце. Медитація або творчість допоможуть повернути гармонію. Лев (23 липня - 23 серпня) Вас чекають щирі емоції. Хтось нарешті скаже те, що довго тримав у собі. Це день романтики, обіймів і глибоких розмов. Не бійтеся бути вразливими. Це не слабкість, а ваша сила. Сміливо визнавайте почуття. Діва (24 серпня - 23 вересня) Найефективніше працюватиметься до обіду. Тоді ви ніби на хвилі: все йде легко й гладко. Добрий час для покупок речей, що підвищують комфорт. Знайдіть час для читання. У книжках буде відповідь на запитання, яке вас давно тривожить. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зустрінуть кохання свого життя - два знаки, які у липні забудуть про самотність назавжди Терези (24 вересня - 23 жовтня) Тримайтеся подалі від шуму. Він знижує вашу продуктивність. Якщо є потреба у спілкуванні, обирайте близьке коло. Можлива цікава інформація від незнайомця. Вечір добре підходить для сімейних розмов і вирішення побутових питань. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Зачекайте з візитом до перукаря. Не найкращий час для змін у зовнішності. Якщо вдасться уникнути емоційних сплесків та протистояти сумнівам, отримаєте чудові результати в роботі. Спостерігайте за людьми. Хтось виявить себе з несподіваного боку. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) День вимагає внутрішнього балансу. Перш ніж щось сказати або зробити, порахуйте до 10. На вас чекає важлива розмова з партнерами, яка змінить ваше бачення ситуації. Не поспішайте з висновками. Навчіться чути не лише слова, а й паузи між ними. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Фінансові справи ідуть угору. Гроші, вкладені до обіду, працюватимуть на вас. Особливо вдалими будуть покупки для дому. Ваш настрій стабільний. Це притягує до вас потрібних людей. День сприятливий для примирення та пошуку компромісів. Водолій (21 січня - 20 лютого) У вашому тілі накопичилося занадто багато напруги. Випустіть її через рух - спорт, прогулянку, танці. Це допоможе розставити думки по місцях. Вас можуть порадувати хороші новини, пов'язані з роботою. Будьте відкритими до нових ідей. Риби (21 лютого - 20 березня) Хочеться мовчати - і це нормально. День для споглядання, а не дії. Дозвольте собі паузу, внутрішню тишу. Увечері з'явиться бажання пробачити тим, хто зробив вам боляче. Це звільнить серце. Присвятіть час собі та близьким. Це наповнить вас світлом. Липень - це час успіху і перемог. Люди "вистрілюватимуть" з ідеями, які довго виношували у собі. Працьовиті та наполегливі відкриють для себе новий напрямок діяльності, що дозволить добре заробити. Астрологиня зробила фінансовий гороскоп на липень і назвала чотири знаки, які відкриють справжній грошовий потік.

Упродовж трьох наступних років в Україні щороку зростатиме мінімальна заробітна плата. Про це заявив нардеп Ярослав Железняк. Він послався на бюджетну декларацію уряду на 2026-2028 роки. За його словами, в документі передбачено поступове збільшення мінімалки. Щорічний приріст складатиме в середньому 600 грн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні можуть підвищити мінімальну зарплату Згідно з планами Кабінету міністрів, з початку 2026 року мінімальна зарплата сягне 8 688 грн. На старті 2027 року вона повинна зрости до 9 374 грн. А ще через рік - з 1 січня 2028-го - сягне 10 059 грн. Наразі мінімальна заробітна плата в Україні встановлена на рівні 8 000 грн. Такий розмір діє з квітня 2024 року. У 2024 році середні зарплати в Україні зросли на 23,2%, і хоча в 2025 році темпи зростання дещо сповільняться, вони залишатимуться високими - на рівні 17%. Головною причиною такого зростання НБУ називає дефіцит кваліфікованої робочої сили на тлі активізації економіки, особливо в приватному секторі. Незважаючи на незначне збільшення пропозиції праці, нестача кадрів залишається ключовою проблемою для бізнесу, що змушує роботодавців підвищувати оплату праці.

Про це інформує Вlооmbеrg. Представник компанії ТМS Таnkеrs розповів, що вибух спричинив затоплення машинного відділення судна, тому танкер буксирують до Греції. Причини вибуху поки що невідомі.За словами представника компанії, вибух не спричинив забруднення навколишнього середовища, а екіпаж судна перебуває в безпеці.За даними Вlооmbеrg, на початку квітня танкер "Vіlаmоurа" заходив до російського порту Усть-Луга, де завантажував казахстанську нафту. У травні його фіксували на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму поблизу російського порту Новоросійськ, який також завантажує переважно казахстанську нафту.Консалтингова компанія з морських ризиків  Vаnguаrd Тесh вказує, що з початку року вибухи сталися ще на чотирьох суднах - всі вони незадовго до цього заходили в російські порти. Після цього судновласники почали перевіряти корпуси своїх суден на наявність мін за допомогою водолазів і підводних апаратів. Танкер "Vіlаmоurа" належить до тіньового флоту РФПро це повідомили в Головному управлінні розвідки. Зазначено, що інцидент на танкері, який перебував під прапором Маршаллових островів, трапився 27 червня. Під час переходу судна із лівійського порту Ез-Зувайтіна за 150 кілометрів на північний схід від територіальних вод Лівії стався вибух у моторному відділенні."Станом на 1 липня 2025 року пожежний буксир під прапором Мальти "Воkа Summіt" тягне пошкоджений вибухом танкер тіньового флоту РФ до Лаконської затоки у Греції, щоб оцінити становище судна", - йдеться у повідомленні. Танкер був завантажений щонайменше 1 мільйоном барелів сирої нафти. Його власник - транспортна компанія "ТМS Таnkеr ltd.", зареєстрована у м. Марусі, Греція.Читайте також: Тіньовий флот Росії: чи існують кораблі-привиди, чи це лише зручний фейк для прикриття поставок нафти"Vіlаmоurа" неодноразово використовували для перевезення нафтопродуктів із портів держави-агресора Росії. Наприклад, у квітні 2025 року танкер перебував у терміналі порту Усть-Луга, у травні його фіксували в районі Новоросійска", - додали в ГУР. 10 березня у Північному морі біля узбережжя Великої Британії зіткнулися нафтовий танкер і вантажне судно. Унаслідок цього почалася пожежа. 

Еспресо наводить переклад статті Wybоrсzа.6 червня урядова Комісія в справах вивчення російського і білоруського впливу на внутрішню безпеку і справи Республіки Польщі в 2004-2024 рр. підвела підсумки річної діяльності. Тихо – оголошення на сайті Міністерства юстиції, яке відповідало за її організацію і діяльність, з’явилося через 4 дні і без феєрверків.Відповідно до оголошення Комісія, яка складається з 11 експертів під керівництвом генерала Ярослава Стружика, керівника Служби Військової Контррозвідки, обговорила тайний рапорт, який 7 квітня передала прем’єру Дональду Туску. Тематика аналізу – це питання безпеки, зовнішньої політики, дезінформації та економіки. Як висновок представлено 50 рекомендацій, які "повинні слугувати укріпленню супротиву країни російським впливам".Дональд Туск, фото: з відкритих джерел Генерал Стружик нагадав, що Комісія направила в прокуратуру клопотання про порушення розслідування проти Антоні Мачеревіча (звинувачення в дипломатичній зраді) і полковника Пьотра Погоновського, колишнього керівника Агентства внутрішньої безпеки (ліквідація 10 з 15 делегувань).Міністр юстиції Адам Боднар підсумував: "В умовах сучасних геополітичних викликів, які в даний час є причиною найсерйозніших загроз безпеці Польщі, висновки та рекомендовані заходи, представлені Комісією, а також висновки, подані до прокуратури, є важливим внеском у покращення безпеки Польщі".Це лише декларації. Міністри, присутні на засіданні, - крім Боднара, це міністр внутрішніх справ та координатор спеціальних служб Томаш Шемоняк та міністр культури Ганна Врублевська - та члени Комісії повністю пропустили те, що двома днями раніше було викинуто до кошику аналіз впливу Росії на польсько-українські відносини.За ініціативою ПСЛ уряд (один депутат утримався) та опозиція проголосували за Закон про створення нового державного свята: 11 липня поляки відзначатимуть Національний день пам’яті для поляків - жертв геноциду ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки.Направленого - визначає акт - у 1939-1946 роках "на польське населення" "українськими націоналістами з організації українських націоналістів (ОУН), української повстанської армії (УПА) та іншими українськими націоналістичними утвореннями, що діяли на східних землях Другої Польської Республіки (воєводства Волинське, Тарнопольське, Станіславівське, Львівське, Поліське), а також сучасних воєводств Люблінського і Підкарпатського".Чому немає свята 17 вересня 1939 року, ані дня Катині, але є свято волинської бійніЦе відкрито антиукраїнські дії, оскільки немає державного дня пам'яті ані 17 вересня (вторгнення СРСР до Другої Польської Республіки в 1939 р.), ані 5 квітня (рішення радянського політбюро 1940 р. про вбивство польських офіцерів у Катині), ані також 11 серпня (наказ 00485 від 1937 р. керівника НКВС Миколи Єжова в справі так званої польської операції в СРСР, в результаті якої розстріляно 111 000 осіб).Натомість вже в 2016 році Сейм і Сенат проголосували за рішення про створення 11 липня Національного дня пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Республіки Польщі.А оскільки закон мовчить про скасування резолюції, то 11 липня поляки відзначатимуть з того ж приводу і Національне свято і Національний день пам’яті. Абсурд? Не єдиний.В законі також немає згадки про те, що в 2018 році до Закону про Інститут національної пам’яті - на додаток до "єврейських" поправок, які передбачають покарання за приписування польському народу чи польській державі відповідальності за злочини, вчинені нацистською Німеччиною – введено також "українські" поправки. Згідно з ними злочини українських націоналістів були прирівняні до комуністичних та нацистських злочинів, визначено, що вони тривали в період 1925-1950 років, також встановлено штрафи за заперечення їх.Президент Анджей Дуда та Адам Боднар, тогочасний речник Громадянських Прав, засудили використання фрази "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".Трибунал погодився з їхніми застереженнями та видалив обидва терміни з закону.фото: з відкритих джерел Виконання судових рішень Конституційного трибуналу - це зобов'язання законодавчих та виконавчих органів влади, але протягом 6 років ані влада ПіС, ані нинішня не зробили нічого. Тобто закон зобов’язує, але без визначення того, хто вчинив злочин проти поляків у 1925-1950 роках та на якій території.У грудні парламентський клуб ПіС приніс проєкт, в якому було зазначено, що злочин було вчинено 2 членами та співробітниками ОУН - Бандера (ОUN -В) і УПА та іншими українськими формуваннями, що співпрацюють з Третім Німецьким Рейхом". І що мова йде про вчинки 1921-1950 років. Перше читання проєкту відбулося в Сеймі 6 лютого, після чого він опинився в комітеті.Також проводиться підрахунок кількості польських жертв. У законі, прийнятому 4 червня, мова йде про 100 тисяч осіб, Інститут національної пам’яті стверджує, що їх було 120 тисяч, а Пшемислав Чарнек, який представляв проєкт ПіСу, - 200 тисяч.У випадку польсько-українських історичних відносин немає ані норм, ані здорового глузду, оскільки все можна сказати і прийняти.Партія "Право і справедливість", фото: gеttyіmаgеs Зовсім не Інститут національної пам’яті. Де розташований "центр Путіна" в ПольщіЩо стосується проєкту Народної партії, уряд не зайняв позиції, оскільки, як заявив заступник міністра культури Мачей Врубел під час парламентської дискусії, "наразі вже нічого не стоїть на шляху урочистого святкування 11 липня, але Міністерство культури та національної спадщини, звичайно, не вносить поправок до цього парламентського законопроекту". Чому, можна запитати, очевидно, що влада вмила руки? Зрештою, у випадку обговорених історичних законів ми маємо справу з показовою присутністю московських фахівців."Українські" поправки до Закону про Інститут національної пам’яті були написані в інтересах Росії та її спеціальних служб. Не інакше є щодо закону, внесеного ПСЛ (Польською Селянською Партією). Войцех Чухновский заявив у "Газеті Виборчій", що в лютому комісія генерала Стружика надіслала список з 25 імен людей, що розповсюджують пропаганду Кремля в Агентстві Внутрішньої Безпеки.Зі слів його співрозмовника та члена Комісії, найважливішим джерелом пропаганди Кремля в Польщі є середовище, зосереджене навколо Видавничого Дому "Польська Думка" - "головний центр" для проросійських ініціатив у Польщі."Польська думка", перерахував співрозмовник Чухновського, має власне інтернет-телебачення, просуває там Гжегожа Брауна, закликає українців, які живуть у Польщі, щоб "поверталися додому", і розповсюджує фальшиві новини про прихильність до українців у черзі до лікаря, їх злочин і гроші, які вони отримують від держави і за які вони "не виражають вдячності".У своєму підході Європейський Союз є "тоталітарним творінням", Україна це "бандерівсько - фашистська держава", а "спеціальна операція в Україні" була спровокована американцями.Крім телеканалу "Польської думки", комісія в листі до Агентства внутрішньої безпеки назвала інші портали: Nаtіоnаlіsts.nеt, Nаtіоnаl.іnfо, krеsy.іnfо. Анонімний член Комісії заявив, що загальними цілями публікації цих ЗМІ є:• зменшення довіри до польського уряду (як попереднього, так і теперішнього);• розпад Європейського Союзу;• послаблення Заходу в цілому;• посварити Польщу з Україною.І він зробив висновок: "Цими порталами як джерелами користуються сторінки в соціальних мережах, які заражають польський публічний простір. Вони значною мірою обслуговуються спеціальними підрозділами російської армії, призначеними для підтримки фейкових сторінок".Після таких висновків експертів з російської дезінформації повинні включитися всі контрольні лампи в структурах, які дбають про безпеку держави.Вони не включилися. Навпаки, лампи, що застерігають від "центрів Путіна", згасли, натомість включилися лампи, що попереджають про "небезпеку" від України.Ексгумації йдуть добре, і ПСЛ обирає дипломата з ПНР та кореспондента з МосквиПредставником для звітності по Закону від 4 червня обрали депутата Тадеуша Самборського. У 1977 році він захистив докторську дисертацію в університеті імені Ломоносова в Москві, в 1970 -х та 1980 -х роках він був першим секретарем посольства Польської Народної Республіки у В’єтнамі та Лаосі, а потім був московським кореспондентом "Зеленого Прапора", органу Об’єднаної народної партії – партії-сателіта Польської об’єднаної робітничої партії на початку існування Польської Народної Республіки.Він двічі засідав у Сеймі від імені ПСЛ (1993-1997, 2001-2005), у 2023 році він отримав мандат від списків партії "Третій Шлях", був президентом фонду "Допомога полякам на Сході", до 2017 року він належав до керівництва Товариства "Польща - Схід" - до 1990 року Товариства польсько-радянської дружби.Самборський є постійним автором "Польських думок", він часто пише про злочини ОУН-УПА, у 2023 році він опублікував збірку своїх текстів у її видавничому будинку. "Польська Думка" - це медіа-покровитель його фестивалю.Майкл Олшевський, керівник закордонного департаменту "Виборчої", - один із небагатьох журналістів, який критично писав про закон, заявив, що "заявники з ПСЛ і "Третього Шляху" побачили шанс в антиукраїнських настроях і - як практично весь наш політичний клас - стали заручниками антиукраїнської риторики".Послідовність подій показує, що мова йде не лише про перегони, хто першим досягне союзу з Конфедерацією та Брауном. Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України, Радослав Сікорський та Андрій Сибіга підписали декларацію, яка розблокувала питання про ексгумацію польських жертв в Україні та українських жертв у Польщі.Робоча група почала працювати під егідою міністерства культури. 24 квітня, завдяки особистому залученню прем’єр -міністра Дональда Туска та президента Володимира Зеленського, ексгумаційні роботи розпочалися в Пужниках на Тернопольщинні, завершилися в травні виявленням останків 42 поляків, убитих УПА. Прем'єр-міністр назвав цю подію "проривом".У відповідь Чарнек сказав, що прориву немає. Він стверджував, що після її прийняття "неможливо буде в Польщі під загрозою покарання прославляти УПА, бандеревців, всіх тих українських націоналістів, які вбивали наших співвітчизників 80 років тому"."Закон також покладе край цим ганебним переговорам Міністерства культури та національної спадщини з українською державою щодо можливих подальших пам’ятників УПА в Польщі", - додав він, представляючи поправку від ПіС до Закону про Інститут національної пам’яті.Здавалося б, усі розуміють, що "в нас є довоєнні часи", як зазначає Туск, і що якщо Україна потрапить під удари росіян і зраду американців, ми будемо сусідами з Росією Путіна не на ділянці 628 кілометрів (Кролівець, у російській номенклатурі Калінінград плюс Білорусь), а 1163. Можливість ведення Москвою гібридної війни від дезінформації та радіоелектронної боротьби до регулярного саботажу радикально зросте.Здоровий глузд вимагає мінімізувати все, що розділяє поляків та українців. Москва навіть не приховує, що однією з її цілей є конфлікт наших націй. Але це не так - Україна також є ворогом для численних польських політиків.Чи полегшує РSL завдання БраунуСвій проєкт Польська селянська партія (РSL) подала до маршалківської палати 25 квітня, тобто на другий день після початку ексгумації у Пужниках.Тими ж днями невідомі особи на поруйнованій могилі 62 вояків УПА на горі Монастир – також відомій як Монастир – у ґміні Горинець-Здруй встановили табличку з написом: "Спільна могила українців, членів УПА, відповідальних за терор і геноцид беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, змилуйся над ними і не зараховуй їм тих страшних вчинків, яких вони допустилися супроти своїх братів. "Прощення не означає забуття, але – зцілення болю"".Міністерства культури Польщі та України у спільній заяві назвали цей інцидент "свідомою провокацією, що слугує інтересам держави-агресора Росії  і має на меті зірвати конструктивний діалог, який останніми місяцями розвивається між нашими країнами".Табличку демонтували, тож Браун не зміг урочисто "відкрити" її 2 травня, як це собі планував.І можна було б відзначити невеликий поступ у розплутуванні польсько-українського вузла, якби не РSL і той спосіб, у який народники домоглися ухвалення свого проєкту.Генерал Стружик передав прем’єрові закритий звіт комісії 7 квітня, у якому містилася оцінка видання "Мyśl Роlskа" ("Польська думка") як "осередку Путіна" в Польщі, а також 50 рекомендацій щодо обмеження російського та білоруського впливу.фото: jаgіеllоnіа.оrg Чи передав глава уряду звіт Владиславу Косіняку-Камишу? Ми не знаємо, хоча це було фактично непотрібно, адже віцепрем’єр і міністр оборони делегував до комісії професора Ґжеґожа Мотику – керівника Військового історичного бюро та відомого дослідника польсько-українських відносин. Генерал Стружик кілька разів доповідав про результати роботи комісії на засіданнях уряду.Спочатку доповідачем проєкту, який підписав Косіняк-Камиш, мав стати віцеспікер Сейму Пьотр Зґожельський, який змагається у радикалізмі з Брауном щодо стигматизації українських націоналістів. Однак народний політик виявився недостатньо принциповим, і 30 травня його замінили на Самборського.Це трапилося перед другим туром президентських виборів, коли РSL сподівався на перемогу Рафала Тшасковського.Метою внесення на розгляд і проштовхування законопроєкту була не лише боротьба з антиукраїнським радикалізмом і зрив ексгумації. Йшлося також про те, щоб показати, що з "хабом Путіна" не може статися нічого поганого, незалежно від висновків комісії генерала Стружика та поточної політичної констеляції. До речі, представник "хабу" був делегований для того, щоб переконатися, що в антиукраїнському котлі під коаліцією, яка називає себе демократичною, не бракує політичних дров.Символічно, що закон про антиукраїнське національне свято був прийнятий 4 червня, в День свободи і прав людини, який відзначається в пам'ять про вибори 1989 року,  які призвели до краху комунізму в нашій країні (єдиний, хто помітив цей збіг, був Владислав Фрасинюк на шпальтах Nеwswееk) та ініціювали зміни в усьому регіоні, що незабаром привели до розпаду СРСР і становлення 15 його республік, зокрема й України, як незалежних держав.Донедавна польська влада представляла безперервність повстань за свободу і демократію в нашому регіоні як підставу для польської слави і політичної величі. Від польського Жовтня 1956 року та Угорського національного повстання, через Празьку весну, Солідарність 4 червня та Осінь народів 1989-го року до українських Майданів 2004-го та 2013-2014 років і нинішньої боротьби українців проти російських окупантів.А коли День волонтерів, які допомагають біженцям з УкраїниРозуміння цієї традиції могло б підштовхнути до заснування Дня польського волонтера в пам'ять про неймовірну солідарність, виявлену мільйонам українців після 24 лютого 2022 року. Тоді величезна частина польського населення показала здивованій Європі, що таке людська щедрість і серце і в чому проявляється дух старого континенту та його цінності.Натомість політики надірвали польську солідарність щодо України, додавши ще один ком у могилу знаменитої "лінії Ґедройця" у польській східній політиці.Інституції, такі як комісія генерала Стружика, мають пройти два випробування, щоб оцінити їхню реальну користь для безпеки держави.Першим є виявлення ворожих впливів серед попередньої влади. З цим, як видається, комісія справляється.Друге – виявлення російських та білоруських впливів серед своїх. А цим керівники держави знехтували. І менш важливо – чому: чи через підтримку коаліції заради голосів народників, чи змагання у антиукраїнстві з правими, чи відверті докори "невдячним українцям", які "не хочуть знати правду про Волинь".Значення має результат – те, що в польсько-українських відносинах ми зайшли в глухий кут.Українці вчинили мудро, коли надали кілька нових дозволів на ексгумацію, попри ворожий крок Польщі.А оскільки мости не спалено, варто шукати шляхи виходу з нинішньої ситуації.Починати варто із найголовнішого, тобто з громадської думки. Під час ексгумаційних робіт у Пужниках Кароліна Левицька в ефірі ТОК FМ розмовляла з професором Мотикою. Вона зазначила, що причиною запровадження Україною у 2017 році ембарго на ексгумаційні роботи було те, що їх проведення виявило б "ще більше полів, братських могил, наповнених кістками жертв з-поміж цивільного населення. І Києву рано чи пізно довелося б зіткнутися з цією дуже складною і темною сторінкою своєї історії".Вона додала, що, зрештою, зруйновані у 2015-2017 роках "невідомими зловмисниками" українські могили та меморіали, були незаконними.Брак знань не повинен звільняти від журналістської етики. Насправді частину руйнувань здійснили місцеві органи влади, тоді як російська агентура діяла відкрито, розміщуючи відео зі своїх дій на порталах так званої Донецької Народної Республіки. Могила на горі Монастир була впорядкована на підставі угоди Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва зі Спілкою українців у Польщі.Після кількарічних складних переговорів було домовлено, що на табличці з іменами з’явиться напис "загинули за вільну Україну". Головою Ради тоді був Станіслав Бронєвський, керівником "Сірих шеренг", у переговорах брав участь Світовий союз солдатів АК, зокрема середовище 27-ї Волинської дивізії.Ці люди знали події Другої світової війни з власного досвіду, їхні близькі загинули від рук українців, вони самі брали участь у польсько-українських боях. І все ж вони підтримали угоду Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (RОРWіМ) зі Спілкою українців у Польщі (ЗUwР), вбачаючи в ній елемент ширшого порозуміння між поляками та українцями.Ось чому Росія та її агентура, а також проросійські та ендеківські сили роблять усе можливе, щоб могили на горі Монастир не відновили у погодженому вигляді. Кремль зацікавлений, щоб поляки і українці показали, що не здатні осмислити драматичне минуле і думати про спільне майбутнє.Дослідження професора Галагіди та неприємні факти для польських істориківКілька зауваг щодо істориків. У польській правовій системі відбувається жонглювання датами, назвами українських формувань і такими термінами, як "українські націоналісти", а також кількістю жертв. Це означає, що роль дослідників зведена до нуля, бо польська держава не зважає на їхні дискусії та висновки, проголошуючи "правду" залежно від політичних потреб.І це в контексті ситуації, коли під час підготовки до ексгумаційних робіт з'ясувалося кілька не дуже приємних для польської держави фактів.Підтвердилося, що єдині комплексні дослідження щодо ідентифікації жертв польсько-українського конфлікту 1940-х років проводить команда професора Ігоря Галагіди в Українському католицькому університеті у Львові. За 7 років роботи дослідники встановили імена понад 22 тисяч українських жертв і визначили їхню загальну кількість - понад 30 тисяч. Наразі вони працюють над ідентифікацією польських жертв.Завдяки цьому українська сторона змогла представити список із 200 населених пунктів у Польщі, у яких загинуло щонайменше 5 цивільних осіб української національності.Такого комплексного переліку для населених пунктів на території України не змогли представити ні Інститут національної пам’яті (ІРN), ні жодна з численних установ, що займаються історичною політикою.Те саме стосується кількості польських жертв і встановлення якомога більшої кількості імен.Також з'ясувалося, що, всупереч твердженням деяких істориків, політиків і журналістів, ексгумація не є способом встановлення кількості жертв та їхньої ідентифікації. Стосовно конкретних населених пунктів – це ефективний і необхідний метод, але не для всієї території, на якій у 1940-х роках розгорталася польсько-українська драма.А тому історики повинні виконати свою роботу, і село за селом, місто за містом намагатися встановити імена жертв, щоб порахувати їх з відносною точністю. Це єдиний і найнадійніший спосіб дізнатися реальну картину минулого і віддати данину пам'яті тим, хто був убитий.     В ефірі ТОК FМ професор Мотика назвав дослідників, які ставлять під сумнів польську цифру 100 тисяч, "науковими антивакцинаторами". Тому що ніхто не ставив під сумнів польські дослідження, які називають таку цифру. Слова професора мають державну вагу, адже він є найважливішою посадовою особою в історичній політиці нинішньої влади. Окрім того, що він очолює ВБГ і є членом комісії генерала Стружика, він також входить до Колегії ІНП.   Але польська історіографія досі оперує оцінками, за якими кількість розстріляних обчислюється десятками тисяч людей, хоча минуло достатньо часу для ретельного дослідження цього питання.Маючи певні знання про літературу на цю тему, польські, українські, радянські та німецькі документи, а також про часткові результати ідентифікації польських жертв, я можу дати дружню пораду. Історики зроблять суспільству послугу, коли почнуть готувати громадян до сприйняття інформації про те, що польських жертв було незрівнянно менше, ніж загальноприйняті 100 тисяч.Що не применшує значення того факту, що жертв було десятки тисяч, і що кожна з них заслуговує на поховання, відновлення імені й прізвища і пам'ять.І на завершення кілька слів до службовців із ліквідації загроз для безпеки Польщі. У гучному інтерв'ю Донати Субботко "Росія вже тут" генерал Пьотр Питель, голова Служби військової контррозвідки у 2014-2015 роках, заявив, що "все, що сталося в Польщі після 2015 року, відповідає російським інтересам". І що польські служби залишили державу "голою і незахищеною" перед обличчям російської загрози.Через півтора року після того, як колеги генерала повернулися до виконання службових обов'язків, доводиться констатувати, що у сфері впливу Росії на польсько-українські відносини такий стан справ зберігається і сьогодні.

Про це повідомила пресслужба застосунку.Вартість облігації становить 1048 грн, а виплата здійснюватиметься 16 вересня наступного року."Як це працює? Купуєте 10 облігацій Алушта за 10 481 грн під 16,8% річних — через рік отримуєте 12 452 грн на картку єПідтримка. Купівля облігацій у Дії — це 0% комісії та 0 грн 0 коп. прихованих платежів", – йдеться в матеріалі.У Дії нагадують: аби придбати облігацію, у застосунку слід перейти на розділ "Військові облігації", де обрати облігацію, партнера й кількість.Після цього потрібно підписати та оплатити її. Облігація зʼявиться в застосунку протягом трьох робочих днів."Кожна придбана облігація — це внесок у зброю, техніку, медикаменти для наших військових, виплату зарплат медикам і вчителям, пенсій та соціальних допомог. А ще — це інвестиція з гарантованим прибутком", – додають у Дії.З жовтня 2022 року до 30 квітня 2025 року українці у Дії загально придбали військових облігацій на 13,5 мільярда гривень.

Після низки скандалів та тривалої бюрократичної тяганини відому дитячу лікарню, яку атакували росіяни, почали ремонтувати. Скільки коштуватиме ремонт і хто хотів освоїти кошти - розповідаємо у цьому матеріалі. 8 липня 2024 року російська ракета влучила в один із корпусів лікарні "Охматдит", де розташоване токсикологічне відділення. Внаслідок удару постраждала майже вся територія медзакладу. Відразу після атаки в Україні та за кордоном почали збирати кошти на відновлення лікарні. Рахунки для допомоги відкрили: держава через платформу Unіtеd 24, благодійний фонд "Таблеточки" та фонд "Охматдит Здорове дитинство" (ОЗД). До збору долучилися тисячі українців, представники діаспори, великі компанії й громадські ініціативи. Загалом вони зібрали понад мільярд гривень. Однак етап відновлення стартував аж нинішнього червня майже через рік після атаки. Зволікання сталось через великий публічний конфлікт. У його котлі варились дирекція лікарні та дирекція благодійного фонду, що збирав гроші; голова МОЗ і журналісти-розслідувачі. Суть конфлікту навколо "Охматдиту" Одна з організацій, що збирала гроші - це фонд "Охматдит здорове дитинство" (ОЗД), заснована волонтером і другом генерального директора лікарні. Дирекція лікарні переконувала, що дуже поспішала відремонтувати до минулорічної зими хоча б найбільший корпус і знайти підрядника. Тому, як пояснило керівництво закладу, спробували піти найкоротшим бюрократичним шляхом: конкурс оголосила не сама лікарня, а згаданий фонд ОЗД, і не через "Прозоро", а на комерційному тендерному майданчику. Щоб провести конкурс, лікарня мала визначити приблизну вартість ремонту. Однак за тиждень, що залишався до конкурсу, лікарня не встигла і, мовляв, у настільки стиснуті терміни не могла встигнути цього зробити. Тому переможця конкурсу визначали не за ціною, а за сумою балів за певними критеріями. Серед трьох "фіналістів" конкурсу переможця обрали як найменш ризикованого, хоч і не ідеального у нього був замалий статутний капітал. Переможцем тендеру на ремонт корпусу дитячої лікарні "Охматдит" без пояснень обрали фірму, комерційна пропозиція якої є значно вищою за інші Тож переможцем тендеру на ремонт корпусу дитячої лікарні "Охматдит" без пояснень обрали фірму, комерційна пропозиція якої є значно вищою за інші, які подавалися на конкурс, - ТОВ "Буд-технолоджі". Про це наприкінці липня минулого року й повідомили у благодійній організації "Благодійний фонд "Охматдит здорове дитинство". Із 14 учасників конкурсу це була третя за дорожнечею пропозиція розміром 307 млн грн (тут і далі без ПДВ). Десяток інших учасників пропонували виконати роботи значно дешевше від 42 до 286 млн грн. Однак із жодним з них замовник перемовин не вів, ніяк не пояснюючи своє рішення. Це не могло не викликати запитань у суспільстві. Аналіз розслідувачів "Наших грошей" показав, що з десяти дешевших пропозицій щонайменше сім містили повністю заповнені комерційні пропозиції з вказанням цін за різні види робіт. "Охматдит" акцентував увагу, що "проведений конкурсний відбір не є тендером в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", а є приватним конкурсом, організованим з метою відкритого та добросовісного використання коштів, пожертвуваних громадянами". Якась словесна абракадабра поряд з відсутністю аргументації ігнорування дешевших пропозицій. За даними "Наших грошей" від учасників конкурсу, у фінал були відібрані фірми "ДАК" (310 млн грн) із групи "Альтіс" Олександра Глімбовського, "Буд-технолоджі" (307 млн грн) із групи Sеnsаr запорізького забудовника Марка Марченка та "Мега профіт груп" (220 млн грн) Олексія Ломакіна і Юлії Кузьменко. Робоча група замовника провела з цими фірмами онлайн-зустрічі. "Мега профіт груп" отримала відмову через невідомі підозри щодо її податкових документів. "ДАК" відмели через скандальну репутацію Глімбовського. У липні Глімбовський був затриманий по справі НАБУ щодо корупції у виконанні його зятя Романа Насірова, коли той керував податковою у 2015-2016 роках. Замовник довірив фірмі "Столична правова фундація" провести "юридичний аналіз переможця з приводу доброчесності" і зрештою обрав "Буд-технолоджі" підрядником. При цьому замовник з невідомих причин проігнорував явні проблеми у пропозиції переможця, що вказують на нестачу технічних засобів для відповідального проведення робіт такого обʼєму та характеру. Наприклад, "Буд-технолоджі" вказала лише оренду будівельної техніки: автокран з маніпулятором та екскаватор. Жодна із цих машин не може бути використана для монтажу фасадів вище другого поверху. Також фірма не завантажила жодних даних про обладнання для монтажу плитки. Тобто, в заявці ціни й обсяг робіт завищені. Фонд ОЗД мав перерахувати гроші зі свого рахунку на рахунок "Охматдиту", однак законодавство забороняє це робити без договору або спеціального запиту. Гроші не перерахували й це викликало новий виток конфлікту між Фондом та лікарнею. Міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко пообіцяв провести повторний конкурс уже за стандартною процедурою і через "Прозоро". Також було відсторонено генерального директора лікарні, створено спеціальну раду з відновлення "Охматдиту". Чиновники пообіцяли, що новий конкурс, на якому оберуть підрядника, проведуть за всіма процедурами і через "Прозоро" й новий підрядник почне ремонтувати лікарню не раніше, ніж взимку (минулого року). Однак, усе дещо затягнулось. Про початок відновлювальних робіт міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко повідомив аж наприкінці квітня вже цього, 2025 року. Робота стартувала Новий тендер провели наприкінці травня через систему "Прозорро". Перемогла компанія "Ріола-Модуль" з пропозицією майже 293 мільйони гривень. Кошторис перевірили і в лікарні, і в незалежній інженерній компанії Ерtіsа. Нещодавно підписали угоду між медичним закладом, фондом "Охматдит Здорове дитинство" з одного боку та компанією "Ріола-Модуль", з іншого. Усе нібито проходить за правилами: компанія має зробити ремонт нового корпусу, а фонд платить за це грошима, котрі люди пожертвували після атаки в липні 2024 року. Також усі рішення контролює Рада з відновлення "Охматдиту". Ремонт нового корпусу "Охматдиту" коштуватиме 293 мільйони гривень це на 70 мільйонів менше, ніж очікувалося. Пояснюють, що "Ріола-Модуль" вже працювала на цьому об'єкті. Компанія має залишки матеріалів, закуплені ще до повномасштабного вторгнення, і добре знає особливості корпусу. Це й дозволило знизити вартість робіт. Водночас, за інформацією "Слідства.Інфо", з 2015 по 2023 роки "Ріола-Модуль" фігурувала у 10 кримінальних провадженнях. Йшлося про розкрадання державних коштів у змові з посадовими особами. У жодній з цих справ компанію не визнали винною. Будівельні роботи стартували одразу після отримання дозволу. Перший етап закриття фасаду та відновлення пошкоджених конструкцій. І це критично важливо зробити до початку зимового періоду, аби корпус не залишався відкритим. Паралельно триває підготовка до внутрішніх робіт. Відремонтувати лікувально-діагностичний корпус, за умовами договору, мають до кінця 2025 року. У фонді ОЗД кажуть, що під час ремонту можуть змінювати проєктну документацію так часто буває на таких об'єктах. Але підрядник обіцяє, що ціна ремонту не перевищить суму договору, а десь навіть може вийти дешевше.

Для мене це звучить як оксюморон: чутлива тема і питання мови в нашій країні. Мені здається, що це ненормальна історія, але для нас трохи традиційна. Говоримо ми в момент, коли на інституцію мовного омбудсмена в нас знову звернена вся увага, оскільки з'являються питання до якостей, які повинна мати персоналія, що обіймає цю посаду.Зрозуміло, що Тарас Кремінь робив цю роботу певний термін. Зараз є питання до того, чи залишиться він на посаді, чи буде хтось новий. І от наскільки добре ця людина має відповідати цій посаді, дуже турбує суспільство.Якщо ми говоримо про українську мову в нашій країні, то знову ж таки річний звіт про стан дотримання Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" за попередній рік свідчить про те, що в Україні зберіглася тенденція до поліпшення стану виконання вимог Закону про державну мову, нам наводять цифри, і вони ніби тішать наше око.З іншого боку, це якраз таки історія про те, коли люди звернулися, і історія про ті сфери нашого життя, які прописані в Законі. Але насправді мова в нашій країні - це те, що супроводжує нас щодня і багато хто відмічає, що по різних регіонах у нашій країні ситуація з використанням і життям з українською мовою змінюється не на краще. Чи спостерігаєте ви відкат україномовності в нашій країні зараз? Принаймні, може, у столиці?Спостерігаю. Це, напевно, мої емпіричні спостереження, хоча тут кілька пластів у вашому питанні. Я їхала до вас на ефір і просто по Хрещатику проходила, я там працюю. І звернула увагу, що якісь два молодих чоловіки дуже гучно обговорювали свої ділові питання - російською мовою.І мене це, чесно, різонуло, я подумала: боже мій, у мене настільки, напевно, сформована україномовна моя власна бульбашка, що для мене чути цю російську виглядає доволі дико. Хоча це були якісь бізнесові справи, які люди просто обговорювали. У моєму колі очевидно відкату немає, але ми маємо розуміти, що це за коло.Загалом, з того, що я спостерігаю, як я сказала, емпірично - чи десь у кав'ярнях, чи на дитячих майданчиках, чи де завгодно, - так, я чую відкат у Києві і я чую, що, порівняно з 2022 роком, значно більше молодих людей, які говорять російською. Тобто, коли ви тут кажете про інститут омбудсмена - це одна важлива історія. А є друга дуже важлива історія - це суспільний запит на українську мову. Дико звучить в Україні - суспільний запит на українську мову. Я поясню, що я маю на увазі.Хрещатик, фото: gеttyіmаgеsМи тут все ж таки маємо розуміти ці наші історичні обставини. На жаль, так склалося, що ми говоримо про багато речей, пов'язаних із суспільним запитом. І я хочу сказати, що якась частина людей собі, напевно, теж сказала: о, цей перший страх минув, який був у 2022 році, о, воно надовго, о, значить, мені так комфортно (чи як там люди собі це пояснюють) і я буду говорити так, як мені комфортно.І, звісно, тут би варто говорити з людьми, які, можливо, більше займаються соціальною психологією. Я тут одразу скажу, що я не є соціальною психологинею, але, як журналістка, я дуже багато працюю з аудиторіями. І розумію, що ця аргументація, яка наводиться, чому російська мова в побуті: от же ж ми в супермаркеті хліб просимо українською мовою, наприклад, ми ж кажемо "Мені два капучино" в кав'ярні українською мовою і потім відвертаємося і за столиком зі своїм другом чи приятелькою говоримо російською – так це ж уже починається наша приватна сфера.Воно то так. Але якби не війна, якби не цей масштаб жертв і якби не розуміння, за що, власне, ця війна, якби не розуміння, що українська мова і оця частина ідентичності – це, власне, те, що якраз і тримає Україну, українську державність. І коли починається історія про те, що "воїни в окопах говорять російською", то я ці аргументи приймаю лише від тих, хто в окопах.От чому в наших людей і досі немає розуміння того, що, хоча нам це проговорюють устами офіційних речників з Російської Федерації, що "ви говорите російською мовою, ви сфера абсолютно нашого життя, наших інтересів, і ми собі крокуємо цією сферою доти, доки можемо це робити", - це каже Лавров, це каже Пєсков і так далі.Але в наших людей спрацьовує, на моє враження, щось, як бунт. Вони ніби не хочуть віддавати щось, що насправді їхнім не є, але вони вперто вважають це своїм."Ну, це мова моєї мами" - багато хто наводить цей аргумент, він насправді має право на існування, тому що це справді могла бути мова чиєїсь мами, і вона була мовою чиєїсь мами. Тут просто треба розуміти, як мама отримала цю мову.І коли ми кажемо, що це мова моєї мами, то ми обрізаємо оцей шлях, тобто ми закриваємо очі на той шлях, у який спосіб мама отримала цю мову.Коли моя мама у 1968 році, якщо не помиляюсь, вступила в Київський університет на історичний факультет, приїхавши з Черкаської області... Ну, я беру приклад мами. Міг бути тато з Житомирщини – не має значення. Мама приїхала, почалися потім 1970-ті роки. І якщо хтось хоч трішечки читав історію, українську історію і про цей період совєтської України, той знає, що таке 1970-ті роки. Це згортання навіть тої української мови, яка була, це перетворення на "сільську" мову. Моє дитинство - це 1970-ті роки, як це, можливо, не дивно звучить, але я якраз та дитина, яка чудово знала, якій у школі, і на вулиці, і в транспорті могли сказати: ти селючка.І коли я це все починаю згадувати, я зараз досить часто натикаюся на те, що люди кажуть: о, вона принесла свою травму! І зараз ти будеш носити цю свою травму. І, значить, якщо в тебе була травма, то ти якось травматично реагуєш. Так питання ж не в тому, у кого була мовна травма. Колись наша колега Мирослава Барчук абсолютно слушно написала пост про себе: моя мовна травма великою мірою мені застелила інші травми, наприклад речі, пов'язані з сексизмом, які були дуже поширені й досі залишаються поширеними в нашому суспільстві.Так, тому що це якісь помітні речі, і питання не в тому, що ми не хочемо відмовитися від наших травм. Ми просто хочемо, щоб якась більша частина суспільства зрозуміла оцей шлях, у який спосіб російська мова стала мовою їхньої мами. Чи їхньої бабусі, може, в когось, але найчастіше бабусі - ні. Тобто, якщо згадати, то бабуся якраз-то говорила українською мовою. І оце є важливий момент.Тепер те, що стосується нинішнього періоду. Бунт ви згадали дуже слушно. Часто ці дискусії в нас у соцмережах бувають про те, що підлітки, наприклад, коли вони говорять російською, це такий, так би мовити, підлітковий бунт, вони переростуть. Окей. Якщо це раз – так. Якщо це два – так. Але якщо не проговорено раз, два і три в родині, то це вже не підлітковий бунт - це система. Чи переростуть? Не факт! Багато ж хто і не переростає.Діти - вони ж дуже чутливі. Вони ж бачать: ну, щось там рознеслося в соцмережах, але якщо в родині подвійний стандарт, якщо для родини це не має значення, якщо вони розуміють, що мама і тато ось тут говорили, припустимо, українською по телефону, на роботі чи в зумі були і говорили українською на роботі, тут вони відвернулись - і говорять російською, то як ти будеш потім доводити цим дітям, що українська мова має значення? Отже, означає, що ці дві мови рівні.фото: gеttyіmаgеsМи зараз можемо подивитися, до речі, останні опитування КМІС, які були, якщо не помиляюсь, за травень цього року, 2025-го. Там було сказано, що близько 70 відсотків українських громадян кажуть про те, що вони вдома - це дуже важливо - спілкуються українською мовою. Близько 20, трошки менше, 19, якщо не помиляюсь, кажуть, що вони білінгви, спілкуються українською і російською. Відповідно, якийсь відсоток, до 10, лишається, які сказали, що вони вдома спілкуються російською. Можливо, ці 70% удома спілкуються українською, але чого вони тоді на вулицях говорять російською?Гарне запитання. Я вам дам відповідь на прикладі своєї родини. Я говорю зі своєю дитиною, 2016 року народження, з перших днів українською мовою, мій син перебуває в абсолютно україномовному середовищі вдома. Щойно він ступає за поріг, він переключається на російську мову. Ми йдемо на гурток, він приходить у школу, і, якщо це не освітній процес безпосередньо на уроках, він говорить російською мовою, бо так говорить більшість. І так, оця адаптивність дітей до середовища, в яке вони потрапляють, грає з ним дуже жорсткий жарт. При тому що звучить він трошки по-азірівськи, коли говорить саме російською.Я розумію, про що ви говорите. І це, між іншим, дуже важливо, тому що це тиск середовища. І якщо ми ж говоримо зараз про тиск більшості, якось так стається, що, коли україномовна дитина потрапляє в російськомовне середовище, вона якось не може переломити російську, а україномовну дитину переламують.Може, це мова агресії - вибачте, це метафорично я сказала. Тобто тут не треба сприймати, що я це говорю, наприклад, як дослідниця. Але ми це бачимо, що якийсь такий агресивний посил є, і дитина переходить зазвичай, їй дуже складно залишитися в українській мові. Я, наприклад, як людина, яка в дуже багатьох середовищах була двомовних - тобто тобі говорять російською, ти відповідаєш українською. Ну, це складно. Тобто тобі триматися дуже складно.Поки це не стає звичкою.Так. Але, з іншого боку - а чого ти маєш це робити в Україні? Ми з вами доходимо до висновку, що якщо ми маємо цю проблему, то українська мова ще потребує зусиль. Тобто ми маємо визнавати, що українська мова, її захист, її підтримка і навіть звичайне побутове говоріння нею - воно ще від нас потребує зусиль. Ну, тобто це стирання, напевно, було таке сильне, що ми ще не пройшли достатній шлях. Зусиль від кожного бажано, так? Разом із тим ми розуміємо, що держава мала б створювати більш-менш благодатне тло, зокрема і встановлюючи певні рамки, в яких кожен із нас би рухався, бо ми всі є частиною суспільства. І от, на вашу думку, чи встигає держава з установленням цих рамок?Що я маю на увазі: у період підйому й усвідомлення важливості використання української мови навіть у побуті, це 2022-й рік, ми не встигли поставити обмеження на російський контент, до прикладу, на конкретних площинах. Те, що ми не встигли проговорити і донести всі ці важливі моменти, - чи пожинаємо ми зараз ці плоди? Так, ми пожинаємо ці плоди, без сумніву. Мені здається, це двосторонній рух.Тут роль держави, роль політичної влади абсолютно має значення. Про це ми не маємо забувати. Але я, знаєте, не є прихильницею такої історії, що давайте держава нам зробить, вона нас примусить. Тому що питання ж не лише в тому, що робить держава, а питання в тому, наскільки ми розуміємо, що українська мова - це не є лише словниковим набором слів, які ми вивчили і ми у сфері послуг ними послуговуємося. За українською мовою стоїть розуміння і знання української культури, літератури, історії. За українською мовою стоїть сповідування українського наративу. Тут питання, який у нас наратив. За українською мовою стоїть розуміння, чому, наприклад, відбувається ця війна і чому ця боротьба.Тобто це глибша історія. Українська мова - це не просто прочитати в словнику правильне слово. Мені здається, що етап прочитання слова в словнику - наголос, ми ще деякі географічні назви, особливо після перейменувань, повивчали. На цьому етапі якась частина з нас пройшла. Тепер оцей наступний етап - наскільки ця мова є мовою, яка тобі "під шкірою", я би якось так сказала. І, напевно, цей шлях є довший.І тут і школа, і сім'я - оце знову починаю навалювати на батьків, вони потім на мене ображаються, кажуть, що я навалила на батьків якихось зобов'язань. Але батьки мають значення. Батьки мають значення для дитини. Ну, знову ж - усі приносять цей аргумент про "мамину мову". Звідки ж вони його беруть? Вони ж не кажуть: "Моя перша вчителька говорила російською, тому я говорю російською". Вони кажуть: "Моя мама говорила російською".Тому так, має значення сім'я, має значення школа. У нас досі є історія про те, що вчителі на перерві відвертаються і говорять російською  між собою.Бо в нас немає закону відповідного. Який уже зареєстрований, але ніяк не ухвалять.Так. І це має значення, абсолютно. Лідери суспільної думки, з якої б сфери вони не були, - доки, перепрошую, Анна Алхім буде розказувати, що в неї тижневик… ой, у неї був день, перепрошую, у неї був понеділок української мови, а потім з'ясувалось, що один понеділок на тиждень - це дуже важко і його теж не треба проводити. Але для великої частини суспільства, це я до прикладу назвала, можна будь-якого іншого лідера чи лідерку думки назвати. Доки це існує і люди орієнтуються на цю людину, якщо можна цій людині, яку я так шаную, обожнюю і дивлюсь в інстаграмі, - чому не можна мені?Ви дуже влучно зауважили в одному зі своїх виступів, що демократію треба практикувати. Разом із тим дуже важливо, знову повертаюся до питання певних кордонів для наших людей, тобто як дитині - потрібно встановлювати певні здорові межі і тоді вона розвивається органічніше. Так і суспільство потребує певних орієнтирів.Ви сказали про лідерів думок. Російська Федерація жодним чином не про демократію, звичайно, але в них є закон, яким публічна сторінка в мережі з підписниками більш ніж 10 тисяч, здається, людей чи акаунтів вважається на рівні з засобом масової інформації. І, відповідно, всі ризики по висвітленню тої чи іншої теми і манери висвітлювання теж діляться на це. Як думаєте, чи спрацювало б щось подібне в Україні та чи можемо ми говорити про перейняття подібної практики?Не спрацювало б. Ми можемо з вами вважати все що завгодно. Я, наприклад, теж вважаю, що публічна сторінка з 10 000 підписників, де б вона не була в соцмережах, - це перш за все відповідальність. Я не знаю, чи вважає так Російська Федерація, сподіваюсь, ми не можемо вважати однаково, але це, без сумніву, відповідальність.Для мене навіть менша кількість підписників, коли їх було у мене менше, наприклад. Це була відповідальність. Можливо, тому що я працювала завжди в медіа, я працювала як журналістка і передовсім журналістка, а потім уже блогерка. І все одно журналістські стандарти для мене завжди залишалися, тому що в якому б медіа я не працювала, я завжди думала про те, що я напишу якусь, перепрошую, дурню, а потім будуть думати, що це медіа так вважає, і це теж не є правильно.Тому відповідальність - так, але коли ми говоримо про речі, які ми не можемо помацати інституційно, це завжди дуже складно. Те, що в Україні не спрацювали б ці обмеження, для мене це абсолютно очевидно, тому що в нас культура така. Ми будемо кричати, що "свобода дорівнює воля", "воля дорівнює свобода", "ви обмежили моє право", "там хтось напише, що ви обмежили моє право на пересування, а тепер ви мені ще обмежили моє право на написання всілякої дурні проти ТЦК" і так далі. Це до прикладу, про будь-що, але ж тоді у такий спосіб можна обмежити і людей, які, наприклад, пишуть про реальні речі, пов'язані з порушеннями прав людини, з якимись моментами, пов'язаними з якимись іншими правопорушеннями, з корупційними якимись діями. Є частина блогерів, що якийсь громадський активізм здійснює. Тобто тут є дуже багато підводних каменів.І я не думаю, що це б спрацювало з точки зору легітимності, з точки зору прийняття суспільства, однозначно. Чи можемо ми говорити про відповідальність? Ну, можемо, але ми ще 20 років будемо про неї говорити. Я свідома цього. Я все одно безнастанно буду писати і говорити про те, що ми відповідальні за тих, хто нас читає, ми відповідальні за тих, хто нам довіряє, ми відповідальні за те, що ми шеримо, однозначно, ми відповідальні за "шестипалих воїнів" і сестричок, які ніколи не були воїнами з сестричками намальованими ШІ, яких ми поширюємо масово. І потім ці слізочки - за це все ми відповідальні.Але потім ти приходиш, припустимо, в аудиторію, коли проводиш якісь там семінари з медіаграмотності або з інформаційної стійкості, чи когнітивної стійкості, як хочете називайте. Запитуєш у людей, що ви поширювали, вони кажуть: "Нічого". Заходиш на їхні сторінки в соцмережах - і все це бачиш. І ти думаєш: боже мій, що за когнітивний дисонанс - ви що, забули, що ви робили?Тобто тут є дуже багато роботи, з одного боку. А з іншого боку, я ще, напевно, скажу таку річ, що все це виникає не на порожньому місці. Тобто завжди працює те, в що ти віриш. Якщо ти віриш у те, що брехню і маніпуляції не варто поширювати, то ти його і не поширюєш.Якщо ти вважаєш, що є певні обставини для того, щоб зібрати слізоньки або наростити свою сторіночку, ти можеш поширити разочок брехню, а потім не будеш брехати своїй аудиторії, то ти це й будеш робити. Крім того, ми маємо розуміти, що рівень освіти, рівень культури, рівень виховання, рівень історичних і інших знань завжди визначає те, що ми їмо, пишемо, у що віримо, що робимо і так далі.Тут інше питання - як, наприклад, великі аудиторії можуть на це вестися. Але, напевно, воно теж пояснюється тією самою освітою, вихованням і так далі. Безумовно. Я вважаю, що кожному потрібно це прочитати, і закликаю знайти цей ваш текст від 28 квітня (але ви зробили перепост 18 червня) про те, що "емпатія не дорівнює істерика". І нарешті це хтось сказав, правильно сформулювавши. Я мала розмову з людиною, яка не займається комунікаціями. Це освічена людина, позиціонує себе як емпатична. І вона сказала: та скільки ж ми будемо шерити оцю кров на екранах одне одного? Скільки ми будемо ділитися одне з одним тією травмою, яка насправді є спільною для всіх? Каже, якщо я цього не зроблю, то виходить, що я індиферентна до того, що відбувається. І я побоююся, що про мене це подумають, бо це абсолютно не так.Якщо я це роблю, то в мене є питання: а навіщо я навалюю ще більше цього на людей, які і так це переживають. Словом, чому емпатія - це не істерика і чому українці все частіше саме в істериці після оцих надзвичайно гострих, трагічних подій, які ми переживаємо?Сьогодні якраз я записувала розмову з Тайрою, перед нашою з вами розмовою. Я ставила схоже питання, не таке, але схоже, а відповідь була в неї теж цікава. У неї інший однозначно досвід і, можливо, більше права говорити про якісь такі речі, ніж у мене. Хоча зрозуміло, що в кожного з нас якийсь є свій досвід, травматичний у тому числі. Вона каже, що це природно для суспільства, яке перебуває в якійсь третій стадії ПТСР. Тобто це вже коли втома і ти абсолютно не намагаєшся навіть аналізувати.Не всі люди, напевно, адаптивні й однозначно не всі люди здатні шукати щось раціональне - правило трьох хвилин, двох ковтків кави, перш ніж щось шерити чи істерити. Хоча, наприклад, для мене воно існує, це правило. Знову ж таки, може воно вироблено професійною звичкою.Я хочу вам сказати, що, якби хоча б журналісти і журналістки, і лідери, і лідерки думок цього дотримувалися, це вже було б добре. Це якраз, власне, про відповідальність за свою аудиторію і за перевірку інформації. Чому ми ділимося цим всім? Ну, тому що в таких травматичних переживаннях ми хочемо бути своїми, ми хочемо дати своїм сигнал про те, що ми тут.І ми хочемо отримати свої лайки, бо це швиденький, я не знаю, дофамін - принаймні швидке задоволення. Я не буду перебирати на себе нейробіологів експертизу, але принаймні це швидке задоволення від того, що пожаліють тебе, ти напишеш: "Боже мій, як мені страшно, чи сумно, чи прикро від того, що там сталося" - і тобі тут же напишуть: "Боже мій, як я тебе обіймаю і співчуваю". Насправді сталося щось із іншими зазвичай.фото: gеttyіmаgеsТому що ті люди, в яких щось сталося, вони в ту хвилину не пишуть. Чому я це кажу? Я це кажу для того, щоб ми були свідомі, що з нами відбувається. Ми можемо робити все, що ми хочемо, якщо це не шкодить обороні держави і не шкодить нам і нашому життю і здоров'ю, але ми маємо свідомі бути того, що ми робимо.Мені здається, оцей шлях, що ми кричимо на весь світ, ми вже пройшли. Ми вже перестали брехати собі, тому що світ дізнався про якісь дуже важливі речі, і їх треба нагадувати, і про них треба повторювати. Але знову ж таки, коли людина, яку десь у фейсбуці чи де читає п'ятеро людей, - ну, на який світ ми кричимо? І воно українською мовою, не всі завжди здатні прочитати.Тобто ми бодай маємо розуміти, що ми робимо та яке ця дія має значення і для чого. Якщо вона має значення для нас, щоб якісь отримати обіймашки чи ще щось, - ну, я це теж приймаю і розумію. Інша річ - коли ми порушуємо кордони, коли ми порушуємо приватність родин, які отримують реальні травми, які втрачають житло, які втрачають близьких, які не завжди пускають доволі близько в дуже такі інтимні моменти, коли це похорон, наприклад, близької людини.Я зустрічала досить часто такі виправдання або якусь там аргументацію про те, що якщо людина загинула - це люди пишуть реальні, живі люди у фейсбуці, якщо хтось загинув від російської ракети, - то ця історія уже не належить цій людині, вона належить ледь не людству. Неправда.Не дуже люблю про це говорити, але я можу сказати, як людина, яка втратила дитину… Я можу сказати, що наступного ранку, коли вимикаються обіймашки, телекамери і всі тобі припиняють писати у фейсбуці, як вони тобі співчувають, у тебе настає порожнеча, ти залишаєшся сам-на-сам з цією трагедією і ніхто, ніхто до тебе не повертається знову. А настає наступна трагедія, і ця родина так само залишається з цією трагедією.Тобто проблема глибша. Проблема в тому, що в цей момент ми намагаємося отримати підтримку собі в нашому страху від того, що сталося щось із іншими.А історія про прокричати на світ - це адвокація, це робота на всіх рівнях, це можливість не лише тим, кого визначив Офіс президента, а й значно ширшому колу, - даруйте, що я піднялася з людей звичайних, таких як я, з вулиці, аж до політичної влади. Але це можливість їздити якомога більшій кількості людей з усього політичного спектру, того, що не шкодить українській державності, теж до наших партнерів з різноманітними розмовами. Це розмова і адвокація на рівнях різних середовищ, від релігійних до наукових. Оце є робота з тим, щоб світ знав. Це робота з західними ЗМІ, яким довіряють західні аудиторії, якщо ми говоримо про західні аудиторії, або про аудиторії Глобального Півдня (не дуже правильний термін, окей). Не пост у фейсбуку зупиняє війну.Тобто треба розуміти, що це комплекс дій, який не завжди робиться. Візьмемо кейси кількох останніх атак на столицю - просто тому, що це легше розібрати. У Святошинському районі атака й величезна кількість загиблих під завалами, люди, які перебувають у дуже чутливому стані, люди, які спали, які очевидно не готувалися до того, що їх будуть знімати. Я вже мовчу про те, що скалічені і закривавлені. Велика кількість запитань до фотографів, які відпрацювали ту подію.Ми маємо прецедент із ТСН й одним з останніх прильотів в українській столиці, ці згорьовані батьки і їхня дитина. І знову ж таки багато запитань до роботи журналістів.З іншого боку, ми маємо Стаса Чернова, який знімав батьків і їхніх дітей у Маріуполі в перші 20 днів, - і це взяло "Оскар". Але питання не в тому, що це взяло "Оскар". Питання в тому, що це кейс дуже трагічної, але успішної комунікації про нашу війну.Як нам самим, навіть у журналістській спільноті, розібратися з подвійними стандартами?Журналіст Стас Козлюк дуже правильно написав, що говорити з репортерами в цьому сенсі було б, напевно, правильно. Я не є репортеркою, яка знімала війну. Це дуже важливо тут сказати. Другий момент: я абсолютно переконана - і, до речі, писала про це неодноразово, - що якраз українська журналістика за цей же час пройшла величезний шлях з точки зору етичних стандартів.Тобто те, що зроблено не з 2014-го, а з 2022-го все ж таки року, - це просто величезний шлях, який, на жаль, був спровокований тим, що війна стала ще ближчою. Тобто коли стало зрозуміло, що в такій ситуації може, на жаль, опинитися кожен і кожна і що це прилітає по містах, по цивільних, тобі необов'язково бути на лінії фронту для того, щоб опинитися в епіцентрі зйомок цих подій.І оці дискусії - вони привели до дуже багатьох важливих речей. Якщо говорити про останній обстріл, про який ви згадали, Святошинського району, ви пригадуєте, і, напевно, наша аудиторія може пригадати фотографію тіла 11-річної дівчинки, яку піднімали з-під завалу. Воно було закрите. Чи ця фотографія вразила менше, якщо ми знаємо, що цій дитині 11 років і її вбила російська ракета?Ні. Вона вразила не менше. Ми не знаємо, в якому стані дитина вночі могла бути, - це просто про кейс говорю конкретний. Ми не знаємо, в якому стані дитина, людина могла бути вночі: вона могла бути гола, вона могла бути, перепрошую, загалом гола або лише в білизні. Це право на повагу в загибелі теж. Не для того, щоб когось там роз’ятрити. Але оця повага - вона була проявлена.І це фото - воно вражаюче. Те, що робили Євген і Мстислав, коли вони знімали у Маріуполі, - так, це вражаючі речі, але ж ми там не говоримо про порушення етики. Ми кажемо про ті речі, які знімалися безпосередньо в епіцентрі подій, коли світ взагалі не уявляв, що таке може бути в Європі чи в європейському місті  посеред ХХІ століття. Але коли ми кажемо про те, що є рідні, які просять фотографів дати попрощатися, які просять не фотографувати, наприклад, під час процесу кремації, - вони мають право попросити не фотографувати під час процесу кремації, так?Якщо ми говоримо, наприклад, про те, що фотографія, в якій може не бути крові, але вона може розповісти історію, - як фотографія однокласників загиблого хлопчика, які весь день обнявшись простояли. І оце було зроблено "ВВС Україна", здається, Жанна Безпечук робила про це репортаж, українська журналістка.Для мене особисто ця фотографія варта десятків якихось інших фотографій з більш натуралістичними зйомками. Тому що в цьому фото дітей - просто спинами, навіть без облич - я бачу історію любові, я бачу історію переживання за свого однокласника, я бачу їхній вік, що це підлітки фактично, я бачу якусь відданість, я бачу надію, потім я бачу безнадію.І оці всі емоції я бачу, і їх побачить будь-хто, кому у світі буде показана ця фотографія. Тобто ми говоримо про те, що ми розповідаємо цим історії. Ми говоримо про те, що питання не в залякуванні. Тому що є такий дивовижний ефект, який, наприклад, мене надзвичайно дратує як українку, як українську громадянку, але при цьому я, як дослідниця, розумію, що це працює і я не можу дратуватися, тому що я тоді не мала б дратуватись. Я констатую, що так є: на жаль, для дуже багатьох аудиторій у західних та європейських країнах, звиклих до сибаритського якоюсь мірою життя, це може бути забагато. Вони можуть сказати: просто припиніть стріляти і припиніть робити те, що сприяє тому, що вас убивають. А це неправильно. Тобто ми доб’ємося зворотного ефекту - не підтримки нашої країни, а підтримки припинення війни як такої.Ні, я не готова сказати, що ми обов'язково цього доб'ємося. Ні, ні, не дай Бог, не треба. Я просто кажу про те, що не працює, наші бажання не завжди матеріальні. Якщо ми думаємо, що ми кількістю якихось фотографій з повним порушенням кордонів обов'язково доможемося того, що світ, як ми любимо казати, правильно зрозуміє, про що українська війна, то річ у тому, що все складніше.Світ складніший, аудиторії складніші, культури складніші. Якщо ми вивчаємо різні культури, ми можемо побачити, що в різних культурах навіть є так званий образ ідеальної жертви. Десь це дитина, десь це жінки, діти й ті люди, які вважаються соціологічно більш безпорадні, - жінки і діти, старші люди. І, наприклад, є велика проблема з таким самим ставленням до військових. Тому що вважається, що це типу професійна армія, отже, професійний ризик гинути. Це неправильно, але якщо ми говоримо чисто науково, то це існує.І треба розуміти, що все працює в значно складніших взаємозв'язках. Я розумію, як дратує, коли ти починаєш говорити про складність, я розумію, що це дуже бісить. Хочеться дуже просто - хочеться одну фотографію, яка зупинила війну, хочеться одне фото, яке вразило світ.Але війна четвертий рік широкомасштабна і 11-й рік, як війна почалася, а світ все вражається і вражається. І одне фото ніяк його не вразить. Отже, це означає, що все трошечки складніше, ніж нам хочеться. Це трошечки більше роботи, ніж нам хочеться. Трошечки більше зусиль. Шлях, пов'язаний якоюсь мірою з розчаруваннями.А потім знову головне не розчаровуватися і все-таки продовжувати шукати підходи до аудиторії, шукати людей, які можуть говорити. "Оскар" - це фантастична комунікація, але просто поширене фото у фейсбуці однієї людини, яке прочитали сусіди з мого СББ, - вибачте, це не "Оскар", не треба приписувати собі того, що ви не зробили.І при цьому найважливіше, що я хочу сказати: якщо ми не будемо поважати право своїх людей на кордони, на повагу до людей у смерті чи в загибелі, право родин бачити висвітлення цієї події, пов'язаної з похороном чи похованням у той чи інший спосіб, – хто ми тоді? Ми маємо поважати бодай це право.Мені іноді здається, що українцям потрібно щось на кшталт того, як-от з інститутом донорства в нашій країні на законодавчому рівні відбулося, коли кожна людина вирішує, як зрештою вона може розпорядитися своїм тілом, навіть після того, як вона закінчує свій земний шлях. Адже є люди, які усвідомлюють, що, якби з ними щось сталося, вони б хотіли, щоб це допомогло. Я, наприклад, одна з таких людей. Волайте про мене, знімайте, як хочете, якщо це допоможе.Христино, але у вас є рідні. Розумієте, коли я читаю пости у фейсбуці про те, що робіть з моїм тілом все, що хочете, я одразу починаю думати: а ви спитали у своєї, перепрошую, мами? Життя складне.Так. Життя дуже складне. Коротко хотіла би так само зауважити з вами питання російської дезінформації і, зокрема, штучного інтелекту, як він цьому сприяє. Ми просто в засиллі перепостів оцих згенерованих ШІ картинок. І це стосується, до речі, не лише нашого, українського сегменту мережі. Те, що зараз відбувається аудіовізуально в мережі, стосується, наприклад, подій у Газі - та сама історія. І коли я бачу, що це шерять люди, які мають певний рівень соціальної відповідальності і не розрізняють, що це Ші, мене це насправді турбує. Це не завжди про українців, до речі. Мені здається, це важливо і це може запустити важливу дискусію в подальшому: штучний інтелект у нашій комунікації - загроза чи допомога?Я не експертка зі штучного інтелекту, але я вам можу одразу сказати, яку загрозу я бачу, як журналістка.Картинки з шістьма пальцями або українськими хлопчиками, які сьогодні народилися, усі шість мобілізувались і їх ніхто не привітав, становлять загрозу для колосальної роботи українських військових кореспондентів і кореспонденток, тих самих наших колег, які отримали "Оскар", яких ми згадали і які продовжують свою колосальну фантастичну роботу.Тетяна Трощинська, фото: fасеbооk/trоsіnskаМасу журналістів і журналісток, документаторів і документаторок, які документують російські злочини, те, що робили росіяни і роблять, продовжують робити на окупованих територіях, реальні історії українських дітей і людей, які перебувають в окупації, реальні катування, реальну оцю всю систему катування і знущання, яку Росія витворила в полоні, - це все знецінюється цим шестипалим хлопчиком. Тому що, коли ви шерите шестипалого хлопчика, ви ставите на один рівень його і реальність.І тоді до вас приходить людина, яка трошечки не вірить, що там відбувається в Україні. Хто на кого там напав? Хто почав війну, як писав у перші дні своєї каденції президент Трамп. І людина думає: "Боже мій, хто там почав війну? О, шестипалий військовий разом зі своєю нареченою військовою". І потім ви будете доводити, що це створив ШІ, а це є реальність. І як ви доведете, де є реальність, а де є реальність, що створив штучний інтелект?Штучний інтелект - це інструмент. Його в жодному разі не можна заборонити. Хоча, наприклад, у Сполучених Штатах величезна дискусія стосовно авторського права, на яких масивах інформації, на чиїх творах тренували і вчили штучний інтелект і чи тепер штучний інтелект не писатиме твори за Нобелівських лауреатів. Це теж, між іншим, окрема велика дискусія.Але якщо ми говоримо на прикладному рівні, для звичайної аудиторії, то оця річ - це знецінення роботи і знецінення реального життя, реальної правди, війни в Україні. Оце є для мене такою великою загрозою.У нас у країні є чого повчитися і як домовлятися про все це. Я сподіваюся, що цією розмовою ми заглибили наших людей у роздуми про те, як правильно і максимально толерантно одне до одного йти важкою стежкою, на якій ми опинилися.