Search trend "10 квітня"

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 18 квітня.Угода про корисні копалини буде підписана наступного тижня Володимир Зеленський і Дональд Трамп, Фото: Gеtty Іmаgеs Однією з важливих тем, яку обговорюють західні медіа є угода про корисні копалини, яку українці та американці готуються підкисати. У Тhе Nеw Yоrk Тіmеs написали, що Україна та США вже підписали меморандум про взаєморозуміння, однак у ньому мало деталей. Хоча президент Трамп заявив, що очікує незабаром підписати повну угоду про корисні копалини з Україною.Меморандум, підписаний з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, передбачає створення фонду для відновлення України, але джерела доходів не уточнено. Попередні проєкти угоди стосувалися доступу США до природних ресурсів України, зокрема рідкісноземельних металів, з реінвестицією доходів у відбудову. Переговори ускладнювалися політичним тиском і суперечками, але угода має бути ратифікована Конгресом США та парламентом України.У Тhе Wаshіngtоn Роst відзначають, що Трамп припустив, що угоду буде підписано 24 квітня. Однак міністр фінансів Скотт Бессент пізніше сказав, що вони розраховують закрити питання "приблизно - 26 квітня". Він додав, що адміністрація Трампа все ще працює над деталями угоди, але це буде "по суті те, про що ми домовилися раніше".У Nеw Yоrk Роst додають, що в Україні є великі поклади понад 20 корисних копалин, які США вважають критично важливими, включаючи титан, літій та уран, – усі вони необхідні для американської армії, енергетики та ядерної енергетики."Зеленський неодноразово висловлював готовність підписати рамкову угоду – якщо це не розглядатиметься як відплата за раніше надану військову допомогу. Партнерство частково покликане допомогти завоювати прихильність Трампа та активізувати підтримку Америки проти російського вторгнення", - пишуть у виданні. Європа та США починають говорити однією мовою стосовно завершення війни в Україні Ще одна важлива тема – зустріч представників України, США та Європи у Парижі. У СNN написали, що у столиці Франції європейські та українські офіційні особи зустрілися з держсекретарем США Марко Рубіо та спецпосланником Стівом Віткоффом, щоб обговорити план США щодо припинення війни в Україні. Переговори, які отримали підтримку Франції, Британії та Німеччини, назвали "стратегічною можливістю". План США отримав позитивний відгук, хоча деталі не розкрито. Рубіо також спілкувався з главою МЗС Росії Лавровим, наголосивши на прагненні Трампа завершити конфлікт. Україна та союзники висловили підтримку, але Київ стурбований проросійськими наративами Віткоффа, що критикувалися Зеленським. Наступні переговори заплановані наступного тижня в Лондоні. Макрон назвав зустріч "днем дипломатичної мобілізації". Трамп заявив, що очікує відповіді Москви на пропозицію перемир’я, але визнав складнощі, відкинувши відповідальність Зеленського за війну, про яку натякав раніше. Однак Росія посилила атаки, а попередні спроби перемир’я, включно з 30-денною паузою, не стримали агресію. До того ж Москва вимагає зняття санкцій для виконання угод, ускладнюючи діалог.У Тhе Guаrdіаn додають, що за словами французького чиновника знайомого з переговорами, американці готові обговорювати гарантії безпеки, але точний зміст цих гарантій залежатиме від переговорів, які дозволять Україні якомога швидше досягти тривалого миру, починаючи з повного припинення вогню. Натомість Кремль заявив, що паризька зустріч була шансом для Віткоффа поінформувати європейських чиновників про поточний статус мирних переговорів, хоча речник Кремля Дмитро Пєсков сказав, що Росія поки що бачить лише "зосередженість на продовженні війни" з боку європейців. А головний представник Росії з економічних переговорів Кирило Дмитрієв заявив, що "деякі країни" намагаються зірвати переговори Москви зі США. У Роlіtісо відзначають, хоча всі сторони погодилися з необхідністю негайного припинення вогню, офіційний представник Франції, виступаючи після завершення дискусій у Парижі, підкреслив прагматизм, зазначивши, що "низка територій наразі окупована Росією". Тому в адміністрації Макрона теж почали говорити про те, що припинення вогню в Україні має "виходити з реальності", як це раніше казали у США. У ВВС зазначали, що президент України Володимир Зеленський закликав учасників зустрічі "тиснути" на Росію, щоб вона погодилася на припинення вогню, оскільки "Росія використовує кожен день і кожну ніч, щоб вбивати". У Nеw Yоrk Роst кажуть, що експерти застерігають від погодження з вимогами Росії, кажучи, що це винагородить країну за розпочату війну та дасть сигнал супротивникам, таким як Китай, що США не будуть протистояти незаконним вторгненням на суверенні території.Читайте також: Між бажанням та реальністю: що стоїть на заваді Україні отримати 10 ЗРК Раtrіоt. Пояснюємо 

У тимчасово окупованому селищі Микільське, розташованому поблизу Маріуполя, в ніч на 18 квітня було вражено російську військову базу.

У травні пройдуть перші поховання полеглих воїнів на Національному військовому меморіальному кладовищі, яке добудовують у лісі біля села Мархалівка на Київщині. Із самого початку зведення цвинтаря супроводжувалося скандалами. Спершу - проти виступили місцеві мешканці та активісти. На мітингах вони заявляли, що затверджену Кабміном територію під цвинтар - не можна забудовувати, бо це знищить ліс та завдасть шкоди екосистемі. Підтримали місцевих і ряд екологічних організацій. Попри це, у лютому цьогоріч прем'єр-міністр Денис Шмигаль доручив Міндовкіллю та Міністерству у справах ветеранів, підготувати документи для виключення ділянки з охоронного статусу. Напруга зросла і після виходу розслідування Віhus.Іnfо, яке висвітлило потенційні зловживання під час виділення землі для будівництва цвинтаря. Йшлося, зокрема, про маніпуляції з межами громад, розподілом ділянок і прозорістю ухвалених рішень. За результатами розслідування кількох посадовців Київської міської адміністрації було звільнено. Нині частина активістів, селян, військових та родичів загиблих - вимагають призупинити добудову цвинтаря та провести архітектурний конкурс. Переможець мав би врахувати екологічні аспекти зведення некрополю. Кореспондентки Gаzеtа.uа побували у Мархалівці та поспілкувалися з місцевими мешканцями. СМАРАГДОВА МЕРЕЖА - Усе життя це був наш Боярський, - каже житель Мархалівки Петро, стишуючи голос. Сидить на передньому сидінні маршрутки, що поволі наближається до села. - Колись тут були болота, озера, ми дітворою знали кожну ямку. А тепер - вони все осушили, рівень води понизили. Бо треба, бачте, їм людей ховати. А живим як? Хоча кладовище межує із Мархалівкою - офіційно територія під ним відноситься до селища Гатного. Сам ліс належить до Смарагдової мережі - це землі, що мають природоохоронне значення в Європі. Вони засаджувалися в межах зобов'язань, які взяла на себе Україна, ратифікувавши Бернську конвенцію "Про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування". Її головна мета - зберегти рідкісні або зникаючі види тварин і рослин, а також природні оселища, які є важливими на європейському рівні. На таких територіях діють обмеження на забудову, вирубку лісу, осушення боліт. Петро пригадує, як колись вода у лісі розходилась у різні боки - частина йшла в болота, інша - в озера. А нині, за його словами, напрям течій змінився. Будівельники проклали дренаж - місцями до п'яти метрів углиб - і воду спрямували до села Віта-Поштова. - У нас пів села користувалося джерелами. У криницях вода впала вже на два метри. Літа ще не було, а вже колодязі пересохли, - обурюється Петро. - Улітку що буде? Люди залишаться без води, а якщо вона й зʼявиться, то така, що й пити страшно - через ті труби, що лежатимуть просто у воді, ще й з трупними стоками. Каже, що на цій території проходять підземні річки, які могли бути порушені під час земляних робіт. - Якщо вода підніметься, стоки можуть піти в озера й криниці, - додає він. - А тут же низина, точка збору. То для чого було це місце вибирати? В нас є два кладовища в селі. І вода там глибоко, не дістає. А тут - усе порушили. Петро згадує, як торік почали вирубувати ліс. Старі дерева вивозили ночами, людей на територію будівництва не пускали, хоча були спроби протестів. Куди деревина поділась - ніхто не знає - Старий ліс уже вирубали, фурами вивозили. Залишився лише молодняк. Куди деревина поділась - ніхто не знає, - знизує плечима чоловік. У селі з повагою ставляться до військових, запевняє. Багато місцевих чоловіків наразі захищають Україну на фронті. Є й загиблі - їх ховають на місцевих кладовищах. - Біля своїх, як заведено. А хто ж захоче везти сюди? Тепер не знаємо, як воно буде далі. Петро просить водія зупинити автобус над дорогою. З одного боку тягнеться село, з іншого - розкинувся старий сосновий ліс. - Але це тільки тут видно дерева. Якщо пройти трохи вглиб - усе вже вирубали, - запевняє. ПРАЦЬОВИТИЙ НАРОД Мархалівка - село за 15 кілометрів на південь від Києва, розташоване між сосновими лісами та сільськими пагорбами. Має багату історію, що сягає часів Київської Русі. Археологічні дослідження виявили поблизу села три стародавні поселення періоду ранньої залізної доби. Уперше воно згадується в універсалі гетьмана Івана Мазепи від 1690 року під назвою Мархелювка - тоді ці землі було передано Київській митрополії. За іншою версією, у часи Речі Посполитої вони належали маршалку Будаївського повіту, і саме від цього титулу могла походити назва села. - Село засноване в 1711 році, - переповідає свою версію історії села Петро і повільно рушає тротуаром в бік вирубаного лісу. - Зі Звенигородки був монах, служив у Києві. Йому дали оцей наділ землі. Це були монастирські землі. Петро розповідає, що монаха звали Маркел. Сам він не мав права одружуватись, тому наділ передав брату й сестрі. Від його імені поселення спочатку називалось Маркелівка, потім - Маркалівка, а згодом зʼявилася сучасна назва села - Мархалівка. У селі нині живе багато людей, каже чоловік. А от із місцевим самоврядуванням стало складніше. - Село тепер об'єднане, голова - у Глевасі. У нього багато сіл. То руки сюди не доходять. А раніше у нас своя сільрада була. Біля в'їзду до лісу на новій асфальтованій дорозі стоять кілька чоловіків і молода жінка з малюком у візку. Петро називає їх активістами. За ними - накидані шини, сухе гілля й принесений звідкись зелений шлагбаум. - Місцеві. Борються з першого дня. Але поліція їх туди не пускала, сутички були. Зараз трохи послабили, дорогу вже прорізали, - додає Петро. Мешканці чергують тут від ранку до вечора. Деякі щойно повернулися з акції протесту під Офісом президента. Кажуть - марно. Президент прийому не веде - Ми постояли, але нам сказали, що воєнний стан і президент прийому не веде. Ну, ми листа передали - та й усе&hеllір;, - каже активістка Тетяна Яковська. Вона - переселенка з Донбасу. Її родина втратила будинок в Авдіївці і у 2023 році переїхала на Київщину. Сама Тетяна - росіянка за походженням, але каже: "В Авдіївці стала бандерівкою". Ідея будівництва кладовища саме в Гатненській громаді є абсурдною, переконана. - На мою думку і на думку матерів загиблих воїнів, треба будувати регіональні кладовища і фінансувати саме в них, - аргументує. - Сюди ніхто не буде їхати, це далеко, тут траса і весь час затори. Жінці 65 років, вона активно займається волонтерством і бере участь в акціях протесту. Допомагає військовим і згадує, як в травні минулого року почала розповідати їм про вирубку лісу. - Я коли почала їм скидати, що відбувається - вони були в шоці. Це військові з усіх напрямків, - каже Тетяна, - Розумієте, тут велика корупційна складова. По-перше, вирізають ліс стверджуючи, що це чагарник, але який же це чагарник, як це молоді дерева! Вже більше тисячі кубометрів вивезли. За словами Тетяни, місцеві чергували біля ділянки, де лежали зрубані колоди. Їх вивозили вночі зерновозами. Поліція фіксувала, але нічого не зробила. - У мене на очах змінювали номери автівок, які вивозили деревину, - каже вона. - Ставили чорні. Але все це фіксувала Чабанська поліція. Я в них питала: а де справа? Чому мене не викликають, якщо я написала десь пʼять заяв. Мені кажуть: усе збираємо в папочку. Рік це все тягнеться, - обурюється Тетяна. ПРОЄКТ НВМК Проєкт Національного військового меморіального кладовища (НВМК), розроблений Міністерством у справах ветеранів України, передбачає створення комплексу на земельній ділянці площею понад 260 га. Основні елементи проєкту містять військове кладовище, церемоніальну площу, будинок трауру, крематорій, музейно-виставковий комплекс, адміністративні та господарські будівлі, транспортну інфраструктуру та рекреаційну зону. Місцева мешканка Галина - одна з тих, хто постійно бере участь у протестах проти будівництва кладовища. Її син боронить Україну на фронті. Жінка згадує, як одного разу її забрали в поліцію просто з лісу. - У нас в лісі був герб і вшановуючи пам'ять всіх полеглих - я з корзинкою в руках стала перед гербом виконувати гімн України. Навіть не спом'янулася, як мене загрузили в поліцейську машину і повезли у фастівський РОВД, - каже тендітна кучерява жінка. Про те, що тут будуть будувати меморіальне кладовище, місцеві дізналися випадково. - Це було близько 20:00 - приїхав трактор і почав корчувати ділянку. Позбігалися люди і почали питати, що ж відбувається. Попередньо ніхто нічого не казав, не було громадських слухань, - каже Галина показуючи на нову дорогу, де колись росли молоді сосни. Жителі Мархалівки занепокоєні тим, що будівництво ведеться на болотистій території. Тут високий рівень ґрунтових вод, і, за словами людей, отруйні речовини з поховань можуть потрапити в колодязі та свердловини. Усе розповзеться, як картковий будинок - По закону дренажу на кладовищі бути не повинно. Це по санітарним нормам. Вони кажуть: "Зробимо дренаж, буде басейн, і все буде випаровуватись." Як може випаровуватись басейн, у який постійно надходитиме вода? - обурюється Тетяна. - Щоб це працювало, потрібна безперервна відкачка. Тут всюди пісок, немає глини. Вони намагаються опустити дренаж на три метри, але й там - пісок. Немає фільтрації. Місцеві кажуть, що на ділянку навезли тонни землі, щоб підняти рівень, але це, на їхню думку, ситуацію не змінить. - Ось зараз поставили паркан, засипали територію, підняли рівень, але як тільки будівництво завершиться і паркан приберуть - усе розповзеться, як картковий будинок. Це ж як пісочниця. Ми не проти кладовища - воно потрібне, але зробіть все правильно!, - каже місцева активістка. СУДОВІ ПРОЦЕСИ Й ЦІННИЙ ЛІС До дороги підʼїжджає активістка Людмила Морозова. Жінка переїхала сюди з чоловіком та дітьми в 2020 році. Коли в 2024-му році почалося будівництво, вона почала активно допомагати місцевим і стала учасницею ГО "Мархалівка. Підтримка". Сідаємо в автомобіль і прямуємо до будівельного майданчика. Дорогою Людмила ділиться деталями: - Замовником і розробником проєкту є Міністерство ветеранів. Архітектор - Сергій Дербін. Прийняли закон №3505, який скасував усі державні будівельні норми. А саме в них, у п'ятій главі, йшлося про кладовища і крематорії. Там були посилання на СНіПи - санітарні норми і правила. І чітко прописано: якщо високі ґрунтові води - будівництво заборонене, - пояснює вона. - Але тепер це скасовано. Тобто, населені пункти, які навколо, позбавили конституційного права на захист свого власного життя. Населені пункти в цій місцевості не мають централізованої системи водопостачання, чи каналізації. В таких умовах будівництво кладовища є неприпустимим, додає активістка. - Ми вже виграли три суди. Перемогли в першій інстанції, оскаржили постанову №225, яка дозволяла вирубку "чагарників" і "застарілих дерев". Але під цією постановою вирубали 32 гектари цінного лісу, - каже Людмила. - Формально - на потреби ЗСУ, але деревина не була маркована, і вирубкою займалися люди без відповідної кваліфікації, без лісничих паспортів. Постанову №225 ГО змогли оскаржити в адміністративному та шостому окружному апеляційному судах. Рішення набрало чинності, і вирубка лісу мала би припинитися. Однак, за словами Людмили, вона триває. Водночас Кабмін подав касаційну скаргу, намагаючись оскаржити рішення, яке підтвердило, що це - природоохоронна зона. Поблизу місця будівництва у ряд стоять вантажівки. Територія огороджена, вхід заборонено. Тому рухаємося через густий сосновий ліс. Із землі повсюди стирчить вирване коріння дерев. Викопані канави для відведення ґрунтових вод, які вже перетворилися на болота. - Коли копали перші котловани, будівельники були в шоці - скрізь вода. Вони самі казали: "Ми не знаємо, що з цим робити." Єдиний вихід - все бетонувати. Але куди подінеться ця вода? Вона ж десь вийде. І ніхто не знає - де саме. Це реальні екологічні ризики, - каже Людмила. - На цьому не можна заробляти. Якщо вважаєте, що тут можливо будувати - зробіть усе прозоро. Покажіть оцінку впливу на довкілля, зробіть гідрологію. А далі - ще гірше. Уся ця вода потече вниз Ми підходимо до центрального колектора, що виходить із території НВМК і веде в напрямку так званого "басейну", де, за планом, вода повинна випаровуватись. Це магістраль, якою має стікати централізована вода із тих гектарів, які зараз знаходяться під похованням. Біля люків уже видно ознаки несправності - деякі забилися піском і не працюють. - Вони просто розтечуться. Ви самі бачите, як тече вода. Труби вже забиті. А далі - ще гірше. Уся ця вода потече вниз, до Юрівки, Боярки, Конча-Заспи. А там - озера, і це швидко опиниться в Дніпрі, - каже Людмила, вказуючи на бурлячу воду у відкритому колодязі. - Тут немає централізованого водопостачання, ні кранів, ні фільтрації. Це фактично початок річки - вона бере початок тут і стікає вниз. Громада провела власні дослідження. Було зроблено 10 свердловин - у восьми з них рівень води перевищує допустимі норми. У середньому - вода стоїть на глибині до 2 м, а під час дощів піднімається ще на 0,5 м. Активістка каже, що місцева влада погодилася з будівництвом, а на заперечення місцевих мешканців ніхто не реагує. Підходимо до зони активного будівництва. За бетонним парканом - десятки працівників у спецодязі викладають плитку. Ділянка площею 2 га, яка ще недавно була лісом, перетворилася на масштабне будівництво. СТАРІ ДЕРЕВА - Оце дивіться, - 61-річний місцевий житель Олександр показує рукою на розриту лінію землі між соснами, - це центральний колектор. Йде просто з території поховань. Веде на ставок - той, що вони назвали "випарювальним". Старущенко казав: мовляв, природним способом вода випаровуватиметься, щоб зекономити. А ви подивіться самі. Це ж абсурд. Стоїмо в лісі за кількасот метрів від майбутнього кладовища. Уздовж стовбурів - свіжа піщана траншея, з якої вже пробивається волога. Тече вузький струмок, сходить униз, у бік бетонної конструкції - водовідвідної, з виходом у ставок. - Тут, де ми стоїмо, завжди була вода. Яр - природного походження. Раніше тут струмок був, далі - ставок. А вони прокопали глибше, щоб зібрати все в одну точку. І тепер тече, - говорить чоловік. На його обличчі вже посивілі вуса. Колись закручені на кінцях, зараз вільно спадають на підборіддя. - Навіть тепер, коли нема дощів. А уявіть, що буде, коли тут зʼявляться могили. Ставок виглядає глухим. Лише бетонний жолоб веде до нього від кладовища. Іншого виходу не видно. - Там, на Південному кладовищі, усе забетоноване. Тіло - у бетоні, в піску - розклад 140 днів. А тут дренаж - це два дні. Усе отруєння піде в ґрунти. Піде в усе. Вони самі прискорили те, що потім людям боком вийде. Олександр нахиляється, піднімає грудку землі - волога, глиниста. Поруч - берези й вільха. - Подивіться, які тут дерева ростуть. Це ж болото. Тут не можна було нічого робити. А вони взяли, торф вичистили, продали. І все засипали землею. Насипали два метри, щоб підняти рівень. Каже, він не місцевий - переїхав у 1991-му. Але в лісі працював. Допомагав садити, прокошував молоді посадки. Дерева поруч пофарбовані - частина з них, схоже, вже позначена під вирубку. Подекуди на стовбурах - сліди механічного зняття кори. Навколо - зрізане гілля, уламки коріння, свіже руде насипання з піску. - Оці сосни - їх садили в 1922 році. Сто років. А тепер кажуть - чагарники. "Чистять" ліс. Молодці. Син Олександра загинув на війні. Йому було 26 років. Похований на місцевому кладовищі. - Я сказав: не дам перепоховати. Не дай Боже. Він цей ліс садив разом зі мною. Якщо хтось доторкнеться до його могили - я підірву гранату. Бо це вже не просто земля. Це памʼять. І вона тут. - Та ви самі бачите, - долучається до розмови односельчанин Олександр Наботов. Чоловік і зупиняється біля насипу, - вивозять усе безконтрольно. Скільки деревини тут зрізали - ніхто конкретно не знає. А куди пішли гроші? У ЗСУ? Чи в чиюсь кишеню? Каже, чути звинувачення, що місцеві протестують, бо "не поважають військових". Зупиняється, вдивляється кудись убік. Ми стоїмо на колінах, коли труни проїжджають - Ви що! Ми стоїмо на колінах, коли труни проїжджають. Ми своїх ховаємо. Але ж не так. Не в болото, - додає Наботов. - На ці 7 мільярдів гривень можна було викупити будь-яке поле. Прийдіть до фермера, скажіть: от гроші - дайте ділянку. Кожен би погодився. А навіщо тоді знищувати ліс? Ми не проти кладовища. Але не тут. Тут болото. Ми з самого початку казали - тут вода. Він говорить повільно, з паузами. Здається, говорить не вперше. Каже, вони вимірювали обʼєм води в колодязях - за вісім секунд витікало десять літрів. За добу - більше ста тисяч. І ця вода кудись іде. - Раніше ставок був повен, зараз - рівень упав. Це означає, вода не туди стікає. Йде під землею. І проходить якраз через те місце, де буде кладовище. Ми не знаємо, куди точно. Але бачимо - вона є. Значить, і далі потече. Показує маршрут підземних річок - одна йде до Ірпеня, інша повертає в бік Дніпра. - Тут не одне джерело. Тут - мережа. І що потрапить у неї, піде далі. І ніхто вже не зупинить. БОЯТЬСЯ ТИСКУ Біля перекритої дороги з активістами спілкується Катерина Пряникова - депутатка Глевахівської громади. Каже, про будівництво Національного військового кладовища місцевих депутатів не повідомляли заздалегідь. - Ми знали, що буде меморіал у Гатненській громаді, але ніхто й гадки не мав, що йдеться саме про цей ліс, - говорить вона. - Думали, що мова про поле - отам, де високовольтна лінія, біля заправки. Там справді височина, суха ділянка, яка б підійшла для такого проєкту. А що це саме ця територія - не знали. Вона показує на вузьку смугу молодняка між дорогою і відкритим ґрунтом. - Це те, що лишилось. Те, що не встигли дорізати. На жаль, 1 квітня сюди вже завезли сині вагончики. Почали різати. Залишилися молоді дерева, але ми хоч це змогли зупинити. Зі слів Пряникової, дорога, що нині прокладена через ліс, раніше була піщаною. Її засипали, підняли рівень. Вона каже, що від межі забудови до Південного кладовища - 2,5 кілометри. Вимірювала особисто. - А як так вийшло, що ця ділянка опинилася у складі Гатенської громади? Якщо логічно дивитись, вона мала б або залишитися за Бояркою, або перейти до нашої, Глевахівської. А вони передали її в Гатне. Це перше порушення, - говорить жінка. Каже, що офіційних відповідей на ці питання немає. Основні запити - на Міндовкілля, на державні інстанції - надсилали громадські організації. Вона ж займалась дорожньою частиною - перевантаженням і неправильно встановленими тимчасовими знаками. - Усі робили, що могли. Хтось писав за воду, хтось за межі, хтось за екологію. Але системної відповіді - не було. Спершу йшлося про 137 тис. захоронень, але згодом цифру зменшили. - Можливо, побачили, що не так усе просто. Бо це не просто ліс. Тут вода, тут ґрунт, тут усе рухається. Серед депутатів громади Катерина - єдина, хто відкрито підтримав протест. - Бояться. Хтось далеко, когось це не стосується. Але багато хто боїться тиску - що знімуть із посади, притиснуть. Згадує, що спершу, коли люди тільки почали виходити, були провокації. - Приходили тітушки. Погрожували. Зараз цього нема. Але з'явились інші. Наприклад, замдиректор НВМК - він постійно розказує, які ми тут "погані". Що ми заважаємо, підбурюємо. А ми просто відстоюємо своє. У Мархалівці живе близько 3,5 тис. людей, зареєстровано - 1700. Під час Великої війни частина виїхала, але незначна. Більшість працюють у Києві або найближчих містечках. Попри невеликі розміри, тут функціонує державна Мархалівська гімназія. Там навчається близько 120 учнів. Також при гімназії діє дитячий садок з однією різновіковою групою. Крім державного закладу, у селі працює приватна початкова школа, що надає початкову освіту та має дошкільне відділення. "ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА" Громадська організація намагається не допустити перших поховань, які планують провести вже цьогоріч на початку травня. На думку активістів, поховання на території з високими ґрунтовими водами загрожує не лише довкіллю, а й життю людей - могили можуть розмиватися. - Все одразу погниє і просто все перетвориться в жижу, ми ж туди вже потім не заліземо ніколи. І це все просто піде в річки, - каже активістка Людмила. Організація залучила до досліджень незалежних експертів. - У нас є гідрогеологи. Вони самі зголосилися допомогти. Кажуть, що ми на порозі екологічної катастрофи. Спочатку постраждають 14 громад довкола, а далі - Київ, річки, крани. Це буде як чума ХХІ століття, - пояснює Людмила. На думку активістки існують значно кращі рішення - зокрема, створення регіональних кладовищ. - Традиційні поховання мають бути по районах - там, де живуть люди. Уявіть: день народження, роковини, гробки - і вся Україна має їхати в одне місце? Це ж абсурд. Люди мають ховати героїв там, де ті жили. Це повинні бути невеликі, але облаштовані кладовища, - каже вона. - А ще: у плані - 137 тисяч традиційних поховань. Ми навіть не маємо стільки загиблих! І більшість уже похована. Це лише традиційні поховання - ще є колумбарії. Скільки років ми плануємо воювати? Це що - вся країна має лягти? Це ж ненормально. Людмила переконана, що значно доречнішим було б створення Національного меморіального комплексу в центрі столиці. - Навіть якщо це буде в Києві - як у Парку Слави. Зробіть пам'ятники, монументи, колумбарії - достойно, красиво, - говорить дорогою Людмила, - А не в болоті, в лісі. Подивіться на Південне кладовище: там теж лежать герої. Воно в такому стані, що просто жах. Його ж теж мали продовжити, але не продовжили - через високі ґрунтові води. Тобто там не подовжили, бо не можна, а тут рубати, будувати можна. ВІДПОВІДЬ МІНДОВКІЛЛЯ У листопаді минулого року громадська організація "Мархалівка. Підтримка" звернулась до Міністерства захисту довкілля з приводу будівництва Національного військового меморіального кладовища на території лісу, що входить до Смарагдової мережі. Відповідь надійшла 8 листопада 2024 року. "Зазначені земельні ділянки займають частину території Смарагдової мережі UА0000338 Рryіrріnnyа аnd Сhеrnесhyі Fоrеst, що становить 4,38% від загальної площі 6094,74 гектара", - йдеться в офіційному листі Міндовкілля. Міністерство підтвердило, що проєкт кладовища справді зачіпає природоохоронну територію, однак запевнило, що масштабне втручання не передбачене. "Проєкт Національного військового меморіального кладовища передбачає максимальне збереження екосистем", - зазначено в документі. За даними Мінветеранів, безпосередньо під будівництво планують вилучити 13 гектарів лісу. Це, як наголосили у відомстві, "становить 0,2% від території Смарагдової мережі". Згідно з поясненнями Міндовкілля, планується видалення лише "аварійних, сухостійних і фаунних" дерев, а загальний відсоток вирубки не перевищить 10% зелених насаджень на ділянці. У відповіді також ідеться про міжнародні зобов'язання України. Зазначається, що Смарагдова мережа створюється відповідно до Бернської конвенції, до якої Україна приєдналась ще у 1996 році. Там само нагадується, що кожна держава-учасниця зобов'язана ухвалювати "необхідні законодавчі та адміністративні заходи для забезпечення охорони природних середовищ існування". "У своїй політиці планування забудови і розвитку територій договірні сторони мають враховувати потреби охорони природних територій", - цитує Міндовкілля положення Конвенції. У міністерстві підкреслили, що ситуація перебуває в полі міжнародної уваги. "Питання щодо української частини Смарагдової мережі, розташованої на території Київської області, буде винесено на засідання Бюро Бернської конвенції у 2025 році", - йдеться у відповіді.

Розклад руху міських автобусів №7, №7Д, №8, №10, №14, №17, №26 і №58 на Великодні свята, 19 — 21 квітня опублікували на Fасеbооk-сторінці Ужгородської міської ради

Про це повідомляють Повітряні Сили ЗСУ.У ніч на 18 квітня 2025 року із (19:30 17 квітня) російські окупанти здійснили удар по Україні ракетами наземного базування та ударними БПЛА.За попередніми даними, радіотехнічними військами Повітряних Сил було виявлено та здійснено супровід 43 засобів повітряного нападу противника — 6 ракет різних типів та 37 ударних БПЛА (безпілотників-імітаторів інших типів), зокрема:- 1 балістичної ракети "Іскандер-М" (район пуску – Крим);- 5 крилатих ракет "Іскандер-К" (райони пусків – ТОТ Запорізької обл., Крим);- 37 ударних БПЛА типу Shаhеd та дрони-імітатори інших типів (райони пусків –Міллєрово, Курськ — РФ).Повітряний напад противника відбивали авіація, зенітні ракетні підрозділи, засоби РЕБ та мобільні вогневі групи Сил оборони України.Станом на 9:30 підтверджено збиття 26 повітряних цілей:- 3 крилатих ракет "Іскандер-К";- 23 ударних БПЛА типу Shаhеd.Ще 10 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені.У ніч на 18 квітня російська окупаційна армія запустила ударні безпілотники та атакувала територію України ракетами. Внаслідок ворожої атаки постраждали: Сумщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Миколаївщина, Київщина. Понад 60 постраждалих від ранкового обстрілу Харкова. 

У ніч на п’ятницю, 18 квітня, Сили оборони збили 26 повітряних цілей, серед яких — три крилаті ракети Іскандер-К та 23 ударних БпЛА типу Shаhеd. Також 10 російських безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені.

17 квітня 2025 року Національний банк України ввів в обіг срібну пам’ятну монету «Писанкарство» номіналом 10 гривень. Випуск присвятили включенню української писанки до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Про це повідомили в НБУ. Дизайн аверсу Авторкою дизайну нової монети стала Олександра Кучинська. На аверсі монети зобразили стилізоване «дерево життя» у формі дуба — […] Тhе роst Нацбанк випустив срібну монету у формі яйця, присвячену писанкарству (ФОТО) арреаrеd fіrst оn ШоТам.

У ніч проти 18 квітня російські окупанти здійснили удар по Україні ракетами наземного базування та ударними БпЛА. Радіотехнічними військами Повітряних Сил було виявлено та здійснено супровід 43 засобів повітряного нападу противника, звітує Генштаб. "Шість ракет різних типів та 37 ударних БпЛА (безпілотників-імітаторів інших типів), зокрема: балістичної ракети "Іскандер-М"; п'ять крилатих ракет "Іскандер-К"; 37 ударних БпЛА типу Shаhеd та дрони-імітатори інших типів. Повітряний напад противника відбивали авіація, зенітні ракетні підрозділи, засоби РЕБ та мобільні вогневі групи Сил оборони України", - йдеться у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Смертельна атака на Харків - показали жахливі фото з місця події Станом на 09:30 підтверджено збиття 26 повітряних цілей: - три крилатих ракет "Іскандер-К"; - 23 ударних БпЛА типу Shаhеd. 10 ворожих безпілотників-імітаторів локаційно втрачені. Внаслідок ворожої атаки постраждали: Сумщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Миколаївщина, Київщина. Вранці 18 квітня під час повітряної тривоги пролунали вибухи в Сумах, Харкові, Дніпрі. Внаслідок нічного ворожого обстрілу по підприємству у Сумах загинув працівник цеху з випікання пасок. Удар касетним "Іскандером" по Харкову був скоєний тим самим методом, що й по Сумах - вибух був у повітрі. Мета, імовірно, максимально поранити людей.

У четвер, 17 квітня, колегія з п'яти суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду почала розгляд позову пʼятого президента України, лідера партії "Європейська солідарність" Петра Порошенка до чинного президента Володимира Зеленського про визнання протиправним указу про позасудові санкції. За словами народного депутата від ЄС Ірини Геращенко, міністерство юстиції звернулося до суду з вимогою, щоб засідання було повністю закритим. Незважаючи на це, в суді були присутні представники посольств, депутати від "Європейської Солідарності" та преса. Суди за судами В перший день розгляду справи Верховний Суд відмовив Порошенку у скасуванні окремих пунктів санкцій, які, за словами його адвоката, фактично блокують його діяльність як громадянина України та штовхають на порушення законодавства. Своєю чергою Петро Порошенко заявив, що санкції проти нього, за матеріалами справи, були запроваджені у превентивному порядку. Він укотре наголосив, що вважає санкції "неконституційними". Як стверджує лідер ЄС, документи, зокрема рішення РНБО та указ президента, були сфальсифіковані. Зокрема, у фальсифікації поданих до Кабміну матеріалів він звинуватив Міністерство економіки. "В Офісі президента та в апараті РНБО фальсифікували указ. А Зеленський підписав не те, що врешті-решт було оприлюднено. Я хотів сказати, що я особисто на власні очі бачив документ різного змісту однакової дати, але яка мала відмінність у дві години, який був повністю переписаний і під яким стоїть підпис міністра економіки пані Свириденко", заявив народний депутат. Порошенко додав, що його юридична команда найближчим часом подасть заяву про злочин. Зі свого боку суд вирішив долучити до слухань мінекономіки. У судовому засіданні оголосили перерву до 13 травня. Коротко по суті Нагадаємо, 13 лютого поточного року президент Володимир Зеленський підписав указ про санкції РНБО проти декількох українських бізнесменів та депутатів, серед яких і Петро Порошенко. Порошенко назвав таке рішення "антиконституційним" та "політично мотивованим", а також заявив, що до цього нібито причетна вся команда президента Володимира Зеленського, Кабінет Міністрів та члени РНБО. Різні спікери з оточення ОП підставами для запровадження санкцій проти Порошенка назвали цікаві варіанти. Зокрема, кримінальну справу про державну зраду, коли Порошенко, нібито, у змові з Віктором Медведчуком і керівництвом РФ дозволив "Центренерго" купувати вугілля на тимчасово окупованій Донеччині та Луганщині. Так звана схема "Роттердам+". Також Петра Порошенка звинувачують у створенні "Партії регіонів" та роботу в уряді Віктора Януковича. Мовляв, Порошенко, обіймаючи посаду міністра закордонних справ, брав участь у підготовці Харківських угод. Також йому закидають співпрацю з Росією через фабрику "Рошен" у Липецьку та "Севморзавод" у тимчасово окупованому Криму. Санкції на підставі засекречених даних Цікаво, що санкції щодо експрезидента Петра Порошенка, як пише ZN.UА, запровадили на підставі інформації нового голови Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна. Й ці дані засекречені. І на засіданні уряду щодо санкцій доповідала міністерка економіки Юлія Свириденко, а не міністр фінансів Сергій Марченко, хоча фінмоніторинг входить до системи мінфіну. Також Свириденко, а не прем'єр-міністр Денис Шмигаль, підписала подання до Ради національної безпеки та оборони щодо санкцій проти Порошенка. Проти введення цих санкцій виступала Служба безпеки України. Як ми вже зазначали, лютневі санкції були введені проти п'ятьох осіб Петра Порошенка, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Костянтина Жеваго та Віктора Медведчука. Цікаво, що санкції проти чотирьох бізнесменів ввели за поданням Служби безпеки України й лише щодо Порошенка за поданням Кабінету Міністрів України. Як виявилось, команда голови СБУ Малюка підготувала для президента Володимира Зеленського службову записку з 10 пунктів, де розписала всі ризики такого кроку щодо Порошенка: сумнівну законність цього рішення, внутрішнє протистояння в суспільстві, парламентську кризу, реакцію міжнародних партнерів тощо. "Ніхто не вважає Петра Олексійовича білим і пухнастим, до того ж справа стосовно труби в СБУ. Але на тлі зовнішніх викликів розколювати суспільство дуже ризикований і недалекоглядний крок. Малюк чудово це розумів і брати на себе ініціативу не став. Більше Зеленський до СБУ із цим проханням не звертався", сказав співрозмовник ZN.UА з СБУ. Петро Порошенко заявляв, що його адвокати спрямували запит й до фінмоніторингу із питанням, - які саме факти стали підставою для застосування санкцій. Але оскільки, як ми зазначили вище, ці дані засекречені, то в суді не вийде оскаржити санкції по суті, а лише - про порушення процедури. Також нагадаємо, що через санкції проти Порошенка два дні підряд блокувалися засідання Ради: 13 та 14 лютого група депутатів "Європейської Солідарності" заблокувала трибуну та спікера Руслана Стефанчука, вивісивши плакати з написом: "Україна не росія", "Думайте про перемогу, а не вибори", "Ні диктатурі" тощо. Прикметно, що 18 квітня Колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) почала черговий розгляд справи щодо осіб, причетних до запровадження формули "Роттердам+", внаслідок чого, як вважає слідство, у 20162019 роках споживачі електроенергії переплатили понад 39 млрд грн. Свого часу основними ідеологами "Роттердам +" слідчі НАБУ називали політика Петра Порошенка та оліграха Ріната Ахметова. Варто зазначити, що справу про "Роттердам+" кілька разів намагалися закрити. Востаннє - восени 2023 року. І саме через те, що там фігурує головний стовп української енергетики - Ахметов. Водночас, продовження розгляду роттердамської справи прихильники Порошенка схильні розглядати як складову санкцій проти пʼятого президента.

Російські війська здійснили потужну атаку на Запорізькому напрямку, застосувавши бронетехніку батальйонного рівня - близько 320 солдатів, 40 бронемашин, три танки та 10 багі. Про це розповіли аналітики Інституту вивчення війни (ІSW), підкресливши, що такий масштабний механізований наступ є нетиповим для останньої тактики РФ. Українські сили оборони успішно відбили атаку 16 квітня на лінії П'ятихатки - Мала Токмачка, знищивши майже всю техніку ворога та завдавши втрат особовому складу. За словами ІSW, ймовірно, метою штурму було "тестування" української оборони та пошук слабких місць. Подібний наступ також був зафіксований 13 квітня. Аналітики зазначають, що активізація РФ може бути пов'язана з прагненням посилити тиск на фронті на тлі міжнародних дискусій про припинення вогню. Окремо повідомляється, що росіяни також провели штурм на Покровському напрямку, де українські військові ліквідували понад 240 загарбників та знищили десятки одиниць техніки, зокрема 21 БТР і майже сотню мотоциклів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти перекрили Кримський міст: що відомо Президент Володимир Зеленський повідомив, що того ж вечора російські війська атакували на Покровському напрямку, однак українські захисники повністю знищили ворожу групу: ліквідовано 200 окупантів, ще 30 - поранено, знищено 115 одиниць техніки, включно з бронетехнікою, іншими машинами та мотоциклами. В ІSW нагадали, що РФ почала активніше застосовувати бронетехніку після того, як наприкінці 2024-го та на початку 2025-го її здебільшого використовували лише для вогневої підтримки, покладаючись у наступах на піхоту. Аналітики пояснюють зміну підходу покращенням погодних умов після весняного бездоріжжя, а також політичними цілями Кремля - не зокрема прагненням добитися визнання Україною окупованих територій Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей як "російських". На фронті в Україні росіяни просунулися біля Розливу та у Костянтинополі Донецької області. Минулої ночі DеерStаtе також повідомляв про просування росіян на Донеччині біля двох населених пунктів - Котлярівки та Запоріжжя.

Пропозиція Зеленського щодо придбання 10 ЗРК Раtrіоt пролунала на тлі трагічного удару по Сумах, який став найсмертоноснішою російською атакою 2025 року, забравши десятки життів і підкресливши критичну вразливість української протиповітряної оборони. Ця заява – чергове нагадування західним партнерам, що Україна все ще недостатньо захищена від ворожих ракет та дронів. Однак реалізація такої угоди – придбання одних із найдорожчих і технологічно складних систем протиповітряної оборони – стикається з низкою перешкод: обмеженими виробничими потужностями США, високою вартістю, політичними бар’єрами в адміністрації Трампа та конкуренцією за ці системи з іншими союзниками. Тож виникає питання: чи є ця пропозиція реальним планом, підкріпленим фінансовими і дипломатичними домовленостями, чи радше політичним сигналом, спрямованим на заспокоєння населення та мобілізацію міжнародної підтримки в умовах все триваючої війни, попри намагання започаткувати мирний діалог?Про це і не тільки розповість Еспресо. Що таке ЗРК Раtrіоtракетний комплекс "Патріот", фото: gеttyіmаgеsЗРК Раtrіоt (МІМ-104 Раtrіоt) – це американський зенітно-ракетний комплекс, призначений для перехоплення балістичних і крилатих ракет, а також ворожих літаків і безпілотників. Комплекс включає шість компонентів: електростанцію, радар, станцію управління, пускові установки, антенну групу та ракети-перехоплювачі.Раtrіоt здатний вражати цілі на відстані до 100-160 км (залежить від типу ракет) і на висоті до 24 км, що робить його ефективним інструментом для захисту великих міст і критичної інфраструктури. Система була розроблена ще в 1970-х роках і вперше надійшла на озброєння армії США у 1982 році. Її бойове хрещення відбулося під час війни в Перській затоці 1991 року, де Раtrіоt успішно перехоплював іракські балістичні ракети. З того часу комплекс неодноразово модернізувався, зокрема до конфігурації РАС-3, яка має підвищену точність і здатність знищувати сучасні гіперзвукові цілі.Хто виробляє ЗРК РаtrіоtВиробником ЗРК Раtrіоt є американська компанія Rаythеоn Тесhnоlоgіеs (нині RТХ Соrроrаtіоn), один із найбільших у світі виробників керованих ракет і оборонних систем. Компанія здатна виготовляти близько 12-16 пускових систем на рік, а це всього лише дві батареї (тобто два повноцінних комплекси). Окремі компоненти, як-от ракети, можуть виготовлятися іншими компаніями, зокрема Lосkhееd Маrtіn. Вони можуть створювати на рік близько 500 ракет. Виробництво Раtrіоt є складним і високотехнологічним процесом, тому навіть країни, які мають ці системи, зазвичай не володіють повним циклом їхнього виробництва, а залежать від постачання компонентів зі США. Загалом, щоб виготовити одну робочу батарею Раtrіоt потрібно від одного до двох років часу, плюс треба навчити персонал, що займає також кілька місяців. Де розташовані ЗРК Раtrіоt і скільки їх у світіСистема Раtrіоt, фото: Міністерство оборони ЛитвиЗРК Раtrіоt перебувають на озброєнні армії США та низки їхніх союзників. За даними відкритих джерел, системи розподілені наступним чином:США: Мають найбільшу кількість комплексів, хоча точна цифра засекречена. За оцінками Вrеаkіng Dеfеnsе, у 2023 році їх було 60 батарей (кожна батарея включає кілька пускових установок – у більшості від 4 до 8, кожна з 4 ракетами). У планах було збільшити ще на 20. Зрозуміло, що ця цифра є надто малою для всієї території США та їх закордонних баз. Тобто у США їх обмежена кількість, хоча присутнє доволі значне число цих систем на складах у випадку війни. Європа: Раtrіоt є в арсеналах Німеччини (10-12 батарей), Греція (6 батарей), Нідерландів (4 батареї), Польщі (2 батареї) та Румунії (4 батареї), Швеція (4 батареї), Іспанія (5 батарей).Близький Схід і Азія: ОАЕ (12 батарей), Катар (11 батарей), Туреччина (5 батарей), Ізраїль (нещодавно 3 батареї повернули у США і замінили їх на власну систему), Саудівська Аравія (8 батарей), Кувейт (5 батарей), Південна Корея (8 батарей), Тайвань (4 батареї), Японія (6 батарей).Варто також розуміти, що всі ці батареї Раtrіоt у світі також проходять ремонтні роботи та оновлення, тому робота з ними – це постійний процес і взаємодія з виробником. Як вже було зазначено, виробництво нових систем та ракет обмежене через високу складність і тривалість. Тим більше, що чимало країн замовили їх та очікують нові поставки (США, Румунія, Польща, Швейцарія, Марокко). Як ЗРК Раtrіоt з’явилися в Україні та скільки їхВперше Україна отримала ЗРК Раtrіоt весною 2023 року в межах військової допомоги від західних партнерів для захисту від російських ракетних атак. Системи були передані:США - надали щонайменше дві батареї Раtrіоt;Німеччина - передала три батареї.Нідерланди - спільно з іншими країнами брали участь у постачанні компонентів.Станом на зараз в Україні, за даними Dеfеnсе Ехрrеss, ймовірно, є 6 батареї Раtrіоt, хоча точна кількість не розголошується з міркувань безпеки. Як вже було зазначено, кожна батарея включає 4-8 пускових установок, радар і командний центр. Ці системи активно використовуються для захисту великих міст, насамперед столиці, від російських балістичних і крилатих ракет.Та проблемою залишається дефіцит ракет до Раtrіоt, оскільки вони дорогі (одна ракета коштує 2-4 млн доларів) і виробляються обмеженими партіями для двох десятків країн. Це одна з головних проблем про яку ще два місяці тому заявив і сам президент Зеленський, що Раtrіоt може стояти біля міста, а ракет до нього вже немає. Якщо за президента Байдена ракети постачалися досить великими партіями та використовувалися регулярно, то вже за президента Трампа українці змушені берегти ракети до Раtrіоt. Крім того, постійні російські атаки змушують Україну часто маневрувати цими системами, що ускладнює їхнє ефективне використання.Чи реально купити Україні 10 ЗРК РаtrіоtЩе у квітні минулого року президент Володимир Зеленський говорив, що Україні потрібно 25 батарей ЗРК Раtrіоt. Однак, якщо на весну 2024 року у нас було 3 такі батареї, то за рік часу їх  число виросло лише на половину – до шести. Та вже у квітні цього року президент Зеленський інтерв’ю телеканалу СВS Nеws заявив, що Україна готова придбати 10 систем Раtrіоt за 15 мільярдів доларів, щоб захистити ключові міста, такі як Дніпро, Харків, Одеса та інші. Він наголосив, що деякі європейські партнери готові допомогти з фінансуванням угоди. Крім цього Зеленський також запропонував альтернативні варіанти: отримання ліцензій на виробництво Раtrіоt і ракет в Україні або оренду систем у країн, де вони не використовуються активно (наприклад, у державах Близького Сходу чи Азії).За його словами, 10 систем могли б забезпечити базовий захист цивільної інфраструктури та населення від російських атак. Зеленський підкреслив, що питання не у фінансах, а в політичній волі та наявності систем у США.Однак на практиці реалізація пропозиції Зеленського стикається з цілим рядом серйозних перепон:Обмежене виробництво: Виробничі потужності Rаythеоn не дозволяють швидко виготовити 10 нових батарей. Навіть для США та їхніх союзників черга на постачання Раtrіоt розтягується на роки. Вже не кажучи про ракети, яких постійно бракує. Навіть, якби США виготовляли лише для нас нові Раtrіоt, знадобилося б 4-5 років, щоб отримати додаткові 10 систем. Як відзначає військовий експерт, засновника БО "Реактивна пошта" Павло Нарожний, у цьому випадку робочим варіантом міг би бути сценарій, коли б американці зняли свої батареї та продали готові системи, у підсумку замінивши їх на нові, як вони це зробили раніше з іншими видами зброї. Політичні фактори: США контролюють експорт Раtrіоt через їхню стратегічну важливість. Президент США Дональд Трамп, коментуючи пропозицію Зеленського, дав неоднозначну відповідь, натякнувши на відповідальність України за війну, кажучи, що "Зеленський завжди хоче ракет". У німецькому Віld написали, що Трамп відкинув ідею Зеленського. Як відзначають у виданні, президент США "настільки захоплений" переговорами з російським диктатором Путіним, що навіть "не хоче заробляти гроші на захисті України". Тим більше як пише Тhе Есоnоmіst, Трамп досі має намір домовитися про мир до кінця ще цього місяця, хоча це й виглядає нереальним. Конкуренція за системи: США активно постачають Раtrіоt іншим союзникам, що зменшує доступність систем для України. Зеленський неодноразово висловлював розчарування, що системи передаються іншим країнам, тоді як Україна залишається в дефіциті, хоча безперервно захищається від агресії Росії. Ліцензування виробництва: Надання Україні ліцензій на виробництво Раtrіоt є малоймовірним через складність технологій і побоювання США щодо витоку секретної інформації. Навіть близькі союзники США не мають повного циклу виробництва.Висока вартість: Як вже згадувалося, одна батарея коштує приблизно 1,5 млрд доларів (з урахуванням ракет і супутнього обладнання). Хоча Зеленський заявив, що Україна готова знайти кошти (оскільки своїх вільних у нас немає), та це потребує часу та нових домовленостей з європейськими партнерами, які, ймовірно, платили б за це гроші. Чому Зеленський зробив таку пропозиціюРосійські ракетні атаки на українські міста, зокрема на енергетичну та цивільну інфраструктуру, завдають величезних збитків та забирають багато життів. Раtrіоt є однією з небагатьох систем, здатних ефективно протистояти балістичним ракетам, таким як "Іскандер" чи "Кинджал".Зеленський, шукаючи нові підходи для співпраці з непередбачуваним Трампом, прагне продемонструвати готовність України платити за власну безпеку, щоб уникнути постійних звинувачень у залежності від безкоштовної допомоги. Тому 9 квітня президент заявив, що Україна готова купити в американців зброї навіть на 30-50 мільярдів доларів. Це також сигнал союзникам, що Україна шукає довгострокові рішення, а не лише тимчасову підтримку. Тобто у контексті заяв Трампа про необхідність припинення війни, Зеленський намагається показати, що Україна готова до конкретних дій для захисту, за які готова платити, а не лише до прохань про допомогу. "Це свідчить про дорослішання України. Ми поступово переходимо від того, що покладаємося на чиюсь допомогу, і намагаємося самостійно вирішувати власних питань. Джерело фінансування таких закупівель є окремим питанням. У довгостроковій перспективі це можуть бути кошти, отримані від української економіки, але наразі є висока ймовірність того, що європейські країни готові платити за власну безпеку подібні суми, і навіть більші", - зазначив військовий експерт, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss Валерій Рябих в етері Еспресо.Ще одним важливим аспектом заяви Зеленського про нові є Раtrіоt внутрішньосуспільний чинник. Адже його пропозиція пролунала одразу після трагічного ракетного удару по Сумах 13 квітня, який став найсмертоноснішою атакою Росії цього року, забравши десятки життів і викликавши хвилю суспільного обговорення. Ця подія підкреслила гостру нестачу ефективних систем ППО для захисту великих прифронтових міст на четвертому році війни. Тому заява Зеленського про готовність купити 10 систем Раtrіоt мала на меті не лише запустити зовнішньополітичний ефект, але й внутрішній – продемонструвати населенню, що влада активно шукає шляхи вирішення проблеми захисту від російських атак. Це особливо важливо в умовах зростання суспільної втоми від війни, економічних труднощів та інфляційного тиску. Щоб показати, що основна перешкода зараз - це позиція США.Які альтернативи може мати Україна Тож пропозиція Зеленського купити 10 ЗРК Раtrіоt за 15 мільярдів доларів наштовхується на багато перепон. Тому Україна шукає альтернативи, спираючись на інші західні системи ППО та власну розробку стратегічного ЗРК, яка може змінити правила гри. Серед західних альтернатив – французько-італійська SАМР/Т, здатна перехоплювати балістичні ракети на відстані до 35 км, норвезько-американська NАSАМS (до 50 км, ефективна проти крилатих ракет) та німецька ІRІS-Т SLМ (до 40 км, ідеальна для дронів і літаків). Є також ізраїльська Dаvіd’s Slіng ("Праща Давида"), яка може змагатися з Раtrіоt за дальністю, але її постачання ще більш ускладнене. Ці системи, уже частково використовувані Україною, доповнюють її ППО, але лише SАМР/Т і Dаvіd’s Slіng наближаються до можливостей Раtrіоt у боротьбі з балістичними загрозами, такими як "Кинджал". Однак їхня доступність обмежена, а ракети до них – дефіцитні.Та справжня надія України – у власній розробці ЗРК, яка може перевершити Раtrіоt. За даними Dеfеnsе Ехрrеss, ще з 2022 року, коли війна виявила критичну потребу в потужній ППО, українські інженери, зокрема з Південного машинобудівного заводу, активно взялися за створення системи стратегічного рівня. У квітні 2025 року міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав європейців інвестувати в цей проєкт, а міністр Герман Сметанін підтвердив: Україна працює над аналогом Раtrіоt, який зможе збивати балістичні та гіперзвукові ракети, навіть той же російський "Орєшник". Експерти припускають, що система матиме дальність понад 150 км і може бути вдвічі потужнішою за Раtrіоt, можливо, завдяки технологіям, схожим на надсучасну американську ракету SМ-6. Як відзначає авіаційний експерт Костянтин Криволап в коментарі РБК-Україна, цей проєкт – не просто мрія. Адже ще у 2016 році Україна показувала прототипи, а з початком війни розробка отримала найвищий пріоритет. Він зазначає, що талановиті українські інженери здатні створити таку зброю, як це було з ракетою "Нептун".Звісно, що шлях до власного потужного ЗРК непростий. Розробка потребує мільярдів доларів, безпечних заводів і 5-10 років на випробування, як це було з ізраїльською системою при активній допомозі США. Та російські атаки на оборонні підприємства додають ризиків. Тож Україна шукає партнерів – Швецію з її радарами Sааb чи Норвегію, яка вже інтегрує українські ракети в NАSАМS. Поки власна система не готова, Україна покладається на західні поставки, але робота над власним ЗРК, який закриє небо, триває, даючи надію на безпечне майбутнє.Читайте також: Удари ЗСУ по ракетній базі РФ, снаряди для України з Європи і для Росії з КНДР - у кого більше. Колонка Сергія Згурця

На Херсонщині 18 квітня 2025 року опадів не передбачається. Синоптики прогнозують мінливу хмарність та вітер зі швидкістю до 10 метрів за секунду

Армія РФ увечері у четвер, 17 квітня, атакувала Миколаїв реактивним безпілотником невідомого типу, виникла пожежа. Про це повідомив начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 постраждалих - показали наслідки страшної атаки РФ на Миколаїв "Попередньо без постраждалих. На місці пожежа, служби ліквідовують", - ідеться у повідомленні. Наразі у місті триває тривога. ОНОВЛЕНО 00:37 У свою чергу Державна служба з надзвичайних ситуацій уточнила, що в результаті ворожої атаки спалахнули склади з побутовими товарами приватного підприємства "Через велику кількість легкозаймистих матеріалів площа пожежі сягнула 700 кв м. До її ліквідації залучили 50 рятувальників і 9 одиниць техніки", - розповіли в ДСНС. Також у ДСНС зазначили, що попри складні умови - пожежу вдалося повністю загасити. У ДСНС розповіли, що обійшлося без загиблих та постраждалих. У ніч на 10 квітня у Миколаєві пролунала низка вибухів. У Києві, як і в низці областей України, була оголошена повітряна тривога через загрозу ударних безпілотників з боку російських окупантів. За останніми даними військових, ударні безпілотники противника фіксувалися у семи областях, проте також були помічені нові групи дронsd-камікадзе типу Shаhеd, які російські окупанти запустили як з півночі, так і з півдня.

Президент України Володимир Зеленський розповів, яка позиція США щодо продажу Україні систем протиповітряної оборони Раtrіоt. Україна також шукає можливості отримати системи ППО в інших країнах. Про це він заявив під час брифінгу для журналістів у четвер, 17 квітня. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський розкритикував Віткоффа за підтримку небезпечних ідей Кремля Він зазначив, що Україна готова купити мінімум 10 систем Раtrіоt. "Я сказав про цей мінімум Трампу під час нашої телефонної розмови. Він мені сказав, що Америка буде працювати над цим. Поки що, окрім цього, в мене немає іншої інформації", заявив Зеленський під час брифінгу для журналістів у четвер, 17 квітня. Сполучені Штати проголосували проти резолюції Генеральної асамблеї ООН, яка містила формулювання про засудження російської агресії проти України. Йдеться про документ А/79/L/75, який стосується співпраці між ООН та Радою Європи.

Росіяни активізували масовані штурмові дії на кількох ділянках фронтуВорог вдався до штурмів на декількох напрямках. Показово в цій ситуації те, що ці штурми ворог проводить зі значною кількістю особового складу та техніки. В оперативному командуванні "Південь" повідомили, що Сили оборони України відбили наступ росіян, який відбувся вчора. До цього наступу росіяни залучили 320 штурмовиків, 3 танки, 40 одиниць бойової броньованої техніки. Це були підрозділи 58-ї армії противника. Атака почалась 16 квітня близько 18-ї години вечора. Росіяни атакували одночасно на фронті протяжністю понад 50 км. Ворог атакував П'ятихатки, Лобкове й Степове. Там ворог діяв силами десантно-штурмового полку 7-ї дивізії ДШВ. В районі населених пунктів Копані й Данилівка наступали підрозділи 42-ї стрілецької дивізії противника.Також ворог силами 58-го десантно-штурмового полку атакував у районі населених пунктів Мала Токмачка та Новопокровка. Цей полк було перекинуто на цю ділянку фронту з Курської області. Всі ці зусилля противника виявились марними з погляду результату. Противника стримували наші бригади. Зокрема, 128-ма гірсько-штурмова бригада та 118-та механізована бригада. Також там діють підрозділи бригади НГУ "Кара-Даг".Карта бойових дій на Запорізькому напрямку станом на 17 квітня.В оперативному командуванні "Південь" повідомили, що було знищено значну кількість особового складу й техніки противника. Насамперед знищено 29 одиниць техніки, 140 одиниць особового складу противника були ліквідовані, а також пошкоджено 3 танки. Також було повідомлено, що противник успіху не мав й жодних позицій Сил оборони не втрачено.Сьогодні вже командувач НГУ генерал Олександр Півненко повідомив про ще одну масовану атаку противника, яка відбулась на Покровському напрямку. Там було задіяно ще більше особового складу. На Покровському напрямку було ліквідовано 240 окупантів, значну кількість бронетехніки, понад 29 мотоциклів й 21 броньовану машину. Це підтверджує той факт, що за останні дні ворог активізував масовані атаки на декількох напрямках.Розвиток технологічних сил як складова успіху Сил оборони на лінії фронтуСЕО FRDМ, президент Технологічних сил України Вадим Юник розповів, що головним критерієм розвитку Технологічних сил є зворотний зв'язок від військових із фронту. У компанії намагаються працювати над виробами, які відразу будуть давати результат. Оскільки лінія фронту змінюється і ворог відводить від лінії зіткнення всі засоби, які має на озброєнні. Саме тому військові завжди роблять запит на засоби, які можуть працювати вглиб території, яку контролює ворог. Зокрема, дрони й наземні роботизовані комплекси з більшим радіусом дії.Вадим Юник наголосив, що для більшості приватних виробників, які входять до обʼєднання, виробництво засобів ураження для потреб Сил оборони не є бізнесом і заробітком. Ці виробники виготовляли зброю навіть у ті часи, коли системної підтримки від держави не було. Ще у 2022 році всі наземні комплекси й дрони, які були на озброєнні в ЗСУ, були створені приватними виробниками. Наразі держава дає запит на масштабування виробництва, й чимало виробників це роблять. Утім сьогодні ці підприємства не завантажені на понад 70%. Підприємства мають 10-15% завантаженості від потужностей, які в них є. Це безпосередньо впливає на розвиток. Відповідно, й на фронт теж. Є запити від військових, і їх потрібно реалізовувати негайно. І чим більше ці підприємства будуть завантажені замовленнями, тим більше коштів вони матимуть для розвитку продуктів. Ці кошти можна отримувати від експорту зброї. Бо єдиним покупцем сьогодні є держава. Саме тому, як наголосив Вадим Юник, сьогодні є пропозиції експортувати зброю українських виробників до партнерів з Європи. Ці країни усвідомлюють загрози з боку РФ і тому хочуть мати зброю, яка здатна протистояти росіянам.Держава має створити умови для розвитку приватних оборонних компанійВадим Юник також розповів, що багато європейських країн пропонують великі програми підтримки виробникам зброї. У більшості випадків зброя, яка вироблена на території ЄС, потім повертається в Україну у вигляді безкоштовної допомоги. Саме тому, виробники, які не мають системних замовлень в Україні, частково переносять свої виробництва в країни ЄС. Це дозволяє, з одного боку, продовжувати надавати допомогу Силам оборони України, а з іншого, розвиватись цим компаніям. Така тенденція існує, втім, як зауважив Юник, вона точно не позитивна. Оскільки, Україна насамперед має створювати умови для розвитку оборонно-промислового комплексу. Сьогодні також вже є проєкти спільних розробок озброєння з американським і та європейськими виробниками. Вони знаходяться на різних стадіях. Юник розповів, що компанія, керівником якої він є, має цікавий проєкт з французькою компанією. Зокрема, вони працюють над наземних роботизованим комплексом, який матиме можливість нести на собі ракетне устаткування. Це буде дуже чудовий проєкт.Переваги й недоліки експорту української зброїВійськовий експерт, редактор журналу Ukrаіnіаn Dеfеnsе Rеvіеw компанії Dеfеnsе Ехрrеss Антон Міхненко теж наголосив, що Україна має розглянути питання контрольованого експорту зброї - це покращить комунікацію з нашими партнерами, - а також розвивати власні технології, що відповідно буде впливати на міцність оборонно-промислового комплексу. Водночас, як наголосив Міхненко, існують і певні виклики. Вони зумовлені тим, що потрібно дуже уважно стежити за тими партнерами, з яким Україна комунікує. Хоча вони залишаються партнерами України, питання полягає в конкуренції. Міхненко наголосив, що вони вбачають в Україні конкурента в тому числі. Україна має ділитись досвідом, показувати, як застосовується українське озброєння, але партнери будуть вдосконалювати власні зразки озброєння в першу чергу. До того ж вони мають більш комфортні умови для експорту власної продукції. Саме тому, дуже важливо, щоб Україна якомога краще комунікувала з партнерами ззовні країни, більше брати участь у питаннях, повʼязаних з експортом зброї й техніки та долучалась до проєктів партнерів в рамках власних країн. Антон Міхненко розповів, що вже є компанії з країн-партнерів України, які врахували досвід й технології українських виробників, покращили свій продукт і вже продають власні вироби. Зокрема, ці компанії експортували озброєння до країн ЄС й отримували мільярдні контракти. Фактично коштом України ці компанії отримали досвід і змогли масштабувати власний бізнес.Українські виробники мають долучатись до європейських оборонних проєктівАнтон Міхненко пояснив, що сьогодні Європа для України стає все більш політично відкритою. Чимало європейських чиновників вже заявляли й заявляють про активне долучення українських підприємств до спільного оборонно-промислового комплексу ЄС. Зокрема, це проєкти з розвитку радіоелектронної боротьби, надводних безпілотників і т.д. Фактично до кожного проєкту долучають кілька виробників з різних країн. В рамках Європейського Союзу є проєкти, де можуть долучитись українські виробники. Саме тому, як наголосив Міхненко, потенціал для українських виробників, безумовно, є. Українським виробникам дуже важливо бути в цьому процесі. Оскільки, Україна завжди має доводити те, що ми є членами європейської спільноти, також саме Україна перебуває на вістрі технологічних рішень, які вибудовуються в нас і в ЄС. Також це дозволить вибудовувати систему взаємозвʼязку між компаніями Європи та України.  

Про це йдеться на урядовому сайті Німеччини.У переліку вказано, що Україна отримала від Німеччини шість броньованих ремонтно-евакуаційних машин Веrgеrраnzеr 2 та чотири машини Кіnеtіс Dеfеnсе Vеhісlеs - це удосконалений варіант нової системи захисту від безпілотників.Серед іншого – боєприпаси для танків Lеораrd 2, 3 колісні артустановки Zuzаnа 2, 27 тисяч артилерійських боєприпасів калібру 155-мм, 1000 боєприпасів калібру 122-мм, 4 машини розмінування WіSЕNТ 1 МС та 2 додаткові мінні рала.Також значна частина оголошеної допомоги припадає на безпілотні системи та піхотне озброєння. Йдеться про 150 баражуючих боєприпасів НF-1, 10 морських безпілотників Sоnоbоt та 70 розвідувальних дронів Vесtоr.Крім цього до переліку військової допомоги увійшла велика кількість піхотного спорядження, штурмових гвинтівок та спецзасобів, зокрема 92 інфрачервоні біноклі, 187 лазерних далекомірів, 150 000 джгутів та 1300 спальних мішків.Загалом Німеччина на сьогоднішній день надала або зобов'язалася надати в наступні роки військову допомогу на суму близько 28 мільярдів євро.Наразі на військову допомогу Україні вже витрачено близько 5 млрд євро (2023 рік) і близько 1,6 млрд євро (2022 рік). Ще близько 2,9 млрд євро було виділено в перші два роки війни на поставки, які надійдуть лише у 2025-2028 роках.У п'ятницю, 11 квітня, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус на засіданні у форматі "Рамштайн" оголосив про передачу Україні 4 систем протиповітряної оборони ІRІS-Т, 300 ракет до них і 30 ракет для систем Раtrіоt.

Президент Володимир Зеленський заявив, що за інформацією українських спецслужб і розвідки Росія може завдати нових ударів по Україні в найближчі дні, зокрема під час Великодніх свят. Про це глава держави повідомив під час церемонії нагородження працівників енергетичного сектору. "Маємо чіткі сигнали від розвідки та спецслужб: Росія готується до нових атак. Є ризик ударів як у передвеликодній період, так і після свят. Ми готуємось і будемо захищати країну, зокрема й енергетичну інфраструктуру", - наголосив президент. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни вдарили балістокою по Сумах: багато загиблих Він підкреслив, що захист держави - це не лише справа військових та систем ППО, а й результат сумлінної праці кожного українця. "Кожна громада, кожна область - усі, хто працює якісно і відповідально, роблять свій внесок. Завдяки цьому Україна залишається зі світлом, і країна поступово відновлюється", - сказав Зеленський. Президент також нагадав, що Україна вже третю зиму поспіль проходить без масштабних блекаутів попри загрози з боку РФ. "Це було нелегко. Ми зазнали втрат, обмежень, але зберегли об'єднану та функціональну енергосистему. Це спільне досягнення всього українського народу", - підсумував він. 13 квітня, у Вербну неділю, близько 10:15 російські війська завдали два ракетні удари по центру Сум балістичною ракетою "Іскандер-М" з осколково-фугасною бойовою частиною. "Швидкість цієї ракети понад два кілометри на секунду. Вона не підривається в повітрі, а вибухає при зіткненні з поверхнею. Саме це сталося вчора", - уточнив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Станом на вечір 15 квітня загинули 36 людей, серед них двоє дітей. За медичною допомогою звернулися 127 постраждалих, серед них - 109 дорослих і 18 дітей.

16 квітня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) надала дозвіл на застосування 10 базових станцій стільникового та мобільного зв’язку китайської компанії Нuаwеі на території України. 

На Житомирщині триває посівна кампанія ранніх ярих культур для врожаю 2025 року. За станом на 10 квітня 2025 року в усіх категоріях господарств області вже

Від початку року та станом на 10 квітня, АТ "МР Банк" (колишній "Сбєрбанк"), що ліквідується Фондом гарантування вкладів фізосіб, перерахував кредиторам дев’ятої черги, а саме ДП "Національний фонд інвестицій України" близько 1,5 млрд грн.