Search trend "10 квітня"

28 листопада президент підписав закон про держбюджет на 2025 рік. Серед іншого, документ передбачає повернення обовʼязкової сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) для ФОПів. Закон набирає чинності з 1 січня 2025 року. Розповідаємо, коли і як саме діятимуть нововведення. 📌 Що саме зміниться З нового року для ФОПів усіх груп повернеться податкове навантаження у вигляді ЄСВ. Тепер, окрім 5% від доходу, їм потрібно буде щомісяця платити мінімум 22% від мінімальної зарплати, тобто 1760 гривень. Це 5280 гривень щокварталу і 21 120 гривень щороку. Ці нововведення не вплинуть на найманих працівників і гіг-контракторів, адже єдиний соціальний внесок з їхніх зарплат і раніше сплачували роботодавці. Згідно з законом, мінімальна заробітна плата залишиться без змін — 8 тисяч гривень. Однак буде збільшено максимальну базу нарахування ЄСВ: замість 15 мінімальних зарплат (120 тисяч гривень) встановлюють 20 мінімальних зарплат (160 тисяч гривень). Тобто максимальна сума ЄСВ, яку може сплачувати ФОП, з 1 січня складатиме 35 200 гривень. «Для всіх ФОП нарахування ЄСВ однакове. Можна і більше платити (наприклад, 22% з більшої суми — з 10 чи 15 тисяч гривень), головне — не менше. З мого досвіду, майже всі ФОПи сплачують 22% саме від мінімальної зарплати», — коментує юрист Ігор Бондаренко. Нагадаємо, що з 1 січня набирають чинності також зміни до Податкового кодексу України — ФОПи на третій групі будуть додатково сплачувати військовий збір 1% від доходу. ФОПи другої групи — додатково 800 гривень щомісяця (10% від мінімальної зарплати). 📌 Як було до цього У 2022 році до закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» внесли зміни, відповідно до яких сплата ЄСВ для ФОПів була не обов’язковою (добровільною). «Попри те, що податкова надсилала в електронному кабінеті ФОПам повідомлення про нібито „заборгованість“ по ЄСВ, його можна було не платити. До речі, деякі підприємці, які оплатили ЄСВ хоча б один раз, потрапили в пастку і повинні були платити ЄСВ й надалі», — додає Ігор Бондаренко. 📌 Коли сплачувати ЄСВ та яка відповідальність за порушення ФОПи, які працюють на спрощеній системі оподаткування, повинні сплачувати ЄСВ щоквартально. Граничний термін сплати — до 20 числа місяця, що настає після звітного кварталу. Наприклад, за перший квартал 2025 року внесок має бути сплачений до 20 квітня 2025 року. Сума ЄСВ для ФОПів на спрощеній системі оподаткування є фіксованою та залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на відповідний період (зараз це 8 тисяч гривень). За несвоєчасну сплату ЄСВ передбачено: штраф у розмірі 20% від несплаченої суми внеску;пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день протермінування. «Несплата ЄСВ — це і відсутність страхового стажу. А страховий стаж потрібен для виходу на пенсію. Наприклад, у 2024 році для виходу на пенсію потрібно було мати 31 рік страхового стажу. До 2028 року показник зросте до 35 років (що передбачено в статті 26 закону про пенсійне страхування). До 1 січня 2025 року можна було не сплачувати ЄСВ, але при цьому громадянин й не отримував страховий стаж. У своїй практиці я не зустрічав ФОПів, які б платили ЄСВ, поки це було не обовʼязково», — каже Ігор Бондаренко. 📌 Чи може ЄСВ платити компанія Юрист додає, що часто на практиці ІТ-компанії сплачують податки за ФОПів, з якими співпрацюють, — тобто додають загальну суму податків до їхньої винагороди. «Тож нововведення щодо ЄСВ можуть збільшити навантаження і на компанії — 21 120 гривень щороку за одного спеціаліста з ФОП», — пояснює він. 📌 Яким буде оподаткування ФОП у 2025 році *нижче подаємо ті категорії ФОП, якими послуговуються ІТ-фахівці Група ФОП ЄСВ Єдиний податок Військовий збір Друга 1760 грн 1600 грн 800 грн Третя 1760 грн 5% від доходу (або 3% від доходу + ПДВ) 1% від доходу Загальна система 1760 грн 18% ПДФО 5% від доходу Нагадаємо, нюанси та особливості податкового закону ми розібрали разом з економістом. Також дізнавалися, чи зможуть взяти компанії на себе податкове навантаження замість ІТ-фахівців. А для наочності розрахували суми податків для ФОПа третьої групи з доходом $2500.

У відповідь сирійський диктатор запевняв, що не збирається тікати з країни. Відповідну новину за 7 квітня 2014 року можна знайти в онлайн архіві російського державного РІА "Новості".Степашин зустрівся з Асадом під час відвідин Сирії. За словами російського політика, сирійський правитель просив його передати президенту РФ Володимиру Путіну, що не має наміру наслідувати "приклад" Януковича, який у важкий момент залишив країну.Читайте також: Ігор Луценко. Асад і Янукович: аналогії"Передайте Володимиру Володимировичу (Путіну - ред.), що я не Янукович, я нікуди не поїду", - переказував Степашин слова Асада.  "Людина перебуває у чудовій спортивній формі", - так охарактеризував Степашин сирійського диктатора. Читайте також: За сценарієм Януковича: під захистом спецназу в середмісті Тбілісі встановлюють "йолку""У чому є сильним сьогодні Асад, - у тому, що в нього всередині, на відміну від Януковича, внутрішніх ворогів практично немає. У нього консолідована, "очищена" команда. До того ж усі його родичі не біля "каси" приторговують і прикрадають, а воюють, зокрема брат, який командує танковою дивізією та ризикує життям. А двоюрідний брат у нього нещодавно загинув на фронті – це теж показник, й усі сирійці це знають”, - казав Степашин у 2014 році."Президент Асад сказав мені про те, що в більшості територій вдалося сьогодні налагодити активну взаємодію та діалог з опозицією, конструктивною опозицією. А з бандитами - про що ж можна домовлятися?" - підсумував колишній голова ФСБ.Що відбувається в СиріїУ Сирії триває масштабна військова операція опозиційних сил проти урядових військ. Сирійська опозиція почала активний наступ уранці 27 листопада і після двох днів зіткнень узяла під контроль 56 населених пунктів у провінціях Алеппо й Ідліб та підійшла до околиць Алеппо.У суботу, 30 листопада, російська авіація вперше з 2016 року завдала авіаударів по місту Алеппо, до центру якого дійшли сирійські повстанці. Водночас РФ пообіцяла режиму Асада додаткову військову допомогу.Того ж дня Rеutеrs з посиланням на військові джерела повідомило, що сирійські повстанці захопили місто Мараат аль-Нуман в провінції Ідліб, таким чином узявши під свій контроль всю цю провінцію.Російська влада вирішила відправити у відставку командувача угруповання військ у Сирії Сергія Киселя на тлі втрат і зростання паніки серед російських військових. Ситуація для російського контингенту в Сирії погіршується - повстанські війська наступають на півдні країни, міські бої відбулися в Хамі, Хомсі та Сувейді.Міністерство закордонних справ України заявило, що відповідальність за деградацію безпекової ситуації в Сирії несуть Росія та Іран. 4 грудня збройні сили США завдали удару з метою самозахисту проти систем озброєнь у східній Сирії. 5 грудня сирійські повстанці ввійшли в ключове центральне місто Хама. Сили режиму Асада вийшли з міста. Наступного дня МЗС України закликало громадян утриматися від поїздок до Сирії.Станом на 6 грудня сирійські повстанці, очолювані джихадистським угрупованням "Хайят Тахрір аль-Шам" (ХТС), наблизились до Хомса, третього за величиною міста Сирії. Крім того, підтримуваний США альянс на чолі з сирійськими курдами захопив Дейр-ель-Зор, головне місто на сході Сирії та головний пункт перетину кордону з Іраком.Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган запропонував допомогти сирійському лідеру Башару Асаду в формуванні майбутнього Сирії, однак його пропозиція була відхилена.7 грудня сирійські опозиційні сили оголосили про взяття під контроль міста Дараа, розташованого на південному заході країни. А вже згодом повстанці заявили, що увійшли в столицю країни Дамаск і оголосили про падіння уряду диктатора Башара Асада. Президент нібито покинув країну.Крім того, існує дуже висока ймовірність, що президент Сирії Башар аль-Асад міг загинути в авіакатастрофі 8 грудня, коли тікав із країни з наближенням повстанців до столиці. У Росії кажуть, що він сам вирішив покинути країну.У неділю, 8 грудня, Російська Федерація почала виводити свої військові кораблі з бази у сирійському Тартусі після взяття повстанцями Дамаску.Пізніше прем'єр-міністр Сирії Мухаммед Аль-Джалілі заявив, що країні необхідно провести вільні вибори, щоб надати народу можливість обрати своє керівництво.Віld писало, що Асад планував передати владу протурецьким силам та виїхати до Росії. Переговори про цю передачу відбувалися в столиці Катару, Досі.Російські ЗМІ увечері 8 грудня повідомили, що Асад разом зі своєю родиною прилетів до Москви, де Росія нібито надала їм притулок.Головне управління розвідки МОУ заявило, що Росія запустила дезінформаційну кампанію про авіакатастрофу літака з Башаром Асадом для прикриття операції з його порятунку.

Детальніше про що саме чи не найголовніший принцип НАТО розповість Еспресо.Що таке НАТО і його 5-та статтяНАТО (Північноатлантичний альянс, англ. NАТО) — це міжнародна організація, що складається з 31 держави, більшість з яких розташовані в Європі та Північній Америці. Альянс був заснований 4 квітня 1949 року з метою забезпечення колективної безпеки своїх членів, запобігання агресії та захисту територіальної цілісності країн-членів. Створення НАТО було відповіддю на зростаючу загрозу з боку Радянського Союзу після Другої світової війни. Важливим аспектом є те, що НАТО ґрунтується на принципі колективної оборони, що закріплено в статті 5, яка визначає, що напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх.Ідея створення НАТО виникла через зростання напруженості між Західним світом і СРСР. Основними засновниками були США, Канада та 10 європейських країн: Бельгія, Великобританія, Данія, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія та Франція. Згодом, після завершення холодної війни та розпаду Радянського Союзу, НАТО розширилося, включаючи країни Центральної та Східної Європи, які стали на шлях демократичних реформ. Які були передумови написання 5-ї статті НАТО5-та стаття НАТО є основою принципу колективної оборони, який лежить в серці Північноатлантичного альянсу. Вона зобов’язує кожну країну-члена Альянсу надати допомогу іншим членам у випадку нападу. Текст статті 5 звучить таким чином:"Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх: і, відповідно, вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них, реалізуючи своє законне право на індивідуальну чи колективну самооборону, підтверджену Статтею 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй, надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні"Прийняття цього принципу було необхідне для забезпечення стратегічної безпеки країн Західного блоку. Враховуючи агресивну політику Радянського Союзу та його військові амбіції в Європі, була потреба в колективному захисті від можливих нападів. Таке положення було розроблено для гарантування того, що жодна країна не залишатиметься наодинці з агресором, і що всі країни Альянсу готові підтримати один одного в разі зовнішньої загрози.Застосування 5-ї статті5-та стаття НАТО застосовувалася лише один раз в історії існування Альянсу. Це сталося після терористичних атак 11 вересня 2001 року в США. Того дня Аль-Каїда здійснила напади на Світовий торговий центр у Нью-Йорку та Пентагоні у Вашингтоні. У результаті цих атак загинуло близько 3000 людей.Відразу після атак США звернулися до НАТО з проханням активувати 5-ту статтю. 12 вересня 2001 року, на наступний день після атак, НАТО прийняло рішення про застосування статті 5, що стало першим та єдиним випадком за всю історію існування Альянсу. Це означало, що напад на США розглядався як напад на всі держави-члени НАТО. Альянс надав військову допомогу США, що стало основою для початку операції в Афганістані під назвою "Нескорена свобода" (Ореrаtіоn Еndurіng Frееdоm), де НАТО брало участь у боротьбі з тероризмом та Аль-Каїдою.Один з чинників стримання Росії заразНаразі загроза з боку Росії стала однією з головних тем для НАТО, особливо з початком російської агресії в Україні у 2014 році та анексії Криму. Інтерес до ефективності 5-ї статті став зростати, оскільки багато країн, зокрема країни Балтії та Польща, почали виступати з вимогами посилення обороноздатності в умовах зростання російської загрози.Експерти та аналітики сходяться на думці, що принцип колективної оборони є потужним стримувальним фактором для Росії, оскільки вона розуміє, що атака на одну з країн НАТО може призвести до глобального конфлікту з участю всіх союзників. Тому Росія, ймовірно, уникає прямих нападів на країни-члени НАТО, хоча і продовжує проводити гібридні атаки, як це було з кібернападами, інформаційними війнами та політичним втручанням. Політолог Джон Р. Сайфер зазначає, що одна з головних причин, чому Росія не напала на країни НАТО, полягає в існуванні цієї статті. "Росія прекрасно розуміє, що агресія проти будь-якої з країн НАТО означала б війну з усіма державами Альянсу", — додає він.Також експерт з безпеки Карлос Гатті підкреслює, що саме принцип колективної оборони змушує Росію уникати відкритих військових дій проти країн НАТО. Він також вказує на посилення військової присутності НАТО в Східній Європі, зокрема в Польщі та країнах Балтії, що є додатковим стримувальним фактором.Однак, як вже зазначалося, 5-та стаття аж ніяк не стримує Путіна у гібридних нападах, послаблюючи Альянс зсередини.Хоча 5-та стаття НАТО не була застосована у контексті безпосереднього військового конфлікту з Росією, її існування все ж має певний стримувальний ефект на агресивну політику Москви щодо країн-членів Альянсу.Політик Олег Рибачук, голова ГО "Центр спільних дій" розповів, що зараз найбільшою проблемою в Європейському Союзі у країн — членів НАТО є тест п'ятої статті:"Якщо Росія раптом використає ядерну зброю проти України, то було сказано, що у відповідь сили НАТО за лічені хвилини звичайною високоточною зброєю миттєво  знищують збройні сили РФ, їхній Чорноморський флот, всі відомі російські об'єкти, які розташовані на території окупованої України та Криму. І саме це обіцяли Путіну: якщо ти використаєш тактичну зброю, то у тебе немає нічого - Криму, військового флоту, військ, що перебувають на території окупованої території України. Була така розмова, але знову виникає питання: а наскільки це серйозно і чи готове НАТО так діяти?".Вступ України до НАТО та шанси застосування 5-ї статтіУкраїна - НАТО, Фото: Відкриті джерела Президент України Володимир Зеленський висловив готовність закінчити гарячу фазу війни за умови, що контрольована урядом частина української території буде взята під парасольку НАТО (щоправда, 1 грудня президент сказав протилежне: "не може бути запрошена до НАТО частина територій України"), що дасть змогу йому пізніше домовитися про повернення окупованих територій "дипломатичним шляхом". Про це президент заявив в інтерв'ю Sky Nеws.У цьому контексті варто зазначити, що за активних бойових дій вступ до НАТО є важким, але не неможливим.Основними перешкодами є:Підписання Угоди про членство: Щоб стати членом НАТО, країна повинна пройти через довгий процес переговорів і виконати ряд вимог, що включають демократичні реформи, стабільні державні інститути та наявність чинних військових структур. В умовах війни такі реформи можуть бути значно ускладнені.Консенсус серед членів НАТО: Для вступу до НАТО необхідна одностайна згода всіх країн-членів Альянсу. Враховуючи агресію з боку Росії, деякі країни-члени НАТО можуть бути обережними в підтримці вступу України в Альянс під час активних бойових дій. Наприклад, держави, які мають власні побоювання щодо ескалації конфлікту з Росією, можуть виступити проти такого кроку.Технічні та військові аспекти: Вступ під час війни може створити значні виклики для інтеграції українських військових структур в Альянс. НАТО вимагає від своїх членів високого рівня взаємодії та сумісності між військовими силами. В умовах війни цей процес значно ускладнений.Попри це, під час війни співпраця між Україною та Альянсом посилилася, що може створити основу для майбутнього членства. Крім того, країни, які активно підтримують вступ України до НАТО, такі як Польща чи країни Балтії можуть бути зацікавлені в пришвидшенні цього процесу. Вони можуть лобіювати питання про вступ України в умовах війни, з огляду на стратегічну важливість підтримки її безпеки.Курт Волкер, колишній посол США в Україні відзначає, що питання вступу України до НАТО під час війни буде важким, але він вважає, що Україні варто продовжувати політику зближення з Альянсом і надалі підтримувати політичний та військовий діалог, щоб створити умови для майбутнього вступу, навіть якщо це не станеться негайно.Гіпотетично, навіть при вступі України в НАТО, Альянс боятиметься застосовувати 5-ту статтю, бо може мати величезні геополітичні наслідки, особливо з урахуванням того, що Росія є ядерною державою. Цей фактор може викликати серйозні побоювання серед деяких країн Альянсу щодо можливості ескалації в повномасштабну ядерну війну. Тому навіть якщо 5-та стаття буде активована, питання того, яку саме форму допомоги надавати Україні, залишатиметься відкритим і політично чутливим.

Про це повідомили Lе Fіgаrо та ВМF ТV.О 20:10 за Київським часом у соборі Нотр-Дам задзвонили дзвони, знаменуючи початок церемонії відкриття. Після цього архиєпископ Парижа Лоран Ульріх, під супровід релігійної процесії, відкрив двері Собору Паризької Богоматері.Lеs роrtеs dе #NоtrеDаmеDеРаrіs s’оuvrеnt ! Suіvеz lа сérémоnіе dе réоuvеrturе dе Nоtrе-Dаmе dе Раrіs еn dіrесt sur Frаnсе 2 еt sur httрs://t.со/РаFR6Еj5Lf ????httрs://t.со/СFоVgхgjКn ріс.twіttеr.соm/b7dЕ1RrVКG— Frаnсе tv (@FrаnсеТV) Dесеmbеr 7, 2024 На церемонії також транслювали фільм про пожежу та реконструкцію собору, після чого до будівлі увійшли рятувальники та будівельники.Також на відкритті виступив президент Франції Емманюель Макрон. Під час своєї промови він висловив вдячність французького народу всім тим, хто врятував і відбудував Нотр-Дам. "Історичний момент. Разом ми відбудували Нотр-Дам. Серце Парижа. Душу Франції. Перлину людства", – написав Макрон у соцмережі Х.Моmеnt hіstоrіquе. Еnsеmblе nоus аvоns rеbâtі Nоtrе-Dаmе. Сœur dе Раrіs. Âmе dе lа Frаnсе. Jоyаu dе l’humаnіté. ріс.twіttеr.соm/Во3dGuіDМХ— Еmmаnuеl Масrоn (@ЕmmаnuеlМасrоn) Dесеmbеr 7, 2024 Пожежа в Нотр-ДаміСобор Паризької Богоматері розташований у самому центрі Парижа і є символом французької столиці, а також одним з найвідоміших пам'ятників у Європі. Він зводився з ініціативи паризького єпископа Моріса де Сюллі в період з 1163 по 1345 рік.15 квітня 2019 року там спалахнула пожежа. За два дні стало відомо, що Собор Паризької Богоматері закриють для відвідувачів на шість років після масштабної пожежі.У грудні наступного року в соборі Нотр-Дам уперше після пожежі відбувся хоровий різдвяний концерт. Згодом стало відомо, що Нотр-Дам де Парі планують відкрити для відвідувачів до кінця 2024 року.8 листопада 2024 року в соборі вперше за 5 років задзвонили всі дзвони. Спершу офіційну церемонію відкриття Нотр-Дам планували провести на подвір'ї собору, однак через негоду церемонію вирішили проводити всередині собору.

Рада Європи фіксує руйнування житлових будівель в Україні та планує почати роботу Спецтрибуналу для Росії вже наступного квітня.

Про це інформує ВАКС. "Колегія суддів Вищого антикорупційного суду задовольнила адміністративний позов Міністерства юстиції України до колишнього президента Акціонерного Товариства "Мотор Січ", Генерального конструктора зі створення та модернізації вертолітної техніки та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА" про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про санкції", - йдеться у повідомленні. Відтак, у дохід держави стягнули нерухомість, а саме: будівлі та споруди господарського комплексу, які розташовані в Запорізькій області. Також було стягнуто 100% частки в статутному капіталі ТОВ "ІННОВА". Це рішення може бути оскаржене до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів із дня його проголошення.Що передувалоУ жовтні 2022 року колишнього директора підприємства "Мотор Січ" В’ячеслава Богуслаєва затримали за підозрою в держзраді. Відомо, що він безперебійно постачав російським окупантам двигуни до гелікоптерів та літаків. Також із 2000 року Богуслаєв має громадянство РФ. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці. 24 жовтня 2022 року В'ячеслава Богуслаєва заарештовано.4 листопада 2022 року стало відомо, що за матеріалами слідчих СБУ накладено арешт на все майно президента АТ "Мотор Січ" і начальника департаменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства, які підозрюються в роботі на РФ. У лютому В’ячеславу Богуслаєву повідомили про нову підозру - у сприянні діяльності терористичної організації "ДНР", а в кінці березня продовжили арешт до 27 травня.Згодом журналісти проєкту "Схеми" оприлюднили лист-заяву за підписом Богуслаєва, в якому колишній голова підприємства "Мотор Січ" попросив включити його в список на обмін з Росією. Адвокат Богуслаєва пояснив прохання клієнта обміняти його в Росію "станом здоров'я". Потім суд відхилив апеляцію Богуслаєва й залишив у силі рішення першої інстанції – перебування під вартою до 22 жовтня. Солом’янський районний суд Києва 30 листопада 2023 року продовжив запобіжний захід експрезиденту Богуслаєву.20 лютого Солом'янський районний суд продовжив запобіжний захід експрезиденту компанії "Мотор Січ" В'ячеславу Богуслаєву до 18 квітня 2024 року, а згодом -  до 10 червня. 

Щомісяця ми дивимося, що відбувалося на jоbs.dоu.uа з вакансіями, відгуками та активністю компаній. Найцікавіше у листопаді:На 527 вакансій менше, ніж у рекордному жовтні.Трійка категорій-лідерів не змінилася: Маrkеtіng (545 вакансій у листопаді), Аnаlyst (339) і QА (336).Кандидати теж були менш активними: на 17 тисяч відгуків менше, ніж у жовтні.У 19 категоріях середня кількість відгуків на вакансію незначно зросла, у 35 — знизилася.Трійка найактивніших компаній за кількістю вакансій: Gеnеsіs (116), Еvорlаy (61), SКЕLАR (58). Триває зимове зарплатне опитування DОU. Зібрано вже понад 5 тисяч анкет. Візьміть участь і ви! На тисячу вакансій більше, ніж у листопаді торік У листопаді компанії опублікували на DОU 5157 вакансій — це на 527 менше, ніж у рекордному жовтні, але попри це, тримається рівень понад п’ять тисяч вакансій за місяць. Загальна кількість вакансій на jоbs.dоu.uа з січня 2022 по листопад 2024 Лише у 10 категоріях у листопаді незначно зросла кількість вакансій, у 4 залишилася на тому ж рівні, ще у 39 — зменшилася. У лідерах зростання — SysАdmіn (+28 вакансій, усього 116 в листопаді) — це більше, ніж до повномасштабного вторгнення. За ним Ruby (+7 вакансій, усього 26), Еngіnееrіng Маnаgеr (+6 вакансій, усього 36 — теж більше, ніж до початку великої війни), Рrоduсt Маnаgеr (+5, усього 157 вакансій). Трійка лідерів за загальною кількістю вакансій не змінилася: Маrkеtіng (545 вакансій у листопаді), Аnаlyst (339) та QА (336). Кількість вакансій з січня 2022 по листопад 2024, динаміка за категоріями Кількість mіltесh-вакансій залишилась на тому ж рівні — 249 за місяць, але було на 742 відгуки менше, ніж у жовтні. На одну mіltесh-вакансію в листопаді припадало в середньому 8 відгуків. Кількість mіltесh-вакансій та відгуків на них, динаміка з квітня 2023 по листопад 2024 Для найдосвідченіших кандидатів у листопаді поменшало вакансій в категоріях .NЕТ, Рythоn, Jаvа, DеvОрs. В усіх групах досвіду стало менше вакансій у маркетингу. Для новачків додалося позицій у сапорті. На графіку лише ті категорії, у яких понад п’ять вакансій, інші об’єднані в Оthеr. Кількість вакансій у листопаді 2024-го за категоріями та досвідом У середньому 91 відгук на вакансію Frоnt-еnd, 73 — QА Попри зменшення кількості вакансій, середня кількість відгуків у листопаді не зросла. Було на 17 тисяч менше відгуків, ніж у жовтні, тож і середня їх кількість на вакансії знизилась до 27,9. Нижча цього року була тільки у травні (27,2 відгуку на вакансію). Середня кількість відгуків на одну вакансію, динаміка з січня 2022 по листопад 2024 У 19 категоріях середня кількість відгуків на вакансію у листопаді незначно зросла, у 35 — знизилася. Найбільш конкурентною категорією у листопаді залишається Frоnt-еnd, проте середня кількість відгуків зменшилася зі 114 до 91. На другому місці традиційно QА і теж має зниження — з у середньому 78 відгуків до 73. У середньому понад 50 відгуків на вакансію мають категорії Jаvа та Рrоjесt Маnаgеr. Понад 40 — Dеsіgn, Rеасt Nаtіvе, НR, Unіty, іОS/mасОS. Середня кількість відгуків на одну вакансію з січня 2022 по листопад 2024, динаміка за категоріями У листопаді змінилася трійка найактивніших компаній за кількістю вакансій. На першому місці Gеnеsіs зі 116 вакансіями за місяць, на друге місце вийшла Еvорlаy — із 61 вакансією, третя — SКЕLАR (58 вакансій). З нових компаній у переліку — Unіvеrsе Grоuр, FАVВЕТ Тесh, Еvеrstаr, Вrаіnstасk, Sіgmа Sоftwаrе. 20 найактивніших компаній листопада за кількістю розміщених вакансій

Я хотіла би розпочати наше інтерв’ю з узагальнюючого питання. Які основні виклики стоять перед системою охорони здоров’я України зараз? І як Всесвітня організація охорони здоров’я допомагає їх вирішувати?Перш за все, я хочу подякувати всім працівникам охорони здоров’я: медсестрам, лікарям, усім, хто працює в центрах первинної допомоги, лікарнях, фельдшерам, водіям швидкої допомоги, за всю ту роботу, яку вони виконували протягом останніх 1000 днів війни з моменту вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року, а також і раніше, під час боротьби з СОVІD та іншими викликами. Це потребувало багато відданості, героїзму та енергії. Тож дякую працівникам охорони здоров’я за їхню стійкість.Основний виклик, який я бачу, про який ми всі зараз говоримо, - це готовність до зими. Це важливо, оскільки ми маємо забезпечити лікарні, центри первинної допомоги, аптеки  достатньою  кількістю  електроенергії, опаленням та водою. Це надзвичайно важливо, тому що багато людей потребують медичної допомоги. Ми знаємо, що щороку 60-70% людей звертаються до своїх сімейних лікарів, а в середньому 10-20% населення потребує госпіталізації. Ми повинні гарантувати, що ті, хто потребує допомоги, можуть отримати її у центрах первинної допомоги, лікарнях і, коли необхідно, через швидку допомогу. На мою думку, це зараз є найбільшим пріоритетом.Другий виклик — це забезпечення доступу до ліків і первинної медичної допомоги тоді, коли це потрібно. Ми бачимо демографічний зсув, і зараз у нас більше літніх людей, оскільки молодші виїхали — це ті 6-8 мільйонів, які залишили Україну під час війни. Ми повинні забезпечити людям  доступ до первинної медичної допомоги та ліків. І це в той час, коли ціни зростають, а доходи скорочуються. На купівлю ліків коштів меншає, натомість потреби у сфері охорони здоров’я збільшуються. Ми бачимо більше хронічних захворювань, більше потреб у підтримці психічного здоров’я, більше потреб у реабілітації. Щодо ліків,то ми використовуємо термін «тягар захворювань», що означає тягар від усіх захворювань та окремих хвороб. Ми бачимо, що цей тягар зростає. Тому ми повинні забезпечити доступ до медичної допомоги. Це два основних виклики, які я б виділив у сфері охорони здоров’я.Третій важливий аспект, який я називаю медичною безпекою, — це уникнення спалахів хвороб. Це можуть бути хвороби, що запобігаються вакцинацією, такі як кір, дифтерія та інші, а також спалахи, пов’язані, наприклад, із водою. Я зараз у Києві, але коли подорожую країною, бачу, що не всі завжди мають доступ до води, оскільки без електроенергії немає і води. Ми повинні забезпечити чистоту питної води.Отже, у широкому розумінні я виділив би три виклики: перше — готовність до зими, друге — реагування на зростаючі медичні потреби, і третє — уникнення спалахів хвороб  та гарантування медичної безпеки.Як війна вплинула на загальний стан здоров’я українців, особливо в регіонах, де ведуться активні бойові дії?Коли ми аналізуємо дев’ять областей, від Чернігова до Одеси, де було багато атак, то ситуація різниться. Звісно, дуже складно, особливо в Херсоні та Запоріжжі. Однак, навіть тут  ми бачимо продовження надання послуг. У цих регіонах літні люди частіше страждають від хронічних захворювань — це загальна тенденція.Також є потреба в забезпеченні належної травматологічної допомоги. На жаль, ми спостерігаємо постійні атаки на цивільну інфраструктуру, що є порушенням гуманітарного права. Це зумовило зростання кількості травм. Багато цивільних осіб отримують поранення, які потребують травматологічної допомоги та госпіталізації.Крім того, у таких місцях, як Харків, де повітряні тривоги можуть тривати понад 12 годин, є значна потреба у підтримці психічного здоров’я. Як у дітей, так і в дорослих зросли потреби в психічній підтримці.Війна не приносить нічого доброго для здоров’я. Вона сприяє зростанню кількості хронічних та інфекційних захворювань, збільшує ризик спалахів серед населення та створює тиск на систему охорони здоров’я. В Україні дві особливо важливі сфери, що викликають занепокоєння, — це психічне здоров’я та реабілітація. Навіть якщо війна закінчиться сьогодні, потреби у сфері охорони здоров’я залишатимуться величезними та тривалими.Ярно Хабіхт, фото: gеttyіmаgеsЧи можете  поділитися, скільки українських медичних закладів було пошкоджено через російські атаки після початку повномасштабного вторгнення?Всесвітня організація охорони здоров’я проводить моніторинг, верифікацію та звітування про атаки на систему охорони здоров’я. Важливо зазначити, що ми не розслідуємо кожен окремий випадок атак. Розслідування та правові процеси здійснюють інші міжнародні органи.На сьогодні ми зафіксували 2159 атак на медичні установи. Це значна кількість, що свідчить про порушення гуманітарного права, яке забороняє цілеспрямоване знищення служб охорони здоров’я.Також ми спостерігаємо, що понад 40% цих атак спрямовані на первинні медичні заклади. Це підтверджує те, про що ми говорили раніше: необхідність забезпечення доступу до первинної медичної допомоги та основних лікарських засобів. Такі атаки, особливо в громадах, які постраждали, суттєво зменшують доступ до медичних послуг.Що ми також бачимо в 2024 році? З початку цього року спостерігається зростання кількості так званих "подвійних ударів". Ці атаки становлять значну небезпеку для рятувальників. Подвійні удари трапляються, коли після першого удару відбувається другий — у момент, коли медики або водії швидкої допомоги прибувають, щоб надати допомогу.Четверта тенденція, яку ми спостерігаємо в 2024 році в порівнянні з 2023 і 2022 роками, це збільшення кількості загиблих серед цивільного населення та медичних працівників внаслідок цих атак.Війна стає дедалі небезпечнішою для цивільних осіб, зокрема через ескалацію подвійних ударів. Це посилює тиск на медичних працівників та всю систему охорони здоров’я.Як ВООЗ співпрацює з місцевими та міжнародними організаціями, щоб забезпечити стабільний доступ до медичних послуг у найбільш постраждалих районах?Зараз те, що ми робимо, щоб допомогти Україні та підтримати громади, – це задоволення цих потреб різними способами.По-перше, як ВООЗ, ми координуємо всі гуманітарні партнерства, особливо в прифронтових областях. У нас є 125 міжнародних партнерів, які надають підтримку – це можуть бути як міжнародні, так і національні організації. Серед них багато неурядових організацій, волонтерів, правових організацій та інших менших структур. Неважливо, який у них масштаб, важливо, що саме вони роблять. Разом ці 125 організацій допомогли понад 2 мільйонам людей у 2024 році отримати доступ до послуг.Ця робота дуже доповнює те, що робить Україна. Важливо визнати, що наша робота разом із гуманітарними організаціями є додатковою. Тому я хотів би спершу подякувати кваліфікованим лікарям і медсестрам, які виконують основну роботу. Це дуже і дуже важливо відзначити.По-друге, ВООЗ підтримує роботу з надання послуг первинної медичної допомоги. Це означає, що ми надаємо додаткові ресурси, включаючи ліки для лікарів первинної ланки, які виїжджають у місця поблизу мінних полів, на передову, у села та інші громади, де послуги більше недоступні. Надання первинної медичної допомоги особливо важливе для людей із хронічними захворюваннями, літніх осіб та інших, хто потребує підтримки в управлінні такими станами, як гіпертонія, діабет та інші хронічні хвороби.По-третє, ми підтримуємо первинну медичну допомогу шляхом встановлення тимчасових модульних клінік первинної медичної допомоги. Я називаю їх "тимчасовими", тому що вони розраховані на термін від п’яти до десяти років. Це дає час на відновлення і будівництво кращих, постійних центрів первинної допомоги. Ми встановили близько 30 таких пунктів у п’яти основних областях, зокрема в Сумській, Харківській та Одеській. Це дозволяє медичним працівникам повернутися до громад, що є ключовим для відновлення довіри.По-четверте, ми також надаємо модульні приміщення для водіїв швидких. В Україні, де лікарні розташовані на великих відстанях, важливо мати бази для парамедиків і швидких. Ці модульні приміщення дозволяють парамедикам і водіям швидких залишатися ближче до громад і надавати своєчасну допомогу. Ми зосередили ці зусилля в таких регіонах, як Суми та Херсон. Це практичні заходи, яких  вживає ВООЗ.П’яте – це підвищення кваліфікації медичних працівників. Ми проводимо тренінги з питань психічного здоров’я, і разом із нашими партнерами ВООЗ підготувала понад 100 000 медичних працівників за програмою МН-GАР (Меntаl Неаlth Gар Асtіоn Рrоgrаmmе). Ми також підтримуємо команди лікарень і парамедиків у наданні допомоги при травмах і тісно співпрацюємо з органами громадського здоров’я для вирішення питань хімічних, біологічних і радіаційних ризиків.Те, що ми робимо у ВООЗ, – це зміцнення спроможності національних органів влади, лікарів і медсестер для реагування на всі потреби. Це було нашим фокусом протягом останньої  тисячі днів.Як ВООЗ забезпечує ефективну співпрацю для реагування на надзвичайні ситуації та довгострокового відновлення в Україні?Те, що ми робимо, — це координація. Ми маємо наші офіси в Дніпрі, Харкові, Одесі, а також у Києві, і ми забезпечуємо координацію між гуманітарними організаціями, владою, місцевими органами та постачальниками послуг.Крім того, ми створюємо запаси наборів для травматологічної допомоги. Ми також надали понад 100 швидких для системи охорони здоров’я України. Загалом, якщо вимірювати в метричних тоннах, ми доставили понад 4500 метричних тонн різних поставок — від ліків до автобусів, швидких, наборів для травматології, кисню та всього необхідного для порятунку життів. Це дуже важлива робота, яку ми виконуємо.Потреби змінювалися з часом, особливо в звільнених районах. Наприклад, у 2022 році, а пізніше в Чернігівській та Харківській областях, вимоги еволюціонували залежно від ситуації.Ми постійно займаємося цими заходами через наші польові офіси, координуючи вирішення питань з усіма учасниками. Це додається до того, що я вже згадував.Загалом важливо, і це один із уроків, які ми засвоїли в Україні, що з квітня 2022 року Україна вже почала відновлюватися. Тому, ми повинні працювати — і ми працюємо — у спосіб, який відображає стійкість українців. Потрібно одночасно вирішувати нагальні потреби, спричинені війною, і зосереджуватися на ранньому відновленні. Це включає відновлення послуг і проведення реформ.Ярно Хабіхт, фото: gеttyіmаgеsЯ бачу багато нових ініціатив. Наприклад, вакцина від грипу поступово стає доступною в аптеках, та є й інші важливі досягнення.Ключовим є збереження чіткої візії майбутнього — думати про інтеграцію з Європейським Союзом, просувати реформи та уявляти, яким українці хочуть бачити майбутнє для своїх дітей і онуків.Ось чому моє завдання — працювати одночасно над реагуванням, відновленням і реформами.Докторе Хабіхт, ви згадали, що однією з проблем є спалахи інфекційних хвороб на територіях, які постраждали від війни. Що робиться для їх запобігання в Україні?Що робиться — і тут я хочу перш за все подякувати органам громадського здоров’я, — це забезпечення дуже якісної системи епідеміологічного нагляду. Це важливо, тому що завдяки якісному нагляду ми можемо контролювати ситуацію з водою, довкіллям і ґрунтом та швидко реагувати на будь-які спалахи захворювань. Нагляд є ключовим.Наприклад, до війни ми виявили спалах поліомієліту, який було подолано до осені 2023 року. У 2024 році ми спостерігали кілька спалахів гепатиту А, на які було відповідно відреаговано.Дивлячись на 2025 рік, буде важливим збільшити охоплення вакцинацією, особливо від таких захворювань, як кір і дифтерія.Крім того, як ми вже обговорювали раніше, стосовно зимового періоду важливо забезпечити доступ до вакцинації проти СОVІD-19 і сезонного грипу для літніх людей та осіб із груп ризику. Це допомагає людям залишатися здоровими та зменшує навантаження на систему охорони здоров’я.Збільшення охоплення вакцинацією було пріоритетом, але ще є багато роботи, і в цьому плані можна досягти більшого.Епідеміологічний нагляд і ефективне використання наявних механізмів залишаються необхідними.Нарешті, я вважаю дуже важливим збільшення інвестицій в забезпечення доступу до безпечної питної води. Чиста питна вода є критичною необхідністю для запобігання будь-яким спалахам.Як ви оцінюєте поточний стан підготовки українських лікарень до зими?Ми спостерігаємо те, що обговорення цього питання вже почалися ще влітку. Ви завжди готуєтеся до зими влітку, як і ми всі робимо вдома.З того, що я бачив із 2022 року, — якщо повернутися до жовтня 2022-го, бо саме тоді ми вже почали спостерігати й відчувати наслідки атак на цивільну та енергетичну інфраструктуру, — багато лікарень почали інвестувати в генератори взимку 2022 року, і ці зусилля тривають й надалі. По-друге, те, що було пріоритетом для влади — і я згодом повернуся до того, що робила ВООЗ, — це забезпечення автономності критичної інфраструктури, а саме, щоб певні лікарні мали автономне електропостачання, водопостачання та опалення. Тут ВООЗ працює, щоб підтримати ці зусилля. Звичайно, у цьому процесі беруть участь багато партнерів, тому наша роль невелика. Урядові ресурси були спрямовані на це, а також підтримка з боку партнерів із розвитку — починаючи від Європейського Союзу та США і закінчуючи багатьма європейськими державами-членами та іншими країнами, які теж зробили свій внесок.Цього року ВООЗ особливо інвестує в опалювальні станції. Ми відкрили опалювальні станції в лікарнях Харківської області, Чернігівської області, а цього тижня — в Одесі. Це забезпечує автономне опалення для великих лікарень.Наразі додаткові інвестиції ВООЗ у низку лікарень спрямовані на очищення води. Це для того, щоб у лікарнях було доступне питне водопостачання.Нам потрібно працювати наполегливо. Чи готові ми? Я думаю, завжди можна зробити більше. Це також залежить від додаткових атак, тому що наразі принаймні ми маємо щоденні відключення електроенергії. Їхня тривалість коливається від двох до десяти годин. Як сказав один із цивільно-військових керівників у Запоріжжі на зустрічі в жовтні: "Ми маємо бути готові до сценарію, коли в нас не буде електрики п’ять днів."Тож, ми повинні бути підготовленими, але також слід розуміти, що, ймовірно, доведеться вносити багато коректив у міру того, як зима триватиме.Я також хотіла би поговорити про психологічне здоров'я населення. Як війна вплинула на ментальне здоров'я населення і які довгострокові наслідки це матиме?Війна чинить величезний тиск на психічне здоров'я людей. Враховуючи досвід попередніх криз, гуманітарних катастроф та вірусних криз, ми оцінюємо, що близько 10 мільйонів людей мають потребу в допомозі з психічним здоров’ям.Моє особисте відчуття таке, що ця потреба буде зростати, тому що ця війна є іншою. Вона постійно тисне на людей. Я бачу стійкість та гнучкість українців, перебуваючи тут протягом останніх шести років, але думаю, що довгострокові наслідки будуть значними, і вплив буде більшим.Це означає, що нам потрібно забезпечити достатню кількість послуг — від простого управління стресом та навчання людей більшій самоусвідомленості до підтримки тих, хто справді потребує допомоги та підтримки. Це може охопити від одного до двох мільйонів людей, які потребують медичних втручань для підтримки психічного здоров’я.Вплив також буде довготривалим, не лише для тих, хто перебуває тут зараз, але й для майбутніх поколінь. Ми побачимо значний вплив на понад 10 мільйонів людей, і це триватиме в довгостроковій перспективі.Що нам потрібно зробити, щоб відповісти на це? Те, що ми вже робимо, і за що я хочу подякувати керівництву країни та владі, — це пріоритетність психічного здоров’я. Психічне здоров’я стало однією з тем, які почали пріоритезувати на ранніх етапах. Якщо повернутися до квітня і травня 2022 року, то тоді під керівництвом Олени Зеленської та багатьох колег, включно зі ВООЗ, почалася робота над всеукраїнською програмою з психічного здоров’я. Я вважаю, що це був дуже розумний і важливий крок, тому що ми не сказали, що будемо вирішувати питання психічного здоров’я після війни. Почати працювати над психічним здоров’ям на ранніх етапах — це дуже важливо.Ось чому ми колективно змогли навчити понад 100 000 медичних працівників за програмою психічного здоров’я та інструментами МН-GАР, щоб забезпечити доступність послуг. Більшість із тих, кого навчали, працюють на рівні первинної медичної допомоги. Нам потрібно навчати ще більше. Але завдяки цим тренінгам і завдяки людям у польових умовах сотні тисяч людей зараз мають доступ до послуг, що є надзвичайно важливим.Громадські команди з психічного здоров’я, до складу яких входять психіатри, психологи, медсестри та соціальні працівники, також є надзвичайно важливими. В Україні працюють 83 такі команди, які надають підтримку найважчим випадкам, які потребують командного підходу та комплексної допомоги.Але нам потрібно зробити ще більше. У нас також є програма "Як ти?", яка діє не лише у державному секторі, а й співпрацює з приватним сектором. Багато робочих місць, від залізниці до інших галузей, надають послуги своїм співробітникам.Нам потрібно знаходити різні точки доступу — від шкіл і дитячих садків до робочих місць, від більших до менших громад, через систему охорони здоров’я та інші напрямки.Що я бачу, так це те, що психічне здоров’я пріоритезується, і майже кожне міністерство працює над проєктами та ініціативами, пов’язаними з психічним здоров’ям у своїй галузі. Проте, нам потрібно забезпечити, щоб ці зусилля дійсно доходили до тих, хто їх потребує. Сьогодні ми знаємо, що не всі, хто потребує допомоги, мають доступ до послуг. Нам завжди потрібно робити більше.Я вважаю, що тенденція позитивна. Вірю, що без пріоритезації психічного здоров’я ми б не перебували  там, де є зараз. Але нам ще потрібно знайти шляхи, як досягти тисяч інших, оскільки війна триває. Чим довше триває війна, тим більший тиск буде чинитися на здоров’я людей, включно з психічним.А як щодо дітей та підлітків? Чи має Всесвітня організація охорони здоров’я спеціальні програми для їхньої підтримки?Наша роль полягає у координації, і ми також працюємо з багатьма партнерами. Я дуже хочу відзначити та подякувати за роботу, яку виконують інші організації, що зосереджуються на дітях і підлітках. Серед них, наприклад, наші колеги та друзі з ЮНІСЕФ, а також багато неурядових організацій і програм, особливо в секторі освіти.Звичайно, всі ті медичні працівники, які були навчені за програмою МН-GАР, також працюють із дітьми та підлітками.Нам потрібний системний підхід протягом усього життя людини. Психічне здоров’я — це те, що потрібно підтримувати та забезпечувати від народження до смерті. У цій сфері ще багато роботи.Тут я дійсно хочу подякувати нашим партнерам, адже в галузі психічного здоров’я у нас працює понад 300 партнерів, які зосереджені на психічному здоров’ї в усіх секторах. Це не лише ВООЗ, і для цього потрібна значна підтримка, зокрема від медичних працівників у системі охорони здоров’я України.Чи маєте Ви якісь рекомендації щодо реформ для кращої підготовки системи охорони здоров’я України до майбутніх загроз?Я вважаю, що важливо для України продовжувати трансформацію своєї системи охорони здоров’я. Ми рухаємося в цьому напрямку з 2016–2017 років. Звісно, ця реформа і трансформація зазнали викликів через спалахи хвороб — кір, поліомієліт, пандемію СОVІD-19 на глобальному рівні, які вплинули на Україну протягом цих років, а також через повномасштабне вторгнення, яке триває з 24 лютого 2022 року вже понад 1000 днів.Проте, згідно з нашими аналізами, ми впевнені, що ця трансформація дозволила системі охорони здоров’я України реагувати на тому рівні, на якому вона це робить зараз. Думаю, потрібно продовжувати її трансформувати. Необхідно більше інвестувати у первинну медичну допомогу. Потрібно інвестувати в реструктуризацію лікарень, щоб вони були розташовані там, де це потрібно, і були сучасними. Люди мають бути впевнені в тому, що коли вони звертаються до лікарні, то отримають якісну допомогу. Тож майбутній пріоритет як для первинної допомоги, так і для лікарень — це не лише інфраструктура, але й якість послуг.Щоб забезпечити якість, потрібно розв'язати питання, де перебувають усі медичні працівники і де вони потрібні. Останніми роками ми втратили багато лікарів і медсестер не лише через війну, а й тому, що вони залишили сектор. Деякі виїхали до інших країн, а інші обрали роботу поза охороною здоров’я, хоча мають освіту медсестер чи лікарів. Наразі в Україні на душу населення вдвічі менше медсестер, ніж у середньому в країнах Європейського Союзу. Тож медичні працівники також є критичним напрямом уваги.Інвестиції в первинну допомогу та мережу лікарень, зосередженість на якості, доказовій медицині та зміцненні кадрового потенціалу охорони здоров’я - важливі речі для забезпечення доступу до послуг.Все це допомагає нам наблизитися до Європейського Союзу, який протягом останніх років був для України своєрідним дороговказом. Щоб приєднатися до ЄС, потрібно продовжувати трансформувати систему охорони здоров’я, щоб забезпечити доступ до якісних послуг і впевненість людей у захищеності їхнього здоров’я.Докторе Хабіхт, наприкінці я хотіла б поставити ще одне питання. Як Всесвітня організація охорони здоров’я бачить відновлення системи охорони здоров’я України після закінчення війни?Моя думка полягає в тому, що Україна вже зараз починає відновлюватися. І чому я так вважаю? З квітня 2022 року  ВООЗ працює з багатьма партнерами, включаючи Світовий банк, Європейський Союз, США та інших, а також беремо участь у зустрічах з відновлення, які проходили в Лугано, Лондоні та Берліні. Я також спостерігав на місцях, коли бував у Харківській, Київській або Чернігівській областях, що медичні заклади або вже відновлено, або вони надають послуги. Деякі з медичних закладів, які були повністю зруйновані під час атак на охорону здоров’я, були відбудовані через рік.Я думаю, можна справедливо сказати, що відновлення вже триває. І це історія, яку нам потрібно більше визнавати, тому що в Україні відповідь на виклики і відновлення відбуваються одночасно.Якщо дивитися на довгострокову перспективу, у той день, коли війна закінчиться, нам потрібно буде оцінити, де живуть люди. Ми повинні з’ясувати, які послуги доступні. Нам потрібно відновлювати систему розумніше, тому що багато людей хочуть отримувати кращі послуги. Вони хочуть, щоб первинна допомога була ближче до їхніх громад. Вони хочуть мережу лікарень, де лікарі та медсестри працюють із якісною технологією та обладнанням, щоб вони могли отримати кращу допомогу та швидше повертатися додому.Ярно Хабіхт, фото: gеttyіmаgеsЗараз є такі заклади, але ми також розуміємо, що після закінчення війни нам потрібно буде інвестувати ще більше в охорону здоров’я, щоб зробити її більш доступною.Тож це те, що нас чекає попереду. Крім того, відновлення і реконструкції тісно пов’язані з усією роботою, яка стосується Європейського Союзу. І це не лише про регуляції. Це включає дуже практичні аспекти, наприклад, їжа, яку ми споживаємо. Чи наша їжа вільна від трансжирів?  Якщо наша їжа вільна від трансжирів, то ми з більшою ймовірністю проживемо довше.По-друге, чи наші ресторани, кафе та громадські місця вільні від диму? Нам потрібно працювати над контролем тютюну. По-третє, чи маємо ми належне маркування продуктів?Є багато практичних аспектів, пов’язаних із Європейським Союзом, які потрібно впровадити, і це також допоможе людям жити здоровим життям.Ось чому я бачу, що відновлення вже відбувається, воно пов’язане з реформами та процесом вступу до ЄС. Ці зусилля, своєю чергою, допомагають створити кращі умови та дозволяють людям жити довше і бути здоровішими.

Про це повідомляє проєкт журналістських розслідувань "Схеми".Журналісти проаналізували дані з міжнародних авіареєстрів, серійні номери літаків, зазначені в угоді про їхню передачу Росії, та співставили інформацію з номерами бомбардувальників, зафіксованими Головним управлінням розвідки.Також розслідувачі знайшли відео та фото з колишніми українськими бомбардувальниками у відкритих джерелах: сюжетах російського телебачення, публікаціях і соцмережах.Крім того, журналісти з'ясували особи російських льотчиків, призначених керувати переданими Україною бомбардувальниками. За даними Схем, це пілоти, яких українська розвідка вважає причетними до масованих ракетних ударів по Україні.Загалом "Схеми" встановили 10 стратегічних літаків, переданих Україною Росії - сім Ту-160 і три Ту-95МС. Росіяни дали літакам нові назви: Ту-160 назвали "Микола Кузнецов" (раніше це був український літак з бортовим номером "10"), "Василь Сенько" ("11"), "Олександр Новиков" ("12"), "Володимир Судець" ("15"), "Олексій Плохов" ("16"), "Андрій Туполев" ("18"), "Ігор Сікорський" ("22"), а Ту-95МС - "Красноярськ", "Севастополь", "Ізборськ".З цих літаків щонайменше шість Ту-160 перебувають у бойовому складі російської армії.Загалом у міжурядовій угоді кабмінв Валерія Пустовойтенка та Володимира Путіна йшлося про передачу 8 важких бомбардувальників Ту-160, трьох Ту-95МС і 575 крилатих ракет Х-55.На тлі літака, який в Росії отримав назву "Микола Кузнецов", давав інтерв'ю командувач дальньої авіації Росії Сергій Кобилаш. У 2024 році Україна заочно оголосила йому підозру за командування ударом по "Охматдиту".Інший російський пілот - Олег Скитський, який керував літаком "Василь Сенько". За даними Схем, Скитський, - військовослужбовець 22-ї авіадивізії, яку ГУР вважає відповідальною за численні жертви та руйнування в Україні внаслідок ракетних ударів. Раніше Схеми ідентифікували його як командира 121-го авіаполку важких бомбардувальників у складі цієї дивізії. Він імовірно керував атакою на Київ 28 квітня 2022 року, коли внаслідок влучання ракети в будино загинула журналістка "Радіо Свобода" Віра Гирич.Ще один росіянин - Олексій Печкарьов - ідентифікований як командир літака Ту-95МС "Ізборськ". Він керує відділенням бойової підготовки 22-ї авіадивізії, а влітку 2022 року на акції у підтримку вторгнення в Україну розповідав, що російські вояки "на суходолі та в повітрі трощать відроджений нацизм".За даними журналістів, за передачу цих літаків, а також 575 крилатих ракет Х-55 Росія списала Україні газові борги на $275 млн. При цьому розслідувачі наголосили, що літаки та ракети передали без погодження Верховної Ради, а вартість озброєння занизили у 10 разів - такий висновок зробила Тимчасова слідча комісія Верховної Ради щодо розкрадання в ЗСУ та підриву обороноздатності держави у 2004-2017 роки.Коментар другого президента України Леоніда КучмиПри цьому Схеми отримали коментар другого президента України Леоніди Кучми, який заявив, що якби стратегічні бомбардувальники залишились на озброєнні України, це не дуже допомогло би захиститися від РФ."Росія має засоби ППО, здатні протистояти ракетам класу Х-55, у той час як величезні за розміром та відносно низькошвидкісні бомбардувальники ще у перші дні війни стали б легкою здобиччю російських засобів ураження як у повітрі, так і на аеродромах. Стратегічна зброя навряд чи могла допомогти вирішенню стратегічних завдань України і вона точно не вписувалася в український масштаб. В нас не було полігонів для випробувань ракет. Ми не мали навіть достатньої для експлуатації цих засобів територіальної протяжності - адже стратегічне озброєння потребує стратегічного простору", - написав Кучма.Раніше, у серпні 2023 року, журналісти "Схем" заявили, що російська армія обстрілює українські міста крилатими ракетами Х-55, які Україна віддала Росії у 1999 році за газові борги.

Про це розповів військовий експерт Dеfеnsе Ехрrеss Іван Киричевський в ефірі телеканалу "Еспресо"."Щодо лімітів балістичних ракет росіян все-таки є питання. Наприклад, за період з квітня по вересень 2022 року росіяни випустили 800 ракет "Іскандерів". Саме тоді виникло питання, що росіянам, можливо, знадобиться балістика від Ірану або ракети від інших країн, оскільки свої запаси, які накопичували 10 років, вони вичерпали, а відновити їх не встигли", - зазначив він.Однак щодо можливостей запуску "шахедів" немає точних даних. Зазвичай росіяни їх не накопичують, а використовують одразу після отримання, каже Киричевський. Тому окупанти можуть випустити стільки "шахедів", скільки надійшло у виробничій партії."Статистика останніх двох тижнів дуже коливається. Сьогоднішній антирекордний запуск у 188 одиниць пов’язаний із тим, скільки встигли підвести з заводу. Це, на жаль, смертоносний конвеєр. На відміну від балістичних ракет, для яких потрібні спеціалізовані пускові установки, дрони-камікадзе можна запускати з імпровізованих майданчиків, і все обмежується лише кількістю наявних дронів", - додав він.Російські окупанти вночі 26 листопада випустили по Україні 188 безпілотників, у кожному з яких - по 85 іноземних компонентів.

Збудувати успішний бізнес в умовах війни, пандемії, фінансової кризи вдається одиницям. Зокрема, станом на січень 2024 року, Індекс активності бізнесу в Україні становив 37,3 зі 100 можливих. Основні причини непрогнозованість розвитку, тиск держави та невисока платоспроможність українців. Попри те, деякі компанії роблять надзусилля, виходять у топ і продовжують масштабуватися. Gаzеtа.uа проаналізувала досвід компанії "Такі Пироги", яка працює з 2014 року в Києві і не лише пережила буремне десятиліття, а й демонструє стабільний розвиток. Якість рушій усіх процесів Компанія "Такі Пироги" має в асортименті кілька десятків пирогів, кішів і тартів, які доставляє клієнтам щойно з печі. На початку роботи бізнесу основним завданням було не лише налагодити виробництво, закупити обладнання, найняти персонал. А насамперед - завдяки маркетинговим зусиллям створити з нуля цю нішу. Адже на той час майже не існувало монопекарень суто з пирогами. З іншого боку їх ніхто не купував, бо тоді у розумінні киян та гостей міста основною стравою для замовлень була піца і суші, а на десерт - торти та тістечка. На сьогодні дві третини основного доходу компанія "Такі Пироги" отримує за рахунок замовлень постійних клієнтів. А за 10 років роботи вже продали понад 1,5 млн пирогів. "Принциповою позицією була висока якість нашої роботи. Вона включає два основні напрямки. Якість сировини елемент, який доступний будь-кому на ринку громадського харчування. Наступне якість сервісу. В цьому допомагає систематизація процесів. У нас прописано в усіх інструктажах, що не важливо, з якої локації замовляє клієнт, коли зроблено замовлення, яка зміна сьогодні працює, замовник має отримувати продукт очікуваної якості. Усі працівники проходять навчання і інструктажі, мають чек-листи, де все прописано до дрібниць. Рецептури не відрізняються на різних виробництвах ні на грам. На наших виробництвах ми налагодили роботу за принципом "живого конвейеру". Кожен працівник працює на окремому процесі протягом дня, але процес цей кожного дня змінюється. Таку концепцію я запозичив з успішної міжнародної мережі ресторанів, що працює по всьому світу", - розповів засновник і керівник бізнесу Андрій Вакуленко. Система оптимізована настільки, що на бідь-якому з виробництв компанії у години-пік кожні 50 секунд виходить по одному пирогу. Автоматизація процесів також підказує логістам, коли вже не можна перевантажувати кухні. "Це якраз аспект якості сервісу, бо у нас майже не трапляється інцидентів, коли б клієнт отримав своє замовлення із затримкою. Якщо ж відбувається якась ситуація, то наше завдання вийти з неї так, щоб клієнт залишився задоволеним, що така прикра ситуація випала саме на його замовлення. Тобто, ми відпрацьовуємо всі ситуації, де очікування клієнта не були виправдані таким чином, щоб на виході, розчарований клієнт залишився задоволеним, і в ідеалі лишився лояльним до нас. Кількість таких кейсів настільки незначна, що не критично, навіть якщо таке замовлення виявиться збитковим, та важливо, аби клієнт залишився з нами. Це гра в довгу, і робота на подальшу перспективу", - додав Андрій Вакуленко. Точність часу доставки теж складова відповідального сервісу. "Що відрізняє наш підхід до доставки, від інших сервісів - ми вказуємо не проміжок часу, у який можемо доставити замовлення, а точний час. Допустиме відхилення в межах 5-10 хвилин, зазвичай на парковку, або несподіванки в дорозі", - зазначив засновник бізнесу. Як СRМ-системи допомагають масштабувати бізнес Масштабувати бізнес без автоматизації процесів неможливо, запевняє власник мережі пекарень "Такі Пироги". У цьому нам допомагає власна СRМ-система. Сustоmеr Rеlаtіоnshір Маnаgеmеnt (СRМ) перекладається як "управління взаєминами з клієнтами". Це програма, яка допомагає автоматизувати продажі, маркетинг та взаємодію з клієнтами. "У нас СRМ-система це частина автоматизації, що направлена на комунікацію з клієнтом безпосередньо. Це база клієнтів, заохочення для них, опитування. Система інтегрована на наш сайт. Включає і процеси розподілу замовлень між локаціями, підрахунку часу на приготування і доставку продукції, розподілення між кур'єрами, маркетингові рішення розсилки, опитування. Розсилки у нас персоналізовані. Розподіляємо клієнтів на 30 різних категорій. Вони не постійні, отже, не набридають клієнтам. Відбуваються час від часу, коли є новинки в меню, коли в клієнта день народження чи давно не заходив, наявні пропозиції зі знижками тощо. Для оцінки задоволеності клієнтів ми розсилаємо опитування з п'яти коротких питань. Весь процес займає у клієнтів 20-30 секунд. Близько 60% людей дають відповіді, чим дуже нам допомагають", - каже Андрій Вакуленко. Розробка і встановлення такого програмного забезпечення недешева. Мережі пекарень "Такі Пироги" воно, за словами керівника, вже обійшлося більш ніж у 150 тис. доларів. Це повністю кастомний продукт, розроблений з урахуванням потреб бізнесу. Оригінальним рішенням також було розробити модуль логістики до СRМ-системи. Програма розраховує завантаженість пекарень, можливості, місцезнаходження і статус виконання замовлень кожним з кур'єрів, часу доставки. Це значно спростило роботу логістів, і скоротило час навчання при прийомі на роботу з двох тижнів до двох-трьох днів. Якщо раніше стажування проходило приблизно 30-40% людей, з відібраних рекрутерами, то зараз - 80% його успішно проходять, бо робота стала простішою. Продуктивність логістів теж значно збільшилася. Роботу, яку раніше виконували троє людей, зараз може посилити одна людина. Також працює модуль оцінки якості роботи кухонь, кур'єрів, логістів і операторів кожного окремо. "Такі системи суттєво знижують ймовірність втрати клієнта", - підсумував керівник проєкту. Як збільшити лояльність клієнтів "Цінності, які ми сформували для себе на початку роботи компанії - фундамент лояльності наших клієнтів. Це допомогло пройти локдауни і початок повномасштабної війни опираючись на підтримку наших найлояльніших прихильників. Коли все зупинилось із початком пандемії ковіду, у всіх склалося враження, що виграли саме доставки. Протягом тижня середній чек замовлення знизився втричі, оскільки більшість офісів припинили роботу, а тим паче відмінились масові заходи: лекції, конференції, навчання і презентації. Щось схоже було на початку повномасштабного вторгнення, хоч ми відновили роботу вже на початку квітня. Для відновлення попиту ми відібрали з бази постійних клієнтів і зробили першу розсилку на 8 тисяч осіб. Завдяки цьому збільшили кількість замовлень у 2,5-3 рази. Багато хто з постійних клієнтів дзвонив просто подякувати, що ми працюємо на той час у майже безлюдному Києві. Один клієнт-іноземець регулярно замовляв доставку пирога для своєї дівчини і також передавав їй романтичні записочки. Після початку повномаштабного вторгнення звичною практикою стало прохання написати побажання на коробках для близьких, котрим замовляють смаколики із-за кордону", - говорить Андрій Вакуленко. Часом клієнти просять працівників упаковувати пироги у коробки без брендування, щоб виглядало ніби вони домашнього приготування. У компанії завжди намагаються йти на зустріч клієнтам. Більше 1000 пирогів зі словами подяки, підтримки і побажаннями легкої реабілітації працівники компанії "Твої Пироги" доставили у військові шпиталі пораненим захисникам. 99,4% клієнтів вважають чудовою роботу колл-центру компанії "Такі Пироги", 97,9% - хвалять водіїв, 97,6% - оцінили точність доставки 98,4% клієнтів високо оцінюють продукцію компанії 98,1% готові рекомендувати "Такі Пироги" своїм близьким Компанія "Такі Пироги" орієнтується на клієнтів, які замовляють продукцію на велику кількість людей. Саме вони становлять значну частку від двох третин постійних клієнтів. Серед нових орієнтирів ВusіnеssТоВusіnеss. Якщо раніше пироги найкраще смакували щойно з печі, то зараз у компанії запустили нові французькі пироги на пісочному тісті - кіші і тарти - які смакують не тільки щойно з печі, а і холодними. Зокрема, кафе і ресторани, котрі не мають власної кухні, замовляють їх для розширення асортименту і задоволення клієнтів, котрі бажають поїсти. "Нашу продукцію загалом можна зберігати до 5 діб, але ми рекомендуємо максимум три. Далі пироги втрачають ідеальний зовнішній вигляд, хоч і залишаються смачними та безпечними", - зазначив засновник бізнесу. У планах компанії "Такі Пироги" - розробка замороженої продукції, і продаж франшизи в інші регіони уже в 2025 році. Поради підприємцям від Андрія Вакуленка Не зупинятися на одному з етапів розвитку. Постійна оптимізація процесів, покращення продукту і сервісу виводить вас на кілька кроків вперед, порівняно з конкурентами. Будувати бізнес фундаментально, на роки. Важливо докладати зусиль з розумінням перспективи. Розраховувати рентабельність рішень і докладання зусиль не тільки в короткостроковій, а і в довгостроковій перспективі. Планувати короткими, середніми і не забувати про довгі інтервали. Знати, що можливо все, до чого ви докладете достатньо зусиль і зосередженості. Навіть деякі найнеймовірніші ідеї, котрі скептично сприймали старожили індустрії, вже не перший рік працюють в нас і демонструють фантастичні результати. Вірте в себе, свої сили, і цілеспрямовано ідіть до мети! Піцу можна приготувати на хлібі. Такий рецепт спав на думку кухарю на ім'я Боб Петріллоз. В 1960-х рр. піцерія, що належала його сім'ї, була розташована поблизу кампусу Університету Корнелла в штаті Нью-Йорк. Тоді він помітив, що бідні студенти частіше замовляли у нього не цілу піцу, а брали її шматками. Тоді Боб вирішив покривати начинкою французький хліб з місцевої пекарні і продавати хлібну піцу студентам з фудтрака. Кухаря уже нема на світі, а створений ним бізнес процвітає і досі. А все завдяки винахідливому рецепту, пише shubа.

Кожного року 18 листопада українці відзначають День сержанта Збройних Сил України. В цей день заведено вшановувати відданість військовій справі та професіоналізм сержантів ЗСУ. Свято було встановлене 19 квітня 2019 року указом президента України Петра Порошенка, повідомляє Gаzеtа.uа Раніше День сержанта в Україні відзначався згідно з наказом Міністра оборони від 10 лютого 2009 року. Це професійне свято було започаткували з метою підвищення престижу військової служби за контрактом на посаді сержантського і старшинського складу, а також подальшого патріотичного виховання військових кадрів України. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київ не буде витрачати бюджетні кошти на святкування Нового року До 2019 року День професійного сержанта ЗСУ відзначали у першу п'ятницю березня. Зараз свято має фіксовану дату 18 листопада. 6 грудня українці відзначають День святого Миколая. Це нова дата після переходу на новий релігійний календар ПЦУ, який відбувся торік 1 вересня. Раніше День святого Миколая відзначали 19 грудня. Це свято найбільше чекають діти.

Зазначається, що загалом з квітня 2022 року віра в перемогу України знизилася на 9-10%. Так, у квітні 2022 року 97% респондентів відповіли, що вірять чи скоріше вірять у перемогу. У 2024 році цей показник знизився на 9%

За перший тиждень у якості переможця президентських виборів Дональд Трамп ще не робив офіційних заяв про те, якими будуть конкретні кроки, щоб завершити російське вторгнення в Україну. Найімовірніше, це означає, що поки команда Трампа лише формує варіанти та "прощупує ґрунт", а його телефонні дзвінки тому свідчення. Як вдало підкреслив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко, наразі ніякий з опублікованих у медіа мирних планів до інавгурації Трампа "не має жодного підґрунтя, є більше хайпом". У будь-якому разі, диму без вогню не буває, а якщо проаналізувати попередню риторику Дональда Трампа та його бажання швидко покласти край цій "безглуздій війні", тоді стає зрозуміло, що новий президент США готовий прийняти рішення, які можуть не сподобатися ні Україні, ні Росії, однак точно можуть змінити саму парадигму війни, заморозивши її без офіційного завершення. Еспресо розповість, якими можуть бути мирні сценарії Дональда Трампа, як новий очільник Білого дому може змусити сісти за стіл переговорів Київ та Москву. Чому Дональд Трамп настільки поспішає й зацікавлений в завершенні війниВійна в Україні стала зручним політичним трампліном для повернення у Білий Дім республіканця Дональда Трампа. Адже критикувати завжди простіше. Під час передвиборчих змагань, які у США розпочалися ще у 2023 році, Трамп та його команда визначили декілька ключових тез, щоб отримати підтримку більшості американців: "дірявий" кордон з Мексикою, виселення незаконних мігрантів, зменшення бюрократизму й скорочення податків, покращення економіки та сфери здоров’я, а у зовнішній політиці чи не найголовніше – швидке вирішення війни в Україні. Читайте також: Чому мексиканський кордон "блокує" військову допомогу США для України та чи вплине на це ситуація з Техасом: пояснюємо по пунктахТак, саме у 2023 році українське питання стало ласим шматком для політичних ігор, які все більше розгорталися між республіканцями та демократами. Адже минулий рік був кардинально іншим від початку повномасштабної війни. У 2022 році Україна показала, що "за три дні" її не здолати, дала відсіч, проводила вдалі контрнаступи та об’єднала чи не весь демократичний світ довкола себе. У 2023 році українська влада та військове командування прагнули продовжити цей позитивний імпульс і влітку деокупували південь країни. Однак задум не вдався – ресурсів було витрачено чимало, а очікуваних всіма результатів так і не було досягнуто. Тоді вперше республіканці почали публічно нарікати на політику президента демократа Байдена, кажучи, що США витрачає забагато грошей на Україну, замість того, щоб покращувати життя американців. Тому республіканці на пів року затримали схвалення 60 млрд доларів для України. Це одразу стало відчутно і на фронті, коли з кінця 2023 року почався масований російський штурм на Авдіївку, який, по суті, і досі не вдалося зупинити, бо окупанти просунулися на десятки кілометрів і тепер на підступах до Покровська, що втримує чи не всю українську логістику на Донбасі. Та найголосніші й зрозумілі виборцю заяви почав робити лідер республіканців Дональд Трамп. Спершу кажучи, що цієї повномасштабної війни взагалі б не було, якби він продовжував очолювати Білий дім, а далі запевняючи американців, що президент Зеленський "найкращий продавець", бо кожного разу після приїзду до США, Вашингтон виділяє Києву мільярди допомоги. У підсумку Трамп як мантру повторював про свої фірмові "24 години", які потрібні йому, щоб покласти край цій війні, коли його виберуть президентом. У запалі обіцянок він почав говорити, що зможе це зробити навіть до офіційного вступу на посаду. Також Трамп любив повторювати, що навіть "погана угода" для українців, яку б уклали у 2022 році, краща за повномасштабну війну. Тому так виглядає, що зараз Трамп займається виконанням своїх передвиборчих обіцянок, щоб зберегти любов виборців та показати світу, що він сильний лідер, який здатен швидко вирішувати складні проблеми, а США – досі наддержава. Якщо ж він не зможе виконати таке амбітне зобов'язання, це може призвести до втрати його політичного капіталу як серед американців, так і світових лідерів. А втрата довіри вже на початку президентства, точно не входить у його плани. Відповідно, українське питання – одне з найважливіших для нього, йому важливо показати, що його політика, на відміну від Байдена, діє рішуче та ефективно. Трамп пропонує відхід від формули теперішнього очільника Білого дому – допомагати стільки, скільки буде потрібно, до політики – вирішити тут і зараз.Чимало європейських лідерів справді вірять в дієвість такої риторики Трампа. Звісно, найпершим соратником в цьому є угорський прем’єр Віктор Орбан, який ще до перемоги Трампа декілька разів з ним зустрічався та говорив про "пошуки мирного, не військового рішення" у цій війні. Нещодавно приголомшив заявою й прем’єр Польщі Дональд Туск, який сказав, що "найближчим часом США можуть оприлюднити декларації щодо дати припинення вогню між Україною і РФ, лінії розмежування між країнами та гарантій безпеки для Києва". Також президент Фінляндії Александр Стубб після телефонної розмови з Трампом запевнив, що той "налаштований якнайшвидше укласти мирну угоду". Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган теж дотримується думки, що війну в Україні можна "легко завершити" завдяки рішучому підходу адміністрації Трампа. Чи готова Україна та РФ до переговорів та поступок Українсько-російські переговори на кордоні України та Білорусі 28.02.2022 рокуПопри всі складності, з якими стикнулася Україна за ці майже три роки повномасштабної війни, більшість українців проти територіальних поступок агресору. Результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного у вересні-жовтні 2024 року, показують, що 58% українців проти територіальних поступок, однак третина – все ж готові, щоб завершити війну. Якщо проаналізувати тенденцію, то помітно, що тих, хто погоджується з такими поступками стало більше – було 8-10%, а тепер – 32%. Українська влада за час повномасштабної війни також змінила свою думку про територіальні поступки, але в протилежну сторону – від готовності до повної відмови. До квітня 2022 року тривали офіційні переговори, спершу у Білорусі, а потім в Стамбулі. Хоч громадськості так і не були представлені всі пункти тодішньої угоди, однак згідно з заявами Михайла Подоляка та Давида Арахамії, які брали участь у переговорах, Україна була готова "на 15 років заморозити питання про статус Криму". Тобто президент Зеленський погоджувався на компромісне рішення як мінімум щодо окупованого Криму. Однак у квітні українські війська змогли відкинути росіян з Київщини й світ побачив Бучанську різанину та інші звірства окупантів. Надалі ЗСУ змогли здійснити контрнаступи й на інших позиціях, що призвело до того, що Україна зайняла кращі переговорні позиції, президент Зеленський почав говорити про повне звільнення країни та неможливість миру з тими, хто хоче знищити українську націю. Українська влада поставила єдину ціль для можливого завершення війни – повна перемога, тобто вихід ЗСУ на кордони 1991 року та завдання поразки режиму Путіна, якого б мали судити на міжнародному трибуналі. Власне, що у 2022 році хотіли понад 90% українців.Однак з невдачами на полі бою у 2023 та 2024 роках, коли суспільний барометр почав хилитися до можливих поступок задля миру, українська влада залишилася на максимальних позиціях, які були прописані у Українській формулі миру та Плані перемоги, що цього року був представлений як світовим лідерам, так і українцям. Цікаво, що за даними джерел британської газети Fіnаnсіаl Тіmеs, Дональда Трампа зацікавили два пункти Плану перемоги, які, здається, і були прописані для нього – доступ до українських природних ресурсів та заміну частини військ США, дислокованих у Європі, українськими військами після війни. Тобто українська влада, можливо, передбачаючи прихід Трампа до влади, вперше почала не лише просити-вимагати допомоги, але й запевнила, що готова за неї заплатити чимось цінним. Щодо Росії, їхня позиція у війні завжди була взаємосуперечлива: від бажання виконати "всі поставлені цілі СВО" (по суті, перетворити Україну на маріонеткову державу, а національно свідомих українців ліквідувати як "нацистів") до "готовності до переговорів" (але лише на своїх умовах). Наприклад, у середині жовтня російський диктатор Володимир Путін сказав, що "готовий до діалогу про мирне завершення конфлікту, але лише на базі стамбульської угоди", водночас він заявив і про готовність "продовжувати збройну боротьбу" до виконання поставлених цілей. Тому серед експертів та української влади так багато скептицизму щодо бажання переговорів з росіянами, адже у будь-який момент вони можуть змінити думку і зайнятися війною. Бо так вигідно режиму Путіна, для якого фактор війни став можливістю міцно втримувати владу. "Для Путіна переговори є фактично умовами капітуляції України й того, що НАТО самоліквідується, а США заберуть свої війська з європейського континенту. Тому нашим партнерам потрібно постійно пояснювати, що Україна є ціллю Путіна, але також і його засобом, яким він хоче встановити своє панування в Європі. Він готовий до переговорів, втім, я не вірю, що він готовий до дипломатичного вирішення цієї війни", - пояснив в етері Еспресо експерт з питань зовнішньої та безпекової політики "Центру оборонних стратегій" Олександр Хара.До того ж, як вдало відзначив директор інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss Сергій Згурець, Путін відчуває певний кураж через успіхи своєї армії, тому йому поки немає сенсу ставати на шлях перемовин. Власне, про це днями натякнули й у МЗС РФ, що росіяни готові слухати пропозиції Трампа, однак лише в разі відмови Заходу від подальшого надання Україні "усіх видів допомоги" та уникнення "стратегічної поразки" Москви, натякаючи, що США мають дозволити Росії виграти, а Україні програти і це, на їхню думку, буде дипломатичним вирішенням. Про самих росіян ніхто і не говорить, адже вони нічого не зробили, щоб зупинити Путіна і, здається, нічого не збираються робити, відкрито чи тихо підтримуючи будь-які його дії. Навіть попри те, що сотні тисяч російських солдатів загинули й були покалічені на цій війні, та це не цікавить більшість російського суспільства. Як Трамп може змусити Україну та Росію сісти за стіл переговорівТож, як Дональд Трамп може стимулювати Україну та Росію сісти за стіл переговорів і змусити дотримуватися миру? Стосовно України, тут все доволі просто. Трамп може зробити те, що вимагала частина республіканців і за що, по суті, проголосували американці – скоротити або навіть припинити військову допомогу Україні. Враховуючи, що США –  найбільший військовий союзник України, який надав зброї на десятки мільярдів доларів, такі дії можуть дуже швидко вплинути на рішення Києва, адже без американської допомоги, ЄС, Німеччина, Велика Британія, Франція та інші країни-союзники мали б подвоїти свої зусилля. Та вони цього не зробили. Стосовно Росії, то Трамп, крім віри у свою харизму та "дружні стосунки" з Путіним, має кілька способів. Найкращий – економічний. Ще під час передвиборчої кампанії він запевняв, що зменшить ціну на пальне, завдяки тому, що почне "бурити, бурити та ще раз бурити". Тобто США будуть нарощувати видобуток нафти й газу, що автоматично сприятиме зниженню цін. При бажанні, Трамп може навіть обвалити ціни на пальне у всьому світі. У підсумку, як аналізують у виданні Вusіnеss Іnsіdеr, нафтогазова галузь РФ опиниться під загрозою, а воювати без нафтових грошей Путіну не вдасться.  "Думаю, що перше, що зробить Трамп, це збільшить видобуток нафти і газу у США, щоб спробувати наповнити світові ринки якомога більшою кількістю дешевої енергії. Це буде добре для економіки США, це буде добре для світової економіки. Це також буде погано для бюджету Путіна, і тому я думаю, що це те, що він майже гарантовано зробить", - вважає колишній спецпредставник США під час переговорів з Україною Курт Волкер.Іншим можливим способом є спроба залякати Кремль – замість того, щоб скоротити військову допомогу Україні, Білий дім може передати їй всі можливі, крім ядерної, види озброєння. Адже Трамп готовий робити те, чого постійно побоювалася адміністрація Байдена – швидко перетинати "червоні лінії", робити стратегічну ескалацію, щоб досягти поставлених цілей. Хоча цей варіант складніший, бо його треба буде пояснити виборцям, які очікують швидких результатів та зменшення допомоги Україні. Які потенційні сценарії розглядає Трамп для завершення російсько-української війни Через значні територіальні втрати, які Україна зазнала цього року (лиш у жовтні РФ захопила більше, ніж в будь-який місяць із середини 2022 року), українській стороні не вигідно зараз сідати за стіл переговорів. Адже переговори можуть потенційно завершитися замороженням конфлікту, відповідно, близько 20% території України залишаться окупованими, а українці, які там живуть, продовжать зазнавати незаконних дій з боку Росії. Однак, якщо новообраний президент США Дональд Трамп все ж примусить до цього, то існує кілька потенційних сценаріїв, якою може бути ситуація після 20 січня 2025 року. Найперше – це корейський сценарій. Як відомо, у 1953 році на Корейському півострові закінчилася війна без офіційного мирного договору, але була узгоджена розмежувальна лінія (демілітаризована зона) між Південною та Північною Кореєю. Таким чином вже 71 рік існує демократична Південна Корея та тоталітарна КНДР. Хоч напруга в регіоні зберігається і по сьогодні, але не було активних бойових дій. Тобто переносячись в Україну, головна мета такого гіпотетичного сценарію – заморозити конфлікт без остаточного міжнародного вирішення статусу окупованих територій."Це може бути, як завершення Корейської війни. Путін, на жаль, але такі реалії, отримає близько 20% території України, які зараз його війська втримують, але решта України, тобто всі ці ресурси, більшість населення вони залишаться демократичними, вільними та будуть на шляху до ЄС й НАТО. Напевно, знадобиться 3-5 років для вступу до Альянсу, якщо бути реалістами. Це точно не найгірший сценарій. Вірогідно, що буде створена якась демілітаризована зона між двома частинами України, як у Кореї, яку контролюватимуть солдати НАТО, але не США, а Європи", - сказав в ефірі СNN колишній верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс.Як пише британське видання Тhе Теlеgrарh з посиланням на оточення новообраного президента США, такий план є одним з декількох, які розглядає Трамп, і кожен має свої деталі та пункти для переговорів. "Наприклад, ідея, викладена трьома співробітниками штабу Трампа, передбачає заморожування нинішньої лінії фронту, а також згоду України відкласти на 20 років свої амбіції щодо вступу до НАТО. В обмін на це США наповнять Україну зброєю, щоб утримати Росію від відновлення війни", - йдеться у статті.У Тhе Есоnоmіst також пишуть, що ніхто, можливо, навіть сам Трамп не знає, "з чого насправді складається його мирний план". "Наразі українські чиновники працюють із двох публічних формулювань. Перший, пов’язаний із кандидатом у віцепрезиденти Трампа Джеймсом Ді Венсом, передбачає заморожування конфлікту на нинішньому рівні, а Україну змушують дотримуватися нейтралітету без очевидних гарантій безпеки чи обмежень для Путіна. Другий план, якому Україна дуже надає перевагу, був викладений колишнім держсекретарем Трампа Майком Помпео. Це зосередження на посиленні військової та фінансової підтримки як стримуючого фактору для Москви, водночас залишаючи відкритою перспективу членства в НАТО. Багато чого може залежати від того, якому плану захоче віддати перевагу Трамп", - відзначали у виданні.Цей другий можливий підхід команди Трампа можна назвати хорватським сценарієм, або військове повернення територій. Як відомо, на початку 90-х років минулого століття, коли Сербія напала на Хорватію і захопила частину їхніх земель, хорвати у підсумку силою зброї змогли повернути окуповані території. Про це писав у своїй колонці для Dаіly Маіl експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон, що Трамп міг би застосувати "двоетапний підхід": дати українцям ті дозволи на застосування зброї, які їм потрібні, а потім, коли війська Путіна знову відштовхнуть, він міг би запропонувати угоду. "Путіну доведеться відійти принаймні до кордонів, які були до вторгнення у 2022 році, і щоб уникнути майбутніх конфліктів і невизначеності, решта України має бути визнана вільною країною, здатною вибирати свою долю в ЄС і НАТО", – написав Джонсон.Цікаво, що до перемоги Трампа на виборах, західні ЗМІ активно говорили про інший сценарій, а саме досвід Німеччини у часи Холодної війни, тобто німецький сценарій. Як відомо, після Другої світової війни Німеччина була розділена на демократичну ФРН і комуністичну НДР. Однак особливістю було те, що ФРН увійшла в НАТО, таким чином змусивши НДР і Радянський союз припинити потенційні спроби подальшого просування. У виданні Fіnаnсіаl Тіmеs відзначали, що для України цей шлях коротко можна підсумувати так – території в обмін на вступ до НАТО. У такому разі ні Україна, ні партнери не визнавали б суверенітет Росії над захопленими з 2014 року територіями, але була "мовчазна згода" про те, що ці землі у майбутньому мають повернутися дипломатичними засобами. Однак такий сценарій, найімовірніше, відкинув би сам Кремль на переговорах, адже режим Путіна продовжує стверджувати про єдино можливий шлях – нейтралітет України. У будь-якому разі, як нещодавно сказав колишній держсекретар США Майк Помпео, що новобраний президент США "не дозволить Путіну прокотитися через Україну", тобто точно не дасть більше, ніж той встиг захопити, чи поступитися чимось, що українці вже відвоювали. Адже програш України у війні з Росією розглядався б також, як поразка політики Трампа, який налаштований лиш здобувати перемоги. Тому питання про те, якою ця перемога буде для США, України, Росії й світу залишається відкритим до моменту офіційного вступу Трампа на посаду. А поки росіяни продовжують тероризувати населення України своїми ракетами та наступальними діями, щоб захопити чимбільше території, українські воїни продовжують героїчно оборонятися, а в США Дональд Трамп роздає перші важливі посади у своєму новому кабінеті. Зокрема, у виданні Fох Nеws пишуть, що Трамп "вже незабаром" призначить спецпредставника для перемовин щодо припинення війни в Україні, також це буде "людина з великим авторитетом".  "Зараз мова йде лише про Дональда Трампа та гру в очікування. Чи змінить його нова адміністрація шлях України чи Росії? Чи зможе він запровадити припинення вогню? Чи будуть вибори Україні?", - вдало резюмують про загальні настрої у Тhе Есоnоmіst і додають, що наразі українці можуть розраховувати на дві дати, які наступного року можуть мати важливе значення для всієї країни: 20 січня 2025 року, дата інавгурації Трампа, перший момент для можливого припинення вогню та скасування воєнного стану, і 25 травня, як обговорювана дата виборів. Читайте також: Шлях до перемоги: як український ОПК долає історичні труднощі та залучає міжнародні компанії. Пояснюємо

Про це йшлося на засіданні Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП), яке відбулося 30 жовтня."Більшість членів КМП очікує збереження облікової ставки на рівні 13% упродовж наступних місяців, однак не виключає можливість її підвищення", - йдеться у повідомленні на сайті НБУ.Регулятор зазначає, що жоден з учасників дискусії не бачить підстав для пом’якшення процентної політики найближчими місяцями."Вісім членів КМП вважають, що за поточного стану інфляційних очікувань і збереження стійкості валютного ринку утримання облікової ставки на рівні 13% буде достатнім для забезпечення належного рівня захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення", - розповіли в НБУ.Водночас деякі члени Комітету вважають, що в грудні облікову ставку потрібно буде підняти до 14%."Натомість на думку двох членів КМП, в міру посилення цінового тиску та можливої реалізації частини проінфляційних ризиків очікування економічних агентів можуть помітно погіршитися, що негативно позначатиметься на реальній дохідності гривневих інструментів і вимагатиме відповідної реакції з боку НБУ. Вони очікують, що в грудні ставку необхідно буде підняти до 14%", - поінформували у пресслужбі.Водночас у наступному році можливе обережне пом’якшення процентної політики.Облікова ставка визначає відсоток, під який НБУ надає кредити комерційним банкам, а від цього, відповідно, залежить те, під який відсоток банки надаватимуть кредити населенню та бізнесу, а також прийматимуть депозити.НБУ знижує облікову ставку, коли немає причин очікувати інфляції. Підвищення ж облікової ставки навпаки відбувається тоді, коли країна зазнає потрясінь, економіка регресує і є передумови інфляції. Варто зазначити, що в червні 2022 року регулятор підвищив її з 10% одразу до 25% річних. І на цьому рівні вона трималася до липня 2023-го. Потім НБУ знизив облікову ставку з 25% до 22%, а у вересні – до 20%.З 27 жовтня облікова ставка була на рівні 16%, а з 15 грудня сягає 15%. 25 січня 2024 року НБУ ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 15%, пояснивши це тим, що регулятор прогнозує більш тривалі бойові дії в Україні.Однак 14 березня НБУ знизив облікову ставку до 14,5%, а з 26 квітня її було знижено до 13,5%. У червні облікову ставку встановили на рівні 13%, а липні зберегли на тому ж рівні.У серпні в НБУ заявили, що на етапі очікуваного пришвидшення інфляції та ймовірного погіршення інфляційних очікувань знижувати облікову ставку щонайменше до кінця року не варто.31 жовтня правління Нацбанку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13%.

Літературно-мистецька зустріч  відбувається в межах 7-го міжнародного форуму Центральної та Східної Європи Vіа Саrраtіа 2024 за підтримки Українського інституту книги та Міжнародного фонду "Відродження". Еспресо знаоймить із учасниками резиденції - воїнами  які, попри свою основну роботу на фронті, знаходять час і натхнення на літературну творчість.Андрій ГуменюкПисьменник, живописець. Родом зі Львова. Один із засновників у 1988-му Львівського театру імені Леся Курбаса, де до початку війни пропрацював художником-постановником. Брав участь у численних виставках живопису, графіки. Учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. З початком війни у 2014 році став волонтером, згодом - парамедиком. З 2016 року – боєць Добровольчого батальйону ОУН.Автор книжок "Пісні війни" (2018) і "Африка" (2022). "Африка" – це збірка біографічних новел-нотаток про війну, до якої ввійшли також і малюнки автора. "Найбільше мене нервує, коли кажуть: от, художник узяв зброю до рук. Пацифістів з художників не треба робити! - каже Андрій Гуменюк. - У нашій історії море художників захищали свою землю. Маємо прекрасний приклад зараз, коли і лікарі, і комп’ютерники, і вчителі стали воїнами. Я завжди кажу: неважливо, чим ти займаєшся в мирний час, скільки тобі років. Якщо ти воїн – то ти воїн". Андрій Карпенко Начальник капеланської служби Центрального територіального управління Національної гвардії України, підполковник капеланської служби, протоієрей Православної церкви України, поет. У цивільному житті був актором театру та викладачем. Родом із Дніпра.Отець Андрій опікується військовослужбовцями з 2014 року. Від початку російського вторгнення був на посаді офіцера з культурно-просвітницької діяльності та служби військового духовенства, перебував біля витоків зародження служби військового капеланства, а у вересні 2023-го і сам став капеланом.Член Національної спілки письменників України. У творчому доробку Андрія Карпенка - дві поетичні збірки: "Я живу в Раю" і "Кохання, загартоване війною" (2023), три персональні фотовиставки, а ще - захоплення вишивкою та авторські пісні."Саме у віршах я вбачаю найбільше надбання українського народу, його спадщини, бо тільки слово береже безсмертя української душі, - розповідає Андрій Карпенко. - Часом вірші народжуються як поштовх – ніби куля, постріл. Основним моментом є те, що я пишу олівцем, тож деякі шматочки підтираються, коригуються, це така частина творчого процесу. А інколи виношуєш вірш дуже довго. Знаєш тему, перші рядки, а потім провалля – чогось не вистачає, якоїсь емоції. Ходиш намуркуєш, наспівуєш якісь слова, найкращі записуєш. Так і виходить результат".Богдан НазаренкоПоет, за освітою - вчитель історії та права. Зараз – офіцер відділення соціального супроводу Головного управління Національної гвардії України. Народився на Донеччині. Учасник Революції Гідності. До повномасштабної війни був головою Громадської ради при КМДА. Відповідав за зв’язки з громадськістю та здійснення громадського контролю за діями влади. Організатор проєкту "Голос бойового серця" – книги поезій киян-військових, автор збірки "П’ятнадцять місяців війни" (2023)."Творчість – це якраз один із механізмів соціальної реабілітації на війні, - вважає Богдан Назаренко. - Це є місточок між минулим і майбутнім. Це місточок між жахливим реальним сьогоденням і мирним спокійним життям. Ми прагнемо, щоб нас почули. І поки ми живемо та б’ється серце кожного з нас, будемо творити й воювати за нашу державу".Валерій Пальчик Письменник, журналіст, громадський діяч. Був учасником війни в Придністров’ї, кавказьких воєн у загонах УНСО (на боці Грузії й Чечні). Командир Полтавської обласної організації УНСО в 1991–1999 роках.У 1998-му балотувався до Верховної Ради від УНА. У парламенті VІІІ скликання був помічником на громадських засадах нардепа від Радикальної партії Ігоря Мосійчука.Після початку російсько-української війни взяв до рук зброю та пішов захищати рідну землю. Отримав поранення в боях під Маріуполем, переніс кілька операцій. Після повномасштабного вторгнення став на захист України зі зброєю в руках.Автор книжки "УНСО. Перший посвист куль" (2019), автор і упорядник збірки "Дружба, скріплена кров’ю. УНСО і Грузія" (2023).Віталій Запека Воїн, письменник, фотохудожник. Зараз перебуває на тривалому лікуванні після поранення від кулі снайпера, якого зазнав на Курахівському напрямку, у с. Новомихайлівка Донецької області, у квітні 2024 року.Родом із Полтави, воював у складі батальйону "Полтава" у 2015–2018 роках. З 25 лютого 2022-го знову на війні. Командир відділення РПГ у 116-й бригаді Тероборони. Перші оповідання та нариси почав писати у 2015-му, коли пішов добровольцем на війну. Автор книжок  "Цуцик" (2019), "Герої, херої та не дуже" (2020), "Абсурд" (2021), "Полінка" (2022), "Бабах на всю голову" (2022), "Полінка в Країні дурниць" (2023), "Ковбасокрад у Раю" (2024).За романом "Герої, херої та не дуже" написав п'єсу, за якою в Дніпровському національному театрі імені Т. Г. Шевченка в лютому 2020-го відбулася прем'єра вистави "Пригоди НЕбравого вояка Шрамка".Лауреат Премії «Воїн світла» (2021), Премії імені Ірини Вільде (2021) і Премії ім. Всеволода Нестайка (2022).Володимир КоротяПисьменник, громадський діяч. У цивільному житті був харчовим технологом, будував сонячні електростанції в Україні та Євросоюзі. Був депутатом Бучанської міської ради.У 2014-му вступив добровільно до Збройних Сил України. Брав участь у бойових діях у складі розвідувального взводу одного з батальйонів 10-ї Окремої гірсько-штурмової бригади на сході України, 2016-го демобілізувався.Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року створив та очолив добровольчу ротно-тактичну групу «Ірпінь», завдяки якій, зокрема, російським окупантам не вдалося прорвати оборону в районі м. Ірпінь. Зараз командир 1-го стрілецького батальйону 3-ї окремої штурмової бригади.Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (2023), кавалер ордена "За мужність" ІІІ ступеня (2022), ордена "Народний Герой України" (2023), нагороджений медаллю "За сприяння воєнній розвідці України" ІІ ступеня.Автор книги "Пригоди фантома" (2020) і збірки оповідань "Роздуми фантома про державотворення" (2022).Володимир Скоростецький Військовий журналіст, поет. Професійний військовий, закінчив Львівський військовий інститут у 2001 році. З 2014-го бере участь у війні з російськими загарбниками. Полковник Збройних Сил України.Літератор-початківець. Автор віршів і новел на військову тематику. Герої його творів – реальні українські воїни. Під час фронтових редакційних відряджень працює в окопах та на бойових позиціях наших військ, де й черпає натхнення і сюжети для творчості.Від 2014-го активно підтримує волонтерський рух. Зняв серію промороликів про те, як обирати броню, шоломи, турнікети. Організовує курси першої допомоги і всіляко допомагає розібратись в облаштуванні функційних волонтерських штабів. Співзасновник Всеукраїнського форуму військових письменників. За його ініціативи чимало подій Форуму військових авторів проходять у середовищі курсантів.Ірина БобикВетеранка російсько-української війни, письменниця. Родом із села Острів, що біля Червонограда на Львівщині. У цивільному житті працювала керівницею літературного гуртка в МАН, а також художницею-декораторкою. У 2017-му долучилася до волонтерської медичної організації АSАР RЕSСUЕ, працювала в Донецькій області. У 2019-му підписала контракт із ЗСУ, служила в складі Королівської 24-ї бригади, працювала інструктором у «Десні». З початком повномасштабного вторгнення брала участь у боях за Київ. Воювала у складі 1-ї ОБрСпП імені Івана Богуна. У червні 2024 року звільнена з військової служби у зв’язку з сімейними обставинами.У творчому доробку - електронна збірка новел “Художниця” (видавництво «Стрелбукс», 2017), збірка поезії та прози "Д'воїна" (видавництво "Білка"). "Ці тексти – і віршовані, і прозові – народжувалися, тому що більш екологічного способу проживати свої радощі і смутки я просто не знаю. «Д’воїна» – бо «до воїна», «дівчини-воїна», бо роздвоюєшся на військову і на цивільну особистість", - зізнається Ірина Бобик.  Леонід МатюхінПолковник, військовий журналіст. З першого дня окупації АР Крим у 2014-му і до виведення українських військ на материк перебував на території 36-ї окремої бригади берегової оборони (гарнізон "Перевальне") та постійно інформував українські та зарубіжні мас-медіа про ситуацію у військових частинах.З 2014-го по 2017-й був речником АТО.Родом із Рівненської області. Довгий час проживав і служив у Криму. У 2019-му вийшла книжка "А мама зрозуміє…", яку Матюхін написав у співавторстві зі ще двома військовослужбовцями ЗСУ, Юрієм Головашенком, комбатом гірсько-штурмового батальйону, та Ігорем Підопригорою, офіцером ПВО. Книжка відтворює щоденник кримських подій 2014-го."Писати про війну потрібно відразу, адже з часом ракурс та відчуття змінюються. Занотовувати потрібно в той момент, коли ти відчуваєш саме ті емоції", - каже Леонід Матюхін.Микола Ніколаєв Письменник. Начальник однієї зі служб логістики 139-го батальйону 115-ї окремої бригади ТрО. Народився у м. Бердичів Житомирської області. Строкову службу проходив у Афганістані. У цивільному житті був підприємцем.Учасник Революції Гідності. Мобілізувався до лав ЗСУ в лютому 2015-го. Служив у 14-й Окремій механізованій бригаді, воював на сході та півдні на посадах командира взводу та командира роти. З 2016-го продовжив службу за контрактом. У 2017-му переведений до оперативного резерву у званні капітана.В лютому 2022 року став на захист України в лавах ТрО, де і служить дотепер. Під час проходження військової служби у 2015-2016 роках вів рукописний щоденник, який 2019-го надрукував власним коштом під назвою "Щоденник непрофесійного військового". Реалізував увесь наклад і у 2023-му випустив 2-ге видання. У 2020-му почав писати художній роман "Хижаки", який планував видати 2022-го. Та повномасштабне вторгнення внесло корективи, і тепер вихід очікуємо наступного, 2025 року.Мирослав ОтковичЖурналіст, прес-офіцер 241-ї бригади ТрО Києва.У цивільному житті був ведучим та редактором на телеканалах 1+1, ІСТV,  НТН, ТВі, СТБ, НТА. Родом зі Львова.Свого часу, з приходом до влади Януковича, відкрито виступив проти цензури в мас-медіа. З чого і почався рух "Стоп Цензурі", який переріс в системний спротив тогочасній владі.З першого дня повномасштабного вторгнення вступив до лав тероборони столиці. Був навідником міномета у складі мінометної батареї 130-го батальйону 241-ї бригади ТрО. Зазнав травми коліна, під час відновлення пройшов навчання і став офіцером. Очолював службу зв'язків із громадськістю 150-го навчального центру Сил ТрО ЗСУ, тепер пресофіцер 241-ї бригади Територіальної оборони ЗСУ м. Києва.Планує упорядкувати першу збірку прози та поезії. "Вірші – це моя рефлексія, бажання видобути себе за межі контексту, в якому я перебуваю, - розповідає Мирослав Откович. - Бо якщо довго зосереджуватися лише на військовій буденності чи небуденності і переживаннях, людина перестає мислити себе поза війною. Вірші дають можливість вирвати себе з цього контексту і на рівні почуттів знову відчути себе вільною, цивільною людиною, яка вміє бути щасливою. Це – інший вимір, простір, що дає змогу відірватися від реалій війни".   Олег БородайПоет, прозаїк, музикант-бард. За фахом - учитель. Родом із Миргорода на Полтавщині. Добровольцем пішов на фронт 2014 року. Досі на фронті, військовослужбовець Національної гвардії України.На війні почав писати вірші та спогади, які згодом надрукував. Лауреат фестивалю-конкурсу "Слобожанський Спас" та конкурсу "Від слова до слова". Член Миргородського літературного об’єднання "ДієСлово".Автор чотирьох книг, які вийшли друком у харківському видавництві "Майдан": "Відлуння окопів" (2018), "Релаксація душі" (2021), "Вогневий вал" (перша частина – 2022 року, друга – 2023 року). Олександр Продан Тимчасово виконуючий обовʼязки командира взводу, мінометної батареї у 219 батальйоні 125-тої бригади ТРО, поет. У цивільному житті був менеджером з продажу в меблевій компанії. До війська приєднався  добровольцем 22 березня 2022 року – до лав львівської 125-ї бригади ТРО. Молодший сержант. Олександр родом із селища Томашпіль Вінницької обл. За освітою – спеціаліст із фінансів та кредиту, закінчив Вінницький навчально-науковий інститут економіки Тернопільського національнального економічного університету. Автор збірки "Марафон" (2024). Каже, що вірші писав ще зі школи. Хоча часто бували періоди кількарічних перерв. На початку ж війни творчість дуже сильно допомагала воїнові розвантажитись емоційно. "В більшості я пишу про кохання, - додає Олександр Продан. - Переважно, моя творчість складалась із віршів про нерозділене кохання. Зараз все змінилось – тепер просто про кохання. Іноді зʼявляються вірші про війну і про світ навколо мене. Зараз збираю матеріал на збірку віршів саме про війну. Наступною буде саме така збірка".Олена Лотоцька Письменниця, старший сержант, військовослужбовиця Військової служби правопорядку. Родом із Полісся, з 1999-го по 2014 рік жила в Криму, де працювала в Євпаторійському архіві. За освітою - філолог. Після анексії півострова виїхала й оселилася у Львові. З 2015 року – у Збройних Силах України.  Авторка збірок короткої прози "Нині зозуля кувала" (2020), "Ангели в намистах" (2023). Активно пропагує говірку, ужиткове і прикладне мистецтво свого Полісся. Лауреатка Премій імені Василя Скуратівського, Василя Стефаника, Івана Чендея. "Творчість для мене не розвага, а друга після ЗСУ робота, - розповідає Олена Лотоцька. - Моє писання не спонтанне, це свідоме рішення, яке прийшло після глибокого аналізу причин анексії Криму. Я задумалася: а що я зробила, щоб того загарбання не сталося? І зрозуміла: особисто нічого".Олена МокренчукМайор, пресофіцерка Збройний Сил України, журналістка, письменниця. Позивний - “Ластівка”. Мама чотирьох дітей, бабуся трьох онуків і онучки. У цивільному житті – вчителька, історикиня та диригентка церковного хору. Родом з  м. Сніжне Донецької області.Учасниця бойових дій з 2015-го. Була пресофіцеркою 72-ї окремої механізованої бригади, начальницею пресцентру Оперативного командування "Північ", начальницею пресслужби ОТУ "Північ", офіцером Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України. Має численні  військові відзнаки.Член Національної спілки журналістів України з 2000 року, Національної спілки письменників України з 2019 року. Авторка книжок "Аліска, фронтова лисичка" (2018), "Афінка з "Куби" (2019), "Вітер з Дикого поля" (2023), "Герої моєї країни: Михайло Драпатий" (2023). Співавтор Національної Книги історії Голодомору, серії альманахів "Приазов’я: портрет сучасника" та інших.Роман ДронюкАвтор прозових і гумористичних збірок, керівник аматорського театру, режисер і постановник.Родом із Покуття, з Городенківського району Івано-Франківської області. До повномасштабного вторгнення був керівником Городенківського аматорського театру "Сучасник". Грав на сцені ролі провідника ОУН Степана Бандери, командарма УПА Романа Шухевича, перевтілювався в інших знакових для України історичних персонажів. На 27 березня 2022 року була запланована прем'єра його авторської вистави "Притрафунки вуйка Міся".Попри інвалідність по зору, з першого дня повномасштабної війни разом з іншими добровольцями записався до місцевого підрозділу Тероборони. А вже 4 березня опинився в 17-му окремому батальйоні радіоелектронної боротьби Повітряних сил. Служив військовим кухарем. Через півтора року служби ветеран повернувся додому.Створив серію гумористичних оповідок "Притрафунки вуйка Міся" на покутському діалекті, що має неабиякий попит серед читачів, як і однойменний телеграм-канал та група у Фейсбуці "Вуйко Місь". Лауреат Премій Леся Мартовича й Павла Глазового.Руслан Леськів Воїн, поет. Зараз перебуває на південному напрямку, є стрільцем ПЗРК.  Родом зі Стрийщини Львівської області, багато років проживав у Стрию. У цивільному житті був телеоператором: 13 років пропрацював на ТРК "Лан" у місті Стрий. На початку березня 2022-го пішов на фронт. За ці майже три роки великої війни воював переважно на півдні України, де захищає нашу землю й досі. Перші проби пера були ще у школі. Але до 2014-го до поезії не повертався. Страшні кадри із зруйнованого у Маріуполі пологового будинку наштовхнули на написання першого вірша "Колискова", який Руслан Леськів присвятив синові, якому на той час ще не виповнилося й трьох років. З цього і почалася поетична творчість воїна.Зараз у доробку Леськіва – одна поетична збірка "Слова тиші і грому", яку було презентовано у травні 2024 р. (видавництво "Український пріоритет"). Наразі ж працює над другою збіркою віршів. "Щоб слухати грім, треба навчитися чути тишу, - каже Руслан Леськів. - Я намагаюся робити це щодня, кожну вільну хвилину, особливо тепер, коли в Україні війна. Коли, окрім фізичних руйнувань, розривається вибухами тиша і затишок – той стан, коли люди відчувають спокій у душі, у сім’ї, у домі. Намагаюся цінувати ці прості речі, усвідомлюючи, скільки зламаних душ, втрачений сімей та зруйнованих будинків вже побачила наша земля…".Рустам Дмитрук Поет, воїн. У цивільному житті був професійним барменом. У лютому 2022-го разом із партнером планував відкриття коктейльного бару в центрі Львова, та повномасштабне вторгнення зруйнувало ці плани.24 лютого 2022-го пішов до ТРО, став солдатом-стрільцем 103-ї бригади тероборони. Зараз – старший солдат, рота РЕБ у 103-ій бригаді ТРО. У березні 2023-го вийшла перша збірка поезій Рустама Дмитрука "Африка". Бере участь у поетичних батлах, активно долучається до літературних подій, якщо дозволяє оперативна ситуація на службі. Зараз автор готує матеріал для нової книги і вона стане цікавим досвідом поєднання вражень від спостережень за тиловим життям і життям на війні. "Ми мусимо писати історію яскравими барвами. Бо робити нам темно і боляче є кому", - каже Дмитрук.Сергій ДзюбаПисьменник, сценарист, автор кількох телевізійних шоу. Зокрема, сценарист художніх фільмів "Позивний Бандерас" та "Заборонений", документального фільму "Життя після 16:30". За фахом – режисер театру, працював на телебаченні. Народився в Києві. З 2009-го обіймав посаду креативного продюсера компанії "Творчий альянс".2022 року вступив до лав ЗСУ. Молодший сержант, військовослужбовець у 5-й штурмовій Київській бригаді. Нагороджений медаллю "Залізний хрест" та медаллю "Честь. Слава. Держава". У вересні 2022-го був поранений у бою під Горлівкою.Співавтор книг "Позивний Бандерас", "Позивний Бандерас. Операція "Томос", "Заборонений".Сергій Пантюк Письменник, перекладач, редактор, журналіст, громадський діяч і видавець, воїн. Член Національної спілки журналістів України (від 1993-го). Член Національної спілки письменників України (від 1997-го), її секретар (2011–2014 рр.). Працював на заводі, у школі - вчителем української мови, німецької мови, малювання та фізкультури. Згодом – в редакціях кількох газет, пройшовши шлях від коректора до головного редактора. Заснував «Видавництвом Сергія Пантюка», в якому виходили як поетичні збірки, так і історико-публіцистичні видання. Брав участь у студентському протесті "Революція на граніті", рухах "Україна без Кучми" та "За правду". Учасник Помаранчевої революції і Революції Гідності.З 2014-го року воював у складі Добровольчого батальйону ОУН.Від 24 лютого до 12 травня 2022 року – доброволець ТРО. Від 13 травня 2022-го – військовослужбовець ЗСУ, головний сержант батареї протитанкових керованих ракет 23-го ОБСП.Автор 19 поетичних збірок: "Таїнство причастя" (1994), "Тінь Аріяни" (1994), "Храм характерників" (1996), "Володар вогню" (2000), "Цілунок блискавки" (2002), "Босяцький калфа" (2003), "Босяцький калфа. Вибрані поезії" (2005), "Смак Бога" (2009), "Неслухняники. Вірші для дітей" (2010), "Соло для дримби" (2012), "Мовизна" (2014), "Оченята кольору антрациту" (2015), "Поранений херувим" (2015), "Дев'яностіада. Поема-есей про поетів і поеток" (2016), "Так мовчав Заратустра. Вибрані поезії" (2017), "Про100 вірші. Емоції, стани" (2018), "Абетка грибничка" (2019), "Емоджинаріум, або Подорож у світ почуттів" (2020), "Зникома зима" (2023). А також прозових творів:  роман "Сім днів і вузол смерті"(2007), збірка новел "Як зав'язати з бухлом і курінням" (2009), роман "Війна і ми" (2012), науково-фантастична повість для дітей "Вінчі й Едісон", (2015), повість для дітей "Тимко і ґелґотунчик Шкода", (2016), повість для підлітків "Швидше не буває", (2020), збірка новел та оповідок "Книжка в дорогу" (2021), повість-казка для дітей "Фікус Бенджамін розповідає про щастя" (2024). Лауреат численних літературних премій.Засновник Всеукраїнського фестивалю поезії та авторської пісні "Під знаком Водолія" (1996, з 2000-го – "Сліва-фест", з 2012-го – "Віршень"). Співорганізатор (з Максимом Розумним) першого Всеукраїнського поетичного мегамарафону "Віршень", який тривав з 1 березня до 7 квітня 2012-го. 

У вихідні 9-10 листопада спробуйте розслабитися і відпочити. Це дозволить з новими силами та ентузіазмом взятися до справ після вихідних. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "У суботу важко буде зберігати поміркованість, - говорить астрологиня. - Це день помилкових рішень. Тому краще буде зайнятися побутовими справами. Не слід братися за грандіозні проєкти. Ділову активність варто звести до мінімуму. Більше уваги приділіть малечі. Утримайте її від небезпечних ігор. Впертість і непоступливість керуватимуть рішеннями людей. Не варто намагатися переконувати когось у своїй правоті. Кожен залишатиметься при своїх переконаннях. Найкращі вихідні осені чекають на Тельців, Терезів і Водоліїв. Ці три знаки купатимуться у розкоші. Неділя буде більш спокійним і приємним днем. Подбайте про здорове харчування й сон. Більше гуляйте". Овен (21 березня - 20 квітня) Знайдіть собі заняття до душі. Проводьте час у дружній компанії. Дослухайтеся до своїх потреб. Інтуїтивно правильні рішення приймете саме в неділю. Тому краще перенести прийняття важливих рішень на цей день. Телець (21 квітня - 20 травня) Таланитиме правдорубам, а не тим, хто намагається оминати гострі кути. Не приховуйте талантів. Діліться досвідом. Добро повернеться сторицею. Близнюки (21 травня - 21 червня) Якщо займаєтеся торгівлею, розміщувати рекламні оголошення краще увечері в суботу. Легко буде знайти покупця. Настає вдалий час для пошуку роботи і зміни роду діяльності. Відчуєте покращення у фінансовій сфері. Рак (22 червня - 22 липня) Прислухайтеся до інтуїції, довіртеся долі. Якщо доведеться змінити місце проживання чи роботи, не жалкуйте ні про що. Життя веде вас у правильному напрямку. Лев (23 липня - 23 серпня) Усього досягатимете наполегливою працею. Погоджуйтесь на нову посаду, бо заслуговуєте на підвищення. Не піддавайтеся на шантаж. Дослухайтеся до інтуїції. Добрий час для саморозвитку. Швидко вдасться вивчити іноземну мову чи навчитися керувати авто. Діва (24 серпня - 23 вересня) Зловите себе на думці, що марнуєте час на роботу, яка давно не приносить задоволення. Знайдіть у собі сили почати усе спочатку. Отримаєте пропозицію, перед якою важко встояти. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стрільці та Близнюки шаленітимуть від успіху - яким знакам ще приготуватися до неймовірних змін на краще Терези (24 вересня - 23 жовтня) Не намагайтеся будь-що сподобатися тим, хто запав вам у серце. З вами бажають познайомитися набагато достойніші партнери. Усе, чого чекаєте, надходитиме вчасно. Не плутайте щедрість із марнотратством. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Марно намагаєтеся змагатися з кимось чи показати себе з кращого боку. Вами і так усі захоплюються. Доробіть те, на що раніше бракувало часу. Це ідеальний час для купівлі одягу. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Якщо планували купити нерухомість чи земельну ділянку, це краще зробити наступного тижня. Якщо спізнюєтеся кудись через дитячі примхи, погоду чи зламане авто, не засмучуйтеся. Це вбереже від неприємностей. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Люди, яких кохаєте, запропонують дружбу. Вас такі стосунки навряд чи влаштують. Якщо хочете укріпити здоров'я, займіться спортом, який приносить задоволення. Біг, йога та спортивні танці, які розпочнете у суботу, гарно позначаться на фігурі. Водолій (21 січня - 20 лютого) Не варто метушитися і перейматися проблемами інших. Настав час змінити зовнішність і шукати роботу з вищими заробітками. Тоді друга половина листопада буде такою, як ви запланували. Придбання нерухомості відкладіть на наступний рік. Риби (21 лютого - 20 березня) Не відмовляйтеся від роботи у вихідні. За неї гарно заплатять. Годі сидіти на двох стільцях. Визначтеся, чим хочете займатися далі, і впевнено рухайтеся до своєї мети. У листопада робіть усе, що задумали, але не розповідайте оточуючим, як вам це вдається. Тільки за цієї умови маєте шанс стати успішними та багатими. Астрологиня зробила вражаючий фінансовий прогноз на листопад.

У листопаді, поки немає сильних морозів, ще можна закінчувати справи у саду. Наприклад, посіяти на зиму квіти, щоб ранньої весни вони вже тішили око. Посіяне восени на розсаду насіння проростає навесні самостійно, рослини стають міцними й витривалими, стійкими до заморозків, пише Gаzеtа.uа. Тому, коли настане весна, залишиться лише розсадити підрослі саджанці. На зиму можна висівати доволі багато квітів - як однорічних, так і багаторічних. До таких однорічників належать, зокрема, айстри. Їх досить важко виростити через розсаду, адже ці квіти хворіють на "чорну ніжку" й не завжди добре приживаються. Однак, при сівбі під зиму таких проблем не виникає. Розсада проростає міцною, зеленою та стійкою. Сіяти на зиму можна також волошки. Вони бувають різних відтінків, невибагливі у догляді. Можна також посіяти левкой. Це однорічник, який чудово прикрасить сад. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якими рослинами прикрасити сад в листопаді: 10 багаторічників для пізньої осені Під зиму сіють амарант. Він виростає високим і може використовуватися як жива огорожа. А також аліссум, який є чудовим варіантом для самосіву і має різноманітні відтінки. Часто восени сіють матіолу, яка розкривається вночі. Її вирощують не лише в садах, але й на балконах. Окрім того, під зиму можна сіяти льон, календулу й турецьку гвоздику, яка належить до дворічників. Добре приживаються при сівбі восени маргаритки та віоли. Віоли, або братки досить вимогливі до умов вирощування. Але при посіві під зиму вони чудово ростуть і зацвітають уже восени або наступного року. Із багаторічників під зиму досвідчені садівники рекомендують сіяти рослини, які потребують стратифікації. Це, наприклад, аквілегія, дельфініум, примула, лаванда та інші. Можна сіяти і аліссум скельний. Він добре росте вздовж бордюрів або на альпійських гірках. Підготовка до сівби на зиму включає кілька етапів. Насамперед, потрібно підготувати ділянку. Для цього слід розпушити ґрунт, прибрати бур'яни і зробити лунки. Лунки можна утрамбувати, щоб зручно було висівати насіння. Слід також позначити місця посіву камінцями, щоб не забути, де саме знаходяться лунки. Їх варто залишити до настання стійких заморозків. Сіяти раніше не потрібно, адже насіння може набухнути і прорости через раптове потепління. Слід також підготувати землю для засипання насіння. Вона має бути пухкою й теплою. Можна використати чорнозем або перегній. Зберігати таку землю потрібно в теплому місці, щоб при сівбі вона була придатною для використання. Коли ґрунт замерзне, можна висівати насіння у лунки, засипати його підготовленою землею і чекати сходів навесні. Квіти зазвичай починають сходити у другій половині квітня, а до середини травня рослини вже готові до пересадки. Восени зазвичай висаджують різноманітні дерева та кущі. Вважають, що саме в цей період вони найміцніші та добре приживаються. Однак, є низка дерев, які досвідчені садівники не радять висаджувати восени. У цьому переліку є сім звичних для українських садів дерев.

Про це повідомляє Dеаdlіnе.44-річний американський актор Маколей Калкін, найбільш відомий за роллю хлопчика Кевіна у серії фільмів "Сам удома", зʼявиться в другому сезоні постапокаліптичного телесеріалу Рrіmе Vіdео від Кіltеr Fіlms "Фолаут" (Fаllоut). Серіал заснований на однойменній серії відеоігор від Веthеsdа Gаmе Studіоs.Через 200 років після апокаліпсису мешканці розкішних радіоактивних сховищ змушені повернутися до опроміненого пекла, яке залишили їхні предки. Вони виявляють неймовірно складний, радісно дивний і надзвичайно жорстокий всесвіт.Джерела повідомляють, що Калкін зіграє божевільного генія.У першому сезоні, усі вісім епізодів якого вийшли 10 квітня 2024 року, зіграли Елла Пернелл у ролі Люсі, Аарон Мотен у ролі Максимуса, Волтон Ґоґґінс у ролі Гуля, а також Кайл Маклаклен, Мойзес Аріас, Саріта Чоудрі, Майкл Емерсон та інші.Fаllоut дебютував, потрапивши до трійки найпопулярніших фільмів за версією Рrіmе Vіdео та отримав 16 номінацій на премію "Еммі" за свій перший сезон, у тому числі й "Найкращий драматичний серіал".Калкін вже співпрацював з Аmаzоn. Нещодавно він озвучив персонажа в мультсеріалі Рrіmе Vіdео "Друга найкраща лікарня в Галактиці". Він також зіграв головну роль у серіалі FХ "Американська історія жахів: Подвійний фільм" і знявся в серіалі НВО "Праведні Джемстоуни".  

Командирка взводу безпілотних авіаційних комплексів та поетка з Івано-Франківщини Оксана Рубаняк на позивний "Ксена" під час виступу на Українському Жіночому конгресі звернулася до учасників із проханням задонатити на "Мавіки" для свого підрозділу. П'ятий президент Петро Порошенко, який також брав участь у Конгресі, подвоїв зібрану суму. "Дронам бути. Позавчора на Восьмому Українському жіночому конгресі вдалось зібрати 77 тис. грн на нічні дрони. І загальна сума становила 120 тисяч. Вчора ця сума була подвоєна Порошенком, який також був на Конгресі. Дякую кожному, хто задонатив. Дякую Петру Олексійовичу за подвоєння суми! Чекаємо Вас в гості із дронами. Бо очі потрібні завжди", написала у Fасеbооk Рубаняк. "Ми створені жити, боротися, гребти". Тримаємося разом!", - відповів Порошенко під постом військової, процитувавши її вірш зі збірки "Дорога життя". Порошенко неодноразово подвоював волонтерські збори для різних підрозділів та бригад Сил оборони. Днями народна депутатка Софія Федина передала підрозділу ССО пікап, кошти на який збирали волонтери ГО "Байрактар-14", а Порошенко додав половину необхідної суми. "Це просто неймовірно бачити очі хлопців, які світяться від радості. Ми з ними працюємо давно, системно, знаємо, якої якості їх робота і тому ми робимо все можливе, щоб в них були інструменти кувати нашу перемогу", - написала Федина. Волонтери з Івано-Франківська нещодавно оголосили збір на квадроцикли для 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", яка свого часу боронила Ізюм та Харків, а зараз воює на Сході. Порошенко пообіцяв волонтерам подвоїти кількість квадроциклів - відтак до 10 машин, куплених франківцями, додав ще 10 своїх. Раніше військовий 10-ї ОГШБр "Едельвейс" Степан Барна оголосив збір дронів у памʼять про рідного брата Олега Барну. Старший брат загинув на Донеччині 17 квітня 2023 року, напередодні власного дня народження під час штурмових дій. Степан Барна оголосив збір ста FРV-дронів на помсту ворогам. Порошенко подвоїв цю кількість і особисто привіз дрони-камікадзе у "десятку" під час поїздки на східний фронт.