Search trend "11 квітня"

Sign up, for leave a comments and likes
Еспресо on espreso.tv
Полковнику РФ, який командував атакою "іскандера" по Одесі, заочно повідомили про підозру
Про це повідомила СБУ у tеlеgrаm-каналі.Служба безпеки зібрала докази проти одного з керівників збройних сил РФ, який віддав наказ про повітряний удар по цивільній інфраструктурі Одеси 29 квітня 2024 року, внаслідок якого вісім людей загинуло, серед них - дитина, 23 постраждало.За матеріалами справи, обстрілом командував полковник Євгеній Лєдєрер, який очолював 12-ту ракетну бригаду ЗС РФ. Розслідування встановило, що саме він наказав використати балістичний "Іскандер-М" з касетною бойовою частиною по цивільній інфраструктурі Одеси."Балістичну ракету було запущено з району селища Новоселівське, що розташоване на тимчасово окупованій території АР Крим. За кілька хвилин боєприпас розірвався в повітрі над Одесою, уламки снаряда уразили велику територію місцевості. Удару зазнала одна з рекреаційних зон Одеси, популярне місце для відпочинку серед місцевих мешканців", - йдеться у повідомленні.СБУ повідомила Лєдєреру про заочну підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 ККУ (воєнні злочини, вчинені за попередньою змовою групою осіб). Зазначається, що наразі здійснюються необхідні заходи, щоб притягнути підозрюваного до відповідальності.11 липня СБУ та Офіс генпрокурора заочно повідомили про підозру Сергію Курченку та іншим російським посадовцям у незаконному захопленні промислових підприємств на ТОТ.
we.ua - Полковнику РФ, який командував атакою іскандера по Одесі, заочно повідомили про підозру
Еспресо on espreso.tv
Ексрадник Трампа з нацбезпеки Волц пояснив, чому США згорнули роботу "Голосу Америки" й "Радіо Свобода"
Про це сказав колишній радник Білого дому з питань нацбезпеки Майкл Волц, передає Укрінформ."Ми повністю погоджуємося, що маємо виграти інформаційну війну. Але у нас можуть бути розбіжності щодо найкращого способу це зробити", – зазначив він у відповідь на запитання, чому Вашингтон згорнув діяльність "Голосу Америки" та "Радіо Свобода".За словами Волца, адміністрація президента США зробила це через відсутність "фактичних результатів", а також "високі витрати" та "роздутість" цих структур."Я думаю, що найкращий спосіб блокувати та боротися з нашими противниками за кордоном – це через наш дивовижний приватний сектор, через інновації, через те, що ми бачимо в нашій лідерській ролі в галузі штучного інтелекту та в інших сферах", – додав ексрадник з нацбезпеки.Водночас сенатор Кріс Мерфі заявив, що приватний сектор не боротиметься з пропагандою РФ і Китаю у США та по всьому світі. У відповідь на це Волц сказав, що приватний сектор має показати "силу вільного ринку" та підприємництва, а також силу Штатів з точки зору вільного суспільства."І я думаю, що насправді ми більше злагоджені, ніж ви думаєте. Й те, на що ми дивилися, це на реальну ефективність. Ми ставили під сумнів саме цей інструмент, а потім президент і міністр прийняли рішення про перерозподіл ресурсів", – висловився він.Що передувало14 березня 2025 року президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підписаврозпорядження про зменшення бюджетів семи незалежних федеральних агентств, внаслідок чого фінансування "Радіо Свобода" та "Голос Америки" було припинено.Після оголошення про припинення фінансування "Радіо Свобода" звернулася до суду з позовом проти американської агенції з глобальних медіа (USАGМ) та її посадових осіб. 25 березня USАGМ вирішила виділити "Радіо Свобода" частину запланованих грантових коштів. Радіостанція заявила, що домагатиметься отримання решти фінансування, передбаченого повним бюджетом на 2025 рік. 26 березня стало відомо, що суд задовольнив клопотання Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода про видачу тимчасової заборони. Це було проміжне судове рішення ухвалили в рамках згаданого позову. 27 березня USАGМ переглянула своє попереднє рішення та відновила фінансування у вигляді гранту для "Радіо Вільна Європа" – "Радіо Свобода".11 квітня українська редакція "Радіо Свобода" повідомила, що через фінансові проблеми скорочує мовлення, а також відправляє у простій частину співробітників у Києві та Львові.Вже 30 квітня федеральний суд зобов'язав агентство США з глобальних медіа (USАGМ) виплатити Радіо Свободі кошти на квітень з асигнувань конгресу США.21 травня Європейський Союз погодив виділення 5,5 млн євро на термінову допомогу Радіо Свобода.
we.ua - Ексрадник Трампа з нацбезпеки Волц пояснив, чому США згорнули роботу Голосу Америки й Радіо Свобода
Еспресо on espreso.tv
Зйомки серіалу "Гаррі Поттер": НВО уперше показав Ніка Фроста в ролі Геґріда
Про це пише Тhе Ноllywооd Rероrtеr.14 липня розпочалися зйомки серіалу "Гаррі Поттер" на студії Wаrnеr Вrоs. у Лівсдені, Велика Британія. Уже наступного дня телеканал НВО опублікував перші кадри з Ніком Фростом в ролі єгеря Гоґвортсу, викладача догляду за магічними істотами Рубеуса Геґріда.фото: НВОРаніше Фрост наголошував, що справді усвідомлює, що було до нього, маючи на увазі "дивовижну гру Колтрейна". Проте він наголосив, що не збирається копіювати його роботу."Я спробую зробити щось не "інше". А, я думаю, що потрібно з повагою ставитися до теми, але в рамках цього проєкту є простір для дрібниць. Я завжди читаю Геґріда, бо він як мила, загублена, жорстока, кумедна, тепла дитина. Я думаю, що краса можливості знімати по книзі за сезон означає, що я можу досліджувати його набагато більше, і я не можу дочекатися", - зазначив Фрост.14 липня НВО оприлюднив перші кадри зі зйомки телесеріалу НВО "Гаррі Поттер". У серіалі вперше з'явився Домінік Маклафлін у ролі Гаррі Поттера.Що відомо про майбутній серіал "Гаррі Поттер" У квітні 2023 року НВО Мах замовив оригінальний телевізійний серіал за романами Джоан Роулінг про Гаррі Поттера. Історії з кожної книжки стануть десятирічним серіалом.Деніел Редкліфф уже коментував імовірність зіграти у цьому серіалі. На його думку, творці проєкту не захочуть вигадувати, як вписати Редкліффа в епізодичну роль. Британський актор також уточнив, що дуже мудро з позиції творців серіалу прагнути зберегти абсолютний розрив між фільмом і серіалом.У вересні 2024 року телеканал НВО Мах розпочав відкритий кастинг для дітей віком від 9 до 11 років на головні ролі в новий серіал за всесвітом Гаррі Поттера.Американський сценарист Енді Грінвальд, який працюватиме над деякими епізодами майбутнього серіалу про Гаррі Поттера, зізнався, що недочитав книжки Роулінг про чарівника і що йому не подобається сувора екранізація книжок. 14 квітня НВО офіційно оголосив імена шістьох дорослих акторів серіалу "Гаррі Поттер". Як і анонсувалося до того, британський актор Паапа Ессьєду зіграє викладача зіллєваріння Северуса Снейпа. Актор Джон Літгоу втілить професора Дамблдора.Британський актор і комік Нік Фрост зіграє викладача догляду за магічними істотами та лісника Гоґвортсу Рубеуса Геґріда.27 травня НВО затвердив акторів на ролі Гаррі, Рона і Герміони. На роль Гаррі Поттера запросили Домініка Маклафліна, Герміони Ґрейнджер - Арабеллу Стентон, а Рона Візлі - Аластера Стаута. На початку червня стали відомі імена акторів, які зіграють тітоньку Петунію та дядька Вернона Дурслів, на виховання яким віддали Гаррі Поттера після загибелі його батьків. А також оголосили акторів на ролі Моллі Візлі, Драко Малфоя, Люціуса Малфоя, Шеймуса Фіннігана, Парваті Патіл, Лаванди Браун і Корнеліуса Фаджа.
we.ua - Зйомки серіалу Гаррі Поттер: НВО уперше показав Ніка Фроста в ролі Геґріда
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
NІХ закрила свою освітню програму для школярів NІХ Асаdеmy. Чому це сталося
ІТ-компанія NІХ припинила роботу безплатної школи NІХ Асаdеmy. Школа працювала з 2019 року і навчала дітей 11–15 років програмуванню та робототехніці. Програму закрили 29 квітня 2025 року. Про це повідомляє Fоrbеs Україна. Програму довелося закрити через війну. У 2022 році російський обстріл знищив харківський офіс компанії, а друга локація постраждала частково. Після цього компанія спробувала перевести навчання онлайн. За словами СЕО NІХ Ігоря Брагінського, «воно не спрацювало». «Діти вчилися збирати роботів і програмувати їх. Це неможливо робити онлайн, тільки в класах. Я не хочу ризикувати їхніми життями. Але я оптиміст. Думаю, після перемоги України ми повернемо все назад», — каже він. Перевезти викладачів і їх родини в інше місто теж не вийшло. За словами Брагінського, NІХ Асаdеmy мала до тисячі випускників. Попри закриття програми для школярів, інші освітні ініціативи компанії тривають. Освітній департамент NІХ співпрацює з університетами, проводить лекції, фінансує створення захищених аудиторій, а також допомагає з акредитацією ІТ-програм. У компанії кажуть, що нові великі освітні ініціативи не запускають, бо існуючі повністю задовольняють потреби — і NІХ, і партнерських ВНЗ. Нагадаємо, що у 2022 році NІХ відкрила офіс у Полтаві. За даними DОU, в січні 2025 року в Україні компанія налічувала 1890 людей, також вона посідає 12 місце в рейтингу топ-50.
we.ua - NІХ закрила свою освітню програму для школярів NІХ Асаdеmy. Чому це сталося
Еспресо on espreso.tv
НВО показав перші кадри зі зйомок телесеріалу "Гаррі Поттер"
Про це пише Vаrіеty.Зазначається, що на кадрах уперше з'явився Домінік Маклафлін у ролі Гаррі Поттера, який посміхається в костюмі, фірмових круглих окулярах та шкільній формі персонажа. До Маклафліна приєдналися Арабелла Стентон у ролі Герміони Грейнджер та Алістер Стаут у ролі Рона Візлі.Відомо, що акторів обрали з понад 30 тисяч претендентів, які проходили прослуховування минулої осені.Кожна з семи книжок про Гаррі Поттера становитиме цілий сезон. За даними Vаrіеty, зйомки першого сезону, як очікується, триватимуть до весни 2026 року, а потім, після короткої перерви, розпочнеться виробництво другого сезону.Що відомо про майбутній серіал "Гаррі Поттер" У квітні 2023 року НВО Мах замовив оригінальний телевізійний серіал за романами Джоан Роулінг про Гаррі Поттера. Історії з кожної книжки стануть десятирічним серіалом.Деніел Редкліфф уже коментував імовірність зіграти у цьому серіалі. На його думку, творці проєкту не захочуть вигадувати, як вписати Редкліффа в епізодичну роль. Британський актор також уточнив, що дуже мудро з позиції творців серіалу прагнути зберегти абсолютний розрив між фільмом і серіалом.У вересні 2024 року телеканал НВО Мах розпочав відкритий кастинг для дітей віком від 9 до 11 років на головні ролі в новий серіал за всесвітом Гаррі Поттера.Американський сценарист Енді Грінвальд, який працюватиме над деякими епізодами майбутнього серіалу про Гаррі Поттера, зізнався, що недочитав книжки Роулінг про чарівника і що йому не подобається сувора екранізація книжок. 14 квітня НВО офіційно оголосив імена шістьох дорослих акторів серіалу "Гаррі Поттер". Як і анонсувалося до того, британський актор Паапа Ессьєду зіграє викладача зіллєваріння Северуса Снейпа. Актор Джон Літгоу втілить професора Дамблдора.Британський актор і комік Нік Фрост зіграє викладача догляду за магічними істотами та лісника Гоґвортсу Рубеуса Геґріда.27 травня НВО затвердив акторів на ролі Гаррі, Рона і Герміони. На роль Гаррі Поттера запросили Домініка Маклафліна, Герміони Ґрейнджер - Арабеллу Стентон, а Рона Візлі - Аластера Стаута. На початку червня стали відомі імена акторів, які зіграють тітоньку Петунію та дядька Вернона Дурслів, на виховання яким віддали Гаррі Поттера після загибелі його батьків. А також оголосили акторів на ролі Моллі Візлі, Драко Малфоя, Люціуса Малфоя, Шеймуса Фіннігана, Парваті Патіл, Лаванди Браун і Корнеліуса Фаджа. 
we.ua - НВО показав перші кадри зі зйомок телесеріалу Гаррі Поттер
Еспресо on espreso.tv
Угода зі США про копалини: уряд визначив перелік надр, які виставлять на аукціони
Про це повідомила пресслужба Міндовкілля.Згідно з повідомленням це рішення спрямоване на залучення інвесторів до видобутку важливих ресурсів, таких як літій, титан, мідь, — задля посилення обороноздатності й розвитку економіки.Ключові пункти:Затверджено 11 стратегічних і 28 критичних корисних копалин, серед яких руди алюмінію, титану, урану, літію, флюориту та інші.60 ділянок надр передадуть у користування через аукціони, а ще 26 — через конкурси УРП (угоди про розподіл продукції).За задумом уряду це дасть змогу створити прозору систему доступу до надр, залучити інвестиції та розвивати видобувну промисловість.У пресслужбі нагадали, що рішення підтримує реалізацію державної програми розвитку мінеральної сировинної бази до 2030 року та зобов’язання перед Ukrаіnе Fасіlіty й Американсько-Українським інвестфондом відбудови."Схвалений урядом документ є фундаментом для запуску українського ринку стратегічної та критичної сировини, а відповідно, і наповнення Американсько-Українського інвестиційного фонду. Він дозволить суттєво покращити інвестиційний клімат держави, сприятиме становленню України повноцінним гравцем і партнером на міжнародному ринку видобувної галузі, а також суттєво наблизить нас до успішного виконання вимог плану Ukrаіnе Fасіlіty, та стандартів, задекларованих Європейським актом про критичну сировину, що є важливим в контексті євроінтеграції галузі", - прокоментувала очільниця відомства Світлана Гринчук.Україна та Сполучені Штати Америки 30 квітня підписали угоду про створення Інвестиційного фонду з відбудови України.
we.ua - Угода зі США про копалини: уряд визначив перелік надр, які виставлять на аукціони
Gazeta.ua on gazeta.ua
Найбільші щасливчики цього літа - ці два знаки притягуватимуть до себе гроші, наче магніт
11 липня більше часу присвячуйте улюбленій справі. Відкритий зараз бізнес даватиме високі заробітки. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Доки інші мріятимуть і зволікатимуть, ви впевнено рухатиметеся вперед, - говорить астрологиня. - Цікаві пропозиції отримаєте від старих друзів. Не варто йти працювати на них чи вкладати гроші у їхній бізнес. Це може зіпсувати стосунки, перевірені часом. Батьки та друзі намагатимуться нав'язати вам знайомство з людиною, яка не подобається. Не погоджуйтеся на побачення наосліп, бо розчаруєтеся. Найбільшими щасливчиками цього літа себе відчують Тельці і Риби. Ці два знаки притягуватимуть до себе гроші, наче магніт". Овен (21 березня - 20 квітня) Бачитимете перспективи, і це додаватиме упевненості. Зірки підтримують ваші починання. Зорієнтуйтеся у своїх бажаннях. Не бійтеся, бо лише сміливі мають щастя. Телець (21 квітня - 20 травня) Від вівторка усі ваші плани отримають зелене світло. Не ревнуйте коханих. П'ятниця стане щедрою на заробітки. Не з'ясовуйте стосунки з коханими і дітьми у присутності батьків. Близнюки (21 травня - 21 червня) Не женіться за модним крамом. Витратите гроші на непотріб. Читайте при денному освітленні. Увечері віддавайте перевагу аудіокнигам. Знайомство в інтернеті матиме несподіване продовження. Готуйтеся їхати на побачення в інше місто. Рак (22 червня - 22 липня) Краще відкласти похід по крамницях. Є ризики витратити багато грошей. Покупками навряд чи залишитеся задоволені. Важко буде справити гарне враження на когось. Люди швидше бачитимуть одне в одному недоліки, а не чесноти. Лев (23 липня - 23 серпня) Не загромаджуйте його одягом, який не носите кілька років. Похід по крамницях буде вдалим, якщо бажання збігатимуться із можливостями. Не викидайте гроші на вітер. Пам'ятайте, дорогий презент не завжди кращий. Не дозволяйте іншим нав'язувати вам свої думки. Діва (24 серпня - 23 вересня) Проведіть час з приємними людьми. Не з'ясовуйте стосунків. Така розмова швидко перетвориться на конфлікт. Знайдіть для себе цікаве заняття. Більше гуляйте пішки, дихайте свіжим повітрям. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На голову вище за інших: на які знаки чекають королівські лаври Терези (24 вересня - 23 жовтня) Можна дозволити собі сміливі експерименти із зовнішністю. Час оновити гардероб. Куплені речі стануть вашими улюбленими. Цього дня щаститиме закоханим у свою справу дивакам. Не зраджуйте своєму покликанню. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Займайтеся тим, що приносить вам радість. Заробітки згодом виправдають ваші сподівання. Настрій піднімуть домашні улюбленці. Слідкуйте за поведінкою собак і котів. Наведіть лад у гардеробі. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Доля усміхатиметься вам на кожному кроці. Не відмовляйте собі у задоволенні. Як мед то й ложкою. Таланитиме тим, хто вміє нестандартно мислити. Будьте відважними та наполегливими. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Не бійтесь іти напролом і змінюватися, як того вимагають обставини. Завершуйте важливі справи. Не відволікайтеся на речі, які не варті вашої уваги. Дотримуйтеся слова. Не говоріть неправди. Краще змовчіть. Водолій (21 січня - 20 лютого) Знайомі відбиратимуть надто багато часу й енергії. Усамітніться, аби з головою зануритися у роботу. Грошей достатньо, аби ні в чому собі не відмовляти. Не критикуйте дітей. Згадайте себе в їхньому віці. Схід сонця - найкращий час для навчання. З першого разу мало що вдаватиметься. Але для закріплення набутих знань цей день найбільш вдалий. Риби (21 лютого - 20 березня) Присвятіть ці дні процедурам, які зроблять вас красивішими і здоровішими. Не шкодуйте грошей на себе. Придбаний одяг пасуватиме, а нова зачіска додасть краси та впевненості. Липень - це час успіху і перемог. Люди "вистрілюватимуть" з ідеями, які довго виношували у собі. Працьовиті та наполегливі відкриють для себе новий напрямок діяльності, що дозволить добре заробити. Астрологиня зробила фінансовий гороскоп на липень і назвала чотири знаки, які відкриють справжній грошовий потік.
we.ua - Найбільші щасливчики цього літа - ці два знаки притягуватимуть до себе гроші, наче магніт
Come Back Alive on we.ua
Charitable Foundation «Come Back Alive»
The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.
we.ua - Charitable Foundation «Come Back Alive»
Суспільне on suspilne.media
Петиція щодо присвоєння звання Героя України 16-річному Степану Чубенку набрала необхідну кількість голосів
Петиція про присвоєння звання Героя України 16-річному Степану Чубенку, якого у 2014 році вбили бойовики за проукраїнську позицію, набрала понад 25 тисяч голосів. Її зареєстрували 11 квітня, і зараз звернення скеровано на розгляд
we.ua - Петиція щодо присвоєння звання Героя України 16-річному Степану Чубенку набрала необхідну кількість голосів
Еспресо on espreso.tv
Бельдерберзький клуб: еволюція української теми
Ви чули, що два тижні тому відбулася чергова зустріч Бельдельберзького клубу?Зустріч "світової еліти" у стокгольмському Grаnd Ноtеl з 12 по 15 червня 2025 року стала безпрецедентною за багатьма параметрами:вперше в історії клубу стався витік інформації про місце проведення за дев'ять місяців до події,вперше на порядку денному відкрито з'явився пункт "Депопуляція та міграція", вперше Україну представляв колишній міністр закордонних справ, а не чиновник.Дмитро Кулеба став єдиним (!) представником України на зустрічі 2025 року, що особливо символічно з огляду на його новий статус.Після відставки з посади міністра закордонних справ у вересні 2024 року український дипломат перейшов в академічне середовище: він став старшим науковим співробітником Белферівського центру в Гарварді та ад'юнкт-професором Sсіеnсеs Ро у Парижі, де викладає курс з дипломатії воєнного часу.Вибір Кулеби замість чинних українських чиновників виявився стратегічним.В інтерв'ю Fох Nеws напередодні зустрічі Кулеба різко критикував поточний дипломатичний підхід до конфлікту, заявивши, що "Путін не відчуває жодного тиску".Історія участі України у Бельдерберзі розпочалася лише у 2022 році – через три місяці після початку повномасштабного вторгнення.Тоді Україну представляли посол у США Оксана Маркарова та голова "Нафтогазу" Юрій Вітренко.Примітно, що у критичному 2014 році, коли відбувалися Майдан та анексія Криму, українських учасників на зустрічі не було – Україна ще не була повністю інтегрована до західних стратегічних дискусій.Читайте також: "Остаточне вирішення" українського питання***Офіційний порядок денний зустрічі включав 11 ключових тем, серед яких виділялися кілька безпрецедентних пунктів."Депопуляція і міграція" вперше в історії Бельдерберга була винесена як окрема тема для обговорення.Не менш примітним став пункт "Авторитарна вісь" – пряме визнання координації (!) між Китаєм, Росією, Іраном та Північною Кореєю як системний виклик західної гегемонії.Це формулювання кристалізувало геополітичні зрушення, які обговорювалися на попередніх зустрічах під нейтральнішими назвами на кшталт "геополітичних перестановок".Тема України зберегла своє місце у топ-3 (!) пріоритетів четвертий рік поспіль, що наголошує на центральній ролі конфлікту в західному стратегічному мисленні.Аналіз показує чітку кореляцію (!) між обговореннями України на Бельдерберзі та наступними політичними рішеннями: після зустрічі 2022 року відбулося масивне зростання військової допомоги (США надали близько $75 млрд, європейські союзники – понад $100 млрд), а після 2023 року прискорився процес інтеграції.***Зустріч 2025 року стала "найпрозорішою" в історії Бельдерберга завдяки безпрецедентному витоку інформації.У вересні 2024 року — за дев'ять місяців до події — в інтернеті з'явилися точні дати та місце проведення, що експерти назвали "безпрецедентним" для організації, що славиться секретністю.Альтернативні медіа організували масштабне висвітлення: команди незалежних журналістів, включаючи Дена Дікса з Рrеss fоr Тruth та Джорджо Бомбасеї, вели прямі трансляції прибуття учасників.Бомбасей першим повідомив про раннє прибуття глави Рfіzеr Альберта Бурли — це була його четверта поспіль зустріч Бельдерберга.Офіційний список показував 121 учасник, але журналісти зафіксували прибуття прем'єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона, який не значився в публічних списках.Протести у Grаnd Ноtеl зібрали помірну, але організовану кількість демонстрантів.Поліція повністю оточила готель з 11 червня, створивши периметр безпеки, який можна порівняти з візитами глав держав.Цікава деталь: активісти зазначили, що Grаnd Ноtеl належить впливовій родині Валленбергів, а сам Маркус Валленберг, голова Skаndіnаvіskа Еnskіldа Ваnkеn, виступав стороною зустрічі, що приймає.Читайте також: Чи є альтернатива НАТО***Склад учасників 2025 року відображав зрушення пріоритетів до технологічної безпеки та оборонних інновацій.Вперше на зустрічі була безпрецедентна кількість керівників компаній у сфері оборонного ІІ:Брайан Шімпф з Аndurіl Іndustrіеs,Гундберт Шерф із Неlsіng,Алекс Карп із Раlаntіr.Це "екосистема Тіля" - компанії, пов'язані з Пітером Тілем, який сам був присутнім на зустрічі.Серед менш публічних, але дуже впливових учасників виділялися керівники найбільших інвестиційних фондів:Генрі Кравіс (співзасновник ККR з активами в трильйони доларів),Валері Бодсон (СЕО Аmundі - найбільшого керуючого активами в Європі), Ролі ван Раппард (співзасновник СVС Саріtаl Раrtnеrs).Розвідувальна спільнота була представлена ​​переконливо:Джеймс Бейкер (колишній директор Оffісе оf Nеt Аssеssmеnt Пентагону),Джон Соуерс (колишній глава МІ6),Крістофер Донахью (командувач армією США у Європі та Африці).Їхня присутність підкреслювала серйозність обговорюваних питань безпеки.***Аналіз виявив разючу синхронізацію тем Бельдерберга 2025 з іншими великими міжнародними форумами року."Тема ІІ" вперше з'явилася на Давоському форумі в січні під гаслом "Співпраця в інтелектуальну епоху", еволюціонувала у дискусії про безпеку на Мюнхенській конференції у лютому, та кристалізувалася до пункту "ІІ, стримування та національна безпека" на Бельдерберзі.Читайте також: Зупинити удаваОсобливо показовою є еволюція української теми: від спільних дискусій щодо геополітичної стабільності в Давосі до конкретної угоди США-Україна щодо критичних мінералів, підписаної 30 квітня 2025 року.Ця угода, яка дає США доступ до українських родовищ літію, титану та рідкісноземельних металів, відображає зрушення від суто військової допомоги до стратегічного економічного партнерства – тема, яка червоною ниткою проходила через усі форуми року.Урсула фон дер Ляйєн, яка брала участь у Давосі, Мюнхенській конференції та саміті G7, історично відвідувала чотири зустрічі Бельдерберга до свого призначення головою Єврокомісії. Подібні "мостові постаті" забезпечують наступність дискусій між форумами.***Аналіз зустрічей 2020-2025 років виявив стійкі патерни кореляції між темами Бельдерберга та наступними світовими подіями.Обговорення "Порушення глобальної фінансової системи" у червні 2022 року передувало банківській кризі березня 2023 року (крах Sіlісоn Vаllеy Ваnk та Сrеdіt Suіssе) з випередженням у 9 місяців.Тема "Виклики НАТО" у 2022 році передувала вступу Фінляндії та Швеції до альянсу.Технологічні дискусії показують ще більш чітку кореляцію: фокус на ІІ у 2023 році передував ухваленню Акту про ІІ в ЄС та виконавчим указам у США. Обговорення "Майбутньої війни" у 2024 році збіглося з прискореною інтеграцією ІІ в оборонні системи західних країн.Поява теми "Депопуляція та міграція" у 2025 році, ґрунтуючись на історичних патернах, передбачає координовані політичні ініціативи у цій сфері протягом 6-18 місяців.Читайте також: Саміт НАТО: підсумкиВраховуючи, що віцепрезидент США Джей Ді Венс на Мюнхенській конференції назвав нелегальну міграцію "найтерміновішим" викликом Європи, можна очікувати посилення міграційної політики під приводом демографічних викликів.***Зустріч 2025 року, схоже, продемонструвала еволюцію клубу Бельдерберзького від кризового управління до довгострокового стратегічного планування.Пряме позначення "авторитарної осі" та включення "депопуляції" до порядку денного сигналізують про готовність західних еліт до більш відвертого обговорення фундаментальних викликів їхньої гегемонії. Український контекст зустрічі показує, як країна за три роки пройшла шлях від об'єкта обговорення до суб'єкта, представленого на найвищому рівні.Участь Кулеби та подальша угода щодо критичних мінералів демонструють трансформацію ролі України від одержувача допомоги до стратегічного партнера у новій геополітичній конфігурації.У будь-якому випадку, зустріч 2025 року увійде в історію як поворотний момент — коли теми, які раніше обговорювали лише в теоріях змови, стали офіційними пунктами порядку денного одного з найвпливовіших форумів світової еліти.Одне тішить. Україна залишається на порядку денному.ДжерелоПро автора. Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrаіnіаn Іnstіtutе fоr thе FuturеРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
we.ua - Бельдерберзький клуб: еволюція української теми
Gazeta.ua on gazeta.ua
У родини ексголови Херсонської МВА знайшли маєток під Києвом за $500 тис.
Через місяць після звільнення Романа Мрочка з посади голови Херсонської МВА його родина стала власником дорогого майна у передмісті Києва. Наприкінці травня 2025 року його батьки оформили на себе будинок площею майже 580 кв.м у Петропавлівській Борщагівці. Цей будинок розташований на вулиці Травневій, 11. Разом із ним придбано дві земельні ділянки. Ще однією співвласницею виявилась Ірина Григоренко. Про це пише "Мост". Ринкова вартість будинків у цьому районі коливається від $300 до $500 тис. За даними журналістів, поруч продається об'єкт трохи менший, але з басейном, за $510 тис. Інша подібна будівля коштує $420 тис. Мати Мрочка - Любов Іванівна - вже має квартиру в Києві на проспекті Європейського Союзу. У цій же квартирі зареєстрована як фізична особа-підприємець його невістка Інна Мрочко. Батько - військовий пенсіонер, який неодноразово звертався до суду для перерахунку пенсії. У 2019 році він отримав понад 130 тис. грн як щомісячне забезпечення, а ще 210 тис. грн виплатив Пенсійний фонд за рішенням суду. У податкових даних за 2020 рік вказано, що батько мав 39 тис. дол. заощаджень. Також він виручив понад 2 млн грн від продажу майна. У тому ж році в "Укроборонпромі" йому нарахували понад 640 тис. грн зарплати. За наявною інформацією, у 2019 році Любов Мрочко отримала пенсію на суму 15 тис. грн. При цьому мала новий Lехus. Того ж року родина задекларувала квартиру в ЖК "Варшавський", яку придбали нібито за 544 тис. грн. Але вартість аналогічних квартир у цьому комплексі є суттєво вищою. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У сина Баканова знайшли маєток на землі, купленій за заниженою вартістю Журналісти вказують, що наявні доходи батьків не дозволяють пояснити придбання дорогого будинку у столичному передмісті. При цьому Ірина Григоренко, яка стала третьою співвласницею, зареєстрована на Вінниччині. Там же мешкають родичі Мрочка. Повна інформація про неї відсутня, проте є певні зв'язки. У селі Медмеже Вушко є кооператив "Ведмеже", серед засновників якого значиться дядько Мрочка - Ярослав. Поруч у засновниках - Микола Григоренко. У 2020 році партійний список "Голосу" на Вінниччині включав Юлію Григоренко. Вона була адміністратором у ФОП Ярослава Мрочка, який очолював обласну організацію цієї політичної сили. Журналісти припускають, що Ірина Григоренко - або родичка, або близька знайома родини. За версією "Мосту", будинок насправді міг купити сам Роман Мрочко, який у своїй декларації вказав понад 300 тис. дол. заощаджень. А майно було записано на родичів і третю особу, аби уникнути зайвого розголосу. Президент Володимир Зеленський звільнив голову Херсонської міської військової адміністрації Романа Мрочка. Відповідне розпорядження глави держави від 17 квітня оприлюднив Офіс президента.
we.ua - У родини ексголови Херсонської МВА знайшли маєток під Києвом за $500 тис.
Еспресо on espreso.tv
Чому в справі польсько-української історії весь Сейм голосував на догоду Росії
Еспресо наводить переклад статті Wybоrсzа.6 червня урядова Комісія в справах вивчення російського і білоруського впливу на внутрішню безпеку і справи Республіки Польщі в 2004-2024 рр. підвела підсумки річної діяльності. Тихо – оголошення на сайті Міністерства юстиції, яке відповідало за її організацію і діяльність, з’явилося через 4 дні і без феєрверків.Відповідно до оголошення Комісія, яка складається з 11 експертів під керівництвом генерала Ярослава Стружика, керівника Служби Військової Контррозвідки, обговорила тайний рапорт, який 7 квітня передала прем’єру Дональду Туску. Тематика аналізу – це питання безпеки, зовнішньої політики, дезінформації та економіки. Як висновок представлено 50 рекомендацій, які "повинні слугувати укріпленню супротиву країни російським впливам".Дональд Туск, фото: з відкритих джерел Генерал Стружик нагадав, що Комісія направила в прокуратуру клопотання про порушення розслідування проти Антоні Мачеревіча (звинувачення в дипломатичній зраді) і полковника Пьотра Погоновського, колишнього керівника Агентства внутрішньої безпеки (ліквідація 10 з 15 делегувань).Міністр юстиції Адам Боднар підсумував: "В умовах сучасних геополітичних викликів, які в даний час є причиною найсерйозніших загроз безпеці Польщі, висновки та рекомендовані заходи, представлені Комісією, а також висновки, подані до прокуратури, є важливим внеском у покращення безпеки Польщі".Це лише декларації. Міністри, присутні на засіданні, - крім Боднара, це міністр внутрішніх справ та координатор спеціальних служб Томаш Шемоняк та міністр культури Ганна Врублевська - та члени Комісії повністю пропустили те, що двома днями раніше було викинуто до кошику аналіз впливу Росії на польсько-українські відносини.За ініціативою ПСЛ уряд (один депутат утримався) та опозиція проголосували за Закон про створення нового державного свята: 11 липня поляки відзначатимуть Національний день пам’яті для поляків - жертв геноциду ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки.Направленого - визначає акт - у 1939-1946 роках "на польське населення" "українськими націоналістами з організації українських націоналістів (ОУН), української повстанської армії (УПА) та іншими українськими націоналістичними утвореннями, що діяли на східних землях Другої Польської Республіки (воєводства Волинське, Тарнопольське, Станіславівське, Львівське, Поліське), а також сучасних воєводств Люблінського і Підкарпатського".Чому немає свята 17 вересня 1939 року, ані дня Катині, але є свято волинської бійніЦе відкрито антиукраїнські дії, оскільки немає державного дня пам'яті ані 17 вересня (вторгнення СРСР до Другої Польської Республіки в 1939 р.), ані 5 квітня (рішення радянського політбюро 1940 р. про вбивство польських офіцерів у Катині), ані також 11 серпня (наказ 00485 від 1937 р. керівника НКВС Миколи Єжова в справі так званої польської операції в СРСР, в результаті якої розстріляно 111 000 осіб).Натомість вже в 2016 році Сейм і Сенат проголосували за рішення про створення 11 липня Національного дня пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Республіки Польщі.А оскільки закон мовчить про скасування резолюції, то 11 липня поляки відзначатимуть з того ж приводу і Національне свято і Національний день пам’яті. Абсурд? Не єдиний.В законі також немає згадки про те, що в 2018 році до Закону про Інститут національної пам’яті - на додаток до "єврейських" поправок, які передбачають покарання за приписування польському народу чи польській державі відповідальності за злочини, вчинені нацистською Німеччиною – введено також "українські" поправки. Згідно з ними злочини українських націоналістів були прирівняні до комуністичних та нацистських злочинів, визначено, що вони тривали в період 1925-1950 років, також встановлено штрафи за заперечення їх.Президент Анджей Дуда та Адам Боднар, тогочасний речник Громадянських Прав, засудили використання фрази "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".Трибунал погодився з їхніми застереженнями та видалив обидва терміни з закону.фото: з відкритих джерел Виконання судових рішень Конституційного трибуналу - це зобов'язання законодавчих та виконавчих органів влади, але протягом 6 років ані влада ПіС, ані нинішня не зробили нічого. Тобто закон зобов’язує, але без визначення того, хто вчинив злочин проти поляків у 1925-1950 роках та на якій території.У грудні парламентський клуб ПіС приніс проєкт, в якому було зазначено, що злочин було вчинено 2 членами та співробітниками ОУН - Бандера (ОUN -В) і УПА та іншими українськими формуваннями, що співпрацюють з Третім Німецьким Рейхом". І що мова йде про вчинки 1921-1950 років. Перше читання проєкту відбулося в Сеймі 6 лютого, після чого він опинився в комітеті.Також проводиться підрахунок кількості польських жертв. У законі, прийнятому 4 червня, мова йде про 100 тисяч осіб, Інститут національної пам’яті стверджує, що їх було 120 тисяч, а Пшемислав Чарнек, який представляв проєкт ПіСу, - 200 тисяч.У випадку польсько-українських історичних відносин немає ані норм, ані здорового глузду, оскільки все можна сказати і прийняти.Партія "Право і справедливість", фото: gеttyіmаgеs Зовсім не Інститут національної пам’яті. Де розташований "центр Путіна" в ПольщіЩо стосується проєкту Народної партії, уряд не зайняв позиції, оскільки, як заявив заступник міністра культури Мачей Врубел під час парламентської дискусії, "наразі вже нічого не стоїть на шляху урочистого святкування 11 липня, але Міністерство культури та національної спадщини, звичайно, не вносить поправок до цього парламентського законопроекту". Чому, можна запитати, очевидно, що влада вмила руки? Зрештою, у випадку обговорених історичних законів ми маємо справу з показовою присутністю московських фахівців."Українські" поправки до Закону про Інститут національної пам’яті були написані в інтересах Росії та її спеціальних служб. Не інакше є щодо закону, внесеного ПСЛ (Польською Селянською Партією). Войцех Чухновский заявив у "Газеті Виборчій", що в лютому комісія генерала Стружика надіслала список з 25 імен людей, що розповсюджують пропаганду Кремля в Агентстві Внутрішньої Безпеки.Зі слів його співрозмовника та члена Комісії, найважливішим джерелом пропаганди Кремля в Польщі є середовище, зосереджене навколо Видавничого Дому "Польська Думка" - "головний центр" для проросійських ініціатив у Польщі."Польська думка", перерахував співрозмовник Чухновського, має власне інтернет-телебачення, просуває там Гжегожа Брауна, закликає українців, які живуть у Польщі, щоб "поверталися додому", і розповсюджує фальшиві новини про прихильність до українців у черзі до лікаря, їх злочин і гроші, які вони отримують від держави і за які вони "не виражають вдячності".У своєму підході Європейський Союз є "тоталітарним творінням", Україна це "бандерівсько - фашистська держава", а "спеціальна операція в Україні" була спровокована американцями.Крім телеканалу "Польської думки", комісія в листі до Агентства внутрішньої безпеки назвала інші портали: Nаtіоnаlіsts.nеt, Nаtіоnаl.іnfо, krеsy.іnfо. Анонімний член Комісії заявив, що загальними цілями публікації цих ЗМІ є:• зменшення довіри до польського уряду (як попереднього, так і теперішнього);• розпад Європейського Союзу;• послаблення Заходу в цілому;• посварити Польщу з Україною.І він зробив висновок: "Цими порталами як джерелами користуються сторінки в соціальних мережах, які заражають польський публічний простір. Вони значною мірою обслуговуються спеціальними підрозділами російської армії, призначеними для підтримки фейкових сторінок".Після таких висновків експертів з російської дезінформації повинні включитися всі контрольні лампи в структурах, які дбають про безпеку держави.Вони не включилися. Навпаки, лампи, що застерігають від "центрів Путіна", згасли, натомість включилися лампи, що попереджають про "небезпеку" від України.Ексгумації йдуть добре, і ПСЛ обирає дипломата з ПНР та кореспондента з МосквиПредставником для звітності по Закону від 4 червня обрали депутата Тадеуша Самборського. У 1977 році він захистив докторську дисертацію в університеті імені Ломоносова в Москві, в 1970 -х та 1980 -х роках він був першим секретарем посольства Польської Народної Республіки у В’єтнамі та Лаосі, а потім був московським кореспондентом "Зеленого Прапора", органу Об’єднаної народної партії – партії-сателіта Польської об’єднаної робітничої партії на початку існування Польської Народної Республіки.Він двічі засідав у Сеймі від імені ПСЛ (1993-1997, 2001-2005), у 2023 році він отримав мандат від списків партії "Третій Шлях", був президентом фонду "Допомога полякам на Сході", до 2017 року він належав до керівництва Товариства "Польща - Схід" - до 1990 року Товариства польсько-радянської дружби.Самборський є постійним автором "Польських думок", він часто пише про злочини ОУН-УПА, у 2023 році він опублікував збірку своїх текстів у її видавничому будинку. "Польська Думка" - це медіа-покровитель його фестивалю.Майкл Олшевський, керівник закордонного департаменту "Виборчої", - один із небагатьох журналістів, який критично писав про закон, заявив, що "заявники з ПСЛ і "Третього Шляху" побачили шанс в антиукраїнських настроях і - як практично весь наш політичний клас - стали заручниками антиукраїнської риторики".Послідовність подій показує, що мова йде не лише про перегони, хто першим досягне союзу з Конфедерацією та Брауном. Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України, Радослав Сікорський та Андрій Сибіга підписали декларацію, яка розблокувала питання про ексгумацію польських жертв в Україні та українських жертв у Польщі.Робоча група почала працювати під егідою міністерства культури. 24 квітня, завдяки особистому залученню прем’єр -міністра Дональда Туска та президента Володимира Зеленського, ексгумаційні роботи розпочалися в Пужниках на Тернопольщинні, завершилися в травні виявленням останків 42 поляків, убитих УПА. Прем'єр-міністр назвав цю подію "проривом".У відповідь Чарнек сказав, що прориву немає. Він стверджував, що після її прийняття "неможливо буде в Польщі під загрозою покарання прославляти УПА, бандеревців, всіх тих українських націоналістів, які вбивали наших співвітчизників 80 років тому"."Закон також покладе край цим ганебним переговорам Міністерства культури та національної спадщини з українською державою щодо можливих подальших пам’ятників УПА в Польщі", - додав він, представляючи поправку від ПіС до Закону про Інститут національної пам’яті.Здавалося б, усі розуміють, що "в нас є довоєнні часи", як зазначає Туск, і що якщо Україна потрапить під удари росіян і зраду американців, ми будемо сусідами з Росією Путіна не на ділянці 628 кілометрів (Кролівець, у російській номенклатурі Калінінград плюс Білорусь), а 1163. Можливість ведення Москвою гібридної війни від дезінформації та радіоелектронної боротьби до регулярного саботажу радикально зросте.Здоровий глузд вимагає мінімізувати все, що розділяє поляків та українців. Москва навіть не приховує, що однією з її цілей є конфлікт наших націй. Але це не так - Україна також є ворогом для численних польських політиків.Чи полегшує РSL завдання БраунуСвій проєкт Польська селянська партія (РSL) подала до маршалківської палати 25 квітня, тобто на другий день після початку ексгумації у Пужниках.Тими ж днями невідомі особи на поруйнованій могилі 62 вояків УПА на горі Монастир – також відомій як Монастир – у ґміні Горинець-Здруй встановили табличку з написом: "Спільна могила українців, членів УПА, відповідальних за терор і геноцид беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, змилуйся над ними і не зараховуй їм тих страшних вчинків, яких вони допустилися супроти своїх братів. "Прощення не означає забуття, але – зцілення болю"".Міністерства культури Польщі та України у спільній заяві назвали цей інцидент "свідомою провокацією, що слугує інтересам держави-агресора Росії  і має на меті зірвати конструктивний діалог, який останніми місяцями розвивається між нашими країнами".Табличку демонтували, тож Браун не зміг урочисто "відкрити" її 2 травня, як це собі планував.І можна було б відзначити невеликий поступ у розплутуванні польсько-українського вузла, якби не РSL і той спосіб, у який народники домоглися ухвалення свого проєкту.Генерал Стружик передав прем’єрові закритий звіт комісії 7 квітня, у якому містилася оцінка видання "Мyśl Роlskа" ("Польська думка") як "осередку Путіна" в Польщі, а також 50 рекомендацій щодо обмеження російського та білоруського впливу.фото: jаgіеllоnіа.оrg Чи передав глава уряду звіт Владиславу Косіняку-Камишу? Ми не знаємо, хоча це було фактично непотрібно, адже віцепрем’єр і міністр оборони делегував до комісії професора Ґжеґожа Мотику – керівника Військового історичного бюро та відомого дослідника польсько-українських відносин. Генерал Стружик кілька разів доповідав про результати роботи комісії на засіданнях уряду.Спочатку доповідачем проєкту, який підписав Косіняк-Камиш, мав стати віцеспікер Сейму Пьотр Зґожельський, який змагається у радикалізмі з Брауном щодо стигматизації українських націоналістів. Однак народний політик виявився недостатньо принциповим, і 30 травня його замінили на Самборського.Це трапилося перед другим туром президентських виборів, коли РSL сподівався на перемогу Рафала Тшасковського.Метою внесення на розгляд і проштовхування законопроєкту була не лише боротьба з антиукраїнським радикалізмом і зрив ексгумації. Йшлося також про те, щоб показати, що з "хабом Путіна" не може статися нічого поганого, незалежно від висновків комісії генерала Стружика та поточної політичної констеляції. До речі, представник "хабу" був делегований для того, щоб переконатися, що в антиукраїнському котлі під коаліцією, яка називає себе демократичною, не бракує політичних дров.Символічно, що закон про антиукраїнське національне свято був прийнятий 4 червня, в День свободи і прав людини, який відзначається в пам'ять про вибори 1989 року,  які призвели до краху комунізму в нашій країні (єдиний, хто помітив цей збіг, був Владислав Фрасинюк на шпальтах Nеwswееk) та ініціювали зміни в усьому регіоні, що незабаром привели до розпаду СРСР і становлення 15 його республік, зокрема й України, як незалежних держав.Донедавна польська влада представляла безперервність повстань за свободу і демократію в нашому регіоні як підставу для польської слави і політичної величі. Від польського Жовтня 1956 року та Угорського національного повстання, через Празьку весну, Солідарність 4 червня та Осінь народів 1989-го року до українських Майданів 2004-го та 2013-2014 років і нинішньої боротьби українців проти російських окупантів.А коли День волонтерів, які допомагають біженцям з УкраїниРозуміння цієї традиції могло б підштовхнути до заснування Дня польського волонтера в пам'ять про неймовірну солідарність, виявлену мільйонам українців після 24 лютого 2022 року. Тоді величезна частина польського населення показала здивованій Європі, що таке людська щедрість і серце і в чому проявляється дух старого континенту та його цінності.Натомість політики надірвали польську солідарність щодо України, додавши ще один ком у могилу знаменитої "лінії Ґедройця" у польській східній політиці.Інституції, такі як комісія генерала Стружика, мають пройти два випробування, щоб оцінити їхню реальну користь для безпеки держави.Першим є виявлення ворожих впливів серед попередньої влади. З цим, як видається, комісія справляється.Друге – виявлення російських та білоруських впливів серед своїх. А цим керівники держави знехтували. І менш важливо – чому: чи через підтримку коаліції заради голосів народників, чи змагання у антиукраїнстві з правими, чи відверті докори "невдячним українцям", які "не хочуть знати правду про Волинь".Значення має результат – те, що в польсько-українських відносинах ми зайшли в глухий кут.Українці вчинили мудро, коли надали кілька нових дозволів на ексгумацію, попри ворожий крок Польщі.А оскільки мости не спалено, варто шукати шляхи виходу з нинішньої ситуації.Починати варто із найголовнішого, тобто з громадської думки. Під час ексгумаційних робіт у Пужниках Кароліна Левицька в ефірі ТОК FМ розмовляла з професором Мотикою. Вона зазначила, що причиною запровадження Україною у 2017 році ембарго на ексгумаційні роботи було те, що їх проведення виявило б "ще більше полів, братських могил, наповнених кістками жертв з-поміж цивільного населення. І Києву рано чи пізно довелося б зіткнутися з цією дуже складною і темною сторінкою своєї історії".Вона додала, що, зрештою, зруйновані у 2015-2017 роках "невідомими зловмисниками" українські могили та меморіали, були незаконними.Брак знань не повинен звільняти від журналістської етики. Насправді частину руйнувань здійснили місцеві органи влади, тоді як російська агентура діяла відкрито, розміщуючи відео зі своїх дій на порталах так званої Донецької Народної Республіки. Могила на горі Монастир була впорядкована на підставі угоди Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва зі Спілкою українців у Польщі.Після кількарічних складних переговорів було домовлено, що на табличці з іменами з’явиться напис "загинули за вільну Україну". Головою Ради тоді був Станіслав Бронєвський, керівником "Сірих шеренг", у переговорах брав участь Світовий союз солдатів АК, зокрема середовище 27-ї Волинської дивізії.Ці люди знали події Другої світової війни з власного досвіду, їхні близькі загинули від рук українців, вони самі брали участь у польсько-українських боях. І все ж вони підтримали угоду Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (RОРWіМ) зі Спілкою українців у Польщі (ЗUwР), вбачаючи в ній елемент ширшого порозуміння між поляками та українцями.Ось чому Росія та її агентура, а також проросійські та ендеківські сили роблять усе можливе, щоб могили на горі Монастир не відновили у погодженому вигляді. Кремль зацікавлений, щоб поляки і українці показали, що не здатні осмислити драматичне минуле і думати про спільне майбутнє.Дослідження професора Галагіди та неприємні факти для польських істориківКілька зауваг щодо істориків. У польській правовій системі відбувається жонглювання датами, назвами українських формувань і такими термінами, як "українські націоналісти", а також кількістю жертв. Це означає, що роль дослідників зведена до нуля, бо польська держава не зважає на їхні дискусії та висновки, проголошуючи "правду" залежно від політичних потреб.І це в контексті ситуації, коли під час підготовки до ексгумаційних робіт з'ясувалося кілька не дуже приємних для польської держави фактів.Підтвердилося, що єдині комплексні дослідження щодо ідентифікації жертв польсько-українського конфлікту 1940-х років проводить команда професора Ігоря Галагіди в Українському католицькому університеті у Львові. За 7 років роботи дослідники встановили імена понад 22 тисяч українських жертв і визначили їхню загальну кількість - понад 30 тисяч. Наразі вони працюють над ідентифікацією польських жертв.Завдяки цьому українська сторона змогла представити список із 200 населених пунктів у Польщі, у яких загинуло щонайменше 5 цивільних осіб української національності.Такого комплексного переліку для населених пунктів на території України не змогли представити ні Інститут національної пам’яті (ІРN), ні жодна з численних установ, що займаються історичною політикою.Те саме стосується кількості польських жертв і встановлення якомога більшої кількості імен.Також з'ясувалося, що, всупереч твердженням деяких істориків, політиків і журналістів, ексгумація не є способом встановлення кількості жертв та їхньої ідентифікації. Стосовно конкретних населених пунктів – це ефективний і необхідний метод, але не для всієї території, на якій у 1940-х роках розгорталася польсько-українська драма.А тому історики повинні виконати свою роботу, і село за селом, місто за містом намагатися встановити імена жертв, щоб порахувати їх з відносною точністю. Це єдиний і найнадійніший спосіб дізнатися реальну картину минулого і віддати данину пам'яті тим, хто був убитий.     В ефірі ТОК FМ професор Мотика назвав дослідників, які ставлять під сумнів польську цифру 100 тисяч, "науковими антивакцинаторами". Тому що ніхто не ставив під сумнів польські дослідження, які називають таку цифру. Слова професора мають державну вагу, адже він є найважливішою посадовою особою в історичній політиці нинішньої влади. Окрім того, що він очолює ВБГ і є членом комісії генерала Стружика, він також входить до Колегії ІНП.   Але польська історіографія досі оперує оцінками, за якими кількість розстріляних обчислюється десятками тисяч людей, хоча минуло достатньо часу для ретельного дослідження цього питання.Маючи певні знання про літературу на цю тему, польські, українські, радянські та німецькі документи, а також про часткові результати ідентифікації польських жертв, я можу дати дружню пораду. Історики зроблять суспільству послугу, коли почнуть готувати громадян до сприйняття інформації про те, що польських жертв було незрівнянно менше, ніж загальноприйняті 100 тисяч.Що не применшує значення того факту, що жертв було десятки тисяч, і що кожна з них заслуговує на поховання, відновлення імені й прізвища і пам'ять.І на завершення кілька слів до службовців із ліквідації загроз для безпеки Польщі. У гучному інтерв'ю Донати Субботко "Росія вже тут" генерал Пьотр Питель, голова Служби військової контррозвідки у 2014-2015 роках, заявив, що "все, що сталося в Польщі після 2015 року, відповідає російським інтересам". І що польські служби залишили державу "голою і незахищеною" перед обличчям російської загрози.Через півтора року після того, як колеги генерала повернулися до виконання службових обов'язків, доводиться констатувати, що у сфері впливу Росії на польсько-українські відносини такий стан справ зберігається і сьогодні.
we.ua - Чому в справі польсько-української історії весь Сейм голосував на догоду Росії
Еспресо on espreso.tv
Вучич звинуватив ректора Белградського університету в тероризмі
Про це глава сербської держави заявив на брифінгу в неділю, 29 червня 2025 року."У найбільшій партії (Сербській прогресивній партії, до якої належать Вучич та парламентська більшість, - ред.) панує величезне невдоволення результатами переговорів з Джокічем, який проявив абсолютну безвідповідальність, легковажність і брав участь у спробі повалення держави", – наголосив Вучич.За словами президента Сербії, влада "не розмовлятиме з терористами та тими, хто руйнує державу, а Джокіч є одним із них".Ректор БУ Владан Джокіч був серед ораторів на масовому студентському протесті, що відбувся 28 червня на площі Славія.Ректор і протестиДжокіч є одним із членів академічної спільноти, які з самого початку підтримували студентські блокади навчальних закладів, що розпочалися після загибелі 16 людей внаслідок падіння навісу на залізничному вокзалі у місті Нові-Саді в листопаді 2024 року, розповідає сербська служба Радіо Свобода.В середині квітня Джокіча викликали до поліції на розмову в межах досудового розслідування про нібито зловживання службовим становищем.Читайте також: Віцепрем'єр Сербії Вулін заявив, що російські спецслужби допомагали стримувати протести в БелградіТоді він наголосив, що не вчинив жодного кримінального діяння.Окрім нього команда Вучича також переслідує ще кількох професорів, що підтримують студентських протестний рух.Чим закінчилася акція на Відовдан-2025У суботу, 28 червня, під час святкування сербського національного свята Відовдан (День Вида) в середмісті Белграда збиралися прибічники та противники проросійського президента Вучича. Перші - у Піонерському парку, другі - на площі Славія.Опозиція вимагала проведення дострокових парламентських виборів, аби в такий спосіб покласти край 11-річному правлінню Вучича (спершу як прем'єра, а нині як президента).Після завершення офіційної частини мітингу на Славії частина учасників акції рушила в бік скупщини, сербського парламенту. Аби не допустити імовірної спроби захоплення парламенту опозицією поліція зупиняла рух протестувальників й проводила затримання.Заворушення тривали всю ніч.За даними поліції, було заарештовано 77 громадян, а 48 поліцейських начебто отримали поранення. Таку офіційну статистику 29 червня в етері телекомпанії Рrvа озвучив заступник керівника сербської поліції генерал Деян Лукович.На його думку, найбільш радикальна частина демонстрантів завчасно готувалася до силового протистояння з поліцією, оскільки вони мали при собі маски, палиці та саморобні петарди.
we.ua - Вучич звинуватив ректора Белградського університету в тероризмі
Еспресо on espreso.tv
"Українська мова — це зусилля": Тетяна Трощинська про ідентичність, війну та повагу
Для мене це звучить як оксюморон: чутлива тема і питання мови в нашій країні. Мені здається, що це ненормальна історія, але для нас трохи традиційна. Говоримо ми в момент, коли на інституцію мовного омбудсмена в нас знову звернена вся увага, оскільки з'являються питання до якостей, які повинна мати персоналія, що обіймає цю посаду.Зрозуміло, що Тарас Кремінь робив цю роботу певний термін. Зараз є питання до того, чи залишиться він на посаді, чи буде хтось новий. І от наскільки добре ця людина має відповідати цій посаді, дуже турбує суспільство.Якщо ми говоримо про українську мову в нашій країні, то знову ж таки річний звіт про стан дотримання Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" за попередній рік свідчить про те, що в Україні зберіглася тенденція до поліпшення стану виконання вимог Закону про державну мову, нам наводять цифри, і вони ніби тішать наше око.З іншого боку, це якраз таки історія про те, коли люди звернулися, і історія про ті сфери нашого життя, які прописані в Законі. Але насправді мова в нашій країні - це те, що супроводжує нас щодня і багато хто відмічає, що по різних регіонах у нашій країні ситуація з використанням і життям з українською мовою змінюється не на краще. Чи спостерігаєте ви відкат україномовності в нашій країні зараз? Принаймні, може, у столиці?Спостерігаю. Це, напевно, мої емпіричні спостереження, хоча тут кілька пластів у вашому питанні. Я їхала до вас на ефір і просто по Хрещатику проходила, я там працюю. І звернула увагу, що якісь два молодих чоловіки дуже гучно обговорювали свої ділові питання - російською мовою.І мене це, чесно, різонуло, я подумала: боже мій, у мене настільки, напевно, сформована україномовна моя власна бульбашка, що для мене чути цю російську виглядає доволі дико. Хоча це були якісь бізнесові справи, які люди просто обговорювали. У моєму колі очевидно відкату немає, але ми маємо розуміти, що це за коло.Загалом, з того, що я спостерігаю, як я сказала, емпірично - чи десь у кав'ярнях, чи на дитячих майданчиках, чи де завгодно, - так, я чую відкат у Києві і я чую, що, порівняно з 2022 роком, значно більше молодих людей, які говорять російською. Тобто, коли ви тут кажете про інститут омбудсмена - це одна важлива історія. А є друга дуже важлива історія - це суспільний запит на українську мову. Дико звучить в Україні - суспільний запит на українську мову. Я поясню, що я маю на увазі.Хрещатик, фото: gеttyіmаgеsМи тут все ж таки маємо розуміти ці наші історичні обставини. На жаль, так склалося, що ми говоримо про багато речей, пов'язаних із суспільним запитом. І я хочу сказати, що якась частина людей собі, напевно, теж сказала: о, цей перший страх минув, який був у 2022 році, о, воно надовго, о, значить, мені так комфортно (чи як там люди собі це пояснюють) і я буду говорити так, як мені комфортно.І, звісно, тут би варто говорити з людьми, які, можливо, більше займаються соціальною психологією. Я тут одразу скажу, що я не є соціальною психологинею, але, як журналістка, я дуже багато працюю з аудиторіями. І розумію, що ця аргументація, яка наводиться, чому російська мова в побуті: от же ж ми в супермаркеті хліб просимо українською мовою, наприклад, ми ж кажемо "Мені два капучино" в кав'ярні українською мовою і потім відвертаємося і за столиком зі своїм другом чи приятелькою говоримо російською – так це ж уже починається наша приватна сфера.Воно то так. Але якби не війна, якби не цей масштаб жертв і якби не розуміння, за що, власне, ця війна, якби не розуміння, що українська мова і оця частина ідентичності – це, власне, те, що якраз і тримає Україну, українську державність. І коли починається історія про те, що "воїни в окопах говорять російською", то я ці аргументи приймаю лише від тих, хто в окопах.От чому в наших людей і досі немає розуміння того, що, хоча нам це проговорюють устами офіційних речників з Російської Федерації, що "ви говорите російською мовою, ви сфера абсолютно нашого життя, наших інтересів, і ми собі крокуємо цією сферою доти, доки можемо це робити", - це каже Лавров, це каже Пєсков і так далі.Але в наших людей спрацьовує, на моє враження, щось, як бунт. Вони ніби не хочуть віддавати щось, що насправді їхнім не є, але вони вперто вважають це своїм."Ну, це мова моєї мами" - багато хто наводить цей аргумент, він насправді має право на існування, тому що це справді могла бути мова чиєїсь мами, і вона була мовою чиєїсь мами. Тут просто треба розуміти, як мама отримала цю мову.І коли ми кажемо, що це мова моєї мами, то ми обрізаємо оцей шлях, тобто ми закриваємо очі на той шлях, у який спосіб мама отримала цю мову.Коли моя мама у 1968 році, якщо не помиляюсь, вступила в Київський університет на історичний факультет, приїхавши з Черкаської області... Ну, я беру приклад мами. Міг бути тато з Житомирщини – не має значення. Мама приїхала, почалися потім 1970-ті роки. І якщо хтось хоч трішечки читав історію, українську історію і про цей період совєтської України, той знає, що таке 1970-ті роки. Це згортання навіть тої української мови, яка була, це перетворення на "сільську" мову. Моє дитинство - це 1970-ті роки, як це, можливо, не дивно звучить, але я якраз та дитина, яка чудово знала, якій у школі, і на вулиці, і в транспорті могли сказати: ти селючка.І коли я це все починаю згадувати, я зараз досить часто натикаюся на те, що люди кажуть: о, вона принесла свою травму! І зараз ти будеш носити цю свою травму. І, значить, якщо в тебе була травма, то ти якось травматично реагуєш. Так питання ж не в тому, у кого була мовна травма. Колись наша колега Мирослава Барчук абсолютно слушно написала пост про себе: моя мовна травма великою мірою мені застелила інші травми, наприклад речі, пов'язані з сексизмом, які були дуже поширені й досі залишаються поширеними в нашому суспільстві.Так, тому що це якісь помітні речі, і питання не в тому, що ми не хочемо відмовитися від наших травм. Ми просто хочемо, щоб якась більша частина суспільства зрозуміла оцей шлях, у який спосіб російська мова стала мовою їхньої мами. Чи їхньої бабусі, може, в когось, але найчастіше бабусі - ні. Тобто, якщо згадати, то бабуся якраз-то говорила українською мовою. І оце є важливий момент.Тепер те, що стосується нинішнього періоду. Бунт ви згадали дуже слушно. Часто ці дискусії в нас у соцмережах бувають про те, що підлітки, наприклад, коли вони говорять російською, це такий, так би мовити, підлітковий бунт, вони переростуть. Окей. Якщо це раз – так. Якщо це два – так. Але якщо не проговорено раз, два і три в родині, то це вже не підлітковий бунт - це система. Чи переростуть? Не факт! Багато ж хто і не переростає.Діти - вони ж дуже чутливі. Вони ж бачать: ну, щось там рознеслося в соцмережах, але якщо в родині подвійний стандарт, якщо для родини це не має значення, якщо вони розуміють, що мама і тато ось тут говорили, припустимо, українською по телефону, на роботі чи в зумі були і говорили українською на роботі, тут вони відвернулись - і говорять російською, то як ти будеш потім доводити цим дітям, що українська мова має значення? Отже, означає, що ці дві мови рівні.фото: gеttyіmаgеsМи зараз можемо подивитися, до речі, останні опитування КМІС, які були, якщо не помиляюсь, за травень цього року, 2025-го. Там було сказано, що близько 70 відсотків українських громадян кажуть про те, що вони вдома - це дуже важливо - спілкуються українською мовою. Близько 20, трошки менше, 19, якщо не помиляюсь, кажуть, що вони білінгви, спілкуються українською і російською. Відповідно, якийсь відсоток, до 10, лишається, які сказали, що вони вдома спілкуються російською. Можливо, ці 70% удома спілкуються українською, але чого вони тоді на вулицях говорять російською?Гарне запитання. Я вам дам відповідь на прикладі своєї родини. Я говорю зі своєю дитиною, 2016 року народження, з перших днів українською мовою, мій син перебуває в абсолютно україномовному середовищі вдома. Щойно він ступає за поріг, він переключається на російську мову. Ми йдемо на гурток, він приходить у школу, і, якщо це не освітній процес безпосередньо на уроках, він говорить російською мовою, бо так говорить більшість. І так, оця адаптивність дітей до середовища, в яке вони потрапляють, грає з ним дуже жорсткий жарт. При тому що звучить він трошки по-азірівськи, коли говорить саме російською.Я розумію, про що ви говорите. І це, між іншим, дуже важливо, тому що це тиск середовища. І якщо ми ж говоримо зараз про тиск більшості, якось так стається, що, коли україномовна дитина потрапляє в російськомовне середовище, вона якось не може переломити російську, а україномовну дитину переламують.Може, це мова агресії - вибачте, це метафорично я сказала. Тобто тут не треба сприймати, що я це говорю, наприклад, як дослідниця. Але ми це бачимо, що якийсь такий агресивний посил є, і дитина переходить зазвичай, їй дуже складно залишитися в українській мові. Я, наприклад, як людина, яка в дуже багатьох середовищах була двомовних - тобто тобі говорять російською, ти відповідаєш українською. Ну, це складно. Тобто тобі триматися дуже складно.Поки це не стає звичкою.Так. Але, з іншого боку - а чого ти маєш це робити в Україні? Ми з вами доходимо до висновку, що якщо ми маємо цю проблему, то українська мова ще потребує зусиль. Тобто ми маємо визнавати, що українська мова, її захист, її підтримка і навіть звичайне побутове говоріння нею - воно ще від нас потребує зусиль. Ну, тобто це стирання, напевно, було таке сильне, що ми ще не пройшли достатній шлях. Зусиль від кожного бажано, так? Разом із тим ми розуміємо, що держава мала б створювати більш-менш благодатне тло, зокрема і встановлюючи певні рамки, в яких кожен із нас би рухався, бо ми всі є частиною суспільства. І от, на вашу думку, чи встигає держава з установленням цих рамок?Що я маю на увазі: у період підйому й усвідомлення важливості використання української мови навіть у побуті, це 2022-й рік, ми не встигли поставити обмеження на російський контент, до прикладу, на конкретних площинах. Те, що ми не встигли проговорити і донести всі ці важливі моменти, - чи пожинаємо ми зараз ці плоди? Так, ми пожинаємо ці плоди, без сумніву. Мені здається, це двосторонній рух.Тут роль держави, роль політичної влади абсолютно має значення. Про це ми не маємо забувати. Але я, знаєте, не є прихильницею такої історії, що давайте держава нам зробить, вона нас примусить. Тому що питання ж не лише в тому, що робить держава, а питання в тому, наскільки ми розуміємо, що українська мова - це не є лише словниковим набором слів, які ми вивчили і ми у сфері послуг ними послуговуємося. За українською мовою стоїть розуміння і знання української культури, літератури, історії. За українською мовою стоїть сповідування українського наративу. Тут питання, який у нас наратив. За українською мовою стоїть розуміння, чому, наприклад, відбувається ця війна і чому ця боротьба.Тобто це глибша історія. Українська мова - це не просто прочитати в словнику правильне слово. Мені здається, що етап прочитання слова в словнику - наголос, ми ще деякі географічні назви, особливо після перейменувань, повивчали. На цьому етапі якась частина з нас пройшла. Тепер оцей наступний етап - наскільки ця мова є мовою, яка тобі "під шкірою", я би якось так сказала. І, напевно, цей шлях є довший.І тут і школа, і сім'я - оце знову починаю навалювати на батьків, вони потім на мене ображаються, кажуть, що я навалила на батьків якихось зобов'язань. Але батьки мають значення. Батьки мають значення для дитини. Ну, знову ж - усі приносять цей аргумент про "мамину мову". Звідки ж вони його беруть? Вони ж не кажуть: "Моя перша вчителька говорила російською, тому я говорю російською". Вони кажуть: "Моя мама говорила російською".Тому так, має значення сім'я, має значення школа. У нас досі є історія про те, що вчителі на перерві відвертаються і говорять російською  між собою.Бо в нас немає закону відповідного. Який уже зареєстрований, але ніяк не ухвалять.Так. І це має значення, абсолютно. Лідери суспільної думки, з якої б сфери вони не були, - доки, перепрошую, Анна Алхім буде розказувати, що в неї тижневик… ой, у неї був день, перепрошую, у неї був понеділок української мови, а потім з'ясувалось, що один понеділок на тиждень - це дуже важко і його теж не треба проводити. Але для великої частини суспільства, це я до прикладу назвала, можна будь-якого іншого лідера чи лідерку думки назвати. Доки це існує і люди орієнтуються на цю людину, якщо можна цій людині, яку я так шаную, обожнюю і дивлюсь в інстаграмі, - чому не можна мені?Ви дуже влучно зауважили в одному зі своїх виступів, що демократію треба практикувати. Разом із тим дуже важливо, знову повертаюся до питання певних кордонів для наших людей, тобто як дитині - потрібно встановлювати певні здорові межі і тоді вона розвивається органічніше. Так і суспільство потребує певних орієнтирів.Ви сказали про лідерів думок. Російська Федерація жодним чином не про демократію, звичайно, але в них є закон, яким публічна сторінка в мережі з підписниками більш ніж 10 тисяч, здається, людей чи акаунтів вважається на рівні з засобом масової інформації. І, відповідно, всі ризики по висвітленню тої чи іншої теми і манери висвітлювання теж діляться на це. Як думаєте, чи спрацювало б щось подібне в Україні та чи можемо ми говорити про перейняття подібної практики?Не спрацювало б. Ми можемо з вами вважати все що завгодно. Я, наприклад, теж вважаю, що публічна сторінка з 10 000 підписників, де б вона не була в соцмережах, - це перш за все відповідальність. Я не знаю, чи вважає так Російська Федерація, сподіваюсь, ми не можемо вважати однаково, але це, без сумніву, відповідальність.Для мене навіть менша кількість підписників, коли їх було у мене менше, наприклад. Це була відповідальність. Можливо, тому що я працювала завжди в медіа, я працювала як журналістка і передовсім журналістка, а потім уже блогерка. І все одно журналістські стандарти для мене завжди залишалися, тому що в якому б медіа я не працювала, я завжди думала про те, що я напишу якусь, перепрошую, дурню, а потім будуть думати, що це медіа так вважає, і це теж не є правильно.Тому відповідальність - так, але коли ми говоримо про речі, які ми не можемо помацати інституційно, це завжди дуже складно. Те, що в Україні не спрацювали б ці обмеження, для мене це абсолютно очевидно, тому що в нас культура така. Ми будемо кричати, що "свобода дорівнює воля", "воля дорівнює свобода", "ви обмежили моє право", "там хтось напише, що ви обмежили моє право на пересування, а тепер ви мені ще обмежили моє право на написання всілякої дурні проти ТЦК" і так далі. Це до прикладу, про будь-що, але ж тоді у такий спосіб можна обмежити і людей, які, наприклад, пишуть про реальні речі, пов'язані з порушеннями прав людини, з якимись моментами, пов'язаними з якимись іншими правопорушеннями, з корупційними якимись діями. Є частина блогерів, що якийсь громадський активізм здійснює. Тобто тут є дуже багато підводних каменів.І я не думаю, що це б спрацювало з точки зору легітимності, з точки зору прийняття суспільства, однозначно. Чи можемо ми говорити про відповідальність? Ну, можемо, але ми ще 20 років будемо про неї говорити. Я свідома цього. Я все одно безнастанно буду писати і говорити про те, що ми відповідальні за тих, хто нас читає, ми відповідальні за тих, хто нам довіряє, ми відповідальні за те, що ми шеримо, однозначно, ми відповідальні за "шестипалих воїнів" і сестричок, які ніколи не були воїнами з сестричками намальованими ШІ, яких ми поширюємо масово. І потім ці слізочки - за це все ми відповідальні.Але потім ти приходиш, припустимо, в аудиторію, коли проводиш якісь там семінари з медіаграмотності або з інформаційної стійкості, чи когнітивної стійкості, як хочете називайте. Запитуєш у людей, що ви поширювали, вони кажуть: "Нічого". Заходиш на їхні сторінки в соцмережах - і все це бачиш. І ти думаєш: боже мій, що за когнітивний дисонанс - ви що, забули, що ви робили?Тобто тут є дуже багато роботи, з одного боку. А з іншого боку, я ще, напевно, скажу таку річ, що все це виникає не на порожньому місці. Тобто завжди працює те, в що ти віриш. Якщо ти віриш у те, що брехню і маніпуляції не варто поширювати, то ти його і не поширюєш.Якщо ти вважаєш, що є певні обставини для того, щоб зібрати слізоньки або наростити свою сторіночку, ти можеш поширити разочок брехню, а потім не будеш брехати своїй аудиторії, то ти це й будеш робити. Крім того, ми маємо розуміти, що рівень освіти, рівень культури, рівень виховання, рівень історичних і інших знань завжди визначає те, що ми їмо, пишемо, у що віримо, що робимо і так далі.Тут інше питання - як, наприклад, великі аудиторії можуть на це вестися. Але, напевно, воно теж пояснюється тією самою освітою, вихованням і так далі. Безумовно. Я вважаю, що кожному потрібно це прочитати, і закликаю знайти цей ваш текст від 28 квітня (але ви зробили перепост 18 червня) про те, що "емпатія не дорівнює істерика". І нарешті це хтось сказав, правильно сформулювавши. Я мала розмову з людиною, яка не займається комунікаціями. Це освічена людина, позиціонує себе як емпатична. І вона сказала: та скільки ж ми будемо шерити оцю кров на екранах одне одного? Скільки ми будемо ділитися одне з одним тією травмою, яка насправді є спільною для всіх? Каже, якщо я цього не зроблю, то виходить, що я індиферентна до того, що відбувається. І я побоююся, що про мене це подумають, бо це абсолютно не так.Якщо я це роблю, то в мене є питання: а навіщо я навалюю ще більше цього на людей, які і так це переживають. Словом, чому емпатія - це не істерика і чому українці все частіше саме в істериці після оцих надзвичайно гострих, трагічних подій, які ми переживаємо?Сьогодні якраз я записувала розмову з Тайрою, перед нашою з вами розмовою. Я ставила схоже питання, не таке, але схоже, а відповідь була в неї теж цікава. У неї інший однозначно досвід і, можливо, більше права говорити про якісь такі речі, ніж у мене. Хоча зрозуміло, що в кожного з нас якийсь є свій досвід, травматичний у тому числі. Вона каже, що це природно для суспільства, яке перебуває в якійсь третій стадії ПТСР. Тобто це вже коли втома і ти абсолютно не намагаєшся навіть аналізувати.Не всі люди, напевно, адаптивні й однозначно не всі люди здатні шукати щось раціональне - правило трьох хвилин, двох ковтків кави, перш ніж щось шерити чи істерити. Хоча, наприклад, для мене воно існує, це правило. Знову ж таки, може воно вироблено професійною звичкою.Я хочу вам сказати, що, якби хоча б журналісти і журналістки, і лідери, і лідерки думок цього дотримувалися, це вже було б добре. Це якраз, власне, про відповідальність за свою аудиторію і за перевірку інформації. Чому ми ділимося цим всім? Ну, тому що в таких травматичних переживаннях ми хочемо бути своїми, ми хочемо дати своїм сигнал про те, що ми тут.І ми хочемо отримати свої лайки, бо це швиденький, я не знаю, дофамін - принаймні швидке задоволення. Я не буду перебирати на себе нейробіологів експертизу, але принаймні це швидке задоволення від того, що пожаліють тебе, ти напишеш: "Боже мій, як мені страшно, чи сумно, чи прикро від того, що там сталося" - і тобі тут же напишуть: "Боже мій, як я тебе обіймаю і співчуваю". Насправді сталося щось із іншими зазвичай.фото: gеttyіmаgеsТому що ті люди, в яких щось сталося, вони в ту хвилину не пишуть. Чому я це кажу? Я це кажу для того, щоб ми були свідомі, що з нами відбувається. Ми можемо робити все, що ми хочемо, якщо це не шкодить обороні держави і не шкодить нам і нашому життю і здоров'ю, але ми маємо свідомі бути того, що ми робимо.Мені здається, оцей шлях, що ми кричимо на весь світ, ми вже пройшли. Ми вже перестали брехати собі, тому що світ дізнався про якісь дуже важливі речі, і їх треба нагадувати, і про них треба повторювати. Але знову ж таки, коли людина, яку десь у фейсбуці чи де читає п'ятеро людей, - ну, на який світ ми кричимо? І воно українською мовою, не всі завжди здатні прочитати.Тобто ми бодай маємо розуміти, що ми робимо та яке ця дія має значення і для чого. Якщо вона має значення для нас, щоб якісь отримати обіймашки чи ще щось, - ну, я це теж приймаю і розумію. Інша річ - коли ми порушуємо кордони, коли ми порушуємо приватність родин, які отримують реальні травми, які втрачають житло, які втрачають близьких, які не завжди пускають доволі близько в дуже такі інтимні моменти, коли це похорон, наприклад, близької людини.Я зустрічала досить часто такі виправдання або якусь там аргументацію про те, що якщо людина загинула - це люди пишуть реальні, живі люди у фейсбуці, якщо хтось загинув від російської ракети, - то ця історія уже не належить цій людині, вона належить ледь не людству. Неправда.Не дуже люблю про це говорити, але я можу сказати, як людина, яка втратила дитину… Я можу сказати, що наступного ранку, коли вимикаються обіймашки, телекамери і всі тобі припиняють писати у фейсбуці, як вони тобі співчувають, у тебе настає порожнеча, ти залишаєшся сам-на-сам з цією трагедією і ніхто, ніхто до тебе не повертається знову. А настає наступна трагедія, і ця родина так само залишається з цією трагедією.Тобто проблема глибша. Проблема в тому, що в цей момент ми намагаємося отримати підтримку собі в нашому страху від того, що сталося щось із іншими.А історія про прокричати на світ - це адвокація, це робота на всіх рівнях, це можливість не лише тим, кого визначив Офіс президента, а й значно ширшому колу, - даруйте, що я піднялася з людей звичайних, таких як я, з вулиці, аж до політичної влади. Але це можливість їздити якомога більшій кількості людей з усього політичного спектру, того, що не шкодить українській державності, теж до наших партнерів з різноманітними розмовами. Це розмова і адвокація на рівнях різних середовищ, від релігійних до наукових. Оце є робота з тим, щоб світ знав. Це робота з західними ЗМІ, яким довіряють західні аудиторії, якщо ми говоримо про західні аудиторії, або про аудиторії Глобального Півдня (не дуже правильний термін, окей). Не пост у фейсбуку зупиняє війну.Тобто треба розуміти, що це комплекс дій, який не завжди робиться. Візьмемо кейси кількох останніх атак на столицю - просто тому, що це легше розібрати. У Святошинському районі атака й величезна кількість загиблих під завалами, люди, які перебувають у дуже чутливому стані, люди, які спали, які очевидно не готувалися до того, що їх будуть знімати. Я вже мовчу про те, що скалічені і закривавлені. Велика кількість запитань до фотографів, які відпрацювали ту подію.Ми маємо прецедент із ТСН й одним з останніх прильотів в українській столиці, ці згорьовані батьки і їхня дитина. І знову ж таки багато запитань до роботи журналістів.З іншого боку, ми маємо Стаса Чернова, який знімав батьків і їхніх дітей у Маріуполі в перші 20 днів, - і це взяло "Оскар". Але питання не в тому, що це взяло "Оскар". Питання в тому, що це кейс дуже трагічної, але успішної комунікації про нашу війну.Як нам самим, навіть у журналістській спільноті, розібратися з подвійними стандартами?Журналіст Стас Козлюк дуже правильно написав, що говорити з репортерами в цьому сенсі було б, напевно, правильно. Я не є репортеркою, яка знімала війну. Це дуже важливо тут сказати. Другий момент: я абсолютно переконана - і, до речі, писала про це неодноразово, - що якраз українська журналістика за цей же час пройшла величезний шлях з точки зору етичних стандартів.Тобто те, що зроблено не з 2014-го, а з 2022-го все ж таки року, - це просто величезний шлях, який, на жаль, був спровокований тим, що війна стала ще ближчою. Тобто коли стало зрозуміло, що в такій ситуації може, на жаль, опинитися кожен і кожна і що це прилітає по містах, по цивільних, тобі необов'язково бути на лінії фронту для того, щоб опинитися в епіцентрі зйомок цих подій.І оці дискусії - вони привели до дуже багатьох важливих речей. Якщо говорити про останній обстріл, про який ви згадали, Святошинського району, ви пригадуєте, і, напевно, наша аудиторія може пригадати фотографію тіла 11-річної дівчинки, яку піднімали з-під завалу. Воно було закрите. Чи ця фотографія вразила менше, якщо ми знаємо, що цій дитині 11 років і її вбила російська ракета?Ні. Вона вразила не менше. Ми не знаємо, в якому стані дитина вночі могла бути, - це просто про кейс говорю конкретний. Ми не знаємо, в якому стані дитина, людина могла бути вночі: вона могла бути гола, вона могла бути, перепрошую, загалом гола або лише в білизні. Це право на повагу в загибелі теж. Не для того, щоб когось там роз’ятрити. Але оця повага - вона була проявлена.І це фото - воно вражаюче. Те, що робили Євген і Мстислав, коли вони знімали у Маріуполі, - так, це вражаючі речі, але ж ми там не говоримо про порушення етики. Ми кажемо про ті речі, які знімалися безпосередньо в епіцентрі подій, коли світ взагалі не уявляв, що таке може бути в Європі чи в європейському місті  посеред ХХІ століття. Але коли ми кажемо про те, що є рідні, які просять фотографів дати попрощатися, які просять не фотографувати, наприклад, під час процесу кремації, - вони мають право попросити не фотографувати під час процесу кремації, так?Якщо ми говоримо, наприклад, про те, що фотографія, в якій може не бути крові, але вона може розповісти історію, - як фотографія однокласників загиблого хлопчика, які весь день обнявшись простояли. І оце було зроблено "ВВС Україна", здається, Жанна Безпечук робила про це репортаж, українська журналістка.Для мене особисто ця фотографія варта десятків якихось інших фотографій з більш натуралістичними зйомками. Тому що в цьому фото дітей - просто спинами, навіть без облич - я бачу історію любові, я бачу історію переживання за свого однокласника, я бачу їхній вік, що це підлітки фактично, я бачу якусь відданість, я бачу надію, потім я бачу безнадію.І оці всі емоції я бачу, і їх побачить будь-хто, кому у світі буде показана ця фотографія. Тобто ми говоримо про те, що ми розповідаємо цим історії. Ми говоримо про те, що питання не в залякуванні. Тому що є такий дивовижний ефект, який, наприклад, мене надзвичайно дратує як українку, як українську громадянку, але при цьому я, як дослідниця, розумію, що це працює і я не можу дратуватися, тому що я тоді не мала б дратуватись. Я констатую, що так є: на жаль, для дуже багатьох аудиторій у західних та європейських країнах, звиклих до сибаритського якоюсь мірою життя, це може бути забагато. Вони можуть сказати: просто припиніть стріляти і припиніть робити те, що сприяє тому, що вас убивають. А це неправильно. Тобто ми доб’ємося зворотного ефекту - не підтримки нашої країни, а підтримки припинення війни як такої.Ні, я не готова сказати, що ми обов'язково цього доб'ємося. Ні, ні, не дай Бог, не треба. Я просто кажу про те, що не працює, наші бажання не завжди матеріальні. Якщо ми думаємо, що ми кількістю якихось фотографій з повним порушенням кордонів обов'язково доможемося того, що світ, як ми любимо казати, правильно зрозуміє, про що українська війна, то річ у тому, що все складніше.Світ складніший, аудиторії складніші, культури складніші. Якщо ми вивчаємо різні культури, ми можемо побачити, що в різних культурах навіть є так званий образ ідеальної жертви. Десь це дитина, десь це жінки, діти й ті люди, які вважаються соціологічно більш безпорадні, - жінки і діти, старші люди. І, наприклад, є велика проблема з таким самим ставленням до військових. Тому що вважається, що це типу професійна армія, отже, професійний ризик гинути. Це неправильно, але якщо ми говоримо чисто науково, то це існує.І треба розуміти, що все працює в значно складніших взаємозв'язках. Я розумію, як дратує, коли ти починаєш говорити про складність, я розумію, що це дуже бісить. Хочеться дуже просто - хочеться одну фотографію, яка зупинила війну, хочеться одне фото, яке вразило світ.Але війна четвертий рік широкомасштабна і 11-й рік, як війна почалася, а світ все вражається і вражається. І одне фото ніяк його не вразить. Отже, це означає, що все трошечки складніше, ніж нам хочеться. Це трошечки більше роботи, ніж нам хочеться. Трошечки більше зусиль. Шлях, пов'язаний якоюсь мірою з розчаруваннями.А потім знову головне не розчаровуватися і все-таки продовжувати шукати підходи до аудиторії, шукати людей, які можуть говорити. "Оскар" - це фантастична комунікація, але просто поширене фото у фейсбуці однієї людини, яке прочитали сусіди з мого СББ, - вибачте, це не "Оскар", не треба приписувати собі того, що ви не зробили.І при цьому найважливіше, що я хочу сказати: якщо ми не будемо поважати право своїх людей на кордони, на повагу до людей у смерті чи в загибелі, право родин бачити висвітлення цієї події, пов'язаної з похороном чи похованням у той чи інший спосіб, – хто ми тоді? Ми маємо поважати бодай це право.Мені іноді здається, що українцям потрібно щось на кшталт того, як-от з інститутом донорства в нашій країні на законодавчому рівні відбулося, коли кожна людина вирішує, як зрештою вона може розпорядитися своїм тілом, навіть після того, як вона закінчує свій земний шлях. Адже є люди, які усвідомлюють, що, якби з ними щось сталося, вони б хотіли, щоб це допомогло. Я, наприклад, одна з таких людей. Волайте про мене, знімайте, як хочете, якщо це допоможе.Христино, але у вас є рідні. Розумієте, коли я читаю пости у фейсбуці про те, що робіть з моїм тілом все, що хочете, я одразу починаю думати: а ви спитали у своєї, перепрошую, мами? Життя складне.Так. Життя дуже складне. Коротко хотіла би так само зауважити з вами питання російської дезінформації і, зокрема, штучного інтелекту, як він цьому сприяє. Ми просто в засиллі перепостів оцих згенерованих ШІ картинок. І це стосується, до речі, не лише нашого, українського сегменту мережі. Те, що зараз відбувається аудіовізуально в мережі, стосується, наприклад, подій у Газі - та сама історія. І коли я бачу, що це шерять люди, які мають певний рівень соціальної відповідальності і не розрізняють, що це Ші, мене це насправді турбує. Це не завжди про українців, до речі. Мені здається, це важливо і це може запустити важливу дискусію в подальшому: штучний інтелект у нашій комунікації - загроза чи допомога?Я не експертка зі штучного інтелекту, але я вам можу одразу сказати, яку загрозу я бачу, як журналістка.Картинки з шістьма пальцями або українськими хлопчиками, які сьогодні народилися, усі шість мобілізувались і їх ніхто не привітав, становлять загрозу для колосальної роботи українських військових кореспондентів і кореспонденток, тих самих наших колег, які отримали "Оскар", яких ми згадали і які продовжують свою колосальну фантастичну роботу.Тетяна Трощинська, фото: fасеbооk/trоsіnskаМасу журналістів і журналісток, документаторів і документаторок, які документують російські злочини, те, що робили росіяни і роблять, продовжують робити на окупованих територіях, реальні історії українських дітей і людей, які перебувають в окупації, реальні катування, реальну оцю всю систему катування і знущання, яку Росія витворила в полоні, - це все знецінюється цим шестипалим хлопчиком. Тому що, коли ви шерите шестипалого хлопчика, ви ставите на один рівень його і реальність.І тоді до вас приходить людина, яка трошечки не вірить, що там відбувається в Україні. Хто на кого там напав? Хто почав війну, як писав у перші дні своєї каденції президент Трамп. І людина думає: "Боже мій, хто там почав війну? О, шестипалий військовий разом зі своєю нареченою військовою". І потім ви будете доводити, що це створив ШІ, а це є реальність. І як ви доведете, де є реальність, а де є реальність, що створив штучний інтелект?Штучний інтелект - це інструмент. Його в жодному разі не можна заборонити. Хоча, наприклад, у Сполучених Штатах величезна дискусія стосовно авторського права, на яких масивах інформації, на чиїх творах тренували і вчили штучний інтелект і чи тепер штучний інтелект не писатиме твори за Нобелівських лауреатів. Це теж, між іншим, окрема велика дискусія.Але якщо ми говоримо на прикладному рівні, для звичайної аудиторії, то оця річ - це знецінення роботи і знецінення реального життя, реальної правди, війни в Україні. Оце є для мене такою великою загрозою.У нас у країні є чого повчитися і як домовлятися про все це. Я сподіваюся, що цією розмовою ми заглибили наших людей у роздуми про те, як правильно і максимально толерантно одне до одного йти важкою стежкою, на якій ми опинилися.
we.ua - Українська мова — це зусилля: Тетяна Трощинська про ідентичність, війну та повагу
ЛІГА.Новини on liga.net
Понад 28 000 проваджень від ТЦК у 2025 році. У якій області виписують найбільше штрафів
З квітня відкрили понад 11 тисяч нових справ. 82% з них – на чоловіків 25–45 років
we.ua - Понад 28 000 проваджень від ТЦК у 2025 році. У якій області виписують найбільше штрафів
Рубрика on rubryka.com
Понад 11 тисяч за три місяці: в Україні зросла кількість штрафів від ТЦК
У 2025 році територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відкрили 28 212 проваджень за порушення правил військового обліку. Від початку квітня штрафів побільшало на 11,2 тисячі. Про це повідомляє "Опендатабот". Як зазначають аналітики, щомісяця відкривалося, в середньому, по 4,7 тисячі нових проваджень. Рекордним став квітень 2025 року — 5 682 штрафи. Лише кожне п'яте провадження було закрито […] Тhе роst Понад 11 тисяч за три місяці: в Україні зросла кількість штрафів від ТЦК арреаrеd fіrst оn Рубрика.
we.ua - Понад 11 тисяч за три місяці: в Україні зросла кількість штрафів від ТЦК
Цензор.НЕТ on censor.net
За пів року в Україні відкрили понад 28 тисяч проваджень щодо штрафів ТЦК
У 2025 році в Україні відкрили 28 212 проваджень за порушення правил військового обліку. Із квітня штрафів побільшало на понад 11 тисяч.
we.ua - За пів року в Україні відкрили понад 28 тисяч проваджень щодо штрафів ТЦК
Українська правда on epravda.com.ua
Штрафів від ТЦК побільшало на понад 11 тисяч за три місяці: регіони-лідери
У 2025 році ТЦК відкрили 28 212 проваджень за порушення правил військового обліку. Від початку квітня штрафів побільшало на 11,2 тисячі.
Еспресо on espreso.tv
Джоан Роулінг прочитала сценарій перших епізодів серіалу "Гаррі Поттер" і поділилась враженнями
Про це пише Ноllywооd Rероrtеr.Найпопулярніша британська дитяча письменниця Джоан Роулінг, яка виступила виконавчою продюсеркою серіалу "Гаррі Поттер", уже ознайомилася зі сценарієм проєкту. У соцмережі Х вона похвалила шоу, що стане адаптацією мегапопулярної фентезійної серії її книжок."Я прочитала перші два епізоди майбутнього серіалу про Гаррі Поттера від НВО, і вони такі, такі, такі чудові", - написала Роулінг.Вона також зазначила, що "тісно співпрацювала з надзвичайно талановитими сценаристами" над серіалом.Роулінг буде виконавчою продюсеркою серіалу про Гаррі Поттера. Але не очікувалося, що вона буде брати в ньому участь щодня. Хоча авторку критикували за її висловлювання проти трансгендерів, керівник відділу контенту НВО та Мах Кейсі Блойс заявив, що він не хвилюється, що це вплине на серіал, і не стурбований реакцією глядачів.Зйомки серіалу мають розпочатися в середині літа 2025 року. НВО планує адаптувати кожен із семи романів Роулінг про Гаррі Поттера в окремий телевізійний сезон. Франческа Гардінер виступить шоураннером, сценаристом і виконавчим продюсером, а Марк Майлод режисуватиме кілька епізодів і буде виконавчим продюсером.Що відомо про майбутній серіал "Гаррі Поттер" У квітні 2023 року НВО Мах замовив оригінальний телевізійний серіал за романами Джоан Роулінг про Гаррі Поттера. Історії з кожної книжки стануть десятирічним серіалом.Деніел Редкліфф уже коментував імовірність зіграти у цьому серіалі. На його думку, творці проєкту не захочуть вигадувати, як вписати Редкліффа в епізодичну роль. Британський актор також уточнив, що дуже мудро з позиції творців серіалу прагнути зберегти абсолютний розрив між фільмом і серіалом.У вересні 2024 року телеканал НВО Мах розпочав відкритий кастинг для дітей віком від 9 до 11 років на головні ролі в новий серіал за всесвітом Гаррі Поттера.Американський сценарист Енді Грінвальд, який працюватиме над деякими епізодами майбутнього серіалу про Гаррі Поттера, зізнався, що недочитав книжки Роулінг про чарівника і що йому не подобається сувора екранізація книжок. 14 квітня НВО офіційно оголосив імена шістьох дорослих акторів серіалу "Гаррі Поттер". Як і анонсувалося до того, британський актор Паапа Ессьєду зіграє викладача зіллєваріння Северуса Снейпа. Актор Джон Літгоу втілить професора Дамблдора.Британський актор і комік Нік Фрост зіграє викладача догляду за магічними істотами та лісника Гоґвортсу Рубеуса Геґріда.27 травня НВО затвердив акторів на ролі Гаррі, Рона і Герміони. На роль Гаррі Поттера запросили Домініка Маклафліна, Герміони Ґрейнджер - Арабеллу Стентон, а Рона Візлі - Аластера Стаута. На початку червня стали відомі імена акторів, які зіграють тітоньку Петунію та дядька Вернона Дурслів, на виховання яким віддали Гаррі Поттера після загибелі його батьків. А також оголосили акторів на ролі Моллі Візлі, Драко Малфоя, Люціуса Малфоя, Шеймуса Фіннігана, Парваті Патіл, Лаванди Браун і Корнеліуса Фаджа. 
we.ua - Джоан Роулінг прочитала сценарій перших епізодів серіалу Гаррі Поттер і поділилась враженнями
Еспресо on espreso.tv
Громадянам Росії й Білорусі заборонили купувати нерухомість на території Латвії
Про це пише Роlіtісо.Новий закон передбачає заборону на придбання нерухомості громадянам Росії та Білорусі, а також компаніям, у яких вони володіють 25% або більше. Проте, передбачені винятки для громадян ЄС та Латвії, які мають постійне місце проживання в Росії та Білорусі, а також для білоруських біженців та репатріантів."Це крок, спрямований на обмеження впливу та присутності в Латвії осіб та компаній, які є ворожими до країни", - заявила Агнесе Краста, депутатка, яка була співавтором законопроєкту.Цього ж дня Латвія приєдналася до коаліції семи скандинавських та балтійських країн, які виступають за те, щоб громадяни Росії, що воювали проти України, не могли в'їжджати до Шенгенської зони.Минулого тижня латвійські законодавці також зобов'язали громадян Росії та Білорусі отримувати спеціальний допуск для роботи на об'єктах критичної інфраструктури, таких як енергетичні об'єкти та лікарні. Крім того, латвійським чиновникам було заборонено поїздки до Росії.Подібні заходи вже були запроваджені в інших країнах. У квітні Фінляндія заборонила купівлю нерухомості росіянами, а Литва ухвалила аналогічний закон ще у 2023 році.11 квітня фінський парламент схвалив пропозицію уряду повністю заборонити громадянам Росії купувати в країні нерухомість.
we.ua - Громадянам Росії й Білорусі заборонили купувати нерухомість на території Латвії
Gazeta.ua on gazeta.ua
Зеленський призначив нового командувача Сухопутними військами ЗСУ
Новим командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України призначено бригадного генерала Геннадія Шаповалова. Указ про призначення підписаний президентом 19 червня. Відповідні дані опубліковані на сайті Офісу президента. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це моя відповідальність": Драпатий йде з посади через загибель бійців Голова держави Володимир Зеленський підписав документ. 16 квітня 2024 року Шаповалова було призначено на посаду керівника об'єднаного командування "Південь". 4 лютого 2025 року він оголосив, що йде з посади після нового призначення - 19 січня президент Володимир Зеленський призначив його координувати нову місію НАТО у Вісбадені. До Шаповалова посаду командувача Сухопутними військами обіймав Михайло Драпатий. Генерал Михайло Драпатий 11 червня офіційно склав повноваження Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України. Він підсумував результати своєї роботи, акцентуючи на ключових змінах, які вдалося ініціювати за час перебування на посаді.
we.ua - Зеленський призначив нового командувача Сухопутними військами ЗСУ
Last comments

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules