Search trend "15 березня"

10 травня 1994 року стратили серійного маніяка-вбивцю Джона Вейна Гейсі. Він винен у ґвалтуванні, знущанні та вбивстві 33 юнаків. Гейсі, якого прозвали вбивцем-клоуном, багато років приховував збочені бажання під обличчям мецената і добропорядного чоловіка. Джон Вейн Гейсі народився 1942 року в американському Чикаго. Його батько Стенлі Гейсі часто вживав алкоголь і постійно бив дружину та сина. У ранньому дитинстві сусідська дівчина сексуально домагалася Джона Вейна. У підлітковому віці його спокусив друг батька. Стосунки із дівчатами не складалися. У 17 років під час статевого акту з жінкою він знепритомнів, після чого почав уникати дівчат. Гейсі покинув навчання в школі і поїхав до Лас-Вегаса. Влаштувався в місцевий морг. Згодом роботодавець виявив, що молодий співробітник глумився над трупами. Власник моргу заявив до поліції, але правоохоронці не звернули увагу на майбутнього маніяка. У 1964 році переїхав до штату Айова, де оселився і одружився в місті Ватерлоо. Гейсі влаштувався керівником у кафе завдяки вітчиму дружини, який володів рестораном швидкого приготування КFС. Майбутній злочинець працював по 12 год. на день, у вільний час - відпочивав з родиною і друзями, відвідував кінотеатри і ресторани. Але він проводив багато часу на роботі не лише задля кар'єрного росту, а й щоб залишитися наодинці з підлітками, які працювали в ресторані. Гейсі отримував задоволення від того, що примушував хлопців до орального сексу. Підлітки мовчали, бо боялися помсти з боку начальника. Через деякий час один з працівників Дональд Воорхіз заявив до поліції і довів до суду. Гейсі зізнався в домаганнях і розкаявся в скоєному. Його засудили до 10 років, але провів у в'язниці всього 18 місяців за хорошу поведінку. Дружина розлучилася з Гейсі одразу після вироку. Після звільнення з в'язниці він повернувся до рідного міста. Чоловік придбав будинок, почав будівельний бізнес і вступив у Демократичну партію США. Згодом одружився вдруге - на колишній однокласниці, яка мала двох дітей. 1972 року Гейсі вперше вбив юнака. Жертвою став його молодий коханець Тімоті Маккой. Він зранку вирішив приготувати сніданок, після чого підійшов до лежачого Гейсі з ножем. Той подумав, що юнак хоче напасти. Почалася бійка, внаслідок якої Маккой загинув. Три роки потому Гейсі розлучився з другою дружиною, яка втомилася терпіти його збочення. Друге вбивство трапилося під час шлюборозлучного процесу. Маніяк заманив до себе підлітка, ґвалтував і катував його. Прізвисько "клоун" Гейсі отримав через те, що часто виступав у костюмі клоуна на дитячих святах і вечірках. Часто запрошував юнаків у гості або ж на співбесіду до себе додому. Він ґвалтував, бив і катував хлопців, після чого вбивав. Після зникнення 15-річного Роберта Піста, якого бачили разом з Гейсі і який хотів влаштуватися до нього на роботу, поліцейські обшукали підвал. У ньому виявили 29 жертв. Ще чотири Гейсі втопив у річці. Маніяка звинуватили у вбивстві 33 юнаків. Суд над Грейсі відбувся 13 березня 1980 року. Його засудили до 21 довічного ув'язнення і 12 страт. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Серійний маніяк помер у своїй камері 14 років Гейсі чекав вердикт про смертну кару. У тому, що рішення відтягувалося, причиною були і регулярні апеляції вбивці. Він заперечував провину. У в'язниці маніяк писав книги і малював. 10 травня 1994 року вирок було виконано. Перед смертельною ін'єкцією останніми словами вбивці було: "Поцілуйте мене в дупу". У в'язниці Джон Вейн Гейсі зайнявся живописом. Після страти його роботи було куплено з аукціону за $20 тис. Джо Ротом - жертвою маніяка. Він спалив усі картини.

У лютому 2025 року російські окупаційні війська завдали серйозних збитків Чорнобильській АЕС, здійснивши атаку безпілотником по саркофагу 4-го енергоблоку. Про це повідомляє Тhе Guаrdіаn. За попередніми оцінками інженерів, завдані збитки перевищують 25 млн. І вартість самого безпілотника становила близько 80 тис. (75 тис. фунтів стерлінгів). Очікується, що витрати на ліквідацію наслідків цієї атаки, ймовірно, покриватимуть західні уряди, включаючи Великобританію, оскільки загальний ремонт може коштувати понад 25 млн - сума, що є в міжнародному резервному фонді. Лютнева атака не спричинила радіаційних наслідків, але завдала значних пошкоджень захисній конструкції саркофагу 4-го енергоблоку, який був побудований після аварії 1986 року у 2017 році за 1,5 млрд. Відновлення укриття, ймовірно, займе місяці або навіть роки. Головний інженер Сергій Боков, який був на станції 14 лютого вночі, повідомив, що датчики зафіксували поштовхи, схожі на землетрус магнітудою 6-7 балів, але це не стало причиною події. Виявилось, що станція була атакована російським безпілотником, який летів низько й не був зафіксований радарами. В результаті атаки в даху з'явилася 15-метрова діра, а внутрішня обшивка будівлі загорілася. Пожежу гасили більше двох тижнів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повідомили про рівень радіації в Чорнобилі Атака зробила саркофаг вразливим до стихійних впливів, що дозволяє радіоактивному пилу виходити назовні, а дощовій воді проникати всередину. Міністерство охорони навколишнього середовища заявляє, що радіаційний фон наразі в межах норми, але пошкоджена конструкція може піддаватися іржавінню в довгостроковій перспективі через більший вплив навколишнього середовища. Американський інженер Ерік Шміман, який працював над проєктуванням саркофагу, зазначив, що не ремонтувати пошкоджену конструкцію неможливо. За його словами, відновлення коштуватиме десятки або навіть сотні мільйонів доларів. Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), який фінансував будівництво "Укриття" та бере участь в оцінці наслідків атаки, підтвердив, що російський удар завдав значної шкоди. Очікується, що більш детальна оцінка наслідків буде опублікована в травні. Під пошкодженим саркофагом знаходиться високоактивна лавоподібна маса - суміш 200 тонн урану з 4-го реактора ЧАЕС і 5 тис. тонн піску, свинцю та борної кислоти, які були скинуті на енергоблок одразу після аварії в 1986 році. 14 лютого російський ударний дрон пошкодив захисну конструкцію над зруйнованим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Лише сьогодні, 7 березня, вдалося остаточно ліквідувати тління "саркофага". На території Чорнобильської АЕС чергуватимуть підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій. Рятувальники моніторитимуть радіаційний та тепловізійний фон.

Про це повідомила Українська Прем'єр-ліга.Матч розпочався о 13:00 на стадіоні "Гірник" у Кривому Розі.Поєдинок і "Кривбасом" і "Лівим берегом" мав відбутися ще 15 березня, але тоді його перервали на другій хвилині через повітряну тривогу.Завдяки цій перемозі "Кривбас" приєднався до боротьби за четверте місце в таблиці та вихід у єврокубки.Чемпіонат УкраїниДогравання матчу 21-го туру7 травня"Кривбас" – "Лівий берег" 4:0Голи: Кузик (27), Твердохліб (47, 90), Соса (69). 

Еспресо розповість про життя та смерть Вікторії Рощиної на основі розслідувань групи журналістів іStоrіеs, Української правди, Слідства Інфо та багатьох інших медіа разом з організацією "Репортери без кордонів" та журналістським проєктом Fоrbіddеn Stоrіеs. Приклад Вікторії – це не лише про історію однієї журналістки, яка віддала життя за правду та свої принципи, а й про тисячі українців, які досі в полоні, чиї долі залишаються в тіні війни.  Життя та журналістська діяльність Вікторія Рощина народилася 6 жовтня 1996 року в Запоріжжі. З дитинства мала інтерес до розповідання історій. Ще у підлітковому віці дівчина розпочала свою журналістську кар’єру, висвітлюючи судові рішення та кримінальні справи. Її рідне місто стало відправною точкою для професійного розвитку, а сім’я завжди була важливою частиною особистого життя.Рощина обрала саме журналістику як спосіб розповідати історії, які мають значення. Її колеги згадують, що вона завжди бралася за найскладніші теми, не боялася ризикувати. Наталія Гуменюк, співзасновниця "Громадського телебачення", зазначала, що Вікторія мала "незвичайне відчуття несправедливості" і її неможливо було зупинити, коли вона працювала над матеріалом. Вікторія Рощина встигла попрацювати з багатьма провідними українськими медіа, зокрема "Громадське", "Українська правда", "Радіо Свобода", "UА: Перший", "Цензор.нет". Її репортажі часто стосувалися життя на окупованих територіях, де вона намагалася передати голоси людей, які опинилися під російським контролем. Вона вважала своїм обов’язком розповідати правду про війну, навіть якщо це означало ризик для власного життя.Рощина багато працювала над темами, пов’язаними з українськими полоненими. Зокрема, вона знімала документальний фільм про українських моряків, утримуваних у Росії, і висвітлювала справу Віталія Марківа, якого затримали в Італії. Її роботи відзначали експерти справи, що принесло їй у 2022 році нагороду Міжнародного жіночого медіафонду за мужність у журналістиці.Перший полон журналістки Вікторія Рощина, Фото: hrоmаdskеПісля початку повномасштабного російського вторгнення Вікторія зосередилася на висвітленні подій на сході та півдні України. Вона сама обрала фріланс, щоб мати свободу працювати на окупованих територіях, куди редакції рідко відправляли журналістів через загрозу їхньої безпеки. Це рішення дозволяло їй бути ближчою до подій, але значно підвищувало ризики, які могли коштувати життя. За даними розслідувачів Української правди, під час повномасштабного вторгнення Вікторія Рощина здійснила щонайменше чотири поїздки на окуповані території.Ще на початку березня 2022 року російські військові затримали її у Василівці, але вона втекла, переховуючись у підвалі. Тоді ж її авто обстріляли ворожі танки, вона з водієм врятувалися, але втратили свою техніку. Це не зупинило Вікторію і вона продовжувала працювати в небезпечній зоні.Перший досвід полону журналістка пережила, коли її затримали в тимчасово окупованому Бердянську. Вона прямувала до Маріуполя, щоб задокументувати облогу міста. 15 березня представники ФСБ та російських збройних сил звинуватили Вікторію в шпигунстві. Протягом 11 днів її утримували в нелюдських умовах. Вікторія розповідала, що відмовилася від їжі, яку пропонували окупанти, і виживала на власних запасах із Запоріжжя, а згодом – лише на солодкому чаї. Сили покидали її, але вона зберігала стійкість.Під тиском ФСБ Рощину змусили записати відео, в якому вона заявляла, що не має претензій до російської сторони і що її "врятували". Це відео поширили проросійські ЗМІ, але Вікторія після звільнення опублікувала статтю для "Громадського" під назвою "Тиждень у полоні окупантів. Як я вибралася з рук ФСБ, "кадирівців" і дагестанців", де детально описала свій досвід. Попри полон, вона не полишила своїх спроб і продовжувала працювати над важкими темами життя під окупацією, вважаючи це своєю місією, щоб розповідати світові правду. Тому всього через тиждень після звільнення вона сказала колегам, що знову туди потрапить. Вона створювала репортажі про окупований Енергодар, проведення псевдореферендуму на Запоріжжі та викрадення людей. Як відзначила головна редакторка Української правди Севгіль Мусаєва, Рощина могла на кілька тижнів зникати, а потім з’являлися її статті, які показували справжнє лице життя під окупацією. В одній зі своїх останніх статтей, опублікованих в Українській правді, Рощина писала про двох підлітків, убитих у Бердянську. Зникнення, другий полон і смерть Рощиної  Та у кінці липня 2023 року Вікторія Рощина зникла під час чергової поїздки на окуповані території. 24 липня вона вирушила з Києва до Польщі, минула Литву і через Латвію потрапила в Росію під своїм ім’ям. Звідки рушила до тимчасово окупованих українських територій, рухаючись до Мелітополя. У Мелітополі Вікторія опинилася 26 липня. Востаннє на зв'язок із редакторами Української правди вона виходила 28 липня, не повідомивши, де саме перебуває.За словами батька Вікторії, Володимира Рощина, дочка перестала виходити на зв'язок 3 серпня. Вона зупинилась в Енергодарі, знайшла там квартиру і мала в ній якийсь час жити. Завдяки словам свідка стало відомо, що перед тим, як її затримали, над нею пролетів дрон. Після цього під'їхала машина і затримала Вікторію. Протягом року рідні, адвокати, численні журналісти та правозахисники намагалися з’ясувати її долю, та не могли. Бо вона стала іnсоmmunісаdо – термін, який позначають в'язнів, що не мають зв'язку із зовнішнім світом. Вікторія була однією з багатьох полонених, яких під час війни називають "привидами" через невідомість їхньої долі.Лише в квітні 2024 року Росія офіційно визнала, що утримує Рощину в полоні. Однак до Вікторії не пускали ані адвокатів, ані представників міжнародних організацій, як-от Червоний хрест. Розслідування, проведене міжнародним проєктом Vіktоrііа Рrоjесt виявило жахливі деталі утримання Вікторії. Після затримання в Енергодарі її перевезли до Мелітополя в неофіційну тюрму-катівню, де почалися катування журналістки. На її тілі залишилися ножові поранення, сліди від ударів електрострумом і зламане ребро. Її годували гнилою їжею, що призвело до критичного виснаження. До грудня 2023 року вона була в Мелітополі, але згодом потрапила в слідчий ізолятор №2 у Таганрозі Ростовської області РФ, який називають "пеклом на землі" ті, хто його пережив. Відомо, що в Таганрозькій тюрмі росіяни застосовують десятки видів катувань проти українців: від побиття одразу після прибуття до моріння голодом і психологічним тиском. Як відзначає розслідування іStоrіеs, Вікторія розповіла співкамерниці, що один із військовослужбовців, який перевозив її з Мелітополя до Таганрога, запропонував їй якусь угоду, від якої вона відмовилася, бо "завжди дотримувалася своїх життєвих принципів".  Також співкамерниця Рощиної розповіла, що в Таганрозі вона була у критичному стані: висока температура, біль у животі, відсутність місячних. Попри це, Рощина залишалася мужньою, відкрито звинувачуючи охоронців в окупації та відмовляючись співпрацювати. Вона швидко худла, ховала і викидала їжу. Зрештою, не маючи сил стояти, важачи близько 30 кг, влітку 2024 року її госпіталізували на ношах. У лікарні Вікторію охороняли шестеро озброєних чоловіків, але невідомо, чи отримала вона належне лікування. Після цього її перевели в окрему камеру. Тоді Вікторії навіть надали можливість по телефону поговорити з батьком і вона сказала про те, що її обміняють. Як йдеться в документальному фільмі розслідуванні "Останнє завдання Віки", російська сторона обіцяла, що Вікторію Рощину мали от-от відпустити під час обмінів полоненими між Україною та Росією. Тобто вона перебувала у списках на обмін полоненими та мала бути звільнена. Спершу повідомлялося, що це буде у вересні, а згодом – у жовтні. Однак цього так і не сталося.  10 жовтня 2024 року Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив про смерть 27-річної української журналістки Вікторії Рощиної. Її батько отримав листа від Міністерства оборони Росії датованим 2 жовтня, де було сказано без ніяких деталей, що його дочка померла 19 вересня. Згодом росіяни повідомили, що Вікторія нібито померла через "сумарне ураження артерій серця" під час етапування з Таганрога до Москви. Та вершиною цинізму з боку окупантів була відповідь Уповноваженого з прав людини Росії Тетяни Москалькової, яка у лютому (коли Рощина давно вже була мертва) офіційно повідомила, що питання встановлення місцеперебування журналістки "не ігнорується".Тож після тривалих зусиль з боку української сторони, тіло Вікторії Рощиної було повернуто в Україну у лютому 2025 року разом з тілами ще 756 військовослужбовців. Та воно прибуло під виглядом "невстановленої особи". Лише коли патологоанатоми відкрили мішок, у ньому було тіло жінки "у стані глибокого замерзання з ознаками кахексії" (крайнього виснаження). На її гомілці була бирка – "7390 Рощина В.В.", відзначають в іStоrіеs. За даними Vіktоrііа Рrоjесt, начальник Департаменту війни Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов підтвердив, що експертиза тіла Рощиної виявила численні ознаки катувань: садна, крововиливи, зламане ребро та опіки, ймовірно, від електрошоку. Крім того, з тіла були вилучені головний мозок, очні яблука та частина трахеї. Міжнародний експерт-патологоанатом у відповідь на запит розслідувачів припустив, що відсутність цих органів може свідчити, що росіяни намагалися приховати смерть журналістки, яка, ймовірно, настала внаслідок задушення.За даними правозахисників, до 16 тисяч українців можуть утримуватися в Росії, з них 1800 підтверджено Міжнародним Червоним Хрестом. Історія Вікторії Рощиної сколихнула багатьох — про неї писали світові імениті видання Тhе Wаshіngtоn Роst, Тhе Guаrdіаn, Lе Моndе, Dіе Zеіt, Еurоnеws та багато інших. Всі наголошують на одному: трагедія мужньої журналістки стала символом безкарності й системних злочинів російської влади проти українців – від катувань до навмисних убивств, які продовжуються в умовах війни. Читайте також: "Це для того, щоб покарати за такий спосіб мислення": розслідувачка Бабінець про катування журналістки Вікторії Рощиної

Уже через кілька місяців в межах міжурядової угоди про співпрацю у сфері критично важливих мінералів після ратифікації Верховною Радою зможе запрацювати американо-український інвестиційний фонд відновлення. Про це повідомила перша віцепрем'єрка міністерка економіки Юлія Свириденко під час зустрічі з журналістами у Вашингтоні. "Наше завдання реалізувати це якнайшвидше, хоча наразі складно назвати точні терміни. Я думаю, йдеться про місяці, точно не роки. Ми також прагнемо завершити всі технічні аспекти, пов'язані з фінансуванням", - зазначила українська урядовиця. Згадати турборежим За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, голосування щодо ратифікації може відбутися вже під час пленарного тижня 1315 травня. Після цього буде укладено ще дві додаткові угоди: щодо створення фонду як юридичної структури та щодо технічних аспектів його діяльності. Також нардеп повідомив, що Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній раді проєкт закону "Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови". Як пояснив Железняк, документ зареєстрований у парламенті 1 травня. Далі, за його словами, йдеться про мінімум 7 днів перед розглядом: спочатку має бути Комітет з питань міжнародної політики, а потім зала ВРУ. "У нас зараз в Раді тривають дискусії чи це тільки одне читання чи може бути два. Дата найближчого розгляду це 13-15 травня", написав Железняк. Також він додав, що є теоретична можливість проголосувати ратифікацію вже 8 травня. Тобто нардепи цього скликання можуть згадати перші єйфорійні тижні в Раді й проголосувати в турборежимі. Долар за вхід два за вихід Двостороння угода, що підписана у Вашингтоні, встановлює політичні параметри співпраці урядів щодо розробки надр, продажу копалин, а також американської допомоги, у тому числі військової, яку Україна отримуватиме надалі. Нагадаємо, "Трамп заявив, що подальша підтримка України можлива в обмін на її рідкісноземельні елементи" такі заголовки в березні з'явилися на перших шпальтах світових ЗМІ. "Ми хочемо укласти угоду з Україною, за якою вони гарантують собі нашу допомогу своїми рідкісноземельними ресурсами та іншими активами", так цинічно заявив американський президент журналістам. Угода між Україною та США щодо надр охоплює 57 видів мінералів. Однак чимало деталей, у тому числі тих, що мають політичне значення, будуть прописані у "технічній угоді", яка станом на зараз, нібито, ще не готова до підписання. Або просто нам не збираються розкривати її суть та деталі. У вже підписаній угоді виокремлено гарантії того, що вона не буде суперечити угодам України з ЄС та прагненню України до вступу, а в разі появи такої суперечності у вступній угоді з Євросоюзом положення угоди з США мають бути переглянуті. Підписана 1 травня угода викладена на лише 12 сторінках. Попередній проєкт, який США передавали Україні в березні, мав понад 90 сторінок. Тоді Україна не погоджувалась з чималою кількістю позицій. Зеленський зазначив, що оновлена версія так званої угоди про корисні копалини між Україною та Сполученими Штатами Америки є значно сильнішою й більш рівноправною Днями президент Володимир Зеленський зазначив, що оновлена версія так званої угоди про корисні копалини між Україною та Сполученими Штатами Америки є значно сильнішою й більш рівноправною та може бути вигідною як для Вашингтона, так і для Києва. Можливо, зважаючи на те, що підготовка до її підписання має і внутрішній політичний відтінок. Скажімо, ще взимку були введені санкції проти певних осіб, котрі займаються видобутком мінералів, але не входять у коло політико-економічних інтересів Банкової. І ми вже про це писали. Водночас задіяні не лише важелі РНБО, а й судової системи. Декотрі ділянки з корисними копалинами просто арештовані. Як от, найбільше в Україні літієве родовище. Ще в березні Печерський районний суд Києва арештував на вимогу Офісу генерального прокурора 51 земельну ділянку Полохівського родовища літію в Кіровоградській області. Про це йдеться в ухвалі суду від 7 березня 2025 року. Зокрема повідомляється, що ділянки вивчало ТОВ "Укрлітійвидобування" Сергія Табалова, який вклав у дослідження Полохівського родовища понад 100 млн грн, а сумарно в розвиток понад 300 млн грн. До того ж ще 119 млн грн він сплатив за ліцензію. Компанія оцінила родовище за міжнародним стандартом JОRК і готувалася до видобутку літію. Якщо ж родовище повернеться державі, то на нього зможуть претендувати інші бізнесмени. Арешт відбувся в межах провадження, що розслідується ще з 2016 року. Тоді прокуратура відкрила справу за фактом начебто незаконного отримання дозволу на видобуток літію. Згідно з даними геологорозвідки, запаси літію на Полохівському родовищі перевищують 760 тисяч тонн еквівалента карбонату літію (760 LСЕ kt). У 2021 році світ спожив 0,5 млн тонн LСЕ, а вже у 2028 році прогнозують потребу в 6 млн тонн. Близько 60% літію у світі нині переробляє Китай. Загалом в Україні розташовано чотири розвіданих літієвих родовища, два з яких у Кіровоградській області. Літій це рідкісноземельний метал, який використовують для виробництва акумуляторів для смартфонів, ноутбуків і електроавтомобілів, у хімічній та медичній промисловості, аерокосмічній галузі, ядерній та відновлювальній енергетиці. Критично важливі сировини окрім літію ще й, зокрема, нікель, уран, мідь та рідкісноземельні елементи, неймовірно цінуються в Європейському Союзі та США. В останні роки світовий попит на ці важливі мінерали стрімко зріс, оскільки вони необхідні для розвитку та підтримання виробництва "зеленої" енергетики, технологічних галузей тощо. За інформацією експертів, Україна має приблизно 20 000 задокументованих родовищ, які містять 117 видів корисних копалин, у тому числі понад 20 критично важливих мінералів і рідкісноземельних металів. Їхні запаси "оцінюються трильйонами доларів США". А тепер про головне: як ця угода допоможе нам у нашій боротьбі з агресором? Адже американська сторона говорить про те, що цей проєкт бізнесовий, і в ньому не йдеться про гарантії безпеки для України. Для чого тоді Київ під час війни підписував цю угоду? Бо Трамп шантажував зброєю? І хоча американські ЗМІ, цитуючи своїх урядовців, стверджують, що у випадку посиленого тиску РФ, США намагатимуться захистити свій видобуток, у нас є побювання, що американці й московити за лаштунками можуть взаємодіяти не на користь Україні.

Про це пише Rеutеrs.Це рішення стосується співробітників та підрядників, яких відправили у відпустку або повідомили про розірвання контрактів після того, як адміністрація Трампа раптово припинила мовлення "Голосу Америки" у березні.Апеляційний суд, голосами двох суддів проти одного, постановив, що суддя Окружного суду США не мав юрисдикції наказувати працівникам повернутися до роботи.Суддя апеляційного суду зазначив, що уряд не оскаржував той аспект рішення окружного судді Ламберта, який вимагав від нього відновити "законодавчо встановлений рівень мовлення "Голосу Америки".Окружна суддя Корнелія Піллард висловила незгоду з цим рішенням, заявивши, що воно "практично гарантує, що мережі більше не існуватимуть у будь-якій значущій формі до того часу, коли ця справа буде повністю розглянута".Вона додала, що це рішення "змусить замовкнути "Голос Америки" в осяжному майбутньому і позбавить "Радіо Вільна Азія" і Міddlе Еаst Вrоаdсаstіng Nеtwоrks можливості довести цю справу до кінця".Що передувало Президент США Дональд Трамп у п'ятницю, 14 березня 2025 року, підписав указ про скорочення семи незалежних федеральних агенцій. "Цей указ продовжує скорочення елементів федеральної бюрократії, які президент визначив як непотрібні", – йдеться в указі президента США.Після цього співробітники "Голосу Америки" (VОА) подали позов до суду проти адміністрації Трампа. Вони вважають, що рішення про закриття інформаційних агентств, фінансованих США, порушує американські закони. До їхнього позову також приєдналась міжнародна організація "Репортери без кордонів" (RSF). 29 березня Федеральний суд у Нью-Йорку тимчасово зупинив зусилля адміністрації президента США Дональда Трампа щодо закриття фінансованого урядом медіа "Голос Америки".22 квітня окружний суддя США Ройс Ламберт зобов'язав адміністрацію Трампа "вжити всіх необхідних заходів" для відновлення співробітників та підрядників на їхніх робочих місцях, а також для відновлення радіо-, телевізійних та онлайн-трансляцій новин. Крім того, йшлося про відновлення грантів на суму 15 млн доларів для "Радіо Вільна Азія" та "Близькосхідних мовних мереж".

У травні гроші йтимуть до кишені креативних. Не намагайтеся усе пояснити за допомогою логіки. Довіртеся долі і працюйте на результат. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Травень - це не просто нова сторінка у календарі, - говорить астрологиня. - Це ворота до масштабніших амбіцій, нових джерел доходу та фінансового перезавантаження. У травні відкриваються нові горизонти для тих, хто не боїться інновацій. Криптовалюта, технологічні проєкти, стартапи на стику штучного інтелекту та креативу - усе це стає не просто трендом, а реальним способом примножити свій капітал. Багатство та процвітання чекає на Терезів, Левів, Скорпіонів і Водоліїв. Думайте і багатійте, відкривайте у собі нові таланти, не бійтеся експериментувати". Овен (21 березня - 20 квітня) Весна досягає піку, а разом із нею - ваша енергія змін, бажання діяти, вкладати, ризикувати й нарешті отримувати по-справжньому гідну віддачу. Світ змінюється, і разом з ним змінюються правила фінансової гри. Дійте мудро, і винагорода не забариться. Телець (21 квітня - 20 травня) Гроші тягнуться до вас, якщо ви не сковуєте себе страхами. У травні варто переглянути свої фінансові звички. Деякі з ваших витрат - звичка, а не потреба. Краще відмовитися від них і заощадити кошти на щось більш корисне. Близнюки (21 травня - 21 червня) У травні ваша фінансова енергія потужна, як весняна буря, що здатна знести будь-які старі обмеження. Але замість імпульсивних витрат інвестуйте в щось, що вас дійсно надихає. Це місяць ризиків, які можуть виправдати себе, якщо ви будете діяти з розумом. Рак (22 червня - 22 липня) У другій половині травня матимете шанс на несподіваний прибуток. Особливо вдалі угоди будуть укладені з 15 по 22 травня. Уникайте фінансової метушні. Ваші головні ресурси - креативність і зв'язки. Гроші прийдуть через нетипові ідеї або фріланс. Лев (23 липня - 23 серпня) Потужний період для вкладень у щось довгострокове: земля, нерухомість або навіть власне навчання. Найсприятливіший час для інвестицій - з 6 по 18 травня. Не бійтеся витрачати на себе, якщо це збагачує вас не лише матеріально. Діва (24 серпня - 23 вересня) Кар'єрне зростання чекає тих, хто не боїться виходити за рамки, говорити про свої досягнення, бажати більшого і діяти рішуче. Ваше фінансове чуття загострене, як ніколи. Травень дає силу для глибоких трансформацій: час змінити підхід до грошей або навіть джерело доходу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Такий шанс випадає раз на сто років - астрологиня пророкує велике багатство цим двом знакам Терези (24 вересня - 23 жовтня) Травень буде щедрим для тих, хто готовий відкритися усьому новому. Шукайте можливості не лише у звичних місцях, а й там, куди раніше не насмілювалися дивитися. Ключ до успіху - це стратегія, віра в себе та сміливість інвестувати у власне майбутнє. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Будьте уважними до всього, що відбувається навколо. Отримаєте особливо цінну підказку. Гарний місяць для планування бюджету, відкриття депозитів або страхування. Не дозволяйте дрібним покупкам "з'їсти" великі мрії. Не женіться за тим, що йде з вашого життя. Мудро скористайтеся своїми козирями. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) У другій половині місяця може з'явитися цікава співпраця. Розглядайте запрошення від колег та партнерів по бізнесу. Це буде вигідно для вас. Не проґавте можливості розбагатіти. Збережіть частину прибутку. Його зумієте вдало використати влітку. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Фінанси цього місяця як вода. Якщо спрямуєте їх у правильне русло, отримаєте плоди. На початку травня докладіть зусиль, аби повернути борги. У другій половині місяця можливі витрати на дім або родину, але вони принесуть задоволення. Не бійтеся казати "ні" людям, які вас фінансово виснажують. Водолій (21 січня - 20 лютого) Травень - час фінансового визнання. Ваші зусилля почнуть приносити плоди, якщо ви не боїтеся бути у центрі уваги. Можливе підвищення або нова робота із гарним доходом. Але уникайте показових витрат. Придбана техніка не задовольнятиме своєю роботою. Риби (21 лютого - 20 березня) Зумієте вийти на новий рівень прибутку, якщо знайдете баланс між натхненням і системністю. Успіх народжується не з виснаження, а з усвідомленого балансу. Гроші люблять енергію. А вона приходить, коли ви не горите, а світитесь від того, чим займаєтесь. У травні любов постукає у двері тих, кому давно набридла самотність. Цього місяця не буде випадкових знайомств. Зустрічатимуться люди, які дійсно призначені вам долею. Астрологиня назвала три знаки, на які чекає велике кохання.

Дивіться 4 травня о 15:00 поєдинок 34-го туру іспанської Ла Ліги

Житловий будинок на вулиці Козацька у Чернігові, в який 15 березня влучив "шахед", планують відремонтувати за понад 4,8 мільйона гривень. Початок аукціону відбудеться 19 травня

Під час шостої хвилі благодійної акції "Лапка турботи" від МаstеrZоо та UАnіmаls українці зібрали понад 1,07 мільйона гривень. За ці кошти зооволонтери проведуть дві ветеринарні місії у Запорізькій області. Про це повідомили UАnіmаls, пише Рубрика. Як повідомляли раніше зоозахисники, акція тривала з 1 березня по 15 квітня 2025 року. За цей період українці придбали понад […] Тhе роst “Лапка турботи”: у квітні українці зібрали понад мільйон гривень на допомогу тваринам арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Про це повідомляє DеерStаtе.Противник проявив найбільшу активність наприкінці березня та на початку квітня. Як наслідок, основні територіальні просування окупантів припали на першу половину квітня або стали наслідком операцій, проведених ними у той період.Як зазначають аналітики DеерStаtе, найсуттєвіше просування ворога відбулося в зоні відповідальності двох бригад поблизу Сухої Балки та Калинового у Донецькій області — орієнтовно 50 кв. км, що становить майже третину загальних втрат за місяць. На другому місці — неочікуваний прорив на Донеччині біля Розливу та Костянтинополя, де окупати захопили ще 43 кв. км. У районі Катеринівки ворог просунувся приблизно на 30 кв. км. Сади поблизу Надіївки стали ще одним уразливим напрямком, де зафіксовано втрату 11 кв.км. Крім того, північніше Андріївки окупанти захопили близько 15 кв. км. Загалом на ці п’ять напрямків припадає близько 85% усіх територіальних втрат за місяць. Загалом загарбнику вдалося окупувати у квітні 2025 року 175 кв. км української землі.1 травня аналітичний проєкт DеерStаtе інформував, що російська окупаційна армія протягом минулої доби просунулася у Донецькій області, а також біля двох населених пунктів Харківської області.

Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо. Про гарантії безпеки  "Там є дві частини. Перше – це довгострокова стратегічна партнерство між США і Україною. Як це інтерпретувати? Можете як завгодно. Друге – це підтримка США безпеки, добробуту, відновлення України та інтеграції в глобальній економічній структурі", - зазначив Железняк. За його словами "це все, що стосується питання гарантій безпеки"."І зокрема та частина, яка говорить, що якщо США, в майбутньому, надає будь-яку безпекову допомогу, наприклад, військову допомогу, то вона зараховується як внесок у цей фонд. Умовно, вони поставили нам 155-й калібр. І от ціна цього зараховується, як внесок у фонд від Сполучених Штатів. І ці внески в майбутньому, через 10 років, в теорії, ми будемо якимось чином, вже як роялті з цього фонду, повертати. Дай Бог нам мати таке стратегічне планування на 10 років. Поки що ми його не бачимо ані від нашої влади, ані, на жаль, від влади Сполучених Штатів, але так передбачено текстом", - пояснив нардеп.Про ратифікацію документа "Це перша частина з трьох угод. Відповідно, ця перша частина, вона загальна. Вона складається в так званий міждержавний документ. Міждержавні угоди, вони мають спеціальну процедуру подання на ратифікацію. Частину з них вносить Кабінет Міністрів, частину президент. Вони обов'язково проходять певні процедури перекладу і затвердження, щоб текст не відрізнявся від англійської, української мови в даному випадку", - зазначив Ярослав Железняк.Він наголосив, що цей процес займає певний час та висловив думку, що у "найшвидшому випадку", документ подадуть на ратифікацію наступного тижня. "Більш того, немає поспіху, тому що сьогодні останній пленарний день, коли парламент голосує. Далі в п'ятницю ви побачите знову напівпорожній зал. І, відповідно, наступне пленарне засідання буде 13-15 травня. Це найраніше, коли можуть проголосувати за цю угоду. Що стосується наявності голосів, мені здається, тут знову ж таки є певні виклики. Я не переконаний, що багато фракцій, зокрема, з опозиції будуть за це голосувати. І тому тут колегам з коаліції доведеться попрацювати, в тому числі зі своїми колегами, які в очі не бачили цієї угоди", - сказав нардеп. Про необхідність змін в законодавстві "Як мінімум там мають бути зміни в Бюджетний кодекс і Податковий кодекс. Є у мене нестримне відчуття, що також треба буде вносити зміни в Закон про природні ресурси, напевно, про державне-приватне партнерство, ну і деякі інші закони. Наш конкретний комітет, який я представляю, податкової митної політики, буде, як мінімум, змінювати Податковий кодекс", - зауважив Железняк.Він також додав, що імовірно, "точкові зміни" доведеться вносити і до "декількох фінансових законів". Про значення угоди "Я не скажу, що там зрада і не скажу, що там перемога. Чи є це чимось, що принесе багато інвестицій? Я не думаю. Чи є це великою зрадою? Ну, якщо не брати там певні моменти, думаю, що зради глобальної немає. Текст точно кращий, ніж той, який я опублікував 23 березня", - сказав нардеп. При цьому, Ярослав Железняк відмітив важливість залучення іноземних юристів до роботи над угодою. "Що точно добре, що найняли іноземних юристів, які, в тому числі нормальною, професійною, юридичною мовою пояснили Міністерству фінансів Сполучених Штатів і іншим відповідним органам, що, деякі речі просто технічно неможливі. І це дуже сильно допомогло покращити текст", - наголосив нардеп.Що викликає питання? Коментуючи підписання угоди про Інвестиційного фонду, Ярослав Железняк окреслив кілька моментів, які, на його думку, викликають запитання. "Коли виходить, умовно кажучи, віцепрем’єрка і говорить що туди будуть надходити доходи тільки від ліцензій, то це не відповідає дійсності. Тому що я бачив цей документ і тому що навіть американська влада стверджує, що це від ліцензій і рентних платежів. Рентні платежі – це наші доходи до бюджету…Відверто кажучи, не до кінця мені зрозуміло, чому ми маємо віддавати гроші в цей фонд не з прибутків інвестиційних проєктів. Ну, ми зробили інвестиційний проєкт, він заробляє гроші. Окей, 50% йде в фонд, 50% інвесторам. А чому це мають бути рентні платежі, які по факту є українським надбанням?", - зауважив нардеп. До цього переліку він також відніс і питання безпекових гарантій.  "Я чудово розумію цю геополітичну ситуацію…Але якщо забути про геополітичну складову, а навіщо це Україні? Навіщо це США? Які гарантії безпеки без будь-яких гарантій поставок військових? Воно, напевно, потребує додаткової комунікації, пояснення", - сказав Железняк.Також він звернув увагу на питання, що стосується юрисдикції фонду, який, за словами нардепа, не підпорядковуватиметься українському праву, а регулюватиметься нормами міжнародного."Я не знаю, як детально прописано останній текст, але в одному із передостатніх, те, що я бачив, цей фонд реєструється в Делавері. Це штат Сполучених Штатів, який відомий досить специфічним законодавством, полюбляють стартапи. І багато нюансів, які так чи інакше треба дивитися…Ліцензії, як розподіляються прибутки, які є обмеження. Тому що там є, наприклад, обмеження по країнам, які не надають нам допомоги. Як це розповсюджується на країни, які надали небагато, або якимось іншим чином … Багато речей, які є, треба дивитися в детальному тексті", - резюмував Ярослав Железняк.Нагадаємо, 30 квітня Україна та Сполучені Штати Америки підписали угоду про створення Інвестиційного фонду з відбудови України. 

Українці зібрали понад 1,07 мільйона гривень під час шостої хвилі благодійної акції «Лапка турботи» від МаstеrZоо та UАnіmаls. За ці кошти зооволонтери проведуть дві ветеринарні місії на Запоріжжі. Про це повідомили UАnіmаls. Акція тривала з 1 березня по 15 квітня 2025 року. У цей період українці придбали понад 45 тисяч благодійних наліпок «лапка» у зоомаркетах […] Тhе роst «Лапка турботи»: українці зібрали понад мільйон гривень на допомогу тваринам від UАnіmаls арреаrеd fіrst оn ШоТам.

За квітень російські окупанти захопили 175 кв км українських територій. Якщо дивитися на основні місця просування ворога, то найбільше він просунувся біля Сухої Балки та Калинового, повідомив проєкт DеерStаtе. Це орієнтовно 50 кв км, або майже третина всіх втрат за місяць. "Ворог особливо активно провів кінець березня та початок квітня", - йдеться у повідомленні. Відповідно більшість просувань або відбулися в першій половині квітня або є результатом тих дій. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ворог атакував країну ракетами і 170-ма ударними БпЛА "Далі йде несподіване просування біля Розливу та Костянтинополя, де ворог забрав 43 квадратних кілометрів. Просування біля Катеринівки складає орієнтовно 30 квадратних кілометрів. Сади біля Надіївки ще одна проблемна точка, де ворог просунувся на 11 квадратних кілометрів, а північніше Андріївки росіяни окупували 15 квадратних кілометрів. Сумарно на п'ять цих ділянок припадає 85% всіх просувань", - повідомили аналітики. Розпочалася 1163 доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Загалом протягом минулої доби зафіксовано 196 боєзіткнень. Минулої доби втрати російських загарбників склали 1230 осіб. Також українські воїни знешкодили три танки, 11 бойових броньованих машин, 45 артилерійських систем, реактивну систему залпового вогню, два засоби протиповітряної оборони, 112 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня та 139 автомобілів окупантів. Авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони завдали ураження по дев'яти районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, одному засобу ППО, одному артилерійському засобу та трьох пунктах управління противника.

Про це він заявив під час засідання кабінету міністрів.Трамп, як правило, надає своїм міністрам можливість розповісти про роботу їхніх відомств. Однак цього разу, розпочавши засідання, він вирішив спершу надати слово голові Пентагону. Він привселюдно поглумився над очільником міноборони США в контексті скандалу з листуванням у месенджері Sіgnаl."Я можу почати з Піта зліва, тому що він найменш суперечлива людина в моєму кабінеті", - сказав Трамп.Ця фраза викликала хвилю сміху серед учасників засідання.Після жарту, Трамп доброзичливо поплескав Геґсета по спині і додав: "Вони не знають, наскільки він хороший".Раніше видання Тhе Nеw Yоrk Тіmеs повідомило, що міністр оборони США Піт Геґсет поділився детальною інформацією про заплановані удари в Ємені 15 березня в приватному чаті групи Sіgnаl, до якої входили його дружина, брат і особистий адвокат. Речник Пентагону заперечив це. Водночас президент Дональд Трамп назвав інформацію фейковою.

Зеленський підписав закон щодо виплати у 15 млн грн для родин загиблих цивільних, які захищали Україну Президент підписав закон про збільшення виплат до 15 млн грн сім'ям цивільних, які загинули, захищаючи Україну з 24 лютого по 25 березня 2022 року. Виплати отримають родини 124 загиблих.

15 березня 2025 року Китай запустив два супутники DRО-А і DRО-В на ракеті-носія Lоng Маrсh-2С з верхнім щаблем Yuаnzhеng-1S. Однак через збій у роботі верхнього ступеня супутники не вийшли на задану орбіту, опинившись ближче до Землі та оберталися безконтрольно. Після 123 днів напруженої роботи китайські інженери з Центру технологій та інженерних розробок для освоєння космосу (СSU) успішно провели унікальну рятувальну операцію, використавши гравітаційні сили Землі, Місяця та Сонця, щоб вивести супутники на правильні орбіти. Під час збою супутники зазнали часткових пошкоджень, через що їх сонячні панелі не могли забезпечити достатньо енергії для самостійної корекції орбіти. Інженери розділилися на дві групи: […]

24 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання загинув В’ячеслав Буковський, Sеnіоr Моbіlе Еngіnееr (іОS) компанії Іntеllіаs. Йому було 36 років. У нього залишились дружина та 10-річна донька. Про це DОU повідомили в компанії. В Житомирській міській раді розповіли, що В’ячеслав народився 13 березня 1989 року в Житомирі. Навчався ЗОШ № 7 (зараз ліцей № 7), потім Житомирському ліцеї при Житомирському політехнічному університеті. Вищу освіту здобув в ДУ «Житомирська політехніка» за спеціальністю інженер програмного забезпечення. До Іntеllіаs В’ячеслав приєднався у 2023 році. У травні 2024 року він вступив до лав Збройних сил України та служив у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади на посаді оператора безпілотних авіаційних комплексів. Компанія Іntеllіаs висловила свої співчуття родині В’ячеслава та пообіцяла надати їй необхідну допомогу. Окрім цього, колеги організували збір коштів на внутрішній платформі ІntеllіShаrе для придбання автівки для підрозділу, в якому служив В’ячеслав. Збір буде завершено та авто передане побратимам полеглого. «Він був не просто колегою — він був справжньою, світлою людиною. Завжди спокійний, уважний до деталей, надійний у будь-якій ситуації. З ним завжди було легко працювати — він умів тримати баланс, навіть коли все навколо виходило з-під контролю. Його внутрішня сила відчувалась у кожному рішенні. В’ячеслав був класним технічним спеціалістом, професійним, з глибоким розумінням справи. Він мав справжні лідерські якості, підтримував команду та надихав. Його високо цінував клієнт, з яким у нього склалися щирі й довірливі стосунки. Це велика і болюча втрата для всіх нас», — Олександр Сарнавський, Dеlіvеry Сооrdіnаtоr. «Я працював з Вʼячеславом в одній команді. Він топовий спеціаліст, товариська і щира людина. Завжди можна було покластися на нього як на професіонала, і на людину. Він надійний і принциповий. Це велика втрата для всіх, хто працював з ним», — Сергій Шандюк, Sеnіоr Аndrоіd Еngіnееr. «Я досі пам’ятаю, як він підтримував мене під час проєкту. Його спокій і здатність заземлити, коли рівень напруги був на межі, завжди допомагали втриматися. До нього можна було звернутися будь-коли і він завжди знаходив спосіб допомогти, навіть якщо був зайнятий. Світла пам’ять», — Любомир Древич, Sеnіоr Моbіlе Еngіnееr. Також до 15 травня триває відкритий збір коштів на підтримку родини В’ячеслава. Збір організував менеджер інженера Олександр Сарнавський, і всі зібрані кошти будуть передані його рідним. Підтримати родину загиблого можна за посиланням. Прощання із В’ячеславом Буковським відбулося 29 квітня у Житомирі, в Свято-Михайлівському кафедральному соборі. Редакція DОU висловлює щирі співчуття сім’ї В’ячеслава. На честь загиблих айтівців у російсько-українській війні DОU створив проєкт Меморіал ІТ-спільноти. Тут зібрані короткі біографії військових, які віддали життя за Україну, а також цивільних, які загинули від рук росіян.

"Юнацтво" (англ. Аdоlеsсеnсе) є найуспішнішим цьогорічним проєктом платформи Nеtflіх. Британський мінісеріал спродюсований і написаний Джеком Торном і Стівеном Ґремом, знятий режисером Філіпом Барантіні. За жанром ця міні-сага є процедуральним детективом. Поліція заарештовує 13-річного Джеймі Міллера (Овен Купер) за підозрою у вбивстві однокласниці. Батько (Стівен Ґрем) й мати хлопця в шоці й розпачі. Джеймі тримають у поліцейській дільниці для допиту (роль детектива-інспектора Люка Баскомба виконує Ешлі Волтерс), а потім відправляють до дитячої психіатричної установи. Розслідування в школі Джеймі та опитування дитячого психолога Бріоні Арістон (Ерін Доерті) виявляють, що Джеймі глибоко травмований цькуванням через соціальні мережі, дотичні до інтернет-субкультури інцелів, замішаній на ворожому ставленні до жінок і агресивному мачизмі. Кожен епізод знятий одним безперервним дублем. Прем'єра мінісеріалу відбулася на Nеtflіх 13 березня. Пізніше відбулася онлайн-пресконференція з виконавцями головних ролей. На питання журналістів відповіли Стівен Грем, Овен Купер, Ерін Доерті та Ешлі Волтерс. Пропонуємо найцікавіші фрагменти розмови. - Стівене, як виникла ця ідея?Стівен Ґрем: Ми з Філом (режисером Філіпом Барантіні "Країна") зняли фільм "Точка кипіння", знятий одним кадром. Нас попросили зробити телесеріал в такому ж стилі. А до того я прочитав у газеті про випадок, коли молодий хлопець зарізав дівчину, а через пару місяців в новинах з'явилася історія, як хлопець на протилежному кінці країни теж убив дівчину. Це вразило мене. Що відбувається в суспільстві, де підлітки роблять подібне? Тож у мене виникла ідея про чотири епізоди, коли ми знаємо, що він це зробив, і тому питання не "хто?", а "чому?" - "Точка кипіння" мала величезний успіх, в тому числі завдяки використанню механізму "одного кадру". Як ви працювали над "Юнацтвом"?Стівен Ґрем: У перший тиждень ми аналізували сценарій, робили його своїм, розбирали стосунки та динаміку розмов. Якщо Овен думав, що він би сказав щось не так, то ми запитували: "А як би ти це сказав?" Адже ми не підлітки. Наступного тижня ми відрепетирували весь процес на камеру. А Філ і оператор Меттью Левіс ретельно розробили дорожню карту того, що має робити камера. А потім цілий тиждень ми працюємо з камерою. Зрештою, настає останній тиждень, коли ви поєднуєте обидва середовища, так що у вас є спонтанність і ця вісцеральна енергія, з якою ви зазвичай граєте на сцені. Але також є натуралізм, реалізм. Кожна окрема частина є невід'ємною частиною цілого. Це один з найбільш вільних досвідів акторської роботи, який я мав. - Скільки дублів зазвичай було потрібно?Ешлі Волтерс: Ну, у вас є 10 дублів. Коли я приїхав, у мене боліла спина, тому я не біг на знімальний майданчик. А потім я потрапив туди і зрозумів, наскільки це важко. Кожен підхоплює м'яч. Як швидко він його передає або як довго затримує - не має значення. І коли ти його впускаєш, хтось підхоплює. В ту хвилину, коли я почав просто реагувати на те, що відбувається, вірити в те, що я знаю текст, - тоді це стало вільним і дивовижним.- Овене, підлітковий вік позначений моментами глибокої вразливості та самопізнання. Чи була якась конкретна сцена, яка здалася тобі найскладнішою? Овен Купер: Третя серія з Ерін, де я повинен підійти до неї і налякати її. Це було поза моєю зоною комфорту. Але після двох тижнів репетицій я справлявся з цим завдяки допомозі Філа й інших. - Стівене, ви суміщали гру з написанням сценарію і створенням епізодів. Як це працювало?Стівен Ґрем: У мене з'явилася ідея, як спалах блискавки. Ми з Філом їхали в машині. І я подумав: "Це може бути саме так". І почав розповідати їм про перший епізод. Хотіли зняти поліцейську процедуральну драму, яка не була б звичайною процедуральною драмою. У детективах зазвичай розглядають ситуацію з погляду родини жертви. Але ми хотіли показати оповідь очима дитини, яка вчинила злочин, усунути кліше, які є в драмі такого роду. Батько не був жорстоким, мама не була алкоголічкою, хлопець не зазнав якогось насильства з боку іншого члена сім'ї. - Ешлі та Стівене, ви обидва батьки. Чи вплинула участь у серіалі на те, як ви ставитеся до виховання власних синів? Ешлі Волтерс: Для мого героя, інспектора Люка Баскомба, все так: він вривається у двері, бачить цю дитину і відчуває себе батьком. І він хоче знати чому, оскільки боїться, що його власні діти підуть цим шляхом. Думаю, що кожен батько, який подивиться цей фільм, відчує те саме. Ви говорите: "Я працюю, заробляю гроші, оплачую рахунки, ми ходимо ганяти м'яча на вихідних", але як часто ви можете сісти і поговорити зі своїми дітьми про те, що відбувається з ними?Стівен Ґрем: Ви завжди дивитеся на таке і думаєте: "Це з ними, але не з нами". Але це може статися у вашому домі. Ми хотіли показати Міллерів порядною, працьовитою, люблячою сім'єю. Хотіли зробити їх людьми, що живуть по сусідству. Я думаю, що один з головних аспектів, як Ешлі красномовно сказав - спілкування. Нашою головною метою, нашим обов'язком було спробувати створити таку розмову в сім'ї, з підлітками, з батьками і матерями, щоб вони говорили зі своїми дітьми. Подобається нам це чи ні, світ, в якому ми живемо - зовсім інший, ніж той, в якому проходило наше дитинство. Ґаджети навчають і виховують наших дітей так само, як і ми, якщо не більше. - Що можна зробити, щоб подолати нещастя, спричинене сьогоднішньою одержимістю соціальними мережами в дітей? Овен Купер: Я завжди в соціальних мережах, я того ж віку, що й Джеймі. Але дивовижна розмова Ешлі з хлопчиком Амарі в другій серії, розмова про Ендрю Тейта, про вподобайки і про те, що вони означають, - одна з речей, яка шокує всіх, тому що навіть я про це не знав. Ось що соцмережі роблять з людьми мого віку. Стівен Ґрем: У нас немає відповідей, але ми можемо принаймні почати розмову про те, як вирішити цю проблему. Давайте подивимося правді в очі: ми не створювали якусь інопланетну драму на Марсі. Мова про нашу реальність. Молоді хлопці різали, вбивали молодих дівчат. Тож нам потрібно звернути на це увагу.Ерін Доерті: У цьому й полягає сміливість цього твору: він не вводить в оману. Найкраще мистецтво має безліч відповідей. "Юнацтво" - одна з таких робіт.Ешлі Волтерс: Це початок. Я не можу уявити, щоб батьки після того, як подивляться серіал, не зайшли до кімнати дитини, щоб запитати: "Ти в порядку?" Насправді це все, про що ми можемо просити. - Овен, ваша гра в третьому епізоді була справжніми емоційними американськими гірками. Як ви керували сумом, люттю, болем у цій сцені?Овен Купер: Спочатку було лячно, бо ця серія була першою, яку ми зробили так. Але я не дивився на Стівена як на Стівена, а як на свого батька, і дивився на Ерін як на психологиню Бріоні Арістон. Отже, злість, яка виходить від Джеймі, є правдивою, тому що Бріоні просто заводила мене протягом години.Стівен Грем: Інша річ, що Овен за мільйон миль від Джеймі. Він один з наймиліших дітей, яких ви коли-небудь зустрічали. Він походить з чудової сім'ї, яка його підтримує, любить. І вони з Філом інтенсивно працювали, щоб витягнути з нього цю роль, тому що вона для нього чужа. Овен не з тих дітей, які стоять і кричать комусь в обличчя. Це також дуальність персонажа, якого ми створили, світле і темне всередині нього. В Овені є потрібні елементи, але також є частини, які не мають нічого спільного з персонажем, якого він грає. Але ось ми закінчили перший епізод, ми всі розбиті на шматки, хтось плаче, а потім ви питаєте: "Де Овен?" - "Нагорі, грає". Він просто пірнає. А ми всі глибоководні водолази, і нам потрібно півтори години, щоб декомпресуватись. А йому ні. Він уже нагорі, грає з дитячим психологом, який за ним наглядав. Він не усвідомлює, яку магію творить у своєму віці. Має унікальний талант, який буває раз у поколінні. - То як знайти талант, який трапляється раз на покоління?Стівен Ґрем: Ну, ви дивитеся на 500 дітей на плівці. Було закинуто величезну сітку, ми переглянули силу-силенну касет. І серед усіх виринула ця перлина. П'ятеро потрапили до короткого списку, і ми провели одноденний воркшоп. Але унікальним є те, що відбулося після того, як ми відібрали Овена. Іншим чотирьом кандидатам, як це заведено в нашій галузі, мали б сказати: "Дякуємо, що прийшли, ви молодці, удачі. Побачимося наступного разу". Ми так не робили. Я одразу сказав: "Ці п'ятеро хлопців зніматимуться". Кожен отримав роль. - Овене, як ви захопилися акторською справою і як ви дізналися про це прослуховування. Овен Купер: Мені зараз 15. Спочатку я хотів бути футболістом. А потім, не знаю як, коли мені було 11, просто клацнуло в голові, що я хочу займатися акторством. Я ходив на уроки драми в Манчестері раз на тиждень, і це додало мені впевненості, вивело з зони комфорту. А потім настає підлітковий вік, і це трохи відкриває очі. І тоді я відправляю касету, не очікуючи нічого у відповідь, а потім через місяць отримую відповідь від Філа. - Ешлі, розкажіть, як це - працювати з таким яскравим молодим актором?Ешлі Волтерс: Для мене це повністю відродило акторську майстерність. Всередині мене повільно згасало світло, а коли я прийшла на знімальний майданчик і побачила Овена, згадала, що таке акторство. Він був таким чистим. З роками нагромаджується рутина, ти весь час думаєш про ремесло, про те, якою буде твоя наступна робота, про те, про се. А він просто з'являється, так невимушено. Якщо у вас є діти, ви пам'ятаєте моменти, коли ви дивитеся, як вони граються в кутку, і вони такі вільні, і ви вірите у все, що вони роблять. Це те, до чого ми всі намагаємося дійти.

У Тернополі відкрили меморіальну дошку полеглому військовослужбовцю Валерію Данилюку. Встановили її на фасаді будинку на вулиці Миколи Карпенка, де жив захисник. Воїн загинув 15 березня 2023 року на Донеччині, похований на Пантеон