Search trend "15 серпня"

11 грудня 1994-го російська армія увійшла в Чечню, наступаючи на трьох напрямках. Так розпочалася І Чеченська війна. Попри певні військові успіхи і взяття росіянами Грозного, підсумком війни, яка завершилася 31 серпня 1996-го, стало виведення російських військ і фактичне визнання незалежності Чечні. Після розпаду СРСР в 1991-му Чечня, як і багато інших республік Союзу, проголосила незалежність. Однак регіон мав лише мінімальну автономію в складі Росії і не вважався однією з 15 радянських республік, які мали право виходу. Президент РФ Борис Єльцин, який допустив розпад СРСР, заявляв, що не визнає відділення регіону всередині країни. У серпні 1991-го чеченський політик і колишній генерал радянських ВПС Джохар Дудаєв усунув місцеву комуністичну владу в Чечні та створив антиросійську автократичну державу. Президент Єльцин боявся, що відділення регіону спричинить ефект доміно для рухів за незалежність в Росії. Він також сподівався повернути цінні нафтові ресурси регіону. Після безуспішних спроб профінансувати чеченські опозиційні групи 11 грудня 1994-го почалося російське вторгнення. Після перших успіхів російської армії чеченці показали запеклий опір в Грозному, де загинули тисячі російських солдат, і ще більше мирних чеченців. Після майже двох років важких боїв, у серпні 1996-го, чеченці відвоювали Грозний. Це сталося після року російської окупації столиці кавказької республіки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми лише хотіли зупинити війну" - у Росії влаштували кривавий теракт Російський контингент в Чечні переважав чеченський в 11-12 разів. Водночас в війні загинули 5,5-14 тис. російських солдат і 3-4 тис. чеченських бойовиків. Втрати серед мирного населення Чечні - 100-120 тис. осіб при населенні регіону на той час трохи більше 1,08 млн осіб. У 1997-му російські війська покинули Чечню. Попри мирну угоду, за якою регіон став де-факто незалежним, Чечня офіційно залишилася частиною Росії. У 1999-му Єльцин віддав наказ почати ІІ Чеченську війну. Причиною стали теракти в Москві та інших російських містах, які російська влада пов'язала з чеченськими бойовиками. Критики Кремля кажуть, що вибухи багатоквартирних будинків влаштувала сама ФСБ, щоб мати привід повернути під свій контроль бунтівний кавказький регіон. Наступник Єльцина на посту президента Путін у 2000-му активізував російську військову агресію в Чечні. Під час цієї війни російську армію звинувачували в багатьох військових злочинах. Проте Москва тоді взяла регіон під свій контроль.

Про це заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на годині запитань до уряду, передає кореспондентка Еспресо Катерина Галко.Він нагадав, що влітку було виявлено факти зловживання бізнесом бронюванням співробітників. Тому уряд, намагаючись зробити справедливу систему бронювання, провів аудит."На підставі цього аудиту, на підставі цієї інвентаризації, вже восени в листопаді було прийнято рішення про встановлення дуже чітких критеріїв для цілої України. Вони є галузевими, й середні заробітні плати в тих галузях, які підлягають бронюванню, Міністерством економіки були проінвентаризовані дуже чітко. На всій території України вони мають належний рівень. Крім цього, є ще одне важливе завдання, що середній рівень зарплат має бути в компаніях, які бронюють. І це справді є принцип - воюй або працюй", - пояснив Шмигаль.На його переконання, бізнес має працювати й наповнювати бюджет і сплачувати належний рівень зарплат."У частині комунальних підприємств, у частині підприємств критичної інфраструктури були запроваджені окремі показники й відповідно рівень бронювання там забезпечується за іншими показниками", - додав очільник уряду.Що відомо про бронювання від мобілізаціїУ червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Наразі сервіс доступний лише для критично важливих підприємств, але з часом Мінцифра планує розширити категорії бізнесу.Менш ніж за місяць, з 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.9 жовтня ЗМІ повідомили про нібито припинення процесу бронювання на час проведення аудиту, в ході якого Міноборони перевірить, кого та на яких підставах забронювали від мобілізації. Однак перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заявив, що на час проведення аудиту критично важливих підприємств бронювання працівників зупинятися не буде.16 жовтня бізнес поскаржився на труднощі з бронюванням співробітників і наголосив, що проблема набирає системного характеру. Підприємства просили уряд про стабільний, передбачуваний і прозорий механізм бронювання.Наприкінці листопада Мінцифра поінформувала, що уряд завершив аудит підприємств, установ та організацій на статус критичності, з 1 грудня забронювати працівників від мобілізації можна буде лише через Дію.3 грудня в Мінекономіки уточнили, які підприємства тепер можуть бронювати працівників.

Особисте життя Блейк ЛайвліБлейк Лайвлі народилась 25 серпня 1987 року в Тарзані, передмісті Лос-Анджелеса, в родині акторів Елайн та Ерні Лайвлі. Вона є наймолодшою серед п'яти дітей у сім'ї, має двох сестер і двох братів. Не дивно, що і сама Блейк завжди мріяла про багато дітей.У різні періоди життя вона зустрічалась з коханням свого дитинства Келлі Блацем (2004—2007 роки), завдяки серіалу "Пліткарка" стала не лише популярною акторкою, а й мала романтичні стосунки з Пенном Беджлі, з персонажем якого зустрічалась і її героїня Серена. Стосунки зірок тривали з 2007 до 2010-го.Протягом пів року у 2011-му Блейк Лайвлі зустрічалась з Леонардо Ді Капріо.У вересні 2012 року акторка одружилась з Раяном Рейнольдсом. До офіційного весілля вони зустрічались майже рік. Подружжя народило трьох діток: Джеймс Рейнольдс 2014 року народження, Інес Рейнольдс 2016 року народження та Бетті Рейнольдс 2019 року народження. Пара не зупиняється, і 15 вересня 2022 року подружжя офіційно оголосило, що очікує на четверту дитину. У березні 2023 року Блейк Лайвлі невимушено оприлюднила фото, показавши себе після народження четвертої дитини. Жартома вона підписала, що не виставляла фото, бо була зайнята.Знакові фільми Блейк Лайвлі"Пліткарка", 2007-2012 роки"Пліткарка" – американська телевізійна драма, знята за сюжетом книг письменниці Сесіль фон Цигезар. Прем'єра цього гучного телесеріалу відбулася 17 вересня 2007 року. Світ побачив 6 сезонів серіалу. Завершальну серію показали 17 грудня 2012 року.В основі сюжету - долі молоді з заможних сімей з елітних районів Нью-Йорка. У серіях можна побачити всі атрибути "золотої молоді": любов, зради, чвари, наркотики, ревнощі, алкоголь тощо. Та про всі ці історії глядач, як і головні герої, дізнається із мегапопулярного блогу "Пліткарка". Ніхто не знає, хто є автором цього блогу."Вік Аделайн", 2015 рікПісля загадкового нещасного випадку головна героїня отримала неймовірний дар. Аделайн перестала старіти. Та чи насправді це добрий подарунок? Адже за довгі роки все довкола змінюється, старіють і помирають близькі люди. Усе мінливе. Усе, крім неї. То, можливо, це й не подарунок, а прокляття? Життя головної героїні зупинилось у той час, коли все навколо має початок і кінець.У фільмі знімалися Блейк Лайвлі, Гаррісон Форд, Еллен Берстін, Аманда Крю та інші."Мілина", 2016 рікЮна дівчина вирушає на малолюдне узбережжя океану, аби насолодитися відпочинком та покататися на дошці для серфінгу. Ніхто й гадки не мав, що океан приховує смертельну небезпеку. Раптова атака гігантської акули заганяє головну героїню на крихітний кам'янистий виступ, розташований приблизно за 200 метрів від берегової лінії. Щоб врятуватись, героїні потрібно знайти вихід із ситуації. Необхідно терміново перехитрити акулу, яка жадає крові й зовсім не збирається відпускати свою нову жертву з пастки, в яку ж сама її й загнала."Світське життя", 2016 рікНеймовірна ретро-комедія в стилі 1930-х років неперевершеного маестро-режисера Вуді Аллена. Юний Боббі, вихований у консервативній єврейській сім’ї, вирушає до Голлівуду. Там він має надію стати відомим у кіноіндустрії. Щоб налагодити зв’язки, Боббі звертається до свого дядька, який має чималий вплив у місті. В його кабінеті хлопець зустрічає чарівну секретарку. Саме роман із цією жінкою втягує юнака в цинічну круговерть світського життя міста мрій."Проста послуга", 2018 рікМолода мама Стефані захоплюється своєю успішною подругою Емілі. Але Емілі раптово зникає. І раптово спливають подробиці, які вона добре маскувала перед усіма. Кінострічка ховає в собі загадку. В ній перетинаються трилер, детектив та комедія. Фільм "Проста послуга" знятий за мотивами роману письменниці Дарсі Белл. Більше новин з життя зірок читайте на сайті Еспресо.Таблоїд   

Про це повідомила пресслужба Мінекономіки."Перші сім підприємств успішно пройшли процедуру оновлення критичності за новими критеріями. Це компанії зі сфери виробництва скляних виробів, меблів, текстилю, керамічної плитки та інших сфер. Компанії отримали можливість бронювати працівників на строк до 12 місяців. Ті, хто критичність не оновив, теж можуть бронювати працівників. Діятиме таке бронювання до 28 лютого 2025 року, це крайній термін для оновлення критичності", - зазначила очільниця відомства Юлія Свириденко.За її даними, за перші два дні відновлення бронювання через Дію компанії подали 3500 заяв на бронювання 26,7 тис. працівників.Для отримання статусу критично важливого приватні підприємства повинні відповідати двом обов'язковим критеріям, а саме:відсутність боргів перед державним або місцевим бюджетом за будь-якими податками та зборами;встановлена на рівні не менше 20 тис. грн середня зарплата за звітний період.Також необхідно відповідати одному з додаткових критеріїв:сума сплачених податків і внесків перевищує €1,5 млн;надходження в іноземній валюті перевищують € 32 млн;підприємство має стратегічне значення для держави (визначено в переліку стратегічних об’єктів);підприємство є резидентом "Дія Сіті";надає послуги зв’язку зі значними доходами;має важливе значення для економіки або потреб громади.Що відомо про бронювання від мобілізаціїУ червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Наразі сервіс доступний лише для критично важливих підприємств, але з часом Мінцифра планує розширити категорії бізнесу.Менш ніж за місяць, з 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.9 жовтня ЗМІ повідомили про нібито припинення процесу бронювання на час проведення аудиту, в ході якого Міноборони перевірить, кого та на яких підставах забронювали від мобілізації. Однак перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заявив, що на час проведення аудиту критично важливих підприємств бронювання працівників зупинятися не буде.16 жовтня бізнес поскаржився на труднощі з бронюванням співробітників і наголосив, що проблема набирає системного характеру. Підприємства просили уряд про стабільний, передбачуваний і прозорий механізм бронювання.Наприкінці листопада Мінцифра поінформувала, що уряд завершив аудит підприємств, установ та організацій на статус критичності, з 1 грудня забронювати працівників від мобілізації можна буде лише через Дію.

Через значні втрати у військовій техніці російські війська в Курській області змушені переходити з броньованих танків і БМП на нові вантажівки прямо з конвеєра, що створює додаткові можливості для ЗСУ. За приблизними підрахунками, з 6 серпня до 26 листопада росіяни в Курську втратили 364 одиниці важкої техніки - здебільшого танки, БМП і вантажівки. Проте ці втрати можуть бути лише "розігрівом перед шоу", оскільки росіяни намагаються замінити сотні втрачених на Курщині машин новою менш броньованою технікою. Про це свідчать дані аналітика Fоrbеs Девіда Акса. "За прогнозами українського розвідника Кrіеgsfоrsсhеr, гусеничних машин буде менше, а колісних - більше. Це може означати зменшення кількості танків, бойових машин БМП і БМД та броньованих тягачів МТ-ЛБ. Це може означати збільшення кількості броньованих вантажівок "Тигр" і "Тайфун". Колісні бойові машини БТР-82 вже надходять на передову в більшій кількості", - зазначив Акс. За словами аналітика, запаси старих машин закінчуються, а іноземні санкції негативно позначаються на новому виробництві. Тому російські заводи пристосувалися до цього, перейшовши від складних гусеничних машин на простіші колісні машини. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Галицькі десантники взяли в полон 11 росіян під час бою на Курщині Акс розповів, що погана новина для ЗСУ в Курській області полягає в тому, що в російської армії не закінчиться техніка, проте є і позитивний момент. "Хороша новина полягає в тому, що нові російські машини менш потужні, ніж старі, які вони замінюють. Одна з причин, через яку нова вантажівка "Тигр" важить лише вісім тонн - удвічі менше, ніж стара БМП-2, - полягає в тому, що "Тигр" має на третину менше броні, ніж БМП-2. Не менш тривожним для російських військ є те, що гусенична БМП-2 набагато мобільніша в багнюці, сльоті та снігу, ніж будь-яка вантажівка. Вантажівки будуть змушені дотримуватися нечисленних доріг, що зробить їх пересування передбачуваним для українських операторів безпілотників і артилеристів", - пояснив він. Минулої доби на Курському напрямку відбулося 15 боєзіткнень, ворог завдав 14 авіаційних ударів 30 керованими бомбами та вчинив 381 артилерійський обстріл, зокрема три - із реактивних систем залпового вогню. Росіяни захопили населений пункт Дарʼїно Курської області. Дарʼїно - це село в Суджанському районі Курської області. Воно перебувало під контролем Сил оборони України з серпня 2024 року.

Про це повідомила пресслужба Мінекономіки.Згідно з повідомленням, це вдвічі більше, ніж у жовтні.До програми долучилися вже понад 4 млн громадян."Кількість учасників програми й сума нарахованого кешбеку продовжують стабільно зростати. Програма створює комплексний ефект: громадяни отримують фінансову підтримку у вигляді 10% кешбеку, держава отримує податки на Збройні Сили, місцеві виробники мають замовлення і створюють робочі місця", - прокоментувала очільниця відомства Юлія Свириденко.У міністерстві нагадали, що кошти від Нацкешбеку оподаткуванню не підлягають.Аби вчасно отримати виплату кешбеку, необхідно активувати картку для виплат у застосунку "Дія". Для цього потрібно перейти до розділу Сервіси, обрати Національний кешбек і вибрати наявну картку для виплат національного кешбеку. Якщо картки ще немає, Дія запропонує відкрити її через застосунок одного з банків-партнерів.У програмі "Національний кешбек" беруть участь провідні національні торгівельні мережі, аптеки, автозаправні станції, а також значна кількість регіональних мереж і окремих магазинів, наголосили в Мінекономіки. До програми приєдналося вже 1600 виробників. Кешбек доступний на 340 тис. товарів українського виробництва.Станом на кінець листопада громадяни відкрили вже 4,6 млн карток. До програми долучилися 15 банків, зокрема державні ПриватБанк, Ощадбанк і Укргазбанк.Уряд на засіданні 20 серпня схвалив постанову про "Національний кешбек", завдяки чому українці зможуть отримати компенсацію 10% за купівлю вітчизняних товарів.Читайте також: Національний кешбек: як працює система, що в ній не так і чи стягуватимуть податок із нарахованої суми

Про це повідомила пресслужба Мінцифри."Цифровізація знищує можливість зловживань, тому від 1 грудня бронювання буде тільки онлайн — у Дії", - йдеться у повідомленні.У відомстві зазначили, що за результатами аудиту 95% підприємств зберегли свій статус критично важливих. Працівників тих підприємств, які порушили механізм бронювання й втратили статус критичних, розбронюють."Оформити бронювання можна буде і на нового співробітника — керівник самостійно підтверджує його зарплату", - уточнили у Мінцифрі.Там наголосили, що параметри бронювання та критичності підприємств стануть чіткішими. Статус критичності підприємства мають підтвердити до 28 лютого 2025 року, а бронювати людей зможуть уже з 1 грудня."Критичні підприємства забезпечують функціонування країни, тож бронювання працівників повинно відбуватися прозоро та справедливо", – резюмували у відомстві.Що відомо про бронювання від мобілізаціїУ червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Наразі сервіс доступний лише для критично важливих підприємств, але з часом Мінцифра планує розширити категорії бізнесу.Менш ніж за місяць, з 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.9 жовтня ЗМІ повідомили про нібито припинення процесу бронювання на час проведення аудиту, в ході якого Міноборони перевірить, кого та на яких підставах забронювали від мобілізації. Однак перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заявив, що на час проведення аудиту критично важливих підприємств бронювання працівників зупинятися не буде.16 жовтня бізнес поскаржився на труднощі з бронюванням співробітників і наголосив, що проблема набирає системного характеру. Підприємства просили уряд про стабільний, передбачуваний і прозорий механізм бронювання.

До кінця 2024 року Чернівці отримають чотири нових автобуси, а до кінця 2025-го — 15 нових тролейбусів. Про це повідомив начальник тролейбусного управління міста Петро Лисак. Тендер на закупівлю тролейбусів відбувся наприкінці серпня за участі міжнародних консультантів від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Читати також: На трасі Київ — Одеса добудують занедбану розв’язку (ФОТО) Після підписання […] Тhе роst Чернівці отримають новий комунальний транспорт: що саме арреаrеd fіrst оn ШоТам.

З початку грудня 2024 року в Україні набувають чинності нові правила бронювання військовозобов'язаних, передбачені постановою Кабміну № 1332. Ця постанова вводить оновлену редакцію Порядку № 76, спрямовану на вдосконалення механізмів бронювання під час мобілізації та воєнного стану.Що зміниться у процедурі бронювання?Замість паперової тяганини, процедура бронювання перейде у цифровий формат через портал "Дія". Така цифровізація значно спрощує управління ресурсами, але водночас накладає відповідальність на бізнес за прозорість та відповідність критеріям. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в етері національного марафону зазначив, що такий підхід забезпечує швидке присвоєння статусу бронювання та його відображення в електронній системі. Тепер з 1 грудня відновлюється сам процес бронювання через портал Дія. Тобто, не через застосунок, а через портал, тому що так зручніше компаніям працювати з інтерфейсом порталу. Бронювання буде працювати тільки в електронному форматі, - розповів Федоров.Фактично, як зазначаюсь в матеріалі УНІАН, перебронювання буде відбуватись "з чистого аркуша". Тобто, йдеться про необхідність повторного бронювання всіх працівників, які на момент набуття чинності постанови Кабміну мали відстрочку. Це дасть змогу оформити усі бронювання однаково та "перезавантажити" цей процес. При цьому всі чинні відстрочки зберігатимуть свою дію до 28 лютого 2025 року.Адвокат Дар'я Тарасенко на власній сторінці в Fасеbооk пояснює:Тепер бронювання відбувається виключно через портал "Дія", можливості подати документи в паперовому вигляді не буде. Виключення – для певних підприємств та установ, які не мають технічної можливості подачі через "Дію" (п. 26 Порядку)Усі установи та компанії, які бажають зберегти статус критично важливих, мають підтвердити свою відповідність новим критеріям до кінця лютого 2025 року, про це повідомили у Мінекономіки. Це не лише стимулює їх бути відповідальнішими, але й встановлює чіткі вимоги, які знижують ризик зловживань чи необґрунтованого отримання привілеїв.Проведений урядом аудит засвідчив, що переважна більшість - 95% підприємств, відповідають вимогам і зберігають статус критично важливих. Щойно підприємство підтверджує свою критичність, воно має заново сформувати та подати списки співробітників для бронювання, використовуючи функціонал порталу "Дія".Важливим є те, що бронювання працівників тепер значно залежатиме від результатів аудиту підприємств. Для бізнесу це сигнал про необхідність не лише зберігати економічну ефективність, а й відповідати державним пріоритетам та критеріям.Які ще важливі зміни очікувати?Загально, квота на бронювання працівників не змінилася — вона обмежена 50% від загальної чисельності людей в установі. Проте, тепер до цієї квоти не зараховуються військовозобов’язані жінки, бенефіціари підприємств, які не є їх працівниками, а також інші категорії. У деяких випадках, за спеціальним рішенням Міністра оборони, ліміт може бути більший за встановлені 50%.Відтепер працівників із зарплатнею нижчою за 20 000 грн, що становить нині 2,5 мінімальних зарплат, не можна забронювати навіть на підприємствах критичної важливості. Це створює додаткові вимоги до компаній, які тепер повинні не тільки забезпечити прозорість зарплатної політики, а й у разі необхідності коригувати рівень оплати праці, щоб відповідати новим вимогам для бронювання.Згідно з новим порядком, переведення працівників на спеціальний облік та надання відстрочки від мобілізації більше не відбуватиметься автоматично. Тепер це займе до 72 годин після подачі списку людей через портал "Дія". Для отримання броні також потрібно буде виконати кілька додаткових умов.Щодо анулювання відстрочки, керівники компаній тепер зможуть подати відповідну заяву через той самий портал. Звичайно, є й інші зміни, але саме ці моменти для приватного сектору є ключовими, оскільки їх розуміння дозволить своєчасно адаптуватися до нових умов.Нагадаємо, у червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Менш ніж за місяць, з 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.16 жовтня бізнес поскаржився на труднощі з бронюванням співробітників і наголосив, що проблема набирає системного характеру. Підприємства просили уряд про стабільний, передбачуваний і прозорий механізм бронювання.

У грудні зʼявиться реєстр відповідальних платників податків. У переліку будуть компанії з різних галузей економіки, а також резиденти Дія Сіty і ФОПи. Влада очікує, що ці нововведення позитивно вплинуть на сплату податків. Але дехто з експертів вважає, що це створить дискримінаційні умови для підприємців. Ми дізнавалися деталі, навіщо створили так званий «клуб білого бізнесу» та які його переваги й нюанси. Про реєстр і хто його формуватиме 1 серпня почав діяти закон, який неофіційно назвали законом про «клуб білого бізнесу». Документ передбачає створення публічного реєстру доброчесних платників податків. 22 жовтня Мінфін затвердив порядок, як це має відбуватися та хто може потрапити до списку. Формуватиме й публікуватиме реєстр Державна податкова служба. 1 листопада презентували платформу «Територія високого рівня податкової довіри», де наразі розповідають про проєкт і критерії відбору, а невдовзі зʼявиться перелік компаній. Як повідомив голова податкового комітету ВР та один з ініціаторів закону Данило Гетманцев, перший перелік сформують наприкінці листопада за результатами четвертого кварталу 2023 року і трьох кварталів 2024-го. На початку грудня кожен зможе перевірити, чи потрапив до реєстру. За його словами, на сайті підприємці зможуть ознайомитися з середніми показниками для різних груп платників податків. Ці дані автоматично розраховуватимуться й надаватимуться Державною податковою службою. «Податкова публікуватиме середнє податкове навантаження за галузями, податками, середньою зарплатою в регіонах. Кожен зможе за своїм КВЕДом визначити, чи підприємство виконує нормативи та середні показники. На калькуляторі можна буде порахувати, чи ти член „клубу білого бізнесу“, чи треба щось зробити (доплатити податки до державного бюджету, підвищити податкове навантаження). Сам реєстр буде публічним, на цьому наполягають підприємці», — розповів Гетманцев у подкасті «Що з економікою?». Що це може дати бізнесу У Міністерстві фінансів очікують, що ці нововведення позитивно вплинуть на сплату податків і мотивуватимуть підприємців виходити з тіні. Данило Гетманцев зазначив, що компанії з реєстру отримають низку переваг в адмініструванні податків, зборів і платежів. На сайті проєкту надали деталі щодо кожного нововведення: Мораторій на документальні перевірки (винятки — перевірки щодо бюджетного відшкодування, а також з питань трансфертного ціноутворення, за ініціативою платника податків або у випадку надходження доказів/інформації щодо ризиків сплати податків). Як це працює зараз: У пункті 78.1 Податкового кодексу наведено чимало підстав для проведення документальної позапланової перевірки. Серед них — несвоєчасне подання декларації, виявлення неточностей у звітах, отримання скарги чи інформації про порушення податкового законодавства тощо. Для учасників «клубу білого бізнесу» перелік підстав для перевірок значно звузиться. Скорочення термінів перевірок (терміни камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ триватимуть до 5 та до 10 робочих днів відповідно). Як є зараз: загальний термін камеральної перевірки — 30 календарних днів з дня подання декларації. Загальний термін документальної перевірки — 15 робочих днів для великих платників податків, для менших — 5-10 робочих днів. Індивідуальні податкові консультації (надаватимуться ДПС упродовж 15 календарних днів). «Зараз для всіх передбачений термін у 25 календарних днів. Однак на практиці буває, що індивідуальна податкова консультація надається довше аніж пів року», — коментує юрист адвокатського обʼєднання Раrаdіgm Іван Щеглаков. Особистий консультант (за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, який супроводжує його у всіх питаннях, повʼязаних з адмініструванням податків). Серед інших обовʼязків помічника — завчасно сповіщати про наближення термінів декларування та сплати податків; консультувати щодо виправлення помилок у звітності. «Такого раніше не було. Для отримання допомоги потрібно було оформлювати запит на індивідуальну податкову консультацію або звертатися до контакт-центру за номером телефону чи в телеграмі. Додам, що якість консультацій через телеграм була досить сумнівною», — зазначає юрист. Автори ініціативи анонсували, що учасники «клубу білого бізнесу» зможуть отримати й певні переваги у бронюванні співробітників. Зокрема, у законі є рекомендація Кабміну забезпечити бронювання до 25% військовозобов’язаних працівників для тих компаній, які увійшли до реєстру. «Це означає, що Кабмін може ввести бронювання для „білого“ бізнесу, а може і не вводити. У чинному законодавстві зараз немає положень, які б надавали якісь спрощення для бронювання представникам „клубу білого бізнесу“», — пояснює юрист Іван Щеглаков. Він додає, що про впровадження економічного бронювання співробітників для учасників клубу також наразі не йдеться. Народний депутат Ярослав Железняк у коментарі для DОU зазначив, що підтримує цю ініціативу. На його думку, це позитивно вплине на бізнес, зокрема і на резидентів Дія Сіty, адже терміни перевірок стануть коротшими. Водночас дехто з економічних експертів вважає, що цей закон створює дискримінаційні умови для бізнесу та посилює вплив ДПС на підприємців. Наприклад, співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач зазначив, що ця правильна ідея перетворилася на «закритий клуб», в який потраплять ті компанії, які радше цікаві самій податковій. А на думку економіста й політолога Юрія Гаврилечка, закон порушує Конституцію України та створює дискримінаційні умови для бізнесу. Ми також звернулися до низки ІТ-компаній, щоб дізнатися їхню думку про «клуб білого бізнесу». Нам відповіли, що або вперше чують про такий закон, або ще недостатньо дослідили ці нововведення, щоб надавати їм публічну оцінку. Як потрапити до переліку та які критерії відбору Список представників «клубу білого бізнесу» формуватиме ДПС. Перевірити, чи входить компанія або ФОП до цього переліку, можна буде за посиланням. На сайті проєкту прописали як загальні вимоги для всіх учасників, так і окремі критерії для кожної з груп. Для резидентів Дія Сіty критерій лише один: рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній серед резидентів. Додамо, щоб стати резидентом правового простору, компанія вже має відповідати певним вимогам. Наприклад, її дохід має становити від €200 тисяч, а середня зарплата фахівців — від €1200/місяць, штат має бути від 10 осіб. У проєктному офісі Дія Сіty уточнили для DОU, що ДПС автоматично обраховуватиме середній показник рівня сплати податків серед резидентів: «Якщо резидент сплатив податків більше, ніж середній показник — він у „клубі білого бізнесу“. Резидентів це не має обтяжувати. Для тих, хто не потрапить у перелік, нічого не зміниться». Критерії для ФОПів третьої групи такі: дохід має перевищувати 5 мільйонів гривень на рік;рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній по галузі за останні чотири квартали;рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні чотири квартали. ІТ-ФОПам потрапити до «клубу білого бізнесу» може бути складно. Адже для ІТ-ФОПа з середньою винагородою у $2500 дохід (тобто виторг) у 5 мільйонів гривень на рік видається не дуже реальною сумою. Критерії для юридичних осіб на загальній системі оподаткування: рівень сплати податку на прибуток має дорівнювати або перевищувати середній по галузі за останні чотири квартали;рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні чотири квартали, за умови наявності мінімум п’яти працівників. Додамо, що згідно зі звітом Держстату фахівці у сфері «Інформація та телекомунікації» у середньому отримують офіційну зарплату 50 188 гривень. Серед спільних вимог до всіх категорій — вчасне подання звітності, відсутність заборгованостей, санкцій або процедур з банкрутства, а також перебування понад рік на обліку в ДПС. На сайті проєкту інформують, що галузь визначатиметься за основним видом економічної діяльності компанії чи ФОПа. Перелік буде оновлюватися щоквартально. Тож компаніям і ФОПам потрібно буде у другому місяці кожного кварталу перевіряти свою присутність у цьому реєстрі. Якщо ж ДПС виявить, що платник податків вже не відповідає певним критеріям, інформацію про нього приберуть з переліку. Як розʼяснили у Мінфіні, можна буде відмовитися від оприлюднення інформації про себе, у такому випадку згадку про вас заберуть з сайту. Розʼяснення економістів Експерти Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Тарас Маршалок і Ліна Задорожня у коментарі для DОU проаналізували ініціативу: «Ухвалення закону є важливим кроком у реформуванні податкової системи в умовах війни. Закон окреслює підхід до взаємовідносин між державою та бізнесом, де контроль замінюється партнерством. Для підприємців це відкриває можливості для розвитку в складних умовах, а для держави — зміцнює податкову базу, сприяє економічній стабільності. Окрім цього, такий закон відображає європейський напрям руху. Адже раніше Україна взяла на себе зобов’язання перед МВФ удосконалювати механізми адміністрування податків, що також задекларовано й у Національній стратегії доходів. Концептуально ця ініціатива прогресивна, але викликає занепокоєння, що учасники переліку репрезентуються як якийсь особливий клуб. По-перше, всіх платників податків, які в установленому порядку зареєстрували і ведуть свою діяльність, можна вважати «білими». Також не обов’язково у них відсутні проблеми (наприклад, з тієї ж заборгованості), можливо, вони просто не виявлені. Важливо, щоб спрощення процедур для одних платників не перетворилося на «клеймо» для всіх інших. Наприклад, не зрозуміло, чому ФОП з виторгом до 5 мільйонів гривень є менш «білим» за того, в якого такий виторг є. Є ризик, що деякі підприємства чи підприємці створюватимуть для себе таке позитивне реноме штучно — зокрема, для того, щоб у майбутньому використовувати переваги «клубу білого бізнесу» у власних (не завжди законних) цілях. Для резидентів Дія Сіty рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній серед резидентів (йдеться про 10 мільйонів гривень за ІІ півріччя 2023 року — І півріччя 2024 року). Це може звузити коло компаній: якщо рахувати за середнім арифметичним значенням. Тому важливо використовувати показник медіани. Особливо це актуально після того, як до Дія Сіty долучилася ІТ-компанія Grаmmаrly. Ще нюанс — законодавець встановив, що платник має перебувати на обліку мінімум рік, що потрібно для розрахунку критеріїв. Водночас варто зауважити, що новостворені підприємства також можуть бути "білими"». UРD від 12:25. Своєю оцінкою поділився також Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії: «Закон передбачає достатньо складну в адмініструванні систему, в який „білий“ бізнес має відповідати більше ніж десятку вимог. Окремі особливості у переліку вимог — для юридичних і фізичних осіб, суб’єктів господарювання на загальній та спрощеній системі оподаткування та для резидентів Дія Сіty. Для бізнесу, що відповідає усім переліченим у законі вимогам, держава втрачає право робити низку перевірок, які для такої категорії бізнесу є відверто надмірними. Здавалося б, навіщо давати „привілей“ відсутності перевірок компаніям, які не викликають жодних питань? Бізнес добре знає, що факт такої перевірки нерідко є своєрідним запрошенням до корупційного діалогу. Тому такі умови, які пропонуються для „білого“ бізнесу, варто створити для усього бізнесу. Цивілізований підхід — це ставлення до будь-якого бізнесу як до „білого“, допоки не доведене зворотне. Окрім партнерського ставлення з боку держави, бізнес цінуватиме передбачуваність державної економічної політики. Зараз цього бракує: хоч приймаються достатньо непогані довготермінові стратегії, паралельно з’являються ініціативи сумнівної якості, які не вписуються в рамку цих стратегій та суттєво ускладнюють планування. Наприклад, проголосований парламентом в жовтні закон про підвищення податків не підписаний президентом, а уряд з парламентом досі узгоджують деталі його імплементації».

Якщо не зможемо здолати ворога нині, то будемо приречені на повторення історії 1930-х, каже історикиня Наталя Романець Усе більше країн визнає Голодомор 19321933 років геноцидом українців. Чи можна вважати, що так світ усвідомлює свою часткову провину, що допустив таку трагедію? &еnsр;У питанні визнання Голодомору геноцидом у світі відбувся значний прорив. Велику роль у цьому зіграла нинішня війна. Та я не сказала б, що країни цивілізованого світу усвідомили й визнали помилки. Якби це сталося, то було б інше ставлення до протистояння з Росією. Багато подій із нашої історії Заходові важко зрозуміти. Іще наприкінці 1980-х на початку 1990-х радянські поети й письменники Євген Євтушенко, Андрій Вознесенський та Віталій Коротич читали за кордоном лекції і згадували в них про Великий терор у СРСР. Часто слухачі запитували їх: "Чому люди не викликали поліцію?" Вони не розуміли, що радянська таємна поліція ці репресії і здійснювала. У працях західних дослідників бачу, що вони інколи не розуміють радянських документів, особливо періоду колективізації, Голодомору та репресій. Сприймають усе, що написано в них, буквально, а папери ГПУ та партійних органів потрібно аналізувати, добре знаючи контексти того періоду. Нам необхідно докласти ще багато зусиль, щоб на Заході сформувалося розуміння подій в Україні радянського періоду, аби знали, що таке більшовицький російський окупацій­ний режим. Тоді вони усвідомлять, що нинішня війна це не той випадок, коли можна домовитися. Це війна за наше існування. Якщо не зможемо здолати ворога, то приречені на повторення трагічних подій кінця 19201930 років. Чому теми Голодомору багато десятиліть не висвітлювали в західних виданнях? &еnsр;Радянський Союз докладав багато зусиль для замовчування теми Голодомору. У газеті "Зоря", яку видавали в Дніпропетровській області в 19321933 роках, я бачила на одній сторінці список сіл, занесених на чорну дошку, й поруч інформацію про важке й голодне становище селян на Заході. Це верх цинізму. Люди масово виготовляли собі труни Також роль зіграв прихід до влади в Німеччині нацистського режиму. Нацисти активно використовували у своїй антикомуністичній пропаганді факт голоду в Україні. На нашій території жило багато німців, і вони отримували допомогу, яку в радянській пресі називали гітлерівською. Вона надходила від різноманітних благодійних організацій та приватних осіб із Німеччини, Швейцарії, Польщі, Литви, Латвії і навіть Ватикану. Використання нацистами в антикомуністичній пропаганді факту голоду в Україні призвело до того, що ця тема серед частини західних інтелектуалів була дискредитована. Цьому сприяла також популярність на Заході лівих прорадянських переконань. Там вважали, що в СРСР формується нове, щасливе, суспільство робітників і селян. Іще частину прихильників СРСР фінансували з Москви, тому вони писали те, чого від них очікували. Що стало причиною Голодомору? &еnsр;Протягом кількох років перед Голодомором влада проводила суцільну колективізацію, яка повністю дезорганізувала ситуацію в аграрному секторі. Першу спробу комунізувати українське село здійснили в 19191921 роках. Тоді селянський спротив змусив більшовиків відмовитися від задумів. З початком примусової колективізації частина заможних селян "саморозкуркулювалася" розпродувала майно. Коли це стало неможливим ламали та здавали на брухт навіть новітню техніку. Також масово вирізали худобу. Це призвело до значного скорочення поголів'я худоби та птиці. Ці збитки не можна було швидко компенсувати. Та влада вважала, що з появою колгоспів, таких собі соціалістичних фабрик із виробництва сільськогосподарської продукції, зможе без проблем отримати потрібну кількість зерна, м'яса та молока. Але сільське господарство залежить від природних умов, специфічних знань і навичок людей. Коли селян загнали до колгоспів, вони там працювати не хотіли. Це було щось нове в українському селі, де люди протягом сезону з ранку до вечора працювали на полі. Від цього залежали урожай та існування родин. Бригадири ходили по хатах і виганяли на роботу колгоспників. Це позначалося на стані полів та ферм. Передумовою Голодомору була також система хлібозаготівельних планів. Колгоспи зернових районів мали здавати державі від 1/4 до 1/3 валового збору зерна. Рахували цю частину від урожаю, який був на полі. Це набагато більше від того, що довозили до комори. Втрати збіжжя під час збору і транспортування тоді доходили до 40 відсотків урожаю. З Москви спускали цифри, які не враховували цих втрат та реальної врожайності. Тому в 19311932 роках села отримували заготівельні плани, які не могли виконати. Особ­ливо це було поширено 1932-го, коли керівництво багатьох колгоспів і районів УСРР чинило спротив прийняттю хлібозаготівельних планів. Під час тодішньої хлібозаготівельної кампанії влада кілька разів зменшувала план для України. Тобто в Москві теж фактично визнавали його нереальним. У марксистській концепції не було місця для селянства З кінця листопада 1932 року посилилися репресії, які набули тотального характеру, та почалися масові обшуки селян як колгоспників, так і одноосібників. Кремль вимагав, щоб заготівельні плани виконали за рахунок так званих невидимих припасів хліба, тобто вилучення в селян "розкраденого, незаконно розданого і прихованого" зерна. У січні 1933-го охочих залишити Україну почали арештовувати. Частину відправляли до концтаборів або в заслання. Більшість селян повертали назад, фактично прирікаючи на голодну смерть. Під час тотальних обшуків у селян вилучали не тільки зерно, а всю їжу. Українська дослідниця Анна Капустян опрацьовувала спогади очевидців тих подій з території України та Росії. В українців забирали все і майже в кожній родині хтось помер від голоду. Коли росіян питали, скільки в них у сім'ї людей померло від голоду, то ті дивувалися: чому хтось мав помирати? У них залишалися овочі, й вони мали що їсти. Чому важливе визнання Голодомору геноцидом? &еnsр;Передусім це потрібно для вшанування пам'яті людей, які померли від голоду. У них не було навіть нормальних поховань. У 19341935 роках в Україні був новий голод, спричинений великою посухою в південних областях. Органи НКВД, які фіксували настрої населення, відзначали, що селяни в окремих регіонах України почали масово собі виготовляти труни. Не хотіли, щоб їхні тіла звалювали на купи у великих ямах, як під час Голодомору. Сучасні події доводять, що ми не засвоїли уроків історії. Тому все повторюється. За 30 років ми належним чином не змогли добитися від світової спільноти визнання Голодомору геноцидом. Лише коли почалася широкомасштабна російсько-українська війна й дії окупантів мали відверто геноцидний характер, то на Заході почали проводити аналогії з Голодомором. Голод як зброю російська влада нині активно використовує на окупованих територіях. Звільнені з російського полону розповідають, що тортури голодом для них були найжахливіші. Смерть від голоду настає поступово, з муками. Історик Вахтанг Кіпіані розповідав про запис інтерв'ю з очевидцем Голодомору в Канаді. Чоловік мав досить добрий вигляд, як на свої роки. Та коли почали розмову про 19321933-ті, він перетворився на "шмаття", почав плакати, його трусило. Інтерв'ю записати не вдалося. Хоча той чоловік тривалий час успішно жив за кордоном, спогади про найстрашніший період його життя так на нього вплинули. У 20132016 роках на курсах підвищення кваліфікації я читала лекції для вчителів про Голодомор і Великий терор. Учителі старшого покоління на мене дивилися так, ніби готові були поставити мене до стінки й розстріляти. Люди, які ненавиділи все українське, викладали у школах. Це дало свої результати. Зокрема, як проголосували 73 відсотки українців 2019 року. Не можна просто перестати стріляти. У 1920-х теж втомилися від війни й перестали стріляти. Потім українські селяни отримали колективізацію, розкуркулення й у муках помирали під час Голодомору. Більшість ваших досліджень стосується кінця 1920-х початку 1930 років? &еnsр;Період мого навчання в університеті припав на час перебудови й відновлення незалежності України. Тоді зріс інтерес до історії радянської доби. З'являлися публікації на заборонені раніше теми. Виник цілий напрям, що зосередився на вивченні ставлення селян до аграрної політики більшовиків, їхніх настроїв під час колективізації та Голодомору, форм спротиву. Про це були лише згадки в партійних документах, але мені завжди було цікаво відшукати подробиці. Як-от про "куркульське" повстання на території трьох районів Дніпропетровського округу 1930 року відоме нині як Павлоградське повстання. Його учасники не підпадали під закон "Про реабілітацію жертв політичних репресій" 1990 року. Реабілітовували тих, хто проти радянської влади нічого не робив. Учасники Павлоградського повстання відкрито знищували активістів, які брали участь у колективізації. Отримати їхню справу було важко, але мені вдалося, і я реконструювала події повстання. Після розправи над учасниками цього виступу справа не закінчилася. Чекісти продовжували шукати тих, хто негативно ставився до радянської влади. Масово фальсифікували справи "контрреволюційних організацій". Їх підв'язували до Павлоградського повстання. Постійні зачистки, зокрема серед керівництва колгоспів, мали негативні наслідки. Павлоградський район опинився серед тих, які найбільше постраждали під час Голодомору. Чи були якісь особливості Голодомору в таких регіонах, як Дніпропетровщина, яку ви мали змогу досліджували найбільше і яка на початок 1930 років видавалася досить індустріалізованою? &еnsр;Тоді до Дніпропетровської області входили також сучасна Запорізька, частини Кіровоградської, Миколаївської та Херсонської. Виділяли лише чотири приміські райони, а 45 були сільські. Частина з них була далеко від залізниць і доріг. Це погіршувало ситуацію з продовольством під час Голодомору. Навесні 1933-го люди масово вимирали через відсутність їжі. Навіть коли влада почала виділяти якусь допомогу для колгоспників, то завести її до тих районів було важко. Ґрунтові дороги не повисихали й були непрохідні. Навіть коні не могли пересуватися. Дніпропетровщина це степ, і способів для порятунку селян тут було набагато менше, ніж у лісовій місцевості. Виняток узбережжя Азовського моря та річок, де виживали за рахунок риби. На масштаби голоду на Дніпропетровщині вплинуло те, що саме ця область була одним з основних виробників товарного збіжжя в межах СРСР. Тому регіон став полігоном для репресій. Тут найбільше сіл занесли на чорну дошку. На відміну від, наприклад, Чернігівської області, в Дніпропетровській до серпня 1931-го провели суцільну колективізацію. Великого одноосібного сектора не залишилося, колгоспи були неспроможні забезпечити необхідну кількість збіжжя, тому саме в нашій області було найбільше репресовано селян за розкрадання колгоспного хліба. Це звучить дивно, але хлібозаготівлю проводили не лише в селах, обшуки в пошуках збіжжя здійснювали й у містах. Серед працівників підприємств було багато колишніх селян. До них із сіл тікали родичі та знайомі. Водночас намагалися якесь збіжжя приховати. Чекісти шукали в будинках, де бачили приїжджих селян або якщо хтось із мешканців їздив до села і щось привозив. До міст і заводів у пошуках їжі сходилися люди із сіл. Вони ставали безпритульними, і більшість помирала. На заводі імені Петровського в Дніпропетровську (нині Дніпро. Країна) трупи робітників лежали в цехах по декілька днів. Але керівництво це не турбувало, воно більше переймалося контрреволюційними чутками, що ширилися через смерті від голоду. Також у містах іще 1932-го знизилася якість хліба, туди почали додавати все більше домішок різних бур'янів. Це призводило до масових отруєнь і непотрібних для влади розмов. 2 квітня 1933-го з Дніпропетровського обкому КП(б)У звітували до Кремля: "За последние 23 года сельского населения во многих районах нашей области значительно поубавилось". От так просто. Далі йшлося про брак робочих рук і додавалася довідка про те, скільки до області потрібно переселити людей із Росії. У той час голод іще не досяг піку, найвища смертність була у травні-червні 1933-го. Багатьох людей можна було врятувати, надавши продовольство. Та місцева влада просила не допомогу, а російських колгоспників. У листі чітко вказано кількість домогосподарств, які потрібно заселити: Криворізький район 300, Апостоловський 500 і т. ін. Таке переселення провели у 19331934 роках. 3040 від­сотків повернулися назад, бо вони потрапили на голод 19341935 років. Та й місцеві їх недобре приймали. Чи можна вважати колективізацію та Голодомор піком наступу радянської влади на українське село? &еnsр;Це було глобальне протистояння, оскільки в марксистській концепції не було місця для селянства. Пролетарська революція мала відбутись у промислово розвинених країнах, а не у відсталій аграрній Російській імперії. Більшовики зіткнулися з великим селянським морем. Протистояння з ним спочатку закінчилося перемогою селян 1922 року прийняли новий земельний кодекс Російської Федерації, який закріпив чорний переділ поділ землі за трудовими нормами й можливість обирати форму землекористування. Та більшовики прагнули втілити в життя концепцію Маркса. Відновлення війни було неминуче. Росіяни нині використовують методи Сталіна Певний період були сподівання на світову революцію, але наприкінці 1920-х стало зрозуміло, що її не буде. Тоді з'явилася сталінська концепція побудови соціалізму в окремо взятій країні в "умовах ворожого оточення". Більшовикам вдалося загнати селян до колгоспів і отримати перемогу. Використовуючи Голодомор, більшовики примусили українських селян змиритися з колгоспною системою господарювання. Науковці, які збирали спогади очевидців Голодомору, звернули увагу, що спочатку люди розповідають про жахи 19321933 років, а потім кажуть: "Згодом було добре у колгоспі нас годували". Таке от перевиховання голодом, люди були змушені працювати, щоб вижити. Вони не вимагали нормальних умов та гідної платні. Та повністю змінити українського селянина не вдалося. Після Голодомору селяни зосередилися на роботі на присадибних ділянках. Влада активно боролась із цим, вимагала більше віддаватися колгоспам. Напад Росії на Україну 2014-го це продовження війни з українцями, яку вів Кремль в 19321933 роках? &еnsр;Нині росіяни використовують багато методів, якими діяв Сталін. Вони використовують голод як зброю, знищують порти й судна зі збіжжям. Важливо, що не лише в нас, а й на Заході серед частини суспільства виникає усвідомлення цього. Фінансування добудови Національного музею Голодомору в Києві включено в безпекову угоду між Україною та Канадою, яку підписали 24 лютого 2024 року. Канадський уряд виділив $15 млн на завершення будівництва. Про що це свідчить? &еnsр;Цей значущий проєкт попри все потрібно завершити. За роки незалежності в Україні збудували не так багато нових музеїв. У нас навіть вшанування жертв Голодомору тривалий час відбувалося як громадська ініціатива. Добре, що маємо впливову українську громаду у США й Канаді. За їхньої підтримки тривалий час виділялися гранти і здійснювалося фінансування наукових досліджень Голодомору. На території Ізраїля не живуть нащадки тих, хто знищував євреїв під час Голокосту. В Україні живуть онуки та правнуки тих, хто втілював політику Голодомору. Слід про це пам'ятати й розуміти, що це вплинуло на процес дослідження Голодомору.

Якщо найближчої неділі пройдуть парламентські вибори, то 34% голосів виборців, які вже визначилися та пішли б голосувати, отримала б гіпотетична партія колишнього головнокомандувача ЗСУ й чинного посла України у Великій Британії Валерія Залужного. Про це свідчить соціологічне дослідження Центру "Соціальний моніторинг". Це перше опитування, проведене з початку широкомасштабного вторгнення РФ, яке демонструє електоральні схильності українців. Гіпотетичні парламентські вибори мали б такий результат: Партія Валерія Залужного - 34%, Партія Володимира Зеленського - 12%, "Європейська солідарність" Петра Порошенка - 9%, Партія Кирила Буданова - 7%, Партія Дмитра Разумкова - 6%, "Батьківщина" Юлії Тимошенко - 6%, "24 серпня" Сергія Притули - 6%, Партія Андрія Білецького - 4%, УДАР Віталія Кличка - 3%, "За мир! За життя" Юрія Бойка - 2%, "Радикальна партія" Олега Ляшка - 1%, Партія Олексія Арестовича - 1%, "Голос" (Кіра Рудик) - 1%, Інша партія - 3%. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якби були вибори президента, більшість проголосували б за Залужного: опитування "Під час дослідження соціологи навмисно не згадували партії "Слуга народу", аби зосередитись на потенційному лідерстві голови політичної сили", - пояснив директор центру "Соціальний моніторинг" Дмитро Дмитрук. Якщо вибори відбудуться у найближчу неділю, то брати у них участь готові 76% українців. З них 54% точно братимуть участь у голосуванні та визначились у поглядах. Соціологічне дослідження проведено Центром "Соціальний моніторинг" на замовлення Аmеrісаn Роlіtісаl Sеrvісеs методом телефонного інтерв'ю серед 1200 респондентів. Дослідження проводилось з 15 по 21 листопада 2024 року. Ймовірність похибки опитування складає 1,8-2,9% Більшість опитаних українців не хочуть, щоб президент Володимир Зеленський балотувався на другий термін. Такі результати дослідження Центру "Соціальний моніторинг". 34% респондентів вважають, що Зеленський має балотуватися на другий термін. 61% проти цього.

У 2024 році було зафіксовано найспекотніші періоди з червня по серпень за всю історію спостережень, продовжуючи приголомшливу смугу рекордних глобальних температур, яка почалася в червні 2023 року. Цей несподіваний стрибок температури, описаний кліматологами як принизливий і збентежений, спонукав до інтенсивного дослідження факторів, що сприяли цьому. Останні температурні тенденції З червня по серпень 2024 року глобальні температури досягли рекордних значень, перевищивши аналогічний період 2023 року. Ця надзвичайна спека не обмежувалася літніми місяцями; За даними Інституту космічних досліджень імені Годдарда (GІSS) НАСА, глобальні температури встановлюють нові рекорди протягом 15 місяців поспіль, починаючи з червня 2023 року і триваючи до серпня 2024 року. Хоча ця тривала хвиля […]

Про це розповів заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів у коментарі Fоrbеs Ukrаіnе.За його словами, аудит зафіксував такі найбільші зловживання компаній:необґрунтоване й різке зниження заробітної плати працівників після набуття статусу критичності;використання різних моделей бронювання, щоб понаднормово збільшити кількість заброньованих;деякі регіональні критерії мали формальні ознаки;необґрунтоване збільшення штатної чисельності після визначення критичності, зокрема у підприємств, яким дозволено бронювати всіх працівників.Кіндратів наголосив, що за час аудиту 5% підприємств втратили статус критично важливих.Що відомо про бронювання від мобілізаціїУ червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Наразі сервіс доступний лише для критично важливих підприємств, але з часом Мінцифра планує розширити категорії бізнесу.Менш ніж за місяць, із 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати усіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.9 жовтня перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заявив, що на час проведення аудиту критично важливих підприємств бронювання працівників призупинятися не буде.

Кость Левицький намагався розвивати хист українців до підприємництва "У нас було багато видатних осіб у різні періоди історії. Але більшість із них була пов'язана з війнами, революціями, збройною боротьбою. А Кость Левицький був прихильник мирного шляху розвитку держави, здобуття влади. Він мав величезний досвід, оскільки йому довелося жити в п'яти політичних режимах Австрія, Польща, ЗУНР, перша радянська окупація, німецька окупація. І цей досвід міг бути використаний", висловив думку про першого керівника Державного секретаріату ЗУНР, юриста Костя Левицького, доктор історичних наук, професор Ігор Андрухів. Кость Левицький народився 18 листопада 1859-го в містечку Тисмениця неподалік Станіславова, нині Івано-Франківськ, у родині греко-католицького священника. Батько, отець Антон, деякий час допомагав ієрею в церкві, а згодом отримав власну парафію в селі Нижнів над Дністром й переїхав туди із сім'єю. У дитячому віці Кость виявляв неабиякі здібності до навчання. Після успішного закінчення школи вступив до Станіславівської гімназії. У місті на той час жили українці, поляки, євреї, вірмени, німці, однак у навчальному закладі існував дух українства. Мовою викладання була польська, проте учні-українці між собою розмовляли рідною мовою. Переходили на українську під час спілкування з ними й поляки. До 1871-го директором гімназії був українець за походженням. Під час навчання Левицький вступив до нелегального об'єднання "Громада", створеного ще 1863-го. Про це він згадував на шпальтах газети "Станіславівські вісті" від 29 серпня 1937 року: "Трималось іще життя між українськими учениками, званими студентами&hеllір; Там була "Громада", тайна українська організація, піддержувана родиною Заклинських, і в цій громаді знайшов я перше національне вишколення та організаційне приспособлення&hеllір;" Першим почав вести офіційні документи українською Восени 1878-го, після закінчення гімназії і вдалого складання випускних іспитів, Кость розпочав навчання на правничому факультеті Львівського університету. Під час студентських років юнак активно залучався до громадської праці в молодіжних об'єднаннях націо­нального характеру. Один із них "Дружний лихвар", куди Кость вступив на початку 1880 року. 1882-го, після закінчення університету, працював у канцелярії Галицького намісництва, де здобув перший управлінський досвід. За два роки захистив дисертацію з права, а 1890-го відкрив у Львові приватну адвокатську контору. На першому ж судовому процесі новоспечений адвокат вимагав від прокурора виголошення обвинувачення українською. Сам Левицький принципово вів справи рідною мовою. І саме він першим почав вести офіційні документи українською. У львівському правничому світі здобув повагу, особ­ливо в цивільних справах. Старші адвокати, українці й поляки, приходили до Левицького розв'язувати важкі юридичні завдання. А знав він чимало, бо читав багато німецьких правничих журналів. "Д-р Кость Левицький мав тоді коло 30 літ, високого росту, гарно збудований, дуже пристійний, з румяно-­білим обличчям, з темним заростом і темним волоссям в коротку щітку. Мені тоді показався як людина зрівноважена, з достойною поведінкою, чим викликав притягаюче вражіння. Говорив коротко, лагідно і по-приятельськи. Особливо цим останнім здобув мої симпатії, бо вже з моєї піврічної практики я переконався, що молодий "академік"-студент був переважно трактований як нуля. Д-р Кость Левицький визначив мені місячну платню у висоті 25 ринських, попереджуючи мене про те, що він є педантом і вимагає педантичної праці, а це мені як молодому академікові на будуче придасться", писав у спогадах доктор права Олександр Баранецький, який у 18921895 роках працював канцелярійним урядником в адвокатському бюро Костя Левицького. Свій професійний досвід Кость Левицький популяризував на сторінках українського журналу "Часопись Правнича" і з 1889-го був його незмінним редактором протягом перших 10 років існування. На сторінках видання публікували розвідки з історії права, переклади основних законів Австро-Угорської імперії українською мовою. Таким чином, удосконалювалася українська юридична термінологія. 1893-го з'явилося перше видання книжки "Німецько-­український правничий словар" Костя Левицького, що став класикою юридичної літератури. На його створення автор витратив 10 років. Левицький намагався розвивати хист українців до підприємництва. Для цього вивчав австрійський досвід. Раніше, 1883-го, він став співзасновником першого українського кооперативу "Народна торгівля", що згуртував перед Першою світовою понад сотню споживчих товариств і кілька тисяч фізичних осіб. Для нього Кость писав статут. Ще під час навчання в гімназії Левицький вступив до Товариства "Просвіта" й майже одразу став його секретарем. Адвокат розумів, що народові потрібен не лише правовий захист, але й елементарна освіта. Особливою заслугою Костя Левицького було придбання "Просвітою" у квітні 1895-го власного будинку у Львові, на площі Ринок. У ньому розмістилися також Наукове товариство ім. Шевченка з бібліотекою і музеєм, громадські організації. Левицького обрали головою львівської контори, а з 1900-го впродовж шести років він фактично керував і головним відділом "Просвіти". Влітку 1903-го очолив Крайовий комітет, який розробив проєкт статуту фонду побудови руського Народного театру у Львові. Нову ідею фінансово підтримав професор Михайло Грушевський та інші галицькі українці. Завдяки старанням Левицького відкрили страхову компанію, ідею створення якої у Львові виношували 30 років. Левицький розробив для неї проєкт статуту та став співзасновником Товариства "Дністер", створеного 1892-го, й однойменного кооперативного банку (1894). Теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії "Спочатку товариство займалося страховими випадками, пов'язаними лише з пожежами. Пізніше вже пере­орієнтувало свою діяльність на різні випадки: це й хвороба поголів'я худоби, і повені, й т. д." каже Павло Артимишин, кандидат історичних наук. Ще одне дітище Левицького "Крайовий союз кредитовий" у Львові. Українські кооперативи змогли отримувати кредити з банків Австро-Угорщини, завдяки ним українці засновували бізнес, купували нерухоме майно чи землю. Також надавалися консультації у проведенні господарських операцій, союз виділяв кошти на спорудження церков та видавничо-виховну діяльність. Кількість кредитних кооперативів за 15 років існування установи зросла у 16 разів, а власні кошти збільшились у 58 разів. 25 грудня 1906-го Контрольна рада обрала Левицького Генеральним директором союзу, що фактично став центральною ощадною касою української кооперації. Страхова компанія "Карпатія", яка діяла з 1911-го під протекторатом митрополита Андрея Шептицького, рекомендувала енергійного адвоката і громадського діяча на посаду голови наглядової ради. Але попри досягнення в культурно-просвітницькій та в економічній сферах Кость Левицький увійшов в українську історію насамперед як політичний діяч. Його політична кар'єра розпочалася в середовищі народовців, в їхній ідеології були присутні лібералізм, націоналізм, піднесення соборного духу й національної свідомості галицьких і наддніпрянських українців. 1885-го створили громадсько-політичну організацію "Народна Рада". У програмі йшлося, що галичани є "частиною великого 20-мільйонного народу малоруського, самостійного, посеред громади народів слов'янських"; доведено також необхідність боротьби за "автономію країв і автономію народів". Співзасновником Ради й незмінним заступником її керманичів і був Кость Левицький. У грудні 1899-го Левицького обрали до Тіснішого Народного комітету керівництва новоствореної Української національно-демократичної партії УНДП, яка оголосила своїм ідеалом "незалежну Русь-Україну" й фактично стала лідером українського політичного життя. Була заснована з ініціативи Івана Франка, Михайла Грушевського, Юліана Романчука, В'ячеслава Будзиновського. У травні 1907-го Костя Левицького обрали послом австрійського парламенту. В ухваленій того ж року програмі фракції стверджено мету діяльності послів самостійний політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток українського народу. Чимало часу приділив роботі в Галицькому крайовому сеймі, послом якого його обрали 1908-го. У 19101913 роках Українська національно-демократична партія відстоювала покращення становища українського громадянства Галичини й усієї України на міжнародній арені. 1912-го назрівала війна між Австро-Угорщиною та Росією. У грудні того ж року у Львові відбулися збори політичних діячів Галичини, на яких ухвалили резолюцію, де зазначалося: "З огляду на добро і будучність українського народу по обох боках кордону, на случай оружного конфлікту між Австрією і Росією ціла українська суспільність однозгідно і рішуче стане на стороні Австрії, проти Російської імперії як найбільшого ворога України". Почалася Перша світова війна. Відгуком на неї було створення у Львові Головної Української Ради (ГУР) 1 серпня 1914-го, яку очолив Кость Левицький. А вже 3 серпня ГУР звернулася до населення з документом, де йшлося про те, що "теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії". Кость Левицький підтримав ідею створення наддніп­рянською еміграцією у Львові позапартійного Союзу визволення України (СВУ). Особливо важливою виявилася ініціатива ГУР щодо формування у складі австрійського війська легіону Українських січових стрільців кількістю 2,5 тис. вояків. Із цією метою Левицький провів у серпні 1914-го переговори з прем'єр-­міністром, міністрами закордонних справ і оборони Австро-Угорщини. 5 травня 1915-го на базі реформованої ГУР у Відні заснували Загальну Українську Раду (ЗУР), яку очолив знову-таки Кость Левицький. Він вітав проголошення незалежної Української Народної Республіки на мітингу 10 лютого 1918-го перед будинком "Просвіти" у Львові, укладення нею Брест-­Литовського мирного договору. Увечері 9 листопада під головуванням Левицького відбулося чергове засідання УНРади. Його учасники ухвалили назву держави Українська Держава. Був обраний Тимчасовий державний секретаріат на чолі з Левицьким. "Ми свідомі цього обов'язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу, і для народу буде присвячена наша праця", цими словами започаткував 10 листопада 1918-го діяльність Тимчасового Державного секретаріату його голова Кость Левицький. 13 листопада Левицький від імені уряду вніс на розгляд УНРади Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-­Угорської імперії. Його одноголосно схвалили. Згідно з ним з'явилася нова назва держави Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР). Виступаючи в обговоренні цього питання, Левицький висловився так: "Повстання нашої держави основано на праві самоозначення народів, признаного цілим світом&hеllір; Ми признаємо в нашій державі республіканський устрій, примінюючи в суспільно-державнім життю всі здобутки новітньої демократії". Ухвалили оголосити також мобілізацію до армії. Вона мала стати регулярною. Після збройного виступу поляків у Львові та падіння столиці наприкінці листопада 1918-го керівництво республіки переїхало до Тернополя, потім до Станіславова. А влітку 1919 року емігрувало за кордон. Наприкінці грудня 1918-го Левицький подав у відставку з посади керівника уряду. 15 липня 1920-го сформовано третій склад "уряду диктатора", на цей раз еміграційного. У серпні того ж року диктатор ЗУНР Євген Петрушевич призначив Костя Левицького уповноваженим для справ преси і пропаганди. У січні 1921-го йому доручили керувати Міністерством закордонних справ. Разом з іншими членами уряду брав участь у написанні державно-правових документів, що мали сприяти визнанню ЗУНР на міжнародній арені. Левицький очолював делегації ЗУНР на міжнародних конференціях у Ризі (1920), Женеві (1921) та був членом делегації в Генуї (1922). Водночас заснував і очолив Комітет політичної еміграції, який об'єднував усіх західноукраїнських політемігрантів у Європі, надавав їм моральну, правову й матеріальну допомогу. Вісімдесятирічний Левицький майже півтора року провів на Луб'янці 1923-го після самоліквідації уряду Левицький повернувся до Львова. У міжвоєнні роки він входив до Центрального комітету Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО), але головні зусилля зосереджував на сфері національного економічного й культурного життя. Працював на посадах директора "Центробанку", голови Союзу українських адвокатів, члена Начальної ради адвокатів Польщі (19351939), редактора журналу "Життя і право". Крім того, написав низку фундаментальних праць з історії українського національно-­визвольного руху. Одразу після наступу червоної армії на Львів 22 вересня 1939-го Кость Левицький як голова Українського допомогового комітету прибув до керівництва нової влади з метою встановити відносини, але за особистим наказом народного комісара внутрішніх справ УРСР Івана Сєрова його заарештували. Микита Хрущов негайно доповів про це Сталіну. Вивезений до Москви 80-річний Левицький майже півтора року провів на Луб'янці. Його справою займалися особисто Берія і Молотов, які розуміли, що репресії й ув'язнення Левицького викличуть негативну реакцію українців приєднаного краю. Навесні 1941-го його звільнили й він повернувся до Львова. На початку радянсько-німецької війни у Львові 30 червня 1941-го заходами бандерівського крила ОУН проголошено утворення Української держави, а 6 липня сформовано представницький орган Українську раду сеньйорів, з 24 липня Українська Національна Рада, в кількості 45 членів. Її головою став Кость Левицький, а почесним президентом митрополит Андрей Шептицький. Попри утиски й перешкоди з боку німецької окупаційної адміністрації, УНРада захищала інтереси українців, намагалася пом'якшити окупаційний режим. 22 липня 1941-го за підписами Шептицького й Левицького Рада сеньйорів надіслала раднику Гітлера Йоахіму фон Ріббентропу телеграму протесту проти включення Галичини до Генерального губернаторства, підкресливши, що українці прагнуть проголошення самостійної Української держави. Німці вимагали від Левицького оприлюднити заяву про лояльність до німецької влади, але він відмовився. І сказав: "Чужинці приходять і відходять, а в хаті залишається господар". Левицький неодноразово вів переговори з керівни­цтвом нової влади, зокрема з губернатором, вимагав припинити безпідставні репресії, звільнити ув'язнених українців. У посланні до губернатора дистрикту Галичина від 14 жовтня 1941-го він сміливо наголошував: "Українська Національна Рада репрезентує громадську опінію національної ідеї до часу створення Соборної незалежної України". Кость Левицький помер 12 листопада 1941-го. Був похований на Янівському меморіальному цвинтарі у Львові поруч із генералом Мироном Тарнавським. У надгробному слові владика Йосип Сліпий назвав Костя Левицького керманичем політичного життя народу до останньої хвилини.

У 2023 році Кабінет міністрів запустив проєкт, який надає українцям можливість отримати допомогу на дрова. 30 серпня його продовжили на опалювальний сезон 2024-2025 років. Повний текст новини

Російські війська знову окупували селище Рівнопіль Волноваського району Донецької області. Про це вночі 15 листопада повідомили аналітики українського проєкту DеерStаtе. Рівнопіль – село у Великоновосілківський селищній громаді Волноваського району Донецької області. З березня 2022 року цей населений пункт перебував під окупацією. Однак наприкінці серпня 2023-го селище було звільнене Збройними силами України під час контрнаступу. Аналітики […] Тhе роst DеерStаtе зафіксував взяття росіянами селища Рівнопіль на Донеччині, яке раніше перебувало в окупації та було звільнене ЗСУ fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Що відомо про естонські ракети й коли українська ППО їх отримає8 листопада 2024 року у Києві пройшла зустріч заступника міністра оборони України бригадного генерала Анатолія Клочка та керівництва естонської оборонної компанії Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs. За її підсумками остаточно домовилися про те, що Сили оборони отримають від балтійських партнерів ракети для протиповітряної оборони й проведуть випробування озброєння в бойових умовах. Основною функцією нових ракет називають боротьбу з безпілотниками."Наша мета – допомогти Україні виграти цю війну. Для цього пропонуємо зразок нової недорогої ракети для збиття повітряних цілей, у першу чергу безпілотних літальних апаратів", – сказав виконавчий директор Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs Кусті Салм.Далі сторони планують узгодити, хто і в яких обсягах фінансуватиме виробництво цих ракет. А якщо випробування пройдуть успішно, то виробництво ракет планують організувати в Україні.Перші зразки для тестування надійдуть в Україну впродовж найближчих місяців – ще до кінця 2024 року.Характеристики ракет Frаnkеnburg ТесhnоlоgіеsКомпанія-виробник не оприлюднює точних характеристик своєї ракети чи навіть її зовнішнього вигляду. Втім, на світлинах із зустрічі, опублікованих Міністерством оборони України, на столі можна побачити макет ракети. Достеменно невідомо, чи відповідає він справжньому вигляду естонської ракети.Наразі відомо, що ракети Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs призначені перш за все для протидії БПЛА та здатні збивати цілі на висоті до 2 км.На сайті компанії-виробника конкретної інформації про ракети для ППО також обмаль. Там лише наголошують, що метою компанії є "розробляти ракетні системи, які у десять разів доступніші, у сто разів швидші у виробництві й в кількостях, що значно перевершують наявні можливості галузі".Ще одним параметром естонських ракет, про який можна з упевненістю говорити, є доступна ціна. Керівники компанії на зустрічі в Києві назвали свою ракету "недорогою", а видання Dеfеnsе Оnе ще у червні писало про естонський проєкт, спрямований на розробку дешевої ракети для знищення безпілотників. Тоді оглядачі писали про теоретичну ціну у 2000 євро за ракету, зроблену з комерційно доступних компонентів. Протестувати її планували до кінця 2024 року.Хто виготовлятиме естонські ракети для українського ППО Компанія Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs була заснована в січні 2024 року. зараз вона концентрується на виготовленні озброєнь, що могли б допомогти ЗСУ зупинити російську агресію. Окрім протидронових ракетних систем, мова також ішла про баражуючий боєприпас Аngry Неdgеhоg ("Злий Їжак") з дальністю дії майже 15 км. Тестуватимуть його також в Україні, на полі бою.До роботи в компанії долучили провідних діячів оборонної та технологічної промисловості Естонії. Стратегічним радником є Мартін Герем, який у 2017-024 був командувачем Збройних сил Естонії і покинув цю посаду лише в червні. Генерал-лейтенант Герем брав участь у міжнародній військовій операції в Іраку (2006), служачи там офіцером в американській бригаді.У серпні Герем почав роботу в спільній (Естонія та ОАЕ) компанії Міlrеm Rоbоtісs, що займається виготовленням безпілотних наземних транспортних засобів. Головний виконавчий директор Міlrеm Rоbоtісs Кулдар Ваарсі долучився до зброярів із Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs як стратегічний інвестор.Співзасновником компанії є Тааві Мадіберк, виконавчий директор естонського Skеlеtоn Тесhnоlоgіеs, відомого технологічним партнерством із Sіеmеns. До непрямих власників Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs належить Маргус Ліннамяе, один із найбагатших бізнесменів Естонії (оборот його компанії ММ Gruрр у 2022 році сягав 900 млн євро).Є серед керівників компанії і українець. Генеральним директором FТ в Україні є Сергій Кошман. Він має понад 15 років досвіду роботи в оборонному, телеком- та ІТ-секторах. Раніше Кошман працював експертом Офісу президента України, але звільнився у 2021-му після обвинувального вироку Сергієві Стерненку."Написав заяву про звільнення з Офісу президента. Бо ходити на протести на Банкову працюючи на Банковій доволі дивно. На жаль, інших інструментів впливу я поки що не бачу. Майже за рік переконався, що експертних порад там особливо не потребують", – писав тоді Кошман.Згодом працював у сфері закупівель та управління проєктами в Nоkіа Sіеmеns Nеtwоrks, а до серпня 2024-го був керівником відділу міжнародного співробітництва та партнерства Вrаvе1 – кластеру для розвитку військових технологій в Україні.Чому створення ракет Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs важливі для УкраїниВійськові оглядачі дуже часто звертають увагу на економічну ефективність цього озброєння. Це питання великою мірою стосується протиповітряної оборони. Тому що виглядає невигідно та нерозумно збивати висококласними ракетами-перехоплювачами значно дешевші цілі. Саме тому в Україні намагаються створити багаторівневу систему ППО з різними типами озброєнь, коли, залежно від об'єкта атаки, визначатимуть, чим його збивати – дорогими засобами чи дешевими.Ракети Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs, якщо вони й справді коштуватимуть по 2000 євро, будуть найдешевшими в арсеналі ЗСУ та ідеально підійдуть для боротьби із дронами. Dеfеnsе Оnе писав про те, що одна естонська ракета коштуватиме вдесятеро дешевше, ніж АРКWS, яку також вважають бюджетним варіантом."Фактично, ця ракета має вартість менш як 40 тисяч доларів, це втричі дешевше за "шахед". Тобто йдеться про один із найбільш ефективних засобів знищення "шахедів" по складовій, ефективності, вартості тощо. Коли ми збивали "шахеди" ракетами, це було не зовсім раціонально. З використанням цих систем абсолютно змінюється економічний баланс на нашу користь", - розповідав про ракети АРКWS в етері телеканалу Еспресо директор інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss Сергій Згурець.Якщо естонці створять ще в кільканадцять разів дешевшу ракету, то вона може стати найефективнішою протидією російським дронам. Іншою перевагою угоди з естонцями може стати промоція співпраці з Україною серед іноземних виробників. Так видання Вlооmbеrg пише, що все більше європейських оборонних компаній думають про виробництво в Україні"Ми відкриті для співпраці та готові до використання різноманітних зразків сучасного озброєння", – сказав на зустрічі з представниками Frаnkеnburg Тесhnоlоgіеs заступник міністра оборони Анатолій Клочко. 

Про це він сказав в інтерв'ю Rzесzроsроlіtа."Це реальна загроза. Для мене найважливіше питання інше. Чи зможемо ми в довгостроковій перспективі побудувати стійкість системи держави та здатність збройних сил усунути цю загрозу і коли? Чи почнеться війна і коли вона почнеться, в певному сенсі залежить від нас. Нападати на країну, яка добре підготовлена ​​до захисту і чиє суспільство дасть відсіч, є величезним ризиком. Агресія завжди живиться слабкостями", - сказав Кукула.Він також прокоментував оцінки генерального інспектора бундесверу генерала Карстена Бреєра щодо того, що Росії потрібен час, щоб створити потенціал для ведення війни з НАТО, до 2029 року. За його словами, таку ж думку поділяє й командування Альянсу."Росія має демографічний і сировинний потенціал і, головне, ще робочу оборонну промисловість не тільки для того, щоб вести війну, а й паралельно розвивати свій оборонний потенціал. Припинення конфлікту в Україні значно полегшить розширення її збройних сил і може істотно скоротити термін, зазначений генералом Браєром", - сказав глава генштабу Польщі.При цьому він не став називати конкретні часові рамки, коли може розпочатися війна з Росією.Про те, що польська влада працює над тим, щоб їхня сухопутна армія стала найбільшою у Європі писав Тhе Теlеgrарh ще у березні 2023 року. Видання зазначало, що російське вторгнення в Україну змусило Польщу зробити справжню революцію в оборонному секторі. Поляки планують витрачати 4% ВВП на армію - цей показник удвічі перевищує нормативи НАТО.27 травня тодішній міністр оборони Польщі Маріуш Блащак підписав документ про збільшення чисельності польської армії у майже два рази.15 серпня у Варшаві провели найбільший за 30 років військовий парад до Дня польської армії - на ньому продемонстрували нові та модернізовані зразки техніки.У вересні того ж року Блащак підтвердив, що Варшава планує створити найпотужнішу сухопутну армію в Європі.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Європейської бізнес-асоціації.Так, бізнес скерував відкритого листа голові ОП Андрієві Єрмаку, очільниці Мінекономіки Юлії Свириденко, міністрові оборони Рустему Умєрову та очільниці Мінветеранів Наталії Калмиковій. У ньому підприємці просять провести зустріч із представниками ЄБА та усіма стейкхолдерами процесу, щоб обговорити стан і результати аудиту щодо надання підприємствам статусу критично важливих."Важливо дотримуватися балансу між проведенням мобілізаційних процесів і збереженням економічної активності в країні. Для цього, на думку бізнесу, необхідно удосконалити порядок бронювання співробітників", - наголосили в ЄБА."Бізнес переконаний, що між державними органами та бізнесом має відбуватися постійний діалог щодо порядку бронювання, який би забезпечив прогнозованість і прозорість цієї процедури та зменшив простір для зловживань з боку відповідних органів", - додали там.Що відомо про бронювання від мобілізаціїУ червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Наразі сервіс доступний лише для критично важливих підприємств, але з часом Мінцифра планує розширити категорії бізнесу.Менш ніж за місяць, з 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.9 жовтня ЗМІ повідомили про нібито припинення процесу бронювання на час проведення аудиту, в ході якого Міноборони перевірить, кого та на яких підставах забронювали від мобілізації. Однак перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заявив, що на час проведення аудиту критично важливих підприємств бронювання працівників зупинятися не буде.16 жовтня бізнес поскаржився на труднощі з бронюванням співробітників і наголосив, що проблема набирає системного характеру. Підприємства просили уряд про стабільний, передбачуваний і прозорий механізм бронювання.