Search trend "17 жовтня"

Українська економіка опинилася в ситуації, коли мільйони людей виїхали за межі країни, сотні тисяч працездатних громадян були мобілізовані на фронт, десятки тисяч підприємств змушені зупинити роботу. Поряд з цим, Україна продовжувала боротьбу як суверенна держава, діяла міцна коаліція країн з воєнної та фінансової підтримки України, йшов переговорний процес про вступ України до ЄС. Ключовим завданням внутрішньої політики стало збереження національної єдності та стійкості, переведення економіки на воєнні рейки, формування ефективної моделі мобілізації та перерозподілу ресурсів економіки (трудових, матеріальних і фінансових) для максимально можливого задоволення потреб військово-оборонного комплексу та Збройних Сил. Робота уряду України загалом дала позитивні результати, на відміну від роботи Національного банку.Суспільству потрібно об’єктивно оцінити успіхи та невдачі державної економічної політики 2024 року, що дозволить більш обґрунтовано підійти до формулювання завдань майбутньої перспективи. За повір’ями, в січні за Східним календарем розпочнеться рік Зеленої Дерев'яної Змії - 2025. Ця тварина символізує мудрість, інтуїцію й трансформації, тому в цей рік треба діяти стратегічно і знаходити баланс між розумом і власними амбіціями, а краще не демонструвати їх публічно – вилізе сторицею найближчим часом. Слід вміти прощати і бути прощенним, але не за тисячі безневинно втрачених життів і скалічених доль. Не треба прикидатися глухим, щоб вершити свої темні справи. Змія все вирахує.Що нам залишає рік Дракона і чим небезпечна підступна Змія? 1. Економіка України вистояла під час війни і навіть зростала в 2023-2024 роках, хоча й не вражаючими темпами. Реальний ВВП у 2024 р. становить лише 80 % від рівня 2021 р. Темпи річного приросту ВВП за січень-листопад 2024 р. досягли +3,5%, що нижче минулорічного прогнозу Уряду (4,6%) і нижче приросту ВВП за 2023 рік (+5,3%).Ключові фактори низьких темпів приросту ВВП: воєнні ризики й терористична діяльність держави-агресорки, жорстка монетарна політика НБУ та низька доступність позичкових коштів, невизначеність щодо надходження зовнішньої допомоги, дефіцит трудових ресурсів унаслідок еміграції населення та мобілізації до Збройних сил, дефіцит енергогенерації та висока вартість енергоресурсів.  Збитки, завдані війною, за різними оцінками перевищують 750 млрд дол. США. За період повномасштабної війни з України виїхало 6,8 млн осіб (17 % довоєнного населення), понад 1 млн осіб мобілізовано на потреби фронту. Внаслідок ракетних обстрілів втрачено 9,2 ГВт генеруючих потужностей - половину від пікового споживання.Використання дизельної енергії підвищує собівартість, тисне на ціни та стримує виробництво. Обсяги інвестицій, на жаль,  є недостатніми для відновлення економіки та компенсації збитків. Перерозподіл ВВП на інвестиційні цілі становить лише близько 15% ВВП, що вдвічі нижче середньосвітових показників. Ключовими драйверами зростання ВВП у 2024 році стали розширення приватного споживання та державних інвестицій, при цьому державне споживання та приватні інвестиції, навпаки, реально скоротилися. Зазначені тенденції формувалися під впливом стимулюючої фіскальної політики та стримуючої монетарної політики. Триваюче підвищення рівня оплати праці в державному і приватному секторах економіки, а також отримання приватних грошових переказів з-за кордону підживлювали приватні споживчі витрати. А відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, будівництво фортифікаційних споруд, проведення капітальної відбудови за рахунок публічного фінансування (внутрішнього і зовнішнього) активізували державні інвестиції.               Основними компонентами приросту ВВП на стороні виробництва стали переробна промисловість, сільське господарство, будівництво і транспорт. Розвиток військово-оборонного комплексу України (в якому зараз працює понад 500 державних і приватних підприємств), державна підтримка сільського господарства, запуск транспортних коридорів та активні будівельні роботи з відновлення – ключові фактори зростання цих видів економічної діяльності. Доволі сприятлива ситуація складається в сфері послуг, переважно за рахунок галузей телекомунікацій та фінансового посередництва.Однак, необхідно взяти до уваги той факт, що жоден з видів економічної діяльності не відновив свій довоєнний рівень. Промисловість втратила суттєву частину виробничих потужностей, що стримує її відновлення. В ІІІ кварталі 2024 р. обсяги виробництва промислової продукції реально впали  на 1,5% проти ІІІ кварталу 2023 року. Лише галузь сільського господарства наближається до довоєнного рівня за обсягами виробництва.Реальний сектор економіки України  гостро потребує фінансових ресурсів для компенсації понесених втрат, проведення модернізації, здійснення енергоефективних заходів,  безпекових заходів, ін. Але власні ресурси у багатьох випадках є обмеженими, а кредитні ресурси банків для більшості підприємців – недоступні внаслідок політики "дорогих грошей" НБУ та високих воєнних ризиків.2. Несприятливі інфляційні та курсові процеси набирали обертів, формуючи деструктивну для економіки девальваційно-інфляційну спіраль. Інфляція у листопаді суттєво прискорилася до 11,2 % в річному вимірі під тиском підвищення вартості енергоносіїв, продуктів харчування та девальвації гривні. Суттєві руйнування виробничих активів агресором, пошкодження енергетичної інфраструктури, дорога логістика для постачань сировини і готової продукції, а також девальвація гривні - стали основними факторами інфляції витрат. Читайте також: Про монетарну політику, зарплату та інфляціюНайбільш потужний вплив на ціни мав "ефект перенесення" валютно-курсових змін. Обмінний курс гривні за останній рік девальвував на 12,1% щодо долара США. Основними чинниками девальвації є дефіцит зовнішньої торгівлі, скорочення трансферів і надходжень від оплати праці за кордоном, зростання попиту за іноземну валюту, зняття обмежень на процентні виплати. Останні два фактори посилилися під впливом передчасної валютної лібералізації НБУ. Помітне зростання інфляції та валютного попиту у ІІ півріччі 2024 р. вказує на неефективність і помилковість комбінації політики високих процентних ставок та лібералізації валютного регулювання.3. Платіжний баланс має значний структурний дефіцит. Такий дефіцит нині становить 39,2 млрд дол. (оцінка МВФ) або близько 20 % ВВП. Найвагомішими каналами відпливу іноземної валюти за різними статтями платіжного балансу упродовж останніх 12 місяців стали: негативне торговельне сальдо – 35 млрд дол. США (в т.ч. витрати українців за кордоном - 11,3 млрд дол.); приріст готівкової іноземної валюти поза банками - 15,9 млрд дол.; виплата процентів та доходів за іноземними інвестиціями - 9,1 млрд дол. США.Основними каналами відтоку іноземної валюти є від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі та купівля готівкової іноземної валюти. Нетто-придбання іноземної валюти населенням збільшилося утричі щодо попереднього року. В результаті девальваційний тиск на гривню суттєво посилився. Валютні інтервенції НБУ від початку року до середини грудня становили 31,4 млрд дол. США (+17% до попереднього року). Основою причиною посилення валютного попиту є поспішна валютна лібералізація. Запровадження режиму гнучкого курсоутворення (з жовтня 2023 р.), а також масштабного скасування валютних обмежень на виведення капіталу (з травня 2024 р.) дестабілізували валютні очікування і ситуацію на валютному ринку. Політика валютної лібералізації НБУ не допомогла поглинути шоки платіжного балансу, а навпаки – породила нові: в 2024 р. населення спрямувало у придбання іноземної валюти в 11 раз більше коштів, ніж у гривневі строкові активи (нетто-приріст). До позитивів останнього року слід  зарахувати перевищення темпів зростання експорту над імпортом. За 10 місяців 2024 р. темпи приросту експорту товарів склали +12,7 %, а темпи приросту імпорту: +6,9 % щодо аналогічного періоду попереднього року. Як результат – сальдо торговельного балансу покращилося на 3 млрд дол. за 10 місяців 2024 р. Цьому сприяли, перш за все, розблокування портів з ІІ півріччя 2023 р. та високий урожай зернових в 2023 році. Показово, що імпорт засобів виробництва зростає швидше, ніж імпорт споживчих товарів, вказуючи на високий інвестиційний попит в країні. За оцінками експертів, імпорт товарів зростає здебільшого через значні потреби у закупівлях продукції військово-оборонного призначення, у відбудові зруйнованої інфраструктури, а також через масове встановлення енергоефективного обладнання та інноваційних технологій для мінімізації втрат бізнесу.Однак 2025 рік може згенерувати нові виклики для вітчизняного експорту в частині виробничих потужностей експортерів і транспортних маршрутів для експорту. На мій погляд, підтримання позитивних тенденцій нарощування експорту потребуватиме розширення та модернізації виробничого потенціалу експортного сектора, що буде неможливим без доступного банківського кредитування. 4. Ситуація у сфері державних фінансів покращується, незважаючи на високий рівень залежності від іноземного фінансування та деструктивний вплив політики НБУ. Абсолютна сума доходів державного бюджету від початку року до 18 грудня зросла на 11,3% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, а без врахування іноземних грантів – на 16,9%. При цьому абсолютна сума видатків бюджету збільшилася за цей же період на 10,4%. План фінансування видатків загального фонду держбюджету за 11 місяців року виконано на 93%.Відношення видатків Зведеного бюджету до ВВП вже перевищує 60%, що є наслідком продовження військових дій та слабких темпів економічного відновлення. Постійний тиск на видатки бюджету здійснюють витрати на безпеку і оборону, які перевищують 30% ВВП. Зменшення ролі держави та активне використання приватного капіталу на цілі відновлення стримується умовами воєнного стану, жорсткою процентною політикою центрального банку, дефіцитом робочої сили, енергетичними проблемами.У 2024 р. дефіцит державного бюджету орієнтовно становитиме 23% ВВП (1,7 трлн грн), що нижче визначених Законом про бюджет показника в 25% ВВП. Потреби Уряду у позичковому і грантовому фінансуванні на 2024 р. дорівнюють 2,4 трлн грн, з яких 1,7 трлн грн - фінансування бюджетного дефіциту та 0,6 трлн грн – погашення державного боргу. Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджетуВодночас час погіршується ситуація з державним боргом. Унаслідок значного бюджетного дефіциту воєнного періоду рівень державного та гарантованого боргу України на кінець 2024 р. підвищився до 87% ВВП. Це сигналізує про суттєве зростання ризиків платоспроможності держави. Значний ризик для стабільності державних фінансів існує з боку ринку ОВДП як дорогого і нестабільного джерела фінансування дефіциту. Ставки ОВДП еластично пов'язані із основним інструментом НБУ – строковими депозитними сертифікатами. А НБУ два роки поспіль розміщує депозитні сертифікати за ставками, що суттєво перевищують рівень інфляції.За січень-листопад 2024 р. середньозважена ставка розміщень гривневих ОВДП становила 16%. Реальні ставки нових ОВДП є значно вищими від темпів розширення реальної податкової бази (реального ВВП). Надміру високі процентні ставки внутрішнього ринку ведуть до непродуктивних втрат державних коштів, дестабілізують динаміку внутрішнього державного боргу та посилюють ризики для боргової стійкості державних фінансів.Загалом, фіскальний дефіцит формує суттєвий стимулюючий вплив на економіку. Однак слід враховувати, що обсяг фіскальних стимулів компенсує лише 2/3 втрат сукупного попиту порівняно з довоєнним періодом. Переважання військово-оборонних видатків і ризики воєнної невизначеності знижують позитивний мультиплікативний ефект державних видатків на економіку. Поряд цим, прибуток НБУ, що має надходити до бюджету, штучно зменшується на суму процентних витрат, що сплачуються НБУ банкам за депозитними сертифікатами. Від'ємне сальдо розрахунків між Урядом та НБУ (різниця між зарахованим до бюджету прибутком НБУ та виплаченими з бюджету Національному банку процентами за ОВДП) в 2024 р. за нашими оцінками дорівнюватиме 46 млрд грн.   5. Вплив монетарної політики упродовж 2,5 років війни є контрпродуктивним як щодо інфляційних цілей, так і щодо цілей економічного відновлення. НБУ у 2023-2024 рр. продовжив посилювати монетарну політику без уваги на наявність вже накопиченого в минулому її рестрикційного ефекту. Накопичений дисбаланс між процентною ставкою та інфляцією обмежує надходження позикових коштів в економіку та спричиняє додаткове пригнічення сукупного попиту. За останні 8 років ретроспективний кумулятивний індекс облікової ставки становить майже +80 відс. п. понад індекс інфляції, що вказує на диспропорції в дохідностях між реальним та фінансовим секторами економіки. Інші країни світу проводять більш обережну монетарну політику. Наприклад, у Польщі кумулятивний індекс ключової ставки за цей же період є нижчим за індекс інфляції на 23 відс. пункти, у США – на 11 відс. пунктів. В Україні формування монетарної політки без аналізу її ретроспективних і поточних ефектів загрожує перманентним продовженням економічної стагнації.Жорстка монетарна політика призводить до стиснення грошової маси. Від початку 2024 р. широка грошова база скоротилася на 109 млрд. грн. (на 15%). Монетарна політика НБУ набула ультражорстких ознак ще від початку 2023 року, тоді ж запроваджено 3-місячні депозитні сертифікати з дохідністю вище облікової ставки НБУ, що мало додатковий вплив на вилучення грошових коштів з реального сектора економіки. За період війни грошовий мультиплікатор упав з 2,4 до 2,1, що означає зниження рівня посередництва банків в економіці (рівень мультиплікації в Польщі – 3,2; росії - 3,9; Грузії – 3,3). Фінансові активи бізнесу та населення в гривневому еквіваленті з початку війни збільшилися вдвічі і досягли 9,0 трлн грн станом на початок листопада 2024 р. У відносному вимірі вони збільшилися з 90% ВВП до 120% ВВП. Однак фінансові активи майже не перерозподіляються на цілі відновлення економіки, внаслідок неефективності національної банківської системи. Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальваціїФінансові активи бізнесу та населення – основна частина національних заощаджень країни. Для їх ефективного перерозподілу на цілі відновлення потрібна скоординована монетарна і фіскальна політики. Проте ультражорстка процентна політика НБУ перешкоджає спрямуванню фінансових активів на інвестиційні цілі. В цей час найбільшу складову фінансових активів становить готівкова іноземна валюта поза банками – понад 60%. В абсолютному вимірі обсяги готівкової іноземної валюти сягнули 135 млрд. дол.   Надміру висока облікова ставка НБУ спричиняє звуження перерозподілу національних заощаджень на цілі кредитування, підвищує кредитні ризики бізнесу. За 2022-2024 рр. рівень банківського кредитування упав на 5 відс. п. ВВП до 14,7% ВВП, а реальна ставка кредитів (за мінусом інфляції) зросла з 0 % у 2022 р. до 10 % річних нині. Таким чином, Україна демонструє найнижчий у світі рівень банківського кредитування серед країн з ринками, що формуються (Чехія – 70%, Польща – 60%, Грузія – 80% ВВП). Пільгові кредитні програми уряду потроїлися за час війни. Без їх врахування падіння ринкового банківського кредитування було б ще суттєвішим. Пільгові кредити становлять близько 230 млрд грн і займають 30% в структурі банківського портфеля працюючих кредитів, в т.ч. серед бізнес-кредитів – 39%. Дія пільгових кредитних інструментів не повинна заміняти ринкові підходи до функціонування кредитного ринку, що входить до сфери відповідальності НБУ. Залишається непродуктивною і галузева структура працюючого банківського кредитування. У структурі виданих кредитів превалюють галузі з швидким оборотом капіталу або сировинні галузі. Найбільшу частку в структурі банківських кредитів займає торгівля – 34%. На промисловість припадає 28% портфеля гривневих кредитів. Але й за такого рівня близько 1/3 кредитів промислові підприємства отримали за пільговими державними програмами. Будівництво займає лише 1,4% у структурі реципієнтів банківських кредитів, тоді як у світовій практиці будівництво являє собою один з найбільших сегментів.Незважаючи на зниження рівня кредитування банки навіть в умовах війни продовжували суттєво нарощувати власні прибутки за рахунок державних коштів. Порівняно з довоєнним періодом процентні доходи банків та прибуток до оподаткування зросли вдвічі.  При цьому процентні доходи банків, отримувані від держави, за час війни збільшилися втричі і в 2024 р. сягатимуть близько 200 млрд. грн. (їх частка у структурі процентних доходів банків досягне 56%).  Під час війни банки розширили і процентну маржу, що додатково збільшує їх прибутковість: у 2024 р. процентна маржа банків між ставками за кредитами і депозитами утримується на рівні 10-12 відс. п., тоді як у 2021 р. вона становила 6-7 відс. п. при співставному рівні середньої інфляції. Значна банківська маржа здорожчує банківські кредити і знижує ефективність монетарної трансмісії. Процентна маржа державних банків є меншою, ніж в середньому по системі, тоді як на державні банки припадає більше половини виданих кредитів.Штучне гальмування роботи фінансових посередників  пригнічує економічне відновлення. Вартість кредитних ресурсів є вищою від очікуваних темпів зростання виробництва, що обмежує залучення кредитів і знижує конкурентоспроможність реального сектора економіки України. Посередництво банків звужується на фоні зростання пропозиції депозитів, тобто національні заощадження значною мірою "заморожуються" у банківській системі. Банківська маржа залишається високою, що дестимулює потенційних вкладників від гривневих заощаджень і знижує ефективність початкового імпульсу облікової ставки. Прибутки банків суттєво зросли без адекватної пропозиції послуг фінансового посередництва. Така ситуація потребує реакції як з боку органів захисту економічної конкуренції, так і з боку фіскальної політики (в питанні забезпечення справедливого перерозподілу доходів економіки шляхом підвищеного рівня оподаткування надприбутків банків).Читайте також: Чому гальмується банківське кредитуванняЕкономічні завдання на 2025 рікКлючове економічне завдання воюючої країни – це максимально можлива мобілізація матеріальних, фінансових і людських ресурсів для захисту нашої державності від посягань агресора та стійкості національної економіки. В умовах воєнного стану, перш за все, необхідно вирішити питання стабільного та ритмічного фінансування потреб державного бюджету. Одночасно має проводитися жорстка видаткова політика за непріоритетними напрямками, потребує завершення реструктуризація державного боргу, а також фіскально-монетарна координація для зниження вартості позичкового фінансування.Воєнна економіка – це, насамперед, економіка державного попиту і державних стимулів. Держава повинна представити чітку економічну доктрину для бізнесу, а також сама бути активним гравцем – здійснювати державні інвестиції в критично важливі проекти та фінансувати масштабне оборонне замовлення.Економічна доктрина для бізнесу має включати три блоки: доступ до ринків збуту, доступ до трудових ресурсів, доступ до фінансування. Доступ до ринків збуту має передбачати безперешкодне функціонування логістичних шляхів та каналів збуту продукції (в т.ч. міжнародних), створення умов безмитної торгівлі на ринках країн-партнерів, прийняття чітких планів державного замовлення (включаючи операції Держрезерву), удосконалення практик у сфері державних закупівель. Доступ до трудових ресурсів має реалізуватися через допомогу уряду у пошуку кваліфікованих працівників (в т.ч. серед українських біженців), програми бронювання працівників, залучення незайнятих до трудової діяльності, підготовки та перепідготовки кадрів, зокрема виробничих спеціальностей.Доступ до фінансування має спиратися на відновлення роботи банківського сектора як інституту фінансового посередництва, розширення програм кредитної, гарантійної та грантової підтримки держави, спрямування міжнародної допомоги на відновлення і розвиток бізнесу, використання податкових інструментів стимулювання інвестицій.Важливим аспектом підтримки бізнесу є повноцінний запуск системи страхування інвестицій від воєнних ризиків із залученням коштів міжнародних донорів.Потрібно посилювати потенціал воєнного виробництва. Для цього необхідні цільові державні програми та розширення державного оборонного замовлення, реалізація інвестиційних проектів зі створення нових виробничих потужностей військового призначення, державні податкові та кредитні стимули для виробників військово-промислової продукції всіх форм власності.Окремий акцент державних стабілізаційних програм підтримки бізнесу необхідно робити на проєктах створення робочих місць у сферах локалізації виробництва та імпортозаміщення. Це дозволить збільшити виробничу продуктивність економіки і обсяги генерованих доходів, а також посилити ступінь валютно-фінансової стійкості економіки. Для збереження суспільного консенсусу важливо посилювати роль держави у забезпеченні соціальної справедливості. Запровадження диференційованої системи оподаткування доходів, оподаткування багатства, надання адекватних соціальних допомог вразливим верствам населення – ось шляхи посилення перерозподільчої ролі фіскальної політики. Більш справедливий розподіл доходів економіки сприятиме більш продуктивному їх використанню в економічному обороті країни.Водночас залучені до державного бюджету кошти слід максимально раціонально використовувати на цілі виживання країни та забезпечення функціонування воєнної економіки. Надмірні видатки цивільної економіки мають бути скорочені, а випадки нецільового та марнотратного використання державних коштів – ставати публічними й передаватися до судових органів.Конструктивна взаємодія монетарної та фіскальної політики є особливо важливою під час структурних криз та дії неринкових шоків, що порушують традиційні виробничі і фінансові зв’язки економіки. Тому уряд та НБУ повинні дотримуватися єдиної політики макроекономічної стабілізації, визначеної рамковою програмною співпрацею з МВФ, з урахуванням здорової пріоритезації та підпорядкованості цілей політики, максимально повної відповідальності та підзвітності інститутів формування та реалізації публічної політики. Необхідно буде віднайти і нові важелі посилення зовнішнього фронту підтримки України з посиленням ролі дипломатичних установ в роз’ясненні ролі України як форпосту миру на планеті і недопущення нової хвилі фашизму в особі російського шовінізму і путінізму. В цьому контексті треба активніше залучати потенціал Всесвітнього Конгресу Українців, українських громадських організації за межами країни, науковців і студентів, які працюють за кордоном.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

У грудні 2024 року більшість українців (57%) висловили готовність терпіти війну стільки, скільки буде потрібно для перемоги. Однак останні опитування показують поступове зниження цієї готовності. Такі результати опитування проводив упродовж 2-17 грудня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Це опитування свідчить про втомленість суспільства та зростання бажання швидкого завершення війни. Соціологи вказують, що ще 3% опитаних заявили, що готові терпіти війну один рік, 3% - пів року, 18% - декілька місяців. Вагаються з відповіддю 18% респондентів. У КМІС нагадали, що соціологи установи регулярно ставлять це питання. Від початку повномасштабного вторгнення до лютого 2024 року ситуація практично не змінювалася: стабільно близько 71-73% відповідали, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Водночас між лютим і жовтнем 2024 року вперше зафіксували зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно - до 63%. Між початком жовтня і груднем 2024 року також спостерігалося незначне, але зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно - до 57%. Водночас частка тих, хто говорить про більш короткий період декілька місяців-пів року, змінилася неістотно - 21% у грудні проти 18% на початку жовтня. Натомість з 12% до 18% стало більше тих, кому було важко сказати, скільки часу вони ще готові терпіти війну. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Понад половина українців з оптимізмом оцінюють майбутнє країни "Таким чином, між жовтнем і груднем більшою мірою відбулося не зниження, власне, запасу міцності українців, а відбулося зростання невизначеності (що відображає високу невизначеність сукупність зовнішніх факторів, як-от вибори в США, так і внутрішніх обставин)", - зазначили у КМІС. Упродовж 2-17 грудня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус", до якого за власною ініціативою додав запитання про те, скільки ще часу українці готові нести тягар війни. Опитування провели методом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 985 респондентів. Майже третина (32%) українців віком від 16 до 35 років хотіли б виїхати на проживання за кордон, якби мали таку можливість. Разом з тим 45% респондентів не хочуть покидати країну. За даними дослідження, частіше виїхати хочуть люди зі східних регіонів, малих міст, а також ВПО, чоловіки, молодь у віці 22-25 років та студенти.

В православному календарі є 12 двунадесятих свят, які за своїм змістом поділяються на Господні та Богородичні. Перші прославляють Ісуса Христа, а другі - Діву Марію. Три з них є перехідними - тобто їхня дата щороку змінюється і залежиться від святкування Великодня. Дев'ять інших неперехідні - їхня дата не змінюється. Після переходу на новоюліанський календар 1 вересня 2023 року дата неперехідних свят змінилася. Святкуються на 13 днів раніше. Основними перехідними дванадесятими святами 2025 року будуть: Вербна неділя або Вхід Господній до Єрусалима - 13 квітня; Вознесіння Господнє - 29 травня; День святої Трійці (Зелені свята, П'ятдесятниця) - 8 червня. 2025 року неперехідні дванадесяті свята ми знову будемо святкувати за новоюліанським календарем: Богоявлення або Хрещення Господнє - 6 січня; Стрітення Господнє - 2 лютого; Благовіщення Пресвятої Богородиці - 25 березня; Преображення Господнє - 6 серпня; Успіння Богородиці - 15 серпня; Різдво Богородиці - 8 вересня; Воздвиження Господнього Хреста - 14 вересня; Введення в храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада. Різдво Христове - 25 грудня. Коли святкуємо великі свята Не лише дванадесяті свята вважаються серед вірян важливими в церковному календарі. Існують й інші дати, які особливо вшановуються церквою. Основними такими святами 2025 року будуть: Обрізання Господнє - 1 січня; Різдво Іоанна Предтечі - 24 червня; Святих апостолів Петра і Павла - 29 червня; Усікновення глави Івана Предтечі - 29 серпня; Покров Пресвятої Богородиці - 1 жовтня. Коли віряни будуть поститися 2025 року За церковною традицією існують одноденні, багатоденні пости та суцільні тижні (коли навіть у середу та п'ятницю немає посту). Одноденні пости 2025 року будуть: Хрещенський Святвечір (Надвечір'я Богоявлення) - 5 січня; Усікновення глави Івана Предтечі - 29 серпня; Воздвиження Хреста Господнього - 14 вересня. Багатоденні пости 2025 року припадатимуть на: Великий піст - від 3 березня до 19 квітня; Петрів піст - від 16 червня до 11 липня; Успенський піст - від 1 до 14 серпня; Різдвяний піст - від 15 листопада до 24 грудня. Не забуваймо і про суцільні тижні, коли немає посту навіть у середу та п'ятницю: Святки - від 25 грудня до 4 січня; Тиждень Митаря та Фарисея - від 10 до 16 лютого; Масниця (Сирний тиждень) - від 24 лютого до 2 березня; Великодній (Світлий тиждень) - від 20 до 26 квітня; Троїцький тиждень - від 9 до 15 червня. Поминальні дні 2025 року: коли йти на кладовище Вселенська батьківська субота (м'ясопусна) - 22 лютого; Субота другого тижня Великого посту - 15 березня; Субота третього тижня Великого посту - 22 березня; Субота четвертого тижня Великого посту - 29 березня; Радониця - 29 квітня; Поминання померлих воїнів - 9 травня; Троїцька батьківська субота - 7 червня; Димитрівська батьківська субота - 1 листопада. Православний календар на 2025 рік: важливі церковні свята на кожен місяць Січень 1 січня - святого Василія Великого; 5 січня - Хрещенський Святвечір. Пісний день; 6 січня - Святе Богоявлення. Хрещення Господнє; 12 січня - святої мучениці Татіани; 30 січня - трьох святих: Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Златоустого. Лютий 2 лютого - Стрітення Господнє. Березень 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - Собор архангела Гавриїла. Квітень 6 квітня - Кирила і Мефодія Солунських; 12 квітня - Лазарева субота; 13 квітня - Вербна неділя (Вхід Господній до Єрусалиму); 17 квітня - Чистий четвер; 18 квітня - Велика (Страсна) п'ятниця; 19 квітня - Велика субота; 20 квітня - Великдень; 23 квітня - святого Юрія Чудотворця. Травень 9 травня - перенесення мощей Миколи Чудотворця; 11 травня - рівноапостольних Кирила і Мефодія; 29 травня - Вознесіння Господнє. Червень 8 червня - Трійця; 9 червня - День Святого Духа; 22 червня - день усіх святих українського народу; 24 червня - Різдво Іоанна Хрестителя; 29 червня - апостолів Петра і Павла; 30 червня - собор 12 апостолів. Липень 11 липня - княгині київської Ольги; 15 липня - князя Володимира Великого, День хрещення Київської Русі; 20 липня - пророка Іллі; 25 липня - Успіння святої Анни. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Третя Пречиста: нова дата свята і що треба знати про цей день Серпень 1 серпня - початок Успенського посту; 6 серпня - Преображення Господнє; 15 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці; 29 серпня - Усікновення голови Іоанна Хрестителя. Вересень 8 вересня - Різдво Пресвятої Богородиці; 14 вересня - Воздвиження Чесного і Животворящого хреста Господнього. Жовтень 1 жовтня - Покров Пресвятої Богородиці; 26 жовтня - великомученика Дмитра. Листопад 8 листопада - Собор архистратига Михаїла; 21 листопада - Введення в храм Пресвятої Богородиці; 30 листопада - святого апостола Андрія Первозванного. Грудень 6 грудня - святого Миколая; 9 грудня - Непорочне зачаття Пресвятої Богородиці; 24 грудня - Різдвяний святвечір; 25 грудня - Різдво Христове; 31 грудня - святої Меланії Римської. У листопаді є кілька великих церковних свят, які відзначають українці. За новим церковним календарем ПЦУ другий рік поспіль їхня дата вже інша. Зокрема. 8 листопада святкуємо Собор Архістратига Михаїла, а 21 листопада відзначаємо Введення в храм Пресвятої Богородиці, апостола Андрія Первозванного - 30 листопада. Також у листопаді починається Різдвяний піст і триватиме до Різдва Христового.

Про це інформують видання "Ехо Кавказу" і SОVА.Близько 12:30 центральна виборча комісія Грузії завершила підрахунок голосів. Кавелашвілі отримав 224 голоси виборщиків, для перемоги було потрібно 200 голосів. Один бюлетень визнали зіпсованим.Нагадаємо, уперше в історії Грузії президента обирав не народ, а виборча колегія. Єдиним кандидатом на пост президента був ветеран футболу та член партії "Сила народу", що формально відкололася від правлячої "Грузинської мрії", Михаїл Кавелашвілі. Його кандидатуру висунув почесний голова "Грузинської мрії" мільярдер Бідзіна Іванішвілі. До складу виборчої колегії входили 300 людей - грузинські депутати і депутати верховних рад Аджарії та Абхазької автономної республіки (у вигнанні). 61 опозиційний депутат участі в голосуванні не взяв, також відмовились і щонайменше двоє депутатів верховної ради Абхазької Автономної Республіки.Для проведення виборів у Грузії достатньо присутності більшості повного складу виборчої колегії - мінімум 151 депутат. Для обрання президента потрібно мінімум 200 голосів членів колегії. Тим часом біля будівлі парламенту Грузії зранку почали збиратися противники "Грузинської мрії". Протестувальники супроводжували депутатів, які голосували, вигуками "Раби!", "Росіяни!". Водночас у парламенті Грузії встановили жовтий рівень безпеки. Вхід у будівлю дозволяли лише членам колегії виборщиків та особам, які запрошені "відповідними структурними підрозділами". За даними ЗМІ, по периметру мобілізували силовиків, на площу вивезли водомети.Рrоtеstеrs kісk bаlls оutsіdе раrlіаmеnt whіlе vоtіng іs undеrwаy іnsіdе іn whаt mаny sее аs іllеgіtіmаtе рrеsіdеntіаl еlесtіоn. Ех-fооtbаllеr Міkhеіl Каvеlаshvіlі іs оnly саndіdаtе оn thе bаllоt. #GеоrgіаРrоtеsts Dаy 17???? Gіоrgі Еksеulіdzе ріс.twіttеr.соm/1mІЕ1uІmНv— Сіvіl.gе (@СіvіlGе) Dесеmbеr 14, 2024 Що передувало26 жовтня 2024 року в Грузії пройшли чергові парламентські вибори. Як свідчать результати, оприлюднені центрвиборчкомом, перемогу здобула правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня. Таким чином, країна може зустріти новий 2025 рік уже з новим очільником держави.Однак результати виборів не були визнані опозиційними партіями, президенткою Саломе Зурабішвілі та країнами Заходу, які висловили занепокоєння щодо легітимності виборів.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.При цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманих.В ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".У Тбілісі в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.Станом на ніч суботи, 7 грудня, біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі тривав багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців. 8 грудня у Тбілісі на проспекті Руставелі, де проходять проєвропейські мітинги, встановили новорічну ялинку.У ніч проти 10 грудня перед будівлею парламенту Грузії активісти спалили символічну труну, яка містила ляльку із зображенням лідера провладної партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі. Згодом до мітингувальників приєдналися державні службовці.13 грудня США запровадили обмеження для представників влади Грузії.А президентка Саломе Зурабішвілі заявила, що продовжить виконувати обов'язки очільниці держави до кінця свого мандата та легітимного обрання нового президента. 

Про це повідомив віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров та пресцентр Дії.Зазначається, що за три дні з початку надходжень виплат "зимової тисячі" українці встигли витратити вже понад 720 мільйонів грн від держави.Найбільше громадяни України витрачали гроші на оплату комуналки - 63%. Також 17% спрямували на мобільний звʼязок, а 4% задонатили на Збройні Сили.У Дії нагадали, що гроші від держави за заявами у застосунку надходять на картку Національного кешбеку. Там зазначили, що скоро виплати отримають ті, хто подавався 2 та 3 грудня."Тисяча від Зеленського": що відомо25 жовтня президент Володимир Зеленський анонсував з грудня виплати 1 тис. грн кожному українцю. Пізніше в Мінекономіки повідомили, що для тих громадян, які не мають смартфона або Дії, розробляють механізм отримання виплат єПідтримки через відділення Укрпошти.Кабмін на засіданні 15 листопада ухвалив порядок реалізації проєкту зимової підтримки українських родин, яка передбачає виплату 1 тис. грн.Очільник Мінфіну Сергій Марченко 28 листопада заявив, що кошти, які підуть на виплату 1 тис. грн кожному українцю, сформували у Фонді соціального страхування на випадок безробіття як частину єдиного соціального внеску.29 листопада Зеленського закликали переглянути програму "Зимова єПідтримка" й не роздавати по 1 тис. грн усім українцям. Відповідна петиція на сайті президента набрала необхідну для розгляду кількість підписів.1 грудня з'явилася можливість подати заявку на отримання 1000 грн за програмою "Зимова єПідтримка" через портал "Дія". За перші 5 годин дії програми українці оформили понад мільйон заяв, а за добу – понад 2,5 млн. З 4 грудня Укрпошта розпочала виплати за програмою "Зимова єПідтримка" українцям, які отримують пенсії та соцвиплати у поштового оператора.Станом на 10 грудня українці через Дію подали понад 6 млн заяв на отримання тисячі гривень. Того ж дня українці почали отримувати виплати на картку Національного кешбеку в межах програми "Зимова єПідтримка". 

Про це Fоrbеs Ukrаіnе повідомила пресслужба групи "ТАС".Цей дозвіл АМКУ є кроком для завершення підписаної з Gеtіn Ноldіng (Польща) угоди з придбання групою "ТАС" акцій АТ "Ідея Банк", зазначається у повідомленні. Наступним і фінальним кроком для юридичного завершення угоди має бути рішення Національного банку України про погодження набуття істотної участі в АТ "Ідея Банк". Необхідний пакет документів подано на розгляд регулятора банківського ринку. Наразі рішення НБУ очікується, зазначила пресслужба групи "ТАС". Довідково. Сергій Тігіпко - український політик та підприємець, голова партії "Сильна Україна" (2009—2012, з 2014). Віцепрем'єр-міністр України (2010 - 2014). Міністр соціальної політики (2010—2012). Міністр економіки (1999—2000). Кандидат в Президенти України у 2010 та 2014.Народний депутат ІІІ, ІV та VІІ скликань. З 17 березня 2012 — заступник голови Партії регіонів. Голова Національного банку України (2002—2004). На виборах Президента України в 2004 році був головою виборчого штабу Віктора Януковича. У 2007—2009 роках — голова правління банку українського відділення Swеdbаnk. З 2016 р. є власником Unіvеrsаl Ваnk та має ліцензію на Моnоbаnk. Кандидат економічних наук (1997).Таскомбанк - український банк, один з найперших комерційних банків в Україні, заснований у 1989 році. Станом на 21 травня 2019 року мав 108 відділень у всіх регіонах України. За розмірами чистих активів входить до двадцятки найбільших банків України. За підсумками 2018 року увійшов до двадцятки найприбутковіших банків в Україні, отримавши чистий дохід в 402 мільйони гривень.З 2004 року Таскомбанк входить до складу фінансово-промислової групи "ТАС" Сергія Тігіпка. До групи, серед іншого, також входить Універсал Банк.У п'ятницю 18 жовтня, група ТАС і Gеtіn Ноldіng підписали договір купівлі-продажу 100% акцій Іdеа Ваnk. Покупцем 100% акцій є компанія Аlkеmі Lіmіtеd (Кіпр), що входить до групи ТАС. Базова сума угоди - $34 млн очікуваному рівні оподаткування доходів банків у 50%.

Скромний двометровий чоловік в округлих окулярах — мультимільйонер і найбільш імовірний наступник Олафа Шольца на посаді канцлера. Лідер німецьких християнських демократів Фрідріх Мерц приїхав до Києва, щоб "дізнатися про поточний стан оборони" в Україні. Розберімо, що це за зірка німецької політики і чим він кращий за попередників, які зробили Німеччину залежною від російського газу та кремлівських наративів. І заодно — чи може він допомогти Україні ракетами Таurus?Спадковий юристФрідріх Мерц народився 1955 року в містечку Брілон у взірцевій німецькій родині, де тато був суддею, дід мером — і членом NSDАР, бо в 1930-ті так "було треба". Уже в 17 Мерц вступив у партію ХДС, а потім пішов на юрфак. Талановитий оратор і здібний юний політик уже в 1989 році став депутатом Європарламенту. А в 1994 році став народним обранцем бундестагу. До виборчої кампанії нова зірка німецької політики підійшов украй креативно — там були й селяни, і лісники, і навіть лисиця з голосом Гельмута Коля (до слова, саме на цього політика тривалий час рівнявся юний Мерц). Суворі юристи з консервативними цінностями — це те, що тривалий час подобалось німецькому виборцеві та претендувало на найвищі посади. Читайте також: Захід — Росія: приручити людожера не вийдеВорожнеча з Ангелою МеркельІніціатор возз'єднання Німеччини та канцлер, який 16 років поспіль був за кермом — Гельмут Коль скандально закінчив політичну карʼєру. Партія ХДС програла вибори конкурентам — і до влади прийшов проросійський політик Герхард Шредер, який посадив країну на голку Газпрому. Далі сам видатний політик вляпався у корупційний скандал з відмиванням грошей. ХДС/ХСС хутко знайшла нових зірок, які б могли освіжити репутацію — і так на горизонті засяяли дві сорокарічні зірки, а саме Фрідріх Мерц та Ангела Меркель. Вона очолила партію, а Мерц став керувати фракцією у парламенті. Варто відзначити, що тодішня німецька політика була закритим чоловічим клубом, де жінок сприймали як "украшеніє колєктіва", тому фрау Меркель почала ювелірну боротьбу проти харизматичного конкурента.Коли між ними почало розгортатись змагання за лідерство, чимало хто вважав, що юрист із Зауерланда хутко приструнить вискочку зі Східної Німеччини. Утім Мерц та його соратники недооцінили небезпечну білявку. За два наступні роки Ангела повністю перехопила ініціативу в партії, підкоривши собі ХДС і відтіснивши Мерца на задній план.  Деякі з її інтриг були досить прості, але дієві. Наприклад, вона запровадила традицію недільних нарад перед стартом робочого тижня. Мерц просто не встигав на них, оскільки вихідними їздив побачитися з сім'єю в Зауерланд, тоді як Меркель жила за два кроки від штаб-квартири ХДС. Також небезпечна Ангела знайшла бюрократичні ключики, аби заволодіти місцем керівника фракції. Тож одного дня Мерц прокинувся звичайним депутатом. Щобільше — вони часто сварились через загравання Ангели з лівим електоратом, а вона вважала його заскорублим елітарним консерватором. Тож Мерц трошки подумав — і у 2009-му пішов із політики у бізнес. Читайте також: Україна почала побудову нового світового порядкуМільйони євро і вихід на ТрампаНаступні довгі роки Мерц провів у наглядових радах та правліннях численних німецьких концернів — аеропорти, банки, футбольні клуби та промислові гіганти — скрізь там був потрібний юрист Мерц. Його бізнес-чуйка та кришталева репутація стали зрозумілі німецькому бізнесу. У 2018 році Мерц зробив невдалу спробу взяти реванш над Меркель у партії і дав інтервʼю Віld, де необачно сказав, що має зарплату в один мільйон євро щомісяця, але вважає себе "середнім класом". Меркель та її подруга Аннеґрет Крамп-Карренбауер роздули з цього та з наявності у Мерца приватного літака велетенський скандал — і політик був змушений ще попрацювати в США. Утім робота на посаді голови наглядової ради німецького представництва американського фінансового концерну Вlасkrосk дозволила йому завʼязати прекрасні стосунки з поважними багатими республіканцями, які стали спонсорами Дональда Трампа. Тож у квітні 2024 року Мерц різко став молодим і перспективним лідером ХДС, а Ангелу Меркель списували ледве не в політичні трупи та називали головною винуватицею неадекватної мігрантської політики та того, що Німеччина вже не та.Мерц — перший німецький політик в ІрпеніГер Мерц був одним із перших німецьких політиків, які відвідали Україну після початку російського повномасштабного вторгнення. На початку травня 2022 року, прибувши потягом до Києва, Мерц зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським і мером Києва Віталієм Кличком, а також оглянув наслідки російської окупації на Київщині. "Я приголомшений", — написав тоді політик у соцмережі Х.Згодом опозиціонер рекомендував Шольцу також приїхати до Києва, що чинний канцлер невдовзі й зробив.До слова, Мерц має гарний і давній контакт із колишнім послом у Німеччині Андрієм Мельником. Вони навіть приязно зустрічаються на політичних ток-шоу на німецькому телебаченні.Читайте також: Путін хоче Карибську кризу на бісПалка підтримка України, але критика наших біженців Мерц постійно критикував чинний уряд ФРН за, на його думку, занадто мляву й недостатню підтримку Берліном України. На думку потенційного канцлера, Німеччина не може пасти задніх, коли сусіди передають сучасну зброю, а "кульгава качка Шольц" не може надати далекобійні ракети Таurus, а також посилити підтримку Сил оборони України іншими важливими видами озброєнь. Мерц вважає, що ці ракети можна передати Україні після консультацій з Америкою. Що стосується підтримки українських біженців — тут Мерц та його партія жорсткіші. Ще у 2022 році лідер ХДС  ставив під сумнів взагалі потребу біженців у соцдопомозі. "Ми вже спостерігаємо соціальний туризм серед цих біженців: до Німеччини, назад в Україну, в Німеччину і назад до України". На початку 2024 року Мерц закликав до жорсткішого підходу щодо працевлаштування українських біженців у ФРН. Тоді ж Мерц критично оцінив те, що українські біженці мають право саме на виплати повноцінної соцдопомоги на рівні з німецькими громадянами — так званих "грошей для громадян" (Вürgеrgеld), а отже, отримують більше державних виплат, ніж інші біженці, які мусять спершу подати заяву на притулок і місяцями чекати на рішення.Читайте також: План Трампа: швидкість — не та категорія, яка точно веде до успіхуЗазначу, що це не якесь упередження до українців. У оновленій програмі блок ХДС/ХСС прописав скорочення обсягу соцдопомоги — аби 5,5 мільйонів безробітних мігрантів ішли працювати. Реалізувати плани вони хочуть в разі перемоги на майбутніх виборах до бундестагу в лютому 2025 року. Одразу спойлер — програми підтримки для сирійців та арабів теж планують переглянути. Тому ксенофобії тут нема. Мерц і Таurus для УкраїниМайбутній канцлер однозначно за військову допомогу для України, але різкість риторики про надання німецьких далекобійних ракет дещо змінювалась. Ще 13 жовтня Мерц заявив, що надав би Україні далекобійні крилаті ракети Таurus, але за певних умов. "Я б сказав: якщо не припиняться бомбардування (з боку Росії, — ред.), першим кроком має бути зняття обмеження на дальність. А другим кроком — постачання ракет Таurus", — зазначив лідер німецької консервативної опозиції. Він додав, що тоді російський президент Володимир Путін "сам вирішуватиме, наскільки далеко він хоче зайти в цій війні". Утім після візиту до Києва 9 грудня Мерц був обережним в інтервʼю Dіе Wеlt. "Можливо, немає такої вундерваффе, можливо, не буде такої зброї, яка змінить правила гри", – визнав політик, що російсько-українська війна зайшла в глухий кут. Він також був стриманий, коли його спитали про німецькі ракети Таurus."Треба подивитися, чи вписується ця система в концепцію", — відповів лідер ХДС/ХСС. Він погодився з нинішнім канцлером і своїм конкурентом Олафом Шольцом у тому, що Німеччина не повинна стати стороною конфлікту. Читайте також: Війна з озиранням на ПутінаЧому Мерц став більш стриманим у питанні передачі ракет Україні? Причина очевидна — після виборів у лютому 2025 року християнським демократам доведеться йти в коаліцію з партією Олафа Шольца СДПН. Тому вже йде попереднє шліфування найбільш чутливих позицій. Ставлення Мерца до РосіїНімецький опозиціонер вважає, що його попередниця Ангела Меркель — як лідерка блоку ХДС/ХСС припустилася серйозних помилок, коли зупинила атомні електростанції країни після аварії на Фукусімі 2011 року. І таким чином Німеччина стала в рази залежніша від російських енергоносіїв. Він один з небагатьох топполітиків, які критикували будівництво "Північного потоку - 2". Мерц відверто називав це загрозою для Німеччини. За наполяганням Фрідріха Мерца у травні 2024 року була ухвалена оновлена програма партії ХДС — новації зафіксували, що з лівацькими експериментами Ангели Меркель нарешті покінчено. У новій програмі в кінці нарешті згадані загрози від Росії для Німеччини — після ситуації у найбідніших країнах світу, відносин із державами Африки та захисту прав людини."Росія, яка веде злочинну агресивну війну і силою ставить під питання європейський мирний порядок і цілісність суверенних держав, не може бути партнером",  — написано у програмі ХДС. Читайте також: Трамп і війна в Україні: сценаріїОдночасно християнські консерватори лишають іскру надії, що колись буде такий день, коли "і Росія змінитися". Що вона буде державою, яка "беззаперечно визнає право на існування своїх сусідніх країн" і знову зможе стати "передбачуваним політичним та економічним партнером". З позитивного і нового. Партія Мерца уперше каже, що система безпеки в Європі має бути організована не разом із Росією, а проти Росії для захисту від неї.  Жертві російської агресії — Україні — слід і надалі надавати "всеосяжну" допомогу та підтримувати курс Києва на вступ України до ЄС та НАТО.Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

Про це заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на годині запитань до уряду, передає кореспондентка Еспресо Катерина Галко.Він нагадав, що влітку було виявлено факти зловживання бізнесом бронюванням співробітників. Тому уряд, намагаючись зробити справедливу систему бронювання, провів аудит."На підставі цього аудиту, на підставі цієї інвентаризації, вже восени в листопаді було прийнято рішення про встановлення дуже чітких критеріїв для цілої України. Вони є галузевими, й середні заробітні плати в тих галузях, які підлягають бронюванню, Міністерством економіки були проінвентаризовані дуже чітко. На всій території України вони мають належний рівень. Крім цього, є ще одне важливе завдання, що середній рівень зарплат має бути в компаніях, які бронюють. І це справді є принцип - воюй або працюй", - пояснив Шмигаль.На його переконання, бізнес має працювати й наповнювати бюджет і сплачувати належний рівень зарплат."У частині комунальних підприємств, у частині підприємств критичної інфраструктури були запроваджені окремі показники й відповідно рівень бронювання там забезпечується за іншими показниками", - додав очільник уряду.Що відомо про бронювання від мобілізаціїУ червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Наразі сервіс доступний лише для критично важливих підприємств, але з часом Мінцифра планує розширити категорії бізнесу.Менш ніж за місяць, з 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.9 жовтня ЗМІ повідомили про нібито припинення процесу бронювання на час проведення аудиту, в ході якого Міноборони перевірить, кого та на яких підставах забронювали від мобілізації. Однак перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заявив, що на час проведення аудиту критично важливих підприємств бронювання працівників зупинятися не буде.16 жовтня бізнес поскаржився на труднощі з бронюванням співробітників і наголосив, що проблема набирає системного характеру. Підприємства просили уряд про стабільний, передбачуваний і прозорий механізм бронювання.Наприкінці листопада Мінцифра поінформувала, що уряд завершив аудит підприємств, установ та організацій на статус критичності, з 1 грудня забронювати працівників від мобілізації можна буде лише через Дію.3 грудня в Мінекономіки уточнили, які підприємства тепер можуть бронювати працівників.

Про це повідомляє видання "Ґрати" з зали суду."На переконання прокурора Михайла Доманіцького, ризики переховування або тиску на потерпілих — родину загиблого бійця Нацгвардії Вадима Бондаренка — зберігаються. Таку ж позицію займає представник потерпілих Павло Теслюк", - зазначає ЗМІ.Сам Тандир у залі суду заявив, що перебуває під варто вже понад півтора року й попросив про більш м'який альтернативний до арешту запобіжний захід. За його словами, жодних доказів, які б підтверджували ризики переховування і втечі суду не надали.На засіданні 5 грудня обвинувачений знову заявив відвід судді Іванові Бандурі. 17 серпня цього року ДБР почало провадження за його заявою про ненадання матеріалів справи одному з колишніх адвокатів Тандира — Бойченюку. Тепер, на думку Тандира, ДБР може використовувати цю справу для тиску на суддю Бандуру."Представник обвинувачення та адвокат потерпілих зауважили, що йдеться про цілеспрямоване затягування процесу, аби суд не встигнув розглянути клопотання щодо продовження запобіжного заходу. За словами прокурора Михайла Доманіцького, він подав клопотання щодо продовження арешту Олексія Тандира ще 19 листопада. Адвокат потерпілих Павло Теслюк зазначив, що заяву про злочин Олексій Тандир подав улітку, на його переконання, саме для того, щоб створити привід для клопотання про відвід", - вказує видання.Суддя Іван Бандура залишив клопотання Олексія Тандира без розгляду, зазначивши, що, на його думку, йдеться про затягування процесу.Що відомо про смертельну ДТП з нацгвардійцемУ травні 2023 року правоохоронці повідомили про підозру судді Олексію Тандиру за фактом дорожньо-транспортної пригоди на блокпості в Києві, в якій загинув нацгвардієць. Стверджувалося, що водій був напідпитку. Хоча сам суддя заперечував, що вживав алкоголь за кермом.Печерський районний суд Києва відправив суддю Тандира під варту до 21 липня 2023 року без можливості внесення застави. Прокуратура також скерувала звернення до Вищої ради правосуддя з поданням про надання згоди на утримання судді Тандира під вартою. 19 червня 2023 року суд розглянув апеляцію на рішення про запобіжний захід Тандиру й залишив підозрюваного в СІЗО.У липні 2023 року експертиза встановила, що суддя був у стані алкогольного сп'яніння. Також установили, що в момент ДТП авто рухалося зі швидкістю 100 км/годину. 3 серпня 2023 року ДБР завершило досудове розслідування у справі судді й надало матеріали для ознайомлення стороні захисту.9 серпня 2023 року стало відомо, що Тандир намагався сфальсифікувати експертизу: за даними прокуратури, замість сечі він здав на аналіз воду та слину.21 серпня 2023 року обвинувальний акт щодо нього передали до суду. Вища рада правосуддя 29 серпня 2023 року тимчасово відсторонила від здійснення правосуддя Тандира, а 6 вересня 2023 року суд продовжив його арешт. Він залишився під вартою без права на заставу. Уже наприкінці жовтня Святошинський районний суд Києва продовжив арешт судді, обвинуваченого у смертельній ДТП, ще на 60 діб. 19 грудня 2023 року Тандиру продовжили перебування під вартою до 17 лютого 2024 року, а пізніше – до 12 квітня.У квітні 2024 року Вища рада правосуддя схвалила подання про звільнення з посади судді Олексія Тандира.У липні 2024 року Тандиру продовжили арешт до кінця літа, а у жовтні – ще на два місяці.Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Про це повідомила кореспондентка Еспресо Тетяна Голунова.За словами народного обранця, відповідне рішення полягає в тому, що саме та сума, яка необхідна для армії цього року та наступного, розподіляється між усіма рівномірно, пропорційно до доходу. "Це рішення про рівність і загальність оподаткування оцим додатковим податком, додатковим військовим збором у 3,5%", - заявив Гетманцев.Він пояснив, що підвищення податку передбачає додаткові 3,5% від доходів громадян та 1% від обороту для фізичних осіб-підприємців. Для ФОПів першої та другої груп податок фіксований - 800 грн на місяць, що відповідає специфіці їхнього оподаткування.Нардеп заявив, що зібрані кошти дозволять профінансувати 38,3 млрд грн, закладених у бюджет. Однак через затримку з підписанням закону цього року до бюджету надійде лише близько 8 млрд грн. Для покриття тимчасового дефіциту Міністерство фінансів використає резерви.Що відомо про закон про підвищення податківНардеп Ярослав Железняк ще навесні повідомляв, що влада готується до підвищення ПДВ і військового збору.22 липня очільник Мінфіну Сергій Марченко пояснив, що підвищення військового збору дасть змогу залучити додаткові 121,8 млрд грн для сектору безпеки й оборони. Міністр зазначив, що влада не розглядає підвищення ПДВ, позаяк це матиме негативні наслідки для добробуту українців, зокрема найуразливіших категорій. Марченко сказав, що підвищення цього податку автоматично призведе до зростання цін на основні товари, зокрема ліки та базові харчові продукти, як-от хліб, молоко, масло тощо. Для вразливих категорій громадян навіть незначне підвищення цін на базові харчі може стати значним фінансовим тягарем, підкреслив він.17 вересня Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про підвищення податків.2 жовтня голова фінкомітету ВР Данило Гетманцев заявив, що в Україні потрібно підвищувати не лише військовий збір, а й ПДВ.10 жовтня Верховна Рада України остаточно схвалила законопроєкт про збільшення податків (№11416-д). При цьому нардеп Олексій Гончаренко стверджував, що зміни до податкового кодексу набудуть чинності "заднім числом" – з 1 жовтня.27 листопада прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що підвищення податків "заднім числом" не буде, а президент Зеленський заявив, що підпише закон 28 листопада.Читайте також: Підвищення податків в Україні: хто і скільки платитиме, якщо закон набуде чинностіТак, Володимир Зеленський 28 листопада підписав закон про підвищення податків. Документ набув чинності з 1 грудня.

Роман Кравець, який називає себе власником Теlеgrаm-каналу "Джокер", покинув Україну 26 жовтня 2024 року і з того часу перебуває в Європі. Кравець виїхав з країни після переписки із розслідувачкою Нrоmаdskе, яка невдовзі видала велике розслідування, де серед іншого стало відомо, що він отримав "білий квиток" у ВЛК, знаходячись за кордоном. Про це повідомило видання ОВОZ.UА, передають "Українські новини". Видання нагадало, що 20 листопада у своєму розслідуванні про виїзди за кордон та зняття з військового обліку Кравця, який називає себе колишнім власником Теlеgrаm-каналу "Джокер", Нrоmаdskе показало довідку військово-лікарської комісії Голосіївського району. В ній зазначено, що 16 липня 2024 року був проведений медичний огляд Кравця, він визнаний непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку. Утім, у цей час він сам перебував за кордоном і не міг підписувати документи. Це з'ясували журналісти Нrоmаdskе. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Слуга" Куницький не повернувся в Україну після відрядження - Віhus.іnfо Довідка підписана головою ВЛК Голосіївського району Ольгою Соколовою та секретаркою комісії Ларисою Булавою. На ній також є начебто підпис самого Кравця, який ознайомився з висновком комісії. Джерело в Комунальному некомерційному підприємстві "Консультативно-діагностичний центр" Голосіївського району (тобто, в поліклініці цього району) стверджує, що наказ про призначення Соколової головою ВЛК був виданий ТЦК лише 17 липня 2024 року (копія наказу є в розпорядженні "Детектора медіа", але на ньому немає частини з підписами і печаткою), а приступила вона до роботи лише 18 липня, тобто через два дні після того, як начебто підписала довідку Кравця. Секретарка комісії була включена в склад комісії взагалі лише наступного місяця - 9 серпня, а фактично почала працювати 10 серпня. В липні вона навіть не працювала в КНП КДЦ Голосіївського району. Раніше повідомляли, що власник Теlеgrаm-каналу "Джокер" контактує з представниками влади, називає главу фракції "Слуги народу" Давида Арахамію найближчим другом, а на його каналі розміщують матеріали співробітники Офісу президента.

Про це повідомила пресслужба Мінекономіки."Перші сім підприємств успішно пройшли процедуру оновлення критичності за новими критеріями. Це компанії зі сфери виробництва скляних виробів, меблів, текстилю, керамічної плитки та інших сфер. Компанії отримали можливість бронювати працівників на строк до 12 місяців. Ті, хто критичність не оновив, теж можуть бронювати працівників. Діятиме таке бронювання до 28 лютого 2025 року, це крайній термін для оновлення критичності", - зазначила очільниця відомства Юлія Свириденко.За її даними, за перші два дні відновлення бронювання через Дію компанії подали 3500 заяв на бронювання 26,7 тис. працівників.Для отримання статусу критично важливого приватні підприємства повинні відповідати двом обов'язковим критеріям, а саме:відсутність боргів перед державним або місцевим бюджетом за будь-якими податками та зборами;встановлена на рівні не менше 20 тис. грн середня зарплата за звітний період.Також необхідно відповідати одному з додаткових критеріїв:сума сплачених податків і внесків перевищує €1,5 млн;надходження в іноземній валюті перевищують € 32 млн;підприємство має стратегічне значення для держави (визначено в переліку стратегічних об’єктів);підприємство є резидентом "Дія Сіті";надає послуги зв’язку зі значними доходами;має важливе значення для економіки або потреб громади.Що відомо про бронювання від мобілізаціїУ червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Наразі сервіс доступний лише для критично важливих підприємств, але з часом Мінцифра планує розширити категорії бізнесу.Менш ніж за місяць, з 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.9 жовтня ЗМІ повідомили про нібито припинення процесу бронювання на час проведення аудиту, в ході якого Міноборони перевірить, кого та на яких підставах забронювали від мобілізації. Однак перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заявив, що на час проведення аудиту критично важливих підприємств бронювання працівників зупинятися не буде.16 жовтня бізнес поскаржився на труднощі з бронюванням співробітників і наголосив, що проблема набирає системного характеру. Підприємства просили уряд про стабільний, передбачуваний і прозорий механізм бронювання.Наприкінці листопада Мінцифра поінформувала, що уряд завершив аудит підприємств, установ та організацій на статус критичності, з 1 грудня забронювати працівників від мобілізації можна буде лише через Дію.

Загиблому військовослужбовцю Сил спеціальних операцій ЗСУ старшому лейтенанту Андрію Гринюку з позивним “Фрегат” просять посмертно присвоїти звання Героя України. Відповідну петицію оприлюднили на сайті президента 17 жовтня. Станом на 2 грудня вона вже зібрала понад 14 300 підписів з необхідних 25 000. Офіцерові було 59 років. Він загинув 13 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання […] Тhе роst Загиблому офіцеру ССО Андрію Гринюку “Фрегату” просять посмертно присвоїти звання Героя України fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Про це повідомила пресслужба Мінцифри."Цифровізація знищує можливість зловживань, тому від 1 грудня бронювання буде тільки онлайн — у Дії", - йдеться у повідомленні.У відомстві зазначили, що за результатами аудиту 95% підприємств зберегли свій статус критично важливих. Працівників тих підприємств, які порушили механізм бронювання й втратили статус критичних, розбронюють."Оформити бронювання можна буде і на нового співробітника — керівник самостійно підтверджує його зарплату", - уточнили у Мінцифрі.Там наголосили, що параметри бронювання та критичності підприємств стануть чіткішими. Статус критичності підприємства мають підтвердити до 28 лютого 2025 року, а бронювати людей зможуть уже з 1 грудня."Критичні підприємства забезпечують функціонування країни, тож бронювання працівників повинно відбуватися прозоро та справедливо", – резюмували у відомстві.Що відомо про бронювання від мобілізаціїУ червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Наразі сервіс доступний лише для критично важливих підприємств, але з часом Мінцифра планує розширити категорії бізнесу.Менш ніж за місяць, з 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.9 жовтня ЗМІ повідомили про нібито припинення процесу бронювання на час проведення аудиту, в ході якого Міноборони перевірить, кого та на яких підставах забронювали від мобілізації. Однак перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заявив, що на час проведення аудиту критично важливих підприємств бронювання працівників зупинятися не буде.16 жовтня бізнес поскаржився на труднощі з бронюванням співробітників і наголосив, що проблема набирає системного характеру. Підприємства просили уряд про стабільний, передбачуваний і прозорий механізм бронювання.

У центральному Китаї виявлено велике родовище високоякісної золотої руди, що містить близько 1000 метричних тонн золота. Це відкриття, вартість якого оцінюється в 600 млрд юанів (приблизно $83 млрд), є найбільшим і найприбутковішим серед виявлених покладів золота, повідомляє SсіеnсеАlеrt. Геологи провінції Хунань оголосили про знаходження 40 золотих жил на глибині 2 км. Згідно з даними, ці поклади містять 300 тонн золота, а 3D-моделювання вказує на можливість додаткових запасів на глибині до 3 км. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Vоlkswаgеn змусили піти з китайського ринку Зразки керна свідчать, що кожна тонна руди може містити до 138 г золота. Китай, який вже є лідером на світовому ринку золота, має понад 2 тис. тонн запасів на початок 2024 року, а його гірничодобувна галузь забезпечує близько 10% світового виробництва. Ця знахідка сприяла подальшому зростанню ціни на золото, оскільки попит на цей метал продовжує збільшуватися на фоні глобальної економічної нестабільності. Ціна на золото оновила рекорд. У четвер його ціна на торгах перевищила позначку в $2712 за унцію. Вартість грудневих ф'ючерсів на золото на Соmех за даними на 19:50 за Києвом у четвер становила $2705,9 за унцію, що на 0,5% вище, ніж на закриття попередньої сесії. Раніше під час торгів ціна дорогоцінного металу піднімалася до позначки в $2712,7 за унцію. Європейський центральний банк 17 жовтня знизив усі три основні відсоткові ставки на 25 базисних пунктів, зазначивши, що дезінфляційний процес у єврозоні триває відповідно до очікувань.

Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.Він нагадав, що зміни до Податкового кодексу набудуть чинності 1 грудня."Усі ці кошти без виключення спрямуємо на фінансування зарплат захисникам і захисницям України. Саме завдяки внутрішньому фінансовому ресурсу України забезпечуються виплати нашим воїнам", - зазначив очільник уряду.Загалом у 2025 році в держбюджеті передбачено 2,23 трлн грн на оборону, з яких 1,16 трлн грн становить грошове забезпечення військовослужбовців."Таким чином усі українці, які сплачують військовий збір, допомагають воїнам і роблять важливий внесок у нашу стійкість і наближення справедливого миру", - написав Шмигаль.Що відомо про закон про підвищення податківНардеп Ярослав Железняк ще навесні повідомляв, що влада готується до підвищення ПДВ і військового збору.22 липня очільник Мінфіну Сергій Марченко пояснив, що підвищення військового збору дасть змогу залучити додаткові 121,8 млрд грн для сектору безпеки й оборони. Міністр зазначив, що влада не розглядає підвищення ПДВ, позаяк це матиме негативні наслідки для добробуту українців, зокрема найуразливіших категорій. Марченко сказав, що підвищення цього податку автоматично призведе до зростання цін на основні товари, зокрема ліки та базові харчові продукти, як-от хліб, молоко, масло тощо. Для вразливих категорій громадян навіть незначне підвищення цін на базові харчі може стати значним фінансовим тягарем, підкреслив він.17 вересня Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про підвищення податків.2 жовтня голова фінкомітету ВР Данило Гетманцев заявив, що в Україні потрібно підвищувати не лише військовий збір, а й ПДВ.10 жовтня Верховна Рада України остаточно схвалила законопроєкт про збільшення податків (№11416-д). При цьому нардеп Олексій Гончаренко стверджував, що зміни до податкового кодексу набудуть чинності "заднім числом" – з 1 жовтня.27 листопада прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що підвищення податків "заднім числом" не буде.28 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон про підвищення податків.Читайте також: Підвищення податків в Україні: хто і скільки платитиме, якщо закон набуде чинності

Українці щодня стикаються з підвищеннями цін на різні товари, тому питання тарифів, які набирають чинності з початку грудня, викликає значний інтерес і деяке занепокоєння серед громадян та підприємств.Ціни на електроенергію з 1 грудняВ Україні уряд затвердив новий фіксований тариф на електроенергію для населення. Тож згідно з постановою №632 з 1 червня тариф на електроенергію для побутових споживачів збільшився з 2,64 грн/кВт∙год до 4,32 грн/кВт∙год. Варто підкреслити, що тариф є фіксованим та не диференціюється за обсягом споживання. Оскільки така ціна має діяти до кінця 2024 року, змін у вартості електроенергії для населення у грудні не передбачається.Згідно з жовтневим меморандумом Міжнародного валютного фонду, після п’ятого перегляду програми розширеного фінансування (ЕFF), підвищення цін на енергоносії в Україні найближчим часом не планується. Документ не містить вимог щодо збільшення тарифів для України. Про це повідомили в Міністерстві фінансів України.Значне підвищення вартості електроенергії на початку літа викликало занепокоєння громадян, однак експерти пояснюють, що таке рішення було вимушеним. Так, нардеп Сергій Нагорняк, який є членом парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, зазначив, що такі заходи дозволять державним компаніям припинити субсидування населення і зібрати достатньо коштів для того, щоб реалізувати проєкти з добудови 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Також це дасть змогу Укргідроенерго розпочати побудову Канівської ГАЕС, що матиме 1000 МВт потужності.Тариф, запроваджений з початку червня, поширюється на всіх побутових споживачів:Споживачів, які є частиною колективних об'єднань у житловому секторі (ОСББ, гуртожитки тощо), де електрика йде на використання побутових потреб мешканців.Споживачів з електричним опаленням (з 1 червня до 30 вересня).Інших споживачів, які мають право на використання електроенергії за тарифами для побутових споживачів згідно з законодавством.З 1 жовтня по 30 квітня для людей, які мають квартири/будинки із електроопаленням, діятимуть наступні тарифи:за споживання до 2000 кВт∙год на місяць – 2,64 грн/кВт∙год на весь обсяг електроенергії;за споживання понад 2000 кВт∙год на місяць – 4,32 грн/кВт∙год на весь обсяг спожитої електроенергії.Крім того, в Україні залишаються в силі тарифні коефіцієнти для власників двозонних та тризонних лічильників електроенергії. Вночі, з 23:00 до 07:00, коли навантаження на енергосистему найменше, вартість тарифу менша від основного на 50%, тому користувачі платять лише 2,16 грн/кВт∙год, як пояснюють у Yаsnо. Втім, встановлення двозонного лічильника вимагає деяких витрат, тому його окупність може становити близько року, залежно від рівня споживання електроенергії.Варто також зазначити, що з 1 червня тарифи на електроенергію для бізнесу зросли. Про це стало відомо після засідання НКРЕКП 20 травня. Метою цього кроку було заохочення збільшення обсягу імпорту електроенергії в нічні години. Однак, після засідання НКРЕКП 1 жовтня, було схвалено проєкт щодо внесення змін до постанови №949 та узгоджено нові підвищені тарифи. Основними причинами збільшення цін називають необхідність проведення ремонтних робіт енергетичної інфраструктури, що постраждала від російських атак, а також прагнення покращити умови функціонування ринку електричної енергії для забезпечення ефективної взаємодії з країнами ЄС.Зміни стосуються лише ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового, тоді як ціни для балансуючого ринку залишаться незмінними. У проєкті постанови зазначені такі тарифи, які мають почати діяти вже з кінця жовтня:Гранична ціна максимальна:з 00:00 до 07:00 – 5 600,00 гривень за МВт-год;з 07:00 до 17:00 – 6 900,00 гривень за МВт-год;з 23:00 до 24:00 – 6 900,00 гривень за МВт-год;з 17:00 до 23:00 – 9 000,00 гривень за МВт-год;Гранична ціна мінімальна - 10,00 гривень за МВт-год;Що відомо про підвищення тарифів на електроенергію в УкраїніРаніше перший заступник голови комітету ВР із питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко заявив, що Кабмін має намір підвищити тариф на електроенергію для побутових споживачів майже у півтора раза. Нові ціни може бути встановлено вже влітку. Пізніше у Міненерго підтвердили, що дискусії з цього приводу дійсно тривають.17 травня народний депутат Сергій Нагорняк повідомив, що з 1 червня тарифи на електроенергію для населення, ймовірно, зростуть до 4,5-5 грн/кВт.Своєю чергою в Мінсоцполітики запевнили, що в разі підвищення тарифів у держави є гроші на субсидії для всіх родин, які потребують допомоги в оплаті житлово-комунальних послуг.Нагадаємо, до 1 червня 2023 року в Україні діяли значно нижчі тарифи на електроенергію для населення. Було встановлено два основні тарифи: за використання до 250 кВт-год на місяць споживачі платили 1,44 грн/кВт-год, а за перевищення цього ліміту - 1,68 грн/кВт-год.

Ресурси російської економіки вичерпуються. Про це заявила голова російського центробанку Ельвіра Набіулліна 19 листопада, пояснюючи у думі причини підняття облікової ставки до 21% – найвищий показник від початку вторгнення в Україну. Це означає, що гроші у РФ дорожчають. Щобільше, Набіулліна згадала про стагфляцію – кризовий стан в економіці, коли стагнація виробництва поєднується зі зростанням цін у країні. Та чи означає це, що РФ втрачає ресурси для ведення війни з Україною та утримання окупованих територій України? Адже окупаційна влада анонсує масштабну відбудову житла та інфраструктури на ТОТ?Дані про стан російської економіки – елементи пропагандиЩе 27 червня 2022 року у Вlооmbеrg повідомили про дефолт у Росії за зовнішніми боргами. Утім, очікуваного економічного колапсу не сталось, навіть попри численні санкції. У жовтні Міжнародний валютний фонд навіть поліпшив прогноз для РФ на цей рік до 3,6%. Щоправда, у наступному році темпи зростання російської економіки, за даними МВФ, сповільняться до 1,3%. Та що насправді стоїть за цими цифрами?Уряд Швеції дав доручення Національному інституту економічних досліджень проаналізувати економічний розвиток Росії. І аналітики дійшли висновку, що офіційні дані про стан економіки РФ не відповідають її реальному стану, бо економічна звітність Росії переплітається з її воєнною пропагандою. Шведські дослідники вважають що фінансові резерви російського уряду, які були використані для фінансування військових витрат, швидко закінчуються і можуть бути вичерпані впродовж року. "Зрозуміло, що російська економіка працює не так добре, як хотів би Путін. Ресурси виснажуються у військову промисловість, а економіка перегрівається. Очевидно, навколо офіційних цифр стоять великі знаки питання. Треба й надалі активно боротися з путінською пропагандою. Обговорення в середу є важливою частиною цих зусиль", – заявила міністерка фінансів Швеції Елізабет Свантессон.Такої ж думки дотримується і керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор порталу ВlасkSеаNеws Андрій Клименко."Перше, що треба розуміти, коли говоримо про економіку Росії, – країною керують розвідники.Тому не можна користуватись будь-які даними, які озвучують російські посадовці чи публікують російські структури. Дивно, коли такими цифрами користують експерти, навіть серйозні аналітичні структури у США та Європі, адже вони таким чином підтримують дезінформаційну діяльність реального стану російської економіки", – каже він у коментарі Еспресо.  Саме тому традиційні дослідження та економічні рейтинги міжнародних агенцій не відображають реального стану економіки РФ, оскільки часто ґрунтуються на даних офіційної статистики.Експорт нафти є одним з індикаторів економіки РФ "Аби аналізувати стан російської економіки, треба шукати не цифри, а  індикатори, які можна порахувати самостійно. Одним з основних індикаторів може бути експорт нафти, – каже Андрій Клименко. – Від лютого 2022 року основна увага чомусь була прикута до експорту природного газу, зокрема через Північний потік. Тепер пішов перекос у бік зрідженого газу. Але 70% енергетичного експорту РФ – це саме нафта. З Балтійського моря Росія експортує 10 – 12 млн тонн нафти на місяць. Це приблизно 100 танкерів сирої нафти і ще 3-4 млн тонн нафтропродуктів. Через Чорне море йде 4 – 5 млн т нафти та 3 – 4 млн т нафтопродуктів. Тут у Росії все добре. Ми вже кілька місяців намагаємось донести: якщо не зупинити експорт нафти з Балтійського моря, РФ матиме ресурси купувати все, що завгодно і як завгодно довго для ведення війни в Україні".Керівник аналітичного напряму мережі "АNТS" Ілля Несходовський у коментарі Еспресо заявив, що спроможність РФ вести війну напряму залежить від цін на нафту."Економічне становище Росії значною мірою залежить від ціни на нафту. Якщо Росія матиме можливість продавати нафту за ціною орієнтовно 65 доларів, то вона матиме можливість продовжувати війну, навіть враховуючи інші санкції, які обмежують потужності військового виробництва, – каже аналітик. – Тому для нас ключовим фактором є зниження ціни на нафту, або обмеження поставок російської нафти на світовий ринок. Це може бути через закриття відповідних логістик. Наприклад, Україна при відповідному дозволі могла б не допустити проходження російських суден Чорним морем".За словами Іллі Несходовського, від початку 2025 року має припинитись транзит російської нафти територією України через нафтопровід "Дружба".  За даними моніторингу Центру досліджень енергетики та чистого повітря (СRЕА), за тиждень з 11 до 17 листопада Росія експортувала викопного палива на 4,05 млрд євро: нафти — на 1,87 млрд євро, нафтопродуктів і хімікатів — на 0,96 млрд євро, газу — на 0,81 млрд євро та вугілля — на 0,4 млрд євро. "На танкери, що належать європейським країнам чи країнам G7 або застраховані в них, було завантажено викопне паливо на суму 1,31 млрд євро, що сприяє фінансуванню вторгнення Росії в Україну", – повідомляють у центрі. Падіння російських літаків та мостів – непрямий ефект санкційНа сьогодні вже зрозуміло, що анонсовані "пекельні санкції" для Росії не досягли очікуваного ефекту. "Пригадати лютий 2022 року і виступ президента США, де він заявляв про потужні санкції, які обвалять російський ВВП на 20 – 30%. Або вони не розуміли російську економіку і природу російського режиму, або вся ця санкційна політика моделювалась з того, що РФ переможе Україну за кілька тижнів і все буде, як було, – каже Андрій Клименко. – Коли у країні 300 банків, а санкції запроваджують до 5 – 7 – 50, то який буде ефект? Ми вважаємо, що замість адресних чи блокувальних санкції треба переходити до ембарго – повної заборони на торговельні операції з РФ, за винятком хіба що якихось гуманітарних позицій. Звичайно, повне ембарго – це потужна річ і зрозуміло, що будуть проблеми у глобальні економіці. Але треба вивчати вплив такого ембарго на глобальну економіку. РФ має опинитись в ізоляції".За словами Андрія Клименка, РФ обходить санкції через розрахунки у крипті, а також взаємозаліки між країнами, що виявилось сюрпризом для США."Десь два-три місяці ми тішились інформацією про те, що РФ має проблеми з розрахунками з Індією та Китаєм. Ці дані брали з Центробанку РФ. Але ж не могло такого бути, що експорт йде стабільно, а грошей нема. Логічно було припустити, що розрахунки відбуваються в якийсь інший спосіб. І лише потім, здається Rеutеrs сказали, що гроші не фіксуються офіційно, бо йдуть іншими каналами. Для американців це нова, але нам добре відома з 90-х річ – взаємозаліки або бартер: я за тебе плачу тут за те, а ти за мене там за те. І формально гроші кордон не перетинають" При цьому не можна стверджувати, що запроваджені санкції не працюють взагалі."Є  інші сигнали, які свідчать про проблеми в економіці РФ. Які саме – це уже справа розвідок, – каже Андрій Клименко. – Скажімо, якщо у них все так добре з мілтехом, чому вони закуповують снаряди у корейців мільйонами? Якщо використовують корейський аналог Іскандера, то що не так з їхнім? Є речі, які складно приховати. Як-от аварії літаків  (наприклад, загоряння російського Sukhоі Suреrjеt у Туреччині). Так, якісь деталі вони можуть знаходити, але коли немає обслуговування від виробника, підтримувати їх належний стан дедалі складніше. Комп’ютерні чіпи можна провезти контрабандою у сумці, але з верстатами так не вийде". "Відсутність компетентних людей, які можуть здійснювати відповідні ремонти, відсутність поставки обладнання, особливо високотехнологічного, призводить до катастроф і поламок, які неможливо швидко виправити. Ми вже бачимо, що Suреrjеt, який залежить від  імпортних комплектуючих, постійно в аваріях. Це стосується автомобільної галузі – китайці так і не розмістили свого виробництва на території РФ, тож вони купують китайське, – каже Ілля Несховський. – Стан російської економіки погіршується, розвалюється інфраструктура, зокрема уже є випадки падіння мостів, проблеми у житлово-комунальному секторі. Але це не впливає на можливість ведення війни".Чи здатна РФ утримувати окуповані територіїНа фоні проблем в економіці РФ обіцяє витратити до 2027 року 1, 3 млрд доларів у відновлення окупованих територій. На пропагандистських каналах з’являються сюжети про відновлення житла у Маріуполі чи відкриття масштабного мультимедійного центру "Росія – моя історія" у Мелітополі тощо. "З економічної точки зору у "нові території РФ" вкладають більше фінансів, ніж в інші території. Щорічні видатки на відновлення і розбудову окупованих територій значно перевищують видатки 73 інших регіонів РФ. Виключенням є Москва, Санкт-Петербург, Московська область, Краснодарський край, Свердловська область, Республіка Татарстан, Красноярський край, – каже директор Центру стратегічного розвитку території (Мелітополь) Андрій Орлов. – На так званих нових територіях владі РФ доводиться багато коштів вкладати у пропаганду, діяльність спецслужб, оборону. Але з іншого боку – ці території на сьогодні є максимально дотаційними, вони не виробляють продукцію і не мають свого внеску в загальну економіку.  Хоча для внутрішньої аудиторії розповідають, що майже за дев'ять місяців 2024 року зведені бюджети так званих ДНР, ЛНР, окупованих частин Запорізької та Херсонської областей (тобто разом з муніципалітетами) зібрали 118 млрд руб. податків на своїх територіях".При цьому Андрій Орлов переконаний – відбудова зруйнованих будинків на окупованих територіях відбувається лише для картинки. А на весь Маріуполь є лише одна бригада з 8 людей, яка постійно пересувається з об’єкту на об’єкт, аби це мало вигляд масових робіт."У Маріуполі через бойові дії навесні 2022 року було зруйновано або сильно пошкоджено 90% інфраструктури, понад 2 тис. багатоквартирних та 61 тис. приватних будинків, 7 лікарень, 4 поліклініки, 57 шкіл, 70 дитячих садків та 3 пологові будинки, - каже експерт. - У травні 2022 року відповідальним за відновлення Маріуполя призначили міжрегіональний фонд Петербурга та Ленобласті "Перемога", який з резервного фонду Петербурга  отримав 1,745 мільярда рублів. Віцепрем'єр Марат Хуснуллін підтвердив плани відновлення всіх багатоквартирних будинків (БКБ) у Маріуполі до кінця 2024 року, а це понад 4 тисячі об'єктів і 1,5 тисячі фасадів. Але йдеться, наприклад, про 800 будинків баракового типу, які перевели у статус багатоквартирних".Нещодавно колабораційна влада Маріуполя ухвалила рішення про відновлення будівель, які у 22-23 роках були визнані таким, що мають бути знесені. Це свідчить про те, що насправді потужностей і коштів на повноцінну відбудову міста у влади РФ немає. А гучні заяви про це – лише фейк, пропаганда для внутрішньої аудиторії, а також  замилювання очей Кремлю". Водночас, окупаційна влада не шкодує коштів на пропаганду "русского міра" на ТОТ. І масштабний мультимедійний музей у Мелітополі – яскраве свідчення цього. "Музеїв "Росія – моя історія" є декілька. Якщо поглянути на мапу розташування – вони присутні на окупованих територія і територіях, які зазнають значного впливу корінних народів або сусідів.  Найдорожчий відкрили у Ростові-на-Дону в середині жовтня 2018 року. Він коштував владі РФ 862 млн руб., – каже Андрій Орлов. – Порівнявши вартості інших подібних проєктів в інших регіонах РФ, можна дійти висновку, що середня вартість мультимедійного центру у Мелітополі – 545 млн руб. Приблизно стільки й вклала окупаційна влада у об’єкт з промивання мізків мешканцям окупованих територій. У будівельних роботах задіяли 220 осіб і 14 одиниць спецтехніки. Для зручності запустили рейсовий автобус, що проходить поруч з музеєм. Цей проєкт має лише одну мету – пропаганда. До слова, кураторство над цим проєктом віддали РПЦ. І навіть у наукових колах РФ цей проєкт визначають як "жахливий історичний непрофесіоналізм", через перекручування історичних подій на користь РПЦ.Ми створили цей матеріал як учасник Мережі  "Вікно Відновлення". Усе про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі rесоvеry.wіn

З початку грудня 2024 року в Україні набувають чинності нові правила бронювання військовозобов'язаних, передбачені постановою Кабміну № 1332. Ця постанова вводить оновлену редакцію Порядку № 76, спрямовану на вдосконалення механізмів бронювання під час мобілізації та воєнного стану.Що зміниться у процедурі бронювання?Замість паперової тяганини, процедура бронювання перейде у цифровий формат через портал "Дія". Така цифровізація значно спрощує управління ресурсами, але водночас накладає відповідальність на бізнес за прозорість та відповідність критеріям. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в етері національного марафону зазначив, що такий підхід забезпечує швидке присвоєння статусу бронювання та його відображення в електронній системі. Тепер з 1 грудня відновлюється сам процес бронювання через портал Дія. Тобто, не через застосунок, а через портал, тому що так зручніше компаніям працювати з інтерфейсом порталу. Бронювання буде працювати тільки в електронному форматі, - розповів Федоров.Фактично, як зазначаюсь в матеріалі УНІАН, перебронювання буде відбуватись "з чистого аркуша". Тобто, йдеться про необхідність повторного бронювання всіх працівників, які на момент набуття чинності постанови Кабміну мали відстрочку. Це дасть змогу оформити усі бронювання однаково та "перезавантажити" цей процес. При цьому всі чинні відстрочки зберігатимуть свою дію до 28 лютого 2025 року.Адвокат Дар'я Тарасенко на власній сторінці в Fасеbооk пояснює:Тепер бронювання відбувається виключно через портал "Дія", можливості подати документи в паперовому вигляді не буде. Виключення – для певних підприємств та установ, які не мають технічної можливості подачі через "Дію" (п. 26 Порядку)Усі установи та компанії, які бажають зберегти статус критично важливих, мають підтвердити свою відповідність новим критеріям до кінця лютого 2025 року, про це повідомили у Мінекономіки. Це не лише стимулює їх бути відповідальнішими, але й встановлює чіткі вимоги, які знижують ризик зловживань чи необґрунтованого отримання привілеїв.Проведений урядом аудит засвідчив, що переважна більшість - 95% підприємств, відповідають вимогам і зберігають статус критично важливих. Щойно підприємство підтверджує свою критичність, воно має заново сформувати та подати списки співробітників для бронювання, використовуючи функціонал порталу "Дія".Важливим є те, що бронювання працівників тепер значно залежатиме від результатів аудиту підприємств. Для бізнесу це сигнал про необхідність не лише зберігати економічну ефективність, а й відповідати державним пріоритетам та критеріям.Які ще важливі зміни очікувати?Загально, квота на бронювання працівників не змінилася — вона обмежена 50% від загальної чисельності людей в установі. Проте, тепер до цієї квоти не зараховуються військовозобов’язані жінки, бенефіціари підприємств, які не є їх працівниками, а також інші категорії. У деяких випадках, за спеціальним рішенням Міністра оборони, ліміт може бути більший за встановлені 50%.Відтепер працівників із зарплатнею нижчою за 20 000 грн, що становить нині 2,5 мінімальних зарплат, не можна забронювати навіть на підприємствах критичної важливості. Це створює додаткові вимоги до компаній, які тепер повинні не тільки забезпечити прозорість зарплатної політики, а й у разі необхідності коригувати рівень оплати праці, щоб відповідати новим вимогам для бронювання.Згідно з новим порядком, переведення працівників на спеціальний облік та надання відстрочки від мобілізації більше не відбуватиметься автоматично. Тепер це займе до 72 годин після подачі списку людей через портал "Дія". Для отримання броні також потрібно буде виконати кілька додаткових умов.Щодо анулювання відстрочки, керівники компаній тепер зможуть подати відповідну заяву через той самий портал. Звичайно, є й інші зміни, але саме ці моменти для приватного сектору є ключовими, оскільки їх розуміння дозволить своєчасно адаптуватися до нових умов.Нагадаємо, у червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Менш ніж за місяць, з 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.16 жовтня бізнес поскаржився на труднощі з бронюванням співробітників і наголосив, що проблема набирає системного характеру. Підприємства просили уряд про стабільний, передбачуваний і прозорий механізм бронювання.

У Великій Британії померла 17-річна Ліз Гаттон, з якою Кейт Міддлтон зустрілася у Віндзорському замку на початку жовтня. Вона хворіла на рідкісну форму раку.