Search trend "18 вересня"

В православному календарі є 12 двунадесятих свят, які за своїм змістом поділяються на Господні та Богородичні. Перші прославляють Ісуса Христа, а другі - Діву Марію. Три з них є перехідними - тобто їхня дата щороку змінюється і залежиться від святкування Великодня. Дев'ять інших неперехідні - їхня дата не змінюється. Після переходу на новоюліанський календар 1 вересня 2023 року дата неперехідних свят змінилася. Святкуються на 13 днів раніше. Основними перехідними дванадесятими святами 2025 року будуть: Вербна неділя або Вхід Господній до Єрусалима - 13 квітня; Вознесіння Господнє - 29 травня; День святої Трійці (Зелені свята, П'ятдесятниця) - 8 червня. 2025 року неперехідні дванадесяті свята ми знову будемо святкувати за новоюліанським календарем: Богоявлення або Хрещення Господнє - 6 січня; Стрітення Господнє - 2 лютого; Благовіщення Пресвятої Богородиці - 25 березня; Преображення Господнє - 6 серпня; Успіння Богородиці - 15 серпня; Різдво Богородиці - 8 вересня; Воздвиження Господнього Хреста - 14 вересня; Введення в храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада. Різдво Христове - 25 грудня. Коли святкуємо великі свята Не лише дванадесяті свята вважаються серед вірян важливими в церковному календарі. Існують й інші дати, які особливо вшановуються церквою. Основними такими святами 2025 року будуть: Обрізання Господнє - 1 січня; Різдво Іоанна Предтечі - 24 червня; Святих апостолів Петра і Павла - 29 червня; Усікновення глави Івана Предтечі - 29 серпня; Покров Пресвятої Богородиці - 1 жовтня. Коли віряни будуть поститися 2025 року За церковною традицією існують одноденні, багатоденні пости та суцільні тижні (коли навіть у середу та п'ятницю немає посту). Одноденні пости 2025 року будуть: Хрещенський Святвечір (Надвечір'я Богоявлення) - 5 січня; Усікновення глави Івана Предтечі - 29 серпня; Воздвиження Хреста Господнього - 14 вересня. Багатоденні пости 2025 року припадатимуть на: Великий піст - від 3 березня до 19 квітня; Петрів піст - від 16 червня до 11 липня; Успенський піст - від 1 до 14 серпня; Різдвяний піст - від 15 листопада до 24 грудня. Не забуваймо і про суцільні тижні, коли немає посту навіть у середу та п'ятницю: Святки - від 25 грудня до 4 січня; Тиждень Митаря та Фарисея - від 10 до 16 лютого; Масниця (Сирний тиждень) - від 24 лютого до 2 березня; Великодній (Світлий тиждень) - від 20 до 26 квітня; Троїцький тиждень - від 9 до 15 червня. Поминальні дні 2025 року: коли йти на кладовище Вселенська батьківська субота (м'ясопусна) - 22 лютого; Субота другого тижня Великого посту - 15 березня; Субота третього тижня Великого посту - 22 березня; Субота четвертого тижня Великого посту - 29 березня; Радониця - 29 квітня; Поминання померлих воїнів - 9 травня; Троїцька батьківська субота - 7 червня; Димитрівська батьківська субота - 1 листопада. Православний календар на 2025 рік: важливі церковні свята на кожен місяць Січень 1 січня - святого Василія Великого; 5 січня - Хрещенський Святвечір. Пісний день; 6 січня - Святе Богоявлення. Хрещення Господнє; 12 січня - святої мучениці Татіани; 30 січня - трьох святих: Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Златоустого. Лютий 2 лютого - Стрітення Господнє. Березень 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - Собор архангела Гавриїла. Квітень 6 квітня - Кирила і Мефодія Солунських; 12 квітня - Лазарева субота; 13 квітня - Вербна неділя (Вхід Господній до Єрусалиму); 17 квітня - Чистий четвер; 18 квітня - Велика (Страсна) п'ятниця; 19 квітня - Велика субота; 20 квітня - Великдень; 23 квітня - святого Юрія Чудотворця. Травень 9 травня - перенесення мощей Миколи Чудотворця; 11 травня - рівноапостольних Кирила і Мефодія; 29 травня - Вознесіння Господнє. Червень 8 червня - Трійця; 9 червня - День Святого Духа; 22 червня - день усіх святих українського народу; 24 червня - Різдво Іоанна Хрестителя; 29 червня - апостолів Петра і Павла; 30 червня - собор 12 апостолів. Липень 11 липня - княгині київської Ольги; 15 липня - князя Володимира Великого, День хрещення Київської Русі; 20 липня - пророка Іллі; 25 липня - Успіння святої Анни. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Третя Пречиста: нова дата свята і що треба знати про цей день Серпень 1 серпня - початок Успенського посту; 6 серпня - Преображення Господнє; 15 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці; 29 серпня - Усікновення голови Іоанна Хрестителя. Вересень 8 вересня - Різдво Пресвятої Богородиці; 14 вересня - Воздвиження Чесного і Животворящого хреста Господнього. Жовтень 1 жовтня - Покров Пресвятої Богородиці; 26 жовтня - великомученика Дмитра. Листопад 8 листопада - Собор архистратига Михаїла; 21 листопада - Введення в храм Пресвятої Богородиці; 30 листопада - святого апостола Андрія Первозванного. Грудень 6 грудня - святого Миколая; 9 грудня - Непорочне зачаття Пресвятої Богородиці; 24 грудня - Різдвяний святвечір; 25 грудня - Різдво Христове; 31 грудня - святої Меланії Римської. У листопаді є кілька великих церковних свят, які відзначають українці. За новим церковним календарем ПЦУ другий рік поспіль їхня дата вже інша. Зокрема. 8 листопада святкуємо Собор Архістратига Михаїла, а 21 листопада відзначаємо Введення в храм Пресвятої Богородиці, апостола Андрія Первозванного - 30 листопада. Також у листопаді починається Різдвяний піст і триватиме до Різдва Христового.

У Рівненській області чоловік влаштував стрілянину з автомата, йдеться у повідомленні місцевої поліції. «Попередньо відомо, що сьогодні, 15 грудня, близько першої ночі у селі Великі Селища між двома компаніями виник конфлікт, в ході якого молодик з однієї кілька разів вистрілив з автомата по учасниках з іншої», – пишуть правоохоронці. У поліції кажуть, що  «у результаті вогнепальні поранення отримали четверо парубків. Усіх госпіталізували до лікарні, загрози життю не має». Раніше Святошинська окружна прокуратура міста Києва повідомила про підозру в умисному вбивстві чоловіку, який вранці 18 вересня на АЗС на Кільцевій дорозі у Києві вистрелив із рушниці у водія, який загинув на місці. За деякий час ймовірного стрілка затримали працівники поліції.  

Геді Ламар і Джорджа Антейла ввели до Національної зали слави винахідників &еnsр;Я думаю, мозок людей цікавіший за їхню зовнішність, сказала голлівудська зірка й винахідниця Геді Ламар 1990-го у віці 76 років. Фільми за її участю стали класикою Голлівуду, однак вона була не просто акторка. Без неї ми сьогодні навряд чи розмовляли б мобільним телефоном, орієнтувалися за допомогою GРS і шукали, де краще ловить Wі-Fі. Геді Ламар, при народженні Гедвіґа Єва Марія Кіслер, з'явилася на світ 9 листопада 1914 року у Відні. Її батько Еміль Кіслер був управитель банку й походив з єврейської родини зі Львова, а мати Гертруда Ліхтвіц із Будапешта. Дівчинка була єдиною дитиною в сім'ї. Батько не лише виконував її забаганки, але й виховував любов до техніки. Він часто брав доньку на довгі піші прогулянки й розповідав про принципи роботи, наприклад друкарського верстата чи автомобіля. Ці бесіди дівчинці подобалися, і вже в 5 років вона могла розібрати й зібрати свою музичну скриньку. Водночас мати майбутньої зірки була концертна піаністка й відкривала доньці світ мистецтва. Юна Геді з 4 років відвідувала приватну школу, де давали уроки гри на фортепіано й балету, викладали мови та природничі науки. У 10 років вона вже була професійною піаністкою і танцівницею, розмовляла чотирма мовами. 16-річна Геді брала уроки акторської майстерності у Відні. Якось, підробивши записку від матері, пішла в найбільшу австрійську кінокомпанію Sаsсhа-Fіlm, де змогла влаштуватися сценаристкою. 1930-го вступила до драматичної школи Макса Рейнхардта в Берліні й того ж року відзначилася дебютом у німецькому фільмі "Гроші на вулиці". На початку 1933-го у віці 18 років Ламар отримала головну роль у чехословацько-австрійському фільмі "Екстаз". Саме він приніс їй світову популярність. Це був перший фільм в історії повнометражного кіно, що містив еротичну сцену купання оголеної дівчини в озері. До того ж у фільмі Геді зімітувала оргазм. Деякі країни заборонили демонстрацію картини, її випустили у прокат тільки за кілька років, але з цензурними купюрами. Проте фільм увійшов до 10 найвідоміших стрічок Чехословаччини довоєнного періоду. У п'ять років могла розібрати й зібрати свою музичну скриньку Також акторка зіграла кілька театральних ролей, зокрема головну роль у п'єсі "Сіссі" про австрійську імператрицю Єлизавету, яку ставили у Відні. Шанувальники засипали трояндами гримерку Геді, намагалися потрапити за лаштунки. Вона прогнала багатьох, зокрема й одного наполегливого чоловіка. Це був Фрідріх Мандль, торговець зброєю і власник виробництва боєприпасів, який посідав третю сходинку у списку найбагатших людей Австрії. Пізніше Геді була зачарована ним. Проте батьки-євреї не схвалювали вибору доньки через зв'язки Мандля з Беніто Муссоліні, а пізніше й з Адольфом Гітлером, але зупинити вперту Геді не могли. У серпні 1933-го Гедвіґа Кіслер вийшла заміж за Мандля. Їй було 18, йому 33. Мандль здобув статки, продаючи Німеччині й Угорщині новітні системи озброєння, порушуючи Версальський договір. Молода дружина засуджувала політичні погляди чоловіка, але ця думка його не хвилювала. Фрідріх категорично заборонив Геді зніматися в кіно. Пізніше вона говорила: "Я досить швидко зрозуміла, що ніколи не зможу стати актрисою, доки буду його дружиною. Він абсолютний монарх у своєму шлюбі&hеllір; Я ж була, як лялька. Я була, як річ, як якийсь витвір мистецтва, котрий потрібно охороняти й ув'язнювати, витвір, що не має ані розуму, ані власного життя". Мандль вихвалявся красунею-дружиною перед діловими партнерами. Їй доводилося їздити з чоловіком на його заводи й бути присутньою на виробничих нарадах. Партнери спокійно обговорювали свої справи, не звертаючи уваги на дружину фабриканта. Проте Геді як розваги для розуму слухала й заглиблювалася в усі технічні питання. Знання математики та допитливий розум робили свою справу вона чудово розуміла суть розмов. Тоді в лабораторіях Мандля працювали над створенням керованих озброєнь різного виду. Керування торпедами через дроти у водному середовищі здійснити не вдалося, тому думали, як застосувати радіо. Однак фахівцям так і не вдалося подолати недоліки в технології класичної радіопередачі. А ось Геді вдалося. Влітку 1937-го, після чотирьох років невдалого шлюбу, Геді здійснила класичну втечу із замку чорним ходом, не забувши при тому підсипати снодійного покоївці та переодягнутися в її одяг. Того ж року вже в Лондоні Геді познайомилася з керівником і одним із засновників голлівудської кіностудії МGМ Меtrо-Gоldwyn-Маyеr Луїсом Маєром, який, до речі, народився в селі Димер на Київщині. Саме він задумав і створив американську Академію кінематографічних мистецтв і наук, яка щорічно вручає кінопремію "Оскар". Премію вигадав також він. Метр був вражений красою Геді й запропонував їй роботу у студії з гонораром $125 на тиждень. Але акторка вирішила, що такий гонорар для неї занадто малий. Однак насувалася загроза фашизму, тому Геді не ризикнула залишатися в Європі. Вона вирушила до Нью-Йорка на теплоході "Нормандія". Зовсім не випадково купила квиток на той же лайнер, що й Маєр. Дорогою вона підписала контракт зі студією на $500 на тиждень. Скандальна стрічка "Екстаз" іще була в усіх на вустах, а ім'я Гедвіґи Кіслер могло викликати неприхильність пуританського кіноглядача США. Саме Маєр запропонував їй узяти псевдонім на честь кінозірки німого кіно Барбари Ла Марр. Так Гедвіґа Кіслер стала Геді Ламар. 1938-го Маєр привіз її до Голлівуду і представив як найгарнішу жінку у світі. Її першим голлівудським фільмом став "Алжир" (1938). Публіка була в захваті, актриса швидко завоювала популярність. Вона зіграла у понад 20 фільмах, її компаньйонами на знімальному майданчику були Кларк Ґейбл, Шарль Буає, Спенсер Трейсі. Усе, що тобі потрібно робити, це стояти на місці й мати безглуздий вигляд Загалом Геді Ламар заробила на кінозніманнях $30 млн. Якось вона сказала: "Будь-яка дівчина може бути чарівна; все, що тобі потрібно робити, це стояти на місці й мати безглуздий вигляд". 7 вересня 1940-го Геді Ламар почула по радіо, що німецькі війська потопили евакуаційний корабель. Загинуло понад 200 осіб, 77 із них були діти. І тоді голлівудська актриса виявила бажання допомогти союзним військам у боротьбі з фашизмом. У своєму будинку Геді часто займалася винахідництвом. Вона вигадала покращений світлофор і пігулку, що розчинялась у воді, щоб зробити газовану воду схожою на кока-колу. Серед небагатьох, хто знав про це хобі Ламар, був авіаційний магнат, режисер, продюсер і власник найбільших статків у США в розмірі $1,42 млрд Говард Г'юз. Він надав Ламар невеликий набір обладнання для використання в її трейлері на знімальному майданчику. Це давало ­можливість працювати над винаходами між дублями. Г'юз відвів Геді на свій авіазавод, познайомив із науковцями. Акторка, яка не мала технічної освіти, запропонувала йому змінити форму літаків на більш обтічну, щоб збільшити швидкість. Вона поєднала плавники найшвидшої риби і крила найшвидшого птаха та створила новий дизайн крила для літаків Г'юза. Вислухавши ідею Геді Ламар, авіаційний магнат лаконічно промовив: "Геній!" А Ламар була-таки генієм. Якось вона сказала: "Покращення речей є для мене природним". Найвідоміший винахід Ламар створила, коли Сполучені Штати готувалися вступити у Другу світову війну. І цьому передувало знайомство Геді з композитором-авангардистом Джорджем Антейлом, автором кількох опер, музики для оркестрів і фільмів. Одним із найвідоміших його творів був "Механічний балет" для симфонічного оркестру з 12 механічними піаніно, електричними дзвінками й авіаційним пропелером. Крім музики, Антейл написав кілька книжок, працював оглядачем у журналі, а під час війни був репортером. 1940-го Ламар зустріла Джорджа Антейла на званому обіді. Вони швидко знайшли спільну мову, оскільки Антейл теж цікавився винахідництвом. Найбільше їх турбувала війна, що насувалася. На початку Другої світової акторка звернулася до Національної ради винахідників США, створеної в рамках заходів зі зміцнення обороноздатності, й запропонувала свої послуги. Її не сприйняли серйозно та порекомендували використати славу для продажу облігацій оборонної позики. І Геді погодилася. Під час цієї акції кожен, хто купував облігації на $25 тис., отримував поцілунок Геді Ламар. Від охочих не було відбою, і вона зібрала $7 млн. Але актриса знала, що здатна на більше. У цей період в Атлантиці від атак німецьких підводних човнів гинули військові та цивільні судна. Ламар згадала, як колишній чоловік обговорював із партнерами проблему дистанційного керування торпедами й неможливість використання для цього радіозв'язку. Бо, якщо передавати координати цілі керованій торпеді на одній частоті, то кораблі супротивника можуть легко перехопити, заглушити сигнал, а то й перенаправити торпеду. Геді знайшла рішення: потрібно постійно змінювати частоту випадковим чином у широкому діапазоні, синхронізуючи передавач і приймач. І разом з Антейлом вони зайнялися пошуком практичного розв'язання проблеми. Механічне узгодження передавача з приймачем можна було отримати за допомогою деталі, схожої на валик механічного піаніно. Компактний валик зі штирями, перфорованою стрічкою і приводом від хронометра міг поміститися в корпусі морської торпеди. Валик починав обертатися, задаючи курс, набитий на перфострічці. Короткий радіосигнал передавав його обертання на валик торпеди, на ньому автоматично набивалася така сама перфорація і торпеда стріляла точно за курсом. Система могла використовувати набір із 88 радіочастот кількість клавіш фортепіано. Псевдовипадкові коди й раніше застосовували для шифрування інформації, але передавали відкритими каналами зв'язку. Тепер для зміни каналів передавання інформації потрібен був секретний ключ, однаковий для приймання та передавання. Противник не зміг би просканувати та заглушити всі 88 частот. Ідея отримала назву "Спектр поширення зі стрибкоподібною перебудовою частоти". Перевірка на механічних піаніно, які брали участь у постановці "Механічного балету", підтвердила працездатність системи. У серпні 1942-го акторка й композитор отримали патент США на Систему секретного зв'язку терміном дії до ­1955-го. ­Він описував систему зв'язку з передаванням хибних каналів на різних частотах. Ламар і Антейл подарували його уряду й відмовилися від усіх виплат. Військово-морські сили США спробували реалізувати роботу системи на практиці, але це було технологічно складно. Патент був засекречений і відкладений на довгі роки. Ідея Ламар і Антейла ожила, отримавши застосування 1962-го, коли американські війська використовували нову радіоапаратуру під час Карибської кризи на кораблях військово-морського флоту США. У середині 1980-х Пентагон розсекретив низку патентів і винахід Ламар і Антейла став доступний для цивільного застосування. Він став основою технологій із розширеним спектром частот, сьогодні це використовують усюди у стільниковому зв'язку, протоколах бездротового передавання даних стандарту Wі-Fі, Вluеtооth, приймачах і супутниках GРS. Вислухавши ідею, авіаційний магнат лаконічно промовив: "Геній!" 1953-го Геді Ламар отримала американське громадянство. Вона шість разів виходила заміж і мала трьох дітей. У 44 роки перестала зніматися в кіно. 1966-го акторка намагалася повернутися на екран. Але цьому завадили її складний характер і звичка відкрито висловлювати свою думку. Шкоди репутації кінодіви завдав вихід нібито автобіографічної книжки "Екстаз і я", написаної двома найнятими нею авторами. Книга містила масу вигадок і пліток. Ламар не одразу отримала визнання за свій винахід у сфері комунікацій. Однак 1997-го Ламар і Антейл були удостоєні нагороди Ріоnееr Аwаrd від Еlесtrоnіс Frоntіеr Fоundаtіоn. Того ж року вона стала першою жінкою, яка отримала премію ВULВІЕ Gnаss Sріrіt оf Асhіеvеmеnt Аwаrd, що вважається "Оскаром" винахідництва. Геді Ламар померла 19 січня 2000-го у віці 85 років у будинку для людей похилого віку у Флориді. Згідно із заповітом, її син Ентоні Лодер розвіяв прах Геді на її батьківщині в Австрії, у Віденському лісі. За свій внесок у досягнення кінематографа вона була удостоєна зірки на голлівудській Алеї слави. 2014-го Ламар і Антейл були введені до Національної зали слави винахідників. До дня народження науковиці 9 листопада приурочено День винахідника в Німеччині, Австрії та Швейцарії.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на АFР.Зазначено, що заяву про продовження "миротворчої місії" Будапешта Сіярто зробив після переговорів угорського премʼєр-міністра Віктора Орбана з обраним президентом США Дональдом Трампом у Флориді. Тоді ж Орбан зустрівся з мільярдером Ілоном Маском і майбутнім радником з питань національної безпеки Майком Волтцом. Сіярто сказав, що ці переговори довели: "Не випадково... ті, хто виступає за мир в Україні, були в захваті від того, що президент Дональд Трамп переміг на цих виборах"."Цього тижня відбудеться ще щонайменше дві події, які будуть частиною угорської миротворчої місії, завтра або післязавтра", - заявив він.Водночас подробиць угорський міністр не оголосив.Що відомо про "миротворчу місію" Орбана На початку липня з'явилися чутки про те, що Орбан планує здійснити візит до Москви після відвідин Києва.Своєю чергою тодішній президент Європейської ради Шарль Мішель нагадав, що держава, яка головує в Євросоюзі, не може взаємодіяти з Росією від імені блоку. Також на інформацію про поїздку прем'єра Угорщини у Москві відреагував і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.Пізніше 5 липня до Москви прибув з візитом прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. У Кремлі він зустрівся з російським диктатором Володимиром Путіним і закликав його до припинення вогню.Після новини про візит Орбана до Москви президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила переконання, що умиротворення не зупинить російського диктатора Путіна.Згодом 8 липня Орбан прибув із візитом до Пекіна, де зустрівся з очільником КНР Сі Цзіньпіном. Сторони обговорили своє бачення "кроків задля досягнення миру в Україні". Під час саміту НАТО прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зустрівся з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом і попросив підтримати його "миротворчу місію" щодо війни в Україні.Пізніше 11 липня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зустрівся з Дональдом Трампом для обговорення "можливості миру" для України.Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван, коментуючи самозвану "миротворчу місію" Орбана, сказав, що Україна буде справедливо стурбована будь-якою спробою домовитися про мирну угоду без залучення Києва.Пізніше стало відомо, що міністри закордонних справ країн ЄС мають намір проігнорувати Угорщину, організувавши свій власний саміт у серпні, замість того щоб поїхати до Будапешта на захід Орбана.18 липня Урсула фон дер Ляєн заявила, що візит прем'єр-міністра Віктора Орбана до Росії не був "місією миру" - це була "місія замирення агресора".1 серпня в Угорщині заявили, що Орбан завершив свою "миротворчу місію" щодо України.13 вересня угорський премʼєр заявив, що війну в Україні неможливо завершити на полі бою, тому він готує нові "миротворчі" ініціативи.

Про це інформує пресслужба СБС.Зазначається, що у новоствореному центрі усі охочі можуть отримати консультації з актуальних вакансій, вибору військової спеціальності та підрозділу, а також проходження підготовки військовослужбовця СБС.Рекрутинговий центр розташований за адресою вул. Генерала Алмазова, 11 (ЦНАП "ГОТОВО!"). Він працюватиме з 13:00 до 18:00 у понеділок, середу й п'ятницю, а також з 09:00 до 13:00 у вівторок, четвер і суботу.Крім того, у підрозділі доступна онлайн-співбесіда. Заповнити анкету можна на сайті."Рекрутинговий центр створено за підтримки спільноти "Сталева ластівка", яка об’єднує цивільних і військових для спільної мети — забезпечення технологічної переваги України", - додали у пресслужбі.Нагадаємо, 16 вересня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт про включення Сил безпілотних систем до окремих родів сил Збройних Сил України.

Понад 200 мільйонів проінвестував Європейський Союз у майбутнє освіти та молоді України з початку повномасштабного вторгнення РФ. Зокрема, підтримано 36 закладів професійної технічної освіти. У межах загальнонаціональної комунікаційної кампанії "Разом навчаємося і зростаємо" - представники ЄС в Україні побували на Полтавщині. Ознайомили ЗМІ з результатами програм та проєктів Європейського Союзу, спрямованих на допомогу освіті та молоді. Учасники заходу побачили, як ЄС здійснює модернізацію української освіти на усіх рівнях - від дошкільних навчальних закладів до установ професійно-технічної та вищої освіти. Відвідали Полтаву Тимчасовий повірений у справах Предаставництва ЄС в Україні Ремі Дюфло та очільниця Регіонального центру Східної Європи Європейського інвестиційного банку Крістіна Мікулова. Як пройшов захід та що саме показували його учасникам, читайте у матеріалі Gаzеtа.uа. МОЛОДІЖНИЙ ПРОСТІР Молодіжний простір був створений у Полтаві 4 березня 2024-го. Європейський Союз та Програма розвитку ООН в Україні - підтримали цю ініціативу та допомогли облаштувати приміщення меблями і технікою. Молодіжний простір створений для того аби юні українці мали можливість реалізувати тут свої ідеї, комунікувати з полтавською владою та долучатися до місцевого самоврядування. У приміщенні - спокійна атмосфера. На вході усіх зустрічає жінка-охоронець. Запрошує всередину. У молодіжному просторі будь-хто з навчальних закладів, громадських і благодійних організацій може забронювати для роботи місце і час. Потрібно зайти на сторінку організації в інтернеті та заповнити Gооglе-форму. Після цього заявнику передзвонять. "Надзвичайно раді появі простору, яким можуть користуватися діти. Пишаємося тим, що ЄС підтримує молодь, яка поділяє цінності, виражені формулою "Борітеся і поборете". Саме ці слова я бачив на Майдані 10 років тому. Молодь - це наше майбутнє і рушійна сила змін, які відбуваються вже сьогодні", - заявив Ремі Дюфло. За 7 місяців роботи у просторі провели 93 заходи Життя полтавської молоді змінилося після появи простору та початку підтримки ЄС, заявила голова молодіжної ради Полтавської міської територіальної громади Валентина Педоряка. Вона розповіла про історію створення центру. "Ми проводили опитування молоді і скрізь люди писали, що потрібна молодіжна інфраструктура. Зараз, коли вже цей простір є, молодь все одно пише: потрібно більше. Бо у Полтаві понад 30 тисяч молодих людей, 1500 активних. Простір для них став майданчиком. Ми продовжимо розвивати та адвокатувати це місце", - заявила Валентина. За 7 місяців роботи у просторі провели 93 заходи, у яких взяли участь 1600 людей. Організовувалися арт-терапії, тренінгові програми з особистісного розвитку, кінопокази, благодійні та волонтерські заходи, презентації збірок, зустрічі молодіжної ради тощо. Реалізація цього масштабного проєкту стала можливою завдяки ініціативі ЄС та ПРООН "ЕU4Rесоvеry Розширення можливостей громад в Україні". СПОРТИВНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКС "КОЛОС" У травні торік в місті Решетилівка на Полтавщині відкрили оновлений спортивно-реабілітаційний комплекс для людей з інвалідністю "Колос". Він був масштабно реконструйований в межах кредитної програми для відновлення України. Комплекс почали ремонтувати у квітні 2021-го. 930 тисяч євро виділив Європейський інвестиційний банк, а ще 220 тисяч - надали з обласного бюджету. Ремонт будівлі є спільною ініціативою Європейського Союзу та ЄІБ у партнерстві з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерством фінансів, Полтавською обласною адміністрацією, Полтавською обласною радою та за технічної підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН. Gаzеtа.uа). Також місцева влада виділила 980 тисяч євро на будівництво нового спортивного залу з обласного бюджету. Тут змогли укріпити фундамент будівлі, реконструювати дах, зробили теплоізоляцію, внутрішні оздоблювальні роботи та благоустрій території. Комплекс повністю модернізований та інклюзивний Комплекс повністю модернізований та інклюзивний. В ньому встановили ліфт, збудували зручні вбиральні, кімнати. Безбар'єрний центр надає реабілітаційні послуги понад 300 людям із порушеннями зору, слуху, фізичного та ментального розвитку, опорно-рухового апарату. Тут готують спортсменів паралімпійської та дефлімпійської збірних України. Зараз тривають роботи по зведенню футбольного поля з трибунами на 1 062 місця та приміщень під трибунами. Загальна вартість 92 млн грн. Також тут планується легкоатлетична доріжка на 400 м. Подібної на Полтавщині раніше не було. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як ЄС допомагає Україні й відбудовує міста - фоторепортаж Представники ЄС та ЄІБ побачили, як проходять спортивні тренування Полтавської збірної з волейболу сидячи та заняття каратистів з вадами слуху. "Унікальність цього комплексу полягає в тому, що при Полтавський обласній школі є чотири національних збірних з гандболу, карате, плавання і футболу", - розповів Сергій Котьман, директор Полтавської обласної школи людей з інвалідністю. Вражена такою реставрацією комплексу керівниця Регіонального центру Східної Європи ЄІБ Крістіна Мікулова: "Це просто чудова робота. Я завжди була великою вболівальницею спорту. Тож цей проєкт "Колос" - дуже мені близький. Він реалізувався в рамках нашої програми відновлення в розмірі 600 мільйонів євро, які вже допомогли понад 120 громадам відбудовувати школи, лікарні і спортивні комплекси. Цей проєкт набагато більший за цифри. Бо ми творимо простір, де люди займаються улюбленими видами спорту. Це дуже важливо для нас реалізовувати наше спільне майбутнє". ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ Тренування збірної з карате вражає. Незважаючи на те, що спортсмени із вадами слуху вони рухаються в такт один з одним. "Тренування майже нічим не відрізняються (від занять у звичайних секціях карате. Gаzеtа.uа). Спортсмени стараються і краще відчувають, ніж навіть чуючі спортсмени. А ще - більш відповідальні. Якщо вони за щось беруться, то допрацьовують до кінця", - заявив тренер дефолімпійської збірної Микола Богодистий. Одна з учасниць збірної 18-річна Інесса Причина. Карате вона займається 7 років. Здобула золоту медаль на дефолімпійських іграх у Бразилії. "Я дивилася чемпіонати в дитинстві і моє серце підказало, що це - мій шлях. Моя мама займається боулінгом, вона олімпійська чемпіонка, а тато - олімпійський чемпіон з футболу. Проте я все одно вибрала карате, - посміхається дівчина. - Тренування складні, не легкі, але це шлях до перемоги". ЕНЕРГОМОДЕРНІЗАЦІЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ПОЛІТЕХНІКИ У рамках візиту редставники ЄС та ЄІБ із заступником начальника Полтавської ОВА Володимиром Василенком також відвідали Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка". В цьому виші активно впроваджують європейські стандарти освіти. Він входить до рейтингу найкращих європейських університетів QS Wоrld Unіvеrsіty Rаnkіngs: Еurоре 2025. Університет має велику територію. При вході висить інформаційне табло, на якому анонсуються різноманітні події. Нині заклад бере участь в проєкті ЄІБ "Вища освіта України", який спрямовано на енергоефективну модернізацію будівель. Проєкт реалізували за ініціативи Міністерства освіти і науки України у співпраці з ЄІБ, щоб впровадити енергоефективні заходи та створити кращі умови для навчання. Політехніка - одна із 6 закладів вищої освіти України, яка змогла впровадити цей проєкт з фінансуванням у 7,5 млн. До проєкту увійшло всі 10 будівель вишу: 4 гуртожитки та 6 навчальних корпусів. Представники ЄС оглянули два приміщення, які модернізували в межах проєкту. "Ця модернізація створить сучасне освітнє середовище, яке підтримуватиме студентів і викладачів як зараз, так і після війни. Це інвестиція, яка допоможе відбудувати сильну, незалежну і процвітаючу Україну", сказала Крістіна Мікулова. Життєво важливо, щоб наступне покоління мало доступ до навчання У свою чергу Ремі Дюфло додав, що ЄС глибоко відданий справі підтримки освіти та молоді України. "Життєво важливо, щоб наступне покоління мало доступ до навчання та можливість випробовувати свої ідеї на практиці. Однак протягом останніх трьох років українські діти та освітяни переживають лихоліття війни, стикаючись з обстрілами, знеструмленням та величезним психологічним стресом. Саме тому з початку повномасштабного російського вторгнення ЄС посилив підтримку освіти та молоді в Україні, розширюючи свої зусилля, спрямовані на задоволення нових потреб, спричинених війною. Відтоді Європейський Союз проінвестував понад 200 мільйонів євро в майбутнє України, яке є також і нашим спільним майбутнім, тісно співпрацюючи з міжнародними партнерами для нарощування цих зусиль", - сказав Дюфло. Він додав, що на Полтавщині усі побачили користь від такої консолідації зусиль, яка дає відчутні результати, що реально впливають на дітей, освітян, молодь, а також на місцеві громади, в яких вони мешкають. Всеукраїнська комунікаційна кампанія "Разом навчаємося і зростаємо" стартувала 27 вересня 2024 року й триватиме до лютого 2025 року. Вона охоплює всі регіони України (крім тимчасово окупованих територій), де відбуваються численні інформаційно-просвітницькі заходи, експертні дискусії, зустрічі з представниками та бенефіціарами програм та проєктів ЄС, престури. Щоб дізнатися більше про заходи в межах всеукраїнської комунікаційної кампанії "Разом навчаємося і зростаємо" стежте на сайті еu4ukrаіnе.еu та на сторінках Представництва ЄС в Україні у Fасеbооk, Іnstаgrаm та Тwіttеr/Х.

У Львові помер 68-річний фотограф Михайло Французов. У ніч на 4 вересня внаслідок ракетного удару загинули його донька Євгенія Базилевич та три онучки - 21-річна Ярина, 18-річна Дарина і 7-річна Емілія.

Про це Укрінформу сказав начальник Головного управління персоналу Генштабу ЗСУ Роман Горбач.Так, 1 жовтня уряд ухвалив постанову, яка дозволяє військовим частинам мобілізувати резервістів і військовозобов'язаних, які добровільно бажають служити, під час мобілізації без участі ТЦК і СП.За словами Горбача, з 1 жовтня такою можливістю скористалися понад 2 тис. осіб, причому 700 людей у жовтні й понад 1300 – у листопаді."Система рекрутингу продовжує розвиватися. З ініціативи Генерального штабу впроваджуються механізми, що створюють більше можливостей для громадян, які виявляють добровільне бажання проходити військову службу під час мобілізації, зокрема у їхньому власному виборі військової частиниНачальник Головного управління персоналу Генштабу ЗСУ також розповів, що нині в межах військової системи рекрутингу в ЗСУ функціонують п’ять центрів, зокрема в Сухопутних і Десантно-штурмових військах, Військо-морських силах, Силах територіальної оборони та Силах спеціальних операцій."У найближчих планах – створення ще одного центру рекрутингу в Силах безпілотних систем. Триває активна робота з формування до кінця 2024 року штатних підрозділів із рекрутингу на рівні бойових бригад. Ідеться про створення окремих груп рекрутерів від трьох до семи осіб у кожному такому підрозділі залежно від його чисельного складу", – повідомив Горбач.Водночас посадовець назвав мобілізацію найбільш ефективним на сьогодні способом поповнення лав Сил оборони.6 вересня народний депутат Олексій Гончаренко в ефірі Еспресо висловив думку, що система ТЦК має бути кардинально реформована, а військові не мають проходити службу в цій структурі.Нардепка від "Слуги Народу" Юлія Яцик заявила, що 12 листопада тимчасова слідча комісія Верховної Ради з захисту прав військовослужбовців, до якої вона входить, подала звіт, у якому пропонує розформувати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а замість них створити рекрутингові центри. Коментуючи цю заяву, член оборонного комітету ВР нардеп від "Слуги Народу" Олександр Федієнко висловив переконання, що реформування ТЦК неможливе.18 листопада стало відомо, що в Міноборони України планують перетворити мобільний застосунок "Резерв+" на загальноукраїнський рекрутинговий центр, щоб замінити територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у взятті військовозобов'язаних на облік.26 листопада член оборонного комітету ВР Федір Веніславський розкритикував пропозицію замінити ТЦК альтернативними формами залучення громадян до ЗСУ. На його думку, територіальні центри комплектації забезпечують до 98% виконання мобілізаційних заходів.

У серпні оголосили тендер на капітальний ремонт харчоблока у сумській школі №18. Його виграло ПП "Гольфстрім". 18 вересня з ним підписали договір. Роботи мають завершити до 31 грудня 2024 року

Про це повідомила пресслужба Адміністрації морських портів України (АМПУ)."Український коридор продовжує демонструвати свою ефективність та надійність, навіть у надскладних умовах війни. Станом на сьогодні, завдяки його функціонуванню було транспортовано вже понад 85 млн т вантажів, із яких 56,7 млн т зернових успішно відправлено на експорт для забезпечення світової продовольчої безпеки", - йдеться у повідомленні.Зазначається, що загалом за час роботи коридору понад 3000 суден скористалися його можливостями."Попри постійні обстріли, повітряні тривоги та вимушені зупинки роботи, портовики продовжують виконувати свої завдання з максимальною віддачею. Їхня праця – це фундамент стабільності, який підтримує економіку України та забезпечує зв'язок зі світом. Кожна тонна вантажу – це ще один крок до спільної перемоги на економічному фронті та підтримки глобальної продовольчої стабільності", - додали в АМПУ.Що відомо про роботу морського коридору17 липня 2023 року Росія оголосила про припинення дії зернової угоди. У відповідь на це президент України Володимир Зеленський заявив, що слід продовжувати використовувати зерновий коридор, навіть попри вихід РФ з угоди.Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов 4 серпня заявив, що Україна відправлятиме кораблі з власним зерном туди, куди вважає за необхідне, і ні в кого не проситиме на це дозволу.10 серпня Військово-Морські сили Збройних Сил повідомили про тимчасовий гуманітарний коридор для торговельних суден, що йдуть до та з портів України.12 серпня в Україні відкрили реєстрацію торговельних суден та їхніх власників, які готові проходити тимчасовими маршрутами до українських портів у Чорному морі.16 серпня з Одеського порту вийшло перше судно після оголошення Росією про припинення дії зернової угоди.14 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн світу, зокрема на Африканському континенті.Станом на 10 березня 2024 року з українських портів Чорного моря вийшли 1005 кораблів. Вони доставили близько 30 млн тонн вантажів на світові ринки.18 вересня президент Зеленський сказав, що за рік роботи морського коридору з українських портів вийшли понад 2500 суден, які вивезли 70 млн тонн вантажів.Російська окупаційна армія 14 жовтня атакувала балістичною ракетою припортову інфраструктуру Одеси. Внаслідок цього загинула людина, 8 постраждалих. Також пошкоджені два цивільних судна. Однак у Мінінфраструктури запевнили, що обстріл не вплинув на роботу морського коридору.На початку листопада повідомлялося, що українським морським коридором перевезли понад 80 млн тонн вантажів.

День німого кіно, виставка про Південь України й показ вистави про смерть Путіна відбудуться протягом грудня в Національному центрі Олександра Довженка, що об'єднує фільмофонд, кіноархів, кінокопіювальну лабораторію, музей кіно, медіатеку, видавництво та перформативну платформу. Розповідаємо про центральні події наступного місяця у столичному культурному закладі, якому цього вересня виповнилося 30 років від заснування 14 грудня, 17:00, 19:00 День німого кіно Два кіноперформанси поспіль влаштують на мультидисциплінарній платформі Сцена 6 Довженко-Центру. Світову класику німого кіно продемонструють із новим музичним супроводом від запрошених українських артистів. О 17:00 буде показ історичної драми данського режисера Карла Теодора Дреєра "Страсті Жанни д'Арк" 1928 року. А о 19:00 пригодницької комедії американського режисера та коміка Бастера Кітона "Генерал" 1926-го. Дія "Страстей Жанни д'Арк" відбувається під час Столітньої війни. Акторка Рене Фальконетті виконала роль французької воїтельки Жанни д'Арк, яка після багатьох битв проти англійців потрапляє в полон. Вірна ворогу французька інквізиція судить її за єретичні погляди, за сюжетом. Дія "Генерала" розгортається під час Громадянської війни у США. Бастер Кітон зіграв машиніста паровоза "Генерал" Джонні Грея, якого не беруть в армію Конфедерації. Коли його локомотив викрадають шпигуни армії Союзу, Джонні вирушає в погоню, за сюжетом. Показ "Страстей Жанни д'Арк" супроводжуватиме музика вінницького композитора Костянтина Бушинського. А "Генерала" показуватимуть із саундтреком київського електронного гурту Нungry Воys, який поєднує елементи постпанку та ЕВМ. &еnsр;Мене захопив перегляд німих фільмів, занурення в атмо­сферу кіно того часу, коли історію розповідали без слів. Це певна магія, яка досі працює. Так виникла ідея поділитися нею з широким колом, каже директор дистрибуторської компанії Кіnоvе Ярослав Юшков. Для мене ніщо не зрівняється з відчуттям істинного мистецтва, яке до тебе "промовляє" сенсами під звук увімкненого кінопроєктора. Тож хотілося, щоб цей спільний досвід мали змогу пережити українські глядачі, особ­ливо ті, в кого його ще не було. Вибір локації був очевидний. Довженко-Центр насамперед кіноархів, де працюють найкращі фахівці, для яких робота з плівкою не є новою. Довірити їм фільми для збереження та показу було найкращим і єдиним можливим варіантом. Окрім того, це місце зі своєю унікальною атмосферою. Кожна з цих двох стрічок є видатною та обов'язково входить до переліків визначних фільмів усіх часів. Тому цікаво ознайомити нашого глядача з класикою, яка не лише кінематографічно цінна, а й залишається актуальною змістовно. Фільми демонструватимуть з оригінальних плівкових копій. "Страсті Жанни д'Арк" ми отримали із французького кіно­архіву Gаumоnt/Раthе. Це триацетатна копія Еаstmаn 16мм із подвійною перфорацією, створена наприкінці 1970-х під час повторного релізу стрічки. А плівку "Генерала" придбали у приватного колекціонера із США. Розуміли, що глядачу може бути доволі складно на перегляді німого фільму. Сучасне сприйняття відрізняється від спри­йняття сторічної давнини. Тож вирішили додати елемент інтерактиву та перетворити покази на кіноперформанси. Розглядали кілька варіантів музикантів і гуртів, які змогли би втілити наш задум. Важливими критеріями були професійність, оригінальність звучання та вміння працювати з кіно. Тому для написання музики до "Страстей Жанни д'Арк" обрали композитора Костянтина Бушинського. Він має великий досвід роботи над фільмами, зокрема Валентина Васяновича. А дует Нungry Воys вразив незвичним звучанням, яке виявилося ідеальним доповненням до "Генерала". Ця комедія ритмічна, що пасує до електронної музики колективу. Так само, як і Костянтин, Нungry Воys спеціально для стрічки створили музичний супровід, який можна буде почути наживо. До 15 грудня Мультимедійна виставка "Ніхто не острів. Три моря" З 24 листопада у виставковому просторі Довженко-Центру йде виставка "Ніхто не острів. Три моря", присвячена Півдню України. Автори називають проєкт аудіовізуальною мандрівкою Азовським, Чорним і Балтійським морями. Поєднує ­відеоарт, музичні твори та кераміку від українських і польських артистів. У назві початок вірша англійського поета-метафізика Джона Донна: "Ніхто не острів. Кожна людина ­частина більшого, частина континенту". &еnsр;Подорож розпочалася восени 2021 року на півострові Гіркий Кут на Херсонщині, розповідає кураторка виставки, директорка агенції "АртПоле" Мирослава Ганюшкіна. Мультимедійна художниця Оля Михайлюк та саундартист SК.ЕІN максимально наблизилися до Криму, до якого звідти 30 кілометрів, щоб створити свою химерну версію півострова із записів хвиль, вітру, трепету степових трав. Польові записи вони поєднали з українськими, турецькими та вірменськими мелодіями. Перші репетиції проходили в Довженко-Центрі. За кілька місяців Гіркий Кут окупували росіяни. Недосяжними стали обидва півострови. Музикант Сурен Восканян, який брав участь у першій частині проєкту, на початку повномасштабної війни потрапив у блокаду в Маріуполі. Наприкінці березня 2022-го йому вдалося виїхати з міста. Наприкінці того ж року разом з Олею Михайлюк і польським саундартистом Томашем Сікорою вони записали другу частину проєкту ­"Ніхто не острів. Маріуполь". До київської агенції "АртПоле" долучився польський лейбл звукозапису Соаstlіnе Nоrthеrn Сuts. Його засновник Тоmеk Ноах не раз приїжджав після повномасштабного вторгнення і став музичним амбасадором України. Розповідь про наші моря й узбережжя стала гучнішою. Музиканти, об'єднані навколо лейбла, разом з Олею Михайлюк працювали над ­наступною аудіовізуальною частиною про три моря. Усі три частини представлено на виставці у формі відео­інсталяцій. Їх доповнюють фотографії, тексти та відеоінтерв'ю, записані у 20222024 роках у Дніпрі та Херсоні. Інша важлива складова проєкту кераміка художника Рустема Скибіна. Восени 2022-го на Херсонщині вони з Олею Михайлюк втілили ідею інсталювати авторські кахлі просто серед плиток на контрольному пункті в'їзду-виїзду "Каланчак". В експозиції можна побачити серію, що поєднує кераміку ­Рустема та світлини, які зробила Оля у 20152016 роках під час поїздок на анексований півострів. 28 грудня, 18:00 Вистава "Тіні" Виставу про смерть Володимира Путіна представив у ­листопаді на Сцені 6 столичний Дикий театр. За сюжетом, коли російський диктатор раптово помирає, троє його двійників уперше зустрічаються разом у бункері. Якщо хтось дізнається новину, на них чекає та сама доля. Тому міркують, що робити далі та як продовжити справу тирана. Мають вирішити, хто з них тепер стане "справжнім". &еnsр;Один режисер відмовився працювати з матеріалом, бо вважав, що Кремль може помститися. Один фахівець відмовився брати на переклад, бо текст сильно гострий, каже автор п'єси Артем Афян, для якого це сценічний дебют. Це комедія, але про пекло, відчай і найтемніші сторони людської душі. Роздум про те, що східний тиран є втіленням і проєкцією самого російського народу. Твір є алюзією на п'єсу "За зачиненими дверима" Жана-­Поля Сартра та має посилання на фільми "Великий диктатор" Чарлі Чапліна й "Тінь воїна" Акіри Куросави. Попри велику кількість сенсових ключів текст має легко сприйматися. Колись дата спектаклю збіжиться з датою справжньої смерті диктатора. Тож подивімося, що буде там, у бункері. &еnsр;Хто б міг подумати, та вже тричі в моїх режисерських на­дбаннях справджувалися пророцтва. Мантрую, що вчетверте теж не промахнусь, говорить режисерка Вероніка Літкевич. Хто такий тиран? Який він, коли його ніхто не бачить? Як насправді ухвалюють рішення, що впливають на життя мільйонів людей? Що за лаштунками в диктаторів? За сюжетом "Тіней", у бункері, під товстим шаром землі, панує відчуття спокою та недосяжності. Але згодом його мешканці, на початку сильні й непереможні, перетворяться на тривожних маленьких опаришів, які потопають у гівні. Прочитавши п'єсу, одразу погодилася на співпрацю. Це не тільки сатира на злобу дня, а й вишуканий гумор, парадоксальні повороти та яскраво виписані персонажі. Побачила в цій роботі можливість виплеснути злість, гнів і все, що накопичилося та болить у кожного українця. Наша вистава в певному сенсі лікувальний захід, колективна медитація. Це сміх над злом. Коли над ним смієшся, воно втрачає свою значущість, а значить, і силу.

На можливих виборах президента України фаворитом є колишній головнокомандувач та чинний посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Про це свідчать дані соціологічного дослідження Центру "Соціальний моніторинг", передає ZN. "Це перше соціологічне дослідження, проведене з початку широкомасштабного вторгнення РФ, яке демонструє електоральні схильності українців під час великої війни", - йдеться у повідомленні. Респондентів спитали "якби найближчої неділі відбувалися вибори президента України, за кого б ви проголосували?" Відповіді були такими: Валерій Залужний - 27%, Володимир Зеленський - 16%, Петро Порошенко - 7%, Кирило Буданов - 6%, Дмитро Разумков - 4%, Юлія Тимошенко - 4%, Андрій Білецький - 3%, Сергій Притула - 2%, Віталій Кличко - 2%, Олексій Арестович - 1%, Юрій Бойко - 1%, Володимир Гройсман - 1% Інший кандидат - 3%. 15% опитаних було важко відповісти. 10% узагалі б не брали участь у виборах. Також соціологи запитали "якби можна було вказати ще одного кандидата, кого б ви обрали?" Відповідь була такою: Валерій Залужний - 15%, Кирило Буданов - 12%, Володимир Зеленський - 6%, Сергій Притула - 4%, Дмитро Разумков - 3%, Петро Порошенко - 3%, Юлія Тимошенко - 3%, Андрій Білецький - 3%, Віталій Кличко - 2%, Володимир Гройсман - 2%, Олексій Арестович - 2%, Юрій Бойко - 2%, інший кандидат - 3%. 27% відповіли, що їм важко сказати, кого б вони обрали. 14% не голосували б. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи хочуть українці, щоб Зеленський балотувався на другий термін: опитування Загальна ситуація така: Валерій Залужний - 42%, Володимир Зеленський - 22%, Кирило Буданов - 18%, Петро Порошенко - 10%, Дмитро Разумков - 7%, Юлія Тимошенко - 6%, Сергій Притула - 6%, Андрій Білецький - 6%, Віталій Кличко - 4%, Олексій Арестович - 3%, Юрій Бойко - 3%, Володимир Гройсман - 2%. Соціологічне дослідження проведено Центром "Соціальний моніторинг" на замовлення Аmеrісаn Роlіtісаl Sеrvісеs методом телефонного інтерв'ю серед 1200 респондентів. Дослідження проводилось з 15 по 21 листопада 2024 року. Ймовірність похибки опитування складає 1,8-2,9%. Київський міжнародний інститут соціології повідомляв про результати опитування, проведеного з 20 вересня по 3 жовтня. 59% опитаних українців довіряють президенту Володимиру Зеленському, повідомили соціологи.

Свою думку політик висловив в інтерв'ю Rаdіо NV.Він переконаний, що заяви його колег щодо необхідності розформувати ТЦК – "щонайменше не продумані". На думку Веніславського, територіальні центри комплектації забезпечують до 98% виконання мобілізаційних заходів."Це заяви, які шкодять інтересам національної безпеки й оборони України. Тому що в умовах повномасштабного вторгнення і війни, яку веде Україна проти країни-агресора, реформувати ТЦК (є проблеми, які я абсолютно не заперечую), які забезпечують 95−98% виконання мобілізаційних заходів, які потрібні для поповнення нових резервів..." - сказав нардеп.Читайте також: "ТЦК - це досі єдиний вхід у військо": головний сержант 4-го Центру рекрутингу Сил ТрО ЗСУ Семирог-Орлик про плани Міноборони замінити ТЦКВін додав, що вважає пошук альтернативних форм залучення громадян до ЗСУ "грою проти нашої незалежності, державного суверенітету".На переконання Веніславського, рекрутинг станом на сьогодні не може перекрити мобілізаційні заходи, які виконують ТЦК.Також нардеп стверджує, що випадки порушення прав людей під час мобілізації поодинокі.6 вересня народний депутат Олексій Гончаренко в ефірі Еспресо висловив думку, що система ТЦК має бути кардинально реформована, а військові не мають проходити службу в цій структурі.Нардепка від "Слуги Народу" Юлія Яцик заявила, що 12 листопада тимчасова слідча комісія Верховної Ради з захисту прав військовослужбовців, до якої вона входить, подала звіт, у якому пропонує розформувати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а замість них створити рекрутингові центри. Коментуючи цю заяву, член оборонного комітету ВР нардеп від "Слуги Народу" Олександр Федієнко висловив переконання, що реформування ТЦК неможливе.18 листопада стало відомо, що в Міноборони України планують перетворити мобільний застосунок "Резерв+" на загальноукраїнський рекрутинговий центр, щоб замінити територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у взятті військовозобов'язаних на облік.Читайте також: "Тотальна бусифікація". Чи дійсно проблема така страшна, як її описують

Про це пише Fіnаnсіаl Тіmеs з посиланням на хусів, які їздили до Росії.Єменські новобранці розповіли, що їм обіцяли високооплачувану роботу і навіть російське громадянство. Коли вони прибули, їх примусово призвали до російської армії та відправили на фронт в Україну.Видання зазначає, що вербування чоловіків у Ємені також підкреслюють, як Росія, у своєму прагненні конфронтації із Заходом, стає ближчою до Ірану та союзних йому груп бойовиків на Близькому Сході. Американські дипломати кажуть, що згода між Кремлем і хуситами, яку неможливо було уявити до війни в Україні, є ознакою того, наскільки далеко готова зайти Росія, щоб поширити цей конфлікт.Спеціальний представник США в Ємені Тім Лендеркінг підтвердив, що Росія активно підтримує контакти з хуситами та обговорює поставки зброї.За словами аналітиків, небагато хуситів пройшли підготовку в Росії, попри те, що Ємен - бідна країн і добре підходить для вербування найманців.У контрактах, підписаних єменцями була вказана компанія, заснована Абдулвалі Абдо Хасаном аль-Джабрі, відомим політиком-хуситом. Зареєстрована в Салалі, Оман, реєстраційні документи компанії Аl Jаbrі ідентифікують її як туроператора та роздрібного постачальника медичного обладнання та фармацевтичних препаратів.Вербування єменських солдатів, здається, почалося ще в липні, пише FТ. Один з призовних контрактів був датований 3 липня 2024 року і підписаний начальником центру відбору контрактників у місті Нижній Новгород.Єменський "новобранець" на ім'я Набіль (ім'я змінено) у розмові з FТ припустив, що він входив до групи з приблизно 200 єменців, яких призвали до російської армії у вересні після прибуття до Москви. Хоча деякі хуси були досвідченими бійцями, багато хто не мав військової підготовки. За його словами, їх обманом змусили виїхати до Росії та підписали контракти про військову службу, які вони не могли прочитати.Набіль сказав, що його заманили обіцянками прибуткової роботи у сфері "безпеки та інженерії". Через кілька тижнів він сховався разом із чотирма іншими нещодавно прибулими єменцями в лісі в Україні, одягненими у військову форму армії РФ. Ще один єменець сказав, що йому обіцяли бонус у розмірі $10 тис. та $2 тис., а також можливе російське громадянство за роботу в Росії з виробництва безпілотників. Прибувши до Москви 18 вересня, за його словами, його групу насильно доставили з аеропорту до закладу в Підмосков'ї, де росіянин, розмовляючи арабською мовою, стріляв по них з пістолета, єменці вони відмовилися підписати контракт про призов, що був складений російською мовою."Я підписав, бо злякався", — сказав хусит. Військових із КНДР у Росії приписали до повітряно-десантної бригади й морської піхоти, водночас деякі солдати вже вступили в бій.Міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що Росія збільшує чисельність своєї армії і створює нові бригади. Зокрема, ворог також використовує найманців з Африки й Азії з цією метою. 

Про це повідомила Київська міська прокуратура. Вказано, що у вересні 2024 року 56-річна киянка, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, викинула з вікна квартири свого кота на прізвисько Персик. Внаслідок падіння з восьмого поверху тварина, яка прожила у власниці 18 років, померла від отриманих травм.Свідками події стали сусіди та перехожі.Читайте також: Зміни в законі: як тепер каратимуть за жорстоке поводження з тваринамиУ суді жінка свою вину визнала повністю та розкаялась. Їй визнали винною у жорстокому поводженні з котом, яке призвело до загибелі тварини, вчинене активним способом (ч. 3 ст. 299 КК України) та призначили покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим терміном 1 рік.24 вересня правоохоронці виявили відеодоказ знущання з тварини у Вараському районі Рівненщини. Попередньо, на момент зйомки тварина була уже мертва.

27% опитаних українців заявили, що вживають тютюнові або нікотинові вироби. У грудні 2023 року результат був 30, але така різниця дуже близька до статистичної похибки. Цьогорічне опитування проводили у вересні-жовтні, передає КМІС. "Вживання тютюнових або нікотинових виробів, як і раніше, помітно більш поширене серед чоловіків, ніж серед жінок. Так, серед чоловіків вживають такі вироби 39,5%, серед жінок - 17% (у 2023 році показники були, відповідно, 42,5% і 20%, але різниця з поточним роком - у межах статистичної похибки)", - йдеться у повідомленні. 69% споживачів курять сигарети промислового виробництва. Порівняно із 2023 роком цей показник знизився - тоді було 75%. Далі йдуть тютюнові вироби для електричного нагрівання (23%), електронні сигарети (16%), кальяни (8%), тютюн (4%). Найменше респондентів використовують нікотинові подушечки (2%). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки людей вбиває куріння за рік - шокуюча статистика ВООЗ Є тенденція що тютюнові або нікотинові вироби більше вживають чоловіки й жінки молодшого та середнього віку. Серед 18-59 річних 29,5-33% вживають такі вироби, серед 60-69 річних - 20,5%, серед 70+ річних - 11%. Серед 18-29 річних респондентів, які зараз вживають тютюнові або нікотинові вироби, 45% вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання, 44% - електронні сигарети, 21% - кальяни. 94% теперішніх курців сигарет помічали за останній місяць попередження про шкоду куріння на пачках сигарет. Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології з 25 вересня до 8 жовтня 2024 року серед 2019 респондентів. Формально для звичайних обставин статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з дизайн-ефектом 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25 або 75%, 1,5% для показників, близьких до 10 або 90%, 1,1% для показників, близьких до 5 або 95%, 0,5% для показників, близьких до 1 або 99%. Електронні пристрої для куріння теж є небезпечними для оточення. Куріння будь-яких тютюнових виробів шкодить організму незалежно від дози. Тютюновий дим містить понад 7 тис. хімічних елементів. З яких щонайменше 250 є токсичними, а 69 спричиняють онкологічні захворювання. Захворіти на туберкульоз можуть ті, хто мають шкідливі звички - зокрема тютюнопаління, повідомило МОЗ.

27% опитаних українців заявили, що вживають тютюнові або нікотинові вироби. У грудні 2023 року результат був 30, але така різниця дуже близька до статистичної похибки. Цьогорічне опитування проводили у вересні-жовтні, передає КМІС. "Вживання тютюнових або нікотинових виробів, як і раніше, помітно більш поширене серед чоловіків, ніж серед жінок. Так, серед чоловіків вживають такі вироби 39,5%, серед жінок - 17% (у 2023 році показники були, відповідно, 42,5% і 20%, але різниця з поточним роком - у межах статистичної похибки)", - йдеться у повідомленні. 69% споживачів курять сигарети промислового виробництва. Порівняно із 2023 роком цей показник знизився - тоді було 75%. Далі йдуть тютюнові вироби для електричного нагрівання (23%), електронні сигарети (16%), кальяни (8%), тютюн (4%). Найменше респондентів використовують нікотинові подушечки (2%). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки людей вбиває куріння за рік - шокуюча статистика ВООЗ Є тенденція що тютюнові або нікотинові вироби більше вживають чоловіки й жінки молодшого та середнього віку. Серед 18-59 річних 29,5-33% вживають такі вироби, серед 60-69 річних - 20,5%, серед 70+ річних - 11%. Серед 18-29 річних респондентів, які зараз вживають тютюнові або нікотинові вироби, 45% вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання, 44% - електронні сигарети, 21% - кальяни. 94% теперішніх курців сигарет помічали за останній місяць попередження про шкоду куріння на пачках сигарет Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології з 25 вересня до 8 жовтня 2024 року серед 2019 респондентів. Формально для звичайних обставин статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з дизайн-ефектом 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25 або 75%, 1,5% для показників, близьких до 10 або 90%, 1,1% для показників, близьких до 5 або 95%, 0,5% для показників, близьких до 1 або 99%. Електронні пристрої для куріння теж є небезпечними для оточення. Куріння будь-яких тютюнових виробів шкодить організму незалежно від дози. Тютюновий дим містить понад 7 тис. хімічних елементів. З яких щонайменше 250 є токсичними, а 69 спричиняють онкологічні захворювання. Захворіти на туберкульоз можуть ті, хто мають шкідливі звички - зокрема тютюнопаління, повідомило МОЗ.

Кость Левицький намагався розвивати хист українців до підприємництва "У нас було багато видатних осіб у різні періоди історії. Але більшість із них була пов'язана з війнами, революціями, збройною боротьбою. А Кость Левицький був прихильник мирного шляху розвитку держави, здобуття влади. Він мав величезний досвід, оскільки йому довелося жити в п'яти політичних режимах Австрія, Польща, ЗУНР, перша радянська окупація, німецька окупація. І цей досвід міг бути використаний", висловив думку про першого керівника Державного секретаріату ЗУНР, юриста Костя Левицького, доктор історичних наук, професор Ігор Андрухів. Кость Левицький народився 18 листопада 1859-го в містечку Тисмениця неподалік Станіславова, нині Івано-Франківськ, у родині греко-католицького священника. Батько, отець Антон, деякий час допомагав ієрею в церкві, а згодом отримав власну парафію в селі Нижнів над Дністром й переїхав туди із сім'єю. У дитячому віці Кость виявляв неабиякі здібності до навчання. Після успішного закінчення школи вступив до Станіславівської гімназії. У місті на той час жили українці, поляки, євреї, вірмени, німці, однак у навчальному закладі існував дух українства. Мовою викладання була польська, проте учні-українці між собою розмовляли рідною мовою. Переходили на українську під час спілкування з ними й поляки. До 1871-го директором гімназії був українець за походженням. Під час навчання Левицький вступив до нелегального об'єднання "Громада", створеного ще 1863-го. Про це він згадував на шпальтах газети "Станіславівські вісті" від 29 серпня 1937 року: "Трималось іще життя між українськими учениками, званими студентами&hеllір; Там була "Громада", тайна українська організація, піддержувана родиною Заклинських, і в цій громаді знайшов я перше національне вишколення та організаційне приспособлення&hеllір;" Першим почав вести офіційні документи українською Восени 1878-го, після закінчення гімназії і вдалого складання випускних іспитів, Кость розпочав навчання на правничому факультеті Львівського університету. Під час студентських років юнак активно залучався до громадської праці в молодіжних об'єднаннях націо­нального характеру. Один із них "Дружний лихвар", куди Кость вступив на початку 1880 року. 1882-го, після закінчення університету, працював у канцелярії Галицького намісництва, де здобув перший управлінський досвід. За два роки захистив дисертацію з права, а 1890-го відкрив у Львові приватну адвокатську контору. На першому ж судовому процесі новоспечений адвокат вимагав від прокурора виголошення обвинувачення українською. Сам Левицький принципово вів справи рідною мовою. І саме він першим почав вести офіційні документи українською. У львівському правничому світі здобув повагу, особ­ливо в цивільних справах. Старші адвокати, українці й поляки, приходили до Левицького розв'язувати важкі юридичні завдання. А знав він чимало, бо читав багато німецьких правничих журналів. "Д-р Кость Левицький мав тоді коло 30 літ, високого росту, гарно збудований, дуже пристійний, з румяно-­білим обличчям, з темним заростом і темним волоссям в коротку щітку. Мені тоді показався як людина зрівноважена, з достойною поведінкою, чим викликав притягаюче вражіння. Говорив коротко, лагідно і по-приятельськи. Особливо цим останнім здобув мої симпатії, бо вже з моєї піврічної практики я переконався, що молодий "академік"-студент був переважно трактований як нуля. Д-р Кость Левицький визначив мені місячну платню у висоті 25 ринських, попереджуючи мене про те, що він є педантом і вимагає педантичної праці, а це мені як молодому академікові на будуче придасться", писав у спогадах доктор права Олександр Баранецький, який у 18921895 роках працював канцелярійним урядником в адвокатському бюро Костя Левицького. Свій професійний досвід Кость Левицький популяризував на сторінках українського журналу "Часопись Правнича" і з 1889-го був його незмінним редактором протягом перших 10 років існування. На сторінках видання публікували розвідки з історії права, переклади основних законів Австро-Угорської імперії українською мовою. Таким чином, удосконалювалася українська юридична термінологія. 1893-го з'явилося перше видання книжки "Німецько-­український правничий словар" Костя Левицького, що став класикою юридичної літератури. На його створення автор витратив 10 років. Левицький намагався розвивати хист українців до підприємництва. Для цього вивчав австрійський досвід. Раніше, 1883-го, він став співзасновником першого українського кооперативу "Народна торгівля", що згуртував перед Першою світовою понад сотню споживчих товариств і кілька тисяч фізичних осіб. Для нього Кость писав статут. Ще під час навчання в гімназії Левицький вступив до Товариства "Просвіта" й майже одразу став його секретарем. Адвокат розумів, що народові потрібен не лише правовий захист, але й елементарна освіта. Особливою заслугою Костя Левицького було придбання "Просвітою" у квітні 1895-го власного будинку у Львові, на площі Ринок. У ньому розмістилися також Наукове товариство ім. Шевченка з бібліотекою і музеєм, громадські організації. Левицького обрали головою львівської контори, а з 1900-го впродовж шести років він фактично керував і головним відділом "Просвіти". Влітку 1903-го очолив Крайовий комітет, який розробив проєкт статуту фонду побудови руського Народного театру у Львові. Нову ідею фінансово підтримав професор Михайло Грушевський та інші галицькі українці. Завдяки старанням Левицького відкрили страхову компанію, ідею створення якої у Львові виношували 30 років. Левицький розробив для неї проєкт статуту та став співзасновником Товариства "Дністер", створеного 1892-го, й однойменного кооперативного банку (1894). Теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії "Спочатку товариство займалося страховими випадками, пов'язаними лише з пожежами. Пізніше вже пере­орієнтувало свою діяльність на різні випадки: це й хвороба поголів'я худоби, і повені, й т. д." каже Павло Артимишин, кандидат історичних наук. Ще одне дітище Левицького "Крайовий союз кредитовий" у Львові. Українські кооперативи змогли отримувати кредити з банків Австро-Угорщини, завдяки ним українці засновували бізнес, купували нерухоме майно чи землю. Також надавалися консультації у проведенні господарських операцій, союз виділяв кошти на спорудження церков та видавничо-виховну діяльність. Кількість кредитних кооперативів за 15 років існування установи зросла у 16 разів, а власні кошти збільшились у 58 разів. 25 грудня 1906-го Контрольна рада обрала Левицького Генеральним директором союзу, що фактично став центральною ощадною касою української кооперації. Страхова компанія "Карпатія", яка діяла з 1911-го під протекторатом митрополита Андрея Шептицького, рекомендувала енергійного адвоката і громадського діяча на посаду голови наглядової ради. Але попри досягнення в культурно-просвітницькій та в економічній сферах Кость Левицький увійшов в українську історію насамперед як політичний діяч. Його політична кар'єра розпочалася в середовищі народовців, в їхній ідеології були присутні лібералізм, націоналізм, піднесення соборного духу й національної свідомості галицьких і наддніпрянських українців. 1885-го створили громадсько-політичну організацію "Народна Рада". У програмі йшлося, що галичани є "частиною великого 20-мільйонного народу малоруського, самостійного, посеред громади народів слов'янських"; доведено також необхідність боротьби за "автономію країв і автономію народів". Співзасновником Ради й незмінним заступником її керманичів і був Кость Левицький. У грудні 1899-го Левицького обрали до Тіснішого Народного комітету керівництва новоствореної Української національно-демократичної партії УНДП, яка оголосила своїм ідеалом "незалежну Русь-Україну" й фактично стала лідером українського політичного життя. Була заснована з ініціативи Івана Франка, Михайла Грушевського, Юліана Романчука, В'ячеслава Будзиновського. У травні 1907-го Костя Левицького обрали послом австрійського парламенту. В ухваленій того ж року програмі фракції стверджено мету діяльності послів самостійний політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток українського народу. Чимало часу приділив роботі в Галицькому крайовому сеймі, послом якого його обрали 1908-го. У 19101913 роках Українська національно-демократична партія відстоювала покращення становища українського громадянства Галичини й усієї України на міжнародній арені. 1912-го назрівала війна між Австро-Угорщиною та Росією. У грудні того ж року у Львові відбулися збори політичних діячів Галичини, на яких ухвалили резолюцію, де зазначалося: "З огляду на добро і будучність українського народу по обох боках кордону, на случай оружного конфлікту між Австрією і Росією ціла українська суспільність однозгідно і рішуче стане на стороні Австрії, проти Російської імперії як найбільшого ворога України". Почалася Перша світова війна. Відгуком на неї було створення у Львові Головної Української Ради (ГУР) 1 серпня 1914-го, яку очолив Кость Левицький. А вже 3 серпня ГУР звернулася до населення з документом, де йшлося про те, що "теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії". Кость Левицький підтримав ідею створення наддніп­рянською еміграцією у Львові позапартійного Союзу визволення України (СВУ). Особливо важливою виявилася ініціатива ГУР щодо формування у складі австрійського війська легіону Українських січових стрільців кількістю 2,5 тис. вояків. Із цією метою Левицький провів у серпні 1914-го переговори з прем'єр-­міністром, міністрами закордонних справ і оборони Австро-Угорщини. 5 травня 1915-го на базі реформованої ГУР у Відні заснували Загальну Українську Раду (ЗУР), яку очолив знову-таки Кость Левицький. Він вітав проголошення незалежної Української Народної Республіки на мітингу 10 лютого 1918-го перед будинком "Просвіти" у Львові, укладення нею Брест-­Литовського мирного договору. Увечері 9 листопада під головуванням Левицького відбулося чергове засідання УНРади. Його учасники ухвалили назву держави Українська Держава. Був обраний Тимчасовий державний секретаріат на чолі з Левицьким. "Ми свідомі цього обов'язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу, і для народу буде присвячена наша праця", цими словами започаткував 10 листопада 1918-го діяльність Тимчасового Державного секретаріату його голова Кость Левицький. 13 листопада Левицький від імені уряду вніс на розгляд УНРади Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-­Угорської імперії. Його одноголосно схвалили. Згідно з ним з'явилася нова назва держави Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР). Виступаючи в обговоренні цього питання, Левицький висловився так: "Повстання нашої держави основано на праві самоозначення народів, признаного цілим світом&hеllір; Ми признаємо в нашій державі республіканський устрій, примінюючи в суспільно-державнім життю всі здобутки новітньої демократії". Ухвалили оголосити також мобілізацію до армії. Вона мала стати регулярною. Після збройного виступу поляків у Львові та падіння столиці наприкінці листопада 1918-го керівництво республіки переїхало до Тернополя, потім до Станіславова. А влітку 1919 року емігрувало за кордон. Наприкінці грудня 1918-го Левицький подав у відставку з посади керівника уряду. 15 липня 1920-го сформовано третій склад "уряду диктатора", на цей раз еміграційного. У серпні того ж року диктатор ЗУНР Євген Петрушевич призначив Костя Левицького уповноваженим для справ преси і пропаганди. У січні 1921-го йому доручили керувати Міністерством закордонних справ. Разом з іншими членами уряду брав участь у написанні державно-правових документів, що мали сприяти визнанню ЗУНР на міжнародній арені. Левицький очолював делегації ЗУНР на міжнародних конференціях у Ризі (1920), Женеві (1921) та був членом делегації в Генуї (1922). Водночас заснував і очолив Комітет політичної еміграції, який об'єднував усіх західноукраїнських політемігрантів у Європі, надавав їм моральну, правову й матеріальну допомогу. Вісімдесятирічний Левицький майже півтора року провів на Луб'янці 1923-го після самоліквідації уряду Левицький повернувся до Львова. У міжвоєнні роки він входив до Центрального комітету Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО), але головні зусилля зосереджував на сфері національного економічного й культурного життя. Працював на посадах директора "Центробанку", голови Союзу українських адвокатів, члена Начальної ради адвокатів Польщі (19351939), редактора журналу "Життя і право". Крім того, написав низку фундаментальних праць з історії українського національно-­визвольного руху. Одразу після наступу червоної армії на Львів 22 вересня 1939-го Кость Левицький як голова Українського допомогового комітету прибув до керівництва нової влади з метою встановити відносини, але за особистим наказом народного комісара внутрішніх справ УРСР Івана Сєрова його заарештували. Микита Хрущов негайно доповів про це Сталіну. Вивезений до Москви 80-річний Левицький майже півтора року провів на Луб'янці. Його справою займалися особисто Берія і Молотов, які розуміли, що репресії й ув'язнення Левицького викличуть негативну реакцію українців приєднаного краю. Навесні 1941-го його звільнили й він повернувся до Львова. На початку радянсько-німецької війни у Львові 30 червня 1941-го заходами бандерівського крила ОУН проголошено утворення Української держави, а 6 липня сформовано представницький орган Українську раду сеньйорів, з 24 липня Українська Національна Рада, в кількості 45 членів. Її головою став Кость Левицький, а почесним президентом митрополит Андрей Шептицький. Попри утиски й перешкоди з боку німецької окупаційної адміністрації, УНРада захищала інтереси українців, намагалася пом'якшити окупаційний режим. 22 липня 1941-го за підписами Шептицького й Левицького Рада сеньйорів надіслала раднику Гітлера Йоахіму фон Ріббентропу телеграму протесту проти включення Галичини до Генерального губернаторства, підкресливши, що українці прагнуть проголошення самостійної Української держави. Німці вимагали від Левицького оприлюднити заяву про лояльність до німецької влади, але він відмовився. І сказав: "Чужинці приходять і відходять, а в хаті залишається господар". Левицький неодноразово вів переговори з керівни­цтвом нової влади, зокрема з губернатором, вимагав припинити безпідставні репресії, звільнити ув'язнених українців. У посланні до губернатора дистрикту Галичина від 14 жовтня 1941-го він сміливо наголошував: "Українська Національна Рада репрезентує громадську опінію національної ідеї до часу створення Соборної незалежної України". Кость Левицький помер 12 листопада 1941-го. Був похований на Янівському меморіальному цвинтарі у Львові поруч із генералом Мироном Тарнавським. У надгробному слові владика Йосип Сліпий назвав Костя Левицького керманичем політичного життя народу до останньої хвилини.

Майже всі найбільші українські ІТ-компанії зменшили виторг за результатами третього кварталу 2024 року. Причина — нестача закордонних контрактів. Fоrbеs Ukrаіnе проаналізував фінансові звіти п’яти найбільших українських ІТ-компаній, дані яких не розпорошені серед численних юросіб. Пропонуємо найважливіші тези з матеріалу про кожну з компаній у переліку. 🔽🔼 ЕРАМ Найбільша за штатом ІТ-компанія в Україні ЕРАМ Systеms має дві юридичні особи. Виторг ТОВ «Епам Системз» за 9 місяців 2024-го знизився трохи більше ніж на 11,1%, до 8,2 млрд грн. Виторг ТОВ «Епам Діджитал», що є резидентом податкового режиму Дія Сіty, виріс на 20,8% — до 5 млрд грн, за даними YоuСоntrоl. У жовтні 2024-го ЕРАМ Systеms в Україні найняла 170 нових співробітників. Пожвавлення найму відбулося одразу після зростання виторгу глобального ЕРАМ Systеms у третьому кварталі на 1,3% — до $1,2 млрд, за даними компанії. До цього виторг падав п’ять кварталів поспіль. 🔼 GlоbаlLоgіс Виторг третьої найбільшої ІТ-компанії в Україні за дев’ять місяців 2024-го — 8,8 млрд грн. Це на 1,3% більше, ніж за аналогічний період 2023-го. Цьогоріч GlоbаlLоgіс знайшла нові проєкти для 1115 людей, казав в інтерв’ю DОU старший віцепрезидент зі стратегії та технологій GlоbаlLоgіс Андрій Яворський 18 листопада. 🔼🔽 Luхоft ІТ-компанія Luхоft також має дві юридичні особи в Україні. Виторг ТОВ «Люксофт Солюшнс» за дев’ять місяців 2024-го зріс на майже 40% — до 4,1 млрд грн. Виторг ТОВ «Люксофт-Україна», що є резидентом Дія Сіty, зменшився на 8,7% — до 352,9 млн грн. В Україні в Luхоft працює 3400 співробітників на липень 2024-го, за даними DОU. Торік ІТ-компанія мала оптимістичні прогнози на 2024 рік. «Luхоft Україна» зростатиме швидше, ніж ринок«, — говорила в інтерв’ю Fоrbеs Ukrаіnе керівна та НR-директорка «Luхоft Україна» Олена Самборська. 🔽 Іntеllіаs Іntеllіаs в Україні за дев’ять місяців 2024-го зменшив виторг майже на 5% — до 3,1 млрд грн, повідомила пресслужба компанії. Глобальний бізнес Іntеllіаs перебуває на плато, проте у 2025-му він може зрости на 10–20%, говорив Fоrbеs Ukrаіnе СЕО та співзасновник Іntеllіаs Віталій Седлер у жовтні 2024-го. 🔽 Сіklum Виторг компанії на кінець вересня 2024-го знизився до 2,4 млрд грн, що на 14,2% менше ніж у 2023-му. Виторг за повний 2023 рік впав на 21% — до 3,8 млрд грн, свідчать дані YоuСоntrоl. Причина падіння повʼязана з кількістю релокованих спеціалістів, які працюють у межах клієнтських контрактів з інших локацій, пояснював в інтервʼю Fоrbеs Ukrаіnе фінансовий директор Сіklum Андрій Оксенюк у червні 2024-го. Нагадаємо, до кінця року експерти прогнозують падіння ІТ-експорту на 4-6%. Що кажуть керівники ІТ-компаній про цю ситуацію та вплив держави на ІТ-бізнес — в матеріалі.

20 листопада 1990 року дорогою з магазину у російському Новочеркаську заарештували серійного вбивцю, педофіла, некрофіла та канібала 54-річного Андрія Чикатила. На його рахунку 53 доведених убивства: 21 хлопчика у віці від 7 до 16 років, 14 дівчаток у віці від 9 до 17 років, 18 дівчат і жінок. Сам злочинець зізнався в 56 вбивства, а за оперативними відомостями, маніяком було скоєно понад 65 вбивств у Ростовській області та інших регіонах Радянського Союзу. Чикатило народився в селі Яблучне на Сумщині. Після закінчення училища переїхав в Росію та здобув ще 3 вищих освіти. Працював на різних посадах від інженера до вчителя у школі та вихователя в ПТУ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Gооglе зарахував серійного вбивцю до "видатних випускників" російського університету 22 грудня 1978-го Чикатило вбив свою першу жертву 9-річну Олену Закотнову. Це налякало маніяка і 3 роки він нікого не вбивав. Однак 3 вересня 1981-го він убив повію 17-річну Ларису Ткаченко. Відвівши її до лісосмуги, спробував зайнятися з нею сексом, але в нього не було ерекції. Коли Ткаченко почала над ним знущатися, завдав їй кілька ножових поранень, забив рот брудом, задушив і відкусив соски. Труп виявили наступного дня. Того ж року почалася серія вбивств. А пік кривавої діяльності Чикатила припадає на 1984-й. Того року він убив 15 людей і вперше був заарештований за підозрою в нападах. Однак експерти неправильно дослідили аналізи Чекатила і його відпустили. До другого свого арешту він скоїв ще 21 убивство. Я молю Бога, щоб таких, як я, більше не було на Землі! Під час суду Чикатило зображав із себе дурника. Кричав, що чекає дитину, що він - мати грудної дитини. А потім зняв штани і показав судді геніталії. Його видворили із зали суду і далі все засідання проходили без його участі. В очікуванні розстрілу він читав книгу, яку написав про нього ростовський журналіст, і зробив у ній запис: "Я молю Бога, щоб таких, як я, більше не було на Землі!" Розстріляли маніяка в лютому 1994-го. Його поховали під номером, як безіменного, на кладовищі Новочеркаської в'язниці. До його арешту були розстріляні 2 людей, які не були винними у цих злочинах. Приблизно за місяць до страти Чикатило написав прохання про помилування президенту Росії Борису Єльцину. Чикатило був одружений із подругою своєї сестри Фаїною. У шлюбі виховували доньку Людмилу, зараз їй 55 років. Та сина Юрія, зараз чоловікові 51, має кілька судимостей, у тому числі за зґвалтуванн. І пишається, що має прізвище свого батька. На Житомирщині поховали "пологівського маніяка" довічно ув'язненого серійного вбивцю Сергія Ткача. За тілом засудженого ніхто з його родичів або близьких не приїхав.