Search trend "Гра Престолів"
Updates feed
Comments
IMI recommends
15°
новини київукраїнська правдастудія «квартал 95»демі мурла-лігалеванте – атлетікпотап і настяковентрі – астон віллаіндексаціягра престолівандерлехт – ліонліга європиволейбол чемпіонат європимілан – бенфікамагнітні бурі20 вересняметрополітензаступник міністракиївський метрополітенкравченко руслан андрійовичміністр фінансівєвропапідводний човенурсула фон дер ляєнандреа мальдератернопільбуковина лнзмасовий вибухреферендум17 вересняmore..
У шотландській історії зберігся один із найпохмуріших сюжетів про зраду. Його називають "Чорним обідом" - подією, яка сталася в Единбурзькому замку 1440 року. Головними героями стали 16-річний Вільям Дуглас, шостий граф Дуглас, та його молодший брат Девід. Братів запросили на бенкет до десятирічного короля Шотландії Якова II. За столом, згідно з пізньою легендою, перед гостями поставили страву з головою чорного бика. Цей символ нібито означав смертний вирок. Після застілля братів схопили. Незважаючи на юний вік, Вільяма та Девіда звинуватили в політичній загрозі й незабаром стратили. Вважається, що розправа була пов'язана з боротьбою за вплив при дворі малолітнього короля. Однак найзнаменитіша деталь цієї історії може бути не цілком достовірною. Джерела розходяться в описі подій. Деякі хроніки не згадують про голову чорного бика і вказують, що братів могли заарештувати практично відразу після прибуття в замок. Тому історики розглядають цю частину оповідання як можливу пізню легенду. Сама подія стала одним із відомих прикладів політичної зради в середньовічній Шотландії. Пізніше історія набула ще більшої популярності завдяки літературі та масовій культурі. Дослідники відзначають схожість "Чорного обіду" з "Червоним весіллям" із циклу Джорджа Р. Р. Мартіна "Пісня льоду та полум'я". В обох випадках гості опиняються в ситуації, коли безпечне, на перший погляд, гуляння несподівано перетворюється на пастку. Однак "Чорний обід" не був єдиним прототипом сцени з "Гри престолів" - Мартін використав кілька історичних подій та мотивів. Сьогодні історія братів Дуглас залишається однією з найвідоміших легенд Единбурзького замку. Вона нагадує, що в середньовічній політиці запрошення на королівський бенкет далеко не завжди означало безпеку. Нагадаємо, раніше портал "Коментарі" писав про Нойшванштайн - казковий замок, який надихнув Disney.
Go to society.comments.uaЛюди зібралися, щоб віддати шану королю Норвегії Гаральду V, який помер вранці 28 серпня, Осло
Після прощання з монархом, якого називали «народним королем», Норвегія відкрила нову сторінку своєї сучасної династії.
Королем Норвегії став 53-річний Гокон VIII. Королівський палац 28 серпня повідомив, що новий монарх обрав саме це тронне ім’я. Оголошення пролунало невдовзі після смерті його батька – короля Гаральда V.
Про це повідомляє Стортинг у X.
Гаральд V помер у лікарні Осло о 6:35 за місцевим часом. Йому було 89 років. В останні дні здоров’я монарха суттєво погіршилося, а протягом доби перед смертю його відвідали родичі. Біля королівського палацу зібралися люди.
Гокон VIII обрав традиційне гасло династії
Новий король залишив незмінним особисте гасло норвезької монархії – “Все для Норвегії”. Раніше його використовували батько, дід і прадід Гокона VIII. Традиція бере початок із 1905 року, коли була заснована сучасна норвезька монархія.
Гаральд V зійшов на престол 17 січня 1991 року. Після смерті британської королеви Єлизавети ІІ він був найдовше правлячим монархом Європи. Повноваження короля Норвегії здебільшого були церемоніальними, однак він залишався важливим символом єдності держави.
Життя та правління Гаральда V
Гаральд V народився 1937 року. У дитинстві він разом із королівською родиною залишив Норвегію після нападу нацистської Німеччини. Після завершення війни родина повернулася до країни.
У 1960-х роках майбутній монарх брав участь в Олімпійських іграх у змаганнях з вітрильного спорту. Згодом Гаральд V здобув репутацію “народного короля” та “дідуся” норвежців. Після його смерті норвезький престол перейшов до Гокона VIII.
Інші новини, які можуть вас зацікавити:
- Король Норвегії Гаральд V помер у 89 років після 35 років правління. Престол перейшов до його сина Гокона, а онука Інгрід Александра стала спадкоємицею.
- Кронпринцесу Норвегії Метте-Маріт виписали 14 липня після червневої трансплантації легень; медики оцінюють її стан як добрий, попереду реабілітація та контрольні огляди.
Go to mezha.net
На 90-му році життя пішов у засвіти норвезький монарх Гаральд V. У п'ятницю, 28 серпня, в Осло помер король Норвегії Гаральд V, повідомляє прес-служба королівського палацу.
Помер видатний український шахіст – він вигравав чемпіонат світу зі збірною
Причиною смерті 89-річного монарха стала хвороба – він тривалий час лікувався від гемолітичної анемії.
Нагадаємо, Гаральд V зійшов на норвезький престол у 1991 році і вважався найстаршим чинним монархом в Європі. Він обіймав престол 35 років.
До слова, Гаральд V досягнув чималих успіхів у спорті. Він захоплювався вітрильним спортом і неодноразово брав участь у чемпіонатах світу, Європи та Олімпійських іграх (1964, 1968 і 1972).
На світовій першості у 1987 році здобув золото у складі команди. На Олімпійських іграх-1964 в Токіо він ніс норвезький прапор. Його найкращим результатом на Іграх було восьме місце (цікаво, що його батько Олаф V у 1928 році став олімпійським чемпіоном в Амстердамі).
Вже бувши королем (через два місяці після операції на серці), Гаральд V переміг зі своєю командою на європейських змаганнях у Швеції. Йому підкорилось це досягнення у 68-річному віці.
Досягнення Гаральда V:
1968 рік – перемога в гонці на яхтах Золотий Кубок Скандинавії 1972 – перемога в Кільській регаті (Kieler-regattaen). 1982 – друге місце в чемпіонаті світу серед яхт водотоннажністю 0,5 тон 1987 – перше місце на чемпіонаті світу на яхті Fram X 1988 – командна бронзова медаль на Олімпіаді в Сан-Франциско 2005 – командне 1 місце у чемпіонаті Європи з яхтового спорту на яхті Fram XV
Діамантова ліга-2026: одразу два світових рекорди було встановлено на етапі у Цюриху
Футбол 24
Футбол 24
Помер видатний український шахіст – він вигравав чемпіонат світу зі збірною
Причиною смерті 89-річного монарха стала хвороба – він тривалий час лікувався від гемолітичної анемії.
Нагадаємо, Гаральд V зійшов на норвезький престол у 1991 році і вважався найстаршим чинним монархом в Європі. Він обіймав престол 35 років.
До слова, Гаральд V досягнув чималих успіхів у спорті. Він захоплювався вітрильним спортом і неодноразово брав участь у чемпіонатах світу, Європи та Олімпійських іграх (1964, 1968 і 1972).
На світовій першості у 1987 році здобув золото у складі команди. На Олімпійських іграх-1964 в Токіо він ніс норвезький прапор. Його найкращим результатом на Іграх було восьме місце (цікаво, що його батько Олаф V у 1928 році став олімпійським чемпіоном в Амстердамі).
Вже бувши королем (через два місяці після операції на серці), Гаральд V переміг зі своєю командою на європейських змаганнях у Швеції. Йому підкорилось це досягнення у 68-річному віці.
Досягнення Гаральда V:
1968 рік – перемога в гонці на яхтах Золотий Кубок Скандинавії 1972 – перемога в Кільській регаті (Kieler-regattaen). 1982 – друге місце в чемпіонаті світу серед яхт водотоннажністю 0,5 тон 1987 – перше місце на чемпіонаті світу на яхті Fram X 1988 – командна бронзова медаль на Олімпіаді в Сан-Франциско 2005 – командне 1 місце у чемпіонаті Європи з яхтового спорту на яхті Fram XV
Діамантова ліга-2026: одразу два світових рекорди було встановлено на етапі у Цюриху
Футбол 24
Футбол 24
Go to football24.uaКороль Норвегії Гаральд V помер у п'ятницю, 28 серпня, у віці 89 років. Найстарший монарх Європи перебував на норвезькому престолі протягом 35 років.
Про смерть короля повідомив Королівський дім Норвегії. Гаральд V помер невдовзі після 6:35 ранку.
Після його смерті норвезький престол переходить до його сина Гокона. Наступною спадкоємицею престолу стає донька Гокона - принцеса Інгрід Александра.
У Гаральда V залишилися дружина, королева Соня, з якою він прожив у шлюбі 57 років, двоє дітей та п'ятеро онуків.
Гаральд V правив Норвегією 35 років
Гаральд V зійшов на престол у 1991 році у віці 53 років. Разом з королевою Сонею він пройшов церемонію благословення у Нідароському соборі в Тронгеймі, яка поєднувала традиції, що сягають Середньовіччя.
Девізом свого правління він, як свого часу його батько та дід, обрав слова "Все заради Норвегії".
У Норвегії монарх виконує переважно церемоніальні функції. Гаральд V очолював засідання Держради і щороку офіційно відкривав нову сесію парламенту.
Майбутній король провів частину дитинства у вигнанні через Другу світову
Гаральд народився 21 лютого 1937 року. Він був наймолодшим з трьох дітей у родині і єдиним сином. За чинними на той момент правилами саме чоловіки мали право успадковувати норвезький престол.
Коли Гаральду було три, нацистська Німеччина вторглась у Норвегію. Королівська родина разом з представниками уряду була змушена залишити країну.
Спочатку сім'я перебралася до Швеції, а згодом маленького Гаральда разом з матір'ю та сестрами відправили до Вашингтона. Його дід, король Гокон VII, та батько Олав залишалися в Лондоні до завершення окупації.
В Норвегію Гаральд повернувся 7 червня 1945 року, вже після капітуляції Німеччини. Восьмирічного принца та інших членів королівської родини в Осло зустрічали тисячі людей.
Король Гаральд представляв Норвегію на трьох Олімпіадах
Одним з головних захоплень Гаральда протягом життя був вітрильний спорт. За оцінкою Королівського дому, він взяв участь у понад 1000 регатах та інших змаганнях.
Ще як кронпринц Гаральд представляв Норвегію у вітрильному спорті на літніх Олімпійських іграх 1964, 1968 та 1972 років.
На Олімпіаді 1964 року в Токіо він також ніс прапор Норвегії під час церемонії відкриття.
Заради шлюбу з Сонею Гаральд був готовий відмовитися від престолу
З майбутньою королевою Сонею Гаральд зустрічався дев'ять років, перш ніж отримав дозвіл батька на шлюб.
Король Олав V не одразу погодився на весілля, оскільки Соня Гаральдсен не належала до аристократії. За повідомленнями ЗМІ, Гаральд дав зрозуміти, що може відмовитися від престолу, якщо йому не дозволять одружитися з нею.
Пара одружилася 29 серпня 1968 року в кафедральному соборі Осло. На церемонію запросили близько 800 гостей, святкування тривали три дні.
У подружжя народилися двоє дітей - принцеса Марта Луїза у 1971 році та Гокон у 1973-му.
Останніми роками здоров'я Гаральда V погіршувалося
В останні роки король мав низку проблем зі здоров'ям. Він двічі переніс операції на серці. У 2020 році йому замінили серцевий клапан, який уперше встановили ще 2005 року.
У 2021 році Гаральда прооперували через пошкодження сухожилля над правим коліном.
У 2023 році монарха госпіталізували з респіраторною інфекцією. Попри проблеми зі здоров'ям, того року він узяв участь у 275 офіційних заходах.
У 2024 році під час приватної поїздки на малайзійський острів Лангкаві Гаральд знову потрапив до лікарні через інфекцію та низьку частоту серцевих скорочень. Згодом йому встановили кардіостимулятор.
Після зречення королеви Данії Маргрете II Гаральда запитували, чи може він також залишити престол. Тоді норвезький король відкинув таку можливість.
"Я залишаюся при своїй думці, я дав клятву. Вона діє все життя", – заявив він.
Як писав "Ми-Україна" раніше, 27 серпня у Гаазі у віці помер Ратко Младич - колишній командувач армії боснійських сербів, засуджений до довічного ув'язнення за геноцид, воєнні злочини і злочини проти людяності. Він відбував покарання у центрі утримання під вартою ООН.
Про смерть короля повідомив Королівський дім Норвегії. Гаральд V помер невдовзі після 6:35 ранку.
Після його смерті норвезький престол переходить до його сина Гокона. Наступною спадкоємицею престолу стає донька Гокона - принцеса Інгрід Александра.
У Гаральда V залишилися дружина, королева Соня, з якою він прожив у шлюбі 57 років, двоє дітей та п'ятеро онуків.
Гаральд V правив Норвегією 35 років
Гаральд V зійшов на престол у 1991 році у віці 53 років. Разом з королевою Сонею він пройшов церемонію благословення у Нідароському соборі в Тронгеймі, яка поєднувала традиції, що сягають Середньовіччя.
Девізом свого правління він, як свого часу його батько та дід, обрав слова "Все заради Норвегії".
У Норвегії монарх виконує переважно церемоніальні функції. Гаральд V очолював засідання Держради і щороку офіційно відкривав нову сесію парламенту.
Майбутній король провів частину дитинства у вигнанні через Другу світову
Гаральд народився 21 лютого 1937 року. Він був наймолодшим з трьох дітей у родині і єдиним сином. За чинними на той момент правилами саме чоловіки мали право успадковувати норвезький престол.
Коли Гаральду було три, нацистська Німеччина вторглась у Норвегію. Королівська родина разом з представниками уряду була змушена залишити країну.
Спочатку сім'я перебралася до Швеції, а згодом маленького Гаральда разом з матір'ю та сестрами відправили до Вашингтона. Його дід, король Гокон VII, та батько Олав залишалися в Лондоні до завершення окупації.
В Норвегію Гаральд повернувся 7 червня 1945 року, вже після капітуляції Німеччини. Восьмирічного принца та інших членів королівської родини в Осло зустрічали тисячі людей.
Король Гаральд представляв Норвегію на трьох Олімпіадах
Одним з головних захоплень Гаральда протягом життя був вітрильний спорт. За оцінкою Королівського дому, він взяв участь у понад 1000 регатах та інших змаганнях.
Ще як кронпринц Гаральд представляв Норвегію у вітрильному спорті на літніх Олімпійських іграх 1964, 1968 та 1972 років.
На Олімпіаді 1964 року в Токіо він також ніс прапор Норвегії під час церемонії відкриття.
Заради шлюбу з Сонею Гаральд був готовий відмовитися від престолу
З майбутньою королевою Сонею Гаральд зустрічався дев'ять років, перш ніж отримав дозвіл батька на шлюб.
Король Олав V не одразу погодився на весілля, оскільки Соня Гаральдсен не належала до аристократії. За повідомленнями ЗМІ, Гаральд дав зрозуміти, що може відмовитися від престолу, якщо йому не дозволять одружитися з нею.
Пара одружилася 29 серпня 1968 року в кафедральному соборі Осло. На церемонію запросили близько 800 гостей, святкування тривали три дні.
У подружжя народилися двоє дітей - принцеса Марта Луїза у 1971 році та Гокон у 1973-му.
Останніми роками здоров'я Гаральда V погіршувалося
В останні роки король мав низку проблем зі здоров'ям. Він двічі переніс операції на серці. У 2020 році йому замінили серцевий клапан, який уперше встановили ще 2005 року.
У 2021 році Гаральда прооперували через пошкодження сухожилля над правим коліном.
У 2023 році монарха госпіталізували з респіраторною інфекцією. Попри проблеми зі здоров'ям, того року він узяв участь у 275 офіційних заходах.
У 2024 році під час приватної поїздки на малайзійський острів Лангкаві Гаральд знову потрапив до лікарні через інфекцію та низьку частоту серцевих скорочень. Згодом йому встановили кардіостимулятор.
Після зречення королеви Данії Маргрете II Гаральда запитували, чи може він також залишити престол. Тоді норвезький король відкинув таку можливість.
"Я залишаюся при своїй думці, я дав клятву. Вона діє все життя", – заявив він.
Як писав "Ми-Україна" раніше, 27 серпня у Гаазі у віці помер Ратко Младич - колишній командувач армії боснійських сербів, засуджений до довічного ув'язнення за геноцид, воєнні злочини і злочини проти людяності. Він відбував покарання у центрі утримання під вартою ООН.
Go to weukraine.tv
У віці 89 років у лікарні помер король Норвегії Гаральд V. Він лікувався від бактеріальної інфекції, а днями стан його здоров’я різко погіршився.
Про це повідомив норвезький королівський двір.
“З глибоким сумом повідомляємо, що Його Величність король Гаральд помер. Король Гаральд мирно помер в Університетській лікарні Осло Rikshospitalet у п’ятницю, 28 серпня, о 06:35 ранку”, – йдеться у повідомленні.
Останніми тижнями він перебував там через ускладнення, повʼязані з лікуванням бактеріальної інфекції в крові. Спочатку повідомлялося, що король отримує антибіотики і реагує на лікування. Однак за день до смерті Гаральда норвезький королівський двір повідомив про погіршення його стану.
Через погіршення стану батька наслідний принц Гокон скоригував свою офіційну програму. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере також відклав заплановану поїздку до Німеччини, а спікер парламенту Масуд Гараххані перервав офіційний візит до Ісландії, щоб повернутися на батьківщину.
Гаральд V був найстаршим чинним монархом Європи. Він народився 21 лютого 1937 року та зійшов на престол у січні 1991-го після смерті свого батька, короля Улафа V. До сходження на престол Гаральд навчався у військовій академії та служив у Збройних силах Норвегії. Він також брав участь у кількох Олімпійських іграх як яхтсмен.
Тепер новим королем Норвегії автоматично стане 53-річний наслідний принц Гокон.
- Стан здоров’я короля Норвегії Гаральда V погіршився на вихідних під час перебування в лікарні, однак наразі його оцінюють як стабільний.
- Норвезьку кронпринцесу Метте-Маріт виписали з лікарні після трансплантації легень, яку їй провели в червні. Про це 14 липня повідомив королівський палац.
- 63-річний чоловік із Норвегії, якого в дослідженні називають “пацієнтом з Осло”, досяг тривалої ремісії ВІЛ після трансплантації стовбурових клітин від свого брата. Про це йдеться у роботі, опублікованій у журналі Nature Microbiology.
Запис Король Норвегії Гаральд V помер у віці 89 років спершу з'явиться на Букви.
Збірна України з футзалу, без сумніву, найуспішніша серед усіх командних видів спорту. Два "срібла" чемпіонатів Європи, "бронза" чемпіонату світу – хто ще може похизуватися такими досягненнями?
При тому, що остання медаль була здобута в недалекому 2024 році, що дало чи не найбільший поштовх для популяризації футзалу в Україні. Про це говорили гравці, про це казали тренери.
"Як змінився футзал за останні роки? Як би парадоксально не звучало, але стало набагато краще. Тобто футзал був дуже слабко розвинений медійно – я кажу про кількість глядачів як в онлайні, так і про фанатів на трибунах. Зараз футзал дуже непогано розвивається.
Думаю, це перш за все через успіхи збірної на Євро-2022 та ЧС-2024. Після чемпіонату світу, мабуть, і відбувся певний крок вперед в плані впізнаваності як спорту. Клуби підтягуються завдяки збірній, але поки не так сильно", – каже Ігор Чернявський, лідер збірної України та ХІТа.
Футзал дійсно розвивається. Але на якому він зараз етапі? Які зарплати у гравців, які бюджети у клубів, наскільки цей вид спорту популярний серед дітей та чи вистачає взагалі майданчиків для занять?
Ми відвідали тренування низки команд Екстра-ліги, поговорили з гравцями, тренерами та власниками клубів. А також поспілкувалися з Асоціацією футзалу України та тепер готові відповісти на всі питання.
Але почнімо з історії.
Читайте також :
Відео
Фото
Найкращий Первєєв, найшвидший Рафінья, найгарніший Педяш: найцікавіше про сезон-2025/26 в Екстралізі
Яким був футзал на початку незалежності України?
Для розуміння, до 1993 року в Україні навіть не було федерації футзалу. Звісно, змагання проводилися, але вони були неофіційними. Лише у 1993-му, після створення федерації, стартував перший офіційний чемпіонат України.
Команд вистачало, при тому вони були розкидані усією Україною. Для порівняння, зараз з 10 клубів Екстра-ліги – половина розташована у Києві або області. Схожа ситуація й у Першій лізі.
"Тоді багато було команд. Чи більше, ніж зараз? Коли як. Бувало, що було і 16-17 клубів у чемпіонаті, але й не було ні Першої, ні Другої ліги, ні чемпіонатів у містах. Лише Вища. Іноді намагались провести Першу лігу, але загалом її не було", – згадує ті часи Олександр Косенко, нині головний тренер збірної України.
У ті часи не існувало футзальних шкіл – люди приходили з "великого футболу" (чомусь усі, з ким доводилося спілкуватися, кажуть саме так). Хтось із клубів футбольної Першої ліги, хтось із дублів футбольних клубів. Як пояснює Косенко – через зарплати.
"Тоді взагалі не було дитячих шкіл хіба якісь ентузіасти самі набирали групи та тренували у залах. А так, всі приходили з великого футболу, без винятку. Взагалі всі все одно хотіли грати у футбол, але тоді у ньому були невеликі гроші, а у футзалі деякі команди платили навіть більшу зарплату, ніж у Першій лізі. Тому приходили з великого футболу гравці досить кваліфіковані".
Олександр Косенко
АФУ
Які в той час були зарплати? До 1995-го – максимум 200-400 доларів. Але потім на ринок суттєво вплинув одеський Локомотив – у сезоні-1995/96 по суті новачок чемпіонату скинув з престолу дніпропетровський Механізатор.
З його приходом зросли зарплати – спершу до 500-900 доларів, а згодом сума дійшла і до 1-2 тисяч. У 1999 році клуб розформували, але до того моменту ринок уже змінився.
"Чи працювали гравці десь додатково? Залежало від команд. Я, наприклад, не працював, бо мені вистачало зарплати. Я весь час присвячував футзалу. Хтось працював десь ще, але у більшості команд навіть у 90-х роках такого було мало", – пригадує Косенко.
У середині 2000-х в чемпіонаті України почали з'являтися перші легіонери з Бразилії – це був ще один поштовх до розвитку футзалу. Тоді ж нарешті з'явилися футзальні школи при деяких клубах та містах.
Однак були в ті часи проблеми, які дійшли й до сьогодні. Перша і головна – інфраструктура. Як і зараз, тоді майже всі команди грали в університетських залах.
Друга – повна залежність від власника. Трансферного ринку як такого не було – майже ніхто не платив за гравців. Спонсорів не було. Відтак команди систематично зникали з футзальної мапи. На жаль, як і зараз.
"Раніше так само було. Були гроші у власника – була команда. Закінчилися гроші чи стало нецікаво – команди немає. Різні були причини, але так і було", – каже Косенко.
Олександр Косенко
Асоціація футзалу України
Суддівські подвійні стандарти також були нормою. "До лідерів сприятливо ставились. Але коли вони між собою грали – вже залежало від суддівського інтересу. Таке теж було, що приховувати. Було, що і суддів заохочували якось: хтось грошима, хтось ще чимось. Судді так і судили – хто більше дав.
Не всі, але були й такі випадки. Я просто можу це порівнювати. Я з Шахтаря – чемпіона України, учасника Ліги чемпіонів – перейшов закінчувати кар'єру в Будівелі з рідного міста. Зірок з неба ця команда не хапала і боролася внизу таблиці, бо грали всі молоді, студенти, і я один ветеран. Якось так сталося.
Я просто був дуже сильно вражений тим, як різно судді судили Шахтар і Будівел. В Будівелі дочекатися, щоб було порушення і нам віддали м'яч – це було сенсаційне явище (сміється – прим.)", – пояснює тренер збірної.
І все ж, підсумовує Косенко, зараз все набагато краще у футзалі. Через те, що з'явилися футзальні школи, що виросла якість організації турнірів.
"Зараз організація набагато краща – є і трансляції, і повтори, і огляди, і висвітлюють багато футзал. Зараз з'явилися школи й футзал став саме футзалом. Бо раніше приходили з великого футболу і доки вони переналаштовувалися – багато часу минало. Великий футбол у залі грали, скажімо так.
У другій половині 1990-х, початку 2000-х футзал вже став потроху таким, яким мав бути – вчилися у Іспанії, Бразилії. До 2014 року був дуже цікавий чемпіонат, конкурентний. І зарплати великі, напруга висока, легіонери топові, гравці дуже сильні. Було дуже круто.
Не можу сказати, що зараз цікавіше. Деякі чемпіонати тоді були навіть цікавіші зі спортивної точки зору. Скажу так, після 2014 року, коли багато гравців поїхало, знадобилося багато часу, аби чемпіонат знову став конкурентним. Але це дало дорогу молодим гравцям".
Читайте також :
Ексклюзив
Це може зіграти дуже злий жарт: Косенко оцінив суперників України у відборі до ЧС-2028
А що ж тепер?
В якому стані сучасний український футзал
Важко сказати одностайно. З одного боку все значно краще, ніж було ще кілька років тому (про що згодом). З іншого, є дуже серйозні проблеми. Головна – арени, а точніше їхня відсутність.
Проблема 1: майданчики
Бронзовий призер сезону-2024/25 SkyUp (що у 2025-му об'єднався зі срібним призером Авророю) грає в олімпійському коледжі імені Івана Піддубного. Там же тренується і новачок Екстра-ліги Фантом (хоча гратиме в НУФВСУ), і ще низка команд з нижчих ліг.
Авалон, який вже другий сезон проводить в найвищому дивізіоні, грає на майданчику Київського обласного спортивного фахового коледжу в Броварах. Чемпіон ХІТ, як і новачок Агромат, гратимуть у СК Центрального спортивного клубу ЗСУ.
Чи не всі команди, навіть на рівні Екстра-ліги, майданчики орендують, відтак і якість залів, м'яко кажучи, незадовільна.Через їхній дефіцит до Першої ліги допускаються зали, які б не мали приймати такі змагання. Для Екстра-ліги ж по-суті єдиною вимогою є можливість організувати якісну трансляцію (щонайменше 3 камери)
Усі гравці та тренери, з ким доводилося спілкуватися, виділяли лише 2-3 арени на всю Україну. Це майданчик Урагану (Івано-Франківськ), Атлетика (Дніпро) та Сухої Балки (поблизу Дніпра).
"На жаль, зараз такий час, коли будувати нові майданчики та паркети через війну – не дуже раціонально. Звичайно, є дуже гарні арени. Минулого року, наприклад, були дві нові арени в Дніпрі – взагалі шикарні, з топ паркетом. В Івано-Франківську крутий зал.
Але в нас могло би бути краще, як для Києва. Для розуміння, якби ми могли грати матчі Ліги чемпіонів в Україні, то нам би не дозволили грати на цьому майданчику. Але жалітися на це теж, вважаю, не дуже правильно. Головне, що граємо у такий складний час. В України зараз є і важливіші справи, ніж футзал", – пояснює Чернявський.
Зараз до них, ймовірно, додасться Авалон, який цього літа власним коштом відремонтував зал у Броварах. За словами президента клубу Богдана Московка, це обійшлося у мільйон – півтора мільйона гривень.
Зал Авалона після ремонту
Фото: Чемпіон
"Зали не будуються, їх критично не вистачає. Їх просто немає фізично, і немає навіть де будувати. Ми з містом наразі у діалозі, щоб ми виступили інвестором для побудови зали. Але нам потрібна локація.
Наша мрія – побудова своєї арени, академії. Зараз ми потихесеньку в цьому плані рухаємося. Це наша мрія, і ми над нею працюємо", – додає президент Авалона.
Проблема 2: фінансова залежність
Після сезону-2024/25 склад учасників чемпіонату України зазнав суттєвих змін. Лише в те літо в Першу лігу відправились МСК Харків та in.IT Львів, також знялася Енергія, а Аврора та SkyUp об'єдналися в Київ Футзал. Ще кілька клубів були на межі.
Натомість тоді з Першої ліги піднялися Тайр Експерт (Одеса), Фурнітура (Коломия) та Авалон (Бровари). Минув рік, Одесити та Фурнітура також припинили виступи, а разом з ними й луцький Любарт. Цього разу замість них піднялися Фантом, Агромат (обидві – Київ) і Альянс (Львів).
Чому? Все через проблеми з фінансами.
Клуби залежні від коштів своїх власників, навіть більше ніж у футболі. Бути самоокупним сучасний футзальний клуб в Україні не може, відтак надважливою для його існування є співпраця зі спонсорами. Але і тут також є проблема:
"Я думаю, багато команд живе завдяки доходу та любові до цієї справи її президентів. Це основна частина. Авалон живе на моєму особистому фінансуванні. Так, наразі ми маємо партнерів – нам дуже допомагає фінансово генеральний партнер Будшляхмарш. Нам точно легше завдяки їхній допомозі. Також допомагає місто.
Наскільки цікавий футзал спонсорам? Мало цікавий. Це треба знаходити людей, які б розуміли філософію. Ми працюємо, це ж від нас залежить – ми повинні давати продукт. Спонсорство – це не про фінанси. Це імідж. І компанія, що заходить до нас як спонсор, вже має іміджеву історію", – пояснює власник Авалона Московко.
Богдан Московко (праворуч) з головним тренером Агромата
АФУ
Сам президент Авалона зайшов у футзал як спонсор. У 2017 році команда звернулася до нього, щоб він купив форму, а натомість на ній була б реклама компанії Московка. Вже невдовзі він став президентом клубу, а команда почала шлях до Екстра-ліги.
Самостійно футзальному клубу дуже важко заробляти – квитки на матчі зазвичай безкоштовні (або ж за донат на ЗСУ), продажів мерчу як такого немає, навіть не вийде заробляти як свого часу Зоря – завдяки виходам у єврокубки. Бо там немає призових.
Тому окрім спонсорства залишається ще трансферний ринок. Але й тут суми не вражають:
"Ціни різні бувають. Когось можемо купити за 30 тисяч гривень. Я можу сказати про ті запити, які до нас надходили. Були і 100, і 200, і 300 тисяч гривень. І 500-600. Я чув, що топові гравці можуть обійтися у 20-30 тисяч доларів. В середньому, думаю, гарний гравець має коштувати 15-20 тисяч доларів", – пояснює президент Авалона.
Та і загалом це не дуже поширена практика – всі літні новачки Авалона прийшли безплатно. Ще більше гравців підписав Агромат, також вільними агентами.Відтак футзальні клуби дуже залежні від своїх власників, і це не добре. Ми вже бачили, навіть на прикладі футболу, як через таку систему зникали легендарні команди: Дніпро, Металіст, Карпати та ще десятки менш іменитих клубів. Однак, чи є альтернатива?
Читайте також :
Любарт призупиняє виступи в елітному дивізіоні України через брак фінансів
Проблема 3: витрати
Мабуть, поки немає. Все ж, футзал теж доволі затратний вид спорту. Бюджет клубу Екстра-ліги, за оцінками президента Авалона, стартує з 10 мільйонів гривень – це мінімальна планка. Але навряд перевищує мільйон доларів.
"Звичайно, відносно великого футболу це набагато дешевший вид спорту. В першу чергу через кількість гравців, все-таки у футзал грають 4 людини на паркеті та 1 воротар, а у матчі грає не більше 14 гравців. У великому футболі це набагато більше.
З точки зору фінансової винагороди це також різні цифри. Порівнюючи з футболом, мабуть, не так страшно виглядає, а в цілому Екстра-ліга значно більш затратна, ніж Перша ліга України", – додають вже в Агроматі, новачку чемпіонату.
Витрати також залежать від регіону, в якому перебуває команда – в Києві, зрозуміло, все значно дорожче, від того і витрати суттєво більші. Просто нагадаємо, що половина команд Екстра-ліги з Києва або області.
Оренда залу на одне тренування для Агромата обходиться у 3 тисячі гривень. Для матчу ціна вийде ще дорожчою.
"Залежить від кількості часу, на який ти орендуєш. Це індивідуальні питання. Якщо це, наприклад, субота, то зал орендується ще й іншими турнірами, і треба погодити час, на який ми беремо. Плюс повітряні тривоги також продовжують час оренди", – пояснюють у клубі.
А домашній матч, за словами президента Авалона, може обходитись у близько 150 тисяч. Це оренда майданчика, організація трансляції, оплата роботи суддів. За один матч суддівська бригада отримує 40 тисяч гривень.
Ця сума ділиться між суддями, хронометристом та спостерігачем, що також є проблемою. Адже через низьку оплату, порівняно з футболом, де судді можуть отримувати декілька тисяч доларів за місяць, арбітри частіше обирають саме футбол.
Читайте також :
Фото
Ексклюзив
Віцепрезидент УАФ: Розслідування щодо матчу Полісся – Динамо показало, що не було жодного впливу на арбітрів
Проблема 4: державна політика
Питання в українській системі, де лише за олімпійський статус вид спорту отримує значно більше фінансування.
Для прикладу, у 2026 році найбільша сума на неолімпійський вид виділена на пауерліфтинг – майже 25,5 млн грн. Це у майже 4 рази менше за олімпійську легку атлетику, де близько 100 мільйонів.
При чому така проблема футзалу існує не лише в Україні, а й в умовній Великій Британії, де спортивна система також побудована з акцентом на Олімпійські ігри.
Так, міністерство молоді та спорту України допомагає футзалу, зокрема в питанні виїзду та коштів на відрядження, але не допомагає у ключовій проблемі.
"В державі наразі існує заборона на капітальне будівництво за рахунок бюджетних коштів. Пріоритет – війна, а після цього будемо вже розбудовувати. Я впевнений, що розбудова буде, з розумінням ставлюся до цього. Гроші мають спрямовуватися на захист нашої незалежності, на військових, на перемогу, – каже президент АФУ.
Читайте також :
Ексклюзив
Є певний мандраж: президент АФУ – про очікування від нового сезону Екстра-ліги
Додатковою проблемою для Авалона є організація трансляції. Річ у тім, що у Київській області заборонена трансляція онлайн, і щоб отримати дозвіл треба пройти кілька бюрократичних кіл.
Отримати дозвіл у міста – місто погоджує з районною військовою адміністрацією – вона погоджує з обласною – та, у свою чергу, виносить питання на ставку. І лише після погодження на всіх рівнях можна проводити трансляцію.
"Це на трансляцію на сезон, але погодження, в принципі, робиться на кожен матч. Минулого року це було трохи простіше – воно робилося лише у районній військовій адміністрації. Але після прильотів у дронову виставку обмежили.
Зараз у Київській області заборонено проводити масові заходи. Якщо до 50 осіб, то можна отримати на місцевому рівні. Якщо більше – треба пройти всю процедуру. Для цього треба максимальна комунікація. Нас в принципі чують, підтримують. Потихеньку, але вирішуємо цю всю ситуацію", – пояснює президент клубу.
І попри все, футзал розвивається.
Плюс 1: спонсори
З одного боку президент Авалона каже, що футзал мало цікавий спонсорам. З іншого – вони все ж з'являються.
"Скільки в нас закривають спонсори – комерційна таємниця. Але радує те, що це більше, ніж було минулого року. А минулого року було більше, ніж раніше. В цьому аспекті ми розвиваємося", – додає Московко.
Партнерам цікавий і сам чемпіонат, а не лише клуби. Минулого року турнір вперше заробив на трансляціях – тоді це було MEGOGO, зараз футзал транслюватиме Київстар ТБ.
Минулого року гроші між клубами розподілялися пропорційно. У новому сезоні ж розподіл залежатиме від кількості зіграних матчів. Тому фіналіст плейоф цього разу отримає більше, ніж команди, що вилетять раніше.
До того ж минулого сезону титульним партнером Екстра-ліги став betking, підписавши дворічний контракт. Хоч із цією співпрацею федерації допомогла УАФ, партнерства з букмекерами були й раніше.
І це суттєва допомога для клубів. Як ми вже казали, організація домашнього поєдинку може коштувати близько 150 тисяч гривень. Однак, ці кошти цілком перекриває компенсація.
"Якщо арбітраж – 40 тисяч, то вартість компенсації від спонсора більша, ніж ці гроші за кожну гру. Плюс гроші, що потенційно будуть отримані від трансляції. Тому вартість домашніх матчів команда може покривати за рахунок партнерських грошей. Але клуби мають ще й своїх партнерів", – додає президент АФУ.
Президент АФУ Сергій Владико
АФУ
В Агроматі пояснюють, що футзал стає все більш популярним на аматорському рівні. Лише в Києві набереться близько 300-400 команд, які змагаються на різноманітних турнірах. Спонсори це розуміють, тому починають більше стежити за цим видом.
Плюс 2: майбутнє
Якщо на початку незалежності в Україні не існувало футзальних шкіл, то зараз ситуація значно краща. Більшість команд мають низку юнацьких та дитячих команд. Особливо виділяється Ураган.
"У нас є комітет дитячо-юнацького футзалу. І під його егідою в цьому році брало участь 229 команд, починаючи з U-8 і закінчуючи U-19. Команд стає дедалі більше, і якраз ми відстежуємо ті команди, які займаються безпосередньо тільки футзалом", – каже президент АФУ.
Чи не кожен співрозмовник заявляв, що зараз футзал значно більш привабливий для дітей. Особливо відмічали вплив "бронзи" чемпіонату світу 2024 та виступу на Євро-2022.
"Думаю, що більше дітей почали цікавитись, бо АФУ проводить дуже багато і чемпіонатів різних вікових категорій, і змагань в Кубку. Кількість учасників зростає, як і кількість дітей, які пробують себе у футзалі. Можливо побачимо серед них зірочок майбутніх.
Але так само вдалі виступи збірної та чемпіона України в Лізі чемпіонів теж сприяють популяризації футзалу. Дітям цікаво займатись", – пояснює тренер SkyUp Максим Павленко.
Водночас в командах Екстра-ліги з'являється усе більше юних футзалістів, що було важко уявити ще років 10 тому. Сучасний чемпіонат дає можливості для молодих гравців, і вони цим користуються.
24-річний Владислав Первєєв уже є лідером збірної України та чемпіона України ХІТа. 18-річний Ілля Приходько з Урагану став наймолодшим футзалістом в історії чемпіонатів Європи.
Читайте також :
Відео
Фото
Ексклюзив
Білорусі взагалі не мало бути на Євро-2026: Первєєв – про перехід в ХІТ, Лігу чемпіонів та цілі збірної України
Майбутнє українського футзалу виглядає перспективним. І це радує.
Плюс 3: футзал стає професійним
Ви не повірите, але ще кілька років тому більшість гравців, навіть на рівні Екстра-ліги були без контрактів. Звісно, це не стосувалося легіонерів, які б на такі умови навряд поїхали.
А так, між клубами та гравцями зазвичай підписувалися робочі договори на 1-2 роки. Зараз в Екстра-лігу зайшов Агромат, у якого саме такі відносини з гравцями.
"Ми не заключаємо контракти, все на домовленостях. У нас просто є угода між клубом і гравцями, яка підписується щороку. Все те, про що ми говоримо на словах – просто кладемо на папір та своїми підписами скріплюємо.
Чи правильно це? Можливо ні, можливо потрібно, аби були контракти й усі сторони були більш відповідальні одна між одною, можливо так було би правильно. Але хіба може суто контракт когось втримати у команді?", – кажуть у клубі.
Однак це звичайна практика для Першої ліги, звідки Агромат і піднявся. В Екстра-лізі все більше клубів переходить на систему контрактів. Наприклад усі літні новачки Авалона підписували вже контракти на 3-6 років.
Чому так? Бо Перша ліга – це не зовсім про професійний футзал. Більшість гравців там мають додаткову роботу, а тренування у них не щоденні. В Екстра-лізі ж на футзал йде значно більше часу, тому й підхід більш професійний.
"Скільки людей працює додатково? Мабуть, відсотків 30 зараз. Звичайно, ця тенденція обумовлена тим, що у Першій лізі люди не тренуються кожен день, тому можуть спокійно у вільний день або після тренування сходити на роботу. У Першій лізі у нас було відсотків 80", – пояснюють в Агроматі.
ФК Агромат
В тому таки Авалоні ще минулого року, коли клуб вже виступав у Екстра-лізі, 70% гравців працювали додатково. Зараз такі футзалісти ще є, але їх значно менше.
"Дуже велика різниця між Першою та Екстра-лігою. Набагато більші швидкості, якість гравців. Коли переходили в Екстра-лігу – думали, що буде трошки важче. Але одразу було зрозуміло з перших днів, що це не крок вперед, а десять у плані всього. Як організації, так і ставлення.
Це уже професійний рівень. На сьогодні, напевно лише в Екстра-лізі так. Тут вже важко поєднувати роботу і футзал. У нас ще залишилося троє гравців, які працюють в ДСНС, але я кажу більше за щоденну роботу. Таке дуже важко.
Сьогодні я не відчуваю проблем з цим, а минулий рік був більш важким – відсотків 70% команди ще працювали. Це впливає як на тренувальний процес, так і на результати", – пояснює тренер Авалона Олександр Славінський.
Плюс 4: футзал розвивається
Про це каже президент Асоціації футзалу України Сергій Владико, про це кажуть гравці, про це кажуть тренери та власники клубів. Зростають зарплати, зростає зацікавленість і серед людей, і серед спонсорів.
"У нас є цифри переглядів. Радикальні зміни зі збільшення популярності прийшли після Євро-2022. Але на жаль усе зіпсував початок повномасштабної війни. У 2024 році вдалий виступ збірної так само суттєво збільшив рейтинг популярності, переглядів. Тобто популярність зростає, попри всі перепони, які існують в нашому житті", – додає Владико.
Хоч до суддівства є й досі багато питань, перевірки поліграфом ще жодного разу не показали корупційної складової. Дефіцит кадрів в арбітражі, на жаль, є, але він не критичний.
"У нас є 5 арбітрів категорії ФІФА, вони можуть працювати на міжнародних змаганнях. Зараз якраз проходить НТЗ для арбітрів, у них братиме участь близько 60 людей, потім вони будуть поділені на певні групи та отримають право працювати на матчах Екстра-ліги", – каже президент АФУ.
Якщо зараз для виходу в Екстра-лігу достатньо бути просто командою Першої ліги (спортивного принципу у футзалі не існує), то з наступного сезону АФУ планує ввести атестацію.
Зараз будь-яка команда може зайти у вищий дивізіон, але з наступного сезону серед вимог додадуться додаткові критерії до місця проведення матчів та до самого клубу (має бути принаймні одна юнацька команда).
Авалон, наприклад, має власних ультрас, чим не можуть похизуватися інші. А клуб лише другий в найвищому дивізіоні.
Ультрас Авалона
Авалон
"Якби не вболівальники, я б не займався футзалом. Ми пишаємося ними, і якщо граємо в Києві, то розуміємо, що гратимемо вдома – може приїхати 40-50 людей.
Вони збираються самостійно, але ми їм можемо допомагати організовувати логістику. Якщо потрібна допомога – звертаються, ми обов'язково допоможемо, бо нам це дуже важливо", – додає президент Авалона.
До нас знову повертаються легіонери. Минулого сезону бразильців запрошував SkyUp, зараз двох гравців прямо з Бразилії привіз Авалон, ще й ХІТ вперше в історії підписав легіонера.
Все це – ознаки розвитку футзалу. Поступові, маленькі кроки, які робить наш чемпіонат. І цьому не можна не радіти.
Як живуть в українському футзалі
Гравці
Більшість футзалістів мають однакову історію – у дитинстві грали у "великий футбол", в якийсь момент отримали пропозицію з футзалу (хтось паралельно грав у обидва види) та вирішили спробувати.
Далі – юнацькі змагання. Там зазвичай не платять. Хіба в деяких командах є бонуси за перемоги в матчах. Натомість оплачують інше – можуть надати місце в гуртожитку та харчування.
"Залежить від команди. У нас в Урагані не платили. У нас було все оплачено, безкоштовно, кому треба – надавали харчування, проживання у гуртожитку. Тільки заплатили премії після перемоги в Юнацькій Екстра-лізі.
Чи платять взагалі? Минулого року платили в Енергії, але це не як зарплата, а більше як бонуси за матч, перемогу", – пояснює Павло Єрмохін, літній новачок Авалона, що прийшов з академії Урагану.
На що звертають увагу під час селекції? В першу чергу на мислення. Футзал значно більш інтенсивний вид спорту, відтак і вимоги – діяти та думати швидше.
"Найважливіше – мислення гравця. Бо рішення потрібно ухвалювати за короткий проміжок часу. Ти можеш бути недостатньо атлетичним і функціонально розвинутим, але якщо ухвалюєш своєчасні рішення на майданчику, то звертаєш на себе увагу. Відповідно, такі діти та вже дорослі гравці – це знахідка для будь-якого тренера.
Тому техніка, швидкість ухвалення рішень, координація – це те, що стосується універсалів. До воротарів – реакція та останнім часом гра ногами. Футзал перейшов до універсалізації – кожен зобов'язаний вміти грати на будь-якій позиції", – каже тренер SkyUp.
Тренер SkyUp Максим Павленко після спарингу з Барселоною
SkyUp
Є ще варіант потрапити у футзал напряму з футболу (згадалися 1990-ті), як це зробив вихованець Динамо Ернест Романчук, який цього літа став гравцем ХІТа. Але такий спосіб значно менш поширений.
Перший контракт – питання клубу та самого гравця. Комусь, хто надто сильно виблискував на юнацькому рівні, одразу ж можуть запропонувати солідну зарплату, але частіше суми значно скромніші.
Далі все також залежить від футзаліста – за словами співрозмовників, зарплати можна співставити з футбольною Першою лігою – від 600 до 3 тисяч доларів.
"В принципі, зарплати вистачає, ні на що не жаліюся. Всі базові потреби можу закрити. Зрозуміло, що коли ти молодий і приходиш в таку команду – важко вибити собі максимальні умови. Спочатку отримуєш одну, потім показуєш гру, результат і з часом, якщо керівництво влаштовує, ти можеш піднімати. Скажу так, що мене влаштовує", – каже 22-річний гравець ХІТа Максим Малиновський.
Максим Малиновський
ФК ХІТ
Бути гравцем Екстра-ліги – це проводити майже весь час у футзалі. 5 днів на тиждень тренування, у суботу гра, вихідний в неділю. І так майже цілий рік – лише влітку близько місяця перерви.
"Тобто робочий тиждень – з понеділка до п'ятниці. У суботу гра, а неділя – вихідний. Понеділок може мати два тренування – в тренажерному залі годину, а після нього ще повноцінне тренування. Якщо дуже важка гра, або тренер поставив задачу на гру, і ми її виконали, то може бути 2 вихідних. Але це дуже рідко.
Що нас відрізняє від футболу – в нас немає зимової перерви. Тобто ми можемо зіграти 29 грудня, і вже 3 січня збираємося. Плюс те, що ще є матчі за збірну, в Лізі чемпіонів. Тобто додаються матчі, поїздки. У війну дорога займає тривалий час і виснажує більше за саму гру. Але ми вже пристосувалися", – пояснює Чернявський.
Гравцям з нижньої частини турнірної таблиці трохи легше – в умовного Авалона, що не пройшов у плейоф, змагання завершилися ще у квітні. Але через це вони й зібралися значно раніше, порівняно з ХІТом, що грав у фіналі.
А що далі?
Тренери
Футзал не відпускає, як каже тренер Агромата. Тому футзалісти часто продовжують залишатися в улюбленому виді спорту. Як це зробив Косенко, що зараз є тренером збірної України.
Але схожі історії розповідали й інші наставники. Сергій Журба, наприклад, грав свого часу за збірну, а зараз тренує ХІТ. Як і Максим Павленко, що нині тренує SkyUp. Олександр Славінський з Авалону виступав на аматорському рівні.
Бути тренером в Екстра-лізі це бути постійно в роботі. Якщо у гравців є місяць відпочинку, то наставники проводять його за аналізом попереднього сезону та селекцією.
"Іноді буває, що вихідні і хочеться просто відпочити від усього, просто закритись десь та посидіти в тиші", – каже Сергій Журба, тренер ХІТа.
Сергій Журба
ФК ХІТ
Але робота триває постійно. Навіть в Авалоні, який завершив сезон ще у квітні, тренери по суті одразу ж почали роботу з підготовки до наступного сезону.
Зарплати наставників, звісно, порівнювати з футболом немає сенсу, але і їх вистачає для комфортного життя.
"Чи вистачає зарплати для комфортного життя в Києві? Комфорт же – він різний. Якщо порівнювати великий футбол і футзал, то в нас футзал раніше називали мініфутболом. Багато людей сміялися, що мініфутбол, мінізарплати, мініпремії. Ми не балувані люди, нам вистачає.
Звісно, хотілося б більше – грошей мало не буває. Але теж реально дивимося на речі й дякуємо нашому президенту, що він знаходить кошти й сили тримати команду навіть під час війни. Рухаємося, граємо, здобуваємо результат і радуємо нашого вболівальника", – додає він.
А як далі складеться кар'єра – залежить вже від самих тренерів. Усе ж, якісні спеціалісти дуже затребувані у футзалі.
***
Знаєте, однією з найкращих футзальних країн у світі з самого початку була Бразилія. Вона домінувала на світовій арені допоки на престол не зійшла Іспанія. Та й навіть зараз бразильці – фаворити усіх турнірів, а їхні гравці є одними з найкращих у світі.
Футзал – один з найпопулярніших видів спорту в Бразилії, а ще в нього грають найбільше в країні, навіть більше за футбол. І попри все це, він суттєво поступається своєму "великому брату".
Різниця колосальна:
"Я думаю, що футзал – другий чи третій найпопулярніший вид спорту в Бразилії. І це той спорт, в який найбільше грають у Бразилії, навіть більше ніж у футбол. Чого йому не вистачає – це інвестицій. Зарплати – навіть не 10% від великого футболу", – зізнається новачок Авалона Лукас.
Саме Бразилії програла збірна України у півфіналі чемпіонату світу 2024 – у дуже конкурентній боротьбі, з мінімальною різницею. Це доводить, що український футзал у перспективі може конкурувати зі світовими гегемонами.
Але йому потрібна підтримка. Вже 29 серпня відбудуться перші матчі чемпіонату України сезону-2026/27. Прийдіть на матчі, підтримайте команди. Наш футзал заслуговує на вашу увагу.
При тому, що остання медаль була здобута в недалекому 2024 році, що дало чи не найбільший поштовх для популяризації футзалу в Україні. Про це говорили гравці, про це казали тренери.
"Як змінився футзал за останні роки? Як би парадоксально не звучало, але стало набагато краще. Тобто футзал був дуже слабко розвинений медійно – я кажу про кількість глядачів як в онлайні, так і про фанатів на трибунах. Зараз футзал дуже непогано розвивається.
Думаю, це перш за все через успіхи збірної на Євро-2022 та ЧС-2024. Після чемпіонату світу, мабуть, і відбувся певний крок вперед в плані впізнаваності як спорту. Клуби підтягуються завдяки збірній, але поки не так сильно", – каже Ігор Чернявський, лідер збірної України та ХІТа.
Футзал дійсно розвивається. Але на якому він зараз етапі? Які зарплати у гравців, які бюджети у клубів, наскільки цей вид спорту популярний серед дітей та чи вистачає взагалі майданчиків для занять?
Ми відвідали тренування низки команд Екстра-ліги, поговорили з гравцями, тренерами та власниками клубів. А також поспілкувалися з Асоціацією футзалу України та тепер готові відповісти на всі питання.
Але почнімо з історії.
Читайте також :
Відео
Фото
Найкращий Первєєв, найшвидший Рафінья, найгарніший Педяш: найцікавіше про сезон-2025/26 в Екстралізі
Яким був футзал на початку незалежності України?
Для розуміння, до 1993 року в Україні навіть не було федерації футзалу. Звісно, змагання проводилися, але вони були неофіційними. Лише у 1993-му, після створення федерації, стартував перший офіційний чемпіонат України.
Команд вистачало, при тому вони були розкидані усією Україною. Для порівняння, зараз з 10 клубів Екстра-ліги – половина розташована у Києві або області. Схожа ситуація й у Першій лізі.
"Тоді багато було команд. Чи більше, ніж зараз? Коли як. Бувало, що було і 16-17 клубів у чемпіонаті, але й не було ні Першої, ні Другої ліги, ні чемпіонатів у містах. Лише Вища. Іноді намагались провести Першу лігу, але загалом її не було", – згадує ті часи Олександр Косенко, нині головний тренер збірної України.
У ті часи не існувало футзальних шкіл – люди приходили з "великого футболу" (чомусь усі, з ким доводилося спілкуватися, кажуть саме так). Хтось із клубів футбольної Першої ліги, хтось із дублів футбольних клубів. Як пояснює Косенко – через зарплати.
"Тоді взагалі не було дитячих шкіл хіба якісь ентузіасти самі набирали групи та тренували у залах. А так, всі приходили з великого футболу, без винятку. Взагалі всі все одно хотіли грати у футбол, але тоді у ньому були невеликі гроші, а у футзалі деякі команди платили навіть більшу зарплату, ніж у Першій лізі. Тому приходили з великого футболу гравці досить кваліфіковані".
Олександр Косенко
АФУ
Які в той час були зарплати? До 1995-го – максимум 200-400 доларів. Але потім на ринок суттєво вплинув одеський Локомотив – у сезоні-1995/96 по суті новачок чемпіонату скинув з престолу дніпропетровський Механізатор.
З його приходом зросли зарплати – спершу до 500-900 доларів, а згодом сума дійшла і до 1-2 тисяч. У 1999 році клуб розформували, але до того моменту ринок уже змінився.
"Чи працювали гравці десь додатково? Залежало від команд. Я, наприклад, не працював, бо мені вистачало зарплати. Я весь час присвячував футзалу. Хтось працював десь ще, але у більшості команд навіть у 90-х роках такого було мало", – пригадує Косенко.
У середині 2000-х в чемпіонаті України почали з'являтися перші легіонери з Бразилії – це був ще один поштовх до розвитку футзалу. Тоді ж нарешті з'явилися футзальні школи при деяких клубах та містах.
Однак були в ті часи проблеми, які дійшли й до сьогодні. Перша і головна – інфраструктура. Як і зараз, тоді майже всі команди грали в університетських залах.
Друга – повна залежність від власника. Трансферного ринку як такого не було – майже ніхто не платив за гравців. Спонсорів не було. Відтак команди систематично зникали з футзальної мапи. На жаль, як і зараз.
"Раніше так само було. Були гроші у власника – була команда. Закінчилися гроші чи стало нецікаво – команди немає. Різні були причини, але так і було", – каже Косенко.
Олександр Косенко
Асоціація футзалу України
Суддівські подвійні стандарти також були нормою. "До лідерів сприятливо ставились. Але коли вони між собою грали – вже залежало від суддівського інтересу. Таке теж було, що приховувати. Було, що і суддів заохочували якось: хтось грошима, хтось ще чимось. Судді так і судили – хто більше дав.
Не всі, але були й такі випадки. Я просто можу це порівнювати. Я з Шахтаря – чемпіона України, учасника Ліги чемпіонів – перейшов закінчувати кар'єру в Будівелі з рідного міста. Зірок з неба ця команда не хапала і боролася внизу таблиці, бо грали всі молоді, студенти, і я один ветеран. Якось так сталося.
Я просто був дуже сильно вражений тим, як різно судді судили Шахтар і Будівел. В Будівелі дочекатися, щоб було порушення і нам віддали м'яч – це було сенсаційне явище (сміється – прим.)", – пояснює тренер збірної.
І все ж, підсумовує Косенко, зараз все набагато краще у футзалі. Через те, що з'явилися футзальні школи, що виросла якість організації турнірів.
"Зараз організація набагато краща – є і трансляції, і повтори, і огляди, і висвітлюють багато футзал. Зараз з'явилися школи й футзал став саме футзалом. Бо раніше приходили з великого футболу і доки вони переналаштовувалися – багато часу минало. Великий футбол у залі грали, скажімо так.
У другій половині 1990-х, початку 2000-х футзал вже став потроху таким, яким мав бути – вчилися у Іспанії, Бразилії. До 2014 року був дуже цікавий чемпіонат, конкурентний. І зарплати великі, напруга висока, легіонери топові, гравці дуже сильні. Було дуже круто.
Не можу сказати, що зараз цікавіше. Деякі чемпіонати тоді були навіть цікавіші зі спортивної точки зору. Скажу так, після 2014 року, коли багато гравців поїхало, знадобилося багато часу, аби чемпіонат знову став конкурентним. Але це дало дорогу молодим гравцям".
Читайте також :
Ексклюзив
Це може зіграти дуже злий жарт: Косенко оцінив суперників України у відборі до ЧС-2028
А що ж тепер?
В якому стані сучасний український футзал
Важко сказати одностайно. З одного боку все значно краще, ніж було ще кілька років тому (про що згодом). З іншого, є дуже серйозні проблеми. Головна – арени, а точніше їхня відсутність.
Проблема 1: майданчики
Бронзовий призер сезону-2024/25 SkyUp (що у 2025-му об'єднався зі срібним призером Авророю) грає в олімпійському коледжі імені Івана Піддубного. Там же тренується і новачок Екстра-ліги Фантом (хоча гратиме в НУФВСУ), і ще низка команд з нижчих ліг.
Авалон, який вже другий сезон проводить в найвищому дивізіоні, грає на майданчику Київського обласного спортивного фахового коледжу в Броварах. Чемпіон ХІТ, як і новачок Агромат, гратимуть у СК Центрального спортивного клубу ЗСУ.
Чи не всі команди, навіть на рівні Екстра-ліги, майданчики орендують, відтак і якість залів, м'яко кажучи, незадовільна.Через їхній дефіцит до Першої ліги допускаються зали, які б не мали приймати такі змагання. Для Екстра-ліги ж по-суті єдиною вимогою є можливість організувати якісну трансляцію (щонайменше 3 камери)
Усі гравці та тренери, з ким доводилося спілкуватися, виділяли лише 2-3 арени на всю Україну. Це майданчик Урагану (Івано-Франківськ), Атлетика (Дніпро) та Сухої Балки (поблизу Дніпра).
"На жаль, зараз такий час, коли будувати нові майданчики та паркети через війну – не дуже раціонально. Звичайно, є дуже гарні арени. Минулого року, наприклад, були дві нові арени в Дніпрі – взагалі шикарні, з топ паркетом. В Івано-Франківську крутий зал.
Але в нас могло би бути краще, як для Києва. Для розуміння, якби ми могли грати матчі Ліги чемпіонів в Україні, то нам би не дозволили грати на цьому майданчику. Але жалітися на це теж, вважаю, не дуже правильно. Головне, що граємо у такий складний час. В України зараз є і важливіші справи, ніж футзал", – пояснює Чернявський.
Зараз до них, ймовірно, додасться Авалон, який цього літа власним коштом відремонтував зал у Броварах. За словами президента клубу Богдана Московка, це обійшлося у мільйон – півтора мільйона гривень.
Зал Авалона після ремонту
Фото: Чемпіон
"Зали не будуються, їх критично не вистачає. Їх просто немає фізично, і немає навіть де будувати. Ми з містом наразі у діалозі, щоб ми виступили інвестором для побудови зали. Але нам потрібна локація.
Наша мрія – побудова своєї арени, академії. Зараз ми потихесеньку в цьому плані рухаємося. Це наша мрія, і ми над нею працюємо", – додає президент Авалона.
Проблема 2: фінансова залежність
Після сезону-2024/25 склад учасників чемпіонату України зазнав суттєвих змін. Лише в те літо в Першу лігу відправились МСК Харків та in.IT Львів, також знялася Енергія, а Аврора та SkyUp об'єдналися в Київ Футзал. Ще кілька клубів були на межі.
Натомість тоді з Першої ліги піднялися Тайр Експерт (Одеса), Фурнітура (Коломия) та Авалон (Бровари). Минув рік, Одесити та Фурнітура також припинили виступи, а разом з ними й луцький Любарт. Цього разу замість них піднялися Фантом, Агромат (обидві – Київ) і Альянс (Львів).
Чому? Все через проблеми з фінансами.
Клуби залежні від коштів своїх власників, навіть більше ніж у футболі. Бути самоокупним сучасний футзальний клуб в Україні не може, відтак надважливою для його існування є співпраця зі спонсорами. Але і тут також є проблема:
"Я думаю, багато команд живе завдяки доходу та любові до цієї справи її президентів. Це основна частина. Авалон живе на моєму особистому фінансуванні. Так, наразі ми маємо партнерів – нам дуже допомагає фінансово генеральний партнер Будшляхмарш. Нам точно легше завдяки їхній допомозі. Також допомагає місто.
Наскільки цікавий футзал спонсорам? Мало цікавий. Це треба знаходити людей, які б розуміли філософію. Ми працюємо, це ж від нас залежить – ми повинні давати продукт. Спонсорство – це не про фінанси. Це імідж. І компанія, що заходить до нас як спонсор, вже має іміджеву історію", – пояснює власник Авалона Московко.
Богдан Московко (праворуч) з головним тренером Агромата
АФУ
Сам президент Авалона зайшов у футзал як спонсор. У 2017 році команда звернулася до нього, щоб він купив форму, а натомість на ній була б реклама компанії Московка. Вже невдовзі він став президентом клубу, а команда почала шлях до Екстра-ліги.
Самостійно футзальному клубу дуже важко заробляти – квитки на матчі зазвичай безкоштовні (або ж за донат на ЗСУ), продажів мерчу як такого немає, навіть не вийде заробляти як свого часу Зоря – завдяки виходам у єврокубки. Бо там немає призових.
Тому окрім спонсорства залишається ще трансферний ринок. Але й тут суми не вражають:
"Ціни різні бувають. Когось можемо купити за 30 тисяч гривень. Я можу сказати про ті запити, які до нас надходили. Були і 100, і 200, і 300 тисяч гривень. І 500-600. Я чув, що топові гравці можуть обійтися у 20-30 тисяч доларів. В середньому, думаю, гарний гравець має коштувати 15-20 тисяч доларів", – пояснює президент Авалона.
Та і загалом це не дуже поширена практика – всі літні новачки Авалона прийшли безплатно. Ще більше гравців підписав Агромат, також вільними агентами.Відтак футзальні клуби дуже залежні від своїх власників, і це не добре. Ми вже бачили, навіть на прикладі футболу, як через таку систему зникали легендарні команди: Дніпро, Металіст, Карпати та ще десятки менш іменитих клубів. Однак, чи є альтернатива?
Читайте також :
Любарт призупиняє виступи в елітному дивізіоні України через брак фінансів
Проблема 3: витрати
Мабуть, поки немає. Все ж, футзал теж доволі затратний вид спорту. Бюджет клубу Екстра-ліги, за оцінками президента Авалона, стартує з 10 мільйонів гривень – це мінімальна планка. Але навряд перевищує мільйон доларів.
"Звичайно, відносно великого футболу це набагато дешевший вид спорту. В першу чергу через кількість гравців, все-таки у футзал грають 4 людини на паркеті та 1 воротар, а у матчі грає не більше 14 гравців. У великому футболі це набагато більше.
З точки зору фінансової винагороди це також різні цифри. Порівнюючи з футболом, мабуть, не так страшно виглядає, а в цілому Екстра-ліга значно більш затратна, ніж Перша ліга України", – додають вже в Агроматі, новачку чемпіонату.
Витрати також залежать від регіону, в якому перебуває команда – в Києві, зрозуміло, все значно дорожче, від того і витрати суттєво більші. Просто нагадаємо, що половина команд Екстра-ліги з Києва або області.
Оренда залу на одне тренування для Агромата обходиться у 3 тисячі гривень. Для матчу ціна вийде ще дорожчою.
"Залежить від кількості часу, на який ти орендуєш. Це індивідуальні питання. Якщо це, наприклад, субота, то зал орендується ще й іншими турнірами, і треба погодити час, на який ми беремо. Плюс повітряні тривоги також продовжують час оренди", – пояснюють у клубі.
А домашній матч, за словами президента Авалона, може обходитись у близько 150 тисяч. Це оренда майданчика, організація трансляції, оплата роботи суддів. За один матч суддівська бригада отримує 40 тисяч гривень.
Ця сума ділиться між суддями, хронометристом та спостерігачем, що також є проблемою. Адже через низьку оплату, порівняно з футболом, де судді можуть отримувати декілька тисяч доларів за місяць, арбітри частіше обирають саме футбол.
Читайте також :
Фото
Ексклюзив
Віцепрезидент УАФ: Розслідування щодо матчу Полісся – Динамо показало, що не було жодного впливу на арбітрів
Проблема 4: державна політика
Питання в українській системі, де лише за олімпійський статус вид спорту отримує значно більше фінансування.
Для прикладу, у 2026 році найбільша сума на неолімпійський вид виділена на пауерліфтинг – майже 25,5 млн грн. Це у майже 4 рази менше за олімпійську легку атлетику, де близько 100 мільйонів.
При чому така проблема футзалу існує не лише в Україні, а й в умовній Великій Британії, де спортивна система також побудована з акцентом на Олімпійські ігри.
Так, міністерство молоді та спорту України допомагає футзалу, зокрема в питанні виїзду та коштів на відрядження, але не допомагає у ключовій проблемі.
"В державі наразі існує заборона на капітальне будівництво за рахунок бюджетних коштів. Пріоритет – війна, а після цього будемо вже розбудовувати. Я впевнений, що розбудова буде, з розумінням ставлюся до цього. Гроші мають спрямовуватися на захист нашої незалежності, на військових, на перемогу, – каже президент АФУ.
Читайте також :
Ексклюзив
Є певний мандраж: президент АФУ – про очікування від нового сезону Екстра-ліги
Додатковою проблемою для Авалона є організація трансляції. Річ у тім, що у Київській області заборонена трансляція онлайн, і щоб отримати дозвіл треба пройти кілька бюрократичних кіл.
Отримати дозвіл у міста – місто погоджує з районною військовою адміністрацією – вона погоджує з обласною – та, у свою чергу, виносить питання на ставку. І лише після погодження на всіх рівнях можна проводити трансляцію.
"Це на трансляцію на сезон, але погодження, в принципі, робиться на кожен матч. Минулого року це було трохи простіше – воно робилося лише у районній військовій адміністрації. Але після прильотів у дронову виставку обмежили.
Зараз у Київській області заборонено проводити масові заходи. Якщо до 50 осіб, то можна отримати на місцевому рівні. Якщо більше – треба пройти всю процедуру. Для цього треба максимальна комунікація. Нас в принципі чують, підтримують. Потихеньку, але вирішуємо цю всю ситуацію", – пояснює президент клубу.
І попри все, футзал розвивається.
Плюс 1: спонсори
З одного боку президент Авалона каже, що футзал мало цікавий спонсорам. З іншого – вони все ж з'являються.
"Скільки в нас закривають спонсори – комерційна таємниця. Але радує те, що це більше, ніж було минулого року. А минулого року було більше, ніж раніше. В цьому аспекті ми розвиваємося", – додає Московко.
Партнерам цікавий і сам чемпіонат, а не лише клуби. Минулого року турнір вперше заробив на трансляціях – тоді це було MEGOGO, зараз футзал транслюватиме Київстар ТБ.
Минулого року гроші між клубами розподілялися пропорційно. У новому сезоні ж розподіл залежатиме від кількості зіграних матчів. Тому фіналіст плейоф цього разу отримає більше, ніж команди, що вилетять раніше.
До того ж минулого сезону титульним партнером Екстра-ліги став betking, підписавши дворічний контракт. Хоч із цією співпрацею федерації допомогла УАФ, партнерства з букмекерами були й раніше.
І це суттєва допомога для клубів. Як ми вже казали, організація домашнього поєдинку може коштувати близько 150 тисяч гривень. Однак, ці кошти цілком перекриває компенсація.
"Якщо арбітраж – 40 тисяч, то вартість компенсації від спонсора більша, ніж ці гроші за кожну гру. Плюс гроші, що потенційно будуть отримані від трансляції. Тому вартість домашніх матчів команда може покривати за рахунок партнерських грошей. Але клуби мають ще й своїх партнерів", – додає президент АФУ.
Президент АФУ Сергій Владико
АФУ
В Агроматі пояснюють, що футзал стає все більш популярним на аматорському рівні. Лише в Києві набереться близько 300-400 команд, які змагаються на різноманітних турнірах. Спонсори це розуміють, тому починають більше стежити за цим видом.
Плюс 2: майбутнє
Якщо на початку незалежності в Україні не існувало футзальних шкіл, то зараз ситуація значно краща. Більшість команд мають низку юнацьких та дитячих команд. Особливо виділяється Ураган.
"У нас є комітет дитячо-юнацького футзалу. І під його егідою в цьому році брало участь 229 команд, починаючи з U-8 і закінчуючи U-19. Команд стає дедалі більше, і якраз ми відстежуємо ті команди, які займаються безпосередньо тільки футзалом", – каже президент АФУ.
Чи не кожен співрозмовник заявляв, що зараз футзал значно більш привабливий для дітей. Особливо відмічали вплив "бронзи" чемпіонату світу 2024 та виступу на Євро-2022.
"Думаю, що більше дітей почали цікавитись, бо АФУ проводить дуже багато і чемпіонатів різних вікових категорій, і змагань в Кубку. Кількість учасників зростає, як і кількість дітей, які пробують себе у футзалі. Можливо побачимо серед них зірочок майбутніх.
Але так само вдалі виступи збірної та чемпіона України в Лізі чемпіонів теж сприяють популяризації футзалу. Дітям цікаво займатись", – пояснює тренер SkyUp Максим Павленко.
Водночас в командах Екстра-ліги з'являється усе більше юних футзалістів, що було важко уявити ще років 10 тому. Сучасний чемпіонат дає можливості для молодих гравців, і вони цим користуються.
24-річний Владислав Первєєв уже є лідером збірної України та чемпіона України ХІТа. 18-річний Ілля Приходько з Урагану став наймолодшим футзалістом в історії чемпіонатів Європи.
Читайте також :
Відео
Фото
Ексклюзив
Білорусі взагалі не мало бути на Євро-2026: Первєєв – про перехід в ХІТ, Лігу чемпіонів та цілі збірної України
Майбутнє українського футзалу виглядає перспективним. І це радує.
Плюс 3: футзал стає професійним
Ви не повірите, але ще кілька років тому більшість гравців, навіть на рівні Екстра-ліги були без контрактів. Звісно, це не стосувалося легіонерів, які б на такі умови навряд поїхали.
А так, між клубами та гравцями зазвичай підписувалися робочі договори на 1-2 роки. Зараз в Екстра-лігу зайшов Агромат, у якого саме такі відносини з гравцями.
"Ми не заключаємо контракти, все на домовленостях. У нас просто є угода між клубом і гравцями, яка підписується щороку. Все те, про що ми говоримо на словах – просто кладемо на папір та своїми підписами скріплюємо.
Чи правильно це? Можливо ні, можливо потрібно, аби були контракти й усі сторони були більш відповідальні одна між одною, можливо так було би правильно. Але хіба може суто контракт когось втримати у команді?", – кажуть у клубі.
Однак це звичайна практика для Першої ліги, звідки Агромат і піднявся. В Екстра-лізі все більше клубів переходить на систему контрактів. Наприклад усі літні новачки Авалона підписували вже контракти на 3-6 років.
Чому так? Бо Перша ліга – це не зовсім про професійний футзал. Більшість гравців там мають додаткову роботу, а тренування у них не щоденні. В Екстра-лізі ж на футзал йде значно більше часу, тому й підхід більш професійний.
"Скільки людей працює додатково? Мабуть, відсотків 30 зараз. Звичайно, ця тенденція обумовлена тим, що у Першій лізі люди не тренуються кожен день, тому можуть спокійно у вільний день або після тренування сходити на роботу. У Першій лізі у нас було відсотків 80", – пояснюють в Агроматі.
ФК Агромат
В тому таки Авалоні ще минулого року, коли клуб вже виступав у Екстра-лізі, 70% гравців працювали додатково. Зараз такі футзалісти ще є, але їх значно менше.
"Дуже велика різниця між Першою та Екстра-лігою. Набагато більші швидкості, якість гравців. Коли переходили в Екстра-лігу – думали, що буде трошки важче. Але одразу було зрозуміло з перших днів, що це не крок вперед, а десять у плані всього. Як організації, так і ставлення.
Це уже професійний рівень. На сьогодні, напевно лише в Екстра-лізі так. Тут вже важко поєднувати роботу і футзал. У нас ще залишилося троє гравців, які працюють в ДСНС, але я кажу більше за щоденну роботу. Таке дуже важко.
Сьогодні я не відчуваю проблем з цим, а минулий рік був більш важким – відсотків 70% команди ще працювали. Це впливає як на тренувальний процес, так і на результати", – пояснює тренер Авалона Олександр Славінський.
Плюс 4: футзал розвивається
Про це каже президент Асоціації футзалу України Сергій Владико, про це кажуть гравці, про це кажуть тренери та власники клубів. Зростають зарплати, зростає зацікавленість і серед людей, і серед спонсорів.
"У нас є цифри переглядів. Радикальні зміни зі збільшення популярності прийшли після Євро-2022. Але на жаль усе зіпсував початок повномасштабної війни. У 2024 році вдалий виступ збірної так само суттєво збільшив рейтинг популярності, переглядів. Тобто популярність зростає, попри всі перепони, які існують в нашому житті", – додає Владико.
Хоч до суддівства є й досі багато питань, перевірки поліграфом ще жодного разу не показали корупційної складової. Дефіцит кадрів в арбітражі, на жаль, є, але він не критичний.
"У нас є 5 арбітрів категорії ФІФА, вони можуть працювати на міжнародних змаганнях. Зараз якраз проходить НТЗ для арбітрів, у них братиме участь близько 60 людей, потім вони будуть поділені на певні групи та отримають право працювати на матчах Екстра-ліги", – каже президент АФУ.
Якщо зараз для виходу в Екстра-лігу достатньо бути просто командою Першої ліги (спортивного принципу у футзалі не існує), то з наступного сезону АФУ планує ввести атестацію.
Зараз будь-яка команда може зайти у вищий дивізіон, але з наступного сезону серед вимог додадуться додаткові критерії до місця проведення матчів та до самого клубу (має бути принаймні одна юнацька команда).
Авалон, наприклад, має власних ультрас, чим не можуть похизуватися інші. А клуб лише другий в найвищому дивізіоні.
Ультрас Авалона
Авалон
"Якби не вболівальники, я б не займався футзалом. Ми пишаємося ними, і якщо граємо в Києві, то розуміємо, що гратимемо вдома – може приїхати 40-50 людей.
Вони збираються самостійно, але ми їм можемо допомагати організовувати логістику. Якщо потрібна допомога – звертаються, ми обов'язково допоможемо, бо нам це дуже важливо", – додає президент Авалона.
До нас знову повертаються легіонери. Минулого сезону бразильців запрошував SkyUp, зараз двох гравців прямо з Бразилії привіз Авалон, ще й ХІТ вперше в історії підписав легіонера.
Все це – ознаки розвитку футзалу. Поступові, маленькі кроки, які робить наш чемпіонат. І цьому не можна не радіти.
Як живуть в українському футзалі
Гравці
Більшість футзалістів мають однакову історію – у дитинстві грали у "великий футбол", в якийсь момент отримали пропозицію з футзалу (хтось паралельно грав у обидва види) та вирішили спробувати.
Далі – юнацькі змагання. Там зазвичай не платять. Хіба в деяких командах є бонуси за перемоги в матчах. Натомість оплачують інше – можуть надати місце в гуртожитку та харчування.
"Залежить від команди. У нас в Урагані не платили. У нас було все оплачено, безкоштовно, кому треба – надавали харчування, проживання у гуртожитку. Тільки заплатили премії після перемоги в Юнацькій Екстра-лізі.
Чи платять взагалі? Минулого року платили в Енергії, але це не як зарплата, а більше як бонуси за матч, перемогу", – пояснює Павло Єрмохін, літній новачок Авалона, що прийшов з академії Урагану.
На що звертають увагу під час селекції? В першу чергу на мислення. Футзал значно більш інтенсивний вид спорту, відтак і вимоги – діяти та думати швидше.
"Найважливіше – мислення гравця. Бо рішення потрібно ухвалювати за короткий проміжок часу. Ти можеш бути недостатньо атлетичним і функціонально розвинутим, але якщо ухвалюєш своєчасні рішення на майданчику, то звертаєш на себе увагу. Відповідно, такі діти та вже дорослі гравці – це знахідка для будь-якого тренера.
Тому техніка, швидкість ухвалення рішень, координація – це те, що стосується універсалів. До воротарів – реакція та останнім часом гра ногами. Футзал перейшов до універсалізації – кожен зобов'язаний вміти грати на будь-якій позиції", – каже тренер SkyUp.
Тренер SkyUp Максим Павленко після спарингу з Барселоною
SkyUp
Є ще варіант потрапити у футзал напряму з футболу (згадалися 1990-ті), як це зробив вихованець Динамо Ернест Романчук, який цього літа став гравцем ХІТа. Але такий спосіб значно менш поширений.
Перший контракт – питання клубу та самого гравця. Комусь, хто надто сильно виблискував на юнацькому рівні, одразу ж можуть запропонувати солідну зарплату, але частіше суми значно скромніші.
Далі все також залежить від футзаліста – за словами співрозмовників, зарплати можна співставити з футбольною Першою лігою – від 600 до 3 тисяч доларів.
"В принципі, зарплати вистачає, ні на що не жаліюся. Всі базові потреби можу закрити. Зрозуміло, що коли ти молодий і приходиш в таку команду – важко вибити собі максимальні умови. Спочатку отримуєш одну, потім показуєш гру, результат і з часом, якщо керівництво влаштовує, ти можеш піднімати. Скажу так, що мене влаштовує", – каже 22-річний гравець ХІТа Максим Малиновський.
Максим Малиновський
ФК ХІТ
Бути гравцем Екстра-ліги – це проводити майже весь час у футзалі. 5 днів на тиждень тренування, у суботу гра, вихідний в неділю. І так майже цілий рік – лише влітку близько місяця перерви.
"Тобто робочий тиждень – з понеділка до п'ятниці. У суботу гра, а неділя – вихідний. Понеділок може мати два тренування – в тренажерному залі годину, а після нього ще повноцінне тренування. Якщо дуже важка гра, або тренер поставив задачу на гру, і ми її виконали, то може бути 2 вихідних. Але це дуже рідко.
Що нас відрізняє від футболу – в нас немає зимової перерви. Тобто ми можемо зіграти 29 грудня, і вже 3 січня збираємося. Плюс те, що ще є матчі за збірну, в Лізі чемпіонів. Тобто додаються матчі, поїздки. У війну дорога займає тривалий час і виснажує більше за саму гру. Але ми вже пристосувалися", – пояснює Чернявський.
Гравцям з нижньої частини турнірної таблиці трохи легше – в умовного Авалона, що не пройшов у плейоф, змагання завершилися ще у квітні. Але через це вони й зібралися значно раніше, порівняно з ХІТом, що грав у фіналі.
А що далі?
Тренери
Футзал не відпускає, як каже тренер Агромата. Тому футзалісти часто продовжують залишатися в улюбленому виді спорту. Як це зробив Косенко, що зараз є тренером збірної України.
Але схожі історії розповідали й інші наставники. Сергій Журба, наприклад, грав свого часу за збірну, а зараз тренує ХІТ. Як і Максим Павленко, що нині тренує SkyUp. Олександр Славінський з Авалону виступав на аматорському рівні.
Бути тренером в Екстра-лізі це бути постійно в роботі. Якщо у гравців є місяць відпочинку, то наставники проводять його за аналізом попереднього сезону та селекцією.
"Іноді буває, що вихідні і хочеться просто відпочити від усього, просто закритись десь та посидіти в тиші", – каже Сергій Журба, тренер ХІТа.
Сергій Журба
ФК ХІТ
Але робота триває постійно. Навіть в Авалоні, який завершив сезон ще у квітні, тренери по суті одразу ж почали роботу з підготовки до наступного сезону.
Зарплати наставників, звісно, порівнювати з футболом немає сенсу, але і їх вистачає для комфортного життя.
"Чи вистачає зарплати для комфортного життя в Києві? Комфорт же – він різний. Якщо порівнювати великий футбол і футзал, то в нас футзал раніше називали мініфутболом. Багато людей сміялися, що мініфутбол, мінізарплати, мініпремії. Ми не балувані люди, нам вистачає.
Звісно, хотілося б більше – грошей мало не буває. Але теж реально дивимося на речі й дякуємо нашому президенту, що він знаходить кошти й сили тримати команду навіть під час війни. Рухаємося, граємо, здобуваємо результат і радуємо нашого вболівальника", – додає він.
А як далі складеться кар'єра – залежить вже від самих тренерів. Усе ж, якісні спеціалісти дуже затребувані у футзалі.
***
Знаєте, однією з найкращих футзальних країн у світі з самого початку була Бразилія. Вона домінувала на світовій арені допоки на престол не зійшла Іспанія. Та й навіть зараз бразильці – фаворити усіх турнірів, а їхні гравці є одними з найкращих у світі.
Футзал – один з найпопулярніших видів спорту в Бразилії, а ще в нього грають найбільше в країні, навіть більше за футбол. І попри все це, він суттєво поступається своєму "великому брату".
Різниця колосальна:
"Я думаю, що футзал – другий чи третій найпопулярніший вид спорту в Бразилії. І це той спорт, в який найбільше грають у Бразилії, навіть більше ніж у футбол. Чого йому не вистачає – це інвестицій. Зарплати – навіть не 10% від великого футболу", – зізнається новачок Авалона Лукас.
Саме Бразилії програла збірна України у півфіналі чемпіонату світу 2024 – у дуже конкурентній боротьбі, з мінімальною різницею. Це доводить, що український футзал у перспективі може конкурувати зі світовими гегемонами.
Але йому потрібна підтримка. Вже 29 серпня відбудуться перші матчі чемпіонату України сезону-2026/27. Прийдіть на матчі, підтримайте команди. Наш футзал заслуговує на вашу увагу.
Go to champion.com.ua
2026 рік уже встиг подарувати глядачам чимало гучних серіальних прем'єр - від масштабного фентезі та наукової фантастики до психологічних трилерів і чорних комедій. Авторитетне кіновидання Empire разом із подкастом Pilot TV склало проміжний рейтинг найкращих серіалів першої половини року.
Рейтинг Empire демонструє, наскільки різноманітними були серіальні прем'єри 2026 року. Тут знайдеться все - від масштабних історій Вестероса та похмурого нуару до наукової фантастики, соціальних драм і чорних комедій.
Розповіли, які серіали потрапили до списку та чим вони можуть зацікавити глядачів.
10. "Мис страху"
Серіальна адаптація роману Джона Д. Макдональда стала новою версією відомої історії про небезпечне протистояння. У центрі сюжету - родина, життя якої змінюється після появи Макса Кейді. Його зіграв Хав'єр Бардем, а головні ролі виконали Емі Адамс та Патрік Вілсон.
Проєкт поєднав психологічну напругу, похмуру атмосферу та історію про переслідування, яка поступово стає дедалі небезпечнішою. Над серіалом працювали, зокрема, Мартін Скорсезе та Стівен Спілберг.
9. "Дім Дракона" (3 сезон)
Третій сезон "Дому Дракона" продовжує історію боротьби за владу у Вестеросі та переносить героїв у ще масштабнішу фазу протистояння. Війна між ворогуючими сторонами набирає обертів, а події стають дедалі видовищнішими.
Окрему увагу привертає поява Джеймса Нортона, який зіграв нового небезпечного персонажа. Творцям вдалося зберегти політичні інтриги франшизи, водночас зробивши акцент на великих битвах і динамічному розвитку сюжету.
8. "Таємниця бункера" (3 сезон)
Фантастична історія про людей, які живуть у величезному підземному бункері, отримала продовження. Головна героїня у виконанні Ребекки Фергюсон продовжує розплутувати таємниці минулого й намагається зрозуміти, що насправді сталося із зовнішнім світом.
Третій сезон більше заглиблюється в історію катастрофи та поступово відкриває причини, через які людство опинилося під землею. Флешбеки допомагають скласти повнішу картину подій і додають історії нових загадок.
7. "Зоряне містечко"
Спіноф серіалу "Заради всього людства" переносить глядачів у часи космічних перегонів і пропонує поглянути на них з іншого боку. Події розгортаються в альтернативній версії історії, де космічна програма Радянського Союзу стає одним із головних елементів сюжету.
У центрі - люди, які працюють над освоєнням космосу та опиняються втягнутими у масштабне протистояння. Серіал поєднує альтернативну історію, політичну драму та космічну фантастику.
6. "Лицар сімох королівств"
Ще один проєкт зі світу "Гри престолів", але цього разу значно камерніший. У центрі сюжету - мандрівний лицар Дункан та його юний зброєносець Бовтун, які вирушають назустріч пригодам у Вестеросі.
Серіал поєднує гумор, пригоди та драму, а головна увага зосереджена не на масштабних війнах, а на взаєминах двох центральних персонажів. Саме ця більш приземлена атмосфера відрізняє його від попередніх проєктів франшизи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зірці "Теда Лассо" запропонували стати справжнім футбольним тренером
5. "Відоус-Бей"
Комедія з елементами фольклорного горору розповідає про мера невеликого острова, який намагається зробити своє містечко туристичною принадою. Проблема лише в тому, що місце має недобру репутацію та приховує чимало моторошних таємниць.
У серіалі поєднали чорний гумор, містичну атмосферу та дивакуватих персонажів. За настроєм проєкт нагадує світ Стівена Кінга та культовий "Твін Пікс", але подає знайомі мотиви у комедійному ключі.
4. "Навшпиньки"
П'ятисерійна драма від Рассела Т. Девіса поєднує психологічний трилер із гостросоціальною історією. Події розгортаються навколо власника квір-бару та його сусіда, між якими виникає небезпечний конфлікт.
Серіал порушує теми насильства, упереджень і становища ЛГБТК людей у сучасному суспільстві. За зовнішньо камерною історією поступово відкривається значно серйозніший соціальний конфлікт.
3. "Нуар Людина-павук"
Ніколас Кейдж приміряв образ Людини-павука у незвичному для франшизи форматі. Події серіалу розгортаються у Нью-Йорку 1930-х років, а головний герой постає як постарілий приватний детектив із павучими здібностями.
Проєкт стилізований під класичний нуар: чорно-біла картинка, похмурий Нью-Йорк, детективна історія та протистояння з кримінальним світом. Одним із головних антагоністів став персонаж Брендана Глісона.
2. "Ведмідь" (5 сезон)
П'ятий сезон популярної драмедії знову занурює глядача у напружене життя ресторанної команди. Джеремі Аллен Вайт повертається до ролі Кармі, який намагається впоратися не лише з проблемами кухні, а й зі своїми емоціями та відповідальністю за майбутнє ресторану.
Цього разу історія розгортається навколо вирішального етапу для героїв. Кармі має передати частину відповідальності Сідні та Річі, тоді як сам ресторан опиняється на межі змін.
1. "Пітт" (2 сезон)
Перше місце в рейтингу посів другий сезон медичної драми "Пітт". Серіал показує роботу травматологічного центру в Піттсбурзі практично в реальному часі, а головну роль виконує Ноа Вайлі.
Новий сезон переносить події на День незалежності США. Медики знову стикаються з надзвичайними ситуаціями, складними рішеннями та особистими проблемами, які не залишають часу на перепочинок.
Минулого тижня українські кінотеатри поповнилися одразу кількома гучними прем'єрами на будь-який смак. Глядачі зможуть побачити біографічну драму "Тоні" про молодого Ентоні Бурдена, нову частину горор-франшизи "Астрал" та психологічний трилер "День народження" з Віллемом Дефо. Окрім цього, у прокат вийшла українська комедія "Потяг "Червона рута" з відомими українськими акторами та музикантами.
Рейтинг Empire демонструє, наскільки різноманітними були серіальні прем'єри 2026 року. Тут знайдеться все - від масштабних історій Вестероса та похмурого нуару до наукової фантастики, соціальних драм і чорних комедій.
Розповіли, які серіали потрапили до списку та чим вони можуть зацікавити глядачів.
10. "Мис страху"
Серіальна адаптація роману Джона Д. Макдональда стала новою версією відомої історії про небезпечне протистояння. У центрі сюжету - родина, життя якої змінюється після появи Макса Кейді. Його зіграв Хав'єр Бардем, а головні ролі виконали Емі Адамс та Патрік Вілсон.
Проєкт поєднав психологічну напругу, похмуру атмосферу та історію про переслідування, яка поступово стає дедалі небезпечнішою. Над серіалом працювали, зокрема, Мартін Скорсезе та Стівен Спілберг.
9. "Дім Дракона" (3 сезон)
Третій сезон "Дому Дракона" продовжує історію боротьби за владу у Вестеросі та переносить героїв у ще масштабнішу фазу протистояння. Війна між ворогуючими сторонами набирає обертів, а події стають дедалі видовищнішими.
Окрему увагу привертає поява Джеймса Нортона, який зіграв нового небезпечного персонажа. Творцям вдалося зберегти політичні інтриги франшизи, водночас зробивши акцент на великих битвах і динамічному розвитку сюжету.
8. "Таємниця бункера" (3 сезон)
Фантастична історія про людей, які живуть у величезному підземному бункері, отримала продовження. Головна героїня у виконанні Ребекки Фергюсон продовжує розплутувати таємниці минулого й намагається зрозуміти, що насправді сталося із зовнішнім світом.
Третій сезон більше заглиблюється в історію катастрофи та поступово відкриває причини, через які людство опинилося під землею. Флешбеки допомагають скласти повнішу картину подій і додають історії нових загадок.
7. "Зоряне містечко"
Спіноф серіалу "Заради всього людства" переносить глядачів у часи космічних перегонів і пропонує поглянути на них з іншого боку. Події розгортаються в альтернативній версії історії, де космічна програма Радянського Союзу стає одним із головних елементів сюжету.
У центрі - люди, які працюють над освоєнням космосу та опиняються втягнутими у масштабне протистояння. Серіал поєднує альтернативну історію, політичну драму та космічну фантастику.
6. "Лицар сімох королівств"
Ще один проєкт зі світу "Гри престолів", але цього разу значно камерніший. У центрі сюжету - мандрівний лицар Дункан та його юний зброєносець Бовтун, які вирушають назустріч пригодам у Вестеросі.
Серіал поєднує гумор, пригоди та драму, а головна увага зосереджена не на масштабних війнах, а на взаєминах двох центральних персонажів. Саме ця більш приземлена атмосфера відрізняє його від попередніх проєктів франшизи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зірці "Теда Лассо" запропонували стати справжнім футбольним тренером
5. "Відоус-Бей"
Комедія з елементами фольклорного горору розповідає про мера невеликого острова, який намагається зробити своє містечко туристичною принадою. Проблема лише в тому, що місце має недобру репутацію та приховує чимало моторошних таємниць.
У серіалі поєднали чорний гумор, містичну атмосферу та дивакуватих персонажів. За настроєм проєкт нагадує світ Стівена Кінга та культовий "Твін Пікс", але подає знайомі мотиви у комедійному ключі.
4. "Навшпиньки"
П'ятисерійна драма від Рассела Т. Девіса поєднує психологічний трилер із гостросоціальною історією. Події розгортаються навколо власника квір-бару та його сусіда, між якими виникає небезпечний конфлікт.
Серіал порушує теми насильства, упереджень і становища ЛГБТК людей у сучасному суспільстві. За зовнішньо камерною історією поступово відкривається значно серйозніший соціальний конфлікт.
3. "Нуар Людина-павук"
Ніколас Кейдж приміряв образ Людини-павука у незвичному для франшизи форматі. Події серіалу розгортаються у Нью-Йорку 1930-х років, а головний герой постає як постарілий приватний детектив із павучими здібностями.
Проєкт стилізований під класичний нуар: чорно-біла картинка, похмурий Нью-Йорк, детективна історія та протистояння з кримінальним світом. Одним із головних антагоністів став персонаж Брендана Глісона.
2. "Ведмідь" (5 сезон)
П'ятий сезон популярної драмедії знову занурює глядача у напружене життя ресторанної команди. Джеремі Аллен Вайт повертається до ролі Кармі, який намагається впоратися не лише з проблемами кухні, а й зі своїми емоціями та відповідальністю за майбутнє ресторану.
Цього разу історія розгортається навколо вирішального етапу для героїв. Кармі має передати частину відповідальності Сідні та Річі, тоді як сам ресторан опиняється на межі змін.
1. "Пітт" (2 сезон)
Перше місце в рейтингу посів другий сезон медичної драми "Пітт". Серіал показує роботу травматологічного центру в Піттсбурзі практично в реальному часі, а головну роль виконує Ноа Вайлі.
Новий сезон переносить події на День незалежності США. Медики знову стикаються з надзвичайними ситуаціями, складними рішеннями та особистими проблемами, які не залишають часу на перепочинок.
Минулого тижня українські кінотеатри поповнилися одразу кількома гучними прем'єрами на будь-який смак. Глядачі зможуть побачити біографічну драму "Тоні" про молодого Ентоні Бурдена, нову частину горор-франшизи "Астрал" та психологічний трилер "День народження" з Віллемом Дефо. Окрім цього, у прокат вийшла українська комедія "Потяг "Червона рута" з відомими українськими акторами та музикантами.
Go to gazeta.uaДжерело: Yahoo! Entertainment.
Кіт Гарінґтон, відомий за роллю Джона Сноу у “Грі престолів”, приєднається до другого сезону серіалу HBO “Гаррі Поттер”. Актор зіграє Ґілдероя Локарта – одного з ключових персонажів другої книги серії.
Спочатку роль мав виконувати Ніколас Голт, однак він залишив проєкт через проблеми з графіком. HBO намагався узгодити зйомки з двома іншими проєктами актора, але після перенесення сцен із Локартом у межах виробництва другого сезону це стало неможливо.
Після відходу Голта студія звернулася до Гарінґтона. Він виявився вільним у потрібний період і погодився на роль.
Варто зазначити, що для актора це не перше знайомство з персонажем. Наприкінці минулого року Гарінґтон уже озвучував Ґілдероя Локарта в масштабному аудіовиданні “Harry Potter: The Full-Cast Audio Editions”. Тоді він розповідав, що захоплюється книжками про Гаррі Поттера ще з дитинства і був приблизно одного віку з головним героєм, коли вийшов перший роман Джоан Роулінг.
“Я прочитав її і, як і багато поколінь, був зачарований. А потім залишався великим фанатом упродовж усіх підліткових років”, – казав Гарінґтон.
Ґілдерой Локарт відіграє важливу роль у другій книзі – “Гаррі Поттер і Таємна кімната”. Це самозакоханий, хвалькуватий і одержимий славою чарівник, якого Дамблдор запрошує викладати Захист від темних мистецтв у Гоґвортсі. У фільмі 2002 року Локарта зіграв Кеннет Брана.
Сам Гарінґтон раніше жартував, що “трохи Ґілдероя є в кожному з нас”. Актор згадував, що на початку власної популярності міг користуватися статусом знаменитості, щоб, наприклад, потрапити до клубу у Франції.
Другий сезон “Гаррі Поттера” отримав зелене світло ще у травні. Його зйомки мають розпочатися восени – ще до різдвяної прем’єри першого сезону, який буде заснований на “Гаррі Поттері і філософському камені”. Головні ролі у серіалі виконують Домінік Маклафлін – Гаррі Поттер, Аластер Стаут – Рон Візлі та Арабелла Стентон – Герміона Ґрейнджер.
До акторського складу також входять Нік Фрост у ролі Рубеуса Геґріда, Джон Літґоу – Альбус Дамблдор, Паапа Ессієду – Северус Снейп і Джанет Мактір – професорка Макґонеґел.
Додамо, що для Гарінґтона це вже третій великий серіал HBO. Раніше він зіграв Джона Сноу в усіх восьми сезонах “Гри престолів”, а нині також є одним із постійних акторів серіалу “Індустрія”.
- Компанія Lego представила новий набір “Міністерство магії”, присвячений 25-річчю виходу фільму “Гаррі Поттер і філософський камінь” режисера Кріса Коламбуса. До набору увійшли майже 3500 деталей і 14 мініфігурок персонажів.
- У Великій Британії змінили маршрут енергетичного кабелю вартістю 430 млн фунтів стерлінгів через “могилу” Добі – персонажа серії фільмів про Гаррі Поттера. Домогтися цього вдалося шанувальникам франшизи, які почали масово звертатися до компанії, відповідальної за проєкт.
Запис Кіт Гарінґтон зіграє Ґілдероя Локарта у другому сезоні «Гаррі Поттера» спершу з'явиться на Букви.
Українські регіони дедалі частіше стають об’єктом наукового зацікавлення як автентичні осередки української культури, виплеканої століттями й не здеформованої новітніми впливами. Попри відсутність багатьох цивілізаційних вигод, такі місцини бережуть у собі живу духовну пам’ять українського народу.
Підкамінщина — територія на сході Львівської області, сьогодні сформована в окрему Підкамінську територіальну громаду. Це історичне пограниччя спочатку Польської Корони і Великого князівства Литовського, згодом, відповідно, Руського і Волинського воєводств, а у довгому ХІХ столітті — Австро-Угорщини і Російської імперії. Таке пограниччя залишило слід на культурі цієї місцевості, зокрема сформувало оригінальну рецепцію релігійної культури, яка, особливо в ранньомодерний період, часто запозичувала волинські зразки і практики.
Останнім часом дослідники частіше звертають увагу на сакральні пам’ятки Підкамінщини. Вже нормою стала не тільки концентрація дослідницької уваги виключно на Підкамінському домініканському монастирі як визначній архітектурній та історичній пам’ятці України і Центрально-Східної Європи, а й на менших, донедавна взагалі непримітних парафіяльних храмах. Пожвавленню наукового зацікавлення до цієї території неабияк сприяє щорічна наукова конференція для істориків і краєзнавців, а публікація збірників матеріалів дає можливість одразу вводити наші знахідки до наукового обігу.
Дослідницькі пошуки виходять далеко за межі архівних і бібліотечних колекцій, адже ми стараємося щорічно проводити експедиції на Підкамінщині, завдяки яким вже вдалося віднайти чимало цікавого. Я цільово запрошую фахових спеціалістів: істориків, мистецтвознавців, архітекторів і реставраторів. Виявлені пам’ятки одразу впроваджуємо до наукового обігу. Зокрема, дослідження професора Володимира Александровича «Мистецька спадщина сільських церков Підкамінської околиці ХVІІІ століття: відкриття невідомого явища в історії української культури», чи ж реставратора Андрія Лінинського «Малярство сільської церкви в околицях Підкаменя: “реставрації” і проблеми збереження», які повністю побудовані на основі матеріалів, виявлених під час експедицій.
У серпні цього року відбулася чергова дослідницька експедиція селами північно-східної і східної частин Підкамінської громади. У ній взяли участь мистецтвознавець, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України професор Володимир Александрович; кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства НАН України Андрій Фелонюк; PhD, старший викладач кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ Ігор Букало; PhD, місцевий краєзнавець Андрій Корчак.
Читайте також: Найдинамічніша галузь історії України: конференція про ранньомодерну війну і церкву
Майстерні розписи церков і витончене малярство
Виконання окремих ікон Підкамінщини вражає майстерністю. Найдавніша збережена ікона цієї околиці походить із парафіяльної церкви села Голубиця, вона сьогодні зберігається в Підгорецькому василіянському монастирі і визнана чудотворною. За припущенням дослідниці Роксолани Косів, пам’ятку слід датувати серединою ХVІ століття і вона створена в місцевих малярських майстернях. Зрештою, професор Володимир Александрович зафіксував кілька малярів, які працювали безпосередньо у Підкамені у ХVІІ–ХVІІІ століттях. А в сусідніх містах, таких як Броди, Буськ чи Золочів, існували цілі малярські осередки.
Експедиція дала цікавий результат: наприклад, у одній із церков св. Миколая вдалося виявити надзвичайно гарні модерні розписи храму в стилі сецесії початку ХХ століття. До речі, до його внутрішнього вистрою також був причетний митрополит Андрей Шептицький, адже після візитації у 1904 році він направив сюди здібних малярів зі Львова. Ймовірно, розписував храм хтось із представників «Краківської школи» іконопису, а фундовані митрополитом розписи належать до його ранніх ініціатив, буквально до одних із перших, після очолення Шептицьким митрополичої катедри.
Захопливе враження справляє комплекс двох пар бічних і запристольного вівтарів у церкві Покрову Пресвятої Богородиці на Підкамінщині. Несподіванкою виявилося те, що у церкві, побудованій на початку ХХ століття, є ікони і вівтарі із середини ХVІІІ століття. Виявляється, їх придбали для новозбудованого храму в селі Лідихів на Волині, де, найімовірніше, бічні вівтарі змушені були розібрати під час синодальної уніфікації простору храмів у ХІХ столітті.
Купівля в сусідньому Лідихові цих мистецьких речей вчергове свідчить про відносно жвавий рух на австрійсько-російському прикордонні і вказує на комунікацію українців по обидва боки кордону.
Ікони вівтарів із Лідихова вражають майстерністю. Ймовірно, їх автора слід шукати серед малярів Почаївського василіянського монастиря середини ХVІІІ століття. Наявність хронологічно старших ікон у новіших храмах свідчить про потребу таких пошуків, незважаючи на вік церкви чи її конфесійну належність.
Під час експедиції виявлено цілу низку пам’яток українського іконопису в церквах Підкамінщини, що яскраво демонструють різноманіття традиції. Для прикладу, у празничних рядах іконостасів вдалося зафіксувати три варіації малювання образу Успіння Пресвятої Богородиці. У більшості храмів, звичайно, намальоване канонічне зображення цього свята. А от у церкві св. Юрія у празничному ряд замість Успіння зображено менш поширену іконографію Внебовзяття Богородиці. Тим часом у храмі Великомученика Дмитрія, де іконостас походить із середини ХVІІІ століття, виявлено рідкісну іконографію Несення Тіла Богородиці.
Читайте також: Про що розказують свята: політика й повсякдення
Найбільше знахідок — у посторінкових записах на парафіяльних стародруках
Важливо розуміти, що ці парафії віддалені від освітніх та економічних центрів і від осередків книгодрукування. Проте вони вже у ХVІІ столітті були повністю укомплектовані потрібними для проведення Літургії книгами, про що свідчать не тільки збережені примірники, а й описи парафіяльних храмів під час тодішніх візитацій. Тільки в кількох випадках згадано про побутування рукописної книги, а в більшості богослужбові тексти на початку ХVІІІ століття вже були друкованими.
Упродовж експедиції нам вдалося віднайти принаймні шість стародруків, виданих Львівським Ставропігійським братством у ХVІІ столітті. Саме із цієї друкарні походить найбільше видань ХVІІ століття на парафіях Підкамінщини. Звичайно, найпопулярнішим було Євангеліє 1690 року. Разом із книгами, що були виявлені в попередніх експедиціях, у громаді зафіксовано понад десять друків ХVІІ століття.
Читайте також: Боротьба за книговидання в ранньомодерній Україні: конкуренція, прибутки, читачі, заборони
Якщо книги ХVІІ століття були надруковані у Львові, то більшість видань ХVІІІ століття походять із Почаївської василіянської друкарні. Це можна пояснити близькістю до цього видавничого центру, адже відстань він Підкаменя до Почаєва становить усього 14 кілометрів. Серед почаївських видань найчастіше трапляються Євангеліє 1759 року (на більшості парафій), а також Мінеї, Служебники та інші видання. На одній із парафій вдалося віднайти Почаївський Богогласник 1791 року видання — унікальну пам’ятку української духовної пісні. Саме там опубліковано руською мовою іконославильну пісню на похвалу Підкамінської ікони Богородиці «Пречистая Діво, Мати Руського краю».
Більшість стародруків мають дуже цінні дарчі записи від осіб, які їх придбали і передали до храму, часто з типовими формулюваннями на кшталт «за відпущення гріхів» або ж із засторогою про Страшний Суд для осіб, які наважаться викрасти цю цінну річ. Так, 20 березня 1699 року «обиватель наквашський» Даніель із дружиною Марією придбали до одного з храмів Євангеліє львівського друку 1690 року. Пожертва відбулася за тодішнього пароха Михаїла Крачевича і власника Підкамінського ключа маєтностей Юзефа Цетнера. Жертводавець одразу прописав пересторогу для можливих крадіїв: «хто б міг [цю книгу] від престолу віддалити, з тим я буду мати суд перед страшним суддею».
Читайте також: Жіночі досвіди на маргінесах історії Києво-Печерської лаври
Євангеліє 1690 року для сусідньої парафії 12 серпня 1701 року придбав «обиватель серетецький до храму Рождества Пресвятої Богородиці». Ця парафія тоді входила до володінь Потоцьких, зокрема в записі йдеться про Юзефа Потоцького. 14 березня 1762 року «обиватель немʼяцький» Григорій Ковальчук із дружиною Марією «за держави його милості пана Ігнатія Цетнера обозного коронного» придбали до одного з храмів Євангеліє 1759 року, видане в Почаєві.
Не менш цінними для розширення знань з локальної історії стали супровідні записи, зроблені вже пізніше. Наприклад, у 1902 році Петро і Михайлина — парафіяни церкви св. Юрія в околицях Підкаменя — склали кошти на «переплет», або ж оправу для Євангелія. Що важливо, оправу здійснювали «за границею», тобто у підросійському Почаївському монастирі. Запис про це на сторінках Євангелія зробив о. Йосиф Застирець — зять одного з місцевих парохів, до речі, близький товариш Івана Франка.
Кілька зафіксованих посторінкових нотаток на богослужбових книгах зроблено під час Першої світової війни. 7 вересня 1914 року дарчий запис для однієї з парафій здійснив намісник Києво-Печерської Лаври Амвросій для новоприбулого православного священника Федора Борецького. Справа в тому, що за російськими військовими одразу прибували православні священники, які ставали адміністраторами місцевих греко-католицьких парафій, примусово змушуючи вірян переходити на православ’я.
Читайте також: Архієпископ Ігор Ісіченко: «Година зневаги та нищення ідеалів стала поштовхом для людей із почуттям гідності»
Особливо цінним виявився комплекс богослужбових текстів з особистим підписом митрополита Андрея Шептицького. Справа в тому, що навесні-влітку 1904 року митрополит здійснив велику візитацію на Підкамінщину і сусідні парафії. Він зупинявся в кожному з храмів, спілкувався з парафіяльним духовенством і обдарованою молоддю, навіть згодом надавав стипендії для навчання закордоном. У червні 1904 року митрополит відвідав парафію Воскресіння Господнього в околицях Підкаменя й погодив використання тамтешніх стародруків, записавши на них: «Позваляю уживати». Частина записів митрополита заклеєна спеціальною стрічкою — ймовірно, так їх приховували від радянської влади.
Окрім стародруків, принаймні на одній із парафій вдалося віднайти цілий парафіяльний архів першої половини ХХ століття з особистими документами репресованих у радянський час греко-католицьких священників, контрактами на виготовлення риз і богослужбового посуду, закупівлю книг. Під час експедиції також виявлено парафіяльні печатки, статути братств, другі примірники метричних книг тощо.
Ці богослужбові книги й документи є не тільки важливими пам’ятками українського книжного мистецтва, а й неоціненим джерелом локальної історії. Як на мене, друге навіть набагато цікавіше. Це так звана культурна або соціальна історія книги, адже посторінкові записи дають можливість простежити історію самої пам’ятки і через неї — історію громади. Записи були різноманітними: від увіковічнення фундаторів до доволі буденних справ. Наприклад, у одній з попередніх експедицій ми виявили Євангеліє, де місцевий дяк детально занотував події 1915 року, коли в селі стояв фронт. А ось одна з моїх улюблених нотаток із книги у церкві Покрову Пресвятої Богородиці на Підкамінщині, де хтось із місцевих жителів українською і польською мовами записав: «Ryky, 1909. Пововиденію 3 дна у ночи Тенча Stojała», тобто зафіксував унікальне природне явище — веселку у грудні, яка, за словами записувача, стояла аж три дні і три ночі.
Читайте також: Як історія церкви пояснює історію України | Ігор Скочиляс, Володимир Маслійчук | Ідеї, які об’єднують книги
Тож, без перебільшення, такі локальні, але водночас колоритні знахідки тільки доповнюють різноманітну і багату українську релігійну культуру. Парафії Підкамінської громади слугують яскравим прикладом спільного українського релігійного простору, який був єдиним, незважаючи на політичні і конфесійні кордони, і виявлені переміщення пам’яток є цьому яскравим підтвердженням. Я впевнений, що такі скарби можна віднайти у багатьох регіонах України, і вони зможуть показати ще більше різноманіття, багатогранність і багатство нашої культури.
Гафтор Бйорнссон наживо подивиться фінал між FUT та Spirit у Парижі
Go to sport.ua
Фанати фентезі та серіалу "Гра престолів" легко впізнають у цій незвичайній істоті мініатюрну копію грізних створінь дому Таргарієнів. Повний текст новини
Go to 24tv.ua
"Гра престолів" давно закінчилась, однак її вплив на телебачення нікуди не зник. Багатьом полюбився вайб цього серіалу: атмосфера середньовіччя, боротьба за трон, політичні інтриги, міфологія, зради, масштабні битви та персонажі, яким до кінця не можеш довіряти.
Go to focus.ua
Події серіалу розгортаються приблизно за 200 років до історії "Гри престолів".
Go to unian.ua
Компанія Warner Bros. Discovery (WBD) розробляє продовження популярної гри Hogwarts Legacy. Про це йдеться у листі Warner Bros. до акціонерів за другий квартал 2026 року. У документі зазначається, що ігровий підрозділ WBD Games залишається важливим важелем зростання, щоб досягнути довгострокових цілей студійного сегмента. Що відомо про другу частину Hogwarts Legacy У звіті WBD зазначає, що зараз компанія зосереджується на чотирьох великих франшизах із потенціалом понад $1 млрд кожна. Замість великої кількості проєктів Warner Bros. планує робити менше ігор, але вкладати більше ресурсів у ті, в успіх яких компанія найбільше вірить. Серед таких проєктів — друга частина Hogwarts Legacy. У другому кварталі 2026 року WBD випустила LEGO Batman: Legacy of the Dark Knight та мобільну гру Game of Thrones: Dragonfire. Компанія очікує, що в майбутньому ігровий напрям робитиме більший внесок у прибуток Studios, оскільки портфель нових проєктів розширюватиметься. Hogwarts Legacy стала однією з головних ігор Warner Bros., а тепер компанія прямо включила її продовження до свого майбутнього портфеля. При цьому у звіті не називають дату релізу другої частини чи інші деталі гри. Студійний сегмент, кінопрем'єри та фінансові результати кварталу Студійний підрозділ компанії продовжує орієнтуватися на довгострокову мету — генерацію понад $3 млрд коригованого EBITDA на рік. Окрім того, кінематографічна та телевізійна бібліотека компанії генерує в середньому близько $5 млрд виручки щорічно. План компанії на релізі кіно та франшиз Релізи другої половини 2026 року: «Дюна: Частина третя» (Dune: Part Three); «Практична магія 2» (Practical Magic 2); «Digger» з Томом Крузом; анімаційний фільм «Кіт у капелюсі» (The Cat In The Hat). Релізи у 2027 році: проєкт «F.A.S.T.» від Тейлора Шерідана; фільм про «11 друзів Оушена» (Oceans) з Бредлі Купером та Марго Роббі; «Людина завтрашнього дня» (Man of Tomorrow) від Джеймса Ганна; продовження «Майнкрафт у кіно», проєкт «The Great Beyond» від Дж. Дж. Абрамса; «Володар перснів: Полювання на Ґолума» (The Lord of the Rings: The Hunt for Gollum); анімації «Bad Fairies» та «Margie Claus». Релізи, які заплановані після 2027 року кіноекшн «Завоювання Ейгона» (Aegon's Conquest) у всесвіті «Гри престолів»; наступна частина «Матриці»; новий фільм про Бетмена та ігровий фільм «Джетсони» (Jetsons) із Джимом Керрі. Також у WBD очікують, що різдвяна прем'єра серіалу про Гаррі Поттера збільшить попит на тематичні парки та товари. Наступного року в Шанхаї заплановано відкриття нового парку Harry Potter Tour, а в наступні роки — інтерактивної зони Harry Potter Land в Абу-Дабі. Офіційний анонс телесеріалу за всесвітом «Гаррі Поттер» компанія Warner Bros. зробила ще 12 квітня 2023 року. Серіал позиціонують як повну та детальну адаптацію всіх семи книжок, з новим акторським складом і оновленим підходом до екранізації. Джоан Роулінг виступає виконавчою продюсеркою проєкту. Вже наприкінці травня 2025 року HBO оголосив імена акторів, які зіграють головних героїв: у ролі Гаррі Поттера дебютує Домінік Маклафлін, Герміону Ґрейнджер втілить Арабелла Стентон, а Рона Візлі — Аластер Стаут. За даними студії, відкритий кастинг зібрав понад 30 тисяч охочих з усього світу. Зйомки розпочнуться влітку 2025 року, а прем’єра запланована на 2026 рік. Тепер же у відкритому листі компанія говорить про випуск серіалу до Різдва цього року. Більше про Hogwarts Legacy Hogwarts Legacy — популярна гра у світі Гаррі Поттера. На старті її купували на 256% більше, ніж прогнозував видавець. Її продажі перевищили 12 млн копій у перші два тижні, це принесло дохід понад $850 млн. У квітні 2023 року українська геймдев-студія Ulysses Graphics повідомила, що брала участь у створенні Hogwarts Legacy. Художників цієї студії згадують у титрах до гри. Тоді українці зазначали, що допомагали розробникам у візуальній частині гри: розробляли окремі елементи та рослини. Читайте також: S.T.A.L.K.E.R. 2 «Ціна надії» вийде 20 серпня. Що відомо про перше велике сюжетне доповнення гри?
Go to ain.ua
Засновник і редактор Platformer Кейсі Ньютон розкритикував бачення Марка Цукерберга щодо майбутнього штучного інтелекту. На його думку, опубліковану на Platformer, керівник компанії Meta зосереджується на розподілі доступу до суперінтелекту, але недостатньо уваги приділяє ризику втрати контролю над самими системами.
Ньютон порівняв суперінтелект із драконами з серіалу “Дім дракона”. Він зазначив, що у світі “Гри престолів” усі розуміють небезпеку такої зброї, тоді як у реальному світі людство поки не знає, до яких наслідків призведе створення систем, значно потужніших за сучасний ШІ.
Позитивний потенціал ШІ
Приводом для роздумів журналіста став маніфест Цукерберга Future is for Everyone (“Майбутнє — для всіх”), де генеральний директор Meta виклав своє бачення позитивного майбутнього зі ШІ. У тексті обсягом понад 6500 слів Цукерберг наголошує на потенціалі ШІ для творчості, бізнесу, особистих справ, медицини та науки. Він вважає, що новітні системи поступово перейдуть від відповідей на запитання та виконання рутинної роботи до допомоги людям у здобутті нових знань і створенні винаходів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
“Термінатора” не буде: Харарі пояснив, як ШІ може захопити світ
Ньютон визнає, що в цьому аспекті Цукерберг може мати рацію. Він зазначає, що ШІ вже створює нові інструменти для творчості, допомагає організовувати життя та може сприяти розвитку науки, навівши як приклад прогрес ще не випущеної моделі Anthropic у роботі над проблемою, пов’язаною з 167-річною гіпотезою Рімана.
Різні підходи до загроз суперінтелекту
Водночас журналіст звертає увагу на відмінність між позицією Цукерберга та підходами керівників OpenAI і Anthropic. Сем Альтман і Даріо Амодей раніше також писали про позитивний потенціал ШІ, але водночас попереджали про можливі катастрофічні наслідки розвитку суперінтелекту. Цукерберг, навпаки, дивується песимізму частини розробників ШІ.
Головне занепокоєння Ньютона стосується безпеки систем ШІ. Він вважає, що Цукерберг фактично трактує безпеку як питання того, хто контролюватиме потужний ШІ, тоді як ключовим залишається питання, чи здатні люди взагалі контролювати створені ними системи.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Технологічна сингулярність вже поруч: розробники ШІ заявляють про початок нової ери
Цукерберг пропонує зробити суперінтелект доступним для якомога більшої кількості людей. Журналіст ставить під сумнів такий підхід на тлі повідомлень про те, що передові ШІ-агенти вже демонстрували небезпечну поведінку під час тестів кібербезпеки. На його думку, труднощі з надійним стримуванням таких систем навіть у контрольованих умовах свідчать про необхідність значно більшої обережності.
Ньютон також звертає увагу на заяву понад 1100 працівників провідних технологічних компаній, які закликали уряд США створити механізми для уповільнення розробки передових систем та посилити управління і нагляд. Журналіст наголошує, що серед підписантів була Дон Сонг, віцепрезидентка Meta з досліджень у сфері ШІ.
Ризики поширення “драконів”
За словами Ньютона, Цукерберг у своїй статті лише побіжно розглядає потенційні ризики. Він пропонує посилювати заходи безпеки у разі появи можливостей для біологічних атак, як і керівники Google, OpenAI та Anthropic, а також запровадити моніторинг, якщо системи досягнуть етапу рекурсивного самовдосконалення, про що раніше попереджав також Даріо Амодей.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Точка неповернення: коли люди можуть втратити контроль над штучним інтелектом — The Economist
На думку Ньютона, цього недостатньо для сценаріїв, наслідки яких неможливо виправити поступовими змінами системи. Він наводить як приклади штучно створену пандемію або масштабну кібератаку та зазначає, що Цукерберг фактично ставить ризик відставання США від Китаю вище за інші потенційні загрози.
Журналіст порівнює ШІ з драконами у “Домі дракона”: Таргарієни спочатку усвідомлювали небезпеку цих істот і намагалися їх контролювати. Натомість, за його метафорою, ніхто не пропонував видавати дракона кожній людині лише тому, що це нібито зробить суспільство безпечнішим.
Уроки минулого
Ньютон також проводить паралель між нинішнім баченням Цукерберга та його попередньою вірою в позитивний вплив Facebook та Instagram. За його словами, ці платформи спочатку подавалися як інструменти розширення громадянських можливостей, однак згодом компанія зіткнулася із серйозною критикою через їхній вплив на суспільство та дітей.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Мільйони за втрачене дитинство: 20-річна дівчина перемогла Meta та YouTube у суді
На цьому тлі автор вважає показовим, що нове утопічне бачення Цукерберга з’явилося після проблем із попередніми продуктами компанії. Він згадує рішення влади Нью-Мексико, де діяльність Meta визнали загрозою для громадського добробуту через вплив платформ на дітей, а також вимоги чотирьох штатів США стягнути з компанії 1,4 трильйона доларів штрафів.
Ньютон підсумував, що потужні системи ШІ можуть виявитися значно складнішими за звичайні цифрові продукти. Тому, на його думку, перш ніж поширювати їх якомога ширше, суспільству потрібно навчитися розпізнавати та контролювати “дракона”.
Тим часом Meta презентувала відкриту модель ШІ Muse Glimmer для автономних агентних завдань, здатну працювати локально на одному GPU. Запуск відбувся на тлі заяв Цукерберга про необхідність послаблення обмежень на дані для навчання відкритих систем у США, оскільки жорстке регулювання підриває конкурентоспроможність американських розробників перед китайськими стартапами.
Ньютон порівняв суперінтелект із драконами з серіалу “Дім дракона”. Він зазначив, що у світі “Гри престолів” усі розуміють небезпеку такої зброї, тоді як у реальному світі людство поки не знає, до яких наслідків призведе створення систем, значно потужніших за сучасний ШІ.
Позитивний потенціал ШІ
Приводом для роздумів журналіста став маніфест Цукерберга Future is for Everyone (“Майбутнє — для всіх”), де генеральний директор Meta виклав своє бачення позитивного майбутнього зі ШІ. У тексті обсягом понад 6500 слів Цукерберг наголошує на потенціалі ШІ для творчості, бізнесу, особистих справ, медицини та науки. Він вважає, що новітні системи поступово перейдуть від відповідей на запитання та виконання рутинної роботи до допомоги людям у здобутті нових знань і створенні винаходів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
“Термінатора” не буде: Харарі пояснив, як ШІ може захопити світ
Ньютон визнає, що в цьому аспекті Цукерберг може мати рацію. Він зазначає, що ШІ вже створює нові інструменти для творчості, допомагає організовувати життя та може сприяти розвитку науки, навівши як приклад прогрес ще не випущеної моделі Anthropic у роботі над проблемою, пов’язаною з 167-річною гіпотезою Рімана.
Різні підходи до загроз суперінтелекту
Водночас журналіст звертає увагу на відмінність між позицією Цукерберга та підходами керівників OpenAI і Anthropic. Сем Альтман і Даріо Амодей раніше також писали про позитивний потенціал ШІ, але водночас попереджали про можливі катастрофічні наслідки розвитку суперінтелекту. Цукерберг, навпаки, дивується песимізму частини розробників ШІ.
Головне занепокоєння Ньютона стосується безпеки систем ШІ. Він вважає, що Цукерберг фактично трактує безпеку як питання того, хто контролюватиме потужний ШІ, тоді як ключовим залишається питання, чи здатні люди взагалі контролювати створені ними системи.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Технологічна сингулярність вже поруч: розробники ШІ заявляють про початок нової ери
Цукерберг пропонує зробити суперінтелект доступним для якомога більшої кількості людей. Журналіст ставить під сумнів такий підхід на тлі повідомлень про те, що передові ШІ-агенти вже демонстрували небезпечну поведінку під час тестів кібербезпеки. На його думку, труднощі з надійним стримуванням таких систем навіть у контрольованих умовах свідчать про необхідність значно більшої обережності.
Ньютон також звертає увагу на заяву понад 1100 працівників провідних технологічних компаній, які закликали уряд США створити механізми для уповільнення розробки передових систем та посилити управління і нагляд. Журналіст наголошує, що серед підписантів була Дон Сонг, віцепрезидентка Meta з досліджень у сфері ШІ.
Ризики поширення “драконів”
За словами Ньютона, Цукерберг у своїй статті лише побіжно розглядає потенційні ризики. Він пропонує посилювати заходи безпеки у разі появи можливостей для біологічних атак, як і керівники Google, OpenAI та Anthropic, а також запровадити моніторинг, якщо системи досягнуть етапу рекурсивного самовдосконалення, про що раніше попереджав також Даріо Амодей.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Точка неповернення: коли люди можуть втратити контроль над штучним інтелектом — The Economist
На думку Ньютона, цього недостатньо для сценаріїв, наслідки яких неможливо виправити поступовими змінами системи. Він наводить як приклади штучно створену пандемію або масштабну кібератаку та зазначає, що Цукерберг фактично ставить ризик відставання США від Китаю вище за інші потенційні загрози.
Журналіст порівнює ШІ з драконами у “Домі дракона”: Таргарієни спочатку усвідомлювали небезпеку цих істот і намагалися їх контролювати. Натомість, за його метафорою, ніхто не пропонував видавати дракона кожній людині лише тому, що це нібито зробить суспільство безпечнішим.
Уроки минулого
Ньютон також проводить паралель між нинішнім баченням Цукерберга та його попередньою вірою в позитивний вплив Facebook та Instagram. За його словами, ці платформи спочатку подавалися як інструменти розширення громадянських можливостей, однак згодом компанія зіткнулася із серйозною критикою через їхній вплив на суспільство та дітей.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Мільйони за втрачене дитинство: 20-річна дівчина перемогла Meta та YouTube у суді
На цьому тлі автор вважає показовим, що нове утопічне бачення Цукерберга з’явилося після проблем із попередніми продуктами компанії. Він згадує рішення влади Нью-Мексико, де діяльність Meta визнали загрозою для громадського добробуту через вплив платформ на дітей, а також вимоги чотирьох штатів США стягнути з компанії 1,4 трильйона доларів штрафів.
Ньютон підсумував, що потужні системи ШІ можуть виявитися значно складнішими за звичайні цифрові продукти. Тому, на його думку, перш ніж поширювати їх якомога ширше, суспільству потрібно навчитися розпізнавати та контролювати “дракона”.
Тим часом Meta презентувала відкриту модель ШІ Muse Glimmer для автономних агентних завдань, здатну працювати локально на одному GPU. Запуск відбувся на тлі заяв Цукерберга про необхідність послаблення обмежень на дані для навчання відкритих систем у США, оскільки жорстке регулювання підриває конкурентоспроможність американських розробників перед китайськими стартапами.
Go to zn.uaHBO офіційно підтвердив продовження серіалу "Дім Дракон" на четвертий сезон, який стане фінальним для приквелу "Гри престолів". Саме він завершить історію громадянської війни Таргарієнів, відомої як Танок драконів. Шоуранер Раян Кондал зазначив, що саме чотири сезони були початковим планом творчої команди, а робота над фіналом уже активно триває. Дізнайтесь, яка дата виходу 4 сезону серіалу "Дім Дракона" та про що розповість продовження історії.Коли вийде 4 сезон серіалу "Дім Дракона"За словами Раяна Кондала, команда вже завершила перші чернетки сценаріїв та перебуває на етапі передвиробництва. Зйомки фінального сезону серіалу планують розпочати на початку 2027 року."Це четвертий сезон - кінець, заключний акт - в історії, яку ми чекали багато років, щоб розповісти", - сказав Кондал.Прем'єра четвертого сезону серіалу "Дім Дракона" очікується у 2028 році. Таким чином, глядачам доведеться чекати завершення історії ще кілька років. Водночас HBO вже натякнув, що після фіналу "Дому Дракона" всесвіт "Гри престолів" продовжить розширюватися завдяки новим спін-офам за творами Джорджа Р. Р. Мартіна.Про що буде 4 сезон серіалу "Дім Дракона"Останній сезон серіалу "Дім Дракона" адаптує завершальні події роману "Вогонь і кров" та поставить крапку в історії війни за Залізний трон між представниками дому Таргарієнів.Очікується, що глядачі побачать одразу кілька ключових подій: штурм Драконячої Ями, який призведе до загибелі кількох драконів, масштабну битву на драконах над Божим Оком між Деймоном Таргарієном та Еймондом Таргарієном, а також фінальні сторінки історії королеви Рейніри та короля Ейгона II.Серіал "Дім Дракона" також покаже завершення Танку драконів, прихід до влади Ейгона III та політичні зміни, які визначать майбутнє Вестеросу після однієї з найкривавіших війн у його історії.Раніше портал "Коментарі" повідомляв, коли вийде 2 сезон серіалу "Лицар сімох королівств" і що відомо про його продовження.Також "Коментарі" писали, що залізний трон із серіалу "Гра престолів" продали на аукціоні за приголомшливу суму.
Go to life.comments.ua"Пограбування банку: Нестандартний метод"
Кримінальний трилер Коліна МакІвора заснований на одному з найрезонансніших злочинів у британській та ірландській історії - пограбуванні Northern Bank у Белфасті 2004 року, під час якого викрали 26,5 млн фунтів стерлінгів.
У центрі сюжету - керівник банку Річард Мюррей та працівник сховища Баррі Маккенна. Чоловіки не мають жодного стосунку до кримінального світу, однак стають заручниками обставин, коли злочинці викрадають їхні родини та змушують допомогти здійснити пограбування зсередини. Особливість афери полягає в тому, що організаторам навіть не доводиться заходити до банку - викрадені мільйони вивозять у контейнерах, замаскованих під сміття.
Головні ролі виконали Едді Марсан, відомий за фільмами "Джентльмени", "Шерлок Голмс" і "Дедпул 2", а також Мішель Фейрлі, яку глядачі пам'ятають як Кейтілін Старк із "Гри престолів".
"Морозивник"
Новий горор Елая Рота перетворює один із символів безтурботного дитинства на джерело жаху.
Події розгортаються у маленькому містечку Бейлін-Бей на початку літніх канікул. Діти чекають на знайому мелодію фургона з морозивом, а новий продавець здається привітним і щедрим. Однак після його появи місто охоплює хвиля насильства: діти, які скуштували морозиво, починають нападати на дорослих і перетворюються на неконтрольованих убивць.
Головного антагоніста зіграв Ері Міллен із серіалу "Темне дитя". Його персонаж не схожий на класичного маніяка зі слешерів - він усміхається, ввічливо спілкується з дітьми й спостерігає за хаосом, який сам же створив.
Цікаво, що ідея фільму виникла в Рота понад 20 років тому, але студії вважали сценарій надто жорстоким для екранізації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий виклик для Теда Лассо: вийшов четвертий сезон серіалу про футбольний клуб "Річмонд"
"Мотор Сіті"
Кримінальний трилер Потсі Пончіролі переносить глядачів у Детройт 1970-х.
Головний герой Джон Міллер - ветеран війни у В'єтнамі та робітник автомобільного заводу, якого несправедливо відправляють до в'язниці. Після звільнення він повертається, щоб помститися людям, які зруйнували його життя та відібрали кохану жінку.
Головна особливість стрічки - майже повна відсутність діалогів. Упродовж 103 хвилин герої вимовляють лише кілька реплік, а історію розповідають через музику, монтаж, погляди та дії персонажів.
Головну роль виконав зірка серіалу "Річер" Алан Річсон. Також у фільмі знялися Шейлін Вудлі, Бен Фостер і Пабло Шрайбер.
"Щенячий патруль: Динофільм"
Третя повнометражна частина популярної франшизи відправляє команду цуценят у світ динозаврів.
Під час морської подорожі герої потрапляють у шторм і опиняються на віддаленому острові, де досі живуть доісторичні гіганти. Там вони знайомляться з Рексом - бернським зенненхундом, який пересувається за допомогою спеціального візка, але знає про динозаврів більше за будь-кого іншого. Саме він стає провідником команди у новому небезпечному світі.
До озвучування персонажів долучилися Маккенна Грейс, Дженніфер Гадсон, Террі Крюс, Періс Гілтон і Снуп Догг, а спеціально для мультфільму гурт Backstreet Boys записав нову пісню Bottle Up.
Перед цим американська співачка 24-річна Біллі Айліш отримала головну роль у фільмі "Під скляним ковпаком" - екранізації культового роману американської письменниці Сильвії Плат. Кадри зі знімального майданчика в Торонто опублікувало видання People. Для виконавиці це перша головна роль у повнометражному кіно. Вона втілить Естер Грінвуд - головну героїню напівавтобіографічного твору Плат. Для ролі селебріті змінила імідж: з'явилася з каштановим волоссям до плечей та приміряла вбрання в стилі 1950-1960-х років. На кадрах Айліш позувала в довгій зеленій сукні та червоному в'язаному светрі.
Кримінальний трилер Коліна МакІвора заснований на одному з найрезонансніших злочинів у британській та ірландській історії - пограбуванні Northern Bank у Белфасті 2004 року, під час якого викрали 26,5 млн фунтів стерлінгів.
У центрі сюжету - керівник банку Річард Мюррей та працівник сховища Баррі Маккенна. Чоловіки не мають жодного стосунку до кримінального світу, однак стають заручниками обставин, коли злочинці викрадають їхні родини та змушують допомогти здійснити пограбування зсередини. Особливість афери полягає в тому, що організаторам навіть не доводиться заходити до банку - викрадені мільйони вивозять у контейнерах, замаскованих під сміття.
Головні ролі виконали Едді Марсан, відомий за фільмами "Джентльмени", "Шерлок Голмс" і "Дедпул 2", а також Мішель Фейрлі, яку глядачі пам'ятають як Кейтілін Старк із "Гри престолів".
"Морозивник"
Новий горор Елая Рота перетворює один із символів безтурботного дитинства на джерело жаху.
Події розгортаються у маленькому містечку Бейлін-Бей на початку літніх канікул. Діти чекають на знайому мелодію фургона з морозивом, а новий продавець здається привітним і щедрим. Однак після його появи місто охоплює хвиля насильства: діти, які скуштували морозиво, починають нападати на дорослих і перетворюються на неконтрольованих убивць.
Головного антагоніста зіграв Ері Міллен із серіалу "Темне дитя". Його персонаж не схожий на класичного маніяка зі слешерів - він усміхається, ввічливо спілкується з дітьми й спостерігає за хаосом, який сам же створив.
Цікаво, що ідея фільму виникла в Рота понад 20 років тому, але студії вважали сценарій надто жорстоким для екранізації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий виклик для Теда Лассо: вийшов четвертий сезон серіалу про футбольний клуб "Річмонд"
"Мотор Сіті"
Кримінальний трилер Потсі Пончіролі переносить глядачів у Детройт 1970-х.
Головний герой Джон Міллер - ветеран війни у В'єтнамі та робітник автомобільного заводу, якого несправедливо відправляють до в'язниці. Після звільнення він повертається, щоб помститися людям, які зруйнували його життя та відібрали кохану жінку.
Головна особливість стрічки - майже повна відсутність діалогів. Упродовж 103 хвилин герої вимовляють лише кілька реплік, а історію розповідають через музику, монтаж, погляди та дії персонажів.
Головну роль виконав зірка серіалу "Річер" Алан Річсон. Також у фільмі знялися Шейлін Вудлі, Бен Фостер і Пабло Шрайбер.
"Щенячий патруль: Динофільм"
Третя повнометражна частина популярної франшизи відправляє команду цуценят у світ динозаврів.
Під час морської подорожі герої потрапляють у шторм і опиняються на віддаленому острові, де досі живуть доісторичні гіганти. Там вони знайомляться з Рексом - бернським зенненхундом, який пересувається за допомогою спеціального візка, але знає про динозаврів більше за будь-кого іншого. Саме він стає провідником команди у новому небезпечному світі.
До озвучування персонажів долучилися Маккенна Грейс, Дженніфер Гадсон, Террі Крюс, Періс Гілтон і Снуп Догг, а спеціально для мультфільму гурт Backstreet Boys записав нову пісню Bottle Up.
Перед цим американська співачка 24-річна Біллі Айліш отримала головну роль у фільмі "Під скляним ковпаком" - екранізації культового роману американської письменниці Сильвії Плат. Кадри зі знімального майданчика в Торонто опублікувало видання People. Для виконавиці це перша головна роль у повнометражному кіно. Вона втілить Естер Грінвуд - головну героїню напівавтобіографічного твору Плат. Для ролі селебріті змінила імідж: з'явилася з каштановим волоссям до плечей та приміряла вбрання в стилі 1950-1960-х років. На кадрах Айліш позувала в довгій зеленій сукні та червоному в'язаному светрі.
Go to gazeta.ua
Американський актор Вінсент Пасторе, відомий за роллю Сальваторе "Біг-Пуссі" Бонпенсіеро у культовому серіалі HBO "Клан Сопрано", помер у віці 80 років.
Про смерть артиста повідомило видання The New York Times. Тіло виявили в будинку зірки в Бронксі, Нью-Йорк. Давній приятель Вінсента переймався, оскільки той протягом декількох днів не виходив на зв'язок. Він навідався до актора, проте на його візит ніхто не відреагував. Тоді звернувся до рятувальників, які, потрапивши в будинок, виявили, що Пасторе помер. Точна причина смерті теж не розголошується. Однак зазначалося, що актор пішов з життя з природних причин.
Після розлучення з Ненсі Берке у нього залишилися донька Рене, онука, сестра Саллі Моллой та брат Джон Пасторе-молодший.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Роберт Дауні-молодший отримає рекордний гонорар за нову роль у "Месниках"
До популярності у "Клані Сопрано" Вінсент Пасторе мав значний досвід роботи в кіно та на телебаченні. Він часто грав персонажів, пов'язаних із кримінальним світом, зокрема мафіозних виконавців і капо.
Роль Сальваторе Бонпенсіеро стала однією з найвідоміших у його кар'єрі. Його герой, якого також називали Біг-Пуссі, був другом головного персонажа серіалу Тоні Сопрано. Серіал стартував у 1999 році та став одним із найуспішніших проєктів HBO.
Пасторе також знімався у фільмах "Славні хлопці" (1990), "Шлях Карліто" (1993), "The Jerky Boys" (1995) та інших стрічках. Після завершення роботи у "Клані Сопрано" він брав участь у реаліті-шоу, зокрема Celebrity Apprentice, Celebrity Family Feud і Dancing With the Stars.
Нещодавно у віці 80 років пішов з життя зірка "Гри престолів" Британський актор Том Чедбон. Повідомили, що Чедбон помер минулими вихідними. Причину смерті родина та близьке оточення актора вирішили не розголошувати. На смерть актора відреагували й колеги. Британська акторка Ліза Бауерман, яка працювала з Чедбоном над проєктами всесвіту "Доктора Хто", зізналася, що новина стала для неї потрясінням. Чедбон за свою кар'єру зіграв понад 120 ролей у кіно та на телебаченні. Хоча йому рідко діставалися головні ролі, його персонажі добре запам'ятовувалися глядачам.
Go to gazeta.uaJoin to the Platform
Слово і Діло3.5 thous. of news
Texty.org.ua1.9 thous. of news
Радіо Свобода16.3 thous. of news
Український тиждень1.3 thous. of news
Еспресо21.6 thous. of news
Бабель8.6 thous. of news
New Voice77.3 thous. of news
Громадське радіо8.6 thous. of news
Дзеркало Тижня22.1 thous. of news
Суспільне82.4 thous. of news
Українська правда25.2 thous. of news
Last comments
Польські посадовці обурилися комунікацією Володимира Зеленського щодо ракет для Patriot
Болгарія погрожує заблокувати 21-й пакет санкцій ЄС проти РФ, якщо з нього не приберуть главу РПЦ Кирила та співзасновника "Лукойла"
Vitalii3 Jul. 20:02В політиці шлюхи не переведуться ніколи.
Двоетапна перевірка у месенджерах: як налаштувати WhatsApp, Telegram, Signal, Viber і Messenger
Росія завдала ракетно-дронового удару по Україні, ППО збило 82 безпілотники
Білорусь втратила частину можливостей допомагати рф атакувати Україну - ЛещенкоVitalii27 Jun. 21:22Хтось ще слухає що каще СерЛещ?!
Механіки застерігають від купівлі цих дорогих автомобілів
samohodbox.com.ua22 Jun. 16:26Найбільша проблема дорогих автомобілів починається не з купівлі, а з першого серйозного ремонту.На практиці власники часто стикаються не лише з високою вартістю робіт, а й з пошуком правильних запчастин. Особливо коли мова йде про Range Rover, Mercedes-Benz, BMW або Porsche.Саме тому перед покупкою будь-якого преміального авто варто заздалегідь перевірити доступність та вартість основних вузлів і запчастин. Багато корисної інформації про OEM-номери та підбір деталей можна знайти на SamohodBox.Надійність автомобіля — це не лише бренд на капоті, а й вартість його утримання.
Голова Пентагону вперше за тривалий час прибув на міністерський саміт НАТО: не стримувався у критиці союзників та зробив заяви щодо України – подробиці (Відео)Vitalii18 Jun. 17:19When morons are in charge of the USA. :(- Центр протидії дезінформації викрив російську кінопропаганду як системну загрозу
Українців попередили про штрафи за камуфляж: коли «піксель» може стати проблемою
Нейт9 May. 14:09Військова і вважаю що носіння форми цивілами це аморально, для мене це на рівні як начепити чужі ордени (ну тобто тіпа приписуєш собі заслуги і досягнення яких ніколи не мав). Виняток - тактичний одяг у волонтерів, вони хоч і не воюють але роблять для перемоги не менше. Ну тобто або працюй на перемогу або не допускай щоб про тебе думали що ти працюєш на перемогу коли це не так- Втрати військ рф перевищують їхнє поповнення - Жмайло
- СБУ розслідує вербування «злодієм в законі» мешканців Львівщини для роботи на спецслужби РФ
Музей збройних сил у німецькому Кобленці заборонив українцям відвідувати експозицію
Ihor Chaban14 Apr. 16:13Бояться що би що???😅
Угорці обрали свободу, це добра новина для України і Європи - Мерц- На Закарпатті озброєний чоловік викрав жінку з дитиною, при спробі затримання стріляв у поліцейськогоIhor Chaban14 Apr. 15:59Ужас, народ божеволіє!
«Сяйво» обходить конкурентів: Українці обрали назву національної LLM
Alexander30 Mar. 21:47Це просто крінж- Для важкої роботи. Renault планує запустити 350 людиноподібних роботів на своїх заводахIhor Chaban25 Mar. 13:25350 людей залишуться без роботи! жесть!
- Передача МіГ-29 Україні була хибним рішенням – президент Словаччини
SR-Team8 Feb. 10:58цитата-Жодна інша країна не вчинила так, щоб після передачі власного озброєння стала покладатися виключно на допомогу своїх сусідів", хочу нагадати ,а Україна за Будапештом як позбулася своєї зброї ,ядерної,літаків ТУ-160 ,теж надіялась на так звані "гарантії" !Щось слабонькі у нас дипломати ,не вміють 'дипломатично"по морді врізати!!! 
Військові показали, як нині виглядає Куп'янськ
Підтримка (Support)30 Dec. 2025 15:48Сумно ((- Зеленський обговорив з Мерцом підготовку до зустрічі з Трампом
Леонід Биков26 Dec. 2025 19:45Балакай не балакай, а путлєр на своїй хвилі... - Російські спецслужби вербують агентів через TelegramНейт1 Dec. 2025 06:35особисто стикалась ще з іншими методами, військова але думаю цивіли теж можуть зіткнутись з чимось схожим. коли десь в публічних чатах пишеш про свої проблеми (думаю особливо коли це невдоволення своїм командуванням, невдоволення владою або невдоволення роботою правоохоронних органів) то в особисті пишуть люди які тіпа тебе підтримують, більшість наші і пишуть щиро але серед них є і русня. так от з тих хто мені писав один одразу почав з того що він кацап і пропонує перейти до них, звісно одразу послала і заблокувала. а другий довго прикидався нашим (можливо навіть з окупації) і його видавало тільки те що якось надміру цікавили такі речі як де я, де мій підрозділ, скільки нас тут і так далі.. звісно я йому ніхєра не казала і теж залокувала але по факту він тупо намагався маніпулювати і цілком можливо що є лохи які через брак досвіду через отаких от нахаляву нададуть кацапам інфу самі того не розуміючи. самим цим ситуаціям мабуть більше року але можливо кацапи продовжать отак вишукувати людей у яких є певні проблеми які в теорії можуть зробити їх вразливими до маніпуляцій, при тому деякі все ж вміють прикидатися своїми тому все шо нам залишається це звертати увагу на підозрілі моменти типу надмірної цікавості і не довіряти нікому
Ранкова звичка, яка підсилює мозок і допомагає отримати підвищення — що показало дослідження
Village UA23 Nov. 2025 23:52пити каву?- Небезпечна рослина сусіда почала "захоплювати" чужий двір: відео вразило МережуVillage UA22 Nov. 2025 11:19кропива?
- Топ-7 собак, які ніколи не втомлюються: породи для по-справжньому активних сімейVillage UA22 Nov. 2025 11:14там 100% є хаскі)
- Трамп зробив гучну заяву про втрату Україною територійVillage UA22 Nov. 2025 11:12голодний дєдок, вже мікрофон жере)
- Яка зброя реально змінить ситуацію на фронті: експерт відповівVillage UA21 Nov. 2025 18:55якісна)
- Трамп оголосив дедлайн для погодження Україною мирного плануVillage UA21 Nov. 2025 18:54трамп гнилий дєд, який постійно забуває випити таблетки)
- Анджеліна Джолі в ТЦК: Мережа вибухнула мемамиVillage UA5 Nov. 2025 22:22такі новини мені подобаються!
- Орбан розкритикував "невдячність" Києва за підтримку від УгорщиниVillage UA4 Nov. 2025 23:02коли його вже викинуть у вікно?
- Квіти, що захищають оселю від зла й негативуVillage UA4 Nov. 2025 19:00валерянка?
Фіналісти конкурсу кумедних фото природи 2025 — коли переможець неважливий
Miro Baida3 Nov. 2025 19:22Дійсно хороша новина- Чому не можна віджимати пакетик чаю: багато хто не знаєVillage UA2 Nov. 2025 13:56в кого?
- Новорічний зворотний відлік: скільки днів до зустрічі 2026 рокуVillage UA1 Nov. 2025 12:10а хто зустрічатись має?
- Розвідка США розкрила несподівані постачання для війни РФ: що приховують Китай і МоскваVillage UA30 Oct. 2025 11:57моцква пишеться з маленької)
- Туск розніс Орбана: лідер найбіднішої країни в ЄС "зачарований Москвою"Village UA28 Oct. 2025 21:44фото супер!🤣
- Навіщо досвідчені господарі залишають кореневища від капусти після збору врожаю на городіVillage UA24 Oct. 2025 14:14щоб поламати об них ноги.
- Зеленський прибув з візитом до Лондона: з ким зустрінеться президент УкраїниVillage UA24 Oct. 2025 14:13з кимось)
- Росія створила фейковий Telegram, який стежить за користувачами — ЦПДПідтримка (Support)21 Oct. 2025 23:33А оригінальний тоді що робив? ))
- Рада продовжила воєнний стан і мобілізацію, а Бережну призначили міністеркою культури. Головне за день
Лютий Махновець21 Oct. 2025 22:12"міністерка"?... а якби чоловік, то - "мініструк"?...