Search trend "20 березня свято"

Батьківство – це завжди непросто, адже немає достовірного плану чи покрокової інструкції, як правильного виховувати дитину. Проте турботливі батьки щодня намагаються бути опорою для своїх дітей, навчити їх важливих життєвих цінностей, дарують любов та підтримку навіть тоді, коли самі не знають, як правильно діяти. Для того щоб віддячити матусям та акцентувати на важливості їхньої ролі в житті кожної людини, у травні відзначають День матері. Проте в червні відзначають не менш важливе свято – День батька. Свято поступово набирає популярності, адже в суспільстві дедалі більше говорять про роль тата у вихованні дітей, підтримці родини та формуванні здорових емоційних зв'язків.Коли День батька у 2025 році: дата й історія свята У 2019 році тодішній президент України Петро Порошенко підписав указ №274/2019, яким було встановлено щорічно відзначати День батька у третю неділю червня. У тексті документа зазначено, що свято запроваджено "з метою створення сприятливих умов для зміцнення інституту сім'ї як основи суспільства і визнання на державному рівні ролі батька у вихованні дітей". Тобто, якщо сім’я є основою кожного суспільства, то батько – незамінна опора. Тато з сином, фото: frееріkВсесвітній день батька, як і в Україні, відзначають у другій половині червня. Історія свята сягає початку ХХ століття, вирішальну роль зіграла американка Сонора Смарт Додд. Вона виросла у багатодітній родині, де було п'ятеро дітей, але виховував їх батько самостійно. Після того як її батько помер, Сонора вирішила вшанувати його пам’ять та виступила з ідеєю запровадити спеціальний день, присвячений усім відповідальним і турботливим татам. Її пропозицію не одразу сприйняли на офіційному рівні, проте вже до початку ХХІ століття свято поширилося світом. Так третя неділя червня стала датою, коли в більш ніж 80 країнах світу відзначають День тата.Проте не всі держави дотримуються такого ж принципу. Так, в Італії, Іспанії, Швейцарії та ще в низці країн День батька припадає на 19 березня – день ушанування святого Йосифа, якого вважають зразком турботливого батька. У Німеччині це свято нерозривно пов’язане з Вознесінням Господнім, тож щороку дата змінюється залежно від церковного календаря. Загалом день святкування значною мірою залежить від культурних, релігійних та історичних особливостей кожного регіону. День батька в Україні: традиції святкування Свято почали відзначати в Україні відносно нещодавно, тому усталених традицій нині немає. Проте найвищою цінністю для багатьох батьків є щира увага та турбота з боку дітей. Цікаво також те, що цього дня варто привітати не лише татусів, а також вітчимів, дідусів та інших членів родини, які відіграють важливу роль у родоводі. Тобто тих людей, які є батьками, або хранителями роду. Українці відзначають це свято по-різному, залежно від життєвих обставин. Комусь доводиться вітати рідних аудіо- чи відеодзвінком, тоді як інші влаштовують застілля, збираючи всю родину разом.День батька, фото: frееріkУ будь-якому разі не варто просто нехтувати цим днем, адже навіть невеликі прояви уваги, наприклад листівка від онуків або саморобний торт, будуть цінними. Якщо у вас є можливість, проведіть цей день разом із найріднішими. Звичайна прогулянка, рибалка, спільна поїздка на природу – це один день із життя, який залишить теплі спогади на роки. 

10-11 травня складно буде узгодити свої плани з планами рідних і знайомих. Люди не чутимуть одне одного. Укладені заздалегідь домовленості скасовуватимуться. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Будьте готові до експромту, - говорить астрологиня. - Покладайтеся на себе. Намагайтеся нікуди не поспішати. Нові знайомства не принесуть приємних емоцій. Справити позитивне враження на співрозмовника буде складно. Не час робити великі покупки. Навряд чи вони виявляться вдалими. Уповільнюється обмін речовин. Їжте менше, але частіше. Перевіряйте термін реалізації продуктів. Частіше траплятимуться випадки харчового отруєння. Новий курс лікування краще розпочати в середині наступного тижня. Найскладніше почуватимуться цими днями Раки, Близнюки та Діви. Не вішайте носа, бо скоро свято буде і на вашій вулиці. На сьомому небі від щастя будуть Овни, Терези і Скорпіони. Ці вихідні подарують вам свободу вибору і безкінечні можливості". Овен (21 березня - 20 квітня) Не поспішайте складати плани на майбутнє. Тихіше їдеш - далі будеш. Придивіться до конкурентів, проаналізуйте успіхи та невдачі. Скористайтеся можливістю отримати другу вищу освіту. Це допоможе збільшити заробітки. Телець (21 квітня - 20 травня) Змініть інтер'єр в оселі. Вдало пройде ремонт, який розпочнете в суботу. Від ваших рішень багато чого залежатиме. Заробітна платня збільшиться, але й вимоги зростуть. Не чекайте, що щось вирішиться без вас. Наполеглива праця допоможе збільшити заробітки. Близнюки (21 травня - 21 червня) Зміни не забаряться. Проявіть себе як сильний лідер і непересічна особистість. Хороша робота сама вас знайде. Більше часу присвячуйте самоосвіті. Не зупиняйтеся на досягнутому. Гроші йтимуть до ваших рук. Рак (22 червня - 22 липня) Вдалий час, аби купувати нерухомість. Будете задоволені від того, як вигідно вклали гроші. Цікаві пропозиції надійдуть від колишніх колег. Розгляньте їх та не баріться з відповіддю. Від цього залежатиме, наскільки успішними і багатими ви будете. Лев (23 липня - 23 серпня) Не відмовляйтеся від шансів. Не бійтеся перепон. Доля даватиме їх для того, щоб застерегти і дати час добре все обдумати. Велику роль відіграють друзі. Вони зроблять набагато більше, ніж родичі. Діва (24 серпня - 23 вересня) Заробітки не настільки високі, як ви собі уявляли, але відмовляти собі у чомусь не доведеться. Тримайте на відстані підлеглих, аби не змогли вас підсидіти. Скоро вам вдасться накопичити солідний капітал і спланувати фінансову політику на кілька років вперед. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ці два знаки мають найсильнішу інтуїцію: хто повинен прислухатися до себе, якщо хоче стати успішним Терези (24 вересня - 23 жовтня) Все складеться добре у тих, хто любить свою справу. Не втікайте від додаткових обов'язків. Вони допоможуть вам розкритися наповну. Частіше радьтеся з коханими. Це найбільш надійні бізнес-партнери і соратники. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Це час ініціативних і наполегливих. Кризи не відчує той, хто зароблятиме у кількох місцях водночас. Скільки б грошей не було у кишені, не забувайте про економію. Відмовтеся від кредитів. Їхнє повернення стане для вас тягарем. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Це період особливих змін на краще. З'являться можливості, яких ви не помічали раніше. Більшого досягатиме той, хто не боїться експериментувати. Не опустіть свій шанс розбагатіти. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Не варто змінювати колектив, шукати собі помічників. Оточите себе самозванцями. Зачекайте до кінця місяця. Тоді зможете підшукати справжніх професіоналів. Добре заробити вдасться, якщо виставите на продаж речі, якими не користуєтеся. Водолій (21 січня - 20 лютого) Зараз ви здатні покорити будь-кого. Не вагайтеся, якщо хочете чогось досягти. Не варто економити на речах, які плануєте використовувати для щоденного вжитку. Вдалий період, аби купити авто. Підшуковуйте нерухомість для своєї сім'ї. Риби (21 лютого - 20 березня) Ці вихідні приємно вразять та змусять усміхнутися. З нього розпочнеться ваш травень. Удача супроводжуватиме щодня. Невеликі епізодичні надходження грошей допоможуть купити усе, що планували. Придбання нерухомості плануйте на кінець місяця. У травні гроші йтимуть до кишені креативних. Не намагайтеся усе пояснити за допомогою логіки. Довіртеся долі і працюйте на результат. Астрологиня зробила фінансовий прогноз на травень і розповіла, на кого чекають багатство і процвітання.

Сьогодні, 20 березня, християни відзначають найважливіше церковне свято в році.

20 квітня — Великдень для православних і католиків. Як його святкують у Кропивницькому, розповідають настоятель римо-католицького храму Ростислав і архієпископ ПЦУ Марк

Церемонія вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка відбулася в Національній філармонії 9 березня. Цьогоріч лауреатів найвищої у країні відзнаки за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва визначили в семи з восьми номінацій. Серед них була одна нова "Декоративно-прикладне мистецтво". У категорії "Літературознавство та мистецтвознавство" переможця не обрали. Грошова винагорода становила 484&thіnsр;480 гривень. Про цьогорічних лауреатів розповідають члени комітету з Шевченківської премії ЛІТЕРАТУРА Поет Юрій Іздрик за книгу поезій "Колекція" Василь Кузан, письменник: Студенти різних регіонів України серед п'яти улюблених сучасних поетів називають Юрія Іздрика. Його цитують, на нього посилаються як на авторитет не тільки в літературі. Юрій Іздрик відомий не лише як поет і прозаїк, переможець конкурсу "Книга року ВВС-2009" зі збіркою оповідань "Таке". Його знають і як художника, учасника й організатора різних перформансів, актора, який знявся у фільмі Ірини Цілик "Я і Фелікс", редактора та видавця журналу "Четвер" разом із Юрієм Андруховичем. А його оголена фотосесія 2020 року спричинила скандал у нашому наскрізь пуританському суспільстві, яке свято сповідує подвійну мораль. Знімки увійшли до збірки віршів Nаkеd Оnе, що містила відверті світлини письменника, пози якого пародіювали класичні картини та скульптури. За це прогресивні українські жінки нагородили Юрка премією "Золотий ліфон" як най­сексуальнішого митця. У літературі Юрій Іздрик є представником "станіславського феномена", одним із тих авторів Івано-Франківщини, які зреалізували український варіант постмодернізму. Саме через призму цього напряму варто оцінювати творчість цього культового письменника й аж ніяк не з точки зору якогось там реалізму. А сучасний постмодернізм це процес творення літератури без дотримання будь-яких правил і меж, сповнений жанрових і стильових інсталяцій, пошуку нових форм вираження та засобів самореалізації, нової мови. Загальносвітові тенденції постмодернізму в Іздрика приправлено специфічними національними рисами іронією та сарказмом, підвищеною політизованістю, пошуком ідей, які мали б об'єднувати. Особливе місце в його творчості, зокрема в поезії, посідає стьоб знущально-агресивний, сповнений парадоксів, насмішкувато-іронічний метод у мистецтві, невіддільний від способу життя. Роздуми про існування людини, теми війни, релігійності, буденності та швидкоплинності буття й часу, мотиви віри у свої сили, Бога, любов і вірність сповнюють часто символічні тексти Іздрика. Нагромадження художніх тропів, зокрема незвичних, суперечливих, часто шокувальних порівнянь, епітетів, метафор, нанизування образів, довільне, інколи пародійне цитування відомих творів класиків, фрази з Біблії, музичні терміни, філософські категорії, елементи психоаналізу створюють певну текстову анархію. Вона дає змогу знаходити нові сенси, глибинні підтексти, надтексти, інтертексти. Письменник ніби створює простір і дає матеріал для тлумачення власних віршів, таким чином долучаючи читачів до процесу співтворення. Читання органічного й експериментального Іздрика з його протестом проти минулого та бажанням першим створити щось нове подібне до приймання контрастного душу: не всі до цього готові. Та й не кожному це потрібно. Саме тому Юрка або сприймають і люблять усім серцем, або відштовхують, не розуміють, проклинають та піддають суспільній анафемі. ПУБЛІЦИСТИКА ТА ЖУРНАЛІСТИКА Журналіст Павло Казарін за проєкт "Публіцистика воєнного часу в інтернет-виданні "Українська правда" Вадим Карп'як, журналіст: Хороша публіцистика завжди апелює до тонких моментів, зрозумілих людям конкретно в цей історичний момент. Ви можете нині прочитати прекрасні публіцистичні тексти 1990-х або Івана Франка. Вони стилістично чудові, але не сприймете й половини натяків, які давали автори. Адже вони реагували на ситуацію навколо та вживали метафори й порівняння, зрозумілі читачам того часу. Це цінність такої літератури та її прокляття. Павло Казарін володіє унікальною, мені здається, здатністю трохи розширяти часові межі публіцистики. Коли прочитаєте його книжку "Дикий Захід Східної Європи" 2021 року, здивуєтеся, наскільки актуальна. Хоча вона про 2014-й і трохи пізніше, але читається так, ніби написана буквально щойно. Тексти Павла це публіцистика чітких визначень, простих речень і глибоких думок. Якось в одному зі своїх есеїв він сказав, що завдання журналістики пояснювати країні саму себе. Виступаючи на врученні Шевченківської премії, Павло ще уточнив, що під час війни це також завдання постійно нагадувати та відстоювати цінності. Публіцистика Павла Казаріна це якраз про цінності. Про те, що за нинішніх умов ми легко можемо втратити орієнтири, шукаючи "своїх чужих". Але є якісь базові речі, основні для всіх людей, як-от гідність, що не девальвуються залежно від політичної чи геополітичної ситуації. КІНОМИСТЕЦТВО Режисер Олесь Санін, оператор Сергій Михальчук і композиторка Алла Загайкевич за повнометражний ігровий фільм "Довбуш" Андрій Халпахчі, кінознавець: Два роки поспіль українське кіно не отримувало Шевченківської премії. Комітет розглядав пропозиції та вважав, що немає гідного фільму. Щоправда, торік в іншій категорії "Публіцистика та журналістика" все ж нагородили авторів документальної стрічки "20 днів у Маріуполі". Цього року в номінації "Кіномистецтво" було подано тільки одну роботу. Це прикро й не зовсім зрозуміло, адже були й інші гідні кандидати. Могло би стати кілька претендентів, а так видавалося, що конкуренції немає. Олесь Санін, учень відомого режисера Леоніда Осики, продовжує традицію українського поетичного кіно. Він працює повільно та ретельно. "Довбуша", який вийшов на екрани 2023-го, теж робив довго п'ять років. Це цікавий феномен поєднання художньої вартості зі спрямованістю на широку аудиторію. Фільм не тільки майстерно знятий, а й зроблений для масового глядача, що важливо сьогодні для українського кіно. В Олеся Саніна яскрава зображувальна сторона те, що ми називаємо картинкою. Стрічка також має ритм, який тримає від початку до кінця. Це один із касових рекордсменів у національному прокаті (зібрав 68 млн грн, посів третє місце у списку найкасовіших українських фільмів після анімації "Мавка. Лісова пісня" та комедії "Я, ти, він, вона". Країна). Цікава сторона фільму в тому, що він не історичний у прямому значенні цього слова, а про міфічного героя. Зроблений на фольклорному матеріалі й історичних реаліях. Водночас сьогодні, безумовно, рефлексує про події війни, захист України та виборювання її свободи. Ці паралелі очевидні. Окрім режисури, ми відзначили роботу оператора Сергія Михальчука та музику композиторки Алли Загайкевич. Олесь Санін нині вже досвідчений режисер із певним доробком: його "Мамай" і "Поводир" також були помітними фільмами у вітчизняному кінопроцесі. Безумовно, це теж враховувалося. Але подавали на Шевченківську премію Саніна та його колег саме за "Довбуша", і комітет визнав їх гідними нагороди. МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО Скрипалька Богдана Півненко за концертні програми 20192024 років і композитор Олександр Шимко за сакральну містерію "Вирій" для мішаного хору, автентичних голосів, сопрано та симфонічного оркестру на стародавні молитовні, біблійні та українські народні тексти Богдана Фроляк, композиторка: Сакральна містерія "Вирій", за яку відзначили композитора Олександра Шимка, це самобутній і масштабний твір. Прем'єра відбулася 2022 року у Вроцлавській філармонії силами українських і польських музикантів. Прекрасне виконання об'єднало на одній сцені Симфонічний оркестр Варшавської філармонії, Національну заслужену академічну капелу України "Думка", хор Вроцлавської філармонії, ансамбль автентичного співу "Божичі", солістів Тетяну Журавель та Андрія Ляшука. А диригував відомий польсько-український диригент, амбасадор української музики в Польщі та світі Роман Ревакович. Богдана Півненко, нагороджена за концертні програми 20192024 років, скрипалька-солістка, а також художня керівниця Національного ансамблю солістів "Київська камерата". Власне з цим камерним оркестром вона презентує українську музику за кордоном на високому рівні. Богдана постійно виступає з новими творами вітчизняних композиторів, які часто пишуть і присвячують їх саме їй. Вона є однією із знаних і впізнаваних представниць нашої музичної культури, яка невтомно працює на благо України. Вибір лауреатів є завжди важким, бо всі, хто пройшов до третього туру, були гідні нагороди. Ситуація в номінації "Музичне мистецтво" особливо складна через те, що вона об'єднує в собі композиторів і виконавців. Обирати важко, бо це насправді різні види діяльності. Також незрозуміло, що робити з представниками популярної музики, адже порівнювати її з академічною неможливо й недоречно. Другий рік поспіль нам вдається присудити дві премії в цій галузі за рахунок номінацій, в яких вона не була присуджена. Ми в комітеті постійно порушуємо питання про розділення категорії на дві "Композиторська творчість" і "Виконавське мистецтво". Колись так і було. ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО Режисер-постановник та автор лібрето Василь Вовкун за оперу "Лис Микита", балет "Тіні забутих предків", модерн-балет "Пізнай себе" й театралізовану кантату "Псальми війни" у Львівській національній опері Ганна Веселовська, театрознавиця: Лауреатом Шевченківської премії в театральному мистецтві став генеральний директор художній керівник Львівського національного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Василь Вовкун. Його відзначили як режисера-постановника сценічних творів, що отримали значний розголос і визнання у глядача та професійної критики, опери "Лис Микита" та балету "Тіні забутих предків", обидві прем'єри на музику композитора Івана Небесного. Крім того, Василя Вовкуна нагородили як автора лібрето та постанов­ника модерн-балету "Пізнай себе" на музику Дмитра Данова і театралізованої кантати "Псальми війни" на музику Євгена Станковича. Усі ці мистецькі події відбулись у Львівській національній опері протягом останніх п'яти років. Як наслідок творче обличчя поважного колективу істотно змінилося. Національне в репертуарі перестало бути еквівалентом провінційної шароварщини. Обраний Василем Вовкуном шлях змін вітчизняної оперної сцени, який він сам визначив як програму "Український прорив", розпочався ще в 1990-х. Тоді він як режисер-­постановник масштабних музично-театральних дійств робив перші спроби принципово змінити репертуарну оптику наших музичних театрів. А після того як 2017 року очолив Львівський театр опери та балету, ініційований ним "український прорив" таки здійснився. Не варто думати, що це був простий і безхмарний шлях. Але він став системним і результатним. Починаючи від відновлення легендарного твору Євгена Станковича "Коли цвіте папороть" і запрошення німецького режисера Андреаса Вайріха для постановки опери "Страшна помста" цього ж композитора до останніх мистецьких подій постановок новітніх українських опер і балетів. ВІЗУАЛЬНІ МИСТЕЦТВА Художниця Жанна Кадирова за персональну виставку "Траєкторії польотів" Віктор Сидоренко, художник: Мисткиня Жанна Кадирова отримала премію за персональну виставку "Траєкторії польотів", яка була експонована в РіnсhukАrtСеntrе у 20232024 роках і метафорично розкриває два горизонти України той, що походить із минулого, та інший, який рухає сьогодення. Під час розгляду робіт відбуваються не тільки експертиза й оцінювання самих творів, а й місця та ролі конкретного художника в суспільному просторі. Зважуються його популярність, затребуваність праці, сучасний характер творчості. Жанна Кадирова активна учасниця групи Р.Е.П., що виникла на хвилі Помаранчевої революції. Популярність їй принесла виставка "Діаманти" 2006 року в Центрі сучасного мистецтва при Києво-Могилянській академії, твори якої засвідчують прихильність до розроблення авторської техніки скульптури, "коштовні камені", зроблені з кахлів, цементу та монтажної піни. Жанна брала участь у чотирьох Венецій­ських бієнале, багато виставляється за кордоном. Кияни знають її скульптуру "Форма світла" на Пейзажній алеї. На прикладі виставки "Траєкторії польотів" спостерігаємо бажання художниці утвердити сучасного глядача в неодмінності перемоги, а майбутнього в тому, що мистецтво це теж зброя. Нагадаю, що її проєкт "Паляниця" зібрав понад 7 мільйонів гривень на підтримку Збройних сил України. ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО Майстри петриківського розпису Валентина Карпець-Єрмолаєва, Андрій Пікуш, Марія Пікуш і Наталія Рибак за мистецький проєкт "Петриківський розпис: на захисті ідентичності" Віктор Сидоренко, художник: 2024 року в системі відзначення Шевченківською премією після довгої паузи з ініціативи президента України відновили номінацію "Декоративно-прикладне мистецтво". Повною мірою логічним є присудження премії за мистецький проєкт "Петриківський розпис: на захисті ідентичності". Нагороду отримали Валентина Карпець-Єрмолаєва, Андрій та Марія Пікуші, Наталія Рибак майстри української петриківки, що зародилася на Дніпровщині наприкінці ХІХ століття. Приємно пригадати, що, коли у стінах Національної академії мистецтв України торік відбувалася виставка майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема й петриківки, вона набула неабиякого культурного розголосу. Художники щедро ділилися з охочими основами майстерності виконання петриківського розпису. Світове визнання петриківки пам'яткою нематеріальної культурної спадщини в поєднанні з її національним визнанням красномовно свідчить про значний інтерес мистецької спільноти до українських народних традицій та їх подальше плекання.

Святкування Вербної неділі завжди відзначають за сім днів до Великодня, який святкуємо 20 квітня. А значить Вербну неділю відзначаємо 13 квітня. Це свято називають ще Вхід Господній в Єрусалим. В цей день віряни йдуть до храмів і освячують вербові гілочки. Gаzеtа.uа розповість про традиції цього дня, що заборонено робити, а що дозволено. Історія свята Вербна неділя - одне з найголовніших християнських свят, яке пов'язане зі святкуванням Великодня. В цей день Ісуса Христос увійшов до Єрусалиму. Атрибутом свята є саме вербові гілочки, які спочатку освячують в храмі, щоб потім ними жартома "побити" рідних та друзів. Верба в нашій країні замінила пальмові гілочки, якими вітали іудеї Ісуса Христа в Єрусалимі. Це - перша рослина, яка починає квітнути навесні, а тому наші предки вірили, що вона символізує пробудження природи. Що треба робити у Вербну неділю Віряни йшли до храму, де слухали богослужіння, а потім освячували гілочки верби. Пізніше деякі з них садили у саду чи на городі. Такий же звичай існує і на околицях міста Земмерінґ в Австрії. Історики вважають, що ця процедура мала більше символічне значення, наче очищувала поле від негативу. Інші гілки ставили в хаті біля ікон. Цікава традиція пов'язана з вербними гілочками. Молоді дівчата і хлопці брали їх і злегка "били" тих, хто лишився вдома і не ходив на службу. При цьому примовляли: "Не я б'ю - верба б'є, За тиждень Великдень". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Великдень-2025: коли святкують римо-католики та православні Також бажали один одному здоров'я і достатку: "Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!". Віряни вірили, що освячена верба допомагає захистити оселю від води та вогню, дарує мешканцям міцне здоров'я. Тому гілочки обов'язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року. Що не можна робити не займалися важкою фізичною працею; не шили, не вишивали і не в'язали; не сварилися і не лихословили. Також заборонено пишно святкувати. Якщо у людини був день народження, святкування проходило тихо і спокійно. Все ще триває Великий піст, тому під забороною м'ясо, яйця, молочні продукти. Цього року "Масляний тиждень", який передує Великому Великодньому посту, розпочався 24 лютого і тривав до 2 березня. Традиційною українською стравою, характерною для цього періоду були вареники. Ще колись козаки жартували: "На Масницю й турки вареники їдять!". Так що, основна страва Масниці це вареники з сиром залиті маслом та сметаною. Пекти млинці українки стали вже у ХХ столітті.

26 березня за новим стилем відзначають Собор архангела Гавриїла. Його вшановують на честь подяки небесному посланцю, який сповістив Діву Марію про народження Спасителя людства. У писаннях сказано, що архангел Гавриїл був обраний Богом, щоб донести до Богородиці благу звістку. Також архангел охороняв Богородицю під час її земного життя. Він повідомив Йосипу Обручнику про таємницю втілення Ісуса Христа, а пізніше попередив про підступність Ірода і підказав тікати до Єгипту з Немовлям і Богородицею. Свято 26 березня за старим стилем - день пам'яті святого Никифора, патріарха Константинопольського. Прикмети У народному календарі 26 березня - свято Гавриїл Благовіст. якщо цього дня заморозок - буде врожай ярого хліба; погода ясна і тепла - до врожаю фруктів; верба зацвіла - пора пасіку виставляти; багато "сережок" на вербі - рік буде врожайним і багатим. Також у народі помічають - якщо зазеленіла черемха, то можна садити ранню картоплю. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли постувати в 2025 році: збережіть нові дати за церковним календарем Що можна робити У архангела Гавриїла просять допомоги в зціленні від хвороб, захисту для худоби, домашніх тварин і бджіл. Святий береже мисливців від нападу хижих звірів, а рибалок - від нещасть на воді. У народі вважають, що цього дня архангел спускається з небес, щоб виконати бажання людей, тому святому потрібно обов'язково помолитися. Що не можна робити Сьогодні не можна робити - сваритися, ображатися, злитися, лихословити, ображати будь-кого, відмовляти в допомозі. З Гавриїла Благовіста традиційно починаються весняно-польові роботи, тому за старих часів із цього дня вже заборонялося займатися прядінням. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

20 березня 321 року римський імператор Костянтин Великий видав указ про те, що неділя має бути вихідним. До ІV ст. головним днем тижня для християн була субота. У Стародавньому Римі дотримувалися язичницьких традицій, які перейняли від греків епохи Олександра Македонського. Римляни називали дні тижня відповідно до язичницької релігії. У неділю вони вклонялися Сонцю, понеділок - Місяцю, вівторок - Марсу, середу - Меркурію, четвер - Юпітеру, п'ятницю - Венері, а в суботу - Сатурну. Оскільки Сонце управляє планетами, то саме день Сонця був головним для римлян. 364-го на Лаодикійському соборі було ухвалене остаточне рішення представниками церкви щодо дня поклоніння. Церковний указ заборонив святкувати суботу: християни "не повинні юдействувати і перебувати в дозвіллі в суботу, але повинні працювати в цей день. Але день Господній вони повинні особливо вшановувати, будучи християнами, і по можливості не працювати" (канон 19). Тим, хто не погодиться, погрожували прокляттям та вигнанням з громади - "анафемою". Після придушення римлянами повстання і зруйнування в 70 році Єрусалима багато християн втекли з Юдеї. Їх називали юдейською сектою: вони дотримувалися таких юдейських обрядів, як обрізання та вшанування суботи. Імператор Адріан заборонив дотримуватися цієї релігії. Тому нові християни, серед яких у ІV ст. домінували колишні язичники, погодилися на ці зміни без спротиву. Історики стверджують, що указ Костянтина Великого поєднав язичницький головний день Сонця і щотижневе християнське свято. Таким чином імператор примирив тодішні релігійні розбіжності. "У поважний день Сонця нехай відпочинуть магістрати і люди, що живуть в містах, і нехай всі майстерні зачинять двері. Однак у полі люди, зайняті сільським господарством, можуть вільно і на законних підставах продовжувати свої завдання, тому що часто буває, що інший день не підходить для посіву зерна або посадки виноградників; щоб через нехтування відповідним моментом для таких дій небесна благодать не була втрачена", - зазначив він. Вибір неділі як дня відпочинку мав і політичний сенс. Номінально це був робочий день, але по всій імперії були християни, які присвячували неділю релігійним обрядам. Більшість нехристиян вважали неділю особливим днем: у цей день видавали платню. Ймовірно, також було важливим те, що це був особливий день Сонця. Він був популярним серед заможних сенаторів з 274-го. Костянтин Великий протягом життя визнавав богом "Непереможне Сонце", хоча активно просував християнську церкву. Імператор прийняв хрещення напередодні смерті, тому досі тривають суперечки, чи був він справжнім християнином або скористався церквою як об'єднуючою силою. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Папа коронував Карла Великого титулом імператора Після зміни святкування з суботи на неділю ухвалили новий термін "День Господній" або Dіеs Dоmіnісus. Костянтиин Великий - римський імператор, перший християнин на троні та християнський святий, визнаний рівноапостольним. Правив з 306-го по 337-ий. Його мати Олена також була канонізованою християнською святою. Був язичником, але 312 року перед битвою з правителем Італії Максецієм мав видіння Хреста. Звелів своїм воїнам намалювати монограми Христа на своїх щитах і переміг. Після перемоги над усіма суперниками став єдиним правителем. Переніс столицію імперії до Візантія, пізніше перейменованого Константинополем.

20 березня відзначається щорічне свято – Міжнародний день щастя. 29 червня 2012 року його проголосила Організація Об'єднаних Націй. Повний текст новини

У Полтаві 20 березня у Свято-Успенському соборі ПЦУ влаштували панахиду за військовими, які стали на захист України. Це — Павло Твердохлєбов, Артур Шибалов та Сергій Демченко

20 березня за новим церковним календарем вшановують мученицю Фотину (Світлану) Самаряниню, Римську

20 березня віряни вшановують пам'ять преподобних Отців, убитих у монастирі святого Сави. Їх вбили під час нападів сарацинів. Повний текст новини

20 березня церква вшановує пам'ять Марії Єгипетської. Вона жила в кінці V - на початку VІ століття в Олександрії. У 12 років вона втекла з рідного дому та захопилась розпусним способом життя, спокушаючи на гріховну дорогу безліч молодих людей. Протягом 17 років вона жила так, поки Господь не навернув її до покаяння. Одного разу, гуляючи берегом моря, Марія побачила корабель, що вирушав із паломниками до Палестини на свято Воздвиження Хреста Господнього. Вона вирішила піднятися на корабель, щоб спокушати молодих людей. Після прибуття до Палестини, вона намагалася увійти до Храму Воскресіння Христового, але невидима сила не дозволяла їй це зробити. Благодать Божа просвітила її розум і серце, і Марія зрозуміла, що її життя є розпусним, а гріхи не впускають до храму. Після цього Марія спокійно увійшла до храму та вклонилася Святому Хресту. Потім їй вказали йти до Йордану, де вона знайшла спокій. Там вона відпочила, вмилася в річці, причастилася в храмі й поїла хліба. Після цього вона вирушила до пустелі, де прожила 47 років, викорінюючи зі свого серця всі пристрасті та виконуючи тяжкі практики. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Календар релігійних свят на квітень: що святкуємо, окрім Великодня Також цього дня згадують мученицю Фотину Самарянку. Вона була жінкою, про яку відомо з Євангелія від Іоана. Її історія пов'язана з подією біля криниці, де вона зустріла Ісуса. Фотина жила в Самарії, і на той час самаряни та юдеї не спілкувалися між собою через ворожнечу між націями. Одного разу Фотина прийшла до криниці, і там вона зустріла Ісуса. Він попросив її напоїти його водою. Фотина була здивована, що чоловік-юдеєць звернувся до неї, самарянки, з проханням. Але Ісус сказав їй, що він може дати їй воду, яка стане джерелом води, що виринає в життя вічне. Ця зустріч змінила Фотину. Вона вірила в Ісуса і стала його послідовницею. Пізніше її син Віктор також став християнином. Однак їхня віра призвела до переслідувань. Міський начальник Атталії намагався переконати Віктора відмовитися від віри, але Віктор відповів, що він хоче бути проповідником християнства, як його мати і брат. Святий Віктор був обезголовлений за свою віру, а Фотина разом з іншими християнами була приведена до суду в Римі. Там вони зазнали багато мук, але вірили в Христа. Господь обіцяв бути з ними, і вони витримали до кінця. Фотина стала мученицею, а її віра в Ісуса залишилася незламною. Прикмети Дощить - чекайте на великий урожай грибів. Півень кричить під час дощу - покращиться погода. Хмари пливуть проти вітру, а ворони літають високо в небі - до дощу чи снігопаду. Що не можна робити Цього дня не можна нікому розповідати про свої плани і мрії, інакше вони точно не здійсняться. Також намагалися не носити одяг, виготовлений із будь-якої тканини, крім льону. Так селяни захищалися від нечистої сили. Що можна робити Традиційно цього дня вмивалися водою з криниці. Також обов'язково використовували цю воду для поливання городу. Вірили, що вона стає лікувальною і допомагає рослинам краще рости. Весняне рівнодення - це день, коли тривалість дня і ночі стають майже однаковими. Ця астрономічна подія символізує початок весни і оновлення природи. 2025 році весняне рівнодення припадає на 20 березня об 11:01 год. Саме в цей момент Сонце перетинає небесний екватор, рухаючись у північну півкулю. Це ідеальний час для нових починань та планів на майбутнє.

20 березня є датою кількох свят, головним з яких вважається весняне рівнодення.

Цього дня не варто лихословити і не тільки

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

20 березня у християн триває Великий піст

Яке церковне свято відзначають віряни 20 березня за старим і новим стилем, що не можна робити, у кого іменини.

18 березня у Свято-Михайлівському кафедральному соборі Житомира попрощалися з 46-річним військовослужбовцем Русланом Бабичем, який загинув 20 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання

17 березня за новим церковним календарем віряни вшановують день пам'яті святого Олексія, людини Божої, який увійшов в історію своєю відданістю Ісусу Христу. Преподобний Олексій жив у ІV-V століттях. Він був зі знатної римської родини, але вирішив залишити все мирське заради служіння Господу. Коли хлопця заручили, він залишив нареченій перстень, а сам таємно відплив до Месопотамії. Олексій оселився в Едесі - все, що в нього було, він роздав жебракам, а сам став просити милостиню на паперті храму Пресвятої Богородиці. Їв він хліб і воду, все інше віддавав людям похилого віку та немічним. Так прожив Олексій 17 років, але в один із днів паламарю церкви було видіння: Богородиця попросила ввести в її храм людину Божу, гідну Царства Небесного - і вказала на жебрака на паперті. Олексія з того моменту стали шанувати, до нього, який отримав за свою відданість вірі дар чудотворення, потягнулися люди. Але він сам, не бажаючи слави, покинув Едессу. Таємно він прийшов у рідну домівку, його поселили в ній, але не впізнали. 17 років Олексій прожив поруч із рідними і молився за них, а ті продовжували сумувати за зниклим сином. У своєму передсмертному листі він зізнався, хто він є і попросив вибачення у близьких. До Олексія прийшли попрощатися багато людей, хворі біля його труни отримували зцілення. Мощам святого Олексія можна вклонитися в Римі, у церкві святого Воніфатія. Прикмети У народному календарі - свято Олексія Теплого або Теплого Олекси. Прозвали його так тому, що цього дня зазвичай стоїть тепла погода. За його прикметами судять про погоду надалі: тепло цього дня - весна теж буде теплою; гуси високо летять - піде сніг; шпаків не видно - бути негоді. Після Теплого Олекси можна сіяти ячмінь. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому не можна просто викинути віник: прикмети, які має знати кожна господиня Що можна робити До святого Олексія, людини Божої, звертаються з молитвою про одужання, просять уберегти від наслідків важких недуг, позбавити страху перед випробуваннями долі, заступництва за скривджених, розради скорботним і допомоги в нужді. У народі в день преподобного Олексія шанують березу - вона символізує мир, чистоту і гармонію. У цей час зазвичай збирають березовий сік і готують на ньому узвар із медом і різними прянощами - вірять, що такий напій додає сил. За однією з народних прикмет, якщо цього дня незаміжня жінка зустріне лелеку, їй потрібно присісти - тоді незабаром зустріне свого судженого. Що не можна робити Сваритися, ображати будь-кого, відмовляти в милостині та допомозі. За народними повір'ями на Олексу Теплого нічого не можна давати в борг тим, у кого в домі є маленькі діти - вважається, що можна віддати їхню долю. Не радять цього дня вирушати в далеку дорогу і починати нові справи - з ними краще почекати до завтра. Також цього дня намагаються не працювати. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.