Search trend "21 листопада свято"

У Свято-Михайлівському кафедральному соборі Житомира попрощалися з 32-річним Віталієм Шевчуком, який загинув 21 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання

25 листопада згадують святого священномученика Климента. Він був одним із перших єпископів Риму та однією з найвизначніших постатей раннього християнства. Його життя відоме з церковних переказів, апокрифічних текстів та історичних згадок. Він вважається четвертим Папою Римським після святого апостола Петра. Климент народився в Римі в багатій сім'ї. Його навернення до християнства, як вважається, сталося завдяки проповіді апостолів Петра і Павла. Після хрещення він став ревним проповідником і активним учасником ранньохристиянської спільноти. Климент став Папою Римським приблизно в 88 році після св. Ліна і св. Анаклета. Він очолював церкву в часи важких переслідувань християн з боку Римської імперії. Його папство тривало близько 10 років, протягом яких він зміцнював церковну організацію, дбав про єдність віруючих і боронив апостольське вчення. Климент написав "Послання до Коринф'ян", один із найдавніших текстів християнської літератури. У цьому творі він закликає до миру, покори й злагоди між християнами. Послання користувалося такою повагою, що читалося в багатьох церквах як священний текст. За переказами, Климент постраждав за віру під час правління імператора Траяна. Його заслали на каторгу до Херсонесу (теперішній Севастополь, Крим). Там він проповідував серед каторжників і навертав багатьох до християнства. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Андрія Первозванного-2024: головні традиції свята, яких дівчата чекають увесь рік За наказом імператора Климента було страчено: його прив'язали до якоря й утопили в морі. За легендою, вода чудесним чином відступила, і християни змогли знайти його тіло, яке згодом поховали. На місці поховання святого з'явилася каплиця. Прикмети Дятел довго стукає - до поганої погоди. Півні вранці розкричалися - чекайте на потепління. На сухій траві іній - будуть морози. Що не можна робити, а що варто Не слід жалітися на холодну погоду і морози. Цього дня, за повір'ями, на землю виходить Дух Морозу, який може накликати хвороби на цілу зиму. Не можна переїдати, інакше позбудетесь удачі. Жінкам цього дня рекомендовано займатися рукоділлям, щоб прикликати щастя в своє життя. Обов'язково вивішуйте випрані речі на вулицю - це принесе здоров'я і успіх. 21 листопада українці відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці. В народі це свято називають Третьою Пречистою. Раніше, до переходу ПЦУ на новоюліанський календар, його відзначали 4 грудня. Свято присвячене Діві Марії, матері Ісуса Христа, та вважається одним із найважливіших релігійних подій. Введення в храм Пресвятої Богородиці - це духовне народження Марії. За значимістю це двунадесяте свято порівнюють із Різдвом. Основна ідея цього свята полягає в тому, що батьки-віряни мають залучати також своїх дітей до віри. Також цей вдалий для того, щоб привести дитину для першої сповіді.

24 листопада за новим календарем - день пам'яті святої Катерини, Олександрійської мучениці, преподобного Меркурія, пісника Києво-Печерського, а також преподобного Меркурія Чернігівського, ігумена Бригинського. Катерина жила в ІV столітті і була родом із багатої сім'ї правителя Олександрії Єгипетської. Дівчина мала рідкісну красу і розум, здобула гарну освіту, і юнаки з найіменитіших родин шукали її руки. Але Катерина оголосила, що вийде заміж лише за того, хто перевершить її в знатності, багатстві, мудрості та красі. Якось дівчина зустріла старця, і він повідав їй, що свого нареченого вона знайде за допомогою ікони Богоматері. Катерина прийняла хрещення і довго молилася перед іконою. Одного разу їй наснилася Богоматір із Немовлям на руках - Він простягнув їй перстень, а прокинувшись, дівчина й справді виявила на руці каблучку. У цей час в Олександрію прибув імператор Максимін на язичницьке свято. Були влаштовані жертвопринесення, зокрема й людські. Катерина пішла до імператора - просити його відмовитися від цього. Максимін був вражений красою дівчини і спробував її повернути в язичництво. Але натомість Катерина своєю проповіддю навернула в християнство 50 найрозумніших мужів імперії - за це їх потім спалили. Саму ж святу кинули до в'язниці, а потім привели на страту. За переказами, від неї Катерину врятував ангел. Імператриця Августа, царедворець Порфирій із 200 воїнами тієї ж миті увірували в Христа, за що були страчені. Загинула разом із ними і Катерина. Її мощі перенесли на Синайську гору, частина святині в VІ столітті перебувала в храмі Синайського монастиря. Преподобний Меркурій Бригинський (у миру Максим Мойсейович Матвієнко) народився 1870 року в селі Щаснівка (нині Бобровицький район Чернігівської області). У Максима була багатодітна сім'я, де дітей виховували в православній вірі. Максим з юності відвідував богослужіння, а пізніше пішов до Києво-Печерської Лаври, де його постригли в ченці з ім'ям Меркурій - на честь преподобного Меркурія в Дальніх печерах. Незабаром ченця Меркурія висвятили в сан ієрод 1926 року комуністична влада перетворила Києво-Печерську Лавру на "Всеукраїнське музейне містечко", а 1930 року монастир ліквідували. Ієромонах Меркурій став вигнанцем і якийсь час жив неподалік від Лаври на квартирах у своїх духовних чад, а потім пішов із Києва на Чернігівщину. Дорогою отець Меркурій бачив зруйновані новою владою храми і, щоб не нашкодити родичам, пішов не до рідного села, а оселився недалеко від нього, в с. Бригинці. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли найкраще прикрашати новорічну ялинку: не пропустіть цю дату Під час німецької окупації України наприкінці 1942 року масово відкривалися храми, і отець Меркурій став настоятелем місцевої парафії в будинку однієї благочестивої жінки. Святий престол для храму отець Меркурій змайстрував своїми руками. У 1946 році було освячено і відкрито для парафіян церкву на честь Пресвятої Трійці. Відомо, що за молитвами преподобного не раз відбувалися зцілення, до Меркурія йшли за порадою, в горі і в радості. Якось сільський голова з двома енкаведистами вивели батюшку в поле, щоб учинити розправу, але зброя дала відсіч тричі, і преподобний залишився неушкодженим. Тільки й сказав: "Цього разу не довелося померти". На Бригинській парафії преподобний залишався до 1956 року, цього ж року і помер. Поховали батюшку біля вівтаря ним побудованого Свято-Троїцького храму, де він прослужив 10 років, на Бригинецькому цвинтарі. У наш час документально зафіксовано щонайменше п'ять випадків чудесного зцілення від хвороб, переважно ніг, біля могили ігумена Меркурія. 21 жовтня 2011 р. Священний Синод УПЦ Київського Патріархату благословив зарахувати ігумена Меркурія Бригинського до лику святих для місцевого шанування. Це сталося через рік. Прикмети дощ або мокрий сніг - до грудня ще потеплішає; погода тепла - такою і зима буде; вночі на небі багато зірок - наступного року буде багато грибів. Що не можна робити Уникайте гнів, лайку, лихослів'я, заздрощів, жадібності, розпачу і ліні. Не можна відмовляти в допомозі тим, хто просить. Не можна веселитися, шуміти, пиячити, займатися важкою роботою, пранням і прибиранням. Також не варто підмітати підлогу, щоб не вимести з дому удачу. Що можна робити У православне свято сьогодні звертаються в молитвах до святої Катерини - вона вважається покровителькою шлюбу, наречених, вагітних жінок, допомагає під час пологів. Заступниці моляться про хорошого чоловіка і хорошу дружину, міцний шлюб, просять поради, як залагодити розлади в сім'ї і допомогти у вихованні дітей. За старих часів, щоб зберегти рід, у Катеринин день наші предки запалювали три свічки біля ікони святої мучениці. 30 листопада за новим церковним календарем ПЦУ українці відзначають Андрія Первозванного. Раніше за старим стилем його вшановували 13 грудня. Це один з 12 апостолів Ісуса Христа, який першим відгукнувся на заклик Спасителя. Нині його вважають покровителем України. Андрію Первозванному приписується пророцтво про створення міста на київських горбах. Саме від дня святого Андрія Первозванного, за народними традиціями, чинними ставали заборони, що діяли до Нового року чи навіть до Хрещення. Не можна шити, в'язати, вишивати, щоб біля загонів дикі звірі "не моталися".

Різдвяна вантажівка Соса‑Соlа розпочала новий сезон: два легендарні автопоїзди проєкту "Свято наближається" вирушили у турне Європою. Сьогодні, 21 листопада, свято розпочалося у Цюриху. Повний текст новини

В Україні сьогодні, 21 листопада, відзначають День Гідності та Свободи. Це свято встановили на честь двох революцій, які стали знаковими подіями в житті усіх українців. Повний текст новини

Помаранчева революція, яка розпочалася у листопаді 2004 року, стала однією з найважливіших подій в історії сучасної України. Вона продемонструвала готовність українського суспільства захищати свої права та протистояти несправедливості.Після другого туру президентських виборів, 21 листопада 2004 року, Центральна виборча комісія оголосила попередні результати підрахунку 33 % виборчих бюлетенів, згідно з якими лідирував тодішній прем'єр-міністр Віктор Янукович, отримавши 50% голосів. Однак, дані екзит-полів показували протилежне: лідером голосування був Віктор Ющенко. Це викликало масове невдоволення, адже численні факти фальсифікації стали очевидними для українців.У ніч на 22 листопада до Києва було введено бронетехніку, посилено охорону біля ЦВК та урядових будівель, а на вулицях столиці з’явилися загони з кілька десятків тисяч внутрішніх військ та спецпризначенців. Водночас диктатор Володимир Путін поспішив привітати Януковича з перемогою, що ще більше підсилило напругу.Вже 23 листопада почалися масштабні мітинги в різних містах України. Епіцентром протестів став Майдан Незалежності в Києві, де зібралися сотні тисяч протестувальників з усієї країни, за оцінками їх кількість складала від 100 до 500 тисяч. Вони вимагали чесних виборів та справедливості.Помаранчева революція, Фото: gеttyіmаgеsЕскалація ситуації у 2004 роціНадалі ситуація ставала лише "жорсткішою", а загальний рівень напруги лише зростав. ЦВК оголосила 24 листопада остаточні результати, визнавши переможцем Януковича. У відповідь Ющенко закликав громадян до загальнонаціонального страйку та оголосив початок "Помаранчевої революції". Протестувальники вимагали в уряду визнати недійсними результати виборів. Дії народного супротиву не залишились непоміченими. Так, 25 листопада Верховний Суд України заборонив публікацію офіційних результатів виборів, що стало важливим кроком у боротьбі. Цього ж дня створено Комітет національного порятунку, до якого увійшли ключові опозиційні політики.Далі протистояння набуло іншого сенсу, коли 26 листопада у Києві зібрався мітинг із близько 60 000 людей, які підтримали Януковича. У цей час почались ще більш дестабілізаційні події на сході України, зокрема у Харківській та Луганській областях, місцеві ради оголосили про намір створити автономію. Це ще більше посилило загрозу територіального розколу держави.Міжнародне втручання та перемога демократіїВерховна Рада провела 27 листопада екстрене позачергове засідання, на якому були присутні всі народні депутати. У результаті було ухвалено постанову щодо політичної кризи, спричиненої президентськими виборами. Парламент визнав результати другого туру голосування недійсними та оголосив недовіру ЦВК через неналежне виконання нею своїх обов’язків відповідно до законодавства України. Незважаючи на прийняті міри з боку  Верховної Ради, на сході країни у депутатський кулуарах та на місцевих рівнях все ще продовжуються обговорення щодо запровадження автономій та проведення референдумів щодо федералізації України. Наприкінці листопада до переговорів між владою та опозицією долучилися міжнародні посередники, зокрема представники ЄС та НАТО. Вони наголошували на важливості збереження єдності України, а більшість лідерів країн Європи погоджувалось з позицією народу щодо необхідності повторного голосування. "Єдність України — життєво важлива", — сказав верховний представник ЄС із зовнішньої політики і безпеки Хав'єр Солана.Тому, напочатку грудня Верховний Суд України визнав численні порушення під час виборів і анулював результати другого туру, призначивши повторне голосування. Це рішення стало переломним моментом у революції. Верховною Радою 8 грудня було ухвалено важливі зміни до закону про вибори президента, щоб унеможливити фальсифікації. Також було затверджено конституційну реформу, яка зменшувала повноваження президента на користь парламенту та уряду.Згодом, 26 грудня 2004 року, відбувся повторний тур виборів, у якому перемогу здобув Віктор Ющенко. Через місяць він офіційно склав присягу та став президентом України.Єдність та справедливістьПомаранчева революція стала символом народної єдності та боротьби за демократичні цінності. Вона на певний час змусила політичну еліту враховувати думку суспільства, хоча й не привела до кардинальних реформ. Гасла, що звучали під час Помаранчевої революції, стали символами єдності, рішучості та віри в перемогу справедливості. Слова "Разом нас багато, нас не подолати!" та "Схід і захід разом!", -  досі мають велике значення, адже РФ намагається розділити наш народ та започаткувати штучний поділ на дві частини, якого насправді немає. Українці – це один народ та одна країна попри всі прагнення та спроби ворога нас розділити. Свято День Свободи було започатковано указом Віктора Ющенка від 19 листопада 2005 року № 1619/2005 "з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання у громадян почуття національної гідності, враховуючи історичне значення революційних подій осені 2004 року, які засвідчили волелюбність Українського народу, його прагнення до свободи і демократичних цінностей". Це свято існувало до 2010 року, доки до влади не прийшов Віктор Янукович та не скасував його. Після Революції Гідності та втечі Януковича до РФ у 2014 році наступний президент України, Петро Порошенко, відновив цю пам’ятну дату, надавши їй нового символізму та значення - День Гідності та Свободи. Цього дня згадують про дві надзвичайно важливі події в історії українського народу: Помаранчеву революцію та революцію Гідності 2013/2014 років.Ці доленосні події довели, що українці готові захищати свободу навіть ціною життя. Вони нагадують нам про силу єдності, важливість громадянської позиції та необхідність будувати справедливу й демократичну державу.Найважливіше, що це час вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя, захищаючи ідеали свободи, гідності та цивілізованого світу, борючись за майбутнє своєї країни та дітей. Це нагадування про незламний дух українців, їхню готовність об'єднатися заради спільної мети та боротися за право жити у справедливій і демократичній державі.Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні до українців з нагоди Дня Гідності та Свободи наголосив на важливості усвідомлення справжньої ціни свободи для України. Глава держави закликав не забувати тих, хто боровся заради майбутнього країни, та шанувати їхній подвиг. Ці слова були опубліковані в офіційному повідомленні на сторінці Президента у Fасеbооk.

21 листопада Україна відзначає День гідності та свободи. Це важливе свято, яке присвячене річниці двох ключових подій в українській історії – Помаранчевої революції та Євромайдану. Обидві ці події стали знаковими в боротьбі українців за свою гідність, права і свободи, і саме в цей день ми згадуємо їхній великий вплив на формування сучасної національної ідентичності. Повний текст новини

21 листопада в Україні &ndаsh; День гідності та свободи. Це важливе національне свято, встановлене на честь двох важливих подій, які стали символом боротьби за права людини, свободу та демократичні цінності: Революції Гідності 2013-2014 років та Помаранчевої революції 2004 року. Саме 21 листопада розпочалися обидві. І "5 канал" &ndаsh; також висвітлював обидві. Пам'ятаємо кожного, хто віддав своє життя тоді і зараз. Вічна пам'ять Небесній Сотні, полеглим захисникам та захисницям. Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій. Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Теlеgrаm. Хвилина &ndаsh; і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhаtsАрр. Для англомовної аудиторії маємо WhаtsАрр англійською.

Крила справжньої української Гідності та Свободи. 21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи – символічну дату, яка назавжди змінила хід історії держави. Це свято пам'яті про мужність та стійкість українців, які свідомо обрали шлях європейського...

Сьогодні в Україні відзначається День гідності та свободи. Свято запровадили у листопаді 2014-го - на честь початку двох українських революцій: Помаранчевої та Революції гідності. Остання почалася саме 21 листопада 2013-го. Того дня президент Віктор Янукович заявив про призупинення переговорів про асоціацію з Європейським Союзом. У Києві на Майдан Незалежності вийшли невдоволені таким рішенням студенти. Це і стало початком Революція гідності, яку у перші тижні називали Євромайданом. Майже 1 тис. людей залишилися ночувати в центрі столиці. До ранку термін "Євромайдан" став трендом Тwіttеr. Протягом кількох днів мітинги з вимогою продовжити курс на євроінтеграцію почали збиратися в інших містах. 24 листопада в Києві на Народне Віче вийшли близько 100 тис. учасників, у Львові - майже 20 тис. Також у ці дні тривали масові акції в Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Черкасах та інших містах. Однак у деяких - мітинги розігнали силовики. У ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності відбувся силовий розгін демонстрантів. Близько 4:00 спецпідрозділ "Беркут" почав по-звірячому витискати активістів - били кийками та ногами. Операцію назвали "розчисткою території для встановлення новорічної ялинки". "Ніч 30 листопада і стала каталізатором, який зробив революцію. Це розгін, жорстокий силовий розгін. Потім я приїхав на Михайлівську площу. Бачив як люди стікаються туди, готові боронити. Хлопці з палками тренувалися, пораненим допомогали в соборі. Тоді я зрозумів: усе, революція станеться", згадував Сергій Кротенко, який тоді навчався в педагогічному університеті ім. Михайла Драгоманова. 1 грудня в центрі Києва пройшло віче, яке зібрало від 500 тис. до 1 млн осіб. Люди зайняли Майдан Незалежності, де київські комунальники вже почали встановлювати новорічну ялинку та готувати місце для ярмарку. Площу від мітингувальників охороняли бійці Внутрішніх військ, якими переважно були солдати строкової служби. Вони особливого опору не чинили. Зайнявши Майдан, протестувальники звели барикади, щоб запобігти повторенню розгону, що стався в ніч на 30 листопада. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У столиці анонсували заходи до Дня гідності та свободи Однією із знакових подій початку Революції гідності стало 11 грудня. Вночі спецназівці знову спробували розігнати протестувальників. Уперше за кілька сотень років дзвони Михайлівського собору забили на сполох. 16 січня 2014 року у Верховній Раді України з порушенням установленої процедури голосування прийняли 10 законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадян. За три дні в Києві на Народному Вічі зібралися кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили обурення ухваленням "Законів про диктатуру". Мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та Внутрішніми військами. Активісти зробили спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу. Унаслідок сутичок був підпалений автобус "Беркута", а самих бійців закидали камінням і петардами. 22 січня 2014-го під час протистоянь на вул. Михайла Грушевського були вбиті з вогнепальної зброї Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера. У лісосмузі в Бориспільському районі Київської області знайшли тіло Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні. Найдраматичнішим етапом революції стали події в Києві 18-20 лютого, в ході яких загинули більш як сотня протестувальників і кілька тисяч було травмовано. У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням утік з України. Спочатку він залишив Київ й виїхав до Харкова. Там за підтримки Росії намагався влаштувати з'їзд своїх прихильників та соратників зі східних регіонів України. Однак йому нічого не вдалося. Тому Янукович та члени його уряду - втекли до РФ. 22 лютого тисячі активістів та волонтерів приїхали до Межигір'я аби перевірити інформацію про втечу Януковича. Маєток був пустим. Того ж дня Верховна Рада підтримала постанову про самоусунення Януковича з посади президента. Вибори глави держави були призначені на 25 травня 2014-го. Проти самого Януковича була порушена кримінальна справа. У січні 2019-го його заочно засудили до 13 років тюрми - за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни. Колишній президент-утікач нині продовжує переховуватися у Росії. День гідности та свободи святкують в Україні 21 листопада на честь початку цього дня помаранчевої революції 2004-го та Революції гідності 2013 року. Свято є наступником Дня свободи, що відзначали 22 листопада у 2005-2011 роках на честь помаранчевої революції. Його скасував указом президент Віктор Янукович. 13 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначають День гідності та свободи.

21 листопада – День Десантно-штурмових військ ЗСУ. Професійне свято українських десантників відзначатиметься всьоме, і вже втретє — під час повномасштабної війни. Це свято встановлено згідно з указом президента від 21 листопада 2017 року “враховуючи хоробрість та героїзм воїнів-десантників, виявлені у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України”. Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський привітав військовослужбовців […] Тhе роst “Гідно підтверджують своє гасло – “Завжди перші”: Сирський та Умєров привітали із Днем ДШВ fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Професійне свято українських десантників 21 листопада відзначатиметься всьоме, і вже втретє — під час повномасштабної війни. NV розповідає історію Дня ДШВ та наводить деякі факти про цей рід військ.

21 листопада в Україні відзначають День десантно-штурмових військ Збройних Сил. Це професійне свято для бійців, які мужньо захищають рідну країну й борються за її свободу. Повний текст новини

Народне свято 21 листопада відоме під назвами Введення Пресвятої Богородиці, Михайлів день, Собор Архістратига Михаїла.

21 листопада віряни відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці. Сьогодні українці також святкують День гідності та свободи України й День десантно-штурмових військ ЗСУ. Повний текст новини

Сьогодні, 21 листопада, День гідності та свободи в Україні. Віряни святкують Введення у храм Пресвятої Богородиці. До Нового року залишилося 40 днів.

21 листопада за новим стилем віряни відзначають велике свято - Введення в храм Пресвятої Богородиці.

21 листопада – важливе свято для українців – День гідності та свободи

21 листопада в Україні відзначають День десантно-штурмових військ Збройних сил України. 2024 року свято припадає на четвер.