Search trend "22 серпня"

Про це повідомила пресслужба Укренерго. "Завтра, 16 вересня, застосування заходів обмеження не прогнозується", - ідеться у повідомленні. Водночас Укренерго закликає українців споживати електроенергію ощадливо та не вмикати кілька потужних приладів одночасно з 16:00 до 22:00. Ситуація в енергосистемі: що відомо Російська окупаційна армія 22 березня атакувала найбільшу ГЕС в Україні - Дніпрогес. Унаслідок обстрілу загинула людина. Також у річку потрапили нафтопродукти. 25 березня в Укргідроенерго заявили, що для відновлення Дніпрогесу знадобляться роки. Генеральний директор Yаsnо Сергій Коваленко закликав українців економити електроенергію у вечірні години протягом усього 2024 року. 11 квітня ПАТ "Центренерго" заявило, що втратило 100% генерації. 22 березня 2024 року окупанти повністю знищили Зміївську ТЕС у Харківській області, а 25 липня 2022 року російські війська окупували Вуглегірську ТЕС на Донеччині. Унаслідок масованої атаки РФ було повністю знищено Трипільську ТЕС у Київській області. 14 квітня тодішня заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук заявила, що за два тижні атак Росія знищила результати річних зусиль з ремонту енергооб'єктів України. 16 квітня очільник Міненерго Галущенко казав, що Україна втратила 7 ГВт енергогенерації. Уже 5 травня він заявив, що Україна втратила понад 8 ГВт генерації. Віцеканцлер і міністр економіки та захисту клімату Німеччини Роберт Габек 18 квітня в Києві сказав, що Україні потрібно більше сонячних електростанцій. "Знищити 10 тис. сонячних електростанцій дуже важко. Одна електростанція є мішенню, десять тисяч сонячних - дуже важко атакувати... Тож якщо ви поквапитеся, за три чи чотири місяці ви зможете зробити багато речей. І я гадаю, що особливо влітку сонячна енергія також може допомогти Україні", - сказав він. 5 травня росіяни обстріляли Слов'янську ТЕС. Туди прилетіло 5 ракет. 8 травня ДТЕК повідомив про обстріл трьох ТЕС. 24 червня голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький заявив, що Україна має невідкладно розпочати будівництво об'єктів розподіленої генерації. Це потрібно для того, аби успішно пройти наступний опалювальний сезон. "Ми мусимо розгортати нові генеруючі потужності, щоб переконатися, що, якщо росіяни знову здійснять ці атаки, вони не зможуть сконцентруватися на 10 чи 15 великих електростанціях, а матимуть справу з величезною кількістю малих. І тут ми підходимо до питання децентралізації генерації. І робити це треба не після перемоги, не після війни, а просто зараз", - сказав Кудрицький. 28 червня стало відомо, що внаслідок ворожих атак ДТЕК втратив 90% потужностей. На відновлення потрібно близько 350 млн доларів. 1 липня в Держенергонагляді заявили, що в Україні внаслідок масованих ракетно-дронових атак РФ пошкоджено близько 9 ГВт потужностей. Частину планують відновити до зими. Після 20 липня ситуація в енергосистемі поліпшилася й вимкнення припинилися, однак 26 серпня РФ здійснила чергову масовану атаку на енергооб'єкти України. Радник Шмигаля Юрій Бойко заявив, що Україні доведеться коригувати план підготовки до зими після атаки РФ 26 серпня. Читайте також: Відключення світла: як залишатися на зв'язку та обрати джерело живлення

Житель Херсонщини Василь Швець два роки та три місяці провів у російському полоні. 22-річного захисника "Азовсталі" звільнили під час обміну 24 серпня. Наразі він відновлюється у шпиталі

Про це повідомляє кіпрська газета Рhіlеnеws. Зазначається, що таке рішення було прийняте 4 вересня через сумнівну репутацію та ризики для іміджу країни, а також є частиною політики контролю над інвестиційними паспортами. За даними видання, Коломойський отримав кіпрське громадянство у 2010 році через інвестиційну програму, але не зазначив у заявці на натуралізацію, що є фігурантом справи про ухилення від сплати податків у Росії, відзначеної ще у 2008 році. Кіпрські чиновники зазначили, що Коломойський мав сумнівну репутацію як до, так і після натуралізації, і його присутність на острові створює ризики для репутації Кіпру. Окрім Коломойського, громадянства були позбавлені також сім'я єгипетського інвестора Мохамеда Абдельрахмана Мохамеда Салема і сім'я росіянина Максима Захарченка. Щодо Захарченка в Кіпрі встановили, що він приховав відкриту цивільну справу проти себе та заморожування активів у США. Рішення уряду стало відомим 14 вересня, а зазначене позбавлення громадянства є частиною загальної політики Кіпру щодо контролю над інвестиційними паспортами. Що відомо про справи Коломойського На початку вересня 2023 року СБУ оголосила Ігорю Коломойському підозру в легалізації майна, отриманого шахрайським шляхом. Того ж дня Коломойський прибув до Шевченківського райсуду Києва, де йому обрали запобіжний захід у справі про шахрайство - арешт на 60 днів із можливістю внесення застави у 509 млн грн. Ігорю Коломойському інкримінували шахрайство та протиправне заволодіння чужим майном. Пізніше Коломойському та ще 5 особам - колишнім працівникам банківської установи детективи НАБУ повідомили про підозру в заволодінні понад 9,2 млрд грн коштів ПриватБанку. 15 вересня СБУ поінформувала, що олігарху повідомили про третю підозру щодо незаконного заволодіння 5,8 млрд грн.  25 вересня 2023 року в Київському апеляційному суді відбулося засідання у справі олігарха Коломойського. Його відвідали колишній очільник МКІП Олександр Ткаченко та телеведучі телеканалу "1+1", які погодилися взяти олігарха на поруки. У листопаді Шевченківський районний суд Києва продовжив термін тримання під вартою олігарха Ігоря Коломойського до 26 січня 2024 року. 21 грудня 2023 року Апеляційний суд залишив Коломойського під вартою, водночас зменшивши розмір застави з 3 млрд 891 млн грн до 2 млрд 650 млн грн. 22 січня цього року Шевченківський районний суд Києва залишив Коломойського під вартою до 2 березня із заставою у розмірі 2,65 млрд грн, а згодом продовжив арешт до 2 червня 2024 року, але зменшив заставу - з 2,4 млрд грн до 1,96 млрд грн.  Згодом Коломойський отримав нову підозру - щодо замовлення вбивства директора юридичної компанії задля особистої помсти. У четвер, 9 травня, бізнесмену обрали запобіжний захід - тримання під вартою до 7 липня 2024 року. 16 травня Київський апеляційний суд закрив провадження у справі за позовом Ігоря Коломойського до НБУ та ПриватБанку про розірвання договорів його особистої поруки за кредитами ПриватБанку. 18 липня суд продовжив запобіжний захід Коломойському до 2 вересня. 9 серпня детективи Бюро економічної безпеки повідомили про зміну раніше оголошеної підозри Коломойському. Детективи Бюро економічної безпеки 21 серпня повідомили, що завершили досудове розслідування проти Ігоря Коломойського за чотирма статтями Кримінального кодексу України.

У порівнянні з серпнем 2023 року реєстрації таких авто збільшились на 22%

Про це він повідомив на пресконференції з очільником МЗС України Андрієм Сибігою, передає Укрінформ. "Ми підтримуємо чеську ініціативу і готові виділити на неї 50 млн євро в цьому році і 50 млн євро в наступному", - сказав Сікорський. За його словами, польський цьогорічний транш затримується, оскільки попереднього главу урядового агентства стратегічних резервів країни затримали за міжнародним ордером про арешт у Лондоні. "Але ми вирішимо цю проблему, і переказ коштів відбудеться ще в цьому році", - підкреслив Сікорський. Зазначається, що ексочільника урядового агентства Польщі Міхала Кучмеровського затримали в столиці Великої Британії за польським ордером про арешт. Відомо, що Варшава інкримінує йому скоєння корупційних злочинів. Ініціатива Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України: що відомо 17 лютого стало відомо, що Чехія знайшла за кордоном джерела постачання сотень тисяч артилерійських боєприпасів, які вона могла б доставити в Україну протягом лічених тижнів. Публічно про участь заявили Нідерланди, які передали на закупівлю боєприпасів 100 млн євро. Долучиться до ініціативи щодо закупівлі снарядів для України за межами ЄС і Франція. Також ініціативу підтримали Німеччина і Норвегія. 22 лютого стало відомо, що Канада готова виділити до $22 млн на снаряди для України. Також прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо повідомив, що країна на €200 млн профінансує чеську ініціативу. 2 березня у Чехії заявили, що зможуть здійснити перші постачання боєприпасів до Києва за кілька тижнів. Згодом прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте заявила, що її країна сприятиме багатосторонній ініціативі Чехії щодо придбання та передачі Україні артилерійських боєприпасів. 25 червня Україна отримала першу партію боєприпасів, що були закуплені в межах чеської ініціативи. 28 червня повідомлялося, що до кінця 2024 року Україні мають поставити близько пів мільйона артилерійських боєприпасів у межах чеської ініціативи. 22 липня стало відомо, що Україна протягом липня - серпня отримає 100 тис. боєприпасів, закуплених в межах ініціативи Чехії. 24 липня стало відомо, Чехія запустить другий проєкт із закупівлі снарядів для Києва - "Ініціатива-2025".

Про це повідомили у Слідчому комітеті РФ. "Головним військовим слідчим управлінням Слідчого комітету Росії порушено кримінальну справу стосовно командира оперативно-тактичного управління "Північ" збройних формувань України генерал-майора Дмитра Красильникова. Його обвинувачують у скоєнні низки злочинів, передбачених статтями 205, 105, 167, 222, 222.1, 222.2, 317, 318 і 322 КК РФ", - йдеться у повідомленні. Згідно з повідомленням Слідчого комітету РФ, Красильников нібито наказав військовослужбовцям 22 окремої механізованої бригади, 80 окремої десантно-штурмової бригади та 61 окремої механізованої бригади ЗСУ, а також інших підрозділів, 6 серпня 2024 року незаконно перетнути кордон Росії та завдати ракетних ударів по території Курської області.  Окрім цього, російська сторона стверджує, що українські військові нібито атакували житлові будинки, об'єкти цивільної інфраструктури та цивільний автотранспорт за допомогою безпілотників, а також розмістили вибухові пристрої на дорогах, щоб перешкодити евакуації цивільного населення. Красильников оголошений у розшук, а суд заочно обрав йому запобіжний захід у вигляді взяття під варту. У Росії 30 серпня відкрили кримінальну справу проти футболіста та колишнього гравця української збірної Олександра Алієва і оголосили його у розшук.

Nataliya Yusupova, a well-known volunteer and public figure, has been cooperating with the Main Military Hospital of Ukraine since 2014.

Since the beginning of the full-scale invasion of the Russian Federation in 2022, it has been conducting regular fundraisers to help the Armed Forces purchase the most necessary equipment that brings our victory closer and saves the lives of our soldiers.

More information about Natalia: https://www.patreon.com/nyusupova, https://www.facebook.com/nataliya.vetvitskaya.

We ask the community to help and raise funds for the Ukrainian Armed Forces: https://send.monobank.ua/jar/62bAtM3t8z

Про це заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Він нагадав, що держава компенсує аграріям 100% витрат на гуманітарне розмінування. У держбюджеті на це передбачено 3 млрд грн. "Від початку року понад 200 тис. гектарів родючих земель сапери обстежили, очистили від мін та передали аграріям, аби вони могли знову сіяти та збирати врожай. Топ-3 регіони з розмінування від початку року: Херсонщина, Харківщина та Миколаївщина", – сказав очільник уряду. Прем’єр-міністр підкреслив, що для розмінування фахівці використовують найсучаснішу техніку, дрони та роботизовані системи. З’являється все більше нової техніки для розмінування від українських виробників. "У межах політики "Зроблено в Україні" держава буде підтримувати такі виробництва. Будемо також збільшувати кількість саперів. Відкриваємо для цього спеціальний навчальний центр", – резюмував Шмигаль. Що відомо про розмінування в Україні У березні 2023 року в ПРООН казали, що в Україні площа замінованої території в 4,5 раза перевищує розміри Швейцарії. У серпні в Мінекономіки казали, що сподіваються за 10 років розмінувати й повернути у використання 80% земельних угідь. Того ж місяця перша в Україні машина для підготовки ґрунту до розмінування вітчизняного виробництва отримала сертифікат відповідності. Ця розробка дозволяє ефективно знешкоджувати протипіхотні та виявляти протитанкові міни. 22 вересня стало відомо, що Україна запустить ринок послуг із гуманітарного розмінування через Рrоzоrrо. Для прискорення розмінування території України уряд на засіданні 2 лютого 2024 року запровадив єдину уніфіковану процедуру сертифікації операторів протимінної діяльності. 22 лютого в Україні представили третю вітчизняну машину для розмінування. 29 лютого в ДСНС заявили, що в Україні потенційно заміновано 156 тис. км² території. При цьому найбільш замінованими є Харківська, Донецька і Херсонська області. На початку березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що уряд компенсуватиме аграріям 80% витрат на розмінування. 29 березня стало відомо, що Україна спільно з американською корпорацією Раlаntіr працює над розробкою системи розмінування з використанням штучного інтелекту. У червні стало відомо, що країни-партнери виділили додаткові $35 млн на проєкти з гуманітарного розмінування України.

Перше судове засідання у справі Гаджиєва мало відбутися 22 серпня.

Про це 12 вересня поінформувала пресслужба Укренерго. "Завтра, 13 вересня, відключення не прогнозуються", - йдеться у повідомленні. У компанії закликали українців споживати електроенергію ощадливо та не вмикати потужні прилади у періоди пікового споживання, а саме з 6:00 до 10:00 та з 16:00 до 22:00. Нагадаємо, що в Києві та низці областей України 12 вересня запровадили стабілізаційні відключення електроенергії з 13:00 до 00:00. Ситуація в енергосистемі: що відомо Російська окупаційна армія 22 березня атакувала найбільшу ГЕС в Україні - Дніпрогес. Унаслідок обстрілу загинула людина. Також у річку потрапили нафтопродукти. 25 березня в Укргідроенерго заявили, що для відновлення Дніпрогесу знадобляться роки. Генеральний директор Yаsnо Сергій Коваленко закликав українців економити електроенергію у вечірні години протягом усього 2024 року. 11 квітня ПАТ "Центренерго" заявило, що втратило 100% генерації. 22 березня 2024 року окупанти повністю знищили Зміївську ТЕС у Харківській області, а 25 липня 2022 року російські війська окупували Вуглегірську ТЕС на Донеччині. Унаслідок масованої атаки РФ було повністю знищено Трипільську ТЕС у Київській області. 14 квітня тодішня заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук заявила, що за два тижні атак Росія знищила результати річних зусиль з ремонту енергооб'єктів України. 16 квітня очільник Міненерго Галущенко казав, що Україна втратила 7 ГВт енергогенерації. Уже 5 травня він заявив, що Україна втратила понад 8 ГВт генерації. Віцеканцлер і міністр економіки та захисту клімату Німеччини Роберт Габек 18 квітня в Києві сказав, що Україні потрібно більше сонячних електростанцій. "Знищити 10 тис. сонячних електростанцій дуже важко. Одна електростанція є мішенню, десять тисяч сонячних - дуже важко атакувати... Тож якщо ви поквапитеся, за три чи чотири місяці ви зможете зробити багато речей. І я гадаю, що особливо влітку сонячна енергія також може допомогти Україні", - сказав він. 5 травня росіяни обстріляли Слов'янську ТЕС. Туди прилетіло 5 ракет. 8 травня ДТЕК повідомив про обстріл трьох ТЕС. 24 червня голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький заявив, що Україна має невідкладно розпочати будівництво об'єктів розподіленої генерації. Це потрібно для того, аби успішно пройти наступний опалювальний сезон. "Ми мусимо розгортати нові генеруючі потужності, щоб переконатися, що, якщо росіяни знову здійснять ці атаки, вони не зможуть сконцентруватися на 10 чи 15 великих електростанціях, а матимуть справу з величезною кількістю малих. І тут ми підходимо до питання децентралізації генерації. І робити це треба не після перемоги, не після війни, а просто зараз", - сказав Кудрицький. 28 червня стало відомо, що внаслідок ворожих атак ДТЕК втратив 90% потужностей. На відновлення потрібно близько 350 млн доларів. 1 липня в Держенергонагляді заявили, що в Україні внаслідок масованих ракетно-дронових атак РФ пошкоджено близько 9 ГВт потужностей. Частину планують відновити до зими. Після 20 липня ситуація в енергосистемі поліпшилася й вимкнення припинилися, однак 26 серпня РФ здійснила чергову масовану атаку на енергооб'єкти України. Радник Шмигаля Юрій Бойко заявив, що Україні доведеться коригувати план підготовки до зими після атаки РФ 26 серпня. Читайте також: Відключення світла: як залишатися на зв'язку та обрати джерело живлення

Про це пише "Телебачення Торонто". Відповідні дані ОSІNТ-команда "Телебачення Торонто" знайшла у нещодавно злитій базі ФСБ "Кордон". У базі немає інформації про конкретні пункти пропуску, тому він міг виїжджати або в Росію або в тимчасово окупований Крим. Як кажуть у команді, з 2014 до 2015 року Гладкий перетинав прикордонні російські пункти 26 разів (туди і назад). Зокрема, під час служби у Командуванні ВМС України.  У відповідь на запит від "Телебачення Торонто" у ВМС повідомили, що посаду начальника управління надводних та підводних сил Командування ВМС ЗС України Гладкий обіймав від 27 лютого 2015 до 1 січня 2016 року. За цей час він перетинав російський прикордонний пункт 8 разів. Згідно зі злитою базою ФСБ, найчастіше начальник штабу перетинав російський кордон до лютого 2015 року, коли був слухачем Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Тоді він перетинав прикордонні пункти 18 разів. Окрім цього, його дружина Олена у період з 25 жовтня 2014 по 30 листопада 2015 років перетинала кордон з РФ 22 рази. Про Романа Гладкого З липня 2016 року був начальником штабу - першим заступником командувача Військово-Морських сил Збройних Сил України. Проте у 2018 році його звільнили з посади за "неналежне виконання службових обов'язків". У 2019 році Гладкий очолив Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК). У 2020-2023 роках обіймав посади заступника начальника Об'єднаного штабу Командування Об'єднаних сил та заступника командувача Об'єднаних сил ЗСУ. У серпні 2024 року Романа Гладкого призначили начальником штабу Командування Сил безпілотних систем ЗСУ. Але 3 вересня стало відомо про його тимчасове відсторонення. За інформацією DеерStаtе, командувач СБС Вадим Сухаревський був проти призначення Гладкого - підозрюваного у держзраді, шпигунстві та корупції. Крім того, Гладкий ніколи не мав жодного відношення до безпілотників. Зазначимо, ЗМІ повідомляли, що дружина Гладкого має громадянство РФ і живе в окупованому Криму, а донька брала участь у змаганнях з плавання під прапором Росії. Зокрема, як писало Суспільне, нардепка від фракції "Голос" Соломія Бобровська розповіла, що під час засідання Комітету з питань нацбезпеки постала низка питань до нового начальника штабу, серед них:  чи є паспорт РФ в його дружини; чи правда те, що його донька виступала під прапором ФСБ РФ на спортивних змаганнях; чи має Гладкий довідку з перевіркою СБУ, чи була вона надана для тих, хто підписував його нове призначення, зокрема Рустему Умєрову; чи було скасовано рішення Верховного суду про закриття доступу до державної таємниці для Гладкого.