Search trend "24 грудня свято"

Сьогодні, 7 грудня, День місцевого самоврядування в Україні. Віряни вшановують пам'ять святого святителя Амвросія, єпископа Медіолянського. До Нового року залишилося 24 дні.

Президент Володимир Зеленський виступив з нагоди Дня Збройних сил України та привітав військових зі святом. Повага. Подяка. Пошана. Ось що відчуває наш народ, коли мова йде саме про вас. Коли наші люди чують про вас, бачать вас, бачать, як ви знищуєте ворога, його ракети, його дрони, його бази, його нахабність. Бачать, як ви бороните Україну. Про це сказав президент під час свого виступу. "Повага. Подяка. Пошана. І мурахи по шкірі. Коли кажемо: "Слава Україні!" та відповідаємо: "Героям Слава!" Бо знаємо, про кого це. Знаємо, хто є наші герої - справжні, хоробрі, гідні. Ті, про кого наші найкращі слова. Ті, у кого 6 грудня свято. Бо це ваш день - День Збройних сил України. День українського воїна", - наголосив він. Зеленський зазначив, що слова "український воїн" асоціюються з відвагою, емоціями, вдячністю, людяністю, щирістю та правдою. "І 10 років тому. І 24 лютого. Хто був народжений воїном і хто ним став. Дуже різні люди. Українці та українки різного віку, різних професій, із різних регіонів. Усі, хто жив своє життя. Але повернули його на 180 градусів. Мали іншу професію, але не забажали жити під чужим прапором. Хтось сказав: "Я не можу інакше". Хтось сказав: "Хто, якщо не я?" А хтось нічого не сказав. Просто поглянув на своїх дітей. Обійняв їх міцно, поцілував, вийшов із дому й став на захист країни", - висловився лідер країни. За словами президента, в ту мить у нас іще не було ні "хаймарсів", ні "петріотів", ні F-16, не було багато чого, але були українські воїни. "Ті, хто обрали Україну. Обрали захищати своє. Рідне. Рідне місто, село, рідну вулицю, хату, свою родину свою. І ви це робите 1000 днів. Узявши до рук зброю. Долю нашої країни. І тримаєте її міцно та стійко понад 1000 днів. Коли важко, коли дуже гаряче і коли нестерпно холодно, і вдень, і вночі, а ви тримаєте фронт, тримаєте свободу, тримаєтеся самі й завдяки вам всі тримаються, тримається Україна. Саме завдяки тобі, український воїне!", - сказав він. Президент наголосив, що в очах українського воїна можна прочитати й побачити все. "Очі, які бачили війну, бачили смерть, зло, які роз'їдав дим, але в яких не згасає життя, не згасає полум'я, яке підтримує вогнище надії всієї країни. Ви робите все, аби в очах наших дітей не було відчаю, страху, безнадії", - зазначив Зеленський. "І щодня у нас сльози гордості за вас - за наших воїнів. І щодня - сльози болю, коли ми втрачаємо когось із вас. Рідних, близьких, знайомих або незнайомих, але точно для всіх людей - не чужих. Рідних. Для всієї України", - додав він. За його словами, коли кожен із нас чує "український воїн", він згадує про когось зі своїх. У кожного перед очима постає реальна людина. У кожного є реальний приклад. Реальний герой. Зеленський нагадав: понад 1000 днів битви за державу. Понад 700 тисяч ворожих втрат. Для нас вони безіменні, безчесні, для нас і для історії вони не заслуговують нічого, крім ганьби та презирства. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський показав кадри бойової роботи українських артилеристів та ракетників "Але всі ми кричимо в душі у хвилини мовчання за нашими полеглими. І коли наші люди стають на коліно, проводжаючи в останній шлях когось зі своїх героїв, Бог бачить це з неба. І стає на наш бік. Бог бачить, скільки сьогодні синьо-жовтих прапорів на могилах. Скільки героїв, хто пішов на щиті, пішов на небеса, захищаючи земні, людські речі. Свій дім, свою маму, свою дитину, а разом - свою Україну. Яка понад усе. І пам'ять про вас - понад усе. Бо кожен - герой. Кожен - велика людина. Кожного й кожну я прошу вшанувати зараз хвилиною мовчання", - висловився президент. Він додав, що у нашій історії є дві дати, що стоять поруч у календарі й пов'язані одна з одною. Це 5 грудня і 6 грудня. Дві дати, які мають різний присмак. Дві різні мудрості, засвоєні українським народом за цей час. "Вчора було 30 років із дня підписання Будапештського меморандуму. Сьогодні ми точно розуміємо, що справжнім, найпершим, найдієвішим, найнадійнішим гарантом нашої безпеки є Збройні сили України. Ми дякуємо вам за це! Хай сміливих смерть обходить. Хай все у вас буде 4.5.0. Хай буде ваша звитяга, хай буде ваша слава та спільна українська перемога.Зі святом вас, воїни! Слава Збройним силам України! Слава Україні!", - підсумував Зеленський. Україна 6 грудня відзначає День Збройних сил. Зі святом українців привітали головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та його попередник Валерій Залужний. Нині, за його словами, Україна знову бореться за свою незалежність. Ворог той самий, що й сто років тому. Генерал подякував усім мужнім українським воїнам, які б'ються на Донеччині та Луганщині, захищають Запоріжжя, прикордоння на Чернігівщині і Сумщині, б'ються за Чорне море, обороняли Київ. Залужний нагадав, що 31 рік свого життя присвятив Збройним силам України.

Різдво - це час, коли кожна країна розкриває свою унікальну культуру через звичаї та традиції. Вони не лише створюють святкову атмосферу, а й об'єднують покоління, нагадуючи про важливість родинних цінностей. Але мабуть не кожний знає, хто першим вирішив занести ялинку в дім, щоб відсвяткувати Різдво. Або звідки вперше з'явилися адвент-календарі? Ресурс Lоnеly Рlаnеt розповів про найцікавіші різдвяні традиції з різних куточків світу. 1. Розвішування адвент-календарів у Німеччині Ви, мабуть, не раз чули про адвент-календарі - це набори, де люди день за днем відкривають віконця із подарунками, чи то солодощами, чи то косметикою. Адвент походить від латинського слова аdvеntus, що означає "прихід". Це період, що починається за чотири неділі до Різдва. У 19 столітті німецькі протестанти відраховували дні до Різдва, накреслюючи 24 крейдяні лінії на дверях і стираючи по одній щодня в грудні, тож паперові "адвент-календарі" стали популярними в Німеччині на початку 20 століття. Вважається, що Герхард Ланг був першим, хто почав їх масово виготовляти, надихнувшись календарем, який його мати зробила для нього в дитинстві. Пізніше він придумав картонні календарі з дверцятами, які можна відкривати. Вони мали комерційний успіх, але лише наприкінці 1950-х років у адвент-календарях з'явився шоколад. Під час різдвяного сезону зараз часто можна побачити гігантські адвент-календарі в багатьох містах Європи. Їх вивішують на фасадах будівель - зокрема в місті Хаттінген у Північному Рейні-Вестфалії та Бернкастель-Кюс у Мозельській долині, що в Німеччині. 2. Прикрашання ялинок у Європі Язичницькі європейці приносили ялинку в дім під час зимового сонцестояння. Прикрашали живе дерево на вулиці свічками та прикрасами, що символізували сонце, місяць і зірки на дереві життя. У Скандинавії ж люди прикрашали свої будинки і хліви зеленню на Новий рік, щоб відвернути зло. До того ж, вічнозелені дерева символізують вічне життя, і зелень допомагала європейцям візуалізувати прийдешню весну. Коли саме християни почали використовувати ялинку як різдвяний атрибут, достеменно невідомо. Але такі міста як Таллінн в Естонії та Рига в Латвії претендують на перше задокументоване використання ялинки на різдвяних та новорічних святкуваннях. 3. Nосhе dе lаs Vеlіtаs (Ніч маленьких свічок) у Колумбії 7 грудня в Колумбії вшановують Марію - матір Ісуса - і свято Непорочного Зачаття - Ноче де лас Велітас. Це феєричне святкування, яке знаменує початок святкового сезону. За традицією, колумбійці освітлюють свої будинки і вулиці мільйонами білих і кольорових велас (свічок) у візерунчастих паперових ліхтариках. Колись "Ніч маленьких свічок" була невеликим сімейним святом, але з роками святкування ставали все більш публічними, з музикою і феєрверками. 4. Святкування Різдва 7 січня в Ефіопії Різдвяна історія розповідає нам, що троє мудреців, яких також називають волхвами або царями, пішли за чудодійною дороговказною зіркою до Вифлеєму "зі Сходу", щоб віддати шану немовляті Ісусу. Зазвичай вважається, що волхви походили з Азії, Європи та Ефіопії. Багато ефіопів вірять, що всі три мудреці (дехто каже, що їх було 12) були ефіопами. Ефіопія живе за юліанським календарем, тож Різдво, відоме як Ганна або Генна, там святкують 7 січня (як і в деяких інших країнах). У цей день ефіопи одягаються в біле, більшість з них носять традиційну нетелу - тонкий білий бавовняний шарф з яскравими кольоровими смужками на кінцях. 5. Пуансетії в якості подарунку в Мексиці Пуансетія, більш відома нам як молочай-різдвяник - квітка, що цвіте взимку. Вона походить з Центральної Америки, зокрема, з південної Мексики - з району Таско-дель-Аларкон і штату Оахака. В одній з мексиканських легенд мовиться про дівчину, яка не мала нічого, крім пучка бур'янів, щоб запропонувати немовляті Ісусу на службі напередодні Різдва. Коли вона стала на коліна, щоб покласти бур'яни біля вертепу, букет розквітнув яскраво-червоними квітами. Тож відтоді квіти, листя яких, за переказами, має форму Вифлеємської зірки, відомі як Flоrеs dе Nосhе Вuеnа, або Квіти Святої Ночі, і стали синонімом Різдва у Мексиці. 6. Спалення диявола (Lа Quеmа dеl Dіаblо) в Гватемалі У Гватемалі практикують доволі унікальний різдвяний ритуал. На заході сонця 7 грудня, напередодні свята Непорочного Зачаття, люди збираються в містах і селах по всій Гватемалі на "Спалення диявола" (Lа Quеmа dеl Dіаblо). Починаючи з 17 століття, люди там вірять, що спалення опудала диявола очистить їхні домівки від зла і нещасть, яких вони зазнали у попередньому році. У сьогоденні мешканці Гватемали збираються на площах, розпалюють багаття і спалюють диявола, найчастіше піньяту. Відбувається це традиційно о 18:00. Продавці продають роги диявола та петарди, а багато учасників свята вдягають диявольські костюми. Після цього сім'ї збираються разом, щоб поїсти буньюелос (традиційні пончики) і випити теплий фруктовий пунш. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подорож на Різдво: який острів збирає туристів з усього світу 7. Опівнічна меса в Римі Багато богословів вважають, що традиція, відома як опівнічна меса, походить від паломників на територію сучасного Ізраїлю. Наприкінці 4-го століття паломник з Риму приєднався до групи християн у Вифлеємі в ніч на 5 січня - Святвечір за східною традицією. Після чування відбулася процесія зі смолоскипами до Єрусалиму, яка завершилася зустріччю на світанку. Коли в 5 столітті була побудована базиліка Санта Марія Маджоре, Папа Сикст ІІІ запровадив опівнічну месу на Святвечір у каплиці. Це традиція, яка з тих пір поширилася в багатьох християнських країнах світу. 8. Святвечір у Квебеку У канадському міста Квебек франкомовні сім'ї святкують Різдво ввечері 24 грудня. Там свято триває з пізньої ночі до раннього ранку, звідси і термін r&еасutе;vеіllоn, який походить від французького слова r&еасutе;vеіl, що означає "пробудження". Відомо, що традиція зародилася у Франції. Подібним чином Святвечір святкується також в Новому Орлеані. За традицією, сім'ї відвідували опівнічну месу перед поверненням додому, де чарівним чином з'являвся Санта Клаус і роздавав подарунки. Після того, як їх відкривали, всі сідали за стіл і починали ненажерливо їсти tоurtі&еgrаvе;rе (пиріг з фаршем), картопляне пюре, індичку з начинкою і соquіllеs Sаіnt-Jасquеs (гребінці в мушлі), а потім b&uсіrс;сhе dе Nо"l (різдвяний пиріг з поліна) і suсrе &аgrаvе; lа сr&еgrаvе;mе (солодка таблетка з цукру і вершків). Для тих, хто все ще стоїть на ногах, святкування може тривати до світанку. Справжній зимовий рай для активного відпочинку можуть відчути туристи у чарівному грецькому містечку Мецово. Розташоване серед мальовничих гірських пейзажів, воно приваблює туристів сучасними гірськолижними трасами, автентичною атмосферою та теплим гостинним прийомом. Тут кожен знайде щось до душі: від катання на лижах чи сноуборді до затишного відпочинку в традиційних тавернах із місцевими делікатесами.

24 листопада за новим календарем - день пам'яті святої Катерини, Олександрійської мучениці, преподобного Меркурія, пісника Києво-Печерського, а також преподобного Меркурія Чернігівського, ігумена Бригинського. Катерина жила в ІV столітті і була родом із багатої сім'ї правителя Олександрії Єгипетської. Дівчина мала рідкісну красу і розум, здобула гарну освіту, і юнаки з найіменитіших родин шукали її руки. Але Катерина оголосила, що вийде заміж лише за того, хто перевершить її в знатності, багатстві, мудрості та красі. Якось дівчина зустріла старця, і він повідав їй, що свого нареченого вона знайде за допомогою ікони Богоматері. Катерина прийняла хрещення і довго молилася перед іконою. Одного разу їй наснилася Богоматір із Немовлям на руках - Він простягнув їй перстень, а прокинувшись, дівчина й справді виявила на руці каблучку. У цей час в Олександрію прибув імператор Максимін на язичницьке свято. Були влаштовані жертвопринесення, зокрема й людські. Катерина пішла до імператора - просити його відмовитися від цього. Максимін був вражений красою дівчини і спробував її повернути в язичництво. Але натомість Катерина своєю проповіддю навернула в християнство 50 найрозумніших мужів імперії - за це їх потім спалили. Саму ж святу кинули до в'язниці, а потім привели на страту. За переказами, від неї Катерину врятував ангел. Імператриця Августа, царедворець Порфирій із 200 воїнами тієї ж миті увірували в Христа, за що були страчені. Загинула разом із ними і Катерина. Її мощі перенесли на Синайську гору, частина святині в VІ столітті перебувала в храмі Синайського монастиря. Преподобний Меркурій Бригинський (у миру Максим Мойсейович Матвієнко) народився 1870 року в селі Щаснівка (нині Бобровицький район Чернігівської області). У Максима була багатодітна сім'я, де дітей виховували в православній вірі. Максим з юності відвідував богослужіння, а пізніше пішов до Києво-Печерської Лаври, де його постригли в ченці з ім'ям Меркурій - на честь преподобного Меркурія в Дальніх печерах. Незабаром ченця Меркурія висвятили в сан ієрод 1926 року комуністична влада перетворила Києво-Печерську Лавру на "Всеукраїнське музейне містечко", а 1930 року монастир ліквідували. Ієромонах Меркурій став вигнанцем і якийсь час жив неподалік від Лаври на квартирах у своїх духовних чад, а потім пішов із Києва на Чернігівщину. Дорогою отець Меркурій бачив зруйновані новою владою храми і, щоб не нашкодити родичам, пішов не до рідного села, а оселився недалеко від нього, в с. Бригинці. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли найкраще прикрашати новорічну ялинку: не пропустіть цю дату Під час німецької окупації України наприкінці 1942 року масово відкривалися храми, і отець Меркурій став настоятелем місцевої парафії в будинку однієї благочестивої жінки. Святий престол для храму отець Меркурій змайстрував своїми руками. У 1946 році було освячено і відкрито для парафіян церкву на честь Пресвятої Трійці. Відомо, що за молитвами преподобного не раз відбувалися зцілення, до Меркурія йшли за порадою, в горі і в радості. Якось сільський голова з двома енкаведистами вивели батюшку в поле, щоб учинити розправу, але зброя дала відсіч тричі, і преподобний залишився неушкодженим. Тільки й сказав: "Цього разу не довелося померти". На Бригинській парафії преподобний залишався до 1956 року, цього ж року і помер. Поховали батюшку біля вівтаря ним побудованого Свято-Троїцького храму, де він прослужив 10 років, на Бригинецькому цвинтарі. У наш час документально зафіксовано щонайменше п'ять випадків чудесного зцілення від хвороб, переважно ніг, біля могили ігумена Меркурія. 21 жовтня 2011 р. Священний Синод УПЦ Київського Патріархату благословив зарахувати ігумена Меркурія Бригинського до лику святих для місцевого шанування. Це сталося через рік. Прикмети дощ або мокрий сніг - до грудня ще потеплішає; погода тепла - такою і зима буде; вночі на небі багато зірок - наступного року буде багато грибів. Що не можна робити Уникайте гнів, лайку, лихослів'я, заздрощів, жадібності, розпачу і ліні. Не можна відмовляти в допомозі тим, хто просить. Не можна веселитися, шуміти, пиячити, займатися важкою роботою, пранням і прибиранням. Також не варто підмітати підлогу, щоб не вимести з дому удачу. Що можна робити У православне свято сьогодні звертаються в молитвах до святої Катерини - вона вважається покровителькою шлюбу, наречених, вагітних жінок, допомагає під час пологів. Заступниці моляться про хорошого чоловіка і хорошу дружину, міцний шлюб, просять поради, як залагодити розлади в сім'ї і допомогти у вихованні дітей. За старих часів, щоб зберегти рід, у Катеринин день наші предки запалювали три свічки біля ікони святої мучениці. 30 листопада за новим церковним календарем ПЦУ українці відзначають Андрія Первозванного. Раніше за старим стилем його вшановували 13 грудня. Це один з 12 апостолів Ісуса Христа, який першим відгукнувся на заклик Спасителя. Нині його вважають покровителем України. Андрію Первозванному приписується пророцтво про створення міста на київських горбах. Саме від дня святого Андрія Первозванного, за народними традиціями, чинними ставали заборони, що діяли до Нового року чи навіть до Хрещення. Не можна шити, в'язати, вишивати, щоб біля загонів дикі звірі "не моталися".

Різдво символізує народження Ісуса Христа у Віфлеємі. Згідно з віруваннями, Ісус був посланий Богом, щоб спокутувати гріхи людства та подарувати йому спасіння. Його народження стало переломним моментом в історії, з чого почалася сучасна епоха - "наша  ера". Цьогоріч українці вже вдруге будуть відзначати Різдво разом із західними країнами 25 грудня.Різдво Христове: підготовка до святаСвяткування традиційно розпочинається з Різдвяного посту, або Пилипівки, що триває 40 днів - із 15 листопада по 24 грудня. Цей багатоденний піст символізує очищення душі й тіла від зла та гріхів перед великим святом.Особливе місце в українській культурі займає Святвечір, який припадає на вечір перед Різдвом, тобто на 24 грудня. У цей день вся родина спочатку прибирає оселю, а потім збирається за спільним столом, де головною стравою є кутя – символ єдності та благословення. Крім того, на трапезі обов'язково має бути узвар – традиційний напій із сушених фруктів. Святковий стіл ретельно готують, він повинен містити 12 пісних страв, що символізують 12 апостолів. У матеріалі "УП. Життя" етнологиня Наталія Громова розповіла: Все те, що відбувається до сходження першої зірки, – тривала підготовка. Вона також несе в собі ідею не лише підготувань, а саме програмування добробуту та врожаю на майбутнє12 страв на Святвечір. Фото: РіntеrеstТрадиції святкування: Святвечір та РіздвоУ Святий Вечір заборонено сваритися або лихословити, бажано знайти примирення та згладити конфлікти. Всі члени сім'ї мають бути вдома, а молодші - допомагати у приготуванні до свята. Хоча стіл зазвичай заставлений стравами досить пишно, однак не заведено переїдати. Крім того, будь-які побутові справи, рукоділля чи фізична праця цього вечора - під забороною.За святковий стіл починають сідати, щойно зійде перша зірка на небі, її ще називають Віфлеємською, адже саме вона вказала шлях мудрецям до місця народження Ісуса. Вечір починається із запалювання свічки – це символ Божого благословення. Свічка ставиться на стіл, а родина молиться за мир та добробут. Господар будинку благословляє вечерю, і всією родиною, включно з наймолодшими, розділяють цей особливий момент єдності та радості.Особливе значення на Святвечір має оформлення столу, яке теж є частиною святкового обряду. Його спершу накривають свіжим сіном чи соломою, що символізує ясла, в яких народився Ісус Христос. Зверху посипають трохи зерна, як знак достатку і благополуччя, а потім накривають скатертиною. У кутах під скатертину закладають часник, що має стати оберегом від хвороб та нечисті.Одне із головних місць біля столу займав Дідух - традиційний різдвяний символ, що уособлює родовід та зв’язок поколінь. Його виготовляють зі снопа жита чи пшениці, встановлюють на покутті біля столу, як символ врожаю, достатку й процвітання.Наш традиційний дідух – це просто сніп із жита чи пшениці, додатково там могли бути ще якісь трави. Було дуже важливо, щоб цей сніп проходив через основні точки календарного року. Тому це був або обжинковий сніп, зібраний з поля останнім, або перший – зажинковий. Він уже містив у собі ідею врожаю, – пояснила етнологиня.Дідух. Фото: РіntеrеstРанок 25 грудня починається з радісного вітання "Христос народився!"  — на що заведено відповідати: "Славімо його!" У цей день українці йдуть на святкову літургію в храмах, після чого відвідують родичів і друзів, щоб поділитися радістю великого свята. Завершення посту дозволяє урізноманітнити стіл м’ясними та іншими ситними стравами, що символізує початок нового етапу.Особливе місце в різдвяних традиціях займає колядування. Зі Святого Вечора або з першого дня Різдва колядники йдуть від хати до хати, створюючи справжнє свято. У руках вони тримають яскраво прикрашену зірку, що уособлює Віфлеємську.Колядування розпочинається лише з дозволу господарів. Після цього виконавці співають колядки - особливі пісні з побажаннями миру, здоров’я та багатства, часто супроводжуючи їх веселими сценками. У піснях зазвичай прославляють господарів будинку. Після виступу колядників їм дякують солодощами, невеликими подарунками чи грошима, тим самим підтримуючи стародавню традицію.Різдво. Фото: Дивись.ІнфоЯкі Різдвяні традиції ще існуютьВ Україні давньою і унікальною різдвяною традицією є ходіння з вертепом. Хоча в більш традиційному розумінні вертеп – це ляльковий театр, де показували мініатюрні вистави на різдвяну тематику, однак традиція вертепу в Україні дещо була розвинена. Значної популярності набув живий вертеп, де ролі біблійних персонажів виконують люди. Учасники перевдягаються в костюми, відтворюючи сцени з Євангеліє.Ворожіння на Різдво — старовинний звичай, що зберігся донині. Молоді дівчата ворожать, аби дізнатися про свою долю чи майбутнього нареченого. Щоб привідкрити завісу майбутнього, в обрядах використовували різні предмети: віск, волосся, прикраси, сніг тощо.Оскільки Святки тривають ще 12 днів після Різдва, тобто до 5 січня, варто також згадати про щедрівки. Їх зазвичай виконують напередодні Нового року, тобто вони також є частиною різдвяного циклу. Найвідомішою українською щедрівкою, яка здобула популярність у всьому світі, є "Щедрик" Миколи Леонтовича.Що не можна робити на РіздвоВсі звичаї додають святу певної атмосфери, а також зберігають зв’язок із багатою культурною спадщиною нашого народу. Тому, важливо пам'ятати, що не варто робити на Різдво:Лаятися та конфліктувати, адже будь-які сварки порушують мир та гармонію в родині. Це свято бажано провести в любові та злагоді.Вишивати, стригтися, займатися рукоділлям чи іншими побутовими справами. Загалом, всі важкі роботи прийнято відкладати аж до закінчення Святок, а цей період варто присвятити духовним справам.Давати або брати гроші в борг. Крім того, важливо завершити всі фінансові справи, погасити борги та пробачити старі образи. Різдво — це час для духовного спілкування, молитви та милосердя. Даруйте добро та проведіть день у родинному колі, приділіть увагу близьким, щоб вони відчули тепло й підтримку.Джерела: УП. Життя, НВ, Ехрlаіnеr

Помаранчева революція, яка розпочалася у листопаді 2004 року, стала однією з найважливіших подій в історії сучасної України. Вона продемонструвала готовність українського суспільства захищати свої права та протистояти несправедливості.Після другого туру президентських виборів, 21 листопада 2004 року, Центральна виборча комісія оголосила попередні результати підрахунку 33 % виборчих бюлетенів, згідно з якими лідирував тодішній прем'єр-міністр Віктор Янукович, отримавши 50% голосів. Однак, дані екзит-полів показували протилежне: лідером голосування був Віктор Ющенко. Це викликало масове невдоволення, адже численні факти фальсифікації стали очевидними для українців.У ніч на 22 листопада до Києва було введено бронетехніку, посилено охорону біля ЦВК та урядових будівель, а на вулицях столиці з’явилися загони з кілька десятків тисяч внутрішніх військ та спецпризначенців. Водночас диктатор Володимир Путін поспішив привітати Януковича з перемогою, що ще більше підсилило напругу.Вже 23 листопада почалися масштабні мітинги в різних містах України. Епіцентром протестів став Майдан Незалежності в Києві, де зібралися сотні тисяч протестувальників з усієї країни, за оцінками їх кількість складала від 100 до 500 тисяч. Вони вимагали чесних виборів та справедливості.Помаранчева революція, Фото: gеttyіmаgеsЕскалація ситуації у 2004 роціНадалі ситуація ставала лише "жорсткішою", а загальний рівень напруги лише зростав. ЦВК оголосила 24 листопада остаточні результати, визнавши переможцем Януковича. У відповідь Ющенко закликав громадян до загальнонаціонального страйку та оголосив початок "Помаранчевої революції". Протестувальники вимагали в уряду визнати недійсними результати виборів. Дії народного супротиву не залишились непоміченими. Так, 25 листопада Верховний Суд України заборонив публікацію офіційних результатів виборів, що стало важливим кроком у боротьбі. Цього ж дня створено Комітет національного порятунку, до якого увійшли ключові опозиційні політики.Далі протистояння набуло іншого сенсу, коли 26 листопада у Києві зібрався мітинг із близько 60 000 людей, які підтримали Януковича. У цей час почались ще більш дестабілізаційні події на сході України, зокрема у Харківській та Луганській областях, місцеві ради оголосили про намір створити автономію. Це ще більше посилило загрозу територіального розколу держави.Міжнародне втручання та перемога демократіїВерховна Рада провела 27 листопада екстрене позачергове засідання, на якому були присутні всі народні депутати. У результаті було ухвалено постанову щодо політичної кризи, спричиненої президентськими виборами. Парламент визнав результати другого туру голосування недійсними та оголосив недовіру ЦВК через неналежне виконання нею своїх обов’язків відповідно до законодавства України. Незважаючи на прийняті міри з боку  Верховної Ради, на сході країни у депутатський кулуарах та на місцевих рівнях все ще продовжуються обговорення щодо запровадження автономій та проведення референдумів щодо федералізації України. Наприкінці листопада до переговорів між владою та опозицією долучилися міжнародні посередники, зокрема представники ЄС та НАТО. Вони наголошували на важливості збереження єдності України, а більшість лідерів країн Європи погоджувалось з позицією народу щодо необхідності повторного голосування. "Єдність України — життєво важлива", — сказав верховний представник ЄС із зовнішньої політики і безпеки Хав'єр Солана.Тому, напочатку грудня Верховний Суд України визнав численні порушення під час виборів і анулював результати другого туру, призначивши повторне голосування. Це рішення стало переломним моментом у революції. Верховною Радою 8 грудня було ухвалено важливі зміни до закону про вибори президента, щоб унеможливити фальсифікації. Також було затверджено конституційну реформу, яка зменшувала повноваження президента на користь парламенту та уряду.Згодом, 26 грудня 2004 року, відбувся повторний тур виборів, у якому перемогу здобув Віктор Ющенко. Через місяць він офіційно склав присягу та став президентом України.Єдність та справедливістьПомаранчева революція стала символом народної єдності та боротьби за демократичні цінності. Вона на певний час змусила політичну еліту враховувати думку суспільства, хоча й не привела до кардинальних реформ. Гасла, що звучали під час Помаранчевої революції, стали символами єдності, рішучості та віри в перемогу справедливості. Слова "Разом нас багато, нас не подолати!" та "Схід і захід разом!", -  досі мають велике значення, адже РФ намагається розділити наш народ та започаткувати штучний поділ на дві частини, якого насправді немає. Українці – це один народ та одна країна попри всі прагнення та спроби ворога нас розділити. Свято День Свободи було започатковано указом Віктора Ющенка від 19 листопада 2005 року № 1619/2005 "з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання у громадян почуття національної гідності, враховуючи історичне значення революційних подій осені 2004 року, які засвідчили волелюбність Українського народу, його прагнення до свободи і демократичних цінностей". Це свято існувало до 2010 року, доки до влади не прийшов Віктор Янукович та не скасував його. Після Революції Гідності та втечі Януковича до РФ у 2014 році наступний президент України, Петро Порошенко, відновив цю пам’ятну дату, надавши їй нового символізму та значення - День Гідності та Свободи. Цього дня згадують про дві надзвичайно важливі події в історії українського народу: Помаранчеву революцію та революцію Гідності 2013/2014 років.Ці доленосні події довели, що українці готові захищати свободу навіть ціною життя. Вони нагадують нам про силу єдності, важливість громадянської позиції та необхідність будувати справедливу й демократичну державу.Найважливіше, що це час вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя, захищаючи ідеали свободи, гідності та цивілізованого світу, борючись за майбутнє своєї країни та дітей. Це нагадування про незламний дух українців, їхню готовність об'єднатися заради спільної мети та боротися за право жити у справедливій і демократичній державі.Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні до українців з нагоди Дня Гідності та Свободи наголосив на важливості усвідомлення справжньої ціни свободи для України. Глава держави закликав не забувати тих, хто боровся заради майбутнього країни, та шанувати їхній подвиг. Ці слова були опубліковані в офіційному повідомленні на сторінці Президента у Fасеbооk.

Сьогодні в Україні відзначається День гідності та свободи. Свято запровадили у листопаді 2014-го - на честь початку двох українських революцій: Помаранчевої та Революції гідності. Остання почалася саме 21 листопада 2013-го. Того дня президент Віктор Янукович заявив про призупинення переговорів про асоціацію з Європейським Союзом. У Києві на Майдан Незалежності вийшли невдоволені таким рішенням студенти. Це і стало початком Революція гідності, яку у перші тижні називали Євромайданом. Майже 1 тис. людей залишилися ночувати в центрі столиці. До ранку термін "Євромайдан" став трендом Тwіttеr. Протягом кількох днів мітинги з вимогою продовжити курс на євроінтеграцію почали збиратися в інших містах. 24 листопада в Києві на Народне Віче вийшли близько 100 тис. учасників, у Львові - майже 20 тис. Також у ці дні тривали масові акції в Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Черкасах та інших містах. Однак у деяких - мітинги розігнали силовики. У ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності відбувся силовий розгін демонстрантів. Близько 4:00 спецпідрозділ "Беркут" почав по-звірячому витискати активістів - били кийками та ногами. Операцію назвали "розчисткою території для встановлення новорічної ялинки". "Ніч 30 листопада і стала каталізатором, який зробив революцію. Це розгін, жорстокий силовий розгін. Потім я приїхав на Михайлівську площу. Бачив як люди стікаються туди, готові боронити. Хлопці з палками тренувалися, пораненим допомогали в соборі. Тоді я зрозумів: усе, революція станеться", згадував Сергій Кротенко, який тоді навчався в педагогічному університеті ім. Михайла Драгоманова. 1 грудня в центрі Києва пройшло віче, яке зібрало від 500 тис. до 1 млн осіб. Люди зайняли Майдан Незалежності, де київські комунальники вже почали встановлювати новорічну ялинку та готувати місце для ярмарку. Площу від мітингувальників охороняли бійці Внутрішніх військ, якими переважно були солдати строкової служби. Вони особливого опору не чинили. Зайнявши Майдан, протестувальники звели барикади, щоб запобігти повторенню розгону, що стався в ніч на 30 листопада. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У столиці анонсували заходи до Дня гідності та свободи Однією із знакових подій початку Революції гідності стало 11 грудня. Вночі спецназівці знову спробували розігнати протестувальників. Уперше за кілька сотень років дзвони Михайлівського собору забили на сполох. 16 січня 2014 року у Верховній Раді України з порушенням установленої процедури голосування прийняли 10 законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадян. За три дні в Києві на Народному Вічі зібралися кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили обурення ухваленням "Законів про диктатуру". Мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та Внутрішніми військами. Активісти зробили спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу. Унаслідок сутичок був підпалений автобус "Беркута", а самих бійців закидали камінням і петардами. 22 січня 2014-го під час протистоянь на вул. Михайла Грушевського були вбиті з вогнепальної зброї Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера. У лісосмузі в Бориспільському районі Київської області знайшли тіло Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні. Найдраматичнішим етапом революції стали події в Києві 18-20 лютого, в ході яких загинули більш як сотня протестувальників і кілька тисяч було травмовано. У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням утік з України. Спочатку він залишив Київ й виїхав до Харкова. Там за підтримки Росії намагався влаштувати з'їзд своїх прихильників та соратників зі східних регіонів України. Однак йому нічого не вдалося. Тому Янукович та члени його уряду - втекли до РФ. 22 лютого тисячі активістів та волонтерів приїхали до Межигір'я аби перевірити інформацію про втечу Януковича. Маєток був пустим. Того ж дня Верховна Рада підтримала постанову про самоусунення Януковича з посади президента. Вибори глави держави були призначені на 25 травня 2014-го. Проти самого Януковича була порушена кримінальна справа. У січні 2019-го його заочно засудили до 13 років тюрми - за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни. Колишній президент-утікач нині продовжує переховуватися у Росії. День гідности та свободи святкують в Україні 21 листопада на честь початку цього дня помаранчевої революції 2004-го та Революції гідності 2013 року. Свято є наступником Дня свободи, що відзначали 22 листопада у 2005-2011 роках на честь помаранчевої революції. Його скасував указом президент Віктор Янукович. 13 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначають День гідності та свободи.

Різдво - тепле родинне свято, яке заведено святкувати вдома з рідними та близькими. За традицією на столі у Святвечір має бути 12 пісних страв, набір яких може всіляко варіюватися. Є страви, котрі передаються з покоління в покоління, а деякі традиції потрібно створити власноруч. Що має бути на Різдвяному столі За традицією основною стравою на столі у Святий вечір має бути кутя. Її треба поставити першою. Зазвичай господині готують пшеничну, ячмінну або рисову кашу. До неї обов'язково додають мак, мед, горіхи. Також за бажанням можна додати інші солодощі. Шеф-кухар Євген Клопотенко розповів, що для перших страв на святковий стіл варто приготувати різдвяний борщ або грибний суп. Борщ має бути пісний, тож варто туди додати побільше овочів, а до супу варто додати білі гриби, найчастіше господині використовують - сушені. Також необхідно приготувати на різдвяний стіл узвар - це солодкий компот із різноманітних сушених фруктів і ягід. Він відмінно доповнить святковий стіл. Господині також готують на Святий вечір пісні вареники із різними начинками. Зазвичай для начинки обирають тушковану капусту, картоплю і гриби. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що приготувати у піст: спробуйте страви, які відкриють нові смаки та збагатять ваш раціон На Різдво також готують пісну страву із риби. Це можуть бути різноманітні холодні закуски, тушкована риба із овочами. Також можна поставити оселедець, приготувати заливну рибу або запекти її в духовці. Щоб розбавити стіл різноманітними стравами можна поставити також печені яблука із медом та родзинками. Також українці ставлять на святковий стіл мариновані гриби, картоплю, голубці, пампушки, капусту із горохом, квасолю та багато інших пісних страв. Коли на Різдво сідають за стіл За традицією у святвечір Різдва вся родина сідає за стіл на святкову вечерю, де на столі вже приготовані 12 страв. Вони можуть відрізнятися в залежності від уподобань сім'ї, але в їхнє число обов'язково входять кутя на Різдво і узвар. У давнину в це свято було прийнято відмовлятися від їжі до появи першої зірки на небі. Це свято має бути світле і радісним, об'єднувати людей. Цього дня заборонено сваритися та лаятись. Напередодні Різдва, 24 грудня, українці відзначатимуть Святий Вечір - символічне закінчення різдвяного посту. Цей особливий день прийнято святкувати в сімейному колі. На Святвечір, за традицією, готують пісні страви. Усього на столі має бути 12 частувань - їх зіставляють з кількістю апостолів та місяців у році. Часто українці готували з продуктів, до яких мали доступ, саме тому більшість страв мали прості рецепти й складалися зі звичних інгредієнтів. Однак сьогодні все більше людей надають перевагу вишуканій кухні.