Search trend "25 листопада свято"

Sign up, for leave a comments and likes
News filter
Служитимуть освітніми амбасадорами: Байден помилував Піча й Блоссома
Президент США Джо Байден у понеділок, 25 листопада, провів традиційну церемонію помилування індиків. Її щорічно присвячують Дню подяки. Про це повідомляє сайт Білого дому. "Виходячи з вашого темпераменту та прагнення бути продуктивними членами суспільства, я помилую Піча і Блоссома", - сказав Байден. Індики важать по понад 18 кг кожен. Обох доставили зі штату Міннесота. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Байден може допомогти Трампу у переговорах щодо України - Вlооmbеrg "Тепер вони повернуться до Fаrmаmеrіса, центру Міннесоти з інтерпретації сільськогосподарських наук, щоб служити освітніми амбасадорами найкращого штату Америки, що вирощує індиків, і надихати наступне покоління студентів-аграріїв", - зазначив Байден. Він нагадав, що це остання церемонія помилування індиків, яку він проводить на посаді президента. Байден висловив вдячність американському народові. "Дозвольте мені сказати вам: це була честь мого життя. Я вічно вдячний", - наголосив президент. Свято Дня подяки відзначають в багатьох країнах Заходу. Воно пов'язане із закінченням сільськогосподарських робіт. Цього дня прийнято дякувати Богові за врожай та за всі досягнення впродовж року. У США індичку вважають головною стравою у День подяки. Цьогоріч його в Америці відзначають 28 листопада. Традиції помилування індиків у США вже понад 77 років. А безпосередньо у Білому домі її проведення започаткував президент Джордж Буш-старший у 1989 році. Американський президент Джо Байден зустрівся в Білому домі з новообраним президентом Дональдом Трампом. Байден підкреслив важливість підтримки України як стратегічного елемента національної безпеки Сполучених Штатів. У Білому домі зазначили, що в перехідний період команда національної безпеки зосередиться на передачі актуальної інформації наступній адміністрації та підготовці України до потенційних переговорів.
we.ua - Служитимуть освітніми амбасадорами: Байден помилував Піча й Блоссома
Чорна п'ятниця - безкомпромісні знижки до 70%
Днем, коли є можливість придбати величезну кількість товарів зі знижками, є Чорна п'ятниця. Незважаючи на те, що це єдиний день - остання п'ятниця осені, свято триває цілий тиждень. В Україні, як і в усьому світі, знижки пропонують з 25 листопада до 1 грудня, а інтернет-магазин Фокстрот не стане винятком. Велика побутова техніка, дрібні гаджети, товари для саду та будинки, кондиціонери та обігрівачі - все це доступне для покупки. Таке свято як Чорна П'ятниця 2024 року не обмежує покупців у доставці та оплатах. Чинна доставка по всій Україні, а оплата доступна з включенням розстрочки або оплати частинами. Це чудова можливість придбати все, що необхідно, навіть якщо на даний момент немає всієї суми грошей. Підготовка до покупок з акції Весь асортимент магазину запропонований зі знижками, тому немає потреби окремо шукати розділ з пропозиціями до Чорної п'ятниці. Але дехто пропускає вигідні для себе пропозиції та не встигає знайти те, що потрібно, тому виділяють кілька рекомендацій щодо того, як підготуватися до свята і що потрібно врахувати: Складання переліку товарів. Важливий інструмент підготовки, адже так буде виключено імпульсні покупки та куплено саме те, що потрібно. Не зайвим буде розставити пріоритети, адже комусь важливий новий смартфон, інші хочуть оновити пральну машину; Ознайомлення з продукцією. Щоб не гаяти час при виборі, необхідно наперед вивчити технічні параметри та основні характеристики бажаних товарів. Можливо, доведеться від чогось відмовитись, бо воно не підходить з різних причин; Реєстрація на сайті. Проходження реєстрації, додавання способу оплати та доставки суттєво прискорять процес оформлення покупки. Додатково вдасться першим отримувати повідомлення про будь-які зміни в акції. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що ми знаємо про "Чорну п'ятницю": популярні міфи про найвідоміший розпродаж року Є обмеження товарів, тому важливо своєчасно оформити замовлення, аби встигнути купити потрібні товарні позиції. Свято як нові можливості Чорна п'ятниця для більшості є чимось сумнівним, хоч це не так. Всі магазини, що поважають себе, і Фокстрот зокрема, попередньо не підвищуватимуть штучно ціни, щоб під час акції їх вирівняти. Знижки справді надають й у повній мірі. Це чудова нагода для магазину швидко розпродати техніку, яка залежалася, щоб звільнити місце під новий товар. Також окремі бренди хочуть познайомити покупців із новими товарами чи оновленнями, тому чергова акція є чудовим інструментом для таких цілей. Також це вияв поваги до покупців, особливо до постійних, які можуть додатково отримати знижку за програмою лояльності. * Акція діє з 25.11 до 02.12.2024 включно в мережі магазинів ТМ "Фокстрот" на всій території України (крім АР Крим та тимчасового окупованих територій) та на fохtrоt.uа. Перелік та кількість акційних товарів обмежені. Про умови та детальний перелік товарів, що беруть участь в акції, дізнавайтеся в офіційних Правилах акції на сайті fохtrоt.uа, у продавців-консультантів магазинів ТМ "Фокстрот" або за телефоном 0 800 300 353 (дзвінки безкоштовні в межах України з номерів українських операторів).
we.ua - Чорна п'ятниця - безкомпромісні знижки до 70%
26 листопада: церковне свято сьогодні, кому помолитися про захист від ворогів
Розповідаємо, яке церковне свято відзначають 25 листопада за новим і старим стилем, що не можна робити, у кого іменини.
we.ua - 26 листопада: церковне свято сьогодні, кому помолитися про захист від ворогів
25 листопада – яке церковне свято: чому сьогодні краще утримуватись від конфліктів та суперечок
25 листопада віряни відзначають день пам'яті святого священномученика Климента. Крім того, це Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками. Повний текст новини
we.ua - 25 листопада – яке церковне свято: чому сьогодні краще утримуватись від конфліктів та суперечок
Що можна і не можна робити 25 листопада 2024: три заборони для жінок
Народне свято 25 листопада Клим Холодний, Климентів день, Іван Милостивий.
we.ua - Що можна і не можна робити 25 листопада 2024: три заборони для жінок
Яке сьогодні, 25 листопада, свято – все про цей день, яке церковне свято, що не можна робити
Сьогодні, 25 листопада, Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками. Віряни вшановують пам'ять святого священномученика Климента. До Нового року залишилося 36 днів.
we.ua - Яке сьогодні, 25 листопада, свято – все про цей день, яке церковне свято, що не можна робити
25 листопада: церковне свято сьогодні, особливі заборони цього дня
Розповідаємо, яке церковне свято відзначають 25 листопада за новим і старим стилем, що не можна робити, у кого іменини.
we.ua - 25 листопада: церковне свято сьогодні, особливі заборони цього дня
25 листопада — яке церковне свято, що не слід робити, щоб цілу зиму не хворіти
Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.
we.ua - 25 листопада — яке церковне свято, що не слід робити, щоб цілу зиму не хворіти
Чого не можна робити. щоб не хворіти усю зиму: заборони та прикмети у Климентів день
25 листопада згадують святого священномученика Климента. Він був одним із перших єпископів Риму та однією з найвизначніших постатей раннього християнства. Його життя відоме з церковних переказів, апокрифічних текстів та історичних згадок. Він вважається четвертим Папою Римським після святого апостола Петра. Климент народився в Римі в багатій сім'ї. Його навернення до християнства, як вважається, сталося завдяки проповіді апостолів Петра і Павла. Після хрещення він став ревним проповідником і активним учасником ранньохристиянської спільноти. Климент став Папою Римським приблизно в 88 році після св. Ліна і св. Анаклета. Він очолював церкву в часи важких переслідувань християн з боку Римської імперії. Його папство тривало близько 10 років, протягом яких він зміцнював церковну організацію, дбав про єдність віруючих і боронив апостольське вчення. Климент написав "Послання до Коринф'ян", один із найдавніших текстів християнської літератури. У цьому творі він закликає до миру, покори й злагоди між християнами. Послання користувалося такою повагою, що читалося в багатьох церквах як священний текст. За переказами, Климент постраждав за віру під час правління імператора Траяна. Його заслали на каторгу до Херсонесу (теперішній Севастополь, Крим). Там він проповідував серед каторжників і навертав багатьох до християнства. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Андрія Первозванного-2024: головні традиції свята, яких дівчата чекають увесь рік За наказом імператора Климента було страчено: його прив'язали до якоря й утопили в морі. За легендою, вода чудесним чином відступила, і християни змогли знайти його тіло, яке згодом поховали. На місці поховання святого з'явилася каплиця. Прикмети Дятел довго стукає - до поганої погоди. Півні вранці розкричалися - чекайте на потепління. На сухій траві іній - будуть морози. Що не можна робити, а що варто Не слід жалітися на холодну погоду і морози. Цього дня, за повір'ями, на землю виходить Дух Морозу, який може накликати хвороби на цілу зиму. Не можна переїдати, інакше позбудетесь удачі. Жінкам цього дня рекомендовано займатися рукоділлям, щоб прикликати щастя в своє життя. Обов'язково вивішуйте випрані речі на вулицю - це принесе здоров'я і успіх. 21 листопада українці відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці. В народі це свято називають Третьою Пречистою. Раніше, до переходу ПЦУ на новоюліанський календар, його відзначали 4 грудня. Свято присвячене Діві Марії, матері Ісуса Христа, та вважається одним із найважливіших релігійних подій. Введення в храм Пресвятої Богородиці - це духовне народження Марії. За значимістю це двунадесяте свято порівнюють із Різдвом. Основна ідея цього свята полягає в тому, що батьки-віряни мають залучати також своїх дітей до віри. Також цей вдалий для того, щоб привести дитину для першої сповіді.
we.ua - Чого не можна робити. щоб не хворіти усю зиму: заборони та прикмети у Климентів день
Різдво Христове: важливі елементи свята, традиції та народні вірування
Різдво символізує народження Ісуса Христа у Віфлеємі. Згідно з віруваннями, Ісус був посланий Богом, щоб спокутувати гріхи людства та подарувати йому спасіння. Його народження стало переломним моментом в історії, з чого почалася сучасна епоха - "наша  ера". Цьогоріч українці вже вдруге будуть відзначати Різдво разом із західними країнами 25 грудня.Різдво Христове: підготовка до святаСвяткування традиційно розпочинається з Різдвяного посту, або Пилипівки, що триває 40 днів - із 15 листопада по 24 грудня. Цей багатоденний піст символізує очищення душі й тіла від зла та гріхів перед великим святом.Особливе місце в українській культурі займає Святвечір, який припадає на вечір перед Різдвом, тобто на 24 грудня. У цей день вся родина спочатку прибирає оселю, а потім збирається за спільним столом, де головною стравою є кутя – символ єдності та благословення. Крім того, на трапезі обов'язково має бути узвар – традиційний напій із сушених фруктів. Святковий стіл ретельно готують, він повинен містити 12 пісних страв, що символізують 12 апостолів. У матеріалі "УП. Життя" етнологиня Наталія Громова розповіла: Все те, що відбувається до сходження першої зірки, – тривала підготовка. Вона також несе в собі ідею не лише підготувань, а саме програмування добробуту та врожаю на майбутнє12 страв на Святвечір. Фото: РіntеrеstТрадиції святкування: Святвечір та РіздвоУ Святий Вечір заборонено сваритися або лихословити, бажано знайти примирення та згладити конфлікти. Всі члени сім'ї мають бути вдома, а молодші - допомагати у приготуванні до свята. Хоча стіл зазвичай заставлений стравами досить пишно, однак не заведено переїдати. Крім того, будь-які побутові справи, рукоділля чи фізична праця цього вечора - під забороною.За святковий стіл починають сідати, щойно зійде перша зірка на небі, її ще називають Віфлеємською, адже саме вона вказала шлях мудрецям до місця народження Ісуса. Вечір починається із запалювання свічки – це символ Божого благословення. Свічка ставиться на стіл, а родина молиться за мир та добробут. Господар будинку благословляє вечерю, і всією родиною, включно з наймолодшими, розділяють цей особливий момент єдності та радості.Особливе значення на Святвечір має оформлення столу, яке теж є частиною святкового обряду. Його спершу накривають свіжим сіном чи соломою, що символізує ясла, в яких народився Ісус Христос. Зверху посипають трохи зерна, як знак достатку і благополуччя, а потім накривають скатертиною. У кутах під скатертину закладають часник, що має стати оберегом від хвороб та нечисті.Одне із головних місць біля столу займав Дідух - традиційний різдвяний символ, що уособлює родовід та зв’язок поколінь. Його виготовляють зі снопа жита чи пшениці, встановлюють на покутті біля столу, як символ врожаю, достатку й процвітання.Наш традиційний дідух – це просто сніп із жита чи пшениці, додатково там могли бути ще якісь трави. Було дуже важливо, щоб цей сніп проходив через основні точки календарного року. Тому це був або обжинковий сніп, зібраний з поля останнім, або перший – зажинковий. Він уже містив у собі ідею врожаю, – пояснила етнологиня.Дідух. Фото: РіntеrеstРанок 25 грудня починається з радісного вітання "Христос народився!"  — на що заведено відповідати: "Славімо його!" У цей день українці йдуть на святкову літургію в храмах, після чого відвідують родичів і друзів, щоб поділитися радістю великого свята. Завершення посту дозволяє урізноманітнити стіл м’ясними та іншими ситними стравами, що символізує початок нового етапу.Особливе місце в різдвяних традиціях займає колядування. Зі Святого Вечора або з першого дня Різдва колядники йдуть від хати до хати, створюючи справжнє свято. У руках вони тримають яскраво прикрашену зірку, що уособлює Віфлеємську.Колядування розпочинається лише з дозволу господарів. Після цього виконавці співають колядки - особливі пісні з побажаннями миру, здоров’я та багатства, часто супроводжуючи їх веселими сценками. У піснях зазвичай прославляють господарів будинку. Після виступу колядників їм дякують солодощами, невеликими подарунками чи грошима, тим самим підтримуючи стародавню традицію.Різдво. Фото: Дивись.ІнфоЯкі Різдвяні традиції ще існуютьВ Україні давньою і унікальною різдвяною традицією є ходіння з вертепом. Хоча в більш традиційному розумінні вертеп – це ляльковий театр, де показували мініатюрні вистави на різдвяну тематику, однак традиція вертепу в Україні дещо була розвинена. Значної популярності набув живий вертеп, де ролі біблійних персонажів виконують люди. Учасники перевдягаються в костюми, відтворюючи сцени з Євангеліє.Ворожіння на Різдво — старовинний звичай, що зберігся донині. Молоді дівчата ворожать, аби дізнатися про свою долю чи майбутнього нареченого. Щоб привідкрити завісу майбутнього, в обрядах використовували різні предмети: віск, волосся, прикраси, сніг тощо.Оскільки Святки тривають ще 12 днів після Різдва, тобто до 5 січня, варто також згадати про щедрівки. Їх зазвичай виконують напередодні Нового року, тобто вони також є частиною різдвяного циклу. Найвідомішою українською щедрівкою, яка здобула популярність у всьому світі, є "Щедрик" Миколи Леонтовича.Що не можна робити на РіздвоВсі звичаї додають святу певної атмосфери, а також зберігають зв’язок із багатою культурною спадщиною нашого народу. Тому, важливо пам'ятати, що не варто робити на Різдво:Лаятися та конфліктувати, адже будь-які сварки порушують мир та гармонію в родині. Це свято бажано провести в любові та злагоді.Вишивати, стригтися, займатися рукоділлям чи іншими побутовими справами. Загалом, всі важкі роботи прийнято відкладати аж до закінчення Святок, а цей період варто присвятити духовним справам.Давати або брати гроші в борг. Крім того, важливо завершити всі фінансові справи, погасити борги та пробачити старі образи. Різдво — це час для духовного спілкування, молитви та милосердя. Даруйте добро та проведіть день у родинному колі, приділіть увагу близьким, щоб вони відчули тепло й підтримку.Джерела: УП. Життя, НВ, Ехрlаіnеr
we.ua - Різдво Христове: важливі елементи свята, традиції та народні вірування
20-річниця Помаранчевої революції у День Гідності та Свободи
Помаранчева революція, яка розпочалася у листопаді 2004 року, стала однією з найважливіших подій в історії сучасної України. Вона продемонструвала готовність українського суспільства захищати свої права та протистояти несправедливості.Після другого туру президентських виборів, 21 листопада 2004 року, Центральна виборча комісія оголосила попередні результати підрахунку 33 % виборчих бюлетенів, згідно з якими лідирував тодішній прем'єр-міністр Віктор Янукович, отримавши 50% голосів. Однак, дані екзит-полів показували протилежне: лідером голосування був Віктор Ющенко. Це викликало масове невдоволення, адже численні факти фальсифікації стали очевидними для українців.У ніч на 22 листопада до Києва було введено бронетехніку, посилено охорону біля ЦВК та урядових будівель, а на вулицях столиці з’явилися загони з кілька десятків тисяч внутрішніх військ та спецпризначенців. Водночас диктатор Володимир Путін поспішив привітати Януковича з перемогою, що ще більше підсилило напругу.Вже 23 листопада почалися масштабні мітинги в різних містах України. Епіцентром протестів став Майдан Незалежності в Києві, де зібралися сотні тисяч протестувальників з усієї країни, за оцінками їх кількість складала від 100 до 500 тисяч. Вони вимагали чесних виборів та справедливості.Помаранчева революція, Фото: gеttyіmаgеsЕскалація ситуації у 2004 роціНадалі ситуація ставала лише "жорсткішою", а загальний рівень напруги лише зростав. ЦВК оголосила 24 листопада остаточні результати, визнавши переможцем Януковича. У відповідь Ющенко закликав громадян до загальнонаціонального страйку та оголосив початок "Помаранчевої революції". Протестувальники вимагали в уряду визнати недійсними результати виборів. Дії народного супротиву не залишились непоміченими. Так, 25 листопада Верховний Суд України заборонив публікацію офіційних результатів виборів, що стало важливим кроком у боротьбі. Цього ж дня створено Комітет національного порятунку, до якого увійшли ключові опозиційні політики.Далі протистояння набуло іншого сенсу, коли 26 листопада у Києві зібрався мітинг із близько 60 000 людей, які підтримали Януковича. У цей час почались ще більш дестабілізаційні події на сході України, зокрема у Харківській та Луганській областях, місцеві ради оголосили про намір створити автономію. Це ще більше посилило загрозу територіального розколу держави.Міжнародне втручання та перемога демократіїВерховна Рада провела 27 листопада екстрене позачергове засідання, на якому були присутні всі народні депутати. У результаті було ухвалено постанову щодо політичної кризи, спричиненої президентськими виборами. Парламент визнав результати другого туру голосування недійсними та оголосив недовіру ЦВК через неналежне виконання нею своїх обов’язків відповідно до законодавства України. Незважаючи на прийняті міри з боку  Верховної Ради, на сході країни у депутатський кулуарах та на місцевих рівнях все ще продовжуються обговорення щодо запровадження автономій та проведення референдумів щодо федералізації України. Наприкінці листопада до переговорів між владою та опозицією долучилися міжнародні посередники, зокрема представники ЄС та НАТО. Вони наголошували на важливості збереження єдності України, а більшість лідерів країн Європи погоджувалось з позицією народу щодо необхідності повторного голосування. "Єдність України — життєво важлива", — сказав верховний представник ЄС із зовнішньої політики і безпеки Хав'єр Солана.Тому, напочатку грудня Верховний Суд України визнав численні порушення під час виборів і анулював результати другого туру, призначивши повторне голосування. Це рішення стало переломним моментом у революції. Верховною Радою 8 грудня було ухвалено важливі зміни до закону про вибори президента, щоб унеможливити фальсифікації. Також було затверджено конституційну реформу, яка зменшувала повноваження президента на користь парламенту та уряду.Згодом, 26 грудня 2004 року, відбувся повторний тур виборів, у якому перемогу здобув Віктор Ющенко. Через місяць він офіційно склав присягу та став президентом України.Єдність та справедливістьПомаранчева революція стала символом народної єдності та боротьби за демократичні цінності. Вона на певний час змусила політичну еліту враховувати думку суспільства, хоча й не привела до кардинальних реформ. Гасла, що звучали під час Помаранчевої революції, стали символами єдності, рішучості та віри в перемогу справедливості. Слова "Разом нас багато, нас не подолати!" та "Схід і захід разом!", -  досі мають велике значення, адже РФ намагається розділити наш народ та започаткувати штучний поділ на дві частини, якого насправді немає. Українці – це один народ та одна країна попри всі прагнення та спроби ворога нас розділити. Свято День Свободи було започатковано указом Віктора Ющенка від 19 листопада 2005 року № 1619/2005 "з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання у громадян почуття національної гідності, враховуючи історичне значення революційних подій осені 2004 року, які засвідчили волелюбність Українського народу, його прагнення до свободи і демократичних цінностей". Це свято існувало до 2010 року, доки до влади не прийшов Віктор Янукович та не скасував його. Після Революції Гідності та втечі Януковича до РФ у 2014 році наступний президент України, Петро Порошенко, відновив цю пам’ятну дату, надавши їй нового символізму та значення - День Гідності та Свободи. Цього дня згадують про дві надзвичайно важливі події в історії українського народу: Помаранчеву революцію та революцію Гідності 2013/2014 років.Ці доленосні події довели, що українці готові захищати свободу навіть ціною життя. Вони нагадують нам про силу єдності, важливість громадянської позиції та необхідність будувати справедливу й демократичну державу.Найважливіше, що це час вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя, захищаючи ідеали свободи, гідності та цивілізованого світу, борючись за майбутнє своєї країни та дітей. Це нагадування про незламний дух українців, їхню готовність об'єднатися заради спільної мети та боротися за право жити у справедливій і демократичній державі.Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні до українців з нагоди Дня Гідності та Свободи наголосив на важливості усвідомлення справжньої ціни свободи для України. Глава держави закликав не забувати тих, хто боровся заради майбутнього країни, та шанувати їхній подвиг. Ці слова були опубліковані в офіційному повідомленні на сторінці Президента у Fасеbооk.
we.ua - 20-річниця Помаранчевої революції у День Гідності та Свободи
Одинадцять років тому студенти вийшли проти влади
Сьогодні в Україні відзначається День гідності та свободи. Свято запровадили у листопаді 2014-го - на честь початку двох українських революцій: Помаранчевої та Революції гідності. Остання почалася саме 21 листопада 2013-го. Того дня президент Віктор Янукович заявив про призупинення переговорів про асоціацію з Європейським Союзом. У Києві на Майдан Незалежності вийшли невдоволені таким рішенням студенти. Це і стало початком Революція гідності, яку у перші тижні називали Євромайданом. Майже 1 тис. людей залишилися ночувати в центрі столиці. До ранку термін "Євромайдан" став трендом Тwіttеr. Протягом кількох днів мітинги з вимогою продовжити курс на євроінтеграцію почали збиратися в інших містах. 24 листопада в Києві на Народне Віче вийшли близько 100 тис. учасників, у Львові - майже 20 тис. Також у ці дні тривали масові акції в Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Черкасах та інших містах. Однак у деяких - мітинги розігнали силовики. У ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності відбувся силовий розгін демонстрантів. Близько 4:00 спецпідрозділ "Беркут" почав по-звірячому витискати активістів - били кийками та ногами. Операцію назвали "розчисткою території для встановлення новорічної ялинки". "Ніч 30 листопада і стала каталізатором, який зробив революцію. Це розгін, жорстокий силовий розгін. Потім я приїхав на Михайлівську площу. Бачив як люди стікаються туди, готові боронити. Хлопці з палками тренувалися, пораненим допомогали в соборі. Тоді я зрозумів: усе, революція станеться", згадував Сергій Кротенко, який тоді навчався в педагогічному університеті ім. Михайла Драгоманова. 1 грудня в центрі Києва пройшло віче, яке зібрало від 500 тис. до 1 млн осіб. Люди зайняли Майдан Незалежності, де київські комунальники вже почали встановлювати новорічну ялинку та готувати місце для ярмарку. Площу від мітингувальників охороняли бійці Внутрішніх військ, якими переважно були солдати строкової служби. Вони особливого опору не чинили. Зайнявши Майдан, протестувальники звели барикади, щоб запобігти повторенню розгону, що стався в ніч на 30 листопада. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У столиці анонсували заходи до Дня гідності та свободи Однією із знакових подій початку Революції гідності стало 11 грудня. Вночі спецназівці знову спробували розігнати протестувальників. Уперше за кілька сотень років дзвони Михайлівського собору забили на сполох. 16 січня 2014 року у Верховній Раді України з порушенням установленої процедури голосування прийняли 10 законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадян. За три дні в Києві на Народному Вічі зібралися кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили обурення ухваленням "Законів про диктатуру". Мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та Внутрішніми військами. Активісти зробили спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу. Унаслідок сутичок був підпалений автобус "Беркута", а самих бійців закидали камінням і петардами. 22 січня 2014-го під час протистоянь на вул. Михайла Грушевського були вбиті з вогнепальної зброї Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера. У лісосмузі в Бориспільському районі Київської області знайшли тіло Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні. Найдраматичнішим етапом революції стали події в Києві 18-20 лютого, в ході яких загинули більш як сотня протестувальників і кілька тисяч було травмовано. У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням утік з України. Спочатку він залишив Київ й виїхав до Харкова. Там за підтримки Росії намагався влаштувати з'їзд своїх прихильників та соратників зі східних регіонів України. Однак йому нічого не вдалося. Тому Янукович та члени його уряду - втекли до РФ. 22 лютого тисячі активістів та волонтерів приїхали до Межигір'я аби перевірити інформацію про втечу Януковича. Маєток був пустим. Того ж дня Верховна Рада підтримала постанову про самоусунення Януковича з посади президента. Вибори глави держави були призначені на 25 травня 2014-го. Проти самого Януковича була порушена кримінальна справа. У січні 2019-го його заочно засудили до 13 років тюрми - за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни. Колишній президент-утікач нині продовжує переховуватися у Росії. День гідности та свободи святкують в Україні 21 листопада на честь початку цього дня помаранчевої революції 2004-го та Революції гідності 2013 року. Свято є наступником Дня свободи, що відзначали 22 листопада у 2005-2011 роках на честь помаранчевої революції. Його скасував указом президент Віктор Янукович. 13 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначають День гідності та свободи.
we.ua - Одинадцять років тому студенти вийшли проти влади
Стався кривавий переворт
Більшовицький переворот відбувся 7 листопада 1917 року у Петрограді - тепер Санкт-Петербург. У СРСР цей день відзначали, як державне свято. У підручниках переворот називали Велика Жовтнева соціалістична революція. За старим календарним стилем подія відбулася 25 жовтня - тому Жовтнева. Причини Жовтневого перевороту На початку 17-го року Російська імперія потрапила у смугу криз. Практично весь бюджет перекинули на армію. Промисловість працювала на потреби фронту. Людям бракувало найнеобхіднішого. Багато працівників заводів, селян, інтелігенцію мобілізували в армію. Від царя Миколи ІІ вимагали змін. Він їх ігнорував. Прихильники лівих ідей були переконані, що допоможе державі лише революція. Провідні партії не сприймали серйозно більшовиків. Але вони завдяки популістським гаслам восени 1917 року здобули підтримку людей. Вони захопили резиденцію Тимчасового уряду Зимовий палац та всі стратегічні пункти Петрограду. На з'їзді Рад лідер більшовиків Володимир Ленін заявив про перехід влади у Росії до його політсили. Більшовики проголосили "Декрет про мир" і пообіцяли домовитись про завершення війни з німцями. Заявили, що уся поміщицька земля буде розділена між селянами. Питання України В Україні діяли політичні сили, які не могли домовитися між собою щодо подальшого розвитку - Українська Центральна Рада, Рада робітничих і селянських депутатів - пробільшовицьке утворення та Штаб Київського військового округу - прихильники Тимчасового уряду. Більшовицька партія в українських містах не мала більшості, але 17 листопада 1917 року вони підняли повстання проти військового штабу у Києві. Використовували робітників заводу "Арсенал". Центральна Рада не втручалась, а потім стала їм допомагати. Представники Тимчасового уряду залишили місто. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На харківському вокзалі прощались з більшовиками Центральна Рада видала ІІІ Універсал - проголосила Українську Народну Республіку. Більшовики були проти цього. Ленін висунув ультиматум, який у Києві не задовольнили. Почалася війна. За три роки протистоянь перемогу здобули більшовики Наслідки більшовицького перевороту Воєнний комунізм у 1919-1921 роках - терор проти приватних власників різних рівнів та українського селянства. Розстріляне відродження - знищення української інтелігенції у 1920-1930-х роках. Цензура, переслідування та арешти письменників та митців тривали й протягом 1950-70-х років. Знищували національну культуру і традиції. Голодомор - геноцид українського народу у 1932-33 роках. Його створили штучно. Забрав життя 7 млн селян. Психічні травми і страх голоду досі передається українцям на генетичному рівні. Гоніння церкви відбувалося протягом всього періоду існування СРСР. Існувала лише православна церква московського патріархату, яку контролювали спецслужби. У храмах влаштовували склади і клуби. Начиння грабували, а священиків репресували. Вбивство видатних української діячів Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Степана Бандери. Фальсифікації та викривлення історичних фактів. Нехтування родинними традиціями і повагою до минулого. 5 вересня 1918-го в Україні почався "червоний терор" - злочинна репресивна політика комуністичного режиму. 100 років тому радянський уряд ухвалив Декрет про "червоний терор", мета якого - боротьба з контрреволюцією. Радянська політична пропаганда висвітлювала "червоний терор", як відповідь на "білий терор". Вбивства, репресії та насильства були узаконені й обгрунтовані на державному рівні - 30 серпня 1918-го на Леніна скоїли замах, а голову Петроградської ЧК Моїсея Урицького вбито.
we.ua - Стався кривавий переворт

What is wrong with this post?