Search trend "25 листопада свято"

Еспресо наводить переклад статті Wybоrсzа.6 червня урядова Комісія в справах вивчення російського і білоруського впливу на внутрішню безпеку і справи Республіки Польщі в 2004-2024 рр. підвела підсумки річної діяльності. Тихо – оголошення на сайті Міністерства юстиції, яке відповідало за її організацію і діяльність, з’явилося через 4 дні і без феєрверків.Відповідно до оголошення Комісія, яка складається з 11 експертів під керівництвом генерала Ярослава Стружика, керівника Служби Військової Контррозвідки, обговорила тайний рапорт, який 7 квітня передала прем’єру Дональду Туску. Тематика аналізу – це питання безпеки, зовнішньої політики, дезінформації та економіки. Як висновок представлено 50 рекомендацій, які "повинні слугувати укріпленню супротиву країни російським впливам".Дональд Туск, фото: з відкритих джерел Генерал Стружик нагадав, що Комісія направила в прокуратуру клопотання про порушення розслідування проти Антоні Мачеревіча (звинувачення в дипломатичній зраді) і полковника Пьотра Погоновського, колишнього керівника Агентства внутрішньої безпеки (ліквідація 10 з 15 делегувань).Міністр юстиції Адам Боднар підсумував: "В умовах сучасних геополітичних викликів, які в даний час є причиною найсерйозніших загроз безпеці Польщі, висновки та рекомендовані заходи, представлені Комісією, а також висновки, подані до прокуратури, є важливим внеском у покращення безпеки Польщі".Це лише декларації. Міністри, присутні на засіданні, - крім Боднара, це міністр внутрішніх справ та координатор спеціальних служб Томаш Шемоняк та міністр культури Ганна Врублевська - та члени Комісії повністю пропустили те, що двома днями раніше було викинуто до кошику аналіз впливу Росії на польсько-українські відносини.За ініціативою ПСЛ уряд (один депутат утримався) та опозиція проголосували за Закон про створення нового державного свята: 11 липня поляки відзначатимуть Національний день пам’яті для поляків - жертв геноциду ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки.Направленого - визначає акт - у 1939-1946 роках "на польське населення" "українськими націоналістами з організації українських націоналістів (ОУН), української повстанської армії (УПА) та іншими українськими націоналістичними утвореннями, що діяли на східних землях Другої Польської Республіки (воєводства Волинське, Тарнопольське, Станіславівське, Львівське, Поліське), а також сучасних воєводств Люблінського і Підкарпатського".Чому немає свята 17 вересня 1939 року, ані дня Катині, але є свято волинської бійніЦе відкрито антиукраїнські дії, оскільки немає державного дня пам'яті ані 17 вересня (вторгнення СРСР до Другої Польської Республіки в 1939 р.), ані 5 квітня (рішення радянського політбюро 1940 р. про вбивство польських офіцерів у Катині), ані також 11 серпня (наказ 00485 від 1937 р. керівника НКВС Миколи Єжова в справі так званої польської операції в СРСР, в результаті якої розстріляно 111 000 осіб).Натомість вже в 2016 році Сейм і Сенат проголосували за рішення про створення 11 липня Національного дня пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Республіки Польщі.А оскільки закон мовчить про скасування резолюції, то 11 липня поляки відзначатимуть з того ж приводу і Національне свято і Національний день пам’яті. Абсурд? Не єдиний.В законі також немає згадки про те, що в 2018 році до Закону про Інститут національної пам’яті - на додаток до "єврейських" поправок, які передбачають покарання за приписування польському народу чи польській державі відповідальності за злочини, вчинені нацистською Німеччиною – введено також "українські" поправки. Згідно з ними злочини українських націоналістів були прирівняні до комуністичних та нацистських злочинів, визначено, що вони тривали в період 1925-1950 років, також встановлено штрафи за заперечення їх.Президент Анджей Дуда та Адам Боднар, тогочасний речник Громадянських Прав, засудили використання фрази "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".Трибунал погодився з їхніми застереженнями та видалив обидва терміни з закону.фото: з відкритих джерел Виконання судових рішень Конституційного трибуналу - це зобов'язання законодавчих та виконавчих органів влади, але протягом 6 років ані влада ПіС, ані нинішня не зробили нічого. Тобто закон зобов’язує, але без визначення того, хто вчинив злочин проти поляків у 1925-1950 роках та на якій території.У грудні парламентський клуб ПіС приніс проєкт, в якому було зазначено, що злочин було вчинено 2 членами та співробітниками ОУН - Бандера (ОUN -В) і УПА та іншими українськими формуваннями, що співпрацюють з Третім Німецьким Рейхом". І що мова йде про вчинки 1921-1950 років. Перше читання проєкту відбулося в Сеймі 6 лютого, після чого він опинився в комітеті.Також проводиться підрахунок кількості польських жертв. У законі, прийнятому 4 червня, мова йде про 100 тисяч осіб, Інститут національної пам’яті стверджує, що їх було 120 тисяч, а Пшемислав Чарнек, який представляв проєкт ПіСу, - 200 тисяч.У випадку польсько-українських історичних відносин немає ані норм, ані здорового глузду, оскільки все можна сказати і прийняти.Партія "Право і справедливість", фото: gеttyіmаgеs Зовсім не Інститут національної пам’яті. Де розташований "центр Путіна" в ПольщіЩо стосується проєкту Народної партії, уряд не зайняв позиції, оскільки, як заявив заступник міністра культури Мачей Врубел під час парламентської дискусії, "наразі вже нічого не стоїть на шляху урочистого святкування 11 липня, але Міністерство культури та національної спадщини, звичайно, не вносить поправок до цього парламентського законопроекту". Чому, можна запитати, очевидно, що влада вмила руки? Зрештою, у випадку обговорених історичних законів ми маємо справу з показовою присутністю московських фахівців."Українські" поправки до Закону про Інститут національної пам’яті були написані в інтересах Росії та її спеціальних служб. Не інакше є щодо закону, внесеного ПСЛ (Польською Селянською Партією). Войцех Чухновский заявив у "Газеті Виборчій", що в лютому комісія генерала Стружика надіслала список з 25 імен людей, що розповсюджують пропаганду Кремля в Агентстві Внутрішньої Безпеки.Зі слів його співрозмовника та члена Комісії, найважливішим джерелом пропаганди Кремля в Польщі є середовище, зосереджене навколо Видавничого Дому "Польська Думка" - "головний центр" для проросійських ініціатив у Польщі."Польська думка", перерахував співрозмовник Чухновського, має власне інтернет-телебачення, просуває там Гжегожа Брауна, закликає українців, які живуть у Польщі, щоб "поверталися додому", і розповсюджує фальшиві новини про прихильність до українців у черзі до лікаря, їх злочин і гроші, які вони отримують від держави і за які вони "не виражають вдячності".У своєму підході Європейський Союз є "тоталітарним творінням", Україна це "бандерівсько - фашистська держава", а "спеціальна операція в Україні" була спровокована американцями.Крім телеканалу "Польської думки", комісія в листі до Агентства внутрішньої безпеки назвала інші портали: Nаtіоnаlіsts.nеt, Nаtіоnаl.іnfо, krеsy.іnfо. Анонімний член Комісії заявив, що загальними цілями публікації цих ЗМІ є:• зменшення довіри до польського уряду (як попереднього, так і теперішнього);• розпад Європейського Союзу;• послаблення Заходу в цілому;• посварити Польщу з Україною.І він зробив висновок: "Цими порталами як джерелами користуються сторінки в соціальних мережах, які заражають польський публічний простір. Вони значною мірою обслуговуються спеціальними підрозділами російської армії, призначеними для підтримки фейкових сторінок".Після таких висновків експертів з російської дезінформації повинні включитися всі контрольні лампи в структурах, які дбають про безпеку держави.Вони не включилися. Навпаки, лампи, що застерігають від "центрів Путіна", згасли, натомість включилися лампи, що попереджають про "небезпеку" від України.Ексгумації йдуть добре, і ПСЛ обирає дипломата з ПНР та кореспондента з МосквиПредставником для звітності по Закону від 4 червня обрали депутата Тадеуша Самборського. У 1977 році він захистив докторську дисертацію в університеті імені Ломоносова в Москві, в 1970 -х та 1980 -х роках він був першим секретарем посольства Польської Народної Республіки у В’єтнамі та Лаосі, а потім був московським кореспондентом "Зеленого Прапора", органу Об’єднаної народної партії – партії-сателіта Польської об’єднаної робітничої партії на початку існування Польської Народної Республіки.Він двічі засідав у Сеймі від імені ПСЛ (1993-1997, 2001-2005), у 2023 році він отримав мандат від списків партії "Третій Шлях", був президентом фонду "Допомога полякам на Сході", до 2017 року він належав до керівництва Товариства "Польща - Схід" - до 1990 року Товариства польсько-радянської дружби.Самборський є постійним автором "Польських думок", він часто пише про злочини ОУН-УПА, у 2023 році він опублікував збірку своїх текстів у її видавничому будинку. "Польська Думка" - це медіа-покровитель його фестивалю.Майкл Олшевський, керівник закордонного департаменту "Виборчої", - один із небагатьох журналістів, який критично писав про закон, заявив, що "заявники з ПСЛ і "Третього Шляху" побачили шанс в антиукраїнських настроях і - як практично весь наш політичний клас - стали заручниками антиукраїнської риторики".Послідовність подій показує, що мова йде не лише про перегони, хто першим досягне союзу з Конфедерацією та Брауном. Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України, Радослав Сікорський та Андрій Сибіга підписали декларацію, яка розблокувала питання про ексгумацію польських жертв в Україні та українських жертв у Польщі.Робоча група почала працювати під егідою міністерства культури. 24 квітня, завдяки особистому залученню прем’єр -міністра Дональда Туска та президента Володимира Зеленського, ексгумаційні роботи розпочалися в Пужниках на Тернопольщинні, завершилися в травні виявленням останків 42 поляків, убитих УПА. Прем'єр-міністр назвав цю подію "проривом".У відповідь Чарнек сказав, що прориву немає. Він стверджував, що після її прийняття "неможливо буде в Польщі під загрозою покарання прославляти УПА, бандеревців, всіх тих українських націоналістів, які вбивали наших співвітчизників 80 років тому"."Закон також покладе край цим ганебним переговорам Міністерства культури та національної спадщини з українською державою щодо можливих подальших пам’ятників УПА в Польщі", - додав він, представляючи поправку від ПіС до Закону про Інститут національної пам’яті.Здавалося б, усі розуміють, що "в нас є довоєнні часи", як зазначає Туск, і що якщо Україна потрапить під удари росіян і зраду американців, ми будемо сусідами з Росією Путіна не на ділянці 628 кілометрів (Кролівець, у російській номенклатурі Калінінград плюс Білорусь), а 1163. Можливість ведення Москвою гібридної війни від дезінформації та радіоелектронної боротьби до регулярного саботажу радикально зросте.Здоровий глузд вимагає мінімізувати все, що розділяє поляків та українців. Москва навіть не приховує, що однією з її цілей є конфлікт наших націй. Але це не так - Україна також є ворогом для численних польських політиків.Чи полегшує РSL завдання БраунуСвій проєкт Польська селянська партія (РSL) подала до маршалківської палати 25 квітня, тобто на другий день після початку ексгумації у Пужниках.Тими ж днями невідомі особи на поруйнованій могилі 62 вояків УПА на горі Монастир – також відомій як Монастир – у ґміні Горинець-Здруй встановили табличку з написом: "Спільна могила українців, членів УПА, відповідальних за терор і геноцид беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, змилуйся над ними і не зараховуй їм тих страшних вчинків, яких вони допустилися супроти своїх братів. "Прощення не означає забуття, але – зцілення болю"".Міністерства культури Польщі та України у спільній заяві назвали цей інцидент "свідомою провокацією, що слугує інтересам держави-агресора Росії  і має на меті зірвати конструктивний діалог, який останніми місяцями розвивається між нашими країнами".Табличку демонтували, тож Браун не зміг урочисто "відкрити" її 2 травня, як це собі планував.І можна було б відзначити невеликий поступ у розплутуванні польсько-українського вузла, якби не РSL і той спосіб, у який народники домоглися ухвалення свого проєкту.Генерал Стружик передав прем’єрові закритий звіт комісії 7 квітня, у якому містилася оцінка видання "Мyśl Роlskа" ("Польська думка") як "осередку Путіна" в Польщі, а також 50 рекомендацій щодо обмеження російського та білоруського впливу.фото: jаgіеllоnіа.оrg Чи передав глава уряду звіт Владиславу Косіняку-Камишу? Ми не знаємо, хоча це було фактично непотрібно, адже віцепрем’єр і міністр оборони делегував до комісії професора Ґжеґожа Мотику – керівника Військового історичного бюро та відомого дослідника польсько-українських відносин. Генерал Стружик кілька разів доповідав про результати роботи комісії на засіданнях уряду.Спочатку доповідачем проєкту, який підписав Косіняк-Камиш, мав стати віцеспікер Сейму Пьотр Зґожельський, який змагається у радикалізмі з Брауном щодо стигматизації українських націоналістів. Однак народний політик виявився недостатньо принциповим, і 30 травня його замінили на Самборського.Це трапилося перед другим туром президентських виборів, коли РSL сподівався на перемогу Рафала Тшасковського.Метою внесення на розгляд і проштовхування законопроєкту була не лише боротьба з антиукраїнським радикалізмом і зрив ексгумації. Йшлося також про те, щоб показати, що з "хабом Путіна" не може статися нічого поганого, незалежно від висновків комісії генерала Стружика та поточної політичної констеляції. До речі, представник "хабу" був делегований для того, щоб переконатися, що в антиукраїнському котлі під коаліцією, яка називає себе демократичною, не бракує політичних дров.Символічно, що закон про антиукраїнське національне свято був прийнятий 4 червня, в День свободи і прав людини, який відзначається в пам'ять про вибори 1989 року,  які призвели до краху комунізму в нашій країні (єдиний, хто помітив цей збіг, був Владислав Фрасинюк на шпальтах Nеwswееk) та ініціювали зміни в усьому регіоні, що незабаром привели до розпаду СРСР і становлення 15 його республік, зокрема й України, як незалежних держав.Донедавна польська влада представляла безперервність повстань за свободу і демократію в нашому регіоні як підставу для польської слави і політичної величі. Від польського Жовтня 1956 року та Угорського національного повстання, через Празьку весну, Солідарність 4 червня та Осінь народів 1989-го року до українських Майданів 2004-го та 2013-2014 років і нинішньої боротьби українців проти російських окупантів.А коли День волонтерів, які допомагають біженцям з УкраїниРозуміння цієї традиції могло б підштовхнути до заснування Дня польського волонтера в пам'ять про неймовірну солідарність, виявлену мільйонам українців після 24 лютого 2022 року. Тоді величезна частина польського населення показала здивованій Європі, що таке людська щедрість і серце і в чому проявляється дух старого континенту та його цінності.Натомість політики надірвали польську солідарність щодо України, додавши ще один ком у могилу знаменитої "лінії Ґедройця" у польській східній політиці.Інституції, такі як комісія генерала Стружика, мають пройти два випробування, щоб оцінити їхню реальну користь для безпеки держави.Першим є виявлення ворожих впливів серед попередньої влади. З цим, як видається, комісія справляється.Друге – виявлення російських та білоруських впливів серед своїх. А цим керівники держави знехтували. І менш важливо – чому: чи через підтримку коаліції заради голосів народників, чи змагання у антиукраїнстві з правими, чи відверті докори "невдячним українцям", які "не хочуть знати правду про Волинь".Значення має результат – те, що в польсько-українських відносинах ми зайшли в глухий кут.Українці вчинили мудро, коли надали кілька нових дозволів на ексгумацію, попри ворожий крок Польщі.А оскільки мости не спалено, варто шукати шляхи виходу з нинішньої ситуації.Починати варто із найголовнішого, тобто з громадської думки. Під час ексгумаційних робіт у Пужниках Кароліна Левицька в ефірі ТОК FМ розмовляла з професором Мотикою. Вона зазначила, що причиною запровадження Україною у 2017 році ембарго на ексгумаційні роботи було те, що їх проведення виявило б "ще більше полів, братських могил, наповнених кістками жертв з-поміж цивільного населення. І Києву рано чи пізно довелося б зіткнутися з цією дуже складною і темною сторінкою своєї історії".Вона додала, що, зрештою, зруйновані у 2015-2017 роках "невідомими зловмисниками" українські могили та меморіали, були незаконними.Брак знань не повинен звільняти від журналістської етики. Насправді частину руйнувань здійснили місцеві органи влади, тоді як російська агентура діяла відкрито, розміщуючи відео зі своїх дій на порталах так званої Донецької Народної Республіки. Могила на горі Монастир була впорядкована на підставі угоди Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва зі Спілкою українців у Польщі.Після кількарічних складних переговорів було домовлено, що на табличці з іменами з’явиться напис "загинули за вільну Україну". Головою Ради тоді був Станіслав Бронєвський, керівником "Сірих шеренг", у переговорах брав участь Світовий союз солдатів АК, зокрема середовище 27-ї Волинської дивізії.Ці люди знали події Другої світової війни з власного досвіду, їхні близькі загинули від рук українців, вони самі брали участь у польсько-українських боях. І все ж вони підтримали угоду Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (RОРWіМ) зі Спілкою українців у Польщі (ЗUwР), вбачаючи в ній елемент ширшого порозуміння між поляками та українцями.Ось чому Росія та її агентура, а також проросійські та ендеківські сили роблять усе можливе, щоб могили на горі Монастир не відновили у погодженому вигляді. Кремль зацікавлений, щоб поляки і українці показали, що не здатні осмислити драматичне минуле і думати про спільне майбутнє.Дослідження професора Галагіди та неприємні факти для польських істориківКілька зауваг щодо істориків. У польській правовій системі відбувається жонглювання датами, назвами українських формувань і такими термінами, як "українські націоналісти", а також кількістю жертв. Це означає, що роль дослідників зведена до нуля, бо польська держава не зважає на їхні дискусії та висновки, проголошуючи "правду" залежно від політичних потреб.І це в контексті ситуації, коли під час підготовки до ексгумаційних робіт з'ясувалося кілька не дуже приємних для польської держави фактів.Підтвердилося, що єдині комплексні дослідження щодо ідентифікації жертв польсько-українського конфлікту 1940-х років проводить команда професора Ігоря Галагіди в Українському католицькому університеті у Львові. За 7 років роботи дослідники встановили імена понад 22 тисяч українських жертв і визначили їхню загальну кількість - понад 30 тисяч. Наразі вони працюють над ідентифікацією польських жертв.Завдяки цьому українська сторона змогла представити список із 200 населених пунктів у Польщі, у яких загинуло щонайменше 5 цивільних осіб української національності.Такого комплексного переліку для населених пунктів на території України не змогли представити ні Інститут національної пам’яті (ІРN), ні жодна з численних установ, що займаються історичною політикою.Те саме стосується кількості польських жертв і встановлення якомога більшої кількості імен.Також з'ясувалося, що, всупереч твердженням деяких істориків, політиків і журналістів, ексгумація не є способом встановлення кількості жертв та їхньої ідентифікації. Стосовно конкретних населених пунктів – це ефективний і необхідний метод, але не для всієї території, на якій у 1940-х роках розгорталася польсько-українська драма.А тому історики повинні виконати свою роботу, і село за селом, місто за містом намагатися встановити імена жертв, щоб порахувати їх з відносною точністю. Це єдиний і найнадійніший спосіб дізнатися реальну картину минулого і віддати данину пам'яті тим, хто був убитий.     В ефірі ТОК FМ професор Мотика назвав дослідників, які ставлять під сумнів польську цифру 100 тисяч, "науковими антивакцинаторами". Тому що ніхто не ставив під сумнів польські дослідження, які називають таку цифру. Слова професора мають державну вагу, адже він є найважливішою посадовою особою в історичній політиці нинішньої влади. Окрім того, що він очолює ВБГ і є членом комісії генерала Стружика, він також входить до Колегії ІНП.   Але польська історіографія досі оперує оцінками, за якими кількість розстріляних обчислюється десятками тисяч людей, хоча минуло достатньо часу для ретельного дослідження цього питання.Маючи певні знання про літературу на цю тему, польські, українські, радянські та німецькі документи, а також про часткові результати ідентифікації польських жертв, я можу дати дружню пораду. Історики зроблять суспільству послугу, коли почнуть готувати громадян до сприйняття інформації про те, що польських жертв було незрівнянно менше, ніж загальноприйняті 100 тисяч.Що не применшує значення того факту, що жертв було десятки тисяч, і що кожна з них заслуговує на поховання, відновлення імені й прізвища і пам'ять.І на завершення кілька слів до службовців із ліквідації загроз для безпеки Польщі. У гучному інтерв'ю Донати Субботко "Росія вже тут" генерал Пьотр Питель, голова Служби військової контррозвідки у 2014-2015 роках, заявив, що "все, що сталося в Польщі після 2015 року, відповідає російським інтересам". І що польські служби залишили державу "голою і незахищеною" перед обличчям російської загрози.Через півтора року після того, як колеги генерала повернулися до виконання службових обов'язків, доводиться констатувати, що у сфері впливу Росії на польсько-українські відносини такий стан справ зберігається і сьогодні.

Президент США Джо Байден у понеділок, 25 листопада, провів традиційну церемонію помилування індиків. Її щорічно присвячують Дню подяки. Про це повідомляє сайт Білого дому. "Виходячи з вашого темпераменту та прагнення бути продуктивними членами суспільства, я помилую Піча і Блоссома", - сказав Байден. Індики важать по понад 18 кг кожен. Обох доставили зі штату Міннесота. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Байден може допомогти Трампу у переговорах щодо України - Вlооmbеrg "Тепер вони повернуться до Fаrmаmеrіса, центру Міннесоти з інтерпретації сільськогосподарських наук, щоб служити освітніми амбасадорами найкращого штату Америки, що вирощує індиків, і надихати наступне покоління студентів-аграріїв", - зазначив Байден. Він нагадав, що це остання церемонія помилування індиків, яку він проводить на посаді президента. Байден висловив вдячність американському народові. "Дозвольте мені сказати вам: це була честь мого життя. Я вічно вдячний", - наголосив президент. Свято Дня подяки відзначають в багатьох країнах Заходу. Воно пов'язане із закінченням сільськогосподарських робіт. Цього дня прийнято дякувати Богові за врожай та за всі досягнення впродовж року. У США індичку вважають головною стравою у День подяки. Цьогоріч його в Америці відзначають 28 листопада. Традиції помилування індиків у США вже понад 77 років. А безпосередньо у Білому домі її проведення започаткував президент Джордж Буш-старший у 1989 році. Американський президент Джо Байден зустрівся в Білому домі з новообраним президентом Дональдом Трампом. Байден підкреслив важливість підтримки України як стратегічного елемента національної безпеки Сполучених Штатів. У Білому домі зазначили, що в перехідний період команда національної безпеки зосередиться на передачі актуальної інформації наступній адміністрації та підготовці України до потенційних переговорів.

Днем, коли є можливість придбати величезну кількість товарів зі знижками, є Чорна п'ятниця. Незважаючи на те, що це єдиний день - остання п'ятниця осені, свято триває цілий тиждень. В Україні, як і в усьому світі, знижки пропонують з 25 листопада до 1 грудня, а інтернет-магазин Фокстрот не стане винятком. Велика побутова техніка, дрібні гаджети, товари для саду та будинки, кондиціонери та обігрівачі - все це доступне для покупки. Таке свято як Чорна П'ятниця 2024 року не обмежує покупців у доставці та оплатах. Чинна доставка по всій Україні, а оплата доступна з включенням розстрочки або оплати частинами. Це чудова можливість придбати все, що необхідно, навіть якщо на даний момент немає всієї суми грошей. Підготовка до покупок з акції Весь асортимент магазину запропонований зі знижками, тому немає потреби окремо шукати розділ з пропозиціями до Чорної п'ятниці. Але дехто пропускає вигідні для себе пропозиції та не встигає знайти те, що потрібно, тому виділяють кілька рекомендацій щодо того, як підготуватися до свята і що потрібно врахувати: Складання переліку товарів. Важливий інструмент підготовки, адже так буде виключено імпульсні покупки та куплено саме те, що потрібно. Не зайвим буде розставити пріоритети, адже комусь важливий новий смартфон, інші хочуть оновити пральну машину; Ознайомлення з продукцією. Щоб не гаяти час при виборі, необхідно наперед вивчити технічні параметри та основні характеристики бажаних товарів. Можливо, доведеться від чогось відмовитись, бо воно не підходить з різних причин; Реєстрація на сайті. Проходження реєстрації, додавання способу оплати та доставки суттєво прискорять процес оформлення покупки. Додатково вдасться першим отримувати повідомлення про будь-які зміни в акції. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що ми знаємо про "Чорну п'ятницю": популярні міфи про найвідоміший розпродаж року Є обмеження товарів, тому важливо своєчасно оформити замовлення, аби встигнути купити потрібні товарні позиції. Свято як нові можливості Чорна п'ятниця для більшості є чимось сумнівним, хоч це не так. Всі магазини, що поважають себе, і Фокстрот зокрема, попередньо не підвищуватимуть штучно ціни, щоб під час акції їх вирівняти. Знижки справді надають й у повній мірі. Це чудова нагода для магазину швидко розпродати техніку, яка залежалася, щоб звільнити місце під новий товар. Також окремі бренди хочуть познайомити покупців із новими товарами чи оновленнями, тому чергова акція є чудовим інструментом для таких цілей. Також це вияв поваги до покупців, особливо до постійних, які можуть додатково отримати знижку за програмою лояльності. * Акція діє з 25.11 до 02.12.2024 включно в мережі магазинів ТМ "Фокстрот" на всій території України (крім АР Крим та тимчасового окупованих територій) та на fохtrоt.uа. Перелік та кількість акційних товарів обмежені. Про умови та детальний перелік товарів, що беруть участь в акції, дізнавайтеся в офіційних Правилах акції на сайті fохtrоt.uа, у продавців-консультантів магазинів ТМ "Фокстрот" або за телефоном 0 800 300 353 (дзвінки безкоштовні в межах України з номерів українських операторів).

Розповідаємо, яке церковне свято відзначають 25 листопада за новим і старим стилем, що не можна робити, у кого іменини.

25 листопада віряни відзначають день пам'яті святого священномученика Климента. Крім того, це Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками. Повний текст новини

Народне свято 25 листопада Клим Холодний, Климентів день, Іван Милостивий.

Сьогодні, 25 листопада, Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками. Віряни вшановують пам'ять святого священномученика Климента. До Нового року залишилося 36 днів.

Розповідаємо, яке церковне свято відзначають 25 листопада за новим і старим стилем, що не можна робити, у кого іменини.

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

25 листопада згадують святого священномученика Климента. Він був одним із перших єпископів Риму та однією з найвизначніших постатей раннього християнства. Його життя відоме з церковних переказів, апокрифічних текстів та історичних згадок. Він вважається четвертим Папою Римським після святого апостола Петра. Климент народився в Римі в багатій сім'ї. Його навернення до християнства, як вважається, сталося завдяки проповіді апостолів Петра і Павла. Після хрещення він став ревним проповідником і активним учасником ранньохристиянської спільноти. Климент став Папою Римським приблизно в 88 році після св. Ліна і св. Анаклета. Він очолював церкву в часи важких переслідувань християн з боку Римської імперії. Його папство тривало близько 10 років, протягом яких він зміцнював церковну організацію, дбав про єдність віруючих і боронив апостольське вчення. Климент написав "Послання до Коринф'ян", один із найдавніших текстів християнської літератури. У цьому творі він закликає до миру, покори й злагоди між християнами. Послання користувалося такою повагою, що читалося в багатьох церквах як священний текст. За переказами, Климент постраждав за віру під час правління імператора Траяна. Його заслали на каторгу до Херсонесу (теперішній Севастополь, Крим). Там він проповідував серед каторжників і навертав багатьох до християнства. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Андрія Первозванного-2024: головні традиції свята, яких дівчата чекають увесь рік За наказом імператора Климента було страчено: його прив'язали до якоря й утопили в морі. За легендою, вода чудесним чином відступила, і християни змогли знайти його тіло, яке згодом поховали. На місці поховання святого з'явилася каплиця. Прикмети Дятел довго стукає - до поганої погоди. Півні вранці розкричалися - чекайте на потепління. На сухій траві іній - будуть морози. Що не можна робити, а що варто Не слід жалітися на холодну погоду і морози. Цього дня, за повір'ями, на землю виходить Дух Морозу, який може накликати хвороби на цілу зиму. Не можна переїдати, інакше позбудетесь удачі. Жінкам цього дня рекомендовано займатися рукоділлям, щоб прикликати щастя в своє життя. Обов'язково вивішуйте випрані речі на вулицю - це принесе здоров'я і успіх. 21 листопада українці відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці. В народі це свято називають Третьою Пречистою. Раніше, до переходу ПЦУ на новоюліанський календар, його відзначали 4 грудня. Свято присвячене Діві Марії, матері Ісуса Христа, та вважається одним із найважливіших релігійних подій. Введення в храм Пресвятої Богородиці - це духовне народження Марії. За значимістю це двунадесяте свято порівнюють із Різдвом. Основна ідея цього свята полягає в тому, що батьки-віряни мають залучати також своїх дітей до віри. Також цей вдалий для того, щоб привести дитину для першої сповіді.

Дізнайтеся, чому сьогодні не можна давати поради, про які ніхто не просить

Сьогодні не можна сваритись, лаятись та ображати когось

Різдво символізує народження Ісуса Христа у Віфлеємі. Згідно з віруваннями, Ісус був посланий Богом, щоб спокутувати гріхи людства та подарувати йому спасіння. Його народження стало переломним моментом в історії, з чого почалася сучасна епоха - "наша  ера". Цьогоріч українці вже вдруге будуть відзначати Різдво разом із західними країнами 25 грудня.Різдво Христове: підготовка до святаСвяткування традиційно розпочинається з Різдвяного посту, або Пилипівки, що триває 40 днів - із 15 листопада по 24 грудня. Цей багатоденний піст символізує очищення душі й тіла від зла та гріхів перед великим святом.Особливе місце в українській культурі займає Святвечір, який припадає на вечір перед Різдвом, тобто на 24 грудня. У цей день вся родина спочатку прибирає оселю, а потім збирається за спільним столом, де головною стравою є кутя – символ єдності та благословення. Крім того, на трапезі обов'язково має бути узвар – традиційний напій із сушених фруктів. Святковий стіл ретельно готують, він повинен містити 12 пісних страв, що символізують 12 апостолів. У матеріалі "УП. Життя" етнологиня Наталія Громова розповіла: Все те, що відбувається до сходження першої зірки, – тривала підготовка. Вона також несе в собі ідею не лише підготувань, а саме програмування добробуту та врожаю на майбутнє12 страв на Святвечір. Фото: РіntеrеstТрадиції святкування: Святвечір та РіздвоУ Святий Вечір заборонено сваритися або лихословити, бажано знайти примирення та згладити конфлікти. Всі члени сім'ї мають бути вдома, а молодші - допомагати у приготуванні до свята. Хоча стіл зазвичай заставлений стравами досить пишно, однак не заведено переїдати. Крім того, будь-які побутові справи, рукоділля чи фізична праця цього вечора - під забороною.За святковий стіл починають сідати, щойно зійде перша зірка на небі, її ще називають Віфлеємською, адже саме вона вказала шлях мудрецям до місця народження Ісуса. Вечір починається із запалювання свічки – це символ Божого благословення. Свічка ставиться на стіл, а родина молиться за мир та добробут. Господар будинку благословляє вечерю, і всією родиною, включно з наймолодшими, розділяють цей особливий момент єдності та радості.Особливе значення на Святвечір має оформлення столу, яке теж є частиною святкового обряду. Його спершу накривають свіжим сіном чи соломою, що символізує ясла, в яких народився Ісус Христос. Зверху посипають трохи зерна, як знак достатку і благополуччя, а потім накривають скатертиною. У кутах під скатертину закладають часник, що має стати оберегом від хвороб та нечисті.Одне із головних місць біля столу займав Дідух - традиційний різдвяний символ, що уособлює родовід та зв’язок поколінь. Його виготовляють зі снопа жита чи пшениці, встановлюють на покутті біля столу, як символ врожаю, достатку й процвітання.Наш традиційний дідух – це просто сніп із жита чи пшениці, додатково там могли бути ще якісь трави. Було дуже важливо, щоб цей сніп проходив через основні точки календарного року. Тому це був або обжинковий сніп, зібраний з поля останнім, або перший – зажинковий. Він уже містив у собі ідею врожаю, – пояснила етнологиня.Дідух. Фото: РіntеrеstРанок 25 грудня починається з радісного вітання "Христос народився!"  — на що заведено відповідати: "Славімо його!" У цей день українці йдуть на святкову літургію в храмах, після чого відвідують родичів і друзів, щоб поділитися радістю великого свята. Завершення посту дозволяє урізноманітнити стіл м’ясними та іншими ситними стравами, що символізує початок нового етапу.Особливе місце в різдвяних традиціях займає колядування. Зі Святого Вечора або з першого дня Різдва колядники йдуть від хати до хати, створюючи справжнє свято. У руках вони тримають яскраво прикрашену зірку, що уособлює Віфлеємську.Колядування розпочинається лише з дозволу господарів. Після цього виконавці співають колядки - особливі пісні з побажаннями миру, здоров’я та багатства, часто супроводжуючи їх веселими сценками. У піснях зазвичай прославляють господарів будинку. Після виступу колядників їм дякують солодощами, невеликими подарунками чи грошима, тим самим підтримуючи стародавню традицію.Різдво. Фото: Дивись.ІнфоЯкі Різдвяні традиції ще існуютьВ Україні давньою і унікальною різдвяною традицією є ходіння з вертепом. Хоча в більш традиційному розумінні вертеп – це ляльковий театр, де показували мініатюрні вистави на різдвяну тематику, однак традиція вертепу в Україні дещо була розвинена. Значної популярності набув живий вертеп, де ролі біблійних персонажів виконують люди. Учасники перевдягаються в костюми, відтворюючи сцени з Євангеліє.Ворожіння на Різдво — старовинний звичай, що зберігся донині. Молоді дівчата ворожать, аби дізнатися про свою долю чи майбутнього нареченого. Щоб привідкрити завісу майбутнього, в обрядах використовували різні предмети: віск, волосся, прикраси, сніг тощо.Оскільки Святки тривають ще 12 днів після Різдва, тобто до 5 січня, варто також згадати про щедрівки. Їх зазвичай виконують напередодні Нового року, тобто вони також є частиною різдвяного циклу. Найвідомішою українською щедрівкою, яка здобула популярність у всьому світі, є "Щедрик" Миколи Леонтовича.Що не можна робити на РіздвоВсі звичаї додають святу певної атмосфери, а також зберігають зв’язок із багатою культурною спадщиною нашого народу. Тому, важливо пам'ятати, що не варто робити на Різдво:Лаятися та конфліктувати, адже будь-які сварки порушують мир та гармонію в родині. Це свято бажано провести в любові та злагоді.Вишивати, стригтися, займатися рукоділлям чи іншими побутовими справами. Загалом, всі важкі роботи прийнято відкладати аж до закінчення Святок, а цей період варто присвятити духовним справам.Давати або брати гроші в борг. Крім того, важливо завершити всі фінансові справи, погасити борги та пробачити старі образи. Різдво — це час для духовного спілкування, молитви та милосердя. Даруйте добро та проведіть день у родинному колі, приділіть увагу близьким, щоб вони відчули тепло й підтримку.Джерела: УП. Життя, НВ, Ехрlаіnеr

Помаранчева революція, яка розпочалася у листопаді 2004 року, стала однією з найважливіших подій в історії сучасної України. Вона продемонструвала готовність українського суспільства захищати свої права та протистояти несправедливості.Після другого туру президентських виборів, 21 листопада 2004 року, Центральна виборча комісія оголосила попередні результати підрахунку 33 % виборчих бюлетенів, згідно з якими лідирував тодішній прем'єр-міністр Віктор Янукович, отримавши 50% голосів. Однак, дані екзит-полів показували протилежне: лідером голосування був Віктор Ющенко. Це викликало масове невдоволення, адже численні факти фальсифікації стали очевидними для українців.У ніч на 22 листопада до Києва було введено бронетехніку, посилено охорону біля ЦВК та урядових будівель, а на вулицях столиці з’явилися загони з кілька десятків тисяч внутрішніх військ та спецпризначенців. Водночас диктатор Володимир Путін поспішив привітати Януковича з перемогою, що ще більше підсилило напругу.Вже 23 листопада почалися масштабні мітинги в різних містах України. Епіцентром протестів став Майдан Незалежності в Києві, де зібралися сотні тисяч протестувальників з усієї країни, за оцінками їх кількість складала від 100 до 500 тисяч. Вони вимагали чесних виборів та справедливості.Помаранчева революція, Фото: gеttyіmаgеsЕскалація ситуації у 2004 роціНадалі ситуація ставала лише "жорсткішою", а загальний рівень напруги лише зростав. ЦВК оголосила 24 листопада остаточні результати, визнавши переможцем Януковича. У відповідь Ющенко закликав громадян до загальнонаціонального страйку та оголосив початок "Помаранчевої революції". Протестувальники вимагали в уряду визнати недійсними результати виборів. Дії народного супротиву не залишились непоміченими. Так, 25 листопада Верховний Суд України заборонив публікацію офіційних результатів виборів, що стало важливим кроком у боротьбі. Цього ж дня створено Комітет національного порятунку, до якого увійшли ключові опозиційні політики.Далі протистояння набуло іншого сенсу, коли 26 листопада у Києві зібрався мітинг із близько 60 000 людей, які підтримали Януковича. У цей час почались ще більш дестабілізаційні події на сході України, зокрема у Харківській та Луганській областях, місцеві ради оголосили про намір створити автономію. Це ще більше посилило загрозу територіального розколу держави.Міжнародне втручання та перемога демократіїВерховна Рада провела 27 листопада екстрене позачергове засідання, на якому були присутні всі народні депутати. У результаті було ухвалено постанову щодо політичної кризи, спричиненої президентськими виборами. Парламент визнав результати другого туру голосування недійсними та оголосив недовіру ЦВК через неналежне виконання нею своїх обов’язків відповідно до законодавства України. Незважаючи на прийняті міри з боку  Верховної Ради, на сході країни у депутатський кулуарах та на місцевих рівнях все ще продовжуються обговорення щодо запровадження автономій та проведення референдумів щодо федералізації України. Наприкінці листопада до переговорів між владою та опозицією долучилися міжнародні посередники, зокрема представники ЄС та НАТО. Вони наголошували на важливості збереження єдності України, а більшість лідерів країн Європи погоджувалось з позицією народу щодо необхідності повторного голосування. "Єдність України — життєво важлива", — сказав верховний представник ЄС із зовнішньої політики і безпеки Хав'єр Солана.Тому, напочатку грудня Верховний Суд України визнав численні порушення під час виборів і анулював результати другого туру, призначивши повторне голосування. Це рішення стало переломним моментом у революції. Верховною Радою 8 грудня було ухвалено важливі зміни до закону про вибори президента, щоб унеможливити фальсифікації. Також було затверджено конституційну реформу, яка зменшувала повноваження президента на користь парламенту та уряду.Згодом, 26 грудня 2004 року, відбувся повторний тур виборів, у якому перемогу здобув Віктор Ющенко. Через місяць він офіційно склав присягу та став президентом України.Єдність та справедливістьПомаранчева революція стала символом народної єдності та боротьби за демократичні цінності. Вона на певний час змусила політичну еліту враховувати думку суспільства, хоча й не привела до кардинальних реформ. Гасла, що звучали під час Помаранчевої революції, стали символами єдності, рішучості та віри в перемогу справедливості. Слова "Разом нас багато, нас не подолати!" та "Схід і захід разом!", -  досі мають велике значення, адже РФ намагається розділити наш народ та започаткувати штучний поділ на дві частини, якого насправді немає. Українці – це один народ та одна країна попри всі прагнення та спроби ворога нас розділити. Свято День Свободи було започатковано указом Віктора Ющенка від 19 листопада 2005 року № 1619/2005 "з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання у громадян почуття національної гідності, враховуючи історичне значення революційних подій осені 2004 року, які засвідчили волелюбність Українського народу, його прагнення до свободи і демократичних цінностей". Це свято існувало до 2010 року, доки до влади не прийшов Віктор Янукович та не скасував його. Після Революції Гідності та втечі Януковича до РФ у 2014 році наступний президент України, Петро Порошенко, відновив цю пам’ятну дату, надавши їй нового символізму та значення - День Гідності та Свободи. Цього дня згадують про дві надзвичайно важливі події в історії українського народу: Помаранчеву революцію та революцію Гідності 2013/2014 років.Ці доленосні події довели, що українці готові захищати свободу навіть ціною життя. Вони нагадують нам про силу єдності, важливість громадянської позиції та необхідність будувати справедливу й демократичну державу.Найважливіше, що це час вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя, захищаючи ідеали свободи, гідності та цивілізованого світу, борючись за майбутнє своєї країни та дітей. Це нагадування про незламний дух українців, їхню готовність об'єднатися заради спільної мети та боротися за право жити у справедливій і демократичній державі.Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні до українців з нагоди Дня Гідності та Свободи наголосив на важливості усвідомлення справжньої ціни свободи для України. Глава держави закликав не забувати тих, хто боровся заради майбутнього країни, та шанувати їхній подвиг. Ці слова були опубліковані в офіційному повідомленні на сторінці Президента у Fасеbооk.

Сьогодні в Україні відзначається День гідності та свободи. Свято запровадили у листопаді 2014-го - на честь початку двох українських революцій: Помаранчевої та Революції гідності. Остання почалася саме 21 листопада 2013-го. Того дня президент Віктор Янукович заявив про призупинення переговорів про асоціацію з Європейським Союзом. У Києві на Майдан Незалежності вийшли невдоволені таким рішенням студенти. Це і стало початком Революція гідності, яку у перші тижні називали Євромайданом. Майже 1 тис. людей залишилися ночувати в центрі столиці. До ранку термін "Євромайдан" став трендом Тwіttеr. Протягом кількох днів мітинги з вимогою продовжити курс на євроінтеграцію почали збиратися в інших містах. 24 листопада в Києві на Народне Віче вийшли близько 100 тис. учасників, у Львові - майже 20 тис. Також у ці дні тривали масові акції в Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Черкасах та інших містах. Однак у деяких - мітинги розігнали силовики. У ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності відбувся силовий розгін демонстрантів. Близько 4:00 спецпідрозділ "Беркут" почав по-звірячому витискати активістів - били кийками та ногами. Операцію назвали "розчисткою території для встановлення новорічної ялинки". "Ніч 30 листопада і стала каталізатором, який зробив революцію. Це розгін, жорстокий силовий розгін. Потім я приїхав на Михайлівську площу. Бачив як люди стікаються туди, готові боронити. Хлопці з палками тренувалися, пораненим допомогали в соборі. Тоді я зрозумів: усе, революція станеться", згадував Сергій Кротенко, який тоді навчався в педагогічному університеті ім. Михайла Драгоманова. 1 грудня в центрі Києва пройшло віче, яке зібрало від 500 тис. до 1 млн осіб. Люди зайняли Майдан Незалежності, де київські комунальники вже почали встановлювати новорічну ялинку та готувати місце для ярмарку. Площу від мітингувальників охороняли бійці Внутрішніх військ, якими переважно були солдати строкової служби. Вони особливого опору не чинили. Зайнявши Майдан, протестувальники звели барикади, щоб запобігти повторенню розгону, що стався в ніч на 30 листопада. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У столиці анонсували заходи до Дня гідності та свободи Однією із знакових подій початку Революції гідності стало 11 грудня. Вночі спецназівці знову спробували розігнати протестувальників. Уперше за кілька сотень років дзвони Михайлівського собору забили на сполох. 16 січня 2014 року у Верховній Раді України з порушенням установленої процедури голосування прийняли 10 законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадян. За три дні в Києві на Народному Вічі зібралися кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили обурення ухваленням "Законів про диктатуру". Мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та Внутрішніми військами. Активісти зробили спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу. Унаслідок сутичок був підпалений автобус "Беркута", а самих бійців закидали камінням і петардами. 22 січня 2014-го під час протистоянь на вул. Михайла Грушевського були вбиті з вогнепальної зброї Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера. У лісосмузі в Бориспільському районі Київської області знайшли тіло Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні. Найдраматичнішим етапом революції стали події в Києві 18-20 лютого, в ході яких загинули більш як сотня протестувальників і кілька тисяч було травмовано. У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням утік з України. Спочатку він залишив Київ й виїхав до Харкова. Там за підтримки Росії намагався влаштувати з'їзд своїх прихильників та соратників зі східних регіонів України. Однак йому нічого не вдалося. Тому Янукович та члени його уряду - втекли до РФ. 22 лютого тисячі активістів та волонтерів приїхали до Межигір'я аби перевірити інформацію про втечу Януковича. Маєток був пустим. Того ж дня Верховна Рада підтримала постанову про самоусунення Януковича з посади президента. Вибори глави держави були призначені на 25 травня 2014-го. Проти самого Януковича була порушена кримінальна справа. У січні 2019-го його заочно засудили до 13 років тюрми - за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни. Колишній президент-утікач нині продовжує переховуватися у Росії. День гідности та свободи святкують в Україні 21 листопада на честь початку цього дня помаранчевої революції 2004-го та Революції гідності 2013 року. Свято є наступником Дня свободи, що відзначали 22 листопада у 2005-2011 роках на честь помаранчевої революції. Його скасував указом президент Віктор Янукович. 13 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначають День гідності та свободи.

Більшовицький переворот відбувся 7 листопада 1917 року у Петрограді - тепер Санкт-Петербург. У СРСР цей день відзначали, як державне свято. У підручниках переворот називали Велика Жовтнева соціалістична революція. За старим календарним стилем подія відбулася 25 жовтня - тому Жовтнева. Причини Жовтневого перевороту На початку 17-го року Російська імперія потрапила у смугу криз. Практично весь бюджет перекинули на армію. Промисловість працювала на потреби фронту. Людям бракувало найнеобхіднішого. Багато працівників заводів, селян, інтелігенцію мобілізували в армію. Від царя Миколи ІІ вимагали змін. Він їх ігнорував. Прихильники лівих ідей були переконані, що допоможе державі лише революція. Провідні партії не сприймали серйозно більшовиків. Але вони завдяки популістським гаслам восени 1917 року здобули підтримку людей. Вони захопили резиденцію Тимчасового уряду Зимовий палац та всі стратегічні пункти Петрограду. На з'їзді Рад лідер більшовиків Володимир Ленін заявив про перехід влади у Росії до його політсили. Більшовики проголосили "Декрет про мир" і пообіцяли домовитись про завершення війни з німцями. Заявили, що уся поміщицька земля буде розділена між селянами. Питання України В Україні діяли політичні сили, які не могли домовитися між собою щодо подальшого розвитку - Українська Центральна Рада, Рада робітничих і селянських депутатів - пробільшовицьке утворення та Штаб Київського військового округу - прихильники Тимчасового уряду. Більшовицька партія в українських містах не мала більшості, але 17 листопада 1917 року вони підняли повстання проти військового штабу у Києві. Використовували робітників заводу "Арсенал". Центральна Рада не втручалась, а потім стала їм допомагати. Представники Тимчасового уряду залишили місто. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На харківському вокзалі прощались з більшовиками Центральна Рада видала ІІІ Універсал - проголосила Українську Народну Республіку. Більшовики були проти цього. Ленін висунув ультиматум, який у Києві не задовольнили. Почалася війна. За три роки протистоянь перемогу здобули більшовики Наслідки більшовицького перевороту Воєнний комунізм у 1919-1921 роках - терор проти приватних власників різних рівнів та українського селянства. Розстріляне відродження - знищення української інтелігенції у 1920-1930-х роках. Цензура, переслідування та арешти письменників та митців тривали й протягом 1950-70-х років. Знищували національну культуру і традиції. Голодомор - геноцид українського народу у 1932-33 роках. Його створили штучно. Забрав життя 7 млн селян. Психічні травми і страх голоду досі передається українцям на генетичному рівні. Гоніння церкви відбувалося протягом всього періоду існування СРСР. Існувала лише православна церква московського патріархату, яку контролювали спецслужби. У храмах влаштовували склади і клуби. Начиння грабували, а священиків репресували. Вбивство видатних української діячів Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Степана Бандери. Фальсифікації та викривлення історичних фактів. Нехтування родинними традиціями і повагою до минулого. 5 вересня 1918-го в Україні почався "червоний терор" - злочинна репресивна політика комуністичного режиму. 100 років тому радянський уряд ухвалив Декрет про "червоний терор", мета якого - боротьба з контрреволюцією. Радянська політична пропаганда висвітлювала "червоний терор", як відповідь на "білий терор". Вбивства, репресії та насильства були узаконені й обгрунтовані на державному рівні - 30 серпня 1918-го на Леніна скоїли замах, а голову Петроградської ЧК Моїсея Урицького вбито.