Search trend "29 серпня"

У серпні іноземні ЗМІ чи не щодня писали про складну ситуацію на Покровському напрямку через швидке просування росіян. Вони ставили питання, чому українське командування вирішило спрямувати ресурси на Курську операцію, а не на захист Покровська? Тисячі українців змушені були евакуюватися з міста через загрозу. Експерти в один голос прогнозували, що Покровськ буде взятий найближчим часом, і це відкриє ворота для подальшого наступу окупантів в напрямку Дніпра. Однак минув перший тиждень вересня, росіяни досі на відстані приблизно 10 км від Покровська, а головнокомандувач Олександр Сирський нещодавно запевнив, що у вересні українській армії вдалося стабілізувати ситуацію і "ворог не просунувся на жоден метр". Хоча не всі з цим погоджуються, адже просування ворогів все ж фіксується.   Еспресо розповість про історію боїв за Покровськ, що чекає на місто, чи зможуть ЗСУ втримати його і, чи не стануть бої за нього такими ж кривавими, як за Бахмут. Війна за Покровськ – це наслідок затримок постачання озброєння та взяття Авдіївки Фото: Ситуація на Покровському напрямку 1 серпня та 1 вересня - Dеер stаtе mар   Завдяки своєму стратегічному розташуванню, Покровськ завжди мав важливе значення. Адже це логістичний вузол, через який проходять транспортні артерії до Донецька, Костянтинівки, Краматорська та вглиб країни до Дніпра. Це місто, як і багато інших поселень Донбасу, дізналося, що таке війна ще у 2014 році. У квітні-травні проросійські сепаратисти намагалися взяти під контроль тодішній Красноармійськ, однак українські сили не дозволили цьому статися. З того часу місто стало надійним тилом української армії, опорним пунктом на західній Донеччині, куди з Дніпра по автошляху та залізничній колії через Павлоград рухалися війська та амуніція, які далі просувалися на Донбасі. З початку повномасштабної війни, Покровськ зазнавав декілька значних ракетних ударів, які призвели до руйнувань інфраструктури та смерті людей. Та попри це, місто було захищене численними українськими військами та десятками кілометрів до лінії зіткнення. Ситуація почала змінюватися від початку цього року, коли в лютому росіянам вдалося окупувати Авдіївку, згодом Очеретине та поступово рухатися в сторону Покровська. Це відбулося через проблеми із постачанням снарядів та іншого озброєння, адже американські союзники пів року не могли узгодити подальшого фінансування для України. Як наслідок, до серпня окупантам вдалося просунутися на 20 км, і коли в липні вони захопили селище Прогрес, фактично відтоді розпочалася війна за Покровськ. На початку серпня російські війська були вже за 18 км від Покровська, а в кінці місяця ця цифра скоротилася до 10 км. За оцінками Fоrbеs, місяць тому на Покровському напрямку росіяни мали перевагу у живій силі в як мінімум в чотири рази – понад 40 тис. окупантів проти 12 тис. українських військових. Згодом в Українському центрі оборонних стратегій назвали ще більшим число росіян – до 70 тис. осіб. Це призвело до зростання швидкості просування ворогів і цей напрям став найгарячішим (майже третина всіх бойових зіткнень). З деяких ділянок поля бою ЗСУ були змушені відступити, щоб не потрапити в оточення, відзначали в американському Інституті вивчення війни. Через несподівану Курську операцію ЗСУ, у більшості українських ЗМІ Покровський напрямок відійшов на другий план. Хоча у серпні ситуація там була дуже важкою, і про це писали чи не всі провідні іноземні ЗМІ. Для прикладу, декілька заголовків за серпень: "Російська армія наступає на Україну, попри вторгнення на Курськ" (Тhе Вlооmbеrg), "Українці охоче просуваються до Росії, але бояться, що це відбувається за рахунок сходу" (Тhе Wаshіngtоn Роst), "Росія наближається до ключового міста на сході України, попри вторгнення на Курщину" (Тhе Nеw Yоrk Тіmеs), "У той час, як Київ досягає успіхів у Курську, Росія завдає удару у відповідь на Донеччині" (Роlіtісо), "Російські війська наблизилися до ключового українського міста Покровська. Але втекти важко – навіть для тих, хто може собі це дозволити" (СNN), "Кремль близький до розгрому Покровська, життєво важливого українського міста" (Тhе Есоnоmіst) тощо. Суть всіх цих статей була одна – попри успіхи української армії на Курщині, росіяни не залишили спроб просунутися до Покровська, навпаки їх наступ лише посилився. Тому західні експерти побоювалися, що взяття Покровська – це "лише питання часу", даючи на це від кількох тижнів до кількох місяців.  Відзначимо, що на теперішній момент Покровськ та Мирноград із загальним офіційним числом населення у близько 100 тис. людей – останні великі міста північно-західної частини Донецької області. Звісно, що через російську агресію звідти почали масово виїжджати люди. Що більше, у серпні почалася примусова евакуація родин із дітьми. За місяць загалом виїхало понад 20 тис. людей. Станом на 6 серпня у Покровській громаді залишалося 35 тис. мешканців. 5 вересня евакуаційний потяг з Покровська скасували через безпекову ситуацію, тепер він курсує за 100 км на захід – з Павлограда, але вже у Дніпропетровській області. Наразі цивільне життя у місті фактично завмерло і Покровськ готується до можливих вуличних боїв. Як Україна намагається зупинити просування росіян до Покровська У кінці серпня українське військове командування переключило увагу з Курщини на Покровськ, що майже одразу принесло результати. Тоді повідомляли, що Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський декілька днів працював у бригадах, які тримають оборону на Покровському напрямку для вирішення питань посилення оборони. "Робота в штабах триває практично в цілодобовому режимі. Постійно доводиться приймати нестандартні рішення для зміцнення оборони та знищення наступаючого противника", - написав Сирський 29 серпня. А вже через тиждень Олександр Сирський в ексклюзивному інтерв'ю СNN заявив, що українські війська зуміли зупинити просування росіян на Покровськ. "За останні шість днів ворог не просунувся вперед і на метр в напрямку Покровська. Іншими словами, наша стратегія працює", — сказав він. Також президент України Володимир Зеленський почав регулярно говорити у своїх зверненнях про Покровський напрямок, підкреслюючи, що військові отримують все, що їм треба для відбиття російських атак. Зокрема, в інтерв’ю телеканалу NВС він сказав, що у якийсь момент через "дірки постачання", застосування зброї було 1 до 12, однак зараз вдалося цей дефіцит скоротити у відношенні 1 до 3. "Ситуація там в будь-якому випадку непроста. … Тому зараз я не хочу говорити завчасно. Коли там все стабілізується, дай Бог, тоді будемо розмовляти", - сказав Зеленський 7 вересня у інтерв’ю українським ЗМІ про ситуацію на Покровському напрямку, тобто визнавши, що ситуація досі не стабільна. Справді, не всі погодилися з тим, що росіян вдалося зупинити па підступах до Покровська. Командир роти 47-ї окремої механізованої бригади Микола Мельник 6 вересня емоційно повідомив: "якщо на Покровському напрямку стабілізація, то я балерина". "Росіяни продовжують просуватись. Як я і зазначав, росіяни не мають сил для одночасного наступу на Покровськ, Селидове і Курахівку, тому вони обрали один пріоритет і проламують нашу оборону. Із пріоритетних цілей росіяни мають Українськ і Гірник, потім Курахівка. Все доволі логічно, адже це дозволить оточити групу підрозділів, що тримають оборону між Невельським і р. Вовчою", - зазначив він. 6 вересня видання Fоrbеs вийшло з сенсаційним заголовком: "Українське підкріплення контратакує під Покровськом. Російський штурм міста поки що втрачає оберти". Американські журналісти написали, що Україна таки почала застосовувати свої резерви вздовж "останньої лінії окопів і укріплених міст за п’ять-шість миль від Покровська та його життєво важливих ліній постачання". "Не чекайте миттєвих кардинальних змін навколо Покровська. Наразі українські підкріплення — як мінімум бригада "Кара Даг" Нацгвардії та 12-та бригада "Азов" і 93-я механізована бригада армії — проводять невеликі контратаки, основним ефектом яких є уповільнення або невеликий відкат росіян", - відзначили у Fоrbеs, – "Та росіяни не можуть дозволити собі втрачати імпульс, бо кожен день, коли вони не просуваються, – це день, коли українці можуть окопатися та зміцнити свої позиції навколо Покровська напередодні майбутньої зими. Це має наслідки для всієї війни в Україні". Якщо глянути на дані аналітичного каналу Dеер stаtе mар, який щодня відстежує просування росіян, за останній тиждень на Покровському напрямку справді не видно великих й суттєвих змін, особливо в порівнянні з минулими тижнями. Однак у будь-якому випадку вони є, і вони не на нашу користь, тобто росіяни продовжують наступати, хоч справді українські сили змогли значно сповільнити окупантів. Що кажуть експерти про бої за Покровськ У більшості українські експерти відзначають, що найближчим часом російська армія за наявних ресурсів не зможе захопити Покровськ, однак вірогідність того, що окупанти впритул наблизяться до міста за кілька тижнів – є високою.  "На сьогодні всі оглядачі сходяться у думці, що ворог хоче просуватися на Покровськ, трасу Новогродівка - Гродівка, але там за останні дні просування є мінімальними. А це говорить про те, що підсилення ЗСУ пішло на цей напрямок. Але у будь-якому разі навіть при всіх оптимістичних показниках для РФ, навіть якщо всі зорі зійдуться на боці росіян, то просування до Покровська - ще місяць-два, що може бути кульмінацією всієї операції Росії, починаючи з жовтня 2022 року, коли почався штурм Авдіївки", - вважає директор інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss Сергій Згурець. Військовий експерт, співзасновник та виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло також зауважив, що наявних сил не вистачить росіянам для взяття Покровська, однак вони намагатимуться це зробити. "Загарбники й далі будуть накопичувати резерви. Я припускаю, що у них у цій наступальній кампанії не вистачить сил, щоб захопити Покровськ. Чи зможуть до нього підійти? Думаю, що це можливо. Чи зможуть десь проломити Селидове? Бо поки противник не вирішить питання з Селидовим, то не зможе рухатися на Покровськ, щоб не отримати флангового удару. Тому ще рано, як кажуть, "ставити хрест" на Покровську. Тут питання – чи згенерують росіяни достатню кількість сил та резервів?", - зауважив військовий експерт. Він відзначив, що ворог зараз перед великою дилемою, оскільки в них не вистачає сил на всі операції. Їм потрібно зберегти наявну лінію фронту, до того ж на Курщині треба якось локалізовувати український плацдарм, і для них важливо ще й продовжувати наступальні дії саме на Покровськ, щоб вирівнювати лінію фронту. "Бо інакше вся наступальна літня кампанія армії РФ буде зведена нанівець, а це понад 70 тис. вбитими й пораненими з боку росіян", - додав Дмитро Жмайло. Військовий експерт, полковник ЗСУ, речник Генерального штабу ЗСУ (2014-2017) Владислав Селезньов вважає, що Силам оборони треба протриматись два, максимум чотири тижні, щоб зламати наступ росіян. "Я сподіваюся, що генерал Буданов не помиляється, а значить до початку жовтня у ворога будуть вичерпані усі його ресурси, і він буде змушений брати оперативну паузу. Якщо це так, то фактично 2, максимум 4 тижні – цей проміжок часу треба протриматися нашим оборонцям не лише на Покровському напрямку, а й на деяких інших ділянках, де ворог останнім часом активізував свої зусилля. Зараз ми бачимо, що ворог на Покровському напрямку зупинив просування у бік цього населеного пункту, але посилює свої фланги для того, щоб не допустити прориву цієї ділянки фронту в рамках вже контрнаступальних дій українського війська. В будь-якому разі ситуація дуже динамічна", - сказав експерт. Військовий експерт, співголова громадської ініціативи "Права справа" Дмитро Снєгирьов зауважив, що основне завдання окупантів — взяти не тільки Покровськ, але й агломерації цих міст: Мирноград, Покровськ і Селидове, оскільки там зосереджені поклади коксівного вугілля. "Це великі промислові міста, і вирішуються одночасно декілька питань. … Зокрема й економічні – це поклади коксівного вугілля, найбільші в Європі. Це єдиний район, де Україна має можливість видобутку коксівного вугілля, необхідного для української металургії. Окупант прекрасно розуміє, що без коксівного вугілля будуть великі проблеми української металургії, в першу чергу, металургійних підприємств Дніпропетровської та Запорізької областей, що створює додаткові проблеми для української металургії, соціальне напруження на контрольованих ЗСУ територіях", - пояснив він. Ветеран російсько-української війни, колишній командир взводу батальйону "Айдар", очільник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий вважає, якщо військові РФ підійдуть до Покровська — це не означатиме, що вони забрали місто. "Згадаємо Часів Яр, на околиці якого вороги вийшли 4 місяці тому. За цей час вони зуміли ціною великих втрат проповзти приблизно дві третини міста, третину досі утримують наші оборонці. До Торецька вороги вийшли понад місяць тому і вже місяць б’ються на східній околиці міста. Згадаємо Соледар, Бахмут та Авдіївку. Ми завжди були та лишаємось сильнішими в обороні в міській забудові, де кожний будинок та підвал є "природним" укріпленням. Бахмут росіяни брали 10 місяців і заплатили таку ціну, що після цієї піррової перемоги повстали вагнери. Значно меншу Авдіївку брали 4 місяці, і з такими втратами, що аж присутній там воєнкор з відчаю застрелився. Тепер перед росіянами Покровськ – з перспективою таких само довгих та виснажливих вуличних боїв. От тільки ресурс в окупантів уже трохи не той, що тоді… Зрештою, навіть якщо допустити найгірше – що Покровськ розділить долю Лисичанська, Бахмута й Авдіївки – це, звісно, важко та сумно, але аж ніяк не фатально", – відзначив Євген Дикий. Які можливі сценарії битви за Покровськ та чи вдасться його втримати Фото: 24 ОМБр імені короля Данила   Покровськ, як і Бахмут раніше, став місцем запеклих боїв. Російські війська зосередили тут значні сили, намагаючись прорвати українську оборону і вийти на оперативний простір. В Українському центрі оборонних стратегій прогнозують, що майбутня битва за Покровськ "стане кульмінацією наступальної операції противника на південно-західному театрі військових дій у 2024 році". "До кінця року росіянам не вдасться не лише окупувати Донецьку область у межах її адміністративних кордонів, але й оволодіти поясом фортець Костянтинівка — Дружківка — Краматорськ — Слов’янськ. Противник до кінця місяця зможе захопити район Невельське — Українськ, загрузне у вуличних боях у Селидовому, вийде до Покровська та зав’яже бої за місто. Резерви, які Сили оборони вже перекинули на Покровський напрямок, радикально ситуації не змінять, адже противник зосередив тут усе, що мав. … До кінця вересня все має прояснитися", - відзначив експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк. Покровськ є одним з останніх великих міст Донецької області, які залишаються під контролем України. Його втрата може стати серйозним ударом найперше по моральному духу українських захисників та всього суспільства. Тому найвірогідніше, що командування зробить все можливе, щоб втримати його. Враховуючи великі розміри міста та наявність в України вільних резервів, перевага окупантів в живій силі може не принести результату. Що більше, якщо західні партнери нарешті знімуть всі обмеження на використання далекобійних ракет по території РФ, українці зможуть зменшити авіаційний потенціал росіян, які щодня з винищувачів скидають десятки, а то й сотні своїх КАБів по позиціях ЗСУ. Тож, підсумовуючи, найближчим часом існує три можливі сценарії подальшого розвитку подій довкола Покровська: Малоймовірний – прорив й взяття Покровська російськими військами. У разі прориву російських військ під Покровськом, вони отримають можливість розвивати наступ вглиб української території і створити загрозу для Краматорська й Слов’янська та Дніпропетровської області. Найбільш імовірний – тривала позиційна війна. Якщо ж українські захисники зможуть утримати місто, то війна на цій ділянці знову може перейти в тривалу позиційну фазу з постійними обстрілами та локальними боями, які можуть тривати місяцями. Тоді у Покровську може повторитися історія, яка була в Бахмуті. Найменш імовірний – контрнаступ ЗСУ. За певних умов ЗСУ можуть спробувати здійснити контрнаступ і відкинути російські війська від Покровська та для цього потрібно залучити великі військові формування, але українські резерви обмежені для виконання таких завдань. Головне питання, чи втримає Україна Покровськ, є одним з найважливіших на сьогодні. Відповідь на нього залежить від багатьох факторів, але всі вони у більшості зводяться до матеріально-технічного забезпечення армії, тобто стабільного постачання зброї, людських ресурсів та можливості звести надійні оборонні споруди. У будь-якому випадку, поки ціль диктатора Путіна не змінилася – вихід його армії на адміністративні кордони Донецької області -  Покровськ й далі буде під прицілом російських ракет. Читайте також: Місія (не)здійсненна: чи можуть західні військові інструктори прибути в Україну. Пояснюємо

Про це повідомили на офіційному сайті Паралімпіади-2024.  Збірна України йде сьомою з 22 золотими, 28 срібними та 32 бронзовими нагородами. Очолює медальний залік Китай (94 - 76 - 50), другою йде Велика Британія (49 - 42 - 31), третіми - США (36- 42 - 27).    Медальний залік Паралімпійських ігор після 7 вересня  Фото: раrаlymріс.оrg Як виступає Україна На Іграх у Парижі українські паралімпійці здобули 21 золоту, 24 срібних та 31 бронзову нагороду. Наша збірна посідає сьому позицію в медальному заліку. Золоті медалі: Олександр Комаров (плавання, 100 м, вільний стиль, клас S5), Оксана Зубковська (легка атлетика, стрибки у довжину, клас Т12), Михайло Сербін (плавання, 100 м на спині, клас S11), Денис Остапченко  (плавання, 50 м на спині, клас S3), Ігор Цвєтов (легка атлетика, біг на 100 м, клас Т35), Юрій Шенгур (плавання, 100 м на спині, клас S7),    Юлія Шуляр (легка атлетика, біг на 400 м, клас Т12), Олександр Яровий (легка атлетика, штовхання ядра, клас F20), Наталія Кобзар (легка атлетика, біг на 400 м. Клас Т37), Ярослав Денисенко    (плавання, вільний стиль, 100 м, клас S12), Андрій Трусов (плавання, вільний стиль, 50 м, клас S7), Анна Стеценко, Марина Піддубна, Олексій Вірченко та Ярослав Денисенко (плавання, мікст естафета 4х100 м, вільний стиль), Анастасія Москаленко (штовхання ядра, клас F32), Марія Помазан (легка атлетика, штовхання ядра, клас F35),  Наталія Ніколайчук (дзюдо, до 48 кг, клас J1), Єгор Дементьєв  (велоспорт, шосейна гонка, клас С5), Ігор Цвєтов (біг, 200 м, клас Т35), Віктор Дідух (одиночний турнір, клас МS8), Анастасія Гарник (дзюдо, більше 70 кг, клас J1), Олександр Назаренко (Дзюдо, до 90 кг, клас J2), Андрій Трусов (плавання, батерфляй, 50 м, клас S7), Віктор Дідух (настільний теніс, одиночний турнір, клас МS8), Владислав Єпіфанов (аутригер, 200 м, клас VL3). Срібні медалі: Антон Коль (плавання, 100 м, спина, клас S1), Ірина Пойда (плавання, 200 м, вільний стиль, клас S5; 100 м, вільний стиль, клас S5),   Владислав Білий (метання списа, клас F38), Наталія Кобзар (легка атлетика, біг на 200 м, клас Т37), Володимир Пономаренко (легка атлетика, штовхання ядра, клас F12), Єгор Дементьєв (велотрек, індивідуальний персьют, 4000 м, клас С5), Анна Стеценко (плавання, 100 м, спина, клас S12), Роман Полянський (академічне веслування, парні одиночки, клас РR1), Андрій Трусов (плавання, 200 м, комплексний стиль, клас SМ7; 400 м, вільний стиль, клас SМ7; 100 м на спині, клас S7), Ілля Яременко (плавання, 50 м вільним стилем (клас S13), Данило Чуфаров (плавання, 200 м, комплексний стиль, клас S11), Ігор Німченко (плавання, 100 м батерфляєм, клас S10), Марія Шпатківська (легка атлетика, штовхання ядра, клас F46), Максим Веракса (плавання, вільний стиль, 100 м, клас S12), Анна Стеценко  (плавання, вільний стиль, 100 м, клас S12), чоловіча збірна України з голболу, Оксана Ботурчук (легка атлетика, біг на 100 м, клас Т12),   Людмила Даниліна (Легка атлетика, біг на 1500 м, клас Т20), Данило Чуфаров (батерфляй, 100 м, клас S11), Денис Остапченко (вільний стиль, 50 м, клас S3), Марина Литовченко (настільний теніс, одиночний турнір, жінки, клас WS6), Марина Мажула (веслування, 200 метрів, клас КL1), Антон Крюков (паревліфтинг, у вазі понад 107 кг). Бронзові медалі: Анна Ґонтар (плавання, 50 м, вільний стиль, клас S6; 100 м, брас, клас SВ5), Олександр Комаров (плавання, 200 м, вільний стиль, клас S5), Віктор Дідух, Ірина Шинкарьова (настільний теніс, мікст, парний турнір, клас ХD17), Роман Данилюк (легка атлетика, штовхання ядра, клас F12), Ярослав Денисенко (плавання, 100 м, спина, клас S12),   Анна Стеценко (плавання, 400 м, вільний стиль, клас S12), Антон Коль (плавання, 50 м, спина, клас S1), Євгеній Богодайко (плавання, 200 м, комплексний стиль, клас SМ7; 100 м, брас, клас SВ6), Марина Піддубна (плавання, 50 м, вільний стиль, клас S11), Артем Колінько  (боча, клас ВС4), Данило Чуфаров (плавання, 100 м, спина, клас S11, 100 м брасом, клас SВ11), Данило Семенихін (плавання, 100 м, брас, клас SВ5), Сергій Паламарчук (плавання, 50 м на спині, клас S3),   Олексій Вірченко (плавання, 50 м вільним стилем, клас S13),   Олександр Литвиненко (легка атлетика, стрибки в довжину, клас Т36),  Зоя Овсій (легка атлетика, метання диска, клас F53), Оксана Ботурчук (легка атлетика, біг на 400 м, клас Т12), Максим Коваль (штовхання ядра, клас F20), Олена Федота-Ісаєва (фехтування на візках, шабля, категорія В), Ярослав Семененко, Анна Ґонтар, Олександр Комаров, Ірина Пойда (плавання, змішана естафета 4х50 м комплексом), Давид Хорава (дзюдо, до 60 кг, клас J2), Анжела Гаврисюк (дзюдо, до 57 кг, клас J1). Павло Баль (велоспорт, гендбайк, шосейна гонка, клас Н5),  Максим Ніколенко (настільний теніс), Олена Федота-Ісаєва (фехтування на шпагах, категорія В), Юрій Бабинець (паверліфтинг, чоловіки, до 88 кг), Микола Синюк (веслування на байдарках і каное, байдарка-одиночка, 200 м, клас КL2), Ігор Німченко (плавання, 200 м, клас SМ10).

Про це Ганул повідомив у Фейсбук. "В Одесі впав чл*нін, проходив повз, у шоці з цієї новини. А я просив владу зняти його толерантно, ну влада не завжди чує громадськість. Нагадаю, чл*нін не охороняється законом, і не має ніякої культурної цінності", — написав він. Вранці співробітники КП "Сервісний центр" приїхали до пам'ятника і забрали барельєфи. Місцеве видання "Думська" пише, що кількома днями раніше депутатка Одеської міськради Марина Бойко надіслала меру Геннадію Труханову листа, у якому просила прибрати комуністичні символи. Вона нагадала, що через них пам'ятник неодноразово ставав об'єктом актів протесту і, що історико-топонімічна комісія при виконкомі вже давно рекомендувала демонтувати ці елементи, але досі жодних кроків у цьому напрямку зроблено не було. Депутат міськради Петро Обухов ще в листопаді 2023 року запропонував прибрати комуністичні символи з "Крил перемоги". Він заявляв, що це питання турбує багатьох одеситів, барельєфи неодноразово обливали фарбою, тому запропонував управлінню культури розглянути це питання. Фото: Дем'ян Ганул Київська міська рада у четвер, 29 серпня, у межах дерусифікації перейменувала ще сім вулиць та провулків столиці.

Про це йдеться на сайті аргентинського зовнішньополітичного відомства. "З огляду на погіршення ситуації в Боліваріанській Республіці Венесуела з 28 липня минулого року та вчинення нових актів, які можуть розглядатися як злочини проти людяності, Аргентинська Республіка закликає Прокурора Міжнародного кримінального суду звернутися до Палати попереднього провадження з проханням про видачу ордерів на арешт Ніколаса Мадуро та інших керівників режиму", - зазначили у МЗС Аргентини. Згідно з інформацією, що міститься в ноті уряду Аргентини, яка буде передана до Прокуратури наступного понеділка, докази, зібрані в ході розслідувань, проведених Прокуратурою Міжнародного кримінального суду - "Ситуація в Боліваріанській Республіці Венесуела І", а також події, що відбулися після президентських виборів 28 липня, "є достатніми елементами для розгляду питання про доцільність видачі вищезгаданих ордерів на арешт. Що відомо про цьогорічні вибори у Венесуелі 29 липня виборча комісія Венесуели оголосила переможця дострокових президентських виборів. Ним став виконувач обов’язків президента, віцепрезидент за каденції Уґо Чавеса Ніколас Мадуро. Після цього в кількох містах Венесуели спалахнули протести. Панама оголосила, що тимчасово призупиняє всі дипвідносини з Венесуелою до аналізу голосування на президентських виборах. Керівництво низки країн Латинської Америки висловило сумніви щодо достовірності підрахунку.  Президенти США та Бразилії Джо Байден і Луїс Інасіо Лула да Сілва погодилися, що Венесуела повинна оприлюднити детальні дані голосування з президентських виборів. 31 липня міністр закордонних справ Перу Хав'єр Гонсалес-Олаечеа оголосив, що його уряд визнає опозиційного кандидата Едмундо Гонсалеса Уррутію обраним президентом Венесуели. 31 липня Угорщина ветувала спільну заяву країн Європейського Союзу щодо результатів виборів президента у Венесуелі. Своєю чергою високий представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що блок не буде визнавати результати виборів, поки не підрахують всі голоси. У МЗС Угорщини заперечують, що ветували спільну заяву. Згодом держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що США визнали опозиційного кандидата на посаду президента Венесуели Гонсалеса переможцем виборів. 5 серпня стало відомо, що Євросоюз не визнає перемогу Мадуро на виборах президента Венесуели. Пізніше президент Панами Хосе Рауль Муліно запропонував сприяти від’їзду Мадуро до третьої країни після виборів. Той дав різку відмову і розкритикував таку ідею. Уже у вересні Сполучені Штати конфіскували літак Ніколаса Мадуро в Домінікані після того, як визначили, що його придбання було порушенням санкцій США, серед інших кримінальних питань. Суд у Венесуелі у понеділок, 2 вересня, видав ордер на арешт колишнього кандидата в президенти від опозиції Едмундо Гонсалеса в рамках кримінального розслідування результатів спірних виборів у липні.

Про це він розповів у етері Еспресо. "Скоріше за все вдасться отримати дозволи на далекобійні удари по території РФ, і про це вже є багато витоків. Ми просто добре розуміємо, як приймаються такі рішення, згадуючи початок - "джавеліни", танки, літаки, потім ракети, ракети дальнього радіуса дії. І можна прогнозувати досить упевнено, що ці дозволи будуть. Я не можу сказати, що вони будуть повністю вирішувати нашу проблему. Однак по абсолютно істеричній реакції Росії, яка просто дибки стає, що у випадку, якщо Захід дозволить використовувати ракети дальньої дії по території Росії, то от тоді це вже все. У РФ просто аж слиною заливаються на своїх ток-шоу - значить, це для них уже питання", - прокоментував Олег Рибачук. За його словами, ці дозволи знову будуть відтерміновані в часі. Звернемо увагу на виступ Кірбі (координатор зі стратегічних комунікацій у Раді нацбезпеки Білого дому, – ред.), який щодо АТАСМS пояснював, що, мовляв, вони вже і не грають такої великої ролі, тому що не зможуть знищити авіацію, про що говорить Україна, бо росіяни вже перенесли свої літаки й авіабази за 300 і далі кілометрів. "Але загалом потрібно звернути увагу на репліку Байдена, що зараз для нього та його адміністрації найбільша задача - зробити Камалу Гарріс наступною президенткою США. Приймаючи ті чи інші рішення, вони обов'язково будуть враховувати, як це вплине на вибори. І, розуміючи, що Трамп час від часу починає говорити про те, що Америку втягують у Третю світову війну, й залякувати там пересічних американців цим, то очевидно, що й адміністрація Байдена буде враховувати фактор - як Трамп може використати це для того, щоб збити з високого польоту Камалу Гарріс, яка реально набирає оберти", - зауважив політик. Рибачук додав, що є ще з Кишинева інсайдерська, дуже достовірна інформація, що в оточенні Камали Гарріс зібралася потужна група міжнародників, які мають дуже принципову позицію щодо Росії, Путіна та авторитарних режимів, і ця команда значно на порядок сильніша за Саллівана (головний радник президента США Джо Байдена з питань національної безпеки - ред.) та йому подібним. Що відомо про дозвіл на удари великої дальності по РФ СNN 29 серпня повідомляло, що Андрій Єрмак і Рустем Умєров зустрінуться з офіційними особами США, щоб "спробувати конкретно переконати Білий дім скасувати обмеження на збройні удари великої дальності по території Росії". Міністр оборони України Рустем Умєров на зустрічі з високопоставленими чиновниками у Вашингтоні представив список цілей у Росії, по яких ЗСУ могли б ударити американською далекобійною зброєю, якби мали можливість. Президент України Володимир Зеленський 31 серпня також звернувся до низки країн Заходу з закликом надати Україні дозвіл на далекобійні удари по Росії. 3 вересня повідомлялось, що Сполучені Штати Америки близькі до угоди про надання Україні ракет більшої дальності для ударів углиб Росії. Відповідне рішення можуть оголосити вже цієї осені. 6 вересня глава Пентагону Ллойд Остін розповів, що Сполучені Штати Америки не надають дозвіл Україні на удари по військових цілях вглиб Росії, оскільки це не означатиме "перелому ходу подій"

Про це повідомляє Yоnhар. Північна Корея запускала повітряні кулі з вечора п’ятниці до раннього ранку суботи, і наразі близько 100 приземлилися в столиці та прилеглій до неї провінції Кьонгі, повідомили в Об’єднаному комітеті начальників штабів. У повітряних кульках не виявлено небезпечних матеріалів, які містили лише макулатуру, шматки пластику та пляшки. З кінця травня Північна Корея запустила тисячі повітряних куль зі сміттям у відповідь на листівки, які розсилають через кордон північнокорейські перебіжчики та активісти в Південній Кореї. Спочатку на цих повітряних кулях відправляли гній на південь, пізніше його замінили макулатурою та пластиком, а потім і пластикові пляшки. Перед останньою кампанією була майже місячна перерва, починаючи з 10 серпня. Що відомо Північна Корея 29 травня вперше відправила понад 150 повітряних куль зі сміттям до Південної Кореї - вони падали у різних місцях по всій території країни. Зазначається, що в повітряних кулях було різне сміття - пластикові пляшки, батарейки, деталі взуття і гній. За кілька днів КНДР запустила ще близько 600 повітряних куль зі сміттям до Південної Кореї. Після запусків сотень повітряних куль, наповнених сміттям і екскрементами, через кордон до Південної Кореї посадовці КНДР заявили, що зусилля будуть тимчасово припинені. Згодом 4 червня, військові Південної Кореї заявили, що відновлять всю присутність уздовж демаркаційної лінії, що розділяє дві Кореї та північно-західні острови, після призупинення дії міжкорейської військової угоди.  Востаннє Пхеньян здійснював запуски 24 липня. Тоді повітряна куля зі сміттям із КНДР приземлилася на територію урядового комплексу в районі Йонсан, де розташований офіс президента Південної Кореї. Північна Корея у суботу, 10 серпня, знову запустила до Південної Кореї повітряні кулі зі сміттям після понад 2 тижнів перерви.

«Hospitaliers» is a volunteer organization of paramedics. It was founded by Yana Zinkevich at the beginning of hostilities in Ukraine in 2014. Then Russia annexed Crimea and started hostilities in the east of the country. The motto of our organization is "For the sake of every life." And Hospitaliers prove every day that these are not just words for us.

Про це він заявив на пресконференції за підсумками засідання "Рамштайну". "Що зупиняє США: якщо ми дамо такий дозвіл, це не означає, що щось кардинально зміниться, переломить хід подій. Україна має дуже багато потужностей, аби завдавати самостійно ударів по військових цілях (у РФ, - ред.)", - сказав Остін. Очільник американського міністерства оборони зазначив, що в України є ракети Stоrm Shаdоw, АТАСМS і нагадав: росіяни передислокували свою авіацію, щоб вона не була в радіусі ураження АТАСМS. "У найближчому майбутньому ми маємо зосереджуватися на тому, щоб допомагати використовувати Україні те, що вона має, аби вона ефективно користувалася цим", - додав Остін. Що відомо про дозвіл на удари великої дальності по РФ СNN 29 серпня повідомляло, що Андрій Єрмак і Рустем Умєров зустрінуться з офіційними особами США, щоб "спробувати конкретно переконати Білий дім скасувати обмеження на збройні удари великої дальності по території Росії". Міністр оборони України Рустем Умєров на зустрічі з високопоставленими чиновниками у Вашингтоні представив список цілей у Росії, по яких ЗСУ могли б ударити американською далекобійною зброєю, якби мали можливість. Президент України Володимир Зеленський 31 серпня також звернувся до низки країн Заходу з закликом надати Україні дозвіл на далекобійні удари по Росії. 3 вересня повідомлялось, що Сполучені Штати Америки близькі до угоди про надання Україні ракет більшої дальності для ударів углиб Росії. Відповідне рішення можуть оголосити вже цієї осені.

24–29 серпня у Франції відбулися презентації документального проєкту Суспільного «Стихії війни». Покази стрічки відвідали жителі трьох міст — Нансі, Епіналю і Люневіля

23 квітня NАSА запустило на орбіту навколо нашої планети прототип сонячного вітрила — технологію, яка може докорінно змінити наше уявлення про рух космічних апаратів. Потім, 29 серпня, агентство підтвердило, що це вітрило успішно розгорнулося в космічному просторі. Проте ми ще деякий час не мали офіційних фотографічних доказів цього.  Тепер, станом на 5 вересня, ми справді це робимо. NАSА опублікувало перше зображення відкритого сонячного вітрила, яке офіційно називається Аdvаnсеd Соmроsіtе Sоlаr Sаіl Systеm, і заявило, що космічний корабель, з якого було випущено вітрило, продовжуватиме надсилати назад більше кадрів і даних з часом. Саме зображення може здатися трохи заплутаним, і це частково пов’язано […]

У місті Кропивницький попрощалися з Денисом Бессарабом. Він служив у Національній гвардії. Загинув 29 серпня 2024 року біля міста Слов’янськ