Search trend "Бельгія – Італія"

Литві стартувала нова благодійна ініціатива на підтримку України. Неурядова організація Вluе/Yеllоw 14 липня оголосила збір коштів на дрони для Збройних сил України. Мета кампанії під назвою Drоnаtоnаs - зібрати 1 млн, повідомляє LRТ, посилаючись на представників організації. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще дві країни приєдналися до коаліції дронів Як пояснив співзасновник Вluе/Yеllоw Йонас Охман, зібрані кошти спрямують на закупівлю безпілотників різних типів, обладнання для їх керування, а також необхідних аксесуарів. "Ми бачимо, як щодня сотні дронів атакують українські міста, намагаючись залякати мирних жителів. Водночас дрони - це ефективне й порівняно недороге рішення. Понад 70% запитів з фронту стосуються саме дронів. Тому наше головне завдання на це літо - дрони, дрони і ще раз дрони", - наголосив Охман. Організація Вluе/Yеllоw активно допомагає Україні ще з 2014 року. За цей час вона передала понад 100 млн допомоги, включно з більш ніж 5 тис.дронів та обладнанням до них. Коаліцію дронів створили у лютому 2024 року в рамках роботи Контактної групи з оборони України та Ради Україна-НАТО. Завдання коаліції - забезпечити Україну системами радіоелектронної боротьби та розвідки, а також безпілотниками. 28 травня Бельгія та Туреччина вирішили приєднатися до міжнародної коаліції дронів для України. Станом на липень 2025 року до коаліції входять: Латвія; Велика Британія; Україна; Австралія; Бельгія; Чехія; Данія; Франція; Естонія; Італія; Нова Зеландія; Канада; Литва; Люксембург; Нідерланди; Норвегія; Польща; Туреччина; Німеччина; Швеція.

Дивіться 9 липня о 18:00 матч міжнародного турніру

До коаліції дронів, яка надає військову допомогу Україні у сфері безпілотників, 3 липня увійшли Бельгія і Туреччина. Коаліція зараз нараховує вже 20 країн, які надають Україні військову допомогу за цим напрямком, повідомляє Міністерство оборони Латвії. "На засіданні керівного комітету міжнародної коаліції з питань дронів у Ризі було підтримано бажання Бельгії та Туреччини приєднатися до міжнародної коаліції з питань дронів, яку очолюють Латвія та Велика Британія", - сказано у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна отримала від Латвії 1500 ударних БПЛА У 2025 році члени коаліції зобов'язалися виділити на підтримку України 2,75 млрд та внесли 180 млн до спільного фонду закупівель, який очолює Лондон. "Ці кошти призначені для централізованих закупівель технологій дронів коаліцією, а також для національної підтримки кожної країни коаліції", - додали у відомстві. Коаліція дронів була створена під час 19-ї зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн". До приєднання Норвегії до складу коаліції, яку разом очолюють Велика Британія і Латвія, в ній були 17 країн-партнерів, що постачають Україні безпілотники. Коаліцію дронів створили у лютому 2024 року в рамках роботи Контактної групи з оборони України та Ради Україна-НАТО. Завдання коаліції - забезпечити Україну системами радіоелектронної боротьби та розвідки, а також безпілотниками. 28 травня Бельгія та Туреччина вирішили приєднатися до міжнародної коаліції дронів для України. Станом на липень 2025 року до коаліції входять: Латвія; Велика Британія; Україна; Австралія; Бельгія; Чехія; Данія; Франція; Естонія; Італія; Нова Зеландія; Канада; Литва; Люксембург; Нідерланди; Норвегія; Польща; Туреччина; Німеччина; Швеція.

Жіноче Євро-2025 з футболу: результати матчів групи В, результати Бельгія — Італія, Іспанія — Португалія, як пройшли ігри у квартеті В на Євро

Про це стало відомо під час 14-ї зустрічі робочої групи держав-учасниць Коаліції, що відбулась у Рейк’явіку, передає пресслужба Міністерства оборони України. Зазначається, що одним з основних результатів зустрічі стала деталізація пропозицій щодо внесків держав-учасниць коаліції для оснащення та підготовки підрозділів з розмінування Державної спеціальної служби транспорту та Командування Сил підтримки ЗСУ."Минулого року ми разом багато досягли: розгорнуто реальні спроможності на місцях; навчені фахівці працюють у найскладніших умовах; техніка, надана партнерами, щодня рятує життя людей", – зазначив під час виступу на зустрічі начальник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Руслан Берегуля, який очолив українську делегацію.Він також подякував урядам Ісландії та Литви, котрі є державами-лідерами DМСС, за сталість і далекоглядність у розбудові інфраструктури, яка потрібна для розмінування та безпечного відновлення України.Для довідки. Коаліція спроможностей з розмінування України створена у лютому 2024 року в межах роботи Контактної групи з питань оборони України.В її склад входять 23 держави. Окрім Литви та Ісландії, це Бельгія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Латвія, Молдова, Німеччина, Польща, Словаччина, Угорщина, Франція, Фінляндія, Хорватія, Чехія, Швеція, Японія, Велика Британія та, власне, Україна.Раніше повідомлялося, що учасники Коаліції з розмінування виділять Україні €700 млн на закупівлю обладнання для розмінування до 2034 року.

Для України цей саміт також мав велике значення, адже існували побоювання, що через риторику Трампа, Захід може послабити підтримку Києва. Хоч питання вступу до НАТО відійшло ще більше в тінь, та Альянс чітко продемонстрував готовність надалі підтримувати Україну у війні проти Росії. Тому найважливіше, що "ніхто нас не кинув". Еспресо розповість більше про те, які наслідки саміту в Гаазі для членів НАТО та України.Чи виправдав саміт очікування?фото: gеttyіmаgеs Напередодні зустрічі членів Альянсу генеральний секретар НАТО Марк Рютте сказав, що цей саміт має бути "квантовим стрибком у колективній обороні". Адже ключовою темою обговорення стало різке збільшення оборонних витрат країн-членів: якщо у 2014 році, після анексії Криму, союзники погодилися витрачати щонайменше 2 % ВВП, то тепер, на тлі ще серйознішої загрози з боку Росії, ціль підняли до 5 %, яких мають досягнути впродовж наступних десяти років (3,5% на збройні сили та 1,5% на супутні витрати, як-от інфраструктура для перекидання військ).За логікою, такі дії можна пояснити саме через війну Росії з Україною, однак це не зовсім так. За час повномасштабної війни, до зустрічі у Гаазі було п’ять самітів Альянсу, але саме цього року питання витрат постало найгостріше. Чому? Бо у Білому домі знову з’явився Дональд Трамп, для якого витрати на оборону є ключовими у зовнішній політиці. Мовляв, чому саме американці мають платити за європейську безпеку? Якщо не хочете, тоді не будемо вас захищати. Відповідно, НАТО не мало вибору, оскільки різко втрачати підтримку головного і найбільшого союзника було б рівнозначно самогубству давньої безпекової структури, що виникла ще після Другої світової. Всі з цим погодилися, окрім Іспанії, яка напередодні саміту відмовилася підтримати підняття витрат до 5%, бо це "погано для їхньої економіки", як сказав прем’єр Педро Санчес. Однак, здається, після погроз Трампа про те, що Іспанію чекають величезні тарифи, Санчес змінив риторику і готовий до поступок.Але справжнім каменем спотикання стала, як не дивно, саме Україна. Власне, що ці стосунки Україна-НАТО, які тривають десятиріччями, на жаль, часто без "взаємної любові", знову оголили найважливішу дилему перед якою стоїть Захід: бути чи не бути Україні в Альянсі та як це правильно зробити?Як відомо, саміт у Бухаресті в 2008 році став переломним, коли Україні та Грузії не надали Плану дій щодо членства в НАТО, натомість запевнили Володимира Путіна, що їх там не буде, а це розв’язало руки для Кремля. Першим акордом стала війна в Грузії, потім початок агресії в Україні, яка переросла в повномасштабну війну. Попри це, в НАТО досі немає єдності щодо офіційного запрошення України в структуру, хоча, як каже багато політиків та експертів, де-факто, ми вже в Альянсі і по багатьох питанням оборони його навіть випереджаємо через постійні воєнні дії, які змушують Україну діяти швидко, ефективно і нестандартно. Проте в Гаазі знову стало очевидно: формальне членство України – це не лише питання готовності Києва, а й політичної волі всередині самого Альянсу.Адміністрація Трампа точно не бачить Україну в НАТО, йдучи в цьому питанні на поступки Кремлю (а ще вони готові визнати Крим російським). Так само Віктор Орбан, прем’єр Угорщини й відомий опонент євроатлантичної інтеграції України, теж використовував саміт як майданчик для просування своїх проросійських наративів (він не хоче бачити Україну навіть у ЄС). Як відверто заявив президент Фінляндії Александр Стубб (з яким Трамп любить грати у гольф), Україна не зможе вступити до НАТО при Трампі, але у довгостроковій перспективі – це можливо. Якщо порівнювати з попередніми самітами НАТО, у Гаазі питання членства України в НАТО вирішили взагалі не піднімати, натомість запевнили про непохитну підтримку України. Участь Володимира Зеленського на саміті тому свідчення, а його зустріч з Трампом вже стала дипломатичним проривом, враховуючи, що очільник Білого дому загалом більше часу говорив з Путіним через телефон, ніж з керівником України.  Одним словом, як відзначили чимало політичних оглядачів, саміт в Гаазі організували таким чином, щоб всіма видимими й невидимими способами задобрити примхи ексцентричного Дональда Трампа. Тому всі гострі питання сховали по кутах цього ще й історично короткого саміту (Трамп любить швидко вирішувати всі питання, бо швидко втрачає увагу). До речі символічно, що генсек НАТО, слухаючи вихваляння Трампа про те, як він "помирив" Ізраїль та Іран, назвав його "татком". Це ще раз підкреслило, що члени НАТО вирішили зіграти на себелюбстві та его президент США, не заперечуючи йому ні в чому, щоб отримати бажану вигоду."Так само як Віденський конгрес 1814-1815 років був організований навколо блискучих балів та концертів – із симфонічним оркестром під керівництвом самого Бетховена, а лише британська делегація випила 10 000 пляшок вина – так і цей саміт у Гаазі був покликаний служити одній і тільки одній меті: задовольнити бажання, потреби та побажання пана Трампа. Якби генеральний секретар НАТО повірив, що Трамп прагне 10 000 пляшок вінтажного вина, він би організував їх постачання. Якби він подумав, що Трамп хоче зустрітися з Бетховеном, Рютте спробував би воскресити його", - вдало порівняли у Тhе Теlеgrарh стару як світ стратегію, до якої вдався Рютте та компанія: поступки заради збереження єдності, навіть якщо ця єдність більше схожа на театральну виставу, ніж на справжнє партнерство.Що отримала Європа за поступки Трампу?Саміт НАТО у Гаазі, фото: gеttyіmаgеs Відповідь на це питання можна прочитати в комюніке саміту одразу першим пунктом, де сказано, що "ми знову підтверджуємо нашу залізну відданість колективній обороні, як закріплено у Статті 5 Вашингтонського договору, в якій йдеться, що напад на одного з членів Альянсу є нападом на них усіх". Тобто Європа, фактично, купила собі безпеку у Трампа, щоб підтвердити дії механізму колективного захисту. Це найважливіше, чого бажали європейці, як кажуть у Роlіtісо, Європі "вдалося втримати Трампа в НАТО".Хоча це може бути короткотривалою перемогою, адже погодження збільшення витрат до 5% ВВП неминуче призведе до того, що відповідальність за долю НАТО дедалі більше переміститься на Європу. А це може стати початком розриву у майбутніх стосунках. Як зазначає Іво Даалдер, колишній посол США в НАТО, за всіма цими "широкими посмішками та добродушністю", що була в Гаазі, неможливо ігнорувати справжні занепокоєння та страхи, які тепер пронизують Альянс після саміту. Адже союзники мають різне бачення загроз: якщо велика частина Європи боїться нападу Росії, то Трамп взагалі воліє мовчати на цю тему. "Спільне сприйняття загрози є основою військового альянсу, а розбіжності щодо характеру російської (а до цього й радянської) загрози часто призводили до криз. Трамп розглядає російсько-українську війну як суто "європейську ситуацію" і відмовився від своїх досить короткочасних зусиль щодо припинення конфлікту. Але для більшості європейців Україна та її безпека є невід'ємною частиною миру на їхньому континенті", - каже Даалдер. У Роlіtісо додають, що тепер європейські лідери стикаються з складнішим випробуванням – вони мають переконати себе у значному збільшенні оборонних витрат у себе вдома та підготуватися до потенційного скорочення військової кількості США, одночасно стримуючи експансіоністську Росію.  "Єдиними європейськими країнами з державними фінансами, які дозволяють їм прагнути до цілі у 5%, є Німеччина, Польща, а також країни Балтії та Північної Європи, – каже Франсуа Ейсбур, старший радник з питань Європи Міжнародного інституту стратегічних досліджень. – Усім відомо, що Франція, Бельгія, Велика Британія, Іспанія та Італія абсолютно не в змозі виконати такі зобов’язання". А опір Іспанії свідчить про простий факт – чим далі країна від Росії, тим важче переконати суспільство у необхідності того, щоб переспрямувати гроші від свого добробуту на певну ефемерну оборону. Та й економісти з якими поговорив Rеutеrs кажуть, що ціль 5 % ВВП до 2035 року – надто амбіційна для більшості країн через високі держборги та ризик скорочення соціальних витрат.  "Щоб досягти порогу в 5%, країни Європейського Союзу, чий борг вже перевищує 80% ВВП (у Великій Британії – 100%), повинні будуть майже потроїти 325 мільярдів євро (377 мільярдів доларів), які вони витратили на оборону минулого року, до понад 900 мільярдів", - зазначають у виданні. Така невтішна економіка може призвести до того, що європейське суспільство під загрозою, щоб не стати ще легшою здобиччю для популістських чи націоналістичних політиків, які щороку набирають силу по всій Європі. Відповідно, Кремль буде ще більше посилювати свою пропаганду, щоб руйнувати єдність Заходу. Тому довготривалі наслідки від саміту в Гаазі можуть бути дуже непередбачуваними. З іншого боку, якщо гроші знайдуться і при цьому економіка Європи не відчує різкого падіння, тоді за наступні 10 років архітектура безпеки континенту може докорінно змінитися. Вірогідно, основним військовим центром стане Німеччина, але вона історично неохоче витрачала кошти на оборону, як кажуть у Вlооmbеrg, тому зараз переживає найдраматичніші зміни, хоч канцлер Фрідріх Мерц і обіцяє створити найпотужнішу армію в Європі.Чи можна назвати саміт позитивним для України?Володимир Зеленський та Дональд Трамп, фото: gеttyіmаgеs Цей дещо театральний саміт був імені Трампа, а не для України, тому великих очікувань ніхто не робив. Однак для нас важливою стала не форма, а зміст. Так, у фінальному комюніке жодного слова про членство України в Альянсі, хоч це раніше описувалося як "незворотний шлях", так само не згадано війну в Україні. Однак всі країни НАТО погодилися, що саме Росія є "довготривалою загрозою", а для України підтвердили "неухильні суверенні зобов’язання із надання підтримки", бо наша безпека "сприяє безпеці Альянсу". Та ще важливіше, що НАТО дозволило включати в витрати на свою оборону допомогу Києву. Тобто для досягнення прийнятих 5% тепер рахуватимуть і гроші на оборону, які надають Україні (а це ще більша практична інтеграція Києва в Альянс). Для цього союзники підтвердили виділення понад 35 мільярдів євро у 2025 році, з можливістю збільшення цієї суми. Це дуже важливо, оскільки частина цих коштів може піти на покупку зброї у США. Дональд Трамп не виключає цього, адже Росія не хоче завершувати війну, а нам конче необхідні ракети для ППО (насамперед Раtrіоt, ціна однієї ракети сягає 3-4 млн доларів) та артилерійські снаряди. Крім цього були досягнуті двосторонні договори щодо озброєнь. Наприклад, Данія запускає спільне виробництво дронів та ракет з Україною. А Німеччина і Норвегія домовилися про постачання для України ракет типу Раtrіоt з наявних запасів. Велика Британія пообіцяла 350 ракет для ППО, які вперше фінансуватимуться відсотками від заморожених активів РФ. Інші країни теж підтвердили свої зобов’язання, а президент України мав зустрічі з лідерами НАТО. Зрештою, довгоочікувана зустріч Трампа та Зеленського теж принесла плоди. Як пишуть у Fіnаnсіаl Тіmеs, президент США нарешті почав використовувати жорсткіший тон щодо Путіна, водночас виявив симпатію до українців (навіть розмова з українською журналісткою ВВС під час пресконференції тому свідчення, адже Трамп чи не вперше публічно виявив співчуття до українців, хоч так і не відповів прямо на поставлене запитання). Політичний експерт та дипломат Роман Безсмертний вважає, що "Україна отримала все, що було необхідно" від саміту в Гаазі."Президент Трамп на саміті поводився достатньо адекватно. Спостерігалася зміна його риторики щодо України. Він навіть назвав Зеленського "милим" і вперше сказав, що хотів би допомогти Україні. Не знаю, наскільки довгою буде ця позитивна хвиля. Але Трамп уже точно розуміє, що російсько-українська війна не може буде закінчена за його наказом протягом 24 годин. Він назвав цю свою заяву саркастичною. Мабуть, дійшло нарешті", - написав Безсмертний.Військовий експерт, директор Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk Михайло Самусь у коментарі Еспресо теж відзначив, що саміт у Гаазі в цілому був позитивним для нас.  "Організатори професійно закрутили весь сюжет зустрічі лідерів НАТО довкола американського президента - і це спрацювало. Трамп, на хвилі тріумфу після вдалого удару по Ірану, був незвично схильний до компромісу й погодився фактично на всі пропозиції європейських колег. І хоча про реальну успішність або неуспішність головної зустрічі країн НАТО можна буде говорити пізніше, все ж результати саміту дають підстави говорити про надію на подальший прогрес Альянсу, а це є критично важливим для України", - говорить експерт.У підсумку, саміт НАТО у Гаазі став перемогою Дональда Трампа завдяки показовій поступливості європейців, але при цьому Україна не втратила своїх позицій. Навпаки – попри побоювання, що нова адміністрація США тиснутиме на зменшення підтримки Києва, Альянс чітко зафіксував готовність продовжувати військову, фінансову та політичну допомогу Україні. Так, двері до НАТО для України залишаються відчиненими лише на словах, проте збереження місця України на порядку денному, обіцянки нових постачань озброєння, запуск спільних виробництв із союзниками й визнання ролі України як фактичного фронту захисту Європи – усе це дозволяє говорити, що ніхто не готовий поступитися Путіну з його імперськими амбіціями стосовно своїх сусідів. Читайте також: Європарламентарка Юкнявічене: Україна – не споживач безпеки, а її гарант для всієї Європи

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

У Чехії, Німеччині, Італії та Греції триває чемпіонат Європи з баскетболу серед жіночих команд.

У рамках відбору до ЧС-2026 було проведено декілька матчів. Звіт про них читайте на "Футбол 24".

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА.  ЧС-2026Відбірковий турнір. 4-й тур9 червня Група JКазахстан – Північна Македонія 0:1Гол: Трайковскі, 33Бельгія – Уельс 4:3Голи: Лукаку, 15 (пен.), Тілеманс, 19, Доку, 27, Де Брюйне, 88 - Вілсон, 45+7, Томас, 51, Джонсон, 70Група ІЕстонія – Норвегія 0:1Гол:Холанд, 62Італія – Молдова 2:0Голи: Распадорі, 40, Камб'ясо, 50Група LФарерські острови – Гібралтар 2:1Голи: Фредеріксберг, 71, Йоганнесен , 86 - Скенлон, 23Хорватія – Чехія 5:1Голи: Крамаріч, 42, 75, Модріч, 62, Перішіч, 68, Будімір, 72 (пен.) - Соучек, 58Що відомо про європейську кваліфікацію ЧС-2026Участь у відборі на ЧС-2026 беруть 54 європейських команди. Збірні розподілені на 12 груп по 4 та 5 команд. Вони зіграють по одному матчу між собою вдома та на виїзді за традиційною круговою системою.Переможці груп напряму вийдуть на чемпіонат світу, команди, які фінішують другими розіграють ще три путівки на ЧС-2026 у плей-офф відбору.Україна потрапила у групу D та зіграє проти Франції,  Ісландії й Азербайджану. ЧС-2026 відбудеться одразу в трьох країнах – США, Канаді та Мексиці. Матч-відкриття турніру заплановано на 11 червня 2026 року в Мехіко, фінал 19 липня прийме Нью-Йорк.

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА. ЧС-2026Відбірковий турнір. 3-й тур 6 червня Група ІЕстонія – Ізраїль 1:3Голи: Кайт, 31 - Бітон, 39, 49, Абу Фані, 89 Норвегія – Італія 3:0Голи: Серлот, 14, Нуса, 34, Холанд, 42Група JПівнічна Македонія – Бельгія 1:1Гол: Аліоскі, 87 - Де Кейпер, 28Уельс – Ліхтенштейн 3:0Голи: Родон, 40, Вілсон, 66, Мур, 69 Група LЧехія – Чорногорія 2:0Голи: Гложек, 23, Шик, 65Гібралтар – Хорватія 0:7Голи: Пашаліч, 28, 73, Будімір, 30, Івановіч, 60, 63, Крамаріч, 77, 80Що відомо про європейську кваліфікацію ЧС-2026Участь у відборі на ЧС-2026 беруть 54 європейських команди. Збірні розподілені на 12 груп по 4 та 5 команд. Вони зіграють по одному матчу між собою вдома та на виїзді за традиційною круговою системою.Переможці груп напряму вийдуть на чемпіонат світу, команди, які фінішують другими розіграють ще три путівки на ЧС-2026 у плей-офф відбору.Україна потрапила у групу D та зіграє проти Франції,  Ісландії й Азербайджану. ЧС-2026 відбудеться одразу в трьох країнах – США, Канаді та Мексиці. Матч-відкриття турніру заплановано на 11 червня 2026 року в Мехіко, фінал 19 липня прийме Нью-Йорк.

Бельгія, Швеція, Італія, Туреччина та Естонія, підписали відповідний додаток до Листа про наміри.

У півфіналах зіграють: Франція – Бельгія, Італія – Португалія

Гра відбудеться 26 травня о 19:00 за київським часом

Чемпіонат Європи для 17-річних гравців продовжується в Албанії

Збірні Англії та Італії зіграли перші матчі на Євро-2025 (U-17). Читайте подробиці на "Футбол 24".

Перемога проєвропейського кандидата довела ефективність "санітарного кордону" проти політиків, які намагаються зруйнувати Європу. Та ті не полишають спроб розхитати політичну ситуацію на континенті і це залишається неабиякою загрозою для України. Президентом Румунії стане мер Будапешта Нікушор Дан, проєвропейський політик, чиї позиції були сильними зі старту перегонів. За нього проголосували 53,6% виборців. Його конкурент, ультраправий Джордже Сіміон, здобув 46,4% голосів і поспіхом, щойно закрилися дільниці, проголосив себе переможцем. З його дописом у соцмережі навіть виник курйоз, бо Сіміон використав прапор Чаду замість румунського. А поразку він згодом таки визнав. Чинник Джеорджеску Увага Європи і США до виборів у Румунії була прикута з листопада 2024 року. Тоді перший тур перегонів виграв євроскептик Келін Джеорджеску, але результати голосування були анульовані. Віце-президент США Девід Венс через це навіть звинуватив Європу у порушенні демократії. Та підстави для резонансного рішення були не політичними, а безпековими. Президент Клаус Йоганнес із посиланням на дані спецслужб заявив про зовнішнє втручання у перебіг виборів. Румунські ЗМІ відкрито писали про "російський слід" Румунські ЗМІ відкрито писали про "російський слід", адже Джеорджеску, за їхніми даними, відмовився оприлюднювати звідки брав гроші на виборчу кампанію. Тож Джеорджеску не зміг балотуватися на повторних президентських виборах і найвідомішим кандидатом від ультраправих став Джордже Сіміон. "Один проти всіх" У Сіміона були непогані стартові позиції: він успадкував частину передвиборчих тез від Джеорджеску і цим залучив його симпатиків на свій бік, не мав сильних конкурентів-консерваторів. А ще він пообіцяв призначити Джеорджеску прем'єром, якщо переможе. Натомість єврооптимісти зробили ставку на центриста, відомого борця з корупцією, математика, незалежного політика і мера столиці Нікушора Дана. Щоб його не ототожнювали з іншими політиками, Дана не підтримали інші проєвропейські кандидати Щоб його не ототожнювали з іншими політиками, Дана не підтримали інші проєвропейські кандидати, навіть Елена Ласконі, котра виходила у другий тур президентських виборів із Джеорджеску у листопаді 2024 року. У першому турі повторних виборів 4 травня Дан відставав від Сіміона майже на 20% голосів, що, можливо, дало підстави лідеру ультраправої партії "Альянс за об'єднання румунів" ("АОР") втратити пильність. Однак єврооптимісти розуміли: на кону зовнішньополітичний вектор Румунії мінімум на найближчі кілька років. Українські громадяни переживали подібне у 2004 та у 2013 роках. До чого тут Москва "Якби переміг Сіміон, у Європі виник би умовно проросійський анклав "Угорщина - Словаччина - Румунія". На ролі цієї країни як бази допомоги Україні можна було би поставити хрест", - наголосив політичний експерт Андрій Смолій. Три авіабази НАТО, Європейський центр навчання пілотів на F-16, збройний хаб, елементи системи ПРО (актуальні і для Молдови, і для України), - це все Румунія. Та не тільки: через великий дунайський румунський порт Констанца відбувається експорт українського сільськогосподарського збіжжя. Завдяки дунайській альтернативі небезпечним чорноморським експортним шляхам українська економіка отримує суттєвий дохід від продажу сільгосппродукції, а низка країн Африки та Азії позбавлені загрози голоду. А офіційний Київ може активніше відстоювати свої інтереси і Чорноморському регіоні, що і робить. Тому не дивно, що президент Володимир Зеленський і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн першими привітали Нікушора Дана з перемогою. Коли Венс критикував Європу за скасування першого туру румунських виборів, він мав пам'ятати, що і в Києві 2004 та 2013 років, і в Бухаресті 2024 року прямо називали Росію стороною, котра намагалася вплинути на результати волевиявлень, хоча офіційно Москва спростовувала це. Точка неповернення У Кремлі перемогою проєвропейського кандидата нвдоволені. Речниця МЗС РФ Марія Захарова послалася на заяву власника Теlеgrаm Павла Дурова про те, що французька розвідка нібито вимагала втручання у румунські вибори (МЗС Франції твердження Дурова спростувало). Росія замість плацдарму отримала санітарний кордон Ще б пак - Росія замість плацдарму отримала санітарний кордон. Але завдяки чому Дану вдалося переломити хід перегонів? Результати першого туру 4 травня показали втому румунів від політичних суперечок "або - або". Підтримка кандидата від "АОР" була переважно голосуванням "проти всіх", однак більшість таких виборців вітали би альтернативу. Незалежний Нікушор Дан її дав: закликав їх до єднання на противагу тезам конкурента, котрі охарактеризував як "хвилі ненависті". Джордж Сіміон, до речі, визнав: "Ми були одні проти всіх". Мережі ширші Відносно мирний фінал карколомних румунських президентських перегонів не означає спокою. Адже програла не лише Росія, а й МАGА - група радикальних республіканців-трампістів у США. На це вказав Ірінеу Дарау, румунський сенатор від правоцентристської партії "Порятуймо Румунію". Дан, схоже, усвідомлює ризик, оскільки заявив про намір "добре пояснити партнерам" рішення про анулювання першого туру виборів у 2024 році та "повернути довіру" Трампа. Не виключено, що певні впливові кола у США допоможуть йому: агенція JРМоrgаn вже заявила про очікуване зниження політичних ризиків для Румунії через перемогу єврооптиміста. Утім, доведеться докласти зусиль, адже Сіміон відкрито підтримував МАGА. Є ознаки роздратування Білого дому: Ілон Маск публічно підтримав Павла Дурова в історії зі "французьким втручанням" у румунські вибори. Ультраправий реванш попереду? Найбільшим здобутком румунських виборів є подолання розколу між виборцями всередині країни та діаспорою (як це було у Молдові). Румуни, котрі голосували на території Молдови, віддали 88% голосів за Дана, їхні співгромадяни в Угорщині - понад 92% голосів, в Естонії - 87%. І всередині країни переможець здобув більшість голосів. Однак новий президент має докласти неабияких зусиль, щоби зберегти цю єдність. Першим випробуванням стане формування коаліції Першим випробуванням стане формування коаліції. Сіміон в альянсі з Джеорджеску має понад 40% голосів, від котрих неможливо відмахнутися. На додачу - розкололася діаспора. У таких країнах як Франція, Велика Британія, Ірландія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Ісландія, Нідерланди, Італія та Іспанія у румунських громадах понад 50% голосів набирав Джордже Сіміон. Чому? Історик та аналітик Іон Іоніце звертає увагу на зростання симпатій до ультраправих, особливо у Центральній та Східній Європі. "Враховуючи спадок багатьох років тоталітаризму, ситуація може розвиватися стрімко. Суспільство може прийти до точки, в якій демократія є лише видимістю", - наголошує він. Чому треба поспішати Тому Україні треба поспішали зі вступом до ЄС, вважає народний депутат України з фракція "Європейська Солідарність" Володимир Ар'єв, адже "недружні до України політсили набирають вагу. Німеччина і Румунія буквально вислизнули з проблем. Сумарний 21% відверто антиукраїнських кандидатів у президенти Польщі - це набат. Опитування у Франції показують величезні шанси для крайніх правих, яких пов'язували з Москвою. Нам треба вступити до ЄС до наступного великого виборчого циклу 2029-2030 років". Про наростаючу загрозу реваншу ультраправих свідчать парламентські вибори у Німеччині та у Франції. На дострокових перегонах до Бундестагу переміг опозиційний альянс "ХДС-ХСС", проте другу позицію за активної підтримки Ілона Маска здобула ультраправа "Альтернатива для Німеччини". У Франції лише завдяки ситуативному альянсу центристів Емманюеля Макрона із лівими між першим і другим туром дострокових перегонів ультраправих відкинули на третє місце. Цікаво, що і у Франції, і в Німеччині до них застосовано процедурні заходи: Марін Ле Пен, лідерка однієї з правих французьких партій, засуджена за злочин, у діяльності "АдГ" суд побачив елементи екстремізму, хоча зараз ці звинувачення тимчасово знято. Внутрішнє балансування Водночас зі зростанням симпатій європейських виборців до ультраправих сил мобілізуються у згуртовуються симпатики єврооптимістів, тому говорити про неминучий правий реванш-2 зарано, вважає український дипломат Роман Безсмертний. Нині, принаймні, Україні можна спокійно дивитися у найближче майбутнє. На відміну від Сіміона, котрий є персоною нон-грата і для нашої країни, і для Молдови, Дан виступає за підтримку України, за її членство у ЄС та у НАТО.

Мобільний оператор lіfесеll значно розширив покриття 5G у роумінгу для своїх абонентів. Як повідомила пресслужба компанії, з квітня 2025 року користувачі можуть підключатися до мобільного інтернету п’ятого покоління вже у 61 країні світу. Серед них — європейські країни: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, […] Сообщение Lіfесеll відкрив доступ до 5G-роумінгу в 61 країні: перелік країн появились сначала на ТехноФан.

Про це пише Роlіtісо.Зазначається, що Бельгія, Болгарія, Чехія, Данія, Німеччина, Естонія, Греція, Хорватія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Португалія, Словенія, Словаччина, Фінляндія та Чехія прагнуть більшої гнучкості для зміцнення власної обороноздатності.12 із них вже подали офіційні запити до Єврокомісії.Застосування цього винятку дасть країнам можливість збільшити свої витрати на оборону до 1,5% від валового внутрішнього продукту щороку протягом чотирьох років, не порушуючи при цьому фіскальних правил ЄС.Як зауважили автори, Німеччина – єдина з великих економік ЄС, яка планує скористатися цим положенням. Країни з обмеженими бюджетними можливостями, такі як Італія чи Франція, не просять фіскальної гнучкості для закупівлі військового обладнання – так само, як і країни зі значно кращим станом державних фінансів, наприклад Нідерланди чи Швеція.Попри те, що Данія належить до другої групи, вона також вирішила приєднатися до ініціативи, аби надіслати політичний сигнал."Рішення Данії активувати положення допоможе надіслати зовнішньому світу сигнал про єдність країн ЄС у зусиллях із переозброєння", - заявила міністерка економіки країни Стефані Лосе.Єврокомісія закликала держави ухвалити відповідне рішення до 30 квітня, щоб узгодити фіскальну політику перед фінансовими ринками та одночасно активувати положення до липня. Втім, цей термін не є обов’язковим, зазначають у Роlіtісо.Міністр економіки Іспанії Карлос Куерпо заявив, що його країна ухвалить рішення "протягом найближчих місяців".Своєю черго міністр фінансів Італії Джанкарло Джорджетті висловив переконання, що Рим може досягти цільового показника НАТО у 2% витрат на оборону, якщо підкоригує свою звітність, включивши до неї більше статей. За його словами, країна чекатиме на саміт НАТО в червні, коли мають бути узгоджені нові стандарти витрат для всіх країн. Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SІРRІ) оприлюднив звіт, згідно з яким у 2024 році світові витрати на оборону досягли рекордних $2,7 трлн.

Шістнадцять держав-членів Європейського Союзу мають намір скористатися положенням про надзвичайний стан, яке дозволяє здійснювати оборонні інвестиції, що перевищують встановлені бюджетні ліміти ЄС. Про це повідомляє Роlіtісо. За даними видання, до цього переліку входять Бельгія, Болгарія, Чехія, Данія, Німеччина, Естонія, Греція, Хорватія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Португалія, Словенія, Словаччина та Фінляндія. Ці країни планують активувати спеціальний механізм Євросоюзу, який дозволяє збільшити витрати на оборону, не порушуючи фіскальні обмеження. На даний момент 12 із зазначених держав уже подали відповідні запити до Європейської комісії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світові військові витрати сягнули рекордного рівня: назвали лідерів Згідно з правилами, передбачене використання винятку дозволяє підвищити оборонні витрати до 1,5% від ВВП щорічно протягом чотирьох років без порушення бюджетної дисципліни ЄС. Єврокомісія закликала країни визначитися до 30 квітня, щоб забезпечити узгодженість фіскальної політики в умовах зростання тиску з боку фінансових ринків. Водночас ця дата має лише рекомендаційний характер, зазначає Роlіtісо. Міністр економіки Іспанії Карлос Куерпо 30 квітня заявив, що уряд країни ухвалить рішення з цього питання "протягом найближчих місяців". Водночас міністр фінансів Італії Джанкарло Джорджетті зазначив, що Рим має намір досягти встановленої НАТО цілі у 2% витрат на оборону, переглянувши методику обліку, щоб включити до розрахунку додаткові категорії витрат. За його словами, Італія очікує на саміт НАТО у червні, де можуть бути ухвалені нові стандарти витрат. Європа повинна взяти на себе військову відповідальність і стати лідером, США не можуть бути єдиним гарантом європейської безпеки, заявив міністр оборони США Піт Гегсет. За його словами, сучасні загрози вимагають іншого підходу до колективної безпеки. Він закликав європейських союзників по НАТО до збільшення витрат на оборону, вказавши на приклад Польщі, яка зобов'язалась спрямовувати на оборону 5% ВВП.

У різних куточках світу стоять будинки, що вражають красою, витонченістю та незвичайними ідеями. Вони перетворюють міста на справжні музеї під відкритим небом. Якщо мрієте побачити найгарніші споруди планети, є десять міст, які неодмінно варто додати до свого маршруту. Біргу, Мальта Колишня столиця Мальти, що стала символом мужності під час Великої облоги 1565 року. Біргу - це фортифікації, вузькі вулички, і надзвичайна гра світла на кам'яних фасадах, особливо коли місто відкривається з боку моря. Бібері, Британія Англійська ідилія з казок - селище Бібері у графстві Глостершир. Кам'яні котеджі кольору меду, затишна Арлінгтонська вулиця й атмосфера, що переносить у світ Толкіна. Тоскана, Італія Італійські борго - це як винні келихи на мапі Тоскани. Кожне селище - жива історія, в якій архітектура злилася з ландшафтом. Тут немає одноманітності - лише краса в деталях і турбота про збереження спадщини. Гент, Бельгія Казкове бельгійське місто, яке вражає середньовічною архітектурою, прихованою у лабіринтах вулиць і каналів. У кожному будинку - готика, у кожному повороті - дух старовини. Вісбю, Швеція Місто троянд і руїн на острові Готланд - Вісбю. Мох на стінах, стародавні залишки мурів і квіткові арки створюють враження подорожі в інший час. Міконос, Греція Біло-синій рай у серці Егейського моря. Міконос блищить на сонці, мов дорогоцінна прикраса, де чистота і витонченість місцевої архітектури стають способом життя. Лондон, Англія Британська столиця - не лише про велич, а й про інтимність. Вікторіанські колони, тихі садочки, елегантна простота - все це формує архітектурну душу Лондона. Сан-Франциско, США Символ міста - Вікторіанські будинки на вулиці Stеіnеr. Після оновлення одного з них у 60-х, почалася справжня хвиля відродження району, перетворивши його на візуальну легенду. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Атмосферні місця України: куди поїхати у вікенд навесні Картахена, Колумбія У цьому карибському місті балкони стали обличчям дому. Місцеві мешканці змагаються в красі прикрас, створюючи унікальні візуальні історії, що оживають над вулицями Старого міста. Кольмар, Франція Французький Ельзас зі своїм Кольмаром - як мандрівка в історію стилів. Готика, бароко, рококо і класика живуть тут пліч-о-пліч, особливо в районі Реtіtе Vеnіsе, де річка віддзеркалює фахверкові фасади. В Греції є острови, які варто побачити навесні. Це час, коли немає натовпу туристів, погода комфортна, а ціни приємно нижчі, ніж у розпал сезону. У цей період варто звернути увагу на острови, які зачаровують природною красою та спокоєм спокоєм. Наприклад, Крит славиться м'яким середземноморським кліматом, а Родос - ідеальними умовами для прогулянок старовинними вуличками.