Search trend "День Юрія 2024"

Також 16 грудня презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”, а 17 грудня вручать Премію імені Юрія Шевельова – за традицією, у день народження автора.Еспресо - інформаційний партнер фестивалю “Дні есеїстики” та генеральний інформпартнер Премії імені Юрія Шевельова."Дні есеїстики" 9-12 грудня відбудуться у Києві, в приміщенні Києво-Могилянської Бізнес-Школи [kmbs].Усі події також можна буде переглянути онлайн – на Fасеbооk-сторінках Українського ПЕН та kmbs.У межах "Днів есеїстики" заплановані дискусії, лекції та розмови з українськими авторами-есеїстами. "Шостий фестиваль “Дні есеїстики” особливий тим, що цьогоріч буде представлено проміжний підсумок пʼяти попередніх фестивальних програм: доповнену й адаптовану до текстової форми збірку лекцій та інших матеріалів про жанр есею. Кілька авторів у цій книжці повторюють, що в Україні есеїстика не могла існувати в тоталітарну совєтську добу. А Премія Шевельова, до якої приурочено цей фестиваль, не могла, як зауважує Микола Рябчук, виникнути раніше ніж у 2010-х: для нагородження найкращих зразків есеїстики цей жанр мав розвинутися і сформуватися в умовах свободи, а надто — мали зʼявитися читачі цього жанру", - розповідає кураторка "Днів есеїстики" 2024, журналістка та книжкова оглядачка Орися Грудка.Програма "Днів есеїстики" 2024 року:9 грудня (понеділок)Серія авторських лекцій17:00 — Остап Сливинський. Лекція “Ноmо реrеgrіnus. Есей як подорож і подорож як есей”18:15 — Борис Філоненко. Лекція “Комар Шевельова. Есеїстика та сучасне мистецтво”19:30 — Богдан Коломійчук. Лекція “Творчість на межі”Адреса: м. Київ, вул. Волоська 12/4, 7 корпус Києво-Могилянської академії, 4 поверх, kmbs bіg sрасе (вхід з вул. Сковороди).Для відвідування подій потрібно заповнити реєстраційну форму.10 грудня (вівторок)17:00 — Олександр Савчук. Лекція “Юрій Шевельов: нерустикальна українськість”18:30 — Дискусія “Есеїстика у часі великих зрушень”Учасники: Катерина Зарембо, Андрій Любка (онлайн), Артем Чех, Мирослав Лаюк.Модераторка: Оксана ФоростинаАдреса: м. Київ, вул. Волоська 12/4, 7 корпус Києво-Могилянської академії, 4 поверх, kmbs bіg sрасе (вхід з вул. Сковороди).Для відвідування подій потрібно заповнити реєстраційну форму.11 грудня (середа)18:00 — Розмова “Есей як джаз: пам’яті Олега Лишеги”Учасники: Тарас Пастух, Богдана Матіяш, Юрко ПрохаськоМодераторка: Роксоляна Свято.Адреса: м. Київ, вул. Волоська 12/4, 7 корпус Києво-Могилянської академії, 4 поверх, kmbs bіg sрасе (вхід з вул. Сковороди).Для відвідування подій потрібно заповнити реєстраційну форму.12 грудня (четвер)17:00 — Розмова про кіноесеїстику та межі візуальногоУчасники: Ірина Цілик, Дарія Бадьйор, Сергій Ксаверов, Марія Стоянова (онлайн).Модераторка: Ірина СлавінськаАдреса: м. Київ, вул. Волоська 12/4, 7 корпус Києво-Могилянської академії, 4 поверх, kmbs bіg sрасе (вхід з вул. Сковороди).Для відвідування подій потрібно заповнити реєстраційну форму.16 грудня (понеділок) о 18:00 буде презентована книжка “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”, у якій 27 знаних есеїстів, письменників, журналістів та дослідників міркують про відкритий, невловимий і засадниче суб’єктивний жанр есею. Видання є підсумком п’яти років фестивалю “Дні есеїстики”, започаткованого у 2018 році. Книжка вийде у світ у грудні 2024 року у видавництві “Дух і Літера” в серії “Бібліотека Українського ПЕН” і серії Києво-Могилянської Бізнес-Школи “Ще”, упорядниця — Орися Грудка. Усі деталі про видання оголосимо незабаром.Адреса презентації: м. Київ, вул. Волоська 12/4, 7 корпус Києво-Могилянської академії, 4 поверх, kmbs bіg sрасе (вхід з вул. Сковороди).Для відвідування подій потрібно заповнити реєстраційну форму.17 грудня (вівторок) о 18:00 відбудеться церемонія нагородження лауреата Премії імені Юрія Шевельова 2024 року. Трансляцію можна буде дивитися онлайн на Fасеbооk-сторінках Українського ПЕН та Києво-Могилянської Бізнес-Школи. Деталі будуть оголошені незабаром."Дні есеїстики" — мініфестиваль, покликаний популяризувати жанр есею, привертати увагу до творчості найвідоміших авторів-есеїстів, а також вводити українську есеїстику в загальносвітовий контекст. Фестиваль проводиться щороку в межах Премії імені Юрія Шевельова.Організатори “Днів есеїстики”: Український ПЕН та Кyіv-Моhylа Вusіnеss Sсhооl [kmbs].Засновники Премії: Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа, Видавництво "Дух і Літера", Центр юдаїки, Український науковий інститут Гарвардського університету 

Еспресо - інформаційний партнер Премії.До довгого списку Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики ввійшло дев’ять видань.Асєєв Станіслав, “Мельхіоровий слон або Людина, яка думала” (Чорна гора)Беспалов Максим, “У пошуках Єви” (Локальна історія)Буйських Юлія, "На захід від Бугу" (Видавництво 21)Зінченко Олександр , “Як українці зруйнували імперію зла” (Vіvаt)Лаюк Мирослав, "Бахмут" (Видавництво "Українер")Макаров Юрій, “Та невже! Книга особистих відкриттів” (Дух і Літера)Махно Василь, “Кури не літають” (Видавництво Старого Лева)Санченко Антон, “На чорноморській хвилі : 33 століття копаного моря” (Видавництво Богдан)Філоненко Борис, “Культура під тиском від ООО/ОООО” (іst рublіshіng)До складу Капітули Премії 2024 року входять: Володимир Єрмоленко, президент Українського ПЕН (голова Капітули), Оля Гнатюк, дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету, Олексій Панич, філософ, перекладач провідний науковий співробітник видавництва "Дух і Літера", Роман Веретельник, літературознавець, літературний критик, перекладач, Олег Коцюба, літературознавець, керівник видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету, Тамара Гундорова, літературознавиця, членкиня-кореспондентка НАНУ (Інститут Літератури), Ростислав Семків, письменник, літературознавець, літературний критик, перекладач, доцент Національного університету "Києво-Могилянська Академія", Оксана Хмельовська, журналістка, співзасновниця та редакторка культурно-видавничого проєкту "Читомо", Андрій Бондар, письменник. есеїст, перекладач, лауреат Премії за 2021 рік, Андрій Павлишин, журналіст, історик, перекладач, лауреат Премії за 2022 рік, Олександр Михед, письменник, есеїст, перекладач, лауреат Премії за 2023 рік.За умовами Премії, короткий список номінантів на здобуття Премії буде опубліковано не пізніше 10 грудня. Оголошення лауреата традиційно відбудеться в день народження Юрія Шевельова – 17 грудня. Тоді ж у рамках Премії вручатимуться Відзнака UА: Радіо Культура. Також за рішенням Капітули може вручатися спецвідзнака за внесок у розвиток та популяризацію есеїстики.Премія імені Юрія Шевельова була заснована 2013 року. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику. Нагорода має імʼя Юрія Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає внесок у невіддільні для цього жанру цінності: незалежність думки та витонченість стилю. До розгляду приймаються художні або наукові есеї українських авторів, опубліковані в паперовому вигляді протягом календарного року.Лауреатами Премії минулих років стали Тарас Прохасько (2013, "Одної і тої самої") та Андрій Портнов (2013, "Історії для домашнього вжитку"), Костянтин Москалець (2014, "Сполохи"), Олександр Бойченко (2015, "Більше/менше"), Вахтанґ Кебуладзе (2016, "Чарунки долі"), Андрій Любка (2017, "Саудаде"), Володимир Єрмоленко (2018, "Плинні ідеології"), Діана Клочко (2019, "65 українських шедеврів. Визнані й неявні"), Тарас Лютий (2020, "Культура принад і спротиву"), Андрій Бондар (2021, "Ласощі для Медора"), Андрій Павлишин (2022, "Нам і далі загрожує вічність"), Олександр Михед (2023, “Позивний для Йова. Хроніки вторгнення”).Засновники Премії: Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа, видавництво "Дух і Літера", Центр юдаїки та Український науковий інститут Гарвардського університету.  

З 31 жовтня- Це перший в історії фільм, який розповідає про радянську каральну психіатрію, - каже режисер драми "БожеВільні" Денис Тарасов, 40 років. Дія його повнометражного дебюту відбувається в 1970-х. Через любов до забороненої в СРСР західної рок-музики головний герой Андрій Довженко отримує клеймо "антирадянський елемент" і потрапляє до психіатричної лікарні. Постає перед вибором: співпрацювати з КДБ й повернутися до сім'ї чи кинути виклик системі, за сюжетом.- Радянський Союз використовував медичні заклади як в'язниці. Запроторював туди всіх, хто не сподобався режиму - від дисидентів до випадкових громадян. Їм ставили вигаданий діагноз "млявоплинна шизофренія" та катували величезними дозами ліків, - продовжує Денис Тарасов. - На жаль, світові тиранії досі застосовують подібні методи, зокрема й Росія щодо українських в'язнів. За словами авторів фільму, всі персонажі - збірні образи, які мають реальних прототипів. В основу сценарію поклали спогади жертв репресивної медицини. Одним із консультантів був психіатр, колишній дисидент і політв'язень Семен Глузман, 78 років.Знімальний процес відбувся 2021 року. Більшість сцен фільмували у старому корпусі київської психіатричної лікарні. Світова прем'єра пройшла торік на Варшавському кінофестивалі, де драма отримала спеціальну згадку в конкурсній програмі Соmреtіtіоn 1-2 та приз глядацьких симпатій.Прокат фільму "БожеВільні", режисер Денис Тарасов 1, 2 листопадаДраматичний етюд "Коцюбинський. З глибини" готує режисер-дебютант 20-річний Станіслав Іванов. Він - студент четвертого курсу Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого в майстерні Богдана Струтинського, генерального директора-художнього керівника Київського національного театру оперети. Цьогоріч виграв грант президента України молодим діячам у галузі театрального мистецтва на створення вистави за новелою письменника Михайла Коцюбинського "Сон" 1911 року.Головний герой Антін потребує краси, але оточений буденністю та давно не має порозуміння з дружиною Мартою. Одного ранку прокидається повністю зануреним у себе. Його розповідь про свій сон призводить до сварки, за сюжетом.- Ідея інсценізації творів Михайла Коцюбинського виникла на початку другого курсу. Спочатку це була історія з шести новел, об'єднаних листами автора, - говорить Станіслав Іванов. - Коли Богдан Дмитрович запропонував узяти участь у конкурсі на грант, знову виник Коцюбинський. Я обрав один з його найжиттєвіших творів.Складність у тому, що мало діалогів. Доводилося змінювати, дописувати текст. Коцюбинський - синонім краси. Інколи це заважає. Надто мелодраматичний. Поставили собі завдання зламати стереотипний ліризм. За ним є поле битви пристрастей, страхів, розбитих ілюзій та нездійснених надій.У виставі оголюємо загальновідомі факти нашого звичного буденного життя. Наголошуємо на банальних простих ритуалах. Наприклад, що сніданок чи вечеря з коханою людиною - це не просто даність, а пазл, з якого складається гармонія і щастя. Прем'єра вистави "Коцюбинський. З глибини", режисер Станіслав Іванов18:00, Київ, Національна оперета України, вул. Велика Васильківська, 53/3 До 3 листопадаСпеціальний приз журі Каннського кінофестивалю отримала у травні іранська драма "Насіння священного інжиру". Розповідає про суддю, змушеного виносити протиправні смертні вироки учасникам протестів проти влади. Коли зникає його пістолет, він починає підозрювати у крадіжці дружину і двох дочок, за сюжетом.Напередодні світової прем'єри режисеру 51-річному Мохаммаду Расулофу довелося втекти з рідного Ірану, де його засудили до восьми років позбавлення волі, побиття батогами та штрафу з конфіскацією майна. Кінематографіста звинуватили в тому, що фільмував без отримання ліцензії, а акторки не носили хіджаб належним чином.Мохаммад Расулоф приїде до Києва й очолить журі міжнародного конкурсу кінофестивалю "Молодість", а його стрічку покажуть поза конкурсом. Загалом з 26 жовтня до 3 листопада продемонструють понад 100 ігрових і документальних повнометражних і короткометражних робіт. Серед десяти дебютних повних метрів міжнародного конкурсу - українська драма "Медовий місяць" режисерки 37-річної Жанни Озірної, прем'єра якої відбулася у вересні на Венеційському кінофестивалі. У фільмі йдеться про молоде подружжя, що опиняється в пастці у власній квартирі під час російської окупації міста.- "Насіння священного інжиру" - безумовно, видатна подія у світовому кінематографі. А "Медовий місяць" - помітний український дебют, - каже програмер фестивалю Богдан Жук. - "Молодість" присвячена дебютантам і відображає наймайстерніші фільми перспективних режисерів. Також представляємо широкий спектр міжнародного кіно. 53-й Київський міжнародний кінофестиваль "Молодість"КиївКінотеатр "Жовтень", вул. Костянтинівська, 26Будинок кіно, вул. Саксаганського, 6 5, 6 листопадаДва концерти в Національній філармонії України дасть фолкгурт "Пиріг і Батіг". Фронтмен колективу 45-річний Мар'ян Пиріг досліджує українську поетичну спадщину та на її основі разом з академічними виконавцями створює камерну музику. Називає її співаною поезією.На концертах прозвучать композиції з трьох альбомів гурту - "Сьпівомовний" 2021 року на вірші Степана Руданського, "Зелений" 2023-го на поезію Богдана-Ігоря Антонича та "Замордовані. Подзвін перший" 2024-го на тексти знищених радянським режимом авторів. Також будуть твори з майбутніх платівок - другої та третьої частини триптиха "Замордовані" та збірки колядок "Колядницький".- Музика має терапевтичний ефект. Ділюся тим, що мене набуло та зцілило. Проєкт нескромно позиціонуємо як просвітницький, - говорить Мар'ян Пиріг. - Нещодавно гурту виповнилося п'ять років, тож плануємо ділитися своїми набутками за сей час. Київськими виступами розпочинаємо невеличкий тур. Такі зали, як філармонія, передбачають певну уважність слухача. Нам це імпонує, бо ретранслюємо матеріал, який вимагає посиленої уваги.Основа наших творів - це поезія. Довкола неї вибудовуються музичні форми, котрі мають виокремити основні сюжетні лінії. Тобто поезія диктує драматургію до музики. Тому роботу над альбомами порівнюємо з чимсь кінематографічним із певним сценарієм і концепцією. У стилях себе не обмежуємо. Не нехтуємо й академічними напрямами. Концерти гурту "Пиріг і Батіг"19:00, Київ, Національна філармонія України, вул. Володимирський узвіз, 2 6, 13 листопада39 днів у шлюбі з царем Сінадабом прожила принцеса Зобеїда. Тоді жрець Абдалак відкриває їй таємницю. Виявляється, її коханий - лихий чарівник, який на 40-й день перетворює жінок на корів. Такий сюжет комедії масок італійського драматурга, творця жанру ф'яби Карло Ґоцці "Зобеїда" 1763 року. Уперше в Україні у жовтні її поставила режисерка-дебютантка 34-річна Тетяна Арсірій.Український переклад п'єси здійснив поет Віктор Шило. Маски персонажів актори робили власноруч. Слоган постановки: "Хто хоче правди, не боїться сліз". Режисерка описує її як трагедійну казку для дорослих і дітей.- П'ять років тому ми з художньою керівницею Анастасією Ходаківською загорілися ідеєю зробити в Києві комедію дель арте. Через сумніви не наважувалися. За цей час змінилося все, але мрія залишилася, - розповідає Тетяна Арсірій. - Цієї зими почали шукати перекладача п'єси. Хтось казав, що це надскладно. Хтось, що це рік роботи. Хтось робив переклад декількох сторінок, але нам не подобалося. Коли Віктор Шило переклав перші сторінки, ми ахнули від краси. За два місяці переклад був у нас на руках. Далі кастинг, репетиції, діалоги з художниками, пошив костюмів, декорації, пошук продюсера тощо.Ми не брали гранти й не просили в консульств гроші на переклад, тому що це час. З нашими реаліями хочеться вже і зараз. А ще - по-своєму. Незалежно, вільно, не чекати затверджень. Тому це перший досвід не тільки режисури, а й інвестування. Вистава "Зобеїда", режисерка Тетяна Арсірій18:30, Київ, театральний простір "Підвал культури", вул. Олеся Гончара, 30а 8-19 листопадаСім міст охопить концертний тур із презентацією третього альбому інді-рок-гурту Vіvіеnnе Моrt. Перша за шість років платівка "Фата" з рефлексією на події повномасштабної війни вийшла 30 серпня. Попередній альбом "Досвід" випустили 2018-го. Наступного року гурт оголосив про призупинення діяльності, а ще за два провів прощальний тур. 2022-го творча пауза закінчилася.- "Фата" - концептуальний альбом, - каже вокалістка й авторка пісень Vіvіеnnе Моrt 35-річна Даніела Заюшкіна. - Усі 13 пісень об'єднані єдиним задумом і стоять у такому порядку невипадково. Слухаючи їх, ви проживете з головною героїнею два роки її життя, перетворення її свідомості та несвідомості. Так складеться історія, що умовно ділиться на три частини. Перша - усвідомлення та адаптація до нової реальності, друга - прощання зі старою реальністю та розквіт почуттів, третя - пошук себе та віри в майбутнє. Звісно, це лиш один із варіантів прочитання.Назва має два значення. Перше - це головний убір нареченої, який закриває її від усього світу і який вона знімає, звільняючись. Фата - символ покірності й обіцянки коритися своєму чоловікові. Друге - доля, жереб. Україна не може переобрати свій жереб через територіальні умови. Попри фатальне сусідство з імперією загарбників, вона прийняла свою fаtа гідно, не бажаючи бути "нареченою нелюба" та вступивши в боротьбу з найбільшим світовим злом. Презентації альбому "Фата" гурту Vіvіеnnе МоrtЖитомир, Вінниця, Рівне, Львів, Чернівці, Тернопіль, Київ 9-10 листопада50 поетів різних поколінь - від 85-річного Ігоря Калинця до 23-річного Артура Дроня - зберуться на першому фестивалі "Земля поетів". До них приєднаються автори з Польщі, Литви та Хорватії. Чотири зали в єдиному просторі локації FеstRерublіс назвуть на честь Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та Василя Стуса.Літературну програму доповнить музична - виступи поета та прозаїка Юрія Андруховича та гурту "Карбідо", музиканта й перекладача Віктора Морозова і "Четвертого кута", колективів "Мертвий півень", "Пиріг і Батіг", "Кому вниз" та Nаzvа. А в межах проєкту "Голоси землі поетів" можна буде почути класичну українську поезію, вірші ХХ століття в авторському виконанні та твори авторів, які загинули через російську агресію. Загалом заплановано понад 50 подій. Гасло фестивалю - "Поети творять націю".- Українські поети формують найважливіші сенси, а жорстока доба викрешує з їхнього слова зброю. Вірші стають оберегами, молитвами, піснями, - говорить засновниця фестивалю, письменниця та видавчиня Мар'яна Савка, 51 рік. - Наша місія - бути ґрунтом, з якого проростають важливі сенси. Головною концепцією заходу є спадкоємність поколінь. Поетичний фестиваль "Земля поетів"Львів, культурний простір FеstRерublіс, вул. Старознесенська, 24-26 10, 24 листопадаЗ нагоди 60-річчя фентезі-роману "Чарлі і шоколадна фабрика" валлійського письменника Роальда Дала мюзикл 2013 року на його основі цього вересня вперше поставили в Україні. За сюжетом, бідний хлопчик Чарлі Бакет знаходить золотий квиток у шоколадному батончику та потрапляє на екскурсію фабрикою ексцентричного кондитера Віллі Вонки.Виставу з лібрето в перекладі Віктора Морозова грають у супроводі оркестру. Сценографія Юлії Зауличної втілює простори міста й фабрики, що втрачають сірі барви буденності й наповнюються яскравими кольорами інтер'єрів та мрій головного героя.- Можна просто насолодитися візуальним і музичним супроводом та посміятися, а можна поговорити з дітьми на тему саморозвитку, - каже режисерка 29-річна Наталія Сиваненко. - Театральна інтерпретація книжки не схожа на кіноекранізації, особливо на версію з Джонні Деппом. Ми більше акцентували на сенсі твору - вміння в найважчих обставинах зберегти смак життя, світло й чистоту всередині себе.Тема батьків і дітей актуальна в будь-які часи: як не зашкодити своєю любов'ю, а підтримувати та розвивати найкраще. Але головний меседж - не втратити той смак шоколаду, про який мріють усі, відчувати його у дрібницях і в них знаходити щастя. Мюзикл "Чарлі і шоколадна фабрика", режисерка Наталія Сиваненко10 листопада, 16:00; 24 листопада, 12:00, 17:00, Львів, Національний театр ім. Марії Заньковецької, вул. Лесі Українки, 1 14-17 листопадаВиданням про культуру присвятять новий книжковий фестиваль "Фундамент". В атріумі Українського дому розгорнуть тотальну артінсталяцію - стилізований простір книгозбірні. В одній локації планують зібрати найбільший масив нонфікшну про візуальні та пластичні мистецтва, театр, кіно, урбаністику, музику, а також видання з гуманітаристики та філософії, альбоми та каталоги.Фестиваль матиме чотири складові: виставкову, подієву, презентаційно-ярмаркову та спецпроєкти. У фокусі буде модернізм як культурно-стильове явище. Кураторки проєкту - культурні менеджерки Анастасія Євдокимова та Богдана Неборак.- Книжки - один із ключових елементів у формуванні та еволюції культурного процесу. Наче цеглини, вони зміцнюють фундамент існування нації. Тому фестиваль Українського дому не тільки представить розмаїття видань про культуру, але й запросить до діалогу з культурою через книжку, - говорить директорка закладу Ольга Вієру, 58 років. - Фестивальні події розкриють значення модернізму на прикладах із різних сфер і простежать зв'язки між його проявами. Модерністська культура підсумувала досягнення попередників, запропонувала нові морально-етичні орієнтири та сформувала візію майбутнього. Книжковий фестиваль "Фундамент: історії про культуру"Київ, Національний центр "Український дім", вул. Хрещатик, 2 З 21 листопада15-річна Тоня 1998-го переходить зі школи в центрі Києва до іншої в спальному районі. Закохується в однокласника Журіка та його друга Саню, а водночас потерпає від переслідувань колишнього хлопця-аб'юзера, через якого змінила навчальний заклад. Вона - головна героїня драми "Назавжди-назавжди". Світова прем'єра дебюту режисерки та кліпмейкерки Анни Бурячкової відбулася торік на Венеційському кінофестивалі. Знімала 2021-го.- У перші місяці повномасштабної війни ми наче втратили будь-який сенс роботи над фільмом, тож його довелося перевинайти, - каже Анна Бурячкова. - Раптом усвідомила, що ми, колишні підлітки та молодь 1990-х, і є рушійною силою, критичною масою змін, боротьби та захисту.Бути підлітком означає, що кожна частина твого життя існує лише тут і зараз і залишатиметься такою назавжди, як і кожні стосунки та драма. Ставши дорослими, доводиться усвідомити: єдине визнання і любов, яких направду потребуємо, мають приходити від нас. Таке розуміння вимагає прийняття самотності та відповідальності за власне життя.Ця стрічка - пісня любові, присвячена розгубленим підліткам кінця 1990-х. Виросли серед пострадянської руїни, засвоївши правило: якщо тебе ніхто не полюбить, ти не виживеш. У пошуках любові та верифікації свого існування в очах інших ми толерували насильство та несправедливість. Це присвята тим, хто навчився обирати себе, відстоювати власні кордони як у приватному, так і в суспільному житті, а головне - на рівні країни та нашої незалежності. Прокат фільму "Назавжди-назавжди", режисерка Анна Бурячкова 30 листопада- Головний акцент балету - на внутрішній подорожі Аліси. Її прагнення знайти своє місце у світі резонує найбільше, - говорить хореографка-постановниця 26-річна Катерина Курман. Для театру "Київ Модерн-балет" переосмислює мовою танцю "Алісу в Задзеркаллі" 1871 року. У романі англійця Льюїса Керрола семирічна Аліса через дзеркало в кімнаті потрапляє в інший світ. Фантастична країна схожа на велетенську шахівницю, а її мешканці - на живих шахових фігур. Дівчинка має пройти цю гру та стати королевою, за сюжетом. - Героїня бажає віднайти внутрішній спокій і відчуття належності, - продовжує Катерина Курман. - Світ, у якому вона опиняється, викривлений і неоднозначний. Відображає нашу реальність, де немає чітких меж між чорним і білим, багато відтінків сірого. Ми самі формуємо її діями та думками.Ключова ідея балету - внутрішня сила людини. Кожен здатен подолати всі труднощі на своєму шляху, але спершу треба перемогти самого себе, навчитися керувати страхами та знайти гармонію в хаотичному світі. Автор музики до вистави Іван Гаркуша поєднав у композиціях вокал, акустичні й електронні інструменти. Сценограф Данило Василенко розробив конструкції з вікнами, які створюють ілюзії руху поїзда, будинку та школи. Головний образ постановки - лабіринт, що відображає підсвідомість. Прем'єра балету "Аліса в Задзеркаллі", постановниця Катерина Курман18:00, Київ, Міжнародний центр культури і мистецтв, вул. Алея Героїв Небесної Сотні, 1 До 19 січняДо виставки в РіnсhukАrtСеntrе увійшли роботи 21 номінанта на 7-му міжнародну премію Futurе Gеnеrаtіоn Аrt Рrіzе, яка демонструє актуальні творчі тенденції нового покоління художників. Серед учасників - двоє представниць України.- Отримали понад 12 тисяч заявок зі 187 країн, - розповідає артдиректор РіnсhukАrtСеntrе Бйорн Гельдхоф, 45 років. - Премія поєднує зіркових авторів із менш відомими та засвідчує, що у світовому мистецтві зростає роль представників незахідних країн. У цьогорічному конкурсі їх 15.- Щодва роки експозиція стає відображенням тем, які найбільше хвилюють митців, - додає співкураторка виставки 31-річна Дар'я Шевцова. - Цього разу багато авторів звертаються до локальної міфології як шляху подолання травм, історичних чи персональних. Кожен пропонує власні можливості для зцілення: духовні практики, єднання з природою, проживання і прийняття горя, об'єднання у спільноти. Деякі звертаються до минулого, тоді як інших цікавить уявлення світу майбутнього, більш відкритого, вільного й інклюзивного.28-річна Дана Кавеліна родом із Мелітополя зробила відеоінсталяцію, присвячену поняттю справедливості під час війни. А 28-річна Вероніка Гапченко з Києва в аерографічному живописі досліджувала аспекти радянської історії, як-от примусові міграції та намагання змінити потік сибірських річок. Також в експозиції є роботи про поховальні ритуали Південної Африки, життя жінок Іракського Курдистану та Бангладеш, зникомі екосистеми Пакистану, міфи дервішів тощо. Виставка номінантів на премію Futurе Gеnеrаtіоn Аrt Рrіzе 2024Київ, центр сучасного мистецтва РіnсhukАrtСеntrе, вул. Велика Васильківська/Басейна 1/3-2