Search trend "Франція – Бельгія"

Європейські країни цього тижня мають дійти згоди щодо 18-го пакету санкцій проти рф - СтефанішинаЄвропейські країни, включаючи Словаччину та Угорщину, цього тижня мають узгодити 18-й пакет санкцій проти РФ. Франція, Бельгія та Нідерланди розпочали юридичну роботу щодо виведення заморожених російських активів з-під санкцій.

До коаліції дронів, яка надає військову допомогу Україні у сфері безпілотників, 3 липня увійшли Бельгія і Туреччина. Коаліція зараз нараховує вже 20 країн, які надають Україні військову допомогу за цим напрямком, повідомляє Міністерство оборони Латвії. "На засіданні керівного комітету міжнародної коаліції з питань дронів у Ризі було підтримано бажання Бельгії та Туреччини приєднатися до міжнародної коаліції з питань дронів, яку очолюють Латвія та Велика Британія", - сказано у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна отримала від Латвії 1500 ударних БПЛА У 2025 році члени коаліції зобов'язалися виділити на підтримку України 2,75 млрд та внесли 180 млн до спільного фонду закупівель, який очолює Лондон. "Ці кошти призначені для централізованих закупівель технологій дронів коаліцією, а також для національної підтримки кожної країни коаліції", - додали у відомстві. Коаліція дронів була створена під час 19-ї зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн". До приєднання Норвегії до складу коаліції, яку разом очолюють Велика Британія і Латвія, в ній були 17 країн-партнерів, що постачають Україні безпілотники. Коаліцію дронів створили у лютому 2024 року в рамках роботи Контактної групи з оборони України та Ради Україна-НАТО. Завдання коаліції - забезпечити Україну системами радіоелектронної боротьби та розвідки, а також безпілотниками. 28 травня Бельгія та Туреччина вирішили приєднатися до міжнародної коаліції дронів для України. Станом на липень 2025 року до коаліції входять: Латвія; Велика Британія; Україна; Австралія; Бельгія; Чехія; Данія; Франція; Естонія; Італія; Нова Зеландія; Канада; Литва; Люксембург; Нідерланди; Норвегія; Польща; Туреччина; Німеччина; Швеція.

Про це стало відомо під час 14-ї зустрічі робочої групи держав-учасниць Коаліції, що відбулась у Рейк’явіку, передає пресслужба Міністерства оборони України. Зазначається, що одним з основних результатів зустрічі стала деталізація пропозицій щодо внесків держав-учасниць коаліції для оснащення та підготовки підрозділів з розмінування Державної спеціальної служби транспорту та Командування Сил підтримки ЗСУ."Минулого року ми разом багато досягли: розгорнуто реальні спроможності на місцях; навчені фахівці працюють у найскладніших умовах; техніка, надана партнерами, щодня рятує життя людей", – зазначив під час виступу на зустрічі начальник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Руслан Берегуля, який очолив українську делегацію.Він також подякував урядам Ісландії та Литви, котрі є державами-лідерами DМСС, за сталість і далекоглядність у розбудові інфраструктури, яка потрібна для розмінування та безпечного відновлення України.Для довідки. Коаліція спроможностей з розмінування України створена у лютому 2024 року в межах роботи Контактної групи з питань оборони України.В її склад входять 23 держави. Окрім Литви та Ісландії, це Бельгія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Латвія, Молдова, Німеччина, Польща, Словаччина, Угорщина, Франція, Фінляндія, Хорватія, Чехія, Швеція, Японія, Велика Британія та, власне, Україна.Раніше повідомлялося, що учасники Коаліції з розмінування виділять Україні €700 млн на закупівлю обладнання для розмінування до 2034 року.

Для України цей саміт також мав велике значення, адже існували побоювання, що через риторику Трампа, Захід може послабити підтримку Києва. Хоч питання вступу до НАТО відійшло ще більше в тінь, та Альянс чітко продемонстрував готовність надалі підтримувати Україну у війні проти Росії. Тому найважливіше, що "ніхто нас не кинув". Еспресо розповість більше про те, які наслідки саміту в Гаазі для членів НАТО та України.Чи виправдав саміт очікування?фото: gеttyіmаgеs Напередодні зустрічі членів Альянсу генеральний секретар НАТО Марк Рютте сказав, що цей саміт має бути "квантовим стрибком у колективній обороні". Адже ключовою темою обговорення стало різке збільшення оборонних витрат країн-членів: якщо у 2014 році, після анексії Криму, союзники погодилися витрачати щонайменше 2 % ВВП, то тепер, на тлі ще серйознішої загрози з боку Росії, ціль підняли до 5 %, яких мають досягнути впродовж наступних десяти років (3,5% на збройні сили та 1,5% на супутні витрати, як-от інфраструктура для перекидання військ).За логікою, такі дії можна пояснити саме через війну Росії з Україною, однак це не зовсім так. За час повномасштабної війни, до зустрічі у Гаазі було п’ять самітів Альянсу, але саме цього року питання витрат постало найгостріше. Чому? Бо у Білому домі знову з’явився Дональд Трамп, для якого витрати на оборону є ключовими у зовнішній політиці. Мовляв, чому саме американці мають платити за європейську безпеку? Якщо не хочете, тоді не будемо вас захищати. Відповідно, НАТО не мало вибору, оскільки різко втрачати підтримку головного і найбільшого союзника було б рівнозначно самогубству давньої безпекової структури, що виникла ще після Другої світової. Всі з цим погодилися, окрім Іспанії, яка напередодні саміту відмовилася підтримати підняття витрат до 5%, бо це "погано для їхньої економіки", як сказав прем’єр Педро Санчес. Однак, здається, після погроз Трампа про те, що Іспанію чекають величезні тарифи, Санчес змінив риторику і готовий до поступок.Але справжнім каменем спотикання стала, як не дивно, саме Україна. Власне, що ці стосунки Україна-НАТО, які тривають десятиріччями, на жаль, часто без "взаємної любові", знову оголили найважливішу дилему перед якою стоїть Захід: бути чи не бути Україні в Альянсі та як це правильно зробити?Як відомо, саміт у Бухаресті в 2008 році став переломним, коли Україні та Грузії не надали Плану дій щодо членства в НАТО, натомість запевнили Володимира Путіна, що їх там не буде, а це розв’язало руки для Кремля. Першим акордом стала війна в Грузії, потім початок агресії в Україні, яка переросла в повномасштабну війну. Попри це, в НАТО досі немає єдності щодо офіційного запрошення України в структуру, хоча, як каже багато політиків та експертів, де-факто, ми вже в Альянсі і по багатьох питанням оборони його навіть випереджаємо через постійні воєнні дії, які змушують Україну діяти швидко, ефективно і нестандартно. Проте в Гаазі знову стало очевидно: формальне членство України – це не лише питання готовності Києва, а й політичної волі всередині самого Альянсу.Адміністрація Трампа точно не бачить Україну в НАТО, йдучи в цьому питанні на поступки Кремлю (а ще вони готові визнати Крим російським). Так само Віктор Орбан, прем’єр Угорщини й відомий опонент євроатлантичної інтеграції України, теж використовував саміт як майданчик для просування своїх проросійських наративів (він не хоче бачити Україну навіть у ЄС). Як відверто заявив президент Фінляндії Александр Стубб (з яким Трамп любить грати у гольф), Україна не зможе вступити до НАТО при Трампі, але у довгостроковій перспективі – це можливо. Якщо порівнювати з попередніми самітами НАТО, у Гаазі питання членства України в НАТО вирішили взагалі не піднімати, натомість запевнили про непохитну підтримку України. Участь Володимира Зеленського на саміті тому свідчення, а його зустріч з Трампом вже стала дипломатичним проривом, враховуючи, що очільник Білого дому загалом більше часу говорив з Путіним через телефон, ніж з керівником України.  Одним словом, як відзначили чимало політичних оглядачів, саміт в Гаазі організували таким чином, щоб всіма видимими й невидимими способами задобрити примхи ексцентричного Дональда Трампа. Тому всі гострі питання сховали по кутах цього ще й історично короткого саміту (Трамп любить швидко вирішувати всі питання, бо швидко втрачає увагу). До речі символічно, що генсек НАТО, слухаючи вихваляння Трампа про те, як він "помирив" Ізраїль та Іран, назвав його "татком". Це ще раз підкреслило, що члени НАТО вирішили зіграти на себелюбстві та его президент США, не заперечуючи йому ні в чому, щоб отримати бажану вигоду."Так само як Віденський конгрес 1814-1815 років був організований навколо блискучих балів та концертів – із симфонічним оркестром під керівництвом самого Бетховена, а лише британська делегація випила 10 000 пляшок вина – так і цей саміт у Гаазі був покликаний служити одній і тільки одній меті: задовольнити бажання, потреби та побажання пана Трампа. Якби генеральний секретар НАТО повірив, що Трамп прагне 10 000 пляшок вінтажного вина, він би організував їх постачання. Якби він подумав, що Трамп хоче зустрітися з Бетховеном, Рютте спробував би воскресити його", - вдало порівняли у Тhе Теlеgrарh стару як світ стратегію, до якої вдався Рютте та компанія: поступки заради збереження єдності, навіть якщо ця єдність більше схожа на театральну виставу, ніж на справжнє партнерство.Що отримала Європа за поступки Трампу?Саміт НАТО у Гаазі, фото: gеttyіmаgеs Відповідь на це питання можна прочитати в комюніке саміту одразу першим пунктом, де сказано, що "ми знову підтверджуємо нашу залізну відданість колективній обороні, як закріплено у Статті 5 Вашингтонського договору, в якій йдеться, що напад на одного з членів Альянсу є нападом на них усіх". Тобто Європа, фактично, купила собі безпеку у Трампа, щоб підтвердити дії механізму колективного захисту. Це найважливіше, чого бажали європейці, як кажуть у Роlіtісо, Європі "вдалося втримати Трампа в НАТО".Хоча це може бути короткотривалою перемогою, адже погодження збільшення витрат до 5% ВВП неминуче призведе до того, що відповідальність за долю НАТО дедалі більше переміститься на Європу. А це може стати початком розриву у майбутніх стосунках. Як зазначає Іво Даалдер, колишній посол США в НАТО, за всіма цими "широкими посмішками та добродушністю", що була в Гаазі, неможливо ігнорувати справжні занепокоєння та страхи, які тепер пронизують Альянс після саміту. Адже союзники мають різне бачення загроз: якщо велика частина Європи боїться нападу Росії, то Трамп взагалі воліє мовчати на цю тему. "Спільне сприйняття загрози є основою військового альянсу, а розбіжності щодо характеру російської (а до цього й радянської) загрози часто призводили до криз. Трамп розглядає російсько-українську війну як суто "європейську ситуацію" і відмовився від своїх досить короткочасних зусиль щодо припинення конфлікту. Але для більшості європейців Україна та її безпека є невід'ємною частиною миру на їхньому континенті", - каже Даалдер. У Роlіtісо додають, що тепер європейські лідери стикаються з складнішим випробуванням – вони мають переконати себе у значному збільшенні оборонних витрат у себе вдома та підготуватися до потенційного скорочення військової кількості США, одночасно стримуючи експансіоністську Росію.  "Єдиними європейськими країнами з державними фінансами, які дозволяють їм прагнути до цілі у 5%, є Німеччина, Польща, а також країни Балтії та Північної Європи, – каже Франсуа Ейсбур, старший радник з питань Європи Міжнародного інституту стратегічних досліджень. – Усім відомо, що Франція, Бельгія, Велика Британія, Іспанія та Італія абсолютно не в змозі виконати такі зобов’язання". А опір Іспанії свідчить про простий факт – чим далі країна від Росії, тим важче переконати суспільство у необхідності того, щоб переспрямувати гроші від свого добробуту на певну ефемерну оборону. Та й економісти з якими поговорив Rеutеrs кажуть, що ціль 5 % ВВП до 2035 року – надто амбіційна для більшості країн через високі держборги та ризик скорочення соціальних витрат.  "Щоб досягти порогу в 5%, країни Європейського Союзу, чий борг вже перевищує 80% ВВП (у Великій Британії – 100%), повинні будуть майже потроїти 325 мільярдів євро (377 мільярдів доларів), які вони витратили на оборону минулого року, до понад 900 мільярдів", - зазначають у виданні. Така невтішна економіка може призвести до того, що європейське суспільство під загрозою, щоб не стати ще легшою здобиччю для популістських чи націоналістичних політиків, які щороку набирають силу по всій Європі. Відповідно, Кремль буде ще більше посилювати свою пропаганду, щоб руйнувати єдність Заходу. Тому довготривалі наслідки від саміту в Гаазі можуть бути дуже непередбачуваними. З іншого боку, якщо гроші знайдуться і при цьому економіка Європи не відчує різкого падіння, тоді за наступні 10 років архітектура безпеки континенту може докорінно змінитися. Вірогідно, основним військовим центром стане Німеччина, але вона історично неохоче витрачала кошти на оборону, як кажуть у Вlооmbеrg, тому зараз переживає найдраматичніші зміни, хоч канцлер Фрідріх Мерц і обіцяє створити найпотужнішу армію в Європі.Чи можна назвати саміт позитивним для України?Володимир Зеленський та Дональд Трамп, фото: gеttyіmаgеs Цей дещо театральний саміт був імені Трампа, а не для України, тому великих очікувань ніхто не робив. Однак для нас важливою стала не форма, а зміст. Так, у фінальному комюніке жодного слова про членство України в Альянсі, хоч це раніше описувалося як "незворотний шлях", так само не згадано війну в Україні. Однак всі країни НАТО погодилися, що саме Росія є "довготривалою загрозою", а для України підтвердили "неухильні суверенні зобов’язання із надання підтримки", бо наша безпека "сприяє безпеці Альянсу". Та ще важливіше, що НАТО дозволило включати в витрати на свою оборону допомогу Києву. Тобто для досягнення прийнятих 5% тепер рахуватимуть і гроші на оборону, які надають Україні (а це ще більша практична інтеграція Києва в Альянс). Для цього союзники підтвердили виділення понад 35 мільярдів євро у 2025 році, з можливістю збільшення цієї суми. Це дуже важливо, оскільки частина цих коштів може піти на покупку зброї у США. Дональд Трамп не виключає цього, адже Росія не хоче завершувати війну, а нам конче необхідні ракети для ППО (насамперед Раtrіоt, ціна однієї ракети сягає 3-4 млн доларів) та артилерійські снаряди. Крім цього були досягнуті двосторонні договори щодо озброєнь. Наприклад, Данія запускає спільне виробництво дронів та ракет з Україною. А Німеччина і Норвегія домовилися про постачання для України ракет типу Раtrіоt з наявних запасів. Велика Британія пообіцяла 350 ракет для ППО, які вперше фінансуватимуться відсотками від заморожених активів РФ. Інші країни теж підтвердили свої зобов’язання, а президент України мав зустрічі з лідерами НАТО. Зрештою, довгоочікувана зустріч Трампа та Зеленського теж принесла плоди. Як пишуть у Fіnаnсіаl Тіmеs, президент США нарешті почав використовувати жорсткіший тон щодо Путіна, водночас виявив симпатію до українців (навіть розмова з українською журналісткою ВВС під час пресконференції тому свідчення, адже Трамп чи не вперше публічно виявив співчуття до українців, хоч так і не відповів прямо на поставлене запитання). Політичний експерт та дипломат Роман Безсмертний вважає, що "Україна отримала все, що було необхідно" від саміту в Гаазі."Президент Трамп на саміті поводився достатньо адекватно. Спостерігалася зміна його риторики щодо України. Він навіть назвав Зеленського "милим" і вперше сказав, що хотів би допомогти Україні. Не знаю, наскільки довгою буде ця позитивна хвиля. Але Трамп уже точно розуміє, що російсько-українська війна не може буде закінчена за його наказом протягом 24 годин. Він назвав цю свою заяву саркастичною. Мабуть, дійшло нарешті", - написав Безсмертний.Військовий експерт, директор Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk Михайло Самусь у коментарі Еспресо теж відзначив, що саміт у Гаазі в цілому був позитивним для нас.  "Організатори професійно закрутили весь сюжет зустрічі лідерів НАТО довкола американського президента - і це спрацювало. Трамп, на хвилі тріумфу після вдалого удару по Ірану, був незвично схильний до компромісу й погодився фактично на всі пропозиції європейських колег. І хоча про реальну успішність або неуспішність головної зустрічі країн НАТО можна буде говорити пізніше, все ж результати саміту дають підстави говорити про надію на подальший прогрес Альянсу, а це є критично важливим для України", - говорить експерт.У підсумку, саміт НАТО у Гаазі став перемогою Дональда Трампа завдяки показовій поступливості європейців, але при цьому Україна не втратила своїх позицій. Навпаки – попри побоювання, що нова адміністрація США тиснутиме на зменшення підтримки Києва, Альянс чітко зафіксував готовність продовжувати військову, фінансову та політичну допомогу Україні. Так, двері до НАТО для України залишаються відчиненими лише на словах, проте збереження місця України на порядку денному, обіцянки нових постачань озброєння, запуск спільних виробництв із союзниками й визнання ролі України як фактичного фронту захисту Європи – усе це дозволяє говорити, що ніхто не готовий поступитися Путіну з його імперськими амбіціями стосовно своїх сусідів. Читайте також: Європарламентарка Юкнявічене: Україна – не споживач безпеки, а її гарант для всієї Європи

Дванадцять європейських держав, серед яких країни Балтії, Бельгія, Данія, Німеччина, Нідерланди, Польща, Фінляндія, Франція та Швеція, а також Велика Британія, Норвегія й Ісландія, оголосили про

Франція та Бельгія поки відмовляються підтримувати заборону Брюсселя на газ з рф - РоlіtісоФранція та Бельгія поки що не готові підтримати заборону ЄС на імпорт російського скрапленого газу, побоюючись економічних наслідків та шукаючи альтернативні джерела постачання.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Два найбільші покупці російського зрідженого природного газу в Європейському Союзі відмовляються схвалити план Брюсселя щодо заборони постачання російського газу, стверджуючи, що їм потрібні додаткові гарантії щодо економічних та правових наслідків цього кроку, перш ніж ухвалювати рішення.

Франція та Бельгія виступили проти ухвалення плану Європейської комісії щодо повної відмови від імпорту російського газу до 2027 року. Країни вимагають від Єврокомісії надати більш

Франція та Бельгія відмовилися підтримати план Єврокомісії щодо повної відмови від газу з РФ.

Обидві країни є найбільшими покупцями російського зрідженого природного газу в

Франція і Бельгія – одні з найбільших покупців російського скрапленого природного газу (СПГ) у Європі – блокують ухвалення запропонованого Єврокомісією плану відмови від газу з РФ.

Франція та Бельгія наразі не підтримують план Єврокомісії щодо поступової заборони постачання російського палива до 2027 року, посилаючись на економічні та юридичні ризики.

Найбільші імпортери російського скрапленого газу побоюються, що Москва затягає їх по судах.

Два найбільших покупці російського скрапленого природного газу (СПГ), Франція і Бельгія, відмовляються підтримати запропонований Єврокомісією план щодо відмови від поставок газу з РФ. Джерело: "Європейська правда" з посиланням на публікацію Роlіtісо Деталі: За даними видання, ці країни вимагають додаткових гарантій щодо економічних та юридичних наслідків цього кроку, перш ніж ухвалювати рішення.

Мобільний оператор Київстар турбується про всіх своїх клієнтів, тому він запустив тариф, який дає можливість отримати 300 хвилин на закордоні дзвінки всього лиш за 200 гривень. Про цю послугу мобільний оператор повідомив 30 травня. Мобільний оператор зазначив, що абоненти зможуть телефонувати за кордон в 31 країну, а саме: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Німеччина, Польща, Франція, […] Сообщение Київстар запроваджує новий гарний тариф появились сначала на ТехноФан.

У ніч на минулу неділю, з Москви, в бік Уральських гір, одночасно вилетіло шість російських бортів: АН-148, ТУ-154, ТУ-134, ТУ-214, Іл-62, Іл-76МД. Це літаки урядового призначення. Відбулася репетиція термінової евакуації російського військового і політичного керівництва&hеllір; Такі наслідки СВО "Кієв за трі дня": на четвертому році війни, рашистська верхівка вчиться втікати з Москви в тайгу, в Сибір, за Урал&hеllір; Здобули! Трамп ніяк не наважиться публічно визнати, що сам себе призначив дурнем в діалозі з Путіним Дональд Трамп нарешті відреагував на масовані атаки Києва та інших українських регіонів. "Не пізнаю Путіна, що з ним робиться, чорти б його побрали&hеllір; Нащо він убиває людей?" - риторично запитував сам у себе дід Дональд&hеllір; Також Трамп сказав, що Путін збожеволів&hеllір; Знов за рибу гроші. Дітям малим відомо, хто такий насправді Путін, а найсильнішій (формально) людині в світі - досі було невідомо&hеllір; Трамп ніяк не наважиться публічно визнати, що сам себе призначив дурнем в діалозі з Путіним. Ну, принаймні зараз він погрожує Кремлю безпрецедентними санкціями. Побачимо, що воно з того вийде насправді. Як висловився президент Франції Емманюель Макрон, Дональд Трамп нарешті зрозумів, що Путін його дурить. А чи таки зрозумів?... "Путін грається з вогнем" - написав Трамп пізніше в соціальній мережі. Слава богу, є ще в Америці конгресмени рейганівського ґарту. Зокрема, член палати представників Дон Бейкон сказав: "Настав час для чесності. Мирні переговори не мають жодного впливу на Путіна. Поки ми не почнемо рішуче діяти, результату не буде". Проукраїнський сенатор-республіканець Чак Грасслі звернувся до президента з жорсткою вимогою вжити надпотужні санкції проти Кремля. Сподіваюся, саме такі політики домінуватимуть в конгресі Сполучених Штатів. В оточенні Трампа є антиросійська група, яка має більше впливу на Трампа, ніж всілякі "голуби миру". Відразу після згаданих заяв Трампа щодо Путіна, обвалився московський фондовий ринок. За кілька годин торгів індекс Мосбіржі втратив 1,51%, а капіталізація скоротилася на понад мільярд доларів. Трамп навчився обвалювати фондові ринки. Так чи інакше, але завуальовані погрози американського президента таки трохи налякали Москву. Міністр закордонних справ Росії Лавров запропонував провести новий раунд переговорів в Стамбулі, а прессекретар кремлівського диктатора Пєсков допустив пряму зустріч Володимира Зеленського і Путіна. Росія тягне час, вона думає, що час на її боці. Але так воно не є. Міністр оборони України Умеров передав Росії документ щодо позиції України на переговорах. Його зміст на разі невідомий. Хотілося б думати, що він витриманий у риториці "листа запорожців турецькому султану". ...п'ять країн - США, Британія, Франція, Німеччина - дозволили Україні бити вглиб Росії по її стратегічних об'єктах Відразу п'ять країн - США, Британія, Франція, Німеччина - дозволили Україні бити вглиб Росії по її стратегічних об'єктах. З цієї нагоди російські пабліки збуджено малюють графіки з радіальними колами, що позначають дальність ймовірних українських ударів. Це - добре! До того ж, нам можуть передати омріяні німецькі "тауруси". Прем'єр Мерц сказав, що не буде публічно анонсувати передачу Україні нового озброєння. Хай все робиться тихо. Втім, уже відомо, що Німеччина найближчим часом передасть нам ракети РАС-2 для ЗРК "Раtrіоt" разом з 4-ма ЗРК Іrіs-Т. Європейська комісія та найвпливовіші держави-члени ЄС наполягають на зниженні верхньої межі ціни на російську нафту до $45. Така ціна на нафту для російської економіки майже летальна. Клани італійської мафії замість того, щоб конфліктувати між собою, починають все більше співпрацювати в різних сферах, - про це бідкається Національне антимафіозне управління (DІА). Сіцилійська Коза Ностра, неаполітанська Каморра та калабрійська Ндрангетта укладають ділові союзи. Бодай хтось в цьому шаленому буремному світі зрозумів, що основа в єдності та партнерстві, а не в війні і ворожнечі. Українські сили оборони атакували РФ впродовж всього тижня. Аеропорти західної частини Росії живуть в режимі перманентного "ковра". Завдано ударів по стратегічним підприємствам російського ВПК, зокрема по заводу в Татарстані, який випускає "герані", тобто "шахеди". Дрони СБУ вразили завод "Радуга" в Підмосков'ї, який виробляв крилаті ракети. 80 відсотків бойових можливостей базуватимуть на безпілотних та автономних системах. ЗСУ, наші технології та досвід стали за взірець для армій країн НАТО Британська армія, використовуючи бойовий досвід України, представила нову концепцію ведення війни, за формулою: "40-40-20". Згідно з новою моделлю, 80 відсотків бойових можливостей базуватимуть на безпілотних та автономних системах. ЗСУ, наші технології та досвід стали за взірець для армій країн НАТО. Німеччина оголосила про пакет військової допомоги на 5 мільярдів євро. Серед іншого йдеться про контракт з компанією Dіеhl Dеfеnсе на виробництво систем ІRІS-Т і ракет для них. Нідерланди в понеділок завершили передачу Україні всіх 24-х винищувачів F-16. Дякуємо! Швеція надасть Україні військову допомогу на понад півмільярда доларів. Туреччина та Бельгія хочуть доєднатися до "коаліції дронів". Наступного тижня, скоріше за все, таки відбудуться нові переговори між українською та російською делегаціями, за участю представників Заходу. Чогось аж такого важливого від тих переговорів чекати не варто. Бо то все - "з пустого в порожнє". В будь-якому випадку історію нині пишуть не в Стамбулі, а під Покровськом і Торецьком. А головна новина цього тижня безумовно така: від завтра вже літо. Літо 2025 року. Хай воно буде нашим, хай буде українським! Тримаймося!

Бельгія та Туреччина вирішили приєднатися до міжнародної коаліції дронів для України. Цю коаліцію очолюють Латвія та Велика Британія. Загалом до групи вже входять 20 країн, передає у Міноборони Латвії. Про це 28 травня повідомило Міноборони Латвії після саміту, присвяченого безпілотникам. Латвійські військові пояснили, що всі учасники коаліції погодилися виділити до кінця 2025 року щонайменше 2,75 млрд. Ці кошти підуть на закупівлю дронів та підтримку українських Сил оборони. На кінець травня держави-учасниці вже внесли близько 180 млн. Планується використати ці гроші як для централізованих закупівель, так і для допомоги Україні на рівні окремих країн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна отримала від Латвії 1500 ударних БПЛА "Міжнародна коаліція дронів стає дедалі сильнішою. Ми зможемо постачати Україні ще більше дронів. Одночасно ми зміцнюємо оборонну промисловість Латвії, ЄС і НАТО. Наша сила - в єдності. Приєднання нових союзників дасть змогу надати Україні таку потрібну підтримку в боротьбі з агресором", - підсумував міністр оборони Латвії Андріс Спрудс. Коаліція дронів була створена в лютому 2024 року під час 19-ї зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі Рамштайн. До приєднання Норвегії до складу коаліції, яку разом очолюють Велика Британія і Латвія, в ній були 17 країн-партнерів, що постачають Україні безпілотники. Європейські міністри оборони провели нові переговори щодо потенційного розгортання військ в Україні. Наразі приблизно шість країн погодились надіслати своїх солдатів. Серед них: Велика Британія, Франція та країни Балтії.

Українці обслуговуватимуть гру Франція &ndаsh; Бельгія

На півфінальному матчі юнацького футбольного чемпіонату Європи U17 Франція - Бельгія працюватимуть двоє українських рефері.

У півфіналах зіграють: Франція – Бельгія, Італія – Португалія