Search trend "Франція – Люксембург"

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.

2 листопада, у Будинку кіно у Києві відбулася церемонія закриття 53-го Київського міжнародного кінофестивалю "Молодість". На фестивалі було оголешено переможців у кожній категорії конкурсних програм, а також володаря гран-прі, повідомляє NV. Зазначається, що цього року до програми увійшло 123 фільми з 44 країн світу. На церемонії була показана ігрова стрічка польського режисера Даміана Коцура "Під вулканом", яка розповідає про українську сім'ю, яка проводить відпустку на Канарських островах, але в одну ніч вони стають біженцями через початок повномасштабного вторгнення РФ. Стрічка стала претендентом від Польщі на премію Оскар у категорії найкращий фільм іноземною мовою. Відомо, що конкурсна програма фестивалю складалася з чотирьох категорій: ТЕЕN SСRЕЕN - програма для дітей та підлітків у віці від 10 до 14 років, Національний конкурс короткого метру - програма українських ігрових, анімаційних та документальних короткометражних робіт, Документальний конкурс - програма міжнародних повнометражних документальних дебютів та Міжнародний конкурс - програма як ігрових, так і документальних повнометражних та короткометражних фільмів. Всі фільми показували в кінотеатрі "Жовтень". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Головний меседж - не втратити той смак шоколаду, про який мріють усі" - найцікавіші події листопада Лауреати 53-го КМКФ "Молодість": Гран-прі отримав "Медовий місяць", режисер Жанна Озірна (Україна, 2024) Найкращий повнометражний фільм Міжнародного конкурсу - "Все, що ми уявляємо як світло", режисер Паял Кападія (Франція, Індія, Нідерланди, Люксембург, 2024) Спеціальна нагорода - "Новий рік, що так і не настав", режисер Богдан Мурешан (Румунія, Сербія, 2024) Спеціальна нагорода - "Відеокамера sоny dсr-trv265е dіgіtаl8", режисер Геник Заяць (Україна, 2024) Найкращий короткометражний фільм Міжнародного конкурсу та Скіфський олень - "Ми хочемо тут жити", режисерка Александріна Туркан (Україна, 2023) Спеціальна нагорода Міжнародного конкурсу студентського кіно - "Хаос, який залишився позаду", режисер Ніколас Коліус (Греція, 2023) та "Антологія річкової риби", режисер Веєра Ланпінпаа (Фінляндія, 2024) Приз глядацьких симпатій - "Мовчання Устриць", режисер Маркос Піментель (Бразилія, 2024) Переможець документального конкурсу - "Квіти України", режисерка Аделіна Борець (Польща, 2024) Найкращі фільми секції Тееn Sсrееn (за операторську роботу та за акторську гру) - "Маленька Джо і старий", режисер Патріса Сове (Канада, 2024) та "Джіна", режисер Ульріке Кофлер (Австрія, 2024) Переможець національного конкурсу короткометражних фільмів - "Лелеки завжди повертаються додому", режисерка Ґала Козютинська (Україна, 2023). Найкращий студентські фільми Міжнародного конкурсу - "Як метелик", режисерка Іріс Ґершон Наґар (Ізраїль, 2023) та "Бася": "Три короткі історії", режисер Матеуш Петрак (Польща, 2023) Спеціальна нагорода національного конкурсу короткометражних фільмів - "Додаткові Сцени", режисери Роман Хімей, Ярема Малащук (Україна, 2024) та "Територія дитинства", режисерка Марина Шкрабалюк (Україна, 2024) У Києві відбувся допрем'єрний показ фільму "БожеВільні", продюсером якого виступив Артем Колюбаєв. Стрічка, що піднімає болючі теми каральної психіатрії радянських часів, виходить у широкий прокат вже 31 жовтня. Остап Ступка, який зіграв головного лікаря-психіатра, зазначив, що роль вимагала неабиякої концентрації та уваги до деталей.

Результати конкурсу фестиваль опублікував на fасеbооk-сторінці та сайті.Зазначається, що Гран-прі отримала стрічка "Медовий місяць" української режисерки Жанни Озірної.  Вона отримала "Скіфського оленя" та приз у розмірі 5 тисяч доларів.Найкращим фільмом Міжнародного конкурсу стала стрічка "Все, що ми уявляємо як світло" режисерки Паяль Кападії (Франція, Індія, Нідерланди, Люксембург, 2024). Фільм отримав "Скіфського оленя" та приз 2 тисячі доларів.Спеціальну відзнаку Міжнародного конкурсу отримав фільм "Новий рік, що так і не настав" режисера Богдана Мурешану (Румунія, Сербія, 2024)."Ми були глибоко зворушені фільмом про тоталітарну систему і те, як вона намагається ламати та дегуманізувати людей. У непослуху та опорі героїв цієї стрічки є багато надії й саме тому ми б хотіли нагородити Спеціальною відзнакою стрічку “Новий рік, що так і не настав” Богдана Мурешану", – зазначили у своєму обґрунтуванні члени журі.Приз від Національної спілки кінокритиків України здобула стрічка "Додаткові сцени" режисерів Романа Хімеї та Яреми Малащука."Мета-картина, яка розмиває кордони між документальним та ігровим кіно й розмірковує, де закінчується актор і з’являється герой. Актуальна форма та драматургія висвітлює зв’язок між війною й цивільним життям та тривожне існування на межі реальності", – коментує нагороду журі.Спецвідзнаку від Нацспілки кінокритиків отримав фільм "відеокамера sоny dсr-trv265е dіgіtаl8" режисера Геника Заяця."За експериментально-бунтівну форму, в основі якої лежать роздуми про сутність відео та камери й влучне культурологічне спостереження за еволюцією українського суспільства з початку 2000-х і до сьогодні", – зазначають організатори фестивалю.Переможцем національного конкурсу короткого метру став фільм "Лелеки завжди повертаються додому" режисерки Ґали Козютинської."Ця прониклива стрічка про повернення, пам’ять і зв’язок із домом торкнулася сердець як глядачів, так і журі", – коментують організатори кінофестивалю.Крім того, спеціальні відзнаки отримали також короткометражки "Додаткові сцени" режисерів Романа Хімея та Яреми Малащука та "Територія дитинства" Марини Шкрабалюк.Головну нагороду програми Тееn Sсrееn здобув фільм "Переможці" режисерки Золеен Юсеф (Німеччина). А спеціальні відзнаки цієї програми отримали стрічки "Маленька Джо і старий" режисера Патріса Сове (Канада) та "Джіна" режисерки Ульріке Кофлер (Австрія)."Ці фільми відзначені за яскраві та чуттєві історії, що зачіпають найважливіші теми для сучасних підлітків", – підкреслили в "Молодості".Переможцем документального конкурсу став фільм "Квіти України" режисерки Аделіни Борець (Польща, Україна). У "Молодості" зазначають, що ця документальна стрічка – "проникливий погляд на боротьбу за збереження культурної спадщини та колективної пам’яті".Також спеціальні відзнаки в цій номінації отримали стрічки "Проти вітру" режисерки Вані Тернер (Греція) і "Що тобі вчора снилось, Параджанов?" режисера Фараза Фешаракі (Німеччина).Фільм "Мовчання устриць" режисера Маркоса Піментеля з Бразилії здобув Приз глядацьких симпатій. Команда "Молодості" вручила режисеру статуетку "Скіфський олень".Головні нагороди студентського конкурсу кінофестивалю "Молодість" отримали "Як метелик" режисерки Іріс Ґершон Наґар (Ізраїль) та "Бася: три короткі історії" режисера Матеуша Пєтрака (Польщі), а спеціальні відзнаки - "Антологія річкової риби" режисерки Вєєри Ламінпаа (Фінляндія) та "Хаос, який лишився позаду" Нікоса Коліукоса (Греція).Нагадаємо, Київський міжнародний кінофестиваль "Молодість" проходив із 26 жовтня по 3 листопада. 

"Німеччина повернула собі суверенітет взамін на розміщення іноземних збройних сил на її території. Вступивши в НАТО, молода федеративна республіка остаточно пов'язала себе із Заходом. Відновлене військо швидко розвивалось і стало важливою складовою Альянсу", охарактеризував сучасний німецький історик Хайнер Вембер Паризькі угоди, підписані 23 жовтня 1954 року. Того дня в Парижі підвели підсумки кількамісячних переговорів між представниками Бельгії, Великої Британії, Італії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Німеччини, США та Франції. Вони підписали комплекс документів військового та політичного характеру, які визначили подальший розвиток Західної Німеччини. Після Другої світової війни Німеччина була розділена на чотири окупаційні зони. США, Велика Британія і Франція об'єднали підконтрольні їм території у Федеративну Республіку Німеччина, яку ще називали Західна Німеччина. У зоні Радянського Союзу виникла Німецька Демократична Республіка Східна Німеччина. Із початком 1950-х у світі зростала напруженість. США та СРСР активно вели гонку озброєння. Обидві держави підтримували різні сторони в Корейській війні. У США та країнах-­союзниках заговорили про можливу агресію Радянського Союзу проти Західної Європи. ФРН не мала власного війська, й тому канцлер Конрад Аденауер попросив союзників надати Західній Німеччині гарантії безпеки. Опозиційні політики були проти ініціативи Аденауера. Вони вважали, що це посилить розрив зі Східною Німеччиною. 1952-го представники Франції, ФРН, Італії, Бельгії, Нідерландів та Люксембургу домовилися про створення об'єднаних збройних сил Європейського оборонного товариства. Для них передбачався спільний бюджет, централізовані закупівлі й установи. Це утворення мало стати складовою Північноатлантичного альянсу НАТО, який виник за ініціативи США 1949 року. Договору про входження до ЄОТ не ратифікували в Італії та Франції. Частина тамтешніх політиків не хотіла втрачати самостійності власних збройних сил, інші вказували на зменшення загрози після смерті радянського диктатора Йосипа Сталіна та завершення Корейської війни 1953 року. Тому ідея Європейського оборонного товариства зазнала невдачі. У серпні 1954-го з новою об'єднавчою ініціативою виступив міністр закордонних справ Великої Британії Ентоні Іден. Він зібрав у Лондоні союзників, які домовилися про необхідність посилення Західної Німеччини. Втілити задуми вирішили 1923 жовтня 1954 року під час конференції в Парижі. У ній взяли участь міністри закордонних справ дев'яти держав, які підписали 12 угод. Союзники припинили окупацію Західної Німеччини й погодилися на повну владу суверенної держави та створення її війська. США, Велика Британія і Франція зберігали свої права на території Німеччини, які вони отримали після Другої світової війни. Це зробили для того, щоб дії союзників повоєнного періоду не можна було оскаржити в судах ФРН. Німеччину прийняли до Західноєвропейського Союзу міжурядового оборонного альянсу, який також сприяв економічному, культурному та соціальному співробітництву. До нього тоді входили Велика Британія, Франція, Бельгія, Нідерланди та Люксембург. Окремими документами оформили запрошення Західної Німеччини в НАТО та перебування іноземних збройних сил у ФРН. Інші угоди стосувалися спірних земель між Німеччиною та Францією. Паризькі договори схвалили в Німеччині протягом лютого-березня ­1955-го. Вони набули чинності 5 травня, й наступного дня країна стала членом ЗЄС та НАТО. "Пане президенте, ми з вами не повинні нині тягнути за кінці мотузки, яка затягує вузол війни. Що більше ми тягтимемо, то міцніше буде зав'язаний цей вузол. Може настати момент, коли той вузол зав'яжеться так туго, що навіть той, хто його зав'язав, не матиме сили розв'язати. Тоді доведеться розрубувати. Що це означало б, не мені пояснювати, бо ви самі прекрасно розумієте, якими страшними силами володіють наші країни. Давайте не тільки послабимо сили, що тягнуть за кінці мотузки, а й проведемо заходи для розв'язання вузла. Ми готові до цього", написав лідер Радянського Союзу Микита Хрущов (18941971) президентові Сполучених Штатів Америки Джону Кеннеді (19171963) 26 жовтня 1962-го. Тоді напруженість між Вашингтоном і Москвою зросла настільки, що світ очікував на початок ядерної війни. Після листа Хрущова почалося вивезення ядерних балістичних ракет: радянських Р-12 і Р-14 з Куби, американських РGМ-19 Juріtеr з Італії та Туреччини 21 жовтня 1824-го патент "Удосконалення способу виробництва штучного каменю" отримав англійський підприємець, 46-річний Джозеф Аспдін. Він вина­йшов будівельний матеріал портландцемент. Назву взяв від острова Портленд на Півдні Англії. Стіни, зведені із застосуванням портланд­цементу, нагадували камінь, який добували на острові та вважали найпрестижнішим будматеріалом. Щоб отримати потрібну суміш, Аспдін випалював у спеціальних печах вапняки та глинисті мінерали. Син винахідника Вільям Аспдін у 1840-х удосконалив розробку батька й запустив виробництво портландцементу, який за складом подібний до сучасного. 22 жовтня 1630-го правитель Венеційської республіки, 77-річний дож Ніколо Контаріні, присягнувся перед іконою Діви Марії побудувати величну церкву, якщо припиниться чума. Епідемія протягом року знищила третину населення Венеції понад 45 тис. осіб. У березні 1631-го захворюваність почала спадати й дож розпорядився розпочати будівництво церкви Санта-Марія-делла-Салюте. Зведення храму навпроти Палацу дожів тривало 50 років. Для фундаменту використали понад мільйон дерев'яних паль, які забивали в морське дно. Собор став однією з візитівок Венеції. 23 жовтня 1952 року Нобелівську премію в галузі медицини присудили вихідцю з України, американському мікробіологу Зельманові Ваксману (18881973). Він народився в селі Нова Прилука нині Вінницький район. Закінчив гімназію в Одесі і 1911-го виїхав у США. Став професором мікробіо­логії, займався пошуком антибіотиків. Нобелівську премію отримав за відкриття стрептоміцину, яким почали лікувати туберкульоз. У США Ваксман створив Фонд мікробіології та побудував Інститут мікробіології, який діє досі. 6735 конструкторів, інженерів, техніків, кваліфікованих робітників та членів їхніх сімей примусово вивезли з Німеччини в Радянський Союз під час операції "Осоавіа­хім", яку розпочали спецслужби 22 жовтня 1946 року. Для вивезення використали 92 товарні потяги. Німецькі фахівці працювали в радянських установах над розробкою ракет, літаків, двигунів, оптики й електротехніки