Search trend "ІЛ-22 літак"

Про це він написав на своєму Теlеgrаm-каналі. "У серпні 2021 року я мав честь очолити великий колектив – другий за чисельністю вид Збройних Сил України – Повітряні Сили. Це були важкі три роки. Три роки війни за Україну. Щодня і щоночі мені доводилось приймати непрості рішення, від який безпосередньо залежить життя багатьох людей, контролювати повітряний простір, ситуацію на фронті", - зазначив Олещук. Він зауважив, що з моменту його призначення на посаду довелося зіткнутися з величезними викликами та загрозами, зокрема, з необхідністю налагодити систему управління військами в новій організаційно-штатній структурі та готуватися до російського вторгнення. За його словами, Повітряні Сили вистояли під час масованого ракетного удару по об’єктах відомства на початку вторгнення, врятували техніку та людей, а вже за два місяці очистили небо від ворожих літаків на підконтрольній території. "На початку російського вторгнення було найважче. Але у нас був чіткий план дій на випадок масованого ракетного удару по об’єктах Повітряних Сил, - додав він. - Звісно, були болючі втрати, але ми вистояли. І вже за два місяці Повітряні Сили очистили небо від ворожих літаків на підконтрольній території, налагодили систему протиповітряної оборони, в якій працюють також підрозділи ППО усіх Сил оборони". Олещук також згадав про героїчні бойові вильоти українських пілотів, які вже на початку війни завдавали ударів по російській території, а також про успішне застосування високоточних західних бомб та ракет із літаків радянського виробництва. Серед інших здобутків командувач назвав: Отримання на озброєння та опанування десятків систем західного виробництва, які фактично витісняють радянські ЗРК. Збиття першого "Кинджала" над Києвом, а потім – десятків балістичних ракет. Отримання на озброєння американські винищувачі F-16 та навчання їхніх пілотів за кордоном. Проведення десятків успішних операцій зі знищення російської авіації, зокрема, збиття п’яти бортів на Брянському напрямку, двох літаків дальнього радіолокаційного виявлення А-50, Іл-22, Ту-22М3 та інших. Знищення Чорноморського флоту РФ та удари по об’єктах в тилу ворога. Сприяння в наступі на сході України та на Курщині. "Я дякую усьому особовому складу Повітряних Сил за довіру та підтримку, за розуміння, за те, що стояли поруч, за захист, мужність, героїзм і патріотизм. Перемога на землі – кується в небі", - підсумував Олещук. У пʼятницю, 30 серпня, президент Володимир Зеленський звільнив командувача Повітряних сил ЗСУ Миколу Олещука.

Усі дальні бомбардувальники Ту-22 і транспортний літак Іл-76 покинули аеродром у проміжку між 9 і 12 червня. Зокрема і, ймовірно, пошкоджений після удару 8 червня Ту-22.

14 січня Сили оборони збили над Азовським морем літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та уразили повітряний пункт управління ворога Іл-22

6 травня Польща підіймала у небо авіацію, щоб перехопити російський військовий літак Іл-20 над Балтійським морем. Джерело: "Європейська правда" з посиланням на Оперативне командування Збройних сил Польщі Деталі: Згідно з інформацією польських військових, 6 травня пара МіГ-29, що чергувала з 22-ї бази тактичної авіації в Мальборку, перехопила та візуально ідентифікувала літак РФ Іл-20.

Nataliya Yusupova, a well-known volunteer and public figure, has been cooperating with the Main Military Hospital of Ukraine since 2014.

Since the beginning of the full-scale invasion of the Russian Federation in 2022, it has been conducting regular fundraisers to help the Armed Forces purchase the most necessary equipment that brings our victory closer and saves the lives of our soldiers.

More information about Natalia: https://www.patreon.com/nyusupova, https://www.facebook.com/nataliya.vetvitskaya.

We ask the community to help and raise funds for the Ukrainian Armed Forces: https://send.monobank.ua/jar/62bAtM3t8z

Еспресо розповідає, куди саме вдарили українські безпілотники, які наслідки цієї атаки та для чого її проводили Коротко про те, що у тексті: Що сталося Куди били українські дрони Яких втрат зазнали росіяни Атака російських аеродромів: чому це важливо Чим українці атакували аеродроми в РФ Скільки ще літаків залишилося в РФ Які наслідки матиме атака російських авіабаз Що сталося Потужного удару по російських аеродромах Україна завдала в ніч на 5 квітня. Тоді тривогу оголосили відразу в кількох областях: Білгородській, Воронезькій, Курській, Ростовській, Саратовській, а також - у Краснодарському краї. Згодом стало відомо про атаку на три військові аеродроми (в Єйську, Курську, Енгельсі) та на авіабазу "Морозовськ" у Ростовській області. Міністерство оборони РФ відзвітувало про атаку 53-х дронів у п’яти регіонах. Найбільше нібито було перехоплено над Ростовською областю. Губернатор області Василь Голубєв заявив про "перехоплення понад 40 цілей" і пошкодження електростанції. У соцмережах росіяни повідомляли, що під час атаки безпілотників було чутно десятки вибухів. Крім того, мешканці російських міст Енгельс, Єйськ та Морозовськ масово публікували викладали відео з вибухами неподалік російських військових аеродромів.  А адміністрація Морозовська рекомендувала не зупинятися поблизу військової інфраструктури та, зокрема, військового аеродрому. Куди били українські дрони Основного удару безпілотники завдали по авіабазі "Морозовськ", розташованій за 3 км від однойменного міста в Ростовській області. На аеродромі базується 559-й гвардійський бомбардувальний авіаційний полк.  Фото: gеttyіmаgеs Експерт із авіації, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко звернув увагу на важливість цього об'єкту. "Морозовськ – це найчисельніший із чотирьох російських бомбардувальних авіаполків. Лише цей полк, з-поміж усіх інших, має три ескадрильї. Тому недаремно пишуть, що найбільше дісталося саме Морозовську", – зазначив Романенко. Україна, до слова, не вперше атакувала авіабазу. В травні 2023 року місцева влада повідомляла, нібито неподалік аеродрому збили українську ракету. А в грудні через удар БпЛа тут був пошкоджений щонайменше один літак. Аеродром у Єйську (Краснодарський край) має спільне базування – використовувався і цивільною, і військовою авіацією. Тут розташований штаб 1-ї гвардійської авіаційної дивізії, дислокований 959-ий полк, озброєний бомбардувальниками Су-24. Під час російського вторгнення в Україну на аеродромі базувалось понад 30 бомбардувальників Су-34. 17 жовтня 2022 один із Су-34 під час набирання висоти впав на житлову забудову в місті Єйськ. Хоча офіційні російські джерела твердили про навчально-тренувальний політ, цю версію спростовує детонація боєприпасів на місці падіння, внаслідок якого загинуло щонайменше 13 людей. "Єйськ – швидше навчальний аеродром, або оперативний. Тут проходять бойові тренування і бойова підготовка особового складу. Наприклад аеродром використовують ще й для підготовки особового складу для російської штурмової авіації", – розповів Валерій Романенко. Щодо інших аеродромів, то на Енгельсі в Саратовській області дислокуються стратегічні бомбардувальники три надзвукових Ту-160 і п'ять Ту-95МС. Із них запускають ракети "Кинжал", а також Х-55 та Х-101, добре відомі цивільному населенню України. А на аеродромі Курськ-Харіно знаходяться здебільшого винищувачі Су-35, що прикривають бомбардувальники Су-34 при ударах по українській передовій. Яких втрат зазнали росіяни Щодо результатів атаки, то Суспільне з посиланням на джерела повідомило, що в Єйську пошкоджень зазнали 2 Су-25, а четверо російських військовослужбовців загинули. Джерела у спеслужбах повідомили "Бабелю", що дронова атака пошкодила щонайменше 3 бомбардувальника Ту-95МС на летовищі в Енгельсі. на авіабазі в Морозовську, за попередніми даними, були знищені щонайменше 6 літаків, ще 8 суттєво пошкоджені. ЗМІ інформують про майже 20 загиблих і поранених російських військових.  Згодом "Схеми" опублікували супутникові знімки, які були зроблені на російських аеродромах до атаки дронів. В Енгельсі було зафіксовано 3 Ту-160, 5 Ту-95 і по одному Ту-22 та Іл-76. У Єйську - 10 тренувально-бойових літаків Л-39, 5 транспортних літаків Ан-26, по одному Ан-74 та Ан-12, 4 винищувачі типу Су-27, 4 Су-25, один Су-30 та гелікоптери Ка-27, один Мі-8 і 2 навчально-тренувальні літаки Ту-134УБЛ. На авіабазі "Морозовськ" було 29 винищувачів різних типів, більшість з яких - Су-34. Тобто, якщо підсумовувати ці дані, можна припустити, що внаслідок атаки були пошкоджені 19 літаків, в тому числі три стратегічних бомбардувальники Ту-95МС, що їх використовують для запусків крилатих ракет Х-55 та Х-101, 14 винищувачів Су-34, з яких РФ скидує керовані авіабомби на територію України, а також два штурмовики Су-25. Результати обстрілу аеродромів в Курську уточнюють.  Атака російських аеродромів: чому це важливо Потужна атака на російські аеродроми свідчить про те, що росіяни не мають засобів ППО для знищення українських безпілотників. Таку думку в етері телеканалу Еспресо озвучив майор запасу Національної гвардії України, ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман. "Російська протиповітряна оборона – це така сама ППО, як була у нас до того, як нам почали постачати партнери більш сучасні засоби знищення повітряних цілей. У росіян є велике різноманіття ППО, але ця зброя навряд чи може боротися з дронами. Вона не була на це розрахована", – пояснив Гетьман. Він наголосив, що кожен ЗРК розроблявся проти конкретного класу цілі.  "Немає такого комплексу, який може збивати відразу все: і балістичні ракети, і шахеди, і невеликі БпЛА. Засоби, які можуть збивати наші безпілотники, якщо вони взагалі є у росіян, то в обмеженій кількості. Росіяни поки що не можуть зрозуміти та підлаштуватися, щоб ефективно знищувати наші дрони. Але вони вчаться", - додав Гетьман. В американському Інституті вивчення війни (ІSW) тим часом наголосили, що досі Україна завдавала ударів безпілотниками лише по окремих авіабазах.  "Здатність атакувати три авіабази однією серією ударів є помітним зрушенням у можливостях", – зазначили американські експерти. Чим українці атакували аеродроми в РФ Найдальшою від України з-поміж цілей 5 квітня є аеродром в Енгельсі – понад 700 км. Втім така відстань є зараз абсолютно є посильною для українських ударних безпілотників. Так БпЛА "Лютий", з яким пов'язують удари по нафтопереробних заводах, має офіційно заявлену дальність польоту в 1000 км. Фото: dеfеnсе-uа.соm Директор інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss Сергій Згурець вважає, що ударів по російських військових аеродромах завдавали далекобійними дронами української розробки. "Використання цих ударних дронів по летовищах – гарний приклад того, як власними оборонно-промисловими можливостями треба вирішувати військові завдання. Українські дрони, такі як А-22, "Лютий" і "Бобер", мають зараз найбільшу дальність польоту, понад 1300 км, це наші розробки", – зазначив Згурець. Експерт наголосив, що деякі безпілотні апарати ЗСУ отримали від британських та американських союзників, але навряд чи використовує їх на території РФ. Адже за деякими  домовленостями Україна погодилася не бити по Росії зразками, переданими як військово-технічна допомога. Серед варіантів, якими саме БпЛА завдали удару по російських аеродромах називають UJ-22 Аіrbоrnе компанії Ukrjеt, модифікована версія легкомоторного літака Е-300 або Цесна чи перероблений легкомоторний літак Аеrорrаkt-22. Скільки ще літаків залишилося в РФ Про кількість у росіян винищувачів-бомбардувальників Су-34, багатофункціональних винищувачів Су-35 та літаків далекого радіолокаційного виявлення і наведення А-50У Головне управління розвідки повідомило у відповіді на запит АрміяІnfоrm. Станом на березень 2024 року, за даними ГУР, росіяни мають близько сотні винищувачів Су-35, понад 100 винищувачів-бомбардувальників Су-34, а також сім літаків далекого радіолокаційного виявлення і наведення А-50У (три з них перебувають на ремонті/модернізації). Якщо вірити старшому військовому раднику британської делегації в ОБСЄ Ніколасу Окоту, то Сили оборони України збивають російські військові літаки у 20 разів швидше, ніж Росія може їх замінити. Так лише за лютий 2024-го року ЗСУ знищили 13 російських військових літаків (десять Су-34, два Су-35 та один А-50). Тоді як автори польського порталу Dеfеnсе24 стверджують, що за перші два роки повномасштабної війни росіяни загалом виготовили 27 нових літаків та 8 гелікоптерів. Натомість за даними АрміяІnfоrm, станом на квітень 2024 року, було зафіксовано ураження 118 літаків, що належали російським окупантам. Авіаексперт Валерій Романенко закликає уникнути надто оптимістичних прогнозів щодо знищення російської авіації. Він каже, що за два роки широкомасштабної війни Росія втратила не більше, ніж 10% своїх можливостей. Фото: dеfеnсе-uа "Росіяни досі здатні випускати 25-30 літаків на рік. Тому вони поновлюють свої втрати і поки що ці втрати серйозно по них не вдарили. Порівняно з лютим 2022 року вони втратили 30% своїх штурмовиків. Але якщо говорити по інших типах, то по бомбардувальниках Су-34 вони втратили 10% авіапарку, а винищувачів Су-35 в них узагалі стало більше, ніж було до війни", – зазначив Романенко. А от експерти Інституту вивчення війни звертають увагу на ушкодження стратегічних бомбардувальників. За даними ІSW, станом на 2023 рік РФ мала приблизно 60 літаків Ту-95. "Якщо ураження літаків 5 квітня підтвердиться, то можлива втрата приблизно п’яти відсотків російських стратегічних бомбардувальників Ту-95 за один удар буде помітною", – йдеться у звіті інституту. Експерти зазначають, що постійні українські удари по російських аеродромах можуть погіршити здатність росіян завдавати ракетних і повітряних ударів по всій території України. Які наслідки матиме атака російських авіабаз Експерти впевнені, що навіть після самованої атаки на аеродроми, рашисти не будуть перебазовувати свої літаки на інші летовища, що розміщені далі від території України.  "Якщо літаки перекинути за 1000 кілометрів, то вони не зможуть оперативно реагувати на потребу щодо підтримки військ. Тому я не думаю, що літаки перебазовуватимуть. Вони швидше спробують їх краще прикрити. Або зроблять розосередження. Щоб не тримати по три ескадрильї, як у Морозовську, а порозкидати їх", – припускає Валерій Романенко.  Тим паче, навіть якщо росіянам спаде на думку передислокувати літаки кудись у далекі від України регіони, то це теж може не спрацювати. Німецьке видання Віld повідомило, що вже невдовзі Україна може застосувати далекобійні дрони. Вони дозволять атакувати Урал і Заполяр'я.  "Вже цього року Україна зможе застосовувати дрони з далекобійністю до 2000 км та більше. Вони вирішать проблему з дефіцитом ракет середньої та великої дальності. "Ракети залишилися у минулому, дрони – це майбутнє", – зазначило джерело Віld. За його даними, до кінця року відразу 10 виробників поставлять ЗСУ дрони з далекобійністю до 2500 км. А київське КБ "Луч" розробило безпілотник "Сокіл-3000", який може пролетіти до 3300 км. Це дозволить атакувати цілі, наприклад, у Мурманській області, де розташовано близько 80 військових баз. У тому числі аеродром Оленья, де базуються стратегічні бомбардувальники, які обстрілюють Україну", – йдеться в матеріалі. Фото: mахаr tесhnоlоgіеs Військовий експерт Dеfеnсе Ехрrеss Іван Киричевський переконаний, що такі атаки, як 5 квітня, стануть систематичними. Він вважає, що масштабних результатів від атак такого штибу очікувати не варто. У них – інша мета. "Тут стоїть завдання – навіть, не стільки вибити певну кількість бортів російської авіації, яка буде стояти на землі, а скоріше йдеться про асиметричний засіб ППО. Мовляв, якщо нам не вистачає ЗРК, які б могли бити на велику дальність та збивати російські літаки під час їхніх атак, то треба зробити, щоб вони в принципі боялися літати", – пояснив Киричевський в етері телеканалу Еспресо. Він вважає, що якщо Україна продовжить діяти в цьому напрямку, то не тільки окремі літаки будуть виведені зі строю, а передовсім окремі полки російської авіації будуть вагатися виконувати бойові завдання по командах з Москви.

Більше про "бавовну" в Росії та на тимчасово окупованих територіях – у тижневому огляді Еспресо. Пожежа на Уралмаші, біля Курська та вогонь у лісі на тимчасово окупованій Луганщині У понеділок, 1 квітня, у російському Єкатеринбурзі загорівся один з найбільших машинобудівних заводів країни "Уралмаш". У результаті в одному з цехів підприємства обвалився дах. За даними міністерства надзвичайних ситуацій РФ, площа пожежі становила 4 тисячі квадратних метрів. Постраждалих унаслідок загоряння начебто не було. Як кажуть очевидці, на Уралмаші спочатку щось вибухнуло, а потім повалив чорний дим. У російських Теlеgrаm-каналах зазначали, що горів цех №57, де розміщувалось близько 500 літрів лаку. Пізніше у російському МНС повідомили, що площа пожежі в цеху в Єкатеринбурзі зросла до 4,5 тис. квадратних метрів, дах звалився на площі 300 кв м.  Уралмаш – одне із найбільших підприємств у Росії з виробництва обладнання для металургії, гірничодобувної промисловості, промисловості будівельних матеріалів та енергетики. На заводі виробляють, зокрема, екскаватори, бурове обладнання, конусні дробарки, стрижневі та шарові млини тощо. Ввечері 2 квітня у Росії заявили, що їхня ППО нібито збила 4 безпілотники над Курськом. Після цього місцеві телеграм-канали поширили інформацію про масштабну пожежу за містом. За словами Старовойта, у небі над Курським і Жовтневим районами начебто був збитий безпілотник. Пізніше губернатор заявив про ще один ліквідований БПЛА, а згодом ще про два. Загалом росіяни заявляють про нібито 4 збитих дрони. Мер Курська заявив, що у місті через збиття безпілотників пошкоджено будинки. На відео, яке виклали місцеві мешканці, було видно масштабну пожежу. У російському Курську ввечері 4 квітня знову спалахнула пожежа. Влада заявила, що це сталося нібито внаслідок атаки безпілотників. Приблизно о пів на десяту вечора губернатор написав, начебто в Курську спрацювала протиповітряна оборона. І внаслідок збиття безпілотника нібито спалахнула пожежа в районі Центрального ринку Курська. "Є влучання після атаки БПЛА в житловий будинок в одному із садових товариств, а також спалах у двох приватних будинках у Курську. За попередніми даними, загиблих та постраждалих серед цивільного населення немає", – додав Старовойт. Тим часом про оголошення "режиму небезпеки атаки БПЛА" повідомив і губернатор Воронезької області Росії Олександр Гусєв. Через годину "режим небезпеки" у Воронезькій області скасували. Навколо тимчасово захопленого села Смолянинове Луганської області понад три доби палав хвойний ліс. Окупаційна влада мала інформацію про пожежу, але не ліквідувала її. "Навколо окупованого Смолянинового, що поблизу Сіверськодонецька, вже понад три доби палає хвойний ліс. Окупаційна влада та пожежники мають інформацію про надзвичайну ситуацію, але ніяких дій від них жителі поки що не дочекалися", – написав голова Луганської ОВА Артем Лісогор. Фото: t.mе/kursk_tірісh Атака дронів СБУ на аеродроми у РФ та інші атаки безпілотників на Росію Уранці 2 квітня влада суб'єкта Росії республіки Татарстан, яка розташована за понад 1000 км від України, заявила про атаку дронів на підприємства в Єлабузі та Нижньокамську, внаслідок чого буцімто є постраждалі. Повідомляється, що ГУР атакувало завод зі збірки російських ударних БПЛА Shаhеd-136/131 та НПЗ. Після цієї атаки влада Татарстану закликала підприємства регіону не розраховувати на протиповітряну оборону Збройних сил РФ у відбитті атак, а захищатися самостійно. За його словами, місцеві мають розв'язувати ці задачі "самотужки, кожне підприємство, кожен муніципалітет, кожне місто". Представник Головного управління розвідки Андрій Юсов згодом заявив, що для ударів по виробництву "шахедів" і НПЗ у Татарстані не використовувалась зброя іноземного виробництва. У ніч з 4 на 5 квітня українські безпілотники атакували російські військові аеродроми в Єйську, Курську, Енгельсі та авіабазу "Морозовськ" у Ростовській області РФ. Унаслідок атаки загалом пошкоджено 19 літаків, зокрема – 3 стратегічних бомбардувальники Ту-95МС. Згодом "Схеми" опублікували супутникові знімки, які були зроблені на російських аеродромах до атаки дронів. В Енгельсі було зафіксовано 3 Ту-160, 5 Ту-95 і по одному Ту-22 та Іл-76. У Єйську – 10 тренувально-бойових літаків Л-39, 5 транспортних літаків Ан-26, по одному Ан-74 та Ан-12, 4 винищувачі типу Су-27, 4 Су-25, один Су-30 та гелікоптери Ка-27, один Мі-8 і 2 навчально-тренувальні літаки Ту-134УБЛ. На авіабазі "Морозовськ" було 29 винищувачів різних типів, більшість з яких – Су-34. Про атаку на авіабазу "Морозовськ" заявив губернатор Ростовської області Василь Голубєв. За словами Голубєва, російська ППО нібито відбивала масовану атаку БПЛА на Морозовський район. Мова йде про щонайменше 40 безпілотників. В результаті пошкоджено електропідстанцію, є проблеми з електроенергією. Перші вибухи почали лунати близько опівночі. Місцеві повідомляють про вибухи, безпілотники нібито атакують аеродром "Морозовськ". За інформацією з відкритих джерел, тут базуються фронтові бомбардувальники Су-24, Су-24М, Су-34. Фото: t.mе/схеmu Уранці 6 квітня російське міністерство оборони звинуватило Україну в атаці нібито 10 снарядів РСЗВ Vаmріrе по Білгородській області. Зазначається. що російська ППО нібито знищила 10 реактивних снарядів знищено над Білгородською областю. Фото: rеutеrs Вибухи на електропідстанції у Санкт-Петербурзі, підірваний трубопровід у населеному пункті Азов у Ростовській області, вибухи й пожежі на Білгородщині та вибухи у тимчасово окупованому Севастополі Уночі вівторка, 2 квітня, у тимчасово окупованому Севастополі пролунали вибухи, частина жителів залишилася без світла. Згодом стало відомо, що це стало наслідком підриву електропідстанції українськими розвідниками. За словами очевидців, у місті було чутно два вибухи. Після цього у районі зникло світло. "Щось двічі гучно бахнуло в районі 02:05! У районі зникло освітлення та світло", – повідомило джерело. Пізніше місцеві канали повідомили про відсутність електрики у низці районів Севастополя. Мешканці у соцмережах пишуть, що причиною часткового блекауту у місті стала аварія на підстанції. Так зване "Севастопольэнерго" о 07: 48 опублікувало інформацію, що у період з 02:07 до 06:42 02 квітня сталося технологічне порушення в електричних мережах. Згодом джерела українських видань у ГУР повідомили, що представники української розвідки підірвали електропідстанцію в окупованому Севастополі. Зазначалося, що у результаті атаки електропідстанцію було виведено з ладу. Невідомі підірвали електропідстанцію у Санкт-Петербурзі: у місті та області без електрики залишилися 12 тисяч осіб. У ніч проти 3 квітня Червоногвардійський район Петербурга знеструмило. Водночас до екстрених служб зателефонувала жінка, пояснивши, що перед відключенням електрики чула звуки, схожі на два сильні вибухи. Поліцейські та співробітники спецслужб виїхали на місце і виявили два пошкоджені трансформатори з рваними отворами діаметром 10 та 20 сантиметрів. Попередньо, один із трансформаторів відновленню не підлягає. Слідчі порушили кримінальну справу за статтею "Диверсія". У ніч проти 6 квітня у населеному пункті Азов Ростовській області підірвали трубопровід, яким перекачували нафтопродукти з нафтобази до танкерів. Зазначалося, що цей трубопровід використовувався Росією у військових цілях.  Росія перекачувала нафтопродукти з місцевої нафтобази до танкерів у припортовій території "Азовського морського порту". Наразі завантаження танкерів нафтопродуктами припинено на невизначений термін. У ніч проти неділі, 7 квітня, у Білгородській області РФ прогриміли вибухи та сталися пожежі у кількох населених пунктах. Влада заявляє про атаку українських безпілотників.  За його словами, "повітряний напад" цієї ночі був зафіксований у Шебекинському та Грайворонському міських округах області. Гладков заявив про пожежу в селищі Ленінське у Шебекинському міському окрузі, де через нібито скид вибухівки з дрона спалахнула покрівля приватного житлового домоволодіння. Крім того, за словами губернатора Білгородщини, у селі Дроновка Шебекинського міського округу внаслідок атаки FРV-дронів згоріли дві автівки. Фото: gеttyіmаgеs Думки експертів Майор запасу НГУ, ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман вважає, що росіяни не мають засобів ППО для знищення українських безпілотників. "Російська протиповітряна оборона – це така сама ППО, як була у нас до того, як нам почали постачати партнери більш сучасні засоби знищення повітряних цілей. У росіян є велике різноманіття ППО, але ця зброя навряд чи може боротися з дронами. Вона не була на це розрахована", – пояснив Гетьман. Також військовий експерт Dеfеnсе Ехрrеss Іван Киричевський зазначив, що схожі атаки до тієї, яка була виконана нашими безпілотниками по російських аеродромах "Морозовськ" та "Енгельс" 5 квітня, стануть систематичними. "Я б вважав за головне виділити наступне, навіть, якщо на цей момент нема чітких фіксацій результатів, що саме вдалося пошкодити на аеродромах "Морозовськ" та "Енгельс", бо відомо, що по цих двох аеродромах сьогодні була виконана атака нашими безпілотниками. Якщо говорити про перспективу, то попри те, що противник зараз переважає за ресурсами, Сили оборони України насправді постійно та планомірно працюють над тим, щоб шукати асиметричні засоби, як завдати якомога більшої шкоди ворогу", – зауважив військовий експерт.

Про це пише ІSW. Зазначається, що на геолокаційних кадрах видно вибухи та спрацьовування російської ППО біля всіх авіабаз, окрім однієї під Єйськом. Тому аналітики поки ще не можуть точно підтвердити ураження літаків чи інфраструктури на російських авіабазах. Супутникові знімки за 4 квітня показують, що на авіабазі Енгельс було три важких стратегічних бомбардувальника Ту-160, п'ять стратегічних бомбардувальників Ту-95, транспортний літак Іл-76 і бомбардувальник Ту-22. Натомість на авіабазі Єйськ було десять навчально-бойових літаків Л-39, п'ять транспортних літаків Ан-26, транспортний літак Ан-74, транспортний літак Ан-12, чотири літаки Су-27, чотири літаки Су-25, один Су -30, кілька вертольотів Ка-52 і Мі-8. На аеродромі Морозовськ базувалися 29 літаків, переважно Су-34. "ІSW продовжує оцінювати, що українські удари по цілях у Росії є необхідною складовою української кампанії з деградації галузей, які підтримують російські військові зусилля та військовий потенціал, розгорнутий у російському тилу асиметричними засобами", - вважають аналітики. У ніч з 4 на 5 квітня українські безпілотники атакували російські військові аеродроми в Єйську, Курську, Енгельсі та авіабазу "Морозовськ" у Ростовській області РФ. Унаслідок атаки загалом пошкоджено 19 літаків, зокрема - 3 стратегічних бомбардувальники Ту-95МС.

"Перевірка онлайн-карти повітряної тривоги та кількох Теlеgrаm-каналів перед сном — вечірній ритуал всієї моєї родини ось вже два роки поспіль. "Є інформація про зліт семи бомбардувальників Ту-95 з аеродрому Оленья", - йдеться в одному з повідомлень. "Очікуємо запуск ракет приблизно о 4:30-5:30 ранку".  У ту ж хвилину в моїй голові прокручуються найгірші сценарії, і в моїй квартирі активується протокол "ракетна загроза".  Я вимикаю газ, відчиняю вікна, залишаю в передпокої "тривожний рюкзак" та розкладне крісло. Потім ключове завдання - тепло одягнути трирічного сина і покласти його спати на ковдру. Так мені не доведеться його будити. Достатньо загорнути в ковдру, вдягнути шапку і занести в підвал сусіднього будинку. Там є туалет і загалом він виглядає надійнішим, ніж безвіконні сховища закруток моїх сусідів.  Навчені торішніми атаками на енергетичні об’єкти, я іноді вмикаю пралку, пилосошу чи просто мию голову.  Звичайно, до нас у Львові може і не долетить. Проте завчасна підготовка дозволяє одному з нас поспати, поки ракети не опиняться в Тернопільській області, а потім швидко зібратися і піти в укриття. Хоча сьогодні мені точно не хочеться. У дитини температура. Напевно, я взагалі не засну. Теlеgrаm як джерело новин У липні 2023 року Громадянська мережа ОПОРА опублікувала дослідження, яке показало, що соціальні мережі є основним джерелом інформації для 80% українців. Причому 71,3% обирають серед інших саме Теlеgrаm, закриваючи очі на його російське походження. Багато з так званих каналів є анонімними, що непокоїть РНБО, ГУР та СБУ через можливе поширення російських ІПСО, та й взагалі соцмережі кишать неперевіреною інформацією.  Як альтернативу анонімності почали пропонувати свої канали державні відомства та державні служби. Більше того, тренд на Теlеgrаm швидко підхопили політики та чиновники, які несподівано з'явилися в ролі блогерів, задовольняючи цікавість людей до свіжої інформації з місць, куди зазвичай не пускають простих смертних. Пам’ятаю, як одними з перших про небезпеку та вибухи повідомляли мери та голови ОВА, місцеві пабліки просто поширювали ці меседжі. Це було особливо важливо в тих місцях, де ще не було належної системи оповіщення. Є і ще застосунок, який кричить на цілу хату, але спробуй після нього заколисати дитину в переповненому підвалі.  Фото: Кличко У ті часи про ракетну загрозу могли оголошувати з різних причин, і дуже часто вона поширювалася на всю Україну. Пам'ятаю, ми з сусідами годинами сиділи в сховищі чекаючи на відбій. А одного разу почали виходити на вулицю ще до того, як пролунала сирена. Почалася ера так званих моніторингових каналів у Теlеgrаm. Хто такий "Миколаївський Ваньок" і про що не пишуть Повітряні сили Збройних сил України? "Перш за все я читаю "офіційні" телеграм-канали", - розповідає Олена, тележурналістка з Києва. Ресурси Повітряних сил ЗСУ, Київської міської державної адміністрації, чиновників та державних ЗМІ — в топі її списку.  "Для ракетних загроз це правило також актуальне. Просто я їм більше довіряю", - відповідає Олена, вгадуючи моє наступне запитання. Фото: ППО ЗСУ   Офіційні Теlеgrаm-канали і далі одними з перших повідомляють про повітряну небезпеку. Зазвичай лаконічно, без жодних потенціно шкідливих деталей.   "Ракетна небезпека. Залишайтеся в укриттях", - пише голова Харківської обласної військової адміністрації Синєгубов (понад 102 тисячі підписників). Одночасно (і навіть на 2 хвилини швидше) один зі згаданих вище анонімних моніторингових каналів повідомив: "Увага! Запуск балістичної ракети з Бєлгорода по Харкову/області". Це дає зрозуміти, що ситуація неймовірно небезпечна. Цей тип ракет і досі є однією з найскладніших цілей для систем протиповітряної оборони. Фото: Ніколаєвський Ваньок Все ж анонімні джерела з Теlеgrаm неодноразово піддавалися критиці, в тому числі з боку Повітряних сил. Вони навіть попереджали про кримінальну відповідальність за адміністрування Теlеgrаm-каналів, "які надають ворогу інформацію про розташування української ППО та її слабкі місця". "Хто їх контролює, це надзвичайно важливе питання, воно зрештою станом на зараз потребує особливого контролю. Йдеться не про офіційні ТГ-канали керівників (місцевої влади –ред.), а ті, що інформують про рух ворожих ракет, "Шахедів" і т.д.", - заявляв в березні минулого року Юрій Ігнат, речник Повітряних сил Збройних сил України, в ефірі національного телемарафону. Втім канали працюють на свій страх і ризик, надаючи інформацію, збираючи гроші для військових, публікуючи новини і навіть оголошення про роботу. А цивільні активно стежать за ними, бо хочуть знати більше і якось планувати власне життя в умовах війни та постійної небезпеки. "Моя колега розповідала, що читає "Ванька", - каже Олена. "Якщо він пише, що літак злетить і через 2 години ракети будуть тут, вона ставить будильник, встає вночі, п'є каву і йде в укриття".  Канал "Николаевский ванек" - один з найпопулярніших каналів з понад 2 мільйонами підписників. Багато журналістів намагалися з'ясувати, хто його адмініструє. Часто це джерело інформації пов’язують з головою Миколаївської обласної військової адміністрації Віталієм Кімом. "Цей ексклюзив коштує дорого, тому я вам не скажу. За півціни я можу вам натякнути", - сказав Кім в інтерв'ю НВ, відповідаючи на запитання, хто такий Ваньок. Тим не менш, Повітряні сили вирішили нарешті вклинитися в цей процес і запустили власний Теlеgrаm-канал у червні 2023 року.  "У Повітряних силах ми теж, зрештою, будемо це робити, громадян це турбує, багато запитів було від ЗМІ", - сказав Ігнат. Він також зазначив, що вони не будуть деталізувати, куди саме летять ракети, лише вказуватимуть напрямок. Відстежуючи ракети онлайн На відміну від колеги Олени, мені не потрібно заводити будильник. Близько 5 ранку мене розбудили "Ваньок", "Ракетна небезпека", Повітряні Сили та ще з десяток каналів, на які я підписалася, перш ніж написати цю статтю. Сирена за моїм вікном, як не дивно, також верещить…  "Вночі я прокидаюся від вибухів і виходжу в коридор. Потім стежу за новинами в Теlеgrаm, щоб знати, коли можна знову лягати спати", - згадую ранкову розмову з Оленою і заздрю, що не маю таких міцних нервів. "Ви або збожеволієте і будете дуже втомлюватися, якщо реагуватимете на кожну тривогу, або пожертвуєте безпекою заради збереження здорового глузду. Правильного вибору немає, тому що обидва варіанти погані. Але, на жаль, це реальність. І іноді я навіть не чую попередження, бо так звикла до нього", - пояснює своє ставлення до тривог Олена.  Щодо мене, то я обираю бути божевільною і втомленою. Але я можу собі це дозволити, я живу у Львові. Київ страждає від нападів більше. Минулого року "шахеди" дійсно не давали спати мешканцям міста. Деякі мої знайомі навіть організовували собі "відсипальний" вік-енд десь на заході. Тим не менш, за оцінками експертів, "Кинжал" долітає до Львова трохи більше ніж за 5 хвилин. Але "аналоговнєт-ні" ракети росіяни часто бережуть для інших регіонів. Тому за два роки ми вже знаємо, що навіть після "запуску з пускових рубежів" в нас є щонайменше 40-60 хвилин.  Фото: Ракетна Небезпека Та й маршрут ракети може бути довшим, оскільки хитрі росіяни намагаються заплутати нашу протиповітряну оборону. Тому "повітряні цілі" кружляють над Україною, а потім раптово розвертаються і прямують, наприклад, до Києва. Іноді вони "припиняють своє існування" по дорозі.  За цей час можна закінчити не тільки прання, а й прибрати всю квартиру. Але чи є в цьому сенс, якщо зараз все ризикує згоріти до бісової матері? Тим часом у Києві лунають вибухи. Кличко пише, що працює протиповітряна оборона. Здається, це були "Калібри" з моря. Але вище згадані "тушки" теж запустили ракети, і вони наближаються: одна група в Рівненській області, інша - у Вінницькій.  "Наступного разу не буди мене, поки не оголосять, що ракети вже перетинають кордон Тернопільської області", - сказав мій чоловік після того, як кілька тижнів тому я "змусила" його бігти до підвалу трохи раніше. Тож я чекаю... Але цього разу ракети прилітають з півночі, з Волині. Я даю дитині жарознижувальне. "Ракетна Небезпека" (432 тис. підписників) дає нам 12 хвилин, щоб дістатися до укриття. Немає часу читати Телеграм День перед тим я домовлялася про інтерв'ю з Євгенією, яка працює графічним дизайнером в Одесі. Поки чекала на відповідь, отримала ще одне повідомлення від "Куди летить?": "Ракета Х-59 рухається в бік Одеси". "Можеш зателефонувати мені після 22:00?" - пише Євгенія. "Вибухи в Одесі. Ракета перестала існувати", - читаю наступне повідомлення в Телеграмі через дві хвилини.  Фото: Куди Летить Коли я розповідаю Жені про це повідомлення, вона схвильовано перебиває мене, наче ми раптом виявили, що у нас є спільний друг. "Та вона пролетіла прямо в мене над головою. Так свистіла, що я вилетіла з кімнати з ноутбуком, - ділиться враженнями Євгенія. "Більше того, я працювала з дівчиною онлайн, вона живе двома кварталами вище, і вона першою почула свист. Вона сказала: "Женя, щось літає, а потім і я почула". Насправді, мешкацні Одеси мають мінімум часу, щоб сховатися, навіть якщо їх попереджають про них заздалегідь. Тому все, що Євгенія може зробити, - це швидко схопити дитину і зачинитися в комірчині. Принаймні, завдяки кращій шумоізоляції дитина не злякається вибухів. "Коли над Одесою літають "шахеди", ми вже бачимо, який район під загрозою. Вони [Теlеgrаm-канали] пишуть "Аркадія", "Фонтанка", "Центр міста", - розповідає Женя. Іноді "мопеди" атакують місто та область по кілька днів поспіль.  "Любите "Зоряні війни"?" - чую на фоні голос чоловіка Євгенії. " Приїжджайте сюди, тут бахкає, як у кіно". За кілька годин після цієї розмови "імперія завдає удару у відповідь" вже десь в мене над головою. 12 хвилин до сховища - це ніщо, коли дискусія про те, чи варто хвору дитину тягнути в підвал вже виходить за межі "галицької інтелігентної". Однак тепер я знаю напевне, що слухати ракети під сходами першого поверху - сумнівний досвід. Тремтячими руками я вдягаю дитині капюшон і слицькими пальцями скролю повідомлення на своєму смартфоні. Ще одна група ракет кружляє десь в околицях. До біса. У мене ще є достатньо часу, щоб знайти вільний від людей куточок у сховищі. Усвідомлення загрози дає цивільному населенню відчуття "контролю над ситуацією" Харків, який розташований за 50 кілометрів від кордону і менш ніж за сто кілометрів від російського Бєлгорода, потерпає від різноманітних атак майже 24/7. Для завдавання ударів по східноукраїнському місту окупанти часто використовують С-300, які вони переобладнали на балістичні. За словами харків'ян, ці ракети, запущені з Бєлгорода, долітають до міста приблизно за 40-50 секунд.  "У нас є такий собі чорний регіональний харківський жарт: якщо звучить сирена, то ракета, напевно, вже прилетіла. Тобто, якщо попередження для України, а вона десь пролітає над областю і рухається далі, то це має сенс. Якщо ж ця ракета націлена на Харків, то зазвичай ніякої тривоги немає. Вони просто не встигають її активувати", - каже Ігор, 21-річний студент, який живе в Харкові. Якщо вірити даним Мапи повітряних тривог, то Харків перебував під загрозою близько 25% від всього лютого. Сумарно всіх тривог нарахували на 7 днів 11 годин.  Фото: Синєгубов Ігор розповідає, що коли він повернувся до Харкова в березні минулого року, то не впізнав його. Місто, яке завжди було сповнене молодими людьми зі своєрідною студентською атмосферою, стало відчутно порожнішим. Проте багато людей, незважаючи на постійні загрози, все ще живуть, працюють, творять і насолоджуються життям. "Людина не може весь час жити в стресі. Психіка каже: Все! Ми більше не вважаємо це стресом, ми більше не боїмося цього". Чи добре це? Звісно, що ні. Це досить страшно," - каже Ігор. "Для мене це як фоновий шум, який не несе інформації про небезпеку. Я все одно залишаюся в квартирі. Тому що навіть якщо я спущуся в бомбосховище, нічого не зміниться. Тому що вдома я у відносній безпеці, і в сховищі я у відносній безпеці". Втім чоловік відзначає, незважаючи на таку пристосованість, його знайомі, все одно хочуть знати, що відбувається в місті. "Люди дійсно стежать за Телеграм-каналами, відстежують злети і прильоти. Я не знаю, наскільки це допомагає убезпечити себе, для когось це просто цікавість, ілюзія контролю. Якщо я знаю, що він (літак) злітає, то я "обізнаний, а значить озброєний". Це дуже дивна ілюзія, але люди, здається, відчувають себе краще, слідкуючи за цими джерелам", - підсумовує Ігор. Страшний, але не страшний МіГ  "Ми сидимо за столиком, п'ємо фільтр-каву, починається сигнал повітряної тривоги, і ми ясно робимо те, що робить кожен із вас: заходимо в Теlеgrаm-канал, читаємо що там і продовжуємо сидіти там же, але на "більш сложном є*лє", де ти такий: "МіГ. МіГ. МіГ з дозаправкой. Все нормально", - розповідає у своєму виступі стендап-комік Василь Байдак, описуючи типову ситуацію для людини, яка живе в Україні. "Два авокадо тости ще, офіціанте! І дві фільтр-кави", - продовжує він зі сміхом на задньому плані. Багато хто з аудиторії Байдака впізнає себе.  Російський винищувач МіГ-31К - це така собі буденна історія. Носій крилатих ракет "Кинджал" (тих, що можуть за 5 хвилин долетіти до Львова) кілька разів на тиждень злітає десь у російському селі Саваслейка. Це може бути тренувальний політ. Можливо, літак передислоковують на інший аеродром. Але ніхто не знає напевно, чи озброєний він ракетами. Тому повітряна тривога оголошується по всій Україні і може тривати годину. А може і три, якщо МіГ супроводжує Іл-78, який дозаправляє його в небі. І здається, що МіГ і Теlеgrаm створені одне для одного . Тому що ми вже знаємо через соціальні мережі, що МіГи часто взлітають і не запускають ракети.  Фото: Ракетна Небезпека "Якщо я чую сирену вдень, я дивлюся "Повітряні Сили", щоб дізнатися, що літає. Якщо це МіГ, я нічого не роблю. Якщо це ракети чи балістика, то дивлюся уважніше", - розповідає Олена з Києва. А от ті, у кого нерви слабші (як у мене), перевіряють додаток на своїх гаджетах щоп’ять хвилин, щоб переконатися, що "Кинжали" таки не літають, поки вони запивають "фільтром" свої тости з авокадо.  Але, чесно кажучи, не все так просто. У разі повітряної тривоги всі повинні поводитися... так, ніби це повітряна тривога. Тобто, ховатися в укриття. Підприємства, які не працюють під землею, повинні припинити роботу. Тож велика ймовірність, що вас попросять вийти з кав'ярні. Говорячи про свій досвід, Олена згадує, що найбільшою проблемою, яку спричинив МіГ, є транспорт, оскільки вона живе на лівому (східному) березі Києва. "Метро там наземне, тому під час повітряної тривоги воно не працює, і мені доводиться брати таксі, щоб дістатися до роботи", - каже вона. Кожна тривога означає потенційні збитки, особливо для малого бізнесу.  "Кожен злет МіГ-31 — це мінус 20−30% від денного виторгу ресторану, - розповіла НВ у квітні минулого року Ольга Насонова, генеральна директорка компанії Ресторанний консалтинг. У той час з білоруських аеродромів у Мачуліщах і Барановичах регулярно злітали настирливі російські МіГи, які зводили з розуму мирне населення, змушене переривати роботу і чекати на закінчення тривоги. Чи було це задумано як диверсія, щоб завдати шкоди українській економіці? Можливо, колись ми дізнаємося. "Наприкінці 2022 року були зроблені попередні розрахунки можливих збитків, пов'язаних з повітряними нальотами. Тоді вважалося, що повітряна тривога триватиме 3-4 години, і цифра становила мінус 7,4 млрд грн (200 млн дол. США) ВВП", - сказав економіст Олег Пендзин під час телемарафону в листопаді 2023 року. З того часу багато чого змінилося. Магазини, салони краси та ресторани продовжують працювати і закриваються, коли є ймовірність запуску ракет чи дронів. Як вони дізнаються, чи загроза реальна, чи ні? У мене є теорія.  Дитячі садочки та школи втім досі пересиджують МіГ-и в бомбосховищі. В такі дні, коли забираю сина, то мало не кожен з трирічок дітей вважає за потрібне розповісти про свої враження і повідомити мені, що це був "МіГ" і як вони вже набридли. Дуже сумно усвідомлювати, що для дітей обставини воєнного часу стали нормою. Цього разу, після того, як у мого сина спала температура, він не спить, але не дуже реагує на те, що відбувається. Для нього це ситуація з тих буденніших. Я вважаю своїм батьківським обов'язком - тривожитися за нас обох.  Мабуть, мені пощастило, що я досі боюся ракет. Під звуки сирен, пожежних машин і карет швидкої, ми виходимо на вулицю. Цього разу вибухи пролунали за кілька кварталів від нас.  Неймовірно красиве небо. Чудовий погожий ранок. Просто ідеальний для авокадо-тостів. Втім, за інших обставин.

Про це він повідомив у етері телемарафону 27 лютого. "Вже 3 доби нема, він фактично кожен день літав у супроводі Іл-22. Зараз вже третю добу не спостерігається", - сказав Ігнат. Також він розповів, як обмежилась розвідка росіян без цього літака. "А-50 - це літак, який здійснює радіолокаційну розвідку території України доти, доки він може дотягнутися своїм радаром. Для А-50 - це Іл-76, літак з радаром зверху, який, власне, проводить цю розвідку, тобто сканує територію на глибину до 600 км, відповідно йому треба знаходитись в повітрі високо, щоб радар діставав на таку відстань", - повідомив речник. Розвідку було відкинуто після збиття першого А-50, тож тепер - ще далі. "Уже після першого збиття ДРЛВ А-50 було відтіснено роботу другого на більший напрямок, тобто він відтіснився подалі, але і там діставав, то тепер ще подалі, відповідно це зменшує можливості цього радара дивитися далі і надавати ворогу вкрай цінну інформацію про повітряну обстановку в Україні", - пояснив Ігнат.   Ввечері п'ятниці, 23 лютого, Сили оборони України знищили російський літак А-50У. У Росії натомість заявили про падіння літального апарату, унаслідок якого загорівся очерет. 24 лютого українська розвідка підтвердила, що весь екіпаж збитого 23 лютого літака далекого радіолокаційного виявлення А-50 загинув. 27 лютого повідомлялось, що британська розвідка вважає, що знищення другого російського літака далекого радіолокаційного стеження А-50У демонструє, що Росія нездатна захистити свої повітряні засоби.

За словами Світана, збиття А-50 – можливо, разом із Іл-22 – є великою втратою для росіян.