Search trend "Портников"

Невдалий крок Китаю може запустити ланцюгову реакцію, наслідки якої буде складно передбачити.

Київ продовжує дипломатичні ініціативи, щоб продемонструвати міжнародній спільноті готовність до миру та посилити тиск на Кремль.

Український журналіст і політичний оглядач Віталій Портников звернув увагу на суперечність у ставленні Володимира Путіна до Віктора Медведчука. За його словами, російський диктатор свого часу сприймав Медведчука як українського політика, який, попри проросійські погляди, визнавав існування незалежної України.Віталій Портников в інтерв’ю Євгену Кисельову заявив, що для Путіна принциповим є не стільки мовне чи політичне позиціонування українських діячів, скільки саме визнання права України на окреме існування."Умовно кажучи, російськомовний Арестович може викликати таке ж роздратування, як україномовний Портников, тому що, при всіх своїх спробах приєднатися до "руского міра", він не відмовляв Україні в праві на існування", - сказав оглядач.За словами Портникова, у період своєї політичної діяльності в Україні Медведчук виступав за збереження української держави, оскільки саме в її політичній системі прагнув отримувати вплив і посади. "Для Путіна це було блюзнірством, бо він вважав, що Медведчук, якщо є його другом, має розуміти, що Україна - це "вигадка" австрійського Генштабу", - вказує Портников.Журналіст зазначив, що після обміну та повернення до Росії Медведчук почав публікувати матеріали, у яких заперечує існування української держави та українського народу. Саме цю зміну позиції Портников вважає показовою. На його думку, вона демонструє, наскільки відрізняються уявлення Кремля про "проросійського" українського політика від вимог російської ідеології, яка заперечує окрему українську політичну та національну ідентичність.Раніше портал "Кометнарі" повідомляв, що Портников назвав зустріч, після якої Путін вирішив напасти на Україну.

Російський диктатор Володимир Путін учетверте від початку повномасштабної війни розширив штат центрального апарату Федеральної служби охорони (ФСО). Саме ця структура відповідає за безпеку очільника Кремля та інших високопосадовців РФ.Відповідний указ про розширення ФСО Путін підписав 31 серпня. Документ оприлюднили на російському офіційному порталі правових актів того ж дня. Згідно з рішенням, штат центрального апарату ФСО збільшиться на 27 осіб - з 785 до 812 працівників. Йдеться про військовослужбовців і федеральних державних цивільних службовців.До початку повномасштабного вторгнення чисельність центрального апарату ФСО протягом приблизно 12 років залишалася незмінною. Після початку повномасштабної війни РФ проти України ситуація змінилася. Путін уже чотири рази ухвалював рішення про збільшення чисельності структури, яка забезпечує його особисту безпеку. ФСО також охороняє членів родини російського диктатора, прем'єр-міністра та інших осіб, визначених російським законодавством.ФСО є однією з ключових силових структур Росії. Крім охорони перших осіб держави, служба відповідає за захист важливих державних об'єктів, спеціальний зв'язок та низку завдань у сфері безпеки, зокрема охорону маєтків Путіна.Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що Зеленський відповів на заяву Путіна про "кінець війни" та розкрив його реальні плани.Також "Коментарі" писали, що Портников висміяв дивну історію Путіна про косаток і ведмедя. За його словами, очільник Кремля "погано вчився в школі".

Таку думку в етері Еспресо висловив журналіст Віталій Портников.Журналіст Віталій Портников вважає, що нинішній переговорний процес між Україною та Росією фактично не наближає сторони до завершення війни. За його словами, Київ продовжує пропонувати мирні рішення передусім для того, щоб показати світові, хто насправді відмовляється від миру."Наші мирні пропозиції — це насправді звичайне продовження війни іншими засобами", — сказав Портников.Він зазначив, що російська сторона не демонструє реальної зацікавленості у змістовних переговорах. На думку журналіста, попередні контакти використовувалися Москвою переважно для затягування часу. Водночас Україна, за словами Портникова, змушена постійно виступати з мирними ініціативами з дипломатичних міркувань."Ми хочемо миру, Путін не хоче миру. Ось наш план - Путін не приймає план -  дайте нам більше зброї, щоб примусити Путіна до миру", — пояснив він логіку української дипломатії.Портников вважає, що Росія може погодитися не на встановлення миру, а лише на переговори про нього після виснаження її демографічних, фінансових та промислових ресурсів."У російського керівництва з'явиться бажання не встановити мир. Ні, забудьте про це, а поговорити про мир", — наголосив журналіст.За його оцінкою, до цього моменту війна може тривати без чіткої перспективи завершення, а навіть її поступове згасання не гарантуватиме остаточного миру. Нагадаємо, радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк раніше розповідав, які конкретні мирні пропозиції Україна вже передавала Росії: припинення ударів у повітрі та по енергетиці, "заморозку" бойових дій по лінії фронту як основу для подальших переговорів, а також ідею ширшого повітряного перемир'я, яку Київ узгоджував зі США.В ISW також пояснювали, чому Кремль системно відкидає будь-які подібні ініціативи: для Путіна реальне припинення вогню означало б відмову від початкових воєнних цілей Росії, тому Москва свідомо тримає перемовний процес у невизначеності, уникаючи конкретики.

Кремль орієнтується не на переговори із Заходом, а на американський виборчий цикл і оцінюватиме, наскільки новий президент США завадить Росії продовжувати війну

Таку думку в етері Еспресо висловив журналіст Віталій Портников.Російський диктатор Володимир Путін, ймовірно, розраховує продовжувати війну проти України, на думку Віталія Портникова, щонайменше до президентських виборів у США восени 2028 року. Після цього він оцінюватиме політику нового американського лідера і вирішуватиме, чи завершувати війну, чи продовжувати її.За його словами, стратегія Кремля від початку повномасштабного вторгнення залишається незмінною — домогтися капітуляції України військовим шляхом."Я думаю, що Путін робить те саме, що він робить з 2022 року. Він намагається силою примусити Україну до капітуляції. Захід його абсолютно не цікавить. Перемовини його абсолютно не цікавлять", — зазначив Портников.Журналіст вважає, що головним орієнтиром для Кремля є політичні зміни у США. Путін, за його словами, хоче дочекатися виборів 2028 року, щоб зрозуміти, чи матиме Білий дім намір активно підтримувати Україну."Йому потрібно дотягти цю ситуацію до листопада 2028 року, подивитися, хто буде переможцем виборів і вирішувати, чи варто йому завершувати війну з Україною, чи варто її продовжувати", — пояснив Портников.Водночас першим важливим сигналом для Кремля може стати осінь 2027 року. Тоді, на думку журналіста, Путін оцінюватиме результати виборів до конгресу США та те, наскільки ефективно адміністрація Дональда Трампа взаємодіятиме з конгресом.Наступний ключовий момент — президентські вибори у США у 2028 році. Якщо новий глава Білого дому буде активно підтримувати Україну, Путін може розглядати завершення війни як можливість для Трампа представити це як власний зовнішньополітичний успіх."Якщо новий президент Сполучених Штатів готовий бути активним прихильником України, він може подарувати Дональду Трампу, умовно кажучи, на пенсію замість пенсійного страхування закінчення війни, щоб Трамп виглядав великим миролюбцем", — припустив Портников.Якщо ж наступним президентом США стане політик, близький до Трампа за поглядами, Кремль може вирішити, що продовження війни залишається вигідним."Якщо він побачить, що наступним президентом буде трампіст, він може думати, що треба війну продовжити — принаймні до закінчення повноважень цього трампізму. Орієнтуватися потрібно спочатку на осінь 2027 року — Путін буде дивитися, як складатимуться стосунки Трампа з конгресом, а потім на осінь 2028 року — як буде розвиватися ситуація з новим американським президентом. Оце його, в принципі, наміри", — підсумував Портников.  Нещодавно у Bloomberg оглядач Макс Гастінгс писав, що диктатор Володимир Путін більше не сподівається здобути перемогу над Україною на полі бою — натомість він робить головну ставку на витривалість, розраховуючи, що росіяни витримають тягар затяжного протистояння довше, ніж українці.

Журналіст розклав по поличках дивну заяву Путіна

Якщо Пекін вирішить скористатися послабленням Сполучених Штатів і одночасно підтримати загострення кількох глобальних конфліктів, світ може увійти в період масштабної нестабільності.

Про це в ефірі Еспресо розповів журналіст Віталій Портников у програмі “Чорна скринька”. За його словами, ефективна держава має самостійно виконувати свої ключові функції та відповідально розпоряджатися податками громадян. Водночас, наголошує журналіст, демократична держава неможлива без відповідальних громадян і виборців. Тобто тих, хто дотримується законів, сплачує податки та діє за спільними правилами. Саме тут і виникає суперечність в українському суспільстві: люди хочуть, щоб держава працювала ефективно, але самі намагаються обходити її правила – за допомогою грошей, звʼязків чи знайомств. “І Україна в такій, я б сказав, сірій зоні. Українці згадують про ефективність держави тільки тоді, коли вона їм потрібна. В усіх інших ситуаціях їм швидше потрібна неефективна держава”, – Віталій Портников. Практику “порішать” журналіст назвав проявом горизонтальної корупції“Звідси відоме це українське дієслово “порішать”. Цього бажає величезна кількість людей, які заразом говорять про ефективність держави. Тобто держава ефективна до того моменту, допоки вона нам не заважає, а коли вона нам починає заважати, ми думаємо, що можна дати їй хабаря”, – говорить він.Це демонструє вибіркове ставлення громадян до державних інституцій – люди очікують щось від країни, але самі обходять незручні правила. Тому, на його думку, суспільство не може вимагати, допоки саме не готове дотримуватися натомість.Ефективність не дорівнює демократія Водночас ефективність не варто ототожнювати з демократією чи верховенством права. Він навів приклад Китай, де державні інституції можуть працювати добре, але сама держава не обовʼязково діє в інтересах громадян. “Ефективна держава може бути авторитарною і тоталітарною. Китайська Народна Республіка – це ж ефективна держава. Але ця держава існує не для потреб громадян Китайської Народної Республіки, а для забезпечення влади Комуністичної партії”, – зазначив Портников.Завдання на пʼять зірочокВ українських умовах ефективність має поєднуватися з демократією, верховенством права та відсутністю корупції. Бо ефективна, але неправова країна – це диктатура. А ефективна держава, де питання вирішуються за хабар, – корумпована. Портников каже, що це складне завдання, бо потребує відповідальності як від держави, так і від громадян. “Як зробити, щоб держава була ефективною, некорумпованою, демократичною? Це ось така задача на пʼять зірочок, яку ставлять, коли згадують досвід північних країн Європи”, – сказав журналіст. Тому, на думку Портникова, результат залежить від зусиль двох сторін: їхньої готовності дотримуватися правил і закону, вміння брати відповідальність та бажання долучатися до спільного формування державних інституцій. Саме взаємодія, на його думку, може сформувати сильну країну. Детальніше у програмі “Чорна скринька” 

Таку думку в етері Еспресо висловив журналіст Віталій Портников.Як зазначив Віталій Портников, Дональд Трамп уже переконався, що Сполучені Штати не можуть диктувати Китаю умови силою, оскільки американська економіка критично залежить від китайських поставок. Водночас журналіст вважає, що головне питання зараз полягає не стільки у переговорах Трампа із Сі, скільки в тому, як сам китайський лідер скористається ситуацією.Портников наголосив, що Росія та США вже продемонстрували обмеженість військової сили як інструменту досягнення глобальних цілей."Я взагалі вважаю, що головною перевагою наддержави є погрози, а не застосування сили. Шляхом погроз наддержава може добитися набагато більшого, ніж самим застосуванням сили", — сказав пан Віталій.На його думку, тепер аналогічний вибір стоїть перед Сі Цзіньпіном. Китай має значний ядерний потенціал і є другою економічною силою світу, тому Пекін може спокуситися ідеєю скористатися одночасним ослабленням США."Сі Цзіньпін може подумати про спокусу такого розвитку подій, тому що якщо йому все вдасться, у світі буде тільки одна сила — і це буде Китай, Комуністичний Китай", — заявив журналіст.Портников припустив сценарій, за якого одночасно виникають три великі конфлікти: у Європі, де Росія продовжує протистояння із Заходом, на Корейському півострові та навколо Тайваню. У такому разі, за його оцінкою, США можуть не мати достатньо ресурсів для одночасного реагування.Водночас журналіст наголосив, що Китай так само може переоцінити власні сили. Якщо Пекін зазнає невдачі на Тайвані, а Росія та Північна Корея не досягнуть своїх цілей, світ може опинитися без держави, здатної нав'язати власні правила силою."Немає жодної великої країни, яка здатна нав'язати свою волю силою, і немає ніякого порядку. Починається час вічної війни. Всіх з усіма. Більше нема кому бути арбітром", — зазначив Портников.На його думку, саме тому рішення Сі Цзіньпіна може стати одним із визначальних для майбутнього міжнародної системи."Якщо Китай не піддасться цим спокусам, то у нас є ще шанси, що Сполучені Штати і Росія десь у якийсь момент знайдуть якусь модель співіснування за рахунок відмови Росії від частини імперських амбіцій. Якщо Китай зараз буде реально активно втручатися у конфлікт — це кінець цієї цивілізації, яку ми знали", — підсумував журналіст. Наступна офіційна зустріч президента США Дональда Трампа та лідера КНР Сі Цзіньпіна запланована на 24 вересня 2026 року у Вашингтоні. 

Таку думку в етері Еспресо висловив журналіст Віталій Портников.Про справжню мету неанонсованого візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, на думку Віталія Портникова, можна лише будувати версії. Також журналіст закликав не переносити автоматично логіку адміністрації Джо Байдена на команду Дональда Трампа. Портников нагадав, що попередній директор ЦРУ Вільям Бернс відвідував Москву перед початком повномасштабного вторгнення РФ, коли США вже знали про підготовку Росії до нападу на Україну. Однак нинішній візит зовсім не обов'язково має аналогічну причину."Якщо ми вважаємо, що Трамп діє рівно так, як Байден, то ж бачимо, що Трамп у переважній більшості політичних питань діє протилежним чином", — зазначив журналіст.Він не виключає, що Реткліфф міг обговорювати з російською стороною питання, які безпосередньо відповідають політичним інтересам Трампа напередодні виборів до Конгресу восени 2026 року.Перший можливий напрям — ціни на пальне. За словами Портникова, Вашингтону важливо покращити економічні показники перед виборами, зокрема на тлі високих цін на бензин та невизначеності навколо війни з Іраном."Для цього потрібно відкрити Ормузьку протоку. Я не виключаю, що директор Центрального розвідувального управління міг обговорювати з росіянами моменти, як вони можуть цьому посприяти", — припустив він.Другим питанням могли стати американські громадяни, яких утримують за кордоном. Портников вважає, що їхнє звільнення стало б для Трампа помітним політичним успіхом.Ще один можливий меседж — прохання до Путіна не вдаватися до масштабної ескалації до американських виборів."Якщо Трамп знає, що Путін готовий до якихось радикальних дій, просити його ці дії не робити до виборів, не погрожувати, а говорити Путіну: "Послухайте, якщо я програю вибори, вам буде гірше, ніж якщо я їх виграю. Тож не заважайте мені виграти", — зазначив журналіст.Портников наголосив, що це лише можливі сценарії, адже реальний порядок денний зустрічі невідомий."Ми можемо тільки створювати якісь версії щодо поїздки директора ЦРУ до російської столиці, і обов'язково помилимося", — підсумував він. Візит директора ЦРУ США Реткліффа до Москви: що відомоУ вівторок, 25 серпня, у московському аеропорту "Внуково" приземлився транспортний літак ВПС США Boeing C-17 Globemaster III, який летів з військової бази Ендрюс під Вашингтоном через Ригу. За даними джерел CBS News, саме цим бортом до Москви прилетів директор ЦРУ Джон Реткліфф для зустрічей у російській столиці — жодна зі сторін офіційно особу посадовця чи мету його візиту не підтвердила, в ЦРУ від коментарів відмовилися, а речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що жодних зустрічей із представниками адміністрації США цього тижня не планувалося. Того ж вечора борт вилетів з Москви в бік кордону з Латвією.За даними Axios, ще напередодні поїздки Реткліффа США повідомили Україну про візит високопоставленої делегації до Москви й попросили призупинити удари до її від'їзду.Президент США Дональд Трамп назвав візит "напіврутинним" і заявив, що директор ЦРУ — "фантастичний хлопець", який приїздив не з тих причин, про які запитували журналісти, — зокрема спростувавши версії про перевірку рішучості НАТО чи попередження щодо можливого удару по Британії. За словами Трампа, візит може принести "певні результати", адже Вашингтон продовжує працювати над завершенням війни в Україні.Водночас президент Литви Гітанас Науседа заявив, що країна була заздалегідь поінформована про несподіваний візит директора ЦРУ США Джона Реткліффа до Москви.

Журналіст висміяв спроби російського диктатора виправдати війну абсурдними зоологічними метафорами та констатував, що очільник Кремля відверто погано вчився у школі.

Таку думку в етері Еспресо висловив журналіст Віталій Портников.Зима 2026–2027 років може бути складною для України, однак її головна відмінність, на думку Віталія Портникова,  від попередніх воєнних зим полягає в тому, що тепер Україна здатна завдавати ударів по об'єктах на території Росії. За його словами, українці вже переживали надзвичайно складні зими з масштабними блекаутами, тому нинішню ситуацію не варто автоматично називати найважчою."Зима дійсно буде складною. Але я вам скажу, чим реально відрізняється зима 2026–2027 років від попередніх зим. Під час попередніх зим Росія безпосередньо била по Україні без всякої відповіді з нашого боку. А те, що зараз відбувається, — це вже, можна сказати, обопільна історія. І це найважливіша зміна", — зазначив Портников.Він наголосив, що Україна тепер може знищувати інфраструктурні об'єкти на території РФ, що, на його думку, суттєво змінює характер війни."Все інше — це те, що вже було і ще може бути. А те, що ми наближаємося до певної фіналізації подій, пов'язано з тим, що ми можемо знищувати інфраструктурні об'єкти на території самої Російської Федерації. І, до речі, тому Путін так біситься", — сказав журналіст.Портников вважає, що російський президент не очікував такого розвитку подій і тому намагається посилювати удари по Україні, демонструючи здатність продовжувати війну попри проблеми власної економіки."Це війна на знищення, але на обопільне знищення. Зараз не тільки Росія може знищувати Україну, але й Україна може знищувати Росію. І це головне, що змінює ситуацію на найближчий період російсько-української війни", — підсумував Портников.Журналіст додав, без можливості відповідати ударами по російській території РФ могла б і надалі використовувати всі доступні ресурси для поступового знищення України. Тепер, наголосив журналіст, ситуація принципово інша: Росія також змушена враховувати ризики для власної інфраструктури та економіки. ГУР: Системні та точні удари Сил оборони України по російській нафтопереробній мережі призвели до суттєвого скорочення виробництва авіаційного гасу в Росії 

Це прокоментував в етері Еспресо журналіст Віталій Портников.Віталій Портников дав коментар щодо нещодавніх слів російського диктатора Володимир Путіна, як пояснювати російським дітям війну в Україні на прикладі "харчового ланцюга" - косаток, які нібито їдять ведмедів. Журналіст зазначив, що Путін використовує образ "великого ведмедя", якого можуть перемогти лише ті, хто об'єднається проти нього."Це ж зрозумілий образ, що "ми (Росія) — такий великий ведмідь, якого не можна перемогти, бо він ого-го-го". А чого ведмідь лізе і на всіх кидається? Тому що "зграя косаток" на "ведмедя" нападе — це європейські країни. І вони його можуть загризти. Група країн Європи разом з Україною можуть загризти "нашого великого ведмедя". І "ми маємо пояснити нашим дітям: треба воювати, воювати й воювати, щоб вас не загризли, тому що  "косатки, коли їх багато, можуть з'їсти ведмедя", — журналіст прокоментував висловлювання російського диктатора.Водночас Портников зауважив, що саме порівняння Путіна не відповідає реальності."Те, що косатки не їдять ведмедів, то ви ж розумієте, що Путін не дуже добре вчився в школі. Ми це знаємо зі спогадів його вчительки. Є мемуари цієї  вчительки, яка розповідає, яким він був учнем, — він був поганим учнем. Він нічого з біології чи зоології не знає. І він собі вигадав якийсь образ, який йому здається красивим", — зазначив Портников.На його думку, російський диктатор міг би знайти інший приклад із тваринного світу, але й тоді виникла б проблема з реальністю."Яка така група тварин — ми ж із вами вчилися в школі — може напасти на ведмедя і з'їсти його? Хто це такі? Зайці? Вовки? Ведмідь ходить по лісу, і немає якоїсь зграї, яка на нього може напасти і його з'їсти. Тому цей ведмідь собі все вигадує. Це дійсно галюцинація. Або він так виправдовується, коли на когось нападає", - пояснив Портников.На завершення журналіст навів іронічний приклад, пояснюючи логіку такого мислення: "От, я напав на цього зайця, а якби було 50 зайців, то вони мене б з'їли? І ти можеш скільки завгодно розповідати, що зайці їдять моркву, але якщо Путін погано вчився в школі, то може теж не знати, що зайці — не хижаки. Звідки йому знати, він же — "ведмідь". 29 серпня російський диктатор Володимир Путін порівняв напад косаток на білих ведмедів із законами світу та заявив, що на цьому прикладі школярі мають зрозуміти, "чому Росія проводить СВО".

Премію імені Василя Стуса цьогоріч вручать 9 вересня о 18:30 у Києві. Церемонію транслюватимуть онлайн на сторінках Українського ПЕН, Києво-Могилянської Бізнес-Школи та телеканалу "Еспресо", а також на YouTube-каналах ПЕН і "Еспресо".
Про це повідомив PEN Ukraine.
Організаторами премії є Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво "Дух і Літера". Подія відбудеться за підтримки Фундації Множина.
Цьогорічну церемонію вестимуть літературознавиця та культурна менеджерка Валентина Сотникова і ведучий Радіо Культура, скрипаль капели "ДваТри" Захар Давиденко. Артдиректором премії став режисер і оператор Дмитро Стогнієнко.
За що вручають премію
Премію імені Василя Стуса щороку присуджують літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам та громадським діячам за внесок в українську культуру і стійкість громадянської позиції.
Торік лауреатом премії став дослідник історії Центральної та Східної Європи Тімоті Снайдер.
Кандидатів на премію цього року висувало журі, до складу якого увійшли філософ і письменник Володимир Єрмоленко, дослідниця Оля Гнатюк, есеїст і перекладач Юрко Прохасько, декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи Олександр Саврук, літературознавиця Елеонора Соловей, головний редактор видавництва "Дух і Літера" Леонід Фінберг, директорка Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук, літературознавиця Тамара Гундорова та журналістка Мирослава Барчук.
Лауреат або лауреатка отримає грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном і скульптором Станіславом Кадочниковим.
Історія премії
Премія імені Василя Стуса є однією з найдавніших українських премій у сфері культури. Її заснувала 1989 року Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком.
Від 2016 року премію продовжили вручати Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво "Дух і Літера".
За час існування премії її лауреатами стали понад 70 українських та іноземних діячів. Серед них – Опанас Заливаха, Михайлина Коцюбинська, Мирослав Маринович, Володимир В'ятрович, Марія Бурмака, Святослав Вакарчук, Сергій Жадан, Борис Ґудзяк, Ахтем Сеітаблаєв, Віталій Портников та інші.
Цьогоріч премію вручатимуть вже 37-й раз.
Головний інформаційний партнер: телеканал "Еспресо".
Організаційні партнери: Stakhovsky Wines, флористично-декораторська компанія LoraShen, кінотеатр "Жовтень", Catering by "Сільпо", PosterBureau.  
Інформаційні партнери: "5 канал", "Читомо", "Радіо Культура", "Суспільне Культура".
Раніше повідомлялося, премією імені Василя Стуса відзначили режисера-документаліста Сергія Буковського. Лауреат премії імені Василя Стуса отримав грошову винагороду та статуетку, яку розробив дизайнер Дмитро Покрасьон та скульптором Станіслав Кадочников.
Нагадаємо, у 2024 році директорка Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук стала лавреаткою Премії імені Василя Стуса. Нагороду вручають уже 35 років поспіль. Церемонію провели у Києві. Премія Стуса –  одна із найстаріших та авторитерніших відзнак у галузі культури.      
Читайте також: у Києві відкрили міжнародний фестиваль високого мистецтва "Букет Київ Стейдж".
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
 

Від очільника Офісу  президента ми почули, наприклад, що в учасників обговорення не викликає жодних сумнівів фігура льотчика Івана Кожедуба. Що ж, в мене немає жодних сумнівів, що радянський маршал Кожедуб — великий льотчик. Але саме радянський льотчик, хоч і українець за походженням. Похований він у Москві, так що ніякого перепоховання, звичайно ж, ніколи не буде. Не знайдеться родич маршала, який колись погодиться, щоб його дідусь лежав поруч з Коновальцем. Та й російський уряд ніколи не віддасть цей прах. Так що мова йде про чергове символічне рішення.Але і символіка повинна мати свій сенс. Роль Кожедуба  у Другій світовій війні беззаперечна. Як і беззаперечною є його роль у війні в Кореї, де він командував радянськими льотчиками. Дуже вдало командував, тільки от ці льотчики збивали вже не німців, а американців. І ці американці залишалися головними ворогами маршала до самого його смертного часу. Він навіть вигадав, що збивав американські літаки під час Другої світової війни, бо вони, мовляв, атакували його як німецького льотчика.Читайте також: Про Пантеон і тих, кого там слід увічнитиНа відміну від учасників дискусії щодо Пантеону я з Іваном Кожедубом був знайомий, для мене це не міфічний персонаж з портретів. Я висвітлював його виступ на з’їзді народних депутатів Радянського Союзу, з трибуни якого маршал закликав боротися проти будь-яких змін і перейти у наступ на "контрреволюцію". І так, він був справжнім сталіністом, впевненим і  ідейним противником будь-яких спроб домогтися українського — як і будь-якого суверенітету. Радянський маршал помер за кілька днів до проголошення незалежності України, але можете навіть не сумніватися,  що для нього це стало б справжньою катастрофою. Так що Кирило Буданов, звичайно, може говорити про консенсус членів комісії щодо постаті Кожедуба, але він має знати досить просту річ: якби він зустрівся зі справжнім Кожедубом, той його просто розстріляв би. Власноруч. І те, що він почув би від маршала у свою останню мить було б квіточками у порівнянні з тим, що говорить про Україну Путін.ДжерелоПро автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. ШевченкаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів 

Досі і президент Росії Володимир Путін, й інші російські високопосадовці та представники зовнішньополітичного відомства Російської Федерації постійно заперечували, що удари Росії по українських містах спрямовані на залякування мирного населення. Вони стверджували, що ці удари завдаються виключно по об'єктах військово-промислового комплексу України, а також інфраструктурних об'єктах країни, які використовуються для потреб української армії.Толстой першим здав усіх. Він сказав те, що всі й так у Москві чудово розуміють, але бояться — принаймні до сьогоднішнього дня — визнати. Удари російської армії по території України спрямовані насамперед на залякування і деморалізацію мирного населення, на провокування виступів проти української влади із закликами до капітуляції України на будь-яких умовах, які будуть висунуті Російською Федерацією.При цьому Пйотр Толстой відкинув ідею про те, що є хоч якісь громадяни України, які підтримують російського агресора, зазначивши, що на території, яку бомбить армія Російської Федерації, немає невинуватих. Підходячи з суворими мірками, заступник голови Державної думи Російської Федерації відкрито зізнався у воєнних злочинах власної нікчемної країни та закликав до продовження цих воєнних злочинів. У дусі гітлерівського підходу до війни Толстой закликає стріляти по жінках і дітях, вважаючи, що і вони винні в українському опорі окупації.Так, це певною мірою підтверджує тезу, яка була висунута президентом Росії Владіміром Путіним ще до початку великої війни з Україною, коли глава Російської держави стверджував, що у разі вступу російської армії на територію України попереду російських солдатів стануть українські жінки та діти. Але тоді хоча б російське зовнішньополітичне відомство пояснювало ці людожерські заяви Путіна виключно тим, що самі громадяни України будуть із квітами зустрічати російських солдатів і йти попереду їхніх загарбницьких колон. Зараз же жодних ілюзій у російських керівників більше немає. Вони чудово розуміють, що ніхто в Україні не збирається зустрічати їх із квітами. Вони хочуть знищити та залякати мирне населення. Вони хочуть змусити українців погодитися з тим, що жодного іншого вибору, окрім як беззастережна капітуляція перед Росією та очищення своєї території для так званих переможців, не існує.Читайте також: Чим відрізнятиметься ймовірна війна Росії проти НАТО від вторгнення в УкраїнуІ цілком логічно, що першим із цією тезою виступив саме Пйотр Толстой. Не тому, що зараз заступник голови Державної думи Російської Федерації та невдаха-журналіст є лідером виборчого списку партії "Єдіная Россія» і має старатися, щоб довести свою потрібність господарям. А ще й тому, що для того, аби відкрито говорити про воєнні злочини та закликати до них, потрібно бути відвертим циніком. А у Пйотра Толстого з цинізмом усе гаразд. Оскільки я вчився з ним і потім неодноразово перетинався в робочих поїздках, рівень презирства прямого нащадка графа Льва Ніколаєвіча Толстого до російського народу та власної країни я добре уявляю.Тому що це презирство тоді, коли Пйотр Толстой з його рідною французькою мовою працював для інформаційного агентства Франс Прес, ніколи особливо й не приховувалося. Завжди було чітке відчуття того, що граф є представником справжньої російської еліти, а все навколо — напівписьменне бидло, яке потрібно використовувати у своїх інтересах. Втім, про ці настрої своєї власної родини — навіть, можливо, її ще не народжених членів, — досить добре розповів сам Лєв Ніколаєвич Толстой. Я повторюватися не буду і конкурувати з ним у цій оцінці сімейних настроїв теж не буду. Підкреслю лише, що ці настрої знайшли своє блискуче підтвердження вже у XXI столітті.Може виникнути питання: а навіщо, власне, чекістам Пйотр Толстой, якщо вони, звісно, добре обізнані про те, що он думає про них насправді? Яке ставлення до Путіна, Володіна та всієї цієї гоп-компанії із самих низів суспільства у нащадка великого письменника та дворянина? Але мені здається, що тут теж усе абсолютно очевидно. Якщо ти є вихідцем із запльованого петербурзького під'їзду, то, зрозуміло, тобі приносить особливе задоволення, коли цілий граф чистить тобі чоботи — до того ж класично, язиком. І, зрозуміло, такого графа ти завжди триматимеш для послуг, як Сталін тримав у послуг іншого "червоного графа" — Алєксєя Ніколаєвича Толстого.Читайте також: Кремль дзеркально повторює риторику останніх років СРСРТому, коли ти почуваєшся графом на службі у бидла і мусиш доводити цьому бидлу, що ти намагаєшся заслужити його довіру, ти перший розповідаєш про воєнні злочини своїх господарів-кураторів, про те, що у них на умі, голосно, впевнений, що такого роду заяви не будуть ніким засуджуватися, а навпаки — дадуть тобі додаткові очки в російському чиновницькому табелі про ранги. Якщо ти робиш свій моральний вибір, підтримуючи зло, ти обов'язково рано чи пізно починаєш говорити про необхідність убивств жінок і дітей, стверджувати, що в житловому будинку, який бомбила твоя бандитська армія, немає невинуватих, і пояснювати будь-який геноцид національними інтересами російської держави та російського народу.Тому вибір Пйотра Толстого на роль людини, яка нарешті публічно озвучила від імені російської влади її злочинні наміри, — це аж ніяк не випадковість. Це закономірність цинізму, яка тепер зведена у ранг кар'єрної конкуренції. І таких "чесних" воєнних злочинців, які з екранів закликають убивати, ґвалтувати та грабувати, в російській політиці, звісно, буде все більше і більше в міру розростання російського агресивного потенціалу та збільшення території воєн, які веде Російська Федерація.ДжерелоПро автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. ШевченкаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів 

Вестимуть церемонію літературознавиця, культурна менеджерка і ведуча подкасту "Деколонізаторки" від Суспільне Культура Валентина Сотникова та ведучий Радіо Культура, скрипаль капели "ДваТри", засновник фестивалю "РУХ" Захар Давиденко.Артдиректором премії став режисер і оператор Дмитро Стогнієнко.Премію імені Василя Стуса щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам, громадським діячам за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції. Торік лауреатом став дослідник історії Центральної та Східної Європи Тімоті Снайдер.Кандидатів на здобуття Премії цього року висувало журі у такому складі: Володимир Єрмоленко – голова журі, філософ, журналіст, письменник, президент Українського ПЕН; Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету; Юрко Прохасько – есеїст, перекладач; Олександр Саврук – декан Києво-Могилянської Бізнес Школи; Елеонора Соловей – літературознавиця; Леонід Фінберг – головний редактор видавництва "Дух і Літера"; Тетяна Пилипчук – директорка Харківського літературного музею, лауреатка Премії імені Василя Стуса 2024 року; Тамара Гундорова – літературознавиця, культурологиня; Мирослава Барчук – журналістка, телеведуча.Лауреат Премії імені Василя Стуса отримає грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим.Премія імені Василя Стуса – одна з найдавніших українських премій у царині культури. 1989-го року її заснувала Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком. Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво "Дух і Літера" продовжили цю ініціативу.З часу заснування Премії її отримали понад 70 українських та іноземних діячів, зокрема Опанас Заливаха, Михайлина Коцюбинська, Василь Овсієнко, Іван Світличний, Мирослав Маринович, Євген Захаров, Володимир В’ятрович, Марія Бурмака, Сашко Положинський, Святослав Вакарчук, Тарас Компаніченко, Сестри Тельнюк, Олександра Коваль, Сергій Жадан, Борис Ґудзяк, Влад Троїцький, Ахтем Сеітаблаєв, Тарас Возняк, Віталій Портников, Тетяна Пилипчук. Цьогоріч премія втручатиметься тридцять сьомий раз.Організатори Премії імені Василя Стуса: Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво "Дух і Літера".Подія відбувається за підтримки Фундації Множина."Еспресо" - головний інформаційний партнер.  

Російський диктатор Володимир Путін не планує зупинятися у війні проти України та може прагнути розширення конфлікту за межі української території. Таку оцінку висловив український журналіст і політичний оглядач Віталій Портников.Віталій Портников вважає, що ризик подальшої ескалації в Європі міг стати однією з причин візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. Оглядач припускає, що Дональд Трамп міг доручити керівнику розвідки переконати Кремль не робити нових кроків, які здатні розширити географію війни. Портников наголосив, що точний зміст переговорів Реткліффа в Москві наразі невідомий. Водночас відсутність публічної зустрічі з Путіним не обов'язково означає, що між ними не було контакту."Директор ЦРУ міг провести таку саму телефонну розмову з російським президентом, яку проводив його попередник Бернс. Цього могло бути достатньо для виконання місії, яка була пов'язана з дорученням Трампа", - припустив журналіст.За словами Портникова, одним з ключових завдань Вашингтона могло бути недопущення подальшої ескалації за межами України. Він звернув увагу на інциденти з порушенням повітряного простору сусідніх держав, а також на ризик провокацій, які можуть створити загрозу країнам НАТО.Портников вважає, що Кремль може намагатися сформувати в європейському суспільстві відчуття постійної небезпеки. Йдеться не обов'язково про безпосередній напад на країни НАТО, а про провокації, інформаційний тиск та інші дії, покликані залякати європейців. Однак, на думку оглядача, Трамп не зацікавлений у такому розвитку подій. Американський президент прагне завершення війни в Україні та не хоче отримати новий масштабний конфлікт у Європі."Трамп не хоче встрявати в жодні події в Європі, і він це не раз доводив, яка роль США в Альянсі, але Трамп і не бажає демонструвати слабкість США ще й після того, що сталося з війною в Ірані. Єдиним реальним виходом із цієї ситуації є недопущення ескалації на європейську територію", - заявив Портников.Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що Портников назвав зустріч, після якої Путін вирішив напасти на Україну.