Search trend "Портников"

Сполучені Штати на чолі із Дональдом Трампом приєднуються до прориву ізоляції РФ і Путіна.

Як відомо, новий президент США Дональд Трамп неодноразово говорив про своє бажання зустрітися із російським президентом Володимиром Путіним і не погоджувався із підходом свого попередника Джозефа Байдена, який відмовився від будь-яких контактів із російським очільником після великого нападу Росії на Україну 24 лютого 2022 року. Президент Російської Федерації Путін також говорив, що готовий для зустрічі з американським президентом. Для Путіна це, поза сумнівом, буде величезна дипломатична перемога, яка продемонструє фіаско ізоляції Російської Федерації з боку країн цивілізованого світу. Захід у 2022 році сподівався, що така дипломатична ізоляція примусить Путіна припинити війну проти України й перейти до перемовин щодо закінчення найбільшого з часів Другої світової війни конфлікту у Європі.Однак відразу стало очевидно, що країни Глобального Півдня, насамперед Китайська Народна Республіка, Індія, Південно-Африканська Республіка чи Бразилія, які є членами союзу БРІКС, відмовилися від будь-якої дипломатичної ізоляції Росії й продовжили із російським керівництвом плідні політичні, економічні та дипломатичні контакти, яким не заважало продовження війни Росії проти України.Тепер до прориву ізоляції Російської Федерації й фактичної акцептації силових зусиль Володимира Путіна приєднуються і Сполучені Штати на чолі із Дональдом Трампом. Є очевидним, що російсько-американська зустріч на вищому рівні стане серйозною поразкою Сполучених Штатів і беззаперечною перемогою Росії, які б не були підсумки цієї зустрічі. Хоча, чесно кажучи, якихось серйозних підсумків ніхто й не очікує. Але Путіну потрібна зустріч заради зустрічі, яка, по-перше, продемонструє фіаско його ізоляції, а, по-друге, відкриє дорогу до Москви тим західним політикам, які хотіли б відновити політичні та економічні контакти з Російською Федерацією.Деякі з них, такі як прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, відомий своїми хорошими зв'язками із Трампом, а також прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, навіть не стали очікувати зустрічі між російським і американським президентом.Телефону розмову з Путіним вже провів федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц, який також, очевидно, сподівається, що Європа буде мати голос після того, як Трамп і Путін зустрінуться й обговорять можливості відновлення російсько-американського переговорного процесу. Читайте також: Келлог хоче виборівАле тут, звичайно, виникає питання, де можуть зустрітися президенти в разі, якщо рішення про їхню зустріч буде ухвалено, скажімо, після телефонної розмови між Трампом і Путіним.Є очевидним, що Росія хотіла покарати Європу за те, що європейські країни поставилися гідно і запровадили санкції проти Російської Федерації у відповідь на її вторгнення в Україну. У тому світі, який бажає сформувати Путін, покарання буде якраз за моральну і чесну позицію, а політичні переваги будуть надаватися тим країнам, які якраз займали позицію аморальну і готові були підтримувати зв'язки з агресором, не зважаючи на ті дії, які Путін почав і продовжує здійснювати в Україні, вбиваючи її мирних мешканців і атакуючи міста. Серед тих країн, які продовжували плідні зв'язки з Російською Федерацією і не звертали жодної серйозної уваги на загибель її громадян, були, звичайно, країни Перської Затоки: Саудівська Аравія й Об'єднані Арабські Емірати. Однак тут, як підкреслює Rеutеrs, питанням буде те, наскільки ці країни можуть бути нагороджені російським очільникам, вже говорячи про їхні тісні зв'язки із самими Сполученими Штатами. Путін хотів би продемонструвати, що такі серйозні взаємини також не можуть призвести до дипломатичного успіху. В його системі цінностей, з якою він збирається зараз проводити контакти з новим американським президентом, союзницькі стосунки з США є скоріше негативом ніж перевагою. І тому Саудівська Аравія попри хороші особисті стосунки й фактично правителя принца Мухаммеда із Путіним розглядається як другий варіант щодо можливої зустрічі між російським і американським президентами саме у звʼязку із тісними союзницькими взаєминами між США і цією країною. Читайте також: Санкції Трампа проти ЄС та переговори про УкраїнуТаким чином, більш реалістичним варіантом виглядають Об’єднанні Арабські Емірати, які Завжди намагалися дистанціюватися від тісних контактів між США, Китаєм і Росією. І може саме Емірати будуть здаватися нейтральною територією для проведення зустрічі між Трампом і Путіним.Тим часом не є очевидним, що саме ці дві країни зараз розглядаються як майданчик для побачення Трампа і Путіна у Білому домі. І тут може бути зовсім інший поворот подій. Путін може хотіти нав'язати Трампу не тільки готовність американського президента першим звернутися до російського лідера із пропозицією про зустріч, але і місце, де буде проведена така зустріч. Тобто Путін хотів би перехопити у Трампа дипломатичну ініціативу і нагадати, хто диктує правила у тому світі, в якому Трамп очолив Сполучені Штати. І, звичайно, це зовсім не та ситуація, яка може сподобатися честолюбному американському президенту, який у цьому ж самому світі не бачить нікого, окрім себе, і впевнений, що саме його тиск може призвести до тих результатів, на які він розраховує.Таким чином, поки що дуже важко сказати, до яких результатів призведе боротьба честолюбства, яка, за великим рахунком, визначає російську політику усі десятиріччя правління Володимира Путіна, і американську політику, коли на чолі цієї держави опиняється Дональд Трамп. Очевидно, що Трампу не захочеться зустрічатися з Путіним в ситуації, коли буде продемонстрована його власна слабкість, його готовність йти на пропозиції конкурента і його готовність погодитися із будь-якими пропозиціями російського лідера, тому що тоді буде абсолютно незрозуміло, як він може переконати Путіна припинити, чи хоча б призупинити його криваву і несправедливу війну проти України. Читайте також: Те, що пропонує Келлог, — це план "Б" ПутінаОднак як вийти з цієї ситуації, тобто зустрітися із Путіним і не дати йому ініціативу у підготовці такої зустрічі, мені здається, у Білому домі зараз не дуже знають. Таким чином ми можемо зустрітися не із ситуацією пошуку місця для зустрічі російського та американського президентів, а із ситуацією пошуку часу для такої зустрічі, яка може відкладатися рівно до того моменту, коли її проведення не буде виглядати принизливим для обох очільників держави.Втім, ситуація, коли хтось запрошує Трампа і Путіна приїхати й поговорити, а вони нібито приймають запрошення такого керівника, може виглядати компромісом і для Білого дому, і для Кремля, і прискорити підготовку російсько-американського саміту на вищому рівні.ДжерелоПро автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. ШевченкаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Атака була настільки масштабною, настільки скоординованою, навіть синхронізованою між арміями ботів, російським центральним ТБ-Соловйовим, корисними ідіотами та сплячими агентами в Україні, що мимоволі ставало питання: а чи був справжньою ціллю тільки Портников? Так, видатний публіцист, але ж не політик, не державний діяч. Вже на другий, уважніший погляд, стає ясно, що ціллю є саме українське суспільство як ціле. Спецоперація з метою створити такий стан, коли кожен кожному ворог, знайоме радянське "разложение тыла противника". Читайте також: Цькування Портникова: Це атакують український спротив як ідеюАле є ще одна, не така очевидна, але стара, як саме КДБ, мішень — це метафоричне мислення. Це здатність бачити аналогії в непов’язаних між собою феноменах, провадити інтуїтивні паралелі між, на перший погляд, несхожими ситуаціями, це, врешті-решт, здатність пізнати ефесбешника зі спини, ще до того як він витягне зброю. Вважається, що першою жертвою тоталітаризму є свобода слова. Я вважаю, що це вже наслідок. Спочатку потрібно створити таку ментальну ситуацію, коли суспільство навіть не помітить зникнення свободи слова, а згодом і інших свобод. Потрібно відбити потребу та здатність мислити власними образами, асоціаціями, метафорами — тобто здатність самостійного мислення. Натомість тоталітаризм, як той картковий шулер, підсовує тобі картонні шаблони, з написами: "ворог народу", "проста людина", "євреї — це щурі", "разжигатели войны" і цілу колоду схожого. Й потім вміло тасує в головах ці карти, а позбавлений метафоричного мислення мозок не в змозі протистояти, й прямує слухняною вівцею за сценарієм "спецоператора". В кінці цього сценарію, яким би довгим та складно прописаним він не був, завжди буде ГУЛАГ. Нагадаю, що приводом для масштабної, зі залученням всіх соцмереж, сплячих політтехнологів, декількох армій ботів різних власників була досить безвинна історична метафора. Метафора, побудована на протиставлені. Проста й зрозуміла учню вже 7 класу. А проте, не тільки Соловйов, а й достатньо українських діячів інтелектуального фронту витратили купу свого часу, вдаючи, що не зрозуміли простої метафори, та волаючи "а почему он прямо не сказал?".Здавалося б, навіщо це їм? Та з тією ж метою: позбавити мозок співгромадян самостійного мислення, та вкласти в нього вже готову колоду шаблонів, вироблених солов'їним шефом. Українським поборювачам метафор, видається,  що, можливо, попереду їх чекає перемога на виборах. Але ні. У такому сценарії попереду завжди ГУЛАГ.НімеччинаСпеціально для ЕспресоПро авторку. Віра Вайсберг, мисткиня 

Дональд Трамп заявив про можливість запровадження нових тарифів і санкцій проти Москви, якщо Росія не погодиться на припинення війни в Україні. Ці слова були сприйняті як позитивний сигнал європейськими союзниками та прихильниками України.

Агресору потрібно підживлювати демонізувати ТЦК, зіштовхувати військових і цивільних.

Келлог підкреслив, що такі вибори могли б відбутися після досягнення тимчасового перемир'я в Україні, і, очевидно, їхній переможець тоді був би головною фігурою у досягненні домовленості щодо довгострокового миру між Україною та Росією.Однак Келлог не виключив, що вибори можуть відбутися і без досягнення попередніх домовленостей щодо закінчення воєнних дій. Він сказав, що «краса демократії» - саме у проведенні таких конкурентних виборів.Демократія дійсно має красу. Однак залишається абсолютно незрозумілим, яким чином Кіт Келлог та його шеф Дональд Трамп бачать реальне проведення виборів в Україні до закінчення бойових дій.По-перше, українська Конституція прямо забороняє будь-який електоральний процес в час, коли діє воєнний стан. А уявити собі скасування воєнного стану в ситуації, коли українські війська продовжують стримувати наступ російської армії на свої території, а сама Україна постійно знаходиться під загрозою ракетних ударів і ударів безпілотників ворога, м'яко кажучи, не дуже реалістично.Не кажучи вже про те, що сама участь у виборах могла б вважатися досить небезпечною з погляду скупчення великої кількості людей у місцях потенційного прильоту ворожих ракет чи дронів. Разом між цим, можуть виникнути й інші питання щодо проведення виборів в умовах воєнного стану: це сама чистота голосування, це можливість голосування українських військовослужбовців, це можливість голосування мільйонів людей, які знаходяться за кордонами України. Це, врешті-решт, конкурентність голосування, про яку говорить генерал Кіт Келлог, як про красу.Адже абсолютно очевидно, що політична боротьба на президентських і парламентських виборах створить ще більш серйозні умови для розколу українського суспільства і тотальної ворожнечі, тобто до реальної поразки у війні з Російською Федерацією. Але уявимо собі ситуацію, що вибори відбудуться після оголошення так званого тимчасового перемир'я.По-перше, абсолютно незрозуміло, яким чином Кіт Келлог і сам Дональд Трамп збираються досягти цього перемир'я від президента Росії Володимира Путіна. Ймовірно, американська адміністрація реагує на постійні висловлювання Путіна про те, що він не вважає легітимним чинного українського президента Володимира Зеленського і хотів би домовлятися з людиною, яка буде мати легітимність.Але разом із цим, треба чітко зрозуміти, що Путіна насправді абсолютно не цікавить легітимність чи нелегітимність Зеленського. Для нього це лише привід для того, щоб не домовлятися з Україною і не підписувати жодних документів, які зобов'язали б Росію припинити війну проти сусідньої держави.Путін постійно грається в легітимність і нелегітимність українських президентів. Він проводить з ними зустрічі та перемовини, як це було із Петром Порошенком у 2014 році, або з Володимиром Зеленським у 2019 році. А згодом говорить про те, що влада в Україні взагалі не є легітимною у зв'язку із переворотом, який нібито відбувся в країні у 2014 році й призвів до відставки проросійського президента Віктора Януковича.Тобто, коли Путіну вигідно, він очікує поступок і навіть капітуляції від українських президентів, він вважає їх легітимними. А коли він бачить, що не може примусити їх до капітуляції, він одразу вважає їх нелегітимними й нагадує про легітимність Януковича. Так що, до того моменту, поки Трамп і його оточення не усвідомлять, що Путін шукає виключно умов для того, щоб не припиняти війну, і що будь-які його пропозиції пов'язані не зі шляхами досягнення миру, а зі шляхами продовження воєнних дій, вони будуть реагувати на приводи, які не мають нічого спільного із реальною політикою. Але уявимо собі, що перемир'я дійсно відбулося. Як буде виглядати в цій ситуації політичний процес?Наскільки швидко Україні вдасться провести вибори? І чи будуть ці вибори задовольняти своїми підсумками й Дональда Трампа і, що найголовніше, Володимира Путіна?Чи можемо ми вважати, що на перших після такої жорстокої війни виборах президента України, і на перших після такої жорстокої війни виборах до української Верховної Ради, переможе людина чи політична сила, яка буде наполягати на необхідності порозуміння і співіснування з Російською Федерацією і виконання всіх тих вимог, які Кремль буде висувати до України? Як ми розуміємо, вимог політичної капітуляції нашої держави.Так, я можу допустити, що така політична сила може збільшити свій вплив через кілька років, в умовах складної економічної ситуації в Україні. В умовах, коли пам'ять про найбільш серйозні злочини в Росії під час цієї війни почне відходити на другий план перед актуальними політичними, економічними і соціальними проблемами нашої держави. Ну, тобто так, як це згодом відбулося у Грузії. Але треба усвідомлювати, що героями електорального процесу на виборах президента і парламенту України будуть насамперед ті люди, які захищали державу перед жорстокими підлим ворогом, перед російським ворогом. І вважати, що президент України, обраний на таких виборах, капітулює перед Кремлем, навіть якщо на боці Кремля буде вся неприборкана енергія Дональда Трампа, це досить наївно.І, до речі, я не впевнений, що Путін зараз виглядає таким наївним і що його цікавлять вибори, які нададуть легітимності персоні, яка не буде погоджуватися із капітуляцією України перед Росією. І тут ми знову повертаємося до питання: чи варто і Дональду Трампу, і Кіту Келлогу реагувати на демагогічні зауваження Володимира Путіна?А найголовніше: які зараз є й у Трампа, і у Келлога реальні інструменти, окрім постійних заяв і інтерв'ю, щоб дійсно добитися від Кремля, якщо не домовленості щодо багаторічного миру, то хоча б рішення, яке могло призвести до припинення вогню між двома країнами на лінії зіткнення? Рішення, яке дійсно могло б створити теоретичні умови для проведення президентських і парламентських виборів в Україні після скасування воєнного стану. ДжерелоПро автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. ШевченкаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Єдність суспільства, ефективність влади та повага до армії є ключовими умовами мирного існування України.

Таку думку висловив журналіст Віталій Портников в етері "Еспресо"."У перші дні повномасштабної війни РФ проти України я казав, що це буде дуже схоже на сирійський конфлікт. Тепер ми знаємо, як він закінчився. Можливо, варто зробити з цього висновки? Зараз РФ контролює лише невелику територію України, російська армія не може просуватися, і втрачає ресурси. Але якщо ми не будемо мати організованого суспільства, ефективної влади та реальної боротьби з корупцією, якщо не буде поваги до військової служби, на нас чекає доля не сирійських повстанців, а Сирійської Арабської Республіки Башара Асада. І замість нього  до нас приїде хтось на кшталт Пушиліна. Тоді всі будуть казати: "Ну бачите, він себе проголосив президентом України, що поробиш?" Треба якось розмовляти. За Асада теж не хотіли розмовляти, казали, що він ісламіст і терорист, а тепер всі прекрасно їздять до нього, і росіяни, і проводять перемовини. Це небезпечно", - зазначив він.План Путіна довготривалий. Цей план, навіть без інтенсивних воєнних дій, може тривати в 2020-х і 2030-х роках. Потрібно зробити висновки, щоб уникнути такої ситуації. Прості чотири настанови – реальний вихід з ситуації, в якій ми опинилися 24 лютого 2022 року, каже Портников."Ми маємо зберігати союзників. Потрібно пояснювати Сполученим Штатам, що наша поразка у війні буде приголомшливою поразкою для них і особистою поразкою Дональда Трампа та його оточення. Президент США Дональд Трамп увійде в історію як слабак, і коли будуть говорити про мир через силу, дивлячись на його портрет, будуть сміятися навіть на його могилі. Враховуючи його вік, це відбудеться не через 50 років, а скоро. Дональд Трамп має знати, що він може стати комедійним персонажем в історії США, якщо віддасть Україну Путіну", - зауважив журналіст.Також потрібно зберігати українське суспільство, не піддаватися на провокації, не бути учасниками провокацій, бо це пряма дорога до колективної могили або великої міграції. "Коли з країни тікають 8-9 млн людей, їхні діти, швидше за все, будуть мити тарілки в країнах, які їх приймуть. Це незавидна доля. Це не просто зміна локації. Добре їм не буде в такій ситуації, і дітям теж. Сподіватися, що можна відсидітися, коли все зруйнується, – марно. Треба розуміти свою долю, щоб потім не казати, що вас не попереджали. Єдність українського суспільства, ефективність української влади – це ключові моменти. Не можна гратися в політику людям, які нічого не розуміють в ній", - додав він.Уряд національної єдності і національного порятунку з професійних політичних діячів – єдиний шанс України залишитися на політичній карті світу в 2020-х роках, каже Портников: "Вона може зникнути так, ніби її ніколи й не було. Важлива повага до української армії, яка є єдиним гарантом того, що Україна буде існувати і що українців не переб'ють російські найманці".Україні потрібні антиумови Асада: союзники, суспільство, армія, врядування – все це має бути ефективним. Влада має бути ефективною і мати довіру. Армія не повинна бути дегенеративною. Союзники мають зберігати свої позиції. Люди мають бути готові захищати свою країну, резюмував він.Нещодавно спеціальний представник США з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що якнайшвидше завершення війни відповідає інтересам усього світу, включно зі США.

Таку думку висловив журналіст Віталій Портников в етері "Еспресо"."Росіяни намагаються через своїх агентів, ботів та зміну настроїв у громадській думці досягти дестабілізації в Україні. Звичайно, можна мати серйозні претензії до самого процесу мобілізації, і ми багато про це говорили. З мобілізаційним процесом, з точки зору справедливості в суспільстві, є проблеми. Очевидно, тут немає тих, хто вищий за когось, у ситуації зі Збройними Силами України. А несправедливість проявляється по відношенню до тих, хто служить, і тих, хто вважає, що ці люди, яких тепер не демобілізують навіть з пораненнями, мають служити вічно, скільки б війна не тривала. Мовляв, українське суспільство з цієї точки зору має дивитися на українську армію не як на армію співгромадян, а найманців. Нібито їх найняли, нехай вони воюють, а ми тут почекаємо", - зазначив він.Саме Росії потрібно підживлювати цю несправедливість, демонізувати ТЦК, зіштовхувати військових і цивільних, сім'ї військових і тих, хто не служить, каже Портников.За його словами, таким чином вони прагнуть створити ґрунт для громадянської війни в Україні після закінчення активної фази бойових дій. "Росія навіть після закінчення активної фази бойових дій буде працювати над дестабілізацією і знищенням української держави. Це реальність, в якій ми знаходимося. Пізніше вони створять образ внутрішнього ворога, яким є військовий, що займається мобілізацією. Тоді, за їхнім планом, виникатиме ілюзія, що українці зможуть фізично вижити в разі окупації їхніх територій. А насправді переважна частина українців у разі російської окупації буде або знищена, або вигнана з території країни, оскільки вони росіянам не потрібні. Або, можливо, мобілізована для нових військових дій Росії, як це було з мешканцями Донецької і Луганської областей. Їх виловлювали у дворах, на вулицях, і ніхто не протестував, бо всі знали, що буде з тими, хто намагатиметься протестувати проти мобілізації. Цих людей використали як гарматне м'ясо", - розповів журналіст.Українців, які зараз живуть цивільним життям, у разі перемоги Росії у війні очікує така ж доля. Вони стануть гарматним м'ясом у нових конфліктах, і не обов'язково з країнами-членами НАТО. Росія може подумати про проведення військових дій на Близькому Сході чи в інших регіонах, зауважив він."Це величезна держава з можливістю воювати в Європі та Азії. Люди, які можуть бути використані без серйозних наслідків для суспільної стабільності, потрібні Росії, оскільки їх суспільство байдуже реагує на загибель людей. Навіть якщо тут нікого не залишиться, континентальна Росія буде дивитися на це без емоцій, бо українці для них чужі. Це історична Росія, на якій живуть чужинці, яких потрібно перемолоти.Це важливий аспект, яким користується російська пропаганда", - резюмував Портников.1 лютого правоохоронці затримали чоловіка, якого підозрюють у вбивстві військовослужбовця РТЦК у Пирятині на Полтавщині. Також у руках правоохоронців опинився і мобілізований військовозобов'язаний, який утік із місця події. 

Політичний аналітик Віталій Портников в інтерв'ю Vаrоsh, підготовленому в рамках проєкту Rе: Ореn Ukrаіnе та опублікованому NV в рамках інформаційного партнерства, спрогнозував, з ким Китай домовиться з більшою імовірністю — з Москвою чи Вашингтоном.

Політичний аналітик Віталій Портников в інтерв'ю Vаrоsh, підготовленому в рамках проєкту Rе: Ореn Ukrаіnе та опублікованому NV в рамках інформаційного партнерства, порівняв вплив серіалу Слуга народу, після успіху якого Володимира Зеленського обрали президентом України з рекордним рівнем підтримки, з просуванням румунського «кандидата з ТіkТоk» Каліна Джорджеску.

Політичний аналітик Віталій Портников в інтерв'ю Vаrоsh, підготовленому в рамках проєкту Rе: Ореn Ukrаіnе та опублікованому NV в рамках інформаційного партнерства, заявив, що прем'єр Угорщини Роберт Фіцо створює енергетичну кризу у своїй країні, оскільки це вигідно Кремлю.

Політичний аналітик Віталій Портников в інтерв'ю Vаrоsh, підготовленому в рамках проєкту Rе: Ореn Ukrаіnе та опублікованому NV в рамках інформаційного партнерства, пояснив, чому Європа одностайно не засудила візит угорського прем'єра Роберта Фіцо до російського диктатора Володимира Путіна, як це було з «миротворчим турне» прем'єра Угорщини Віктора Орбана.

Політичний аналітик Віталій Портников в інтерв'ю Vаrоsh, підготовленому в рамках проєкту Rе: Ореn Ukrаіnе та опублікованому NV в рамках інформаційного партнерства, пояснив, що Москва вважає, що Центральна Європа стала платою від Заходу Росії за її участь у перемозі над Третім Рейхом Адольфа Гітлера.

Політичний аналітик Віталій Портников в інтерв'ю Vаrоsh, підготовленому в рамках проєкту Rе: Ореn Ukrаіnе та опублікованому NV в рамках інформаційного партнерства, пояснив, як майбутнє Європи залежить від того, виграє Україна війну чи програє.

Журналіст пояснив, що раніше для американської адміністрації ізоляція Росії від Заходу була вагомим інструментом тиску.

За словами Портникова, російські пропагандисти вдалися до своїх звичних методів, тобто змішали правду та брехню.

Коли в 1980-х роках у Радянського Союзу закінчилися "нафтодолари", Кремлю довелося завершити агресивну війну в Афганістані.

Про це вона розповіла в етері Еспресо."Я побачила коментар Мар'яни Безуглої під дописом Віталія Портникова у мережі Fасеbооk. Там вона закликала пана Віталія провести з нею дебати. Звісно, Портников їй відмовив. Взагалі, якщо говорити про цю історію, то в нас є певна технологія для медійності - "запроси Портникова на дебати й отримай обговорення". Існує ця технологія вже давно і нею користуються вже кілька людей. Звичайно Портников не погодиться, але вони отримують певну медійність. Перший раз, якщо мені не зраджує пам'ять, на такий крок пішов Олексій Арестович", - розповіла Чиченіна.За словами журналістки, Мар'яна Безугла не перша, хто намагається запросити Віталія Портникова на дебати, щоб додати медійності своїй персоні."Ще в червні минулого року Олексій Арестович запросив на дебати Віталія Портникова. Сталось це після розмови пана Віталія з Латиніною, де він розніс її абсолютно. Варто також додати, що ведуться розмови про утворення нової політичної сили, яка буде просувати наратив про примирення з Росією. Там є такий персонаж як Любарський, який давно живе в США. Він теж запропонував Віталію Портникову дебати, знаючи, що той відмовиться. На цьому за допомогою свого політтехнолога Сергія Гайдая вони зробили собі медійну хвилю", - додала вона.27 січня народна депутатка Мар'яна Безугла прокоментувала допис Віталія Портникова у Fасеbооk, де запросила публіциста на дебати. Згодом Віталій Портников відповів відмовою провести дебати на нардепкою. 

Залишається величезним питанням те, наскільки Трамп розуміє, що він прийшов стати не президентом миру, а президентом серйозної війни.