Search trend "Інавгурація президента США"

Інавгурація Дональда Трампа відбудеться 20 січня 2025 року. ЗМІ з'ясували, що саме республіканець планує зробити в перший день на посаді президента США. Повний текст новини

Про це заявив речник Державного департаменту США Метью Міллер на брифінгу, передає Укрінформ."Ми чітко дали зрозуміти, що глибоко стурбовані зміною напрямку, який обрав уряд Грузії",- сказав він.Він нагадав, що державний секретар вже робив заяву щодо цього минулого тижня."Ми використовуватимемо всі наявні у нас інструменти, щоби притягти Грузію до відповідальності за ці кроки, в тому числі шляхом запровадження санкцій", - додав Міллер.Він також зазначив, що Держдепартамент зазвичай не анонсує обмежень.Що відбувається в Грузії26 жовтня 2024 року в Грузії пройшли чергові парламентські вибори. Як свідчать результати, оприлюднені центрвиборчкомом, перемогу здобула правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня. Таким чином, країна може зустріти новий 2025 рік уже з новим очільником держави.Однак результати виборів не були визнані опозиційними партіями, президенткою Саломе Зурабішвілі та країнами Заходу, які висловили занепокоєння щодо легітимності виборів.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.При цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманих.В ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".У Тбілісі в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.Станом на ніч суботи, 7 грудня, біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі тривав багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців. 8 грудня у Тбілісі на проспекті Руставелі, де проходять проєвропейські мітинги, встановили новорічну ялинку.У ніч проти вівторка, 10 грудня, перед будівлею парламенту Грузії активісти спалили символічну труну, яка містила ляльку із зображенням лідера провладної партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі.

44,6% опитаних українців довіряють новообраному президентові США Дональду Трампу. Це більше, ніж в усіх інших європейських країнах, свідчать результати опитування на замовлення Центру "Нова Європа". Рівень довіри перебільшує показники Угорщини, де влада позитивно оцінює повернення Трампа в Білий дім. Там до нього позитивно ставляться 37% респондентів. У Франції Трампу довіряють 16%, у Великій Британії - 30%. "Високий рівень підтримки від українців може бути зумовлений очікуваннями від нової адміністрації США рішучішої політики щодо України або сподіваннями на обіцянки Трампа швидко завершити війну", - йдеться у повідомленні. Вплинути на цифри могло й розчарування політикою чинного президента США Джо Байдена. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що у Трампа на думці? Експерти потлумачили зустріч у Парижі Торік Центр "Нова Європа" питав про те, кому з двох американських лідерів українці симпатизують більше. Байден отримав 78,1%, до Трампа були прихильні лише 10,1% респондентів. Опитування проводила компанія Іnfо Sаріеns на замовлення Центру "Нова Європа" у період із 15 листопада по 27 листопада 2024 року. Вибірка дослідження становить 1000 респондентів, теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1% з ймовірністю 0,95%. Дональд Трамп переміг на виборах президента США. Він став обраним 47-м президентом. Офіційні результати виборів оголосять 17 грудня. Інавгурація Трампа відбудеться 20 січня 2025 року у Вашингтоні.

Обраний президент США Дональд Трамп після інавгурації планує відмовитися від зарплати. Він заявив про це в інтерв'ю каналу NВС Nеws. Трамп має намір стати першим американським президентом, крім "хіба що, можливо, Джорджа Вашингтона", який не отримуватиме зарплату. "Я не візьму жодного цента. Це мій внесок у зменшення державних витрат", - наголосив він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп зробив перше призначення до своєї команди у Білому домі Політик збирається також відмовитися від усіх інших президентських матеріальних пільг, включно з пенсією. Під час свого першого президентства Трамп формально отримував зарплату президента, але всі гроші спрямовував на благодійність і різні програми. Дональд Трамп переміг на виборах президента США. Він став обраним 47-м президентом. Офіційні результати виборів оголосять 17 грудня. Інавгурація Трампа відбудеться 20 січня 2025 року у Вашингтоні.

Передумови для початку протестівФото: Gеtty ІmаgеsПерші цьогорічні протести викликали результати парламентських виборів у Грузії, які відбулися 26 жовтня 2024 року. Тоді, згідно з офіційним рішенням центрвиборчкому, начебто вкотре перемогла "Грузинська мрія" – правляча партія, орієнтована на Росію.Фактично одразу ж депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. І вперше мав голосувати не народ, а виборча колегія. Згідно з Конституцією, до цього органу входять 300 осіб, серед яких 150 членів парламенту. До того ж обидва тури виборів, за потреби, мали б відбутися в той самий день.Тим часом інавгурація – вже 29 грудня. Проте опозиційні партії та коаліції, а також президентка Саломе Зурабішвілі не визнали підсумків парламентських виборів, тоді відбулися перші протести, де опозиція власне висувала вимогу провести повторні вибори із залученням європейської адміністрації.Подальші дії "Грузинської мрії" лише нарощували невдоволення та спротив людей тому, що відбувається. Наступним кроком проросійської партії було обрання кандидатом на пост президента колишнього футболіста без жодної освіти Михаїла Кавелашвілі, який все життя провів, виступаючи за різні футбольні клуби.Тим часом точкою неповернення для грузинів стало 28 листопада. Саме тоді "Мрія", зокрема знову переобраний її голова Іраклій Кобахідзе оголосив про зупинку переговорів щодо вступу до Європейського Союзу до кінця 2028 року. Натомість державні пропагандисти активно заговорили у медіа тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Це спричинило те, що тисячі людей у Грузії вийшли на центральні вулиці. Почалися масові протести"Ми обираємо європейський шлях": перебіг протестів у ГрузіїПротестувальники вийшли на площу перед будинком парламенту Грузії, а також заповнили проспект Руставелі. До них приєдналася і президентка Грузії Саломе Зурабішвілі. Сюди вийшли грузини дуже різного віку: від студентів до літніх людей. Проте це не завадило поліції та спецназу вже з перших днів застосовувати до протестувальників жорсткі методи розгону – побиття, водомети, сльозогінний газ. Дісталося одразу ж і представникам медіа, у ніч на 29 листопада постраждали понад 15 працівників різних ЗМІ. Зокрема, грузинське видання Рublіkа повідомило про побиття їхнього журналіста Александра Кешелашвілі, йому розбили ніс та вилучили техніку, а його колезі Міндії Габадзе розбили голову. Журналістів били, їм ламали техніку та всіляко перешкоджали роботі. Тоді ж силовики провели десятки жорстких затримань активістів, спецпризначенці переслідували людей та продовжували їх бити. Проспект Руставелі зачистили. Але в наступні дні ситуація повторювалася, люди продовжили виходити на вулиці: жорсткі затримання та новини про тяжкі травми не відлякали демонстрантів.У ніч на 30 листопада чотири гумові кулі влучили у фотографа Суспільного мовника Грузії Міріана Меладзе. За словами іншого фотографа, близько 2-3 години ночі поліція застосувала водомети проти журналістів, а коли кілька людей спробували втекти, то по них почали стріляти. До 2 грудня стало відомо про 224 затриманих за дрібне хуліганство, опір та непокору поліції. Серед них опинився, зокрема, один з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураб Джапарідзе, ще одного її лідера Ніко Гварамію суд залишив під арештом на 12 днів. Також двох протестувальників 2007 та 2003 року народження затримали за кримінальними звинуваченнями, які караються позбавленням волі на строк до 7 років.3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. У вищих навчальних закладах країни продовжила набирати обертів хвиля студентських протестів. Зокрема, у Батумському університеті мистецтв оголосили страйк: частина студентів відмовилась відвідувати лекції та приєдналась до акцій протесту. Викладачі підтримали їх.На спецназівські водомети, гумові кулі та газ протестувальники відповідають феєрверками."По всій Грузії люди повстають проти російського маріонеткового режиму. Від столиці до найменших міст – це рух, якого немає в нашій історії. Повідомлення чітке: Поверніть мені мій голос! Поверніть мені моє європейське майбутнє!", – прокоментувала продовження акцій протесту президентка Грузії Саломе Зурабішвілі.Тим часом тривають затримання не лише під час самих протестів безпосередньо: до активістів та відомих людей Грузії, зокрема й акторів та письменників, приходять додому, проводять обшуки та затримують їх. Кількість затриманих зростає до понад 300. Людям погрожують та вимагають підписати неправдиві свідчення.Оглядачі подій вказують на реальну загрозу сповзання Грузії до моделі проросійської диктатури білоруського зразка. Поряд із тим стрімкий розвиток протестів та їхнє продовження попри всі умови сміливо можна порівнювати з Революцією Гідності в Україні 2013 року. Станом на 7 грудня біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі знову відбувся багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців, які прибігли на місце поліції та знову поливали людей з водометів, використовували сльозогінний газ, а також стріляли гумовими кулями.  Окрім того, знову було чимало жорстких затримань. Як повідомляли місцеві видання, 19-річний хлопець був затриманий на очах матері, яка говорила, що він страждає на епілепсію, проте згодом його вдалося звільнити. Також серед затриманих була дівчина, яка до того встигла опинитися на десятках світлин міжнародних фотографів, коли одна вийшла та зупинилася перед рядами спецназівців.Ці затримання та жорсткі дії влади не зупинили боротьбу громадян Грузії за свої права та свободи, протести тривають і наростають. Тим часом правозахисники намагаються фіксувати докази порушень прав людей під час демонстрацій та знаходять способи визволяти затриманих.Відставка послів на знак протестуПершим про те, що залишає свою посаду на знак протесту через зрив грузинською владою євроінтеграції країни заявив посол Грузії в Болгарії Отар Бердзенішвілі. Він відзначив, що упродовж двох десятків років дипломатичної діяльності разом із колегами активно брав участь у процесі євроатлантичної та європейської інтеграції Грузії."Наші невтомні зусилля не повинні бути підірвані або скомпрометовані жодним чином", – написав Бердзенішвілі.Також у відставку на знак протесту подалися посли Грузії в Нідерландах і Чехії: Давид Соломонія і Тея Маісурадзе. Зокрема, Соломонія зауважив, що більша частина його перебування на дипломатичній службі Грузії була присвячена роботі над питаннями європейської інтеграції. Він також засудив насильство проти учасників мирних акцій протесту.Своєю чергою, посолка в Чехії наголосила, що залишається відданою майбутньому країни."Для мене було великою честю служити національним інтересам моєї країни протягом майже двох десятиліть, сприяючи її європейській та євроатлантичній інтеграції, захищаючи її суверенітет і територіальну цілісність", – написала Маісурадзе у соцмережі Х.Підтримка Грузії міжнародною спільнотоюЯк повідомив очільник МЗС Естонії Маргус Цахкна, Латвія, Литва та Естонія анонсували санкції проти тих, хто "придушував законні протести в Грузії". "Три країни Балтії спільно погодилися ввести національні санкції проти тих, хто придушував законні протести в Грузії. Противники демократії та порушники прав людини не вітаються в наших країнах", – зазначив він.Згодом очільник литовського МЗС Габріелюс Ландсбергіс опублікував перелік 11 представників грузинської влади, які потрапили під санкції. Серед них – засновник керівної "Грузинської мрії" Бідзіна Іванішвілі та міністр внутрішніх справ Вахтанг Гомелаурі. Підсанкційним особам заборонили вʼїзд у Литву.Президент України Володимир Зеленський 5 грудня також підписав указ про застосування санкцій проти чинної влади Грузії, зокрема проти засновника партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі та 19 його спільників, зокрема голови уряду Георгія Кобахідзе та мера Тбілісі Кахи Каладзе.За словами Зеленського, якщо вчасно не відреагувати або якщо відреагувати непринципово, то далі будуть втрачені десятиліття і країни, позбавлені свободи."Не можна втратити нікого в цьому регіоні: ані Грузію, ані Молдову, ані Україну. Разом треба захищатись проти Москви. Ми закликаємо Європу, Америку, всіх у світі діяти так само – діяти принципово", – додав український президент.Засудили насильство проти активістів у Грузії також сенатори США, Франція Польща та низка інших європейських країн.

Про це він розповів в етері Еспресо."Росіяни дуже активно штурмують наші позиції на Курщині. Я можу порівнювати, бо наша 41-ша бригада заходила сюди з самого початку. Саме ми звільняли територію Курщини та займали позиції. Проти нас зараз діє певно чи не наймедійніша 810-та бригада морської піхоти росіян. Втім, мені здається, що це в них другий чи навіть третій склад, бо втрати вони мають дуже серйозні. Саме цю бригаду підсилюють корейцями й з Севастополя до них кидають підкріплення, але їх стирають щодня. Для прикладу, це не станом на сьогодні, а було раніше,  з початку активних штурмових дій тільки на Курщині росіяни втратили понад 77 одиниць бронетехніки за 5 днів, а така техніка для них дефіцитна. Тому їм доводиться брати цю техніку вже з "Мосфільму", а ми жартуємо, що скоро з "Союзмультфільму" будуть брати", - розповів Сазонов.За словами військовослужбовця, ворог перекидає найбоєздатніші підрозділи на Курщину, щоб витіснити Сили оборони до 20 січня. Втім, сьогодні їм це не вдається."В особовому складі теж дуже великі втрати. Оскільки, якщо їм не вдається успішно провести механізований штурм, то вони починають атакувати піхотними групами. Тобто на Курщині зараз дуже гаряче. І дійсно, складається враження, що вони отримали наказ звільнити Курську область до інавгурації Трампа. Окрім 810-ї бригади морської піхоти тут діє також і 155-та бригада морської піхоти, яка діяли під Торецьком. Нам відомо, що окупанти готували великий наступ на Запоріжжя й основною силою там мала б бути 76-та десантна дивізія, але ще два-три тижні тому їх перекинули на Курщину. Втім, які б ресурси ворог не перекидав на Курщину, витіснити Сили оборони їм не вдається", - додав він.23 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що російський диктатор Володимир Путін наказав армії РФ витіснити Сили оборони з території Курської області до 20 січня 2025 року. В той день у США відбудеться інавгурація обраного президента Дональда Трампа.3 грудня очільник ЦПД Андрій Коваленко повідомив, що українські війська не отримували жодних наказів тримати Курську область до інавгурації Дональда Трампа.

Gаzеtа.uа розповідає про політичні пристрасті, які вирують у різних країнах, серед яких - партнери України. Ми писала про поїздку української делегації до США задля зустрічі з оточенням Дональда Трампа. Керівник делегації, Андрій Єрмак не конкретизував з ким зустрічався: "Поки без прізвищ - джентльменська домовленість". Натомість зазначив, що "продуктивно попрацювали з радником з національної безпеки Президента США Джейком Салліваном". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Програма-мінімум. Про що говорила українська делегація із командою Трампа Та вже відомо, що Єрмак зустрічався з головою Гельсінської комісії США, співголовою Українського кокусу в Конгресі Джо Вілсоном, співголосами Юридичного комітету Сенату Ліндсі Гремом і лідером сенатської республіканської більшості Мітчем МакКоннеллом. Опосередкованим підтвердженням двопартійної підтримки є перемовини з лідером демократів у Палаті представників Гакімом Джеффрісом і заступником держсекретаря США Джо Бассом. За даними Роlіtісо, українська сторона назвала підсумок зустрічей продуктивним і змістовним. В Офісі президента України додали деталей: обговорювали, як завадити реалізації планів Росії, хоча поїздка була більше ознайомчою, ніж націленою на результат. За іншими даними, Джейк Салліван пообіцяв Андрію Єрмаку надати великий пакет збройної допомоги протягом одного місяця. Однак інші американські ЗМІ поки що не змінили своїх висновків про зміст і наслідки "українського десанту". Франція. "Не вийде - не піду!" Емманюель Макрон, як і прогнозувала Gаzеtа.uа, розкритикував ініціаторів вотуму недовіри уряду Мішеля Барньє. Особливо дісталося ультраправим Марін Ле Пен, котра то виступала за негайну відставку Макрона, то зазначила, що не прагне її. За версією Макрона, ультраправі об'єдналися з ультралівими "проти правильного вибору Барньє", щоб отримати владу, котру мали "вчора". Ці сили він затаврував як антиреспубліканські. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Політичний шторм у Франції. Підтримка України під загрозою Президент Франції пообіцяв якнайшвидше назвати кандидатуру нового прем'єра й анонсував, що запропонує закон про продовження дії держбюджету-2024, доки не буде ухвалено держбюджет-2025. Також Емманюель Макрон акцентував на тому, що обраний до 2027 року і у відставку не збирається. Схоже, остаточно він визначиться з подальшою тактикою після зустрічі з обраним президентом США Дональдом Трампом у Парижі 7 грудня на відкритті Собору Паризької Богоматері. Південна Корея. Слідство триває, військові заговорили Після невдалого запровадження воєнного стану президент країни Юн Сок Йоль опинився під тиском: правляча партія "Сила народу" хоче усунути його від влади. Лідер партії Хан Дон Хун раніше заявляв, що блокуватиме такі зусилля опозиції. Однак після того, як стало відомо, що президент збирався масово арештовувати депутатів Хан Дон Хун змінив свою думку і навіть натякнув на те, що Юн Сок Йоль не полишив задуму щодо репресій. Розгляд питання про імпічмент Юн Сок Йоля запланований на 7 грудня. Тим часом, головком Операціями сил спецпризначення Республіки Корея Квак Чон Гин офіційно попередив - новий указ про воєнний стан не виконуватиме. За його твердженням, розпорядження затримувати депутатів, котрі йшли до парламенту голосувати про скасування указу про воєнний стан від Юн Сок Йоля віддавав не він, а безпосередньо міністр оборони країни. Грузія. Перші арешти політиків і президент "під ялинку" Після масових протестів у Грузії відкрили 23 кримінальні справи проти лідерів опозиційних партій. Деяких активістів уже заарештовано. Серед тих, кого затримувала поліція за участь у акціях є громадянин України. У офісі лідерки "Коаліції за зміни" Ніни Гварамії відбулися обшуки. Грузинська ЦВК сформувала Виборчу колегію для обрання президента Грузії. До неї увійшли 150 із 300 народних депутатів парламенту, 20 депутатів Верховної Ради Абхазії, 21 член Верховної Ради автономної республіки Аджарія і 109 представників місцевого самоврядування (з них 55 осіб - представники опозиційних сил, 54 представники "Грузинської мрії"). За партійним складом, якщо брати представництво парламентів і самоврядування сукупно, новосформована Колегія переважно складається з представників "ГМ" (156 осіб), далі партія "Єдиний національний рух" (54 особи), також інші політсили у менш ніж 20 представників кожна ("Для Грузії", "Коаліція за зміни", "Сильна Грузія"). Вибори відбудуться саме цією Колегією 14 грудня, інавгурація запланована на 29 грудня. Україна 5 грудня запровадила санкції проти тієї частини влади Грузії, котра причетна до фейкових парламентських виборів. Чинна президентка Саломе Зурабішвілі заявила, що усунути її від влади ці парламентарі не можуть, бо вони обрані із порушенням закону і подякувала Володимиру Зеленському за санкції. Румунія. Вибори скасовано - все починається з початку У неділю, 8 грудня, румуни мали остаточно, у другому турі визначитися з новим президентом. Раніше Конституційний суд затвердив результати першого туру, котрі оскаржував один із кандидатів, оскільки голова ЦВК після перерахунку голосів заявив, що суттєвих відхилень немає. Однак увечері 6 грудня з'явилася новина, що КС Румунії повернувся до цього питання у зв'язку з великою кількістю нових запитів про скасування результатів першого туру президентських виборів. За даними румунських ЗМІ, у численних запитах були посилання на секретні документи Вищої ради оборони країни, згідно з якими перемога Коліна Георгеску у першому турі відбулася через маніпуляції з-за кордону. Тож нині все у Румунії з президентськими виборами розпочинається з нуля: визначення дати - висунення кандидатів. Росія. Задушевної розмови не вийшло, Лаврову зраджує витримка Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров був на саміті ОБСЄ на Мальті, тоді як у країні-агресорці обговорюють його інтерв'ю Такеру Карслону. Подія не мала того резонансу, як інтерв'ю Путіна тому ж таки Карлсону. Лавров не виголосив нічого принципово нового. Але він більш-менш чітко окреслив умови Кремля для консультацій по Україні. Зокрема, це: входження у склад РФ чотирьох регіонів України в адмінкордонах (Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області), жодних військових, у тому числі, військових місій та інструкторів на території України (демілітаризація), скасування так званих "русофобських" законів і захист прав російського населення. Лавров похвалив особисто Дональда Трампа, але пригрозив, що РФ застосує всі засоби для захисту своїх інтересів, за посланням Заходу у вигляді "Орєшніка" можуть бути й інші. За даними Rеutеrs, частково ці умови перегукуються з тим, що радить Трампу його оточення. Натомість основна незгода простежується у питанні, чи може Україна мати іноземні військові бази, чи ні. У цьому питанні наразі максимум, який може бути обговорений у Трампа, - "заморозка" шляху України до НАТО. Сирія-Туреччина-Іран. Асад відмовив Ердогану Президент Сирії Башар Асад відмовив президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану у спільному врегулюванні ситуації. Про це розповів сам Ердоган. Тим часом, ситуація загострюється, опозиційні Асаду сили за тиждень змогли оволодіти Алеппо і зайняти важливе місто Хаму й націлилися на Хомс. У п'ятницю, 6 грудня, представники Ірану, Іраку і Сирії терміново зустрілися у Багдаді. Як розповіло джерело, поінформоване про настрої переговорників, Ірак і Іран мало схильні робити ставку на те, що армія Асада зможе переломити на свою користь хід подій. Іншими словами, своїх бійців країни Сирії не нададуть, принаймні, "тут і зараз". Вагання посилює розкол між шиїтами і сунітами в Іраку, адже суніти виступають категорично проти допомоги Сирії. Натомість лідери сунітів в Іраку закликають допомогти сирійцям дати "рішучу відсіч наступу західних сил". Тим часом, Іран звинуватим Україну у збройній допомозі повстанцям (за аналогією зі звинуваченнями у підтримці туарегів у Малі). Офіційний Тегеран заявив, що надасть Сирії ракети. БпЛА і військових радників. Гана. Африканський Трамп 7 грудня у Гані мають відбутися президентські вибори, котрі країна зустрічає у жахливій економічній ситуації. Чинний президент Нана Акуфо-Аддо не може балотуватися через заборону обіймати цю посаду довше, ніж два терміни. За голоси виборців змагатимуться віце-президент Махамуд Бавумія й експрезидент (нині лідер опозиції) Джон Махама. Останній цікавий тим, що хоче повторити траєкторію обраного американського президента Дональда Трампа - повернутися до влади. Як і Трамп, він обіцяє "перезавантажити країну" і "оновити систему влади", у тому числі, через скорочення видатків на держструктури. Натомість Бавумія акцентує на досягненнях чинного уряду, якому вдалося стримати інфляцію з 52 до 22%. Не на користь віцепрезиденту, щоправда, рівень інфляції на час його приходу до влади - 15%. Ключовим питанням на виборах є економіка, заявив СNN професор з фінансів у Школі бізнесу Університету Гани Тодфред Боклін. Оскільки разом з президентом ганці обиратимуть і депутатів до парламенту, боротьба очікується напруженою.

Зараз триває війна у Сирії, під час якої російські війська поступово зазнають невдачі. Ще однією проблемою для Москви може стати інавгурація Дональда Трампа у січні 2025 року, після чого той офіційно обійме посаду президента США. Повний текст новини

Про це повідомив німецький телеканал NТV.Як сказав лідер ХДС у промові під час безпекового заходу в Берліні, ця поїздка запланована "найближчими днями". Мерц зазначив, що "поінформує європейських партнерів" про свій візит і його результати. Окрім того, Мерц знову закликав до створення контактної групи з Німеччини, Франції, Польщі та Великої Британії, щоб виробити спільну європейську стратегію "підтримки України з метою припинення війни". Він додав, що говорить про це зараз, "тому що ніхто з нас не знає, що насправді станеться після 20 січня 2025 року". Зазначимо, цього дня відбудеться інавгурація новообраного президента США Дональда Трампа.Лідер ХДС закликав європейські держави більше допомагати Україні – підтримувати її "всіма необхідними дипломатичними, фінансовими, гуманітарними й навіть військовими засобами", щоб вона мала змогу здійснити своє право на самооборону та відновлення територіальної цілісності. І додав: "Україна має виграти війну, а Росія – програти".Читайте також: Без Таurus не обійтися: цинічний візит Шольца до КиєваУ своїй промові Мерц зауважив, що не погоджується з твердженням, начебто ядерні держави не програють у війні. Як приклад він навів війну Радянського Союзу в Афганістані та війни США у В’єтнамі й Афганістані. Поряд з цим він додав, що Німеччина не має стати учасником нинішньої війни Росії проти України.Мерц також виступив за посилення військової міцності Німеччини й інших європейських держав. "Ми повинні вміти захищатися, щоб нам не довелося захищатися, – сказав він. – Сила стримує агресію, слабкість спонукає до агресії".Фрідріх Мерц, якого вважають фаворитом на виборах канцлера, є прихильником України у боротьбі проти агресії РФ. Він був одним із перших німецьких політиків, які відвідали Україну після повномасштабного вторгнення Росії. Мерц прибув у Києві на початку травня 2022 року. Мерц не раз закликав Шольца надати ЗСУ далекобійні ракети Таurus, а також посилити підтримку Сил оборони України іншим озброєнням. Нещодавно Фрідріх Мерц заявив: якщо його оберуть на посаду канцлера, він висуне російському диктатору Путіну ультиматум щодо війни, а в разі незгоди надасть Україні ракети Таurus.

Додаткову допомогу Україні не будуть виставляти на голосування у Конгресі США. Законодавці чекають на вказівки від нового президента Дональда Трампа, сказав спікер Палати представників Майк Джонсон, передає "Голос Америки". Він заявив, що не планує виносити додаткову допомогу Україні на голосування в Палаті представників США. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Києву необхідно ухвалити складні рішення щодо мобілізації - Блінкен "Джо Байдену не належить ухвалювати таке рішення. У нас є новообраний президент, ми зачекаємо і будемо виконувати вказівки нового головнокомандувача щодо всього цього", - заявив Джонсон. Інавгурація Трампа відбудеться 20 січня 2025 року. США планують передати Україні всю ухвалену Конгресом допомогу у розмірі $61 млрд до кінця президентського терміну Джо Байдена. Держсекретар США Ентоні Блінкен запевнив 4 грудня у готовності адміністрації Байдена повністю використати фінансування для України.

Таку думку він висловив в етері Еспресо."Грузинська мрія у квітні цього року з другою спробою прийняття закону про іноагентів закладала таку свою стрьомну, даруйте на слові, перемогу на тлі протестів. Вона закладала свою перемогу через, в тому числі, жорстке подавлення цього самого протесту, щоб вийти токсичною для Європейського Союзу, для НАТО", - сказав він. Володимир Копчак також пеерконаний, що партія планувала на тлі цього і розрив відносин із США."Щоб спонукати розрив той самий стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки. Я категорично переконаний, що це програмувалося “Грузинською мрією”. Єдине, вони не спрогнозували те, що це вже зараз реакція нової адміністрації Дональда Трампа. Тобто вони сподівалися, що перехідна буде гратися, а вони далі з Трампом домовляться, і вони намагаються це діло нам скажімо так: скормити", - вважає політолог. Як у Грузії розгортається нова Революція26 жовтня 2024 року в Грузії відбулися чергові парламентські вибори. Згідно з офіційним рішенням центрвиборчкому, на них нібито перемогла орієнтована на Росію правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня, тобто в новий 2025 рік Грузія вже може увійти з новим президентом.Опозиційні партії, президентка Саломе Зурабішвілі, а також країни Заходу результати виборів на користь "Мрії" не визнали.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.Читайте також: Зурабішвілі: легітимного президента обере легітимний парламент, а доти я є главою державиПри цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Читайте також: "Це наш історичний вибір": протести у Тбілісі підтримав найкращий футболіст Грузії Кварацхелія Оглядачі кажуть про реальну загрозу сповзання Грузії до моделі проросійської диктатури білоруського зразка.

У найближчі два місяці втрати російських загарбників на фронті будуть рекордними. Причиною стане очікування інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа, вважає голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко. Про це він сказав у коментарі РБК-Україна. За словами військового, перед інавгурацією нового американського президента Кремлю потрібно здобути кращі переговорні позиції. Він заявив, що за попередню добу було ліквідовано 2 тис. російських загарбників. Це є рекордом, оскільки на початку війни, коли громили російські колони, такий точний облік не вели. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ідентифікували 80 тис. російських "жмурів" "Там, я думаю, теж були свого роду чи рекорди цього плану, чи навіть можливо вище, але тоді стояло питання захищатися і тоді не стільки можна було вести облік знищених ворогів, не було стійкої лінії фронту, не було безпілотників такої кількості, які б давали можливість фіксувати", - сказав Тимочко. Окрім того, зараз Україна має обладнання, яке дозволяє прослухувати розмови загарбників. "З моменту фіксації втрат ворога ми можемо говорити про рекорд дві тисячі, але, на мою думку, це не рекорд. Ми матимемо останні два місяці точно рекордні цифри, оскільки все ближче інавгурація Трампа", - зазначив військовий. За його словами, російський диктатор Володимир Путін "далеко не впевнений", що у нього будуть серйозні привілеї під час проведення переговорів. "Він чудово розуміє, що виходити на переговорний процес у тій ситуації, в якій він зараз, це позиція серйозної слабкості. Друга армія світу тупцює у нас у Донецькій області, яку вона хотіла зайняти за три дні, з шаленими рекордними втратами, не в змозі перемогти, виконати свої власні плани", - додав Тимочко. Загальні бойові втрати російських окупантів на ранок 29 листопада склали 738 660 осіб. Протягом доби знешкоджено ще 2030 загарбників. Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. За добу РФ також втратила вісім танків, 33 бойових броньованих машини та 34 артилерійських систем.

Про це він розповів в етері Еспресо."Ситуація на Курщині залишається важкою. Втім, хочу сказати дуже неприємні речі, але утримання частини території Курської області є більш пріоритетнішим, ніж утримання територій Курахівського плацдарму і навіть Луганської та Донецької областей. Оскільки саме утримання території Курської області показує слабкість Росії, не дивлячись на геополітичну арену. Саме завдяки цим подіям на саміті БРІКС росіянам не вдалось сформувати альтернативу "Рамштайну"", - розповів Жмайло.Експерт зауважив, що попри те, що росіяни змогли відновити контроль над частиною Курської області, Сили оборони продовжують утримувати значні території."Так, дійсно ми втратили частину контрольованих територій в Курській області. Однак це було ще кілька тижнів тому. Зараз Сили оборони контролюють територію площею понад 600-700 квадратних км. Відповідно, нашим військам вдалось підготувати вигідні оборонні рубежі. Ворог продовжує тиснути. Ядром їхніх наступальних сил є повітряно-десантні війська, а також підрозділи морської піхоти. Застосовують росіяни там тактику м'ясних штурмів, які майже не припиняються. Також вони намагаються вклинитись в нашу оборону за допомогою механізованих штурмів", - наголосив він.Дмитро Жмайло повідомив, що після відновлення контролю над територією Курської області російське керівництво планує створити плацдарм бойових дій на території Сумщини. Для цього вони планують витіснити ЗСУ з Курської області до 20 січня."Сили оборони провели досить масштабну роботу щодо мінних загороджень на території Курщини. Тому техніка росіян, яка намагається атакувати позиції ЗСУ, підривається на мінах. Власне, українські підрозділи також активно мінують територію й протипіхотними мінами. На території Курської області ведуть бойові дії одні з найкращих наших підрозділів, які мають у розпорядженні західну техніку. Варто додати, що у бойових діях з боку росіян не запрацював на повну північнокорейський компонент. Втім, гадаю, що російські війська до кінця року не зможуть витіснити підрозділи Сил оборони з території Курської області. Власне, тому й були зміщені їхні дедлайни, що вказує на те, що вони хочуть вибити нас до 20 січня. А вже до 25 лютого вони планують створити аналогічний плацдарм на території Сумської області", - повідомив експерт. Унаслідок атаки Stоrm Shаdоw по Марʼїно Курської області 20 листопада могли бути вбиті генерал-лейтенант РФ Валерій Солодчук і 18 ворожих військових. Також могли бути знищені офіцери з КНДР.23 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що російський диктатор Володимир Путін наказав армії РФ витіснити Сили оборони з території Курської області до 20 січня 2025 року. В той день у США відбудеться інавгурація обраного президента Дональда Трампа 

Про це він розповів в інтерв'ю Радіо Свобода.Він висловив сумніви щодо ефективності ініціативи, запропонованої Китаєм і Бразилією, вважаючи, що новообраний президент США Дональд Трамп сфокусується на швидкому вирішенні конфлікту. Мельник послався на обіцянку Трампа "завершити війну за 24 години".Читайте також: "Про 24 години для завершення війни вже не говорять": політик Джердж назвав причину зміни риторики команди Трампа"Ми повинні ці слова сприймати серйозно. І тому зараз шукати якихось посередників там чи згадувати тих, на кого ми сподівалися раніше, і тих, хто зіграв певну роль… то я не бачу нікого, крім нового президента Сполучених Штатів, який зможе дійсно кардинально змінити ситуацію", - наголосив він.Мельник зазначив, що, хоча й існує певна ймовірність змін, не варто очікувати від американського президента бажання ділити роль миротворця з іноземними партнерами."Знову ж таки, ми зараз гадаємо на кавовій гущі, бо ніхто не знає, що буде завтра чи післязавтра. Ми бачимо, який небезпечний, страшний став цей світ, в якому доводиться жити", - зауважив посол.Читайте також: Чи є у Трампа план?Він закликав докласти зусиль, як дипломатичних,  так і політичних та суспільних, які "мають бути зосереджені стовідсотково саме на цих восьми критичних тижнях до інавгурації президента Дональда Трампа". "Тобто в нас дуже мало часу – фактично 20 січня інавгурація, уже менше, ніж два місяці залишається. Всі можливі канали – дипломатичні, політичні, сімейні, суспільні, релігійні, які завгодно – потрібно використати для того, щоб наша дипломатія працювала не лише у Вашингтоні, але насамперед в Мар-а-Лаго, на Флориді – там, де більшу частину часу проводить новообраний президент – для того, щоб справді порушити те, що ми очікуємо, пропрацювати там кілька сценаріїв, як це може бути. Бо найгірше буде те, що справді якісь рішення будуть Україні нав'язані через нашу голову", - пояснив він.Читайте також: "Мирні переговори" можливі як процес, але не як результатНа його переконання, "наступні вісім тижнів будуть найбільш відповідальними і складними в історії України після 1991 року"."Тобто зараз треба вирішувати. Коли прийде день інавгурації, боюся, до того часу вже буде рішення ухвалене і тоді нам буде складніше", - підсумував посол.Журналіст Тhе Guаrdіаn українського походження Пітер Померанцев проаналізував ймовірний вплив новообраного президента США Дональда Трампа на вирішення російсько-української війни, його політичну стратегію та взаємини з Європою і Великою Британією.

Таку думку він висловив в етері Еспресо."Ми змогли зайняти значну територію Курської області тоді, коли ворог був не готовий до цього. Це була правильно спланована операція, яку ворог не очікував й не мав сил та засобів, щоб протидіяти там. Ми ж не говоримо про якісь війська та лінії оборони, які долали наша армія. В Курській області під час проведення цієї операції російські строковики, ФСБ та росгвардійці просто тікали з позицій. Саме тому нам вдалось зайняти таку велику територію", - пояснив Маломуж.Генерал зауважив, що операція ЗСУ в Курській області була досить ефективною. Втім, для масштабного успіху потрібно проводити ряд подібних дій. Утримувати лише один такий плацдарм на території ворога немає сенсу."Варто зауважити, що саме неочікуваність є основним методом ведення такої війни. Думаю, що наше командування також готувало удари по території Бєлгородської та Брянської областей, а також по тимчасово окупованих територіях, де ворог не має значних укріплених районів оборони. Для цього потрібно готувати резерви й проводити стратегічні удари. Операція ЗСУ в Курській області є таким ударом. Втім, утримувати цю територію зараз надзвичайно складно. Ворог постійно нарощує там зусилля. Утримувати ці території немає жодного стратегічного сенсу. Ми в маневренній війні. Тому потрібно маневрувати й відходити з цієї території, особливо якщо там немає значних укріплених районів та позицій для оборони", - додав він.Унаслідок атаки Stоrm Shаdоw по Марʼїно Курської області 20 листопада могли були вбиті генерал-лейтенант РФ Валерій Солодчук і 18 ворожих військових. Також могли бути знищені офіцери з КНДР.23 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що російський диктатор Володимир Путін наказав армії РФ витіснити Сили оборони з території Курської області до 20 січня 2025 року. В той день у США відбудеться інавгурація обраного президента Дональда Трампа 

Про це він повідомив під час ІІІ Міжнародної конференції з продовольчої безпеки Grаіn Frоm Ukrаіnе, передає Суспільне.Зеленський зазначив, що наразі в головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського є "головне завдання", яке полягає у зменшенні бюрократії у війську."Це дуже важливо. Офіцер повинен бачити солдата. Генерал, який не був в окопі, для мене не генерал, попри досвід. При всій повазі, сьогодні найскладніша ситуація на передньому краї, в окопі. Генерали повинні бути в окопах. Ось така війна", – сказав Зеленський.Читайте також: "Вирішується, хто кого дотисне": Зеленський представив план стійкості до 1000-го дня повномасштабного вторгнення РФВін також наголосив, що "моральний стан військового – найважливіший"."Якщо – але це вже вирішувати військовим – якщо перехід до системи "корпус - бригада", яку вони пропонують на сьогодні – це зменшення ось цієї відстані від генерала до солдата, якщо бюрократичність ця зменшиться, нехай роблять так", – резюмував президент.Зазначимо, що раніше джерела Суспільного в Генштабі повідомляли, що до кінця листопада цього року в ЗСУ представлять концепцію реформування, згідно з якою українська армія перейде на систему "корпус - бригада".Російський диктатор Володимир Путін наказав армії РФ витіснити Сили оборони з території Курської області до 20 січня 2025 року. В той день у США відбудеться інавгурація обраного президента Дональда Трампа.

Президент Володимир Зеленський заявив, що російський правитель Володимир Путін поставив завдання витіснити українські сили з Курської області до 20 січня, коли має відбутися інавгурація новообраного президента США Дональда Трампа.

Президент Володимир Зеленський заявив, що російський диктатор Володимир Путін доручив своєму військовому командуванню витіснити українські сили оборони з території Курської області до 20 січня 2025 року. Саме на цю дату запланована інавгурація обраного президента США Дональда Трампа.

Президент Володимир Зеленський висловив впевненість, що очільник Кремля володимир путін поставив завдання російському військовому командуванню витіснити українські Сили оборони з території Курської області рф до 20 січня 2025 року. У цю дату у США має відбутися інавгурація обраного президента Дональда Трампа. Про це глава держави розповів під час ІІІ Міжнародної конференції з продовольчої безпеки Grаіn Frоm Ukrаіnе, […] Тhе роst путін поставив за мету витіснити українські війська з Курщини до інавгурації Трампа, – Зеленський арреаrеd fіrst оn Рубрика.

ZN.UА розповідає, що передуватиме дню вступу новообраного президента на посаду, а також як проходитиме церемонія.