Search trend "Інавгурація президента США"

20 січня 2025 відбулась інавгурація 47 президента США Дональда Трампа. Він обіцяв багато, але в реальності мало чого виконав насправді. Чим запам'ятались перші дні Трампа на посаді?

Прихід до влади Дональда Трампа, який своїми діями ламає систему міжнародних відносин, принципи функціонування якої були непохитними протягом десятиліть, спричинив радикальні зміни у світовій політиці. Україна в даному випадку не є винятком. Сприйняття Вашингтоном нашої держави як "слабкої ланки" знаходить відображення у політиці наших сусідів. У пошуках правильного вибору Майже два роки тому, у квітні 2023 року, сталося помітне погіршення польсько-українських відносин, які перебували, здавалося б, на рівні повного та всеосяжного порозуміння. Причиною стало українське збіжжя, яке заполонило польський ринок та стало причиною збитків для багатьох польських фермерів. Відтоді у країні змінилася влада (прем'єром країни став досвідчений та вельми прагматичний Дональд Туск), проте збереглося ембарго на ввезення українського зерна до Польщі. Зараз у Польщі триває президентська кампанія, у якій не бере участь чинний глава держави Анджей Дуда (завершується його друга президентська каденція). Не бере участі у "великих перегонах" і Дональд Туск, а кандидатом від "Громадянської платформи" став президент (мер) Варшави Рафал Тшасковський. Його кандидатуру однопартійці підтримали на перших у політичній історії Польщі партійних праймеріз. Праві сили ("Право і справедливість" та їхні союзники) висунули кандидатом у президенти президента Інституту національної пам'яті Кароля Навроцького. До трійки лідерів входить і Славомір Ментцен, представник "Конфедерації", яка не приховує антиукраїнських поглядів та прагнення шукати спільну мову з Кремлем. Зауважимо, що популярність цієї політичної сили між осінню 2023 року (парламентські вибори) та літом 2024-го (місцеві вибори та вибори до Європейського парламенту) практично виросла вдвічі. Тема Волинської трагедії для кандидатів у президенти Польщі виглядає чимось на кшталт обов'язкового компоненту кампанії, уникнути її неможливо... Тема Волинської трагедії для кандидатів у президенти Польщі виглядає чимось на кшталт обов'язкового компоненту кампанії, уникнути її неможливо, проте голосування пройде за кілька тижнів до Дня пам'яті жертв Волині. Насправді цей сюжет є швидше ритуальним, ніж дієвим компонентом великих перегонів, адже завдання кандидатів - визначати власну цільову аудиторію. Анджей Дуда та Дональд Туск, які висловилися про доцільність розміщення ядерної зброї у Польщі (американської та французької відповідно), додали президентській кампанії, яка набирає обертів, нового звучання. Участь у програмі Nuсlеаr Shаrіng чи спроба самим стати членом ядерного клубу - це питання може стати ключовими для Польщі після президентських перегонів. Гримаси путінферштеїнгу Пара сусідів України - Словаччина та Угорщина - регулярно демонструють готовність порозумітися з Путіним та показово капризують під час ухвалення Європейським Союзом рішень про підтримку України. Проте є один помітний нюанс: словацький ОПК має низку замовлень в інтересах Сил Оборони України, що додає Роберту Фіцо певної стриманості. Проте це не завадило словацькому прем'єру у грудні 2024 року відвідати Москву та провести переговори з Владіміром Путіним. На батьківщині Фіцо зустріли не лише масові акції протесту, але і кризові процеси всередині правлячої коаліції, задля вгамування яких Фіцо був змушений піти на кадрові перестановки, інакше кажучи, розрахувався міністерським портфелем за лояльність. ...не допустити вступ України до ЄС - Орбан планує, на цьому і будуватиме парламентську кампанію за рік партія FІDЕSZ У середині березня Віктор Орбан оприлюднив перелік із 12 пунктів, які можна назвати підкреслено спрямованими проти ЄС. Однак мова про вихід Угорщини з ЄС не йде - у цій країні понад половина її громадян цілком задоволені перебуванням у складі Європейського Союзу. Проте не допустити вступ України до ЄС - Орбан планує, на цьому і будуватиме парламентську кампанію за рік партія FІDЕSZ. Орбану та його прихильникам доведеться боротися з партією ТІSZА, яку очолює Петер Мадяр. Ця політична сила вражаючим мітингом відзначила річницю революційних подій 1848 року, спробувавши провести аналогію для Орбана. Втім, нагадування про революційні часи не повинно викликати зайві ілюзії: значна кількість виборців FІDЕSZ живе в провінції. Сьогодні Вишеградська четвірка у питанні співпраці з Україною виглядає поділеною навпіл. Проте травневі президентські вибори у Польщі на тлі відновлення відносин Варшави та Будапешта та парламентські у Чехії, де може повернутися до влади Андрей Бабіш та партія АNО - дозволяють припустити ускладнення для України ситуації у відносинах з V4. Проте це не привід відмовлятися від пошуку перспектив розвитку відносин із нашими західними сусдіами. Скуті одним ланцюгом Хоча концепт "Великої Румунії" сьогодні не надто популярний, ситуація у Румунії та Молдові виглядає подібною. Келін Джорджеску, який балотувався у президенти з контраверсійними гаслами та виглядав антисистемним та популістським кандидатом, зумів перемогти у першому турі виборів наприкінці 2024 року. Він фактично встигнув висловитися за перегляд підсумки Другої світової війни та відважити кілька реверансів Путіну, проте результати волевиявлення було скасовано Конституційним Судом Румунії (це входить до його повноважень), а до повторної спроби балотуватися Джорджеску не допустили. Наприкінці лютого Джорджеску був затриманий за звинуваченням у створенні фашистського угруповання... Ситуація для країни-члена ЄС, м'яко кажучи, несподівана, проте влада Румунії постаралася знайти підстави для легітимізації своїх дій. Наприкінці лютого Джорджеску був затриманий за звинуваченням у створенні фашистського угруповання та незаконному фінансуванні виборчої кампанії. Проте він не опинився за гратами. Прапор антисистемного кандидата підхопив лідер партії АUR Джордже Сіміон, який тривалий час є персоною нон грата в Україні та Молдові. Ультраправий за поглядами політик став кумиром люмпенізованого населення, пропонуючи прості рішення за принципом "тут і зараз". Втім, він виглядає дещо більш поміркованим за Джорджеску. На початку травня громадянам Румунії доведеться визначатися, і лідер АUR має непогані шанси на вихід до другого туру, поки його потенційні опоненти шукають додаткові можливості. У Молдові на президентських виборах 2024 року Маї Санду вдалося утримати свою посаду, проте парламентська кампанія, яка має пройти у середині поточного року, практично не залишає правлячій партії РАS шансів на збереження монобільшості. Фіналіст президентських перегонів Олександр Стояногло об'єднався з мером Кишинева Іоном Чебаном у блок "Альтернатива". Не сказали останнього слова комуністи та соціалісти, вплив яких на молдовське суспільство скорочується, проте доволі повільно. Активним залишається і Ілан Шор, який завдає інформаційних ударів по Санду з Москви, не приховуючи зв'язків з Кремлем. Молдова - парламентська республіка, у законодавчому органі якої працює всього 101 депутат, і боротьба за кожне місце буде запеклою. Правоохоронці затримали при спробі вилетіти з Молдови башкана Гагаузької автономії Євгенію Гуцул, яка зазвичай не приховує контактів зі згаданим Шором, а з-за ґрат звернулася по допомогу до Владіміра Путіна. Дозволю собі нагадати, що Україна через Румунію та Молдову отримує чималий обсяг стратегічного імпорту, а українське збіжжя також вирушає на світовий ринок через Румунію. Стабільність у цих державах для України залишається проіритетом. Анексія від Лукашенка 25 березня, коли національно-демократичні сили Білорусі традиційно святкують День Волі, у Мінську відбулася інавгурація Олександра Лукашенка. Він, як відомо, очолює Білорусь із липня 1994 року, встановивши європейський рекорд за часом перебування при владі. Президентська кампанія нагадувала фарс, тривала мінімальний термін, а формальні кандидати більше нагадували спарінг-партнерів Лукашенка. Центрвиборчком Білорусі намалював Лукашенку 86% голосів підтримки, щоб він не перегнав, не дай Боже, за цим показником Владіміра Путіна. Лукашенко після політичної кризи 2020 року зумів утримати владу, проте зробив це дорогою ціною: повідець до Кремля став набагато коротшим. Два роки тому Путін заявив про розміщення у Білорусі тактичної ядерної зброї, а днями Польща та Литва заявили про мінування прикордонної смуги з Білоруссю. Значна частина білоруського ОПК підпорядкована інтересам Росії, проте громадяни Білорусі воювати не хочуть. Кілька сотень тисяч з них після протестів 2020 року залишили межі країни, за гратами залишається кілька тисяч політичних в'язнів. ...шанси змінити Лукашенка на посаді має лише ще більш проросійський за нього кандидат Прихід до влади Дональда Трампа подарував Лукашенку нову надію, адже команда 47-го президента США не надто переймається питаннями захисту прав людини. Цікаво, чи ризикне Лукашенко запропонувати американцям можливість приватизувати підприємства країни, які переважно перебувають у державній власності. Іншого виходу для ефективного збереження влади сьогодні знайти важко, бо і Росія, і Китай навряд чи готові продовжувати підтримувати ветерана президентської служби. Разом із тим варто розуміти, що шанси змінити Лукашенка на посаді має лише ще більш проросійський за нього кандидат. Білоруські демократичні сили так і не зуміли стати чимось більшим за філію туристичного бюро та клубу за інтересами. Виняток становлять білоруські добровольці, які воюють у лавах Сил оборони України. Стратегія наїжаченості Україна продовжує перебувати у ситуації, коли формування концепції добросусідства є одним із принципів виживання. Сьогодні у нас є ворог - Росія, співагресор Білорусь та низка сусідів, з якими до цього часу не визначені спільні інтереси. Відтак необхідно бути прагматичними, чітко розуміти свої переваги та недоліки. Питання не лише у проведенні SWОТ-аналізу, а у спроможності нашої держави реалізувати свій потенціал, про який говорили роками. Для початку - позбавившись остаточно іміджу "заднього двора" Росії та позиціонуючи себе як центральноєвропейську державу.

Біткоїн упав на 25% з історичного максимуму. 28 лютого під час азіатських торгів посилилося падіння курсу криптовалюти, пише Вlооmbеrg. "Вартість біткоїна впала на 25% порівняно з історичним максимумом, встановленим менш ніж шість тижнів тому, оскільки трейдери скасували ставки, зроблені після обрання Дональда Трампа президентом США. Монета впала на 2,6% до 82 220 доларів о 10:13 ранку в Сінгапурі, досягнувши найнижчого рівня з 11 листопада. Цей крок став частиною загального спаду криптовалют. Зокрема: Еthеr, Sоlаnа і ХRР також різко впали в останні дні", - сказано в повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Один з найбільших фінансових зламів в історії: пограбували криптобіржу ВyВіt Розпродаж підкреслює швидку зміну долі цифрових активів, яка різко зросла після перемоги Трампа на виборах. "Біткоїн сягнув свого історичного максимуму в 109 241 долар 20 січня, коли була інавгурація Трампа. Однак відтоді він упав на тлі занепокоєння про войовничу позицію президента та більш широких побоювань щодо економіки США. Криптовалюта також опинилася під тиском через загальне зниження схильності до ризику серед інвесторів, які згорнули угоди, пов'язані з Трампом, на різних ринках. Індекс SР 500 знизився цього тижня після слабких даних про довіру споживачів у США, що викликало питання про перспективи економіки", - нагадує видання. Також п'ятничне падіння біткоїна супроводжувалося широким розпродажем азіатських акцій, оскільки трейдери в регіоні відреагували на останні коментарі Трампа щодо тарифів. Президент США заявив, що 25% тарифів для Канади і Мексики набудуть чинності з 4 березня, а китайський імпорт зіткнеться з додатковим 10% збором. Криптовалюта Теlеgrаm Тоnсоіn обігнала біткоїн. 11 квітня курс ТОN встановив свій історичний максимум на рівні $7,6 за монету, а його ринкова капіталізація зросла до $25,9 млрд, що дозволило цій криптовалюті увійти до топ-10 найбільших. За темпами зростання з 2024 року актив випередив біткоїн - 235% проти 130%. Тоnсоіn (ТОN) - це нативний токен децентралізованої блокчейн-мережі Тhе Ореn Nеtwоrk, створеної компанією Теlеgrаm росіянина Павла Дурова. Ця криптовалюта активно зростає і з початку 2024 року за темпами випередила навіть біткоїн.

"Так, у мене це було", - сказав Трамп у відповідь на пряме запитання журналістів і підкреслив, що сподівається на нові контакти з російським очільником, щоб покласти край російсько-українській війні.Трамп, утім, не повідомив, коли саме були його контакти з Путіним, тому що журналісти запитували, чи відбувалися вони ще до того, як він був обраний президентом Сполучених Штатів, чи отримав повноваження очільника американської держави. Чи вже після того, як відбулася його інавгурація. Однак Трамп визнає конфіденційні контакти з російським президентом, про які нічого не говорить Кремль.І таким чином підтверджує, що саме ця конфіденційна лінія залишається головною лінією дипломатії між Вашингтоном Трампа та Москвою Путіна. В ситуації, коли навіть найближчі співробітники американського й російського президентів можуть бути не поінформовані про те, про що розмовляють між собою американський і російський президент.І, звісно, не варто в такій ситуації розраховувати, що у своєму діалозі з Путіним Трамп буде прислухатися до точки зору президента України чи європейських лідерів. До такого, швидше класичного, підходу до дипломатії тяжіють співробітники Трампа, на думку яких він традиційно не звертає велику увагу. Саме вони, як, скажімо, радник президента Сполучених Штатів із питань національної безпеки Майк Волц говорили про те, що співробітники адміністрації Трампа в Європі будуть обговорювати варіанти закінчення російсько-української війни з європейськими лідерами та президентом України. Трамп, як бачимо, не очікує результатів таких розмов і навіть власних консультацій з європейськими лідерами. Він упевнений, що зможе розв'язати проблеми шляхом конфіденційних розмов із російським президентом. Тому що його концепція — це коли очільники великих держав домовляються між собою, а всі інші погоджуються хоча б із головними контурами тих рішень, яких досягли такі очільники. Читайте також: "Мир через телефон", або Чи зміг Путін задовольнити Трампа?Разом із цим ми маємо усвідомлювати, що ніяких конкретних домовленостей між Трампом і Путіним не існує. І ніякого плану закінчення російсько-української війни у Трампа не було, на цей час немає і може не виникнути в якомусь найближчому майбутньому. Якби йому вдалося дійти до якихось конкретних домовленостей із Путіним, які б свідчили про те, що російсько-українську війну можна закінчити без втрати обличчя американського президента, розмови між президентом Сполучених Штатів і президентом Російської Федерації давно вже перейшли б у публічну площину. І більш реальною стала б зустріч між ними, яку також, здається, у конфіденційному порядку продовжують готувати в Білому домі й у Кремлі.Однак щодо зустрічі, як ми розуміємо, в обох очільників абсолютно різні цілі, і кожний хоче досягти свого ще до того, як зустріч відбудеться. Президенту РФ Путіну не потрібно домовлятися про врегулювання російсько-українського конфлікту, фінал якого він бачить у знищенні державності ворожої йому країни та перетворенні Російської Федерації на нову імперію на кшталт Радянського Союзу.І Путін щиро сподівається, що нерозуміння цього факту Дональдом Трампом допоможе йому досягти своїх цілей у наступні непрості роки. Але Дональду Трампу абсолютно не потрібна путінська імперія. Він якраз хотів би закінчити російсько-українську війну і постійно нагадує, що Путіну не варто плекати ілюзій, а варто подивитися на стан власної економіки.Таким чином Трамп хотів би зустрітися з Путіним тільки за умов, якщо російський президент під час їхньої зустрічі зможе конкретно говорити, якщо не про припинення російсько-української війни на якихось стратегічних пунктах, то принаймні про припинення вогню, щоб Дональд Трамп хоча б міг сказати своїй аудиторії, що люди більше не гинуть на російсько-українському фронті.Читайте також: Про перемовини, заморозку і "Росія повернеться"Той факт, що президенти Сполучених Штатів і Російської Федерації спілкуються між собою, але ніяких контурів такої домовленості не проглядається, знову нагадує, що говорити можна, а домовлятися набагато важче, коли в обох очільників абсолютно різний погляд на життя, і вони підтримуються абсолютно різними політичними силами-союзниками у всьому світі.У той час як Дональд Трамп мріє відірвати Росію від Китаю, що є ще однією небезпечною зовнішньополітичною ілюзією американського президента і його прихильників, голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін повідомляє про те, що він прибуде до російської столиці на 9 травня 2025 року. Щоб таким чином ще раз підкреслити стратегічне партнерство Китайської Народної Республіки та Російської Федерації в їхньому протистоянні зі Сполученими Штатами Америки. А далі вже немає значення, Трампа чи не Трампа.У той час як Трамп хотів би закінчити війну в Європі й перекласти відповідальність на безпеку української держави на своїх європейських союзників, Путін хотів би захопити українську державу й створити серйозні загрози для безпеки самих цих європейських союзників, сподіваючись, що Сполучені Штати Трампа остаточно підуть з європейського континенту і не будуть заважати Росії стати геополітичним гегемоном Європи.Читайте також: Москва усіляко тягнутиме час із перемовинамиНу і тоді виникає питання, про що взагалі розмовляють Трамп і Путін? І, звичайно, було б дуже цікаво дізнатися, хто був реальним ініціатором цієї зустрічі в телефонному режимі. Адже ми з вами прекрасно розуміємо, що з таким уявленням про себе, яке є у Трампа, він навряд чи першим зробив крок назустріч російському президенту. А якщо такий крок зробив першим сам Путін, це може свідчити, що економічна ситуація в Росії дійсно залишає бажати кращого. І російський президент дійсно хотів би зробити певний інтервал у російсько-українській війні, щоб накопичити сили для нового вирішального удару по ворожих позиціях. І сподівається, що Трамп допоможе йому в цьому зупиненні. Але це знову-таки тільки наші припущення.Тому що може бути ситуація, коли й сам Трамп, який, як ми добре пам'ятаємо, під час першого його президентства буквально ніяковів у присутності Путіна, міг зробити такий сигнал першим, сподіваючись, що Путін піде йому назустріч у припиненні воєнних дій. І ось це взаємне нерозуміння Трампа й Путіна, як і те, що вони можуть недооцінювати амбіції, потенціал один одного, може бути фундаментом як для порозуміння між двома лідерами, так і для нового серйозного конфлікту між Сполученими Штатами й Російською Федерацією. Який уже охопить не тільки Україну, але й усю Європу, якщо непорозуміння між Москвою і Вашингтоном буде зростати у зв'язку з розчарованістю і Трампа, і Путіна в обопільних контактах. Однак зрозуміти це можна буде тільки з часом. Поки що ми тільки знаємо, що Трамп і Путін спілкуються між собою. ДжерелоПро автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. ШевченкаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Обрання й інавгурація нового президента США знову винесли до порядку денного питання міжнародних інституцій. Очевидно, вся ця система давно не працює, але що буде далі? Повний текст новини

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Обрання й інавгурація нового президента США знову винесли до порядку денного питання міжнародних інституцій. Очевидно, вся ця система давно не працює, але що буде далі?

Про це повідомляє Rеutеrs, Вlооmbеrg і СNN.Оголошено масштабні інвестиції в інфраструктуру штучного інтелекту в СШАГенеральний директор ОреnАІ Сем Альтман, гендиректор SоftВаnk Масаесі Сон і голова правління Оrасlе Ларрі Еллісон відвідали Білий дім разом із Дональдом Трампом та іншими керівниками технологічних компаній, щоб оголосити про значні інвестиції приватного сектору в розвиток інфраструктури штучного інтелекту в США.На заході Трамп заявив, що ОреnАІ, SоftВаnk та Оrасlе об’єднають зусилля в межах нового спільного підприємства під назвою Stаrgаtе. На початковому етапі кожна компанія вкладе по 100 мільярдів доларів, а в найближчі роки загальний обсяг інвестицій може досягти 500 мільярдів доларів.За словами президента, Stаrgаtе займеться створенням фізичної та віртуальної інфраструктури для підтримки наступного покоління штучного інтелекту, зокрема будівництвом центрів обробки даних по всій країні. Він назвав цей проєкт "найбільшим інфраструктурним проєктом в історії ШІ".Голова правління Оrасlе Ларрі Еллісон повідомив, що перший центр обробки даних площею 1 мільйон квадратних футів вже перебуває на стадії реалізації в Техасі.Як зазначає СNN, лідери галузі ШІ протягом кількох місяців наголошували на необхідності розширення інфраструктури для підтримки зростаючих потреб штучного інтелекту, включаючи нові дата-центри, мікрочипи, електроенергію та водні ресурси."Я переконаний, що це стане найважливішим проєктом нашого часу. І ми б не змогли реалізувати його без вашої підтримки, пане президенте", – заявив генеральний директор ОреnАІ Сем Альтман.Раніше Альтман закликав американську владу сприяти розвитку інфраструктури для штучного інтелекту, щоб США залишалися попереду Китаю в технологічних перегонах, враховуючи потенційний вплив ШІ на економіку та обороноздатність.За даними СNN, Оrасlе є одним із провідних операторів дата-центрів у США, а SоftВаnk має достатні фінансові ресурси для масштабного розширення інфраструктури штучного інтелекту, яке, за прогнозами, вимагатиме багатомільярдних інвестицій.У понеділок, 20 січня, у Вашингтоні відбувлася інавгурація обраного президента США Дональда Трампа. Він став 47-м лідером Штатів.

Таку думку він висловив в етері Еспресо."Головне, щоб "яструби" Трампа не припуститися помилки, яку свого часу зробив Обама, коли він став лауреатом Нобелівської премії миру. Якщо ця ідея зайде в голову Трампу, то це буде дуже небезпечна історія для нас, тому що він буде робити все, щоб стати цим лауреатом коштом України чи інших країн", - зауважив дипломат.На його думку, якщо ми допоможемо цим "яструбам" переконати Трампа в тому, що він увійде в історію як американський президент типу Рейгана чи Ейзенхауера, чи когось іншого, який врятував демократичну систему від колапсу, від того, що зараз робить Путін, то тоді це буде значно більше та важливіше, ніж Нобелівська премія миру. 20 січня у Вашингтоні відбулася інавгурація обраного президента США Дональда Трампа. Він став 47-м лідером Штатів. Перші його заяви читайте за посиланням.В цей же день російський диктатор Володимир Путін заявив, що Москва відкрита для діалогу з адміністрацією обраного президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні.  

Про це він розповів в етері Еспресо."У Трампа зараз немає жодних причин, щоб поступатись або йти на якісь компроміси з Росією. Оскільки, з погляду санкцій, які США запровадили проти РФ, це вигідно для Трампа. Він хоче розвивати власну нафтогазову промисловість. З політичного погляду йому зараз вигідно тиснути на Путіна, особливо після переговорів з Сі Цзіньпіном. Також з геополітичної позиції Трамп відчуває себе в силі та в праві. Він же неодноразово заявляв про те, що США мають бути великими та стати світовим лідером. Під час першого терміну на посаді президента США він говорив, що Америка має бути великою сама для себе і не витрачати кошти на інші держави. Зараз ми спостерігаємо за зовсім іншим Трампом", - пояснив Краєв.Експерт зауважив, що Дональд Трамп розуміє, що Україна готова й бажає провести переговори щодо завершення російсько-української війни на відміну від росіян, які роблять ставку на затягування війни."Зараз Трамп має зовсім інші інтереси. Найголовніше, що він розуміє адекватність української позиції. Він бачить, що Україна готова і хоче вести переговори. Також він бачить, що українці мають стратегію на відміну від росіян, які хочуть якомога довше затягувати війну, щоб виснажити Україну", - додав він.20 січня у Вашингтоні відбувається інавгурація обраного президента США Дональда Трампа. Він став 47-м лідером Штатів. Перші його заяви читайте за посиланням!20 січня російський диктатор Володимир Путін у понеділок, 20 січня, заявив, що Москва відкрита для діалогу з адміністрацією обраного президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні 

Головною подією 20 січня в усьому світі стала інавгурація 47-го президента США Дональда Трампа. Новий президент Сполучених Штатів Америки не є далеким від спортивного світу, а його перші рішення будуть якраз дотичними до спорту. Повний текст новини

Інавгурація президента США завжди збирає довкола себе чимало політиків та відомих людей. А увагу аудиторії привертають не лише офіційні моменти, а й гості події. У соцмережах активно обговорюють фото, де Ілон Маск і син Трампа – Баррон Трамп – продемонстрували абсолютно різні емоції на одній сцені. Повний текст новини

Напередодні відбулася інавгурація Дональда Трампа на посаду президента США. Володимир Зеленський зауважив, що перші укази американського лідера продемонстрували його пріоритети. Повний текст новини

У США 20 січня відбулася інавгурація Дональда Трампа на посаду президента США. На події відбулося чимало курйозних моментів, які стали причиною для створення численних мемів у мережі. Повний текст новини

Церемонія інавгурації Дональда Трампа привернула увагу мемами про самого Трампа, капелюх Меланії Трамп, сміх Гілларі Клінтон, поведінку Ілона Маска — Суспільне Культура

20 січня 2025 року у Вашингтоні відбулася інавгурація 47-го президента США Дональда Трампа. Церемонія привернула увагу не тільки політичною складовою, а й вишуканими образами подружжя Трампів. Стиліст Яна Ткаченко спеціально для Фокуса детально розібрала їхнє вбрання, підкреслюючи символізм кольорів і модні акценти.

20 січня у США пройшла інавгурація Дональда Трампа. 47-го президента супроводжувала його дружина Меланія, щоправда, для дійства вона підібрала доволі незвичайний образ.  Повний текст новини

Інавгурація президента США – подія, за якою стежать мільйони людей по всьому світу. А це означає, що жодна деталь не може залишитися поза увагою. Як би цього не хотіли окремі персони. Повний текст новини

Про це свідчить указ розміщений на сайті Білого дому. Втім, для офіційного виходу з угоди потрібно чекати один рік. Раніше Rеutеrs інформувало про намір Трампа оголосити про вихід США з Паризької кліматичної угоди. Як вказували у Білому домі, Трамп має скептицизм щодо глобального потепління і вважає його містифікацією. Крім того, така заява спрямована на звільнення американських нафтогазовидобувних компаній від регулювання, щоб вони могли максимізувати обсяги видобутку.Зазначалося, що таке рішення поставить США поряд з Іраном, Лівією та Єменом. Вони є єдиними у світі країнами, які не приєдналися до угоди, що передбачає домовленість обмежити глобальне потепління на 1,5 градуса Цельсія вище доіндустріального рівня, щоб уникнути найгірших наслідків зміни клімату.Наразі США є найбільшим у світі виробником нафти і природного газу через бум буріння в Техасі, Нью-Мексико та інших регіонах, який підтримується технологією гідророзриву пласта і високими світовими цінами після вторгнення Росії в Україну.Вперше Трамп виводив США з Паризької кліматичної угоди під час свого першого президентського терміну. Це зайняло роки, утім Байден після вступу на посаду одразу скасував цей процес.  Трамп пообіцяв оголосити надзвичайний стан в енергетиціПро це інформує Вlооmbеrg, посилаючись на неназване джерело Вказано, що Трамп планує переорієнтувати політику федерального уряду щодо видобутку нафти й газу, скасувавши зусилля свого попередника Джо Байдена, спрямовані на обмеження використання викопних видів палива.Зокрема, президент обіцяє оголосити надзвичайний стан в енергетиці США. За словами неназваного чиновника, це відкриє для Трампа низку повноважень, які дозволятимуть розробляти нові родовища нафти й газу і видобувати з них ресурси. Наразі не відомо, чи зможе президент використати ці повноваження для досягнення своєї мети - будівництва нових електростанцій. Під час першого президентського терміну Трамп намагався підтримати роботу збиткових вугільних та атомних електростанцій, використовуючи надзвичайні повноваження, передбачені Федеральним законом про енергетику, які зазвичай застосовуються у випадку стихійних лих та інших кризових ситуацій. Зрештою, від цієї спроби відмовилися.20 січня у Вашингтоні відбулася інавгурація обраного президента США Дональда Трампа. Він став 47-м лідером Штатів. Перші його заяви читайте за посиланням!

Інавгурація Дональда Трампа 20 січня відкриває нову епоху в американській політиці. Він вдруге повертається на посаду президента США як найстарший лідер в історії країни на момент присяги і єдиний у ХХ-ХХІ століттях, кому вдався такий камбек.

20 січня відбулась інавгурація президента США Дональда Трампа: він склав присягу у Ротонді Капітолія та виголосив промову.