Search trend "Іран президент"

Президент США Дональд Трамп припустив, що в Ірані є ще один таємний ядерний об'єкт. На його думку, завод не потрапив під атаки Ізраїлю та Сполучених Штатів. Повний текст новини

Про це в етері Еспресо розповів заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов."Іран дуже гостро та негативно сприйняв комплементарні слова Путіна, які він сказав Трампу щодо кампанії у допомозі Ізраїлю. В Ірані до нового образу Росії тепер вкладається і непостачання обіцяних Су-35. Іранці оплатили всі можливі рахунки, пілоти пройшли повний курс навчання, а ми з F-16 пам'ятаємо, що це триває не один місяць. І при всьому цьому, Росія підставляє іранців. Зараз в іранських медіа йде велика дискусія стосовно якості російської зброї, в першу чергу йдеться про комплекси ППО, також обговорюється те, що Росія намагалася торгувати інтересами Ірану не тільки зі США, але й з Ізраїлем", - прокоментував заступник директора Центру близькосхідних досліджень.Данилов резюмував, що в Ірані Росія має вкрай негативний образ країни-зрадниці, яка не виконала зобов'язань і більше не може бути надійним партнером.У ніч проти 22 червня 2025 року президент США Дональд Трамп оголосив про авіаудари по трьох ядерних об'єктах на території Ірану. За його словами, американські військові завдали ударів по об'єктах у Фордо, Натанзі та Ісфагані. За даними джерел СВS Nеws у розвідці, американські удари по ядерних обʼєктах Ірану 22 червня відтермінували ядерну програму Тегерана лише на декілька місяців.Однак Трамп на пресконференції під час саміту НАТО заявив, що США зруйнували ядерну програму Ірану. Якщо вони будуть робити зусилля в цьому напрямі, США це повністю підірвуть.

Про це йдеться у листі міністра закордонних справ Ірану Аббаса Аракчі до генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, пише Тhе Guаrdіаn."Ми офіційно просимо, щоб Рада Безпеки визнала ізраїльський режим і Сполучені Штати ініціаторами акту агресії і визнала їх подальшу відповідальність, включаючи виплату компенсацій і репарацій", - сказано у листі.Офіційної реакції на вимогу Ірану з боку США та Ізраїлю наразі не було.За інформацією міністерства охорони здоров’я Ірану, внаслідок ізраїльських ударів, що тривали з 13 червня, загинули щонайменше 627 осіб. Водночас ізраїльська влада заявляє, що унаслідок іранських ракетних атак на Ізраїль загинуло 28 осіб.Конфлікт Ірану й ІзраїляУ ніч проти 22 червня президент США Дональд Трамп оголосив про авіаудари по трьох ядерних об'єктах на території Ірану. За його словами, американські військові завдали ударів по об'єктах у Фордо, Натанзі та Ісфагані. Згодом Трамп заявив, що Ізраїль та Іран домовилися про повне й остаточне припинення вогню на 12 годин. За його словами, уранці 24 червня воно вже почалося. Натомість 24 червня Іран оголосив про перемогу над Ізраїлем. У Тегерані заявили, що "у ворога не залишалося іншого вибору, окрім відступити".Центральне розвідувальне управління США підтвердило, що ядерна програма Ірану зазнала серйозних збитків внаслідок нещодавніх ударів. Водночас міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що удари Сполучених Штатів по ядерних об’єктах Ірану завдали масштабних і серйозних пошкоджень.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран може мати ще один секретний ядерний об'єкт, який досі не був відомий розвідці.

Американський президент стверджує, що Іран був "за кілька тижнів" до отримання ядерної зброї.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран, імовірно, має ще один таємний ядерний об'єкт, який не був знищений внаслідок американських авіаударів.

Про це він розповів в інтерв’ю телеканалу Fох Nеws Президент США Дональд Трамп висловив можливість скасування санкцій, які були накладені на Іран. Цю інформацію він озвучив під час інтерв’ю на телеканалі Fох Nеws. Трамп підкреслив, що наразі Сполучені Штати продовжують утримувати санкції проти Ірану. “І якщо вони (іранці. – ред.) виконають свою роботу, якщо вони […] Тhе роst Трамп про санкції проти Ірану та удари по ядерних об’єктах fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Президент США стверджує, що іранці не переміщували уран, а рятувались самі

Ситуація надзвичайно складна: світовий порядок дав величезні тріщини. Розуміємо, ці тріщини почалися з окупації Криму, згодом було повномасштабне вторгнення РФ. То на Близькому Сході, то в Європі відбувається поглиблення певних тріщин. З'явилися нові потужні гравці, які хотіли б змінити світову безпекову конструкцію. Відбувався саміт у Гаазі, ми б хотіли бачити консолідацію дуже багатьох різних еліт для того, щоб спільно давати відповідь на виклик, який кинув світовій спільноті Іран, і той виклик, який кинув Путін. Як ви бачите зараз теперішню велику трансформацію і наслідки її?Атака Ізраїлю на Іран і рішення Сполучених Штатів приєднатися до цієї операції - нового виміру.З української точки зору, ключове питання полягає в тому, наскільки цей розвиток подій змістить акценти порядку денного саміту. Очевидно, що лідери НАТО приділятимуть значну увагу ситуації на Близькому Сході.Утім остаточні наслідки цього спалаху насильства визначатимуть події, що ще попереду. Якщо застосування сили з боку США та Ізраїлю виявиться ефективним, це може стати вагомим сигналом щодо потужності американського військового потенціалу – сигналом, який Росія та Путін не зможуть ігнорувати.Якщо після саміту конфлікт на Близькому Сході переросте у ширшу та затяжну війну, яка втягне Сполучені Штати та охопить увесь регіон, це неминуче відверне ресурси й увагу від України, особливо з боку США. Це також може створити враження слабкості та виснаженості Сполучених Штатів і посилити розкол у трансатлантичному Альянсі.Такий розвиток подій безперечно зашкодить інтересам України і зменшить здатність Заходу, передусім США, зберігати фокус і підтримку в питанні допомоги Україні.У цьому й полягає головний ризик. Саме тому конфлікт на Близькому Сході вже сьогодні кидає тінь на події в Гаазі.Як ірано-ізраїльська війна може відбитися на ситуації з російською агресією проти України та й загалом на російсько-українській війні? Адже частина уваги світової спільноти зараз переключена на Близький Схід. Іран має союзників - це Російська Федерація і, можливо, Китай. Розуміємо, що Близький Схід завжди буде вагітний війнами. Як це зараз може вплинути на російську агресію і на допомогу для України?Як я щойно зазначив, остаточний вплив цієї кризи на Близькому Сході, зокрема військових ударів Ізраїлю та Сполучених Штатів по Ірану, на хід російсько-української війни ще належить оцінити.Якщо ці удари виявляться ефективними у припиненні конфлікту та стримуванні ядерної програми Ірану, це стане яскравою демонстрацією сили, ефективності та рішучості Сполучених Штатів. Такий сигнал обов’язково буде почутий у Москві.Водночас, якщо конфлікт затягнеться та набуде масштабів широкої регіональної війни, це може втягнути США у складну й тривалу ситуацію. Ресурси, які могли б бути спрямовані на підтримку України, зокрема оборонна допомога, політична увага та фокус керівництва, будуть частково розпорошені. І саме це найімовірніше підштовхне Росію до ще більшої агресивності.Ситуація і надалі розвивається, і її остаточний вплив на Україну залишається невизначеним. На цей момент, з огляду на військову ефективність ударів, особливо бомбардувань США по ядерних об'єктах Ірану, це виглядає як потужна демонстрація американського військового потенціалу.Утім ситуація на місцях на Близькому Сході ще далека від завершення. Її можливі наслідки для російсько-української війни досі залишаються неясними. Я не знаю, що собою являє в теперішній фазі президент Дональд Трамп та якою є його теперішня політика щодо України. З'являється дуже багато різних повідомлень. Дуже часто ті повідомлення взаємосуперечливі, але розуміємо, що у Трампа лежать певні сценарії на столі, які він розглядає. Свого часу президент Трамп озвучував готовність США вийти з переговорного процесу. Перед тим він поміняв статус Сполучених Штатів з друга і партнера України до посередника. Це надзвичайно серйозна зміна статусу. Якщо говорити про теперішню фазу, які сценарії є вірогідними?Щоб зрозуміти підхід президента Трампа до вторгнення Росії в Україну, необхідно поглянути ширше й поставити запитання: що він вважає життєво важливими інтересами Сполучених Штатів у Європі?Складається враження, що він не бачить на європейському континенті справжніх інтересів національної безпеки США. Натомість він розглядає Європу насамперед як ринок для американських товарів і послуг, а також як центр економічної конкуренції, зокрема з боку Європейського Союзу.У його розумінні європейські країни тривалий час користувалися американськими гарантіями безпеки, не беручи на себе достатньої відповідальності за власну оборону. Він не сприймає Європу як спільноту, віддану ідеї колективної безпеки. Коли він дивиться через Атлантику, його, схоже, більше цікавить перспектива нормалізації відносин з Росією, ніж посилення того, що багато хто вважає фундаментальними трансатлантичними інтересами. Я не поділяю такої точки зору, але, на мою думку, саме вона лежить в основі його мислення.Дивлячись на Україну, він не вбачає там життєво важливих інтересів Сполучених Штатів. Він переконаний, що європейці не докладають достатніх зусиль для підтримки України, і навряд чи сам піде далі, ніж готові піти союзники в Європі.Під час передвиборчої кампанії він пообіцяв завершити війну. Я чув, як після обрання президентом він заявляв, що візьме на себе відповідальність за хід російсько-української війни протягом 100 днів – або як за власне досягнення, або як за провал під час свого перебування на посаді.Загалом існує три можливих шляхи, якими він міг би піти у цій війні. Найбільше мене турбував той варіант, який він, здається, почав реалізовувати відразу після інавгурації: використання сили США для нав'язування Україні несправедливого й нестабільного миру. За такий крок довелося б заплатити високу ціну не лише Україні, а й усьому трансатлантичному співтовариству – як у Європі, так і в Північній Америці.Другий шлях – повна відмова від переговорів.Третій варіант, можливо найнеочікуваніший, – рішуча підтримка України, протилежна до підходу Байдена, а саме активне використання американського впливу та відновлення лідерства у трансатлантичній спільноті.Наразі він, схоже, обрав другий шлях. Трамп не вірить у можливість швидкого досягнення миру. Сотий день його президентства вже минув, і війна перетворилася на політичний тягар. Складається враження, що зараз він намагається знайти шлях до виходу з переговорного процесу.На мою думку, це особливо помітно у тому, як адміністрація поступово зменшує акценти саміту НАТО на питанні війни. Це тривожний сигнал, який свідчить, що він активно шукає спосіб дистанціюватися від цієї теми.Американський дипломат Майкл Карпентер в нашому етері сказав, що не бачить причин, щоб Дональд Трамп і його адміністрація змінювали ставлення до російсько-української війни. І водночас пару днів тому я спілкувався з Девідом Ігнатіусом, заступником головного редактора Тhе Wаshіngtоn Роst, який сказав, що нам в Україні варто розглядати критичні сценарії, якщо адміністрація Трампа буде реалізовувати погані для нас варіанти. Просив би вас прокоментувати, які можливі погані сценарії?Спершу окреслю найгірший сценарій, а потім перейду до більш позитивного, який, на мою думку, є цілком реалістичним.У найгіршому випадку Трамп може ухвалити рішення вийти з переговорного процесу і припинити надання Україні безпекової допомоги — зброї, ракет та іншого озброєння, необхідного для самозахисту. Це стало б серйозним ударом по обороноздатності України, хоча й не критичним. Україна все ще здатна тримати оборону, однак зробити це буде набагато складніше й дорожче.Путін, без сумніву, сприйме це як сигнал і отримає певне моральне підживлення. Проте це аж ніяк не означатиме швидкого завершення війни на російських умовах, принаймні не у найближчій перспективі. У такому сценарії на європейців ляже ще більша відповідальність за підтримку України та посилення тиску на Росію. Вони мають для цього всі ресурси — питання лише в наявності політичної волі.А тепер щодо обнадійливого сценарію. Гадаю, якщо європейські країни значно посилять свої зусилля на підтримку України, нарощуючи безпекову допомогу, використовуючи свій економічний потенціал для запровадження жорсткіших санкцій і завдаючи серйозного удару по російській військовій економіці, це може суттєво змінити хід війни.Паралельна підтримка російської опозиції, як проти самого режиму, так і проти війни, здатна ще більше підірвати спроможність Кремля продовжувати агресію. Такий комплексний підхід може дати Україні реальну перевагу і послабити російську військову машину.Якби Трамп побачив, що Європа діє рішуче й активно сприяє перемозі України, я переконаний, що він не захотів би залишитися осторонь. Він не побажає виглядати слабким, а тим більше співучасником підтримки Росії. Мені здається, саме так він сприймає ситуацію. Тож якщо Європа зробить більше, дуже ймовірно, що і він діятиме активніше.Одна з великих трагедій цієї війни полягає в тому, що трансатлантична спільнота має колосальну перевагу над Росією, але досі не використовує її в повному обсязі. У сценарії, який я описую, Трамп міг би очолити Альянс із сукупним ВВП у 55 трильйонів доларів проти лише 2 трильйонів у Росії. Це колосальна економічна міць, яка наразі залишається незадіяною.Країни Альянсу витрачають на оборону приблизно 1,5 трильйона доларів щороку, тоді як Росія – лише близько 200 мільярдів і при цьому не здатна формувати справді високопродуктивні війська. У Заходу є всі можливості, бракує лише політичної волі.З огляду на нинішнє бачення Трампа щодо Європи та трансатлантичного партнерства, ініціатива сьогодні має перейти до Європи. Саме вона має активізуватися і задіяти свій економічний, військовий та дипломатичний потенціал, щоб допомогти Україні переломити ситуацію. Якщо Європа справді візьме на себе цю роль, дуже ймовірно, що Трамп долучиться до цих зусиль. Якщо ж ні, то він навряд чи зробить більше, ніж робить зараз.Єдине, що я хотів би додати, – коли безліч американських чи європейських політиків та аналітиків говорять про Путіна і про Кремль, то не враховують такого елемента, як ірраціональність. Питання російсько-української війни для Путіна є пріоритетним і формулюється як екзистенційна війна. Ми в Україні регулярно зазнаємо звірячих бандитських обстрілів, російські ракети вбивають простих пересічних українців. І треба казати "Стоп!". Певний час тому була реалізована надзвичайно цікава спеціальна операція, яка вивела з ладу частину російської стратегічної авіації за допомогою наших дронів. І в Кремлі відчули цей біль. Якщо говорити про траєкторію цієї екзистенційної війни, ви взагалі бачите якісь перспективи, що щось могло б зупинити Путіна в теперішній ситуації, адже він завжди погрожує термоядерною війною?Я вважаю, що існує кілька ключових елементів, які можуть сформувати ефективну стратегію завершення війни на умовах України або принаймні наближених до них.Перш за все, йдеться про значне посилення безпекової допомоги з боку Заходу. По-друге, рішуче застосування економічних санкцій проти російської економіки. Досі більшість заходів мали поступовий характер. Такий інкрементальний підхід дозволив Росії адаптуватися й підготуватися до наступних кроків. По суті, це тільки підвищило її стійкість до майбутнього тиску. Нині потрібне повномасштабне й рішуче використання економічної сили. Мета – зупинити російську військову машину. Це в наших силах. Ми здатні запровадити справді жорсткі санкції проти тих, хто досі підтримує російські військові зусилля через торгівлю.Третій ключовий напрям – активізація підтримки тих, хто всередині Росії виступає проти війни та режиму. Це інформаційна боротьба, і ми повинні використовувати силу правди, щоб посилити опір війні в самому російському суспільстві.Отже, йдеться про комплексну стратегію: військова допомога, потужні економічні санкції, м’яка сила.Четвертий компонент – чітка перспектива членства України в НАТО. Це складне питання, враховуючи нинішню позицію окремих союзників, але якщо Сполучені Штати візьмуть ініціативу і відкрито заявлять про підтримку якнайшвидшого вступу України, це кардинально змінить міжнародне сприйняття як і з боку друзів, так і з боку ворогів.Це був би чіткий сигнал, що Україна більше не є сірою зоною для геополітичних маніпуляцій Путіна. Це підтвердило б її належність до трансатлантичної спільноти, її захищеність і недоторканність перед загрозами імперської агресії.Путін, схоже, визнає лише силу – зокрема, дію статті 5 НАТО. Коли Україна залишається поза межами цієї гарантії, Захід мимоволі залишає простір для подальшого наступу Росії.Саме тому Захід має ухвалити стратегію, що поєднує економічний тиск, військову підтримку та ідеологічну рішучість, щоб зупинити Путіна та забезпечити перемогу України.Хотів би вас розпитати про Китай. Майже за два місяці - 2 вересня має відбутися в Пекіні великоформатна зустріч Путіна і лідера китайських комуністів Сі Цзіньпіна. Розуміємо, що роль Китаю є комплексною, він підставив потужне плече Росії в її агресії проти України, але не перейшов певної червоної лінії. Однак якби позиція Китаю була б іншою, то російська агресія була б на порядок слабшою і ми б не побачили на лінії фронту північнокорейських солдатів. Чого нам зараз чекати від Китаю і чого хоче досягнути Сі Цзіньпін? Він використовує Путіна як інструмент, яким торпедує світовий лад. Китай хоче значно більше, ніж хоче Путін, який прагне дуже конкретних речей. Чого нам чекати від 2 вересня? На мою думку, Китай уже перетнув червону лінію. Його підтримка військової економіки Росії – це прямий акт агресії проти України та трансатлантичної спільноти.Що стосується російсько-китайських відносин, то Сі Цзіньпін отримує все, чого хоче. Росія фактично перетворилася на випробувальний полігон для Китаю. У цій війні Росія тестує свою зброю проти західних систем, а Китай спостерігає, аналізує і вчиться. Він оцінює технічні можливості західного озброєння, ефективність тактики й політичну реакцію Заходу.До того ж війна поступово виснажує ресурси США, європейських союзників і партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні. Вичерпуються запаси озброєнь, спалюються ракети та артилерійські снаряди.По-третє, ця війна виснажує Росію. Вона вже зазнала катастрофічних втрат і невдовзі, ймовірно, перетне межу в мільйон убитих і поранених солдатів. Водночас Китай отримав безцінну інформацію про військові можливості та доктрину Заходу. Захід дещо послабився, але Росія – значно більше. І це очевидна стратегічна перевага для Пекіна.Саме тому мене вражає, що Росія добровільно дозволила себе використати як інструмент для зміцнення глобальних позицій Китаю. Генерал Кіт Келлог, який є уповноваженим Дональда Трампа з питань України, прибув у Білорусь на перемовини з Лукашенком. Було звільнено кількох політичних в'язнів білоруського режиму. Але чому генерал Келлог, який пов'язаний з Україною, за своїми посадовими обов'язками поїхав до Білорусі? Які погані сценарії можуть розгортатися у Білорусі? Розуміємо, що Путін хотів би використати Білорусь як плацдарм, можливо, для того щоб відкрити північну ділянку фронту в російсько-українській війні, а можливо, для того щоб тиснути та провокувати Литву, Польщу, а можливо, і готуватись до ще якихось форматніших дій проти держав Балтії.Гадаю, ви майже відповіли на своє запитання. Я досі не зовсім розумію, навіщо Келлог поїхав до Білорусі. Це дуже добре, що йому вдалось звільнити кілька білоруських дисидентів з тих жахливих в’язниць. Проте в Білорусі досі залишаються тисячі політичних в’язнів, які продовжують гнити в тюрмах Лукашенка. Тож, хоч це й була позитивна подія, ми не можемо ігнорувати серйозну та триваючу проблему репресій проти опозиції.Маю підозру, що Келлог намагався оцінити, чи можливо хоч якось послабити вплив Путіна на Білорусь. Але, якщо чесно, це виглядає малоймовірно і навряд чи є реалістичним у нинішніх умовах.Водночас я не вважаю, що Келлог припустився помилки, поїхавши до Білорусі. Принаймні, ця поїздка дала йому змогу глибше зрозуміти поточний стан стосунків між Лукашенком і Путіним.Однак я не бачу в цьому візиті сигналу про якісь суттєві зрушення в ширшому геополітичному контексті чи зміни у фундаментальній динаміці, яка визначає хід російсько-української війни.Якщо ми говоримо про перспективи україно-ізраїльської співпраці, наскільки це б було реалістично і чи це могло б стати певним геополітичним геймченджером?Думаю, обом країнам було б вигідно істотно зміцнити співпрацю.Ізраїль і Україна мають унікальний досвід у веденні сучасної війни — зокрема у використанні дронів, спецоперацій та нових бойових тактик. Таке партнерство могло б бути цінним. Проте я не думаю, що воно кардинально змінить перебіг війни. Воно може дати Україні додаткові тактичні переваги, але не стане стратегічно визначальним.Путін неодноразово посилав сигнали на Захід, зокрема до американської адміністрації стосовно готовності використати ядерну зброю. Була неофіційна чітка і безкомпромісна відповідь з боку представників і Пентагону, і Білого дому – якщо Путін застосує ядерну зброю, можливо, тактичну ядерну зброю проти України, відповідь буде надзвичайно жорсткою. Відповідь буде, зокрема і військовою. Але іранська ядерна програма знов повернула та актуалізувала проблему використання ядерної зброї. Наскільки ми наблизились до подолання цього юридично-військового і морального порогу використання ядерної зброї?У новинному просторі більше уваги зараз приділяється ударам США по Ірану, але в контексті російського вторгнення саме ядерний шантаж був ключовим елементом стратегії Путіна.На мою думку, хоча адміністрація Байдена згодом рішуче відреагувала на загрозу можливого застосування ядерної зброї, сам факт використання Путіним ядерного примусу виявився досить ефективним.Згадаймо, наскільки часто лунала фраза про необхідність уникати безпосередньої участі.  Усе це з остраху спровокувати ядерну відповідь.Постачання західного озброєння Україні від самого початку супроводжувалося обмеженнями. Спершу не надавали танків, обмежували дальність ударних систем – усе це продиктовано страхом перед ескалацією.У результаті ці рішучі зусилля на підтримку російської опозиції були послаблені, розмиті або заблоковані через побоювання ескалації з боку Путіна. Він зумів ефективно використати ядерний шантаж для досягнення своїх цілей, створивши небезпечний прецедент, який тепер потребує серйозної протидії.Такий прецедент заохочує Путіна і надалі вдаватися до ядерних погроз. Це вже саме по собі є небезпечним, адже коли ядерний шантаж спрацьовує, зростає ймовірність його повторення. Саме це ми спостерігаємо впродовж останніх трьох років. І я б сказав, що така повторюваність, через саму людську природу, лише підвищує ризик реального застосування ядерної зброї.Це тривожний прецедент не лише у контексті цієї війни, а й у глобальному масштабі. Інші держави уважно стежать за подіями. Зокрема, Китай, який має амбіції щодо Тайваню. Вони бачать, що ядерна зброя може стати інструментом для реалізації імперських або гегемоністських прагнень. Це викликає серйозне занепокоєння.Зараз ми ризикуємо стати свідками того, як ядерний примус підживлює нову хвилю розповсюдження, оскільки інші країни розмірковують над тим, як використати ядерну зброю, якою вони вже володіють, для досягнення своїх стратегічних цілей, або, якщо вони її ще не мають, то чи варто їм її придбати. Прикладом є нинішні дискусії в Південній Кореї.Ядерний шантаж, який Путін використав проти України, уже вплинув на хід війни та заклав небезпечні прецеденти, що резонують далеко за межами Європи.Є питання 5-ї статті Євроатлантичного договору, на якій будувалась вся Європа після Другої світової війни. І тут з'являються сумніви, безліч народів на європейському континенті переживають. Якщо говорити про 5-ту статтю НАТО і загалом переосмислення ролі Альянсу, то це вже не просто політичний клуб на континенті, а об'єднання держав, яким, можливо, доведеться захищатись без американської присутності.5-та стаття є основою НАТО, ключовим елементом Північноатлантичного договору. Це серйозне і глибоке зобов’язання.Попри певну невизначеність, яку створив Трамп, я досі вважаю, що Сполучені Штати загалом залишаються надійними у виконанні цього обов’язку – стати на захист союзника у разі нападу.Так, Трамп часом озвучував сумніви, але можу сказати одне: істеблішмент у сфері національної безпеки у Вашингтоні твердо вважає, що цей обов’язок є священним. І ця думка практично одностайна на Капітолійському пагорбі, незалежно від партійної належності.Це переконання поділяє переважна більшість американців. За даними нещодавнього опитування Інституту Рональда Рейгана, 69% респондентів вважають, що США повинні захистити союзника по НАТО в разі нападу, навіть якщо агресором буде Росія. Це чітка й послідовна позиція.Ще цікавіший результат цього опитування полягає в тому, що, коли його проаналізували за політичними групами в США, з’ясувалося: 69% прихильників МАGА, основної електоральної бази Трампа, тих самих людей у червоних кепках за його спиною на мітингах, вважають, що Америка повинна дотриматися цього зобов’язання у разі нападу на союзника.Тому я глибоко переконаний, що США виконають свої обіцянки. Водночас розумію, чому деякі заяви Трампа викликають стурбованість.

Останні кілька днів інвестиційні банки та аналітичні агентства змагаються у своєму прогнозі стосовно перебігу ірано-ізраїльської війни, перспектив перекриття Ормузької протоки та наскільки злетить ціна на нафту. Прогнози традиційно радикально різняться: починаючи від того, що нічого не станеться, й аж до більш ніж двократного зростання ціни на нафту. Сьогодні вже може здаватися, що ця фаза війни вичерпала себе, але ще не факт: після повідомлення, що об’єкти збагачення урану майже не зазнали пошкоджень, можна чекати другої хвилі атак на Іран.Перш за все слід звернутись до історії погроз перекриття протоки. Бо такі вже були в минулому неодноразово. У період війни між Іраном та Іраком у 1980-1988 роках, обидві держави активно намагалися завадити одна одній у транспортуванні нафти, що стало основою так званої танкерної війни. У липні 1988 року іранський пасажирський літак був збитий американським військовим судном. Уряд США схарактеризував цей випадок як трагічну помилку, Іран розцінив це як сплановану агресію та погрожував перекрити протоку. У січні 2012 року Іран заявив про можливість перекрити стратегічну протоку як відповідь на економічні санкції, введені США та ЄС. Санкції спрямовувалися на скорочення доходів від нафти з метою вплинути на ядерну програму Тегерана. У липні 2018 року президент Ірану Хасан Рухані стверджував, що країна може припинити постачання нафти через протоку у відповідь на заклики Сполучених Штатів звести іранський експорт нафти до нуля. Але по факту жодні спроби завадити руху танкерів ключових експортерів нафти не було реалізовано.Читайте також: Іран - Ізраїль: підсумки дивної війниЧерез протоку проходить 20 відсотків світового обороту ринку нафти. І зрозуміло, що її перекриття вдарить по інтересах як ключових експортерів, так і споживачів. Близькосхідні країни експортують більшість своєї нафти саме через цю протоку. (хоча велика частина нафти Саудівської Аравії експортується через інший напрямок — західне узбережжя Аравійського півострова). Тож ключові експортери нафти будуть першими хто постраждає від перекриття протоки.Зростання цін може спровокувати економічну кризу і вдарить як по експортерах, так і по імпортерах нафти. Ключова роль тут відводиться Китаю — найбільшому імпортеру нафти у світі. Тут не можна не відзначити, що левова частка іранської нафти в обхід санкцій експортується саме до Китаю, через бартерні операції в обмін на продовольство. Китай зберігає партнерські стосунки з Іраном, підтримуючи країну в умовах санкцій, які накладали США та інші західні країни. Тож Китай має серйозні важелі впливу на Іран, щоб запобігти перекриттю протоки. Інакше кажучи, ключові експортери та імпортери нафти готові будуть вплинути на Іран у разі, якщо Тегеран вирішить перевести свої погрози в площину реальних дій.Проте, попри фактично нульову ймовірність реального перекриття протоки (чи інших впливів, як от використання РЕБів для порушення навігації у регіоні), ціни спекулятивно реагують. І цінові коливання триватимуть рівно стільки ж, скільки триватиме очікування ірано-ізраїльського загострення. А от хто зацікавлений в таких ринкових флуктуаціях, так це російські нафтові компанії, адже вони почали втрачати доходи після падіння цін, зумовленого нарощенням видобутку нафти країнами ОПЕК. Читайте також: Іран вийшов із МАГАТЕ – отже, війна триваєДо слова, не нафтою єдиною: через протоку проходить експорт скрапленого природного газу з Катару, який є 2-м за розміром після США експортером СПГ у світі. Отже, ринкова паніка впливатиме і на глобальний ринок СПГ. Це, звісно ж, впливатиме і на ринки Європи, які суттєво залежні від імпорту СПГ.Зрозуміло, що в такій ситуації це матиме і певний вплив на Україну, адже зараз ми дуже залежні від імпорту природного газу та нафтопродуктів з Європи. Для нас це означатиме ризик зростання витрат на імпорт. І якщо у випадку нафтопродуктів ми наразі нічого особливо зробити не можемо, то у випадку з природним газом є шанс як мінімум не зробити собі гірше.Не варто нагадувати, що після російських обстрілів на початку цього року, ми втратили частину газовидобувних потужностей. І, як наслідок, потрібно імпортувати значні обсяги газу для проходження наступної зими. Нафтогаз та Міненерго озвучують плани імпорту в 4,6 млрд кубометрів до листопада. Але, як завжди, є одне але. Існує ризик, що імпортувати доведеться більше. І не через потенційні нові російські удари, а через прорахунки у державній політиці, про що я вже писав раніше. Мова йде про те, що зараз розглядається можливість заборони прийняття у мережі природного газу, який не відповідає визначеним характеристикам, а також накладення додаткових санкцій щодо видобувників, які не забезпечили відповідність газу вимогам. Тимчасове погіршення якості природного газу зумовлено руйнуванням обладнання внаслідок російських обстрілів.Тривалий час відповідальні посадові особи обіцяли, що штрафи за невідповідність якості газу вимогам будуть тимчасово скасовані. Але цього так і не трапилось. Натомість пропонується прийняти технічний регламент природного газу, який не відповідатиме якості газу українського видобутку в нинішніх умовах. І якщо таке регулювання набуде чинності, то власного газу стане менше, а імпортувати потрібно буде більше. І, звісно ж, за вищими цінами, адже європейський ринок газу вже відреагував цінами. А за ним і український, продемонструвавши рекордну ціну за 2,5 роки.ДжерелоПро автора. Андріан Прокіп, аналітик із питань енергетики Українського інституту майбутньогоРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це повідомляє Rеutеrs з посиланням на результати голосування.Рішення ухвалили 53 голосами проти 47. Голосування відбулося переважно за партійною лінією: єдиний демократ, який виступив проти резолюції — Джон Феттерман з Пенсильванії, натомість республіканець Ренд Пол підтримав ініціативу опонентів.Авторами документа були сенатори-демократи, зокрема Тім Кейн, який уже кілька років намагається закріпити в законодавстві обмеження президентських повноважень щодо ініціювання збройних конфліктів. Його мета — вимога обов’язкової згоди Конгресу на будь-яке застосування сили, крім випадків прямої загрози.Опоненти резолюції, серед яких сенатор-республіканець Білл Хагерті, вважають, що останній удар США по Ірану був точковою військовою операцією, яка не вимагає схвалення Конгресу. Він наголосив: "Ми не повинні сковувати нашого президента посеред кризи, коли на кону стоять життя".Напередодні голосування президент Трамп виступив із різкою критикою на адресу верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї. Він заявив, що не планує знімати санкції з Ірану і допускає можливість нових ударів, якщо Тегеран продовжить збагачення урану.У відповідь глава МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив, що іранський народ не сприйме погроз з боку США: "Якщо президент Трамп щиро хоче угоди, він повинен припинити неповажний та неприйнятний тон щодо великого аятоли Хаменеї і його послідовників". Арагчі також попередив, що у разі подальшої ескалації "Іран без вагань покаже свою справжню силу".Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі звернувся до президента США Дональда Трампа, наголосивши на необхідності відмовитися від "неповажного і неприйнятного тону" у відносинах з Тегераном, якщо Вашингтон прагне досягти угоди. 

Таку думку в етері Еспресо висловив дипломат Аркадій Мільман, старший науковий співробітник та керівник програми з вивчення Росії в інституті досліджень національної безпеки, посол Ізраїлю в Росії (2003-2006) в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському."Трамп з першого дня своєї другої каденції намагався себе представляти миротворцем: будемо зі всіма розмовляти, Росія – не злодій, Путін – хороший хлопець, за 24 голини припинимо війну, якби я був президентом на місці Байдена, то не було б війни. А Путін повторює, йому вигідний цей наратив. І ось тут, є один позитивний момент - Трамп дав наказ – бомбардувати Іран. Відповідно, - якщо є якісь ситуації, то Трамп не побоїться застосувати силу. Це серйозний сигнал для Путіна", - зауважив дипломат.За його словами, Путін погрожував - "зараз ми скинемо тактичну зброю на Україну", "зараз ми будемо застосовувати", "ми зараз розбомбимо Лондон, Париж, Бонн", "всіх покараємо". А Трамп просто дав наказ, літаки прилетіли, була проведена ціла військова операція. Ми думали, що одні літаки будуть бомбардувати, а бомбардували зовсім інші. Був зроблений спеціальний маневр, Трамп дав наказ і все відбулося."В цій ситуації, я думаю, що реакція Медведєва, який відразу злякався та написав, що він не казав, що Росія дасть атомну бомбу Ірану, що взагалі мав на увазі інші країни. І сам той факт, що особисто Трамп відреагував, то це говорить про те, що там в американській адміністрації  зараз дуже уважно прислуховуються до всього, що відбувається. Певною мірою це дає якусь надію, - якщо цей злодій, який сидить в Кремлі, перейде якісь межі, то цілком ймовірно, що від Трампа можна чекати різкої реакції", - підкреслив Мільман.У ніч проти 22 червня 2025 року президент США Дональд Трамп оголосив про авіаудари по трьох ядерних об'єктах на території Ірану. За його словами, американські військові завдали ударів по об'єктах у Фордо, Натанзі та Ісфагані. За даними джерел СВS Nеws у розвідці, американські удари по ядерних обʼєктах Ірану 22 червня відтермінували ядерну програму Тегерана лише на декілька місяців.Однак Трамп на пресконференції під час саміту НАТО заявив, що США зруйнували ядерну програму Ірану. Якщо вони будуть робити зусилля в цьому напрямі, США це повністю підірвуть.  

Іран нібито планував вбивства американських політиків. 2022-го об'єктом атаки мав стати Майкл Помпео, який на той момент очолював Держдеп США. Через два роки у прицілі опинився Дональд Трамп, тоді ще кандидат у президенти. Ці факти розкрито у книжці під назвою "2024. Як Трамп повернув Білий дім, а демократи втратили Америку". Тhе Wаshіngtоn Роst опублікувало уривок з книги, яка має вийти у липні. Замах на Помпео нібито мали організувати в одному з готелів Парижа. Підготовка була на фінішному етапі. Врятувався він, як пишуть автори, дивом. Восени 2024-го Трамп отримав від розвідки попередження. Йому повідомили, що ворог США завербував найманців, які вже проникли в країну. Ці дані стали частиною передвиборчої реальності. Люди в його оточенні постійно відчували загрозу. Це викликало хвилювання, страх і призвело до змін у щоденних графіках, маршрутах і місцях перебування кандидата. Мар-а-Лаго, де Трамп мешкав і приймав гостей, перетворили на укріплений форпост. Там посилили охорону, встановили додаткові бар'єри і змінили логістику безпеки. Для маскування використовували різні літаки. У деяких випадках Трамп користувався повітряним судном бізнесмена Стіва Віткоффа, який нині представляє США у справах Близького Сходу. Коли ж він повертався до власного борту, служба охорони задіювала літаки-приманки. Агенти навіть супроводжували літак під час зльоту, рухаючись паралельно по злітній смузі. Особливу увагу приділяли загрозам з боку снайперів і можливим ракетним атакам. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 17-річний підліток із США вбив батьків під час підготовки замаху на Трампа За кілька місяців до виборів іранські агенти щонайменше тричі намагались ліквідувати високопосадовців у США. Наразі триває розслідування щодо можливої причетності Тегерана до замаху на Трампа. Конкретних доказів поки не знайшли. Основою книги стали інтерв'ю сотень людей. Свої свідчення надали ті, хто працював у передвиборчому штабі, Білому домі, правоохоронних структурах. Також було використано електронні листи, щоденні записи, календарі і аудіоматеріали з того періоду. Президент США Дональд Трамп повідомив, що Ізраїль та Іран погодились на повне і точне припинення вогню. Іран першим розпочне припинення вогню, а на 12-ту годину Ізраїль. "А на 24-ту годину світ вітатиме офіційне закінчення 12-денної війни. Під час кожного припинення вогню інша сторона залишатиметься мирною та поважливою", - написав він.

Про це він написав на своїй сторінці у соцмережі Х.Аракчі підкреслив, що іранський народ, відомий своєю "складністю і наполегливістю", цінує свою незалежність і не дозволить нікому вирішувати свою долю."Якщо президент Трамп щиро прагне укласти угоду, він повинен відмовитися від неповажного і неприйнятного тону щодо верховного лідера Ірану, великого аятоли Хаменеї, і припинити завдавати болю мільйонам його щирих послідовників", - наголосив він.Іранський дипломат попередив, що Іран "не сприймає погрози та образи", пригрозивши "продемонструвати свої справжні можливості"."Великий і могутній іранський народ, який показав світові, що ізраїльський режим не мав іншого вибору, як бігти до «татка», щоб уникнути знищення нашими ракетами, не сприймає погрози та образи. Якщо ілюзії призводять до ще гірших помилок, Іран не вагатиметься продемонструвати свої справжні можливості, що, безсумнівно, покладе край будь-яким ілюзіям щодо сили Ірану. Добро породжує добро, а повага породжує повагу", - підсумував він.Президент США Дональд Трамп після оголошення Іраном про перемогу над Ізраїлем закликав аятолу Алі Хаменеї сказати правду, додавши, що він його врятував від "ганебної та потворної смерті".

Президент Дональд Трамп готовий знову віддати наказ збройним силам США атакувати іранські ядерні об’єкти, якщо розвідка доповість, що Іран продовжує роботи з отримання збройового урану.

У Тегерані заявили, що більше не терпітимуть образ. І в разі ескалації "покажуть, на що здатні". Про це заявив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі на сторінці у соцмережі Х. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Іран вперше офіційно визнав пошкодження США його ядерних об'єктів Він зазначив, що якщо президент США Дональд Трамп справді зацікавлений у досягненні домовленостей, йому слід відмовитися від образливого тону на адресу Верховного лідера Ірану, аятоли Алі Хаменеї, та припинити риторику, що принижує мільйони його прихильників. Арагчі наголосив, що іранський народ, який показав світу, що "ізраїльському режиму не залишалося нічого іншого, як утекти до "татка", аби не бути знищеним нашими ракетами", не сприймає погроз і образ. Міністр попередив, що в разі ескалації ситуації, Іран готовий продемонструвати свої реальні можливості, що "покладуть край будь-яким ілюзіям щодо потуги Ісламської Республіки". "Добра воля породжує добру волю, а повага викликає повагу", - написав очільник іранського МЗС. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї 26 червня зробив першу публічну заяву з моменту початку ірано-ізраїльської війни. Хаменеї звернувся до народу, привітавши його з "перемогою" над США та Ізраїлем. Він заявив, що Тегеран "дав ляпаса" американцям. У відповідь Трамп заявив, що США "побили" Іран і не виключив нових ударів по країні в майбутньому.

Президент США Дональд Трамп розкритикував заяву аятоли Алі Хаменеї про те, що Іран здобув перемогу у війні проти Ізраїлю та США.

Таку думку в етері Еспресо висловив політолог Сергій Таран."З одного боку те, що відбулося на Близькому сході, - абсолютний провал зовнішньої політики США. Нагадаю, що на початку свого президентства Трамп уявляв, що на Близькому Сході буде створений стратегічний союз між Ізраїлем та Саудівською Аравією. Він сподівався, спираючись на цей союз, домовлятися та торгувати зі всіма. Згідно з цим сценарієм, побачивши такий союз, Іран мав злякатися, позбутися своєї ядерної програми. Крім того, Трамп ще збирався у секторі Гази будувати нові будинки й кудись розселити палестинців. Однак цей план не здійснився через волю Нетаньягу та Ізраїлю, який по-іншому собі уявляє Близький Схід", - прокоментував політолог.За його словами, Ізраїль завжди підштовхував Трампа до рішучих кроків, а також і до цього провалу у зовнішній політиці США, тому що бачив іншим обличчя Близького Сходу. Коли Трамп почав говорити про Близький Схід, то знову ми почули знайомі фрази про 2-3 тижні, коли він може передумати та застосувати силу або що він за переговорний трек."Вже все йшло до цього тотального провалу у зовнішній політиці Трампа, як це сталося і з російсько-українським треком за посередництва президента США. І тут відбулося справді несподіване, і не лише для Путіна, а й для багатьох у світі, - раптом Трамп застосував силу. Він показав, що може ще щось робити, крім обіцянок та погроз. З'явилося відчуття, що Трамп - рішучий політик. Звісно, в Москві це не могли не помітити, тому там розуміють, - якщо Трамп несподівано виявив себе на Близькому Сході, то може себе несподівано виявити й десь ще, наприклад, у ставленні до Росії. Зрозуміло, що бомбити Росію, на жаль, Трамп поки не буде, але посилити санкції він теоретично може. Тому Путін і починає розігрувати  мирну історію з перемовинами, щоб нейтралізувати цю рішучу частину Трампа", - резюмував Таран.У ніч проти 22 червня 2025 року президент США Дональд Трамп оголосив про авіаудари по трьох ядерних об'єктах на території Ірану. За його словами, американські військові завдали ударів по об'єктах у Фордо, Натанзі та Ісфагані. За даними джерел СВS Nеws у розвідці, американські удари по ядерних обʼєктах Ірану 22 червня відтермінували ядерну програму Тегерана лише на декілька місяців.Однак Трамп на пресконференції під час саміту НАТО заявив, що США зруйнували ядерну програму Ірану. Якщо вони будуть робити зусилля в цьому напрямі, США це повністю підірвуть.

Під час виступу у Білому домі президент США Дональд Трамп зробив заяву про можливе застосування сили проти Ірану. Він наголосив, що американські військові знову можуть вдарити по ядерних об'єктах цієї країни, якщо ситуація цього потребуватиме. Трамп прямо заявив, що не вагатиметься, якщо буде доведено факт наявності в Ірану збагаченого урану, придатного для створення атомної бомби. "Звісно. Без жодних сумнівів. Це було б неймовірно. Я б без вагань повторив атаку", - підкреслив Трамп. Також він зазначив, що не вірить у швидке відновлення іранської ядерної програми після нещодавніх американських ударів. За словами Трампа, удари минулих вихідних серйозно вдарили по спроможностях Тегерана. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Секрети про Іран потрапили у ЗМІ: Трамп звинувачує Конгрес Президент США додав, що його не надто турбує можливе існування прихованих ядерних об'єктів на території Ірану. Він вважає, що зараз ця країна не має сил та ресурсу для відновлення повномасштабної програми. "Можу сказати одне - вони виснажені. І Ізраїль теж виснажений. Я мав справу з обома. Обидві сторони прагнули врегулювання. І ми це зробили - дуже добре. Та зараз їм не до ядерної програми", - сказав Трамп. Він підсумував, що для Ірану головною метою стало виживання, а не відновлення стратегічного потенціалу. У ніч на 22 червня військово-повітряні сили США атакували три ядерні об'єкти Ірану - Фордо, Натанз та Ісфахан. Трамп привітав американських військових з успішною операцією. Також Трамп зробив репост повідомлення "Фордо - більше немає".

Про це повідомляє СNN.Трамп підкреслив, що Ізраїль та Іран були "жорстко побиті"."Як людина великої віри, він не повинен брехати. Його країна була знищена, три його злочинні ядерні об'єкти були знищені, і я точно знав, де він переховувався, і не дозволив Ізраїлю чи збройним силам США, які є найпотужнішими у світі, покласти край його життю. Я врятував його від дуже потворної та ганебної смерті, і насправді він не повинен казати: "Дякую, президенте Трамп!", – написав він у ТruthSосіаl.Глава Білого дому закликав аятолу Хаменеї "сказати правду" щодо його заяви про перемогу Ірану над Ізраїлем."Ти маєш сказати правду. Вас жорстко побили, і Ізраїль теж побили. Вони обидва були побиті, і це був чудовий час, щоб закінчити це", – заявив Трамп.Водночас за словами лідера США, він вимагав від Тель-Авіва розвернути велику групу літаків в останньому акті війни, яка летіла на Тегеран."Це спричинило б величезні збитки, і багато іранців загинули б. Це мало стати найбільшою атакою війни", – додав він.Також Трамп заявив про готовність бомбити Іран, якщо вважатиме за потрібне. На запитання журналістів, чи розглядатиме він атаки на ядерні іранські обʼєкти, він відповів:"Звичайно, без сумніву, абсолютно - це має бути неймовірно".Конфлікт Ірану й ІзраїляУ ніч проти 22 червня 2025 року президент США Дональд Трамп оголосив про авіаудари по трьох ядерних об'єктах на території Ірану. За його словами, американські військові завдали ударів по об'єктах у Фордо, Натанзі та Ісфагані. Трамп заявив, що Ізраїль та Іран домовилися про повне й остаточне припинення вогню на 12 годин. За його словами, уранці 24 червня воно вже почалося. Натомість 24 червня Іран оголосив про перемогу над Ізраїлем. У Тегерані заявили, що "у ворога не залишалося іншого вибору, окрім відступити".Центральне розвідувальне управління США підтвердило, що ядерна програма Ірану зазнала серйозних збитків внаслідок нещодавніх ударів. Водночас міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що удари Сполучених Штатів по ядерних об’єктах Ірану завдали масштабних і серйозних пошкоджень.