Search trend "Максим Буткевич"

У розмові зокрема взяв участь правозахисник і журналіст Максим Буткевич.

Цей лист є відповіддю на аналогічний лист до українців та України, який підписали угорські інтелектуали та громадські діячі 21 червня цього року. У ньому вони висловили незгоду з незгодою з антиукраїнською риторикою уряд Віктора Орбана, засудили російську агресію, закликали до негайного справедливого і тривалого миру, надання гарантій безпеки Україні, відшкодування збитків та притягнення до відповідальності винних за воєнні злочини. Також у листі висловлюється сподівання, що угорська національна меншина України не стане жертвою ганебної та політично вмотивованої риторики угорського уряду. Повний текст угорського листа на підтримку українського народу можна прочитати за посиланням. Його підписало уже понад 30 тисяч угорців, а прем"єр Орбан розкритикував. Лист українських інтелектуалів та громадських діячів до угорського народу ініціював Інститут Центральноєвропейської Стратегії (ІСЕS). Наводимо повний текст відкритого листа угорському народу: Дорогий угорський народе, всі ті, хто ініціював та підписав цього сміливого відкритого листа з підтримкою України! Ми зворушені та натхненні отримати його з Угорщини та від угорців. Особливо в цей момент. Ми дякуємо за ці слова підтримки. Вони безцінні та історичні. Сказати їх публічно у, мабуть, найскладніший період сучасних українсько-угорських відносин означає бути на правильному боці історії та відстоювати правду. Ми знаємо й ніколи не сумнівалися, що є Угорщина, яка не прагне зиску шляхом зради та служіння чужим інтересам, як ви написали у своєму листі. Що є Угорщина, яка солідарна з Україною, підтримує нас та вшановує воїнів Збройних Сил України в нашій боротьбі проти російського імперіалізму. Ми знаємо, що саме це і є справжня, а не інша Угорщина. Угорщина Шандора Петефі та Імре Надя.Історична боротьба проти імперій та брехні, за свободу, незалежність та суверенітет — це те, що обʼєднує наші народи й нації, всю Центральну Європу. Обʼєднує крізь століття — від 1956-го до 2014-го і 2022-го років. Об'єднує досі. У нас навіть гасло спільне: “Героям Слава”. Ми впевнені, що цю єдність не можуть зруйнувати політики, дезінформація та російська пропаганда, хай би якими потужними вони не були. Ми з вами сильніші. Ми усвідомлюємо, як багато ще нам треба пояснити одне одному про одне одного. Ми дуже жалкуємо, що в Угорщині та серед угорців переважає думка, що Україна коли-небудь прагнула чи прагне досі обмежити права угорської нацменшини. Це не так. Ми в Україні ніколи не прагнули обмежувати права етнічних угорців, лише хотіли створити кращі умови для вивчення державної мови, щоб сприяти самореалізації угорців в Україні. Ми відчуваємо відповідальність за це непорозуміння та прагнемо це виправити. Як і угорська, так і українська історія — це постійна боротьба за власну ідентичність, за нашу мову, культуру та права. Тому ми, українці, не можемо світоглядно прагнути того, від чого століттями страждали самі. Наш опір путінському імперіалізму зараз — саме про цю боротьбу. Тим паче, що Росія цинічно використала як прикриття для своєї геноцидальної агресії проти України саме питання ідентичності та прав російськомовних в Україні. Захищати російськомовних вбиваючи їх, що робить Росія уже понад 11 років в Україні, — це справді диявольський план.Диявол має бути зупинений. І зробити це ми можемо лише разом. Україна ніколи не прагнула цієї війни. Нікому іншому не бажає цієї війни. Ми прагнемо зупинити Росію в Україні, на наших кордонах. Хоча путінський режим відверто каже, що не планує на Україні зупинятися. Як і в 1956-ому році.Україна прагне миру, безпеки та добробуту. Для себе та Європи, яка є нашим справжнім історичним домом на відміну від російської імперії. Тому ми прагнемо в ЄС і НАТО. Так само як свого часу Угорщина. Ми, українська нація, яку ділили століттями, також розуміємо, наскільки важливо для вас, угорської нації, розділеної історією, знову бути обʼєднаними в Європі. Це ще одне світоглядне прагнення, яке нас обʼєднує. Політичні доктрини, які намагаються обґрунтувати, що Україна не має бути членом ЄС та НАТО, є не тільки антиукраїнськими, вони є антиугорськими та антиєвропейськими.І ми впевнені, що мудра угорська нація це розуміє сьогодні. Ми це бачимо. Ми це відчуваємо. І ми неймовірно тішимося, що з боку угорської народу нині отримуємо такий потужний сигнал солідарності та підтримки. Щиро дякуємо вам за нього.Наjrá Маgyаrоrszág! Слава Україні! Лист підписали (імена наведені в алфавітному порядку): Алім Алієв, засновник літературного проєкту "Кримський інжир"; Станіслав Асєєв, журналіст, колишній в’язень катівні "Ізоляція" в Донецьку, військовослужбовець ЗСУ;  Олександр Алфьоров, історик, майор запасу;  Юрій Андрухович, письменник; Максим Буткевич, БФ "Принцип надії", офіцер ЗСУ, колишній військовополонений; Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики “Українська призма”; Ярослав Грицак, історик; Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН; Йосиф Зісельс,спів-президент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України, Виконавчий віце-президент Конгресу національних общин України;  Павло Казарін, журналіст, військовослужбовець ЗСУ, лауреат Шевченківської премії; Євген Клопотенко, шеф-кухар, ресторатор; Андрій Курков, письменник, президент Українського ПЕН 2018-2022; Андрій Любка, письменник, волонтер, директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії; Геннадій Максак, виконавчий директор Ради зовнішньої політики “Українська призма”; Мирослав Маринович, публіцист, колишній політв’язень (1977-1987); Олександра Матвійчук, правозахисниця і голова Центру громадянських свобод, нагородженого Нобелівською премією миру 2022 року; Юрій Назарук, співзасновник Холдингу емоцій !FЕSТ, підприємець; Юрій Панченко, редактор онлайн-видання “Європейська правда”; Віталій Портников, політичний оглядач, журналіст, телеведучий, лауреат Шевченківської премії; Сергій Притула, волонтер, засновник Благодійного Фонду Сергія Притули; Олег Сенцов, український режисер і військовий, колишній політв’язень Кремля; Сергій Сидоренко, редактор онлайн-видання “Європейська правда"; Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження" в Україні.Лист відкритий до підписання, щоб зробити це, пишіть на оffісе@ісеs.оrg.uа.

Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Діана Польова.Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 26 червня організував в Українському кризовому медіацентрі панельну дискусію.У заході взяли участь родини полонених та зниклих безвісти Захисників, звільнені військові та їхні близькі, представники громадських організацій, МІПЛ, Офісу Генпрокурора, Нацполіції, а також психологи та журналісти.Присутні ділилися особистим досвідом, обговорювали фіксацію злочинів Росії, підтримку сімей, а також наголошували на необхідності активнішого висвітлення теми полонених та зниклих безвісти. Голова Координаційного штабу Кирило Буданов наголосив, що всі випадки нелюдського поводження росіян з українськими громадянами фіксуються, але наразі найважливіше – повернути їх з полону."Ви говорите за тих, хто не може говорити сам. Ви - частина цієї боротьби. І я хочу, щоб ви знали: ми - поруч", - сказав він.Читайте також: Різали ножем, обпалювали тіло, ламали кістки й стріляли впритул: звільнений Роман Теренчин розповів про тортури росіян у полоніЗа словами представника ГУР МО Андрія Юсова, окрім повернення захисників з полону існують проміжні, однак дуже важливі завдання, зокрема боротьба за покращення умов перебування українців в полоні РФ, а також покарання та притягнення до відповідальності винних."Такі панельні дискусії, такі заходи - це частина інформаційної, правозахисної боротьби українців за права полонених проти катувань. Це і підтримка наших хлопців і дівчат які в полоні, підтримка родин. І ще раз інструмент для привернення уваги у світі, щоб не дозволити забувати про ті проблеми, те зло з яким стикається Україна і українці", - наголосив він.Психологічний стан після звільнення з полонуПсихологиня, керівниця ГО "Блакитний птах" Ганна Мокроусова пояснила, що людина, яка повертається з полону спочатку перебуває у "шоковому стані"."В цьому стані дуже важко аналізувати інформацію, концентруватися та і взагалі не зрозуміло, що відбувається. Це відчуття наче "хлопці ви вдома", і з одного боки ти нібито хочеш вдихнути, а з іншого боку насправді аж дихати важко, бо це стан шоку", - сказала вона.Мокроусова підкреслила, що людина на цьому етапі не може говорити "ні". І близькі у цей час мають надати не тільки підтримку, а і певний захист, щоб вони не говорили журналістам ті речі, які вони не готові були, щоб побачили інші.Перші декілька днів у людини, яка повернулась з полону може бути безсоння та нерозуміння, що ти повернувся, і рідним це просто потрібно приймати. Психологиня зазначила, що в цей час гарно працює система підтримки Міноборони - це лікування та обмеження кількості людей, щоб відновитися.Колишній військовополонений про досвід неволі у РФКолишній військовополонений Максим Буткевич підтвердив, що катування та неналежне відношення до полонених в Росії має системний характер."Це не окремі ізольовані інциденти. Це загальний підхід, який практикується по різному, з різним ступенем інтенсивності та на різних вакансіях утримання. Це відверте, пряме, абсолютно демонстративне нехтування всіма елементами Міжнародного гуманітарного права.Він наголосив, що катування одного бійця чи цивільного - це завдання страждань десятка або більше людей, яким дорога ця людина.Дружина військовополоненого про підтримку суспільства та роботу державиДружина морського піхотинця, який 38 місяців перебуває в ворожому полоні Олена Кременецька зазначила, що всі держоргани обʼєднані в боротьбі за полонених та підтримці родин."З кожним роком підтримку суспільства ми відчуваємо все більше і більше. До нас доєднуються все більше і більше людей, виходять на акції також за кордоном, щоб нагадувати раз за разом і світовій спільноті, що дуже багато наших українців знаходяться у ворожому полоні", - підкреслила вона. 26 червня Україна та Росія провели черговий етап обміну полоненими. В рамках цього обміну в Україну повернулися військовослужбовці ЗСУ, Національної гвардії та Держприкордонслужби. 

Правозахисник Максим Буткевич наголошує, що акаунт не належить Куликову, а створений шахраями.

Ведучий та співзасновник Громадського радіо Максим Буткевич отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня з нагоди Дня журналіста. В ефірі Громадського радіо 6 червня він розповів про це більше та поділився, що для нього означає ця нагорода та про плани на майбутнє: «Для мене, звісно, велика честь отримати цю нагороду, і це дещо несподівано. Це справді... Запис «Ця нагорода для всіх журналістів, які висвітлюють трагічні події, які ми проходимо» — Максим Буткевич про орден «За мужність» ІІІ ступеня спершу з'явиться на Громадське радіо.

У списку нагороджених є Іван Любиш-Кірдей, Максим Буткевич та Альона Яцина.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Цей вечір спогадів та правозахисних роз'яснень був на презентації подкасту Буткевича та Дар'ї Бурої &lаquо;Я чую інших&rаquо; для &lаquо;Громадського радіо&rаquо;.

Українці перебувають у різних умовах, хтось воює, а хтось вирушив за кордон, і в цьому є потенціал соціальної напруги. Але варто розглядати цю ситуацію як можливість ділитися досвідом і не знецінювати тих, хто залишив батьківщину, про це під час Великого вечора з NV 15 травня сказав правозахисник, колишній військовополонений Максим Буткевич.

«Я чую інших людей, сподіваюся, вони чують мене», — говорить Максим Буткевич в одному зі своїх інтерв’ю. Він промовляє ці слова більш ніж через місяць після свого повернення з російського полону в межах обміну 18 жовтня 2024 року. Через сім місяців частина цієї фрази стане назвою нового правозахисного проєкту на Громадському радіо. На другому поверсі... Запис «Я ще в полоні чітко придумав цю програму»: на Громадському радіо стартував новий проєкт із Максимом Буткевичем і Дар'єю Бурою спершу з'явиться на Громадське радіо.

«Я чую інших людей, сподіваюся, вони чують мене», — говорить Максим Буткевич в одному зі своїх інтерв’ю. Він промовляє ці слова більш ніж через місяць після свого повернення з російського полону в межах обміну 18 жовтня 2024 року. Через сім місяців частина цієї фрази стане назвою нового правозахисного проєкту на «Громадському радіо». На другому поверсі... Запис «Я собі ще в полоні все чітко придумав» — Максим Буткевич про новий проєкт Громадського радіо і права людини під час війни спершу з'явиться на Громадське радіо.

«Я чую інших людей, сподіваюся, вони чують мене», – говорить Максим Буткевич в одному зі своїх інтерв’ю. Він промовляє ці слова більш ніж через місяць після свого повернення з російського полону в межах обміну 18 жовтня 2024 року. Через сім місяців частина цієї фрази стане назвою нового правозахисного проєкту на «Громадському радіо». На другому поверсі... Запис «Я собі ще на зоні все чітко придумав». Про новий проєкт Громадського радіо, російський полон і права людини під час війни спершу з'явиться на Громадське радіо.

Думками про те, якими можуть бути механізми притягнення до відповідальності за такі злочини, правозахисник Максим Буткевич поділився в кулуарах Київського безпекового форуму, де працювала кореспондентка Еспресо Наталія Стареправо."З кожним наступним днем агресії російської проти України накопичується база даних, як не сумно використовувати це формальне словосполучення, в такому трагічному контексті про російські воєнні злочини, про російські злочини геноциду. З мого досвіду, дедалі більше людей у різних країнах світу, не просто усвідомлюють це, а беруть до уваги й розуміють, що на це треба реагувати. Тому що, якщо на це не буде реагування, це фактично заохочуватиме продовження цих злочинів, не лише в Україні, не лише щодо України, тим паче ми знаємо, що Росія вчиняла і продовжує вчиняти злочини не лише проти України", – зауважив Буткевич.Правозахисник зауважив, що в цьому процесі Україна сподівається, зокрема, на Міжнародний кримінальний суд, адже ця інституція спеціально створена для того, аби притягати до відповідальності за такі злочини. Але є й інші механізми, про які говорять менше, проте це механізми універсальної редукції – "щоб ті злочинці, які вчинили злочини війною проти людей в Україні або в Європі, могли бути засуджені у тих країнах, чия універсальна юрисдикція це дозволяє". "І, звісно, є ще дуже важливий інструмент, який, сподіваюся, що запущений (коментар записували 8 травня, – ред.) – спеціальний трибунал для притягнення до відповідальності за злочин агресії, який створюються Радою Європи", – додав Буткевич. Правозахисник наголосив, що саме Рада Європи найбільш усвідомлено і швидко відреагувала на те, що є злочин агресії, за який не може притягнути до відповідальності навіть Міжнародний кримінальний суд, а отже, потрібно створення окремого трибуналу. І вона продовжує свідому лінію урегулювання злочинів Росії, тепер уже створюючи відповідні інституції. "Він (спецтрибунал, – ред.) зараз створюється, і це дуже важливо. Мені здається, це цілком робочий проєкт, він розвивається.Звісно, в такому утворенні, як Рада Європи, де дуже багато зацікавлених сторін, для створення робочого механізму треба досягти консенсусу та знайти ресурси для цього, але ми бачимо, що це зараз відбувається", – зазначив він.Максим Буткевич зауважив, що Росія не лише вчиняє воєнні злочини, а й водночас намагається посіяти паніку і зневіру в українському суспільстві. Зокрема, нехтуючи міжнародним правом і розстрілюючи військовополонених."Вочевидь, вони психологічно хочуть вплинути на українську державу та людей, посилити зневіру. Маючи досвід полону, я це бачив зсередини, тому що до нас не ставились як до полонених відповідно до  Женевських угод. Але цей найжорстокіший вид демонстрації нехтування міжнародним гуманітарним правом – це саме відео розстрілу військовополонених. І ми бачимо, що таких випадків стало більше", – наголосив правозахисник.У Львові в День Європи, 9 травня, дали старт запуску спецтрибуналу з розслідування злочинів РФ проти України

«Я чую інших людей, сподіваюсь, вони чують мене», — Максим Буткевич 12 травня у книгарні «СЕНС» на Хрещатику, з 18 до 20 години відбудеться відкрита зустріч-презентація правозахисного подкасту «Я чую інших» — проєкту Максима Буткевича та Дарʼї Бурої на Громадському радіо. У час повномасштабної війни саме права людини потрапили під удар. Нові виклики з’являються щодня:... Запис «Я чую інших» — Громадське радіо запрошує на презентацію правозахисного проєкту Максима Буткевича та Дарʼї Бурої спершу з'явиться на Громадське радіо.

Іван Любиш-Кірдей – оператор, фотограф і воєнний кореспондент Rеutеrs. Під час відрядження до Краматорська у серпні 2024 року був поранений через російський обстріл, пробув у комі кілька місяців і зараз проходить відновлення.У 2015 отримав щорічну німецьку премію для теле- та кінооператорів Dеutsсhеr Каmеrарrеіs у номінації "кращий новинний сюжет із зони воєнних дій" за телефільм "Втеча з Іловайська", знятий для німецького телеканалу АRD. Ольга Руденко – головна редакторка та співзасновниця Тhе Кyіv Іndереndеnt – провідного англомовного видання про Україну. Видання у 2021 році заснували 30 із 50 звільнених співробітників редакції Кyіv Роst. Ольга також була фіналісткою Премії імені Георгія Ґонґадзе 2024 року.Руденко писала для світових видань і була стипендіаткою Сhісаgо Вооth Sсhооl оf Вusіnеss. У травні 2022 року була зображена на обкладинці журналу Тіmе як одна з лідерок наступного покоління. А в грудні 2022 року отримала нагороду "Жінки Європи" в категорії "Жінка в дії".Михайло Ткач – журналіст-розслідувач, з 2021 року очолює відділ розслідувань "Української правди". За цей час було опубліковано десятки резонансних матеріалів, які викривають корупцію і зловживання владою, сприяють підвищенню прозорості й відповідальності влади перед суспільством, впливаючи на позитивні зміни в країні.До УП 6 років працював у програмі "Схеми: корупція в деталях", спільному проєкті "Радіо Свобода" та телеканалу "UА:Перший", 5 років у програмі розслідувань "Гроші" на каналі "1+1".За що вручають Премію ҐонґадзеЗа умовами Премії, журналістів, які можуть претендувати на отримання відзнаки, мають право номінувати лише члени Капітули. Шляхом голосування з довгого списку обирають трьох фіналістів. Під час Церемонії, 21 травня, оголошують, хто з фіналістів отримує звання Лауреата.Претенденти, яких висувають члени Капітули, повинні відповідати критеріям: відданість принципам та цінностям незалежної журналістики; інноваційність; суттєвий внесок у розвиток окремого жанру чи медіасередовища в цілому; створення матеріалів, що призвели до вирішення або розуміння певних проблем у суспільстві та змін у країні.Претендувати на Премію можуть лише журналісти, які працюють в Україні і які протягом останніх 5 років лишалися в професії.Члени Капітули у 2025 році: журналістка, громадська діячка, дружина Георгія Ґонґадзе Мирослава Ґонґадзе; філософ, головний редактор UkrаіnеWоrld, президент Українського ПЕН Володимир Єрмоленко; головна редакторка Української правди Севгіль Мусаєва; журналістка, громадська діячка, представниця kmbs, членкиня Комісії з журналістської етики Діана Дуцик; підприємець, засновник волонтерського центру допомоги Україні в Австрії, представник Спільноти меценатів Премії Томас Бруннер; медіаменеджерка, журналістка, лауреатка Премії 2024 року Тетяна Трощинська; правозахисник, журналіст, громадський діяч, офіцер ЗСУ Максим Буткевич; журналіст, громадський діяч, директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький; директор Національного демократичного інституту (НДІ) в Україні Марчін Валецький.До складу Капітули завжди входять представники сім’ї Георгія Ґонґадзе, Українського ПЕН, "Української правди", Києво-Могилянської Бізнес-Школи та спільноти меценатів Премії, а також лауреат(-ка) Премії попереднього року. Шестеро постійних представників запрошують ще трьох додаткових членів, яких обирають серед українських медіаекспертів, медіаменеджерів, моральних авторитетів та провідних інтелектуалів.Еспресо - інформаційний партнер церемонії. Премія імені Георгія Ґонґадзе заснована у 2019 році Українським ПЕН у партнерстві з родиною Георгія Ґонґадзе, Києво-Могилянською Бізнес-школою та її випускниками, а також виданням "Українська правда". Лауреатами Премії в попередні роки стали: Вахтанґ Кіпіані (2019), Павло Казарін (2020), Мирослава Барчук (2021), Мстислав Чернов і Євген Малолєтка (2022), Богдан Логвиненко (2023), Тетяна Трощинська (2024). У 2022 році також Спецвідзнаку посмертно отримав фотожурналіст Макс Левін.Премія імені Георгія Ґонґадзе вручається завдяки підтримці меценатів та меценаток, які забезпечують її сталість та розвиток. Меценатами є виключно випускники Києво-Могилянської Бізнес-Школи, які підтримують цінності Премії та прагнуть змінювати українське суспільство через якісну професійну журналістику.Меценатами Премії у 2025 році є: Микола Вікнянський, Микола Сушко, Томас Бруннер, Оксана Просоленко, Антон Артеменко, Максим Дядик, Микола Демченко, Ольга Велика.  

Україна знову була представлена на Лейпцизькому книжковому ярмарку, своїми враженнями від участі поділилися Павло Казарін, Станіслав Асєєв, Ірина Цілик, Катерина Ботанова, Максим Буткевич.

Благодійний фонд &lаquо;Принцип надії&rаquо; &ndаsh; правозахисна організація, заснована в часи повномасштабної агресії Росії проти України.

Британський музикант Лемез Ловас випустив пісню Саll Ме Маks («Називай мене Макс») про звільненого з полону журналіста та правозахисника Максима Буткевича. Композицію створили в межах кампанії Тhе Strоngеr Wе Весоmе, спрямованої на звільнення українських військових та цивільних, які перебувають у російській неволі Про це повідомили в ініціативі. Історія створення пісні Максим Буткевич став до лав ЗСУ […] Тhе роst Британський музикант випустив трек про звільненого з полону Максима Буткевича (ВІДЕО) арреаrеd fіrst оn ШоТам.

Заяву оприлюднили на сайті Українського ПЕН.У ній наголосили, що могли б очікувати, що мовлення "Радіо Свободи", "Голосу Америки" чи інших медіа, відданих цінностям правди та демократії, припинить Росія чи інша тоталітарна держава. Однак в Українському ПЕН "не могли припустити, що це рішення надійде від уряду Сполучених Штатів – країни, яка десятиліттями щонайменше декларативно засвідчувала відданість демократії та свободі"."У нашій частині світу "Радіо Свобода" та "Голос Америки" десятиліттями підтримували найвищі стандарти журналістики, проводячи ретельну репортажну, глибинну аналітичну та відважну розслідувальну роботу. Ці медіа служили щитом проти корупції, маніпуляцій інформацією та авторитарних спроб придушення демократії. І ось тепер цього щита немає. Якщо в новому світі, на порозі якого ми стоїмо, інформацію створюватимуть і поширюватимуть алгоритми, а не команди професійних журналістів, відданих стандартам неупередженості, то ми як людство приречені", - зазначили в заяві Українського ПЕН.Підписанти закликали адміністрацію США негайно поновити роботу згаданих редакцій.Заяву підписали президент РЕN Володимир Єрмоленко, письменниця та перекладачка Ярина Груша, письменники Олександр Михед, Андрій Любка, Артем Чапай, Лесик Панасюк, Андрій Курков, літературознавиці Тамара Гундарова, Богдана Романцова, правозахисник Максим Буткевич, очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль, правозахисниця, нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук,поетеси Ія Ківа, Юлія Мусаковська, письменниця та режисерка Ірина Цілик, журналіст Алім Алієв.Президент США Дональд Трамп у п'ятницю, 14 березня 2025 року, підписав указ про скорочення семи незалежних федеральних агенцій. 

Український правозахисник, журналіст та колишній військовополонений Максим Буткевич розповів про два жахливі роки у російському полоні під час заходу у рамках додаткової наради у людському вимірі ОБСЄ у Відні.

Правозахисники Максим Буткевич та Євгенія Закревська виграли в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) справу проти України щодо заборони протестів у судах. Про це повідомляє Громадське радіо в четвер, 13 березня.