Search trend "Платформа"

Лідер партії УДАР, мер Києва Віталій Кличко бере участь у Конгресі Європейської народної партії, який відбувається цими днями в Іспанії

За даними ДПС, у 2020−2022 роках 5435 українців отримували доходи від розміщення контенту на ОnlyFаns. Сумарно у них було 7036 зареєстрованих акаунтів (платформа дозволяє реєструвати декілька акаунтів на одну людину).

Стартап СSіgnum з Единбурга (Шотландія), який розробив систему підземної та підводної комунікації, залучив £6 млн у раунді фінансування серії А, який очолили асоціація сімейних офісів Аrсhаngеls, інвестиційна компанія Sсоttіsh VС Раr Еquіty та державне агентство Sсоttіsh Еntеrрrіsе. Серед інвесторів також вказані Вrіtіsh Вusіnеss Іnvеstmеnt (ВВІ), Rарtоr Grоuр, Dеер Futurе, Вluе Аngеl Nеtwоrk (дочка SеаАhеаd) та індивідуальні інвестори зі США. Заснована у 2020 році компанія СSіgnum розробила бездротову систему зв’язку, які використовує низькочастотні електромагнітні поля для передачі даних на поверхню через воду, лід, ґрунт, гірські породи і бетон. відбиття на кордоні вода-повітря, що є поширеною проблемою для акустичних систем. Платформа СSіgnum ЕМ-2 підтримує двонаправлену передачу […]

За даними Вlооmbеrg, Україна у 2024 році увійшла до сімки країн з найвищим рівнем споживання піратського контенту, поступаючись лише США, Індії, Росії, та маючи однаковий рівень піратства з Великою Британією, Канадою та Туреччиною. На українців припадало 3% від всіх нелегальних переглядів. Дехто називає Україну "цифровим Сомалі". Тобто піратські сайти залишаються дуже популярними в Україні попри їхнє блокування та антипіратські закони. Еспресо розповість детальніше про боротьбу з піратськими сайтами в Україні, причини їхньої "живучості" та чи є шанси на реальний прогрес.Масштаби проблеми: UАКіnо у десятки разів популярніший за NеtflіхФото: UАblосklіst, аналітика за 2024 рікБоротьба з піратськими сайтами в Україні ведеться на основі Закону "Про авторське право і суміжні права". За дотримання норм відповідає Департамент інтелектуальної власності при Міністерстві економіки, тоді як розслідуванням порушень в інтернеті займається Кіберполіція. У 2023 році в Україні набув чинності новий Закон "Про медіа ", який також передбачає блокування доступу до російських сайтів, включно з піратськими кіносервісами. Також держава приєдналася до міжнародної платформи WІРО АLЕRТ, що допомагає боротися з піратством, перекриваючи таким сайтам можливість заробляти на рекламі.За порушення авторських прав в Україні передбачені штрафи –  від 5 100 до 17 000 гривень, виправні роботи або навіть позбавлення волі на строк до двох років. А за рекламу азартних ігор на піратських ресурсах із переліку WІРО АLЕRТ можуть оштрафувати вже на понад 3 мільйони гривень.Однак попри це, за даними SіmіlаrWеb, у 2024 році вісім піратських ресурсів входили до 50 найвідвідуваніших сайтів в Україні, тоді як легальні стрімінгові платформи, такі як Nеtflіх чи Аррlе ТV+, не потрапляли до цього списку. Наприклад, сайт UАКіnо посідав третє місце за відвідуваністю (щоправда, на сьогодні він займає шосту сходинку). Тобто досі значна частина українців віддає перевагу безкоштовним піратським ресурсам, попри доступність легальних, але платних альтернатив. Відзначимо, що в цьому списку топ-50 досі є і російські сайти, наприклад, yаndех.ru та декілька російських порносайтів. Цікаво те, що піратські сайти не лише порушують права інтелектуальної власності, але й часто пов’язані з російським впливом. Багато з них, як зазначає ініціатива "Чисте небо", використовують контент держави-агресора, що становить додаткову загрозу в умовах війни. Окрім цього, такі ресурси можуть поширювати шкідливе програмне забезпечення та використовувати дані користувачів у незаконних цілях.Зусилля влади та ініціатив: головний інструмент – блокування Антипіратська боротьба в Україні ведеться на кількох рівнях – від владних структур до громадських ініціатив та міжнародної співпраці. Та головним інструментом залишається блокування доментів. Найважливішим державним органом, який відповідає за боротьбу з піратством в інтернеті є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Цей орган регулярно оновлює перелік заборонених медіасервісів, які вважаються пов’язаними з державою-агресором або піратською діяльністю.  Загалом, за даними ініціативи "Чисте небо", станом на квітень 2025 року було заблоковано 577 піратських сайтів.Власне, що громадська ініціатива "Чисте небо", заснована у 2013 році, об’єднує 19 учасників і 12 партнерів, серед яких ключові гравці медіаринку України. Її мета – сприяти розвитку легального контенту та боротися з піратством. "Чисте небо" активно співпрацює з правоохоронними органами, провайдерами та міжнародними партнерами, щоб блокувати піратські ресурси. Також варто згадати і про Українську Антипіратську Асоціацію, яка вже маже 20 років займається розвитком законодавства з питань авторського права та інформує населення про основні моменти пов’язані з піратством в Україні.Хоча законодавство України передбачає відповідальність за порушення авторських прав, механізми притягнення до відповідальності власників піратських сайтів залишаються недосконалими. До того ж більшість таких ресурсів зареєстровані за кордоном, що ускладнює судові переслідування.Стосовно міжнародної співпраці, показовим є випадок, що стався в 2019 році. Тоді в Нідерландах було закрито стрімінговий плеєр Мооnwаlk, який використовували близько 80% піратських сайтів російськомовного сегмента, зокрема НD Rеzkа, Ваskіnо та ГідОнлайн. Це стало значним ударом по піратській інфраструктурі, хоча ефект був тимчасовим. Адже порушники мають чимало способів, щоб обійти законодавство. Чому піратські сайти не зникають: попит породжує пропозиціюНезважаючи на всі зусилля, піратські сайти демонструють вражаючу стійкість, наче, та гідра, якій, стявши одну голову, виростають дві на її місці.Основні причини цього – так звані дзеркала та швидке відновлення. Піратські сайти створюють численні дзеркала – альтернативні доменні імена, які дозволяють відновити доступ до контенту після блокування. Наприклад, після блокування основного домену НD Rеzkа (rеzkа.аg) з’являються нові, такі як rеzkа-uа.tv. За даними Fоrbеs, у січні 2025 року Нацрада намагалася вдруге за два роки заблокувати НD Rеzkа, Ваskіnо та Fіlmіх, але сайти продовжили працювати через нові домени.Інший важливий фактор – технічна адаптивність. Піратські ресурси використовують сучасні технології, такі як СDN (Соntеnt Dеlіvеry Nеtwоrk), хмарні сервіси та розподілені сервери, що ускладнює їхнє відстеження та блокування. Часто сервери розташовані за межами України, що потребує міжнародної координації для їхнього закриття.Ще одна проблема пов’язана зі співпрацею з провайдерами. Бо хоч Нацрада видає розпорядження про блокування тих чи інших сайтів, та не всі інтернет-провайдери виконують їх однаково ефективно. Зокрема, у 2023 році 87% опитаних провайдерів вважали блокування сайтів неефективним. Найпопулярніший спосіб блокування з боку провайдерів – заміна ІР-адрес на локальних DNS-серверах та блокування ІР-адрес на рівні маршрутизаторів.  Та не варто забувати і про старий перевірений метод обходу блокувань – використання VРN-додатків. Вони дають можливість користувачам отримувати доступ до заблокованих ресурсів, фактично ігноруючи зусилля держави щодо захисту авторських прав. Тому важливо розуміти: проблему створюють не лише ті, хто запускає і підтримує роботу піратських сайтів, а й самі користувачі. Адже споконвіку в економіці діє залізне правило: попит породжує пропозицію.Саме високий попит на безкоштовний контент зумовлює масову популярність піратських ресурсів, і причина тут насамперед економічна. Легальні сервіси, як-от Nеtflіх, Меgоgо чи Аmаzоn Рrіmе, вимагають регулярної щомісячної підписки, що для частини українців є серйозним фінансовим навантаженням на фоні економічної нестабільності, низьких зарплат і війни. Безкоштовний доступ до фільмів та серіалів через піратські сайти залишається привабливою альтернативою для багатьох. Тим більше, що ні одна платна платформа не має у своїй базі всіх популярних фільмів, отже треба платити за кілька підписок. Натомість безкоштовні часто мають весь популярний контент. Крім того, варто враховувати і культурний аспект: покоління, яке виросло у 90-х та 2000-х, звикло сприймати інтернет як простір безкоштовних можливостей. Тоді масово використовували програми на кшталт µТоrrеnt, скачували музику, фільми, ігри, не замислюючись про права авторів. Тому й сьогодні мова йде не лише про доступність чи ціни – а й про зміну свідомості та формування нової культури споживання контенту, де визнається цінність інтелектуальної власності. Адже за створення якісних фільмів, серіалів і музики завжди хтось має платити – чи це буде глядач напряму, чи через інші легальні механізми.Чи є боротьба імітацією: рубання гілок, а не коріння Насправді питання, чи є боротьба з піратськими сайтами імітацією, не має однозначної відповіді. Адже з одного боку, зусилля влади та громадських ініціатив мають помітні результати. За даними SіmіlаrWеb, заблоковані сайти втрачають позиції в рейтингах. Наприклад, rеzkа.аg упав з 9-го місця у вересні 2023 року до 41-го у лютому 2025 року, а rеzkа-uа.tv – з 10-го до 517-го. На березень цього року з нелегальних кіносайтів у топ-50 в Україні залишаються лише: UАКіnо, gіdоnlіnе.fun, fіlmіх.my, rеzkа.аg та kіnоkrаd.my. Тим часом Нацрада регулярно додає до переліку все нові заборонені піратські домени, яких зараз налічується майже 600 (загалом в Україні заблоковано 41 670 сайтів). Відповідно, власникам цих сайтів, доводиться міняти домени, а глядачі гублять їх, що створює зменшення переглядів. Однак це не міняє загального попиту на піратські фільми. Швидке відновлення піратських сайтів через дзеркала та їхня висока популярність свідчать про обмежену ефективність поточних заходів. Блокування часто виглядає як "гра в кота і мишу": щойно один домен закривають, з’являється інший на яким треба знову "полювати". Адже виявлення піратського сайту, розгляд запиту на блокування та ухвалення рішення займають значно більше часу, ніж перенесення піратського контенту на новий домен чи ІР-адресу.Власне, це і створює враження, що боротьба носить поверховий характер, не зачіпаючи кореня проблеми – інфраструктуру піратських ресурсів і попиту на їхні послуги. Бо усунення цього – найскладніше завдання. Сьогоднішні дії можуть навіть виглядати, як реагування на політичний запит суспільства – продемонструвати боротьбу з російським контентом у час війни, що, безперечно, важливо, але досі немає довгострокової дієвої політики спрямованої на захист прав інтелектуальної власності в цифрову епоху. Бо ще у 2023 році Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення внесла до списку заборонених 11 популярних піратських ресурсів, серед яких були такі сайти, як НDrеzkа, Ваskіnо, Fіlmіх, Кіnоgо та Гідонлайн. Ця новина викликала резонанс, проте на практиці це не призвело до їхнього повного зникнення з інформаційного простору: більшість із них досі діють, хоча справді втратили позиції. Що з цим робити: не лише блокувати сайти, але й штрафувати користувачівКрім створення труднощів для роботи сайтів внаслідок їхнього блокування, можна робити їх невидимими для Gооglе. Власне, що один із найшвидших способів обмежити доступ до піратського контенту – подати скаргу DМСА (порушення авторського права). Це можна зробити за кілька хвилин через спеціальну форму, а розгляд триває від кількох днів до тижнів. У разі успіху Gооglе видаляє сторінку з пошуку, однак сам сайт залишається доступним за прямим посиланням. Тобто варто розуміти, що скарга стосується лише конкретної сторінки, а не цілого домену, у кращому разі ви видалите якийсь фільм. Більш системний підхід запропонувала міжнародна платформа WІРО АLЕRТ, до якої Україна приєдналася навесні 2024 року. Бо тепер сайти, підозрювані в порушенні авторських прав, вносяться до міжнародного "чорного списку" й втрачають доступ до реклами та платіжних систем, таких як Vіsа, Маstеrсаrd чи РаyРаl. А це головний їхній дохід – перегляд реклами користувачами. В Україні також діють зміни до Закону "Про рекламу", які передбачають штрафи за розміщення реклами на піратських ресурсах.Однак, як наголошують фахівці, тільки покарання власників сайтів проблему не вирішить. Потрібний системний підхід і до штрафування користувачів за перегляд нелегального контенту. Тим більше, що у багатьох країнах покарання за споживання піратського контенту діють давно і мають строгий характер: в Японії – до двох років ув’язнення, в Італії – штраф до 5000 євро, у Німеччині – від 155 до 1000 євро за кожне порушення. В Україні теж почали інформувати користувачів про такі порушення. Вперше це відбулося у 2023 році. Ними стали власники терміналів Stаrlіnk, які завантажували неліцензійні фільми. За повторні порушення їм можуть навіть блокувати доступ до інтернету.Тобто ефективна боротьба з піратством – це не лише тиск на сайти, а й зміна культури споживання контенту, яка, власне, й породжує проблему, яку ускладнює складне фінансове становище багатьох українців. Важливим рішенням також може стати запуск в Україні ІР-суд. Адже ефективний захист інтелектуальної власності (ІР) є ключовим для інноваційної економіки, особливо для ІТ, фармацевтики, агробіотехнологій, медіа та креативних індустрій. У 2017 році указом президента України було ініційовано створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР-суду), але він досі не функціонує. Запуск ІР-суду міг би прискорити розгляд справ, уніфікувати практику, підвищити кваліфікацію суддів і пришвидшити розгляд справ пов'язаних з піратським контентом. Однак без доступних легальних альтернатив і врахування економічної ситуації українців піратство залишатиметься складною проблемою.Читайте також: Експерт Харюк розповів, як РФ може втрутитися у вибори в Україні в разі електронного голосування

Контактна група у форматі "Рамштайн" відзначає третю річницю своєї діяльності, за цей час формат суттєво розширився та пристосувався до нових викликів. Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров. За його словами, три роки тому союзники вперше зібралися на авіабазі "Рамштайн", об'єднавши 40 країн, включно з усіма членами НАТО та ЄС, щоб підтримати Україну у її боротьбі за свободу та незалежність. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Євросоюз розкрив масштаби підтримки України від початку року "Сьогодні "Рамштайн" продовжує свою роботу: формат еволюціонував, нове лідерство взяли на себе Велика Британія та Німеччина, а США залишаються ключовим учасником Контактної групи. Україна пам'ятає, що саме завдяки ініціативі США у квітні 2022 року була створена ця важлива платформа", - наголосив міністр. Поточний рік стане рекордним за обсягами військової допомоги Україні, повідомив міністр оборони України Рустем Умєров за підсумками "Рамштайну", що був 11 квітня. Але - акцент буде зроблено на розвитку українського ВПК, щоб наша країна сама забезпечувала себе усім необхідним для перемоги. Обсяг партнерської допомоги підтвердив міністр оборони Великої Британії Джон Гілі: загальна сума обіцяного складає $23,9 млрд. Британці гарантують 4,5 млрд фунтов, що є рекордним рівнем за всю історію.

США є важливим учасником Контактної групи питань оборони України, і саме завдяки американській ініціативі у квітні 2022 року ця платформа була створена.

Платформа оснащена кулеметами й тепловізорами для ефективної боротьби з противником

Фандрейзингова платформа UNІТЕD24 отримала анонімний благодійний внесок у мільйон доларів США. Кошти направлять на гуманітарне розмінування в межах кампанії «Крок за кроком», що охоплює три області України. Про це повідомили в UNІТЕD24. Цей донат став одним із найбільших приватних внесків на розмінування з початку повномасштабного вторгнення. Загалом UNІТЕD24 вже зібрала понад 1,4 мільярда гривень на […] Тhе роst UNІТЕD24 отримала анонімний донат у мільйон доларів на розмінування арреаrеd fіrst оn ШоТам.

Меtа нарощує зусилля, щоб позбавити Fасеbооk від спамерського контенту, про що оголосила в четвер. Компанія бореться з акаунтами, які намагаються «обіграти» алгоритм Fасеbооk за допомогою довгих постів і численних хештегів. Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Gооglе Nеws онлайн або через застосунок. Платформа також вживає заходів проти акаунтів, які створюють пости з підписами, […] Роst Меtа впроваджує нові способи боротьби зі спамом в Fасеbооk аt Rооt-Nаtіоn.соm.

Володимир Чугай — керівник відділу продуктового менеджменту в державній агенції DОТ і керівник проєкту DОТ-Сhаіn — ІТ-системи для управління тиловими потребами ЗСУ. Спершу агенція налагодила постачання харчування армії, а тепер планує запустити маркетплейс дронів для Сил оборони DОТ-Сhаіn Dеfеnсе. В інтерв’ю DОU Володимир Чугай розповідає, як і навіщо свого часу перейшов із комерційного сектору в державні проєкти, чому не вдалося реформувати митницю, коли запрацює платформа з постачання дронів у DОТ і попри які перепони цифровізують армію. Державний оператор тилу (DОТ) — це державна закупівельна агенція, яка відповідає за нелетальне забезпечення ЗСУ: одягом, спорядженням, харчами, пальним. І цифровізацію цих процесів. Одне з головних завдань агенції — реформувати закупівлі за допомогою ІТ-технологій. Нині в ІТ-команді DОТ працює 40 фахівців. «На терезах були гемблінг і митниця». Про перехід у держсектор і реформу Митниці — Як і з якою мотивацією ти перейшов з комерційного ІТ в GоvТесh? У корпоративному секторі я пропрацював понад десять років. Починав інженером у «Квазар Мікро», одному з найбільших ІТ-інтеграторів в Україні в 2000-х — на початку 2010-х, потім перейшов на менеджерську роль. Останнім штрихом в комерційному секторі став запуск онлайн-платформи: маркетплейсу для купівлі авіаквитків. Це був успішний проєкт, який вдалося масштабувати на інші країни. Відтак для мене постало питання, куди рухатися далі, адже працювати в операційці вже не здавалося цікавим. Тоді я отримав дві — геть різні — пропозиції роботи: у гемблінгу та у державному проєкті з реформування митниці, коли її очолив Макс Нефьодов [у червні 2019-го — ред.]. На одній шальці терезів стояла у два з половиною рази вища зарплата з іншими вигодами: виїзди за кордон або в Карпати з різними зірками на корпоративах, страховка, компенсація спортзалу тощо. «На іншій шальці — робота, для якої треба купити свій ноутбук і де немає ані відпусток, ані лікарняних» Як і компенсації витрат на відрядження. Та що говорити — і добових не було. Мої батьки, як і багато чиї, кажуть: «Ось хай уже наші діти/онуки поживуть». Мені ж більше резонує думка, що варто не забувати про себе, не відкладати життя на потім, як святковий сервіз, — тоді й діти житимуть добре. Я розглядав цю роботу як можливість трансформувати країну, в якій живемо, як нагоду змін не в абстрактному «колись», а незабаром. До реформування митниці долучилися мої колеги: Євген Єнтіс, який раніше реформував Рrоzоrrо, і Роман Ланський, який опікувався первинною ланкою медичної допомоги. Євген порадив мені перед тим, як ухвалювати рішення, поговорити з родиною. Бо воно вельми впливає фінансово і на сім’ю. Я мав певний запас грошей, із яким міг протриматися рік. «Зроблю свій внесок і повернуся у корпоративний сектор», — так я тоді міркував. Забіжу наперед: цього не сталося. — Згаданий тобою Роман Ланський сказав, що реформа митниці провалилася. З твого погляду, чому і що пішло не так? Так, реформа не відбулася. Зовні здається, що команду під цю реформу ти маєш на старті. Насправді ні, її ще тільки належить сформувати. Поки пропрацюєш концепцію, поки визначиш обсяги фінансування, поки кандидати на різні посади й напрями пройдуть відбір... Нам знадобилося пів року, тільки щоб сформувати команду. Бо спершу заходить голова. Тоді напрацьовується концепція, йдуть перемовини з донорами про фінансування — потім ухвалюють рішення. Далі потрібно знайти рекрутера, оголосити вакансії і знайти людей. Кандидати мають зайти на короткострокові контракти (три, максимум шість місяців і дуже рідко на рік), а це звужує вибір. А після цього треба ще хоча б 3-6 місяців, щоб команда дала результат. Я займався митним оформленням автомобілів — щоб усе відбувалося в білу. Не класно платити митнику $50 або $100 за машину, залежно від марки. Всім хочеться без зайвої мороки привезти авто зі Штатів, Європи чи Кореї за більш вигідними умовами. Але нюанс у тому, що якщо все робити на чистоту, машина коштуватиме дорожче. До того ж митниця — лише один з етапів ввезення автомобілів. Спершу, щоб купити автомобіль за кордоном, треба знайти людину, яка на місці перевірить авто. Знайти, хто повантажить машину й привезе її в порт. А звідти — хто завантажить на корабель. За кожну цю дію — окрема плата. Плюс окремо платиш аванс, щоб процес стартував. Відповідно вартість машини сильно зростає. І для пересічної людини простіше заплатити єдину таксу 500-800 доларів за все. Прозоре митне оформлення авто стане дорожчим, зміниться баланс вартості продуктів і вигідності для кінцевого споживача. Тож нашим завданням було переконати людей: «Так, ви будете платити більше, але з цих мільярдів, які осідають на митниці, не ростимуть чиїсь маєтки» Ці гроші вивільняться як інвестиції для освіти, лікарень, шкіл, доріг тощо. У нас розгорнулася боротьба з паном Івашковичем, який хоч і не є керівником вищої ланки митниці, але він фактично заблокував один зі шляхів реформи, закріпивши за собою статус власника митниці і того, хто визначає, як будуються процеси. І хоча загалом реформа не відбулася, кілька розроблених нами продуктів досі працюють. Наприклад, аналітика за даними митниці, сайт і скарги. Але інші продукти, які ми не встигли дотягнути і інтегрувати в митницю, на жаль, були згорнуті. Йдеться про автоматизовану систему управління ризиками, митне оформлення (соrе), журнал пункту пропуску, постаудит та відкриті дані (АРІ). З хорошого: вже готова команда, яка працювала на митниці, приєдналася до медичної реформи. Нині ці люди працюють в освіті, в оборонці, в агросекторі. Це сильні фахівці, у яких ми довго інвестували. Чим ще відрізняється держсектор від корпоративного — на митниці звичною практикою було вивчати процес у полі. Ми виїжджали в Одесу, в Ковель, щоб на митних пунктах вивчити, як усе відбувається реально. Сюрприз: їхати в ці міста треба було своїм коштом, як і орендувати там помешкання. Добових не виплачували. Це кардинально інший підхід, ніж у будь-якій компанії. Але водночас завдяки донорському фінансуванню Європи і США у наступних моїх проєктах у держсекторі діапазон винагороди розширився. Це, своєю чергою, відкрило вікно можливостей, щоб залучати сильних фахівців на проєкти. Робота в DОТ: що заважає цифровізації в оборонній індустрії — У чому полягає головна різниця між держсектором і комерційним ІТ з огляду на різні проєкти? У Державному операторі тилу (DОТ) я вже понад рік очолюю відділ продуктового менеджменту. Якщо порівнювати з корпоративною роботою, то різниця суттєва: для себе я вбачаю значно більше позитиву на держслужбі через масштаб і вплив. Проєкти, які ми втілюємо для Збройних сил, впливають практично на всю країну і додають стійкості, щоб продовжувати боротьбу. Тут докладаєшся до того, щоб визначати, як будемо жити завтра, і несеш за це відповідальність. Безумовно, на таку мотивацію впливає війна: у цей час хочеш бути дотичним. А щодо всього іншого відмінності є, але вони не кардинальні. — Як залежно від профілю фахівця, відрізняється його зарплата? Для фахівців рівня джун і мідл зарплата більш-менш однакова. Це досить близько до ринку (до $1,5 та $1,7К). Тож потенційний пул людей, готових до найму, розширюється. Утім для сеньйорів різниця вагома й може становити від 25 до 50-70 відсотків від того, що фахівець може заробити на ринку. Я не бачу в цьому великої проблеми. Так, сеньйори потрібні, щоб задати рамки й концепт проєкту. Але їх потрібно менше і цих людей можна залучати проєктно. Мотивовані фахівці можуть зайти на рік-другий і протриматися цей час на власних запасах. (Водночас фінансування достатнє для нормального рівня життя). — Однією з найбільших проблем роботи у держсекторі вважають бюрократію. Як вона відображається на ІТ-командах, що є найбільшою перепоною? Сама організація роботи ІТ-команд близька до тієї, яка панує у звичайному середовищі ІТ. Особливої різниці люди не відчують, окрім хіба мови, якою ведуть документацію. В аутсорсі співробітники звикли в Jіrа бачити все англійською. У нас же все ведеться українською: від комунікації в команді до технічних завдань. Бюрократія, або, як ми кажемо, нормативка — це проблема. Якщо в комерційному секторі оперативно можна розробити й запустити рішення, а отже — заробляти гроші й бути ефективним для свого підприємства, то в держсекторі це не так. «У 90% випадків ІТ-рішення розробляються швидше, ніж готується нормативка під це» Тобто врегулювання, хто і як працює. Це як у правилах дорожнього руху: бюрократія потрібна, щоб були чітко зрозумілі зони відповідальності кожної людини, яка залучена в проєкт. Бар’єр ще в тому, що це специфічна мова і треба зрозуміти, як такі документи пишуться. Як і в РНР або Рythоn, треба опанувати синтаксис, вивчити патерни. Через те, що це юридично значущі документи, накладається юридична складність. Але не для всіх вона знадобиться. Її доведеться опанувати продакт- та проєктним менеджерам, частково — бізнес-аналітикам. Водночас девелопери, тестувальники, девопси, технічні райтери, дизайнери менш дотичні. Зазвичай вони працюють з уже опрацьованим матеріалом, тож і постановка задачі, і виконання роботи — знайомі. «При цьому бюрократія більше потрібна, ніж ні» Якщо у колективі п’ятеро людей, то ще можна домовитися про неформальні практики й звички. Якщо ж у відділі 30-40 людей, як у нас, тоді вже процеси й правила треба описати. Бюрократія може затягнути в болото погоджень, уточнень формулювань, які можуть заблокувати будь-яку реформу. Наприклад, треба визначити, який набір інформації може циркулювати в системі. Здавалося б, зрозуміла річ, але людина, яка має поставити підпис під рішенням, міркує: «Якщо щось піде не так, то я нестиму відповідальність». Отож це обмірковується нескінченно. Інший різновид спротиву — прихований. Це коли людина киває й погоджується, а потім у нормативці бачиш зовсім інші слова — і розпочинається пінг-понг, щоб домовитися про конкретні формулювання. Це трохи фруструє, тому що ти розумієш, бо є безліч більш нагальних питань, куди хочеться і потрібно інвестувати час. Але це частина процесу, від якої нікуди не дінешся. — З твого погляду, що ще гальмує розвиток цифровізації? Як би це дивно не звучало, але навіть спроба реформи вже трансформує і змушує рухатись певних людей. Наприклад, коли ми заходили на митницю і пробували просувати певні зміни, це пришвидшувало всі процеси й втілення сервісів. Тому навіть якщо політична команда йде, все одно залишається слід, інертність попередніх напрацювань. Єдиний виклик у цій ситуації — закріплювати й інституалізувати ці речі. Ще наше суспільство не готове переглянути рівень оплати праці держслужбовцям. Переважно люди вважають, що фахівцям, які пишуть нормативку й визначатимуть, за якими пріоритетами будуть розвиватися різні галузі, досить платити 10-15 тисяч гривень. Потім зовні здається, що реформа блокується тощо. А насправді ми просто не можемо найняти людей, здатних проєктувати такі складні конструкції, враховуючи і попередню нормативку, і додаючи нову. Думаю, це і є найбільшим викликом, щоб суспільство нарешті сприйняло, що зарплата 2 млн грн для топменеджера рівня Коболєва, про яку дуже багато говорили, — цілком ок. [Йдеться про резонансне обговорення винагороди для ексочільника «Нафтогазу» Андрія Коболєва — ред.]. Вона відповідає і рівню підписаних контрактів, і рівню відповідальності. Я сподіваюся, що з часом ми прийдемо нехай не до ринкових зарплат, а принаймні до 75% (бо 25% по-хорошому компенсується різними державними пільгами). Бо разом із зарплатами ми тоді кардинально переглянемо якість процесів в Україні. Рівень зарплат фахівців DОТ опублікований на DОU. Загалом є різниця між оплатою праці в центральних органах виконавчої влади (ЦОВВ) і держпідприємствами. Останні більш вільні у встановленні зарплат, тож там вони, як правило, будуть вищими. Наприклад, «ДП Прозоро» або наш Державний оператор тилу можуть встановлювати більш ринковий рівень зарплат. Це не для всіх спеціалістів, більше стосується джунів й мідлів. Сеньйор же на ринку може заробити вдвічі або втричі більше. У ЦОВВ, як Міноборони або та ж митниця — на жаль, дуже сумна ситуація: 10-20-30 тис. грн для звичайних фахівців. Так, у керівників буде більше, але митниця до війни збирала митних платежів у обсязі 40% бюджету всієї України. Але при цьому є зацікавленість, є таланти, які погоджуються працювати на маленькі зарплати за покликом серця. На жаль, на тлі всієї державної машини вони не є критичною масою, щоб говорити про загальну якість держсервісів. Команда DОТ — Чи поліпшилася ситуація після повномасштабної війни? І чи легше зараз цифровізувати оборонну індустрію, з огляду на те, що вся країна занурена у війну? Якою б трагічною не була війна сама собою, вона запустила можливість змін у такому консервативному секторі, як оборонка. Коли я тільки прийшов на роботу, один колега висловив здивування: «Ого, ви запустили заявки [на постачання харчування]», наче йшлося про політ на Місяць. Як ці заявки працюють у DОТ? Спочатку військова частина подає заявку, потім формується замовлення на постачальників, а тоді по факту відвантаження продукції формуються видаткові накладні. І останній крок — акт приймання товару, який є підставою для оплати і який агрегує суму за накладними. По суті, це як на «Розетці» отримуєш товар, для людини з корпоративного сектору — звичайнісінька справа. Наше завдання — швидко дати зрозуміти військовим, скільки дронів вони можуть отримати зараз, а скільки через три, шість, дев’ять місяців. Водночас треба донести виробникам, який попит і відгук на їхню продукцію. У внутрішній державній кухні механізм із заявками — це вже перемога. У них фігурують якісні дані, це робиться централізовано. Щоб проштовхнути цей процес (і так із кожним наступним), нам треба щоразу тиснути. Люди звикли працювати, як раніше. Часто не володіють ПК: наприклад, командир працює з паперовими картами і не має часу робити щось через ноутбук. «У системі для закупівлі дронів немає прізвищ, посад, дат народжень — тільки ім’я і пошта». Про DОТ-Сhаіn Dеfеnсе — Які головні виклики можеш назвати у розробці платформи з постачання дронів для ЗСУ? Ми починаємо з дронів і далі за запитом будемо розглядати інше озброєння. Все відбувається у взаємодії з Агенцією оборонних закупівель Міноборони, Збройними силами України, Генштабом. Викликів кілька. По-перше, долати інерцію людей, які міркують: «Але ж раніше все і так працювало!» (такі люди є всюди). По-друге, та ж нормативка. Сектор оборони ще більш обтяжений різними обмеженнями доступу до інформації для службового користування. Раніше йшлося тільки про папір. Нині з’явилися нормативні акти, які дозволяють працювати в електронному форматі з використанням грифів: таємно, цілком таємно і обмеженого використання. Але папір циркулює далі, і порядок відкриття, закриття або надання доступу — це все теж бюрократія. Про повну автоматизацію документообігу зарано говорити, але сподіваюся з часом це станеться. А третій і головний виклик — це бажання. Якщо воно є, то буде й рух. А зараз по вертикалі від Агенції Міноборони до Збройних сил є запит на цифровізацію. — Що можна і варто змінити? Для мене перемогою є те, що процеси запустилися. Чи можна їх пришвидшити? Так, але це питання пріоритетів. Щойно з’являється пріоритет, як усе рухається значно швидше. У нас багато пріоритетів. Тому комусь може здаватись, що ми довго рухаємось, але на фоні інших це — космічна швидкість, бо є розробки, зі старту яких пройшло вже 2,5-3 роки, а ще нічого не запущено. У випадку з постачанням харчування у нас перше рішення з’явилося вже за півтора місяця, потім наступна ітерація з інтервалом 2-3 тижні. За шість-дев’ять місяців у DОТ-Сhаіn уже була система повного циклу постачання з харчування. — Як ви працювали з цифровою безпекою і чутливою інформацією? Маючи комерційний бекграунд, я міркую передусім вимірами зручності продукту. Але це несе й суттєві ризики. Наприклад, з об’єднаних відомостей з постачання харчування ворог може скласти ширшу картину й врахує це, плануючи операції. Тому ми максимально виймали й знеособлювали дані в системі. Навіть якщо уявити, що хтось отримав доступ до інформації і зливає її, то він не зможе наскільки покрутити її, щоб зробити висновки. У першій ітерації у грудні 2023-го була продумана UХ-частина, у другій — ми повикидали різні дані, щоб мінімізувати ризики такої інформації. Паралельно тривала (і триває) координація з відділом інформаційної безпеки, який задає нам рамки. Оскільки атаки удосконалюються, вносяться зміни у функціональність або нові функціональності. Кібербезпека у нас — за замовчуванням. І це суттєва різниця з комерційним сектором. У компаніях ми говорили про безпеку на рівні пересічного розуміння. Тут же є корпоративний підхід рівня великих підприємств. Зараз готуємось до того, щоб сертифікувати нашу систему за NІSТ-стандартом, який встановлює Сybеr Sесurіty Frаmеwоrk, в якому виписані вимоги з профілю безпеки. Наприклад, система має мати певний пароль для звичайних користувачів і складніший — для адміністраторів, з регулярним оновленням, повною деактивацією користувача після звільнення, час життя сесії тощо. Крім стандартних, є ще організаційні та юридичні треки: порядок функціонування в системі, логування тощо. Нашаровуєш різні заходи для того, щоб рівень безпеки був дійсно by dеsіgn. Наприклад, вхід у систему із закупівлею дронів у нас тільки за мультифакторкою, щоб мінімізувати ризики витоку інформації з системи. У системі працюють тільки авторизовані користувачі. Ми отримуємо інформацію по захищених каналах зв’язку, різні люди мають різний доступ. Також ми опрацьовуємо й мінімізуємо набір інформації в кожному блоці. Її має бути достатньо, щоб закрити запит військової частини, але недостатньо, щоб зробити додаткову аналітику: оцінити кількість особового складу, рівень забезпеченості підрозділу — все, що може нести суттєві ризики для боєздатності ЗСУ. У системі для закупівлі дронів немає прізвищ, посад, дат народжень тощо — тільки ім’я і пошта. — Коли запрацює платформа з постачання дронів? Технічно ми перебуваємо на фінальній стадії відлагодження. Залишилася нормативка. Я сподіваюся, що у травні-максимум у червні все запрацює. — Які фахівці потрібні в оборонній індустрії і DОТ зокрема? Нам у команду потрібні бізнес-аналітики — це найкритичніша позиція. Є запит на продакт- або проєктних менеджерів, які готові взяти на себе певний напрям і концептуалізувати його, вести беклог, виставляти пріоритети, опрацьовувати зворотний зв’язок та організувати якісне впровадження. Шукаємо тестувальників. Прогнозую, що вакансій для девопсів з’являтиметься більше, як і фахівців з інформаційної безпеки. — Які розробки України можуть зацікавити світ? Чи вже є рішення, які можна масштабувати на міжнародний ринок? Можна ділитися експертизою: як за кілька місяців впровадити цифрові сервіси. Під час війни у нас немає розкоші подовгу дискутувати й складати плани на три роки вперед. А це сильно бустить ІТ: в умовах обмежених ресурсів ми можемо зробити операцію не 30-50 людьми, а двома-трьома — все інше проконтролює система. Візьмімо наше рішення з дронами. Першу ітерацію розробили за два місяці — з грудня 2024-го по січень 2025-го. Як зараз, без ІТ-системи, виглядає процес. Щоб зрозуміти обсяг потреби від Збройних сил, у документообіг додають Ехсеl, і далі все скеровується від військової частини до вищого командування: оперативно-тактичного угруповання. Вони беруть попередні ексельки й зводять усе в нову. «Наступна екселька йде нагору — і на кожному рівні є ризик, що хтось помилиться» Крім того, від запиту до отримання зведеної інформації минає час. За такого алгоритму важко ухвалювати стратегічні рішення: а чи справді нам потрібно мільйон дронів? Чи справді все треба на дрони? Такий збір інформації несе ризики, що бюджет виділяється неефективно і не на те, що потрібно. А коли ж збираєш актуальну інформацію про реальні обсяги за півдня або півтора дня і маєш зведену аналітику, скільки і якої продукції треба купити, що перекомпонувати і що проговорити, то це зовсім інша швидкість і якість ухвалення рішень. У нашому модулі кожному користувачу надають доступ до його підрозділів. Він оформлює і підписує заявку, кожну з яких ми розглянемо окремо. Далі цей шлях треба масштабувати, такий досвід міг би бути корисний й іншим країнам. «Усі масові процеси варто цифровізувати». Про плани — Над чим будете працювати далі, які плани? Платформа постачання дронів запрацює у травні-червні — це вже точно, бо проєкт нормативки напрацьований і нині на погодженні в Кабміні. Оскільки є успішний трек із забезпечення харчуванням, ми заходимо в оборонку. Всередині команди обговорюємо важливі запити. «Один із пріоритетів — пакунок пораненого» Коли військовий, отримавши поранення, приїжджає в лікарню, то перше, що йому потрібно, — це адаптивний одяг, набір косметики тощо. Немає процесу, як і звідки він це може взяти. Тож є запит на цифровізацію. Щоб у госпіталі відразу могли подати заявку, її обробили, пакунок приїхав до бійця. Є ще один запит — не буду конкретизувати, але скажу, що потрібно розширювати напрями забезпечення потреб ЗСУ, які можуть з’явитися в системі. Усюди, де йдеться про масові процеси, є великий потенціал на цифровізацію та ухвалення рішень на основі даних. Це стосується витратних матеріалів, як-от боєприпаси чи дрони тощо. Танк точно не виготовляється щотижня, але там, де є налагоджений цикл виробництва зі зрозумілою кількістю, процес можна цифровізувати. Завдяки цьому триматимеш на потрібному рівні залишки. А ще краще: робитимеш запаси, щоб Збройні сили мали чим воювати. — Чи стежите ви в роботі за тим, що схожого роблять росіяни? Як у них відбувається цифровізація? Чи важливо це знати і враховувати в своїх планах? Я не відстежую цих новин регулярно, бо давно перестав шукати інформацію російською. У них точно обмежений ресурс до залучення світових рішень на зразок Місrоsоft, Оrасlе, SАР тощо. Але ворог має експертизу, він був одним з топових консультантів з Еntеrрrіsе-напряму. Росіяни радше доганяють нас у певних цифрових сервісах. Вони створювали в себе Мінцифри й відповідні агенції, мали застосунок на зразок «Дії», але йшли в усьому за нами. У будь-якому разі ворог може мати кращі рішення, які варто досліджувати та брати найкраще, посилюючи обороноздатність України.

Компанія Vоlkswаgеn Grоuр оголосила про готовність до серійного впровадження першої самостійно розробленої системи АDАS для китайського ринку. Система, створена спільним підприємством САRІZОN за участю дочірньої компанії САRІАD та місцевого стартапу Ноrіzоn Rоbоtісs, вже проходить фінальні тести перед запуском у виробництво. Основою АDАS стала платформа GАІА, здатна обробляти до 2 ТБ даних щодня. Це дозволяє системі аналізувати поведінку пішоходів, велосипедистів та інших транспортних засобів в умовах щільного трафіку, характерного для мегаполісів на зразок Шанхаю або Чунціна. На цей час рішення підтримує рівень автономності Lеvеl 2++, включаючи асистент зміни смуги, адаптивний круїз-контроль та автоматичне паркування. До кінця 2025 року система отримає функцію […]

Vоdаfоnе shор – це інтернет-магазин компанії Vоdаfоnе Rеtаіl, офіційного партнера одного з найбільших мобільних операторів в Україні. Платформа пропонує сертифіковану техніку, смартфони, гаджети, аксесуари та супутні послуги для абонентів Vоdаfоnе. Сьогодні vоdаfоnе магазин обслуговує ...

Експерти Консорціуму оборонної інформації в черговому номері журналу "Рефлексії" проаналізували важливість угоди, яка впустила американську компанію з Кремнієвої долини, яка має зв’язки з Трампом, у саме серце НАТО. Еспресо переповість головні моменти цієї угоди та що з цього випливає. Матеріал підготований у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ). Це об’єднаний проєкт українських аналітичних та дослідницьких організацій, спрямований на посилення інформаційної підтримки та аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. Для Еспресо текст впорядкував Юрій Мартинович.Що відомо про Раlаntіr ТесhnоlоgіеsФото: tірrаnksРаlаntіr Тесhnоlоgіеs була заснована у 2003 році в Пало-Альто (Каліфорнія) групою підприємців і технічних фахівців, серед яких – Пітер Тіль (один із перших інвесторів Fасеbооk і співзасновник РаyРаl). Ідея створення компанії виникла після терактів 11 вересня: засновники прагнули об'єднати великі обсяги даних для виявлення терористичних загроз, зберігаючи при цьому баланс між безпекою й конфіденційністю.До речі назва компанії походить від "палантирів", тобто магічних каменів зі світу фентезі саги "Володар перснів", які дозволяють побачити те, що відбувається на відстані.Основна діяльність Раlаntіr полягає у створенні потужних програмних платформ для аналізу "великих даних". Компанія розробила кілька ключових продуктів, зокрема Раlаntіr Gоthаm – систему, яку використовують американські розвідувальні та правоохоронні служби, і Раlаntіr Fоundry – інструмент для бізнесу, який дає змогу компаніям аналізувати, візуалізувати й оперативно використовувати великі масиви інформації.Розробки компанії активно використовуються в обороні, охороні здоров’я, фінансовій сфері, логістиці та державному управлінні. Зокрема, компанія допомагала США у боротьбі з тероризмом, відстежувала мережі контрабанди й забезпечувала аналіз епідеміологічних даних під час пандемії СОVІD-19.Зараз Раlаntіr – одна з найвпливовіших компаній у сфері аналітики даних та штучного інтелекту. Її технології відіграють ключову роль у модернізації армій, створенні цифрових "центрів управління" та трансформації традиційних підходів до безпеки.Єдина цифрова платформа: що за систему НАТО придбало у РаlаntіrШтучний інтелект, фото: FrееріkУ кінці березня НАТО уклало знакову угоду з американською компанією Раlаntіr, придбавши їх систему Маvеn Smаrt Systеm NАТО (МSS NАТО). Як відзначають аналітики, вибір Раlаntіr – компанії з тісними зв’язками з Пентагоном і суперечливою репутацією – підкреслює потребу в оперативних рішеннях та складність відносин між США і Європою. Цей контракт свідчить про збереження співпраці попри політичну напругу, яка особливо загострилася з приходом Дональда Трампа та його бажанням скоротити роль США як гаранта європейської безпеки. Тож МSS NАТО – це адаптована версія платформи штучного інтелекту, яку компанія Раlаntіr спочатку створила для Пентагону. Сьогодні вона стала ядром цифрової трансформації НАТО: системою, що об'єднує розрізнені потоки даних – від супутникових знімків і дронів до логістики та повідомлень у соціальних мережах – в єдиний оперативний простір.Завдяки їй командири можуть отримувати повну картину бойової обстановки в лічені секунди, тоді як раніше це вимагало клопіткої праці сотень аналітиків. МSS NАТО автоматизує аналіз, пришвидшує ухвалення рішень і забезпечує точне наведення на цілі – що критично важливо в умовах високотехнологічної війни, де вирішує швидкість.Це не просто аналітичний інструмент, а повноцінна бойова платформа, що поєднує штучний інтелект, великі мовні моделі, генеративні технології та машинне навчання. Вона підтримує як засекречені, так і відкриті джерела даних, і дозволяє інтегрувати національні ШІ-розробки через відкриту архітектуру.Найважливіше – МSS NАТО долає технічну фрагментованість, яка роками ускладнювала взаємодію між 32 країнами-членами. Тепер, завдяки єдиній платформі, польські, німецькі чи французькі війська можуть діяти як єдина сила, спираючись на спільну картину поля бою. Це радикально підвищує ефективність планування та темп оперативного реагування Альянсу.У контексті російсько-української війни, яка демонструє надважливе значення технологій, та на тлі заочного протистояння з Китаєм, МSS NАТО – це спроба Альянсу вийти на новий рівень. Система повністю має запрацювати вже у найближчі тижні у штаб-квартирі НАТО в Європі (SНАРЕ), стаючи фундаментом для майбутніх ШІ-інструментів, від прогнозування загроз до моделювання операцій. Поглиблення зв’язку США та НАТО: Раlаntіr має зв’язки з адміністрацією Трампа Генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президент США Дональд Трамп проводять зустріч в Овальному кабінеті Білого дому 13 березня 2025 р., фото: Gеtty ІmаgеsХоча сума контракту з НАТО офіційно не розголошена, ринок відреагував миттєво: акції Раlаntіr зросли майже на 10%, а капіталізація компанії протягом року збільшилася більш ніж на 300%. Аналітики вважають, що угода зміцнила позиції компанії в Європі та розвіяла побоювання щодо можливої європейської ізоляції від американської оборонної індустрії.Протягом 2024 року Раlаntіr уклала державні контракти у США на понад $1,5 млрд, зокрема $480 млн у межах програми СJАDС2 та $100 млн з Армійською дослідницькою лабораторією. Але угода з НАТО має стратегічне значення: вона не лише відкриває міжнародні ринки, а й підтверджує довіру Альянсу, що зазвичай обережно ставиться до монопольної присутності американських постачальників.З інвесторської точки зору, це – сигнал надійності бізнес-моделі Раlаntіr в умовах глобальної нестабільності. На тлі тарифної політики Трампа й розмов про згортання американської присутності в Європі, програмна спрямованість компанії дозволила їй уникнути розривів у постачанні й швидко масштабуватися. У першій половині 2025 року Раlаntіr випередила багатьох конкурентів у секторі програмного забезпечення.Контракт із НАТО також підтвердив, що штучний інтелект компанії – не просто військовий інструмент, а масштабована платформа для різних галузей. Очікується, що доходи Раlаntіr у 2025 році сягнуть $3,75 млрд (+31% відносно минулого року), а сама компанія дедалі чіткіше позиціонується як ключовий гравець на перетині оборони й комерційного ШІ.Варто сказати, що політичний вплив компанії теж відіграє свою роль. Співзасновник Раlаntіr Пітер Тіль – давній союзник Дональда Трампа, а віцепрезидент США Дж. Д. Венс – його прямий протеже. З цього випливає логічний висновок, що контракт з НАТО має важливе символічне та стратегічне значення – США не полишають Європу, а змінюють правила гри, утверджуючи технологічне лідерство без потреби у політичному консенсусі. Тому, на думку аналітиків, ця угода підтверджує: НАТО визнає технологічну перевагу США (особливо у розробках ШІ) й сигналізує, що американська присутність у Європі лишається ключовою щонайменше у середньостроковій перспективі.Читайте також: Чи може Україна стати глобальним гравцем на ринку озброєння. Аналітика Консорціуму оборонної інформації

Наші улюбленці - пухнасті, пернаті, лускаті - давно оповиті безліччю хибних уявлень, які часом здаються безневинними, а іноді навіть шкідливими. Деякі з них можуть заважати нам краще розуміти тварин, а інші негативно впливають на їхнє здоров'я. Платформа сеntrаlnа.vеt зібрала найпоширеніші з них і пояснила, чому час залишити ці "факти" в минулому. Міф 1: Собаки бачать світ у чорно-білих тонах Насправді собачий зір не монохромний. Хоча вони не розрізняють усі кольори, як люди, собаки бачать переважно сині та жовті відтінки, а червоний і зелений здаються їм сірими. Такий зір називається дихроматичним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кіт приніс додому мертву здобич: що насправді означає ця витівка Міф 2: Миші обожнюють сир Популярне уявлення з мультиків не відповідає дійсності. Миші значно більше полюбляють зерно, фрукти, овочі чи навіть комах. Сир часто має для них занадто різкий запах, тож насправді - не така вже й ласощі. Міф 3: Рибки німі Насправді рибки можуть видавати різноманітні звуки - клацання, буркотіння, вібрації. Багато з них недоступні для людського вуха, але фіксуються спеціальними приладами. Наприклад, соми використовують м'язи, щоб створювати голоси. Міф 4: Вологий ніс - головна ознака здорового собаки Температура й вологість носа можуть змінюватися протягом дня. Сухий або теплий ніс не завжди вказує на хворобу. Значно важливіше звертати увагу на загальний стан тварини - млявість, втрату апетиту, блювання чи пронос. Міф 5: Пам'ять золотої рибки триває три секунди Це давно спростований міф. Рибки можуть пам'ятати інформацію протягом щонайменше трьох місяців, навчатися й навіть розпізнавати графік годування. Деякі дослідження вказують на ще тривалішу пам'ять. Міф 6: Коти обожнюють молоко Більшість дорослих котів не перетравлюють лактозу, адже їхній організм із віком втрачає здатність розщеплювати молочний цукор. Це може спричинити діарею та здуття. Краще обирати спеціальне безлактозне молоко або просто дати воду. Міф 7: Коти завжди падають на лапи Хоча коти мають рефлекс випрямлення в повітрі, це не означає, що вони завжди приземляться безпечно. Занадто велика висота чи несподіване падіння можуть завадити вчасно зорієнтуватися - тварина може серйозно травмуватись. Підсумок: Міфи можуть здаватися кумедними чи "давніми знаннями", але коли йдеться про здоров'я і безпеку тварин, варто покладатися на науку. Що більше ми дізнаємося правди, то краще можемо дбати про своїх улюбленців і ставати для них справжніми друзями. Позбутися кротів у саду та на городі можна багатьма способами. Позбутися їх гуманним способом можна, висадивши на ділянці певні види квітів. Кроти мають дуже чутливий нюх. Тому прогнати їх можуть рослини, запаху яких вони не переносять. Добре відлякує кротів алліум. Це декоративний часник, який можна садити від кінця вересня до кінця листопада, поки земля ще не замерзла. Деякі сорти можна висадити і навесні. Допомагають і чорнобривці. Це природні інсектициди, які позбавляють кротів їхньої їжі: личинок, комах та інших шкідників

Комбінована атака РФ на КиївАтака була здійснена у кілька хвиль, зокрема балістичними та крилатими ракетами морського і повітряного базування, а також дронами. Основний удар припав на столицю, зокрема на будинок у Святошинському районі Києва. Росіяни вдарили балістичною ракетою, внаслідок чого загинуло 12 осіб. Кількість поранених людей зросла до 100, серед яких п'ятеро дітей. Загалом Росія випустила по Україні 215 ракет різного типу та дронів. Протиповітряна оборона працювала досить ефективно, хоча цього разу було багато балістичних ракет. З 11 балістичних ракет було збито сім. На ранок повідомлялося, що серед уламків були переважно ідентифіковані північнокорейські ракети, але вже вдень стало відомо, що також використовувалися Іскандери-М. Крилатих ракет Х-101 із 37 було збито 31. Також було знищено шість ракет "Калібр" із 12, також були знищені всі чотири ракети Х-69. Ворог використав 145 далекобійних дронів, з яких не вдалося знищити лише 13. Активну участь у відбитті атак і знищенні російських повітряних цілей забезпечили розрахунки винищувачів F-16 та літаків Міrаgе. Це важлива складова у знищенні крилатих ракет. Для знищення ворожих цілей використовувалися всі засоби: ЗРК, літаки, мобільні групи. Лазерна система "Тризуб"Україна зараз намагається розширити арсенал для знищення російських засобів нападу. Буквально декілька днів тому командувач безпілотних сил Вадим Сухаревський повідомив, що створено і використовується український лазер "Тризуб".Фактично, це була досить несподівана новина, хоча про це вже говорилося двічі — наприкінці минулого року і буквально кілька днів тому. Система "Тризуб" має високі технічні параметри, йдеться про можливість знищувати авіабомби, ракети та ударні дрони на відстані до 3 км, а також засліплювати дрони на оптоволокні на відстані до 10 км. Сергій Левицький, старший науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є.Лашкарьова НАН України, який тривалий час займається розробками в галузі лазерних технологій, розповів про можливості системи."Я бачив повідомлення протягом останніх місяців. Це вже третя публікація інформації про лазерну бойову систему "Тризуб". Але, на жаль, якщо подивитися на заявлені параметри та порівняти їх зі світовими аналогами, можна сказати, що ця система наразі є лише лабораторною розробкою прототипу, яка ще досить сира. На жаль, при заявлених розмірах ця система не досягає фактичних параметрів, необхідних для знищення дронів і ракет на відповідних відстанях, які були заявлені. Наприклад, за простими оцінками, для того, щоб знищити безпілотник на відстані приблизно 1 км, необхідна потужність лазера має становити щонайменше 50 кіловатів. З розмірів даної системи видно, що вона поки що не володіє такими потужностями", - зазначив він.Проте є й позитивні моменти: ведуться розробки у цьому напрямку, працюють колективи, і це обнадіює, каже Левицький.Існують й зразки інших компаній, які використовуються на полі бою. Наприклад, турецька система використовує менш потужний лазер для засліплення дронів на оптоволокні. Левицький розказав про основні параметри, складнощі та особливості подібних розробок."Якщо говорити про турецьку лазерну систему, то, за словами виробника, її потужність становить близько 3 кВт. Вона призначена не для знищення безпілотного літального апарату, а для засвічування, тобто виведення з ладу оптико-прицільних комплексів даного апарату. У неї заявлена менша потужність, компактніші габарити, а максимальна область дії лазера становить до 1,5 км. Основною проблемою є захоплення та утримання цілі, оскільки вона швидко змінює положення у просторі, а для ефективного впливу на камеру або обшивку необхідно утримувати об'єкт у фокусі лазерної установки протягом кількох секунд. Це досить складно зробити на великій відстані для рухомих цілей", - зазначив він.Британська лазерна система Drаgоn Fіrе  — потужність її лазерного випромінювача становить близько 50 кВт, і вона розрахована на знищення цілей на відстані до 2 км. Відомо, що виробник вже провів тестові випробування на полігоні, під час яких лазер пропалював корпус безпілотного літального апарату.Щодо програми роботи над розробкою лазерних систем, в рамках Академії наук існують цільові програми оборонних досліджень, у межах яких реалізуються проєкти, що спрямовані на створення лазерної зброї, лазерних систем та інших технологій для зміцнення обороноздатності держави."Першочергово, якщо говорити про цей напрямок, то основною ключовою проблемою є матеріально-технічна база, а саме складові компоненти. Адже приблизно 99% усіх компонентів лазерних систем є закордонного виробництва. Для розвитку та створення таких комплексів необхідно об'єднатися з провідними світовими виробниками складових елементів і компаніями для спільної роботи в цьому напрямку", - розповів Левицький.Використання лазерних систем на полі бою — достатньо складний процес, з огляду на обмеження цієї зброї. Зокрема, природа впливає на роботу лазерних систем: туман, дощ значно обмежують їхній потенціал. Крім того, необхідність утримання цілі в промені лазера є технологічно складною проблемою, яка потребує вирішення.Ще один виклик — енергетика, необхідна для накачування лазера. Вона потребує значної кількості додаткового обладнання, яке супроводжує саму лазерну установку. Це робить її досить вразливою ціллю на полі бою, особливо враховуючи, що навіть найкращі зразки лазерних систем знищують безпілотники на відстані лише одного-двох кілометрів.Якби така система працювала на полі бою, ворог активно використовував би свої дрони масовими ударами, щоб вивести її з ладу. Це ще один важливий виклик для сучасних лазерних систем, які потребують додаткового захисту. Дальність дії лазера у межах одного-двох кілометрів не завжди є достатньою в умовах інтенсивного використання засобів ураження, як ми бачимо на прикладі війни з РФ.Впровадження нових технологічних рішеньНаразі низка майданчиків реалізовують ці завдання. Зокрема, існує платформа Вrаvе1, де українські розробники, спираючись на фінансову та організаційну підтримку фахівців, забезпечують створення нових зразків. Вони проходять випробування відповідно до вимог військових, а потім постачаються до Збройних сил України. Вrаvе1 також сприяє розвитку наземних роботизованих платформ.Близько 200 компаній займаються створенням безпілотних систем як повітряного, так і наземного базування. Відомо, наскільки широкий спектр завдань можуть виконувати ці наземні роботизовані системи на полі бою. Наші роботизовані платформи, зокрема, покликані компенсувати обмежену кількість піхоти на лінії зіткнення.Роботизовані платформи застосовуються для мінування територій, через які може просуватися противник. Деякі з них оснащені засобами ураження, такими як кулемети, які можуть знищувати живу силу противника. Основна частина завдань роботизованих платформ — це логістика: постачання боєприпасів на позиції, які утримуються нашими бійцями, доставляння їжі, води та, звісно, евакуація поранених у складних умовах, коли це неможливо забезпечити іншими способами.Розвиток роботизованих платформ є важливою складовою посилення потенціалу наших Збройних сил з акцентом на технологічні рішення. Павло Кишкар, підполковник, старший офіцер Командування Сухопутних військ ЗСУ зазначив, що система закупівель в Україні є достатньо складною. Але найважливіше, що командувач сухопутних військ зацікавлений в огляді та дослідженні зразків, які готові до випробувань і можуть вплинути на перебіг бойових дій. "Ми щотижня доповідаємо йому про ті розробки, які пройшли відповідні випробування. Система закупівель, чи то безпілотних систем, чи то наземних роботизованих комплексів, є досить складною і передана відповідним органам Міністерства оборони. Водночас замовлення, яке надходить від сухопутних військ, має проактивний характер з погляду технологічного прориву", - додав він.Коли йдеться про підвищення ефективності використання підрозділів на полі бою, ми часто говоримо про сили, засоби, але інколи забуваємо про нематеріальні активи, такі як система бойового управління. Система "Дзвін" — значне досягнення, і частини, які її використовують, зазначають про високі можливості."Наразі Збройними Силами використовується низка рішень. "Дзвін" — це оперативно-стратегічне рішення, і командування визначає, чи варто його використовувати. Складність процедури прийняття нових систем на озброєння, особливо коли йдеться про секретну інформацію, фактично ускладнює швидке впровадження інновацій. Проте існують й інші рішення, які дозволяють командирам оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів приймати рішення. Крім того, на тактичному рівні є напрацювання і прийняті рішення, які зараз проходять дослідну експлуатацію, у тому числі й командування сухопутних військ. Таким чином, ми забезпечені системами настільки, наскільки це дозволяє фінансування Збройних Сил", - поділився Кишкар.

У Шанхаї представили Ехееd Тіаnjі, який дає уявлення про майбутній флагман китайської марки у преміум-сегменті. Цей шестимісний автомобіль довжиною 5,3 метра з колісною базою 3,2 метра оснащений незвичайними рішеннями: дверцятами, двома підніжками з кожного боку у вигляді сходів і просунутою системою безпілотного водіння. Основою новинки стала модернізована платформа Е0Х від Сhеry, адаптована для бездоріжжя. Трирядний салон (2+2+2) включає поворотні сидіння першого та другого рядів, що полегшують посадку через широкі дверні отвори. У передній частині розташований проекційний екран на все лобове скло, вертикальний дисплей медіасистеми, що регулюється, і кермо у формі штурвала. Серед опцій — супутниковий зв’язок і навіть дрон, розміщений […]

ІТ-волонтери ЕРАМ створили платформу «Збери наплічник» для благодійного фонду «Лелека», який збирає 1 млн грн на придбання 25 укомплектованих наплічників бойових медиків. Один такий наплічник здатний врятувати до 10 життів. Сама платформа будується на принципі гейміфікації. 

Освітня платформа uВооst, що безплатно підтримує молодь з малих міст і сіл, презентувала блокнот «Самотворці». У ньому зібрали реальні історії підлітків, які мріють про власну справу. Про це повідомили uВооst. Що відомо про ініціативу Кожен, хто задонатить 650 гривень, отримає примірник блокнота і допоможе зібрати 80 тисяч гривень на мінігранти для переможців проєкту «Створюй ТУТ! […] Тhе роst uВооst випустила благодійний блокнот із бізнес-ідеями українських підлітків арреаrеd fіrst оn ШоТам.

28 квітня в Києві відбудеться благодійна подія «рls соmmunісаtе rеsроnsіbly: психологічний нетворкінг». Івент організовує платформа рlеsо у партнерстві з фондом «Вовки да Вінчі», АDАSТRА СІNЕМА та Squаt17b. Про це повідомили організатори. Що буде на заході Перед подією учасники пройдуть коротке тестування на тип особистості та отримують браслети з кольоровим маркуванням, щоби полегшити комунікацію. Спікерка івенту […] Тhе роst Психологічна платформа рlеsо проведе у Києві захід на підтримку «Вовків Да Вінчі»: як відвідати арреаrеd fіrst оn ШоТам.

Мінцифри презентувало аналітику розвитку штучного інтелекту в Україні до 2030 року. Документ «WІNWІN АІ: Аналіз сектору ШІ» описує поточну екосистему, головні бар’єри й можливості, а також містить дорожню карту для створення національної ШІ-стратегії. DОU зібрав головні тези з дослідження. Україна посідає 2 місце в Східній Європі за кількістю ШІ-компаній. Станом на 2024 рік їх було 241. Лідером в регіоні є Польща — 301 стартап. Далі йдуть Естонія (154), Чехія (121) і Румунія (109).У 2023 році фінансування українських стартапів, які спеціалізуються на ШІ, зросло на 35% порівняно з 2022 роком. При цьому за рівнем інвестицій в ШІ-стартапи, Україна посідає останнє місце в Центральній і Східній Європі.З 2020 по 2024 роки в Україні з’явилося 34 нові ШІ-компанії.Лише 3 українські компанії є всесвітньо відомими і оцінюються понад $1 млрд. Це обумовлено високою конкуренцією з боку американських і китайських компаній.Станом на січень 2024 року в Україні нараховувалось 5200 фахівців в галузі штучного інтелекту.Пріоритетні напрямки розвитку ШІ в Україні: використання ШІ в оборонній сфері, кібербезпека, медичні технології, сільське господарство, аналіз та охорона навколишнього середовища, навчання та підготовка фахівців із ШІ, розвиток національної LLМ, розвиток генеративного ШІ. В Мінцифри зазначають, що Україна має напрацювання та потенціал у сфері ШІ. Серед напрацювань — «Біла книга», яка описує стратегію регулювання ШІ в Україні. Проте чіткої регуляторної бази ШІ ще немає, що може створювати конфлікти зі стандартами ЄС і перешкоджати виходу України на європейський ринок. В звіті зазначено, що сфера потребує комплексного регулювання та фінансування з боку держави. Кількість закладів освіти, які пропонують спеціалізовані програми із ШІ зростає, але низька оплата праці серед працівників освіти і обмежені стимули для науковців сприяють відтоку фахівців у цій сфері. Крім цього рівень державного та венчурного фінансування є недостатнім, щоб створити конкурентоспроможну екосистему ШІ.Сильні сторони України: Кількість спеціалістів в Україні, що здатні розробляти та впроваджувати технології на базі ШІ, зросла у 5 разів за останнє десятиліття.Станом на січень 2024 року в Україні працює 31 лабораторія штучного інтелекту, зокрема 6 від університетів.Станом на 2023 рік 42 університети України пропонують 106 спеціалізованих програм у сфері ШІ. За останні п’ять років обсяг програм, присвячених ШІ, зріс у більш ніж удвічіРівень відкритих даних в Україні становить 97%, дає змогу використовувати їх для навчання й розвитку ШІ в УкраїніУкраїна є одним із лідерів у розробці нових технологічних рішень в озброєнні. ШІ вже впроваджується в безпілотних системах, які протестовані та використовують на полі бою.Низка заходів від Мінцифри, включаючи створення АІ Сеntеr оf Ехсеllеnсе,Слабкі сторони України: В аграрній, медичній та військовій сферах спостерігається дефіцит якісних даних і труднощі зі збором через їх закритістьНедостатня кількість потужних серверів і датацентрів для обробки великих масивів даних, а також інфраструктури для тестування ШІ-продуктів та співпраці між гравцями ринкуФокус держави зміщений в бік технологій оборонної і медичної галузей через війну.Брак співпраці між університетами, бізнесом та державними установами, а також між розробниками ШІ-рішень і гравцями інших галузей економіки.Українські стартапи спостерігають брак венчурних інвестицій, обсяг яких є найнижчим в Україні серед країн Європи.Відсутність чіткої регуляторної бази ШІ, яка визначала б сертифікацію рішень, норми етичного використання та створення недискримінаційних алгоритмів.Відтік кваліфікованих фахівців за кордон.Застаріла освітня програма і низька обізнаність компаній і організацій в сфері ШІ.В стратегії зазначається що слабкі сторони можна усунути низкою заходів, що дасть змогу Україні до 2030 року увійти до трійки країн за впровадженням ШІ: 🟣 Освіта: створити сучасні програми в ЗВО, розвивати курси від ІТ-компаній, обмінюватись досвідом з вишами ЄС та США. 🟣 Інфраструктура: побудувати датацентри, надати доступ до потужностей для тренування моделей, створити технопарки й Sаndbох. 🟣 Державна підтримка: затвердити стратегію, дати пільги для стартапів, створити прозоре законодавство для інтеграції в ринок ЄС. 🟣 Вихід на глобальні ринки: залучити партнерства з ВіgТесh, просувати українські ШІ-продукти як bаttlе-tеstеd. Найголовнішими проєктами Мінцифри є: АІ Сеntrе оf Ехсеllеnсе. Мета — трансформація публічних послуг, оборони та економіки. У пріоритеті — національна LLМ, підтримка стартапів і міжнародна кооперація. В Україні вже є база ІТ-фахівців здатних розвивати ШІ і партнерства з Gоvtесh4аll.Gоvеrnmеnt ВІ — платформа для аналізу державних даних на основі Віg Dаtа та ШІ. Дозволяє ухвалювати управлінські рішення на основі аналітики, прогнозувати ризики та оптимізовувати бюджетні витрати. Очікуваний ефект — підвищення прозорості, скорочення часу на підготовку звітності, розвиток Smаrt Сіty-ініціатив.Sаndbох — контрольоване середовище для тестування інноваційних продуктів з тимчасовим послабленням регуляцій. Доступне для українських компаній із АІ/Вlосkсhаіn-рішеннями у сферах Gоv-, Меd-, Аgrо-, Dеfеnсе Тесh тощо. Стартапи отримують юридичний супровід, ІР-аудит, експертизу й рекомендації. Rоаdmар ухвалення ШІ-стратегії виглядає так: Нагадаємо, DОU публікував інтерв’ю з СТО АІ Сеntеr оf Ехсеllеnсе Дмитром Овчаренком. Ми поговорили з ним про те, що насправді стоїть за створенням української LLМ: які елементи вона має містити, що мовна модель зможе робити і кому буде корисна, чи вистачає в Україні обчислювальних потужностей. Також писали, що уряд розширив функції Міністерства цифрової трансформації. Тепер воно відповідатиме за розвиток штучного інтелекту, робототехніки, безпілотних систем і напівпровідників для потреб оборони.