Search trend "Португалія - Польща"

Sign up, for leave a comments and likes
News filter
Що таке 5-та стаття НАТО і чи стримує вона агресію Путіна
Детальніше про що саме чи не найголовніший принцип НАТО розповість Еспресо.Що таке НАТО і його 5-та статтяНАТО (Північноатлантичний альянс, англ. NАТО) — це міжнародна організація, що складається з 31 держави, більшість з яких розташовані в Європі та Північній Америці. Альянс був заснований 4 квітня 1949 року з метою забезпечення колективної безпеки своїх членів, запобігання агресії та захисту територіальної цілісності країн-членів. Створення НАТО було відповіддю на зростаючу загрозу з боку Радянського Союзу після Другої світової війни. Важливим аспектом є те, що НАТО ґрунтується на принципі колективної оборони, що закріплено в статті 5, яка визначає, що напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх.Ідея створення НАТО виникла через зростання напруженості між Західним світом і СРСР. Основними засновниками були США, Канада та 10 європейських країн: Бельгія, Великобританія, Данія, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія та Франція. Згодом, після завершення холодної війни та розпаду Радянського Союзу, НАТО розширилося, включаючи країни Центральної та Східної Європи, які стали на шлях демократичних реформ. Які були передумови написання 5-ї статті НАТО5-та стаття НАТО є основою принципу колективної оборони, який лежить в серці Північноатлантичного альянсу. Вона зобов’язує кожну країну-члена Альянсу надати допомогу іншим членам у випадку нападу. Текст статті 5 звучить таким чином:"Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх: і, відповідно, вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них, реалізуючи своє законне право на індивідуальну чи колективну самооборону, підтверджену Статтею 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй, надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні"Прийняття цього принципу було необхідне для забезпечення стратегічної безпеки країн Західного блоку. Враховуючи агресивну політику Радянського Союзу та його військові амбіції в Європі, була потреба в колективному захисті від можливих нападів. Таке положення було розроблено для гарантування того, що жодна країна не залишатиметься наодинці з агресором, і що всі країни Альянсу готові підтримати один одного в разі зовнішньої загрози.Застосування 5-ї статті5-та стаття НАТО застосовувалася лише один раз в історії існування Альянсу. Це сталося після терористичних атак 11 вересня 2001 року в США. Того дня Аль-Каїда здійснила напади на Світовий торговий центр у Нью-Йорку та Пентагоні у Вашингтоні. У результаті цих атак загинуло близько 3000 людей.Відразу після атак США звернулися до НАТО з проханням активувати 5-ту статтю. 12 вересня 2001 року, на наступний день після атак, НАТО прийняло рішення про застосування статті 5, що стало першим та єдиним випадком за всю історію існування Альянсу. Це означало, що напад на США розглядався як напад на всі держави-члени НАТО. Альянс надав військову допомогу США, що стало основою для початку операції в Афганістані під назвою "Нескорена свобода" (Ореrаtіоn Еndurіng Frееdоm), де НАТО брало участь у боротьбі з тероризмом та Аль-Каїдою.Один з чинників стримання Росії заразНаразі загроза з боку Росії стала однією з головних тем для НАТО, особливо з початком російської агресії в Україні у 2014 році та анексії Криму. Інтерес до ефективності 5-ї статті став зростати, оскільки багато країн, зокрема країни Балтії та Польща, почали виступати з вимогами посилення обороноздатності в умовах зростання російської загрози.Експерти та аналітики сходяться на думці, що принцип колективної оборони є потужним стримувальним фактором для Росії, оскільки вона розуміє, що атака на одну з країн НАТО може призвести до глобального конфлікту з участю всіх союзників. Тому Росія, ймовірно, уникає прямих нападів на країни-члени НАТО, хоча і продовжує проводити гібридні атаки, як це було з кібернападами, інформаційними війнами та політичним втручанням. Політолог Джон Р. Сайфер зазначає, що одна з головних причин, чому Росія не напала на країни НАТО, полягає в існуванні цієї статті. "Росія прекрасно розуміє, що агресія проти будь-якої з країн НАТО означала б війну з усіма державами Альянсу", — додає він.Також експерт з безпеки Карлос Гатті підкреслює, що саме принцип колективної оборони змушує Росію уникати відкритих військових дій проти країн НАТО. Він також вказує на посилення військової присутності НАТО в Східній Європі, зокрема в Польщі та країнах Балтії, що є додатковим стримувальним фактором.Однак, як вже зазначалося, 5-та стаття аж ніяк не стримує Путіна у гібридних нападах, послаблюючи Альянс зсередини.Хоча 5-та стаття НАТО не була застосована у контексті безпосереднього військового конфлікту з Росією, її існування все ж має певний стримувальний ефект на агресивну політику Москви щодо країн-членів Альянсу.Політик Олег Рибачук, голова ГО "Центр спільних дій" розповів, що зараз найбільшою проблемою в Європейському Союзі у країн — членів НАТО є тест п'ятої статті:"Якщо Росія раптом використає ядерну зброю проти України, то було сказано, що у відповідь сили НАТО за лічені хвилини звичайною високоточною зброєю миттєво  знищують збройні сили РФ, їхній Чорноморський флот, всі відомі російські об'єкти, які розташовані на території окупованої України та Криму. І саме це обіцяли Путіну: якщо ти використаєш тактичну зброю, то у тебе немає нічого - Криму, військового флоту, військ, що перебувають на території окупованої території України. Була така розмова, але знову виникає питання: а наскільки це серйозно і чи готове НАТО так діяти?".Вступ України до НАТО та шанси застосування 5-ї статтіУкраїна - НАТО, Фото: Відкриті джерела Президент України Володимир Зеленський висловив готовність закінчити гарячу фазу війни за умови, що контрольована урядом частина української території буде взята під парасольку НАТО (щоправда, 1 грудня президент сказав протилежне: "не може бути запрошена до НАТО частина територій України"), що дасть змогу йому пізніше домовитися про повернення окупованих територій "дипломатичним шляхом". Про це президент заявив в інтерв'ю Sky Nеws.У цьому контексті варто зазначити, що за активних бойових дій вступ до НАТО є важким, але не неможливим.Основними перешкодами є:Підписання Угоди про членство: Щоб стати членом НАТО, країна повинна пройти через довгий процес переговорів і виконати ряд вимог, що включають демократичні реформи, стабільні державні інститути та наявність чинних військових структур. В умовах війни такі реформи можуть бути значно ускладнені.Консенсус серед членів НАТО: Для вступу до НАТО необхідна одностайна згода всіх країн-членів Альянсу. Враховуючи агресію з боку Росії, деякі країни-члени НАТО можуть бути обережними в підтримці вступу України в Альянс під час активних бойових дій. Наприклад, держави, які мають власні побоювання щодо ескалації конфлікту з Росією, можуть виступити проти такого кроку.Технічні та військові аспекти: Вступ під час війни може створити значні виклики для інтеграції українських військових структур в Альянс. НАТО вимагає від своїх членів високого рівня взаємодії та сумісності між військовими силами. В умовах війни цей процес значно ускладнений.Попри це, під час війни співпраця між Україною та Альянсом посилилася, що може створити основу для майбутнього членства. Крім того, країни, які активно підтримують вступ України до НАТО, такі як Польща чи країни Балтії можуть бути зацікавлені в пришвидшенні цього процесу. Вони можуть лобіювати питання про вступ України в умовах війни, з огляду на стратегічну важливість підтримки її безпеки.Курт Волкер, колишній посол США в Україні відзначає, що питання вступу України до НАТО під час війни буде важким, але він вважає, що Україні варто продовжувати політику зближення з Альянсом і надалі підтримувати політичний та військовий діалог, щоб створити умови для майбутнього вступу, навіть якщо це не станеться негайно.Гіпотетично, навіть при вступі України в НАТО, Альянс боятиметься застосовувати 5-ту статтю, бо може мати величезні геополітичні наслідки, особливо з урахуванням того, що Росія є ядерною державою. Цей фактор може викликати серйозні побоювання серед деяких країн Альянсу щодо можливості ескалації в повномасштабну ядерну війну. Тому навіть якщо 5-та стаття буде активована, питання того, яку саме форму допомоги надавати Україні, залишатиметься відкритим і політично чутливим.
we.ua - Що таке 5-та стаття НАТО і чи стримує вона агресію Путіна
Збірна України дізналась суперників на молодіжному Євро-2025
Про це повідомляє Українська асоціація футболу.За підсумками жеребкування, молодіжна збірна України потрапили до групи D, де зустрінеться з Фінляндією, Нідерландами та Данією.Фінальний турнір Євро-2025 (U-21) проходитиме з 11-го до 28 червня 2025 року у восьми містах Словаччини (Братислава, Трнава, Дунайська Стреда, Кошиці, Жиліна, Тренчин, Нітра, Пряшів).По дві найсильніші команди кожного квартету вийдуть до чвертьфіналу.Євро-2025 (U-21)Груповий раундГрупа А: Словаччина, Іспанія, Італія, Румунія.Група В: Чехія, Англія, Німеччина, Словенія.Група С: Португалія, Франція, Польща, Грузія.Група D: Фінляндія, Нідерланди, Україна, Данія.Фото: УАФ
we.ua - Збірна України дізналась суперників на молодіжному Євро-2025
ЧС-2026: ФІФА опублікувала кошики для жеребкування. З ким Україна не зіграє у відборі
Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.
we.ua - ЧС-2026: ФІФА опублікувала кошики для жеребкування. З ким Україна не зіграє у відборі
Боррель заявив, що ЄС вже поставив 1 млн боєприпасів для ЗСУ
Євросоюз доставив 1 млн артилерійських снарядів для України, як і обіцяв. Ця поставка відбулася із запізненням на декілька місяців, заявив високий представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики й політики безпеки Жозеп Боррель під час пресконференції після засідання Ради ЄС, цитує його "Інтерфакс-Україна". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Боррель визнав, що Україна отримує недостатньо допомоги "Ще декілька днів тому ЄС на 99% виконав свою обіцянку, але зараз уже вдалося доставити до України 1 млн боєприпасів", - зазначив він. ЄС і далі буде підтримувати Україну, оскільки РФ заручається підтримкою Північної Кореї та Ірану. 17 лютого під час Мюнхенської конференції з безпеки президент Чехії Петр Павел повідомив, що знайшов для України 800 тис. снарядів. До ініціативи долучилися близько 15 країн, зокрема Канада, Данія і Франція. Норвегія виділить до 1,6 мільярда норвезьких крон ($153 млн) на ініціативу. Також із закупівлею снарядів допоможуть Польща і Португалія. Також до ініціативи Чехії долучилась Ісландія.
we.ua - Боррель заявив, що ЄС вже поставив 1 млн боєприпасів для ЗСУ
Боррель визнав, що Україна отримує недостатньо допомоги
Європейський Союз передав Україні обіцяний мільйон боєприпасів, але цього недостатньо. Зараз Україна перебуває в найскладнішій ситуації з весни 2022 року. Про це зазначив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель у своїй колонці на сайті ЄС після візиту до України. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У США не вистачає запасів зброї, вони скоротили поставки Україні - ЗМІ "Російські агресори продовжують чинити величезний тиск на всій лінії фронту, попри великі людські втрати, яких вони зазнають. Північнокорейські війська перемістилися на позиції в Курській області, а Росія посилила напади на електростанції та трансформатори, щоб занурити українців у темряву та холод", каже високий представник ЄС з питань зовнішньої політики. Він також зазначив, що ЄС уже передав Україні зброю на суму 45 мільярдів, а також 1 мільйон боєприпасів. Проте наголошує, що навіть такого рівня підтримки недостатньо. "Ми надаємо Україні лише стільки, щоб вона могла триматися, а іноді й менше, в той час, як Росія перевела всю свою економіку на воєнний стан та розраховує на безумовну підтримку Північної Кореї й Ірану", визнав Боррель. 17 лютого під час Мюнхенської конференції з безпеки президент Чехії Петр Павел повідомив, що знайшов для України 800 тис. снарядів. До ініціативи долучилися близько 15 країн, зокрема Канада, Данія і Франція. Норвегія виділить до 1,6 мільярда норвезьких крон ($153 млн) на ініціативу. Також із закупівлею снарядів допоможуть Польща і Португалія. Також до ініціативи Чехії долучилась Ісландія.
we.ua - Боррель визнав, що Україна отримує недостатньо допомоги
Сьогодні фінал Дитячого Євробачення - 2024: де дивитися і як голосувати за Україну
Про це повідомляє Суспільне.Україну представить 12-річний Артем Котенко з Охтирки Сумської області. Він виступить під номером 14 з піснею Неаr Ме Nоw ("ДІМ"). Авторкою пісні стала музична продюсерка Дитячого Євробачення Світлана Тарабарова. Пісня присвячена темі дому як місцю сили та теплих почуттів.Цьогоріч Дитяче Євробачення вперше в історії проходить в Іспанії. У фіналі 22-го Дитячого пісенного конкурсу Євробачення змагатимуться представники з 17 країн. Цей рік стане рекордним за кількістю учасників з 2021 року.З усіма 17 піснями конкурсантів можна ознайомитися на офіційному ютуб-каналі Дитячого Євробачення.Гаслом і темою Дитячого Євробачення цього року було обрано "Lеt’s Вlооm" (Розквітаймо»), що вказує на розквіт молодих артистів, які виходять на сцену та виступають на конкурсі.Де дивитисяСуспільне Мовлення транслюватиме фінал конкурсу на телеканалі та сайті Суспільне Культура, на сайті Дитячого Євробачення та на фейсбук-сторінці Євробачення Україна.​ Початок трансляції о 19:00.Як голосувати за УкраїнуНа Дитячому Євробаченні можна голосувати за представника своєї країни. Глядацьке голосування відбудеться онлайн у два етапи. Де б ви не були: в Україні чи за кордоном, у будь-якій точці світу, починаючи з 22:00 цієї п’ятниці, 15 листопада, можна проголосувати за представника України — Артема Котенка — онлайн через сайт JЕSС.ТV. Голосування тимчасово припиняється перед початком шоу в неділю, 16 листопада.Згодом, коли всі 17 країн-учасників конкурсу виконають свої пісні, голосування відкриється ще приблизно на 15 хвилин. Переможця Дитячого Євробачення – 2024 визначать за результатами голосування глядачів (50%) та журі 17 країн-учасників (50%).Відповідно до правил Дитячого пісенного конкурсу, до складу Національного журі України увійшли п’ять представників. Ведучими фіналу стануть співачка й телеведуча Рут Лоренцо, яка представляла Іспанію на Пісенному конкурсі Євробачення – 2014, суперзірка іспанського кіно та телебачення Марк Клотет і молода співачка, яка принесла Іспанії бронзову медаль на Дитячому Євробаченні – 2019 — Мелані Гарсія.Порядок виступів учасниківІталія: Sіmоnе Grаndе — "Ріgіаmа Раrty"Естонія: АNNАВЕLLЕ — "Тänаvаd"Албанія: Nіkоl Çаbеlі — "Vаllëzоj"Вірменія: Lео — "Соsmіс Frіеnd"Кіпр: Маrіа Ріssаrіdеs — "Сrystаl Wаtеrs"Франція: Тіtоuаn — "Соmmе сі соmmе çа"Північна Македонія: "Nоrth Масеdоnіа: Аnа &аmр; Аlеksеj — Маrаthоn"Польща: Dоmіnіk Аrіm — "Аll Тоgеthеr"Грузія: Аndrіа Рutkаrаdzе — "То Мy Моm"Іспанія: Сhlое DеlаRоsа — "Соmо Lа Lоlа"Німеччина: Вjаrnе — "Sаvе thе Веst Fоr Us"Нідерланди: Stаy Тunеd — "Мusіс"Сан-Марино: Іdоls SМ — "Соmе Nоі"Україна: Артем Котенко — "НЕАR МЕ NОW"Португалія: Vісtоrіа Nісоlе — "Еsреrаnçа"Ірландія: Еnyа Сох Dеmрsеy — "Lе Сhéіlе"Мальта: Rаmіrеs Sсіbеrrаs — "Stіllа Ċkеjknа"Україну на Дитячому Євробаченні - 2024 представлятиме 12-річний Артем Котенко. Пісня 12-річного Артема присвячена темі дому як місця сили та теплих почуттів. У ній йдеться про те, як важливо мати простір, що дарує затишок і безпеку, особливо для українців, які втратили свої домівки або змушені були їх покинути через війну. Конкурсну заявку для Артема написала музична продюсерка Національного відбору Світлана Тарабарова.Цього року кількість заявок на участь у національному відборі на Дитяче Євробачення встановила рекорд. Загалом надійшло 309 заявок, з них 272 були від сольних виконавців. Серед них відібрали лонгліст з 15 артистів для участі в літній "зірковій школі". За результатами вокальних прослуховувань та іспиту з хореографії зіркові наставники ТАYАNNА, Місhеllе Аndrаdе та Євген Хмара разом із командою Нацвідбору – музичною продюсеркою Світланою Тарабаровою, сонграйтером Євгеном Тріпловим та креативним продюсером Євгеном Котом – вибрали шістьох фіналістів.Зʼявився рекап-ролик з кількасекундними уривками пісень усіх 17 учасників Дитячого Євробачення, які 16 листопада змагатимуться за перемогу в Іспанії
we.ua - Сьогодні фінал Дитячого Євробачення - 2024: де дивитися і як голосувати за Україну
910-й гол Роналду у відеоогляді матчу Португалія – Польща – 5:1
Португалія розгромила Польщу у матчі 5-го туру Ліги націй. Відео голів та огляд поєдинку дивіться на "Футбол 24".
we.ua - 910-й гол Роналду у відеоогляді матчу Португалія – Польща – 5:1
1 млн артилерійських снарядів від ЄС: Боррель повідомив деталі
Європейський Союз наближається постачання Україні 1 млн артилерійських снарядів на рік, як і було обіцяно. Поставки майже досягли цієї позначки, сказав голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель в інтерв'ю "Європейській правді". "Ми вже поставили понад 980 тисяч снарядів, і дуже скоро передамо 1 мільйон снарядів", - зазначив він. Спочатку запланували досягти цієї мети до весни, але ЄС зіткнувся з певними викликами. "Я знаю, що ми брали зобов'язання досягти цього рівня до весни - і не змогли. Але до кінця року зможемо. І для цього ми значно прискорилися", - вказав Боррель. Україні передали багато боєприпасів за двосторонніми угодами з окремими країнами-членами ЄС, а також через чеську ініціативу. Вона просувається повільніше, ніж очікувалося, все ж є важливим складником допомоги. "Загалом до кінця року ми поставимо в Україну понад 1,5 мільйона боєприпасів", - додав він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна отримає більш ніж 500 тис. боєприпасів - прем'єр Чехії Наступного року ЄС готовий підтримувати Україну стабільними поставками. "Як вийдемо на крейсерську швидкість - то зможемо продовжувати і постачати Україні таку ж кількість боєприпасів," - сказав Боррель. Проблеми полягали не лише у передаванні наявних запасів, але й у виробничих потужностях. "Коли ми обіцяли до весни вийти на рівень 1 мільйона снарядів на рік - то не знали, якою є реальна місткість виробництва, і вона була не такою великою, як ми думали", - підсумував дипломат. 17 лютого під час Мюнхенської конференції з безпеки президент Чехії Петр Павел повідомив, що знайшов для України 800 тис. снарядів. До ініціативи долучилися близько 15 країн, зокрема Канада, Данія і Франція. Норвегія виділить до 1,6 мільярда норвезьких крон ($153 млн) на ініціативу. Також із закупівлею снарядів допоможуть Польща і Португалія. Також до ініціативи Чехії долучилась Ісландія.
we.ua - 1 млн артилерійських снарядів від ЄС: Боррель повідомив деталі

What is wrong with this post?