Search trend "Прапор України"

За підрахунками, у Казахстані проживають 300 тисяч етнічних українців, але українських прапорів у країні немає

Зараз на столі лежить питання дозволу нашим військовим використовувати американську, британську зброю, загалом зброю Євроатлантичної спільноти для ударів по військових об'єктах на території РФ. Крім того, є ще одна ключова історія – отримати достатню кількість далекобійної зброї. Хотів вас розпитати, які були перепони для того, щоб Україна отримала цей дозвіл? І наскільки це може вплинути загалом на хід ведення цієї війни? Сподіваюся, що Сполучені Штати і британський уряд знімуть обмеження на використання Україною далекобійної зброї для самозахисту. На мою думку, Україна повинна дотримуватися законів ведення війни, не маючи жодних інших обмежень. На Україну напали без жодної вагомої причини, і я вірю, що адміністрація Байдена обмірковує свої наступні кроки. Дуже надіюсь, що уже незабаром буде прийнято рішення зняти ці обмеження. Я розумію, що дехто стурбований російською ескалацією. Так, Росія має ядерну зброю. Але і ми її маємо. Ми повинні дозволити Україні захищати себе відповідно до законів ведення війни, але жодні інші обмеження не є доцільними. Свого часу, 100 років тому, польський прем'єр-міністр Падеревський, звертаючись до своїх британських колег з проханнями про зброю та амуніцію, казав, що поляки платять кров'ю за те, щоб втримати Версальський порядок. Так само і зараз Україна платить своєю кров'ю, щоб втримати світовий порядок. Ми потребуємо тіснішої співпраці, чіткішої та спільної стратегії, аби Україна якнайшвидше могла перемогти. Яке ваше бачення до того, що називається планом української перемоги? Ви маєте рацію, що Україна бореться за принципи того, що ми звикли називати Вільним Світом. Йдеться про принципи, згідно з якими одні країни не повинні зазіхати на інші з метою завоювання, і що не повинно бути імперій, а лише національні держави, які живуть у мирі одна з одною і поважають правила міжнародного порядку. Безумовно, Україна бореться саме за це, і її підтримують Сполучені Штати, Великобританія і ті країни, які ми звикли колективно називати «вільним світом». Росія, з іншого боку, бореться за імперію – путінську імперію жадібності та марнославства, російську імперію гноблення інших народів. Це не шлях до стабільності, це шлях до вічного конфлікту. Україна слушно стверджує, що її боротьба – це також і наша боротьба. А перемога України буде перемогою усього вільного світу. ​​Щодо санкційної політики та її плодів, то американські та європейські санкції діють доволі повільно. Однак чим частіше ми чуємо від представників Кремля, що треба скасовувати санкції, тим більше стає зрозумілим, в якій ситуації перебуває російська економіка. Наразі вона стоїть. Але КНР та Індія підставили росіянам своє плече, тобто є сигнали, що ті чи інші держави хочуть з Росією грати у ту гру, тобто демпінгуємо і купуємо дешевші ресурси. А це відтерміновує ефект шокової економіки. Зазначу, що так звані вторинні санкції починають діяти надзвичайно потужно. Які є перспективи, що росіяни будуть платити ще більше? Яка, можливо, зараз буде застосовуватися модель щодо Росії, Китаю і тих, країн, які хочуть фінансувати армію агресора? Санкції, які США, Європа та країни G7 наклали на Росію, завдали удару по російській економіці. Вони спричинили тиск на російську військову машину, але цей удар виявився недостатньо болючим. Запровадження санкцій нагадує гру: ви їх запроваджуєте, а об'єкт санкцій намагається їх уникнути, ви намагаєтеся боротися зі способами ухилення, а об'єкт знаходить нові способи їх уникнення. Ось що це відбувається саме зараз. У червні та серпні адміністрація Байдена запровадила нові санкції, спрямовані проти тих, хто їх обходив раніше. Це хороші кроки, але їх недостатньо. Є способи, за допомогою яких Сполучені Штати і Європа можуть посилити тиск на Росію. Наприклад, США і Європа повинні якнайшвидше прийняти рішення про використання заморожених російських суверенних активів на користь України. Я вважав би за краще взяти всі ці активи, адже йдеться про 280 чи 300 мільярдів доларів, і використати їх для допомоги Україні. Альтернатива, на яку погодилася «Велика сімка», полягає в тому, щоб передати Україні принаймні відсотки, зароблені на цих іммобілізованих активах, а це близько 50 мільярдів доларів. Звичайно, це непогана сума, але окрім них я продовжував би наполягати на використанні всієї суми заморожених російських активів для потреб України. Ось що можуть зробити США і Європа. Друге, що ми можемо зробити, це посилити тиск на продаж російської нафти. Цінові обмеження, за якими Росія може продавати свою нафту, дуже дорого їй коштують, але вона знаходить способи обходити цю санкцію. Ми маємо зосередити зусилля на тому, щоб обмежити фінансові можливості Росії через нафтогазовий сектор та інші джерела прибутку. Важливо знайти ефективні способи скоротити їхні доходи, зокрема шляхом накладання додаткових санкцій та створення перешкод для продажу нафти. Що стосується третіх країн, таких як Китай, які є постачальниками військової продукції та технологій подвійного призначення для Росії, ми повинні збільшити тиск через посилення вторинних санкцій. Це стосуватиметься не лише китайських компаній, але й банків, які співпрацюють з Росією. Важливо зробити так, щоб допомога Росії стала ризикованішою і економічно невигідною для цих країн. Санкції, як ви зазначили, не призведуть до негайного краху економіки, але вони можуть створити довготривалий тиск, який послабить здатність Путіна підтримувати цю незаконну та аморальну війну. Хотів би у вас запитати про стратегію стримування Ірану. Вже є майже підтверджена інформація про передачу Росії іранських балістичних ракет. Це помилкове рішення Ірану, однак він має за нього заплатити. Водночас нас дуже непокоїть, що режим аятол та режим Кремля починають зближуватися у військовій компоненті. Ви цілком праві, що Росія та Іран зараз діють як союзники. Сформувалась своєрідна вісь авторитаристів. Китай, Росія та Іран співпрацюють з іншими країнами, які ненавидять концепцію Вільного Світу і вважають, що Росію слід підтримати в намаганнях відновити свою імперію, тому що ці країни вірять в імперії та сфери домінування. Іран хоче бути великою державою на Близькому Сході, Росія хоче домінувати на пострадянському просторі та колишніх територіях Центральної та Східної Європи, а Китай хоче знову поглинути Тайвань. Натомість країни, які цінують свободу, такі як Україна, Польща, Європейський Союз, Великобританія, США та інші вільні країни, вірять у порядок, заснований на принципах миру, співпраці та суверенітету. Це не наївність, як здається на перший погляд, а основа стратегій, які розвивалися протягом другої половини 20-го століття та продовжують бути актуальними й у наші дні.   Ми поділяємо ці цінності разом з Україною, адже розуміємо, що захист свободи та демократії є ключовим не тільки для України, але й для наших власних національних інтересів. Це те, у що вірять Польща, США, Україна та багато інших країн, тому що ми не знаємо альтернативи. Таке бачення вільного світового порядку протиставляється імперському. Це краща та ефективніша система. Однак саме цей порядок ненавидить Путін, і саме його намагаються зруйнувати його союзники, такі як Іран. Легко сказати та не легко зробити. Говорити про вільний світовий порядок простіше, ніж протистояти диктаторам і агресорам, які прагнуть його зруйнувати. Однак ми повинні серйозно ставитися до викликів нашого часу, адже багато залежить від результату російсько-української війни. Як американець, можу сказати, що проблем у світі стане менше, якщо Україна переможе. Допомога Україні — це не благодійність, вона в наших інтересах, бо наші цінності та інтереси нерозривно пов'язані. Проаналізуйте різні підходи щодо перспективи примушування сісти за стіл перемовин кремлівців. На Заході тривають дебати щодо підтримки України. Дехто стверджує, що перемога у війні неможлива, що Росія зрештою досягне своїх цілей, і тому слід наполягати на якнайшвидшому мирі на російських умовах, аби зупинити бойові дії. Колишній президент Дональд Трамп під час дебатів із Камалою Гарріс заявив, що його метою є не перемога України, а лише припинення бойових дій — ймовірно, на умовах Путіна. На Заході є багато тих, хто поділяє таку позицію. Проте лідери провідних європейських країн, а також адміністрація Байдена продовжують рішуче підтримувати Україну. Зараз українці іноді висловлюють занепокоєння через затримки в американських рішеннях щодо систем озброєнь і повільні поставки. Я розумію ці скарги і погоджуюсь з ними. Однак адміністрація Байдена вже зробила багато для України, як і, до прикладу, Німеччина. Хоч іноді позиція Німеччини здається мені незрозумілою, вона також вклала значні зусилля в підтримку України. Польща також зробила для України дуже багато. Українці не самотні у своїй боротьбі. Дискусії на Заході зрозумілі, але вони повинні закінчитися рішенням про продовження підтримки України. Під час передвиборчих дебатів Камала Гарріс рішуче і неодноразово підтримала цю ідею. Вона розкритикувала Дональда Трампа, стверджуючи, що він буде готовий прийняти лестощі від диктатора Владіміра Путіна, що завдасть шкоди Україні і поставить під загрозу Польщу та всю Європу. Вона орудувала мовою американських президентів, таких як Гаррі Трумен і Рональд Рейган, які відстоювали свободу та протистояли агресивним диктаторам. Багато українців сказали б, що це гарні слова, але американці повинні діяти швидше та рішучіше в підтримці України. І я з цим погоджуюсь. Як я вже зазначав, сподіваюся, що Сполучені Штати і Великобританія знімуть обмеження щодо використання Україною далекобійної зброї на території Росії. Україна має право захищати себе, і Росія не може очікувати, що її територія залишиться в безпеці, тоді коли вона атакує всю Україну, вбиваючи мирних жителів  та тероризуючи українське суспільство бомбами, ракетами та нападами на енергетичну інфраструктуру, погіршуючи життя українського народу. Росія не має права на якийсь привілейований статус. Маю надію, що уже найближчим часом Сполучені Штати знімуть ці обмеження. Мені було приємно чути, як Камала Гарріс виступила на захист свободи України. Це свідчить про те, що не лише Джо Байден підтримує Україну, але й молоде покоління американських лідерів також розуміє, що боротьба України є нашою спільною справою. З'явилася інформація, що ще цього року може відбутися другий форум, який присвячений Формулі миру. Було припущення, що там можуть бути представники від держави-агресорки. Які, на вашу думку, перспективи другого Саміту миру? Як на мене, українська дипломатія під час останнього саміту миру в Швейцарії була на висоті. Україна обрала мудрий підхід, намагаючись досягти якомога ширшого консенсусу з питань, які б об'єднали якнайбільшу кількість країн, особливо на так званому Глобальному Півдні. І на мою думку, українці досить добре впоралися з цим завданням. Їм вдалося досягти прогресу в здобутті чи збереженні підтримки рішень саміту миру в Швейцарії. Або ж, принаймні, ви отримали певну підтримку з боку таких країн, як Індія та Бразилія, які не підписали заяву, але були присутні на саміті Тож я думаю, що цілком можливо, що Україна досягне ще більшого прогресу на наступному саміті миру. Прогрес можна визначити як об'єднання значної кількості країн для підтримки максимально можливої кількості узгоджених українських позицій. Не знаю, як виглядатиме угода про припинення війни. Не мені про це говорити, так як я американець. Якими будуть умови – вирішувати українцям. Я не знаю, як закінчиться ця війна, але вона точно не закінчиться тим, що над Києвом замайорить російський прапор. Цей момент Путін уже упустив. Ми, колективний Захід, маємо готуватися до посилення безпеки України, щоб після завершення цієї фази війни Росія не мала спокуси знову розпочати агресію. Україна не повинна залишатися в сірій зоні — зоні небезпеки по той бік лінії фронту, поза межами НАТО та Європейського Союзу. Сірі зони — це зелене світло для подальшої агресії Путіна. Зараз, щоб приєднатися до Європейського Союзу, Україна повинна відповідати вимогам ЄС. Для вступу до НАТО потрібна домовленість щодо того, як Альянс може допомогти Україні захищати себе. Ми на Заході повинні усвідомити, що стабільність у Європі залежить від того, чи стане Україна частиною нашої спільноти. Якщо цього не відбудеться, Росія обере зручний момент для свого наступного удару. Саме тому в 90-х роках НАТО вирішило прийняти нових членів з-поміж колишніх країн-сателітів Варшавського договору, які відновили свою незалежність. Це рішення ухвалили, тому що було розуміння, що сіра зона — це не зона стабільності, а вічна спокуса для російської агресії. Звичайно, це вимагатиме зусиль від самих українців. Автоматичного права на членство в ЄС не існує — Україна повинна відповідати його вимогам. Але я вірю, що після війни український народ наполягатиме на трансформаціях, які будуть гідними їхніх величезних жертв. Вони захочуть побудувати європейську Україну, і я впевнений, що українці зможуть цього досягти. Ми повинні допомогти Україні досягти цієї мети. Її майбутнє має бути пов'язане з НАТО та Європейським Союзом. А що стосується майбутнього Росії, то воно повинно залежати від вибору російського народу.

Таку думку висловив журналіст Віталій Портников в етері телеканалу "Еспресо". "Період зміни політики дуже ретельно готується. Якби це було просто обмін люб’язностями, не було б цілого циклу зустрічей. Нагадаю, що цього тижня державний секретар США Ентоні Блінкен їздив до Лондона, де проводив перемовини з міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Леммі. Девід Леммі й Ентоні Блінкен разом прибули до Києва, де проводили перемовини з Володимиром Зеленським. Після цього Джозеф Байден зустрівся з Кіром Стармером у Вашингтоні, і вони обидва заявили, що обмін думками продовжиться на сесії Генеральної Асамблеї ООН. Там теж зустрінуться західні лідери, щоб обговорити стратегічний курс щодо подальшої російсько-української війни. На цій сесії буде присутній Володимир Зеленський. Очевидно, що відбудеться його зустріч із західними лідерами. Це про підготовку до нового етапу війни у 2025 році", - зазначив він. Війна у 2025 році має відрізнятися від війни у 2024-му, як і війна у 2026 році, якщо вона продовжиться, що ймовірно, зауважив Портников. "Ми говоримо не тільки про рік, а й про сезонні зміни. В листопаді та грудні буде затишшя воєнних дій, підготовка до нового туру воєнних дій навесні. Питання про застосування українською армією далекобійної зброї Заходу має стати для Росії серйозним сигналом. Це навіть не питання про те, чи може це істотно змінити ситуацію, пов'язану з ходом бойових дій. Адже ми не знаємо, скільки у нас ракет і яка кількість далекобійних ракет, що зараз є на озброєнні української армії, буде здатна змінити ситуацію, пов'язану з російським воєнним арсеналом. Або Україна завжди отримуватиме нові партії британських ракет, чи не тільки. Це питання сигналу для Путіна. Навіть якщо ці ракети будуть використовуватися рідко, вони можуть завдати ударів по чутливих місцях", - сказав журналіст. За словами Портникова, інший сигнал у тому, що Захід іде далі, і це важливий момент. Росіяни переконуються, що їхня тактика примусити Захід до втоми і до проведення консультацій для закінчення війни на їхніх умовах не дає результатів. "Путін заявив, що якщо ракети будуть запускатися з України, вони не зможуть знайти ціль без допомоги американських розвідувальних супутників, і це буде вважатися участю США у війні. Байден відмахнувся від цих слів Путіна, демонструючи, що західна позиція не залежить від його погроз. Це для Путіна неприємна річ", - додав він. Про дозволи для України завдавати далекобійних ударів по Росії не будуть оголошувати, вважає Портников. "Чи буде офіційний дозвіл на використання цих ракет? Можливо, Кір Стармер чи хтось із його уряду вийде і скаже, що ракети Stоrm Shаdоw можуть використовуватися Україною для ударів по території Російської Федерації? А коли були удари по Криму, напередодні заявляли про це? Ні. Важливий результат. Я думаю, що про це не буде оголошено. Можливо навіть спочатку ми дізнаємося, що Росія використала іранські балістичні ракети, і якісь уламки цих ракет будуть знайдені при обстрілі якогось українського міста чи воєнного об'єкта, і вже після цього росіяни в себе знайдуть на головах уламки якоїсь західної ракети. До речі, саме це може росіян утримувати від використання іранських ракет. Адже вони дуже добре будуть розуміти, що, можливо, вони натискають на гачок, який змінить ситуацію дійсно до нового рівня ескалації, який їм самим не бажаний", - підкреслив він. Ми в принципі наближаємося до Третьої світової війни. Це потяг, який іде саме на цю станцію, і це треба усвідомлювати, сказав Портников. "Україна - це тільки проміжна і не головна периферійна станція цього потягу. Припустімо, російська ракета потрапить на територію якоїсь країни - члена НАТО. Тоді буде важлива реакція Заходу, чи вирішить він, що це випадково чи що це навмисна провокація. Тут є над чим подумати, за чим спостерігати у наступні місяці, а можливо, наступні тижні навіть. Адже цей потяг Третьої світової війни швидко рухається", - резюмував він. Раніше цього тижня Сполучені Штати Америки оголосили про запровадження санкцій проти Росії та Ірану у відповідь на постачання Тегераном балістичних ракет Москві. Згодом постійний представник США при ООН Роберт Вудс на засіданні Ради безпеки ООН заявив, що передача Іраном та КНДР зброї та технологій для Росії робить країни "співучасниками злочину та поміщає на неправильний бік історії". Супутникові знімки зафіксували вантажне судно Роrt Оlyа 3 під російським прапором, яке, як припускають, транспортувало балістичні ракети з Ірану. 11 вересня міністерство закордонних справ Великої Британії викликало тимчасового повіреного у справах Ірану у зв'язку з передачею балістичних ракет Росії.

На вулицях італійських міст з’явилися плакати із гаслом «Росія нам не ворог» і зображенням рукостискання у кольорах прапорів Італії та Росії. Деякі плакати, які з'явилися цього тижня в Римі, також містять напис: «Досить грошей на зброю для України та Ізраїлю. Ми хочемо миру. Ми відкидаємо війну». Тhе роst В Італії цього літа з’явились сотні плакатів на підтримку Росії fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Про це розповів екскоординатор Держдепу США з питань санкційної політики Деніел Фрід в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському на телеканалі "Еспресо". "Росія та Іран зараз діють як союзники. Сформувалась своєрідна вісь авторитаристів. Китай, Росія та Іран співпрацюють з іншими країнами, які ненавидять концепцію вільного світу і вважають, що Росію слід підтримати в намаганнях відновити свою імперію, тому що ці країни вірять в імперії та сфери домінування. Іран хоче бути великою державою на Близькому Сході, Росія хоче домінувати на пострадянському просторі та колишніх територіях Центральної та Східної Європи, а Китай хоче знову поглинути Тайвань", - зауважив він. Натомість країни, які цінують свободу, такі як Україна, Польща, Європейський Союз, Великобританія, США та інші вільні країни, вірять у порядок, заснований на принципах миру, співпраці та суверенітету, каже Фрід. "Це не наївність, як здається на перший погляд, а основа стратегій, які розвивалися протягом другої половини ХХ століття та продовжують бути актуальними й у наші дні.  Ми поділяємо ці цінності разом з Україною, адже розуміємо, що захист свободи та демократії є ключовим не тільки для України, але й для наших власних національних інтересів. Це те, у що вірять Польща, США, Україна та багато інших країн, тому що ми не знаємо альтернативи. Таке бачення вільного світового порядку протиставляється імперському. Це краща та ефективніша система. Однак саме цей порядок ненавидить Путін, і саме його намагаються зруйнувати його союзники, такі як Іран. Легко сказати, та нелегко зробити. Говорити про вільний світовий порядок простіше, ніж протистояти диктаторам і агресорам, які прагнуть його зруйнувати. Однак ми повинні серйозно ставитися до викликів нашого часу, адже багато залежить від результату російсько-української війни. Як американець, можу сказати, що проблем у світі стане менше, якщо Україна переможе. Допомога Україні — це не благодійність, вона в наших інтересах, бо наші цінності та інтереси нерозривно пов'язані", - резюмував він. Раніше цього тижня Сполучені Штати Америки оголосили про запровадження санкцій проти Росії та Ірану у відповідь на постачання Тегерана балістичних ракет Москві. Згодом постійний представник США при ООН Роберт Вудс на засіданні Ради безпеки ООН заявив, що передача Іраном та КНДР зброї та технологій для Росії робить країни "співучасниками злочину та поміщає на неправильний бік історії". Супутникові знімки зафіксували вантажне судно Роrt Оlyа 3 під російським прапором, яке, як припускають, транспортувало балістичні ракети з Ірану. 11 вересня міністерство закордонних справ Великої Британії викликало тимчасового повіреного у справах Ірану у зв'язку з передачею балістичних ракет Росії.

Таку думку висловив екскоординатор Держдепу США з питань санкційної політики Деніел Фрід в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському на телеканалі "Еспресо". "Ми, колективний Захід, маємо готуватися до посилення безпеки України, щоб після завершення цієї фази війни Росія не мала спокуси знову розпочати агресію. Зараз, щоб приєднатися до Європейського Союзу, Україна повинна відповідати вимогам ЄС. Для вступу до НАТО потрібна домовленість щодо того, як Альянс може допомогти Україні захищати себе. Ми на Заході повинні усвідомити, що стабільність у Європі залежить від того, чи стане Україна частиною нашої спільноти. Якщо цього не відбудеться, Росія обере зручний момент для свого наступного удару", - зазначив він. Фрід вважає, що Україна не повинна залишатися в сірій зоні — зоні небезпеки по той бік лінії фронту, поза межами НАТО та Європейського Союзу. Сірі зони — це зелене світло для подальшої агресії Путіна. "В 90-х роках НАТО вирішило прийняти нових членів з-поміж колишніх країн-сателітів Варшавського договору, які відновили свою незалежність. Це рішення ухвалили, тому що було розуміння, що сіра зона — це не зона стабільності, а вічна спокуса для російської агресії. Звичайно, це вимагатиме зусиль від самих українців. Автоматичного права на членство в ЄС не існує — Україна повинна відповідати його вимогам. Але я вірю, що після війни український народ наполягатиме на трансформаціях, які будуть гідними їхніх величезних жертв. Вони захочуть побудувати європейську Україну, і я впевнений, що українці зможуть цього досягти. Ми ж повинні допомогти Україні досягнути цієї мети. Її майбутнє має бути пов'язане з НАТО та Європейським Союзом. А що стосується майбутнього Росії, то воно повинно залежати від вибору російського народу", - сказав американський експерт. Цього року може відбутися другий форум, присвячений Формулі миру. За словами Фріда, цілком можливо, що там Україна досягне ще більшого прогресу, ніж на саміті миру у Швейцарії. "Прогрес можна визначити як об'єднання значної кількості країн для підтримки максимально можливої кількості узгоджених українських позицій. Не знаю, як виглядатиме угода про припинення війни. Не мені про це говорити, оскільки я американець. Якими будуть умови – вирішувати українцям. Я не знаю, як закінчиться ця війна, але вона точно не закінчиться тим, що над Києвом замайорить російський прапор. Цей момент Путін вже упустив",- резюмував він. Нагадаємо, 13 вересня Путін заявив, що дозвіл бити по території РФ західною далекобійною зброєю"змінить природу конфлікту" та означатиме пряму участь країн НАТО у війні в Україні.

Prytula Foundation purchases military equipment, equipment, medical supplies and transport for the military. Another area of our work is humanitarian aid. All funds that go to the accounts of the charity organization go into the general volunteer fund of Serhiy Prytula together with money from his other accounts, from Patreon and PayPal. With all these funds, the fund purchases aid for the needs of the Ukrainian military.

На білбордах по всій Італії з’явилися сотні плакатів з гаслом «Росія нам не ворог» і зображенням рукостискання в кольорах італійського і російського прапорів, повідомляє СNN.

Українці 14 вересня відзначають День танкових військ — професійне свято тих, хто стоїть на захисті держави на броньованій техніці, виконуючи важливу роль у забезпеченні обороноздатності країни. Це свято вшановує військових танкістів, які завдяки своїй мужності та відданості оберігають незалежність і суверенітет нашої держави. Історія свята Українські танкові війська мають довгу історію, що бере свій початок ще за радянських часів. Зі здобуттям Україною незалежності було встановлено офіційно свято "День танкістів", відповідно до Указу №922/97 тодішнього президента Леоніда Кучми. Його відзначали щорічно у другу неділю вересня. Сьогодні наші танкові війська є одними з ключових складових Збройних Сил, тому у 2023 році було прийнято рішення змінити дату й сенс цього свята та заснувати "День танкових військ". "Вшановуючи мужність та героїзм воїнів-танкістів, виявлені в боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, а також з метою започаткування нових військових традицій постановляю: установити в Україні День танкових військ, який відзначати щороку 14 вересня", - прописано в тексті Указу президента № 922/97. Дата відзначення була обрана не випадково, адже вона пов'язана із Харківською наступальною операцією, яка завершилася саме цього дня у вересні 2022 року. Українські танкові підрозділи, як частина ОСУВ "Хортиця", відіграли вирішальну роль в операції, знищивши багато ворожої техніки, включно з російськими танками. Підняття українського прапора в Ізюмі стало певним переможним символом. У минулорічному зверненні президент Зеленський підкреслив важливість цього дня як данину героїзму та професіоналізму українських воїнів-танкістів, які продовжують захищати країну. Тож рішення щодо зміни дати стало важливим кроком у вшануванні героїзму та відваги саме українських танкістів, які відіграють ключову роль у захисті суверенітету та територіальної цілісності країни, особливо під час війни. Ця зміна символізує відхід від радянських традицій та підкреслює нові військові цінності й символи, які формуються в умовах сучасної України. Роль танкових військ в сучасній армії Механізовані та танкові підрозділи є основою військ та відіграють критичну роль у захисті країни. Вони забезпечують мобільність, вогневу міць та захист на полі бою. Можуть швидко пересуватися на значні відстані, проривати лінії оборони ворога та підтримувати інші підрозділи в наступальних та оборонних операціях. З початком повномасштабної війни з Росією танкові війська показали себе як важливий елемент української армії, що ефективно протидіє численним бронетанковим підрозділам противника.  Завдяки сучасним технологіям і високому рівню підготовки ці професіонали можуть виконувати завдання у надскладних умовах та забезпечувати ефективну оборону країни. Якщо на початку війни з РФ на озброєнні нашої армії переважно були Т-64БВ та Т-72 різних модифікацій, а також Т-80БВ з газотурбінними двигунами, сьогодні це становище дещо змінилось, адже Україна отримала додаткову техніку від міжнародних партнерів. Наших танкістів сьогодні можна назвати не просто професіоналами, а справжніми універсалами, які завдають нищівних ударів противнику на німецьких Lеораrd, американських Аbrаms, британських Сhаllеngеr та іншій техніці.   Фото: 10 гірсько-штурмова бригада Важливість свята День танкових військ — це не тільки привід привітати військових танкістів, але й можливість нагадати суспільству про важливість захисників нашої країни. Служба в танкових військах — це відповідальна місія, яка вимагає великої фізичної витривалості, технічних знань та безмежної відданості своїй країні. Це свято також вшановує пам'ять загиблих танкістів, які віддали своє життя, боронячи рідну землю від агресора. Їхній подвиг назавжди залишиться в історії України як символ героїзму та самопожертви. Цього дня кожен українець має віддати шану танкістам, які щодня стоять на сторожі миру та безпеки нашої країни.  Пам'ятаймо про їхню відвагу, адже завдяки таким героям Україна досі існує та є незалежною.

В Італії з’явилися сотні плакатів з проросійськими гаслами "Росія нам не ворог", де зображене рукостискання в кольорах італійського та російського прапорів і закликають до зупинки допомоги Україні

Традиційна підбірка стрічок на вихідні від Еспресо "Озброєні піснею" У кінотеатрах з 12 вересня Українсько-американський документальний фільм Раяна Сміта про спротив українських музикантів під час повномасштабного вторгнення. Стрічка зі  "зворушливих історій українських виконавців про боротьбу, мужність та голос України у світі". Властиво, хоча це фільм, який адресовано насамперед світові, але й українці знайдуть у ньому для себе чимало корисного. Бо розповідає стрічка не тільки про жахи війни, а й про те, що життя триває попри все. І про те, як кожен на власному місці може робити все можливе задля перемоги. Про силу культури та силу музики навіть у найтемніші часи. Уперше фільм показали на міжнародному кінофестивалі Тrіbеса в Нью-Йорку цього року. І відразу про нього заговорили як про такий, що сповнений надії. Нагадаємо, ще раніше Раян Сміт отримав "Еммі" за стрічку  "NFL 360: Хто, якщо не ми” про гравців Української ліги американського футболу, що з початком повномасштабної війни вступили до лав ЗСУ.  У головних ролях Святослав Вакарчук, Світлана Тарабарова, Андрій Хливнюк, Миколай Сєрга, Сергій Іванчук, Марко Галаневич, Василь Крячок, Катерина (Пташка) Поліщук, Моісей Бондаренко "Види милосердя" У кінотеатрах з 12 вересня Цю жорстку комедійну драму зняли у співпраці Велика Британія, Ірландія та США за режисерування грецького режисера Йорґоса Лантімоса, який у цій стрічці є також співавтором сценарію (спільно з Ефтімісом Філіппоу). Прізвище Лантімоса (який ніколи не намагався догодити Каннам чи Голлівуду і є яскравим представником нового грецького кіно) - завжди гарантія, що глядач побачить щось дуже особливе і дуже бентежне. Попередня стрічка режисера "Бідолашні створіння" була висунута на здобуття "Оскара" в 11 номінаціях, чотири з яких здобула. Зокрема, нагороду за кращу жіночу роль отримала тоді Емма Стоун, яка грає головну роль і в цьому кінопроєкті.  Як проанонсували фільм, він складається з трьох кіноновел. "Під впливом маніпулятивного боса знаходяться Роберт та Ріта, - дають уявлення, про що йтиме мова. - Тих, хто потрапив у його тенета, він тримає у безумовному послуху та навіть змушує скоювати злочини. У іншій історії Деніел втратив довіру до своєї дружини після того, як вона дивним чином зникла у морі й за деякий час знайшлася. Третя історія найдовша. Емілі та Ендрю є членами культу. В пошуках жінки, яка володіє даром повертати до життя мерців, вони готові на дивні вчинки". Цікаво, що у фільмі звучать реальні голоси акторів. Бо фільм демонструється англійською з українськими субтитрами. У головних ролях Емма Стоун, Джессі Племонс, Віллем Дефо, Джо Елвін, Гонґ Чау, Джо Елвін "Як померти на самоті" (серіал) На Dіsnеy+ з 13 вересня  Сміливий і зворушливий комедійний серіал про особисту трансформацію, самоприйняття та прагнення до щастя. Можливо, він  не збере особливих лаврів у кінокритиків, але однозначно розважить, і, можливо, підштовхне когось щось змінити й у власному житті. Додають йому плюсів і добрі акторські роботи.  Отож чорношкіра невротична жінка з надмірною вагою, ледь уникнувши смерті, вирішує змінити своє життя, щоб нарешті здійснити свої мрії.   У ролях Наташа Ротвелл, Конрад Рікамора, Джоко Сімс та ін.  "Не говори зі злом" У кінотеатрах з 12 вересня Цей драматичний трилер режисера Джеймса Воткінса з Джеймсом Макевоєм у головній ролі (за плечима якого зйомки майже у 70 фільмах) є рімейком однойменного данського фільму, що вийшов на екрани у 2022 році. Знімали у Хорватії та Великій Британії. Атмосферність, здатність тримати у непроминальній психологічній напрузі, добра акторська гра та майстерне зображення психологічного терору - сильні сторони цієї стрічки. Однак є і слабкі - певна передбачуваність та слабший, ніж очікувалося, фінал.  Отож "дві родини познайомились під час відпочинку у Європі. Американці Луїза та Бен разом із донькою погоджуються на пропозицію та їдуть у гості до нових приятелів. Британська пара Педді та Сіара радо зустрічають їх у своєму заміському будиночку. Спершу ця зустріч схожа на безліч подібних посиденьок, де разом збираються старі знайомі. Та з кожною хвилиною атмосфера стає дедалі напруженішою. Зрештою стає зрозумілим, що поїхати з цього місця варто негайно. Та чи вдасться втекти звідси неушкодженими – велике питання". У головних ролях Маккензі Девіс, Джеймс Макевой, Скут Макнейрі, Алікс Вест Лефлер, Кріс Гітченс, Мотаз Малхіз "Емілі в Парижі" (сезон 4, частина 2) На Nеtflіх з 12 вересня Популярний американський комедійно-драматичний телесеріал, який з'явився на Nеtflіх у 2020 році та здобув активних прихильників у цілому світі. Отже, якщо повернутися до початку, то молода американка Емілі Купер переїжджає до Парижа і починає працювати у престижній французькій маркетинговій компанії, щоби внести в роботу компанії "американську перспективу". Однак все виявляється не таким простим. І її особисте життя теж зазнає труднощів.  Примітно, що у 2 частині 4 сезону в епізодичній ролі самої себе знялася дружина президента Франції Емманюеля Макрона. Як і те, що у перші місяці повномасштабного вторгнення зірки цього серіалу актриси Лілі Коллінз та Ешлі Парк на фестивалі Раlеy Fеst у лос-анджелеському театрі Dоlby публічно підтримали Україну та привернули увагу до війни в нашій державі за допомогою парних образів у кольорах українського прапора. У ролях Лілі Коллінз, Ешлі Парк, Лукас Браво, Філіппін Леруа-Больє та ін.