Search trend "СБУ Порошенко"

Про це з зали суду повідомляє кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо.Галушкін приєднується до засідання онлайн зі слідчого ізолятора. Було звернення до ДБР доправити Галушкіна до зали суду, але відповіді не було.Прокурор попросив провести закрите засідання нібито через те, щоб публічно не звучала і не поширювалась чутлива і таємна інформація.Суд вирішив продовжити засідання у закритому режимі.Пізніше колегія суддів пішла в нарадчу кімнату. Під час цієї паузи Галушкін вже здогадується, що його справа буде затягуватися, термін перебування під вартою будуть продовжувати."Всіх влаштовує, що я самовільно залишив поле бою…свої перспективи до кінця року я прекрасно розумію", - сказав він.Адвокат Дмитро Круговий уточнив, що сьогодні було клопотання скарги захисників щодо терміну тримання під вартою.За цим стало відомо, що Апеляційний суд переносить засідання на 11 червня на 16:15. Колегії суддів треба час, щоб вирішити "технічні питання" через те, що не можуть відтворити відеозапис першої інстанції.Підозра генералові Галушкіну: У вівторок, 21 січня, у Києві відбувся суд над екскомандиром 415-го окремого стрілецького батальйону Іллею Лапіним та комбатом Юрієм Галушкіним, яких підозрюють у недбалості, що призвела до захоплення окупантами частини Харківщини у травні 2024 року. Фігурантів узяли під варту. Наступного дня Петро Порошенко заявив, що готовий внести заставу за бригадного генерала Юрія Галушкіна. Згодом повідомили, що за генерала внесли заставу.Утім, при виході з СІЗО 22 січня генералу Галушкіну вручили нову підозру. У ДБР заявили, що Бюро разом із СБУ виявили нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині та затримали комбата. ДБР заявило, що Галушкіну оголосили підозру за статтею Кримінального кодексу про сприяння у самовільному залишенні поля бою або відмову діяти зброєю.У п'ятницю 24 січня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід бригадному генералові й колишньому командувачу ОТУ "Харків" Юрію Галушкіну за новою підозрою - тримання під вартою 60 днів без права внесення застави.У Печерському райсуді Києва 7 березня не змогли розглянути клопотання про заміну запобіжного заходу Галушкіну. Слідчий не надав дозвіл на доставлення генерала до суду.10 березня відбулося засідання у справі Галушкіна, за результатами якого суд залишив без змін запобіжний захід для військового.За 9 днів народні депутати Федір Веніславський, Михайло Бондар та Юлія Сірко прийшли взяти військового на поруки. За результатами засідання Галушкіну продовжили тримання під вартою.У понеділок, 7 квітня, у Київському апеляційному суді пройшло засідання у справі екскомандувача ОТУ "Харків" Юрія Галушкіна - його залишили у СІЗО до 22 квітня. 

У четвер, 17 квітня, колегія з п'яти суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду почала розгляд позову пʼятого президента України, лідера партії "Європейська солідарність" Петра Порошенка до чинного президента Володимира Зеленського про визнання протиправним указу про позасудові санкції. За словами народного депутата від ЄС Ірини Геращенко, міністерство юстиції звернулося до суду з вимогою, щоб засідання було повністю закритим. Незважаючи на це, в суді були присутні представники посольств, депутати від "Європейської Солідарності" та преса. Суди за судами В перший день розгляду справи Верховний суд відмовив Порошенку у скасуванні окремих пунктів санкцій, які, за словами його адвоката, фактично блокують його діяльність як громадянина України та штовхають на порушення законодавства. Своєю чергою Петро Порошенко заявив, що санкції проти нього, за матеріалами справи, були запроваджені у превентивному порядку. Він укотре наголосив, що вважає санкції "неконституційними". Як стверджує лідер ЄС, документи, зокрема рішення РНБО та указ президента, були сфальсифіковані. Зокрема, у фальсифікації поданих до Кабміну матеріалів він звинуватив Міністерство економіки. "В Офісі президента та в апараті РНБО фальсифікували указ. А Зеленський підписав не те, що врешті-решт було оприлюднено. Я хотів сказати, що я особисто на власні очі бачив документ різного змісту однакової дати, але яка мала відмінність у дві години, який був повністю переписаний і під яким стоїть підпис міністра економіки пані Свириденко", заявив народний депутат. Порошенко додав, що його юридична команда найближчим часом подасть заяву про злочин. Зі свого боку суд вирішив долучити до слухань мінекономіки. У судовому засіданні оголосили перерву до 13 травня. Коротко по суті Нагадаємо, 13 лютого поточного року президент Володимир Зеленський підписав указ про санкції РНБО проти декількох українських бізнесменів та депутатів, серед яких і Петро Порошенко. Порошенко назвав таке рішення "антиконституційним" та "політично мотивованим", а також заявив, що до цього нібито причетна вся команда президента Володимира Зеленського, Кабінет Міністрів та члени РНБО. Різні спікери з оточення ОП підставами для запровадження санкцій проти Порошенка назвали цікаві варіанти. Зокрема, кримінальну справу про державну зраду, коли Порошенко, нібито, у змові з Віктором Медведчуком і керівництвом РФ дозволив "Центренерго" купувати вугілля на тимчасово окупованій Донеччині та Луганщині. Так звана схема "Роттердам+". Також Петра Порошенка звинувачують у створенні "Партії регіонів" та роботу в уряді Віктора Януковича. Мовляв, Порошенко, обіймаючи посаду міністра закордонних справ, брав участь у підготовці Харківських угод. Також йому закидають співпрацю з Росією через фабрику "Рошен" у Липецьку та "Севморзавод" у тимчасово окупованому Криму. Санкції на підставі засекречених даних Цікаво, що санкції щодо експрезидента Петра Порошенка, як пише ZN.UА, запровадили на підставі інформації нового голови Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна. Й ці дані засекречені. І на засіданні уряду щодо санкцій доповідала міністерка економіки Юлія Свириденко, а не міністр фінансів Сергій Марченко, хоча фінмоніторинг входить до системи мінфіну. Також Свириденко, а не прем'єр-міністр Денис Шмигаль, підписала подання до Ради національної безпеки та оборони щодо санкцій проти Порошенка. Проти введення цих санкцій виступала Служба безпеки України. Як ми вже зазначали, лютневі санкції були введені проти п'ятьох осіб Петра Порошенка, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Костянтина Жеваго та Віктора Медведчука. Цікаво, що санкції проти чотирьох бізнесменів ввели за поданням Служби безпеки України й лише щодо Порошенка за поданням Кабінету Міністрів України. Як виявилось, команда голови СБУ Малюка підготувала для президента Володимира Зеленського службову записку з 10 пунктів, де розписала всі ризики такого кроку щодо Порошенка: сумнівну законність цього рішення, внутрішнє протистояння в суспільстві, парламентську кризу, реакцію міжнародних партнерів тощо. "Ніхто не вважає Петра Олексійовича білим і пухнастим, до того ж справа стосовно труби в СБУ. Але на тлі зовнішніх викликів розколювати суспільство дуже ризикований і недалекоглядний крок. Малюк чудово це розумів і брати на себе ініціативу не став. Більше Зеленський до СБУ із цим проханням не звертався", сказав співрозмовник ZN.UА з СБУ. Петро Порошенко заявляв, що його адвокати спрямували запит й до фінмоніторингу із питанням, - які саме факти стали підставою для застосування санкцій. Але оскільки, як ми зазначили вище, ці дані засекречені, то в суді не вийде оскаржити санкції по суті, а лише - про порушення процедури. Також нагадаємо, що через санкції проти Порошенка два дні підряд блокувалися засідання Ради: 13 та 14 лютого група депутатів "Європейської Солідарності" заблокувала трибуну та спікера Руслана Стефанчука, вивісивши плакати з написом: "Україна не росія", "Думайте про перемогу, а не вибори", "Ні диктатурі" тощо. Прикметно, що 18 квітня Колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) почала черговий розгляд справи щодо осіб, причетних до запровадження формули "Роттердам+", внаслідок чого, як вважає слідство, у 20162019 роках споживачі електроенергії переплатили понад 39 млрд грн. Свого часу основними ідеологами "Роттердам +" слідчі НАБУ називали політика Петра Порошенка та оліграха Ріната Ахметова. Варто зазначити, що справу про "Роттердам+" кілька разів намагалися закрити. Востаннє - восени 2023 року. І саме через те, що там фігурує головний стовп української енергетики - Ахметов. Водночас, продовження розгляду роттердамської справи прихильники Порошенка схильні розглядати як складову санкцій проти пʼятого президента.

13 квітня 2014 року виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов оголосив про початок антитерористичної операції в Україні без запровадження воєнного стану. Причиною такого рішення слугувала необхідність провести вибори президента. Після втечі Віктора Януковича до Росії країна опинилася без президента. Одразу після цього Російська Федерація окупувала Крим та почала захоплювати мирні міста Донецької та Луганської областей. У планах Кремля було захоплення півдня та півночі нашої країни. Щоб цього добитися, в Україну завезли чимало російських агентів, які намагалися проголосити так звані народні республіки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кількість окупантів на території України зростає 12 квітня 2014-го полковник ФСБ Ігор Гіркін з його бойовиками захопили Слов'янськ, Краматорськ та низку населених пунктів Донеччини. Наступного дня під населений пунктом Семенівка розпочався бій: група СБУ "Альфа" та десантники 80-ї аеромобільної бригади, порушивши наказ "не стріляти", відбили напад росіян. Формат АТО тривав чотири роки та закінчився 30 квітня 2018 року. П'ятий президент України Петро Порошенко пояснив його запровадження мінімізацією впливу на мирні міста, легітимізацією влади й збереженням економічних зв'язків. Росія провела вдалу інформаційну атаку на Україну. Паніку поширили українські ЗМІ. Насправді росіяни готують ескалацію, щоправда, на території пілотних розведень, каже Gаzеtа.uа Дмитро Снегирьов, співголова ГО "Права Справа".

Про це повідомляє Еспресо.Київський апеляційний суд ухвалив рішення залишити генерала Юрія Галушкіна під арештом до 22 квітня.Колегія суддів не задовольнила клопотання про зміну запобіжного заходу, попри надані аргументи щодо стану здоров’я генерала та пропозиції про взяття його на поруки.Підозра генералові Галушкіну: У вівторок, 21 січня, у Києві відбувся суд над екскомандиром 415-го окремого стрілецького батальйону Іллею Лапіним та комбатом Юрієм Галушкіним, яких підозрюють у недбалості, що призвела до захоплення окупантами частини Харківщини у травні 2024 року. Фігурантів узяли під варту. Наступного дня Петро Порошенко заявив, що готовий внести заставу за бригадного генерала Юрія Галушкіна. Згодом повідомили, що за генерала внесли заставу.Утім, при виході з СІЗО 22 січня генералу Галушкіну вручили нову підозру. У ДБР заявили, що Бюро разом із СБУ виявили нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині та затримали комбата. ДБР заявило, що Галушкіну оголосили підозру за статтею Кримінального кодексу про сприяння у самовільному залишенні поля бою або відмову діяти зброєю.У п'ятницю 24 січня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід бригадному генералові й колишньому командувачу ОТУ "Харків" Юрію Галушкіну за новою підозрою - тримання під вартою 60 днів без права внесення застави.У Печерському райсуді Києва 7 березня не змогли розглянути клопотання про заміну запобіжного заходу Галушкіну. Слідчий не надав дозвіл на доставлення генерала до суду.10 березня відбулося засідання у справі Галушкіна, за результатами якого суд залишив без змін запобіжний захід для військового.За 9 днів народні депутати Федір Веніславський, Михайло Бондар та Юлія Сірко прийшли взяти військового на поруки. За результатами засідання Галушкіну продовжили тримання під вартою.

На початку березня 2025 року 59,6% довіряють президенту Володимиру Зеленському. Він має найвищий рівень довіри, передає Центр Разумкова. Не довіряють президенту 33,3%. Баланс довіри-недовіри складає 26,3%. За останні пів року рівень підтримки Зеленського зріс. У вересні 2024 року йому довіряли 51,2% респондентів, а баланс був 9,7%. Позитивний баланс довіри-недовіри мають тільки голова СБУ Василь Малюк (+15,8%) та голова Миколаївської ОДА Віталій Кім (0,7%). Решта політиків та громадських діячів мають негативний баланс довіри-недовіри: телеведучий Сергій Притула (-14,8%), міністр МВС Ігор Клименко (-15,3%), мер Києва Віталій Кличко (-15,5%), міністр оборони Рустем Умєров (-23,7%), голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев (-29,2%) прем'єр-міністр Денис Шмигаль (-31,5%), керівник Офісу президента Андрій Єрмак (-49,7%), голова Верховної Ради Руслан Стефанчук (-51,7%), п'ятий президент Петро Порошенко (-57,9%), лідер фракції "Слуги народу" Давид Арахамія (-57,9%), експрем'єр Юлія Тимошенко (-72,0%), лідер ОПЗЖ Юрій Бойко (-76,6%), колишній радник керівника Офісу президента Олексій Арестович (-82,2%). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці назвали політиків, яким найбільше довіряють Опитування проводили з 28 лютого по 6 березня 2025 року. Опитали 2018 респондентів. Дослідження методом fасе-tо-fасе проводилося лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Прямі переговори України з Росією підтримують 64% опитаних українців і цей показник зростає. 81% вважають реальним шляхом закінчення війни пошук компромісного рішення на переговорах із залученням інших країн, свідчать результати опитування

Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Катерина Галко.Сьогоднішнє засідання у справі Галушкіна відбулося в закритому форматі - колишньому командувачу продовжили термін тримання під вартою до 22 квітня та відмовилися відпускати на поруки."Офіцер, який з перших днів війни захищав територіальну цілісність і державний суверенітет, не може перебувати поряд із звичайними злочинцями в слідчому ізоляторі… Я вважаю, що ризиків, які були б суттєвими для того, щоби щодо пана Галушкіна або інших офіцерів обрати альтернативні запобіжні заходи, немає. Тому я готовий взяти на поруки пана Галушкіна", - сказав Веніславський.Нардеп від "Європейської солідарності" Бондар стверджує, що підписав заяви про взяття на поруки військових Галушкіна, Лапіна, Червінського, Рюмшина."Я готовий брати їх всіх, військових, на поруки, тому що дійсно: є закон, який ми прийняли про бойовий імунітет. Друге: я розумію, що це просто політична розправа над військовими. Зараз, під час війни, хлопці, всі командири, які взяли на себе відповідальність про формування батальйонів, тероборони й так далі - вони потрібні на фронті, а не в кабінетах, судилищах, кайданках на руках, щоб весь світ бачив, яка вдячність тим, хто зі зброєю в руках захищає суверенітет", - заявив він.Також заяву про взяття на поруки Галушкіна підписала нардепка від фракції "Голос" Юлія Сірко. За її словами, такі справи є скринькою Пандори, яка відкривається в складний час."Я його знаю, я з ним з 22 року знайома, коли весь Київ був порожній, правоохоронців не було - був Галушкін. Я готова його забрати. Якщо треба його забрати додому і чатувати 24/7 - я це буду робити. Я вважаю, що це дуже поганий прецедент - скринька Пандори, яка відкривається в дуже складний час, тому що зараз нам треба прийняття швидких і дуже болючих рішень, оскільки росіяни наступають і будуть наступати далі (я, наприклад, не вірю в ніякі перемирʼя). Але ніхто не буде приймати рішення з військових, якщо у військових не буде імунітету й вони де-факто будуть так ганебно сидіти в клітках", - висловилася політикиня.Підозра генералові Галушкіну: У вівторок, 21 січня, у Києві відбувся суд над екскомандиром 415-го окремого стрілецького батальйону Іллею Лапіним та комбатом Юрієм Галушкіним, яких підозрюють у недбалості, що призвела до захоплення окупантами частини Харківщини у травні 2024 року. Фігурантів узяли під варту. Наступного дня Петро Порошенко заявив, що готовий внести заставу за бригадного генерала Юрія Галушкіна. Згодом повідомили, що за генерала внесли заставу.Утім, при виході з СІЗО 22 січня генералу Галушкіну вручили нову підозру. У ДБР заявили, що Бюро разом із СБУ виявили нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині та затримали комбата. ДБР заявило, що Галушкіну оголосили підозру за статтею Кримінального кодексу про сприяння у самовільному залишенні поля бою або відмову діяти зброєю.У п'ятницю 24 січня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід бригадному генералові й колишньому командувачу ОТУ "Харків" Юрію Галушкіну за новою підозрою - тримання під вартою 60 днів без права внесення застави.У Печерському райсуді Києва 7 березня не змогли розглянути клопотання про заміну запобіжного заходу Галушкіну. Слідчий не надав дозвіл на доставлення генерала до суду.10 березня відбулося засідання у справі Галушкіна, за результатами якого суд залишив без змін запобіжний захід для військового.

Про це повідомляє кореспондент Еспресо Артем Лагутенко.Суд залишив у силі рішення суду першої інстанції, за яким Галушкін залишатиметься в СІЗО без права внесення застави.Фото: Артем ЛагутенкоФото: Артем ЛагутенкоФото: Артем ЛагутенкоПідозра генералові Галушкіну: про що йдетьсяУ вівторок, 21 січня, у Києві відбувся суд над екскомандиром 415-го окремого стрілецького батальйону Іллею Лапіним та комбатом Юрієм Галушкіним, яких підозрюють у недбалості, що призвела до захоплення окупантами частини Харківщини у травні 2024 року. Фігурантів узяли під варту. Наступного дня Петро Порошенко заявив, що готовий внести заставу за бригадного генерала Юрія Галушкіна. Згодом повідомили, що за генерала внесли заставу.Утім, при виході з СІЗО 22 січня генералу Галушкіну вручили нову підозру. У ДБР заявили, що Бюро разом із СБУ виявили нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині та затримали комбата. ДБР заявило, що Галушкіну оголосили підозру за статтею Кримінального кодексу про сприяння у самовільному залишенні поля бою або відмову діяти зброєю.У п'ятницю 24 січня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід бригадному генералові й колишньому командувачу ОТУ "Харків" Юрію Галушкіну за новою підозрою - тримання під вартою 60 днів без права внесення застави.У Печерському райсуді Києва 7 березня не змогли розглянути клопотання про заміну запобіжного заходу Галушкіну. Слідчий не надав дозвіл на доставлення генерала до суду.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Про це повідомляє Катерина Галко."Слідчим ізолятором не було виконано вимогу суду про доставку пана Галушкіна для участі в судовому засіданні. Проте вже по дорозі в зал судового засідання ми дізналися, що СІЗО очікували дозвіл від слідчого на те, щоб виконати вимогу суду. На превеликий жаль, слідчий такий дозвіл не надав", -  пояснює захисник Галушкіна Дмитро Круговий.Адвокати Юрія Галушкіна просять змінити тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. "На наше переконання, це був би крок, який продемонструє гуманність системи правосуддя і те, що вона враховує інтереси всіх сторін. Оскільки забезпечити принцип змагальності з приміщення СІЗО - це малоймовірно. Ми мусимо мати цілодобовий доступ до клієнта, оскільки справа специфічна і пов'язана з військовою справою", - пояснюють адвокати."Ми сподіваємося, що ця справа буде показовою з погляду дотримання прав і свобод, а не з погляду суворості того як працює правоохоронна система", - наголошує захисник Дмитро Круговий.10 березня Київський апеляційний суд розгляне апеляційну скаргу стосовно обрання генералу Юрію Галушкіну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави. А клопотання про зміну запобіжного заходу розглянуть 13 березня у Печерському райсуді.Підозра генералові Галушкіну: про що йдетьсяУ вівторок, 21 січня, у Києві відбувся суд над екскомандиром 415-го окремого стрілецького батальйону Іллею Лапіним та комбатом Юрієм Галушкіним, яких підозрюють у недбалості, що призвела до захоплення окупантами частини Харківщини у травні 2024 року. Фігурантів узяли під варту. Наступного дня Петро Порошенко заявив, що готовий внести заставу за бригадного генерала Юрія Галушкіна. Згодом повідомили, що за генерала внесли заставу.Утім, при виході з СІЗО 22 січня генералу Галушкіну вручили нову підозру. У ДБР заявили, що Бюро разом із СБУ виявили нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині та затримали комбата. ДБР заявило, що Галушкіну оголосили підозру за статтею Кримінального кодексу про сприяння у самовільному залишенні поля бою або відмову діяти зброєю.У п'ятницю 24 січня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід бригадному генералові й колишньому командувачу ОТУ "Харків" Юрію Галушкіну за новою підозрою - тримання під вартою 60 днів без права внесення застави.

В Україні розглядаються варіанти введення санкцій проти мера Києва Віталія Кличка. Про це пише оглядачка Rаdіо NV Юлія Забеліна. За її словами, процес збору доказів уже триває, зокрема, розслідується корупційна справа "Чисте місто", в рамках якої оприлюднено аудіозаписи, що можуть свідчити про зв'язки Кличка з бізнесменом Денисом Комарницьким, який фінансував його політичну кампанію. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це лише початок": Зеленський про санкції проти Порошенка Забеліна зазначила, що санкції можуть бути запроваджені за аналогічною схемою, як і проти лідера фракції "Європейська солідарність" Петра Порошенка. Однак, у разі введення обмежувальних заходів проти Кличка, виникає питання про наслідки для його популярності на міжнародній арені, зокрема у Німеччині, де він має сильні медіазв'язки. Зараз санкції розглядаються Фінансовим моніторингом України, який займається збором інформації для їхньої підготовки. Очікується, що ці заходи можуть бути частиною більш широкої політичної стратегії Офісу президента, спрямованої на послаблення політичних конкурентів. Президент України Володимир Зеленський пояснив причини введення санкцій проти експрезидента та народного депутата Петра Порошенка. "Я здивований, що раніше фінансовий моніторинг не виявляв ці схеми. Сьогодні СБУ та фінмоніторинг фіксують мільярдні виведення коштів. У цьому кейсі є партнери - Медведчук і Порошенко, але остаточні висновки має робити суд. Санкції не означають ув'язнення, вони накладають обмеження на використання коштів, отриманих незаконним шляхом", - наголосив Зеленський.

Про це повідомив з зали суду кореспондент Еспресо Артем Лагутенко.Суд задовольнив клопотання прокурорів про проведення закритого засідання. Під крики "ганьба" із зали судового засідання вивели вільних слухачів і пресу.Зрештою розгляд справи про обрання запобіжного заходу для генерала Галушкіна перенесли на 10 березня.Сьогодні, 24 лютого, суд розглядав скаргу адвокатів на застосування до генерала Галушкіна найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів без права на внесення застави.Перед початком засідання біля будівлі та у приміщенні суду зібралися громадяни, які прийшли підтримати генерала. У руках люди тримали плакати з написами "Руки геть від ЗСУ". Підозра генералові Галушкіну: про що йдеться21 січня, у Києві відбувся суд над екскомандиром 415-го окремого стрілецького батальйону Іллею Лапіним та комбатом Юрієм Галушкіним, яких підозрюють у недбалості, що призвела до захоплення окупантами частини Харківщини у травні 2024 року. Фігурантів взяли під варту. Наступного дня Петро Порошенко заявив, що готовий внести заставу за бригадного генерала Юрія Галушкіна. Згодом повідомили, що за генерала внесли заставу.Утім при виході з СІЗО 22 січня генералу Галушкіну вручили нову підозру. У ДБР заявили, що Бюро разом із СБУ виявили нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині та затримали комбата. ДБР заявило, що Галушкіну оголосили підозру за статтею Кримінального кодексу про сприяння у самовільному залишенні поля бою або відмову діяти зброєю.24 січня Печерський районний суд Києва обрав Юрію Галушкіну запобіжний захід за новою підозрою - тримання під вартою 60 днів із наданням медичної допомоги, але без права внесення застави.

Судячи з усього, Україну змушують провести вибори якнайшвидше. Ідеальний, з точки зору Вашингтона, сценарій існує. Це - призупинка війни, потім вибори, потім переговори. Але, здається, США не виключають і план Б вибори під час війни. Вашингтон розуміє, що зараз провести швидкі переговори без виборів, що є вимогою росіян, не вдасться. І в цій грі, котру прийняв Дональд Трамп, - усе виглядає так, що США вважають, що підписувати переговорні рішення і втілювати їх в життя має уже новообране керівництво України. Однак, наразі українські партії, котрі беруть участь у великих політичних іграх, усе ж роблять ставку більше на парламентські, а не на президентські вибори. Перманентна боротьба за парламентські місця Водночас вибори в Раду обіцяють набагато більше невизначеності, ніж президентські. Бо фаворити президентських перегонів поки що проглядаються більш-менш очевидно, а от багатьом партіям за свою долю в парламенті ще є сенс поборотися. Нагадаємо, першою в цю битву вступила лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко, яка почала перестановки в осередках на місцях і розгорнула помітну медіаактивність. Лідер "Європейської Солідарності" Петро Порошенко цю активність, по суті, і не припиняв він постійно в інформаційному просторі. І схоже запроваджені санкції додають йому політичних балів. Як Тимошенко, так і Порошенко різними каналами "засилали" пропозиції про об'єднання ексголовкому Валерію Залужному Як Тимошенко, так і Порошенко різними каналами "засилали" пропозиції про об'єднання ексголовкому Валерію Залужному. Однак наразі ці "промацування" ще результату не дали. Джерела в оточенні Віталія Кличка також позитивно ставляться до теоретичного об'єднання Залужного з УДАРом, називаючи такий союз "органічним", однак і тут про якісь результати перемовин наразі не відомо. Разом з тим очевидно інше: нещодавня заміна голови Київської ВЦА з військового на чиновника, який багато років пропрацював у структурах КМДА та команді УДАРу підтвердження того, що на Банковій хочуть поборотися за столицю. За різними оцінками, нова посада покликана стати для Тимура Ткаченка плацдармом для перегонів за крісло мера від політсили Володимира Зеленського. Щодо команди Дмитра Разумкова, то там заявляли, що на час війни поставили на паузу створення власної політсили. Хоча колишні соратники Разумкова зі"Слуги народу" розповідають, що колишній спікер веде досить активну передвиборчу підготовку. Причому з акцентом на центральні, а не на південно-східні регіони України. Невелике пожвавлення проглядається і в таборі колишнього шоумена Сергія Притули. Ще рік тому представники його команди зареєстрували партію "Платформа справедливості" та з того часу ведуть набір кадрів на місцях. За словами співрозмовників у команді влади, Притула нібито націлився на коаліцію в наступній Раді, зокрема і з умовним "Блоком Зеленського". Тому в період кампанії і до неї вони не будуть демонструвати надто сильну опозиційність до влади. У "Платформі справедливості" ніяк не коментують цю інформацію. Притула був би "найвигіднішим спаринг-партнером" для Зеленського Водночас, у президентській команді зазначають, що Притула був би "найвигіднішим спаринг-партнером" для Зеленського у другому турі виборів, якщо вийде такий розклад. Буданов: де не посій, там вродиться Ще одна інтрига майбутніх виборів участь або неучасть у них начальника ГУР Кирила Буданова і його можливої політсили. Рік тому, після відставки Валерія Залужного, до Офісу президента потрапило велике закрите соцопитування, яке визначило широкий список несистемних кандидатів з абсолютно різних сфер. На Банковій були дуже здивовані, коли побачили, що другим за рейтингом після Залужного в категорії "військові" значиться Буданов. На якийсь час це змусило ОП пильніше придивлятися до дій, підтримки та риторики глави військової розвідки. Навіть більше, на Банковій зародилася ідея відправити його у відставку, призначивши на іншу формально вищу, але менш автономну посаду. Від ідеї звільнити Буданова відмовилися Однак, як стверджують декілька джерел у команді Зеленського, в Офісі, розуміючи всі політичні ризики, від ідеї звільнити Буданова відмовилися. У всіх рейтингових опитуваннях, проведених у минулому році, начальник ГУР справді на перших позиціях за рівнем довіри або електоральних симпатій, залежно від формулювання питання. Тоді ж джерела, близькі до розвідки, стверджували, що у зв'язку з війною жодного рішення про те, йти чи не йти в політику, Буданов не ухвалював. При цьому в президентській команді не виключають імовірність запросити його у свою оновлену партію як противагу Залужному. Переобратися в Раду точно спробують і багато представників колишньої ОПЗЖ. Їхнє потенційне електоральне поле скоротилося приблизно до 10-15%. Хоча в таборі колишньої "Опоплатформи" називають цифри вищі близько 20-30%. А нещодавній відеоролик голови ОПЗЖ Юрія Бойка, після якого йому довелося сходити на рандеву в СБУ, схоже, став пробною кулею на майбутню кампанію. І якщо в минулому році різні джерела проросійської партії зазначали, що фінальне рішення про участь у виборах, ще не ухвалено, то тепер, зважаючи на те, що в перезавантаженні українського політичного простору зацікавлені Путін і Трамп, плани умовних "синьо-білих" різко помінялись. "Селфі політика" Валерія Залужного Водночас, варто звернути увагу на те, що на даному етапі відбувається у політичному полі посла України у Великій Британії Валерія Залужного. Отже умови, з якими різні політичні сили намагаються переманити Валерія Залужного з прицілом на вибори доволі прості: "З нас партструктура і підтримка в президентських перегонах, з вас рейтинг і висока посада на кшталт спікера або прем'єра". Якщо скласти "два плюс два", то виходить, що на посаду президента України Валерія Залужного проштовхує Велика Британія. Так, ми знаємо, що він лідирує в останніх вітчизняних рейтингах кандидатів у президенти. Але, зважаючи на зростаючий певний скепсис українців щодо якості ймовірного президентства Валерія Залужного, виникає підозра, що українці через соцопитування просто висловили вдячність за період його перебування головкомом ЗСУ. Бо кулуарно наразі багато хто повʼязує його президенство із продовженням війни. Водночас, жодних заяв від самого Валерія Залужного щодо участі у виборах не звучало. В медіапросторі оновлюються лише його фото з родиною. І українці вже назвали ще не проявлену політсилу ексголовкома "селфіпартією". А це вже не серйозне сприйняття серйозності ролі ймовірного керманича держави. Водночас, ключові посади за умови перемоги Залужного на президентських перегонах, уже приміряються на певних осіб. Скажімо, розподіл бюджету, податків та митниці аналітики віддають нинішній посолці в США Оксані Маркаровій. На керівництво судів та суддів вʼїдливі українці садять юриста та екснардепа Сергія Ківалова (відомого в народі за прізвиськом "Підрахуй"). Вочевидь, спільні фото Залужного й Ківалова зробили свою справу. Тим більше, що днями Ківалов позбувся посади президента Одеської юридичної академії. Нагадаємо, Сергій Ківалов очолював Центральну виборчу комісію під час виборів 2004 року. Опозиція звинувачувала його у фальшуванні результаті виборів на користь Януковича. Він є одним із авторів "мовного закону" 2012 року за функціонування російської як другої державної мови. Також Ківалов голосував за "диктаторські закони" 16 січня 2014 року. Посаду голови Нацбанку прогнозисти залишають за Андрієм Пишним. Ну а все решта - справа торгу. Отже, вибори стають майже невідворотними з усіма відповідними наслідками для внутрішньої дестабілізації та мінливими правилами гри.

Про це він розповів в етері телеканалу "Еспресо"."Я не можу підтвердити дату виборів в Україні, але процес підготовки до них вже розпочався. Виконуються підготовчі заходи, зокрема місцеві органи влади отримують вказівки перевірити стан приміщень для голосування, наявність пандусів тощо. Хоча це може здатися незначним, такі опосередковані факти свідчать про початок процесу підготовки до виборів", - повідомив Ступак.16 лютого п'ятий президент України Петро Порошенко заявив, що влада планує восени 2025 року провести одночасні вибори президента, парламенту і місцевих рад. Голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія прокоментував.

18 лютого 2015 року відбувся вивід українських військових з позицій на Дебальцівському плацдармі. Операцію з евакуації готували під цілковитою секретністю. Українські військові виходили двома маршрутами повз Луганське й Троїцьке. Наступ на місто почався 29 січня 2015-го, тобто напередодні зустрічі президента Франції Франсуа Олланда, канцлера Німеччини Анґели Меркель, президента України Петра Порошенка та глави Російської Федерації Володимира Путіна. Навіщо захищали Дебальцеве? Дебальцеве має широке залізничне сполучення. Цей вузол окупанти могли використовувати задля швидкого перекидування важкої техніки. Після тривалих боїв, що точилися з 14 квітня 2014-го місто повернулося під український контроль. Загострення почалося взимку 2015-го тоді окупанти почали гатити по самому Дебальцевому та містечках, що контролюють ЗСУ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повідомили хороші новини з передової Що сталося? На початку лютого анонсували дату проведення перемовин щодо врегулювання ситуації на Донбасі. У ніч на 4 лютого бойовики намагаються штурмувати Чорнухине і Міуса та зазнають втрат знищено 190 солдатів ворожого війська. 5 лютого Анґела Меркель та Франсуа Олланд відвідали Київ та поговорили із Петром Порошенком. Одночасно росіяни гатять по будинках Дебальцевого. Від російської агресії гине 5 цивільних. 6 лютого Меркель та Олланд вирушають до Москви на зустріч із Путіним. У той самий час бойовики дають згоду на вивіз цивільного населення з гарячої точки. У цей час на Донбасі помітили підрозділ десантників з 11-ї окремої десантно-штурмової бригади, яка дислокується в Улан-Уде, що в Бурятії. 8 лютого бойовики починають наступ на Новогригорівку. Відступають, отримавши міцний опір. 10 лютого у Берліні заступники міністрів держав "нормандської четвірки" зустрілися, щоб переговорити про зустріч голів держав у "нормандському форматі" та призначили дату 11 лютого 2015-го. У той самий час гібридні сили РФ, отримавши російську техніку, остаточно захопили Вуглегірськ та Логвинове. Почалися бої за Дебальцеве. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіянам підклали Арестовича, аби їх принизити політолог Два фронти 11 лютого в Мінську зустрічаються лідери "нормандської четвірки". Переговори тривають 16 год., Путін намагається залякати Петра Порошенка та змусити його здати українських військових в полон. "Ваші війська оточені в Дебальцеве. Там їх 8-9 тисяч. Наша вимога: здати зброю, підняти білий прапор і полоненими здатися. Мені здалося тоді, що Анґела і Франсуа повірили в це при тому, що я сказав, що ЗСУ не покриють себе ганьбою", - згадує той день Петро Порошенко. Президент Франції Франсуа Олланд потім згадував, як Путін грозився розчавити ЗСУ, але не зміг похитнути позицію України. А в цей час росіяни почали розсилати українським військовим фейкові повідомлення про відступ, відходять з-під Логвинового, не витримавши вогню української артилерії. А на ранок під Дебальцеве підводять 6 танків, 11 броньованих машин та декілька російських гаубиць Д-30. Під Вуглегірськом стоять 5 танків, а під Горлівкою - 2 "Гради". Починається бій. ЗСУ частково займають Логвинове, розблоковують трасу Артемівськ-Дебальцеве та зачищають від бойовиків населений пункт. У цій битві російські війська втрачають 8 танків Т-72. У цей день у Мінську приймають план дій, згідно з якими бої мають бути припинені, під документами підписався посол Росії в Україні Михайло Зурабов. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після війни переселенці не повернуться додому Загнаний щур Попри домовленості про мирне врегулювання конфлікту, російська армія продовжує наступальні дії. 13 лютого ЗСУ залишають Логвинове, у місто завезли 7 російських танків. 16-17 лютого росіяни завезли під Вуглегірськ до 150 осіб живої сили, шість танків, 10 бронемашин, 2 броньованих тягачі БТС-4, 6 армійських вантажівок, 3 джипи, 3 автобуси. У селище Вергулівка Росія закинула ротну тактичну групу сил, що складалася з кавказців,15 танків, до 10 критих армійських вантажівок, шість 120-мм мінометів, 2 БМП-2 та 1 командно-штабну машину на базі БТР-80. У цей же день Семен Семенченко зливає план відходу українських воїнів, а вже ввечері Генеральний штаб АТО заявляє залізничний вузол повністю зруйнований. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Домовитися з Росією практично неможливо Кравчук Відхід 18 лютого президент Порошенко заявив про вихід з міста. Захисники України виходили звідти під обстрілами, для більшої безпеки 2 колонами та 3, яка була для омани ворога. "Команду про вихід нам дали 18 лютого о 17:00. На пів дорозі комбат наказав повертатися на позиції. Мовляв, треба протриматися ще кілька днів. Зайняти свої позиції не змогли, бо замінували їх. Деякі підірвали. Тому стали на сусідні. Утримували їх 4 дні. Вихід із Дебальцевого я не назвав би організованим, бо вибиралися хто як міг. І хто на чому міг. У невеличкі мікроавтобуси примудрятися влізти по 50 осіб. Хтось виходив полями. Спочатку люди брали з собою речі, бронежилети, зброю. А потім усе кидали тільки автомат мали з собою. Бо йти довелося 35 кілометрів. Ще й мороз 20 градусів. Нас крили "Градами". Хаотично, по всіх дорогах, околицях, щоб знищити якомога більше людей. Коли ми залазили до машини, поряд розірвався снаряд "Граду". Дивом не влучив", - розповідає боєць 128-ї бригади Сергій Мартинець. Останній бій У боях за Дебальцеве брало участь 4,7 тис. військових ЗСУ та 500 бійців Нацгвардії, МВС та СБУ. З нашого боку стояло 120 танків, 180 артилерійських систем та 65 реактивних систем залпового вогню. Натомість ворог гатив зі 170 танків, 290 артилерійських систем і 110 реактивних систем залпового вогню. Армія бойовиків нараховувала 10 тис. бойовиків і російських військових. 20 лютого 2015 року Юрій Бірюков повідомив, що під час боїв за місто загинуло 179 українських військовослужбовців. 20 лютого 2015 року головний редактор сайту "Цензор.нет" Юрій Бутусов назвав іншу кількість загиблих захисників - 159 загиблих, 118 полонених та 36 зниклих безвісти. У ході запеклих боїв українські захисники залишили в степах Донбасу 3779 росіянина, 50 ворожих танків, 44 броньованих автомобілі та 31 РСЗВ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни підірвали дитину задля пропаганди Післямова Згідно з Мінськом-2, Дебальцеве є територією, яку має контролювати ЗСУ. У ході запеклих боїв Росія підвезла під Дебальцеве більшість техніки та живої сили, яку тримала на території України. Операція з наступу на Дебальцевський плацдарм була для ворога задорогою. Після виводу військ РФ не наважувалася йти в наступ. На Станично-Луганському та Щастинському напрямках передислоковують найманців 2-го армійського корпусу бойовиків. Дата проведення можливих провокацій запланована напередодні засідання ТКГ, повідомляє Gаzеtа.uа Дмитро Снєгирьов, співголова громадської організації "Права справа".

Адвокат Ілля Новіков на брифінгу заявив, що рішення РНБО, на підставі якого запроваджені санкції проти п'ятого президента Петра Порошенка, було сфальсифіковане. Через допущені помилки в документі, зокрема неправильний податковий номер Порошенка, документ відредагували через добу після указу президента, що є грубим порушенням закону. Дані про дату і час втручання в документ, який є частиною законодавства, відображаються у його властивостях, зазначив адвокат. "Текст рішення РНБО по запровадження санкцій було фальсифіковано на офіційному сайті президента України. Той текст, який було оприлюднено 13 лютого, ви бачите цю версію, це РDF - в ньому відразу помітили, принаймні три помилки, які можна назвати технічними, хоча вони суттєві. Буквально годину тому без оголошення того, що президент якось виправив свій указ, чи без того, що РНБО збиралося, щоб виправити цю помилку, просто на сайті президента з'явилася інша версія цього тексту за тим самим номером, за тою самою датою, він датований 12 лютого цього року. Зайдіть на сайт президента, скачайте цей файл - там дата створення цього файла, час створення цього файла 14 лютого 2025 року 0 годин 18 хвилин. Ми напевно знаємо, що РНБО не збиралося 13 лютого, не було окремого засідання, щоб виправити технічні або нетехнічні помилки в цьому першому рішенні, тому ми впевнено стверджуємо, що у нас на очах відбувається фальсифікація", - зазначив Новіков. Адвокат також нагадав, що відповідно до практики Верховного Суду неправильно вказаний податковий номер громадянина є підставою вважати запроваджені санкції проти Порошенка недійсними. "Є позиція Верховного Суду: якщо про вас в указі президента і відповідно рішенні РНБО про введення щодо вас санкцій вказано неправильний номер, це не про вас санкції", - констатував Новіков. "Указ президента про введення санкцій - це частина законодавства України. Якщо законодавство України можна правити на офіційному сайті державного органу просто шляхом заміни одного файлу на інший за одну ніч, це означає, що законодавства немає. Завтра встанете вранці і побачите, що текст Конституції змінився на сайті, і не п'ять років строк президентства, а 10", - говорить Новіков. "Ми готуємо позов до Верховного Суду України щодо оскарження цих санкцій. Ми вважаємо, що вони не тільки неправильно оформлені, а й абсолютно незаконні, свавільні і антиконституційні по суті", - повідомив адвокат. Новіков також зауважив, що за його інформацією суб'єктом подання проти Порошенка виступила не Служба безпеки України, а Кабмін. "Планувалося оголосити санкції в одному пакеті із прізвищами Порошенко, Коломойський, Медведчук, Жеваго, Боголюбов. Але не знайшлося підстав у конкретній інформації для запровадження санкцій проти Порошенка через терористичну діяльність. Терористична діяльність - це єдина підстава, якою можуть бути обґрунтовані санкції проти громадянина України. СБУ цього не підтвердила. Інші правоохоронні органи цього не підтвердили. І тоді за нашою інформацією, я сподіваюсь, що ми це дуже швидко підтвердимо, "нагнули" Фінмоніторинг України, який не має повноваження ініціювати санкції, але ініціював їх Кабмін", - пояснив Новіков. "Ці помилки і манера, в якій вони їх виправляють сьогодні, видають, що це не був результат нормального функціонування санкційного механізму. А це було політично вмотивоване рішення про переслідування опозиції, оголошення внутрішньої війни, і це підготовка до виборів. Ми це стверджуємо, і це офіційна частина нашої позиції як представників Петра Порошенка", - сказав Новіков. "Ми скоро попросимо, щоб Верховний Суд нам прокоментував, а президент Володимир Зеленський як відповідач у цій справі може також нам її прокоментувати - на яких підставах він ухвалив це рішення, чому воно ухвалювалося саме так, чому вони так виправили", - сказав Ілля Новіков. "В повітрі пахне виборами. І все, що відбувається і в питанні санкцій проти Порошенка, і в питанні кримінального провадження проти Порошенка, ми сприймаємо виключно з точки зору того, що президент Зеленський вже визначився з датою майбутніх виборів", - вважає адвокат.

Президент Зеленський увів у дію рішення РНБО від 12 лютого про персональні санкції проти низки осіб, серед яких і його попередник Петро Порошенко. Судячи з коментаря СБУ, причина санкцій &ndаsh; давня &quоt;вугільна справа&quоt;. Яку щороку реанімують у січні-лютому

Верховна Рада України 13 лютого не змогла провести засідання, бо опозиція блокувала трибуну. Депутати "Європейської солідарності" вийшли з плакатами "Україна не росія", "Ні диктатурі", "ДумайТЕ про перемогу, а не про вибори". Потім опозиціонери почали викрикували "Ганьба!" та "Ні політичним репресіям". А народна депутатка Ірина Геращенко поінформувала, що спікер ВРУ Руслан Стефанчук нібито втік після того, як його запитали, чи підтримав він санкції проти Петра Порошенка. Геращенко наголосила, що в Україні "знищують парламентаризм, аби "слуги" та ОПЗЖ голосували за капітуляцію. Таким чином засідання закрили через кілька хвилин після початку. Вочевидь, опозиційні нардепи так відреагували на санкції РНБО, котрі вона ввела проти лідера "ЄС" Петра Порошенка. Вдарити санкціями по політичній активності! Народ у соцмережах відреагував як завжди, з тонкою іронією, але чомусь не смішно. " - Є чим воювати? - Немає. - Оk. Тоді вʼї..мо санкціями по Пороху та Коломойському". Офіційно все виглядає так. 12 лютого Рада національної безпеки та оборони запровадила санкції проти п'ятого президента України Петра Порошенка. Лідер партії "Європейська солідарність" назвав таке рішення Банкової "антиконституційним" та "політично мотивованим". Відомо, що Володимир Зеленський, не затягуючи, підписав указ про запровадження персональних санкцій проти Петра Порошенка. Також у підсанкційному переліку є бізнесмени Ігор Коломойський, Костянтин Жеваго, Геннадій Боголюбов та екснардеп Віктор Медведчук. Заходи, зокрема, проти лідера опозиції та фракції "Європейська Солідарність" Петра Порошенка передбачають блокування активів, заборону економічної діяльності та позбавлення звань і нагород. Фактично - такі санкції суттєво обмежать політичну та будь-яку іншу діяльність пʼятого президента. Спалене вугілля великої політики У вечірньому зверненні 12 лютого президент Зеленський назвав підсанкційних людьми, які заробили мільярди гривень на українській економіці. "Захищаємо нашу державу та відновлюємо справедливість. Кожен, хто знищував національну безпеку України та допомагав Росії, повинен відповідати", - заявив Володимир Зеленський. - Мільярди, які були зароблені фактично продажем України, українських інтересів, української безпеки, повинні бути заблоковані й повинні працювати на захист України та українців. І це буде. Обовʼязково". Служба безпеки України після запроваджень санкцій зазначила, що підсанкційні особи вже є фігурантами кримінальних проваджень, досудовим розслідуванням котрих займається СБУ, інші правоохоронні та антикорупційні органи. Вони фактично визнали, що у випадку Порошенка мова іде про "вугільну справу". "За даними слідства, під час виконання повноважень президента високопосадовець поставив Україну в енергетичну залежність від РФ і підконтрольних їй ватажків псевдореспублік", - ідеться у повідомленні. Експрезидент вважає звинувачення політичними, а його захисники наполягають на тому, що постачання вугілля з непідконтрольної частини Донбасу відбувалося законно і воно врятувало Україну від енергетичного колапсу. Темна осінь 2014 -го Отже, Петра Порошенка звинувачують у "державній зраді" та "фінансуванні тероризму" через закупівлю у "ДНР" і "ЛНР" вугілля для теплових електростанцій України у 2014-2015 роках. Перша осінь під початком російської окупації - 2014 року - показала всю вразливість та залежність від РФ енергетичної системи України. Чотири місяці тривала антитерористична операція на Донбасі. Бойовики "ДНР" та "ЛНР" захопили частину української території, у тому числі усі шахти, що видобували енергетичне вугілля. Це те вугілля, яке спалюють теплоелектростанції, забезпечуючи до 40% виробництва енергії в Україні. Окрім того, із червня 2014 року Росія припинила постачати Україні газ, і влада шукала альтернативні джерела. Політична ситуація теж була нестабільною. У жовтні відбулися позачергові парламентські вибори, формувалася коаліція, змінювався склад кабміну. Восени урядовці попереджали, що електроенергії може не вистачити. Окрім того, близько 20 енергоблоків ТЕС у той час перебували на ремонті. Не працювали також три атомні енергоблоки. Водночас на території, контрольованій бойовиками, на вугільних складах накопичилося близько трьох млн тонн палива. Попри війну, українські компанії продовжували купувати вугілля у шахт, розташованих на неконтрольованих територіях Донбасу, а також в Росії, але цей контракт був ненадійним: Москва завжди могла використовувати вугілля, як і газ, для тиску на Київ. "Ніхто ж не очікував війни. І у 2014 році ніхто не міг сказати, скільки вона триватиме. На той час був правовий вакуум стосовно таких понять, як "неконтрольовані території". І найголовніше - шахти в "ДНР-ЛНР" продовжували працювати за українськими законами. Тому з ними укладалися угоди і вугілля потрапляло на теплоелектростанції", - згадує той період директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. І 100 відсотків антрациту для українських ТЕС вироблялося саме в "ДНР-ЛНР". Тому у короткостроковій перспективі альтернатив отримання вугілля з інших джерел не існувало". Суперечка довкола африканського антрациту На тлі загрози енергетичної кризи заяви тодішнього прем'єра Арсенія Яценюка про наміри закупити вугілля у Південно-Африканській Республіці виглядали дуже обнадійливими. Голова уряду тоді повідомляв про "близько одного мільйона тонн" палива із ПАР, яке врятує українські ТЕС. 19 вересня 2014 року контракт підписали державна компанія "Укрінтеренерго" та британська Stееl Моnt Тrаdіng Ltd, яка займалася постачанням. Але вже в листопаді контракт з ПАР опинився під великим питанням. Це сталося після того, як президент Петро Порошенко на одному із засідань РНБО дав усне доручення з'ясувати обґрунтованість цін на африканське вугілля та його якість, оскільки з'ясувалося, що перша партія із ПАР нібито не годиться для українських ТЕС. "Подивіться різницю в ціні, в якості, подивіться вартість фрахту, подивіться, хто скільки на тому заробляв. Моя адміністрація точно не була причетна до цього", - так заявляв Петро Порошенко на пресконфереції 29 грудня 2014 року, закликаючи журналістів провести незалежне розслідування. - Коли прийшов новий уряд (на чолі з Арсенієм Яценюком - Gаzеtа.uа), виявилося, що немає вугілля, немає запасів. Виявилося, що те, що закупили за надвисокою ціною, не горить". Генеральна прокуратура проводила розслідування обставин підписання африканського контракту, вилучала документи, допитувала керівників "Укрінтерінерго" , "Центренерго" та міністра енергетики Юрія Продана. Останній наполягав на тому, що ціна африканського вугілля є цілком ринковою і використовувати його на українських ТЕС можна. Дії правоохоронців призвели до того, що іще до завершення розслідування компанія-постачальник Stееl Моnt Тrаdіng відмовилася від контракту, посилаючись на іміджеві ризики. Не лише Юрій Продан, але й міністр внутрішніх справ Арсен Аваков критично ставився до зриву контракту на африканське вугілля. Тоді Аваков на засіданні уряду заявляв, що проти постачання вугілля з ПАР розгорнута кампанія, яка "забезпечує інтерес поставити нас в залежність від Російської Федерації, від цих псевдоорганізацій "ДНР" і "ЛНР"". У грудні 2014 ГПУ затримала керівника "Укрінтеренерго" Володимира Зіневича і висунула йому підозру щодо закупівлі вугілля, непридатного для українських ТЕС. 250 тис тонн африканського вугілля Україна таки отримала і спалила його на двох ТЕС, змішуючи із російським. Але у 2016 році справу про закупівлю неякісного вугілля закрили. Перед тим, наприкінці 2015 року, вже за нового міністра енергетики Володимира Демчишина, український уряд знову домовився з ПАР про закупівлю вугілля і отримав його за ціною нижчою, ніж у 2014 році. "Ми пояснимо, - а ви?" "Ми зможемо пояснити, чому у 2014-2015 роках ми змушені були купувати вугілля на окупованих територіях. А нехай сьогодні пан Зеленський пояснить, чому в 2020 і 2021 роках він на мільярд доларів купує електроенергії і вугілля з окупованих територій та з Росії", - заявляв експрезидент Петро Порошенко. Проте, як зазначає експерт з енергетичних питань Володимир Омельченко, в Україні досі немає заборони на постачання вугілля чи інших енергоносіїв з РФ. "Тому з формальної точки зору такі постачання не можна вважати порушенням закону", - каже він. В експертних колах давно звертають увагу на те, що проконтролювати походження вугілля, яке Україна отримує з Росії, вкрай важко. Тому не можна виключати, що в Україну досі продовжує надходити вугілля з неконтрольованих Києвом територій Донбасу.

Порошенко, коли був Президентом, нагороджував "щура", якого вчора затримала СБУ - ЗМІСБУ затримала колишнього керівника Штабу АТЦ Дмитра Козюру за підозрою у держзраді. У 2016 році він отримував нагороди від Порошенка та мав тісні зв'язки з Кличком.

Запроваджені сьогодні рішенням РНБО санкції проти Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Костянтина Жеваго, Петра Порошенко та Віктора Медведчука передбачають блокування активів, запобігання виведенню капіталів з України, заборону на здійснення оборонних закупівель, на набуття земельних ділянок та ін.

Президент України Володимир Зеленський пояснив причини введення санкцій проти експрезидента та народного депутата Петра Порошенка. Під час візиту на Хмельницьку АЕС глава держави заявив, що санкції стосуються виведення мільярдів гривень під час війни і не будуть останніми, пише "Суспільне". "Я здивований, що раніше фінансовий моніторинг не виявляв ці схеми. Сьогодні СБУ та фінмоніторинг фіксують мільярдні виведення коштів. У цьому кейсі є партнери - Медведчук і Порошенко, але остаточні висновки має робити суд. Санкції не означають ув'язнення, вони накладають обмеження на використання коштів, отриманих незаконним шляхом", - наголосив Зеленський. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський затвердив санкції проти Порошенка, Коломойського та інших Президент також заявив, що має інформацію про можливе відмивання коштів через благодійні фонди, призначені для підтримки ЗСУ. За його словами, частина цих грошей могла спрямовуватися членам певних політичних сил. Водночас Зеленський зазначив, що особи, які потрапили під санкції, можуть повернути виведені кошти до державного бюджету. У такому разі вони підуть на фінансування української армії, а обмеження будуть зняті. 12 лютого Петро Порошенко повідомив про запровадження санкцій проти нього. За його словами, він був поінформований про це. Нардеп звинуватив у запровадженні санкцій президента Зеленського та поклав на нього відповідальність за можливі негативні наслідки цього рішення.

У СБУ стверджують, що під час виконання повноважень президента України Порошенко «поставив державу в енергетичну залежність від РФ»