Search trend "ту 22м3"

Спецпризначенці Головного управління розвідки Міністерства оборони України проводили операції, під час яких заходили вглиб території РФ на відстань 600 км. Зокрема до Новгородської області, де було знищено бомбардувальник Ту-22М3.

Про це пише пропагандистська RТ.У міноборони РФ заявили, що Су-34 розбився в Нижньогородській області. Під час заходу на посадку винищувача сталася відмова системи випуску однієї зі стійок шасі.За словами відомства, пілоти намагалися усунути проблему в польоті, але "ситуація змінилася". Екіпаж вивів літак у безпечну зону і катапультувався. Також російське міноборони стверджує, що Су-34 не мав боєкомплекту й розбився в безлюдному районі. Згодом tеlеgrаm-канал Маsh повідомив, що штурман Су-34 загинув від закритих травм. За інформацією медіа, екіпаж після катапультування невдало приземлився на дерево й медики не змогли допомогти чоловіку.Примітка: Росія вперше застосувала Су-34 у 2008 році під час війни в Грузії. Винищувачі використовували фронтові бомбардувальники й в російській військовій операції у Сирії.В Іркутській області РФ 2 квітня розбився бомбардувальник-ракетоносець Ту-22М3, пілот не вижив.

Росія намагається збільшити виробництво бойової авіації у середньо- та довгостроковій перспективі, однак стикається з серйозними перешкодами. Аналітики Інституту вивчення війни (ІSW) повідомили, що темпи розвитку гальмують санкції, нестача деталей та кваліфікованої робочої сили. За даними фінського видання Ylе, супутникові знімки свідчать про будівництво або розширення щонайменше п'яти виробничих корпусів на Казанському авіаційному заводі між серединною 2024-го і травнем 2025 року. Загальна площа нових цехів становить близько 19 тисяч квадратних метрів. Це підприємство спеціалізується на випуску стратегічних бомбардувальників Ту-160М, Ту-160М2, Ту-22М3, а також деяких моделей вертольотів. Москва розраховує масштабувати виробництво до 2026 року, однак уже зараз виникають серйозні труднощі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Територіальні амбіції Путіна більші за Україну - ІSW У січні 2025 року Росія заявила про запуск нового цеху, оновлення обладнання та модернізацію технологій. Згідно з планами, завод мав виготовити чотири літаки Ту-214 у 2025 році, сім - у 2026-му, 17 - у 2027-му і 28 - у 2028-му. Однак фактичні результати суттєво відстають від намічених: у 2024 році Казанське підприємство змогло передати лише два Ту-160М2 та два Ту-160М. На думку ІSW, попри фізичне розширення виробничих потужностей, Росія не зможе істотно наростити обсяги випуску бойової авіації через санкційні бар'єри, дефіцит імпортних комплектуючих і кваліфікованих працівників. Росія збільшує виробництво танків Т-90М. Щорічний обсяг виробництва танків Т-90М у Росії становив приблизно 280 танків Т-90М станом на 2024 рік. РФ вживає системних зусиль для збільшення виробництва танків ще з початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022і спромоглася на потужностях основного виробника танків "Уралвагонзаводу" випустити від 60 до 70 нових танків Т-90М у 2022 році; від 140 до 180 - у 2023-му році; і від 250 до 300 - у 2024-му.

Про це повідомляє Ylе.Росія розширює Казанський авіазавод, де минулої зими були побудовані великі виробничі корпуси. Згідно з супутниковими знімками, найбільша з нових будівель має площу приблизно 19 тисяч квадратних метрів.Як зазначає видання, розширення заводу відбувається, щоб збільшити виробництво військових та цивільних літаків, на що виділено близько мільярда євро. Однак санкції та нестача робочої сили спричиняють серйозні труднощі, через що виробництво відстає від запланованих термінів.Казанський завод виробляє та модернізує стратегічні бомбардувальники Ту-160М і Ту-160М2, а також модернізує старі Ту-22М3, які використовуються у війні проти України. Однак темпи виробництва низькі: минулого року здали лише по два літаки кожного типу. У цивільній авіації завод випускає Ту-204 та нові Ту-214, проте цього року майже готовий лише один Ту-214, який, за офіційними даними, є останнім із західними деталями."На супутникових знімках видно, що з'явилося багато нової виробничої площі. Однак це не вирішить проблем авіаційної промисловості та галузі в цілому", - наголосив військовий експерт Марко Еклунд, який проаналізував отримані Ylе знімки.24 червня стало відомо, що єдине в Росії підприємство, що постачає мікроелектроніку для авіації, призупинило свою роботу. Причиною стали збитки, отримані внаслідок війни проти України.

Станом на 15 червня 2025 року Росія має на озброєнні понад 1950 стратегічних ракет різного типу, серед яких балістичні, крилаті ракети та гіперзвукові "Кинжали". Ворог володіє тисячами ударних безпілотників типу Shаhеd-136 та їхніх імітаторів, повідомляє українська воєнна розвідка (ГУР). Про це вказано у відповіді Головного управління розвідки Міністерства оборони України на запит РБК-Україна. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія заощаджує техніку у бою та нарощує виробництво танків Т-90М - ІSW Основні запаси ракет РФ включають: до 500 балістичних ракет 9М723 "Іскандер-М"; до 300 крилатих ракет 9М728/9М729 "Іскандер-К"; до 260 крилатих ракет Х-101, які запускають бомбардувальники Ту-95 та Ту-160; до 280 крилатих ракет Х-22/Х-32 із бомбардувальників Ту-22М3; понад 400 крилатих ракет 3М-14 "Калібр"; до 150 гіперзвукових аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинжал" на винищувачах МіГ-31К; до 60 балістичних ракет КN-23 північнокорейського виробництва. За даними ГУР, Росія виробляє до 195 ракет щомісяця, зокрема: до 60 ракет "Іскандер-М"; до 20 "Іскандер-К"; до 60 "Х-101"; до 10 модернізованих Х-32; до 30 "Калібрів"; до 15 "Кинжалів". За даними воєнної розвідки, станом на 15 червня у Росії було понад 6 тисяч ударних БПЛА типу "Герань-2" (Shаhеd-136), "Гарпія-А1", а також понад 6 тисяч імітаторів ("Гербера"). За оцінкою ГУР, РФ здатна виробляти до 170 таких дронів на добу - ударних та імітаторів. При цьому до кінця цього року Москва планує наростити виробництво цих БПЛА до 190 одиниць на день. Очільник Кремля Володимир Путін пригрозив, що відмова України від визнання "референдумів" - це шанс на нову війну. Москва наполягає на визнанні Києвом результатів "референдумів", проведених восени 2022 року в так званих "ДНР", "ЛНР", Запорізькій та Херсонській областях, після яких окуповані території України назвали "російськими".

Після масштабної операції "Павутина" Росія перекинула свої стратегічні бомбардувальники Ту-160, Ту-95МС і Ту-22М3 з військових аеродромів в Іркутській та Мурманській областях на інші авіабази, переважно на Далекому Сході. Повний текст новини

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Аеропорт "Керч", розташований на сході окупованого Криму, змінює своє призначення з цивільного на військове. Про це свідчать дані з російського реєстру нерухомості та супутникові знімки компанії Рlаnеt Lаbs, повідомляє проєкт "Схеми". Згідно з реєстровими документами, 4 березня 2025 року російська окупаційна влада передала частину земель аеропорту у безстрокове користування Міністерству оборони РФ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Понад добу в небі: РФ запускає ракети за 12 тис. км від цілі Супутникові знімки за лютий і червень 2025 року демонструють активне будівництво нових об'єктів - зокрема, захисних і маскувальних споруд навколо злітної смуги. Експерти припускають, що ці споруди призначені для розміщення техніки, пов'язаної з безпілотниками або засобами протиповітряної оборони. Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський, оглянувши знімки, звернув увагу на великі габарити маскувальних укриттів, які, на його думку, цілком можуть слугувати технічними базами для безпілотників або позиціями для зенітно-ракетних комплексів типу "Панцир-С1" чи "Тор-М2". "Це можуть бути майданчики для запуску або обслуговування дронів, а також позиції для ППО", - пояснив він. За словами Храпчинського, злітна смуга аеропорту за своїми характеристиками підходить для запуску безпілотників. Раніше територія аеропорту використовувалась як стоянка для вантажного транспорту, який очікував на поромну переправу. Однак у березні 2025 року цей майданчик перенесли на інше місце, пояснивши це "реорганізацією роботи підприємства". Останній регулярний пасажирський рейс з аеропорту "Керч" відбувся у 2007 році. Після атаки українських безпілотників на авіабази "Оленья" та "Біла" 1 червня, Росія була змушена передислокувати частину своєї стратегічної авіації на значно віддаленіші аеродроми. Йдеться про літаки Ту-95МС, Ту-160 та Ту-22М3, які тепер для завдання ударів по території України долають тисячі кілометрів. Зокрема, два бомбардувальники Ту-160 були перекинуті з бази "Біла" на військові аеродроми "Анадырь" (Чукотка) та "Єлізово" (Камчатка) - на відстані близько 6770 і 7250 км відповідно до українського повітряного простору.

Після атаки українських безпілотників на авіабази "Оленья" та "Біла" 1 червня, Росія була змушена передислокувати частину своєї стратегічної авіації на значно віддаленіші аеродроми. Як повідомляє Теlеgrаm-канал Тrасkіng, йдеться про літаки Ту-95МС, Ту-160 та Ту-22М3, які тепер для завдання ударів по території України долають тисячі кілометрів. Зокрема, два бомбардувальники Ту-160 були перекинуті з бази "Біла" на військові аеродроми "Анадырь" (Чукотка) та "Єлізово" (Камчатка) - на відстані близько 6770 і 7250 км відповідно до українського повітряного простору. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кремль перекидає бомбардувальники подалі від фронту - Тhе Теlеgrарh Також літаки Ту-22М3, що раніше дислокувалися на базі "Оленья", періодично переміщуються на аеродром "Советский" у Республіці Комі - приблизно за 2400 км від України. Ту-95МС наразі здійснюють міжбазові перельоти між авіабазами "Оленья", "Енгельс-2" та "Українка". Для запуску крилатих ракет Х-101 російському стратегічному бомбардувальнику з авіабази "Українка" доводиться спочатку долетіти через "Оленья" до пускових позицій у Саратовській області, а після атаки - повернутись на базу. У підсумку, загальна протяжність бойового вильоту Ту-95МС становить близько 12 400 км, а тривалість польоту - до 23 годин. Ці зміни свідчать не лише про ускладнення логістики для авіаційних ударів по Україні, а й про вразливість ключових баз РФ до атак дронів. 1 червня СБУ провела унікальну спецоперацію "Павутина", у межах якої завдала ударів по російських аеродромах "Бєлая", "Дягілєво", "Оленья" й "Іваново". У результаті спецоперації вдалось уразити 41 російський літак&еnsр;стратегічної авіації, серед яких А-50, Ту-95, Ту-22 М3 і Ту-160.

кремль переховує бомбардувальники на Далекому Сході після української операції "Павутина"Після атак на авіабази, Росія передислокувала десятки стратегічних бомбардувальників Ту-160, Ту-95МС та Ту-22М3 на віддалені аеродроми, намагаючись мінімізувати ризики ударів.

Після масштабної атаки українських безпілотників 1 червня, спрямованої на аеродроми в Іркутській і Мурманській областях, Росія була змушена перегрупувати значну частину своєї стратегічної авіації - бомбардувальники Ту‑160, Ту‑95МС і Ту‑22М3 перекинули на віддалені й безпечніші бази Далекого Сходу. Аналітики ОSІNТ АvіVесtоr розповіли, що сім Ту‑160 перемістили з Іркутської області на аеродроми Анадира (Чукотка), Єлізово (Камчатка) та Казань, а 11 Ту‑22М3 перелетіли на базу в Українці (Амурська область). Також частину Ту‑95МС передислокували з Енгельса на аналогічні віддалені об'єкти. Супутникові знімки показують, що всі бомбардувальники залишили аеродром Оленя в Мурманській області, а з бази в Білому вивезли сім Ту‑160. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СБУ розкрила нові подробиці спецоперації "Павутина" та показала нове відео Ці заходи стали реакцією на суттєві втрати: за оцінками з відкритих джерел, внаслідок атаки було знищено або пошкоджено щонайменше 10-15 стратегічних літаків, що становить до 10% російської дальньої авіації. Експерти наголошують: РФ не здатна оперативно відновити втрати, оскільки виробництво таких літаків зупинене ще з 1991 року, а західні санкції унеможливлюють масовий ремонт. Через це Росія змушена активніше використовувати Ту‑160 - рідкісні й дорогі в обслуговуванні літаки - замість ушкоджених Ту‑95. Передислокація - це не лише спроба убезпечити авіацію від нових атак, а й свідчення нової фази стратегічного тиску України, який підриває спроможність РФ завдавати масованих авіаударів по українських містах. Супутникові знімки свідчать, що після української спецоперації Росія почала зводити укриття для літаків на своїх військових базах. Ознаки будівельних робіт помітні на аеродромах у Кіровському, Севастополі, Гвардійському та Саках в окупованому Криму.

Після безпрецедентної атаки українських дронів 1 червня на російські аеродроми в Іркутській та Мурманській областях, Москва перекинула значну частину своєї стратегічної авіації — Ту‑160, Ту‑95МС і Ту‑22М3 — на аеродроми в відносно безпечному Далекому Сході.

Про вразливість ядерної тріади Росії та погрози ядерної ескалації Еспресо розповів Олексій Їжак, експерт Національного інституту стратегічних досліджень, співзасновник Концерну оборонної інформації.Після успіху операції "Павутина", Росія заявляє про загрозу російській ядерній безпеці. "Це хронічне російське питання ядерної ескалації. У РФ його часто трактують як право на імунітет від покарання за агресію. Російська ядерна доктрина у своєму публічному викладі, закріплена указом президента РФ №355 від 2 червня 2020 року й оновлена у листопаді 2024 року, передбачає надзвичайно широкий перелік підстав для застосування ядерної зброї. Така розмитість формулювань створює враження, що Росія залишає за собою право на ядерну ескалацію майже в будь-яких критичних обставинах на полі бою", - зазначає експерт.Втім, за його словами, на практиці максималістське трактування втрачає сенс."Реальність війни доводить, що ядерні погрози є переконливими лише тоді, коли йдеться про виняткові обставини — загрозу самому існуванню держави. Це є загальновизнаним критерієм, якого дотримуються інші ядерні держави і який сприймається більшістю неядерних країн. Інакше — руйнується світовий ядерний порядок. І навряд чи Росія готова, а інші ядерні держави дозволять їй вийти за ці межі", - додає Олексій Їжак.Він звертає увагу, що Москва системно залучає компоненти ядерних сил до ведення війни проти України. Російські системи подвійного призначення - Іскандер-М, Іскандер-К, "Кинджал", Су-24М, Су-34, Ту-22М3 — регулярно використовуються Росією у звичайному спорядженні для ударів по Україні. Тож у таких випадках Росія не повинна очікувати, що їхній потенційно ядерний статус забезпечить їм якийсь імунітет.  "Україна систематично знищує  і буде знищувати ці системи на полі бою, і для Заходу немає ніякого аргументу, який міг би спростувати логіку дій України", - розповідає Їжак.За його словами, Росія сама зробила крок у цьому небезпечному напрямку й активно експлуатувала його в публічній риториці доти, доки не виявилася вразливість ядерних платформ до нових засобів ураження. При цьому вразливі не лише стратегічні бомбардувальники, які виявилися великими незахищеними цілями. Ледь захищеними є й мобільні комплекси "Тополь-М" та "Ярс"."Упродовж десятиліть Росія виправдовувала свій спротив розширенню НАТО, серед іншого, аргументом про наближення неядерних ракетних систем до її ядерних сил, що начебто підриває їх живучість і стратегічний баланс. І ось тепер демонстрована вразливість ядерної тріади РФ у війні проти України робить цю аргументацію беззмістовною. Розшириться НАТО чи ні — нова вразливість російських ядерних сил не зникне", - вважає експерт.Разом з тим, якщо Росія змінить власну політику, припинить агресію проти України, якщо російська ядерна тріада не становитиме загрози іншим — її ніхто й не чіпатиме.  Тоді, як і багато інших радянських арсеналів, благополучно згниє сама по собі протягом кількох десятиліть. "Це буде найкращий вихід для людства", - резюмує Олексій Їжак.

88 бойових зіткнень зафіксували за добу. Російські загарбники продовжують штурмувати позиції українських захисників, пише Генштаб ЗСУ. Харківський напрямок Сили оборони зупинили три атаки агресора в районах Вовчанська, Кам'янки та Глибокого. Куп'янський напрямок З початку доби відбулося чотири атаки окупантів. Сили оборони відбивали штурмові дії противника поблизу Голубівки, Степової Новоселівки та Колісниківки. Дотепер триває одне боєзіткнення. Лиманський напрямок Загарбницька армія атакувала чотири рази поблизу Липового та в напрямку Ольгівки. Наразі триває два боєзіткнення. Краматорський напрямок Українські захисники відбили чотири спроби окупантів просунутися вперед у районах Білої Гори та Курдюмівки, ще одне боєзіткнення триває. Торецький напрямок Вісім разів противник атакував у районах Диліївки, Яблунівки та Торецька, два бої точаться дотепер. Покровський напрямок Окупанти здійснили 21 спробу потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Миролюбівка, Єлизаветівка, Малинівка, Промінь, Лисівка, Удачне, Богданівка, Олексіївка, Зелений Кут, Андріївка та в напрямку Муравки. Сили оборони стримують натиск противника та відбили 19 атак, два боєзіткнення досі тривають. Новопавлівський напрямок Вісім разів ворог атакував поблизу населених пунктів Новосілка, Зелене Поле, Вільне Поле, Веселе, у напрямку Шевченка та Запоріжжя. Одне боєзіткнення продовжується до цього часу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Втрати росіян на фронті перетнули психологічну позначку Гуляйпільський напрямок Відбито одне боєзіткнення з противником поблизу населеного пункту Малинівка, ще два боєзіткнення тривають дотепер. Авіаударів некерованими ракетами зазнали населені пункти Гуляйполе та Ольгівське. Оріхівський напрямок Наші оборонці відбили три ворожі штурми в районах Новоандріївки, Степового, Нестерянки та в бік Павлівки. Одне боєзіткнення триває до цього часу. Придніпровський напрямок Ворог здійснив дві марні спроби просунутися вперед. Курський напрямок 10 атак росіян відбила українська армія, ще чотири боєзіткнення тривають. Від початку доби противник завдав шість авіаційних ударів, загалом скинув по позиціях наших військ та населених пунктах 10 керованих авіаційних бомб, та здійснив 121 артилерійський обстріл, зокрема два із реактивних систем залпового вогню. 1 червня СБУ відпрацювала одразу по чотирьох військових аеродромах Російської Федерації. Вони розташовані в глибокому тилу, за кілька сотень кілометрів від кордону України. Унікальна спецоперація отримала назву "Павутина". Відомо про ураження щонайменше 41 літака типів Ту-95, Ту-22М3, а також А-50. За попередніми оцінками, ворожій дальній авіації завдано збитків на понад $7 млрд.

У ніч на 9 червня російські війська здійснили чергову масштабну повітряну атаку на територію України. За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, головною ціллю окупантів став один із оперативних аеродромів, пише Gаzеtа.uа. В ефірі телемарафону Ігнат уточнив, що противник застосував широкий арсенал засобів повітряного нападу: ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рекорд: за ніч ППО знищила майже 500 ворожих цілей - 10 крилатих ракет Х-101 зі стратегічної авіації, - ракети Х-22, випущені з літаків Ту-22М3 над акваторією Чорного моря, - 4 аеробалістичні ракети "Кинджал" (Х-47М2), - ракету Х-35, - 2 протирадіолокаційні ракети Х-31Б. За попередніми даними, українська ППО знищила 292 цілі вогневими засобами, а ще 187 було подавлено засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ). Загалом протиповітряна оборона нейтралізувала 479 ворожих об'єктів. "Такі результати демонструють ефективність нашої ППО. Але слід розуміти - при атаці такого масштабу повністю знищити всі ракети та дрони неможливо. На жаль, зафіксовані влучання, проте конкретні локації наразі не розголошуються", - зазначив Ігнат. 8 червня оператори Сил безпілотних систем Збройних сил України знищили сучасну російську зенітно-ракетну систему "Бук-М3" разом із боєкомплектом. За інформацією військових, знищення ворожого комплексу стало результатом злагодженої та ефективної роботи українських підрозділів.

Ефектна та ефективна спецоперація України по стратегічних аеродромах Росії досі в центрі уваги світу. Обговорюються різні аспекти цієї теми, і  серед них – чи може Росія відповісти, зокрема, ядерним ударом. Які варіанти розвитку подій - аналізуємо в розмові з експертом Національного інституту стратегічних досліджень, співзасновником Концерну оборонної інформації Олексієм Їжаком.Олексій Їжак. Фото: rаdіоsvоbоdа.оrgЯдерний шантаж як імунітет від покарання за агресіюОтже, пане Олексію, Україна ударила по стратегічних аеродромах Росії, обороняючись у цій кривавій війні. Росія натомість агресивно кричить на весь світ: це загроза російській ядерній безпеці, тож за нашою ядерною доктриною ми відповімо. На жаль, ми знаємо, що далеко не всі приймають нашу логіку. Що з цим робити світові?Нічого. Це хронічне російське питання ядерної ескалації. У РФ його часто трактують як право на імунітет від покарання за агресію. Як вони цим маніпулюють? Російська ядерна доктрина у своєму публічному викладі, закріплена указом президента РФ №355 від 2 червня 2020 року й оновлена у листопаді 2024 року, передбачає надзвичайно широкий перелік підстав для застосування ядерної зброї. Така розмитість формулювань створює враження, що Росія залишає за собою право на ядерну ескалацію майже в будь-яких критичних обставинах на полі бою.А що на практиці? На практиці ми маємо добитись, щоб світ визнав: це максималістське трактування втрачає сенс. Реальність війни доводить, що ядерні погрози є переконливими лише тоді, коли йдеться про виняткові обставини — загрозу самому існуванню держави. Це є загальновизнаним критерієм, якого дотримуються інші ядерні держави і який сприймається більшістю неядерних країн. Інакше — руйнується світовий ядерний порядок. І навряд чи Росія готова, а інші ядерні держави дозволять їй вийти за ці межі.Який аргумент мають застосувати ці держави до Росії?Той, що Москва системно залучає компоненти ядерних сил до ведення війни проти України. Російські системи подвійного призначення - Іскандер-М, Іскандер-К, «Кинджал», Су-24М, Су-34, Ту-22М3 — регулярно використовуються Росією у звичайному спорядженні для ударів по Україні. У таких випадках Росія не повинна очікувати, що їх потенційно ядерний статус забезпечить їм якийсь імунітет. Україна систематично знищує  і буде знищувати ці системи на полі бою, і для Заходу немає ніякого аргументу, який міг би спростував логіку дій України.Четверо людей загинули і ще щонайменше 20 отримали поранення внаслідок російської ракетної атаки. Киів, 6 червня 2025 року. Фото: Gеtty ІmаgеsМожете проілюструвати це якоюсь аналогією? Іноді такий прийом більше переконує, ніж найточніша формула… Спробую. Уявіть, що ракети КN-23 КНДР запустили у напрямку українських міст. І нам кажуть: не можна перехоплювати системами Раtrіоt лише тому, що це може спровокувати Кім Чен Ина на ядерну відповідь. Хіба не абсурд? Ці ракети можуть належати до ядерного арсеналу? Можуть. Але світ же не чекає після цього негайного ядерного удару від північної Кореї? Тобто Росія використала систему подвійного призначення в у звичайній війні…… після чого ця система втрачає будь-який особливий статус, пов’язаний із її потенційною ядерною функцією. Це повністю відповідає принципам міжнародного гуманітарного права, яке оцінює не потенціал, а фактичне використання та наслідки.Але далеко не всі наші читачі розуміються на тому, з чого складається ядерна потуга Росії, чому в одному випадку – це власне ядерна зброя, а в іншому – вона стає вже неядерною. Давайте розберемось в цьому.Давайте.Стратегічні і нестратегічні ядерні сили РосіїОтже, з чого складається російська ядерна потуга?Насамперед, російські ядерні сили мають стратегічний та нестратегічний (тактичний) компоненти. Стратегічний компонент перебуває у вищому ступені готовності - боєголовки змонтовані на носіях і стоять на бойовому чергування. Вони є предметом постійної комунікації зі Сполученими Штатами. Це понад 4 000 боєголовок, з них приблизно 1 700 розгорнуті, тобто встановлені на носіях у межах стратегічних ядерних сил. Решта перебуває на зберіганні, зазвичай у централізованих сховищах.Які носії Росія може використати для стратегічних ядерних боєголовок? Це  три основні компоненти, та сама тріада, яка часто на слуху:міжконтинентальні балістичні ракети (МБР) — розміщені як у шахтних пускових установках, так і на мобільних платформах. Загалом — приблизно 330 ракет, які можуть нести до 1 250 боєголовок;балістичні ракети підводних човнів (БРПЧ) — розгорнуті на 12 стратегічних субмаринах проєктів «Дельфін» і «Борей», які сумарно можуть нести до 992 боєголовок, з яких близько 640 перебувають на бойовому чергуванні;нарешті, стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160 — здатні нести крилаті ракети з ядерною бойовою частиною. Теоретично вони можуть нести до 586 боєголовок, але у звичайному режимі ядерні боєзаряди зберігаються окремо. Їхнє встановлення означало б демонстративну підготовку до ядерної війни, чого Росія на практиці не робить.Що тоді відноситься до нестратегічних ядерних сил? Це: морські тактичні системи — ракети типу «Калібр», «Онікс», торпеди, для яких у централізованих арсеналах передбачено ядерне оснащення;авіаційні системи подвійного призначення — літаки Ту-22М3, Су-24М, Су-34, МіГ-31К, які переважно виконують звичайні бойові завдання, але теоретично можуть бути оснащені ядерними боєприпасами;оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер-М/К» з опцією ядерного оснащення;зенітні ракетні комплекси типу С-300 і С-400, для яких, за деякими оцінками, у централізованих арсеналах можуть досі зберігатися ядерні боєголовки.І під час операції «Павутина» ударила саме по літаках з цього переліку…Так, 1 червня українські дрони завдали ударів по двох компонентах цієї структури: по стратегічних бомбардувальниках Ту-95МС на авіабазах Бєлая та Олєнья; по субстратегічних бомбардувальниках Ту-22М3 на авіабазі Бєлая.Окрім шахтних МБР і підводних балістичних ракет, майже всі інші носії ядерної зброї в арсеналі Росії є багатофункціональними. Стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160, хоч і вважаються ядерними платформами, регулярно використовуються для запуску крилатих ракет зі звичайними боєприпасами. Так само нестратегічні Ту-22М3, Су-34, «Кинджал», «Іскандер» є атрибутами повсякденної війни РФ проти України. Повторюсь, для цих систем ядерне оснащення є резервною опцією: ядерні боєприпаси зберігаються окремо від носіїв і можуть бути застосовані лише після спеціальної підготовки.Тож правильно я розумію: світ має визнати - такий статус позбавляє ці платформи будь-якого особливого імунітету у контексті російсько-української війни?Так, це звичайна зброя нападу з боку РФ, яка є об’єктом повсякденного знищення в межах законної оборони з боку України.Але тут деякі так звані незалежні експерти посилаються, що російські ядерні сили підпадають під дію договору Nеw SТАRТ, і це, мовляв, є важливим моментом в цій дискусії. Кого захищає Nеw SТАRТ?Президенти США і Росії Барак Обама і Дмитро Медведєв у Празі підписали історичний договір про скорочення ядерних арсеналів своїх країн, 8 квітня 2010 р. Фото: Gеtty ІmаgеsЩо ми маємо розуміти про цей договір?Так, частина російських ядерних сил підпадає під дію договору Nеw SТАRТ - останнього, хоча й частково призупиненого Росією, двостороннього договору між США і РФ у сфері контролю над озброєннями. Він формально залишається чинним до початку 2026 року. Договір установлює перевірювані обмеження на кількість розгорнутих стратегічних боєголовок і засобів їх доставки — тих самих міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводного базування та важких бомбардувальників, таких як Ту-95МС і Ту-160. Особливістю його є те, що Nеw SТАRТ не забороняє використання облікованих стратегічних систем у звичайних (неядерних) операціях, а також не вимагає постійного спорядження носіїв ядерними боєголовками. І росіяни посилаються саме на це? Так, але тут треба говорити про того самого диявола, що, його, як відомо, ховають в деталях. Договір передбачає процедури, які унеможливлюють сприйняття звичайного чи навчального застосування цих систем як початку ядерного удару — зокрема, засобами супутникового або дальнього радіолокаційного спостереження.Стратегічна авіація є найменш жорстко регламентованою складовою ядерної тріади. На відміну від шахтних МБР чи БРПЧ, бомбардувальники не перебувають у постійній бойовій готовності, а їхній статус значно гнучкіший і менш прозорий. Зліт бомбардувальника, який летітиме над океанами майже півдоби, не є ознакою негайного початку ядерної війни — на відміну від запуску міжконтинентальної ракети, яка досягає цілі менш ніж за годину й не залишає часу на роздуми щодо типу її бойового спорядження.Тож, наскільки я розумію, Росія педалює те, що  стратегічні бомбардувальники, для яких боєголовки зазвичай зберігаються окремо, контролюються не так суворо, як міжконтинентальні ракети на суші та підводні човни на морі? Так,  США та РФ не зобов’язані повідомляти одне одного про кожен зліт стратегічного бомбардувальника — на відміну від кожного запуску міжконтинентальної ракети, який підлягає обов’язковому інформуванню. І саме це дає Росії простір для широкого використання Ту-95МС з крилатими ракетами Х-101 у неядерній війні проти України — без жодних наслідків для договору Nеw SТАRТ. Але, і це ключове та найважливіше вже для нашої аргументації: так само, знищення цих літаків не суперечить договору, окрім, можливо, необхідності узгодження з США додаткових процедур їх ліквідації та виведення з обліку. Єдина потенційна юридична або політична складова, що могла б вплинути на вибір цілей, — це те, чи призначений конкретний Ту-95 або Ту-160 виключно для ядерних місій. Тож можна припустити, що відсутність наших ударів по місцях базування Ту-160 є наслідком того, що в окремих випадках важко достовірно відрізнити ядерні й неядерні конфігурації бомбардувальників.Отже, чи вірно я сформулюю, коли скажу, що критерій тут простий: якщо стратегічна ядерна система свідомо виводиться з ядерного планування для тривалого застосування у звичайній війні — вона стає законною військовою ціллю у цій війні?Абсолютно. Ми могли б навіть припустити, якби не знали нашого ворога: Росія, маючи таку політичну волю, могла б через нейтральні країни повідомити Україну, які саме бомбардувальники вона зберігає виключно для ядерного стримування проти інших ядерних держав і ніколи не використовуватиме у війні проти України. Чи можна дуже гіпотетично виключити таку можливість? Немає жодних ознак, що вона робила такі повідомлення. Тож просто констатуємо: РФ свідомо наражає на ризик увесь свій флот стратегічної авіації.Сумнівна неядерна роль ядерних силЧи є стратегічні бомбардувальники єдиним компонентом ядерних сил, який Росія вирішила використати у неядерному оснащенні? Давайте прояснимо ситуацію зі славнозвісним «Орешніком»…Колаж ЕспресоМи знаємо, що принаймні одного разу було підтверджено запуск неядерного варіанту МБР «Ярс», названого «Орешнік». Виведемо за дужки сумнівну бойову ефективність світлошумового запуску міжконтинентальної балістичної ракети на малій дистанції та надмірну вартість такого кроку. Констатуємо:  Росія заздалегідь повідомила США про запуск у рамках процедур Договору Nеw SТАRТ.Несхоже на нашого ворога…Так, але жодної політики в цьому не було — американські супутники фіксують запуск МБР, і США відповідно до договору мають знати, що ракета не летить у їхній бік, аби не реагувати на це як на початок ядерної війни. Інакше постраждала б сама Росія. Тож тут вони діяли дуже раціонально, не бавлячись з вогнем: краще заздалегідь повідомити, розуміючи, що така інформація моніториться американцями і доступна їм.А як до цього ставитись світові, коли Росія як звичайну зброю використала навіть міжконтинентальну балістичну ракету, що її важко відрізнити від ядерного варіанту «Ярсу»?Дуже негативно треба ставитись. Росія готова ризикувати, перетворюючи частину «Ярсів», а можливо, й інших стратегічних систем, на засоби звичайної війни. Про інші – це гіпотеза, але... Згадаємо, що неодноразово в різних контекстах Путін згадував МБР УР-100НУТТХ з бойовим блоком «Авангард», який може бути неядерним, але може здійснювати маневри в атмосфері як нове покоління гіперзвукової зброї. Ця ракета, відома у США як SS-19, розміщується у шахтах і обліковується відповідно до Nеw SТАRТ як така, що несе до шести ядерних боєголовок.Давайте спробуємо підсумувати ваші слова. «Павутина» чітко показала небезпеку змішування ядерних та неядерних ролей стратегічних ядерних сил РФ. Тепер сам агресор – ядерна держава цинічно волає про захист від неядерної країни, проти якої вона застовувала  елементи своєї ядерної тріади. Саме так. Росія сама зробила крок у цьому небезпечному напрямку й активно експлуатувала його в публічній риториці доти, доки не виявилася вразливість ядерних платформ до нових засобів ураження.При цьому вразливі не лише стратегічні бомбардувальники, які виявилися великими незахищеними цілями. Ледь захищеними є й мобільні комплекси «Тополь-М» та «Ярс» — по суті, великі військові вантажівки з небезпечною у космосі, але вразливою на землі ракетою.А що з ядерною балістикою?Хоча шахтні МБР захищені навіть від ядерного удару, при виході із шахти для запуску вони можуть бути не менш вразливими, ніж бомбардувальники, навіть для легкої кінетичної зброї. Стратегічні підводні човни, які у доках прикриті гротами, у відкритому морі чи бухтах стають майже такими ж вразливими, як і крейсер «Москва», знищений ракетою, або корвети й катери РФ, знищені українськими морськими дронами.З одного боку, це надихає, але, з іншого, погодьтесь, лякає реальною ядерною загрозою для світу…Справедливо. Втім, хто несе цю реальну загрозу? Упродовж десятиліть Росія виправдовувала свій спротив розширенню НАТО, серед іншого, аргументом про наближення неядерних ракетних систем до її ядерних сил, що начебто підриває їх живучість і стратегічний баланс. Кремль лякав цим російське населення, військові лякали Кремль. І ось тепер демонстрована уразливість ядерної тріади РФ у війні проти України робить цю аргументацію беззмістовною. Розшириться НАТО чи ні — нова вразливість російських ядерних сил не зникне.Допоки не зникне?Доки Росія не змінить власну політику, передусім — не припинить агресію проти України. Ядерним силам РФ не загрожує нічого, окрім їх використання для захоплення чужих територій. Якщо російська ядерна тріада не становитиме загрози іншим — її ніхто й не чіпатиме. Що з нею буде? Як і багато інших радянських арсеналів, благополучно згниє сама по собі протягом кількох десятиліть. Це буде найкращий вихід для людства. Розмовляв Олександр Калініченко

За останню добу Росія втратила чотири танки і близько 970 окупантів. Про це повідомив 9 червня Генеральний штаб ЗСУ. "Дані уточнюються", - сказано в повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Авіабази під прицілом: СБУ уразила пункти запуску атак на Україну Загальні бойові втрати противника орієнтовно становлять: - особового складу - близько 997120 (+970) осіб, - танків - 10915 (+4) од, - бойових броньованих машин - 22748 (+11) од, - артилерійських систем - 28934 (+42) од, - РСЗВ - 1411 (+1) од, - засобів ППО - 1183 (+0) од, - літаків - 414 (+0) од, - гелікоптерів - 337 (+0) од, - БпЛА оперативно-тактичного рівня - 39818 (+167) од, - крилатих ракет - 3315 (+0) од, - автомобільної техніки та автоцистерн - 51348 (+123) од, - спеціальної техніки - 3911 (+0) од. 1 червня СБУ відпрацювала одразу по чотирьох військових аеродромах Російської Федерації. Вони розташовані в глибокому тилу, за кілька сотень кілометрів від кордону України. Унікальна спецоперація отримала назву "Павутина". Відомо про ураження щонайменше 41 літака типів Ту-95, Ту-22М3, а також А-50. За попередніми оцінками, ворожій дальній авіації завдано збитків на понад $7 млрд.

Російська армія вночі 9 червня здійснила масований комбінований обстріл України. Під найбільшим ударом цієї ночі опинилася Рівненська область. Ворог застосував дрони-камікадзе, крилаті ракети з повітря та з моря, а також і балістичне озброєння, пише 24 канал. В Рівненській області під атакою було місто Дубно. Ворог на нього спрямував кілька десятків ударних БпЛА, також, ймовірно, "Кинджали", і крилаті ракети з Ту-95МС. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комбінований удар РФ по Києву 6 червня: повідомили про стан постраждалих Повітряні сили кільканадцять разів повідомляли про пуски балістичних ракет із території Брянської області Росії. Монітори нарахували їх не менш як 16. Повідомлень про вибухи чи прильоти не було. Монітори згодом припустили, що всі або більшість цих пусків були імітаційними або дією засобів радіоелектронної боротьби. Близько 2 ночі ворог застосував, за інформацією моніторингових спільнот, кілька ракет Х-22 з літаків Ту-22М3, що прилетіли в акваторії Чорного моря. Ймовірно, цілі були також надводні. Окупанти ввечері 8 червня обстріляли околиці Харкова. Удар був нанесений за допомогою керованих авіабомб. По околиці міста був завданий удар двома КАБами. Інформація щодо можливих наслідків та постраждалих уточнюється.

Російські стратегічні бомбардувальники завдали ракетного удару по цілях у Чорному морі.

Росіяни підняли стратегічну авіацію для обстрілів України. В повітрі чотири борти Ту-22М3 і п'ять бортів Ту-95МС, пишуть моніторингові канали. Ту-22М3 летять з аеродрому Енлельса, Ту-95МС з аеродрому "Оленья". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комбінований удар РФ по Києву 6 червня: повідомили про стан постраждалих Всі чотири борти Ту-22М3 летять курсом на Новоросійськ. Через годину-півтори будуть в морі. Якщо будуть пуски, то чекаємо ракети в повітряному просторі України десь о 3-4 годині ранку. "Не ігноруйте повітряні тривоги", - нагадують монітори. ОНОВЛЕНО 03:33 Ворожі стратегічні бомбардувальники завдали ударів по цілях в Чорному морі - нафтових вишок в районі острова Зміїний. Також з Брянської області РФ запускаються балістичні ракети на Київщину і Чернігівщину. Також росіяни піднімали у повітря МіГ-31К і запускали "Кинджали" в сторону західних областей України. Внаслідок російських обстрілів 8 червня постраждали 15 мирних жителів Херсонщини, є загиблі цивільні. В результаті влучань четверо цивільних загинули. Пошкоджень зазнали багатоповерхівки, приватні будинки і транспортні засоби. Росіяни обстрілювали Херсонщину артилерією та FРV-дронами.

Росіяни запустили стратегічну авіацію для обстрілів України. В повітрі чотири борти Ту-22М3 і п'ять бортів Ту-95МС, пишуть моніторингові канали. Ту-22М3 летять з аеродрому Енлельса, Ту-95МС з аеродрому "Оленья". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комбінований удар РФ по Києву 6 червня: повідомили про стан постраждалих Всі чотири борти Ту-22М3 летять курсом на Новоросійськ. Через годину-півтори будуть в морі. Якщо будуть пуски, то чекаємо ракети в повітряному просторі України десь о 3-4 годині ранку. "Не ігноруйте повітряні тривоги", - нагадують монітори. Внаслідок російських обстрілів 8 червня постраждали 15 мирних жителів Херсонщини, є загиблі цивільні. В результаті влучань четверо цивільних загинули. Пошкоджень зазнали багатоповерхівки, приватні будинки і транспортні засоби. Росіяни обстрілювали Херсонщину артилерією та FРV-дронами.