Search trend "Україна Словаччина"

Генеральне консульство Словаччини у Санкт-Петербурзі припинить роботу 31 грудня цього року. "Що стосується громадян Російської Федерації, то генеральне консульство Словацької Республіки в Санкт-Петербурзі більше не надає їм своїх послуг", йдеться в повідомленні пресслужби дипустанови. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗМІ назвали країни, які проти запрошення України до НАТО Відомо, що до кінця листопада дипломатична установа скорочувала перелік послуг. Утім, громадяни РФ можуть і надалі подавати заяви на отримання віз, посвідки на проживання або перевірку підписів, переклади та завірення ксерокопій і копій документів у посольстві Словаччини в Москві. Україна хотіла б отримати від Польщі будівлю генерального консульства Росії у Познані. Російських дипломатів визнали небажаними особами. Тепер консульство закривається, сказав очільник міністерства закордонних справ Андрій Сибіга.

Опонентами української команди будуть Словаччина, Чорногорія, Албанія

У Брюсселі проходить зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. Від США прибув держсекретар Ентоні Блінкен, "щоб переконатися, на який рівень ми налаштовані на наступний рік". Зокрема, він поділяє стурбованість генсека Альянсу Марка Рютте ситуацією на полі бою в Україні. Тим часом Київ не приховує роздратування. Днями президент Володимир Зеленський зажадав негайного запрошення до Альянсу, мотивуючи таку категоричність ситуацією на фронті та в енергетиці. Відповідь він дістав зі ЗМІ - консенсусу для цього немає. Натомість Рютте анонсував зосередженість на військовій допомозі Україні та на швидкості її доставки. Він також згадав про гарантії безпеки, від чого в офіційного Києва не витримали нерви. Ціна паперу МЗС України з нагоди 30-річчя Будапештського меморандуму зазначило: ненадійні гарантії безпеки Україні у 1991 році призвели до нинішньої кризи. "Маючи за плечима гіркий досвід Будапештського меморандуму, ми не пристанемо на жодні альтернативи, сурогати чи замінники повноправного членства України в НАТО", - сказано в офіційній заяві відомства. Щоб не було різночитань, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга перед зустріччю зі своїми колегами з країн-членів НАТО зазначив: "Це (Будапештський меморандум, - Gаzеtа.uа) гарне нагадування, що ніякі рішення про довгострокові безпекові гарантії за рахунок української безпеки не є прийнятними". Натомість попросив ще 20 систем ППО. До такого ультиматуму поставилися неоднозначно й у самій Україні. Народна депутатка (фракція "ЄС") Ірина Геращенко нагадала, що на підписання понад 30 угод про безпекові гарантії з країнами, котрі не воюють з нами, було витрачено купу зусиль, коштів і часу, "замість зосередитися на ключовому - на членстві у НАТО". У результаті, ці угоди справді не надають Україні жодних безпекових гарантій. "Тобто, роками просували симулякр, тепер оговталися", - наголосила вона. Семеро проти У США готові відповісти планом від Джо Байдена, що полягає у тому, щоби якнайшвидше надати кілька великих пакетів військової допомоги. Темпи передачі зброї та обладнання уже викликали занепокоєння у політичних колах США через спустошення військових складів і арсеналів країни. Це послаблює у короткостроковій перспективі позиції Сполучених Штатів у разі ескалацій у різних точках конфліктів у світі. Зокрема, йдеться про Близький Схід, пише Тhе Wаshіngtоn роst. Крім того, частина функціонерів в адміністрації Байдена вважають, що обсяги зброї не матимуть вирішального значення, адже у Росії є перевага у кількості бійців. Їх дратує небажання Києва знизити призовний вік з 25 до 18 років. Проте інші особи з оточення Байдена погоджуються з радником президента України Дмитром Литвином, що немає сенсу мобілізувати більше людей за відсутності зброї. Зовні це скидається на жонглювання "хто винен?" між США і Україною перед можливим скороченням допомоги від США після інавгурації Дональда Трампа. Перцю додає і дискусія між членами НАТО: проти вступу України, за даними Lе Моndе, - США, Словенія, Німеччина, Угорщина, Словаччина, Бельгія, Іспанія. Найзатятіші з них, за іншими джерелами, Німеччина, США й Угорщина. На досягнення консенсусу знадобляться тижні, можливо, місяці, каже Рютте. Атмосфера віхоли Цікаво, що посли країн G7 в Україні звернули увагу на ще одну причину, через яку, можливо, запрошення до НАТО "на паузі". Під час зустрічі з українськими журналістами вони наголосили на свободі слова, котра прискорить просування нашої країни до членства в Альянсі. Приводом для обміну думками став законопроєкт, згідно з яким правоохоронці зможуть здійснювати проти журналістів (зокрема, розслідувачів і викривачів корупції) слідчі дії на власний розсуд. Натомість Франція і Велика Британія готові відправити свої військові підрозділи до України, якщо розпочнуться мирні переговори. Але, за даними телеканалу Sky nеws, у НАТО поступово усвідомлюють, що доведеться укладати мирну угоду з РФ, якою б неприємною вона не була. Причому - з територіальними поступками, про які проговорився ексгенсек НАТО Єнс Столтенберг. "Чернетка мирної угоди у всіх в головах", - пише журналіст телеканалу. Тиск обставин За даними аналітика з питань безпеки й оборони, професора коледжу у Лондоні та університету Ексетера Майкла Кларка, навіть вірогідна мирна угода не передбачатиме негайного членства України в НАТО. Оскільки для України найважливішою на даний момент є ст. 5 Статуту Альянсу, Кларк прогнозує надання Києву її замінника. "Припустімо, що британські, французькі, німецькі й інші війська, навіть польські, беруть участь в утриманні лінії припинення вогню, котра де факто є розтяжкою, - каже експерт. - Це і діятиме як гарантія статті 5 у всьому, крім назви". У разі нового нападу Росії члени НАТО контратакуватимуть негайно. Раніше теж були випадки, що "ні, ніколи!", але під тиском обставин справа вирішувалася на нашу користь, наголосив політолог Олег Лісний. "Ми обговорюємо чутки, варіанти розвитку подій, а не конкретні факти і пропозиції, - зазначив він. - Проте Україна конкретно демонструє своє бажання вступити до Альянсу всією територією, а не частинами. Навіть якщо де факто якісь території залишатимуться під контролем РФ, де юре вони мають бути українськими. Це є принципове питання". Краще цілком, ніж частинами А варіанти продовжують з'являтися. Видання Роlіtісо навело нові, серед яких: німецька модель часткового вступу, конфедерація з державою-членом НАТО, входження до Альянсу тільки західних регіонів країни. "Тішить, що це буде розмова про надання нам військової допомоги, контакти з НАТО, це все одно позитивно. Те, що у них обережна позиція, не є новиною", - заспокоїв Лісний. Цікаво, як на дебати навколо членства України у НАТО зреагували у Росії. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив - це буде "загрозлива для нас подія". Враження таке, що для України формується пасивне місце у геополітичному сценарії, вважає політичний експерт Володимир Цибулько. "За всіма ознаками, відповідальність за безпеку у Європі буде цілком перекладена на європейські країни", - зазначив він. На його думку, така обставина відкриває вікно можливостей для України. Проте чинний президент України на початку своєї каденції взагалі не поїхав на саміт НАТОбта певний час ігнорував Альянс, звернув увагу Цибулько. "А тепер, коли припекло, наполягає&hеllір;На словах Україна говорить, що наближається до НАТО, але нічого не робить. НАТО є політично-мілітарною організацією і політична складова важлива. Якщо лідера опозиції не випускають на саміт парламентської асамблеї НАТО, то це про зближення з НАТО?" - зазначив він. Більше того, за словами експерта, дата зустрічі МЗС НАТО 3-4 грудня 2024 року була відома раніше, але офіційний Київ похопився тільки зараз. Хоча, заради справедливості, західні політики вірили Путіну, а не Україні, коли ще у 2008 році офіційний Київ заявляв - якщо не прийняти до НАТО, це буде запрошення для Путіна, нагадав Цибулько.

Про це повідомляє Українська асоціація футболу.За підсумками жеребкування, молодіжна збірна України потрапили до групи D, де зустрінеться з Фінляндією, Нідерландами та Данією.Фінальний турнір Євро-2025 (U-21) проходитиме з 11-го до 28 червня 2025 року у восьми містах Словаччини (Братислава, Трнава, Дунайська Стреда, Кошиці, Жиліна, Тренчин, Нітра, Пряшів).По дві найсильніші команди кожного квартету вийдуть до чвертьфіналу.Євро-2025 (U-21)Груповий раундГрупа А: Словаччина, Іспанія, Італія, Румунія.Група В: Чехія, Англія, Німеччина, Словенія.Група С: Португалія, Франція, Польща, Грузія.Група D: Фінляндія, Нідерланди, Україна, Данія.Фото: УАФ

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.

Чимало людей впало у різні крайнощі від "нам гаплик, копаймо яму" – до "вже навесні війна закінчиться, будуть вибори й економічне зростання". На щастя, будь-який хайп швидко завершується, тож настав час розібратися, а які сценарії реально можуть бути.Підкреслю, що сценарний простір в цілому є описаним у статті, яка опублікована ще на початку року, і з того часу не змінився. Тому наступний аналіз робитиму в рамках цього сценарного простору, який передбачає три основні сценарії: Війна на виснаження, Коаліція переможців, Заморозка.Передусім відділімо те, що ми знаємо, від того, чого ми не знаємо й не можемо знати. Читайте також: Що буде з нами далі?Що ж ми знаємо?По-перше, Трамп передусім буде займатися внутрішньою політикою, бо цього прагнуть його виборці. У зовнішній політиці він просуватиме стару добру доктрину меркантилізму: торгові переваги понад усе, тож ось вам захисні мита та підтримка місцевого виробника. Іншими словами, ізоляціонізм. По-друге, якщо Трамп і буде займатися геополітикою, то його першими двома пріоритетами будуть Китай та Близький Схід. Хай Європа самостійно розбирається зі своїми проблемами – це незмінне гасло Трампа. Україна для Трампа вторинна і в цілому незрозуміла. "Мирні плани" різних республіканських політиків в основному мають на меті щось продемонструвати, стоячи у черзі перед дверима до резиденції Трампа в очікуванні можливого призначення кудись.Це те, що ми знаємо, а більше ми не знаємо нічого. Бо Трамп ще й сам не знає. Бо ще не обрані члени його зовнішньополітичної команди – а ті, що начебто обрані, можуть не пройти затвердження. Будь-які заяви, що політика Трампа буде такою чи іншою, абсолютно безпідставні. Рівень невизначеності поки що досить великий.Які можливі сценарії з цього випливають?Сценарій 1. США всіляко абстрагуються від подій в Європі, включаючи російсько-українську війну. Трамп робить заяви, що європейцям час самим платити за свою безпеку (до речі, це правда). Росія розглядається американською адміністрацією через призму політики на китайському напрямку. Європа постає перед викликом зайнятися власною безпекою – і цей виклик насправді неминучий.Читайте також: Війна триватиме ще багато-багато місяцівПідсценарій 1.1. Європа неспроможна, бо Німеччина в політичному болоті до червня (поки триватимуть вибори та формування уряду), Франція нерішуча та потенційно чекає на Ле Пен, Брюссель симпатизує Києву, але має обмежений мандат, Угорщина та Словаччина руйнують політику консенсусу в ЄС. Це поганий сценарій "ВІйна на виснаження", див. статтю. Водночас Україна змогла отримати запевнення по фінансуванню на 2025 рік, тож основні фактори нашої стійкості чи нестійкості – наші внутрішні (вони всі відомі). Що стосується 2026 року, він зараз за горизонтом бачення. Підсценарій 1.2. Європа неспроможна, але формується коаліція спроможних та охочих (соаlіtіоn оf thе wіllіng) – із тих країн, які краще розуміють ситуацію, мають стійкіші уряди та більше загрожені (в основному ці ознаки збігаються). Ключовими країнами залишаються Велика Британія та скандинавсько-балтійська вісімка, а також Польща. Європа насправді може зробити чимало для нашої перемоги й без США та в умовах відсутності внутрішнього консенсусу, причому у відповідних столицях добре знають, що треба було б робити (жорсткіші санкції, обмеження торгівлі, танкерні нафтоперевезення, експортний контроль, перешкоджання обходу санкцій тощо). До речі, США завжди готові продавати озброєння й військову техніку за гроші – аби були гроші (а гроші у вигляді заморожених російських активів є, аби була політична воля).Підсценарій 1.3. Європа швидко береться за голову та консолідується. Дуже малоймовірно, але добре для нас.Варто зазначити, що важливість України для Європи стає більш очевидною принаймні з безпекового погляду.Читайте також: Бажання Трампа закінчити війну в Москві сприймають як ознаку слабкості: Росія відкидає "замороження"Сценарій 2. Трамп вирішує, що війна в Європі є гарним майданчиком для того, щоб проявити власні силу та переговорні здібності на початку каденції. Він знаходить час зайнятися війною в Європі й намагається посадити сторони за стіл переговорів на якихось своїх умовах. Ці умови навряд чи будуть капітуляцією України, бо існує певна підтримка України в американському суспільстві та серед членів Республіканської партії, це не можна скидати з рахунку. Отже, буде якась форма замороження.Підсценарій 2.1. Умови заморозки прийнятні для обох сторін, підписується тимчасове замирення, що нагадує Мінські угоди. Для України відкривається вікно можливостей для внутрішньополітичного процесу, оголошуються вибори, далі йде критично важлива розвилка, описана у статті. Підкреслю ще раз: будь-яке замороження тимчасове. Росія може погодитися на збалансовані умови заморозки, якщо Путін вирішить, що потрібно перепочити, переозброїтися та накопичити силу для другого удару.(Якщо в цей момент з України виїдуть мільйони людей, значить, доведеться скоригувати українську територію до того розміру, який здатні захищати ті, хто залишиться. Це неприємна правда, якій треба дивитися у вічі.)Підсценарій 2.2. Путін відкидає умови Трампа й вимагає по суті капітуляції України: демілітаризація, "денацифікація" тощо. Злий Трамп обіцяє Путіну "кузькіну мать" й оголошує "примус до миру". Малоймовірно, але такий сценарій існує. (Зауважу, що дивним чином значна частина українських політиків і громадян вірить у високу ймовірність такого сценарію, забуваючи, що у парі "перемовник" – "офіцер КҐБ" другий виграє не конфронтацією, а обманом, використовуючи віру першого у чесні домовленості). Є висока ймовірність путінського рішення, що продовження війни вигідніше, ніж замороження, бо перехід Росії від війни до миру може стати для неї занадто великим соціально-економічним потрясінням. Читайте також: На Заході не вірять у "швидкий мир"Але Путін буде скоріше гратися з Трампом, аніж вступати у пряму конфронтацію. Є ще психологічні проблеми Путіна: понад усе він прагне не допустити того, що вважає приниженням з боку Америки.До цього сценарію можна віднести також нескінченні безрезультатні переговори, які виставляють Трампа слабаком і провокують на якісь дії. Я не думаю, що Путін до цього вдасться.Підсценарій 2.3. Під виглядом мирних пропозицій Путін пропонує Україні капітуляцію, якої вона не приймає. Трамп звинувачує Україну у зриві переговорів та повертається до своїх справ, пообіцявши не давати Україні ні цента й оголосивши українців затятими мілітаристами, а Путіна миротворцем. Враховуючи, що 2025 рік ми проходимо (якщо налагодимо внутрішні справи), а про 2026 говорити зарано, – це для нас нічого не міняє порівняно з тим, що ми мали на момент виборів. Подальший розвиток подій залежить від позиції Європи, див. підсценарії 1.1, 1.2, 1.3.Чи може Трамп зайняти позицію Путіна й тиснути на Україну в односторонньому порядку? Теоретично так, а практично це не дає йому жодного виграшу, а лише на самому старті виставляє його слабаком. В будь-якому випадку, нам важливо пережити 2025, а тут у нас в основному внутрішні завдання.Варто ще зазначити, що Трамп мислить короткими горизонтами, тож для нього припинення вогню, мирна угода та завершення війни – майже синоніми. Якщо досить скоро воєнні дії поновляться, він тут ні до чого, адже він молодець і зробив свою справу, а далі всі інші самі винні.Читайте також: Європейські війська в Україні: лідери визначаються з рівнем ризикуЗауважу, що переконлива перемога Трампа на виборах не дала Росії очікуваних переваг: Путін робив ставку на конфлікт та дезорганізацію в США, але вийшло по-іншому.Додам, що зупинка руху України в НАТО неможлива, бо ми вже давно не рухаємося. Ніхто не запросить нас в НАТО до завершення війни або ж принаймні до моменту, поки не сформується коаліція переможців. Зупинка руху України в ЄС також неможлива, але там навпаки – ми рухаємося, процес набув технічного характеру (і він досить тривалий, без ілюзій, на 6-10 років), і це питання є прерогативою Європи.Тож якщо від нас вимагатимуть не вступати в НАТО 20 років – можна сміливо обіцяти, бо через кілька років ситуація буде геть інша. Або НАТО не буде, або нас не буде, або Росії не буде.Додам ще, що Китай навряд чи буде на цьому етапі проявляти активність. Він може допомогти Трампу посадити Путіна за стіл переговорів (бо має важелі впливу на Росію та інтерес показати Трампу на самому початку каденції свою готовність співпрацювати), але Китай грає не в шахи, а в ґо, він будує простір для забезпечення власних виграшів.Висновки.Основні сценарії розвитку ситуації залишаються ті самі, сценарний простір не змінився з обранням Трампа. Жахлива катастрофа чи чарівна раптова перемога обидві неможливі.Основні проблеми України зараз – внутрішні, їх треба терміново вирішувати. Йдеться про людський капітал та управління в Силах оборони, про ВПК та економіку, про демократію та суспільну згуртованість.Треба продовжувати формувати для Америки образ перемоги (американської перемоги, а не української). Які вигоди США отримають від російської поразки? Їх чимало, але треба їх донести та пояснити. Як російська поразка пов'язана з американо-китайським протистоянням?Але основні зусилля мають бути зосереджені на створенні "коаліції охочих" в Європі. Це наше основне поле роботи на наступний рік. Потрібно посилення кадрової дипломатії та максимальне включення інших видів дипломатії: парламентської, культурної, громадянської, університетської, церковної, підприємницької тощо. Європа не Америка, тут десятки країн і чимало роботи.Що робити нам конкретно? Те саме. Або ти в ЗСУ, або всі можливі сили віддаєш допомозі ЗСУ. Перед тим, як щось вирішити, Трамп буде дивитися на поточну мапу. Ось чому Путін поспішає.І головне: не повторювати тези російської пропаганди. Навіть якщо дуже хочеться.Вчергове повторю: стратегія Путіна – розколоти українське суспільство протягом важкої зими й примусити його просити капітуляції. Тож не треба допомагати Путіну.ДжерелоПро автора. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академіїРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це повідомляє сайт УЄФА.  Трансляції усіх матчів Ліги націй доступні на медіасервісі Меgоgо.  Ліга націй 6-й тур19 листопадаЛіга АГрупа 3Боснія і Герцеговина — Нідерланди 1:1Голи: Демірович, 67 - Броббі, 24Угорщина — Німеччина 1:1Голи: Собослай, 90+9 (пен.) - Нмеча, 76Ліга ВГрупа 1Албанія - Україна 1:2Голи: Байрамі, 76 (пен.) - Зінченко, 5, Яремчук, 10Чехія — Грузія 2:1Голи: Шульц, 3, Гложек, 24 - Мікаутадзе, 60Група 4Уельс — Ісландія 4:1Голи: Каллен, 32, 45+1, Джонсон, 65, Вілсон, 79 - Гудйохонсен, 8Чорногорія — Туреччина 3:1Голи: Крстович, 29, 45, 73 - Їлдіз, 73Ліга СГрупа 1Словаччина — Естонія 1:0Гол: Стерелец, 72Швеція — Азербайджан 6:0Голи: Кулушевскі, 10, 57, Дьокереш, 26, 37, 58, 70Ліга DГрупа 2Мальта — Андорра 0:0Як Україна виступає у Лізі націй Команда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі Ліги націй збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. Перед завершальним туром Україна з 5 балами посідає в турнірній таблиці групи 1 останнє місце. Грузія та Албанія мають по 7 очок, Чехія - 8. Переможці груп напряму вийдуть до найсильнішого дивізіону турніру, збірні, які фінішують четвертими вилетять до Ліги С. Другі команди зіграють в перехідних матчах з третіми з Ліги А, треті - з представниками дивізіону С, які там фінішують слідом за переможцями.

Про це повідомили на сайті кінофестивалю.Українська незалежна продюсерка з Великої Британії Катерина Вишневська стала першою лауреаткою почесної продюсерської премії (Ноnоrаry ТV Веаts Рrоduсеr Аwаrd) ТV Веаts Fоrum, що проходить у рамках Талліннського кінофестивалю "Темні ночі" (Таllіnn Вlасk Nіghts Fіlm Fеstіvаl - РÖFF). Нагороду вручили 18 листопада на відкритті форуму ТV Веаts, після чого Катерина Вишневська та модераторка Маріке Муселаерс обговорили успіхи та проблеми спільного виробництва.Ця нагорода була започаткована у 2024 році. Як уточнили керівники ТV Веаts Fоrum Петрі Кемппінен та Руса Тойвонен, премія має на меті відзначити видатну постать з регіону, що охоплює скандинавські країни, Балтію та Центрально-Східну Європу, яка значно вплинула на виробництво теледрам."Роль Катерини Вишневської у створенні та розвитку інтернаціоналізації української компанії Fіlm.UА була видатною, кульмінацією чого стало виконавче продюсування серіалу "Перші дні" (Тhоsе Whо Stаyеd) - сучасного знакового серіалу, спільно зробленого та профінансованого декількома європейськими країнами", - наголосили Койпінен та Тойвонен.Художній серіал "Перші дні" натхнений історіями містян, які залишалися у столиці в лютому-березні 2022 року.Катерина Вишневська – незалежна продюсерка та консультантка, що спеціалізується на міжнародному спільному виробництві. Донедавна вона обіймала посаду керівника відділу розвитку та спільного виробництва у Fіlm.UА. Її роботи, окрім проєкту "Перші дні" (копродукція з SVТ, YLЕ та NRК) включають "Молох" (Чехія/Словаччина/Україна для Саnаl+), який зараз перебуває на стадії постпродакшну, "Громадяни у війні: рік в Україні"/Сіtіzеns аt Wаr (Велика Британія/Україна/Австралія) Nоstrа (Україна/Італія)."Для мене велика честь здобути першу в історії почесну нагороду від ТV Веаts. Це визнання має для мене особливе значення. Воно підкреслює висхідний вплив світового виробництва телевізійних драм у нашому регіоні та підтверджує те, що справді було місією мого життя: змусити чудових творців з України, країн Балтії та Центральної та Східної Європи більше працювати разом, розсовувати межі наративу у Центральній та Східній Європі та вивести наш регіон на карті світу. Я дуже вдячна команді ТV Веаts та Таллінському кінофестивалю "Темні ночі", які вкотре довели, що у них холодні ночі, але теплі серця, і з нетерпінням чекаю на можливість відсвяткувати цю подію разом з ними в Таллінні", — раніше прокоментувала Катерина Вишневська новину про присудження премії.У програмі Талліннського кінофестивалю опинився фільм про кохання української біженки та росіянина у Стамбулі, знятий режисером з РФ Борисом Гуцом. Держкіно України просило переглянути рішення про включення до програми Stаndіng wіth Ukrаіnе кінофестивалю в Таллінні цього фільму "Глухі закохані". Однак фестиваль залишив його в основній програмі. 

Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо висловив підтримку гуманітарної та економічної допомоги Києву. Він заявив про свою прихильність до майбутнього членства України в ЄС, повідомляє "Голос Америки". "Україна заслуговує на чесний і справедливий мир, який відповідає встановленим правилам. Україна може бути частиною ЄС, але зовсім не може бути членом НАТО", - наголосив Фіцо. Водночас він рішуче висловився проти вступу України до Північноатлантичного альянсу. Політик вважає, що це може спричинити серйозну ескалацію глобального конфлікту. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Словаччина ризикує посваритися з Угорщиною - ЗМІ "Членство в оборонному союзі могло б призвести до спалаху третьої світової війни", - додав прем'єр-міністр Словаччини. Фіцо також запевнив, що доки він обіймає посаду голови уряду, Словаччина виступатиме проти прийняття України до Альянсу, членом якого вона є з 2004 року. Словаччина готова приєднатися до китайсько-бразильського плану закінчення війни в Україні. Прем'єр-міністр країни Роберт Фіцо після зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном розкритикував політику ЄС щодо України й виступив проти санкцій щодо Росії.

Це не економічне, а геополітичне об'єднання, каже турецький політолог Тогрул Ісмаїл Президент Азербайджану Ільхам Алієв під час візиту в Італію говорив про транзит азербайджанського газу територією України. Це політичний проєкт чи економічний? &еnsр;Усі великі проєкти мають геополітичний характер, економічні параметри іноді опиняються на другому плані. Азербайджан постачає газ через Грузію та Туреччину, бо там є інфраструктура, спрямована на Південь Європи. Україна альтернативний проєкт. У ньому зацікавлені країни Центральної Європи Угорщина, Словаччина, Австрія та Німеччина. Чи це вигідно? Думаю, що президент Азербайджану невипадково про це говорить. Усі розрахунки є. Як Туреччина відреагує на прокачування азербайджанського газу через Україну? &еnsр;Спокійно. Бо є альтернатива. Анкара купує не тільки азербайджанський газ, є інші постачальники. Так Азербайджан та Туреччина підписали Шушинську декларацію (підписано 15 червня 2021 року, де відображено питання співпраці на міжнародному рівні, політичні, економічні відносини, культуру, енергетичну безпеку, значення Південного газового коридору. Країна), і вони союзники, але це дві самостійні держави. Баку провадить власну економічну політику, оскільки енергетика для нього має особливе значення. На найвищому рівні нормально реагуватимуть на такі речі. Звідки Туреччина бере енергоносії? &еnsр;В Ірану, Іраку, Росії й Азербайджану. Це джерела нафти та газу. І газ із Катару й інших країн, морем. Географія імпорту широка. Найдорожчий енергоносій у нас з Ірану, там доходило до судових процесів між країнами. Ставлення Туреччини щодо українсько-російської війни це концепція чи реактивна поведінка? &еnsр;Концепція. Анкара дотримується міжнародного права та визнає територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах. Водночас і Україна, і Росія важливі для нас сусіди. Тому Анкара намагається досягти миру, як це було й у Стамбулі під час зернової угоди. Нам важливо, щоб у Чорному морі було безпечно й у регіон не зайшли інші країни, бо це змінить баланс сил. Він уже змінився після анексії Криму Росією, і процес пішов у небажаному для нас руслі. Що більше свого, то менше залежності Туреччина єдина, мабуть, визнала війну Росії проти України війною, хоча ні РФ не оголосила війну Україні, ні навпаки. Анкара визнала війною і запровадила, на основі міжнародного права, відповідні умови Конвенції Монтре (відновила суверенітет Туреччини над протоками з Чорного моря в Середземне. Країна). Це означає, що військові кораблі країн, що воюють, не можуть увійти в Чорне море, але можуть вийти. Торгові судна можуть вільно долати протоки. Мир економічно вигідний Анкарі. Звісно, в нинішній ситуації Туреччина виграє від торгівлі з РФ, оскільки Захід запровадив санкції проти Росії й навпаки. Але в геополітичному сенсі Туреччина не зацікавлена у продовженні війни, бо це впливає на весь Чорноморський регіон і хоч опосередковано, але б'є по економіці країни. До лютого 2022-го Україна тільки з Туреччиною мала інтенсивний обмін військовими технологіями, тоді як з іншими країнами НАТО співпраці не було. &еnsр;Анкара має не лише з Україною такі відносини, а й з Азербайджаном, Грузією, країнами Центральної Азії. Хто хоче технологічно з Туреччиною працювати працює. Київ захотів, тож і співпрацювали. На жаль, Україна завжди дивилася лише на Європу й багато речей було втрачено. Чого тільки варта історія Зони вільної торгівлі між країнами, яка нині тільки закінчується. Це не дуже оперативний підхід (Туреччина й Україна понад 15 років готували ЗВТ, що є одним із найбільших термінів у світі. Країна). По-друге, така співпраця не суперечить принципам НАТО. Туреччина сама створює деякі зразки озброєнь, як-от безпілотники. За угодою з Альянсом, вона, наприклад, не може продавати союзному Азербайджану зброю інших держав НАТО. США були налаштовані проти Баку, незважаючи на те, що саме територія Азербайджану була окупована вірменами. Але, за двосторонньою лінією, Туреччина працює з усіма країнами і зброю власного виробництва може експортувати. Тож має бажання розвивати свій військово-промисловий комплекс? &еnsр;Що більше свого, то менше залежності. Це ми добре побачили під час війни в Сирії. Тоді деякі країни забрали свої системи протиповітряної оборони "Петріот" від сирійсько-турецького кордону. Це я про німців. США також цікаво підходять до цього, Сенат забороняє продаж "Петріотів" Анкарі. Тоді Туреччина організувала тендер для своєї системи ППО, виграли китайці. Американці одразу заперечили, Туреччина відмовилася. Та на нове прохання продати "Петріоти" вони знову відмовили. Потрібно налагоджувати відносини на двосторонньому рівні Після цього Анкара домовилася з РФ купити С-400. Американці спочатку мовчали. Ми заявили, що систему буде використано в межах Туреччини й не буде приєднано до натовської. Незважаючи на це, після купівлі С-400 Штати запровадили санкції проти Туреччини. Ці подвійні стандарти навчають нас, як поводитися. Тому своє озброєння дає більше свободи дій. Чому Німеччина прибрала зенітно-ракетні комплекси "Петріот", після того як турецький винищувач збив російський бомбардувальник? &еnsр;Це потрібно в німців питати. Можу припустити, що Берлін тоді грав у свої ігри й не хотів іти на конфлікт із Москвою. Яка громадська думка в Туреччині щодо Криму батьківщини кримських татар? &еnsр;Анкара підтримує територіальну цілісність України. Жодних ідей приєднати півострів до Туреччини немає. За Ататюрка було сформовано уявлення про турецькі національні кордони, Крим туди не входить. Проте він духовно важливий для нас. Кримські хани вважаються прямими спадкоємцями османського двору. Якби рід Османів припинився, то хтось із ханів міг би посісти престол. У Туреччині живе багато кримських татар, які мігрували сюди в різні періоди. Вони активно підтримують зв'язок з історичною батьківщиною. Тому Анкара намагається допомогти Україні звільнити затриманих Москвою кримських татар. З повагою ставиться до Мустафи Джемілєва, лідера Меджлісу кримськотатарського народу. І бачить Крим лише у складі України та водночас як батьківщину кримських татар. У Туреччині, Азербайджані, країнах Центральної Азії позитивно сприймають концепцію єдності тюрків. Як вийшов такий контракт із "русским миром", від якого всі сахаються? &еnsр;Ідеться не про об'єднання всіх тюрків під диктат однієї держави, а про об'єднання всіх тюрків у культурному плані. Наприклад, в Азербайджані державна мова деякий час і називалася турецька, тобто не анатолійська турецька, а саме азербайджанська турецька. І викладачів запрошували з Туреччини. Колись у Криму виходила газета "Терджиман" Ісмаїла Гаспрали (в українській історіографії Ісмаїл Гаспринський), яку могли вільно читати й у Казані, й у Баку, й у Стамбулі, й у інших тюркських центрах. Потім за радянських часів сталися зміни алфавіту під кирилицю, зміни стилю мови, щоб віддалити тюркські мови, але тепер знову триває процес єднання та культурного порозуміння. Створено Об'єднання тюркських держав, але це не спрямоване проти когось. Чому "русский мир" так дратує? Це почалося ще з часів Катерини ІІ, яка говорила про панславізм, але саме царська Росія в союзі з німцями поділила Польщу. Було чотири поділи, вперше ще 1774 року, а востаннє 1939-го. Тюрки такого негативного досвіду не мали, тому нікого це не дратує. До речі, Україна також може долучитися до Об'єднання тюркських держав (кримські татари офіційно визнані корінним народом України. Країна). Якщо РФ змінить свої підходи теж зможе. Поняття тюркізму це духовна єдність усіх тюркських народів, тут немає політичного об'єднання під єдиним началом. Нічого агресивного, ніхто під цими гаслами чужої території собі не вимагає. Казахстан заявив про готовність провести переговори України та РФ. Про таке багато хто говорить. А Баку чи Астана були б добрим місцем для таких переговорів? &еnsр;Чому ні. Коли конфліктують дві європейські держави, страждають і країни, які хочуть добрих відносин із ними. Туреччина, Азербайджан і Казахстан мають хороші відносини з Україною та Росією. Водночас усі три країни межують із Росією: Туреччина має морський кордон, а Азербайджан і Казахстан сухопутний. Нашим країнам вигідно, щоб цей конфлікт врегулювали на основі міжнародного права. Якщо нині буде щось вирішено не так, якщо Захід дасть розчленувати Україну, для нас це буде вважатися загрозою. Але якщо Захід провокуватиме розпад Росії для нас це теж проблема. Ідеальний сценарій територіальна цілісність України та РФ, припинення війни, розведення військ, домовленості й угоди. Росію непокоїть вступ України до НАТО домовляйтеся. Київ турбує безпека домовляйтеся. Міжнародне право потрібне для нас, а не для супердержав, які можуть легко його порушувати. Є жарт, що всі моря єднають інтереси країн, а Чорне роз'єднує. Який ідеальний формат взаємовідносин між країнами Чорного моря, Каспію та Середземномор'я? &еnsр;Чорне море теж довгий час єднало. Альянс країн Каспію, Чорного та Середземного морів може бути в тому разі, якщо сторони домовляться між собою та виконуватимуть домовленості. Це потребує миру та реалізації економічних інтересів усіх країн. Скажімо, Туреччина не просто так стала членом НАТО. Це результат сталінських територіальних претензій до неї та вимоги радянської військової бази у Стамбулі. Тому Анкара змушена була шукати підтримки ззовні. Сьогодні багато проблем цих трьох морів можна розв'язати навіть на двосторонньому рівні. Та й тут багато конфліктів: між Україною та РФ, Грузією та РФ, Азербайджаном та Вірменією, Туреччиною та Грецією. Є інтереси Євросоюзу й окремі інтереси США. Хто як хоче, так і бачить регіон. І як Україні бути в такому вихорі протиріч? &еnsр;Україні потрібна багатовекторність. Річ не в наших бажаннях, а в тому, що РФ та Євросоюз бачать Україну як буферну державу. Те саме я можу сказати про Туреччину, її сприймають як буферну зону й не хочуть приймати в ЄС. Вступ Туреччини чи України до Євросоюзу це вихід ЄС на проблемні зони, а європейці хочуть жити в мирі, нехай інші страждають та вирішують ці проблеми. Ви не будете, як ми, але робитимете те, що нам потрібно Колись Євросоюз пропонував країнам Східної Європи та Південного Кавказу "Східне партнерство". Це пропозиція бути буферною зоною для шести країн Білорусі, України, Молдови, Грузії, Вірменії й Азербайджану. Логіка проста: ви не будете, як ми, але робитимете те, що нам потрібно. Євросоюз не економічне, а політичне об'єднання. Чому вони зробили країни Балтії членами НАТО та ЄС, коли економічних передумов не було? Бо Балтійське море таким чином перейшло під контроль Євросоюзу та НАТО. Чому Україну й Туреччину не беруть до Альянсу, а Балтійські країни увійшли? &еnsр;Через геополітичні інтереси. Грецію прийняли в ЄС, коли в економічному сенсі це була жахлива країна. Говорити про демократію там теж не доводилося. Але в Греції було Егейське море і контроль виходу на протоки! Хіба Іспанію взяли, бо там була потужна економіка чи стара демократія? Та ні, вся річ у Гібралтарській протоці. Водночас французи довго не хотіли Британію приймати в ЄС. ЄС це політичний проєкт, тому країни Балтії прийняли в ЄС та НАТО, виходячи з геополітичних інтересів. Навіть якщо Україна виконає всі умови для вступу в Євросоюз це не матиме значення. Країни ЄС самі ухвалюють рішення, кого приймати, а кого ні. ЄС сприймає Україну та Туреччину як буфер. Тому Україні потрібно налагоджувати відносини з іншими державами на двосторонньому рівні, не маючи ілюзій щодо свого майбутнього в Євросоюзі. Передплатити журнал "Країна"

Відносини між Угорщиною і Словаччиною можуть зіпсуватися. Словаччина ризикує посваритися з Угорщиною через новий мовний законопроєкт, який обмежує використання мов національних меншин, зокрема угорської, пише Роlіtісо. "Новий законопроєкт заборонить використання мов меншин у громадському транспорті, поштових відділеннях та меню ресторанів, а також збільшить штрафи за недотримання закону в 20 разів, до 15 тисяч", - ідеться у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кремль втручається у вибори в Румунії - ЗМІ Словацькі опозиційні політики з партії "Свобода і солідарність" і партії "Угорський альянс" критикують закон. Вважають, що він завдасть шкоди туризму, знизить конкурентоспроможність Словаччини та призведе до критики з боку ЄС. Останніми роками Рада Європи критикувала Словаччину за порушення прав угорської меншини. "Якщо закон буде прийнято, відносини між двома країнами, які нещодавно процвітали завдяки спільним зовнішньополітичним поглядам прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та словацького лідера Роберта Фіцо, можуть швидко стати крижаними", - пише видання. Київ і Будапешт працюють над підготовкою двостороннього документа. Угода між Україною і Угорщиною торкнеться зокрема безпекових питань і вступу України в НАТО, заявив президент Володимир Зеленський під час спілкування з керівниками територіальних громад та районів Закарпаття. Безпекові питання також будуть складовою документа. Єврокомісія визнала, що Україна виконала вимоги 2022 року, зокрема щодо угорців, наголосив він.

Словаччина готова приєднатися до китайсько-бразильського плану закінчення війни в Україні. Прем'єр-міністр країни Роберт Фіцо після зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном розкритикував політику ЄС щодо України й виступив проти санкцій щодо Росії, повідомляє ТАSR. "Країна дуже зацікавлена в дипломатичних зусиллях Китаю, спрямованих на врегулювання конфлікту в Україні. Ми обмінялися нашими позиціями щодо цього фундаментального питання", - заявив Фіцо. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фіцо заявив, що "вважатиме за честь" приїхати в Москву 9 травня Він вважає, що Китай нібито може відіграти "вирішальну роль" у війні РФ проти України. "Ми поділяємо однаковий погляд з Китаєм щодо неможливості негайного припинення бойових дій, поки Україна продовжує отримувати військову та фінансову допомогу від Заходу. Як прем'єр-міністр, я підтримую всі миротворчі плани для України, незалежно від того, хто їх автори", - заявив Фіцо. Бразилія та Китай закликають до проведення мирних переговорів між Росією та Україною за участю обох країн, називаючи такий крок "єдиним шляхом вирішення "української кризи". Вони також вимагають від усіх сторін дотримуватися трьох принципів деескалації конфлікту: не розширювати поле бою, не посилювати бойові дії та уникати провокацій. Країни також наголошують на неприпустимості використання зброї масового знищення, зокрема ядерної, хімічної та біологічної, і звертають увагу на необхідність запобігти ядерному розповсюдженню та уникнути ядерної кризи.

Якщо Угорщині та Словаччині вдасться домовитися, то Україна продовжить отримувати кошти за транзит, а Азербайджан посилить зв'язки з Європою.

Відомо, що угода про транзит російського газу через Україну до Європи закінчується наприкінці цього року. Водночас європейські покупці цього природного ресурсу, а саме Угорщина та Словаччина, намагаються підписати нову азербайджанську угоду, завдяки якій підтримуватиметься потік газу в Україну.  Повний текст новини