Search trend "Вікторія Спартц"

Республіканка-конгресвумен від штату Індіана Вікторія Спартц розкритикувала рішення Зеленського

Конгресвумен Вікторія Спартц вважає, що Україні варто мобілізувати всю країну, щоб протистояти російській агресії.

У тому, що тема звільнення з посади колишнього голови СБУ Івана Баканова знову зазвучала, нічого дивного немає. Сенсаційні справи тому й такими називаються, що час від часу привертають увагу суспільства новими подробицями або висновками. Цікаво інше імя Івана Баканова прокотилось інформаційною лавиною напередодні виборів президента США. Здавалося б, що спільного між колишнім очільником Служби безпеки України та виборами США, зокрема Республіканською партією? Зазначимо, Іван Баканов є другом дитинства та партнером по студії Квартал-95 Володимира Зеленського. Але про все по порядку. Початок з кінця Івана Баканова звинуватили в провалі роботи СБУ у передвоєнний і початковий період повномасштабного вторгнення. Йдеться про появу в ключовій силовій структурі країни російських агентів. Наразі історію Баканова оновив у медіапросторі головний редактор Цензор.nеt Юрій Бутусов. Він назвав колишнього голову Служби безпеки України Івана Баканова агентом ФСБ, заявивши в ЗМІ, що призначення з його ініціативи Андрія Наумова на посаду керівника головного управління внутрішньої безпеки СБУ та Олега Кулініча на посаду голови Кримського департаменту СБУ було продуманим. І Наумова, і Кулініча в Україні звинувачують у зраді. "Це з вашої і з нашої точки зору, можливо, раніше можна було казати, що Іван Баканов некомпетентний голова СБУ. А з точки зору Федеральної служби безпеки Російської Федерації, він навпаки дуже компетентна людина, який призначив на найвищі посади російських агентів", зазначив Бутусов в ефірі Rаdіо NV. Нагадаємо, Баканов призначив Андрія Наумова на посаду, яка дала тому доступ до всіх кадрових справ усіх співробітників СБУ ще у липні 2019 року відразу після того як сам Баканов очолив СБУ. Тож з липня 2019 року Наумов контролював всі кадри СБУ, знав всіх співробітників, всі їхні особисті дані. До речі, після того, як екскерівника головного управління внутрішньої безпеки СБУ затримали в Сербії, президент заявив, що Наумова позбавили звання генерала та всіх посад, а Володимир Зеленський відкрито назвав його зрадником. Навесні 2022 року українські ЗМІ навперебій розповідали, що Андрій Наумов перед початком повномасштабного вторгнення втік з України. Його затримали разом з контрабандистом Олександром Акстом у Сербії. Там він перебуває досі з 2022 року. Україна нібито намагається його екстрадувати. Однак з'ясувалося, що справи про держзраду проти Наумова станом на листопад 2023 року не було відкрито. Після затримання Наумова в Сербії тривали два паралельних процеси справа про екстрадицію та справа про відмивання коштів. У жовтні 2023 року тамтешній суд остаточно відмовився видавати ексгенерала. Згідно з документами у справі про екстрадицію, які вивчили журналісти-розслідувачі, Наумов під час засідань називав звинувачення проти нього в Україні "безпідставними та політично мотивованими" й казав, що боїться за своє життя в разі повернення. Кримський "Котигорошко" Ще одного підозрюваного, голову Кримського департаменту СБУ Олега Кулініча затримали в липні 2022 року під час спецоперації ДБР і СБУ. За даними слідства, він співпрацював із ФСБ РФ і отримав оперативний псевдонім "Котигорошко", а його діяльністю опікувався так званий "політичний офіс" у Москві, який організували за завданням російської спецслужби ексзаступник секретаря РНБО Володимир Сівкович і колишній глава Адміністрації президента України Андрій Клюєв. За версією слідства, ще до початку повномасштабного вторгнення Росії "Котигорошко" шпигував на користь країни-агресорки. Він займався розстановкою "своїх людей" у правоохоронних органах України та підбурював громадян до державної зради. Кулінічу висунули обвинувачення за п'ятьма статтями Кримінального кодексу України. Зараз він перебуває під вартою, йому загрожує до 15 років ув'язнення. Баканов розмінна монета Володимир Зеленський усунув Івана Баканова від виконання обовязків голови СБУ того ж липня 2022 року. Президент пояснив, що ухвалив рішення через велику кількість кримінальних проваджень про держзраду та колабораціонізм серед співробітників правоохоронних органів. В указі про звільнення Баканова вказано, що його усунули від виконання обов'язків відповідно до ст. 47 Дисциплінарного статуту ЗСУ тобто за "невиконання (неналежне виконання) службових обов'язків, що спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки або створило загрозу настання таких наслідків". Дивним чином звільнення Івана Баканова співпало зі звинуваченням американської конгресменки українського походження, республіканки Вікторії Спартц у тому, що в українську владу просочились кремлівські агенти. Як зазначалось раніше, вона пропонувала перевірити, так звані, "російські зв'язки" керівника офісу президента Андрія Єрмака. Спартц сказала, що його прізвище не раз виринало в контексті невирішення українських проблем, тому вона наполягала, щоб президент Володимир Зеленський "вирішив проблему" Єрмака. Це було в червні, а 19 липня парламент у турборежимі проголосував за звільнення екскерівника СБУ Івана Баканова та генпрокурорки Ірини Венедіктової. В офіційно оприлюднених звинуваченнях ішлося, що і Баканов, і Венедіктова нібито прогледіли зрадників на високих посадах правоохоронної системи. Однак кулуарно називалась ще одна, чи не головна причина. Мовляв, президент Володимир Зеленський зробив хід Бакановим і Венедіктовою щоби відвернути увагу конгресменів республіканців від Єрмака. Усе вдалось, але до певного часу. І сьогоднішня актуалізація подробиць довокла СБУшного минулого Івана Баканова може бути не простим збігом, а своєрідним нагадування того, як вдалось уникнути наслідків для глави ОП, що їх очікувала Вікторія Спартц та її колеги по конгресу. І, можливо, до цієї теми будуть повертатись. Тож, вочевидь, цей політично шпигунський трилер матиме продовження.

Українське суспільство розвʼязує ребус: чому на Заході говорять про припинення підтримки України і як республіканець реалізує обіцянку швидко завершити війну? На десятому році війни та на третьому її повномасштабної фази все очевидніше, що запит на війну переважає попит на будь-яку, навіть необхідну, цивільну продукцію. Війна все більше стає не тільки для Росії, але й для всього світу, високорентабельною і найбільш дохідною економікою. То як у такій апетитній ситуації вестиме себе бізнесмен Дональд Трамп? Фон на Росії Військові чиновники обіцяють, що найближчі 5-6 місяців Україна зможе перейти до нанесення ударів в глибину території Росії крилатими та балістичними ракетами. Це впевнено звучало до виборів в Америці. Сьогодні це проглядається не так чітко. Водночас, війська Путіна за 27 км від Дніпропетровської області. А це вже центральна Україна. Фронт не стійкий, ламається під тиском російських ударів. Західна зброя, ослаблені українські бригади і примітивні фортифікації не стримують наступальні штурмові прориви росіян. Як на сході. Так і в Курській області. Ми всі бачимо, що Путін прискорюється. Президент України Володимир Зеленський вимагає цього і від союзників. Вони стояли біля рубікону до 6 листопада. Чи переходитимуть вони тепер? Ми продовжуємо з передвиборчих агітаційних часів Америки слухати обіцянки нового старого президента США Дональда Трампа швидко закінчити російсько-українську війну. Побачимо. Виклики для Зеленського Президент Володимир Зеленський не перестає нагадувати, що далекобійні американські, може і південнокорейські, балістичні чи німецькі крилаті ракети можуть суттєво змінити баланс воєнної сили на користь України. Частково союзники вже ухвалили рішення. Вони виділили сукупно понад 10 млрд доларів на створення власного виробництва Україною своїх ОТРК середньої дальності. Від 500 до 1500 км. Можливо і більше. Український президент переконаний, що у 2025 році очікувана зброя буде бити по Росії. Що попри корупцію і невігластво, йде масове виробництво українських важких безпілотників. Ще більше їх поставляють партнери, котрі мають чи не єдину можливість вдосконалювати нові технології війни на українському полігоні. Росія підтримує гонку озброєнь для продовження війни. У бездефіцитному бюджеті Російської Федерації на наступний рік, більш, ніж половина коштів призначена на фінансування війни з Україною. Путін не лише пристосував свою країну до стратегії тривалої війни в умовах західних санкцій, але й створив новий тип економіки в умовах значних вилучень із глобальної економічної системи з високим рівнем стійкості, низького інфляційного ризику і підвищення соціального рівня населення. Також попри очікуване падіння і обмеження, прибуток російської економіки в 2023 році склав 19,6% ВВП. Удвічі більше, ніж у США. Передбачається, що доля зарплати у ВВП цього року виросте приблизно до 44%. 20-30 тис. доларів за підписання контракту в армії змушує російський уряд платити вдвічі більше цивільним робочим. Однак, палиця з двома кінцями: це підштовхує кремлівських економістів шукати інновації, модернізувати виробництво і зменшувати запити на робочу силу. Сьогодні 40% росіян живе від зарплати до зарплати. Вони бідні. Однак решта - отримують від 100 тисяч рублів і більше. Вони довірили банкам понад 500 млрд рублів. Вклади застраховані і їх в будь-який час можна забрати. Тому очікувати обвал фінансової системи Росії, якщо Захід не введе торгове ембарго, не варто. Тим більше, що розрив між офіційною інновацією у 8,5% і реальною - 14% незначний. На будь-якому рівні вона нижча, ніж доходи від депозитів. Це стало викликом одночасно і для колективного Заходу, і для президента України Володимира Зеленського. Адже потрібна серйозна і глибока зміна стратегій. Реалізація цього планувалась після виборів у Сполучених Штатах, як перші кроки Камалли Гарріс у якості президентки. Передбачалось, що Київ поглибить і продовжить реформи. Президент Володимир Зеленський мав перезавантажити всю систему політичної та воєнної влади. Це було необхідною умовою для збереження дружби й підтримки Вашингтоном та Брюсселем. Але ці всі завдання ставились за умови продовження президентства в Америці представниці Демократичної партії. Заруба з республіканцями - 2022 Як тепер виглядатиме раніше намічене й чи буде взагалі подібне перезавантаження, - питання. "Накосячили" в Україні з республіканцями ще в 2022 році. Тож конгресвумен українського походження, республіканка Вікторія Спартц, котра публічно звинувачувала главу офісу президента в особливому ставленні до країни-агресорки і отримала порцію українського лайна замість розслідування і правдивих висновків, навряд чи своє подарує. Нагадаємо, влітку 2022 року в Україні розгорівся грандіозний скандал. Членкиня Палати представників Конгресу США Вікторія Спартц оприлюднила шість блоків звинувачень, які насправді не були новиною чи сенсацією. Один з них - необхідність перевірити так звані "російські зв'язки" керівника офісу президента Андрія Єрмака. Окрім публікації списку претензій до нього Спартц сказала, що його прізвище не раз виринало в контексті невирішення українських проблем, тому вона наполягає, щоб президент Володимир Зеленський "вирішив проблему" Єрмака, водночас, закликавши МЗС України серйозно ставитися до її заяв. За ще одним визначенням Спартц, при владі в Україні реваншист заступник глави ОП Олег Татаров, котрий узурпував вплив на судову, правоохоронну системи, на все те, куди державна влада взагалі не має права влазити. Також у тому переліку були закиди, що українська влада відмовилась від нормальної системи контролю за виділеними США коштами та озброєнням, яку запропонували американці . Відповідного листа Вікторія Спартц передала президенту США Джо Байдену. Хамський пафос Навряд чи республіканці забули якою була перша реакція української влади. На Спартц посипались тонни образ і принижень. Своєрідна подяка за те, що вона з перших днів війни вимагала від керівництва США більшої допомоги для України. МЗС України кинув "під танки" не посадових осіб рівня міністра чи заступників, а речника - Олега Ніколенка. Йому доручили оприлюднити текст у стилі "сам дурень". Мовляв, ти кажеш про російського агента? Та ти сама така! Бо посміла зачепити українську владу. У хамсько-зверхньому стилі видав заяву і член спостережної ради Укроборонпрому знатний "зелений" економіст Тимофій Милованов. "Вікторія Спартц - неетичне політичне чудовисько, яке використовує Україну заради своїх політичних цілей, - написав Милованов у фейсбуці. При цьому шкодить Україні, просуваючи російські ідеї про корупцію, невідомо куди зникаючу зброю, відсутність нагляду за допомогою Україні&hеllір; Вікторія брехлива цинічна політична тварина, яка використовує Україну заради хайпу і переобрання". Усе свідчить, що пригорало тоді знатно. Що ж сьогодні? Якщо не переформатування сьогодні, то в недалекому завтра вибори. Незважаючи ні на що. Вони ідеальний шторм для "авторитарної демократії". В Україні сьогодні всі при владі проти виборів. Завтра під тиском обставин і в пошуках способів виживання та в час відчаю всі будуть "за".

Конгресвумен Сполучених Штатів Вікторія Спартц заявила, що голові Офісу президента України Андрієві Єрмаку потрібно піти у відставку. Тhе роst Американська конгресвумен Вікторія Спартц закликала Єрмака піти в відставку fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

За результатами виборів не лише Білий дім, але Конгрес і Сенат США дістаються республіканцям. На час написання статті у Сенаті з урахуванням результатів голосування 52 місця мають республіканці, 42 - демократи. Порівняно з чинним складом Сенату, "червоні" додали три мандати. У Палаті представників республіканців побільшає на п'ять осіб (204 місця), корпус демократів зменшиться на два мандати (182 місця). У кінцевому підсумку місця можуть бути перерозподілені. За прогнозами американських ЗМІ, у 220 на 212 відповідно. Таким чином, Дональд Трамп отримує більшість у Сенаті, котрий поки є продемократичним за рахунок голосів чотирьох незалежних кандидатів. На що впливає Сенат Прерогативою Сенату є затвердження призначень на центральні адміністративні посади у Білому домі. Йдеться про послів, представників президента, суддів, міністрів. Іншими словами, від Сенату залежить кадровий склад адміністрації президента Дональда Трампа. Він пообіцяв посаду керівника департаменту охорони здоров'я ексдемократу Роберту Кеннеді-молодшому, а мільярдеру Ілону Маску, подейкують, спеціально створений департамент ефективності. Але для абсолютної більшості потрібно від 60 мандатів сенаторів, тому республіканці матимуть справу з так званими процедурними голосуваннями. Це означає, що демократи зможуть, як мінімум, тягти час. Однак для республіканців навіть відносна більшість є перемогою після втрати контролю над Сенатом у 2020 році. Таран перемоги Вагому роль у перемозі республіканців на сенатських виборах зіграла Деб Фішер у Небрасці. Її суперником був ветеран ВМФ і промисловий технік Ден Осборн, котрий критикував Фішер за кар'єризм і недотримання обіцянок. Свого часу Фішер клялася, що балотуватиметься у Сенат не більше двох термінів. Натомість Деб заявила - відчуває важливість свого досвіду як сенаторки. Її кампанію активно підтримував Дональд Трамп. Осборн відмовився ідентифікувати себе з будь-якою партією, але республіканці зачепилися за інформацію про їхні переговори з незалежним кандидатом, і зв'язали його з Камалою Гарріс і з Джо Байденом. Що залежить від Палати представників У Палаті представників розглядаються й ухвалюються або відхиляються федеральні закони, котрі діють на всій території США. Після ухвалення Палатою представників документи переходять до Сенату, обговорюються там і потім підписуються або не підписуються президентом. Тому частково Палату представників можна порівняти з Верховною Радою України. Вплив Палати представників сповна відчула на собі України у жовтні 2023 року, коли там "підвисли" законопроєкти про допомогу нашій країні. Зрештою, найважливіші фінансові питання, як от федеральний бюджет, вирішуються на рівні Палати представників. Як і у Сенаті, у Палаті представників республіканці не домоглися абсолютної більшості, але номінальна перевага їх, схоже, цілком задовольнить на першому етапі. Чому демократи здали позиції Погані справи у "синіх" у Пенсильванії, вірогідно, через складні стосунки губернатора штату Джоша Шапіро із керівництвом Демпартії, зокрема, з Камалою Гарріс. Випадково чи ні, але республіканці здобули перемогу у більшості округів штату, навіть у рідному місті Джо Байдена - Скрентоні. Аналогічна картина була і в Північній Кароліні, хоча у штаті Нью-Йорк "сині" зуміли вибити республіканців (раніше там стабільно голосували за "червоних"). Їм вдалося провести до Палати представників 84-річну Ненсі Пелоссі, натомість від республіканців переобрався Чак Грасслі від штату Айова, котрому у січні виповниться 91 рік (50 з яких він провів у Конгресі). Також в оновленій Палаті представників будуть республіканці Майк Джонсон, Вікторія Спартц, Мерджорі Тейлор-Грін. Перспективи Джонсона знову стати спікером, утім, туманні, адже навколо посади розгортається боротьба. Хоча ще не факт, що республіканці беруть більшість у Палаті представників. Американці голосували за конгресменів, виходячи із симпатії чи антипатії до Дональда Трампа. Адже перевагу "червоним" забезпечили все ті ж Північна Кароліна і Пенсильванія, де Трамп мав високі показники. Водночас феномен Ненсі Пелоссі, котра розгромила конкурента з нищівним результатом у 80%, дає надію "синім" на покращенні підсумкових результатів голосування. Для більшості у Палаті представників потрібно 218 голосів. У жодної зі сторін на час написання статті такої кількості мандатів не було. До слова, вперше у Палаті представників засідатиме трансгендер Сара Макбрайд від демократів, обрана у штаті Делавер. Майже не обмежений Навіть за тими результатами що є, Дональд Трамп як новий президент отримує, за українськими мірками, монобільшість у Конгресі, пояснив Gаzеtа.uа політолог Олексій Якубін. "Це означає, що найближчі два роки у нього буде можливість реалізувати все, що він вважає за потрібне. Оскільки Трамп є прихильником швидких і ефективних рішень, навряд чи Палата представників ставитиме йому палиці в колеса", - зазначив він. На думку експерта, американська система стримувань і противаг реалізовуватиметься тільки через судову владу. Демократи, схоже, хочуть якнайшвидше довести її стійкість на практиці, оскарживши результати голосувань, але це поки що неофіційні наміри. На подив, майже не обмежена влада президента США не прискорить виконання Трампом обіцянок по Україні. Нагадаємо, він говорив про завершення війни у 24 години в період між обранням і до своєї інавгурації (5 листопада 2024 - 20 січня 2025 року). Обіцянка-цяцянка? По Україні будуть перші порухи тільки після рішення Колегії виборників, тобто, у середині грудня 2024 року, зазначив Gаzеtа.uа кандидат політичних наук Олексій Буряченко, плюс різдвяні свята (із 20-х чисел грудня) і до Нового року. "От і виходить, що це - січень 2025 року. Як висновок, Україні не дадуть впасти, але для системних рішень потрібен час. Навіть для завершення гарячої фази. Не потрібно лишніх ілюзій, війна не завершиться за 24 години, як заявляв Трамп", - пояснив він. Є нюанси і у роботі Конгресу, котрий в оновленому складі розпочне роботу через деякий термін, додає Олексій Якубін. "На мою думку, Дональду Трампу важливо зробити це (врегулювати війну в Україні) як обраному президенту. Якщо буде угода або спроба її укласти, то для цього знадобиться виконавча сила президента. Доки він не вступить на посаду - не зможе користуватися частиною своїх повноважень. Наприклад, по санкціях, питання по яких постійно піднімає Путін та інші представники РФ", - вважає експерт. Весною крига скресне? Тому суттєвих зрушень варто очікувати ближче до квітня 2025 року, прогнозує він. Але "попередні дії Трамп може здійснити. Наприклад, зателефонувати Путіну", припускає Якубін. Симптоматично, що у Росії саме 6 листопада Рада Федерації (частковий аналог американського Сенату) ратифікувала угоду про поглиблене партнерство з КНДР. Раніше, під саміт БРІКС, угоду ратифікувала Державна Дума країни-агресорки. Це не найкращі сигнали до мирних переговорів чи бодай угоди про припинення вогню. Хоча, з іншого боку, Путін у такий спосіб намагається набити ціну. Натомість перші сигнали про "двіж" в українському питанні вже надходять. Сенатор-республіканець Марко Рубіо, котрий, за деякими даними, претендує на посаду держсекретаря в адміністрації Трампа, заявив в ефірі, що російську війну в Україні, котра "зайшла у глухий кут," треба зупиняти, і для цього "не потрібно бути фанатом Путіна". Україна цілком може стати тестом для майбутнього держсекретаря, тому варто очікувати, принаймні, заяв на цю тему найближчими днями. На підтвердження версії, угорський прем'єр Віктор Орбан 6 листопада у Бішкеку (столиці Киргизстану) заявив, що з огляду на перемогу Дональда Трампа, Євросоюзу потрібна нова стратегія по Україні. Обговорюватимуть її, анонсував Орбан, уже 7 листопада на неформальному саміті ЄС. Швидкість має значення В українському питанні швидкість має значення, оскільки, якщо республіканці здобувають більшість у Сенаті й Палаті представників, їм потрібно у перші ж дні показати конкретний і наочний результат. Як правило, новому президенту сенатори і представники дають карт-бланш на перші тижні, тому план Трампа по мирному врегулюванню або проєкти, котрі для того потрібні, у Конгресі будуть затверджені без перешкод. Але цей документ або документи мають бути "залізно" погоджені з усіма впливовими силами. Принаймні, до інавгурації Трамп має бути зацікавлений показати готовий і успішний, хоча б на папері, план.

Американка українського походження Вікторія Спартц перемогла на виборах до Конгресу від штату Індіана.

Під час виборів 5 листопада американці обирають не лише президента, а й 34 зі 100 сенаторів та 435 законодавців у Палаті представників.

Представник від Республіканської партії переміг у двох штатах, які "коливаються". Ба більше, соратники Дональда Трампа продовжують посилювати свої позиції у Конгресі, куди переобрались політикиня українського походження Вікторія Спартц та чинний спікер Палати представників Майк Джонсон.