Тренд пошуку "21 січня"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Фільтр новин
Суд продовжив термін перебування Коломойського під вартою до квітня й зменшив розмір застави
Про це Суспільному повідомив його адвокат Олександр Лисак. “Продовжили тримання під вартою на два місяці до 25 квітня. Заставу зменшили до 2,4 млрд гривень. Ігор Валерійович не вноситиме заставу", - сказав він. Раніше розмір застави складав 2 млрд 650 млн грн. "Також суд виніс окреме рішення. Зазначив, щоб прокурор провів належне медичне обстеження. Поклав цей обов'язок на прокурора. Негайно”, — додав адвокат. При цьому йому невідомо, чи прокурор почав працювати над цим, адже рішення було тільки вчора. Що відомо про справи Коломойського 2 вересня 2023 року СБУ оголосила Ігорю Коломойському підозру в легалізації майна, отриманого шахрайським шляхом. Того ж дня Коломойський прибув до Шевченківського райсуду Києва, де йому обрали запобіжний захід у справі про шахрайство - арешт на 60 днів із можливістю внесення застави у 509 млн грн. Позаштатний радник керівника Офісу президента Сергій Лещенко заявляв, що в матеріалах справи про шахрайство Коломойський фігурує як громадянин Ізраїлю та Кіпру. Проте видання "Цензор.НЕТ" опублікувало відео обрання Коломойському запобіжного заходу, під час якого суддя назвав підозрюваного громадянином України. Ігорю Коломойському інкримінують шахрайство та протиправне заволодіння чужим майном. Пізніше Коломойському та ще 5 особам – колишнім працівникам банківської установи детективи НАБУ повідомили про підозру в заволодінні понад 9,2 млрд грн коштів ПриватБанку. 15 вересня СБУ поінформувала, що олігарху повідомили про третю підозру щодо незаконного заволодіння 5,8 млрд грн.  У понеділок, 25 вересня, в Київському апеляційному суді відбулося засідання у справі олігарха Коломойського. Його відвідали колишній очільник МКІП Олександр Ткаченко та телеведучі телеканалу "1+1", які погодилися взяти олігарха на поруки. 28 листопада Шевченківський районний суд Києва продовжив термін тримання під вартою олігарха Ігоря Коломойського до 26 січня 2024 року. 21 грудня Апеляційний суд залишив Коломойського під вартою, водночас зменшивши розмір застави з 3 млрд 891 млн грн до 2 млрд 650 млн грн. 22 січня Шевченківський районний суд Києва залишив бізнесмена Ігоря Коломойського під вартою до 2 березня із заставою у розмірі 2,65 млрд грн.
we.ua - Суд продовжив термін перебування Коломойського під вартою до квітня й зменшив розмір застави
Карта бойових дій за період 21-28 лютого: наслідки окупації Авдіївки та війна за контроль у небі
Авдіївський фронт динамічно змінюється Після окупації Авдіївки лінія фронту на захід від міста є нестабільною, а бойові дії розтягнулися вшир на 10 км. З одного боку, окупанти намагаються використати свою кількісну перевагу та пройти якомога далі. Для цього вони ввели на цю ділянку нові сили. А з іншого – ЗСУ також небезпечно перебувати близько до Авдіївки, яка розташована на панівних висотах, звідки добре прострілюються найближчі села: Степове, Ласточкине та Сєверне. Упродовж тижня Сили оборони зі стримувальними боями відходили на захід, на більш вигідні позиції, на яких вони не будуть мішенню. Наразі така буферна зона становить 3 – 5,5 км, а тимчасова стабілізаційна лінія фронту вибудована по лінії сіл Бердичі, Орлівка і Тоненьке. Втім не факт, що ситуація залишатиметься такою тривалий час. На околицях Бердичів та Орлівки рашисти вже ведуть штурмові дії. Попри значні втрати в авіації, зс рф продовжують закидати КАБами українські позиції. Якщо раніше на голови наших героїв падали близько 50 КАБів за добу, то зараз ця кількість зросла майже вдвічі. Навіть використання ППО не стримує росіян. Вороги розуміють, що в них відкрилося вікно можливостей, яких більше може ніколи не бути.    Бахмутський фронт: бої за Часів Яр і обстріл Костянтинівки Ще одним наслідком втрати Авдіївки стало посилення тиску окупантів на сусідні ділянки фронту, зокрема й на Бахмутський. Ситуація на підступах до Часового Яру суттєво ускладнилась. Окупанти зачепилися за східні околиці села Іванівське та намагаються рухатися углиб. За селом відкривається пряма дорога на Часів Яр. Утім наразі Іванівське стало каменем спотикання для всіх механізованих штурмів ворога. Аналогічна ситуація сформувалася північніше, в Богданівці, де також уже понад місяць тривають бої на північній околиці села. Окупація Богданівки дозволить впритул підійти до північних околиць Часового Яру. Окрім того, росіяни намаються обійти Кліщіївку з півночі і півдня, щоб ускладнити логістику боєприпасів.  Очевидно, що найбільша після Донецька агломерація міст – Слов’янськ, Краматорськ і Костянтинівка – є пріоритетною ціллю для рашистів, тому вони вже зараз починають готувати ґрунт для свого майбутнього наступу. Для цього їм потрібно знелюднити нинішній центр Донеччини. Саме цим пояснюється обстріл Костянтинівки, під час якого ворог знищив залізничний вокзал, 14 будинків, 3 навчальні заклади й кілька адміністративних будівель.  Карта Вугледарського фронту біля Новомихайлівки Цього тижня Сили оборони зуміли повністю стримати наступ ворога на Новомихайлівку попри те, що село атакували з трьох сторін. Окрім того, ЗСУ також зупинили спроби зс рф пробитися з Мар’їнки на південь через село Побєда та вийти в тил нашим воїнам. На кілька днів рашисти повністю окупували Побєду, однак ЗСУ здійснили контрнаступ і частково вибили їх із села. Дещо південніше, зокрема біля Докучаєвська, а також південніше від Волновахи, в селі Трудівське, два дні поспіль ЗСУ влучними ударами HIMARS викосили півтори сотні росіян, яких командири-ідіоти вишикували для оглядин. Через кілька днів аналогічна ситуація повторилася на Херсонщині. Новини з Роботинського пекла на Запоріжжі за тиждень Село й увесь Роботинський виступ росіяни щоденно атакують і з західного флангу, і з півдня та південного сходу. Для цього вони зібрали достатньо потужний кулак. Так, днями аж 4 колони бронетехніки намагалися прорватись у село із правого флангу, втім більшість техніки знищили Сили оборони: 18 із 30 бронемашин під час одного штурму. Хоча рашисти вже кілька разів заявляли про повторну окупацію Роботиного, однак Сили оборони міцно тримають позиції в центрі села, хоча й відступили з кількох позицій на його околицях.  Повітряний бій над Україною змінює акценти Україна готується до отримання F-16. І водночас намагається відлякати Су-34, які є носіями КАБів, від бомбардування наших позицій. За десять днів українська ППО збила сім бомбардувальників Су-34 і два найновіші винищувачі Су-35, які є однією з найбільших загроз для F-16.  Ще однією серйозно загрозою є поєднання літака далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50 із ППО С-300. Ймовірно, саме з цих причин ЗСУ спільно із союзниками розпочали справжнє полювання на цей літак. Якщо перше збиття А-50 у січні було унікальним історичним явищем, то вже друге – біля Єйська у Краснодарському краї у знаковий для зс рф день 23 лютого – ввело росіян у шоковий стан. Адже подія відбулася за 220 км від лінії фронту, а постріл ЗСУ здійснили з іще більшої відстані. Тепер Україні достатньо поцілити у ще один літак, щоб пробити дірку в цілодобовій розвідувальній діяльності росіян, яка покриває як мінімум усю Україну на схід від Дніпра. Вже зараз інтенсивність роботи А-50 суттєво знизилась, кілька днів їх просто немає. У повітрі розпочався новий етап війни, спрямований на видавлювання російської авіації з повітряного простору України, в тому числі й окупованих територій.    Карта війни з Росією: бензоколонка протекла За короткий період часу в Росії горіли військові заводи й об’єкти нафтової промисловості. У Липецьку вибухнула частина Новолипецького металургійного комбінату. В Іжевську, який є центром збройової промисловості, велика пожежа сталася в будівлі, де виробляли БПЛА. В оборонному заводі в місті Бійськ, що на Алтаї, потужні вибухи спричинили пожежу на оборонному заводі, що спеціалізується на хімічних технологіях. Не менш важливими були вибухи на одному з найбільших російських нафтопереробних заводів у Волгограді, а також пожежа на нафтобазі в Курські області. Наслідок системних ударів по нафтовій галузі Росії – країна-терорист на пів року заборонила експорт бензину, щоб мати змогу спрямувати її на військові потреби.  Саме експорт нафти і нафтопродуктів є найбільшим джерелом валюти, за яку Путін купує зброю по всьому світу. Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
we.ua - Карта бойових дій за період 21-28 лютого: наслідки окупації Авдіївки та війна за контроль у небі
Убивство українки Гатчінс: суд над Болдвіном розпочнеться у липні
Про це пише Variety. Суд у справі 65-річного американського актора і режисера Алека Болдуіна про ненавмисне вбивство української операторки Галини Гатчінс, що сталося під час випадкової стрілянини на зйомках фільму "Іржа" розпочнеться 9 липня. Таке рішення ухвалив суддя в Санта-Фе, штат Нью-Мексико. У цей день має розпочатися відбір присяжних. Свідчення свідків розпочнеться 10 липня, а судове засідання триватиме вісім днів і завершиться 19 липня. Адвокати Болдвіна на чолі з Алексом Спіро хотіли, щоб судовий процес розпочався на місяць раніше, 13 червня, вказавши на слуханнях минулого тижня, що актор хоче, щоб справа була розглянута якнайшвидше. "Болдвін має з цим справу протягом кількох років. Ми вимагаємо швидкого судового розгляду", - наголосив Спіро. Прокурор Карі Морріссі повідомила суду, що в червні вона буде зайнята іншим судовим процесом, і попросила призначити дату в липні або серпні. 19 січня 2024 року Болдвіну було знову висунуто звинувачення після того, як місцева прокуратура заявила, що в результаті судово-медичної експертизи виявлено "додаткові факти" щодо зброї, використаної під час стрілянини, в результаті якої також був поранений режисер Джоел Соуза. Болдвін не визнає себе винним і стверджував, що він не натискав на курок пістолета Colt.45, а лише відтягнув курок. Але додаткова експертиза засвідчила, що постріл міг статися лише при натисканні на спусковий гачок. Справа проти Алека Болдвіна за звинуваченням у вбивстві Галини Гатчінс У жовтні 2021 року на ранчо Бонанза-Крік під час зйомок вестерну "Іржа" 42-річна Галина Гатчінс була смертельно поранена пострілом, який зробив Болдвін. Актор мав вистрілити холостими набоями. Жінку госпіталізували, проте врятувати її життя не вдалося. Зйомки фільму було припинено. У вересні 2022 року прокурор назвала Алека Болдвіна одним із чотирьох "можливих обвинувачуваних". Наприкінці січня Алеку Болдвіну висунули обвинувачення в убивстві українки, йому загрожувало до 5 років тюрми. Пізніше Болдвін почав вимагати відсторонити прокурорку "через конфлікт інтересів". На початку лютого 2023 року батьки вбитої Галини Гатчінс також подали до суду на Алека Болдвіна. 21 лютого 2023 року прокуратура помʼякшила звинувачення в ненавмисному вбивстві проти Алека Болдвіна, зменшивши можливий термін ув'язнення, який голлівудській зірці може загрожувати за смертельну стрілянину. А 20 квітня 2023 року з нього було знято звинувачення в убивстві операторки українського походження.
we.ua - Убивство українки Гатчінс: суд над Болдвіном розпочнеться у липні
Топ-50 ІТ-компаній України, зима 2024: мінус 4,6 тисячі фахівців за пів року, в лідерах зростання — продуктові компанії
Легалізуються за кордоном і звільняються ті, хто давно на бенчі, — такі основні причини зменшення кількості фахівців у топ-50 на 4,6 тисячі за пів року. З позитивного — темп відпливу сповільнився, якщо порівнювати з першим півріччям 2023-го. Лідерами зростання залишаються продуктові компанії. І загалом кількість найнятих людей в топ-50 за друге півріччя збільшилася, половина з них припадає на сервісні компанії. Нижче 50 найбільших ІТ-компаній України за кількістю спеціалістів станом на січень 2024 року. Рахуємо айтівців, які перебувають в Україні, і тих, які виїхали за кордон, але сплачують сюди податки. Цього разу ми додали в таблицю тип компаній, які входять у топ-50. Очікувано переважають сервісні — їх нині 54%, або 27 компаній. Частка продуктових — 36% (18 компаній), гібридних — 10% (5 компаній). До гібридних відносимо компанії, які мають як власні продукти, так і надають послуги. У рейтингу з’явилося три нові компанії: SKELAR та Uklon, які стрімко зростали торік, і SPD Technology. Натомість вибули ISD, Boosta і TECHIIA Holding. Ми не маємо офіційних даних щодо кількості фахівців в ISD, однак припускаємо, що через релокацію за кордон їхня кількість в Україні зменшилась. Boosta влітку вперше увійшла в рейтинг, однак має мінус 122 фахівці за пів року (522 станом на січень 2024-го). Як пояснили в компанії, це відбулося через виокремлення певних проєктів в екосистему інвестфонду Burner; легалізацію фахівців за кордоном; часткове наймання спеціалістів з-за кордону; скорочення фахівців на одному з проєктів компанії; закриття двох R&D-проєктів. TECHIIA Holding має нині понад 600 фахівців в Україні, але, як зазначили в компанії, структура холдингу змінилася і саме ІТ-розробка перестала бути у фокусі компанії. В липні торік була новина про скорочення 17% фахівців холдингу, яке торкнулося команди розробки, а також Public Engagement. Мінус 4,6 тисячі фахівців за пів року Загальна кількість фахівців у 50 найбільших IT-компаніях України станом на січень 2024-го становить 81,8 тис. Вона скоротилася на 4,6 тисячі, або на 5,3% за друге півріччя 2023-го, але все ж темп дещо сповільнився порівняно з першим півріччям (було −6,6%). За увесь минулий рік кількість фахівців скоротилася на 10,7 тисячі людей. Загальна кількість спеціалістів у 50 найбільших ІТ-компаніях України, динаміка за роками Відплив торкнувся передусім технічних фахівців. Їхня кількість у топ-50 зменшилася на 3,7 тисячі за останні пів року. Кількість технічних спеціалістів у 50 найбільших ІТ-компаніях України, динаміка за роками Технічні фахівці нині становлять 77% від загальної кількості людей у 50 найбільших компаніях. Їхня частка переважно зростала до липня 2022-го, але відтоді почала зменшуватися — на 4% за півтора року. Це корелює з трендом на ринку праці: кількість нетехнічних вакансій зростає, з технічними — зворотна ситуація. Частка технічних фахівців, динаміка за роками Легалізація за кордоном та звільнення тих, хто на бенчі, — основні причини відпливу Цього разу ми додали в анкету питання про те, що саме зумовило зміни в кількості фахівців у другому півріччі 2023-го. Найчастіша причина — триває легалізація релокованих спеціалістів. Це було актуальним майже для половини компаній. Вісім компаній зазначили, що в минулому півріччі активно розвивали проєкти та запускали нові. Ще п’ять змінили вектор розвитку та мали організаційні зміни. Скорочували фахівців шість компаній і ще в дев’ятьох спеціалісти самі звільнялися після перебування в резерві. Що зумовило зміни в кількості фахівців У сервісних компаній ми уточнили, якою була ситуація з клієнтами в другому півріччі 2023-го. Судячи з відповідей, вісім компаній з 27 втратили одного чи кількох клієнтів. При цьому майже половині компаній вдалося залучити одного чи кілька нових замовників, а дев’ятьом — багато замовників. Якою була ситуація з клієнтами у другому півріччі 2023-го 11 компаній з 27 мають менш ніж 5% фахівців на бенчі, ще у п’яти резерву немає. Яка частка фахівців перебуває на бенчі Відплив з «великої п’ятірки» зменшився, але ще триває У «великій п’ятірці» мінус 1,8 тисячі фахівців у другому півріччі проти трьох тисяч у першому. Однак всі компанії продовжують показувати негативну динаміку. Динаміка зростання «великої п’ятірки» за період із серпня 2011-го по січень 2024-го EPAM незначні зміни в команді (-244 людини) пояснює завершенням релокаційних процесів для спеціалістів за кордоном, а також загальним зменшенням попиту та кількості проєктів з боку глобальних клієнтів. Українська команда SoftServe зменшилася за пів року на 485 людей теж через легалізацію колег за кордоном. Зменшується кількість фахівців у резерві. SoftServe продовжує наймати, але вакансії здебільшого нішеві. Найбільш затребуваними в компанії є Data Science та R&D інженери, які працюватимуть з генеративним ШІ. Восени в компанії стартував окремий напрям — лабораторія Gen AI. Його будуть посилено розвивати цього року. Команда GlobalLogic в Україні зменшилася на 148 фахівців. Як розповіли в компанії, вони продовжують фокусуватися на стабільності бізнесу в Україні. Також розширюються у світі: придбали три компанії за пів року. У Luxoft зміна кількості спеціалістів (-300) зумовлена легалізацією колег в інших країнах і звільненням частини спеціалістів з бенчу за власним бажанням. Наймають нині Java, С++, .NET, BA, DevOps, QA Automation — Middle та Senior-спеціалістів. В Evoplay зменшення кількості співробітників (на 640 за пів року) зумовлене закриттям/оптимізацією неприбуткових напрямів, скороченням лоу-перформерів і переїздом персоналу. Лідери зростання — продуктові компанії Позитивну динаміку приросту в другому півріччі, як і в першому, зберегли 15 компаній (з них п’ять продуктові та ще чотири гібридні). Сервісні компанії з позитивною динамікою мають невеликий приріст, переважно до 20 фахівців за пів року. Лідери зростання, друге півріччя 2023-го Лідером зростання у другому півріччі став новачок рейтингу — SKELAR (+258 фахівців за пів року, або на +46%). Це зумовлено запуском нових портфельних компаній, а також зростанням early stage бізнесів втричі. У поточному році SKELAR продовжуватиме найм, щоб будувати tech-бізнеси, які виходимуть на глобальні ринки. Наразі активно шукають спеціалістів у маркетинг та аналітичних доменах: media buying (UAM), сreative marketing, PPC, data analytics. Продовжив зростати й літній лідер Netpeak Group (+230 фахівців, або на 28%). Компанія фокусується на наймі Junior+/Middle фахівців (але не обмежується ними). Це обумовлено тим, що Netpeak Group має позитивний досвід вирощування таких спеціалістів до тимлідів або навіть топменеджерів у межах групи компаній. В планах приділяти більше уваги компаніям, які показують позитивну динаміку зростання. Також розвивати нові бізнеси. Підтримує стабільний темп зростання і Genesis (+145 фахівців за пів року). Зараз найбільше сфокусовані на пошуку performance-маркетологів, аналітиків, бізнес-девелоперів, завжди шукають талановитих розробників. Друга половина 2023-го була потужною для Uklon — компанія вперше потрапила в рейтинг і зросла на 145 фахівців за пів року (або на 26%). Сервіс вийшов на ринки Азербайджану та Узбекистану, а в Україні запустив низку продуктів (нові класи авто). Також посилили команди Delivery та відкрили курʼєрську доставку. В планах на 2024 рік укріпити позиції в країнах експансії, запустити нові продукти в межах Uklon і найняти нових фахівців. Динаміка зростання п’яти компаній-лідерів На графіку представлені компанії-лідери, щодо яких достатньо даних, щоб показати динаміку Зростання команди в MEGOGO (+120 за пів року, або +16%) повʼязане з розвитком проєктів і виходом на нові ринки. Компанія вже успішно запустилася в Польщі, а незабаром планує вийти на ще декілька країн. Це передбачає залучення нових спеціалістів і в Україні. Збільшення кількості фахівців в Ajax Systems (+95) зумовлено розширенням продуктового портфоліо до 135 девайсів і представленням пристроїв відеоспостереження. Масштабували R&D-команди в Києві, Львові та Вінниці. Компанія завжди наймає Embedded, C/C++, Java, Python, Hardware Developers, а також QA та RF Engineers. Створили спеціалізовану команду ШІ. 35 компаній показали негативну динаміку Чотири компанії зменшились на понад 300 фахівців. Топ компаній з негативною динамікою в Україні Ми не маємо офіційних даних щодо кількості фахівців у NIX. Проте кілька співробітників компанії анонімно повідомили, що нині в українській команді близько 1000 людей. Активно наймають тільки в будапештський офіс. Також з літа минулого року в компанії немає бенчу: якщо проєкт не продовжується, фахівці мають вибір поїхати працювати до Угорщини або звільнитися. Зауважимо, що відплив 1000 фахівців з компанії міг відбутися за довший період, аніж друге півріччя — не маємо про це точних даних. Команда Playrix в Україні зменшилась на 318 фахівців через переоформлення за кордоном. Кількість фахівців у Ciklum зменшується (-260 за пів року), оскільки заміну спеціалістам, які вирішили піти з компанії, клієнти хочуть шукати в інших локаціях. Крім того, українські фахівці за кордоном продовжують переходити на локальні контракти. Є і певний відсоток людей, які йдуть з компанії після тимчасового перебування на бенчі. Нині Ciklum розвиває європейські делівері-центри та осередок в Індії. Втім попит на українських фахівців теж є (25 вакансій станом на 1 січня). Переважно це технічні спеціалісти JavaScript, .NET, Java, AQA, DevOps. Прогнозують, що виникатиме потреба і в наймі експертів з ШI та імерсивних технологій. Astound Commerce цього разу не надала нам офіційні дані щодо кількості фахівців, однак кілька співробітників анонімно підтвердили, що українська команда зменшилася. Фахівці продовжують легалізуватися за кордоном. Також за останні два роки в компанії було вже кілька хвиль звільнень, остання з яких — восени 2023-го. Від Grid Dynamics Group теж не маємо офіційних даних. Але з коментарів співробітників відомо, що в компанії був (можливо, є й зараз) неоплачуваний бенч, частина фахівців звільнялася. В Avenga зменшення української команди на 166 фахівців зумовлене тим, що частина проєктів перейшла до етапу підтримки або повністю закрилась. Але попри це в компанії розповіли, що залучили нових клієнтів та розширили наявні проєкти. Нині наймають фахівців як в Україні, так і за кордоном, якщо це вимога клієнтів. Серед фахівців найбільше шукають Data- і DevOps-інженерів, бізнес-аналітиків, дата-саєнтистів та AQA, .NET, PHP, вузькопрофільних спеціалістів. У компанії зауважують, що відчутно зросли вимоги до кандидатів з боку клієнтів. В Intellias зменшення команди на 151 людину відбулося через легалізацію за кордоном, а також звільнилися фахівці з резерву, яким не вдалося знайти релевантний проєкт. Крім того, клієнти компанії скоротили або призупинили низку проєктів. Нині найбільше шукають JavaScript, DevOps, Scala, C++, Java, Embedded і Front-end розробників. Крім того, з’явилось більше відкритих позицій для Data Engineer & Analyst, Security Engineer. У 2024 році близько половини усіх наймів Intellias планує зробити в Україні. В компанії сподіваються, що в другому півріччі зростання глобальних ринків відновиться і це збільшить запит на нові команди розробників. В DataArt ситуація схожа. Фахівці легалізуються за кордоном, частина айтівців, яким не вдалося знайти новий проєкт, звільнилися. У другому півріччі найняли більше нових фахівців, але тільки половина компаній має позитивну динаміку Попри меншу кількість продуктових компаній у топ-50 серед відкритих вакансій станом на 1 січня 2024 року частки продуктових і сервісних компаній майже рівні. Кількість відкритих вакансій станом на 1 січня 2024 Більшість компаній все ж не надто активно шукають нових фахівців: майже половина має менш ніж 20 відкритих вакансій. Але при цьому є ті, хто шукає нині значно більше людей. Лідери: Evoplay (213 відкритих вакансій), Ajax Systems (200), SoftServe (169), Genesis (171) і GlobalLogic (143). Кількість відкритих вакансій станом на 1 січня 2024, співвідношення за компаніями Якщо розглянути кількість нових фахівців, які приєдналися до компаній топ-50 у другому півріччі, — це 5,6 тисячі, на 28% більше, ніж у першому півріччі. Загалом же з усієї кількості фахівців, найнятих компаніями топ-50 за минулі пів року, 52% припадає на сервісні компанії, 39% — на продуктові, ще 9% — на гібридні. Кількість компаній в топ-50 з негативною та позитивною динамікою найму майже однакова (21 і 20 відповідно, серед тих компаній, які надали дані). При цьому серед сервісних компаній переважають ті, хто має позитивну динаміку — 12 проти 8 з негативною. Кількість нових найнятих фахівців, динаміка за пів року Також ми поцікавились у компаній щодо поточної кількості гіг-контракторів. Порівняно з першим півіччям, їх кількість зросла майже втричі: з 2,3 тисяч до 6,9 тисяч. Проте зростання відбулося здебільшого за рахунок окремих компаній, які перевели на гіг-контракти значну частину своїх фахівців. 12 компаній відкрили нові офіси Найбільше чинних офісів компанії мають у Києві — 45. За ним Львів з 28 офісами та Вінниця з 17. У яких локаціях є чинні офіси компаній топ-50 в Україні У другому півріччі 2023-го 12 компаній відкрили нові офіси. Більшість за кордоном, лідирує Польща. Проте і в Україні з’явилося кілька нових офісів, зокрема в Харкові. Також GlobalLogic відкрила 10 мініофісів у різних містах України У яких локаціях компанії відкривали нові офіси в другому півріччі 2023 року Кількість фахівців, що служать у ЗСУ, незначно зросла Понад половина компаній мають до 50 спеціалістів у Збройних силах, ще три компанії — до 500. Щодо грошової компенсації фахівцям, які служать, то більшість компаній продовжують її зберігати, але порівняно з першим півріччям 2023-го стало на одну компанію менше, яка робить це в повному обсязі. Цього разу ми також запитали компанії про те, як довго планують зберігати виплати фахівцям, які служать. Майже половина хоче залишити їх до повернення колег з війни. Але 18 компаній не дали відповідь або ще не вирішили. Є і кілька тих, хто планує зберігати оплату лише пів року чи рік. Кількість ІТ-фахівців, що служать у ЗСУ, та ситуація з грошовою компенсацією 7 компаній планують зрости на понад 200 фахівців У більшості компаній все ще помірні плани щодо розширення у 2024 році. Але цікаво, що цього разу вже є шість компаній (проти двох влітку), які планують зрости на 200-500 фахівців у найближчі пів року. Серед них і продуктові, і сервісні. А також є одна компанія, що планує найняти понад 500 нових фахівців. Щодо релокації, то більшість компаній не будуть переміщувати людей. В інших хочуть релокувати тільки до 20 або 50 фахівців. Плани компаній на найближчі пів року Якщо у вас є коментарі, пропозиції або зауваження до статті 👉 переходьте до обговорення або пишіть на [email protected]. .max-header-984{display:none;}
we.ua - Топ-50 ІТ-компаній України, зима 2024: мінус 4,6 тисячі фахівців за пів року, в лідерах зростання — продуктові компанії
Волонтерські ініціативи Наталії Юсупової

Відомий волонтер, громадська діячка Наталія Юсупова взаємодіє з Головним Військовим госпіталем України з 2014 року.

З початку повномасштабного вторгнення РФ в 2022 році, вона здійснює регулярні збори коштів для допомоги військовим ЗСУ в закупівлі найнеобхіднішого обладнання, яке наближає нашу перемогу і рятує життя наших військових.

Більше інформації про Наталію: https://www.patreon.com/nyusupova, https://www.facebook.com/nataliya.vetvitskaya.

Просимо спільноту долучитись до допомоги і збору коштів для ЗСУ: https://send.monobank.ua/jar/62bAtM3t8z

we.ua - Волонтерські ініціативи Наталії Юсупової
Мудрик зіграв свій перший фінал за "Челсі", РФ остаточно викинули з МОК, а плей-офф ЛЧ набирає обертів. Головні новини світового спорту за тиждень
"Челсі" та "Ліверпуль" зіграли у фіналі Кубка англійської ліги  25 лютого "Челсі" та "Ліверпуль" розіграли перший англійський футбольний трофей 2024 року. Вони зустрілися у фіналу Кубка ліги у Лондоні на "Вемблі".  Для Михайла Мудрика це був перший фінал за час виступів за лондонців, які його купили за 100 млн євро у "Шахтаря" у січні 2023 року. Українець розпочав матч у запасі та вийшов на заміну лише на 90-й хвилині, коли добігав завершення основний час зустрічі.  "Ліверпуль" вирвав перемогу на 118-й хвилині, коли вже здавалася неминучою серія післяматчевих пенальті. Вирішальний гол забив Вірджіл Ван Дейк. Команда Юргена Клоппа перемогла 1:0 та здобула свій перший титул нинішнього сезону. Михайло Мудрик програв свій перший фінал у "Челсі".  "Ліверпуль" оновив власний рекорд за кількістю перемог у Кубку ліги - він здобув трофей удесяте. Другий за цим показником із 8 титулами -"Манчестер Сіті". У "Челсі" 5 таких перемог.  CAS відхилив апеляцію Росії щодо відновлення членства у МОК Фото: Getty Images 23 лютого Спортивний арбітражний суд відхилив апеляцію олімпійського комітету Росії стосовно рішення МОК про припинення членства РФ в організації.  У CAS дійшли висновку, що Міжнародний олімпійський комітет не порушив принципи законності, рівності, передбачуваності, коли відсторонив ОКР.  МОК призупинив членство росіян через те, що вони включили до складу ОКР регіональні підрозділи з тимчасово окупованих територій України. Там опинилися олімпійські комітети "ДНР", "ЛНР", а також загарбаних частин Херсонської та Запорізької областей. Водночас рішення CAS не вплине на допуск спортсменів з РФ до Олімпіади-2024. За рішенням МОК вони там зможуть виступити в особистих змаганнях у нейтральному статусі.     "Арсенал" програв "Порту", а "Інтер" переміг "Атлетико" у Лізі чемпіонів  Лаутаро Матінес, "Інтер" - "Атлетико", Фото: Getty Images 20 та 21 лютого відбулося ще чотири перші матчі 1/8 ЛЧ. "Інтер" переміг "Атлетико" з рахунком 1:0. У Мілані господарі повели у рахунку на 79-й хвилині. Після удару Лаутаро Мартінеса голкіпер "Атлетико" Ян Облак здійснив сейв, але першим на добиванні виявився Марко Арнаутович, який спрямував м'яч у сітку мадридців.  Нідерландський ПСВ та німецька "Борусія" зіграли внічию 1:1. У Ейндховені дортмундців на 24-й хвилині вперед вивів Донніел Мален. ПСВ відігрався невдовзі після перерви, коли Люк де Йонг реалізував пенальті.   Іспанська "Барселона" та італійський "Наполі" також звели зустріч унічию 1:1. У Неаполі "Барселону" на 60-й хвилині вивів вперед Роберт Левандовські. "Наполі" відігрався на 75-й хвилині зусиллями Віктора Осімхена.  "Порту" переграв "Арсенал" з рахунком 1:0. У Португалії український футболіст "Арсеналу" Олександр Зінченко не потрапив у заявку лондонців на матч через травму. "Порту" вирвав перемогу над англійцями у компенсований час - гол забив Галену.  Повторні матчі у парах "Барселона" - "Наполі" та "Арсенал" - "Порту" відбудуться 12 березня. "Атлетико" - "Інтер" та ""Борусія" - ПСВ визначать чвертьфіналістів 13 березня.  Визначилися учасники 1/8 Ліги Європи та Ліги конференцій Анатолій Трубін, Фото: Getty Images 22 лютого відбулися повторні матчі 1/16 фіналу Ліги Європи. Головну сенсацію створив азербайджанський "Карабах", який пройшов португальську "Брагу". "Карабах" у першій грі переміг 4:2, але у повторній зустрічі поступився на своєму полі 0:2. У додатковий час азербайджанці у меншості виграли 2:1 та вийшли до 1/8 фіналу.  Несподіванка сталася і в Празі, де "Спарта" розтрощила зірковий турецький "Галатасарай" 4:1. Фаворитом вважалися стамбульці, які у першій грі виграли 3:2. Проте, у Чехії на 68-й хвилині за рахунку 1:1 вони залишилися у меншості та пропустили тричі.  У найстатуснішому протистоянні цієї стадії ЛЄ італійська "Рома" та нідерландський "Феєнорд" обидва матчі звели унічию 1:1. Хто пройде далі з`ясовувалося у Римі в серії післяматчевих пенальті, яку вправніше виконали господарі.  До 1/8 фіналу також вийшла португальська "Бенфіка", ворота якої захищає українець Анатолій Трубін. Лісабонці в першій грі перемогли французьку "Тулузу" 2:1 та відстояли перевагу в повторній зустрічі - 0:0.   А от останній представник України у єврокубках припинив боротьбу. Після нічиєї 2:2 у першій грі 1/16 ЛЄ "Шахтар" програв "Марселю" у Франції у повторній 1:3 та вибув з турніру.  23 лютого за підсумками жеребкування 1/8 ЛЄ "Марселю" у суперники дістався іспанський "Вілярреал". "Бенфіка" зустрінеться з шотландським "Рейнджерс".     У Лізі конференцій головну несподіванку створило загребське "Динамо", яке вибило іспанський "Бетіс". Хорвати перемогли у Севільї 1:0, та відстояли перевагу в Загребі - 1:1.  Неочікувано з проблемами зіткнувся "Аякс", який провалює нинішній сезон та в чемпіонаті Нідерландів йде лише п'ятим. У ЛЄ він вдома не зміг переграти норвезький "Буде Глімт" - 2:2. Основний час другої зустрічі також завершився внічию - 1:1. Амстердамці дотисли суперника лише в овертаймі - 1:0.  У 1/8 фіналу перед "Аяксом" буде набагато складніше завдання - він зустрінеться з англійською "Астон Віллою".    "Баварія" вирішила звільнити головного тренера Тухеля  Томас Тухель, Фото: Getty Images 21 лютого німецький футбольний клуб "Баварія" оголосив, що після завершення нинішнього сезону розірве контракт з головним тренером Томасом Тухелем.  Мюнхенський клуб домовився з Томасом Тухелем про дострокове припинення співпраці після завершення нинішнього сезону, хоча угода була розрахована до літа 2025 року.  Тухель тренує "Баварію" з березня 2023 року, коли він замінив на посаді головного тренера Юліана Нагельсманна. Минулого сезону фахівець привів мюнхенців до перемоги у Бундеслізі.  Про майбутнє звільнення Тухеля було оголошено після трьох поспіль поразок "Баварії", яка поступилася "Баєру" (0:3) та "Бохуму" (2:3) в чемпіонаті Німеччини і програла італійському "Лаціо" (0:1) у першому матчі 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. Лише після цього "Баварія" перервала жахливу серію та перемогла у Бундеслізі "Лейпциг" - 2:1. Мюнхенці йдуть в чемпіонаті країни другими та відстають від лідера - "Баєра" - на 8 очок. Крім цього, вони вилетіли з Кубка Німеччини, де поступилися "Саарбрюккену" з третього дивізіону.   50-річний Томас Тухель також тренував німецькі "Аугсбург", "Майнц", "Борусію" з Дортмунду та французький ПСЖ. З 2021 до 2023 року очолював "Челсі", з яким у перший свій сезон в лондонському клубі виграв Лігу чемпіонів. Помер автор переможного голу ЧС-1990 Андреас Бреме Андреас Бреме, Фото: Getty Images 20 лютого помер колишній футболіст збірної Німеччини Андреас Бреме. Йому було 63 роки.  Бреме грав на позиціях лівого оборонця та півзахисника. На клубному рівні він виступав за німецькі "Баварію", "Кайзерслаутерн", "Бармбек-Уллерхорст", "Саарбрюккен",  іспанську "Сарагосу" та "Інтер".  З "Баварією" та "Кайзерслаутерном" Андреас Бреме вигравав чемпіонат Німеччини, Кубок та Суперкубок країни, разом з мюнхенцями доходив до фіналу Кубка європейських чемпіонів. З "Інтером" німець виграв Серію А, Суперкубок Італії та Кубок УЄФА. У складі "Сарагоси" став володарем Кубка Іспанії. У 1990 році Андрес Бреме став чемпіоном світу в складі збірної Німеччині. У фіналі проти Аргентини він забив з пенальті переможний гол. Разом з національною командою також був фіналістом ЧС-1986 та Євро-1992. Дані Алвеса засудили на 4,5 роки за зґвалтування Дані Алвес, Фото: Getty Images 22 лютого колишнього футболіста іспанської "Барселони" та збірної Бразилії Дані Алвеса засудили до чотирьох з половиною років у справі про зґвалтування. У січні 2023 року заяву до поліції на Алвеса написала жінка, яка звинуватила його у сексуальному насиллі в одному з нічних клубів Барселони. Суд в Іспанії відправив бразильця під варту без права внесення застави.  Прокуратура Барселони просила для ексфутболіста 9 років ув'язнення. Дані Алвес відкинув звинувачення та заявив, що статевий акт нібито стався за взаємною згодою. Суд виніс йому вирок у 4,5 роки ув'язнення. Також бразилець має заплатити постраждалій 150 тис. євро. 40-річний Дані Алвес у 2008-2016 та 2021-2022 роках виступав за "Барселону". Також грав за іспанську "Севілью", італійський "Ювентус", французький ПСЖ та бразильський "Сан-Паулу". Останнім клубом Алвеса був мексиканський "Пумас", який розірвав з ним контракт через звинувачення у зґвалтуванні у січні 2023 року.  Алвес зіграв за збірну Бразилії 126 матчів та забив 8 голів. Загалом за кар'єру він виграв 43 титулів та поступається за їхньою кількість лише аргентинцю Ліонелю Мессі, в якого 44 трофеї.
we.ua - Мудрик зіграв свій перший фінал за
Вибухи у тимчасово окупованому Маріуполі, пожежа на заводі авіаконструктора Сухого в Москві та атака БПЛА низки областей РФ: де у росіян вибухало та палало цього тижня
Більше про "бавовну" в Росії та на тимчасово окупованих територіях – у тижневому огляді Еспресо. Вибухи в окупованому Маріуполі Уранці понеділка, 19 лютого, в тимчасово окупованому Маріуполі Донецької області було чутно серію вибухів. "Маріуполь. Не просто гучно, а вогонь!  Повідомляють про падіння палаючого літака в районі селища Рибацьке. Окрім того, місто продовжує чути вибухи", – написав радник мера Маріуполя Петро Андрющенко близько 09:20. Пізніше він додав, що повітряну ціль, ймовірно, було збито на зворотному руху з Донецька в напрямку Приморсько-Ахтарська у РФ. Спротив Маріуполя також повідомляв про падіння російського літака в районі селища Рибацьке: "Жителі міста пишуть, що чують вибухи в різних районах. Окупанти повідомляють про роботу ППО", – йшлося в повідомленні. У середу, 21 лютого, у тимчасово окупованому Маріуполі знову було чутно звуки вибухів. Повідомляється про підрив російських інженерів під час ладнання залізниці. За даними Андрющенка, окупаційні інженери підірвались у районі Гавані в Приморському районі. "Залізницю знову хотіли полагодити. Полагодили. Пакетування в процесі", – додав радник мера Маріуполя. А тим часом агенти партизанського руху "Атеш" встигли пошкодити техніку, яка стояла на станції в Євпаторії, тож її спроможність на полі бою тепер сумнівна. "Під час перебування техніки в місті наші агенти зуміли її підпсувати, і є дуже велика ймовірність, що в поле вона не вийде, а якщо і вийде, то назад вже не повернеться", – зазначили в "Атеш". БПЛА у Білгородській, Брянській, Калузькій, Курській, Тульській та Липецькій областях, а також в акваторії Чорного моря  Російське міністерство оборони заявило, що вночі та вранці вівторка, 20 лютого, сили ППО знищили щонайменше 5 безпілотників над територіями Брянської та Калузької областей. Зазначається, що вночі засоби російської ППО збили три безпілотні літальні апарати над Брянською областю. Пізніше, близько 08:00 за московським часом росіяни заявили про збиття одного БПЛА над територією тієї ж області та ще одного над Калузьким регіоном. У суботу, 24 лютого, міністерство оборони Росії знову звинуватило Україну в нібито атаці безпілотників на три регіони. Там буцімто працювали російські сили ППО. "Протягом минулої ночі з 00:20 до 02:00 припинено чергові спроби київського режиму здійснити терористичні атаки з застосуванням БПЛА літакового типу по об'єктах на території Російської Федерації", – йшлося в повідомленні. Зазначалося, що російська ППО нібито збила один безпілотник у Курській області, два – над Липецькою областю та ще один дрон – над територією Тульської області. Уночі неділі, 25 лютого, у Росії заявили про атаку ще 6 нібито українських безпілотників, які збили над Білгородською областю та акваторією Чорного моря. За повідомленням, черговими засобами ППО два безпілотні літальні апарати перехоплено і знищено над територією Бєлгородської області. Крім того, ще 4 БПЛА були начебто збиті над акваторією Чорного моря. Фото: gettyimages Пожежа на меткомбінаті у Липецьку та на заводі авіаконструктора Сухого Уночі 24 лютого сталася пожежа на меткомбінаті у Липецьку. Це безпілотники Служби безпеки та Головного управління розвідки МО атакували Новолипецький металургійний комбінат, який працює на російську армію. За інформацією "Бази", на НЛМК горів відкритий склад вугілля. Удар припав по коксохімічному цеху, де розташовані холодильні установки. На думку фахівців, вибух може перешкодити роботі заводу мінімум на місяць. Очільник Липецької області Ігор Артамонов заявив, що "відбулося загоряння в одному із цехів НЛМК. Вогонь загашений, постраждалих немає. Загроза викиду небезпечних речовин відсутня". Також він зазначив, що, за непідтвердженою спецслужбами інформацією, причиною займання стало падіння літального апарату. А вранці 24 лютого у Москві спалахнула пожежа на території заводу авіаконструктора Сухого. Повідомляється, що пожежа сталася в одному з ангарів, а відео звідти першими опублікували російські пабліки. Як зазначили згодом в російському МНС, у металевому ангарі горіли сміття і пресований папір. Ніхто не постраждав.  Думки експертів Як зазначають експерти агентства Bloomberg, російські НПЗ, які зазнали ударів дронів, скоротили переробку нафти, а деякі не відновили роботу досі. Ймовірною причиною цього називають атаки українських безпілотників. Скорочення обсягів переробки відбулося на Рязанському НПЗ (Роснафта), Волгоградському НПЗ (Лукойл), а також на Ільському та Афіпському НПЗ. Усі вони зазнали атак українських безпілотників в останні тижні. Туапсинський НПЗ Роснафти, який постраждав 25 січня внаслідок пожежі (імовірно, виникла від удару безпілотника), поки не відновив роботу, а завод з переробки конденсату Новатека в Усть-Лузі Після місячного простою відновив роботу лише частково, кажуть у Bloomberg.  Начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов подякував мешканцям тимчасово окупованого Криму за допомогу і порадив цивільним не їздити Кримським мостом, натякаючи на "нові сюрпризи" для окупантів у 2024 році. Голова ГУР наголосив, що поставлені завдання вже виконані: Росія втратила чверть своїх кораблів і змушена була виводити свій флот на узбережжя Кавказу, передислоковувати авіацію, бо аеродроми та військові об’єкти Криму постійно перебувають під вогневим впливом українських захисників. "Ми обіцяли, що у 2023 році українські спецпризначенці будуть у Криму, і ми цю обіцянку виконали. Ворогів очікують нові сюрпризи, і я б не рекомендував цивільному населенню користуватись так званим Кримським мостом", – підсумував очільник української розвідки.
we.ua - Вибухи у тимчасово окупованому Маріуполі, пожежа на заводі авіаконструктора Сухого в Москві та атака БПЛА низки областей РФ: де у росіян вибухало та палало цього тижня
Заховали серед бананів: у Британії вилучили рекордну партію кокаїну, що прямувала до Німеччини
Про це повідомляє DW. За даними національного агентства зі злочинності Великої Британії (NCA), чорнова вартість вилученого кокаїну перевищує 450 млн фунтів стерлінгів (570 млн доларів або 526 млн євро). Зазначається, що кокаїн вилучили 8 лютого в порту Саутгемптона на південному узбережжі Англії. Поліція вважає, що наркотики прямували до німецького міста Гамбург для подальшого поширення. Агентство зі злочинності заявило, що працюватиме з європейськими партнерами, щоб виявити злочинні мережі, залучені до незаконної операції. "Це рекордне вилучення кокаїну стане величезним ударом для залучених міжнародних організованих злочинних картелів, позбавляючи їх величезних прибутків. Хоча пунктом призначення вантажу була континентальна Європа в цьому випадку, я не сумніваюся, що значна частина опинилася б тут, у Великій Британії, продана британськими злочинними угрупованнями", - сказав директор NCA Кріс Фаррімонд. Співробітники митної служби 21 січня вилучили в аеропорту турецької столиці Стамбула 568 кг наркотичних речовин вартістю 68 млн турецьких лір ($2,25 млн).
we.ua - Заховали серед бананів: у Британії вилучили рекордну партію кокаїну, що прямувала до Німеччини
Переважна більшість німців підтримує збільшення військової допомоги Україні, - опитування ZDF
Про це свідчать дані останнього опитування німецького телеканалу ZDF. Опитування проводилося серед майже 1300 респондентів телефоном або онлайн з 20 по 22 лютого 2024 року.  Переважна більшість німців підтримує надання військової допомоги Україні після двох років російського вторгнення. Згідно з результатом опитування, 62% респондентів виступають за те, щоб європейські держави надали Україні більше зброї та боєприпасів 32% - проти. Для порівняння - у січні "за" було 51%, а "проти" 42%. Така думка поширена майже серед усіх груп прихильників партій, лише переважна більшість прихильників AfD (81%) і незначна більшість прихильників BSW (57%) виступають проти надання Україні більшої кількості зброї та боєприпасів. За збільшення видатків на Бундесвер та оборону виступають 72% опитаних, навіть якщо це означає економію в інших сферах, "проти" -  23%.  Переважна більшість вважає дуже важливим (59%) або важливим (32%) те, що Німеччина може захистити себе разом зі своїми європейськими союзниками навіть без США. Лише 9% вважають це не дуже важливим або зовсім не важливим. Однак щодо того, чи повинна Україна відмовитися від окупованих Росією територій, якщо це покладе край війні, думки розділилися: 43% виступають "за", тоді як 44% вважають, що Україна повинна продовжувати боротися за звільнення цих територій. Стосовно можливого нападу Росії на інші країни, 46% побоюються цього, а 45% припускають, що війна залишиться обмеженою територією України. Напередодні 21 лютого стало відомо, що державний банк розвитку Німеччини KfW від імені уряду Німеччини та ЄС реалізує понад 40 проєктів на загальну суму понад 1,4 мільярда євро.
we.ua - Переважна більшість німців підтримує збільшення військової допомоги Україні, - опитування ZDF
Геть від Москви: як повномасштабне вторгнення Путіна відкрило Україні двері до членства в ЄС
Вторгнення Росії в Україну у 2014 році, анексія Криму і окупація частини Донбасу суттєво не вплинули на позицію європейців. Ситуацію змінив ранок 24 лютого 2022 року, коли повномасштабне вторгнення Росії поставило Євросоюз перед вибором: відкрити для України свої двері або, можливо, втратити її назавжди. Вибір був зроблений швидко і однозначно. Києву дали “зелене світло” на подання офіційної заявки на членство в ЄС.  У цій статті пояснюємо: Як Україна наближалася до ЄС протягом перших десятиліть незалежності Чому початок війни з Росією у 2014 році не змінив ставлення європейців до можливості членства України в ЄС Як повномасштабне вторгнення вплинуло на плани Євросоюзу щодо запрошення українців у європейську родину Що далі: на якому етапі шляху до ЄС Україна зараз, коли все ж розпочнуться перемовини про вступ Тернистий шлях довжиною у 20 років: як Україна йшла до реальних перспектив членства у ЄС Політичні відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли останній визнав незалежність України. Але ідея вступу України до ЄС, яка народилася зі здобуттям державності, була остаточно сформульована і законодавчо задекларована лише у 1993 році.  У Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993-го “Про основні напрями зовнішньої політики України” вперше було – зверніть увагу, наскільки обережно! – задекларовано, що “перспективною метою української зовнішньої політики є членство України в Європейських Співтовариствах за умови, що це не шкодитиме її національним інтересам”. Цей же документ зафіксував намір України укласти з Євросоюзом Угоду про партнерство і співробітництво, “реалізація якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом – до повного її членства у цій організації”.  З тих пір почався тривалий процес поступового наближення України до Євросоюзу, який просувався вкрай повільно. Адже українська влада першої декади незалежності, яка вийшла з радянської номенклатури, до кардинальних змін і реформ була абсолютно не готова. Так, 25 березня 2001 року президент України Леонід Кучма заявив, що якщо б йому запропонували членство в ЄС прямо зараз, він би відмовився. “Євросоюз не самоціль, це наша стратегічна мета, і йти до неї треба відповідними кроками… Ми не здатні там бути ні економічно, ні політично", - наголосив він. Леонід Кучма, другий президент України Фото: Getty Images Відігравав велику роль, звісно, й російський фактор: Москва хотіла продовжувати тримати Київ у своєму політичному пулі. У листопаді 2001 року той же Кучма заявив, що взагалі не можна ставити питання, з ким буде Україна - з Росією чи з Європою, бо відірвати Україну від "братнього народу" неможливо. "Така постановка питання некоректна. Це те саме, що вибирати між хлібом і водою, дахом і фундаментом", – сказав він. Помаранчева революція 2004-2005 років дала Україні велику надію, адже нова українська влада на чолі з Віктором Ющенком була щиро налаштована на приєднання України до ЄС. Але, як нещодавно заявив президент Європейської комісії у 2004-2014 рр. Жозе Мануель Баррозу, серед самих членів ЄС на той час ”не було консенсусу”, і тому як альтернатива Україні була запропонована угода про асоціацію. Тим часом Кремль продовжував затягувати Україну у свою орбіту, і з приходом до влади президента Віктора Януковича у лютому 2010 року йому це майже вдалося. 1 липня 2010-го у Верховній Раді ще “по інерції” був прийнятий закон “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, який як одну з основних засад задекларував “забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС”. Але подальші дії проросійської “Партії регіонів” були спрямовані на те, щоб повністю зробити Україну сателітом РФ. З часом “євроінтеграція” стала формальним, ритуальним дійством, а в реальність вступу України до ЄС не вірила жодна зі сторін перемовин.  Апогеєм охолодження стосунків Києва і Брюсселя стало рішення Януковича у листопаді 2013 року не підписувати Угоду про асоціацію України з ЄС. Це стало чіткою декларацією: Україна йде до Москви. Мости спалені, рішення прийняте. 29 листопада Янукович покинув Вільнюс, де проходив Саміт ЄС, зробивши на прощання заяву, що перемовини з Євросоюзом мають продовжуватися лише за участі третьої сторони – Росії. Адже, мовляв, це важливий економічний партнер України, і треба “мінімізувати ризики”. “Маємо безліч питань, які нам потрібно найближчим часом вирішувати спільно, у форматі Україна - ЄС - Росія", – сказав тоді Віктор Янукович. “Тристоронні переговори для нас неприйнятні”, – відповів на це президент Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу.  “Ми не можемо піддаватися на зовнішній тиск, зокрема Росії”, – наголосив президент Європейської ради Герман ван Ромпей. У Києві тим часом вирував Євромайдан. Протестувальники виступили з чіткою вимогою відставки Януковича. Цікаво, що представництво ЄС в Україні у заяві від 29 листопада толерантно закликало українців “утриматися від застосування сили”. Але о четвертій ранку 30 листопада 2023 року беркутівці жорстоко побили молодих протестувальників, що залишалися на Майдані, відкриваючи нову сторінку української Революції Гідності.  Та влада "Партії регіонів" продовжувала йти по окресленому Росією шляху. 17 грудня 2013 року Янукович у Москві підписав з Путіним низку угод – зокрема, про 15-мільярдну позику Україні від Росії. З цієї суми, яку називали подарунком Путіна Януковичу в обмін на відмову від євроінтеграції, Київ встиг отримати лише 3 мільярди доларів. І Україна, до речі, досі намагається довести, що не повинна віддавати “борг Януковича” Москві, в міжнародних судах. Далі події розвивалися швидко і відомим усім нам чином. 21 лютого 2014 року Янукович утік з України. Євромайдан переміг, і в той момент усім причетним до цієї перемоги здавалося, що членство України у ЄС – реальне і близьке. Але в Брюсселі, Парижі, Берліні та інших впливових містах Європи, на жаль, так не думали. Період великого занепокоєння. Війна Росії проти України не змогла швидко переконати європейців, що Україна – це Європа Вторгнення Путіна в Україну у 2014 році, анексія Криму і початок багаторічних кривавих бойових дій на Донбасі, варто визнати, дали новий імпульс євроінтеграції України. Але, на жаль, не переконали Європу у необхідності прискорити реальний процес вступу України до ЄС. Пояснення зрозуміле: держави ЄС боялися йти на пряму конфронтацію з Росією. Тому обмежувалися заявами про “занепокоєння та стурбованість” – слова, які стали основою для гірких жартів українців протягом наступних років. Фото: gettyimages Втім, 21 березня 2014 року було підписано політичну частину Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а економічну частину — 27 червня 2014-го (до речі, разом з Молдовою). У вересні того ж року Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду (але повністю вона набула чинності лише у 2017 році).  Спікер ВРУ Олександр Турчинов тоді оптимістично заявив, що Україна стане членом ЄС вже через п’ять років. У той самий час президент України Петро Порошенко, міркуючи вже більш реалістично, повідомив, що Україна планує подати офіційну заявку на членство у ЄС у 2020 році, після проведення низки необхідних реформ (програма реформ “Україна-2020”). Але, незважаючи на готовність і бажання України стати членом ЄС, офіційні представники Євросоюзу продовжували тримати Київ на дистанції. Власне, знову-таки, величезну роль відігравав у цьому тиск Кремля. Так, під час саміту Європейської ради 30 серпня 2014 року, коли лідери держав ЄС обговорювали можливість надання Україні реальних перспектив членства, Путін особисто зателефонував Баррозу і недвозначно заявив, що, за бажання, “може взяти Київ за два тижні”. Про це очільник Єврокомісії переповів іншим учасникам засідання Євроради, і хтось з них поширив цю інформацію далі, аж поки її не опублікувало італійське видання La Repubblica (у той час, суто для інформації, Італія головувала у ЄС на чолі з прем’єром Маттео Ренці). До слова, майже через десять років, у лютому 2024 року, Баррозу, вже як екс-президент ЄК, продовжує боятися можливої реакції Путіна на вступ України до ЄС. “Європейський Союз не готовий прийняти країну, яка перебуває у стані війни, подібної до війни в Україні, – бо це означало б принести війну в ЄС”, – підкреслив він, що символічно, відкриваючи вже згадану вище конференцію під назвою “Вступ України до Європейського Союзу”. Такої стриманої дипломатичної позиції ЄС щодо європейських перспектив України європейські політики притримувались аж до кінця лютого 2024-го. Під час останнього перед повномасштабним вторгненням Росії Саміту Україна - ЄС, який відбувся 12 жовтня 2021 року, сторони обмежилися декларативними спічами про “незмінну відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом”, закликали Росію до припинення вогню та реалізації Мінських угод. Про реальні перспективи членства України в ЄС не йшлося. “Ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір”, – було написано у фінальній заяві Саміту. Варто зауважити, що у щорічному зверненні президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн “Про становище Європейського Союзу”, проголошеному у вересні 2021 року, слово “Україна” взагалі не згадувалося. Зате йшлося про європейське майбутнє держав Західних Балкан. Урсула фон дер Ляєн / Фото: Associated Press Велике вторгнення Путіна: у Європі нарешті визнали, що місце України – у Євросоюзі Все змінив ранок 24 лютого 2022 року. До європейських лідерів поступово почало приходити розуміння, що Києву необхідно надати не лише термінову воєнну допомогу, але й політично зафіксувати приналежність України до Європи. Першими про необхідність швидкого вступу України до Європейського Союзу заявили очільники Польщі, Естонії та Литви. “Польща підтримує прискорений шлях членства України в Європейському Союзі. Статус кандидата має бути надано негайно, а переговори про членство слід розпочати невідкладно після цього”, – написав президент Польщі Анджей Дуда у соцмережі Twitter 26 лютого.  Того ж дня, після розмови з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем, про необхідність пришвидшити процедуру вступу України до ЄС наголосив і президент України Володимир Зеленський. “Настав вирішальний момент, щоб раз і назавжди закрити багаторічну дискусію та ухвалити рішення про членство України в ЄС”, – заявив він у соцмережах. 27 лютого за членство України в ЄС публічно висловилися ще кілька європейських лідерів. "Якщо ЄС не буде розширюватися - то буде розширюватися хтось інший. Україна входить до нашої європейської родини”, – підкреслив згодом прем’єр-міністр Словенії Янес Янша. Про те, що його країна “абсолютно підтримає” заявку України на членство в ЄС повідомив і міністр у європейських справах Ірландії Томас Бірн. Україну треба прийняти в ЄС за пришвидшеною процедурою, – висловив впевненість прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала. Примітно, що тоді ж Угорщина – єдина з держав ЄС – вустами міністра закордонних справ Петера Сійярто чітко артикулювала, що не надаватиме зброю Україні, а також не дозволить транзит летальної зброї через свою територію. “Такі поставки можуть стати об'єктами ворожих військових дій… Ми повинні забезпечити безпеку Угорщини”, – наголосив тоді угорський міністр. І, нарешті, 28 лютого 2022 року, лише через чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Київ офіційно подав заявку на членство у Європейському Союзі. “Україна – одна з нас. Ми хочемо, щоб вона була в Європейському Союзі", – однозначно заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.  23 червня 2022 року Європейська Рада офіційно надала Україні статус кандидата на вступ до Євросоюзу – і окреслила сім реформ, які українська влада має провести для початку перемовин про членство в ЄС. З того часу почалася кропітка робота з підготовки України до початку перемовин про вступ. Детальніше про шлях України до ЄС протягом останніх двох років – читайте в матеріалі Еспресо: Як Україна йде до ЄС. Результати 2023 року – що здобули, що ще треба зробити? Щоправда через рік, у червні 2023 року виявилося, що з семи пріоритетів Україна фіналізувала лише два: продовження судової реформи та прийняття закону про медіа.  Чотири інших зобов’язання – реформа Конституційного суду, боротьба з корупцією, відмиванням грошей та зміна законодавства про національні меншини – офіційний Київ виконував аж до кінця 2023 року. А закон про лобізм, на якому наполягає Єврокомісія, був затверджений лише зараз, 23 лютого 2024-го.  Незважаючи на це, 8 листопада 2023 року Єврокомісія прийняла політичне рішення: рекомендувала Європейській Раді розпочати з Україною перемовини про вступ до Євросоюзу. А 14 грудня у Брюсселі саміт лідерів ЄС постановив розпочати переговори про вступ з Україною. Щоправда, коли вона нарешті виконає всі встановлені ЄС умови. Про те, як непросто лідери ЄС “протягували” рішення про початок перемовин про вступ з Україною – читайте в матеріалі Еспресо: Що вирішив саміт лідерів ЄС щодо України: перемовини про вступ та вето Орбана на гроші для Києва. “Європейська Рада пропонує Раді ЄС ухвалити відповідні рамки переговорів після того, як будуть вжиті відповідні кроки, викладені у рекомендаціях Європейської Комісії від 8 листопада 2023 року”, – йшлося у рішенні Європейської Ради від 14 грудня 2023 року. Що далі: на якому етапі перебуває процес початку перемовин про вступ України до ЄС З хороших новин: у січні 2024 року вже офіційно розпочалася процедура скринінгу – оцінки експертами Єврокомісії відповідності українського законодавства європейському, та паралельно планування необхідних змін до законодавства та реформ.  Зазвичай скринінг починають вже після старту перемовин про членство. Україна почала цей процес раніше. Власне, протягом 2023 року Київ започаткував процедуру “селф-скринінгу” – самостійного  планування українськими чиновниками заходів з гармонізації українських законів з європейськими. Як повідомив Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції за координації наприкінці минулого року, вже опрацьовано біля 28000 актів права ЄС, і виявлено, що понад 2700 з них підлягають подальшій повній та/або частковій імплементації в українське законодавство. В той самий час більш, ніж 1600 – вже повністю імплементовано, а ще 23000 – не потребують імплементації. Урсула фон дер Ляйєн та Володимир Зеленський. Фото: Reuters З не дуже хороших новин: за більш, ніж два місяці, з моменту остаточного рішення про початок перемовин про вступ України до ЄС, чітка дата цього історичного старту досі ще не встановлена. Головна причина невизначеності з графіком – Україна дуже пізно затвердила закон про лобізм, про який йшлося вище. А це означає, що формально 7 критеріїв, необхідних для початку перемовного процесу, визначених ще у 2022 році, офіційний Київ виконав лише 23 лютого 2024 року. Тепер очікується наступний крок: Європейська Комісія повинна офіційно заявити про виконання Україною всіх умов для початку перемовин. Раніше у ЄК повідомляли “Еспресо”, що такий звіт має відбутися “до березня 2024 року”. Але його дата, зважаючи на гальмування Києва з затвердженням “лобістського закону”, досі не визначена. Після заяви Єврокомісії про завершення Україною необхідних 7-ми реформ, має завершитися і підготовка переговорних рамок – документу, який встановлює основні засади і є основою перемовин про вступ до ЄС. Тут теж є проблема. Офіційний Київ очікував, що переговорна рамка буде затверджена навесні 2024 року, про що заявляв президент Зеленський. Але у Брюсселі раптом вирішили не поспішати з цим процесом.  21 лютого 2024 року Урсула фон дер Ляєн, – до речі, абсолютно неочікувано для дипломатичного естаблішменту в Брюсселі, і тим більше для української влади, – заявила, що переговорні рамки не будуть готові аж до виборів у Європейський парламент.  “Ми все ще працюємо над переговорною рамкою. Думаю, що вона буде готова не до європейських виборів, а після них, бо я бачу розвиток різних переговорних позицій… Це потребує певного часу, але думаю, що приблизно влітку, на початку літа ми будемо готові”, – повідомила президентка Єврокомісії. Кореспондент Еспресо звернувся за коментарем до речника Європейської Комісії і отримав дипломатичну відповідь: “Робота над підготовкою проекту переговорних рамок триває. Його буде подано на розгляд Ради ЄС після доопрацювання – протягом наступних тижнів або пізніше. Комісія продовжуватиме відстежувати прогрес України у виконанні решти кроків, визначених у рекомендаціях від 8 листопада, і готова прозвітувати Раді, як тільки вони будуть виконані. Україна робить великі кроки, і Комісія продовжуватиме підтримувати Україну на кожному кроці на цьому шляху”. Інше інформоване джерело з Єврокомісії на умовах анонімності пояснило Еспресо, у чому реальна причина затримки. “Звісно, є різні переговорні позиції з боку різних держав ЄС… Має місце й бажання Угорщини максимально відтермінувати цей процес… Але головна причина – не Угорщина, а вибори в Європарламент і позиція європейських фермерів. Керівники держав ЄС, в яких є впливовим фермерське лоббі, банально не хочуть розгнівати фермерів підтримкою України, щоб їхні партії не втратили голоси на виборах”, – розповів один з обізнаних з ситуацією чиновників. Урсула фон дер Ляєн та Володимир Зеленський. Фото: Reuters До речі, сама фон дер Ляєн однозначно піклується про підтримку своєї партії, німецької ХДС (Християнсько-демократичний союз), яка також традиційно розраховує на голоси аграрного лобі. Нагадаємо, що ХДС висунула кандидатуру Урсули фон дер Ляєн на переобрання президентом Єврокомісії, і вона нині є найбільш перспективним кандидатом на цю посаду від загальноєвропейського правоцентристського блоку – Європейської народної партії. Нові плани, озвучені фон дер Ляєн, повністю гальмують процес початку Україною перемовин про вступ. Адже переговорні рамки, після їх підготовки, в свою чергу мають бути офіційно затверджені Радою ЄС.  Вибори у Європарламент заплановані на 6-9 червня 2024 року. На 17 червня призначений неформальний саміт лідерів ЄС, 24 червня відбудеться засідання міністрів закордонних справ ЄС, і 27-28 червня – саміт Європейської Ради. Це – три найближчі дати, коли переговорні рамки для України можуть бути обговорені на високому рівні після завершення їх підготовки Єврокомісією. Варто підкреслити, що переговорні рамки повинні бути підтримані одноголосно усіма державами Євросоюзу. Що знову дає можливість прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану та його уряду вдатися до блокування і шантажу.  Більше про попередні спроби Віктора Орбана накласти вето на українські європроекти читайте у тексті: Що вирішив саміт лідерів ЄС щодо України: перемовини про вступ та вето Орбана на гроші для Києва Далі постає ще одна проблема, напряму пов’язана з позицією Угорщини щодо української євроінтеграції. Для фактичного початку перемовин з Україною про вступ до ЄС, після затвердження переговорних рамок усіма членами Євросоюзу, має бути скликана Міжурядова конференція за участі лідерів усіх держав ЄС. А скликається вона державою, яка на той момент головує у Європейському Союзі.  Зараз у Раді ЄС головує дружня до Києва Бельгія, але з липня – головування приймає Угорщина. Саме тому Україні було б дуже важливо встигнути розпочати процес перемовин до кінця червня 2024-го. Тепер все залежить, знову-таки, від політичної волі очільників ЄС: чи захочуть вони педалювати процес вступу України, чи початок перемовин все ж відкладуть на другу половину цього року. Наразі рішення про це не прийняте. Шанси на більш швидкий прогрес в України все ще є. Тут хотілося б пригадати вже згадану в одній з попередніх публікацій розмову кореспондента Еспресо з одним з європейських дипломатів після саміту лідерів держав ЄС у грудні 2023 року. Тоді він на умовах конфіденційності повідомив, що Віктор Орбан так легко погодився вийти з зали засідань Європейської Ради “на каву” і дозволив ухвалити рішення про початок перемовин про вступ з Україною, бо перед цим лідери ЄС досягли згоди, що фактичний початок перемовин відбудеться не раніше, ніж наприкінці 2024 року. Офіційного підтвердження цій заяві нам досі знайти не вдалося. Але з плином часу вона виглядає все більш правдивою. Втім, на проведення ефективних перемовин та реформ Україна ще має багато часу. Адже найближча орієнтовна дата їх завершення, оголошена посадовцями Євросоюзу залишається незмінною. Як неодноразово заявляв Шарль Мішель, у Брюсселі ставлять собі за мету, щоб підготовка до вступу України до ЄС завершилася до 2030 року.
we.ua - Геть від Москви: як повномасштабне вторгнення Путіна відкрило Україні двері до членства в ЄС
Блокування кордону: імпортери шукають обхідні шляхи
Чому падає обсяг депозитів В Україні за підсумками січня 2024 року скоротилися обсяги депозитів у банках. Падіння сталося вперше з серпня 2022 року, тобто практично за 1,5 року. Загальне падіння обсягу депозитів резидентів у банках становило 2,1% або 49,2 млрд грн, до 2,35 трлн грн. Що показово, скорочення депозитів переважним чином було обумовлено скороченням гривневих депозитів. При цьому депозити населення зменшилися в обсязі сильніше за вклади підприємців. Так, сума депозитів населення впала у січні 2024 року на 2,5%, або на 27,5 млрд грн. Гривневі депозити населення скоротилися на 18,8 млрд грн, а валютні на 200 млн доларів в еквіваленті. Вклади бізнесу зменшилися обсягом на 1,7%, або на 21,8 млрд грн. При цьому все падіння припало на гривневі депозити (мінус 3,5%, або 32,5 млрд грн), тоді як валютні депозити навіть зросли (на 3,2%, або на 310 млн дол. в еквіваленті). У лютому гривневі депозити в банківській системі продовжили скорочуватися. За перші 6 днів зафіксовано скорочення на 10 млрд грн. Якщо так піде і далі, загальне скорочення гривневих вкладів за підсумками січня - лютого становитиме мінус 100 млрд грн. Ситуація з чистим відтоком банківських депозитів виглядає ще більш загрозливою, якщо врахувати, що банківські рахунки клієнтів продовжують поповнюватися коштом фінансування фіскального дефіциту, а гривнева готівка в обігу продовжує скорочуватися. Так, в січні операції Держказначейства (фінансування фіскального дефіциту) призвели до росту ліквідності банківської системи на 32,3 млрд грн. Поряд із цим гривнева готівка в обігу за січень 2024 р. скоротилася на 12 млрд грн. Однак у підсумку операції клієнтів призвели до чистого відтоку гривневих депозитів з банківської системи на 51,3 млрд грн. Основний напрям спрямування відтоку депозитів – купівля готівкової іноземної валюти та оплата імпорту. У січні 2024 р. чисте придбання готівкової іноземної валюти населенням  становило історично рекордні 0,9 млрд дол. На графіку чітко видно, що деяке зменшення довіри населення до гривні похитнулося в жовтні (після запровадження режиму керованого гнучкого курсоутворення) і суттєво посилилося з грудня (після появи невизначеності щодо зовнішньої допомоги). Читайте також: Чому гальмується банківське кредитування Поряд із цим січневий імпорт товарів у 2024 р. виявився доволі високим – 5,1 млрд дол., що перевищує обсяги січня 2023 року на 1%. При тому, що в січні минулого року імпорт включав значні обсяги генераторного обладнання. Задля приваблення гривневих коштів у банківську систему НБУ з червня 2022 р. проводить політику реально  позитивних процентних ставок. В рамках такої політики НБУ витратив у 2022-2023 рр. 132 млрд грн державних коштів на виплату  процентів банкам за депозитними сертифікатами. Однак, як бачимо, при посиленні невизначеності з зовнішньою допомогою така політика не дає результату. Банківські депозити починають стрімко скорочуватися попри реально позитивні ставки. За нашими оцінками, якби НБУ залишив ставки незмінними (на рівні травня 2022 р.) його витрати за депозитними сертифікатами становили б лише 61 млрд грн. Серед причин зниження депозитів у 2024 році можна виокремити такі: Зростання валютних ризиків на тлі невизначеності з зовнішньою допомогою. Режим гнучкого обмінного курсу, запроваджений НБУ з жовтня, посилює формування негативних очікувань клієнтів банків і спонукає їх прискорено конвертувати гривневі кошти в іноземну валюту задля убезпечення від ризиків можливої "керовано гнучкої девальвації". Сезонність. Висока база порівняння грудня, як правило, пов’язана з виконанням бюджетних контрактів. В січні натомість надходження на рахунки клієнтів є меншими на тлі традиційно високих для зими витрат на імпорт. Це призводить до зменшення залишків коштів на рахунках бізнесу та населення. Читайте також: В Україні зафіксовано підвищений попит на іноземну валюту Економіка Триває блокування польськими перевізниками західного кордону України. За даними Мінвідновлення, наразі заблокованими для вільного руху вантажівок є "Ягодин – Дорогуськ", "Угринів – Долгобичув", "Устилуг – Зосин", "Шегині – Медика", "Рава-Руська – Гребенне" та "Краківець – Корчова". Найкритичніша ситуація на пункті пропуску "Ягодин – Дорогуськ", де взагалі припинився рух вантажного транспорту. Загалом на території Польщі на дорозі очікують близько 3 тисяч вантажівок. За інформацією міністра Кубракова, у січні експорт агропродукції відбувався переважно завдяки морським перевезенням і становив 6,7 мільйона т. Натомість транзитом територією Польщі пройшло тільки 0,37 мільйона т агропродукції, що становить близько 5% від загального обсягу. При цьому через територію Польщі у 2022 році експортувалося до 1 мільйона т агропродукції на місяць. З огляду на тривалість процесу перемовин щодо деблокування пунктів пропуску на західному кордоні, українські експортери розглядають альтернативні логістичні маршрути. Так, національний перевізник — ПрАТ "Українське Дунайське Пароплавство" готується до запуску баржевих контейнерних караванів на Середній та Верхній Дунай. Пароплавство пропонує доставляння контейнерів до дунайських портів Болгарії, Сербії, Угорщини, Словаччини, Австрії, Німеччини та до румунського порту Констанца. Крім перевезення компанія забезпечує зберігання та перевалку в українських портах, організацію перевалки в портах вивантаження. Держкомпанія почала консультації з перевізниками щодо залучення необхідної кількості контейнерів, необхідних для формування перших караванів. Бюджет За даними Держказначейства, за січень 2024 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становила 150,2 млрд грн. Зважаючи на продовження дії режиму воєнного часу, левова частка видатків спрямовувалася на соціальні та військові цілі. Так, у структурі видатків 75,9 млрд грн спрямовано на оплату праці з нарахуваннями або 50,5% від загального обсягу видатків, витрачених за січень 2024 року. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 57,4 млрд грн. На оплату використання товарів і послуг спрямовано 9,3 млрд грн, або 6,2%, від загального обсягу видатків, з яких 1,2 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України (придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту, пально-мастильних матеріалів, харчових продуктів). Читайте також: Прямі поточні витрати на боєздатність ЗСУ становлять половину всіх витрат держбюджету На соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) спрямовано 42 млрд грн, або 27,9%, від загального обсягу видатків, з яких 21 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, 11,4 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей; 4,2 млрд грн – перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення. На обслуговування державного боргу спрямовано 9,5 млрд грн, або 6,3% від загального обсягу видатків; на трансферти місцевим бюджетам – 11,8 млрд грн, або 7,9% від загального обсягу видатків. Важливе значення для підтримки життєдіяльності держави мають переговори щодо третього перегляду програми Extended Fund Facility між Україною та МВФ, які розпочалися 17 лютого в м. Варшава, Республіка Польща. Від України у зустрічах беруть участь представники Міністерства фінансів України, Національного банку України, а також інших органів влади, відповідальних за політики у галузі економіки, енергетики, боротьби і запобігання корупції, верховенства права. Валютний ринок На валютному ринку надалі домінує попит на іноземну валюту, дефіцит якої закривається інтервенціями Національного банку, які за минулий тиждень становили 322 млн доларів США (з початку року – 3,2 млрд доларів США). Фінанси За минулий тиждень у межах Державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" підприємці отримали від банків 339 пільгових кредитів на загальну суму 1,4 млрд грн, зокрема від державних банків – 234 кредити на 0,7 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні видано 46 579 доступних кредитів на загальну суму 187,2 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 34 693 кредити на 95,1 млрд грн), з яких станом на 19 лютого поточного року 13,87 млрд грн – на інвестиційні цілі, 8,85 млрд грн – як антикризові кредити, 3,72 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів, 36,48 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників, 57,8 млрд грн – на антивоєнні цілі. Читайте також: МВФ оприлюднив оновлений макропрогноз: що там цікавого За даними Огляду банківського сектору НБУ (лютий 2024 р.), саме програма “Доступні кредити 5-7-9%” дає змогу підтримувати гривневе кредитування: загальний обсяг позик, наданих за цією програмою, зріс на 2% за IV квартал 2023 р. та на 34% за 2023 рік. Протягом року найбільше зросли обсяги кредитів у сфері торгівлі та енергопостачання, в IV кварталі – також у логістиці та харчовій промисловості. Водночас за останній квартал 2023 р. суттєво скоротився портфель агрокредитів. Крім того, завдяки кредитуванню за програмою "єОселя" на 4,3 млрд грн за IV квартал 2023 р. та на 8,9 млрд грн за 2023 рік зросли обсяги чистих іпотечних кредитів: упродовж IV кварталу на 23,2%, або на 3,5 млрд грн; за 2023 рік – майже наполовину, або на 6 млрд грн. В частині фондування банків зростання коштів клієнтів на рахунках у банках тривало весь 2023 рік, а їхня частка в зобов’язаннях банків залишилася на рекордних рівнях ‒ близько 91%. Натомість частка рефінансування НБУ оновила мінімум 2006 року. Обсяги гривневих коштів фізичних осіб збільшилися на 20,5% за 2023 рік. Темпи приросту протягом IV кварталу прискорювалися, найпомітніше – у грудні завдяки сезонному надходженню зарплат і премій. Початок 2024 року відзначився традиційними сезонними відпливами коштів з рахунків фізичних осіб, проте це не створює загроз для стабільності фондування банків. Спеціально для Еспресо. Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ. Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
we.ua - Блокування кордону: імпортери шукають обхідні шляхи
Середа 28 Лютого

14

°

Хмарно

6° - 15°

0 %

1018 мм

3.69 м/с

  • 16:00

    15°
  • 19:00

    11°
  • 22:00

    10°
  • 01:00

    9°
  • 04:00

    9°

Що не так з цим дописом?

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил