Тренд пошуку "30 липня"

Голова європейської дипломатії Ка́я Каллас під час прес-конференції напередодні засідання Ради закордонних справ ЄС, Брюссель, Бельгія, 15 липня 2025 року. Getty Images/Jonathan Raa/NurPhoto Як повідомляє кореспондентка Суспільного Висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас повідомила, що під час зустрічі у Копенгагені 30 серпня міністри закордонних справ країн ЄС узгодили позицію: Росія не має отримати свої заморожені […] The post ЄС вимагає компенсації Україні перед розблокуванням заморожених активів Росії first appeared on Межа. Новини України..

Депутати голосують за багатомільйонні проєкти, суди роками тягнуть справи, а гори та полонини знищуються. Ландшафт Закарпаття останніми роками кардинально змінюється. У горах з'являються нові гіганти-вітряки, що генерують електроенергію. Багато екологів та місцевих жителів протестує, розслідувачі пишуть про нехтування законами під час будівництва. Натомість інші екологи, місцева влада та підприємці доводять, що це нові перспективи для регіону. "Країна" розбиралася, хто ближче до істини Чому в Карпатах і кому це вигідно На вершинах Карпат швидкість вітру може сягати 68 м/с, що оптимально для економічно ефективної генерації електроенергії. Тож Карпати є одним із найперспективніших регіонів для вітроелектростанцій. Ідея встановлення вітрових електростанцій у Карпатах виникла як частина курсу України на розвиток зеленої енергетики та зменшення залежності від викопного палива. По-перше, Закарпаття межує з ЄС, а це дає перевагу для експорту зеленої електроенергії. Саме через цей регіон планується (або вже йде) інтеграція українських електромереж з європейськими, тож надлишок енергії можна буде продавати. По-друге, це посилення енергетичної автономії західних регіонів. Після масованих обстрілів енергосистеми Закарпаття один із найстабільніших регіонів, де можливо зберегти та розвивати генерацію. А децентралізація енергогенерації ключ до енергобезпеки України в умовах війни. По-третє, це розвиток громади, додаткові надходження до місцевих бюджетів, розвиток інфраструктури, робочі місця для місцевого населення. Але в опонентів вітряків на Закарпатті є свої аргументи. Про природу, якої не відновити, і закони, які можна ігнорувати Противники вітрогенерації у промислових масштабах наголошують, що це шалений удар по унікальній природі регіону. Високогірні полонини навколо Воловця, Нижніх Воріт і Тур'ї Реметів є частиною Полонинського хребта. Тут збереглися незаймані полонини, луки, букові та хвойні ліси, а також рідкісні природні угруповання, які майже не зазнали техногенного впливу. А будівництво вітропарків передбачає розчищення лісів, прокладання доріг, технічну інфраструктуру, що фрагментує середовище існування диких тварин, зокрема ведмедів, рисей, оленів. Будівельні локації перетинатимуться з міграційними шляхами птахів, які можуть гинути від лопастей турбін. Воно постійно гуде й гуде, безперестанку. Реве над головою цілу добу Гірські громади цінують автентичність ландшафту. Вітропарки змінять краєвид Карпат і відштовхнуть туристів, які шукають дику природу або етнотуризм. Розслідувачі пишуть про небезпеку корупції та маніпуляцій навколо вітрогенерації, непрозорі процедури погодження проєктів, зокрема без належного екологічного аудиту, про слабку участь місцевих громад в ухваленні рішень. Багато екологів також б'є на сполох через порушення природоохоронного законодавства вітропарки будують у межах або поблизу національних парків, заказників, територій Смарагдової мережі, наприклад Свидовця чи Боржави. Це порушує не лише українські, а й міжнародні зобов'язання щодо охорони природи. Із Києва зрозуміти, що відбувається насправді на Закарпатті, непросто. Тож їду туди, щоб говорити з владою, бізнесом та експертами про вітрові електростанції на полонинах гір. Від турецьких мрій про вітропарк до нових гравців у горах Вітряки зустрічають ще на під'їзді до Ужгорода. На новому повороті дороги вітряк, наче гігант зі страшної казки, виринає із-за гори і нависає над дорогою так, що здається от зараз зачепить своїм крилом автобус. Спочатку один, потім ще вдалині, і ще. Нарахувала їх близько десятка вітряків. Ідею вітряків в Карпатах майже десять років тому принесли турецькі інвестори. Майбутній Воловецький вітропарк мав стати одним із найпотужніших відновлюваних джерел енергії на заході України, сказано на сайті компанії "Атлас Воловець Енерджи". Однак реалізацію цих планів було зупинено. Спочатку Закарпатська облдержадміністрація не погодила турецьким власникам необхідну документацію. Відповідно, міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не видало дозволу на реалізацію проєкту. Нарешті Верховний Суд відхилив касаційну скаргу ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" на рішення Закарпатської облдержадміністрації. Судові рішення не дозволили реалізувати проєкт, і компанія, яка планувала масштабне будівництво, так і не розпочала його. Остаточне рішення ухвалено в червні 2025 року. Але ідея встановлення вітряків поблизу Воловця на висоті близько пів-тисячі метрів вказало шлях до встановлення їх на території Нижньоворітської громади, яка знаходиться трохи вище в горах. І це вже досить цікавий розвиток подій з багатьма несподіваними поворотами сюжету. Бо ініціативу підхопили вже місцеві гравці. І гравці дуже цікаві. Для будівництва вітряків на території Нижньоворітської громади нареєстрували цілу низку компаній. Всі вони юридично є товариствами і мають схожі назви, але відрізняються лише номерами: ТОВ "Нижні Ворота -1" і так далі аж до ТОВ "Нижні Ворота - 7". Згідно з даними аналітичної платформи Опендатабот директором перших шести товок є Ярослава Рішко - юристка з Ужгорода. Вона була також керівницею ТОВ "ВП Нижні Ворота - 7", але у 2025 році на цій посаді її змінив Ігор Проценко. Теж цікава людина. Згідно даних аналітичної системи Опендатабот, у 2020-2021 роках він був заступником прокурора Київської області. Ще один представник силових структур є власником компаній ТОВ "Нижні ворота-4" і ТОВ "Нижні ворота-6". Але повернемось до пані Рішко. До минулого року вона була керівником ТОВ "УК ІП Френдлі Віндтехнолоджі" на цьому посту її змінив Владислав Єременко, який є директором, можна сказати, основної компанії вітропарків - ТОВ "УК "Вітряні парки України", де власником є бізнесмен і екс- народний депутат України Максим Ефімов. Про нього трохи згодом Реве та стогне вітряк високий Як з'ясувала "Країна", деякі жителі продали свої паї, щоб на них встановили вітряки, інші ж пішли до суду, коли зрозуміли, що вони з'являться на пасовищах. Так на початку 2025 року жителька села Латірка подала позов до Закарпатського окружного адмінсуду на Нижньоворітську громаду та ТОВ "УК "Вітропарки України". У позові просила суд скасувати незаконне будівництво всіх вітряків в урочищах Бескид, Рубань і Цоцково. Адже ця земля є загальнодоступним пасовищем. "Це дає змогу випасати корів і заробляли гроші чесною працею", йдеться в позові. Є в ньому й заклик до односельців отямитися, а суд посприяти їх покаранню та повернути урочищу колишній вигляд. Ще одна важлива проблема, яку порушила позивачка, шум. Вітряки справді шумлять. Масштаб розбіжності більш як у 62 рази Оксана Губинець, жителька села Білосовиця, розповіла "Країні", як шум вітряків руйнує життя її родини: "Воно постійно гуде й гуде, безперестанку. Реве над головою цілу добу". Каже, що вікна мусить тримати зачиненими. Сьогодні працюють три вітряки. Коли проєкт реалізують, поряд із будинком Оксани Губинець їх працюватиме вісім. Жінка зверталася до представника компанії-забудовника, але їй відповіли, що всі дозволи отримано, й довести, що вітряки перевищують припустимий рівень шуму, їй навряд чи вдасться. Згодом я дізнаюся від екологині Оксани Станкевич-Волосянчук, що й інші місцеві жителі постійно скаржаться на шум від вітряків. "За доброго вітру люди в селі за 2 кілометри його чують", каже екологиня. Позивачка також просила зобов'язати ТОВ "УК "Вітропарки України" підписати угоди з жителями про те, що вітропарки не забруднять річки й ділянки, на якій розташовані. Але коли в суді реєстрували позов, у жительки села Латірка не взяли документів. А потім суд відхилив позов, бо ж нема документів позивачки! Доки це з'ясувалося, час було втрачено. А екологи вже фіксують забруднення території внаслідок роботи будівельної техніки. Саме після появи цієї техніки місцеві зіткнулися з борщівником Сосновського. Засилля цієї рослини на Закарпатті стало справжнім лихом. Ця небезпечна отруйна рослина заввишки до 3 метрів дає 1520 тисяч летючих насінин, які можуть прорости навіть через 10 років. На сайті Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області сказано, що необхідні заходи із захисту земель від заростання бур'янами покладено на власника землі та на місцеву владу. Судіть самі, чи це спрацює: адміністративна відповідальність від 850 до 1700 гривень. Неважко здогадатися, чи це потурбує Нижньоворітську громаду та її голову Івана Григу. Вони прийшли і три відсотки принесли На відео з відкриття першого вітряка в серпні 2024 року, розміщеному на фейсбук-сторінці інвестора, сільський голова звітував про економічну вигоду вітрового парку. Каже, що інвестори допомогли селу з ремонтом Центру адміністративних послуг і школі з комп'ютерами. А ще пів сотні селян працевлаштувалося на ВЕС і їх забронювали від військової служби. От і виходить, що місцеві власники просто продали ці гори… за 1,5 млн грн на рік, які бюджет громади отримує від роботи одного вітряка. Такі дані "Країні" надало ТОВ "УК "Вітропарки України", що реалізовує проєкт.  Цьогоріч ми завершуємо будівництво першої вітроелектростанції на Закарпатті, в Нижньоворітській громаді. Станом на початок липня, генерують електроенергію п'ять вітротурбін. Решта 11 турбін перебувають на різних етапах монтажних робіт і підключення до енергомережі. Після підключення до мережі та початку генерації всіх 16 вітротурбін до місцевого бюджету надійде понад 20 мільйонів гривень, повідомила заступниця директора із зв'язків з громадськістю та інформаційної політики ТОВ "УК "Вітропарки України" Ольга Поштак.  Це перший приклад в Україні, де платять такі гроші громаді. Ніде нема, щоб платили 3 відсотки вартості виробленої електроенергії. Тільки оренда землі. Вони нам просто прийшли й на тарілці принесли, каже голова Нижньоворітської громади Іван Грига. Голова громади, по суті, підтвердив, що це заслуга ексголови Закарпатської ОДА, а нині заступника голови Офісу президента Віктора Микити, який опікується регіональною політикою. Якщо аргументи опонентів вітряків зрозумілі, то чим керуються селяни, які голосували за надання дозволу на будівництво за ті "тридцять срібняків", тобто 3%, що мають надходити на спеціальний рахунок виконкому сільської ради, незрозуміло. Бо, як з'ясувала "Країна", 2,83 млн грн просто лежать на рахунку. Є поширений міф серед прибічників будівництва ВЕС на високогір'ї. Під час перебування на Закарпатті я чула це від багатьох людей у різних варіантах від "менше платитимемо за електрику" до "зате ми не платитимемо зовсім". Запитала про це в голови Нижньоворітської громади й почула: "Які пільги? Коли через Карпати прокладали газогін, хіба закарпатці отримали пільги? Ні". І він має рацію. Бо систему енергопостачання влаштовано так, що все зливається в один казан і навіть не всеукраїнський. Пам'ятаєте, Україну підключено до європейської системи енергопостачання? Але хтось же ці міфи поширює та плекає ґрунт для інших зручних міфів. Наприклад, про те, що вигода від вітрогенерації довгострокова, а екологічна шкода скороминуча. На відкритті першого вітряка Іван Грига сказав: "А те, що розрили землю, то вона заросте". Знаєте, Іване Івановичу, скільки часу треба, щоб земля в Карпатах приросла на 1 сантиметр? Сторіччя. Деякі екологи називають локацію під ВЕС у Нижніх Воротах компромісною. Територія є відносно урбанізованою і пролягає вздовж дороги, тож значного негативного впливу на довкілля начебто не мало бути. Але це відкрило дорогу до знищення полонини Рівної, або, як її гарно називають місцеві, полонини Руни. Сільрада за, екологи проти І тут ключову роль зіграла ще одна громада Тур'є-Реметівська. Її сільська рада 2023 року дала дозвіл на розроблення проєктів землеустрою під об'єкти ВЕС щойно зареєстрованому ТОВ "Вітряний парк Турянський", де офіційно працює одна людина. Ця компанія, яка, згідно з даними аналітичної системи Опендатабот, ані копійки не заробила за 2023 рік, одразу переказала на рахунок розвитку Тур'є-Реметівської громади 3 млн грн. Дві третини депутатів цієї сільради 23 травня 2024-го затвердили детальний план території, який передбачає будівництво 30 вітряків на полонині Руні. Міжнародна благодійна організація "Екологія. Право, Людина" наполягала, що рішення ухвалили з порушеннями. У вересні 2024-го Закарпатський адмінсуд відкрив провадження про визнання протиправним та скасування рішення Тур'є-Реметівської сільської ради щодо детального плану території. Третіми особами до процесу залучили ТОВ "Вітряний парк Турянський" та Наталію Майстренко. Минув майже рік. Справа тягнеться завдяки ланцюжку клопотань на зразок долучити до справи Кабмін чи зробити експертизу про те, що територія гори є гірською територією. На щастя, знайшовся експерт, який визнав, що експертиза неможлива. Позитивний результат зняв би всі обмеження й виправдав би інші будівельні майданчики в горах. Увесь цей час у його розпорядженні було Пояснення щодо позову, надане третьою стороною в судовому процесі Наталією Майстренко, з якого випливає, що сільська рада вийшла за межі своїх повноважень. По-перше, розміщення ВЕС на території не відповідає регіональній стратегії розвитку Закарпатської області на 20212027 роки. По-друге, чинна схема планування території Закарпатської області не передбачає будівництва вітро­установок на території урочища Полонина Руна, більша частина якої є заказником "Соколові скелі". Усього цього суд чомусь не бачить. Тим часом Закарпатська облдерж­адміністрація, та, що зупинила вітроенергетиків із Туреччини, тут допомагає знайти обхідний маневр. У березні 2025 року ОДА провела тендер за 12 млн грн на внесення змін до Схеми планування території Закарпатської області в розділ "Охорона навколишнього середовища" без оприлюднення документації. Тож громадськість не може знати, які саме зміни в результаті внесли в документ. Та можна здогадатися, що вони не суперечитимуть появі нових вітряків на Закарпатті. І третє, Детальний план території мали розробити на 18 га. Але, згідно з поясненням щодо позову, наданим суду, площа території, на яку зробили план, 1128 га. Масштаб розбіжності більш, як у 62 рази! Суд продовжує розгляд справи. Але шансів, що він скасує спірне рішення Тур'є-Реметівської сільради, кажуть юристи, небагато. Посилаються зокрема, на те, що суд не підтримав позову громадської організації на його забезпечення. А на полонині Руні повним ходом іде будівництво першого вітряка. Хоч Міністерство довкілля ще в березні призупинило видання основного документа "Оцінка впливу на довкілля". Як повідомила "Країні" компанія-­забудовник, "будівництво на полонині Руна фундаментів та під'їзних доріг до ВЕУ ведеться за всіма правилами на підставі виданих та підтверджених раніше дозвільних документів від Державної інспекції архітектури і містобудування (ДІАМ)". На практиці це вилилось у твердження, що фундамент вітроустановки це не вітряк і на нього не потрібні інші дозвільні документи. Соцмережі публікують численні фото руйнування полонини, виїмку скельної породи і навіть залиття бетону. Та компанія "УК "Вітряні парки України" повідомила в запиті "Країні", що "про зведення самих вітроенергетичних установок наразі не йдеться". Але тоді що тут будується? Потік машин на полонину призвів до знищення дерев під лісову дорогу на виїзді з Жденієва та руйнування мосту на дорозі державного значення. Їду в Жденієво… Був міст і нема 24 червня, о 18:00, між селом Підполоззя та селищем Жденієво раптово впав 34-метровий міст. Він є частиною автомобільної дороги державного значення Т-0710 "Нижні Ворота Ужок". У результаті жителі восьми населених пунктів Жденіївської громади залишилися без прямого сполучення. Цього ж дня зареєстрували кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 277 КК України. Це відповідальність за пошкодження шляхів сполучення, за значну матеріальну шкоду, яку спричинило руйнування мосту. Місцеві жителі неодноразово зауважували, що інтенсивний рух важкої техніки з камінням загрожує мосту. Камери відеоспостереження із системи моніторингу "Безпечне Закарпаття" свідчать: о 17:48 автомобіль марки MAN, завантажений кам'яним бутом рухався через міст у бік Жденієва. А за 10 хв. міст перетнула ще одна вантажівка, теж із кам'яним бутом. В ухвалі суду немає інформації, звідки возили кам'яний бут і як до цього причетні компанії, що будують вітроелектростанції. Сама компанія також заявляє: "До падіння ми точно не маємо стосунку". Але вже згадана траса Т-0710 збігається з логістичними потребами ТОВ "УК "Вітропарки України", які розпочали будівництво ВЕС на полонині Руні. Ще одна близька до них компанія ТОВ "Френдлі Логістик" зверталася до Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Закарпатській області з питанням (увага!): чи можна провозити через цей міст великогабаритні вантажі? Чиновники запропонували компанії самостійно замовити експертизу, бо в бюджеті на обстеження додаткових коштів немає. Як думаєте, замовили? Когось із водіїв арештованих самоскидів визнають винним у руйнуванні мосту Нині досудове розслідування встановлює фактичні обставини руйнування мосту через річку Жденіївка, до якого можуть мати стосунок великовагові автомобілі, як через їх перевантаженість, так і через частоту руху. Загалом шість транспортних засобів арештовано й визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Однак, імовірно, що в подальшому когось із водіїв цих арештованих самоскидів визнають винним у руйнуванні мосту і йому доведеться сплатити чималий штраф. Гроші в нього знайдуться. Саме так відбувалося під час попередніх надзвичайних ситуацій. Наприклад, 20 вересня 2023 року в селі Латірка під час земляних робіт на будівництві ВЕС "Нижні Ворота-1" працівник Воловецького КП "Агрошляхбуд", керуючи кар'єрним самоскидом Volvo, рухався заднім ходом ґрунтовою дорогою, не дотримався правил безпеки й наїхав на пішохода, який від отриманих тяжких травм помер на місці. У результаті ніхто не став з'ясовувати, як було організовано роботу на будівельному майданчику і хто за це відповідав. Згідно з вироком Воловецького райсуду від 11 березня 2025 року, в усьому винен водій, який порушив правила дорожнього руху, що спричинило смерть пішохода. Але при тому за смерть людини його навіть не по­збавили прав на водіння автомобілем, не кажучи вже про реальний термін покарання. І звісно, ні компанія, чий працівник загинув, ні вдова загиблого позовів на відшкодування моральної шкоди не подавали. І звісно, компанія, яка будує вітряки, тут ні до чого. Ще один показовий випадок. Як видно з тексту вироку Воловецького райсуду 2 грудня 2024 року, підприємець підписав договір із ТОВ "УК "Вітряні парки України" на роботи з розширення та формування гірської дороги. Оператор екскаватора своєю чергою під час її будівництва в межах природо-заповідного фонду Закарпаття заказника "Привододільний" здійснив незаконне вирубування 240 дерев різних порід без відповідного дозволу. Свої дії він виконував із прямим умислом та порушенням екологічного законодавства, завдавши державі шкоди на понад 2 млн грн. У суді обвинувачений визнав провину, щиро розкаявся та відшкодував державі мільйонні збитки. Ось так екскаваторник спочатку з якогось дива раптом узяв і знищив понад дві сотні дерев. Але потім розкаявся, дістав із заначки 2 млн грн і відшкодував збитки. У результаті суд виніс вирок про умовне покарання. Але повернімося до зруйнованого мосту. Як повідомили "Країні" у Службі відновлення та розвитку інфраструктури області, граничний строк появи нового мосту жовтень. Погодьтеся, це доволі швидко. Як пояснюють у Службі, тимчасова переправа не витримає повноводної Жденіївки, а ще інвестору нагадаю, він не має жодного стосунку до руйнування мосту треба працювати. Хто ж є бенефіціарами вітрів Закарпаття? Компанії, які будують вітроелектростанції в Карпатах, пов'язані з екснардепом Максимом Єфімовим, який починав кар'єру промисловця на Донеччині та свого часу входив до Партії регіонів. Очолював парламентський Комітет з питань промислової політики та є засновником групи компаній, що спеціалізуються на енергетичних проєктах. Його вплив на політичному та бізнесовому рівні, за словами експертів і активістів, відіграв ключову роль у просуванні будівництва вітропарків, попри численні застереження екологів. Максим Єфімов і його мати Любов Єфімова, громадянка США, є також бенефіціарними власниками ТОВ "Френдлі Логістик", яке вже згадувалося в історії про міст. 2024-го кількість працівників компанії зросла майже вшестеро, а чистий прибуток, за даними аналітичної системи Опендатабот, становив майже 68 млн грн. У червні 2025-го компанія перереєструвалася з Донецької області в Закарпатську в село Тур'ї Ремети. Можна пригадати, що й у Києві на багатьох рівнях влади в масштабного "засівання" Закарпаття вітряками є свої потужні союзники. Приміром, уже згадуваний ексголова Закарпатської ОДА, а нині заступник голови Офісу президента Віктор Микита. Замість післямови Важко не погодитися з експертом Української природоохоронної групи Олексієм Василюком: "Проблема не сам вітряк, проблема його будівництво. Ніхто з правоохоронців не каже, що у принципі вітряки погана технологія. Так, класна технологія: вітер дме, крутить турбіну, утворюється електроенергія, нічого не треба вилучати з природи. Але факт його будівництва може нашкодити сильно". Саме це ми сьогодні бачимо на Закарпатті. Люди скаржаться на хащі борщівника, втрачені пасовища, знищені поля чорниці, пошкоджені дерева в лісі та брак води в регіоні. Влада ж рапортує про енергонезалежність для країни і заради цього готова продати гори. Передплатити журнал "Країна"

В Україні заборонили Комуністичну партію 30 серпня 1991-го. Партію заборонили у зв'язку з державним переворотом 19-21 серпня 1991-го в Москві. Тоді комуністи спробували створити Державний комітет із надзвичайного стану та відсторонити від влади президента СРСР Михайла Горбачова. На вечірньому засіданні президія Верховної Ради розглянула звіт комісії. Виявилося, що комуністи сприяли змовникам. Вони написали шифротелеграму за підписом першого секретаря ЦК КПУ Станіслава Гуренка, в якій заявили про сприяння Державному комітету з надзвичайного стану в СРСР. Обіцяли підтримувати дисципліну в країні та не допускати у ЗМІ антикомуністичні матеріали. "Уживані керівництвом країни зі стабілізації обстановки і виходу з кризи заходи відповідають настрою переважної більшості трудящих і співзвучні принциповій позиції Компартії України", - йшлося у телеграмі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Створили організацію для протистояння новій владі На основі цього Компартію заборонили. Її майно мало перейти у державну власність. 14 травня 1993-го президія ВР України знову дозволила комуністам створити партію. Засновники КПУ заявили, що вони не є правонаступниками КПРС. Діяльність нової КПУ заборонили 23 липня 2015-го наказом Міністерства юстиції України згідно з законом про декомунізацію. У мережі опублікували фото львівського фотографа Віль Фургала "Тривожний серпень 91-го". На них можна побачити, як у місті відреагували на переворот ДКЧП у Москві 18-21 серпня 1991-го.

З 4 вересня Прокат фільму "Антарктида", режисер Антон ПтушкінТиждень провів на українській антарктичній станції "Академік Вернадський" на острові Галіндез блогер Антон Птушкін. Цього березня він знімав там свій другий повнометражний документальний фільм "Антарктида", присвячений роботі полярників. Зафільмував етапи ювілейної 30-ї Української антарктичної експедиції. Торішній режисерський дебют Антона Птушкіна "Ми, наші улюбленці та війна" входить у п'ятірку найуспішніших вітчизняних документальних стрічок.- Криголам "Ноосфера", станція "Академік Вернадський", пінгвіни та багато кадрів найбільш дикого та одного з найпрекрасніших місць, де я коли-небудь був. Це, напевно, найцікавіший матеріал, з яким працював, - каже режисер. - Коли половина випуску була змонтована, ми зняли невеличкий кінотеатр. Подивилися на те, що виходить, і вирішили, що Антарктиду все ж таки треба показувати на великому екрані.- Кіно переконливо доводить, що маємо і світового рівня науку, і такого ж світового рівня документалістів, - говорить директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий. 5-7 вересняПоетичні читання Meridian Czernowitz- Не так щоб есеїстика, але й не сказати, що ні. Спогади? Почасти. Роздуми? Мабуть. Про війну? В першу чергу. Але не лише. Про самотність, невідворотність, біль. Про страх, розпач, розчарування. Не так про той-самий-досвід, як про його емоційне відтінювання. Про повернення до нового старого світу, де живі помирають, а мертві постають у спогадах, - каже письменник і військовослужбовець Артем Чех про книжку "Гра в перевдягання", яка вийшла в червні. Це збірка коротких розповідей, написаних на фронті. У видавництві Meridian Czernowitz новинку називають своєрідним продовженням щоденникових записів Артема Чеха "Точка нуль".Презентація відбудеться під час поетичного фестивалю Meridian Czernowitz. Також представлять роман "Вечір у Стамбулі" Андрія Любки, збірки віршів "Нічийний шафран" Ярини Чорногуз і "Наживо" Юлії Паєвської (Тайри), репортажі та есеї "Списки" Мирослава Лаюка. Ще у програмі - поетичні читання за участю німецьких і швейцарських поетів, лекції та винно-книжкові дегустації.Чернівці, Літературний целанівський центр, вул. Ольги Кобилянської, 51; ресторан "Бартка", вул. Головна, 124 З 11 вересняПрокат фільму "Медовий місяць", режисерка Жанна Озірна24 лютого 2022 року психотерапевт Тарас і скульпторка Оля не встигають покинути містечко поблизу Києва. Російські війська облаштовують штаб у їхньому будинку. Пара опиняється в пастці у власній квартирі без електрики, водопостачання та мобільного зв'язку. Вони - герої трилера "Медовий місяць". Це повнометражний дебют режисерки Жанни Озірної.Головні ролі виконали актори Роман Луцький та Ірина Нірша. Світова прем'єра відбулася минулого вересня на Венеційському кінофестивалі.- Хотіла зробити фільм, де кіномова максимально точно відтворювала б внутрішній стан героїв і змінювалася разом із їхньою зміною, а мінімалістичні засоби виразності працювали б на широку емоційну амплітуду, - говорить режисерка. - Частина з цієї історії сталася з конкретною людиною. Деякі моменти - переосмислені мною фрагменти з життя. Це фільм-стан - стан застиглості, страху, вразливості, слабкості. Про екзистенційні виклики, які стояли переді мною, моїм поколінням і моєю умовно богемною бульбашкою - наскільки ми взагалі потрібні й корисні нині. 13, 14 вересняПрем'єра вистави "Дім", режисер Андрій ЖолдакПонад чотири години триватиме вистава "Дім" режисера Андрія Жолдака за власною пʼєсою. Це його перша за 17 років постановка в Україні. Розповідає про три покоління однієї родини в умовах війни.Андрій Жолдак називає виставу сколком часу. Наголошує, що її події можуть відбуватися скрізь і ніде.- "Дім" задумував давно. Поставити в Києві - місті, де народилися мої батьки, я і мої діти - було головною умовою, - каже режисер. - А тепер, коли Україна б'ється на смерть за своє майбутнє, мені важливо бути тут і в цей лихий час сказати своє громадянське та художнє слово, поставити виставу разом з українськими акторами в театрі, який з перших днів війни знайшов у собі сили встояти та відродитися для життя і нових сенсів.15:00, Київ, Національний драматичний театр імені Лесі Українки, вул. Богдана Хмельницького, 5 13, 14 вересняПрем'єра вистави "Мами", режисерка Анжеліка ЧорнойванНайплідніша письменниця сучасності, яка пише так гостро, що відчуваєш, як біль пронизує твоє тіло. Такими словами Марію Матіос характеризує директор - художній керівник Рівненського музично-драматичного театру Володимир Петрів. Новий театральний сезон заклад відкриє виставою за книжкою Марії Матіос "Мами". Збірка вийшла друком 2023 року. Містить п'ять новел про українок, які втратили синів.- Від травня ми готуємо прем'єру за однією з найсвіжіших книг Марії Матіос, - говорить Володимир Петрів. - Опісля кількох місяців виснажливої праці та чи не щоденних зідзвонів із Марією Василівною в нас майже готова постановка.16:00, Рівне, Рівненський музично-драматичний театр, пл. Театральна, 1 З 13 вересня до 17 листопадаТур Україною співачки Jerry Heil13 міст під час туру Україною відвідає співачка Яна Шемаєва, більш відома як Jerry Heil. Вона - найбільш прослуховувана українська артистка минулого року. На стримінгових сервісах Spotify, Apple Music і YouTube її треки вмикали майже 500 млн разів. Найбільше - пісню для Євробачення-2024 Teresa Maria в дуеті з alyona alyona.- З великим трепетом презентую пісні з нового альбому, - каже Jerry Heil. - Коли демок накопичилося вже на кілька альбомів, зрозуміла: час випустити хоча б один. І нехай він буде саме таким, як я щодня: різним. Грайливим, сумним, енергійним, танцювальним.Цей альбом - своєрідна капсула часу. Він закарбував мене і сучасною, і тією, що була п'ять років тому. Кожен трек - як окремий мій архетип. Не юнгіанський, а власний: лірична наївка, інтровертка-бунтарка, грайлива Джеррі з 2019-го, мавка. З 18 вересня до 16 листопадаВсеукраїнський тур співачки Domiy "Криком з душі"Відкриттям року за версією національної музичної премії Yuna у квітні стала Domiy. Справжнє ім'я співачки - Марія Довгаюк. Вона дебютувала 2020-го з переспівом пісні "Обійми" гурту "Океан Ельзи". Пише авторські композиції. Її позаторішній кліп "Нагадай" переглянули 56 мільйонів разів.Серед інших робіт артистки - треки "На порозі", "Тепло так", "Не було", фіти з Shumei і Samchuk, пісня Тіни Кароль "Що ти наробила". Перший сольний концерт Domiy у Києві відбувся в листопаді торік у Міжнародному центрі культури та мистецтв. У межах туру "Криком з душі" вона виступить у 38 містах.- За короткий час співачці вдалося стати проривом в українській музичній індустрії, випускаючи хіт за хітом. Її треки стабільно входять до чартів на стримінгових платформах, що є показником популярності та любові слухачів, - говорить музична оглядачка Нателла Кірс.- Це селфмейд-артистка. Вона фактично сама себе створила та моментально сподобалася публіці. Полонила слухача та глядача щирістю, - додає музичний редактор Саня Димов. До 28 вересняВиставка "УКRАЇNKИ" Присвятою світовому українському жіноцтву вважають організатори виставку " УКRАЇNKИ". Проєкт відкрили 10 липня з нагоди 100-річчя Союзу українок Америки.В історичному розділі експозиції - архівні світлини та друковані матеріали про діяльність Союзу українок Америки. Мистецький розділ містить живопис, графіку та скульптуру 16-ти українсько-американських художниць різних поколінь - від Катерини Кричевської-Росандіч, Людмили Морозової та Ірини Твердохліб-Банах до Юлії Пінкусевич та Юлії Ґасіо.- Проєкт присвячено кільком генераціям американських українок, які зберігають зв'язок із батьківщиною та здійснюють внесок у боротьбу за її незалежність. Твори, нещодавно передані до музейної колекції, представлено на історичній батьківщині вперше, - каже керівниця Музею української діаспори Ганна Лексіна.Київ, Музей української діаспори, вул. Князів Острозьких, 40Б До 20 жовтняВсеукраїнський тур творчого об'єднання МУР із мюзиклом "Ребелія", режисер Олександр ХоменкоІсторією про здобуття незалежності називають свій другий мюзикл творці торішньої вистави "Ти [Романтика]". Прем'єрний показ "Ребелії" від творчого об'єднання МУР відбувся 21 серпня в МЦКМ. Проєкт представлять у 19 містах.Серед героїв мюзиклу - Іван Світличний, Вʼячеслав Чорновіл, Віктор Кукса, Василь Стус, Алла Горська, Іван Дзюба, Леонід Кравчук та інші постаті.- Це історія про головну нашу перемогу, - каже режисер Олександр Хоменко. - Мазепа програв, Шевченка посадили, Відродження розстріляли - так тривало майже всі століття. Але нам вдалося розірвати це коло. Це історія нашого успіху. Вона проходить через Клуб творчої молоді в Києві та шістдесятників. Через редакцію газети в Черкасах, де працює Василь Симоненко. Через ліси Биківні та збори Народного руху, де засідають Іван Драч і Вʼячеслав Чорновіл. Через Чорнобильську АЕС, мітинги у Львові та приїзд американського президента в Україну. Через падіння ГКЧП та внесення жовто-блакитного прапора у Верховну Раду.- У порівнянні з "Ти [Романтика]" ця вистава складніша та масштабніша. Охоплює більший проміжок часу, подає події анахронічно, часом нелінійно. Це історія спротиву, яку хочеться розказати не як хроніку, а як енергію, - додає сценографка Софія Пляцко. До 26 жовтняВиставка "Віч-на-віч з Іваном Айвазовським"Пейзажі Івана Айвазовського "Буря", "Гарба в полі", "Кримський берег" та "У кримських горах. Кизил-Таш" показують у межах проєкту "Віч-на-віч" із 26 липня. Також представлено чорно-білі світлини картин художника, втрачених під час Другої світової.- Айвазовський супроводжував морські військові експедиції та уславлював на полотні колоніальні завоювання Російської імперії. Держава використовувала талант митця з метою пропаганди, - каже заступниця генерального директора з наукової роботи Анастасія Коваленко. - Утім, за імперським фасадом відкривається щирий романтик моря, піонер українського гірського та степового краєвиду, майстер жанрової картини, який досліджував розмаїття Півдня України.- Життєтворчість художника поєднувала імперський та антиімперський дискурси, колоніальне мислення й укоріненість в український і кримськотатарський культурний ландшафт. Це спонукає до деколоніальної дискусії та перевідкриття спадку майстра, - говорить в.о. генерального директора Оксана Підсуха.Київ, Національний музей "Київська картинна галерея", вул. Терещенківська, 9 До 9 листопадаВиставка "Іван Марчук. Пробудження"- Ця виставка - про світло, яке ми шукаємо всередині себе, про мить, коли душа прокидається, - каже Іван Марчук про проєкт "Пробудження", що працює з 6 серпня.Основу експозиції з понад 100 робіт із різних періодів творчості становлять цикли "Голос моєї душі", "Пейзаж" та "Цвітіння". Частина творів уперше представлена на широкий загал.- У час, коли Україна героїчно протистоїть ворогу та щоденно проходить випробування, творчість Івана Марчука звучить як особистий і водночас національний акт пробудження, - каже генеральна директорка музею Вікторія Муха. - Ця виставка про кожного з нас, про мужність не зрадити себе у найскладніші часи, про любов до рідної землі, що проростає силою. Це наш вияв поваги й любові до маестро. І, сподіваємося, передмова до його великого ювілею, який відзначатимемо наступного року.Київ, Музей історії міста Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7

Еспресо поспілкувалося з керівником Державної служби етнополітики та свободи совісті України (ДЕСС) Віктором Єленським про те, які можуть бути наслідки для Київської митрополії Української православної церкви (КМ УПЦ) у зв’язку з відмовою її очільника Онуфрія від виконання вимог виданого припису.Припис ДЕСС з вимогою усунути порушення Закону України: про що йдеться та чого у ньому немаєПерш за все, слід зазначити, що припис пов’язаний з дослідженням Держслужби, яке довело зв’язок КМ УПЦ з Російською православною церквою (РПЦ), а від так є афілійованою від нього організацією. І враховуючи, що наразі РПЦ є забороненою релігійною організацією в Україні, це є порушенням Закону про свободу совісті. Відтак подальший перебіг подій зрозумілий – Київській митрополії необхідно розірвати зв’язки з нею. Деталізуючи вимоги припису, керівник ДЕСС пояснив, що мовиться про такі 4 пункти:Київський митрополит має забезпечити рішення керівних органів про вихід Української православної церкви з усіма її парафіями, монастирями, єпархіальними управліннями зі складу РПЦ; в статуті РПЦ є стаття №10, яка прив’язує КМ УПЦ до Російської православної церкви, а також визначає її права та обов’язки у складі цієї організації. Враховуючи це, керівні органи Київської митрополії повинні визнати нечинним для себе;Київський митрополит повинен визнати незгоду із тим, що його включено до священного синоду РПЦ;Українська православна церква повинна визнати незгоду із анексією своїх 8 єпархій, які розташовані на Сході України та у Криму.Як зазначив Віктор Єленський, важливим аспектом є те, чого не містить припис ДЕСС, адже вірянам УПЦ цього не пояснюють. "Їм розповідають, що це зрада Христа, що це ультиматум. Більше, ширяться чутки, що вірян нібито змушують перейти на інший календар, що від них вимагають змінити мову богослужіння зі церковнослов’янської на українську. Навіть кажуть, що УПЦ має проголосити автокефалію, чи приєднатися до іншої Церкви, але це все не відповідає дійсності. Ще й додають, що їх заманюють у пастку – вони напишуть листа Кирилу і їх нібито на цьому й зловлять за зв’язки з забороненою організацією. Нічого такого припис не містить", – пояснив керівник Держслужби.То до чого може призвести відмова від виконання приписуНа виконання поставлених умов у Київської митрополії було 30 діб, а у разі обґрунтованого пояснення його можуть збільшити до 60. Однак вже в день появи припису Митрополит Київський УПЦ Онуфрій заявив у своїй відповіді, що погоджуватися із цим не будуть. За словами ж посадовця, саме цей факт відмови і є причиною визнання – Київська митрополія УПЦ є афілійованою із забороненою в Україні Російською православною церквою. "Відповідно до закону, далі з’являється наказ про це, який надсилають у Фонд держмайна, обласні адміністрації, Мінкульт. Вже наступний крок – це позов до суду про припинення Київської митрополії через невиконання припису. Так виглядає ситуація", – зазначив Єленський. Якщо ж, теоретично, КМ УПЦ таки погодиться на поставлені вимоги припису, на що ще є час, то вона зможе і далі вільно існувати, маючи статус окремої юридичної особи. Однак щодо її канонічного статусу, то "це буде її особиста справа. Держава вимагає лише безпосереднього виходу із складу РПЦ, яка є пособницею війни в Україні" – додає посадовець.Керівник ДЕСС резюмував, що у них є всі підстави, аби вважати, що суд припинить діяльність такої юридичної особи "Київська митрополія Української православної церкви", якщо вона і надалі не відмовиться від зв’язків з Російською православною церквою. 18 липня ДЕСС винесла припис Київській митрополії Української православної церкви московського патріархату (УПЦ МП) про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації.Раніше Державна служба України з етнополітики та свободи совісті виявила ознаки афілійованості Української православної церкви (Московського патріархату) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні забороненоПрезидент України Володимир Зеленський підписав указ, яким припинив українське громадянство Ореста Березовського, більш відомого як митрополит УПЦ МП Онуфрій.

Українська пам'ятна монета "Країна супергероїв. Дякуємо медикам!" здобула перемогу в номінації "Найбільш надихаюча монета" та увійшла до 10 найкращих монет світу за підсумками міжнародного монетного конкурсу "Монета року". Результати конкурсу були оголошені 21 серпня 2025 року під час Всесвітньої виставки грошей в Оклахома-Сіті у США. Про це повідомляє пресслужба НБУ. Пам'ятну монету "Країна супергероїв. Дякуємо медикам!" ввели в обіг 26 липня 2024 року. "Вона присвячена самовідданій праці медичних працівників України, які, не зупиняючись ані на хвилину, невпинно рятують життя та здоров'я дітей і дорослих як у тилу, так і на передовій", - зазначили у пресслужбі. Монета продовжує серію "Безсмертна моя Україно" та має номінал 5 гривень. Її виготовлено з нейзильберу, маса - 16,5 г, діаметр - 35,0 мм. Тираж - до 50 тисяч штук. На аверсі монети зображена стилізована смужка бинта, на якій проступила кров у формі абрису території України. На реверсі монети в центрі композиції змодельовані смужки бинта, що перетинаються. Вони ніби ізолюють рану, накриту рукою медика. Це символізує самовідданість та професіоналізм медичних працівників, які борються за життя людей у найскладніших обставинах. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підстав для підвищення тарифів на газ і світло у 2026 році немає - Нагорняк Дизайн монети створили художники мистецької групи "АртТріум": Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук. Міжнародний конкурс "Монета року" щорічно проводить авторитетне нумізматичне видання World Coin News за підтримки The Journal of East Asian Numismatics. Цього року конкурс відбувся у 42-й раз. Міжнародні експерти визначали переможців серед близько 550 монет із 38 країн світу, випущених у 2024 році. Українські пам'ятні монети не вперше перемагають у монетному конкурсі "Монета року". 2024 року срібна пам'ятна монета "Сміливість бути. UA" здобула перемогу в номінації "Найкраща монета про сучасну подію" та увійшла до 10 найкращих монет світу за підсумками цього міжнародного монетного конкурсу. А українська пам'ятна монета "До 30-річчя незалежності України" (нейзильбер, номінал 5 гривень) стала головною монетою-переможницею цього міжнародного конкурсу серед монет, введених у обіг у 2021 році. Середня зарплата в Україні за липень знизилася майже на 2 тис. грн. Попри падіння у порівнянні з попереднім місяцем, показник виявився на 17,9% вищим за минулорічний липневий рівень, коли середня зарплата становила 17 346,90 грн.

Еспресо пояснить, чи слід непокоїтись через ріст захворюваності, а також як вберегти себе та дітей, які от-от підуть до навчальних закладів.Центр громадського здоров’я повідомляє, протягом минулого тижня, 18-24 серпня, в Україні Covid-19 підтвердили у 7,2 тис. людей. Цей показник є у більш ніж 2 рази більший, аніж за тиждень до того, коли хворих на цю недугу зафіксували 3,5 тис. При цьому, у Центрі наголошують, що у порівнянні з 2024 роком ситуація навіть краща. Адже за чотири тижні 2025 року з 28 липня до 24 серпня зареєстровано 2,6 раза менше випадків захворювання, ніж за аналогічний період торік – 12,6 тис. проти 33,5 тис. випадків відповідно.Поруч із тим, застерігають і про те, що вакцинація залишається найефективнішим способом захиститися від будь-якого варіанту COVID-19. "В Україні вона безоплатна. Більшості людей, які досі не вакцинувалися від COVID-19, достатньо отримати одне щеплення. Додаткові щеплення (раз на 6–12 місяців) рекомендовані людям із ризиком тяжкого перебігу COVID-19", – додають у Центрі громадського здоров’я. Чи варто непокоїтись та як вберегтисьЯк розповіла у коментарі для Еспресо гендиректорка Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб, лікарка-епідеміологиня Наталія Іванченко-Тімко, у разі виявлення перших симптомів гострого респіраторного захворювання, в тому числі й Covid-19, дитині та дорослому необхідно залишатися вдома. "В жодному випадку не варто відправляти хвору дитину в садочок, чи до школи, чи батькам самим хворим виходити на роботу, що сприяє розповсюдженню вірусу навколишнього середовища інших людей і таким чином зростає число уражених. Якщо ж є необхідність все ж таки вийти в аптеку по ліки чи купити продукти, то варто хворій людині одягнути маску і не наражати на безпеку оточення", – зауважила лікарка.Що ж до лікування, то застосовувати необхідно лише ті методи, які порадить ваш лікар, ідучи до якого також слід одягнути маску. Також Наталія Тімко рекомендує вживати якомога більше рідини за розрахунком 30 мл на кілограм ваги вашого тіла. Жарознижувальні ж варто використовувати лише ті, які ви та ваш сімейний лікар добре знаєте та неодноразово випробували. Попри застереження та ріст захворюваності, епідеміологиня наголошує, що наразі мовиться про типовий сезонний підйом захворюваності, а причин для паніки – немає."Чи буде збільшуватися число хворих? Напевно так, особливо є ризик, коли утворюються організовані колективи (з 1 вересня починається навчальний рік, – ред.). Однак, якщо порівнювати з аналогічним періодом попереднього року, то, зокрема, на Львівщині захворюваність була в рази більшою торік, ніж зараз. Чому так відбувається, оскільки ще ніби немає періоду похолодання? Ми знаємо, що коронавірус увійшов до складу респіраторних вірусних інфекцій і вже другий рік сезонний підйом захворюваності спостерігається вже наприкінці серпня. Можливо, надалі ми так і далі будемо це відзначати", – вказала медикиня та додала, що для введення обмежувальних заходів наразі немає причин. Однак ще раз нагадала, що необхідно згадати про те, коли ви востаннє вакцинувалися. Причиною цього є нові субваріанти штаму Омікрон NB.1.8.1 Nimbus та XFG Stratus, які зараз циркулюють Україною. Останні найважче переносять люди, які мають цукровий діабет, надлишкову вагу, хронічні захворювання дихальної та серцево-судинної системи, імунодефіцити, вагітні."Тому, власне, варто провакцинуватися від Covid-19. Людям, які ніколи цього не робили, повинні ввести зараз одну дозу, відповідно до рекомендацій Національної технічної групи експертів. Іншим, які вже були вакциновані, незалежно від кількості доз в минулому, теж зараз можуть зробити ще одну дозу, аби захистити себе Covid-19", – резюмувала експертка. Станом на 21 серпня 2025 року найбільше хворих на COVID-19 зареєстровано в Києві (понад 2 тис. людей), але загалом захворюваність втричі нижча, ніж торік у серпні.

У вересні смородина формує плодові бруньки та зміцнює кореневу систему перед зимівлею. Правильне підживлення допоможе кущам краще пережити холодний сезон і закласти основу для щедрого врожаю наступного літа. Якщо кущ на початку осені виснажений, він не зможе утворити достатньо сильних бруньок і піде в зиму ослабленим. Це підвищує ризик обмерзання та погіршує весняний ріст і розвиток. Якщо погода в серпні суха, потрібно виливати два відра води під кущ. Процедуру бажано проводити раз на тиждень. Корінню смородини потрібна волога на глибині 30-40 см, тож звертайте увагу не тільки на кількість води, а й на глибину проникнення вологи. Також потрібна мульча, яка буде затримувати вологу. Але перед цим слід видалити всі бур'яни, які ростуть поруч, оскільки вони будуть забирати всі поживні елементи з ґрунту. Можна використовувати суміш перегною і тирси, солому, скошену траву без насіння або навіть подрібнену кору. Товщина шару мульчі має бути 5-10 см. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим підживити малину після обрізки в серпні: три добрива У цей період необхідно підгодувати смородину. Влітку й восени смородині особливо потрібні фосфор і калій. Ці елементи зміцнюють коріння, допомагають закласти плодові бруньки на наступний рік, підвищують стійкість до хвороб і готують кущ до зимівлі. Під кожен кущ слід внести по 2 столові ложки суперфосфату і 1 столову ложку сульфату калію. Щоб добрива подіяли ефективніше, зробіть навколо куща неглибокі борозенки по колу, там, де закінчується крона. Рівномірно розсипте гранули, присипте їх землею і добре полийте. Завдяки воді поживні речовини швидше почнуть працювати. За малиною варто ретельно доглядати, щоб отримати щедрий врожай у наступних сезонах. Перший раз кущі малини обрізають приблизно в середині липня, коли з'являються стиглі ягоди. Точний термін залежить від сорту. Вдруге обрізати малину варто восени за декілька днів до початку морозів. Ідеальний термін - початок або середина жовтня.

Його ім’я стало синонімом акторської майстерності, а творча спадщина – невід’ємною частиною української кіношної та театральної культур. За свою кар’єру він зіграв понад 100 ролей у кіно та більше 50 у театрі, ставши одним із найвпізнаваніших акторів сучасної України. Більше про нього розповість Еспресо.Біографія: дитячі роки та перші кроки до сцениБогдан Ступка народився 27 серпня 1941 року в селищі Куликів на Львівщині, яке на той час перебувало під німецькою окупацією. У 1948 році його сім’я переїхала до Львова. Ступка зростав у творчій атмосфері: його батько, Сильвестр Дмитрович, співав у хорі Львівського оперного театру, дядько був солістом, а тітка – головним концертмейстером. З дитинства Богдан проводив багато часу за лаштунками, слухаючи виступи тодішніх видатних артистів, таких як Іван Козловський та Сергій Лемешев.Перше знайомство зі сценою відбулося в 10 років, коли він зіграв новорічну роль на шкільному концерті. Цей момент залишив у нього теплі спогади і, за його власними словами, пробудив "любов до лицедійства", у сенсі маскування себе на сцені. У 14 років він дебютував у масовці п’єси "Дні Турбіних" у театрі ім. Марії Заньковецької, куди його привів батько.Цікаво те, що попри творче оточення, мати Богдана не підтримувала ідею акторської кар’єри через скромні заробітки та важкі умови праці, які бачила на прикладі чоловіка. Тож після школи Богдан намагався вступити на хімічний факультет Львівського університету ім. Івана Франка, але не склав іспити. У підсумку працював слюсарем, фотографом в астрономічній лабораторії, лаборантом, а також навчався на заочному відділенні філологічного факультету.Проте справжнє покликання він знайшов у театрі.Шлях до акторської майстерностіфото: Вікіпедія У 1959–1961 роках Ступка навчався в акторській студії при Львівському театрі ім. Марії Заньковецької, яку закінчив у 1961 році. З цього ж року він став актором цього театру, де пропрацював 17 років під керівництвом режисера Сергія Данченка, який став його творчим наставником. У 1978 році, за запрошенням Данченка, Ступка перейшов до Київського академічного драматичного театру ім. Івана Франка, де згодом, у 2001 році, став художнім керівником.Освіту він доповнив, закінчивши у 1984 році заочне відділення театрознавчого факультету Київського театрального інституту ім. Івана Карпенка-Карого. Навчання там розтягнулося на 17 років через напружений графік роботи, але Ступка з цього жартував, що 17 років здобував знання. Успіхи в кар’єріНа театральній сцені Ступка зіграв понад 50 різнопланових ролей, демонструючи надзвичайну акторську глибину. Серед найвідоміших – Тев’є-молочар у виставі "Тев’є-Тевель" за п’єсою Григорія Горіна, яка стала візитівкою театру ім. Івана Франка. Ця роль принесла йому Шевченківську премію (1993) і міжнародне визнання, зокрема після гастролей у США, де вистава отримала аншлаги. Внучка Шолом-Алейхема, Бел Кауфман, назвала Ступку найкращим виконавцем ролі Тев’є. Інші визначні театральні роботи включають Короля Ліра, Миколу Задорожного ("Украдене щастя"), царя Едіпа та Ярослава Мудрого.Натомість у кінематографі Ступка дебютував доволі пізно, у 30-річному віці, в 1971 році у стрічці Юрія Іллєнка "Білий птах з чорною ознакою", зігравши Ореста Дзвонаря. Ця роль принесла йому першу популярність, хоча спочатку призначалася Івану Миколайчуку. Це кіно входить у топ-10 списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.у центрі фото Богдан Ступка, фільм "Білий птах з чорною ознакою", фото: takflix Загалом Ступка зіграв понад 100 ролей у фільмах, працюючи з видатними режисерами, такими як Кшиштоф Зануссі, Єжи Гофман, Кіра Муратова, Сергій Бондарчук та інші. Серед найвідоміших кінематографічних ролей знакові постаті історії: Богдан Хмельницький у "Вогнем і мечем" (1999) – образ мудрого гетьмана, який приніс актору міжнародну славу;Іван Мазепа у "Молитві за гетьмана Мазепу" (2001) – складна історична постать, відтворена з глибиною і суперечливістю;Тарас Бульба у однойменному фільмі (2009) – роль, за яку Ступка отримав численні нагороди, зокрема на міжнародних кінофестивалях.Чингісхан у "Таємниці Чингісхана" (2002), Олександр Керенський у "Червоних дзвонах" та інші історичні постаті.Ступка також зіграв у комедії "Заєць над безоднею" (2006), де втілив образ генсека Брежнєва в романтичному амплуа, та у драмі "Водій для Віри" (2004), за яку отримав премію "Ніка". У 2008 році за роль у фільмі "Серце на долоні" він був нагороджений на Римському міжнародному кінофестивалі.Чому Ступка став одним із найвпізнаваніших акторів України?Богдан Ступка став символом української культури завдяки унікальному поєднанню таланту, самовіддачі та харизми. Його акторська гра відзначалася глибиною, емоційною правдивістю та вмінням перевтілюватися в різнопланові образи – від історичних постатей до простих людей. Він не просто грав ролі, а проживав їх, що робило його персонажів живими та незабутніми. Польський режисер Єжи Гофман називав його одним з найталановитіших драматичних акторів Європи.Ступка також сприяв популяризації української культури за кордоном. Його виступи на міжнародних сценах, зокрема в лондонському театрі "Глобус", де він зіграв Короля Ліра англійською, та гастролі з "Тев’є-Тевель" у США, зробили його амбасадором українського мистецтва. Він вільно володів українською, російською, польською та англійською мовами, що дозволяло йому працювати в міжнародних проєктах.Його внесок у театр і кіно був відзначений численними нагородами: Шевченківська премія, Державна премія СРСР, премія "Ніка", "Золотий орел", "Кришталева Турандот", звання Героя України (2011), ордени Ярослава Мудрого та "За заслуги", а також міжнародні нагороди.Для українців 90-х та початку 2000-х Богдан Ступка був не лише зіркою театру і кіно, але й знайомим обличчям на телеекранах завдяки участі в рекламних роликах. Його харизматична зовнішність, виразний голос і природна акторська майстерність робили його ідеальним вибором для рекламних кампаній, які привертали увагу широкої аудиторії. Зокрема, Ступка знімався в рекламі пива та мобільних операторів. Крім того, Богдан Ступка знімався в українській версії шоу "Форт Бояр" в образі мудрого Мольфара, додаючи харизми та гумору. Його культова фраза: "Ну що поробиш, фортуна повернулася до нього іншим боком" стала мемом.Громадська позиція та скандали Богдан Ступка був не лише актором, а й активним громадським діячем. Зараз мало-хто це пам’ятає, але у 1999–2001 роках він обіймав посаду міністра культури і мистецтв України в уряді Віктора Ющенка, називаючи себе "міністром оборони культури". За його сприяння Україна стала постійним учасником Венеціанського бієнале – одного з найпрестижніших форумів мистецтва. Проте актор зізнавався, що державна служба була для нього тягарем, і він повернувся до творчості.Ступка підкреслював важливість популяризації української культури у світі. Під час нагородження на Римському кінофестивалі він сказав:"Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в цілому світі. Мрії повинні збуватися, і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому".Ступка намагався уникати політичних спекуляцій, зосереджуючись на мистецтві як способі єднання людей. Та все ж йому не вдалося уникнути скандалів.Богдан Ступка у ролі Тараса Бульби, фото: з відкритих джерел Найвідоміший випадок, який спричинив значний резонанс, – це участь Богдана Ступки у російсько-українському фільмі "Тарас Бульба" режисера Володимира Бортка, який підтримав російське вторгнення в Україну у 2022 році. Ступка зіграв головну роль – Тараса Бульбу. Фільм, знятий за мотивами повісті Миколи Гоголя, викликав шквал критики в Україні, оскільки його звинуватили в антиукраїнській ідеології та просуванні російського імперіалізму. Зокрема, режисер використав пізнішу редакцію повісті 1842 року, яка містила узагальнення про "Руську землю" та "руський народ", що сприймалося як спроба применшити українську національну ідентичність. У 2014 році Держкіно України заборонило показ цього фільму в Україні, назвавши його таким, що "знецінює українську національну ідею" та "ставить під сумнів існування українського народу".З іншого боку, за словами актриси Римми Зюбіною, Ступка був шокований фінальним монтажем фільму, оскільки його бачення ролі та сценарій, який він читав, значно відрізнялися від кінцевого результату. Вона підкреслила, що актор переживав через цю ситуацію, адже його наміри не збігалися з ідеологічним спрямуванням стрічки. Особисте життя та спадщинаБогдан Ступка був одружений з Ларисою Корнієнко, балериною і хореографом, з якою прожив усе життя. Їхній син Остап та онук Дмитро також обрали акторську професію, продовжуючи мистецьку династію. Ступка цінував родинне тепло і часто казав, що його успіхи багато в чому завдячують підтримці дружини.22 липня 2012 року Богдан Ступка помер у київській лікарні "Феофанія" від серцевого нападу на тлі раку кісток. Церемонія прощання в театрі ім. Івана Франка зібрала тисячі шанувальників. Його поховали на Байковому кладовищі в Києві.Спадщина Ступки живе в його ролях, виставах і фільмах, які продовжують надихати. На його честь названо вулиці в кількох містах України, та навіть астероїд (269252 Богданступка) Він залишився в суспільній пам’яті як актор, який не лише грав ролі, а й творив історію української культури.Читайте також: Не встиг отримати Нобелівську премію, а жінка говорила російською: цікаві факти про Івана Франка до його 169-річчя

У Каспійському морі стався потужний землетрус. Поштовхи відчули жителі кількох російських регіонів і сусідніх країн, пишуть російські ЗМІ. "Поштовхи відчувалися у Дагестані, Чечні, Астрахані, а також у П'ятигорську, Кисловодську та Актау (Казахстан) і Азербайджані. Щонайменше тисяча жителів Махачкали вийшли на вулиці, побоюючись повторних поштовхів", - ідеться у повідомленні. Епіцентр землетрусу знаходився за 28 км на схід від міста Ізбербаш на глибині 10 км. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Румунію сколихнув землетрус, його відчули й в Україні Наразі інформації про руйнування чи постраждалих немає. A 5.5 magnitude earthquake struck the Caspian Sea, 53 km NNNW of Derbent, Russia, on Aug 26, 2025, at 20:33 UTC. 11 km deep. No damage reported yet, though it was largely felt in Derbent and nearby areas.#землетрясение #sismo #deprem #gempa https://t.co/jsWWmYFBPM pic.twitter.com/d6cTTPe8Ru GeoTechWar (@geotechwar) August 26, 2025 Раніше на півострові Камчатка в РФ прокинулись одразу кілька вулканів. Серед них - Ключевська сопка. За 30 кілометрів від нього, згідно з даними Google Maps, знаходиться населений пункт Ключі та військовий аеродром. Недалеко знаходиться ракетний полігон Кура, який служить для випробування міжконтинентальних балістичних ракет. Вулкан активізувався в кінці липня після землетрусу на Камчатці. Як відзначають вчені, в найближчі дні можливе посилення виверження з попеловими викидами до 10 км. В Україні зберігається висока ймовірність серйозного землетрусу в Криму. Сейсмологи очікують повторення потужних поштовхів інтенсивністю до 7 балів вже до 2027 року.

Уперше вченим вдалося синтезувати зразок так званого метеоритного алмаза — лонсдейліту, або гексагонального алмаза, який, за прогнозами, має бути ще твердішим за звичайний земний. Прорив описано у журналі Nature 30 липня, і він може відкрити шлях до створення нових надміцних матеріалів для промисловості та електроніки. Звичайний алмаз вважається найтвердішою природною речовиною на Землі завдяки унікальній [...]

Про це вона написала у telegram-каналі.Кабінет міністрів ухвалив рішення про запуск спеціальних умов програми "Власна Справа" для представників креативного бізнесу.Відтепер вони мають право претендувати на грантову підтримку з боку держави:100 тис. грн — для фрілансерів-ФОПів;200 тис. грн — для бізнесу, що створює 1 робоче місце;500 тис. грн — за умови створення 2 робочих місць і співфінансування 70/30;1 млн грн — за умови створення 4 робочих місць і співфінансування 70/30."Програма охоплює кіно та відеоіндустрію, бібліотеки, музеї, театри, архітектуру, дизайн, медіа, фотографію, розробку ігор і ПЗ, PR та рекламу, індивідуальну мистецьку діяльність, наприклад, виготовлення унікальних виробів народного художнього промислу та інші", - зазначила Свириденко.22 липня Кабмін розширив програму "Власна справа", згідно з якою українці можуть отримати до 1 млн грн на відкриття або розвиток приватних дитсадків.

Загострення натиску на польський кордон з боку БілорусіКордон Польщі з Білоруссю, фото: Станіслав ЖаринУвечері 25 серпня на східному кордоні країни отримав поранення польський солдат. Як розповіло оперативне командування збройних сил Польщі, це трапилося тоді, коли він намагався зашкодити групі агресивно налаштованих мігрантів перетнути кордон. Військовий опинився у лікарні, а на місці розпочали розслідування.Того ж дня дещо раніше на проблемі загострення наголосив міністр внутрішніх справ і адміністрації Польщі Марцін Кервінський. За його оцінками та спостереженнями, чим щільнішим є польсько-литовський кордон, тим більше служби Лукашенка посилюють тиск на ділянці польсько-білоруського кордону."Лукашенко і російські служби, побачивши, що ми повільно закриваємо системи переправлення мігрантів до Європейського Союзу завдяки контролю на польсько-литовському та польсько-німецькому кордонах, повертаються до цього первісного маршруту", – відзначив Марцін Кервінський.На тлі цих подій керівництво країни планує ще більше поглибити співпрацю з Литвою й Латвією. Окрім того, у Польщі прогнозують, що найближчими днями та тижнями спостерігатиметься власне посилення міграційного тиску, що вже траплялося попередні роки в осінній період.Разом із тим польські прикордонники звертають увагу на те, що кількість випадків агресії з боку мігрантів також зростає."Ми постійно стикаємося з агресією з боку мігрантів. Звичайно, ця агресія підігрівається білоруськими службами, – розповів начальник Прикордонної служби генерал-майор Роберт Баган та додав, що цього року таких спроб було зафіксовано вже понад 23 тисячі. Для порівняння, за весь минулий рік було 30 475 спроб перетину кордону.Варто відзначити, що інцидент із польським солдатом був не першим цього літа, адже у середині липня отримав поранення також військовий на іншій ділянці кордону Польщі й Білорусі, тоді група мігрантів, яка намагалася незаконно перетнути лінію розмежування між країнами, намагалась закидати прикордонників камінням, дехто з них був затриманий. Щобільше, упродовж останніх днів ситуація на кордоні не обійшлася лише пораненням солдата 25 серпня, напередодні були зафіксовані спроби незаконного перетину у декількох місцях, а також атаки на прикордонників без поранень, але із пошкодженням майна, зокрема службових автівок, оскільки мігранти використовували каміння та колоди з цвяхами.Нові загрози на тлі навчань "Захід-2025" у Білорусіфото: Міноборони Білорусі/telegramУ Польщі очікують на продовження загострень та так звану "гру на нервах" через військові навчання "Захід-2025", які відбудуться у Білорусі вже у вересні. Це може лише посилити як інформаційну війну зокрема, так і її гібридну складову загалом, а отже стати поштовхом до нового неспокою з мігрантами на польсько-білоруському кордоні.Заступник міністра національної оборони Павел Залевський підкреслив, що вже тривалий час зростає агресія і тиск на ту частину кордону, де отримав поранення солдат. Але додав, що побудована там стіна є ефективною і перетин кордону практично неможливий, саме тому, на його думку, мігранти, навчені білоруським КДБ і російським ФСБ, стають все більш агресивними."Росіяни провокують, випробовують НАТО, межі, до яких вони можуть дійти. Це пов'язано з підтримкою, яку НАТО надає Україні. І це має на меті послабити підтримку в країнах НАТО, зокрема в Польщі, тому що підтримка Польщі є абсолютно ключовою для допомоги Україні", – сказав Залевський у розмові з польським медіа WP.PL.Паралельно посадовець повідомив, що Польща також готується до навчань у вересні, проте вони матимуть мирний та оборонний характер. Мета цих навчать – продемонструвати Росії готовність поляків до будь-яких сценаріїв."У зв'язку з цим ми також очікуємо, що росіяни можуть посилити тиск на Польщу на кордоні", – пояснив заступник міністра, зауваживши поряд із тим, що сам факт проведення російсько-білоруських навчань не становить загрози для Польщі, натомість сценарії, які будуть відпрацьовуватися, є небезпечними для Польщі, тому Міністерство оборони ставиться до них серйозно.Історичний екскурс до витоків кризи польсько-білоруського кордонуфото: reutersКордон між Польщею та Білоруссю є однією з ключових ліній розмежування між Європейським Союзом і простором, який контролює Росією. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році він набув особливого значення, підкреслюючи свою важливість як східної границі НАТО.Різке зростання напруги припало на осінь 2021 року, коли підсанкційний режим Лукашенка організував канали перекидання мігрантів з країни через кордон ЄС спершу до Литви, а потім до Польщі. У Білорусі не приховували, що така підтримка контрабанди нелегалів є відповіддю на санкції ЄС. Тоді Білорусь почала організовано завозити тисячі мігрантів із країн Близького Сходу й Африки, створюючи штучний потік людей до польського та литовського кордонів. Ця форма гібридної атаки стала спробою дестабілізувати ЄС, а також тиснути на Варшаву та Брюссель.Тисячі мігрантів збиралися на кордоні та робили жорсткі спроби прорвати його – кидалися камінням, намагалися атакувати польських прикордонників, сліпили їх лазерами і використовували газові балончики. Щобільше, у своїх діях вони мали підтримку білоруської влади.  Тогочасний прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький назвав міграційну кризу на білорусько-польському кордоні "найбільшою спробою дестабілізувати Європу" з часів холодної війни. Події набули ще більшого значення після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Білорусь стала союзником і тилом Росії. Це перетворило польсько-білоруський кордон не лише на "міграційний фронт", а й на потенційний плацдарм військової загрози для всієї східної Європи.У період неспокою через мігрантів і власне напередодні початку великої війни Росії проти України польський уряд прийняв рішення про будівництво стіни уздовж всієї лінії розмежування з Білоруссю. Вже восени 2022 року роботи завершили: країни розділив 187-кілометровий захисний бар’єр зі сталевих панелей висотою 5,5 метра з колючим дротом нагорі.Окрім того, Польща суттєво посилила військову присутність на кордоні, яка зберігається і сьогодні, адже періоди загострень не зникали, а лише продовжились як у 2023-му, так і у 2024 році навіть попри наявність високої стіни. А тяглість кризи зберігається й надалі, зважаючи на натиски упродовж 2025 року.

Вето президента Польщі Кароля Навроцького на законопроєкт про допомогу українським біженцям не зупинить роботу інтернету Starlink в Україні. Про це у мережі Х заявив керівник Офісу президента Польщі Збігнєв Богуцький. "Вето не відключає Україну від інтернету Starlink, оскільки витрати на це підключення фінансуються на основі положень чинного законодавства, а проєкт, поданий до Сейму президентом Республіки Польща, підтримує цей стан речей", - написав він. Він пояснив, що парламент розгляне президентську ініціативу у вересні до закінчення встановленого терміну. За чинними нормами Польщі підтримка роботи Starlink для України діятиме до 30 вересня 2025 року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна зможе взяти участь в альтернативі Starlink Також у команді Навроцького відкинули твердження міністра цифровізації Кшиштофа Гавковського про припинення підтримки зберігання даних українських органів влади у безпечному місці. Богуцький різко відповів міністру цифровізації, який назвав вето Навроцького "подарунком для Путіна". "Перефразуючи ваш пост, можна сказати: я не можу уявити собі кращого подарунка для Путіна, ніж займатися російською дезінформацією, щоб сіяти розбрат між поляками та українцями", - обурився керівник Офісу президента Польщі. У четвер, 24 липня, в мережі почали повідомляти про проблеми з терміналами Starlink. У тому числі спостерігалися перебої і на фронті в Україні. Starlink - це глобальний супутниковий інтернет-сервіс, розроблений компанією SpaceX, що належить Ілону Маску. Проєкт спрямований на забезпечення швидкісного доступу до інтернету в будь-якій точці планети, особливо там, де традиційні провайдери не мають покриття або інфраструктури.

Про це в ефірі Еспресо сказала синоптикиня Наталка Діденко."В Україні була хвиля холоду, вітряна погода, температура повітря була низькою, навіть із мінусовими значеннями в горах. Але наприкінці серпня це не дивина. Ба більше, на високогір'ї Карпат сніг може випадати навіть у середині липня, і це особливості місцевого клімату. Наразі літо виправляє ситуацію", - зауважила Діденко.За словами синоптикині, у цей завершальний тиждень серпня і літа температура повітря почне підвищуватися - і не просто підвищуватися, а навіть стане спекотною. Тобто поступово, спочатку +22…+27 °C, а потім температура сягне і вище +30 °C."Наразі південь країни потерпає від пересушеного повітря, від засухи. Дощів практично не було, і суха погода збережеться. Погоду визначатиме антициклон", - додала Діденко.У вівторок, 26 серпня, в Україні очікується суттєве зниження температури. Синоптикиня Наталка Діденко прогнозує, що саме цей день стане найпрохолоднішим у найближчій перспективі.

У липні 2025 року довіряють ТЦК чверть опитаних (24%), не довіряють 68%. За останній рік ставлення погіршилося. У вересні 2024 року ТЦК довіряли 27%, не довіряли 61% респондентів. Про це свідчать результати опитування Соціологічною групою рейтинг на замовлення Міжнародного республіканського інституту. Гірше українці ставляться тільки до Верховної Ради - довіряють 19%, не довіряють 76%. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Вишгороді люди у військовій формі і співробітники поліції намагались підпалити автівку з пасажиром: розпочато розслідування Ставлення до нового уряду Юлії Свириденко також негативне. Довіряють 28%, не довіряють - 30%, а 42% не змогли відповісти. При цьому ЗСУ, як і раніше, довіряють 94% респондентів. Опитування проводилося Соціологічною групою "Рейтинг" на замовлення Центру досліджень громадської думки (CISR) Міжнародного республіканського інституту (IRI).Опитування проводилося на всій території України (за винятком окупованих Росією територій) з 22 по 27 липня 2025 року методом телефонного інтерв'ю з використанням комп'ютера (CATI) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Загальна вибірка становила 2400 українців віком 18 років і старше. Середній рівень похибки при припущенні простої випадкової вибірки становить ±2,0 бала в 95%-ному інтервалі. На Волині представники установи спровокували конфлікт із місцевими мешканцями. Згодом співробітник ТЦК прострелив щоку жінці.

На Черкащині п'яний водій автомобіля ВАЗ спричинив ДТП, в якому травмувалися троє дітей. Найменша, 2-річна дитина, перебуває у важкому стані. Про це повідомляють у відділі комунікації поліції Черкаської області. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Хмельницькій області внаслідок ДТП постраждали 16 людей "Дорожньо-транспортна пригода сталася 23 серпня, близько 20:30 години. Попередньо, 39-річний водій автомобіля ВАЗ-2107 не впорався з керуванням та виїхав на узбіччя, де в'їхав у дерев'яні шпали і перекинувся. Унаслідок ДТП травмувалися троє дітей: 15, 13 та двох років", - йдеться у повідомленні поліції. Дворічна дитина нині перебуває у тяжкому стані. Водій пройшов освідування, результат - 1,34 проміле. Його затримали та оголосили про підозру. Затриманому загрожує від 5 до 8 років в'язниці з позбавленням права керувати транспортними засобами. 7 липня у місті Перечин на Закарпатті сталась смертельна ДТП. Автомобіль BMW X5 на великій швидкості врізався в контрольно-ревізійний пункт правоохоронців. Загинув 45-річний прикордонник. Виявилося, що водійка була п'яною, тому не впоралася з керуванням.

Найбільше українців на найближчих президентських виборах підтримали б чинного главу держави Володимира Зеленського, проте на парламентських - гіпотетичну "партію Залужного". Про це свідчать дані опитування соціологічної групи "Рейтинг" на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту, проведене у період з 22 по 27 липня. Згідно з опитуванням, 31% респондентів готові віддати голос за Зеленського, 25% - за Валерія Залужного, 6% - за Петра Порошенка, 5% - за Кирила Буданова. На заході країни підтримка Зеленського і Залужного однакова - по 27%, а у віковій групі 50+ Залужний випереджає Зеленського - 31% проти 30%. Діяльність президента схвалюють 65% опитаних (33% - дуже, 32% - деякою мірою), не схвалюють - 32% (по 16% у кожній категорії). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці продовжують вірити в перемогу - дані соцопитування Що стосується парламентських уподобань, 22% респондентів обрали "партію Залужного". 14% - "блок Зеленського", по 8% - "Азов" та "Європейську солідарність". Партія Залужного лідирує у всіх вікових групах і майже всіх регіонах, окрім півдня, де її рейтинг дорівнює блоку Зеленського (19%). 74% опитаних хотіли б бачити нові партії на майбутніх парламентських виборах. Опитування проведено методом CATI серед 2400 громадян України віком від 18 років по всій території країни, окрім окупованих територій. Похибка становить 2,0 п.п. Після спроби обмежити незалежність НАБУ і САП довіра до президента Володимира Зеленського помітно знизилася. Особливо серед молоді панують дуже негативні настрої щодо постаті теперішнього керівника держави. Як зазначається, на початку червня Зеленському довіряли 65% опитаних, на початку травня - 74%. У КМІС припускають, що вже до 22 липня рівень довіри був ще нижчим. Зокрема, серед молоді (18-29 років) підтримка знизилась із 74% до 59%.

Вперше День Незалежності України 24 серпня відзначили 1992 року. Але свято державності було й до того. 1991-го День Незалежності святкували 16 липня. Gazeta.ua нагадує історію свята. День Незалежності в історії українського державотворення святкувався й до 1990 року. Але, зрозуміло, в діаспорі. Або ж підпільно. Закордонні українці впродовж 70 років Днем Незалежності вважали 22 січня дату, коли 1919-го проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. А ще роком раніше Четвертим універсалом Центральна рада фактично проголосила повну державну самостійність УНР. Щороку 22 січня українці за кордоном не тільки проводили різноманітні культурні й просвітницькі заходи з нагоди Дня Незалежності, а й намагалися якнайширше залучити до них офіційні структури інших держав. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПЦУ офіційно повідомила про рішення перейти на новоюліанський календар Першим Днем Незалежності вже в Україні стало 16 липня. Цього дня 1990 року Верховна Рада тоді ще УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Одразу ж депутати проголосували за постанову "Про День проголошення незалежності України". "Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість ухвалення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в документі. 16 липня 1991-го в Україні був вихідним. Верховна Рада подбала про це 18 червня. Відповідні зміни внесли до Кодексу законів про працю. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воєнний стан і мобілізацію продовжили на три місяці Але минуло трохи більше місяця і в СРСР відбулася спроба державного перевороту, що прискорила розпад Союзу й проголошення на його руїнах самостійності колишніх республік. Україна свою повну державну Незалежність проголосила 24 серпня 1991 року. "Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду й інші акти законодавства республіки", ішлося в Акті проголошення незалежності. 1 грудня 1991-го на Всеукраїнському референдумі 90,32% виборців, які прийшли на дільниці, підтвердили проголошення незалежності. Наступного року день 16 липня хоча й зберігав історичну цінність, мусив "поступитися" місцем 24 серпня. "Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: вважати день 24 серпня Днем Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в новій постанові ВРУ від 20 лютого 1992 року. Офіційним вихідним 24 серпня проголосила постанова ВРУ від 5 червня. Таким чином, 24 серпня 1992-го Україна вперше повноцінно відзначила День Незалежності. З кожним роком росла палітра традиційних святкових заходів до Дня Незалежності. Незмінними залишаються хіба що урочисті зустрічі, мітинги, відзначення державними нагородами, концерти різних напрямів і масштабів. А з 1994 року традиційним став і військовий парад на Хрещатику. Рік символічний, бо 5 грудня в Будапешті був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Підписи під документом поставили лідери США, Росії, України й Великої Британії. Як Будапештський меморандум реалізується на практиці, весь світ побачив 2014-го, а потім з новою силою 2022 року. Щоправда, були часи, коли військовий парад не проводили. Наприклад, у 20052007 роках Хрещатиком крокували військові, "озброєні" лише музичними інструментами. Тоді надали перевагу парадам військових оркестрів. Хоч як парадоксально, не було військового параду в столиці й на честь 20-ї річниці незалежності. Тоді при владі був далекий від патріотичних сентиментів Віктор Янукович. Хоча офіційно відмову від параду пояснили економією грошей. Питання про доцільність військового параду на Хрещатику 24 серпня 2014 року спричинило жваві дискусії в суспільстві на тлі окупації Криму та агресії РФ на сході країни. Але він відбувся. І проводили парад щороку аж до 2019-го, коли новообраний президент Володимир Зеленський захотів оновити традиції. Але тоді громадськість за активної підтримки ветеранів російсько-української війни провела альтернативний Марш захисників. Схожою була ситуація 2020 року. Але вже 2021-го, на 30-ту річницю незалежності, військовий парад відбувся. Цього року головне державне свято України - День Незалежності припадає на неділю, 24 серпня. Поки діє воєнний стан, всі державні вихідні скасовують. Торік святкування Дня Незалежності не пов'язували з додатковим відпочинком.

24 серпня Україна відзначатиме найголовніше свято державності День Незалежності. В умовах війни святкування важливої дати буде обмеженим. Але українці на честь 32-річчя Незалежності можуть святково накрити стіл і відсвяткувати в колі найближчих. Можна обрати страви старовинної української кухні, вшанувати батьківщину за географічними ознаками й приготувати по страві з регіону або ж урізноманітнити стіл жовто-блакитними фарбами. Gazeta.ua зібрала три цікаві рецепти, які варто спробувати. Торт "Слава Україні" Цей десерт вражає як простотою складників, так і стилізацією, адже символізує український прапор. Інгредієнти: 200 г кефіру; 12 яйця; 1 склянка манки; 1 склянка цукру; 1 склянка борошна; 100 г топленого маргарину; мигдальне масло для випічки (4 краплі); 1 ч. л. розпушувача; 23 ст. л. згущеного молока (або 50 г білого шоколаду); барвники для випічки: жовтий і синій (блакитний). Приготування: 1. Змішати манну крупу, кефір, цукор, трохи збиті яйця. Залишити на 40 хв. (Через 30 хв. можна вмикати духовку розігріватися до 180°C). 2. Доки тісто відпочиває, підготуйте форми для випічки. Якщо маєте дві однакові невеликі форми, це добре: не потрібно чекати, доки спечеться один кекс, потім другий. А якщо маленьких форм немає, їх можна зробити самотужки: форму застелити фольгою і посередині зробити перегородку. Тоді тісто різних кольорів не перемішається і приготується одночасно. 3. Після закінчення 40 хв. додати топлений маргарин, просіяти борошно, змішане з розпушувачем, додати мигдальне масло для випічки. Все перемішати міксером. 4. Форму для випікання змастити маслом або застелити фольгою. Тісто розділити на дві однакові порції: в одну додати жовту фарбу, в іншу синю. Добре перемішати. Вилити в форми. Випікати 3040 хв. 5. Дати їм охолонути 5 хв. Дістати з форми, зрізати зовнішні стінки. Змастити можна масляним кремом (100 г масла збити з 50 г згущеного молока). Обмазати тим же кремом, а зверху посипати змолотими в крихту в блендері зрізані стінки від кексу. Пиріжки з калиною Це забутий найсмачніший український десерт. Наші пращури знали про цілющі властивості цієї ягоди й використовували її не лише в лікуванні, а й як смачну начинку для пирогів. Інгредієнти: 800 г пшеничного борошна для тіста й 3050 г для начинки; 1 пакетик сухих дріжджів (15 г); 500 мл молока; 4060 г цукру для тіста і 100 г для начинки цукор; 2 яйця; 80 мл олії; 1 ч. л. солі; 2 склянки калини. Приготування: 1. Розпочніть приготування з тіста. Нагрійте молоко, щоб було теплим, і влийте в глибоку миску. Туди ж додайте сухі дріжджі, яйця, сіль, цукор і ретельно перемішайте вінчиком до однорідності. Після цього почніть повільно вливати в тісто олію. Не забувайте постійно помішувати все вінчиком. 2. Тепер поступово додавайте борошно. Розмішуйте тісто дерев'яною лопаткою або руками. Готове тісто накрийте харчовою плівкою, аби воно не обвітрилося. Обгорніть миску рушником або ковдрою та поставте у тепле місце, наприклад, біля батареї, на 40 хв. Якщо у приміщенні прохолодно, тісто можна поставити в заздалегідь підігріту духовку. 3. Доки тісто підходить, приготуйте начинку. Вимиту калину розкладіть на жаровню, додайте трохи води й поставте в духовку на 40 хв. 4. Підготовлену калину відкиньте на сито, щоб вийшов зайвий сік. До речі, він дуже корисний, тож радимо випити його. Після цього додайте у начинку борошно та цукор, ретельно перемішайте. 5. Тепер залишилося сформувати пиріжки. Розкачайте тісто в довгий джгут та поріжте на однакові частинки. Нехай тісто відпочине 5 хв. І вже після цього можна формувати пиріжки. Головне міцно защіплювати краї, щоб начинка не витікала. Готові пиріжки покладіть на деко, змащене олією, і накрийте лляним рушником. Нехай тісто ще трошки підійде. 6. Тим часом увімкніть духовку на 180200°С. Коли вона розігріється, змастіть пиріжки яєчним жовтком і поставте пектися на 2530 хв. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яблучний Спас: п'ять смачних і легких рецептів, які варто спробувати Крученики Центр України славиться простою, ефектною та смачною стравою кручениками. Назва страви невигадлива, походить від слова "крутити": щоб приготувати крученики, начинку потрібно закрутити в м'ясо. До речі, і начинка, і м'ясо, можуть бути різними, все залежить від регіону. Інгредієнти: 500 г свинини; 200 г чорносливу; 200 г сиру; сіль, перець на смак. Приготування: 1. Для початку свинину потрібно порізати на стейки завтовшки 11,5 см і зробити битки. 2. Чорнослив порізати дрібними шматочками, сир натерти на терці. 3. Викласти начинку на м'ясний биток і загорнути в рулетики. Щоб крученик тримав форму, його можна перев'язати ниткою чи защепити зубочисткою. 4. Заготовки покладіть у глибоке деко, залийте бульйоном і поставте в духовку на 3035 хв. Вперше День Незалежності України 24 серпня відзначили 1992 року. Але свято державності було й до того. 1991-го День Незалежності святкували 16 липня. День Незалежності в історії українського державотворення святкувався і до 1990 року. Але, зрозуміло, у діаспорі. Або ж підпільно. Закордонні українці впродовж 70 років Днем Незалежності вважали 22 січня дату, коли 1919-го проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. А ще роком раніше Четвертим універсалом Центральна Рада фактично проголосила повну державну самостійність УНР.