Тренд пошуку "7 Веніславський"

Прем'єр Денис Шмигаль та його уряд можуть бути звільнені вже найближчими тижнями. Про ймовірну зміну прем'єра повідомили кілька народних депутатів, передає LIGA.net. Причиною майбутніх кадрових рішень, за словами джерел у керівництві фракції "Слуга народу", є зростаюче невдоволення економічними результатами Кабміну. Зокрема, все частіше лунає критика через незадовільну ситуацію в економічній сфері. Нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський вказав, що серед колег ставлення до роботи Шмигаля не є однозначним. Більшість нарікань стосується не стільки самого прем'єра, скільки окремих міністрів, яких вважають неефективними. "Різні у різних колег. Залежить від членства в тому чи іншому комітеті", - так прокоментував Веніславський внутрішню оцінку дій уряду. Коли саме може відбутися звільнення уряду - наразі точно невідомо. Депутат від "Батьківщини" та представник профільного комітету Сергій Власенко уточнив, що для цього необхідна особиста заява прем'єра про відставку. Водночас депутат Володимир Ар'єв із "Європейської Солідарності" наголосив, що в умовах воєнного стану припинення повноважень органів державної влади формально заборонене. Проте більшість депутатів посилаються на положення чинного закону про Кабмін. Згідно зі статтею 17, чинний уряд може продовжувати виконувати обов'язки навіть після подання у відставку - до того моменту, як почне роботу новий склад. "Ми тут нічого не порушуємо", - кажуть депутати. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Він робить те, що говорю йому я" - Зеленський зробив заяву про Єрмака Ймовірними датами називають проміжок між 8 і 15 липня. Один зі співрозмовників у керівництві фракції "Слуга народу" сказав таке: "90%, що уряд змінять у липні. Вирішується, чи 15 липня, або 7-8 липня. У серпні змінювати вже пізно. Новому Кабміну треба дати хоча б місяць, аби розробити бюджет-2026". Але точні дати все ще під питанням. 10-11 липня в Римі відбудеться міжнародна конференція з відновлення України - Ukraine Recovery Conference. Частина депутатів і міністрів має взяти участь у цьому заході. У Верховній Раді планове засідання призначене на 15 липня. Проте офіційних команд із Банкової наразі не надходило. Це підтвердила заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук. За її словами, питання відставки Шмигаля на фракції ще не розглядали. У березні 2020 року президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Дениса Шмигаля на посаду прем'єр-міністра. 4 березня 2020-го парламент проголосував за призначення нового складу уряду. Тоді за призначення Шмигаля проголосували 242 народних депутати з фракції "Слуга народу". До роботи в органах влади Шмигаль займав керівні посади у ДТЕК олігарха Ріната Ахметова.

Про це з зали суду повідомляє кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо.Галушкін приєднується до засідання онлайн зі слідчого ізолятора. Було звернення до ДБР доправити Галушкіна до зали суду, але відповіді не було.Прокурор попросив провести закрите засідання нібито через те, щоб публічно не звучала і не поширювалась чутлива і таємна інформація.Суд вирішив продовжити засідання у закритому режимі.Пізніше колегія суддів пішла в нарадчу кімнату. Під час цієї паузи Галушкін вже здогадується, що його справа буде затягуватися, термін перебування під вартою будуть продовжувати."Всіх влаштовує, що я самовільно залишив поле бою…свої перспективи до кінця року я прекрасно розумію", - сказав він.Адвокат Дмитро Круговий уточнив, що сьогодні було клопотання скарги захисників щодо терміну тримання під вартою.За цим стало відомо, що Апеляційний суд переносить засідання на 11 червня на 16:15. Колегії суддів треба час, щоб вирішити "технічні питання" через те, що не можуть відтворити відеозапис першої інстанції.Підозра генералові Галушкіну: У вівторок, 21 січня, у Києві відбувся суд над екскомандиром 415-го окремого стрілецького батальйону Іллею Лапіним та комбатом Юрієм Галушкіним, яких підозрюють у недбалості, що призвела до захоплення окупантами частини Харківщини у травні 2024 року. Фігурантів узяли під варту. Наступного дня Петро Порошенко заявив, що готовий внести заставу за бригадного генерала Юрія Галушкіна. Згодом повідомили, що за генерала внесли заставу.Утім, при виході з СІЗО 22 січня генералу Галушкіну вручили нову підозру. У ДБР заявили, що Бюро разом із СБУ виявили нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині та затримали комбата. ДБР заявило, що Галушкіну оголосили підозру за статтею Кримінального кодексу про сприяння у самовільному залишенні поля бою або відмову діяти зброєю.У п'ятницю 24 січня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід бригадному генералові й колишньому командувачу ОТУ "Харків" Юрію Галушкіну за новою підозрою - тримання під вартою 60 днів без права внесення застави.У Печерському райсуді Києва 7 березня не змогли розглянути клопотання про заміну запобіжного заходу Галушкіну. Слідчий не надав дозвіл на доставлення генерала до суду.10 березня відбулося засідання у справі Галушкіна, за результатами якого суд залишив без змін запобіжний захід для військового.За 9 днів народні депутати Федір Веніславський, Михайло Бондар та Юлія Сірко прийшли взяти військового на поруки. За результатами засідання Галушкіну продовжили тримання під вартою.У понеділок, 7 квітня, у Київському апеляційному суді пройшло засідання у справі екскомандувача ОТУ "Харків" Юрія Галушкіна - його залишили у СІЗО до 22 квітня. 

Про це повідомляє Еспресо.Київський апеляційний суд ухвалив рішення залишити генерала Юрія Галушкіна під арештом до 22 квітня.Колегія суддів не задовольнила клопотання про зміну запобіжного заходу, попри надані аргументи щодо стану здоров’я генерала та пропозиції про взяття його на поруки.Підозра генералові Галушкіну: У вівторок, 21 січня, у Києві відбувся суд над екскомандиром 415-го окремого стрілецького батальйону Іллею Лапіним та комбатом Юрієм Галушкіним, яких підозрюють у недбалості, що призвела до захоплення окупантами частини Харківщини у травні 2024 року. Фігурантів узяли під варту. Наступного дня Петро Порошенко заявив, що готовий внести заставу за бригадного генерала Юрія Галушкіна. Згодом повідомили, що за генерала внесли заставу.Утім, при виході з СІЗО 22 січня генералу Галушкіну вручили нову підозру. У ДБР заявили, що Бюро разом із СБУ виявили нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині та затримали комбата. ДБР заявило, що Галушкіну оголосили підозру за статтею Кримінального кодексу про сприяння у самовільному залишенні поля бою або відмову діяти зброєю.У п'ятницю 24 січня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід бригадному генералові й колишньому командувачу ОТУ "Харків" Юрію Галушкіну за новою підозрою - тримання під вартою 60 днів без права внесення застави.У Печерському райсуді Києва 7 березня не змогли розглянути клопотання про заміну запобіжного заходу Галушкіну. Слідчий не надав дозвіл на доставлення генерала до суду.10 березня відбулося засідання у справі Галушкіна, за результатами якого суд залишив без змін запобіжний захід для військового.За 9 днів народні депутати Федір Веніславський, Михайло Бондар та Юлія Сірко прийшли взяти військового на поруки. За результатами засідання Галушкіну продовжили тримання під вартою.

У серпні ЗСУ здивували весь світ, коли змогли за кілька днів захопити російську територію, яка більша за площу Києва та Харкова разом взятих. Росіяни не були готові до такого сценарію, а їхні безрезультатні спроби повернути контроль лише ще більше підкреслили успіх українського задуму. Однак після семи місяців запеклих боїв Курська операція вичерпала себе і, за словами президента Зеленського, "виконала своє завдання". Еспресо розповість, як розпочиналася, чим запам’яталася, чому змушена була згортатися Курська операція ЗСУ та чого очікувати у подальшому.Коли ЗСУ увійшли на Курщину та чому втримували У серпні Збройні сили України здійснили несподіваний наступ на Курську область Російської Федерації, що стало першим значним вторгненням на російську територію з часів Другої світової війни. Операція почалася 6 серпня, коли українські війська швидко перейшли кордон та у підсумку захопили до 1300 кв. км, включно з адміністративним центром, містом Суджа (близько 5 тис. мешканців). Як неодноразово відзначало військове керівництво України, метою було не лише перенести війну на територію ворога, але й створити "буферну зону", унеможливити напад на Сумщину, відволікти російські сили від інших фронтів, зокрема Донбасу, та отримати важелі для переговорів у майбутньому. Читайте також: Війна заглиблюється в Росію: як український наступ у Курській області змінює динаміку конфлікту. ПояснюємоОперація була ретельно спланована в умовах секретності, і навіть союзники України, зокрема США, дізналися про неї постфактум. Були інсайди, що від успіху цієї операції залежало майбутнє головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Навіть більше, у Politico писали, що президент України ставив таке завдання ще перед колишнім головкомом Валерієм Залужним, однак той відмовився від цієї ідеї (у 2022 році, за словами генерала Віктора Назарова, Залужний пропонував наступ на Бєлгород, але його не підтримали). Протягом кількох місяців ЗСУ вдавалося утримувати значну частину захопленої території. Україна задіяла чимало елітних підрозділів з кількох десантно-штурмових та механізованих бригад, які діяли злагоджено, використовуючи західну техніку та перевагу в дронах. У перші тижні Росія не змогла оперативно відреагувати через слабку оборону прикордонних районів Курщини та брак резервів у цьому секторі. Україна захопила сотні російських полонених, яких згодом обміняли на своїх солдатів, а також завдала ударів по російських логістичних об’єктах, зокрема аеродромах. Курська операція моментально викликала інтерес у світових медіа, західні політики у черговий раз переконалися в ілюзорності "червоних ліній" Кремля, зокрема, щодо застосування ядерної зброї для захисту своєї території. Частина експертів назвала операцію авантюрною, адже замість того, щоб посилити оборону Донеччини, де фронт тріщав, багато сил було спрямовано на Курщину. Все ж ця операція мала ще й великий психологічно-моральний вплив, адже показала як українцям, так і світу, що ЗСУ здатні наступати та заглиблювати війну у Росію. Однак утримання Курщини вимагало значних ресурсів. Логістика ускладнювалася через розтягнуті лінії постачання, а Росія поступово почала перекидати підкріплення, включно з елітними частинами. Восени та взимку новим фактором стали північнокорейські військові (близько 12 000 осіб), яких росіяни масово почали спрямовували на українські позиції. До кінця 2024 року російські сили накопичили близько 70 тис. солдатів у регіоні, що перевищувало чисельність українських військ у декілька разів. Попри це, ЗСУ продовжували чинити опір, спираючись на тактичну перевагу та підтримку західних партнерів.Причина втрати Курщини – росіяни розбили лінії постачанняФото: ВікіпедіяТериторіальні втрати на Курщині почалися ще восени, коли Росія запустила свої контрнаступи. Вже у вересні-жовтні російські війська повернули приблизно третину захоплених земель, за оцінками Інституту вивчення війни (ISW). Та ключовим моментом стало посилення російської присутності в наступні місяці, коли Москва атакувала фланги українського плацдарму, намагаючись відрізати постачання. Як писало видання The Economist, станом на грудень минулого року на території Курської області українська армія втратила приблизно половину раніше контрольованих територій. Таким чином українська сторона почала втрачати дуже важливу річ – контроль над дорогами для постачання своїх військ. Головною артерією постачання для ЗСУ залишалася траса Суми — Суджа (через прикордонний пункт), яка забезпечувала основний потік постачання з України. Ця дорога, що проходить через прикордонні села, була найкоротшим і найзручнішим маршрутом для доставки боєприпасів, продовольства, палива та підкріплень. Однак цього року ситуація з логістикою на цій дорозі почала стрімко погіршуватися: противник зосередив зусилля на вогневому контролі цієї траси. Російські дрони, зокрема FPV з оптоволоконними кабелями, почали масово атакувати українські конвої, а погодні умови (бруд і дощі) зробили дороги важкопрохідними. Російські удари по прикордонних мостах у Сумській області додатково ускладнили евакуацію та підкріплення.Таким чином до лютого-березня головна логістична артерія — траса Суми-Суджа — опинилася під загрозою повного перерізання, що моментально відзначилося на обороноздатності курського плацдарму ЗСУ. Так, Україна намагалася відновити ситуацію, зокрема, на початку лютого була спроба нового контрнаступу ЗСУ на Курщині, однак у кінцевому результаті це не змінило стану справ.Відхід на вигідні рубежі чи хаотичний відступ На початку березня ситуація почала стрімко погіршуватися. Щодня контрольована українськими силами територія танула на очах, особливо це помітно на картах DeepStateMap.Попри це у Генштабі ЗСУ постійно заспокоювали, що "ситуація контрольована", а загрози оточення наших військ там немає. 12 березня Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський писав, що українські сили "будуть тримати оборону на Курщині стільки, скільки це буде доцільно та необхідно". Та вже 14 березня президент Володимир Зеленський сказав, що Курська операція "виконала своє завдання". Цікаво, що згодом член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський коментуючи ситуацію на Курщині зауважив, що президент Зеленський і військове командування мають імунітет від відповідальності за ухвалені на полі бою рішення.Хронологічно, ще 7 березня було зафіксовано прорив українського рубежу оборони південніше Суджі, а російські блогери почали писати про покинуту українську техніку. До 12 березня російські підрозділи зайняли частину Суджі, де була військова комендатура ЗСУ, хоча бої ще тривали на околицях. Тоді у Forbes написали, що українці почали покидати Курщину. Та повний контроль над Суджею російські сили встановили 15-16 березня, коли українські війська остаточно відступили до кордону. Саме у неділю український Генштаб оприлюднив мапу, де Суджа знову була під російським контролем, а міністр оборони Рустем Умєров заявив, що ЗСУ в Курській області РФ "провели передислокацію на вигідніші рубежі оборони". За даними The New York Times, ЗСУ зараз утримують лише вузьку смугу вздовж кордону — близько 80 кв. км, а це у десять разів менше, ніж було ще півтора-два місяці тому. У виданні відзначають, що українські солдати на фронті описували відступ, як такий, що "місцями був організований, а місцями – хаотичний"."На момент, коли один український штурмовий взвод менш як тиждень тому відступив зі своїх позицій, уся їхня техніка була знищена, безпілотники полювали за ними вночі та вдень, а боєприпаси майже закінчилися. Російські сили наближалися з усіх боків, сказав командир взводу, "спонукаючи нас до відступу", - відзначають у The New York Times. У BBC теж написали про частково "катастрофічний відхід" в умовах сильного вогню. Деякі українські військові ще 9 березня казали виданню, що на Курщині почалася "паніка і обвал фронту" через те, що "логістика більше не працює". Багато солдатів змушені були відступати пішки і йти 15-20 км, оскільки дороги були всіяні підбитою технікою і ворожі дрони не дозволяли рухатися. "Суджа – це просто населений пункт. В сучасній війні утримання населених пунктів залежить від контролю панівних висот, які створюють вигідні радіогоризонти для застосування високотехнологічного озброєння, в першу чергу – дронів. Тому перебування саме собою у Суджі не було для нас вигідною позицією для оборони, але наші війська контролюють важливі оглядові висоти вздовж прикордонної смуги, що має важливе тактичне значення", - пояснив Радіо Свобода військовий оглядач, головний редактор порталу "ЦензорНет" Юрій Бутусов.Фахівець із систем РЕБ та зв'язку, голова "Центру радіотехнологій" Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш") теж підтверджує, що ЗСУ остаточно не йдуть з Курщини, бо мають можливість тримати панівні висоти. У підсумку, за даними Генштабу ЗСУ, від початку Курської операції російські війська втратили 55 тис. осіб: 22,2 тис. – безповоротні, 32 тис. – санітарні, майже 1000 – полонені. Також знищено або пошкоджено близько 2,1 тис. одиниць техніки, зокрема 90 танків, 654 бронемашини, п’ять РСЗВ, два засоби ППО, один літак, два гелікоптери, понад 1100 авто, 28 спецтехніки та майже 1500 дронів.Щодо українських втрат, точних даних немає, однак за приблизними оцінками, які наводять західні ЗМІ, вони можуть становити декілька тисяч людей. Чи здав Трамп: що кажуть експерти про зміну ситуації на КурщиніВідхід ЗСУ з Курщини збігся в часі з важливими міжнародними зустрічами та розмовами, пов'язаними з мирними ініціативами президента Трампа. Адже 11 березня відбулися переговори в Саудівській Аравії між українськими та американськими високопосадовцями, які призвели до відновлення допомоги США. До цього, у лютому була зустріч США та Росії, а між цим – скандал в Овальному кабінеті та припинення допомоги і розвідувальних даних на два тижні, коли на Курщині росіяни активно наступали. Відповідно, з’явилися припущення, що президент Дональд Трамп своїми діями міг зіграти на боці Кремля, припускають у The Economist, аналізуючи ситуацію на Курщині. Однак у виданні додають, що немає прямих підтверджень, що дії Трампа були вирішальними, хоча, безперечно, зіграли свою роль."Україна отримає менше російської землі, ніж розраховувала, щоб обміняти на мир", — відзначають у виданні.Коментуючи слова Трампа про нібито оточення тисяч українських військових у Курській області, у The Economist підкреслюють, що такого ніколи не було. Це російський наратив, який неодноразово спростовували у Генштабі ЗСУ, як і про просування російських військ вглиб Сумщини. Хоча про сам факт заходу російських військ та їх незначного просування на півночі Сумської області повідомляли в Інституті вивчення війни ще раніше. "Були серйозні втрати, адже виведення військ було хаотичним, Росія захопила щонайменше десятки полонених. Але українці відступили відносно неушкодженими, і значні сили все ще залишаються на території Росії на відстані до 10 км, зайнявши більш захищені позиції на височинах", — додають у The Economist.Військовий аналітик Defense Express Сергій Згурець зауважив, що тепер ситуація на Курщині трансформується під нові обставини.  "Наразі наше завдання – унеможливити просування противника. ЗСУ будуть прагнути зберегти контроль над районами прикордонних сіл, утримати панівні висоти, щоб утримувати значну кількість російських військових на цих ділянках, аби вони не могли бути перебазовані на інші ділянки фронту. Ймовірно, росіяни так само спробують створити буферну зону в цій прикордонній смузі, але я сумніваюся, що буде битва за Суми, бо далі для російських військ виникають дзеркальні проблеми. Вважаю, що певний час українські військові будуть діяти на території Курщини", - каже Згурець.Експерт додав, що з огляду на кількість наших військ та вузький прохід для виходу "загалом операція з виводу підрозділів була цілком ефективною і вдалою".Фото: cbc.caРечник міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm, член Ради волонтерів при Міністерстві оборони України Михайло Макуарк зауважив в ефірі Еспресо, якщо наші війська зможуть закріпитися на висотах, що розташовані безпосередньо за Суджею на території РФ, то це буде "дуже важлива тактична перемога". "Там є важливі висоти, з яких можна добре давати прочуханку ворогам на їхній території", - додав він.Засновник Благодійного фонду "Закриємо небо України", заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2006-2010) генерал Ігор Романенко в етері Еспресо сказав, що зараз завдання Росії полягає у витісненні наших сил із Курщини та формуванні буферної зони на Сумщині. "Путін може використовувати такі дії, щоб продемонструвати російському народу "успіхи" своєї так званої спеціальної військової операції, зокрема входження в новий регіон — Сумщину", - повідомив Романенко.Він додав, що росіянам вдалося створити розділене угруповання українських сил на північному та західному напрямках, у районі кордону з Сумщиною. Попри скорочення територій, які контролює ЗСУ на Курщині, навіть ці активи "можуть бути використані під час переговорів щодо обміну на ЗАЕС", - вважає експерт. Військовий експерт Михайло Жирохов в ефірі Radio NV висловив думку, що після просування росіян на Курщині зараз на фронті відбувається перехідний період від зимової до літньої наступальної кампанії."Очевидно, що з Курщини у них зʼявляться певні свіжі резерви, якими вони будуть наповнювати інші ділянки фронту. Зараз цей процес йде повним ходом. Вони перекидають тих самих десантників, які воювали на Курщині. Зараз стільки війська їм там не потрібно. Зате потрібно умовно на Купʼянському напрямку", – сказав Жирохов.У будь-якому разі, ситуація на Курщині та прикордонних районах Сумщини залишається динамічною і багато в чому залежить від того, як ЗСУ вдасться адаптуватися до нових умов, утримати ключові позиції та використати наявні переваги. Водночас дії Росії свідчать про прагнення не лише витіснити українські сили, а й посилити свої позиції на інших напрямках фронту, скориставшись перерозподілом резервів. Читайте також: "Лінія дронів": що це і як Україна будує невидиму стіну проти ворога. Пояснюємо

Про це він написав 23 січня у Facebook.Чиновник зазначив, що у мережі ширять чутки щодо можливої мобілізації студентів і викладачів."Жодна мобілізація студентів, аспірантів, науковців, науково-педагогічних, педагогічних працівників, які мають право на відстрочку відповідно до ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не передбачається. Жодних дискусій та обговорень з цього приводу на урядовому рівні не відбувається", - запевнив Лісовий.Своєю чергою Генштаб ЗСУ зазначив, що урядова постанова від 31 грудня 2024 року №1558 уточнила правила надання відстрочки для здобувачів освіти та педагогічних працівників. Відповідно до неї студенти професійно-технічних, фахових передвищих та вищих навчальних закладів, інтерни та докторанти отримають відстрочку на весь семестр, але не більше ніж на шість місяців (вересень-лютий і березень-серпень). Раніше цей термін становив три місяці, уточнили в ГШ."Викладачі матимуть відстрочку до завершення навчального року, який триває з 1 вересня по 31 серпня (якщо інше не встановлено Положенням про організацію навчального процесу відповідного закладу). Для цього вони мають бути працевлаштовані на ставку не нижче 0.75, що підтверджується навчальними планами закладу", - йдеться у повідомленні пресслужби.У Генштабі підкреслили, що канікули та закінчення навчального року не є підставою для втрати права на відстрочку."Зміни до постанови спрямовані на спрощення процедури та зниження навантаження на працівників ТЦК та СП, які раніше мусили обробляти величезну кількість документів кожні три місяці", - додали там.У жовтні 2024 року в ОП заявили, що США тиснуть на президента Володимира Зеленського щодо зниження мобілізаційного віку. Однак пізніше глава держави сказав, що перш ніж знижувати мобілізаційний вік потрібно доукомплектувати бригади. "Ми багато чули сигналів щодо мобілізаційного віку наших військових. Від представників колишньої адміністрації (президента США, – ред.), деяких країн НАТО. Я не буду казати чітку цифру, але у нас понад сто бригад, і кожна з них щодня потребує укомплектованості, техніки – броньованої, артилерійської", – заявив Зеленський.У грудні 2024 року нардеп Федір Веніславський сказав, що жодних законодавчих ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку з 25 до 18 років немає.Водночас у ЦПД заявили, що в Україні неможлива мобілізація 18-річних студентів після базового військового вишколу. "Мобілізація в нас з 25 років. Тому мобілізація 18-річних студентів після БЗВП неможлива в принципі", - зазначив його керівник Андрій Коваленко.

Про це розповіла журналістка Цензор.НЕТ, членкиня антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко в етері Еспресо. "Насправді у нас немає якихось таких суперповноважень, коли б ми могли прийти і сказати: "Ні, ви цей контракт не підписуйте". Або повноважень, коли кажете: "Оце дуже класний постачальник, ви підписуйте". Якщо хтосб мріє так використати посаду в антикорраді, то як мінімум ця людина має бути дуже добре пов’язана з певними чиновниками в Міноборони, щоб подібні схеми промутити. Тому що просто так в Міноборони, навіть якщо ти член антикорупційної ради, тебе не пустять. І останні місяці ми з Анастасією Шубою стикнулися з тим, що нам просто зі скандалами доводилось виборювати те, щоб нас пустили в Міністерство оборони, коли вже звільнені заступники кликали нас на наради, наприклад, щодо посади уповноваженого із закупівель для військових частин. А інші заступники робили усе, щоб нас туди не впустили", - сказала вона. Тетяна Ніколаєнко зауважила, що членство в антикорупційній раді - це громадянська позиція."Тому просто бути обраним членом антикорупційної ради - це ще нічого не значить для того, щоб тебе впустили в Міністерство оборони. Це просто твоя громадська відповідальність за те, що ти будеш сидіти, днями моніторити закупівлі того ж Державного оператора тилу, спілкуватимешся з військовими і вказуватимеш на якісь проріхи. Так само, які із закупівлею боєприпасів, коли завдяки моїм прекрасним колегам-журналістам нам вдалось висвітлити проблему зі 120-ю міною і змусити міністерство не просто проводити для нас офрект, намагатись виправдатись, але зараз хоч шось робити для того, щоб замінити ці міни", - розповіла вона. Журналістка зазначила, що питання із бракованими мінами досі не вирішене, їх знову намагаються поставити військовим на фронт."Хоча насправді ситуація не вирішена, як ви знаєте з ефірів Юрія Бутусова, що знову ж таки 120-ту, 82-гу міну, які були в цих бракованих партіях, зараз знову намагаються поставити хлопцям на фронт. Тому насправді це частина громадянської боротьби, і, напевно, тому так зараз люди і підтримали цю громадську антикорупційну раду, просто бачачи, як вже просто окремі члени цієї ради останні місяці боролись із Міністерством оборони. Будучи навіть в меншості від тієї антикорупційної ради, яка була обрана в перший раз", - додала Тетяна Ніколаєнко.7 січня відбулось голосування за кандидатів до Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України. Результати будуть оприлюднені протягом п'яти робочих днів.Що відомо про скандал із бракованими мінамиЖурналіст Юрій Бутусов 20 листопада заявив, що українським бійцям на фронт поставили партію неякісних мін, що були виготовлені Укроборонпромом. Згодом 26 листопада в Міністерстві оборони України заявили, що розслідують постачання неякісних 120-міліметрових мін українському війську. Водночас ДБР розпочало кримінальне провадження.Попередні результати розслідування міжвідомчої комісії показали, що серед можливих дефектів у мін можуть бути неякісні порохові заряди або порушення умов зберігання боєприпасів, яке призвело до їхнього пошкодження.Згодом Член оборонного комітету ВР нардеп від "Слуги Народу" Федір Веніславський заявив, що всю партію неякісних мін, які потрапили в українське військо, уже повернули на склади виробників, які за власний кошт мають виготовити нові боєприпаси.