Тренд пошуку "чернівці"

Книги: ілюстративне зображення. Суспільне Чернівці Як повідомляє Міністерство культури і стратегічних комунікацій Український інститут книги запустив онлайн-базу перекладів української літератури на світові мови. Цей інструмент спрямований на збільшення міжнародної видимості українських авторів та розширення читачами доступу до української культури за кордоном. Наразі база налічує понад 800 видань, доступних перекладами на різноманітні мови, зокрема англійську, польську, […] The post Онлайн-база перекладів української літератури для міжнародної аудиторії first appeared on Межа. Новини України..

Про це повідомляє Українська асоціація футболу.У церемонії жеребкування взяли участь представник 92-ї ОШБр Олег Васильченко та коментатор, спортивний журналіст Віталій Волочай.В 1/16 фіналу у боротьбу за Кубок України вступають чотири представники нашої країни в єврокубках - "Динамо", "Шахтар", "Полісся" та "Олександрія".Результати жеребкування 1/16 фіналу Кубка України-2025/2026"Колос" (Полонне, Хмельницька обл.) - "Металіст 1925" (Харків)"Металург" (Запоріжжя) - "Фенікс-Маріуполь" (Маріуполь)"Інгулець" (Петрове) - "Поділля" (Хмельницький)"Полісся" (Ставки, Київська обл.) - "Шахтар" (Донецьк)"Нива" (Вінниця) - "Гірник-Спорт" (Горішні Плавні)"Олімпія" (Савинці, Полтавська обл.) - "Лісне" (Київ)  "Чернігів" - "Кривбас" (Кривий Ріг)  "Локомотив" (Київ) - "Верес" (Рівне)"Олександрія" - "Динамо" (Київ)"Лівий Берег" (Київ) - "Вікторія" (Суми)"Рух" (Львів) - "Полісся" (Житомир)"Агротех" (Тишківка, Кіровоградська обл.) - "Чорноморець" (Одеса)"Металіст" (Харків) - ЛНЗ (Черкаси)"Денгофф" (Денихівка, Київська обл.) - "Агробізнес" (Волочиськ)"Буковина" (Чернівці) - "Карпати" (Львів)"Нива" (Тернопіль) - "Полтава"  Протистояння складається з одного поєдинку. У разі нічиєї в основний час відразу пробивається серія пенальті.Базові дати матчів 1/16 фіналу - 17 та 24 вересня 2025 року. 

Про це повідомляє Українська асоціація футболу.На стадії 1/32 фіналу Кубка України змагались 8 переможців кваліфікаційного раунду серед аматорських команд, 32 команди з першої й другої ліги,  4 представники Асоціації аматорського футболу і всі клуби УПЛ, окрім представників України в єврокубках ("Динамо", "Шахтар", "Полісся" та "Олександрія").Усі матчі - у вільному доступі на YouTube-каналі "УПЛ ТБ".Кубок України1/32 фіналу22 серпня"Маяк" (Сарни, Рівненська обл.) - "Металіст" (Харків) 0:2"Вікторія" (Суми) - "Ворскла" (Полтава) 1:0"Карбон" (Черкаси) - "Інгулець" (Петрове) 1:2"Локомотив" (Київ) - "Колос" (Ковалівка) 2:2 (4:2 - по пен.)23 серпняIRON (Запоріжжя) - "Полтава" 1:5"Олімпія" (Савинці, Полтавська обл.) - "Вільхівці" (Закарпатська обл.) 1:1 (3-1 - по пен.)"Агротех" (Тишківка, Кіровоградська обл.) - "Епіцентр" (Кам'янець-Подільський) 1:1 (7:6 по пен.)"Денгофф" (Денихівка, Київська обл.) - "Прикарпаття-Благо" (Івано-Франківськ) 2:2 (11:10 по пен.)"Чорноморець" (Одеса) - "Зоря" (Луганськ) 2:1"Фазенда" (Чернівці) - "Металург" (Запоріжжя) 0:1"Пробій" (Городенка, Івано-Франківська обл.) - ЛНЗ (Черкаси) 0:1"Авангард" (Лозова, Харківська обл.) - "Буковина" (Чернівці) 0:3"Коростень/Агро-Нива" (Житомирська обл.) - "Верес" (Рівне) 0:4"Гірник-Спорт" (Горішні Плавні) - "Тростянець" (Сумська обл.) 0:0 (4:3 по пен.)"Скала 1911" (Стрий) - "Поділля" (Хмельницький) 0:0 (4:5 по пен.)"Лівий берег" (Київ) - "Кудрівка" (Чернігівська обл.) 0:0 (3:0 по пен.)24 серпня"Колос Полонне" (Хмельницька обл.) - "Нафтовик-Долина" (Івано-Франківська обл.) 0:0 (4:1 по пен.)"Пенуел" (Кривий Ріг) - "Карпати" (Львів) 0:8"Куликів-Білка" (Куликів, Львівська обл.) - "Кривбас" (Кривий Ріг) 0:3"Корміл" (Яворів, Львівська обл.) - "Рух" (Львів) 1:2"Ужгород" - "Фенікс-Маріуполь" (Маріуполь) 1:2"Нива" (Вінниця) - ЮКСА (Київ) 1:3"Металіст 1925" (Харків) - "Оболонь" (Київ) 2:025 серпня"Реал Фарма" (Одеса) - "Нива" (Тернопіль) 0:3"Чайка" (Петропавлівська Борщагівка) - "Лісне" (Київ) 0:4"Діназ" (Київ) - "Агробізнес" (Волочиськ) 0:3"Атлет" (Київ) - "Чернігів" (Чернігів) 0:1"Полісся Ставки" (Київська обл.) - "Ребел" (Київ) 3:0

До Дня незалежності Суспільне Чернівці запитало у військового, переселенки, волонтерки, дружини загиблого та засновниці Всесвітнього дня Вишиванки, що для них означає незалежність

На Буковині прикордонники з собакою затримали порушників на кордоні з Румунією

За останній рік вартість ореди зросла у всіх західних містах, серед яких і Чернівці та Івано-Франківськ. Однак показники в обох обласних центрах, як і ціни на житло, – різні. Повний текст новини

Як повідомляє Укрзалізниця Через масштабну атаку Росії та пошкодження контактної мережі в Житомирській області кілька пасажирських маршрутів зазнали значних затримок. Оператори Укрзалізниці оприлюднили дані щодо найбільш постраждалих напрямків, де затримки сягають тривалості кількох годин. Затримуються рейси: №43/44 Івано-Франківськ – Черкаси (+3:18); №49/50 Трускавець – Київ (+3:18); №29/30 Ужгород – Київ (+2:58); №7/8 Чернівці – Київ […] The post Затримки поїздів через атаку Росії в Житомирській області та наслідки ракетних ударів first appeared on Межа. Новини України..

Про це повідомила пресслужба Укрзалізниці. Вказано, що затримка у русі потягів становить понад годину. Це стосується рейсів:№43/44 Івано-Франківськ - Черкаси;№49/50 Трускавець - Київ;№7/8 Чернівці - Київ;№149/150 Івано-Франківськ - Київ;№51/52 Перемишль - Київ (в обидві сторони); №227/228 Івано-Франківськ - Краматорськ;№93/94 Харків - Хелм;№29/30 Ужгород - Київ."Контактна мережа на пошкодженій ділянці вже відновлена, залізничники намагатимуться максимально скоротити час затримки поїздів", - додали в Укрзалізниці. Уночі 21 серпня російська окупаційна армія здійснила комбіновану атаку на Україну. Вибухи чули у Львові, на Хмельниччині, в Луцьку, у Рівному. В Києві повідомляли про роботу ППО. Детальніше про наслідки атаки читайте у новині. 

XVI Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz відбудуться в Чернівцях 5-7 вересня. Події пройдуть у Літературному целанівському центрі та ресторані "Бартка". Директорка фестивалю Євгенія Лопата розповіла про програму та учасників, новинки літератури та презентації, завдання та особливості Meridian Czernowitz, а також про поезію в часи війни та стан книжкового ринку в Україні. - Важливими рисами, які характеризують Meridian Czernowitz, є тяглість, послідовність, концептуальність і стабільність, - каже Євгенія Лопата. - За 16 років існування фестивалю ми його не скасовували ні коли почалася війна в Україні, ні під час пандемії коронавірусу, ні після початку повномасштабного вторгнення. Оскільки переконані: такі культурні форуми й майданчики для діалогу та спілкування, як Meridian, - це якорі, які для багатьох людей є тим, що тримає їх на плаву. Лише на перший погляд це просто літературні читання, презентації книжок чи дискусії. Насправді відбувається проговорення багатьох тем нашого сьогодення, які відгукуються кожному українцю. А роблять це інтелектуали через свою творчість, але також у розмові з аудиторією. Проживання спільного досвіду та його проговорення є для нас ключовим. Це те, заради чого організовуємо подію з року в рік. Щоб дати людям радість зустрічі, адже таких радостей у нашому житті стає все менше. 16 років поспіль, всупереч зовнішнім обставинам, ми продовжуємо проводити літературні заходи, хоч і з обмеженнями. Через воєнний стан і численні логістичні проблеми не можемо робити повноцінний формат фестивалю, яким він був до 2022 року, зокрема культурологічну прогулянку історичними Чернівцями. Натомість змушені більше концентруватися на технічній підготовці приміщень і програмі, щоб у разі повітряної тривоги забезпечити безпеку глядачів, бо це є пріоритетом. З 2022 року корпорація Meridian Czernowitz проводить низку подій у Харкові, Запоріжжі, Одесі, Миколаєві та Херсоні. Ми вийшли за межі свого міста й почали організовувати повноцінні фестивалі там, де є зацікавлена аудиторія, а присутність української культури, літератури та книжки особливо актуальна. Водночас Чернівці залишаються серцем нашої діяльності. Тут також динамічно змінюється аудиторія, і задоволення її культурних потреб - теж наше завдання. Важливою складовою є міжнародна програма, адже запрошуємо закордонних поетів і журналістів до Чернівців. Своєю участю вони демонструють солідарність з Україною, а потім пишуть про нашу країну в європейських медіа та діляться враженнями в соцмережах. Ми є українсько-німецькомовним культурним форумом. Наше завдання - зокрема, просування України в німецькомовних країнах і популяризація німецькомовних авторів в Україні. Сьогодні на українському ринку літератури з німецькомовного простору присутність активно забезпечує переважно лише Meridian Czernowitz. Окрім того, популяризуємо швейцарську, австрійську та ізраїльську поезію. Meridian сьогодні - це важливий місток між культурами Європи та України. Через фестиваль і міжнародні проєкти ми постійно підтримуємо культурний діалог, зміцнюючи цей місток. Це основне завдання фестивалю. Особливо тепер, коли нам так важливо нагадувати про себе за кордоном і згуртовувати довкола України європейських інтелектуалів, щоб вони не забували про нас і підтримували нас якомога ширше. Хто цільова аудиторія фестивалю? - Це не лише поціновувачі поезії, а й усі, кому цікавий сучасний український книжковий ринок та його провідні автори. Серед закордонних відвідувачів - туристи з німецькомовних країн, які приїжджають навіть під час повномасштабної війни. Українська публіка складається з чернівчан, зокрема внутрішньо переміщених осіб, і гостей із сусідніх регіонів. Серед них є як давні шанувальники фестивалю, так і нова аудиторія, що приїздить задовольнити свої культурні потреби. Яких закордонних гостей запрошуєте? - Запрошуємо впливових і цікавих авторів, творчість яких резонує з ініціативною групою фестивалю та відображає багатогранність поетичного процесу в німецькомовній Європі. Наша місія - відкривати українським читачам і слухачам нові імена та різні голоси. За 16 років запросили понад 100 поетів і поеток із Німеччини, Австрії та Швейцарії - і ця цифра продовжує зростати. Що готуєте в Чернівцях цього року? Які заплановано події та хто візьме участь? - Починаючи з 2022 року, фестиваль зосередився виключно на літературі, відмовившись від музичних, театральних і розважальних подій. У нашій програмі - поетичні читання, презентації найважливіших книжкових новинок року та вже традиційні винно-книжкові дегустації Book'o'Wine, що поєднують знайомство з українськими виноробами та винною культурою, тісно пов'язаною з літературою. Серед іноземних гостей фестивалю - німецькі поети Уве Кольбе, Мікаель Фогель і Вера Форневег, швейцарська поетка Вера Шіндлер-Вундерліх та українська письменниця Таня Малярчук, яка вже багато років живе в Австрії. Українську літературу представлять Юлія Паєвська (Тайра), Ярина Чорногуз, Артем Чех, Андрій Любка та Мирослав Лаюк. Також будуть події за участі чернівецьких митців і перекладачів, зокрема Олександра Бойченка та Петра Рихла, лекція громадського діяча Йосифа Зісельса, виступи Євгенія Володченка (Кургана) та Діни Чмуж. Усе це можливе за фінансової допомоги як наших німецьких колег - Фонду імені Роберта Боша, так і української держави - Українського інституту книги. Які будуть презентації новинок під час Meridian Czernowitz? - Спеціально до чернівецького Meridian виходять дві нові книжки нашого видавництва - поетична збірка чернівецької авторки Люби Копоть "Розлите" та пригодницький шпигунський роман Андрія Любки "Вечір у Стамбулі". Перші примірники одразу з друкарні з'являться саме на фестивалі. Презентації інших видань також стануть особливими подіями, адже вони вийшли нещодавно та мало презентувалися в Україні. Йдеться про книжки "Наживо" Юлії Паєвської (Тайри), "Нічийний шафран" Ярини Чорногуз, "Гра в перевдягання" Артема Чеха та "Списки" Мирослава Лаюка. Фестиваль у Чернівцях - не єдиний ваш літературний захід. Як проводите серію подій у різних містах? - Ще до повномасштабного вторгнення ми активно подорожували Україною з презентаціями книжок і власними заходами. 2015 року з'явився проєкт "Мережа", в межах якого наші автори регулярно приїжджали у 33 міста. З нього виросли "Меридіан Луцьк", "Меридіан Одеса" та "Меридіан Полтава". Пандемія залишила нам лише чернівецький фестиваль, але 2022 року вирішили знову виходити за межі одного міста, щоб підтримати читачів у регіонах, де зникли культурні події. 2023-го стартував триденний "Меридіан Одеса" та серія заходів у Запоріжжі, Миколаєві й Херсоні. 2025-го вже провели дводенні фестивалі у прифронтових містах - третій "Меридіан Запоріжжя" та перший "Меридіан Харків". Після Meridian Czernowitz заплановано фестивалі 1-2 листопада в Одесі та Миколаєві, а 3 листопада - в Херсоні за умов сприятливої безпекової ситуації. Там, де немає української культури, легко утверджується чужа. Ми прагнемо своєю діяльністю дати мешканцям прифронтових регіонів якісні українські культурні події, що надихають, об'єднують і зміцнюють віру в перемогу. Як для видавництва Meridian Czernowitz проходить 2025 рік та як оцінюєте нинішню ситуацію у книжковій галузі? Наприклад, одні експерти говорять про випробування, але і про стабільність, особливо на тлі інших креативних індустрій. Інші - про один із найважчих років для книговидання та про падіння ринку. А Оксана Забужко пише про те, що наш ринок "на ладан дише". - Від початку року книжковий ринок переживає непрості часи. Продажі суттєво впали. І хоча з літа ситуація дещо поліпшилася, хвиля активного зацікавлення українською книжкою, яка виникла у 2022-2023 роках, поступово згасає. Війна, економічна нестабільність і зменшення купівельної спроможності сильно впливають на читачів. Тож не можу заперечити слів пані Оксани. Проте ми переконані, що на хорошу літературу завжди знайдеться свій читач, і наше завдання - адаптуватися до нових умов, зберігаючи якість і сенс того, що робимо. Видаємо 6-8 книжок на рік. Це переважно очікувані новинки від відомих авторів, тож не можемо повністю відобразити картину ринку, що сильно різниться між жанрами. Цього року вже випустили чотири книжки - Артема Чеха, Пітера Померанцева, Юлії Паєвської та Ярини Чорногуз. Готуємо до вересня новинки від Андрія Любки та Люби Копоть. А до кінця 2025-го видамо переклади Пауля Целана, над якими нині завершує роботу Сергій Жадан. Чи з'явилися у вашому видавництві якісь нові автори? - Цьогоріч до нашого невеликого кола авторів та авторок долучилися троє особливих людей. Два місяці тому в нашому видавництві вийшла книжка Пітера Померанцева "Як виграти інформаційну війну", яку ми презентували минулого року. Також з гордістю видали потужні поетичні збірки Юлії Паєвської та Ярини Чорногуз. Ми цінуємо їхню творчість і раді бути їхніми видавцями. Нині плануємо нові видання за участі цих авторок. А 2026-го до нашої команди приєднається ще один новий автор, наступну книжку якого поки дещо рано анонсувати. Як поезія сьогодні реагує на війну та осмислює її? - Від початку 2022 року всі поетичні книжки нашого видавництва присвячені війні - це щира та глибока реакція на події. Поезія як найвлучніший спосіб осмислення передає персональний досвід служби, полону, розлуки - теми, які стали близькими для всіх українців. Вона пульсує в ритмі сьогодення, об'єднує читачів емоціями та зберігає наш колективний досвід. Саме тому нині поезія знаходить гідне місце в українській літературі та історії.

Історики досі сперечаються

Чернівці отримали 15 низькопідлогових автобусів з Праги

Чернівці отримали від  муніципалітету Праги 15 автобусів великої розмірної групи. Усі пасажирські машини міського виконання – низькопідлогові, з kneeling-системою нахилу до тротуару кузова автобуса на зупинці. Повний текст новини

У наступний раунд пройшли «Колос» Полонне та «Фазенда» Чернівці

Сьогодні, 10 серпня, у лікарні померла постраждала внаслідок ракетної атаки на Чернівці. Кількість жертв обстрілу зросла до п'яти осіб.

Мене звати Леся Вакулюк. У цьому проєкті я зустрічаюся з людьми, які своїми вчинками змінюють цей світ на краще. Це і культурні, і громадські діячі, це і політики, військові і волонтери - люди різних професій, різних напрямів, але всіх їх об'єднує одне - європейські цінності. Сьогодні моїм гостем є польський публіцист, журналіст та історик Казімєж Вуйціцький. Свого часу він вирішив, що має вивчити українську, а у свої 75 приїхав на курси в Український католицький університет. Сам є професором Варшавського університету, щоправда, на пенсії. Він не боїться їздити на український схід, бо таким чином хоче показати своїм співвітчизникам, що Україну варто підтримувати. Він також не побоявся написати коротку історію УПА для поляків, щоб показати, пояснити полякам український контекст того, що відбувалося між Польщею та Україною в минулому столітті. Зрештою, що може налякати людину, яку в часи воєнного стану в Польщі комуністичний режим кинув за ґрати… Отже, українська мова: коли у вас виникла ця ідея і чому ви вирішили її вчити?Я займався Східною Європою, було потрібно. Я дуже довго читав українською. Але, на жаль, Східна Європа - це також інші мови, і насамкінець у мене був суржик. Це моя така була децизія, щоб концентруватися на українській мові, - ну бо вона найважніша в багатьох контекстах.Я не знаю, який у мене прогрес, але ці три тижні в університеті… Цей курс був дуже цікавий. І не тільки про мову, але також про українську культуру, польсько-українські відносини etc. Я дуже задоволений, що є така нагода. У мене у Варшаві були українці-студенти, але їхньою метою було говорити польською. То я не мав нагоду вчитися української.Казімєж Вуйціцький, фото: facebook/kazimierz.woycickiВи сказали, що українська є дуже важливою. Але росіяни довгий час переконували, зрештою так і було в Совєтському союзі, що головна мова - це російська. І вони і зараз кажуть про те, що російська - головна мова і російську знають багато людей у світі. А ви кажете - українська важливіша.Є такий стереотип - що є схід і захід Європи. Це більше географія, але там має бути ментальність. І я би сказав, що і Польща в цей час комунізму хотіла б бути дефінійованою як західна держава. Я в тому сенсі думаю, що Україна є західна держава, як чехи і поляки чи інші.Ну і, як ми говоримо про захід і схід Європи, я би сказав, що на сході Європи Україна є найважливішою з культурного боку. Ми знаємо важелі Росії – це імперська колоніальна держава, і на цей час це не Європа – я не знаю, як це задефініювати.Азія?Географічно. Я також проти такого стереотипу – визначати Азію як погану річ. Це імперська брутальна держава з дуже складною історією. І треба студіювати, чому Росія є такою як вона є. Причина історична, але, я б сказав, також сучасна.Чому полякові цікава Україна? Чому полякам має бути цікава Україна?Ну, на це є дуже багато причин. Перша причина в тому, що ви робите: захист цілої Європи і також Польщі. Така абсолютно сучасна причина. Інша причина є також банальна - що це між німцями ви наш найбільший сусід, у тому сенсі найважливіший. Але є також причина історична – складна, позитивна і негативна. Була одна держава, Річ Посполита, дуже довго. Є такий слоган: Річ Посполита двох народів, але я б сказав, що була Річ Посполита трьох народів. І також багато культурних і мовних зв’язків. Це природно – мати інтерес на українську історію.фото: gettyimagesЗнаю, що ви в школі, бо це були комуністичні часи, вивчали російську, тому можете і порівняти, бо зараз вивчаєте українську. Яка мова ближча до польської? Російська чи ні?Звісно, що українська. Є така статистика…Статистика - це одне, але от мені цікаво, як людині, яка чує і ту, і ту мову.Словник польсько-український - 70%  слів, які менш-більш такі самі, може, фонетична різниця маленька. Наприклад, множина: студентов – студентів. Не є дуже різниця. А російських – 50, може 60, відсотків. Поляк легше розуміє, хто просто говорить українською повільно. Як ви так швидко розумієте навіть закарпатський діалект…Закарпатський діалект я теж зле розумію…У мене було у Варшаві дуже багато українських студентів. Також і студент після двох-трьох місяців вже говорив дуже добре, з таким гарним східним акцентом говорив українською. Як я не був би такий старий, як я є, то, може бути, я гарніше вже говорив українською.Я думаю, що багато глядачів згодяться зі мною, що ваша українська прекрасна, і я думаю, що вона ще покращиться, тим ви робите успіхи. Бо слово "словник" перед етером я вам сказала, що українці більше його і краще розуміють, ніж "вокабуляр", - і ви вже це слово вжили в нашому інтерв'ю. Але повертаючись до того, що ви сказали про те, чому Україна важлива полякам, - захист від Росії плюс великий сусід. Але ми бачимо, що в поляків з тими сусідами, які поруч з Польщею, які найбільші сусіди, завжди є якісь конфлікти. Ми бачимо, як до німців поляки, і зрозуміло, що після Другої світової війни були якісь причини.Може, я б ще підкреслив, що Україна є важлива не тільки для поляків і Європи, але це війна, це є війна про світовий порядок, глобальний порядок. І це війна між демократією і авторитарною чи іншою такою системою. І це дуже принципова ситуація, що хоче зробити Путін. Він не сильний. Його шанси зробити життя в хаотичному світі – там немає жодного плану, це балакання про російську цивілізацію і "русскій мір" – це брехня, але ще й щоб зробити хаос. В тому сенсі ця війна у вас є абсолютно нашою війною, війною демократів проти тоталітаризму і хаосу. Це треба знати.Ви  спитали про відносини поляків із сусідами. Ну, я би сказав, що дужий прогрес був після колапсу комунізму, що були польсько-німецькі переміни. І це був дужий прогрес, і це був базовий прогрес для членства Польщі в Європейському Союзі, але також важливий прогрес для Європейської Унії. Реакція Польщі на незалежність України була абсолютно позитивною.Казімєж Вуйціцький, фото: facebook/kazimierz.woycickiПольща першою визнала незалежність.І я б сказав, що це є до сих пір. Поляки розуміють, що Росія є загрозою, а ви, українці, захищаєте так чи інакше також Польщу.Але я згоден, що є дуже в Польщі ресентименти, так, і ці ресентименти також антинімецькі, як і антиукраїнські. У цьому сенсі навіть польсько-українські відносини складніші. Чому? Бо в польсько-німецьких відносинах було звісно, хто є винен. То була Друга світова війна з її символами, такими як Аушвіц etc. Усе було ясно. Звісно, польсько-українські відносини є складніші.Але я, як поляк, скажу, що польська політика до українців – це були дуже сильні помилки. Але ці історичні помилки, у тому сенсі, що Польща не прийняла українську державу Хмельницького чи що, - є дуже давня справа. Тому ми можемо дискутувати, спекулювати. Зараз ми знаємо, що то була помилка. Якби в ту епоху існувала незалежна українська держава, то вся історія Європи була б іншою. Але це чиста спекуляція.Дуже складний є період після, чи під час, чи під кінець Першої світової війни. Ми знаємо, що то була війна у Львові – польсько-українська війна трагічна, бо Україна мусила проводити війни на два фронти, і насамкінець це була катастрофа. Польська політика до українців Другої Речі Посполитої – вона не була доброю абсолютно, було дуже багато поганих справ. Но і політика вашого народного руху під час війни, може, дуже подібна до політики поляків під час Першої світової війни. І така надія, що і німці, і росіяни будуть капут і ми…Пошкоджений в ході польсько-українських боїв львівський залізничний вокзал, листопад 1918 р, фото: uinp.gov.uaНарешті здобудемо державу.Так. Але ситуація була інша, дуже трагічна для українців. І насамкінець там була воєнна трагедія, яка не є позитивною в українській історії, але то треба бачити в контексті. Але я думаю принципово, що це вже більше ніж 70 років, як це було, і треба спокійно дискутувати про те, а не робити з цієї трагедії політику. На жаль, це зараз політика, яка має підтримку з Москви, щоби провокувати польсько-український розрив.Чому нинішні сучасні політики Польщі, розуміючи всі загрози, які несе Росія - а Польща теж має кордон з Росією, на жаль, - вдаються в цю політику? І ми бачимо в себе в Україні, наскільки наелектризоване польське суспільство цими історичними питаннями, що деколи в нас виникає думка, що українці вже є більшою загрозою для поляків, аніж росіяни. Так нам здається з того, що ми чуємо в новинах.Більше, ніж росіяни, - думаю, навіть як хто говорив у Польщі, я б сказав, що це московські тролі більш або такий проросійський політик.Троль це в Україні кажуть "бот".Бот, російський бот або польський політик. Він так не думає, а він думає, що так треба говорити для якихось там меншин. Але російський вплив на польську політику є не сильний, такий, як у Німеччині, я би сказав, але, може, уже сильніший, ніж у Німеччині.Але можна сказати ще інше, що польська закордонна політика - це є функція внутрішньої політики. Може, це такий радикальний тест. Но є такі принципи, що Польща є членом Європейського Союзу і НАТО, але далі цієї політики, можна сказати, вже немає. Це є функція внутрішньої політики, якихось ресентиментів. І це політика і закордонна політика популістів. На жаль, наш також демократичний табір є в захисті, не в офензиві (наступі, - ред.), а в дефензиві (обороні, - ред.).То вони змушені захищатися від цих популістів.Так. Ну і Волинська трагедія - це такий момент, де ми можемо це бачити.Ви написали коротку історію УПА для поляків "Чи примирять нас історики". Ця книжка вийшла не зараз. Ви трохи випередили час. Або ви писали теж в той момент, коли почалися такі рухи, знову розмови про Волинську трагедію, воно підсилювалося. Фільм "Волинь" десь якраз у той час вийшов.Ні, фільм "Волинь" - то було вже пізніше. Це таке хвиля.Такі хвилі є: українці і поляки зближуються, а потім вони починають якось віддалятися. І, власне, коли віддаляються, починаються усі ці історичні питання. Бо під час Майдану Польща теж підтримала Україну. Була велика підтримка. Я пам'ятаю, карети швидкої допомоги польські були на Майдані, забирали наших поранених, лікували, а потім за кілька років почалося щось дивне.Я би сказав, що так, три-чотири роки після Майдану почалися такі хвилі на поворот. У той час і ця проблема УПА, і проблема Волині, і Бандера як такий символ чорта - це було дуже сильно. І в цей час я написав полемічну цю книжку, щоб можна було в Польщі зрозуміти, яка була форма українського народного руху. Ця книжка не тільки про УПА – це книжка про українську історію для поляків. Але УПА там у центрі, всі говорили про УПА, то як назва то було добре.Але Бандера у вашій книзі – він чорт чи хто?Ну, ви задаєте мені дуже складне питання. Він не чорт. Він не чорт, це молода людина, яка була дуже радикальна тут у Львові. Тут не було університету. Більшість українського суспільства була лояльна до польської держави. Але для тих молодих людей, які хотіли українську державу (спеціальну, як та совєтська українська республіка була вже по Великім голоді й тих чистках etc.). Вони зарадикалізували. Як радикальна партія, убили польського міністра – парадоксально, який був більш проукраїнським, ніж решта уряду. Це радикалізм. У цілому історія Бандери для мене є такою, що насамкінець він не був успішний як політик, у нього більш трагічна біографія. УПА поділилася на заході. Бандера до кінця був злегка авторитарний, а решта тих комбатантів були прозахідні. Але він є символічна фігура для України абсолютно, я це розумію. Спеціально я не хотів когось нервувати, але це заслуга також Сталіна, бо він із Бандери зробив такий суперсимвол чорта, і це була також реклама для…Ну, спочатку Сталін, тепер Путін теж додав.Тепер Путін, так. Ну, але тепер всі українці "нацисти", саме бандерівці, але я також ляхобандерівець.А ви себе в Польщі теж так називаєте - ляхобандерівцем? Що вам на це кажуть?Ви ж знаєте, то є такі дурні стереотипи, що можна тільки осміяти, бо навіть полеміка… Та яка полеміка, як хто не має елементарного знання про українську історію і знає тільки, що є Бандера, – ну то що з ним зробите? Ось чому я написав цю книжку. Є український переклад, може, я знайду видавця, то було б для мене дуже цікаво. І ми знаємо, що в Польщі є історики і є дуже, на жаль, псевдоісторики, які пишуть про УПА, - це псевдоісторики, у них немає академічної методички, це більше пропаганда. Є декілька істориків, які об’єктивні, наприклад професор Мотика. Це абсолютно можна в тому чи іншому моменті сказати, що було інше, і деякі українці можуть так сказати, але то є об’єктивна академічна праця.Але також і у вас є професор Хут, це дуже цікаві книжки. І інші я ціную, українці більш радикальні, і образ УПА є такий більш безкритичний. Але кожна нація має погані моменти, і в демократичній державі треба говорити про всі моменти. Як поляк, я б хотів, наприклад, говорити про польсько-українські відносини, про антиукраїнський погром у 3-му і 8-му році etc. Чому та політика була погана? І зміни, логіка змін між суспільствами є схожою – критикувати себе, ніж інших. Як це можливо, то можна взаємно говорити, і є прогрес. Треба також запам’ятати, що було 70, 100, 120, 150 років тому, це є важлива розповідь. В Україні для вас та історична розповідь є важлива, бо це був Совєтський союз.відділ УПА на Самбірщині, фото: uinp.gov.uaІ це був рух за незалежність.Taк i треба, aле це тільки минуле, а ми живемо в сучасному часі. І це є найважливіше. І треба шукати. Та навіть якби поляки чи українці зробили другу сторону, що там погано. То було так давно. Перша справа - це є зацікавлення: для чого так було? A не "погані", "чорт", "вороги" etc. Це є просто глупость, але також це є матеріал для пропаганди, щоб розділяти суспільства, народи, держави. Є ще інша справа. У Польщі є психологічний патерналізм до України, мало розуміння, що це модерна держава. Ну, окей, ці українці - козаки, як у них є захист перед росіянами, то окей, гаразд. Але немає такого погляду, як модерної України, як усвідомлення своєї ідентичності української.Наприклад, я сказав, що був на сході, біля фронту, уже другий раз, і дуже багато українців мені дякували в соціальних мережах. Чому ви мені дякуєте – я вам дякую, що ви захищаєте не тільки себе, але й Польщу. А в Польщі є, з іншого боку: який ти гарний, такий "одважний парень" - поїхав… Що за "одважний парень" тут приїхати, якщо мільйони українців живуть тут. Є небезпека, бомбардування, але живуть люди, то можна туди приїхати й просто підтримати. Кожний візит має сенс, має значення. І це могло б бути позитивно для польсько-українських відносин. Ситуація в Польщі погіршується. Тут треба погодитися. Всі ці опитування кажуть, що ситуація погіршується. І я думаю, що у поляків і українців доброї волі треба дуже багато роботи, і праці, і таких символічних жестів, щоб захистити наші відносини, які дуже важливі для Європи. В Польщі є такий процес, який дуже небезпечний, я би сказав, - орбанізація Польщі. І демократію треба в Польщі також захистити.Про орбанізацію ви згадали - ми нещодавно бачили: марші протестів цілою Польщею прокотилися. Поляки стверджують, що вони не були численними, але те, що ми бачили в наших соцмережах, те, що ми бачили в наших медіа, ці фото, вони трохи, знаєте, жахають. Мене не так, бо я колись знімала репортаж про польський День незалежності 11 листопада. Я вперше була на святкуванні Дня незалежності Польщі. Я була трохи налякана, чесно вам скажу, тому що це не святкове, а це якісь такі марші, де виходять польські вболівальники, що теж у порівнянні до українських футбольних фанів - ну зовсім інші люди. Українські футбольні фани придумали ось це гасло: "Путін - …!" - не можу це сказати в етері, бо доведеться запікувати. Але ви, напевно, зрозуміли мене, що Путін тире такий-то. Тим часом я бачу, що роблять польські футбольні фанати. Вони агресивні, вони страшні і вони кажуть "ні інтеграції", "так депортації". Кричать: "Полска для полаков!", "Вон із Полскі!" і так далі. І це лякає.На жаль, є так, як ви говорите. Тільки я б сказав так, що у ваших новинах, як у всіх новинах, все коротко і радикально в тому сенсі. Я не хотів би релятивізувати, що є в нас, але є також захист. І є ще інша думка. Цей тип чоловіка - футбольний фан потребує ворога. Він потребує ворога. Ну, у вас ворог є простий - це Путін. А наш футбольний фан шукає ворога. Краків, 16 травня 2025, фото: gettyimagesАле ваш футбольний фан може зібратися й поїхати, як ви поїхали на фронт український. Окей. То треба сказати, що, наскільки я чув, є цей тип людини також, з правого боку, котрий, можливо, якби він був тільки в Польщі, він би брав участь у таких речах. 1500 поляків на фронті.Так, але я не бачила їх у тих ходах.І то більшість з нелібералів, такий тип чоловіка - радикальний. То дуже складна психологія людей. Але це правда, що в Польщі є небезпека, і вона не тільки ментально естетична, а й також економічна, бо демографічна ситуація в Польщі абсолютно трагічна. Кілька останніх років хто рятує польську економіку? Українці. Це мільйон українців, з яких більшість працює, платить податки. І це також робоча сила, дуже важлива для Польщі. І ця істерія антимігрантська… Ми потребуємо в Польщі від ста до двохсот тисяч емігрантів на рік, щоб підтримати цілу структуру і ринок праці. І ця історія для кожного уряду є дуже небезпечна, бо як є така істерія, то не можна зробити якихось законів про еміграцію. Ще два-три роки - і буде дуже складна ситуація в тому сенсі. Як коли б уряд Туска впав. Дуже складна ситуація. І це суперечить принципам Європейського Союзу. Але, з іншого боку, треба сказати, що імміграція - це також російська зброя. А ще це є провоковані рухи. І я би сказав, що польська політика спочатку, як це почалося на польсько-білоруському кордоні, не була адекватна. Тобто те, що було на польсько-білоруському кордоні, коли через білоруський кордон просто проникали емігранти з інших країн.КВ: Яких спеціально мобілізовано, щоб там зробити таку неспокійну ситуацію. І це такий приклад, як суспільство може погано реагувати. З одного боку, треба було триматися законів Європейського Союзу, що невільно виганяти. З другого боку, треба було зробити такий твердий, сильний захист. А це був поділ у суспільстві, абсолютний поділ. І в тому сенсі польська політика і ситуація в Польщі є така небезпечна, що немає діалогу, а є дуже сильний поділ, який посилює Росія. Це політика Москви в усіх країнах, в Україні також. Кожна країна має проблеми, і за кожної нагоди росіяни входять і радикалізують, вносять хаос у ці суперечки.І також у Польщі. Можливо, Польща сильніша – побачимо. Я сказав, що є такий процес – орбанізація Польщі. То метафора, треба її розуміти. Це потрошку популізм, з іншого боку, Польща є антиросійською принципово, а це не є ситуація Угорщини. Не на жаль. Але є позиція інша, цей аспект дуже важливий у Польщі. Також ми до сих пір маємо демократичний уряд, і ми побачимо, що буде. Я думаю, що діалог з Україною є важливий також для нас усередині Польщі. І треба зробити багато роботи, щоб навіть символічно показати, що це спільна польсько-українська справа.Також економіка. Ваша економіка в певному сенсі сильна. Це агрокультура і не лише, це сталь etc. Є конкуренція, а конкуренція – це завжди небезпека. Але це треба сидіти й думати, як зробити з цієї ситуації win-win, а не поганий конфлікт. На жаль, ми не маємо достатньо конференцій, думки, теорії, як це зробити. Дуже цікаво, що як Польща мала стати членом Європейського Союзу, то нідерландці робили захист перед польською агрокультурою. Але ми є члени, і нема жодних проблем.Треба працювати, бо логіка Європейської Унії така: це win-win-процес. Я, як споживач, сказав би: окей, з одного боку, я маю польських фермерів. Я польський громадянин – я з боку польських фермерів. З другого боку, я, польський громадянин, як споживач, хотів би дешевше купувати – а це імпорт з України. То ми бачимо, що тут треба потрошку подумати. На жаль, немає достатньої дискусії. І популізм – така методичка дискусії, що не можна знайти якесь розв’язання.Що робити українцям? Як реагувати зараз на ось ці вигуки "Вон із Полскі!" до українців? Як реагувати на те, що знімають українські прапори, наприклад, з польських установ? Я не думаю, що в українців є бажання захопити Польщу. Якби не війна, ну то ці прапори могли висіти в нас спокійно. Ми розуміємо, що поляки їх почіпляли на театрах якихось чи на якихось міських радах на знак підтримки.Є до цих пір.Але ми бачимо також відео, коли приходять якісь чоловіки - чи політики, чи просто молодики і знімають ці прапори.То більше, я би сказав, провокація. Вам треба реагувати активно. Це погана справа. Якби знищили в Україні польський прапор, то був би в Польщі скандал. І це скандал – знищити український прапор у Польщі. Треба сказати, що Україна зараз важливіша держава у світі, ніж Польща. G8 зараз - G7 плюс Зеленський. Який польський президент, політик має шанс бути членом G7? У вас важлива війна, і ви маєте абсолютне право жорстко реагувати.фото: gettyimagesЧи польська влада теж має якось реагувати на такі провокації?Я би дуже хотів, абсолютно. Немає достатньої реакції, але треба ще раз сказати: знищення прапору - це один чи два епізоди, які важливі завдяки масмедіа, бо як процесу такого немає. І я надіюся, що й не буде. Через Польщу йде зброя – через Жешув, Люблін. Цей новий проукраїнський табір у Польщі є дуже сильний, є дуже багато людей, які хочуть помагати Україні.Просто їх менше чути в нас в Україні.Я би сказав, що якщо є так, це погано, але, може бути, ще це таки хвиля в медіа. Бо була така хвиля, ви всі бачили, що всі поляки – чудові люди, ви тільки дякуєте. А тепер ви бачите, що ситуація більш складна. Але прошу вас бачити, що ситуація складна, але не така, що проукраїнський табір у Польщі слабкий, що його нема. Він сильний, є в Польщі розуміння, що ваша війна є нашою війною.Тобто до антиукраїнських погромів в Польщі не може дійти?Ну, в це я не вірю. Є дуже багато українців у Польщі. Кожна крамниця - є українка, яка там продає. І є епізоди. Я не хочу в жодному разі релятивізму тих епізодів. Українець у Польщі – це вже природна справа. Є погана ситуація, але захист – це не історія в польських чи ваших медіа, це діалог, це так багато діалогу, як може бути. Навіть діалог із тими, які трошки неприємні, але щоб була дискусія. Я хочу сказати, що я, імовірно, буду тут декілька місяців, може семестр, може більше. Я хочу працювати в тому смислі тут з українцями і з поляками також. То, може, я запрошу декотрих людей і ви, Лесю, будете з ними також говорити.українка в Кракові, 8 березня 2023 року, фото: gettyimagesАле українці як до вас ставляться в Україні?Я б сказав, є одна "погана" справа – вони мені весь час дякують, що я туди поїхав. I я їм хотів, всім моїм приятелям українцям, і в мережі, і etc, сказати: прошу вас, я вам дякую, що ви захищаєте Україну, що ви такі тверді, що у вас така ментальність, готовність переживати ці тяжкі ситуації. А що я? Ну, я стараюся помагати Україні, як я можу, але то це так маленько і це для мене абсолютно… Но я би сказав, для мене це обов'язок, бо ми спільноєвропейські громадяни - то громадянство є обов'язок.Але знаєте, от ви сказали, що от українці такі тверді в тій своїй боротьбі і в своїй стійкості, що боронять Україну, що тримаються. Але мені здається, що це з нами теж зіграло трохи такий злий жарт в очах іноземців, тому що ті люди, які не бачать, як виглядає ця війна на щодень в Україні, то я чула такі думки від іноземців, зокрема від поляків, про те, що "а чому живете тут у нас, у Польщі, коли у вас там є регіони, де можна нормально жити?". Хоча ця нормальність вона теж відносна, бо сьогодні нормально, а завтра може десь влучити "шахед" - причому вперше було, наприклад, Чернівці бомбардовано.Ні, ні, ні, казати так дурно, просто то, може, хто так говорить не є сам дурень, але не подумав, що говорить. По-перше, є багато українців, які емігрували, і також молодих людей, які емігрували, які могли б бути в українській армії. Але я б сказав кожному полякові чи німцеві, які так кажуть: як ти тут, то прошу тебе, як ти хочеш, ти можеш сам поїхати на фронт. Є люди, які мають такі чи інші життєві ситуації, психологію, що для них є складно в такий чи інший спосіб. Навіть якщо морально так до кінця не можна собі уявити, то треба це абсолютно розуміти. А що життя тут є якби нормальне… Хто є в Чернівцях, як там було бомбардування, але ти приїздиш туди за тиждень – і все нормально: кав’ярня, театр, кінотеатр, усе нормально. То чому ти емігруєш, як усе нормально? Це не є нормально - бо є війна. Як хто читав про війну у Варшаві під час Другої світової війни, то було більш страшно, ніж в Україні зараз. Була у Франції окупація, і жорстка німецька окупація, але був також театр і було нормальне…Казімєж Вуйціцький, Запорізька область, фото: facebook/kazimierz.woycickiЯ нещодавно побачила в соцмережі кольоровану фотографію: під час варшавського повстання троє молодих людей біжать по берегу Вісли. І писали, що навіть у часі повстання, окупації люди все одно…Ну, це екстремальна ситуація, що завжди можна знати.Але там були коментарі: "От бачите, а ми засуджуємо українців - як так, вони ходять в кіно чи в театр під час війни".Це не зрозуміє людство так просто. Я навіть в останні три роки був, я думаю, шість-сім разів тут. A від 2014 року – трудно порахувати. У вас є війна, але є прогрес, абсолютний прогрес. Наприклад, дороги. Ці легендарні ями – є якісь, але таких уже немає. Це такий смішний приклад. Але ваші магазини, ваша архітектура, ваше мистецтво – це фантастично.А ваші переклади! Скільки ви зробили перекладів! Канта й інших – все, що ви читали російською декілька років тому, тепер уже є українською. Ваша мистецька література фантастична. Тяжко уявити, як паралельно з війною можна зробити, щоб культура була такою живою. А ваша дискусія, ваш медіапростір є дуже цікавий, високий рівень новин – вау! Модерна держава. І те, що ви такі модерні, - причина, що ваш захист є такий ефективний також. Ми знаємо, що зараз ваша зброя - технологічно це вау який рівень.

Муніципалітет Праги подарував Чернівцям 15 автобусів 2011 року випуску. Транспорт у хорошому стані, має низьку підлогу та вміщує до 100 пасажирів. Автобуси допоможуть забезпечити об’їзд під час ремонту вулиці Головної

7 серпня міністерка закордонних справ Румунії Оана-Сильвія Цою приїхала до України. Вона планує провести зустрічі з представниками української влади у Києві, а також відвідати Чернівці. Запис Глава МЗС Румунії прибула до Києва вперше з початку вторгнення спершу з'явиться на Букви.

Команди розпочали сезон нічиєю

Марк Лівін, Софія Терлез. Що зі мною? Як розвинути стійкість і жити якісно. – Х.: Віват, 2025"Усе почалося зі стосунків. – дізнаємося ми подробиці створення цієї унікальної книжки. - На початку повномасштабного вторгнення люди, опинившись у стані екстремального стресу, шукали відповіді на запитання: що з ними відбувається, як їм діяти та як ухвалювати рішення, де брати сили". Тож у практичному дослідженні "Що зі мною" Марка Лівіна і Софії Терлез - відповідно, журналіст і психологиня - об’єднали досвід, дружбу і сотні годин розмов із найвпливовішими дослідниками психології та нейронауки, щоб створити інструмент турботи про себе у часи потрясінь. У своїй книжці, спираючись на наукові дослідження, вони формують висновок: що вищий в особистості рівень емоційного інтелекту й підтримки близьких, то міцніші в неї романтичні стосунки й менша схильність до тривожності й депресії. Утім, як освоїти мистецтво соціальної проникливості та зрозуміти самого себе? Чи існують "прості" способи подолання стресу, та як навчитися адаптуватися до нових викликів світу? Адаптована до українських реалій модель пояснює, як саме ми можемо підтримувати себе під час довготривалого стресу, і спирається на 11 елементів стійкості: тіло, емоції, звички, їжа, цінності, відповідальність, корисне мислення, креативність, соціальні зв’язки, дружба, любов. Кожному з них присвячено розділ, який доповнено практичними вправами для самодопомоги. Втім, книга не вимагає лінійності в читанні: її частини побудовані на історіях, які або формують основу сюжету, або посилюють міркування авторів. Складати "пазл" можна у довільному порядку. Загалом у цьому нонфікшні автори розробили унікальну модель психічної стійкості під сучасних українських читачів, що перебувають у стані емоційного напруження через повномасштабне вторгнення. "ТЕЗЇЦВККСДЛ-1" - так автори жартома назвали конструкцію психологічної резильєнтності, що складається з одинадцяти елементів, яким і присвячено кожен розділ книги. Психічна стійкість проявляється через ментальну, емоційну та поведінкову гнучкість і вміння пристосовуватися до нових обставин, але вона не є вродженою — її потрібно набути. Щоб це зробити, людина має знайти чи сформувати безпечне середовище, де можна відкритися й довіритися іншим.Акація Блек. Мій утрачений елемент. – К.: ТАК, 2025Якщо в останній в часі трилогії Харукі Муракамі два Місяці в небі, які щоразу спостерігає головний герой – це метафора його "подвійного" існування, то в цьому романі – це символ зв’язку двох люблячих сердець. Недаремно він винесений на обкладинку роману. Що ж до аудиторії книжки, обмеженої "18+", якій рекомендовано твір, то все так само зрозуміло, бо еротика в цій історії грає далеко не останню роль. А як інакше, коли мова про кохання, точніше, про те – принаймні на початку – як дівчині добитися його від хлопця. "- Лу-у-уно-о! Я знаю, що ти тут! Попри музику в навушниках мені вдається почути крик найкращої подруги. Може, якщо я перестану дихати та сильно замружуся, вона мене не побачить? - А, онде ти! Я знала, що знайду тебе тут. Не вийшло. - Як тобі вдалося піднятися? Я дала Джексу десять доларів, щоб цього уникнути. Подушечкою великого пальця Камілла витирає уявну сльозу, вдаючи, що їй болить, а тоді лягає на землю поряд зі мною. - Це тому, що мене він любить більше, - каже вона, штурхаючи моє плече. - Звичайно, ти постійно пхаєш йому під носа свої груди. Бідненький, він слабкий. - О так! Ніхто не встоїть перед моїми тетас. Хочеш помацати? - весело питає вона. - Якщо не хочеш втратити шматок соска, тримай їх подалі від мого рота. Обидві регочемо. Якщо чесно, це був найсексуальніший епізод мого життя за багато місяців, і я не жаліюся". Хай там як, але за сюжетом, Луна й Ліам виросли разом у маленькому містечку, розділяючи все - мрії, страхи, надії. Їхній зв’язок здавався нерозривним, поки один фатальний день не змінив усе. Невиконана обіцянка. Зраджена довіра. Катастрофічні наслідки. І розплата. Тож, за сюжетом, Роки по тому доля знову зводить їх - цього разу в Нью-Йорку. Та найкращий друг Луни, її надійний захист і опора, безслідно зник. Тепер Ліам - холодний, відсторонений незнайомець, чиї слова повні отрути. Очі його горять жагою - але жадає він не тільки помсти. Таким чином, це історія про зраджену довіру, жага відплати, бажання забути Та чи можливо забути людину, з якою у вас одна душа на двох?Ґонзаґ Маскельє. Прагнути свого життя: гештальт-терапія сьогодні. – К.: Видавництво Ростислава Бурлаки, 2025Ця практична й актуальна книжка розкриває історію п'ятдесяти років розвитку Гештальт-терапії, а також її тенденції у сучасному світі. Термін "гештальт", як знати,  означає "сформувати, надати структуру". Тож не дивно, що його треба "закривати", ніби завершувати розмову. Про що саме? Про себе самого, про оточення, про застарілі травми та фобії. "Гештальт - це і наука з інструментами ретельного аналізу, і мистецтво жити, - роз’яснює автор, - оскільки він робить життя більш гармонійним і різноманітним; це насамперед психотерапія, тобто підхід, який дозволяє в певному контексті досліджувати екзистенційні труднощі. Тому його оригінальність полягає не в методах, які ми розглянемо у другій частині, а радше в його меті: розширити поле наших можливостей, збільшити нашу здатність адаптуватися до різного оточення або середовища, відновити нашу свободу вибору". Автор починає свою розповідь з історії засновників цієї терапії: Лаури та Фріца Перлзів та їхнього соратника Пола Ґудмана. Він розповідає про те, як цей унікальний терапевтичний шлях розвивався поступово, завдяки перетину європейського екзистенціалізму з американським прагматизмом. По тому він чітко пояснює основні концепції, що лежать в основі цього підходу, ілюструючи їх численними клінічними прикладами, взятими з власного професійного досвіду, а також розглядає сучасні сфери застосування гештальт-підходу. Причому мова не тільки про індивідуальну або групову психотерапію, але й про роботу в організаціях, правліннях компаній та професійну підготовку. Автор надає погляд на синтез різних аспектів цієї важливої перспективи в сучасній психології, відповідаючи при цьому на багато важливих питань нашого повсякденного життя. Як ми можемо поєднати наше прагнення до свободи з обмеженнями або рутиною, які організовують наше існування? Як ми можемо утвердити свою особистість, пристосовуючись до світу? Як ми можемо черпати сили зі спілкування з іншими, не втрачаючи своєї автономії?Пітер Померанцев. Як виграти інформаційну війну. Пропагандист, який перехитрив Гітлера. - Чернівці: Meridian Czernowitz, 2025"Під час війни Делмер і його трупа боролись із Геббельсом у Райхміністерстві пропаганди, щоб зрозуміти, як медіа формують нас, як вони експлуатують наші травми і наші бажання, - нагадує автор цієї книжки про свого героя. -  Ця книга відтворює подорож Делмера стежками пропаганди двадцятого століття - від Першої світової війни до Ваймарської Німеччини і, особливо, Другої світової війни та її наслідків. Це не звичайна історична чи біографічна праця. Як дослідник сучасної дезінформації, я прагну зрозуміти, чому він може навчити нас про природу пропаганди та як виграти інформаційну війну". Зокрема з книжки  Пітера Померанцева "Як виграти інформаційну війну" можна дізнатися, як під час Другої світової британці створювали фейкові нацистські радіостанції, розповсюджували листівки для поширення ухилянства у Райху, а матерям загиблих німецьких солдатів надсилали продуктові посилки нібито від синів із-за кордону, щоб у тилу ворога створювати міф про масове дезертирство.  А також про те, що за всіма цими блискучими інформаційно-психологічними спецопераціями стояв Сефтон Делмер, який свій талант поставив на службу батьківщині і створив цілу команду для перемоги в (інформаційній) війні. Автор розказує його біографію на тлі епохи між двома світовими війнами, окремо акцентуючи на технічному прогресі, який зробив пропаганду справді масовою, а також розмірковує над питанням, чи може пропаганда бути й доброю, а не тільки поганою? Чи можна брехати на благо? І чи герой книжки - зрадник журналістських стандартів і злий геній чи патріот, який допоміг своїй країні вижити й перемогти? Де та межа, коли дуже талановита й майстерна дезінформація перетворюється фактично на твір мистецтва? Загалом ця історична книжка про події, які нагадують наш час і нашу війну.Тейлор Дженкінс Рід. Життя після "Так". – К.: ArtBooks, 2025"Уперше ми заговорили в черзі до їдальні, - згадує героїня цієї романтичної історії. -  Я була у вчорашній сірій футболці. Він стояв на кілька людей попереду. Я помітила його й чомусь подумала, що він теж міг мене помітити. Він приклав студентське посвідчення до турнікета, проте відстав від своєї компанії і почав розмовляти з охоронцем на вході. Коли я підійшла, він замовк і перевів погляд на мене. - Ти що, стежиш за мною? - усміхнувся він, дивлячись мені в очі. Я ладна була крізь землю провалитися. Гадаю, він це помітив. - Вибач, тупий жарт вийшов. Просто я тебе всюди бачу". Хай там як, але роман Тейлор Дженкінс Рід Життя після "Так". – щемка й прониклива, а подекуди надзвичайно дотепна історія про те, що означає любити та за що варто боротися, герої якої познайомилися й закохалися ще в коледжі. Здавалося б, взаємна симпатія, романтичні взаємостосунки і глибокий звязок привели їх до щасливого фіналу - весілля. Втім, авторка цього емоційного та життєствердного роману про справжні цінності, роздумуючи про шлюб і моногамію, на прикладі своїх героїв доводить, що є більше ніж один шлях до "довго й щасливо". Тож коли через десять літ їхній шлюб опиняється на межі краху, а від сексу й романтики лишилися одні тьмяні спогади, а найбуденніша сварка може стати останньою краплею для цього подружжя – що залишається робити? У надії знову покохати одне одного, герої роману вдаються до відчайдушного кроку, а саме - вирішують поставити шлюб на паузу, цілий рік не бачитися й не спілкуватися. Можливо, за цей час їм вдасться розпалити минулі почуття, (або зустріти нове кохання та остаточно поставити крапку)?

Перші дні серпня в Україні пройдуть без виснажливої спеки. Температура повітря залишатиметься у межах комфортних літніх значень. У східних областях вона не перевищить +30...+32°С, тоді як у більшості регіонів буде +23...+29°С, повідомляє УНІАН. На заході країни подекуди очікуються невеликі дощі, але опади будуть короткочасними та несильними. У центральних і південних областях - переважно сухо та сонячно. Детальний прогноз на 1 серпня по містах: Київ - ясно, вночі +16°С, вдень +25°С; Львів - хмарно з проясненнями, можливий невеликий дощ, +11°…+24°С; Луцьк - невелика хмарність, +13°…+23°С, можливі опади; Рівне - мінлива хмарність, +13°С вночі, +23°С вдень, можливий дощ; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дощі зроблять паузу - оновлений прогноз на 31 липня Тернопіль - хмарно з проясненнями, +15°...+25°С; Хмельницький - безхмарно, +14°…+23°С; Івано-Франківськ - невелика хмарність, +13°…+25°С, можливий дощ; Ужгород - +13°С вночі, +26°С вдень, легкий дощ, мінлива хмарність; Чернівці - ясно, +15°…+25°С; Вінниця - сонячно, +14°…+25°С; Житомир - ясно, +14°…+24°С; Чернігів - хмарність незначна, +15°…+24°С; Черкаси - мінлива хмарність, +16°С вночі, +26°С вдень; Кропивницький - +15°С вночі, +28°С вдень, невелика хмарність; Полтава - сонячно, +17°…+26°С; Одеса - ясно, +19°…+29°С; Херсон - безхмарно, +17°…+31°С; Миколаїв - ясно, +17°С вночі, +31°С вдень; Запоріжжя - хмарно з проясненнями, +19°…+30°С; Суми - мінлива хмарність, +19°…+26°С, місцями можливий дощ; Харків - хмарно з проясненнями, +18°…+26°С; Дніпро - сонячно, +19°…+28°С; Сімферополь - ясно, +18°…+31°С; Краматорськ - ясно, +18°С вночі, +30°С вдень; Сєвєродонецьк - сонячно, +19°…+30°С. На більшій частині України серпень стартує з помірним теплом, переважно сухою погодою та лише локальними дощами на заході. Спека тимчасово відступає, створюючи комфортні умови для літнього відпочинку. 31 липня очікується зниження температури повітря, а на півдні хіба що 31 липня спека дещо послабне. Проте загалом, південь, схід, Дніпропетровщина й надалі належатимуть області дуже високої температури повітря. Послаблення спеки в цих регіонах, за попередніми прогнозами погоди, ймовірне 8-9 серпня.