Тренд пошуку "День Людмили 2025"
Стрічка оновлень
Коментарі
ІМІ рекомендує
19°
посли європейського союзуярослава магучихсевілья – валенсіяярослава магучіх12 вереснядорожньо-транспортна пригодаукраїнський гідрометеорологічний центрстрибки у висотурозстрілуєфатерикондобропіллябійкарош га шанамаксим галкінреал мадрид шахтаранджеліна джолі14 вересня святореімбурсаціярезерввійськовий облікновостиєвропейська правдазбірна португалії з футболукорупціязимова підтримка 2026уманьфламінготібо куртуагейден панеттьєрЩе..
Українська спортсменка Людмила Лузан вчергове тріумфувала на престижній першості. Українка Людмила Лузан завоювала золоту медаль чемпіонату світу 2026 року з веслування на байдарках і каное, який проходить у польській Познані.
Українські веслувальниці здобули першу медаль на ЧС-2026 – Лузан та Рибачок зупинилися за крок від золота
Людмила посіла перше місце в останній день змагань, тріумфувавши у фіналі каное-одиночки на дистанції 200 метрів. Лузан продемонструвала результат 44,40 секунди, вона випередила канадку Софію Дженсен на 0,50 секунди. Бронзу здобула американка Невін Гаррісон, поступившись українці на 0,54 секунди.
Людмила Лузан захистила звання чемпіонки світу в каное-одиночці. У 2025 році спортсменка тріумфувала на першості в італійському Мілані. Лузан здобула свою другу нагороду на ЧС-2026 в Познані. Раніше Людмила разом з Анастасією Рибачок завоювала срібло у каное-двійці на дистанції 500 метрів.
Людмила проводить свій ювілейний, 10-й чемпіонат світу в кар'єрі. Лузан здобула на цих змаганнях 13 нагород – дев'ять золотих, три срібні та одна бронзова медалі. Також українка є бронзовою призеркою Олімпіади-2020 у каное-одиночках.
Україна здобула дебютну медаль на Євро-2026 з академічного веслування
Футбол 24
Футбол 24
Українські веслувальниці здобули першу медаль на ЧС-2026 – Лузан та Рибачок зупинилися за крок від золота
Людмила посіла перше місце в останній день змагань, тріумфувавши у фіналі каное-одиночки на дистанції 200 метрів. Лузан продемонструвала результат 44,40 секунди, вона випередила канадку Софію Дженсен на 0,50 секунди. Бронзу здобула американка Невін Гаррісон, поступившись українці на 0,54 секунди.
Людмила Лузан захистила звання чемпіонки світу в каное-одиночці. У 2025 році спортсменка тріумфувала на першості в італійському Мілані. Лузан здобула свою другу нагороду на ЧС-2026 в Познані. Раніше Людмила разом з Анастасією Рибачок завоювала срібло у каное-двійці на дистанції 500 метрів.
Людмила проводить свій ювілейний, 10-й чемпіонат світу в кар'єрі. Лузан здобула на цих змаганнях 13 нагород – дев'ять золотих, три срібні та одна бронзова медалі. Також українка є бронзовою призеркою Олімпіади-2020 у каное-одиночках.
Україна здобула дебютну медаль на Євро-2026 з академічного веслування
Футбол 24
Футбол 24
Перейти на football24.ua
Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради Олексій Гончаренко заявив, що колишній міністр оборони Михайло Федоров не відповідає на запрошення на засідання ТСК 31 серпня, і пригрозив ініціювати його примусовий привід у разі неявки.
Джерело: голова ТСК, народний депутат Олексій Гончаренко
Пряма мова Гончаренка: "Михайло Федоров не відповідає на запрошення ТСК. Ексміністр оборони ігнорує запрошення ТСК на понеділок і намагається зробити вигляд, що запрошення не отримував.
Натомість члени комісії бачать, що пан Федоров не ігнорує нескінченні інтерв'ю. Так це не працює. Неповага до парламенту України закінчиться боляче".
Деталі: За словами Гончаренка, якщо Федоров не з'явиться на засідання у понеділок, комісія скористається правом ініціювати його привід.
"Правоохоронні органи змушені будуть його доставити. Давайте не доводити до цього, а просто виконувати закон України", – заявив голова ТСК.
УП звернулася до колишнього міністра оборони Михайла Федорова по коментар щодо заяви Гончаренка.
Передісторія: 25 серпня ТСК Верховної Ради викликала колишнього міністра оборони Михайла Федорова на засідання 31 серпня для надання пояснень щодо операції "Мідас".
У листі до Федорова зазначалося, що його присутність необхідна для надання пояснень і показань у межах дослідження інформації щодо операції "Мідас", яку НАБУ оприлюднило 11 листопада 2025 року.
Засідання ТСК заплановане на 13:00 31 серпня.
Комісія розслідує можливі порушення законодавства у сфері оборони та антикорупційного законодавства, а також дотримання прав і свобод людини під час воєнного стану.
Читайте також: "Міндічгейт"? Історія того самого друга президента"
"Як могли врятувати Міндіча від арешту?"
"Міндічгейт. Що відбувається у владі за тиждень після антикорупційного "землетрусу"
"Форест Гамп". Як Офіс президента знову "прибіг" до великого корупційного скандалу
Що передувало:
Вранці 10 листопада стало відомо про те, що НАБУ проводить обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча та у міністра юстиції Германа Галущенка (станом на 12 листопада Галущенка відсторонили від посади). Тоді ж джерела УП повідомили, що Міндіч втік за кордон за кілька годин до обшуків.
Того ж дня Національне антикорупційне бюро України повідомило, що викрило масштабну корупційну схему розкрадання коштів у сфері енергетики, а також оприлюднило аудіозаписи переговорів фігурантів у цій справі. Перед тим джерела УП повідомили, що НАБУ проводить обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча та у міністра юстиції Германа Галущенка. Також співрозмовники УП зазначили, що Міндіч втік за кордон за кілька годин до обшуків.
11 листопада журналісти виявили імена усіх фігурантів розслідування масової корупції у "Енергоатомі", які отримали підозру від НАБУ. За інформацією проєкту "Схеми", підозри отримали Тимур Міндіч (якого на оприлюденх НАБУ аудіозаписах називають "Карлсон" – ред.), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк ("Рокет"), виконавчий директор з безпеки "Енергоатому" Дмитро Басов ("Тенор"), Олександр Цукермана ("Шугармен"), Ігор Фурсенко ("Рьошик"), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
П'ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Двоє – Міндіч та Цукерман – виїхали з України.
Басову, Миронюку, Фурсенку, Устименко та Зоріній обрали запобіжні заходи з можливістю внесення застави. Згодом стало відомо, що Вищий антикорупційний суд отримав застави за працівниць "бек-офісу" з відмивання коштів навколо "Енергоатому", Лесю Устименко та Людмилу Зоріну.
12 листопада міністра юстиції Германа Галущенка відсторонили від посади після резонансного розслідування НАБУ щодо корупції у НАЕК "Енергоатом".
13 листопада президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення Ради національної безпеки та оброни про ведення санкцій проти бізнесмена, співвласника студії "Квартал-95" і його соратника Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана.
Джерело: голова ТСК, народний депутат Олексій Гончаренко
Пряма мова Гончаренка: "Михайло Федоров не відповідає на запрошення ТСК. Ексміністр оборони ігнорує запрошення ТСК на понеділок і намагається зробити вигляд, що запрошення не отримував.
Натомість члени комісії бачать, що пан Федоров не ігнорує нескінченні інтерв'ю. Так це не працює. Неповага до парламенту України закінчиться боляче".
Деталі: За словами Гончаренка, якщо Федоров не з'явиться на засідання у понеділок, комісія скористається правом ініціювати його привід.
"Правоохоронні органи змушені будуть його доставити. Давайте не доводити до цього, а просто виконувати закон України", – заявив голова ТСК.
УП звернулася до колишнього міністра оборони Михайла Федорова по коментар щодо заяви Гончаренка.
Передісторія: 25 серпня ТСК Верховної Ради викликала колишнього міністра оборони Михайла Федорова на засідання 31 серпня для надання пояснень щодо операції "Мідас".
У листі до Федорова зазначалося, що його присутність необхідна для надання пояснень і показань у межах дослідження інформації щодо операції "Мідас", яку НАБУ оприлюднило 11 листопада 2025 року.
Засідання ТСК заплановане на 13:00 31 серпня.
Комісія розслідує можливі порушення законодавства у сфері оборони та антикорупційного законодавства, а також дотримання прав і свобод людини під час воєнного стану.
Читайте також: "Міндічгейт"? Історія того самого друга президента"
"Як могли врятувати Міндіча від арешту?"
"Міндічгейт. Що відбувається у владі за тиждень після антикорупційного "землетрусу"
"Форест Гамп". Як Офіс президента знову "прибіг" до великого корупційного скандалу
Що передувало:
Вранці 10 листопада стало відомо про те, що НАБУ проводить обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча та у міністра юстиції Германа Галущенка (станом на 12 листопада Галущенка відсторонили від посади). Тоді ж джерела УП повідомили, що Міндіч втік за кордон за кілька годин до обшуків.
Того ж дня Національне антикорупційне бюро України повідомило, що викрило масштабну корупційну схему розкрадання коштів у сфері енергетики, а також оприлюднило аудіозаписи переговорів фігурантів у цій справі. Перед тим джерела УП повідомили, що НАБУ проводить обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча та у міністра юстиції Германа Галущенка. Також співрозмовники УП зазначили, що Міндіч втік за кордон за кілька годин до обшуків.
11 листопада журналісти виявили імена усіх фігурантів розслідування масової корупції у "Енергоатомі", які отримали підозру від НАБУ. За інформацією проєкту "Схеми", підозри отримали Тимур Міндіч (якого на оприлюденх НАБУ аудіозаписах називають "Карлсон" – ред.), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк ("Рокет"), виконавчий директор з безпеки "Енергоатому" Дмитро Басов ("Тенор"), Олександр Цукермана ("Шугармен"), Ігор Фурсенко ("Рьошик"), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
П'ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Двоє – Міндіч та Цукерман – виїхали з України.
Басову, Миронюку, Фурсенку, Устименко та Зоріній обрали запобіжні заходи з можливістю внесення застави. Згодом стало відомо, що Вищий антикорупційний суд отримав застави за працівниць "бек-офісу" з відмивання коштів навколо "Енергоатому", Лесю Устименко та Людмилу Зоріну.
12 листопада міністра юстиції Германа Галущенка відсторонили від посади після резонансного розслідування НАБУ щодо корупції у НАЕК "Енергоатом".
13 листопада президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення Ради національної безпеки та оброни про ведення санкцій проти бізнесмена, співвласника студії "Квартал-95" і його соратника Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана.
Перейти на pravda.com.uaГолова Офісу президента Кирило Буданов уперше прокоментував інформацію, що його ім’я лунало на записах прослуховувань його заступниці Ірини Мудрої, підозрюваної в корупції.
Про це він сказав у коментарі hromadske в четвер, 27 серпня.
«Хай суд розбирається, де хто лунає. У нас, знаєте, багато чого де лунає», — заявив голова Офісу президента.
Він визнав, що спілкувався з Іриною Мудрою після її звільнення, яке сталося після оголошення їй підозри.
«По-перше, звільнення — це юридичний процес. По-друге, я в принципі ніколи від людей не відвертався, допоки не буде висновків остаточних. Суд зробить висновок, що вона винна, — це інше питання», — сказав Буданов.
Зазначимо, що у матеріалах справ «Форест Гамп» і «Феміда» є ще один неназваний посадовець Офісу президента, якого фігуранти між собою переважно називають «Кирило» чи «Кирило Олексійович». Таке ім’я і по батькові має Кирило Буданов.
Про нього згадують на різних етапах історії з заставою Галущенку: від прохання бізнесмена Тимура Міндіча допомогти з його звільненням і передачі готівки — до розмови з ексдепутатом Максимом Микитасем після легалізації коштів та домовленості компенсувати витрати на організацію схеми.
У зв’язку з цим журналісти звернулися до Офісу президента за коментарями.
Що відомо про справу «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».
Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.
21 серпня уряд припинив повноваження голови наглядової ради «Сенс Банку» Миколи Гладишенка.
Що відомо про справу «Феміда»
20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.
Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.
Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.
Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.
Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.
У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.
У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.
Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
Вже пізніше стали відомі імена й посади фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», які розслідує НАБУ.
А 21 серпня генеральний директор з правових питань Офісу президента Віктор Дубовик, який є одним з 13 відомих фігурантів пов’язаних між собою справ «Феміда» і «Форест Гамп», отримав запобіжний захід. 26 серпня стало відомо, що за нього внесли 7 млн грн застави.
Також 21 серпня суд обрав запобіжний захід ще одному фігуранту згаданих справ — колишньому народному депутату Максимові Микитасю.
25 серпня ВАКС обрав запобіжний захід колишній заступниці голови Офісу президента Ірині Мудрій.
Запис Буданов прокоментував згадки про нього на записах НАБУ у справах «Форест Гамп» і «Феміда» спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radioВнесено заставу у розмірі 7 млн грн, визначену як альтернативу триманню під вартою для генерального директора Директорату з питань правової політики Офісу президента України Віктора Дубовика, якого підозрюють у справі щодо рейдерства в рамках операція «Феміда».
Про це в середу, 26 серпня повідомила агенція «Інтерфакс-Україна» з посиланням на інформацію, отриману у Вищому антикорупційному суді.
Нагадаємо, 21 серпня ВАКС застосував до Дубовика запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 7 млн грн застави.
Що відомо про справу «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».
Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.
21 серпня уряд припинив повноваження голови наглядової ради «Сенс Банку» Миколи Гладишенка.
Що відомо про справу «Феміда»
20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.
Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.
Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.
Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.
Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.
У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.
У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.
Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
Вже пізніше стали відомі імена й посади фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», які розслідує НАБУ.
А 21 серпня генеральний директор з правових питань Офісу президента Віктор Дубовик, який є одним з 13 відомих фігурантів пов’язаних між собою справ «Феміда» і «Форест Гамп», отримав запобіжний захід.
Також 21 серпня суд обрав запобіжний захід ще одному фігуранту згаданих справ — колишньому народному депутату Максимові Микитасю.
25 серпня ВАКС обрав запобіжний захід колишній заступниці голови Офісу президента Ірині Мудрій.
Запис За чиновника Офісу президента Віктора Дубовика внесли 7 млн грн застави спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radioТимчасова слідча комісія Верховної Ради викликала колишнього міністра оборони Михайла Федорова на засідання 31 серпня для надання пояснень щодо операції "Мідас".
Джерело: голова ТСК та народний депутат Олексій Гончаренко
Пряма мова Гончаренка: "Викликаємо ексміністра оборони Михайла Федорова на засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яке відбудеться 31 серпня.
У комісії зʼявилось дуже багато питань до пана Михайла. Хочеться отримати на них відповіді".
Деталі: У листі до Федорова зазначається, що його присутність необхідна для надання пояснень та показань у межах дослідження інформації щодо операції "Мідас", яку НАБУ оприлюднило 11 листопада 2025 року.
лист до ФедороваЗасідання ТСК заплановане на 13:00 31 серпня у приміщенні Київської міської ради.
Зазначається, що комісія розслідує можливі порушення законодавства у сфері оборони та антикорупційного законодавства, а також дотримання прав і свобод людини під час воєнного стану.
Читайте також: "Міндічгейт"? Історія того самого друга президента"
"Як могли врятувати Міндіча від арешту?"
"Міндічгейт. Що відбувається у владі за тиждень після антикорупційного "землетрусу"
"Форест Гамп". Як Офіс президента знову "прибіг" до великого корупційного скандалу
Що передувало:
- Вранці 10 листопада стало відомо про те, що НАБУ проводить обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча та у міністра юстиції Германа Галущенка (станом на 12 листопада Галущенка відсторонили від посади). Тоді ж джерела УП повідомили, що Міндіч втік за кордон за кілька годин до обшуків.
- Того ж дня Національне антикорупційне бюро України повідомило, що викрило масштабну корупційну схему розкрадання коштів у сфері енергетики, а також оприлюднило аудіозаписи переговорів фігурантів у цій справі. Перед тим джерела УП повідомили, що НАБУ проводить обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча та у міністра юстиції Германа Галущенка. Також співрозмовники УП зазначили, що Міндіч втік за кордон за кілька годин до обшуків.
- 11 листопада журналісти виявили імена усіх фігурантів розслідування масової корупції у "Енергоатомі", які отримали підозру від НАБУ. За інформацією проєкту "Схеми", підозри отримали Тимур Міндіч (якого на оприлюденх НАБУ аудіозаписах називають "Карлсон" – ред.), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк ("Рокет"), виконавчий директор з безпеки "Енергоатому" Дмитро Басов ("Тенор"), Олександр Цукермана ("Шугармен"), Ігор Фурсенко ("Рьошик"), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
- П'ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Двоє – Міндіч та Цукерман – виїхали з України.
- Басову, Миронюку, Фурсенку, Устименко та Зоріній обрали запобіжні заходи з можливістю внесення застави. Згодом стало відомо, що Вищий антикорупційний суд отримав застави за працівниць "бек-офісу" з відмивання коштів навколо "Енергоатому", Лесю Устименко та Людмилу Зоріну.
- 12 листопада міністра юстиції Германа Галущенка відсторонили від посади після резонансного розслідування НАБУ щодо корупції у НАЕК "Енергоатом".
- 13 листопада президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення Ради національної безпеки та оброни про ведення санкцій проти бізнесмена, співвласника студії "Квартал-95" і його соратника Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана.
Перейти на pravda.com.ua
Колишня заступниця голови Офісу президента й фігурантка справи НАБУ «Форест Гамп» Ірина Мудра заявила, що колишній народний депутат Максим Микитась, який також фігурує в цій справі, був для неї «близькою людиною».
Про це вона сказала у вівторок, 25 серпня на засіданні Вищого антикорупційного суду, який обрав їй запобіжний захід, пише «Українська правда».
Зокрема, на суді Мудра заявила, що екснардеп Максим Микитась не давав їй ніяких 4 мільйонів доларів, про які йшлося в записах розмов, які НАБУ опублікувало в рамках операції «Форест Гамп».
«Микитась в одній із розмов сказав, що нібито залишив мені 4 мільйони доларів. Заявляю прямо. Я ніколи не отримувала від Микитася 4 мільйони доларів: ані готівкою, ні на банківський рахунок, ні в будь-якій іншій формі… У матеріалах немає вилученої готівки, немає жодного свідчення про сам факт передачі мені цих коштів. Є лише слова іншої особи, можливо його власний намір. Я гадаю, що слідство запитає його, що він мав на увазі під цими 4 мільйонами доларів від «Укрбуду», як він сказав», — заявила колишня заступниця голови Офісу президента.
Ірина Мудра зазначила, що весь цей час її записувала людина (йдеться про Максима Микитася), яка була їй близькою:
«Я їй довіряла, а вона мене записувала», — сказала колишня посадовиця.
Вона зазначила, що 232 з 237 розмов були записані на мікрофон Микитася.
«Він говорив, я слухала, він записував», — заявила Мудра про екснардепа Микитася, пише «Центр протидії корупції».
Також вона заявила, що проти Микитася було багато справ, але йому призначили 30 мільйонів гривень застави, а її перший раз судять і вже просять про заставу в 150 млн грн.
Прокурор у суді раніше зазначав, що у Мудрої багато коштовностей знаменитих ювелірних брендів. За його словами, їй нібито навіть робили зауваження через занадто дорогі прикраси на роботі.
Під час свого слова Мудра розповіла, що після оголошення підозри вона не намагалась залишити країну. Крім того, вона повернулася з-за кордону 14 серпня.
Вона зазначила, що готова здати документи для виїзду за кордон, не спілкуватися з фігурантами справи та виконувати всі обов’язки, які суддя визначить в ухвалі. Мудра просила застосувати до неї запобіжний захід, який не передбачає арешту.
Також вона попросила, у разі обрання відповідного запобіжного заходу, не обмежувати її пересування по Київщині, адже вона проживає там із сином.
Також Ірина Мудра розповіла, що у лютому 2022 року виїхала з малолітнім сином за кордон, але у травні того ж року повернулась в Україну. За її словами, тодішній міністр юстиції Малюська запросив її очолити напрям притягнення Росії до відповідальності.
Адвокат Мудрої натякав, що жінка також жертва і що з опублікованих розмов бачить з боку Микитася «тиск» і «примус».
Захист Мудрої також заявляв в залі суду, що готує звернення до ЄСПЛ через ймовірне порушення конвенційних прав ексзаступниці глави ОП.
Крім того, головний рабин Києва та військовослужбовець Сергій Коваленко заявили про готовність взяти Мудру на поруки.
Нагадаємо, ВАКС почав обирати запобіжний захід Ірині Мудрій ще 21 серпня. Прокурор САП заявив, що колишня заступниця голови ОП Ірина Мудра може мати активи на понад 250 млн грн, тому обвинувачення просить визначити їй заставу у 150 млн грн як альтернативу триманню під вартою.
Водночас захисник Мудрої заявив, що такий розмір застави – це непомірна сума. Адвокат вважає підозру необґрунтованою і просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу.
Який запобіжний захід отримала Ірина Мудра
Зрештою у вівторок суд обрав Мудрій запобіжний захід — тримання під вартою на два місяці з правом застави 20 млн грн.
Виступаючи в суді, Мудра розповіла про свої заслуги на посаді, зокрема, щодо формування міжнародного трибуналу стосовно Росії та компенсаційного механізму.
Ексзаступниця керівника Офісу президента також запевнила, що не збирається виїжджати з України, та співпрацюватиме зі слідством.
«Україна є моїм домом. Тут моя, смішно звучить, мабуть, але тут моя професійна репутація, моє життя, моя відповідальність і моя родина. Я не маю наміру від цього всього втікати», — сказала Мудра, яку цитує LIGA.net..
Слідчий суддя Ігор Строгий заявив, що у разі внесення застави, на Мудру будуть покладені такі обов’язки:
прибувати за першою вимогою до детектива, прокурора, суду;
не відлучатись без дозволу з Києва та області;
утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними та потерпілими в цій справі;
утримуватися від відвідування приміщень ТОВ «Будмонтажсервіс-1», ТОВ «Філософія девелопмента», ТОВ «Регіональні ресурси»;
здати закордонний паспорт;
носити електронний браслет.
Після рішення ВАКС Мудра зазначила, що спробує зібрати необхідні 20 млн грн застави. Вона заявила, що частково має власні кошти. Крім того, розраховує на допомогу друзів. Після запитання про те, скільки їй потрібно часу для збору застави, один з адвокатів заявив, що на цьому коментарі закінчились.
«Радіо Свобода» опублікувало відео, як конвой виводить Ірину Мудру в кайданках з зали суду.
https://static.hromadske.radio/2026/08/Mudra-vykhid.mp4
Що відомо про справу «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».
Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.
21 серпня уряд припинив повноваження голови наглядової ради «Сенс Банку» Миколи Гладишенка.
Що відомо про справу «Феміда»
20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.
Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.
Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.
Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.
Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.
У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.
У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.
Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
Вже пізніше стали відомі імена й посади фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», які розслідує НАБУ.
А 21 серпня генеральний директор з правових питань Офісу президента Віктор Дубовик, який є одним з 13 відомих фігурантів пов’язаних між собою справ «Феміда» і «Форест Гамп», отримав запобіжний захід.
Також 21 серпня суд обрав запобіжний захід ще одному фігуранту згаданих справ — колишньому народному депутату Максимові Микитасю.
Запис «Я їй довіряла, а вона мене записувала»: Мудра назвала Микитася «близькою людиною» (ОНОВЛЕНО) спершу з'явиться на Громадське радіо.
Про це вона сказала у вівторок, 25 серпня на засіданні Вищого антикорупційного суду, який обрав їй запобіжний захід, пише «Українська правда».
Зокрема, на суді Мудра заявила, що екснардеп Максим Микитась не давав їй ніяких 4 мільйонів доларів, про які йшлося в записах розмов, які НАБУ опублікувало в рамках операції «Форест Гамп».
«Микитась в одній із розмов сказав, що нібито залишив мені 4 мільйони доларів. Заявляю прямо. Я ніколи не отримувала від Микитася 4 мільйони доларів: ані готівкою, ні на банківський рахунок, ні в будь-якій іншій формі… У матеріалах немає вилученої готівки, немає жодного свідчення про сам факт передачі мені цих коштів. Є лише слова іншої особи, можливо його власний намір. Я гадаю, що слідство запитає його, що він мав на увазі під цими 4 мільйонами доларів від «Укрбуду», як він сказав», — заявила колишня заступниця голови Офісу президента.
Ірина Мудра зазначила, що весь цей час її записувала людина (йдеться про Максима Микитася), яка була їй близькою:
«Я їй довіряла, а вона мене записувала», — сказала колишня посадовиця.
Вона зазначила, що 232 з 237 розмов були записані на мікрофон Микитася.
«Він говорив, я слухала, він записував», — заявила Мудра про екснардепа Микитася, пише «Центр протидії корупції».
Також вона заявила, що проти Микитася було багато справ, але йому призначили 30 мільйонів гривень застави, а її перший раз судять і вже просять про заставу в 150 млн грн.
Прокурор у суді раніше зазначав, що у Мудрої багато коштовностей знаменитих ювелірних брендів. За його словами, їй нібито навіть робили зауваження через занадто дорогі прикраси на роботі.
Під час свого слова Мудра розповіла, що після оголошення підозри вона не намагалась залишити країну. Крім того, вона повернулася з-за кордону 14 серпня.
Вона зазначила, що готова здати документи для виїзду за кордон, не спілкуватися з фігурантами справи та виконувати всі обов’язки, які суддя визначить в ухвалі. Мудра просила застосувати до неї запобіжний захід, який не передбачає арешту.
Також вона попросила, у разі обрання відповідного запобіжного заходу, не обмежувати її пересування по Київщині, адже вона проживає там із сином.
Також Ірина Мудра розповіла, що у лютому 2022 року виїхала з малолітнім сином за кордон, але у травні того ж року повернулась в Україну. За її словами, тодішній міністр юстиції Малюська запросив її очолити напрям притягнення Росії до відповідальності.
Адвокат Мудрої натякав, що жінка також жертва і що з опублікованих розмов бачить з боку Микитася «тиск» і «примус».
Захист Мудрої також заявляв в залі суду, що готує звернення до ЄСПЛ через ймовірне порушення конвенційних прав ексзаступниці глави ОП.
Крім того, головний рабин Києва та військовослужбовець Сергій Коваленко заявили про готовність взяти Мудру на поруки.
Нагадаємо, ВАКС почав обирати запобіжний захід Ірині Мудрій ще 21 серпня. Прокурор САП заявив, що колишня заступниця голови ОП Ірина Мудра може мати активи на понад 250 млн грн, тому обвинувачення просить визначити їй заставу у 150 млн грн як альтернативу триманню під вартою.
Водночас захисник Мудрої заявив, що такий розмір застави – це непомірна сума. Адвокат вважає підозру необґрунтованою і просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу.
Який запобіжний захід отримала Ірина Мудра
Зрештою у вівторок суд обрав Мудрій запобіжний захід — тримання під вартою на два місяці з правом застави 20 млн грн.
Виступаючи в суді, Мудра розповіла про свої заслуги на посаді, зокрема, щодо формування міжнародного трибуналу стосовно Росії та компенсаційного механізму.
Ексзаступниця керівника Офісу президента також запевнила, що не збирається виїжджати з України, та співпрацюватиме зі слідством.
«Україна є моїм домом. Тут моя, смішно звучить, мабуть, але тут моя професійна репутація, моє життя, моя відповідальність і моя родина. Я не маю наміру від цього всього втікати», — сказала Мудра, яку цитує LIGA.net..
Слідчий суддя Ігор Строгий заявив, що у разі внесення застави, на Мудру будуть покладені такі обов’язки:
прибувати за першою вимогою до детектива, прокурора, суду;
не відлучатись без дозволу з Києва та області;
утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними та потерпілими в цій справі;
утримуватися від відвідування приміщень ТОВ «Будмонтажсервіс-1», ТОВ «Філософія девелопмента», ТОВ «Регіональні ресурси»;
здати закордонний паспорт;
носити електронний браслет.
Після рішення ВАКС Мудра зазначила, що спробує зібрати необхідні 20 млн грн застави. Вона заявила, що частково має власні кошти. Крім того, розраховує на допомогу друзів. Після запитання про те, скільки їй потрібно часу для збору застави, один з адвокатів заявив, що на цьому коментарі закінчились.
«Радіо Свобода» опублікувало відео, як конвой виводить Ірину Мудру в кайданках з зали суду.
https://static.hromadske.radio/2026/08/Mudra-vykhid.mp4
Що відомо про справу «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».
Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.
21 серпня уряд припинив повноваження голови наглядової ради «Сенс Банку» Миколи Гладишенка.
Що відомо про справу «Феміда»
20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.
Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.
Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.
Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.
Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.
У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.
У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.
Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
Вже пізніше стали відомі імена й посади фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», які розслідує НАБУ.
А 21 серпня генеральний директор з правових питань Офісу президента Віктор Дубовик, який є одним з 13 відомих фігурантів пов’язаних між собою справ «Феміда» і «Форест Гамп», отримав запобіжний захід.
Також 21 серпня суд обрав запобіжний захід ще одному фігуранту згаданих справ — колишньому народному депутату Максимові Микитасю.
Запис «Я їй довіряла, а вона мене записувала»: Мудра назвала Микитася «близькою людиною» (ОНОВЛЕНО) спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radioКерівник Офісу президента Кирило Буданов уперше прокоментував розслідування НАБУ «Форест Гамп», у якому фігурує його колишня заступниця Ірина Мудра. Він закликав дочекатися рішення Вищого антикорупційного суду.
Про це він сказав журналістам 24 каналу.
За словами Буданова, ситуація має вирішуватися у площині судового розгляду.
«Реакція абсолютно пряма і проста. Все, як-то кажуть, у руки суду. Людина, яка зараз з Офісу президента, моя колишня заступниця, постала перед судом, її зараз головуючий суддя — це голова Вищого антикорупційного суду. Тобто вище суддів у цій ієрархії не існує. Дочекаємося, що він скаже», — заявив Буданов.
Раніше президент Володимир Зеленський також прокоментував підозри колишнім працівникам Офісу президента. Зеленський заявив, що оприлюдненої інформації було достатньо для звільнення Ірини Мудрої та ще однієї людини з департаменту (скоріш за все, йдеться про генерального директора з правових питань Офісу Президента Віктора Дубовика). За його словами, про частину згаданих у матеріалах розмов і можливих дій він дізнався фактично одночасно з громадськістю.
Що відомо про справу «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».
Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.
21 серпня уряд припинив повноваження голови наглядової ради «Сенс Банку» Миколи Гладишенка.
Що відомо про справу «Феміда»
20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.
Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.
Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.
Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.
Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.
У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.
У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.
Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
Вже пізніше стали відомі імена й посади фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», які розслідує НАБУ.
А 21 серпня генеральний директор з правових питань Офісу президента Віктор Дубовик, який є одним з 13 відомих фігурантів пов’язаних між собою справ «Феміда» і «Форест Гамп», отримав запобіжний захід.
Також 21 серпня суд обрав запобіжний захід ще одному фігуранту згаданих справ — колишньому народному депутату Максимові Микитасю.
Запис Буданов прокоментував корупційну справу НАБУ щодо своєї ексзаступниці Мудрої спершу з'явиться на Громадське радіо.
Про це він сказав журналістам 24 каналу.
За словами Буданова, ситуація має вирішуватися у площині судового розгляду.
«Реакція абсолютно пряма і проста. Все, як-то кажуть, у руки суду. Людина, яка зараз з Офісу президента, моя колишня заступниця, постала перед судом, її зараз головуючий суддя — це голова Вищого антикорупційного суду. Тобто вище суддів у цій ієрархії не існує. Дочекаємося, що він скаже», — заявив Буданов.
Раніше президент Володимир Зеленський також прокоментував підозри колишнім працівникам Офісу президента. Зеленський заявив, що оприлюдненої інформації було достатньо для звільнення Ірини Мудрої та ще однієї людини з департаменту (скоріш за все, йдеться про генерального директора з правових питань Офісу Президента Віктора Дубовика). За його словами, про частину згаданих у матеріалах розмов і можливих дій він дізнався фактично одночасно з громадськістю.
Що відомо про справу «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».
Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.
21 серпня уряд припинив повноваження голови наглядової ради «Сенс Банку» Миколи Гладишенка.
Що відомо про справу «Феміда»
20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.
Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.
Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.
Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.
Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.
У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.
У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.
Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
Вже пізніше стали відомі імена й посади фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», які розслідує НАБУ.
А 21 серпня генеральний директор з правових питань Офісу президента Віктор Дубовик, який є одним з 13 відомих фігурантів пов’язаних між собою справ «Феміда» і «Форест Гамп», отримав запобіжний захід.
Також 21 серпня суд обрав запобіжний захід ще одному фігуранту згаданих справ — колишньому народному депутату Максимові Микитасю.
Запис Буданов прокоментував корупційну справу НАБУ щодо своєї ексзаступниці Мудрої спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radioПрезидент Володимир Зеленський відреагував на корупційні справи, щодо колишніх представників Офісу президента. Зокрема, щодо вже колишньої заступниці голови ОП Ірини Мудрої.
Про це він говорив під час спілкування з журналістами, передає «Суспільне».
За його словами, він не має додаткової інформації, якої немає у публічному просторі.
«Було достатньо деталей для того, щоб її звільнити. Я почув фактично разом із вами деякі розмови про якісь вчинки — реальні або потенційні. Це некоректно зараз обговорювати. Того, що там було озвучено, — я вважаю, достатньо, щоб була звільнена заступниця і ще одна людина в департаменті. Буде додаткова інформація — будемо реагувати на додаткову інформацію», — розповів президент.
Він також зазначив, що антикорупційні органи продовжують незалежно працювати, а влада реагувати на їхні розслідування:
«Вони роблять якісь кроки — ми реагуємо на ці кроки. Якщо це міністр і його є за що звільнити — значить, звільняти. Якщо є якісь незрозумілі речі, то потрібно чекати додаткових деталей, вироку суду».
Також, як зазначається, він прокоментував можливість кадрової «чистки» в ОП. За його словами «ротації не повинні бути самоціллю. Можна кожного дня робити якісь ротації. Але не завжди є кого на кого міняти».
Крім того, як передає «Суспільне», Зеленський додав, що керівники антикорупційних органів не мають якихось запитань до нього безпосередньо:
«Вони прекрасно розуміють, що я нічим таким не займаюсь. І для мене це важливо».
Що відомо про справу «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».
Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.
Що відомо про справу «Феміда»
20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.
Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.
Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.
Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.
Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.
У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.
У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.
Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
Вже пізніше стали відомі імена й посади фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», які розслідує НАБУ.
А 21 серпня генеральний директор з правових питань Офісу президента Віктор Дубовик, який є одним з 13 відомих фігурантів пов’язаних між собою справ «Феміда» і «Форест Гамп», отримав запобіжний захід.
Також 21 серпня суд обрав запобіжний захід ще одному фігуранту згаданих справ — колишньому народному депутату Максимові Микитасю.
Запис Зеленський прокоментував підозри працівникам Офісу президента спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radioНаціональний банк України оголосив про проведення позапланових перевірок у державному «Сенс Банку», який фігурує у справі НАБУ під кодовою назвою «Форест Гамп».
Про це Нацбанк повідомив у п’ятницю, 21 серпня.
Там заявили, що ще у травні 2026 року, після оприлюднення першої частини матеріалів «плівок Міндіча», Нацбанк ініціював перевірку голови наглядової ради «Сенс Банку» Миколи Гладишенка. Але на той час не було підтверджень щодо його скомпрометованості, а слідчі не захотіли надавати свої матеріали через таємницю досудового розслідування.
«Нові факти стали підставою для рішення комітету НБУ про невідповідність Миколи Гладишенка вимогам щодо незалежності та вимоги до акціонера припинити його повноваження», — повідомив НБУ.
Водночас керівника банку Олексія Ступака може відсторонити лише власник, тобто держава в особі Кабінету міністрів, зазначається в повідомленні регулятора.
НБУ повідомив, що вже відкрив адміністративне провадження щодо оцінки колективної придатності наглядової ради «Сенс Банку» та проводить позапланові перевірки щодо можливого втручання в роботу автоматизованої системи банку.
На записах прослуховувань фігурантів, які оприлюднило НАБУ, підозрювані обговорюють, щоб їм необхідно створити «віконце» — вимкнути автоматизовані системи фінмоніторингу «Сенс Банку», — аби провести через банк кошти «злочинного походження» і сплатити їх як заставу за ексміністра Германа Галущенка.
«Передчасно робити висновок, що сама система фінансового моніторингу банку не працювала. Навпаки. Фігуранти справи самі визнають, що посилення регуляторних заходів та контрольних механізмів фінансового моніторингу змушувало їх шукати обхідні шляхи, зокрема втручатися в роботу та вимикати автоматизовані системи банку. Це є важливим свідченням того, що побудована в банках система фінансового моніторингу працює. Хто саме, коли і в який незаконний спосіб зміг її обійти — це мають встановити перевірки», — заявили в НБУ.
Що відомо про справу «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».
Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, Також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.
20 серпня Корецький повідомив, що доручив Міністерству фінансів прискорити продаж «Сенс Банку».
«Сенс Банк» раніше належав структурам російського олігарха Міхаїла Фрідмана. Держава націоналізувала його в липні 2023 року.
Що відомо про справу «Феміда»
20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.
Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.
Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.
Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.
Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.
У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.
У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.
Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України (ймовірно, Вадим Столар) фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
20 серпня прокурор на судовому засіданні назвав імена й посади усіх фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», а також розповів, хто які ролі виконував.
Запис НБУ почав позапланову перевірку «Сенс Банку» через справу «Форест Гамп» спершу з'явиться на Громадське радіо.
Про це Нацбанк повідомив у п’ятницю, 21 серпня.
Там заявили, що ще у травні 2026 року, після оприлюднення першої частини матеріалів «плівок Міндіча», Нацбанк ініціював перевірку голови наглядової ради «Сенс Банку» Миколи Гладишенка. Але на той час не було підтверджень щодо його скомпрометованості, а слідчі не захотіли надавати свої матеріали через таємницю досудового розслідування.
«Нові факти стали підставою для рішення комітету НБУ про невідповідність Миколи Гладишенка вимогам щодо незалежності та вимоги до акціонера припинити його повноваження», — повідомив НБУ.
Водночас керівника банку Олексія Ступака може відсторонити лише власник, тобто держава в особі Кабінету міністрів, зазначається в повідомленні регулятора.
НБУ повідомив, що вже відкрив адміністративне провадження щодо оцінки колективної придатності наглядової ради «Сенс Банку» та проводить позапланові перевірки щодо можливого втручання в роботу автоматизованої системи банку.
На записах прослуховувань фігурантів, які оприлюднило НАБУ, підозрювані обговорюють, щоб їм необхідно створити «віконце» — вимкнути автоматизовані системи фінмоніторингу «Сенс Банку», — аби провести через банк кошти «злочинного походження» і сплатити їх як заставу за ексміністра Германа Галущенка.
«Передчасно робити висновок, що сама система фінансового моніторингу банку не працювала. Навпаки. Фігуранти справи самі визнають, що посилення регуляторних заходів та контрольних механізмів фінансового моніторингу змушувало їх шукати обхідні шляхи, зокрема втручатися в роботу та вимикати автоматизовані системи банку. Це є важливим свідченням того, що побудована в банках система фінансового моніторингу працює. Хто саме, коли і в який незаконний спосіб зміг її обійти — це мають встановити перевірки», — заявили в НБУ.
Що відомо про справу «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».
Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, Також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.
20 серпня Корецький повідомив, що доручив Міністерству фінансів прискорити продаж «Сенс Банку».
«Сенс Банк» раніше належав структурам російського олігарха Міхаїла Фрідмана. Держава націоналізувала його в липні 2023 року.
Що відомо про справу «Феміда»
20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.
Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.
Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.
Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.
Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.
У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.
У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.
Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України (ймовірно, Вадим Столар) фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
20 серпня прокурор на судовому засіданні назвав імена й посади усіх фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», а також розповів, хто які ролі виконував.
Запис НБУ почав позапланову перевірку «Сенс Банку» через справу «Форест Гамп» спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radioКолишній народний депутат України Максим Микитась отримав запобіжний захід — арешт з правом вийти під заставу.
Такий запобіжний захід йому обрав Вищий антикорупційний суд на засіданні у п’ятницю, 21 серпня.
Колишній нардеп зможе вийти з СІЗО, якщо внесе 30 млн грн застави.
За даними слідства, Максим Микитась фігурує як одна з центральних осіб у справах «Форест Гамп» та «Феміда». Його підозрюють у тому, що він організував схеми з рейдерського захоплення підприємств та об’єктів нерухомості в Києві, а також з легалізації коштів для внесення застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка.
У разі внесення застави на Микитася будуть покладені такі обов’язки:
прибувати за першою вимогою до детектива НАБУ, прокурора чи суду;
не залишати Київ без дозволу та повідомляти про зміну місця проживання;
не спілкуватися зі свідками, підозрюваними та потерпілими в цій справі;
не відвідувати приміщення ТОВ «Будмонтажсервіс», ТОВ «Філософія девелопмент» та ТОВ «Регіональні ресурси»;
здати закордонний паспорт;
носити електронний браслет.
Як повідомило «Радіо Свобода», раніше прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просив суд призначити Микитасю 200 млн грн застави.
Під час засідання Микитась заявив, що готовий співпрацювати зі слідством. Також він назвав справу «політичною маніпуляцією».
Також екснардеп заявив, що подаватиме апеляцію на обраний запобіжний захід.
Що відомо про справу «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».
Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, Також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.
Що відомо про справу «Феміда»
20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.
Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.
Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.
Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.
Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.
У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.
У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.
Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України (ймовірно, Вадим Столар) фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
20 серпня прокурор на судовому засіданні назвав імена й посади усіх фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», а також розповів, хто які ролі виконував. За його словами, Максим Микитась та чинний нардеп Вадим Столар створили злочинну організацію не пізніше 15 листопада 2024 року. Сторона обвинувачення посилається на так звану «понятійну угоду», яка, за даними слідства, свідчить про домовленості між ними.
Запис Суд арештував екснардепа Микитася з правом вийти під 30 млн грн застави спершу з'явиться на Громадське радіо.
Такий запобіжний захід йому обрав Вищий антикорупційний суд на засіданні у п’ятницю, 21 серпня.
Колишній нардеп зможе вийти з СІЗО, якщо внесе 30 млн грн застави.
За даними слідства, Максим Микитась фігурує як одна з центральних осіб у справах «Форест Гамп» та «Феміда». Його підозрюють у тому, що він організував схеми з рейдерського захоплення підприємств та об’єктів нерухомості в Києві, а також з легалізації коштів для внесення застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка.
У разі внесення застави на Микитася будуть покладені такі обов’язки:
прибувати за першою вимогою до детектива НАБУ, прокурора чи суду;
не залишати Київ без дозволу та повідомляти про зміну місця проживання;
не спілкуватися зі свідками, підозрюваними та потерпілими в цій справі;
не відвідувати приміщення ТОВ «Будмонтажсервіс», ТОВ «Філософія девелопмент» та ТОВ «Регіональні ресурси»;
здати закордонний паспорт;
носити електронний браслет.
Як повідомило «Радіо Свобода», раніше прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просив суд призначити Микитасю 200 млн грн застави.
Під час засідання Микитась заявив, що готовий співпрацювати зі слідством. Також він назвав справу «політичною маніпуляцією».
Також екснардеп заявив, що подаватиме апеляцію на обраний запобіжний захід.
Що відомо про справу «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».
Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, Також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.
Що відомо про справу «Феміда»
20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.
Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.
Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.
Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.
Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.
У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.
У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.
Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України (ймовірно, Вадим Столар) фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
20 серпня прокурор на судовому засіданні назвав імена й посади усіх фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», а також розповів, хто які ролі виконував. За його словами, Максим Микитась та чинний нардеп Вадим Столар створили злочинну організацію не пізніше 15 листопада 2024 року. Сторона обвинувачення посилається на так звану «понятійну угоду», яка, за даними слідства, свідчить про домовленості між ними.
Запис Суд арештував екснардепа Микитася з правом вийти під 30 млн грн застави спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radioПрокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) перелічив список фігурантів, які згадуються у справах «Форест Гамп» та «Феміда».
Це відбулося в четвер, 20 серпня під час засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з обрання запобіжного заходу підозрюваному екснардепу Максиму Микитасю, повідомляє Центр протидії корупції.
Фігуранти, які згадуються у справах «Форест Гамп» та «Феміда»:
Ірина Мудра, колишня заступниця голови Офісу президента;
Віктор Дубовик, гендиректор Директорату з питань правової політики Офісу президента;
Олена Ференс, заступниця міністра юстиції;
Максим Микитась, колишній народний депутат;
Вадим Столар, чинний народний депутат;
Василь Астіон, бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської облради;
Микола Гладишенко, відсторонений голова Наглядової ради державного «Сенс Банку»;
Олег Ступак, голова правління державного «Сенс Банку»;
Людмила Снігур, начальниця департаменту державного «Сенс Банку»;
Валентин Єлізаров (підлеглий Микитася, керівник ТОВ «Метробуд»);
Микита Тарковський (пов’язаний з Микитасем);
Єгор Меркулов (водій Микитася, номінально керівник ТОВ «Монтаж Сервіс»);
Олександр Остапенко (охоронець Микитася, номінально директор ТОВ «Філософія Девелопмент»).
Які ролі мали фігуранти
За словами прокурора, якого цитує «Суспільне», Максим Микитась та Вадим Столар створили злочинну організацію не пізніше 15 листопада 2024 року. Сторона обвинувачення посилається на так звану «понятійну угоду», яка, за даними слідства, свідчить про домовленості між ними.
До організації, як стверджує прокурор, також входила колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. За версією САП, вона впливала на заступницю міністра юстиції Олену Ференс у питаннях діяльності антирейдерської комісії Мін’юсту.
Віктор Дубовик, гендиректор Директорату з питань правової політики Офісу президента, за даними обвинувачення, надавав поради та вказівки щодо того, як діяти в антирейдерській комісії, використовуючи свій досвід.
Колишній депутат Дніпропетровської обласної ради Василь Астіон, за словами прокурора, відповідав за судовий супровід рішень, аби вони ухвалювалися в інтересах учасників організації.
Фактичному керівнику ТОВ «Метробуд» Валентину Єлізарову слідство відводить роль координатора операційної діяльності. Він нібито давав вказівки номінальним керівникам підприємств, шукав людей, на яких можна було оформлювати компанії, а також відповідав за легалізацію коштів у червні 2026 року.
Що відомо про справу «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».
Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, Також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.
Що відомо про справу «Феміда»
20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.
Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.
Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.
Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.
Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.
У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.
У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.
Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України (ймовірно, Вадим Столар) фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
Запис Стали відомі імена й посади фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», які розслідує НАБУ спершу з'явиться на Громадське радіо.
Це відбулося в четвер, 20 серпня під час засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з обрання запобіжного заходу підозрюваному екснардепу Максиму Микитасю, повідомляє Центр протидії корупції.
Фігуранти, які згадуються у справах «Форест Гамп» та «Феміда»:
Ірина Мудра, колишня заступниця голови Офісу президента;
Віктор Дубовик, гендиректор Директорату з питань правової політики Офісу президента;
Олена Ференс, заступниця міністра юстиції;
Максим Микитась, колишній народний депутат;
Вадим Столар, чинний народний депутат;
Василь Астіон, бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської облради;
Микола Гладишенко, відсторонений голова Наглядової ради державного «Сенс Банку»;
Олег Ступак, голова правління державного «Сенс Банку»;
Людмила Снігур, начальниця департаменту державного «Сенс Банку»;
Валентин Єлізаров (підлеглий Микитася, керівник ТОВ «Метробуд»);
Микита Тарковський (пов’язаний з Микитасем);
Єгор Меркулов (водій Микитася, номінально керівник ТОВ «Монтаж Сервіс»);
Олександр Остапенко (охоронець Микитася, номінально директор ТОВ «Філософія Девелопмент»).
Які ролі мали фігуранти
За словами прокурора, якого цитує «Суспільне», Максим Микитась та Вадим Столар створили злочинну організацію не пізніше 15 листопада 2024 року. Сторона обвинувачення посилається на так звану «понятійну угоду», яка, за даними слідства, свідчить про домовленості між ними.
До організації, як стверджує прокурор, також входила колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. За версією САП, вона впливала на заступницю міністра юстиції Олену Ференс у питаннях діяльності антирейдерської комісії Мін’юсту.
Віктор Дубовик, гендиректор Директорату з питань правової політики Офісу президента, за даними обвинувачення, надавав поради та вказівки щодо того, як діяти в антирейдерській комісії, використовуючи свій досвід.
Колишній депутат Дніпропетровської обласної ради Василь Астіон, за словами прокурора, відповідав за судовий супровід рішень, аби вони ухвалювалися в інтересах учасників організації.
Фактичному керівнику ТОВ «Метробуд» Валентину Єлізарову слідство відводить роль координатора операційної діяльності. Він нібито давав вказівки номінальним керівникам підприємств, шукав людей, на яких можна було оформлювати компанії, а також відповідав за легалізацію коштів у червні 2026 року.
Що відомо про справу «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ та САП опублікували розслідування «Форест Гамп» про злочинну групу, яка організувала легалізацію коштів для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Йдеться про 150 млн грн. Для цього вони використовували державний «Сенс Банк».
Відразу після того, як НАБУ провело обшуки в цій справі та опублікувало частину її матеріалів, президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці голови Офісу президента.
Ввечері того ж дня уряд відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради «Сенс Банку» Миколу Гладишенка. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, Також уряд ініціював відсторонення голови правління фінустанови Олексія Ступака. Інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування повинні понести аналогічну відповідальність, сказав прем’єр-міністр ввечері в середу.
Що відомо про справу «Феміда»
20 серпня антикорупційні органи оприлюднили другу частину розслідування цієї справи під назвою «Феміда». У ньому йдеться про те, як ця ж злочинна група організовувала рейдерські захоплення об’єктів нерухомості та підприємств у Києві шляхом втручання в роботу мереж Міністерства юстиції та через підробку документів щодо права власності на них, а також через судові рішення.
Як з’ясували правоохоронці, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися заволодіти об’єктами в Києві на понад 207 млн грн. Крім того, вони намагалися заволодіти підприємством, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва загальною вартістю понад 500 млн грн.
Для реалізації схеми злочинна організація залучала хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи та неправдиві відомості про перехід об’єктів у власність підставних осіб. Одне з підприємств за два дні переоформили на охоронців одного зі співорганізаторів злочинної групи. Крім того, фігуранти забезпечили відкриття кримінального провадження за заявою своїх людей, а також накладення арешту на одне з захоплених підприємств, щоб до нього не можна було вчинити будь-які реєстраційні дії. Для цього організатори схеми підкуповували співробітників прокуратури.
Також вони впливали на високопосадовців Мін’юсту та лобіювали відхилення скарг на їхні рейдерські дії. Завдяки цьому наприкінці 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на одне з підприємств до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня тодішня в. о. міністра юстиції Людмила Сугак затвердила відповідне рішення.
Ще одне підприємство рейдери захопили через ініціювання процедури банкрутства в суді. Для цього в січні 2026 року вони співпрацювали з суддею господарського суду Києва. Наприкінці січня він задовольнив позов про банкрутство та заборонив вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керівника компанії-банкрута.
У випадку зі ще однією компанією фігуранти скористалися розглядом скарги до Мін’юсту на їхні рейдерські дії, що проводився понад 2 місяці, та створили фіктивну заборгованість у захопленій компанії. Це дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.
У травні за допомогою хакерів фігуранти вносили до державного реєстру фіктивні ухвали про перехід об’єктів у центрі Києва у власність підконтрольних їм осіб. Але тоді посадовці Мін’юсту відмовилися від участі в схемі, тому її так і не довели до кінця.
Правоохоронці кажуть, що чинний народний депутат України (ймовірно, Вадим Столар) фінансував злочинну групу сумарно на 514 тис. доларів. Ці кошти використовувалися на хакерів та підкуп суддів, прокурорів та інших посадовців.
Запис Стали відомі імена й посади фігурантів справ «Форест Гамп» і «Феміда», які розслідує НАБУ спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radio
НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, займалася рейдерським захопленням підприємств і намагалася отримати контроль над нерухомістю в Києві. Про це йдеться у розслідуванні антикорупційних органів. Серед фігурантів чинні та колишні народні депутати, високопосадовці Офісу президента та інші посадовці. Як працювала схема За даними слідства, головною метою групи було незаконне встановлення контролю над підприємствами та їхніми активами, зокрема нерухомістю. Для цього учасники схеми підробляли документи про право власності та судові рішення і залучали хакерів. Восени 2025 року учасники організації, за даними НАБУ, незаконно заволоділи активами підприємств загальною вартістю понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися отримати контроль над об'єктами нерухомості в Києві вартістю ще на понад 207 млн грн. За версією слідства, хакери під виглядом державних реєстраторів отримували доступ до реєстру юридичних осіб. Там вони вносили підроблені документи та неправдиву інформацію, після чого корпоративні права підприємств переоформлювали на підконтрольних організації людей. Упродовж двох днів захоплені компанії переоформили на осіб, які фактично працювали охоронцями одного зі співорганізаторів. Щоб утримати контроль над підприємствами, учасники схеми, за даними слідства, намагалися впливати на посадовців Міністерства юстиції та рішення щодо скарг на незаконні реєстраційні дії. В одному з епізодів, за даними НАБУ, 29 грудня 2025 року колегія Мін'юсту визнала законним перехід права власності на захоплене підприємство до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня виконувач обов'язків міністра юстиції затвердив цей висновок. В іншому випадку учасники схеми створили фіктивну заборгованість підприємства, щоб ініціювати процедуру банкрутства та отримати контроль над його активами. За даними слідства, метою одного із захоплень була нерухомість у центрі Києва вартістю понад 500 млн грн. Окремо учасники організації, за версією слідства, намагалися заволодіти нерухомістю в центрі Києва через підробку судової ухвали. Для цього вони планували створити фіктивний документ і внести його до реєстру нерухомості за допомогою хакерів. Службовці Мін'юсту відмовилися виконувати незаконні вказівки, тому цей епізод не довели до кінця. На схему витратили щонайменше $514 тисяч Слідство встановило, що діяльність злочинної організації фінансував один із її співорганізаторів — чинний народний депутат. За даними НАБУ, він витратив на це щонайменше $514 тисяч. Гроші, зокрема, використовували для оплати послуг хакерів, судових процесів і неправомірної вигоди правоохоронцям та представникам судової системи. У матеріалах НАБУ також є аудіозаписи, на яких фігуранти обговорюють оплату за різні дії, пов'язані із захопленням підприємств та утриманням контролю над ними. 19 серпня НАБУ та САП повідомили учасникам злочинної організації про підозри за статтями 191, 206-2, 358 та 361 Кримінального кодексу України. Слідство триває. Оновлено. 20 серпня під час слухання справи Вищого антикорупційного суду з обрання запобіжного заходу підозрюваному екснардепу Максиму Микитасю, прокурор САП перелічив список фігурантів справ «Форест Гамп» та «Феміда»: Ірина Мудра, колишня заступниця голови Офісу Президента; Віктор Дубовик, гендиректор Директорату з питань правової політики Офісу Президента; Олена Ференс, заступниця міністра юстиції; Максим Микитась, колишній народний депутат; Вадим Столар, чинний народний депутат; Василь Астіон, бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської облради; Микола Гладишенко, колишній голова правління державного «Сенс Банку»; Олег Ступак, колишній голова правління державного «Сенс Банку»; Людмила Снігур, начальниця департаменту державного «Сенс Банку»; Валентин Єлізаров (підлеглий Микитася, керівник ТОВ «Метробуд»); Микита Тарковський (пов’язаний з Микитасем); Єгор Меркулов (водій Микитася, номінально керівник ТОВ «Монтаж Сервіс»); Олександр Остапенко (охоронець Микитася, номінально директор ТОВ «Філософія Девелопмент»). Нагадаємо, 19 серпня НАБУ та САП оприлюднили деталі операції «Форест Гамп». За версією слідства, учасники схеми легалізували 150 млн грн готівки, які використали для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас». НАБУ не називало ім’я людини, за яку внесли заставу. Однак ймовірно йдеться про колишнього міністра енергетики Германа Галущенка: 29 червня за нього внесли заставу саме у розмірі 150 млн грн. За даними слідства, у схемі могли бути задіяні заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, яку у день підозри звільнили наказом президента та відправили до ізолятора, колишній народний депутат, а також голови правління та наглядової ради державного банку. Новину доповнено переліком імен фігурантів справи. Читайте також: НБУ вимагає припинити повноваження Гладишенка на посаді голови наглядової ради «Сенс Банку»
Перейти на ain.ua
Про це йдеться у новому відео, оприлюдненому НАБУ.Операція "Форест Гамп" отримала несподіване продовження. Як виявилось, діяльність злочинної організації, до якої входила заступниця керівника Офісу президента, чинний та колишній нардепи, не обмежувалась відмиванням коштів на заставу Герману Галущенку. Вони також перереєстровували на підконтрольних осіб нерухомість та підприємства у Києві."Оновною метою діяльності злочинної організації було заволодіння дороговартісними об'єктами нерухомості та іншими активами підприємств шляхом незаконного встановлення контролю над суб'єктами господарської діяльності, які перебували у власності інших осіб. Про що два співорганізатори уклали так звану понятійну угоду", – розповідає детектив НАБУ.Рейдерські захоплення підприємств проводили через підробки документів щодо права власності на такі підприємства, а також судові рішення.Вартість активів підприємств, якими учасники злочинної організації незаконно заволоділи восени 2025 року, склала понад 248 млн грн. А у травні 2026 року намагались заволодіти об'єктами нерухомості в Києві вартістю понад 207 млн грн. Йшлося про заволодіння підприємством, яке володіло нерухомістю в центральній частині Києва.Потрібні судові ухвали, ймовірно, забезпечував Печерський судЗа даними НАБУ, для реалізації схеми фігуранти залучали хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи неправдиві відомості про перехід права власності від законних власників на підставних осіб. За два дні учасники схеми переоформили корпоративні права захоплених підприємств на підконтрольних осіб, які фактично були охоронцями одного зі співорганізаторів злочину.У розмовах фігуранти справи згадують "Печеру" – очевидно, йдеться про Печерський суд. Стенограма розмов, фото: НАБУ"Усвідомлюючи, що власники захоплених компаній можуть звертатись до правоохоронних органів з тим, щоб скасувати незаконні дії, організатори схеми забезпечили реєстрацію кримінального провадження за заявою підконтрольних їм осіб, а також накладення арешту на корпоративні права захоплених підприємств з метою утримання та неможливості вчинити будь-які реєстраційні дії", – пояснює детектив НАБУ.При цьому на записах члени злочинної групи обурюються цінам."Ще раз нагадую, ми домовились, що буде на 10_те, і отримав 7 тис. доларів, тому має бути виконано. Я ж розумію прекрасно, що б не сталось у цього прокурора, який бабки отримав, що він вбити правду не скаже", – говорить голос, якого НАБУ титрує як екснардепа. З запису виходить, що саме жінка, яку у записах НАБУ представляють як заступницю керівника ОП, впливала на посадовців Міністерства юстиції, які мали ухвалювати потрібні рішення при розгляді скарг на рейдерські дії в інтересах злочинної організації.Зокрема,29 грудня 2025 року колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг прийняла висновок про визнання законним переходу права власності на захоплене рейдерським шляхом підприємство на підконтрольну особу злочинній організації.Також у записі один з учасників схеми доповідає про свою зустріч з суддею. Останній йому пообіцяв після повернення з відпустки призначити розгляд справи."Я, каже, викличу директора. Якщо він явиться, ви дасте мені питання, які позадавати треба, щоб його принизити. Якщо не явиться, то тоді тим більше буде якби неповага до суду. Я його з другого засідання відразу усуваю і все", – передає один з членів групи слова судді.Стенограма розмов, фото: НАБУ 27 січня 2026 року суддя задовольнив заяву про забезпечення позову підконтрольної особи організатору злочину та заборонив вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно підприємства. 26 березня 2026 року суддя задовольнив клопотання арбітражного керуючого підконтрольного злочинній організації та припинив повноваження директора підприємства.Поки Мін'юст розглядав скаргу, підприємство зробили банкрутомУ випадку з другою компанією організатори схеми, скориставшись розглядом скарги на їх рейдерські дії, який проводився Мінюстом понад два місяці, створили фіктивну заборгованість. Це дало можливість ініціювати процедуру банкрутства.Ще одним епізодом стала спроба заволодіння дороговартісними об'єктами нерухомості в центрі Києва через підробку судової ухвали та внесення її до реєстру нерухомості за допомогою хакерів. І тут, схоже, схема не спрацювала, оскільки чиновниця мін’юсту, очевидно, не ризикнула проводити цей наказ. Що обурило екснардепа."Вона повинна провести наказ, або пішла на. .. звідси", – роздратовано заявив він заступниці голови ОП. Наступна розмова між ними уже відбувалась на підвищених тонах, оскільки бажаного документу від Мін’юсту на цей раз отримати не вдалось. Крім того, чиновниця, яку, ймовірно, Мудра переконувала провести наказ, очевидно зробила записи розмов.Стенограма розмов, фото: НАБУ"Я собі на статтю наговорила, розумієш?”, – каже жіночий голос."Ти сама винна", – відповідає чоловік. "Вона все зафіксувала" – додає жінка."Корупцію треба систематизувати"Слідство встановило, що о фінансування діяльності злочинної організації забезпечував співорганізатор та чинний народний депутат України. Йшлося про суму менш ніж 514 000 доларів. Ці гроші йшли на хакерів, хабарі суддям та правоохоронцям. При цьому у розмовах фігуранти скаржились на НАБУ і САП, бо там не можливо дізнатись, що відбувається. Бо, мовляв, в СБУ і Нацполі це без проблем. Стенограма розмов, фото: НАБУПри цьому в одній з розмов жіночий голос передає слова ймовірно іншого чиновника з ОП про те, що корупцію треба систематизувати і контролювати.Хто є фігурантами справ "Форест Гамп" і "Феміда"НАБУ та САП у своїх повідомленнях не називають прізвищ фігурантів. Водночас заступниця голови ОП, очевидно Ірина Мудра. 19 серпня, після повідомлення про викриття злочинної групи у рамках справи "Форест Гамп" на сайті Офісу президента з'явився указ про її звільнення. Ввечері того ж дня адвокатська компанія "Міллер" повідомила, що захищатиме інтереси Ірини Мудрої. Вони підтвердили, що їй повідомили про підозру та вручили клопотання про запобіжний захід, однак спростували інформацію про затримання.Центр протидії корупції посиланням на прокурора САП повідомив, що іншими фігурантами розслідування "Форест Гамп" є:Віктор Дубовик, гендиректор Директорату з питань правової політики Офісу Президента;Олена Ференс, заступниця міністра юстиції ("Олену" згадують, зокрема у розмовах про перереєстрацію підприємств;Максим Микитась, колишній народний депутат (очевидно, саме він той "екснардеп", якого найчастіше чути на записах);Вадим Столар, чинний народний депутат;Василь Астіон, бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської облради;Микола Гладищенко, колишній голова правління державного "Сенс Банк";Олег Ступак, колишній голова правління державного "Сенс Банк";Людмила Снігур, начальниця департаменту державного "Сенс Банк";Валентин Єлізаров (підлеглий Микитася, керівник ТОВ "Метробуд");Микита Тарковський (пов’язаний з Микитасем);Єгор Меркулов (водій Микитася, номінально керівник ТОВ "Монтаж Сервіс");Олександр Остапенко (охоронець Микитася, номінально директор ТОВ "Філософія Девелопмент").
Перейти на espreso.tv
Джерело: НАБУ
Національне антикорупційне бюро опублікувало нові матеріали спецоперації щодо злочинної організації, до якої увійшли народні депутати та високопосадовиця Офісу президента. Виявляється, фігуранти займались не тільки легалізацією незаконно набутих коштів, а й рейдерством.
Операція “Феміда” – це продовження операції “Форест Гамп”. Детальніше про неї ТУТ.
За даними медіа, у справі “Форест Гамп” фігурують зокрема колишній нардеп Максим Микитась та чинний народний обранець Вадим Столар, а також уже колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. Тож, ймовірно, у “Феміді” фігуранти ті ж.
НАБУ та САП з’ясували, що основною метою ділків було рейдерське захоплення дорогих об’єктів нерухомості.
Для цього фігуранти залучали хакерів і підробляли в реєстрах документи щодо права власності.
Вони розуміли, що власники захоплених компаній можуть звертатись до правоохоронців. Тож організатори схеми реєстрували кримінальні провадження від імені нових підставних “власників”, а також організовували накладення арешту на корпоративні права захоплених підприємств. Робили це, щоб утримати об’єкти.
Джерело: НАБУ
За оцінками антикорупціонерів, восени 2025 року фігуранти заволоділи активами підприємств на понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагались заволодіти об’єктами нерухомості в Києві вартістю понад 207 млн грн. Також ділки хотіли заволодіти одним із підприємств, щоб отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва вартістю понад пів мільярда гривень.
Участь Мін’юсту в схемі
Щоб утримати контроль над захопленими підприємствами, співучасники злочину впливали на високопосадовців Міністерства юстиції України та лобіювали, щоб скарги на рейдерство вирішували потрібним їм чином.
Джерело: НАБУ
Фігуранти обговорюють, що одна зі схем, яку запропонував ймовірний співучасник, могла бути “підставою”. Водночас вони розуміють, що їхня оборудка – незаконна.
Ексзаступниця керівника ОП: Ну, ти ж розумієш, що це все, ну, як би це сказати, незаконно, так?
Екснардеп: Ну звісно.
Джерело: НАБУ
Ймовірно, заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра розповідала, як мала розмову з високопосадовицею Міністерства юстиції, аби владнати скарги.
Джерело: НАБУ
Джерело: НАБУ
В результаті схеми 29 грудня 2025 року колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг визнала законним перехід права власності захопленого рейдерським шляхом підприємства. За 2 дні т.в.о. міністра юстиції України (на той момент цю посаду обіймала Людмила Сугак) ухвалила рішення про затвердження цього висновку колегії.
Суди
Учасник схеми доповів організатору про свою зустріч із суддею у справі про банкрутство одного з підприємств. Вже 27 січня 2026 року суддя задовольнив заяву ділків і заборонив вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно підприємства.
26 березня 2026 року суддя задовольнив клопотання учасників оборудки й припинив повноваження директора іншого підприємства. У випадку з другою компанією організатори схеми скористались тим, що Мін’юст розглядав скаргу понад 2 місяці й створили фіктивну заборгованість, щоб ініціювати процедуру банкрутства.
Джерело: НАБУ
Невдалий випадок
Під час чергової спроби заволодіння дорогими об’єктами нерухомості в центрі Києва службовці Мін’юсту відмовились від участі в оборудці. Через це схему не вдалось довести до кінця.
Екснардеп та колишня заступниця керівника Офісу президента на підвищених тонах обговорювали, чому їх план не спрацював.
“Ти розумієш, що я їй понаписувала! Я собі, с*ка, статтю написала!“, – сказала, ймовірно, Ірина Мудра.
Джерело: НАБУ
Екснардеп своєю чергою казав, що необхідних для схеми посадовців Мін’юсту “прибрали”.
Джерело: НАБУ
Слідство встановило, що фінансував оборудку співорганізатор та чинний народний депутат України на суму не менш ніж 514 тисяч доларів США. Ці гроші учасники схеми використовували на хакерів, судові процеси, хабарі та інші витрати.
Джерело: НАБУ
Скарги на НАБУ і САП
Учасники злочинної організації скаржаться, що не можуть отримати інформацію в НАБУ та САП, і міркують над тим, як можна контролювати антикорупціонерів.
“Ти бачиш в що перетворились ці два органи? Це капець просто, ми капець як шугаємось. Неможливо було дізнатися. Там в ДБР чи Нацполіції, що там відбувається, легко взагалі, а тут не можна”, – говорила ексзаступниця керівника ОП.
Джерело: НАБУ
Джерело: НАБУ
19 серпня 2026 року детективи НАБУ та прокурори САП повідомили учасникам про підозри. Слідство триває.
- Заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру звільнили з посади. Незадовго до цього медіа повідомляли про те, що вона фігурує в операції НАБУ і САП.
- За колишню пані посла України у США Ольгу Стефанішину внесли заставу у шість мільйонів гривень, 13 серпня повідомили джерела “УП”.
- 10 серпня Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід екскерівнику Офісу президента Андрію Єрмаку, котрого підозрюють у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
- Національне антикорупційну бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про нову підозру одному з фігурантів операції “Мідас” щодо корупції в “Енергоатомі”.
Запис «Написала собі статтю»: НАБУ розкрило деталі операції «Феміда» щодо нардепів і діячів ОП спершу з'явиться на Букви.
НАБУ та САП заявили, що виявили документ із планом антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Про це йдеться у повідомленні НАБУ. За даними антикорупційників, документ містить комунікаційні кроки та меседжі, які мали використовувати для реагування на публічну ситуацію навколо роботи ТСК. Фото в галереї: НАБУ Фото в галереї: НАБУ Фото в галереї: НАБУ. Що відомо про справу Правоохоронці назвали цю операцію «Форест Гамп» та опублікували її деталі. За даними слідства, йдеться про легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом, на суму 150 млн грн готівкою. Ці гроші через рахунки підставних компаній ввели в легальний обіг для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас». НАБУ не називає прямо імен та прізвищ фігурантів, однак, ймовіріно, йдеться про колишнього міністра та фігуранта «справи Міндіча» Германа Галущенка. Саме за нього 29 червня 2026 року внесли заставу у 150 млн грн. Хто причетний до схеми До складу злочинної групи, яка відмивала гроші, входили: заступник керівника Офісу Президента України (ймовірно, Ірина Мудра). Після публікації розслідування НАБУ, на сайті Президента України зʼявився указ про звільнення Мудрої із посади заступниці керівника Офісу Президента України. Пізніше цього ж дня стало відомо, що Мудру затримали та відправили до ізолятора; колишній народний депутат України; голови правління та наглядової ради державного банку (тут, ймовірно, йдеться про посадовців «Сенс Банку» Олексія Ступака та Миколу Гладишенка). Як відмивали кошти Кошти відмивали кількома траншами: перший транш становив 50 млн грн. Його доставили до офісу колишнього нардепа: 15 млн грн залишили там, а ще 35 млн грн передали до так званої «пральні». другий транш, за даними слідства, доставили ще 10 млн грн. третій транш становив 70 млн грн. Із них 20 млн грн залишили «довіреній особі», а 50 млн грн передали до «пральні». останні 20 млн грн, за версією слідства, провели за тією самою схемою. У результаті загальна сума сягнула 150 млн грн. 19 серпня НАБУ та САП повідомили про підозру учасникам цієї схеми. Їхні дії кваліфікували за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом. Що відомо про обшуки в межах операції НАБУ Обшуки НАБУ та САП 19 серпня тривають у депутата від «ОПЗЖ» Вадима Столара та заступниці глави Офісу президента Ірини Мудрої. Крім того, слідчі дії відбуваються в офісі наглядової ради «Сенс Банку», в голови наглядової ради Миколи Гладишенка, повідомляє «Економічна правда» із посиланням на власні джерела. У пресслужбі «Сенс Банку» на запит видання не змогли ані підтвердити, ані спростувати проведення обшуків. Як пише ЕП, обшуки у Гладишенка можуть бути пов’язані з призначенням наглядової ради банку. На «плівках Міндіча» фігуранти розслідування НАБУ обговорювали кандидатів до наглядової ради ще до того, як їх призначив уряд і погодив Національний банк. Зокрема, у травні 2025 року людина, яку слідство ідентифікувало як колишнього радника наглядової ради «Сенс Банку» Василя Веселого, обговорювала склад ради з Олександром Цукерманом, фігурантом справи «Мідас». Через 40 днів Кабмін призначив до наглядової ради всіх людей, яких вони обговорювали. Раніше в своєму розслідуванні AIN повідомляв, що Гладишенко мав стосунок до бізнесу Василя Веселого, якого джерела УП називали «смотрящим» за Sense Bank, а саме до компанії «Вел Міт Інвест». Микола Гладишенко увійшов до наглядової ради «Сенс Банку» як незалежний член. Перед призначенням Нацбанк попросив його надати додаткові запевнення щодо незалежності. Оновлено. 20 серпня під час слухання справи Вищого антикорупційного суду з обрання запобіжного заходу підозрюваному екснардепу Максиму Микитасю, прокурор САП перелічив список фігурантів справ «Форест Гамп» та «Феміда»: Ірина Мудра, колишня заступниця голови Офісу Президента; Віктор Дубовик, гендиректор Директорату з питань правової політики Офісу Президента; Олена Ференс, заступниця міністра юстиції; Максим Микитась, колишній народний депутат; Вадим Столар, чинний народний депутат; Василь Астіон, бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської облради; Микола Гладишенко, колишній голова правління державного «Сенс Банку»; Олег Ступак, колишній голова правління державного «Сенс Банку»; Людмила Снігур, начальниця департаменту державного «Сенс Банку»; Валентин Єлізаров (підлеглий Микитася, керівник ТОВ «Метробуд»); Микита Тарковський (пов’язаний з Микитасем); Єгор Меркулов (водій Микитася, номінально керівник ТОВ «Монтаж Сервіс»); Олександр Остапенко (охоронець Микитася, номінально директор ТОВ «Філософія Девелопмент»). Реакція «Сенс Банку» на обшуки 19 серпня «Сенс Банк» опублікував офіційну позицію та підтвердив, що в його головному офісі слідчі проводили обшуки. У повідомленні банку зазначили, що вони співпрацюють зі слідством та надають відповідну інформацію. Інші деталі справи банк не навів. Водночас у «Сенс Банку» зазначили, що усі його сервіси та послуги продовжують працювати у звичному режимі й доступні для клієнтів. Більше про затримання Галущенка У неділю, 15 лютого 2026 року, детективи НАБУ затримали колишнього міністра енергетики Германа Галущенка при спробі перетину державного кордону. Наступного дня колищньому посадовцю вручили підозру в справі «Мідас». Його звинувачують у відмиванні коштів та участі в злочинній організації. 17 лютого 2026 року Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід ексміністру енергетики Галущенку у вигляді тримання під вартою 60 днів з альтернативою застави у 200 млн грн. Тоді САП просила для Галущенка тримання під вартою з альтернативою сплати застави у 425 млн грн. У пʼятій частині розслідування НАБУ та САП операції «Мідас», яке антикорупційники опублікували 19 лютого, йдеться про те, що фігуранти «плівок Міндіча» для відмивання коштів використовували криптовалюту, яка надходила на рахунки фонду Галущенка у Швейцарії, або видавали їх готівкою дружині Галущенка. Слідство встановило, що частину коштів легалізували через криптовалюту з подальшим перерахуванням на рахунки фонду у Швейцарії або видачею готівки. Загалом, за даними НАБУ, протягом 2021–2025 років на користь ексміністра було відмито близько $12 млн доларів. Антикорупційники з'ясували що понад $7,4 млн надійшли на рахунки двох компаній на Маршалових островах (на офшорні компанії), ще майже $4 млн — видані готівкою у Швейцарії. Частину коштів, за версією слідства, витрачали на навчання дітей Галущенка у швейцарських закладах освіти, медичні послуги та придбання дорогого одягу. Новину оновлено інформацією про затримання ексзаступниці керівника Офісу Президента України Ірини Мудрої, доповнено офійною позицією «Сенс Банку» щодо обшуків у їхньому головному офісі та переліком фігурантів у справах НАБУ та САП «Форест Гамп» та «Феміда». Читайте також: Міноборони використовуватиме YouControl для перевірки потенційних постачальників для війська
Перейти на ain.ua
З 10 по 16 серпня в англійському Бірмінгемі найкращі легкоатлети Європи розігрували медалі континентальної першості.
Хтось підтвердив статус суперзірки, хтось приємно здивував, а хтось, навпаки, виступив нижче очікувань.
Про ці деталі, результати українців та головних героїв чемпіонату Європи – у підсумках турніру.
Досягнення українців
Два роки тому Україна завершила чемпіонат Європи з шістьма медалями. Чотири роки тому їх було п'ять. Приблизно на такий результат розраховували й цього разу – на третьому для України чемпіонаті Європи в умовах повномасштабної війни.
Не варто забувати, в яких умовах українські атлети готуються до головних стартів. Більшість із них продовжує тренуватися саме в Україні, де звичною частиною підготовчого процесу стали повітряні тривоги, безсонні ночі та постійні переживання за близьких. Удар може припасти й на тренувальну базу, і на готель, де перебувають члени збірної.
Цього разу українська команда здобула чотири медалі. Очікуване "золото" принесла Ярослава Магучіх у секторі для стрибків у висоту. У чоловіків на найвищий щабель до останнього претендував Олег Дорощук, але Джанмарко Тамбері – це Джанмарко Тамбері.
DOMINANT 🫡Yaroslava Mahuchikh, what a way to win your third European title 😍#Birmingham2026 pic.twitter.com/ImWjlQEeZV— Birmingham 2026 (@birmingham2026) August 15, 2026
Бронзові нагороди здобули Михайло Кохан у метанні молота та Людмила Оляновська у спортивній ходьбі.
Решта українських атлетів на п'єдестал не піднімалися, але варто відзначити п'яті місця Ірини Геращенко (стрибки у вистоту) та Олександр Онуфрієв (стрибки з жердиною). Останній, до речі, повторив персональний рекорд – 5,70 м.
Європейська домінація Магучіх
"Спляча королева" одразу показала, що налаштована на серйозні висоти. Ярослава стала єдиною учасницею фіналу, яка пропустила стартові планки 1,83 та 1,88 м, а висоту 1,92 м взяла з першої спроби, одразу вийшовши в одноосібні лідери.
На 1,95 м українка припустилася неприємної помилки, не зумівши подолати задану ціль із першої спроби. Однак уже на 1,97 м Магучіх відповіла ідеально – чистий стрибок із першої спроби гарантував їй золоту медаль.
Після цього Ярослава замахнулася ще й на 2,01 м. Уже в статусі чемпіонки Європи вона намагалася порадувати бірмінгемську публіку гросмейстерською висотою, але цього разу не вдалося.
Yaroslava Mahuchikh 🇺🇦 clears 1.97m to claim the women’s high jump title in Birmingham.🥈 Maria Żodzik 🇵🇱 — 1.95m🥉 Marija Vuković 🇲🇪 — 1.95mAnother European crown for the Olympic champion! 👑 pic.twitter.com/GvH1UmB3yb— Jumpers World (@jumpers_world) August 15, 2026
Перемога дозволила Магучіх повторити історичне досягнення іспанки Рут Бейтьї, яка до цього залишалася єдиною триразовою чемпіонкою Європи у стрибках у висоту. Бейтья здобувала континентальні титули поспіль у 2012, 2014 та 2016 роках.
Ярослава дебютувала на чемпіонаті Європи у 2022 році й відтоді виграла всі три розіграші континентальної першості, в яких брала участь. Також українка має три поспіль європейські титули в приміщенні – у 2021, 2023 та 2025 роках.
Хіба це не домінація?
Все було ідеально, але…
Здавалося, що Олег Дорощук також принесе Україні золоту медаль. Українець підійшов до чемпіонату Європи у чудовій формі – цього сезону він підкорив висоту 2,33 м, яка й після Бірмінгема залишається найкращим результатом сезону у світі.
У фіналі Дорощук безпомилково подолав 2,18, 2,23, 2,27 та 2,30 м. Здавалося, ще один стрибок – і українець стане чемпіоном.
Але 2,32 м цього вечора стали непідкореною висотою. Дорощук тричі невдало атакував планку й завершив змагання зі срібною медаллю.
Tamberi rinasce, salta come non aveva mai fatto in stagione e vince un oro pazzesco ❤️🔥🥇🇮🇹È campione europeo per la quarta volta! Un campione unicooooo 🚀#Tamberi pic.twitter.com/lFCaC2pS13— Eurosport IT (@Eurosport_IT) August 14, 2026
Зате весь свій характер проявив Джанмарко Тамбері. Яскравий італієць, який із 2011 року голить бороду лише наполовину – це його своєрідний талісман – знову додав саме тоді, коли було потрібно.
Висоту 2,32 м Тамбері подолав із другої спроби та втримав перше місце.
Для Джанмарко це вже третя поспіль і четверта за кар'єру перемога на чемпіонатах Європи просто неба. Перше континентальне "золото" він здобув ще у 2016 році.
Ренесанс Тамбері
Ще три тижні тому мало хто міг упевнено сказати, що Тамбері продовжить свою європейську переможну серію. На чемпіонаті Італії він показав лише 2,20 м і посів шосте місце.
Минулого року ситуація була ще складнішою. Тамбері взяв участь лише у п'яти змаганнях, а його найкращим результатом став стрибок на 2,16 м на чемпіонаті світу в Токіо. До фіналу італієць тоді не пробився.
Getty Images
Але у найважливіший момент Тамбері знову згадав, чому протягом останнього десятиліття залишається одним із символів стрибків у висоту.
Мотивація була особливою – перший день народження його доньки.
Після перемоги Тамбері взяв її на руки та звернувся до глядачів на стадіоні.
"Я хотів би вас дещо запитати. Чи знаєте ви пісню "Happy Birthday"? Давайте всі її заспіваємо, будь ласка. Це мій подарунок для неї", – сказав італієць, показуючи на золоту медаль.
Складно придумати красивіший сценарій для повернення на вершину.
Нестримна Батоклетті
Два роки тому італійка Надя Батоклетті стала найкращою на дистанціях 5000 та 10 000 метрів.
У Бірмінгемі вона зробила це знову – і таким чином повторила свій тріумф на довгих дистанціях. Ба більше, Батоклетті стала першою спортсменкою в історії чемпіонатів Європи, якій вдалося виграти і 5000, і 10 000 метрів на двох поспіль континентальних першостях.
До неї лише трьом легкоатлеткам вдавалося оформити золотий дубль на цих дистанціях у межах одного чемпіонату Європи. У 1998 році це зробила ірландка Соня О'Салліван, а згодом – туркені Елван Абейлегессе у 2010-му та Ясмін Джан у 2016 році.
Тому досягнення Батоклетті має особливу вагу – вона не просто повторила рідкісний дубль, а зробила це на двох поспіль чемпіонатах.
Straordi-NADIA! 🇮🇹Ancora lei, sempre lei...Battocletti bissa l'impresa dei 5.000 e conquista la medaglia d'oro nei 10.000 agli Europei di #atletica di #Birmingham2026. 👑 Il nuovo successo le schude le porte della storia: diventa l’atleta italiana più vincente nella rassegna… pic.twitter.com/CeGqz63AVn— ItaliaTeam (@ItaliaTeam_it) August 14, 2026
Символічно, що на своєму першому Євро, ще у 2022 році, Батоклетті фінішувала лише сьомою на 5000 метрів, а на дистанції 10 000 метрів взагалі не стартувала.
Дюплантіс без світового, але не без рекорду
Арман Дюплантіс підкорив висоту 6,15 м – результат, який далеко від його особистого та водночас світового рекорду, що становить 6,31 м.
Втім, для історії чемпіонатів Європи цього виявилося більш ніж достатньо. 6,15 м – новий рекорд континентальної першості у стрибках із жердиною. Тож швед точно мав підстави бути задоволеним своїм виступом.
Mondo Duplantis, what more do we need to say 😤🥇A Championship record of 6.15m sees him take his FOURTH European title 🙏#Birmingham2026 pic.twitter.com/4VuJpqpbIP— Birmingham 2026 (@birmingham2026) August 16, 2026
Ще до кваліфікації Дюплантіс говорив, що на бірмінгемському стадіоні складно замахуватися на світовий рекорд. Арена відкрита з обох коротких боків, а це створює додаткові ризики через вітер.
"У мене були хороші тренування, і кілька днів тому я стрибав із жердиною. Почувався добре, тому мені просто потрібно продовжувати.
Я насправді не знав цього факту про стадіон. Але прикро це чути, бо, звісно, стрибки з жердиною можуть бути дуже складними, якщо надто вітряно або, навпаки, зовсім немає вітру.
Звісно, це не найкращий варіант для світового рекорду. Але умови однакові для всіх. Головне – пройти через це. Перемога – це найважливіше".
У підсумку Дюплантіс знову зробив те, що робить найкраще, – переміг.
Читайте також :
Відео
Фото
Народжений літати: шлях феноменального Армана Дюплантіса
Важливий шведський тріумф
Окрім Дюплантіса, ще одне "золото" до скарбнички Швеції приніс Андреас Альмгрен на дистанції 10 000 метрів.
За кар'єру він чотири (один раз на ЧЄ у приміщенні) рази фінішував четвертим на чемпіонатах Європи. Цього разу швед нарешті піднявся на найвищий щабель – і зробив це більш ніж переконливо.
Альмгрен випередив найближчого переслідувача майже на 19 секунд, показавши результат 27:23,44.
🤯 UNA EXHIBICIÓN PORTENTOSA🇸🇪 El sueco 𝐀𝐧𝐝𝐫𝐞𝐚𝐬 𝐀𝐥𝐦𝐠𝐫𝐞𝐧 logra el oro continental en los 10.000 con récord del campeonato🇪🇸 Séptimo puesto para Oukhelfen y 21º para Jesús Ramos#EuropeanAthletics #Birmingham2026 pic.twitter.com/1DeQ5JEuN6— Eurosport.es (@Eurosport_ES) August 15, 2026
Відрив у понад 19 секунд став найбільшим між переможцем і срібним призером чоловічого забігу на 10 000 метрів на чемпіонатах Європи з 1990 року. Тоді італієць Сальваторе Антібо випередив норвежця Арне Наккіма на 22,77 секунди.
Альмгрен також оновив рекорд чемпіонатів Європи. Його 27:23,44 перевершили попереднє досягнення фіна Мартті Вайніо – 27:30,99, встановлене ще на Євро-1978.
Фінляндія та прізвище Вайніо залишилися серед рекордсменів
Втім, прізвище Вайніо все одно залишилося в історії чемпіонатів Європи.
Аліса Вайніо виграла жіночий марафон із результатом 2:22:26 – це новий рекорд континентальної першості.
Символічно, що Аліса та Мартті Вайніо не є родичами.
Getty Images
Для спортсменки ця медаль стала першою нагородою міжнародного рівня в легкій атлетиці з 2015 року. Тоді вона здобула бронзу на чемпіонаті Європи серед юніорів.
Втім, Вайніо вже мала досвід великих міжнародних стартів – щоправда, в іншому виді спорту. У 2012 та 2014 роках у складі збірної Фінляндії вона ставала бронзовою призеркою чемпіонатів світу з бенді – хокею з м'ячем."Я не знаю, де моя медаль"
Четверте золото чемпіонатів Європи здобув і грецький стрибун у довжину Мілтіадіс Тентоглу.
Але після тріумфу стався епізод, який точно запам'ятається не менше за сам результат.
Yunan uzun atlayıcı Miltiadis Tentoglou, Avrupa Atletizm Şampiyonası'nda altın madalya kazandıktan sonra yaptığı röportaj sırasında madalyasının nerede olduğunu soran muhabire “Bize verdiler de ben orada bıraktım. B*k ettim ya, çıkardım orada bıraktım” diyerek panikle röportajı… pic.twitter.com/RUzBb530fV— 𝐉𝐨𝐮𝐫𝐧𝐚𝐥𝐢𝐬𝐭 (@HamdiCelikbas) August 12, 2026
Під час післяматчевого інтерв'ю журналіст запитав Тентоглу, де його медаль. Грек зупинився, озирнувся навколо та з подивом зізнався, що десь її залишив.
Замість традиційного святкування на кілька секунд запанувала справжня паніка. Відео інтерв'ю миттєво почало розлітатися соціальними мережами, а вболівальники особливо оцінили спонтанну та абсолютно людську реакцію чемпіона.
Звісно, 27-річний грек дорогоцінну нагороду не втратив. Медаль швидко знайшли, після чого Тентоглу зміг повернутися до святкування чергового великого успіху.
Дворазовий олімпійський чемпіон і чемпіон світу після змагань зізнався, що це був один із найскладніших турнірів у його кар'єрі.
Провал чемпіона світу
Португалець Ісак Надер у вересні минулого року став чемпіоном світу на дистанції 1500 метрів. Звичайно, такий статус автоматично робив португальця одним із головних фаворитів у Бірмінгемі.
У фінальному забігу Надер ще претендував на п'єдестал перед виходом на останню пряму. Але вирішальна фаза склалася для нього катастрофічно.
Португалець не знайшов потрібного прискорення, тоді як суперники додали на фініші. У підсумку Надер опинився на останньому, 12-му місці з результатом 3:39,69.
Перемогу здобув нідерландець Стефан Нілессен – 3:35,70.
23-річний бігун підтвердив свій статус одного з найперспективніших спортсменів Європи. До цього Нілессен двічі ставав чемпіоном Європи у молодіжних категоріях, а тепер нарешті переніс цей успіх на дорослий рівень.
Медальний залік ЧЄ-2026
Скриншот
Скриншот
Чотири медалі української збірної дозволили їй посісти 11-те місце в загальному медальному заліку.
Перемогу в командному заліку здобула Італія – 22 нагороди, з яких 11 золотих. Загалом медалі чемпіонату Європи здобули представники 28 із 49 країн-учасниць.
Окремо варто відзначити Францію. Французькі атлети вибороли 11 медалей, але жодної золотої. Через це команда опинилася лише на 19-й позиції медального заліку.
Хтось підтвердив статус суперзірки, хтось приємно здивував, а хтось, навпаки, виступив нижче очікувань.
Про ці деталі, результати українців та головних героїв чемпіонату Європи – у підсумках турніру.
Досягнення українців
Два роки тому Україна завершила чемпіонат Європи з шістьма медалями. Чотири роки тому їх було п'ять. Приблизно на такий результат розраховували й цього разу – на третьому для України чемпіонаті Європи в умовах повномасштабної війни.
Не варто забувати, в яких умовах українські атлети готуються до головних стартів. Більшість із них продовжує тренуватися саме в Україні, де звичною частиною підготовчого процесу стали повітряні тривоги, безсонні ночі та постійні переживання за близьких. Удар може припасти й на тренувальну базу, і на готель, де перебувають члени збірної.
Цього разу українська команда здобула чотири медалі. Очікуване "золото" принесла Ярослава Магучіх у секторі для стрибків у висоту. У чоловіків на найвищий щабель до останнього претендував Олег Дорощук, але Джанмарко Тамбері – це Джанмарко Тамбері.
DOMINANT 🫡Yaroslava Mahuchikh, what a way to win your third European title 😍#Birmingham2026 pic.twitter.com/ImWjlQEeZV— Birmingham 2026 (@birmingham2026) August 15, 2026
Бронзові нагороди здобули Михайло Кохан у метанні молота та Людмила Оляновська у спортивній ходьбі.
Решта українських атлетів на п'єдестал не піднімалися, але варто відзначити п'яті місця Ірини Геращенко (стрибки у вистоту) та Олександр Онуфрієв (стрибки з жердиною). Останній, до речі, повторив персональний рекорд – 5,70 м.
Європейська домінація Магучіх
"Спляча королева" одразу показала, що налаштована на серйозні висоти. Ярослава стала єдиною учасницею фіналу, яка пропустила стартові планки 1,83 та 1,88 м, а висоту 1,92 м взяла з першої спроби, одразу вийшовши в одноосібні лідери.
На 1,95 м українка припустилася неприємної помилки, не зумівши подолати задану ціль із першої спроби. Однак уже на 1,97 м Магучіх відповіла ідеально – чистий стрибок із першої спроби гарантував їй золоту медаль.
Після цього Ярослава замахнулася ще й на 2,01 м. Уже в статусі чемпіонки Європи вона намагалася порадувати бірмінгемську публіку гросмейстерською висотою, але цього разу не вдалося.
Yaroslava Mahuchikh 🇺🇦 clears 1.97m to claim the women’s high jump title in Birmingham.🥈 Maria Żodzik 🇵🇱 — 1.95m🥉 Marija Vuković 🇲🇪 — 1.95mAnother European crown for the Olympic champion! 👑 pic.twitter.com/GvH1UmB3yb— Jumpers World (@jumpers_world) August 15, 2026
Перемога дозволила Магучіх повторити історичне досягнення іспанки Рут Бейтьї, яка до цього залишалася єдиною триразовою чемпіонкою Європи у стрибках у висоту. Бейтья здобувала континентальні титули поспіль у 2012, 2014 та 2016 роках.
Ярослава дебютувала на чемпіонаті Європи у 2022 році й відтоді виграла всі три розіграші континентальної першості, в яких брала участь. Також українка має три поспіль європейські титули в приміщенні – у 2021, 2023 та 2025 роках.
Хіба це не домінація?
Все було ідеально, але…
Здавалося, що Олег Дорощук також принесе Україні золоту медаль. Українець підійшов до чемпіонату Європи у чудовій формі – цього сезону він підкорив висоту 2,33 м, яка й після Бірмінгема залишається найкращим результатом сезону у світі.
У фіналі Дорощук безпомилково подолав 2,18, 2,23, 2,27 та 2,30 м. Здавалося, ще один стрибок – і українець стане чемпіоном.
Але 2,32 м цього вечора стали непідкореною висотою. Дорощук тричі невдало атакував планку й завершив змагання зі срібною медаллю.
Tamberi rinasce, salta come non aveva mai fatto in stagione e vince un oro pazzesco ❤️🔥🥇🇮🇹È campione europeo per la quarta volta! Un campione unicooooo 🚀#Tamberi pic.twitter.com/lFCaC2pS13— Eurosport IT (@Eurosport_IT) August 14, 2026
Зате весь свій характер проявив Джанмарко Тамбері. Яскравий італієць, який із 2011 року голить бороду лише наполовину – це його своєрідний талісман – знову додав саме тоді, коли було потрібно.
Висоту 2,32 м Тамбері подолав із другої спроби та втримав перше місце.
Для Джанмарко це вже третя поспіль і четверта за кар'єру перемога на чемпіонатах Європи просто неба. Перше континентальне "золото" він здобув ще у 2016 році.
Ренесанс Тамбері
Ще три тижні тому мало хто міг упевнено сказати, що Тамбері продовжить свою європейську переможну серію. На чемпіонаті Італії він показав лише 2,20 м і посів шосте місце.
Минулого року ситуація була ще складнішою. Тамбері взяв участь лише у п'яти змаганнях, а його найкращим результатом став стрибок на 2,16 м на чемпіонаті світу в Токіо. До фіналу італієць тоді не пробився.
Getty Images
Але у найважливіший момент Тамбері знову згадав, чому протягом останнього десятиліття залишається одним із символів стрибків у висоту.
Мотивація була особливою – перший день народження його доньки.
Після перемоги Тамбері взяв її на руки та звернувся до глядачів на стадіоні.
"Я хотів би вас дещо запитати. Чи знаєте ви пісню "Happy Birthday"? Давайте всі її заспіваємо, будь ласка. Це мій подарунок для неї", – сказав італієць, показуючи на золоту медаль.
Складно придумати красивіший сценарій для повернення на вершину.
Нестримна Батоклетті
Два роки тому італійка Надя Батоклетті стала найкращою на дистанціях 5000 та 10 000 метрів.
У Бірмінгемі вона зробила це знову – і таким чином повторила свій тріумф на довгих дистанціях. Ба більше, Батоклетті стала першою спортсменкою в історії чемпіонатів Європи, якій вдалося виграти і 5000, і 10 000 метрів на двох поспіль континентальних першостях.
До неї лише трьом легкоатлеткам вдавалося оформити золотий дубль на цих дистанціях у межах одного чемпіонату Європи. У 1998 році це зробила ірландка Соня О'Салліван, а згодом – туркені Елван Абейлегессе у 2010-му та Ясмін Джан у 2016 році.
Тому досягнення Батоклетті має особливу вагу – вона не просто повторила рідкісний дубль, а зробила це на двох поспіль чемпіонатах.
Straordi-NADIA! 🇮🇹Ancora lei, sempre lei...Battocletti bissa l'impresa dei 5.000 e conquista la medaglia d'oro nei 10.000 agli Europei di #atletica di #Birmingham2026. 👑 Il nuovo successo le schude le porte della storia: diventa l’atleta italiana più vincente nella rassegna… pic.twitter.com/CeGqz63AVn— ItaliaTeam (@ItaliaTeam_it) August 14, 2026
Символічно, що на своєму першому Євро, ще у 2022 році, Батоклетті фінішувала лише сьомою на 5000 метрів, а на дистанції 10 000 метрів взагалі не стартувала.
Дюплантіс без світового, але не без рекорду
Арман Дюплантіс підкорив висоту 6,15 м – результат, який далеко від його особистого та водночас світового рекорду, що становить 6,31 м.
Втім, для історії чемпіонатів Європи цього виявилося більш ніж достатньо. 6,15 м – новий рекорд континентальної першості у стрибках із жердиною. Тож швед точно мав підстави бути задоволеним своїм виступом.
Mondo Duplantis, what more do we need to say 😤🥇A Championship record of 6.15m sees him take his FOURTH European title 🙏#Birmingham2026 pic.twitter.com/4VuJpqpbIP— Birmingham 2026 (@birmingham2026) August 16, 2026
Ще до кваліфікації Дюплантіс говорив, що на бірмінгемському стадіоні складно замахуватися на світовий рекорд. Арена відкрита з обох коротких боків, а це створює додаткові ризики через вітер.
"У мене були хороші тренування, і кілька днів тому я стрибав із жердиною. Почувався добре, тому мені просто потрібно продовжувати.
Я насправді не знав цього факту про стадіон. Але прикро це чути, бо, звісно, стрибки з жердиною можуть бути дуже складними, якщо надто вітряно або, навпаки, зовсім немає вітру.
Звісно, це не найкращий варіант для світового рекорду. Але умови однакові для всіх. Головне – пройти через це. Перемога – це найважливіше".
У підсумку Дюплантіс знову зробив те, що робить найкраще, – переміг.
Читайте також :
Відео
Фото
Народжений літати: шлях феноменального Армана Дюплантіса
Важливий шведський тріумф
Окрім Дюплантіса, ще одне "золото" до скарбнички Швеції приніс Андреас Альмгрен на дистанції 10 000 метрів.
За кар'єру він чотири (один раз на ЧЄ у приміщенні) рази фінішував четвертим на чемпіонатах Європи. Цього разу швед нарешті піднявся на найвищий щабель – і зробив це більш ніж переконливо.
Альмгрен випередив найближчого переслідувача майже на 19 секунд, показавши результат 27:23,44.
🤯 UNA EXHIBICIÓN PORTENTOSA🇸🇪 El sueco 𝐀𝐧𝐝𝐫𝐞𝐚𝐬 𝐀𝐥𝐦𝐠𝐫𝐞𝐧 logra el oro continental en los 10.000 con récord del campeonato🇪🇸 Séptimo puesto para Oukhelfen y 21º para Jesús Ramos#EuropeanAthletics #Birmingham2026 pic.twitter.com/1DeQ5JEuN6— Eurosport.es (@Eurosport_ES) August 15, 2026
Відрив у понад 19 секунд став найбільшим між переможцем і срібним призером чоловічого забігу на 10 000 метрів на чемпіонатах Європи з 1990 року. Тоді італієць Сальваторе Антібо випередив норвежця Арне Наккіма на 22,77 секунди.
Альмгрен також оновив рекорд чемпіонатів Європи. Його 27:23,44 перевершили попереднє досягнення фіна Мартті Вайніо – 27:30,99, встановлене ще на Євро-1978.
Фінляндія та прізвище Вайніо залишилися серед рекордсменів
Втім, прізвище Вайніо все одно залишилося в історії чемпіонатів Європи.
Аліса Вайніо виграла жіночий марафон із результатом 2:22:26 – це новий рекорд континентальної першості.
Символічно, що Аліса та Мартті Вайніо не є родичами.
Getty Images
Для спортсменки ця медаль стала першою нагородою міжнародного рівня в легкій атлетиці з 2015 року. Тоді вона здобула бронзу на чемпіонаті Європи серед юніорів.
Втім, Вайніо вже мала досвід великих міжнародних стартів – щоправда, в іншому виді спорту. У 2012 та 2014 роках у складі збірної Фінляндії вона ставала бронзовою призеркою чемпіонатів світу з бенді – хокею з м'ячем."Я не знаю, де моя медаль"
Четверте золото чемпіонатів Європи здобув і грецький стрибун у довжину Мілтіадіс Тентоглу.
Але після тріумфу стався епізод, який точно запам'ятається не менше за сам результат.
Yunan uzun atlayıcı Miltiadis Tentoglou, Avrupa Atletizm Şampiyonası'nda altın madalya kazandıktan sonra yaptığı röportaj sırasında madalyasının nerede olduğunu soran muhabire “Bize verdiler de ben orada bıraktım. B*k ettim ya, çıkardım orada bıraktım” diyerek panikle röportajı… pic.twitter.com/RUzBb530fV— 𝐉𝐨𝐮𝐫𝐧𝐚𝐥𝐢𝐬𝐭 (@HamdiCelikbas) August 12, 2026
Під час післяматчевого інтерв'ю журналіст запитав Тентоглу, де його медаль. Грек зупинився, озирнувся навколо та з подивом зізнався, що десь її залишив.
Замість традиційного святкування на кілька секунд запанувала справжня паніка. Відео інтерв'ю миттєво почало розлітатися соціальними мережами, а вболівальники особливо оцінили спонтанну та абсолютно людську реакцію чемпіона.
Звісно, 27-річний грек дорогоцінну нагороду не втратив. Медаль швидко знайшли, після чого Тентоглу зміг повернутися до святкування чергового великого успіху.
Дворазовий олімпійський чемпіон і чемпіон світу після змагань зізнався, що це був один із найскладніших турнірів у його кар'єрі.
Провал чемпіона світу
Португалець Ісак Надер у вересні минулого року став чемпіоном світу на дистанції 1500 метрів. Звичайно, такий статус автоматично робив португальця одним із головних фаворитів у Бірмінгемі.
У фінальному забігу Надер ще претендував на п'єдестал перед виходом на останню пряму. Але вирішальна фаза склалася для нього катастрофічно.
Португалець не знайшов потрібного прискорення, тоді як суперники додали на фініші. У підсумку Надер опинився на останньому, 12-му місці з результатом 3:39,69.
Перемогу здобув нідерландець Стефан Нілессен – 3:35,70.
23-річний бігун підтвердив свій статус одного з найперспективніших спортсменів Європи. До цього Нілессен двічі ставав чемпіоном Європи у молодіжних категоріях, а тепер нарешті переніс цей успіх на дорослий рівень.
Медальний залік ЧЄ-2026
Скриншот
Скриншот
Чотири медалі української збірної дозволили їй посісти 11-те місце в загальному медальному заліку.
Перемогу в командному заліку здобула Італія – 22 нагороди, з яких 11 золотих. Загалом медалі чемпіонату Європи здобули представники 28 із 49 країн-учасниць.
Окремо варто відзначити Францію. Французькі атлети вибороли 11 медалей, але жодної золотої. Через це команда опинилася лише на 19-й позиції медального заліку.
Перейти на champion.com.uaПриєднуйтесь до Платформи
Слово і Діло3.5 тис новин
Суспільне82.4 тис новин
New Voice77.3 тис новин
Громадське радіо8.6 тис новин
Бабель8.6 тис новин
Радіо Свобода16.3 тис новин
Еспресо21.6 тис новин
Український тиждень1.3 тис новин
Українська правда25.2 тис новин
Дзеркало Тижня22.1 тис новин
Texty.org.ua1.9 тис новин
Останні коментарі
Польські посадовці обурилися комунікацією Володимира Зеленського щодо ракет для Patriot
Болгарія погрожує заблокувати 21-й пакет санкцій ЄС проти РФ, якщо з нього не приберуть главу РПЦ Кирила та співзасновника "Лукойла"
Vitalii3 Лип. 20:02В політиці шлюхи не переведуться ніколи.
Двоетапна перевірка у месенджерах: як налаштувати WhatsApp, Telegram, Signal, Viber і Messenger
Росія завдала ракетно-дронового удару по Україні, ППО збило 82 безпілотники
Білорусь втратила частину можливостей допомагати рф атакувати Україну - ЛещенкоVitalii27 Чер. 21:22Хтось ще слухає що каще СерЛещ?!
Механіки застерігають від купівлі цих дорогих автомобілів
samohodbox.com.ua22 Чер. 16:26Найбільша проблема дорогих автомобілів починається не з купівлі, а з першого серйозного ремонту.На практиці власники часто стикаються не лише з високою вартістю робіт, а й з пошуком правильних запчастин. Особливо коли мова йде про Range Rover, Mercedes-Benz, BMW або Porsche.Саме тому перед покупкою будь-якого преміального авто варто заздалегідь перевірити доступність та вартість основних вузлів і запчастин. Багато корисної інформації про OEM-номери та підбір деталей можна знайти на SamohodBox.Надійність автомобіля — це не лише бренд на капоті, а й вартість його утримання.
Голова Пентагону вперше за тривалий час прибув на міністерський саміт НАТО: не стримувався у критиці союзників та зробив заяви щодо України – подробиці (Відео)Vitalii18 Чер. 17:19When morons are in charge of the USA. :(- Центр протидії дезінформації викрив російську кінопропаганду як системну загрозу
Українців попередили про штрафи за камуфляж: коли «піксель» може стати проблемою
Нейт9 Тра. 14:09Військова і вважаю що носіння форми цивілами це аморально, для мене це на рівні як начепити чужі ордени (ну тобто тіпа приписуєш собі заслуги і досягнення яких ніколи не мав). Виняток - тактичний одяг у волонтерів, вони хоч і не воюють але роблять для перемоги не менше. Ну тобто або працюй на перемогу або не допускай щоб про тебе думали що ти працюєш на перемогу коли це не так- Втрати військ рф перевищують їхнє поповнення - Жмайло
- СБУ розслідує вербування «злодієм в законі» мешканців Львівщини для роботи на спецслужби РФ
Музей збройних сил у німецькому Кобленці заборонив українцям відвідувати експозицію
Ihor Chaban14 Кві. 16:13Бояться що би що???😅
Угорці обрали свободу, це добра новина для України і Європи - Мерц- На Закарпатті озброєний чоловік викрав жінку з дитиною, при спробі затримання стріляв у поліцейськогоIhor Chaban14 Кві. 15:59Ужас, народ божеволіє!
«Сяйво» обходить конкурентів: Українці обрали назву національної LLM
Alexander30 Бер. 21:47Це просто крінж- Для важкої роботи. Renault планує запустити 350 людиноподібних роботів на своїх заводахIhor Chaban25 Бер. 13:25350 людей залишуться без роботи! жесть!
- Передача МіГ-29 Україні була хибним рішенням – президент Словаччини
SR-Team8 Лют. 10:58цитата-Жодна інша країна не вчинила так, щоб після передачі власного озброєння стала покладатися виключно на допомогу своїх сусідів", хочу нагадати ,а Україна за Будапештом як позбулася своєї зброї ,ядерної,літаків ТУ-160 ,теж надіялась на так звані "гарантії" !Щось слабонькі у нас дипломати ,не вміють 'дипломатично"по морді врізати!!! 
Військові показали, як нині виглядає Куп'янськ
Підтримка (Support)30 Гру. 2025 15:48Сумно ((- Зеленський обговорив з Мерцом підготовку до зустрічі з Трампом
Леонід Биков26 Гру. 2025 19:45Балакай не балакай, а путлєр на своїй хвилі... - Російські спецслужби вербують агентів через TelegramНейт1 Гру. 2025 06:35особисто стикалась ще з іншими методами, військова але думаю цивіли теж можуть зіткнутись з чимось схожим. коли десь в публічних чатах пишеш про свої проблеми (думаю особливо коли це невдоволення своїм командуванням, невдоволення владою або невдоволення роботою правоохоронних органів) то в особисті пишуть люди які тіпа тебе підтримують, більшість наші і пишуть щиро але серед них є і русня. так от з тих хто мені писав один одразу почав з того що він кацап і пропонує перейти до них, звісно одразу послала і заблокувала. а другий довго прикидався нашим (можливо навіть з окупації) і його видавало тільки те що якось надміру цікавили такі речі як де я, де мій підрозділ, скільки нас тут і так далі.. звісно я йому ніхєра не казала і теж залокувала але по факту він тупо намагався маніпулювати і цілком можливо що є лохи які через брак досвіду через отаких от нахаляву нададуть кацапам інфу самі того не розуміючи. самим цим ситуаціям мабуть більше року але можливо кацапи продовжать отак вишукувати людей у яких є певні проблеми які в теорії можуть зробити їх вразливими до маніпуляцій, при тому деякі все ж вміють прикидатися своїми тому все шо нам залишається це звертати увагу на підозрілі моменти типу надмірної цікавості і не довіряти нікому
Ранкова звичка, яка підсилює мозок і допомагає отримати підвищення — що показало дослідження
Village UA23 Лис. 2025 23:52пити каву?- Небезпечна рослина сусіда почала "захоплювати" чужий двір: відео вразило МережуVillage UA22 Лис. 2025 11:19кропива?
- Топ-7 собак, які ніколи не втомлюються: породи для по-справжньому активних сімейVillage UA22 Лис. 2025 11:14там 100% є хаскі)
- Трамп зробив гучну заяву про втрату Україною територійVillage UA22 Лис. 2025 11:12голодний дєдок, вже мікрофон жере)
- Яка зброя реально змінить ситуацію на фронті: експерт відповівVillage UA21 Лис. 2025 18:55якісна)
- Трамп оголосив дедлайн для погодження Україною мирного плануVillage UA21 Лис. 2025 18:54трамп гнилий дєд, який постійно забуває випити таблетки)
- Анджеліна Джолі в ТЦК: Мережа вибухнула мемамиVillage UA5 Лис. 2025 22:22такі новини мені подобаються!
- Орбан розкритикував "невдячність" Києва за підтримку від УгорщиниVillage UA4 Лис. 2025 23:02коли його вже викинуть у вікно?
- Квіти, що захищають оселю від зла й негативуVillage UA4 Лис. 2025 19:00валерянка?
Фіналісти конкурсу кумедних фото природи 2025 — коли переможець неважливий
Miro Baida3 Лис. 2025 19:22Дійсно хороша новина- Чому не можна віджимати пакетик чаю: багато хто не знаєVillage UA2 Лис. 2025 13:56в кого?
- Новорічний зворотний відлік: скільки днів до зустрічі 2026 рокуVillage UA1 Лис. 2025 12:10а хто зустрічатись має?
- Розвідка США розкрила несподівані постачання для війни РФ: що приховують Китай і МоскваVillage UA30 Жов. 2025 11:57моцква пишеться з маленької)
- Туск розніс Орбана: лідер найбіднішої країни в ЄС "зачарований Москвою"Village UA28 Жов. 2025 21:44фото супер!🤣
- Навіщо досвідчені господарі залишають кореневища від капусти після збору врожаю на городіVillage UA24 Жов. 2025 14:14щоб поламати об них ноги.
- Зеленський прибув з візитом до Лондона: з ким зустрінеться президент УкраїниVillage UA24 Жов. 2025 14:13з кимось)
- Росія створила фейковий Telegram, який стежить за користувачами — ЦПДПідтримка (Support)21 Жов. 2025 23:33А оригінальний тоді що робив? ))
- Рада продовжила воєнний стан і мобілізацію, а Бережну призначили міністеркою культури. Головне за день
Лютий Махновець21 Жов. 2025 22:12"міністерка"?... а якби чоловік, то - "мініструк"?... - "Підробка. Штучний інтелект у світі людей": фальшивий розум, або про що мовчать ШІ-винахідники. Рецензія ІТС.uaMiro Baida12 Вер. 2025 16:18Хоч якийсь голос тверезості в цій ШІ-ейфорії