Тренд пошуку "День народження президента"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Фільтр новин
25 лютого: День української жінки та День інженерно-авіаційної служби авіації ЗСУ. Чим ще відомий цей день
День інженерно-авіаційної служби авіації ЗСУ Свято встановлено "з метою підтримання престижу інженерно-авіаційної служби авіації ЗС України, мобілізації інженерно-технічного складу на успішне виконання завдань з підтримання постійної бойової готовності авіаційної техніки" згідно з Наказом міністра оборони України від 19 березня 2010 року №149 "Про встановлення Дня інженерно-авіаційної служби авіації Збройних Сил України". Відзначається щорічно 25 лютого. Державне професійне свято започатковано 19 березня 2010 року з ініціативи Михайла Єжеля. Українська інженерно-авіаційна служба авіації займається організацією та виконанням технічного забезпечення польоту, дотриманням певної схеми авіаційних робіт та повітряного транспортування. Від роботи цієї служби залежить рівень здійснення необхідних завдань екіпажу. Діяльність інженерно-авіаційної служби передбачає велику відповідальність і ризик, тому що інженери спочатку всю техніку перевіряють на собі. День інженерно-авіаційної служби авіації ЗСУ має на меті підвищення престижу служби, збільшення інтересу до якісного виконання службових обов’язків та виховання патріотичного настрою у військових та молодого покоління. День української жінки Ще 14 лютого 2023 року частина депутатів Верховної Ради України запропонувала внести до Кодексу законів про працю України певні зміни, які стосуються встановлення українських свят. Там же йшлося про скасування державних свят 8 Березня, 1 та 9 Травня (День праці і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні). Ці свята пов'язують з періодом Радянського Союзу, вони дуже популярні в сучасній Росії. Законопроєкт №9009 був зареєстрований в парламенті, але все ще перебуває на опрацюванні в комітеті. Замість цих свят депутати пропонують створити українські аналоги, які стануть державними вихідними: 25 лютого — День української жінки (дата народження Лесі Українки) 9 березня — День народження Тараса Шевченка друга неділя травня — День матері Однак наразі ці рішення ще не були ухваленими. 25 лютого День ангела святкують:  Олексій Марія Євген Антон Мелетій Народні прикмети на 25 лютого: тумани – літо буде дощовим завірюха 25 лютого – влітку буде випадати багато опадів на небі зірки – в цьому році вдасться зібрати багатий урожай бурульки 25 лютого висять довгі – на гарний урожай овочів струмки потекли – риба буде добре ловитися холодний день – весна настане рано і буде теплою не можна починати нові справи або планувати поїздки на 25 лютого сняться віщі сни Цей день в історії: 1573 — Іван Федорович (Федоров) заснував друкарню у Львові 1831 — битва при Горохові, найбільша під час визвольного Листопадового повстання 1830—1831 рр. проти Російської імперії. 1918 — Мала Рада ухвалила закони про введення в Українській Народній Республіці нового (григоріанського) календаря і середньоєвропейського часу 2010 — у Києві відбулася інавгурація Віктора Януковича, позбавленого звання президента у 2014 році Верховною Радою України
we.ua - 25 лютого: День української жінки та День інженерно-авіаційної служби авіації ЗСУ. Чим ще відомий цей день
Як вижити у цій війні. Чому Захід так панькається з Росією
Велика війна в Україні припала на глибоку кризу західного світу, коли світ взаємодії та компромісів пішов у могилу з його творцем — легендарним дипломатом Генрі Кіссінджером, а нового нічого не народилось. Саме цей архітектор сучасного світового порядку зблизив США з Китаєм. І по суті дав можливість Китаю вирости економічно і зазіхати на статус політичного гегемона. Саме Кіссінджер спочатку на полюванні з Леонідом Брєжнєвим різав ковбасу, а потім називав Путіна справжнім російським патріотом. Тривалий час саме цей ветеран американської дипломатії говорив, що Україну не можна приймати до НАТО, інакше буде ескалація, а на початку великої війни взагалі натякав, що Україні варто поступитись своїми територіями. Перед смертю він змінив свої погляди. Але варто сказати, що сучасні американські лідери — якраз учні подібної політики. І тому Джозефу Байдену так тяжко дається розуміння, що в Росії неможлива демократія. І замість палких обіймів із вдовою Навального, варто було б пришвидшити надання Україні обіцяного пакету зброї.  Врешті, якщо подивитись на історію часів другої світової — в США завше були ілюзіонітські рухи, подібні до тих, з гаслами яких зараз бігає купка радикальних трампістів. Свого часу прем’єр-міністру Великої Британії Вінстону Черчиллю знадобилось два роки аби переконати США дати зброї.  Просто порівняйте уривок із листа Черчилля Рузвельту 1941 року: "Якби можна було надіслати нам 40-50 есмінців, хоча б і старезних, кілька сотень літаків і сталь...Ми оплачуватимемо доларами, скільки зможемо. Але вірю, що, коли не зможемо, ви ж не залишите нас без допомоги?" Цілком нагадує наші часи і дискусії з американським конгресом.  У західних еліт досі нема рецепта, що робити з Росією, яка обов’язково посиплеться після завершення війни в Україні — і коли додому в депресивні містечка повернуться тисячі агресивних людей, які вбивали та ґвалтували.  Західні еліти після розвалу СРСР чомусь вирішили, що Російська Федерація автоматично стала іншою. І пробачили їй агресію в Грузії та Україні. Не так давно колишній президент Барак Обама на одному з круглих столів пояснював, чому США так мляво відреагували на агресію РФ щодо Криму у 2014-му:  "Є причина, чому не було збройного втручання в Крим. Тому що в Криму було багато російськомовних людей і там була певна симпатія до поглядів, які представляла Росія. Навіть у Верховній Раді тоді були симпатики Росії. Політика в Україні була складнішою", – сказав колишній президент Обама.  І це головний урок для нашого суспільства — українізуймося, не обираймо проросійські сили, які першими побіжать здавати регіон окупантам. І головне, варто забути нарешті російську мову та РПЦ — бо саме ці фактори були чіпкими гачками, аби Путін виходив і заявляв, що "це наші, ісконно російські території". Україна ніколи не мала суттєвих гарантій безпеки. Інший президент США Білл Клінтон розказав, що під час зустрічі з Володимиром Путіним у 2011 році зрозумів, що це "лише питання часу", коли Росія розпочне війну проти України. Бо ж саме тоді Путін відхилив укладену за посередництва США угоду, підписану його попередником Борисом Єльциним, про повагу до територіальної цілісності України в обмін на відмову Києва від ядерної зброї радянських часів. Він так і сказав тоді США, що не згоден з умовами угоди та не зобов'язаний їх дотримуватись. США тоді було досить лояльні до Росії, бо вважали її частиною західного світу. Однак всередині України панувало тотальне зросійщення і "внєполітікі". У нас тоді був Віктор Янукович, чия втеча до Ростова завершилась підписанням листа з проханням до Путіна ввести сюди окупаційні війська.  На одинадцятому році війни суспільство має зрозуміти, що ключ до змін і нашої безпеки в наших руках. Нас не приїдуть рятувати американські морпіхи, сюди не приїде французький іноземний легіон. Бруд під Авдіївкою місили наші люди — колишні баристи, трактористи, айтівці та середні бізнесмени.  Нас чекає тотальна мобілізація. Де "фінляндизація" та "нейтралітет, як у Швейцарії" означатиме, що кожен рік ти будеш ходити на військові збори, як на день народження до друзів. У твоїй гардеробній стоятиме тактичний рюкзак і берці. А питання укриття в новенькому домі буде пріоритетом над панорамним видом на Києво-Печерську лавру.  Україна стане місцем для сильних і витривалих людей, які точно впевнені, нащо їм це треба. І які розуміють, що жити легке життя на пляжах Аліканте — то не зовсім їхній варіант.  Досвід війни має спонукати ретельніше обирати депутатів, які йдуть працювати в комітет оборони. Аби потім не обливатися потом і кров’ю від того, що там сидять або державний зрадник Богуслаєв, або імпортований бізнесмен із Сочі Арахамія, або жінка з привітом Мар’яна Безугла.  Наш майбутній президент точно не має влазити у військові карти і міряти рейтинги актуального головнокомандувача. Ба більше — заздрити тому, що його цифри підтримки кращі. А потім влаштовувати кач із його звільненням.  У нас точно мають бути пріоритети в міжнародній політиці. Провали з Обамою, Клінтоном, республіканцями стали можливі, бо ми економимо гроші на наших посольствах. Зараз у нас бракує людей в США, а сама пані посол Оксана Маркарова не в стані фізично об’їхати всю країну. Є сенс економити на єдиних марафонах, але виділити зарплатню бодай для двох додаткових дипломатів.  Досвід довгої війни має навчити цінувати незалежність і самобутність. Бо як виявилось, нікому ти не треба, крім власного дому. Шкода, що до 24 лютого це майже ніхто не цінував.  Спеціально для Еспресо Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
we.ua - Як вижити у цій війні. Чому Захід так панькається з Росією
Усі дівчата переходили до нього: вдова Білоножка розповіла, як її чоловік змагався з Ющенком (відео)
За словами самого Віктора Білоножка, між ним і майбутнім третім президентом України часто відбувалися бійки, зокрема й із застосуванням зброї. Однак свого часу це не заважало Віктору Ющенку вітати артиста особисто з днем народження.
we.ua - Усі дівчата переходили до нього: вдова Білоножка розповіла, як її чоловік змагався з Ющенком (відео)
Нові командувачі ЗСУ, які допомагають Сирському. Пояснюємо, хто вони та чим відомі
Еспресо розповість, хто є новими керівникам у ЗСУ та як ці призначення можна трактувати. Про що у статті: Чому сталася заміна Залужного на Сирського та що про це думають експерти; Олександр Павлюк: від командувача ООС, оборонця Києва до командира Сухопутних військ ЗСУ; Юрій Содоль: від командира бригади та командувача Морської піхоти до керманича Об'єднаних сил ЗСУ; Ігор Плахута: від роботи в МВС часів Януковича до командувача Сил територіальної оборони ЗСУ; Анатолій Баргилевич: від роботи в Генштабі й командування Силами територіальної оборони до керівника Генерального штабу ЗСУ; Ігор Скибюк: від командира бригади до командувача Десантно-штурмових сил. Чому сталася заміна Залужного на Сирського та що про це думають експерти Фото: телеграм-канал Валерія Залужного   Хоча чорна кішка між колишнім головнокомандувачем Залужним та Офісом президента пробігла ще в перші місяці повномасштабної війни, коли рейтинги "залізного генерала" (як його охрестили журналісти) почали дошкуляти команді Зеленського (про це неодноразово писали західні ЗМІ), однак відкрито про звільнення заговорити лише в кінці минулого року. Цьому посприяла невдала для України довгоочікувана кампанія по літньому контрнаступу. Через ряд причин, ЗСУ не змогли виконати поставлену задачу – дійти до Азовського моря. Це породило восени великий скептицизм щодо спроможності України відвоювати всі свої території, що Росія захопила починаючи з 2014 року. Валерій Залужний, мав свою позицію і відкрито її розповідав, зокрема, виданню The Economist, мовляв, сухопутна війна "зайшла в глухий кут" і треба "винайти новий порох". Це розлютило Офіс президента, який до останнього не бажав визнавати факт застою на фронті, що спричинило відкриті напади на адресу Залужного, зокрема, з боку провладної (на той момент) нардепки Мар’яни Безуглої. Однак по-справжньому чутки почали ставати реальністю в кінці січня, коли з різних сторін мова пішла, що президент Зеленський вже підготував указ про звільнення генерала Залужного і це лише питання часу. Справді, 8 лютого президент України таки звільнив з посади головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, написавши, що зараз настав "саме час для такого оновлення". Генерал погодився з президентом, написавши, що "прийнято рішення про необхідність зміни підходів та стратегії". Наступного дня Валерій Залужний отримав з рук президента звання Героя України. Така важлива подія, звісно, спричинила хвилю думок у суспільстві про те, чи правильно вчинив президент? Ключові союзники України - Сполучені Штати - миттєво відреагували, сказавши, що це суверенне право президента України вирішувати, хто має очолювати армію. Ексрадник держсекретаря США Метью Брайза в ексклюзивному інтерв’ю Еспресо сказав, що Валерій Залужний правий у своїх вимогах (зокрема, щодо мобілізації більшої кількості громадян та зміни підходу ведення війни), але Зеленського також поважають у Вашингтоні і вважають героєм демократичного світу. Тому зміна головнокомандувача не вплине на підтримку Заходу, однак відтепер наступні можливі невдачі на полі бою будуть прямо покладатися саме на рішення президента, а в разі успіху – Зеленський зірве банк. Сергій Кривонос, генерал-майор запасу ЗСУ, сказав у етері Еспресо, що оновлення керівництва ЗСУ в цілому нічого не міняє, за винятком, що "триває боротьба – це боротьба не за перемогу, а за славу". Однак ряд експертів відзначають, що Валерія Залужного українське суспільство точно не забуде, тому можливим є його повернення в ролі політика. Політолог Олексій Кошель, голова Комітету виборців України, зауважив, що про Залужного тепер можна говорити, як "про політика з найбільшим рівнем довіри серед населення станом на сьогодні". Читайте також: "Залізний генерал" Залужний: ким став для України та світу головнокомандувач ЗСУ Та повертаючись до позиції Офісу президента щодо оновлення армії. Нпевно, найкраще і водночас найбільш у загальних рисах ротацю серед вищого керівництва армії пояснив сам президент Зеленський.  "Це не про прізвища. І тим більше не про політику. Це про систему нашої армії, про менеджмент у ЗСУ та про залучення досвіду бойових командирів цієї війни. Кожен солдат, кожен сержант і кожен офіцер, який бачить фронт, розуміє, які рішення потрібні. Суттєво більша технологічність дій армії. Перезавантаження генералітету. Штаби всіх рівнів мають знати й відчувати фронт так само, як солдати на "нулі". Бойові командири цієї війни, командири з "нуля" мають реалізувати свій особливий досвід на рівні всієї армії — у керівництві. Зараз Сили оборони України — це майже мільйон людей, які були призвані для захисту нашої держави. Станом на сьогодні більша частина з них не відчула фронту так, як меншість, яка реально на передовій, реально воює. Це означає, що потрібен інший підхід, зокрема, до ротацій. Інший підхід до управління фронтом. Інший підхід до мобілізації та рекрутингу. Усе це дасть більшу повагу до солдата й поверне чіткість діям у війні", - сказав Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 8 лютого, тим самим запустивши процес перетасовок в армії. Фото: t.me/militarymediacenter Звісно, звільнивши Залужного, потрібно було когось призначити на його місце. Ним став Олександр Сирський, який до того, з серпня 2019 року, був командувачем Сухопутних військ України. Тобто це не є людина про яку ніхто не чув, навпаки, Сирського до вищого керівництва армії привів ще експрезидент Петро Порошенко у 2017 році, коли призначив його командиром всієї Антитерористичної операції на сході України. За час повномасштабної війни Сирський був командувачем оборони Києва, згодом був одним із командувачів успішного контрнаступу ЗСУ на Харківщині, а після керував обороною Соледару та Бахмута. Тобто це справді бойовий генерал і точно не нове обличчя. Читайте також: Новий головнокомандувач ЗСУ: хто такий Олександр Сирський Через те, що новий головнокомандувач народився і вчився у Росії, ворожа пропаганда почала розганяти різні міфи про нього. На це відреагував радник очільника Офісу президента України Михайло Подоляк, який відзначив, що походження Сирського не обговорювалося, коли потрібно було планувати Київську і Харківські операції, а також дії армії за часів АТО і ООС. Також серед різного роду військових лунали заяви, що Сирський "м’ясник", тобто солдати для нього – це цифри на полі бою. Але сам генерал категорично спростував такі заяви. Він сказав, що українські командувачі не можуть ставитися до своїх солдатів, як росіяни: "Я краще залишу якусь позицію, але не допущу загибелі особового складу". Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець зазначив, що зміна головнокомандувача ЗСУ викликає певні сумніви, адже Сирський точно не матиме такого рівня довіри, який є в Залужного, а це може позначитися на обороноздатності. Натомість керівник політико-правових програм ГО "Український Центр суспільного розвитку" Ігор Рейтерович вважає, що бачення ведення війни нового головкома принципово не відрізняється від Валерія Залужного. "У Сирського, при всій повазі до нього і підтримці його на посаді головнокомандувача, в нього немає якогось альтернативного бачення того, як повинна розвиватися ситуація на полі бою. Тобто за великим рахунком, поставили людину, яка була в підпорядкуванні, але при цьому вона принципово не відрізняється значною мірою, принаймні у стратегічному такому сенсі, від тих підходів, які були у Залужного", - наголосив керівник політико-правових програм. Сам Сирський заявив про перехід війни у нову стадію, кажучи, що Україна перейшла від наступальних дій до оборонної операції. "Мета нашої оборонної операції - виснажити сили противника, завдати йому максимальних втрат, використовуючи наші укріплення, переваги в технічному плані - у плані безпілотної авіації, РЕБ, утримування підготовлених рубежів оборони", - сказав Олександр Сирський. Тобто цим самим Сирський підтвердив те, про що раніше говорив Валерій Залужний: що наявними можливостями не вдасться вибити ворога з української землі, потрібне впровадження нової філософії підготовки та ведення бойових дій, а також розробка нових безпілотних систем озброєнь і ряд інших оновлень. Олександр Павлюк: від командувача ООС, оборонця Києва до командира Сухопутних військ ЗСУ Фото: Facebook   Підвищивши Сирського з командира Сухопутних військ до посади головнокомандуючого ЗСУ, президент Зеленський 11 лютого вирішив призначити на посаду, що звільнилася,генерал-лейтенанта Олександра Павлюка. Олександр Павлюк народився в 1970 році в тому ж місті, що й Валерій Залужний – Новограді-Волинському, нині Звягелі (Житомирщина). Він професійний військовий. Закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище. Спершу служив командиром танкового взводу в Німеччині, а далі вже в Україні командиром танкової роти. Згодом став командиром українського миротворчого контингенту в Косові (2006—2007 роках). У 2010 році Олександра Павлюка призначили командиром 24-ї окремої механізованої бригади (Львівщина). На цій посаді він був до 2015 року. Олександр Павлюк з перших днів російського вторгнення у 2014 році був залучений до відбиття збройної агресії РФ проти України. Під його командуванням бригада брала участь в боях за звільнення Слов'янська, Красного Лиману, Краматорська, Лисичанська та інших міст Донецької та Луганської областей. У березні 2017 року закінчивши навчання в Національний університет оборони, став командувачем військ Оперативного командування "Захід " Сухопутних військ ЗСУ. У липні 2021 року указом президента Зеленського був призначений командувачем Операції об'єднаних сил. Перебуваючи на посаді командувача ООС, він керував обороною населених пунктів на сході України в перші дні повномасштабної війни. 15 березня 2022 року знятий з посади командувача ООС, і призначений головою Київської ОВА. Саме Олександру Павлюку була доручена організація оборони столиці України. У кінці травня Павлюка зняли з посади голови Київської ОВА і він працював заступником командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського. На початку 2023 року рішенням Кабінету міністрів України він був призначений першим заступником міністра оборони України. Після призначення Сирського головнокомандуючим, Павлюка звільнили з посади заступника міністра оборони і призначили командувачем Сухопутних військ з якими він до цього працював. Тобто генерал-лейтенант Павлюк – це також не нове обличчя в "оновленій команді". Олександр Павлюк має чимало відзнак та нагород, в тому числі і Героя України. Стосовно особистих поглядів, то генерал-лейтенант не боїться коментувати незручні теми, адже на роботі першим заступником міністра оборони неодноразово спілкувався з журналістами, пояснюючи різні випадки, що мали місце, в тому числі з роботою ТЦК й СП. Цікаво, що Олександр Павлюк вважає величезною помилкою відмову України від ядерного озброєння. Будучи вже на новій посаді, він написав, що усвідомлює весь спектр поставлених завдань і робитиме все можливе для посилення ввіреної йому частини українського війська. "Ціль та основна задача Сил оборони України — повне відновлення територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів ", - сказав Павлюк. Юрій Содоль: від командира бригади та командувача Морської піхоти до керманича Об'єднаних сил ЗСУ Фото: armyinform.com.ua Крім нового керівника Сухопутних військ, також нового керманича отримало командування Об'єднаних сил ЗСУ. Замість Сергія Наєва (який про своє звільнення дізнався зі ЗМІ) призначили Юрія Содоля. Генерал-лейтенант Юрій Содоль - одноліток Олександра Павлюка. Він також Герой України. Содоль з родини військових, тому з дитинства мріяв про цю професію. Навчався в Сумському вищому артилерійському командному училищі. Згодом закінчив Національну академію оборони України. Служив у десантних військах. У 2007-му був призначений командиром 25-ої повітрянодесантної бригади, з якою 5 місяців провів у активних боях в 2014 році. Бій за Рубіжне, штурм Ямполя, оборона Донецького аеропорту, прикриття виходу українських сил з Дебальцевого, і це далеко не повний перелік, де воювала 25-ка на чолі з Юрієм Содолем. З 2015 року — перший заступник командувача ДШВ ЗС України, а з березня 2018 року був призначений на посаду командувача Морської піхоти. З перших днів широкомасштабного вторгнення Росії керував обороною на одній з найважчих ділянок фронту на Донеччині. В 2023 році він був командиром оперативно-тактичного угруповання "Донецьк" (Вугледарський напрямок). А на початку лютого цього року став командувачем Об'єднаних сил ЗСУ. Обличчя Юрія Содоля також не є новим серед найвищих чинів у ЗСУ, адже він був командувачем Морської піхоти ще з часів президенства Порошенка. Юрій Содоль не часто дає інтерв’ю. В одному з них, у травні 2023 року, він заявив, що "у нас ще багато роботи, адже попереду Крим та Севастополь". Тобто притримується чіткої позиції президента Зеленського, що війна може закінчитися лише після повної деокупації України від російських військ. Ігор Плахута: від роботи в МВС часів Януковича до командувача Сил територіальної оборони ЗСУ Фото: з соцмереж   Напевно, що найбільш радикальним в плані "нового обличчя" і водночас суперечливим призначенням президента Зеленського стала заміна командувача Сил територіальної оборони ЗСУ на генерал-майора Ігоря Плахуту. Йому 56 років. Він також професійний військовий. Навчався в Алма-Атинському вищому загальновійськовому командному училищі (Казахстан). Згодом закінчив оперативно-стратегічний факультет національного університету оборони України. У 2004-2008 роках служив командиром Окремої президентської бригади.  У 2008-2012 роках Плахута очолював 169-й навчальний центр. А згодом у 2012 році став начальником управління Південного територіального командування Внутрішніх військ МВС України. Найбільше питань до нього виникло в часи Революції Гідності. Адже під час Євромайдану Плахута працював у системі МВС та керував силами Внутрішніх військ, які розганяли протестувальників. Така довідка в біографії викликала обурення громадськості. Лідер організації "Національний спротив", учасник Революції Гідності та війни з Росією Олексій Свинаренко (Сталкер) здивований, що Плахуту призначили командувачем Сил територіальної оборони. "Деякі кадрові зміни у війську я ніяк не можу зрозуміти. Як на мене, того, хто давав наказ своїм бійцям розганяти Майдан, ставити керувати ТрО, яка фактично була створена з добровольців, є нічим іншим як жестом приниження суспільства. У війську безліч інших посад, могли б його поставити очолити ВСП (Військову службу правопорядку, - ред.) або ж залишити на тій посаді, на якій він і був", - написав Свинаренко у себе в ТГ-каналі. Та як би там не було, після подій на Майдані Плахута пройшов люстраційні перевірки, які підтвердили відсутність складу злочину в його діях. В період каденції президента Петра Порошенка у 2015 році він прийшов на службу в Управління державної охорони України та займався підготовкою особового складу співробітників цієї служби. В 2018 - 2019 роках був заступником начальника Інституту Управління державної охорони України КНУ ім. Т. Шевченка. Під час повномасштабного вторгнення генерал-майор Плахута долучився до лав Збройних сил України. На початку березня, після того, як у складі ЗСУ було сформоване Командування Сил спеціальних дій Сил спеціальних операцій, був призначений на посаду заступника командувача Сил спеціальних дій. Брав участь у формуванні загонів, до складу яких в тому числі входили представники добровольчих батальйонів. "У стислі терміни організовував та здійснював керівництво заходами щодо створення та підготовки резервів ОСУВ Хортиця, ОТУ Лиман, ОТУ Соледар та здійснював керівництво їх діями під час виникнення загроз у визначених смугах оборони", - розповів про свій бойовий шлях Плахута. Згодом він був призначений на посаду заступника командира оперативно-стратегічного управління військ "Хортиця". Відомо, що Плахута особисто керував підготовкою та обороною міста Куп’янськ. 11 лютого 2024 року Президент України Володимир Зеленський призначив Ігоря Плахуту командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ. На цій посаді він змінив Анатолія Баргилевича, який став начальником Генерального Штабу ЗСУ. "Завжди був і залишаюся вірним українському народові, і для мене найвище завдання – захищати нашу державу і незалежність України у Великій Війні. Впевнений, зможемо досягти Українських цілей – всі разом", - так прокоментував своє призначення сам Плахута. Анатолій Баргилевич: від роботи в Генштабі й командування Силами територіальної оборони до керівника Генерального штабу ЗСУ Фото: armyinform.com.ua   Також президент України Володимир Зеленський, за пропозицією головнокомандувача Олександра Сирського, призначив керівником Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майора Анатолія Баргилевича. "Досвідчена людина – розуміє завдання цієї війни та українські цілі", - так прокоментував Володимир Зеленський це призначення. Анатолій Баргилевич родом з Житомирщини. Народився в 1969 році. Перебуває на військовій службі із 1987 року. Закінчив Ташкентське вище танкове командне училище (Узбекистан). Згодом вчився в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. У 2014 році обіймав посаду начальника управління оперативної підготовки Головного оперативного управління Генштабу. Згодом працював у штабі Антитерористичної операції. У 2017 році отримав звання генерал-майора. З 2020-го працював заступником командувача СВ ЗСУ з територіальної оборони. На початку повномасштабного вторгнення Баргилевич став начальником штабу східного угруповання військ. З 9 жовтня 2023 року Анатолій Баргилевич був командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ та вже за кілька місяців 9 лютого 2024 року був призначений начальником Генерального штабу Збройних Сил України. Загалом генерал майор Барилгевич зробив чимало для створення й реформування територіальної оборони. Тому відстоює необхідність збереження, після завершення російсько-української війни, навчальних підрозділів Сил ТрО. Їх метою має бути підтримка навченості територіального резерву, який матиме бойовий досвід, а також підготовка молодих резервістів. "Історично доведено, що боротьба розпочинається з волі до неї. Оскільки жодна зброя не врятує, якщо відсутній ключовий елемент — готовність народу дати відсіч будь-якому ворогові. Саме це є базисом національного спротиву. Цей чинник став одним із визначальних 24 лютого 2022 року, коли готовність українців до спротиву стала фундаментом для нашої подальшої боротьби і відсічі російському агресору", - вважає Анатолій Барилгевич. Генерал майор Барилгевич не є новим обличчям у війську, адже вже десять років працює у різних структурах Генштабу. Однак вперше займає таку високу посаду, як начальник Генерального штабу Збройних Сил України. Ігор Скибюк: від командира бригади до командувача Десантно-штурмових сил Фото: Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України   Крім цього, президента Володимир Зеленський призначив нового командувачеа Десантно-штурмових сил ЗСУ, яким став бригадний генерал Ігор Скибюк. Він замінив на цій посаді Максима Миргородського. Серед вищезазначених військових, Скибюк наймолодший, він 1976 року народження. Свою службу почав у 1998 році у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді (Львів). Пройшов шлях від командира взводу до командира бригади (2022-2023 роки). Ігор Скибюк воював в АТО та ООС. У 2016 році Скибюк був командувачем українських частин у міжнародних навчаннях "Кленова арка-2016". Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну командував підрозділами 80-ї бригади, які звільнили низку населених пунктів на Харківщині. У 2022 році бойового командира було удостоєно звання Герой України. У 2023 році його звільнили від командування 80-ю бригадою і призначили начальником штабу – заступником командувача Десантно-штурмових військ Збройних сил України. 11 лютого 2024 року був призначений командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Загалом кажучи, Скибюк – це бойовий командир, який рік пропрацював заступником командувача Десантно-штурмових військ, які тепер і очолив. Власне його призначення на високу керівну посаду – це дійсно нове обличчя в команді керівників ЗСУ. "Ворог не може бути спокійний, ми гнатимемо його з нашої землі. Звільнимо до останнього сантиметра. Я щоранку вставатиму, питиму каву і йтиму вбивати російських загарбників", – запевнив Скибюк в одному зі своїх інтерв’ю, підвереджуючи свій високий бойовий дух. Читайте також: Оборонний комітет ВР запросив Сирського й начальника Генштабу на зустріч: що обговорять
we.ua - Нові командувачі ЗСУ, які допомагають Сирському. Пояснюємо, хто вони та чим відомі
Чим відрізняється служба за мобілізацією і контрактом. Розповідаємо деталі
В Силах оборони залучено близько мільйона людей, однак це не закриває потреби держави в захисті. Долучитися до війська наразі можна двома способами — через мобілізацію або ж через укладення контракту з певною військовою частиною. DOU вже розповідав про те, як працює рекрутинг у ЗСУ, а тепер пояснюємо, чим відрізняється служба за мобілізацією і контрактом. Для цього ми поспілкувалися з юристами, Міноборони, представниками військових підрозділів, які опікуються набором людей, ТЦК, а також чинними військовослужбовцями. — Які є загальні переваги й недоліки мобілізації та контракту— Хто може проходити службу за мобілізацією і контрактом— Скільки триває служба в мобілізованих і контрактників— Які є підстави для звільнення для мобілізованих і контрактників— Чи відрізняються грошові виплати, лікарняні та відпустки— Що може змінитися з ухваленням законопроєкту № 10449— Чому в Міноборони радять контракт і відкривають рекрутингові центри Які є загальні переваги й недоліки мобілізації та контракту У Полтавському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки пояснювали, що мобілізовані користуються всіма правами та пільгами, мають такі самі можливості, як і військовослужбовці контрактної форми: забезпечення, підвищення у званні, кар’єрне зростання тощо. При цьому мобілізовані військовослужбовці мають більшу кількість підстав для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, ніж контрактники. Зокрема, при народженні третьої дитини (у разі ухвалення за законопроєкту № 10449 у чинній редакції ця підстава діятиме і для контрактників — ред.). Контракт передбачає добровільне бажання приєднатися до Збройних сил, на відміну від мобілізації, яка є обов’язковою. В умовах воєнного стану контракт можуть укласти чоловіки та жінки віком 18-45 років на термін від трьох років, зауважують у ТЦК. Також жінки, які не перебувають на військовому обліку, можуть потрапити до ЗСУ лише на контрактній основі. Або ж стати на облік і мобілізуватися, якщо їхня посада є в цьому переліку. Основною перевагою контракту є можливість обрати підрозділ для проходження служби, а також спеціальність. Мобілізовані ж по завершенню навчання у навчальному центрі скеровуються до військової частини, яка потребує доукомплектування. Оформлення контрактників займає більше часу, ніж мобілізованих, оскільки потрібно зібрати більшу кількість документів. Також, щоб укласти контракт, потрібно пройти професійно-психологічний відбір, перевірку та випробування. Які документи потрібні, щоб пройти на контракт:Як розповіли DOU у Волинському обласному ТЦК та СП, потрібно звернутися до територіального центру комплектування, де людина перебуває на військовому обліку, або ж військової частини й після проходження співбесіди з рекомендаційним листом прийти до ТЦК та СП. У такому рекомендаційному листі буде зазначено, що з людиною ця ВЧ підписує контракт. Далі надати документи, серед яких:автобіографія в рукописному і надрукованому примірниках;копія паспорта та ідентифікаційного коду;копії документів про освіту та трудову діяльність;службова характеристика (з місця роботи або навчання);копії документів про народження та сімейний стан;медична довідку про стан здоров’я;довідка про склад сім’ї та місце реєстрації або фактичного проживання;військово-обліковий документ.дві фотокартки розміром 9×12 см та дві фотокартки розміром 3,5×4,5 см. Далі отримати направлення начальника ТЦК та СП для проходження військово-лікарської комісії. Пройти професійно-психологічний відбір у ТЦК. Отримати припис для вибуття до визначеної військової частини або навчального центру. Один зі співрозмовників DOU, який мав неактуалізовані військово-облікові документи й підписав цього січня контракт з Нацгвардією, два місяці проходив усі потрібні процедури. За словами чоловіка, найбільше часу зайняло збирання довідок і медичних аналізів. У ТЦК він пройшов психологічні тести, а уже в частині співбесіду. Від моменту укладення контракту до складання присяги минуло три дні, ділиться наш співрозмовник. Хто може проходити службу за мобілізацією і контрактом Проходити військову службу за мобілізацією можуть лише військовозобов’язані, зауважує юристка Емілія Курило. Військовозобов’язаними є чоловіки після 27 років (цей вік планують зменшити до 25 років, якщо цілком ухвалять законопроєкт № 10449 або якщо президент підпише законопроєкт № 9281 — ред.). Тобто до цього віку їх не можуть мобілізувати за певними винятками. Якщо чоловік до 27 років проходив строкову службу, закінчив військову кафедру або якщо за станом здоров’я його визнали непридатним до служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, він підлягає взяттю на облік військовозобов’язаних і відповідно може бути мобілізованим (це випливає з положень закону «Про військовий обов’язок»; статті 14, 37 тощо). Найпростіше це перевірити: якщо людина має військовий квиток з присвоєною військово-обліковою спеціальністю, то вона є військовозобов’язаною. В іншому випадку за законом чоловікам від 18 років і до 27 років пропонують підписати контракт. Жінки, своєю чергою, стають військовозобов’язаними або після здобуття освіти медика чи дотичної професії, або за власним бажанням при постановці на військовий облік. Підписати контракт на проходження військової служби може як громадянин України, так і особа без громадянства або іноземець від 18 років (іноземці та особи без громадянства не можуть мобілізуватися). Щоб підписати контракт українець або українка повинні мати базову освіту, а до іноземців та осіб без громадянства є вимога не мати судимості. Контракт під час війни підписують також службовці строкової служби, які станом на 24 лютого 2022 року не звільнилися, і мобілізовані, які хочуть здобути підвищення у званні. «Мобілізовані також підписують контракт, особливо ті, які мають вищу освіту і досвід роботи за певним фахом. Вони можуть підписувати контракт і призначатися на офіцерські посади. Також підписують контракти для проходження військової служби на солдатських або сержантських посадах. Але їх не так багато, бо потрібен час зібрати пакет документів», ― пояснював NV Роман Горбач. Із серпня 2023 року почали діяти зміни, за якими військові строкової служби (на строкову службу під час дії воєнного стану не призивають, але строковики, які на момент початку повномасштабного вторгнення не завершили службу, продовжують служити понаднормово — ред.) можуть добровільно мобілізуватися до ЗСУ, що змінює їхній статус зі строковика на мобілізованого зі всіма правами, обов’язками та підставами для звільнення. Загальні вимоги до прийняття на військову службу за контрактом з покликаннями на закони можна прочитати на сайті Міноборони. Вимоги до кандидатів, які хочуть долучитися до Національної гвардії, Держприкордонслужби, Гвардії наступу від МВС. Скільки триває служба в мобілізованих і контрактників Згідно з чинним законодавством мобілізовані служать до закінчення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію за указом президента. Мобілізовані також можуть звільнитися, якщо мають підставу, передбачену законом. У контрактників строк служби залежить від того, на який термін підписаний контракт. Для тих, хто його підписує вперше, контракт може бути строковим від 1 до 10 років (наприклад, для рядових три роки, для сержантів і старшин від трьох до п’яти років, при цьому якщо вони закінчили заклади військової освіти — п’ять років, для офіцерів від року до п’яти років, для тих, хто закінчив військовий виш за спеціальностями льотної авіації — 10 років) або до оголошення рішення про демобілізацію. Для тих, хто укладає другий, третій контракт тощо є опція підписати контракт зі строком дії «до закінчення особливого періоду». Особливий період охоплює як початок мобілізації, воєнний стан, так і частково відбудовний період, тобто час після закінчення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію, розповідають DOU в Міноборони. Юристи додають, що відбудовний період може тривати і кілька років, а отже і контракт також. По завершенню дії строкового контракту служба для військового не завершується. Під час дії воєнного стану контракт не розривається і автоматично продовжується до: кінця воєнного стану;демобілізації;поки не з’явиться підстава для звільнення. Контрактники, які є іноземцями або особами без громадянства, можуть розірвати контракт за власним бажанням. Військова частина може відмовити кандидату в укладенні контракту після співбесіди, якщо він їй не підходить. Наприклад, за морально-вольовими якостями (результатами професійно-психологічного тестування), за освітою, за станом здоров’я тощо, пояснюють у відомстві. З березня 2023 року контрактники обов’язково мають випробувальний період від місяця до пів року, щоб визначити, чи відповідає військовий вимогам служби. Якщо ні, людину мобілізують. Для іноземців випробувальний період становить два місяці. Для тих, хто раніше проходив кадрову службу або служив за контрактом не менше як шість місяців, військовослужбовців СБУ та Служби зовнішньої розвідки, курсантів не встановлюють випробувального терміну. Мобілізовані військовослужбовці та військовослужбовці, які підписали перший контракт до демобілізації, звільняться з війська після указу президента про демобілізацію. Як буде це відбуватися, наразі невідомо. Законом не визначено, демобілізовуватимуть їх одномоментно чи поетапно. Найімовірніше поетапно, хвилями, зауважують юристи. До прикладу, у цьому законі радили саме так. Які є підстави для звільнення для мобілізованих і контрактників Під час перебування на військовій службі звільнитись можна, якщо є підстави, передбачені статтею 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу». Основні категорії такі: За станом здоров’я ― на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність з виключенням з військового обліку або з переоглядом за 6–12 місяців (від липня 2023 року такі військовослужбовці можуть бути звільнені в запас — ред.);Через досягнення граничного віку несення служби (60 років, а для вищого офіцерського складу — 65 років).Якщо є обвинувальний вирок суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.За сімейними обставинами — найчисленніша категорія, і тут є розбіжності для контрактників і мобілізованих. До спільних підстав для звільнення з війська належать:виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років;виховання дитини з тяжкими захворюваннями (наприклад, ураження нервової системи, вроджені вади розвитку, орфанні захворювання, онкологія, дитячий церебральний параліч, психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня);виховання дитини, яка потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги;необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка) на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії, третьою особою, яка за вказаними висновками потребує такого догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть його здійснювати, особою з інвалідністю I або ІІ групи;необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;вагітність;декретна відпустка для військовослужбовців-жінок;виховання дитини (дітей) віком до 18 років у разі, якщо другий з подружжя також проходить службу;самостійне виховання дитини (дітей) віком до 18 років. Мобілізовані мають додаткові підстави для звільнення зі служби, які на сьогодні для контрактників не діють: якщо дружина (чоловік) з інвалідністю;один із батьків (своїх чи дружини/чоловіка) є особою з інвалідністю I чи II групи;якщо близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або повнорідний або неповнорідний рідний брат чи сестра) загинули або пропали безвісти в ООС або під час дії воєнного стану (цю підставу додали влітку 2023 року — ред.);мають на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років. Юристка Емілія Курило пояснює, що має значення для останньої підстави: «Якщо біологічний батько дітей проживає з біологічною матір’ю дітей однією сім’єю — все просто. Тоді, крім рапорту, потрібно додати копії свідоцтв про народження дітей і шлюбу. Коли ж діти були народжені у різних шлюбах, то потрібно подавати довідку про відсутність боргу за аліментами. Зверніть увагу, під цією підставою маються на увазі лише біологічні діти. Тобто якщо чоловік одружений з жінкою, в якої є діти від попередніх стосунків і у свідоцтві про народження вказаний інший чоловік або ніхто не вказаний, то наявність таких дітей не буде підставою для звільнення з військової служби. І ще не має значення, коли були народжені діти, якщо їм немає 18 років. Наприклад, якщо чоловік нещодавно став батьком третьої дитини, то він може у будь-який момент після виготовлення свідоцтва про народження подавати рапорт на звільнення». Водночас якщо ухвалять законопроєкт 10449 у чинній редакції, і контрактник, і мобілізований зможуть звільнитись за цією підставою. Головна умова — якщо є троє неповнолітніх дітей і немає заборгованості зі сплати аліментів. Чи відрізняються грошові виплати, лікарняні та відпустки Грошове забезпечення військового не залежить від того, чи він мобілізований, чи контрактник, пояснюють юристи. Розмір виплати залежить від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Ми розповідали про оклад і надбавки військовим. Однак людина, яка підписує контракт уперше, отримує одноразову грошову виплату. Її розмір у 2024 році становить: 23 360 грн (8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) для рядового складу;26 280 грн (9 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) для сержантського і старшинського складу;29 200 грн (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) для офіцерського складу. Контрактникам виплачують підйомну допомогу і добові у разі переїзду на нове місце військової служби чи передислокації військової частини. А також їм можуть надавати житло або частково відшкодовувати оренду житла. Щодо мобілізованих, то іноді додаткові грошові виплати ініціюють міські ради. Наприклад, у Чернігові 2024 року кожному мобілізованому, зареєстрованому у місті, з міського бюджету виплачуватимуть одноразову фінансову допомогу у розмірі 20 тис. грн. Київ одноразово нараховуватиме 30 тисяч гривень тим, хто мобілізувався після 1 грудня 2023 року. Відпустки. І тим, хто долучився до війська за мобілізацією, і тим, хто підписав контракт, надають однаковий термін відпустки.Тривалість відпусток у військових та останні зміни.Згідно із Законом, військовослужбовець може йти у відпустку на 30 діб на рік. Її надають частинами, не більше ніж на 15 календарних днів за раз. Мінімальна тривалість відпустки не встановлена. У тривалість відпустки не зараховують час, необхідний для проїзду в межах України до місця її проведення та назад, але не більше як дві доби в один кінець.Крім зазначених 30 діб, військовослужбовцям може надаватися відпустка за сімейними обставинами терміном до 10 днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України, але не більше як дві доби в один кінець.Відпустки надають за умови, що одночасно в неї йдуть не більше як 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Невикористана відпустка не переноситься на наступний рік. При цьому за невикористану відпустку передбачено нарахування компенсації при звільненні з військової служби.Новий вид відпустки — для лікування у зв’язку з пораненням. Тривалість такої відпустки визначається характером поранення (контузії, травми або каліцтва). Особливих відмінностей у наданні лікувальних послуг немає, єдине що — у випадку амбулаторного лікування офіцери і військові за контрактом можуть лікуватись вдома за висновком лікаря, натомість інші військові — після відвідування лікаря повертаються у розташування (п. 256 Статуту). Проте, як зауважують юристи, це положення не дуже застосоване нині. Що може змінитися з ухваленням законопроєкту № 10449 Парламент підтримав у першому читанні оновлену версію законопроєкту про мобілізацію. Він містить чимало важливих і дискусійних на погляд суспільства пунктів. Наведемо деякі серед запропонованих змін. Демобілізація під час війни. Пропонують встановити умову для звільнення з армії — після безперервної служби під час воєнного стану впродовж 36 місяців. Звільнення таких військовослужбовців визначатиметься строками відповідно до рішення Ставки Верховного Головнокомандувача. Ті, хто служить за строковим контрактом, звільнитися зможуть після його завершення. Водночас військові, які уклали контракт на термін до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, отримуватимуть право на звільнення через 36 місяців служби. Зміна призовного віку з 27 до 25 років. Раніше парламент вже ухвалював законопроєкт № 9281 про зниження граничного віку, що дасть змогу мобілізувати людей після 25 років, але до сьогодні президент не підписав його. Додатковий час перед мобілізацією. Люди, які самостійно приходять до ТЦК та СП і підлягають призову, матимуть два місяці після ВЛК для залагодження особистих справ і підготовки. Раніше військовозобов’язаний після військово-лікарської комісії вирушав до навчального центру ЗСУ. Тепер перед навчанням людина матиме додатковий час. Підстави для звільнення зі служби. Нинішня редакція законопроєкту змінює підстави для звільнення військовослужбовців зі служби та урівнює за ними мобілізованих і контрактників. Зокрема, за ним усі можуть звільнитись з військової служби через такі сімейні та інші поважні причини (змінена ч.12 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»):вагітність, декрет і догляд за дитиною до 3 або 6 років — для жінки-військовослужбовиці;якщо подружжя проходить військову службу, то один з подружжя може звільнитись, якщо є дитина;наявність на утриманню трьох і більше дітей, якщо відсутня заборгованість зі сплати аліментів у розмірі суми платежів за 3 місяці;самостійне виховання дитини, якщо другий з батьків дитини помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим;військовослужбовці, які є усиновлювачі, на утриманні яких перебувають діти, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленого батьківського піклування, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;наявність дитини з інвалідністю до 18 років;наявність повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю 1 чи 2 групи;виховання військовослужбовцем дитини, яка хворіє на передбачені законом хвороби;постійний догляд за членом сім’ї першого або другого ступеню споріднення (за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення чи їхньої фізичної неспроможності), який є особою з інвалідністю I групи;постійний догляд за членом сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного), який є особою з інвалідністю II групи, зайняті постійним доглядом за нею, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий постійний догляд;у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною за умови, що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;якщо близький родич загинув або зник безвісти під час війни (АТО/ООС, повномасштабне вторгнення). За цими підставами військовослужбовець може звільнитись, якщо не бажає продовжувати службу. Також законопроєкт додає інші підстави, як-от інвалідність, звільнення з полону; перебування на службі понад 36 місяців, обрання народним депутатом/суддею. При цьому контрактник може звільнитися з військової служби за пунктом про перебування на службі понад 36 місяців, лише якщо на момент подання рапорту строк його контракту закінчився. Треба зауважити, що до другого читання депутати вносять виправлення та пропозиції, тож остаточний документ може мати інший вигляд. Чому в Міноборони радять контракт і відкривають рекрутингові центри Щоб зробити шлях в ЗСУ комфортнішим і зрозумілішим, Міністерство оборони запустило проєкт рекрутингу. І залучило до співпраці джоб-платформи, які розміщують на своїх майданчиках військові вакансії (Lobby X, Work.ua, Robota.ua та OLX.ua). У такому разі людина може відгукнутися на обрану вакансію та пройти після співбесіди в бажаний підрозділ. Ми докладно розповідали, як знайти місце у війську через онлайн-платформи. Окрім того, зовсім недавно запрацював перший центр рекрутингу у львівському ЦНАПі, де є змога ставити запитання фахівцям про доступні посади в армії, умови служби тощо. Рекрутери, своєю чергою, консультують і мають супроводжувати кандидатів на шляху до призначення на обрану позицію. Як пояснюють у відомстві, це забезпечує більш прогнозований шлях у військо. Адже людина сама обирає місце служби, а тоді може підписати контракт з відповідною військовою частиною або ж (де це передбачено) попросити рекомендаційний лист і з ним йти до ТЦК, щоб мобілізуватися. Водночас те, що людина має рекомендаційний лист, або «відношення», не дає гарантій потрапити на обрану посаду. З огляду на це Міноборони радить контрактну форму: «Рекрутинг — це історія про контракт, який дає можливість обрати, де служити. Для мобілізованих можливості обирати значно вужчі. Це паралельні процеси й різні формати залучення людей до війська», — коментує DOU Олексій Бежевець, уповноважений представник Міноборони з питань рекрутингу. Начальник управління персоналу 59-ї ОМПБр імені Якова Гандзюка Олександр Сташевський розповів DOU, що з досвіду їхньої бригади рекомендаційний лист спрацьовує для 40% мобілізованих, і зауважив: «Наша бригада перебуває в підпорядкуванні командувача військ Оперативного командування „Південь“, під яким відповідно є свої навчальні центри і ТЦК. І якщо люди приходять у ТЦК, яке підпорядковуються нашому командуванню, то шанс потрапити в нашу бригаду збільшується. Якщо йдеться, наприклад, про навчальні центри чи ТЦК, які підпорядковуються іншому оперативному командуванню або ж вищому командуванню Сухопутних військ тощо, то вже їхнє командування вирішує, де більше потрібні люди й не завжди беруть до уваги рекомендаційний лист. Проте якщо людина хоче укласти контракт і бере „відношення“ з приміткою про це, ймовірність потрапити до нас зростає до 90%». Також власні рекрутингові центри мають деякі підрозділи ЗСУ. Серед них третя окрема штурмова бригада, у якій їх аж три — у Києві, Дніпрі та Львові. Там кандидати проходять співбесіду і тест на фізичну підготовку. Окрім того, у центрі діє пробний тиждень штурмовика. «Ви можете проходити службу в 3-й ОШБр за контрактом, якщо вам від 18 до 45, і в окремих випадках за мобілізацією, якщо вам від 45 до 58 років. За наявності офіційно підтвердженого бойового досвіду після 24.02.2022 ви можете потрапити на службу без проходження навчального центру ЗСУ», — розповідали в 3-й ОШБр. Рекрутингові центри батальйону «Вовки Да Вінчі» діють у Львові та віднедавна у Києві, де можна податися на бойові та штабні посади. Процедурою мобілізації українців займаються територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Віднедавна вони можуть працювати та приймати людей цілодобово. DOU розповідав про особливості мобілізації торік у першій і другій частинах. ТЦК та СП в умовах воєнного стану також проводить відбір охочих на контрактну військову службу і має перелік вакантних посад в армії. Усіх відібраних кандидатів на військову службу за контрактом чи за мобілізацією після військово-лікарської комісії та оформлення документів скеровують до навчальних центрів для проходження базової загальної військової підготовки. Дякуємо за рев’ю матеріалу Валерії Петракій, адвокатці в АО «ПАРАДІГМ».
we.ua - Чим відрізняється служба за мобілізацією і контрактом. Розповідаємо деталі
Волонтерські ініціативи Наталії Юсупової

Відомий волонтер, громадська діячка Наталія Юсупова взаємодіє з Головним Військовим госпіталем України з 2014 року.

З початку повномасштабного вторгнення РФ в 2022 році, вона здійснює регулярні збори коштів для допомоги військовим ЗСУ в закупівлі найнеобхіднішого обладнання, яке наближає нашу перемогу і рятує життя наших військових.

Більше інформації про Наталію: https://www.patreon.com/nyusupova, https://www.facebook.com/nataliya.vetvitskaya.

Просимо спільноту долучитись до допомоги і збору коштів для ЗСУ: https://send.monobank.ua/jar/62bAtM3t8z

we.ua - Волонтерські ініціативи Наталії Юсупової
Шевченківську премію 2024 не вручатимуть у категоріях "Кіно" і "Літературознавство"
Про це повідомляють на сайті комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. 6 лютого відбувся третій тур конкурсу серед літературно-мистецьких творів, висунутих на здобуття найвищої в Україні творчої відзнаки за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва. Розглянувши літературно-мистецькі твори у семи номінаціях, шляхом таємного голосування члени комітету визначили переможців конкурсу у 5 номінаціях: "Література", "Публіцистика, журналістика", "Музичне мистецтво", "Театральне мистецтво" і "Візуальні мистецтва". Таким чином, у 2024 році лауреатів у категоріях "Кіномистецтво" і "Літературознавство" не відзначатимуть. Однак такі твори були подані на здобуття відзнаки і наприкінці січня у категорії "Кіномистецтво" номінантами були Володимир Мула з документальним фільмом "ЮКІ" та Дмитро Сухолиткий-Собчук з повнометражним ігровим фільмом "Памфір". Номінантами на Шевченківську премію у категорії "Літературознавство і мистецтвознавство" були Ігор Набитович, книга "Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький" та Людмила Тарнашинська, книга "Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти". Зазначається, що найближчим часом секретаріат комітету внесе подання про присудження Національної премії та проєкт відповідного указу президента України. Після оприлюднення указу на офіційному сайті комітету буде опубліковано перелік літературно-мистецьких творів і їхніх авторів, відзначених вищої державної нагороди у гуманітарній сфері. Почесні знаки вручать під час урочистих заходів з нагоди 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка. Національна премія України імені Тараса Шевченка - найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва. Заснована 1961 року. У 2023 році Шевченківську премію отримали журналіст Віталій Портников, поетка Катерина Калитко за книгу поезій "Орден мовчальниць", виконавці гурту "Хорея Козацька" за аудіоальбом "Пісні Української революції", літературознавець Михайло Назаренко за книгу "Крім "Кобзаря". Антологія української літератури. 1792 – 1883" у двох частинах, а також режисерка Ірина Цілик за документальний фільм "Земля блакитна, ніби апельсин".
we.ua - Шевченківську премію 2024 не вручатимуть у категоріях
Олена Зеленська святкує день народження: згадуємо найкращі образи першої леді
6 лютого перша леді України Олена Зеленська святкує день народження. Дружині президента нашої держави виповнилося 46 років. З нагоди свята, згадуємо її найкращі виходи та розповідаємо про головні аспекти її витонченого та елегантного стилю. Повний текст новини
we.ua - Олена Зеленська святкує день народження: згадуємо найкращі образи першої леді
День народження Зеленської: стильні образи першої леді
Дружина президента обирає речі та прикраси від українських дизайнерів, намагаючись таким чином підтримати вітчизняне виробництво
we.ua - День народження Зеленської: стильні образи першої леді
"Нам ще буде дуже важко, але ніколи не буде соромно", - Залужний привітав з днем народження начальника Генштабу Шапталу
Про це він написав у Facebook. "Нам ще буде дуже важко, але точно вже ніколи не буде соромно. Щасливий, що в цьому житті та під час війни Ви були поруч зі мною, людина, для якої Україна справді понад усе", - підписав Залужний спільне фото з Шапталою. Головнокомандувач ЗСУ привітав друга з днем народження і додав: "Віримо в краще. Ми його вже заслужили". Чутки про звільнення Залужного: що відомо 29 січня у мережі з'явилась інформація про звільнення головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Проте прессекретар президента України Сергій Никифоров заперечив це. Секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки полковник СБУ Роман Костенко зазначив, що коментарі влади про відставку Валерія Залужного - це гра з народом. А в ISW наголосили, що російські пропагандисти використовують чутки про звільнення або відставку головнокомандувача ЗСУ для низки інформаційних операцій, у центрі яких – внутрішні справи України. 1 лютого у колонці для CNN Залужний озвучив головні завдання на 2024 рік для Сил оборони України, що може свідчити про його небажання залишати посаду. Крім цього, WP припускало, що на Банківській ще не обрали заміну головнокомандувачу Залужному, що свідчить про нерішучість президента.  3 лютого у The Washington Post із посиланням на два анонімних джерела писали, що уряд України проінформував адміністрацію президента США Джо Байдена про ймовірне рішення щодо звільнення головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Вже наступного дня Зеленський підтвердив, що розмірковує замінити головнокомандувача ЗСУ Залужного.
we.ua -
«Дякую, кохана, що поруч». Петро Порошенко ніжно привітав дружину з днем народження
П’ятий президент України Петро Порошенко ніжно привітав дружину Марину з днем народження. Сьогодні, 1 лютого дружині експрезидента виповнилося 62 роки.
we.ua - «Дякую, кохана, що поруч». Петро Порошенко ніжно привітав дружину з днем народження

Що не так з цим дописом?

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил