Тренд пошуку "День Тетяні 2024"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Фільтр новин
Допомога для України: кореспондентка Еспресо розповіла, коли Рада ЄС проведе наступне голосування
Про це розповіла кореспондентка Еспресо зі Страсбурга Тетяна Висоцька у етері телеканалу "Еспресо". "Тепер цей документ має затвердити Рада ЄС. Один з чиновників ЄС повідомив, що Рада ЄС проведе відповідне голосування вже завтра, 28 лютого. Голосування відбудеться за письмовою процедурою. Кожна держава-член ЄС має письмово повідомити, чи підтримує надання Україні 50 млрд євро, чи не підтримує", - повідомила вона. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн чітко заявила, що гроші Україні надійдуть у березні 2024 року, як цього очікує українська влада. Перший транш становитиме 4,5 млрд євро. Однак цьому передує певна процедура затвердження, зауважила Висоцька. "Голосування закінчиться завтра наприкінці дня, про це буде оголошено офіційно. Вже 29 лютого документ про створення українського фонду Ukraine Facility підпишуть очільники Європейського парламенту та Європейської Ради. Після цього, у п'ятницю або понеділок, документ буде офіційно опубліковано. Лише наступного дня, після публікації, він буде вважатися затвердженим. Тоді Україна повинна підписати з ЄС Меморандум про взаєморозуміння. Після підписання цього документу Україна може отримувати перший транш від ЄС", - зазначила вона. 27 лютого Європарламент підтримав рішення щодо Ukraine Facility, багаторічної програми фінансової допомоги для України на 50 млрд євро.
we.ua - Допомога для України: кореспондентка Еспресо розповіла, коли Рада ЄС проведе наступне голосування
Латвійська депутатка Європарламенту Жданок щонайменше 20 років співпрацювала з ФСБ, - розслідування
Про це йдеться в розслідуванні групи Bellingcat та видання The Insider за участю естонських, латвійських та шведських журналістів, які ознайомилися зі зламаним електронним листуванням Жданок. Зазначається, що євродепутатка з жовтня 2005 року листувався зі своїм куратором - співробітником управління ФСБ по Санкт-Петербургу Дмитром Гладеєм, який формально працював у маловідомих організаціях зі спостереження за виборами. Наприклад, вона звітувала про конференції в Нарві та Таллінні, які спонсорували фракція "Зелених" Європарламенту та Європейський вільний альянс. Останню організацію, членом якої була Жданок, служба внутрішньої безпеки Естонії прямо називала прикриттям ФСБ, яке було "підготовлено в Санкт-Петербурзі та подано як тріумф у доповіді безпосередньо директору ФСБ". Судячи з листування, Жданок досить регулярно зустрічалася з Гладеєм у Європі та Москві. Зміст листування, зазвичай, становили розповіді депутатки про її діяльність у Європі, повʼязану з критикою влади країн Балтії. У листах було і прохання виділити кошти - наприклад, близько $6 тис. на створення документального фільму та закупівлю георгіївських стрічок й іншої атрибутики до Дня перемоги у 2010 році. Жданок організовувала слухання в Європарламенті, присвячені перенесенню пам'ятника радянським воїнам із центру Таллінна у 2007 році, а потім звітувала куратору про відповідні публікації у ЗМІ, написані її "стажером" Іваном Єнгашевим. Після 2013 року, судячи з листування, у Жданок з'явився новий куратор, на ім'я Сергій Красін. The Insider встановив його справжню особу - це офіцер ФСБ із Петербурга Сергій Бельтюков. Крім того, Жданок працювала із ще одним оперативником ФСБ Артемом Курєєвим. Як стверджується у розслідуванні, у 2014 році депутатка подавала заяву до посольства Бельгії у Москві, щоб отримати шенгенську візу для відвідання Курєєвим Європарламенту. У розмові з журналістами-розслідувачами жінка не заперечувала справжність листів, але відмовилася коментувати їх зміст. "Не можу вважати цей текст заданими мені питаннями, оскільки він заснований на інформації, яка за визначенням не могла бути у вашому розпорядженні", - заявила Жданок виданню Re: Baltica. Натомість вона підтвердила своє знайомство із Гладеєм. Жданок стверджує, що познайомилася з ним на початку 1970-х років на турбазі на Північному Кавказі, де вчилися кататися на лижах. "Я кілька разів зустрічалася з Дмитром та його дружиною у Ленінграді, де вони жили. Вони також кілька разів приїжджали до Риги. Пізніше, коли їхня дочка вийшла заміж за латиша, вони регулярно приїжджали до Риги відвідати своїх родичів. Хлопець переїхав до своєї дружини до Санкт-Петербурга, розпочав там успішний бізнес та відкрив ресторан латиської кухні", - розповіла депутатка журналістам The Insider. Вона додала, що як член Європарламенту відвідала кілька конференцій, організованих організацією Гладея у Санкт-Петербурзі. Навіщо вона надсилала Гладею на погодження проєкти та пресрелізи, Жданок не пояснила. Також вона заперечує, що знала, що Гладей працює на російські спецслужби. "Я можу засвідчити, що з тих, з ким я сиділа за одним столом, тільки про Володимира Путіна та Сергія Наришкіна я точно знала, що вони співробітники ФСБ Росії", - наголосила Жданок у коментарі журналістам. Як заявила служба держбезпеки Латвії у коментарі Re:Baltica, латвійське законодавство з 2016 року передбачає покарання за допомогу іноземній державі чи організації у діяльності, спрямованій проти Латвії. Зворотної сили цей закон немає. "Тому історичні епізоди, зазначені у ваших питаннях, не можуть бути кваліфіковані як злочин", - заявив очільник відомства Нормундс Межвієтс. Однак один із листів Жданок був відправлений після 2017 року. "Це ми точно оцінюватимемо", - додав Межвієтс. Хто така Тетяна Жданок Майбутня євродепутатка народилася 1950 року в Ризі. Вона закінчила Латвійський державний університет і вступила до КПРС. Наприкінці 1980-х років вона активно виборювала збереження Латвії у складі СРСР. Після відновлення незалежності Латвії вона продовжила політичну діяльність, спираючись на підтримку етнічних росіян у країні. Серед іншого, вона запустила в Латвії радіопередачу під назвою "Година російської школи». Жданок є співголовою партії "Російський союз Латвії". З 2004 року - депутатка Європарламенту. У 2022 році Жданок проголосувала проти резолюції Європарламенту, яка засуджує російське вторгнення в Україну. Після цього Європейський вільний альянс припинив членство "Російського союзу Латвії" у партії. Як зазначає Re:Baltica, через зміни в латвійському законодавстві в травні 2024 року Жданок не зможе брати участь у перевиборах до Європарламенту, після чого залишиться без депутатського імунітету.
we.ua - Латвійська депутатка Європарламенту Жданок щонайменше 20 років співпрацювала з ФСБ, - розслідування
"Ґолда" проти "Гризельди": що подивитися на вихідних
Знову вихідні. Знову синоптики майже по всій території України для цих вихідних не обіцяють сонечка, нехай і зимового. Отож знову, як ніколи, актуальна для цих днів добірка фільмів від "Еспресо". Так склалося, що цього разу вона в основному про моральний вибір. "Як там Катя?" У кінотеатрах із 25 січня Повнометражна драма молодої української режисерки Крістіни Тинькевич, яку в Європі уже назвали представницею нової української хвилі молодих режисерів, здатних гідно представити свою країну на міжнародних кінофестивалях. Адже дебютувавши у світі у 2022 році на Міжнародному кінофестивалі у швейцарському місті Локарно (вважається у Європі четвертим за важливістю після Канн, Венеції та Берліна), стрічка відразу отримала аж дві нагороди - спеціальний приз журі Ciné+ і приз за найкращу акторську гру для виконавиці головної ролі Анастасії Карпенко. Відтоді фільм на тему втрати й морального вибору побачили глядачі кількох десятків кінофестивалів у світі, аж поки він, нарешті, виходить на великі екрани України. Читайте також: "Як там Катя?": соціальна драма, відзначена на кінофестивалях, вийшла на кіноекрани України Отже, "лікарка швидкої допомоги Аня (Анастасія Карпенко) сама виховує 12-річну доньку Катю. Трагічний випадок вихоплює Аню з круговерті одноманітних сірих днів. Катю збила машина. Адвокати водія пропонують чималі гроші, бажаючи, аби справа не дійшла до суду. Щодня Аня бореться за те, щоб її донька отримала якнайкраще лікування. Як лікар, вона прекрасно розуміє, що має на увазі. Дівчинка потребує дорогих ліків. Найлегший спосіб їх придбати й урятувати свою дитину – погодитися на пропозицію знахабнілого винуватця ДТП і взяти від нього гроші". У головних ролях: Анастасія Карпенко, Катерина Козлова, Тетяна Круліковська, Олексій Череватенко, Ірина Веренич-Островська, Віктор Жданов "Ґолда" У кінотеатрах із 25 січня Заснована на реальних подіях військова біографічна драма 2023 року  оскароносного режисера Гая Наттіва за сценарієм Ніколаса Мартіна про життя Ґолди Меїр - четвертого прем'єр-міністра Ізраїлю та першої жінки на цій посаді, що очолювала державу чи не в найдраматичніший відтинок історії – під час Війни Судного дня, в жовтні 1973 року. Час,  коли добре підготовлені та озброєні війська Єгипту та Сирії атакували Ізраїль з різних боків. Ті події стали найбільшим викликом у кар’єрі Ґолди Меїр. Адже в разі поразки Ізраїлю ця війна могла призвести до повного знищення молодої країни. І, власне, тим подіям і присвячено фільм. Уродженку Києва Ґолду Меїр, яка стала першою жінкою на чолі уряду в Ізраїлі та третьою у світі (після Сірімаво Бандаранаїке на Цейлоні та Індіри Ганді в Індії) і яку через здатність приймати рішення та залізну вдачу називали "єдиним чоловіком в уряді", зіграла британська актриса театру і кіно Гелен Міррен. Цікаво, що акторку для виконання головної ролі особисто обирав онук Ґолди Меїр. Однак через це в акторському середовищі виникли певні суперечки - чи доречно, що знакову єврейську діячку гратиме неєврейка Гелен Міррен, нехай і володарка "Оскара" за головну роль у фільмі "Королева". Але сьогодні фільм висунутий на премію "Оскар-2024" у номінації "за найкращий грим". Бо кадри з Гелен Міррен неможливо відрізнити від архівних хронік зі справжньою Ґолдою Меїр. У головних ролях: Гелен Міррен, Камілль Коттен, Лієв Шрайбер., Ліор Ашкеназі, Ед Стоппард   "Гризельда" (серіал) На Netflix із 25 січня Ще одна біографічна кінорозповідь, що обіцяє тримати в напрузі: 6-серійний серіал від творців "Нарко" й "Нарко: Мексика" за мотивами реальної історії Гризельди Бланко - першої колумбійки, яка створила у США один із найприбутковіших картелів в історії. Про неї говорять, що її остерігався навіть відомий на цілий світ наркобарон Пабло Ескобар. І саме через холоднокровну безжальність і кмітливість цієї жінки. "Ця художня інтерпретація реальних подій, - анонсують стрічку на Netflix, - розповідає історію Гризельди Бланко, яка переїхала з Медельїна до Маямі й стала "хрещеною матір’ю" місцевої наркоімперії". У ролях: Софія Вергара, Альберто Ґерра, Крістіан Таппан та ін. "Догмен" У кінотеатрах з 25 січня Бойовик культового французького режисера та сценариста Люка Бессона - перший після його трирічного творчого мовчання. Поштовхом до створення історії стала газетна стаття про хлопчика, якого батьки тримали в клітці. Прем'єрний показ стрічки відбувся у рамках Венеційського кінофестивалю.  Однак критика до цього фільму не надто прихильна. Злі язики кажуть, що не останнім чином через скандал з актрисою Сенд Ван Рой, яка років зо п'ять тому звинуватила Люка Бессона у зґвалтуванні. І то неважливо, що спочатку справу закрили через відсутність доказів, а згодом актриса програла ще й суд і апеляцію за своїм цивільним позовом, а її зобов'язали виплатити Бессону 2500 євро. З режисера обвинувачення зняли, але сморід залишився.  Отож зостається хіба самим вибрати, на чиєму ми боці - тих, хто запитує, для чого взагалі було цей фільм знімати, чи тих, хто стверджує: почерк Бессона з його здатністю утримувати увагу глядача впродовж усього фільму у "Догмені" таки яскраво впізнаваний".  То про що фільм? Відповідно до кіноанонсу: "Поліцейський психолог Евелін має провести допит Дугласа. Вдягнений у скривавлену сукню, він керував фургоном, повним собак, – тоді його й затримали. Чоловік буде розповідати психологу історію свого життя. Починає з дитинства, де фанатичний і жорстокий батько навмисне закрив його в клітці з розлюченими голодними псами. Це було покаранням за те, що хлопчик таємно годував тварин. Бійцівські собаки мали бути голодними й батько за цим ретельно стежив. Попри трагічне дитинство, Дуглас вважає собак найкращими створіннями у світі. З ними в чоловіка існує особливий зв'язок". У головних ролях: Калеб Лендрі Джонс, Джоджо Т. Гіббс, Крістофер Денем, Клеменс Шик, Джон Чарльз Агілар, Грейс Пальма "Володарі неба" (серіал) На Apple TV з 26 січня Серіал про пілотів 100-ї бомбардувальної групи у часи Другої світової війни, який продюсували імениті Стівен Спілберг, Том Генкс та Гарі Гоцман. Серіал знятий на основі однойменної книжки історика Дональда Л. Міллера, написаної за реальними інтерв’ю, та архівними матеріалами США, Великобританії та Німеччини. Кінорозповідь про дружбу, втрати і тріумф. У ролях: Остін Батлер, Каллум Тернер, Едвард Ешлі, Бен Редкліфф, Баррі Кеоган  та ін.
we.ua -
Редакція міжнародного журналу Sestry.eu відзначить премією "Портрети сестринства" польку та українку
"Два роки поспіль польки та українки йдуть пліч-о-пліч, допомагають одна одній і надихають. І разом, спільними зусиллями, наближають перемогу України", — йдеться в релізі Премії.   Церемонія нагородження відбудеться 13 лютого 2024 року у Варшаві. Еспресо — інформаційний партнер Премії. Поважна Капітула — лідерки думок Польщі та України — визначила 12 номінанток. З них оберуть двох лауреаток першої премії Sestry — українку та польку, які стануть уособленням українсько-польської співпраці, взаємопідтримки та сестринства.  Поважна капітула премії "Портрети сестринства":  Домініка Кульчик, підприємиця, президент Фонду Кульчика Марія Гурська, головна редакторка Sestry.eu  Йоанна Мосєй-Сітек, CEO Sestry.eu Аґнєшка Голланд, польська режисерка та сценаристка Мирослава Керик, президентка правління Фундації "Український дім", Варшава Олександра Матвійчук, українська правозахисниця, голова організації "Центр громадянських свобод", Нобелівська лауреатка  Б’янка Залевська, польська журналістка, яка співпрацює з телеканалом Еспресо Наталка Панченко, лідерка "Євромайдан-Варшава", голова правління фонду Stand with Ukraine Вікторія Зварич, дружина Надзвичайного і Повноважного посла України в Республіці Польща Генріка Бохняж, економістка, голова Головної ради конфедерації Leviatan Мирослава Гонгадзе, керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі Богуміла Бердиховська, польська публіцистка і журналістка ‍Номінантки на премію "Портрети сестринства", Польща:  1. Оля Гнатюк ‍"Є люди, які люблять і хочуть допомагати. Є також ті, для кого допомога стала сенсом життя". Це цитата Олі Гнатюк — знаної польської дослідниці в галузі українознавства, перекладачки, популяризаторки української літератури, професорки Києво-Могилянської Академії і Варшавського університету. Її життя і творчість стали символом польсько-українського діалогу та порозуміння. 2. Ельвіра Нєвєра Режисерка та авторка видатних документальних фільмів, відзначених багатьма нагородами, зокрема її фільм "Синдром Гамлета". Ця стрічка — про створення вистави, яка мала допомогти п’ятьом молодим українцям, які пішли на фронт у 2014 році, примиритися з травмами війни. Світова прем’єра фільму відбулась на Міжнародному фестивалі в Локарно влітку 2022 року. Ельвіра Нєвєра з першого дня великої війни збирала гроші, організовувала допомогу всім, хто її потребував, відправляла в Україну генератори, рації, медичне обладнання та безпілотники. 3. Аґнєшка Дея ‍Працівниця пункту допомоги "Під парасолькою" у польській столиці, яким опікується Фундація "Куронювка" у співпраці з Продовольчим банком SOS у Варшаві. Аґнєшка Дея змінила роботу, коли після початку повномасштабного вторгнення побачила натовпи українських переселенців на вокзалі Варшава Заходня. Щомісяця тут отримували допомогу понад 800 біженців з України, а також з Сирії, Туркменістану, Чечні. Вони можуть розраховувати на їжу, психологічну та інформаційну підтримку. А також на тепло і родинну атмосферу. 4. Адріана Поровська ‍Вона допомагає нужденним вже 18 років. Адріана Поровська — відома у Польщі соціальна працівниця, директорка Камілійської місії соцдопомоги та  волонтерка. Порятунок безхатченків у Варшаві та повернення їх до нормального життя — до повномасштабного вторгнення це був один з основних напрямків роботи Поровської. Після початку великої війни волонтерка допомогла сотням тисяч українцям, які від російських бомб втекли до Польщі.  5. Ґражина Станішевська ‍За часів комуністичного режиму Ґражина Станішевська була активною опозиціонеркою, а під час воєнного стану на початку 1980-х була заарештована. У 1989 році була єдиною жінкою серед 54 учасників Круглого столу —  історичної зустрічі між польською комуністичною владою та опозиційною профспілкою "Солідарність", в результаті якої опозиція отримала легальний статус, а згодом перемогла на парламентських виборах і провела радикальні економічні реформи. З 2014 року займається організацією допомоги Україні. Очолює правління Фонду "Калина", який надає стипендії на навчання в Польщі дітям загиблих на фронті українців та фінансує наукові дослідження польсько-українських відносин. Вона також організовує доставку гуманітарної допомоги в Україну на фронт у рамках проєкту "Від родини до родини". 6. Марта Маєвська ‍Марта Маєвська — мер міста Грубешів, що за 5 кілометрів від України. Сотні волонтерів з власної ініціативи створили у лютому 2022 року біля польсько-українського кордону центр прийому біженців. Маєвська надавала українцям їжу, житло та психологічну підтримку. Вона організувала систему реєстрації та координації перевезення біженців, завдяки якій тисячі людей були перевезені в інші міста Польщі і змогли отримати допомогу від місцевих органів влади. За свою діяльність була нагороджена спеціальною відзнакою "Солідарність з Україною" у рейтингу органів місцевого самоврядування Республіки Польща. Номінантки на премію "Портрети сестринства", Україна:  1. Тетяна Грубенюк ‍З 2014 року як волонтерка допомагає українській армії, сім'ям військовослужбовців, ветеранам та жертвам війни. У перший день російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року створила в Києві мережу пунктів допомоги армії. Вона збирала і відправляла на фронт все необхідне: від бушлатів до безпілотників. Як директорка української філії американського благодійного фонду Revived Soldiers Ukraine опікується бійцями, яких везуть на лікування та реабілітацію до США. "У нас стільки молодих хлопців, які хочуть бігати, працювати, вчитися, одружуватися, народжувати і виховувати дітей. Життя не закінчується після ампутації", — каже Тетяна Грубенюк. 2. Оксана Колесник ‍До початку повномасштабної війни була директоркою школи в Чернігові, а сьогодні керує Варшавською українською школою, заснованою Клубом католицької інтелігенції та Фундацією "Український дім". Це сучасний навчальний заклад з українськими цінностями. Тут надають психологічну підтримку дітям, їхнім батькам та вчителям, які були змушені покинути Україну через війну. Школа працює в інноваційній моделі двох освітніх систем: польської та української. 3. Вікторія Батрин та Галина Андрушков ‍Галина Андрушков і Вікторія Батрин — мати і донька, засновниці Фонду UNITERS, який став найбільшим волонтерським транзитним центром у Варшаві. Ініціаторки акції "Свята без тата", завдяки якій за 10 років було вручено понад 300 тисяч різдвяних подарунків дітям загиблих українських бійців з лінії фронту. Фонд об'єднав понад 3000 волонтерів з різних куточків світу. Від 2014 року фонд відправив понад 6000 тонн гуманітарної допомоги, зокрема 60% — це медичні засоби для фронту та обладнання для лікарень. Фонд також веде найбільший пункт гуманітарної допомоги біженцям у Варшаві, де щодня близько пів тисячі людей отримує підтримку. 4. Оксана Нечипоренко Лідерка багатьох громадських ініціатив в Україні. Директорка громадської організації GoGlobal — найбільшої освітньої волонтерської ініціативи в Україні, в якій беруть участь 160 000 дітей і 3000 вчителів. Оксана Нечипоренко співзасновниця Masha Fund — найбільшого українського фонду, який займається психологічною реабілітацією жінок. У перші дні великої війни організувала Кризовий координаційний центр, що надавав допомогу за трьома напрямками — гуманітарна підтримка України, консультаційна допомога для громадян та комунікаційна. До 30% гуманітарної допомоги, яка надійшла в Україну через Польщу, були доставлені за допомогою Центру. 5. Леся Литвинова ‍Режисерка за освітою, Леся Литвинова у 2014 році залишила телевізійну кар'єру і заснувала благодійний фонд "Свої". Лише за перші чотири роки діяльності він допоміг понад 35 тисячам внутрішньо переміщених осіб зі Сходу, а також підтримував невиліковних хворих. 24 лютого 2022 року разом із чоловіком пішла до військкомату, маючи на руках немовля. Воювала на Донеччині у складі інженерно-саперного взводу 207 батальйону тероборони ЗСУ. Від 1 вересня 2023 року — офіційно цивільна. 6. Тата  Кеплер  Волонтерка, рестораторка, продюсерка, художниця. З початком повномасштабного російського вторгнення залишила роботу і почала волонтерити. Заснувала організацію "Птахи", що забезпечує медикаментами та організовує медичні послуги для солдатів і цивільних, допомагає жертвам зґвалтувань, організовує медичні місії у віддалені села. Станом на січень 2023 року фонд зробив пожертви на суму 5 мільйонів доларів. Свою мету Тата Кеплер так описує: допомагати там, куди ніхто не доїжджає. Від Президента Володимира Зеленського отримала відзнаку "Національна легенда України".
we.ua - Редакція  міжнародного журналу Sestry.eu відзначить премією
Коли Тетяни, Ольги чи Володимира 2024 року: найбільш поширені дати іменин за новим календарем
За новим календарем, на який перейшли ПЦУ та УГКЦ від 1 вересня 2023 року, змінюються дати не лише більшості церковних свят. Ми також будемо святкувати іменини по-новому. Записуйте собі перелік найпоширеніших імен, щоб знати, коли 2024 року вітати з днем ангела Володимира чи Тетяну.
we.ua - Коли Тетяни, Ольги чи Володимира 2024 року: найбільш поширені дати іменин за новим календарем
Збір на допомогу ЗСУ

Відома волонтерка Наталія Юсупова допомагає військовим, які знаходяться на передовій і намагається закривати їх потреби в БПЛА та засобах зв'язку.

Закликаємо підтримати її ініціативи та долучитись до збору коштів для допомоги ЗСУ: https://send.monobank.ua/jar/62bAtM3t8z.

Більше інформації про Наталію: https://www.patreon.com/nyusupova, https://www.facebook.com/nataliya.vetvitskaya.

we.ua - Збір на допомогу ЗСУ
Тетянин день 2024: основні заборони і традиції свята 12 січня
У 2024 році віряни вшановують пам’ять священномучениці Тетяни не 25-го, а 12 січня, оскільки Православна церква України та Українська Греко-Католицька Церква перейшли на Новоюліанський церковний календар.
we.ua - Тетянин день 2024: основні заборони і традиції свята 12 січня
Оригінальні та красиві. Привітання з Днем ангела Тетяни у віршах, прозі й листівках
Згідно з новим церковним календарем, у 2024 році День мучениці Тетяни вперше відзначатиметься сьогодні, 12 січня. Таким чином, Тетянин день відмічають на два тижні раніше.
we.ua - Оригінальні та красиві. Привітання з Днем ангела Тетяни у віршах, прозі й листівках
Таня, Тетянка та пані Тетяна: відомі черкащанки розповіли про свої імена
У 2024 році Тетянин день припадає на 12 січня. Причина — перехід ПЦУ на новоюліанський календар, через що усі свята змістились на 13 днів
we.ua - Таня, Тетянка та пані Тетяна: відомі черкащанки розповіли про свої імена
Середа 28 Лютого

14

°

Хмарно

6° - 15°

0 %

1018 мм

3.69 м/с

  • 14:00

    14°
  • 17:00

    14°
  • 20:00

    11°
  • 23:00

    9°
  • 02:00

    9°

Що не так з цим дописом?

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил