Тренд пошуку "Футбол Сьогодні Україна"

Лідер Полісся Олександр Назаренко поділився емоціями після перемоги над Шахтарем (2:0). Півзахисник житомирського Полісся Олександр Назаренко дав коментар після свого переможного гола у ворота Шахтаря (2:0) у четвертому турі УПЛ.
Перша поразка Шахтаря в сезоні у відеоогляді матчу з Поліссям
– Олександре, Полісся не просто перемогло Шахтар, а й майже нічого не дозволило супернику створити біля власних воріт. Чи можна назвати цю гру найкращою для команди за час роботи Руслана Ротаня?
– Це стовідсотково якісний поєдинок, який ми сміливо зарахуємо собі до активу. Зараз усі хлопці максимально виснажені, адже віддали абсолютно всі сили на полі, тому детально щось коментувати по гарячих слідах непросто.
– Полісся сміливо зустрічало Шахтар високим пресингом, а після відборів одразу переходило у швидкі атаки. Саме такою була настанова тренерського штабу чи на полі вдалося навіть більше, ніж ви очікували?
– Тренерський штаб просив нас за можливості накривати суперника високо й не давати йому спокійно виходити з оборони. Сьогодні нам це добре вдавалося. Не знаю, чи зробили більше, ніж очікували, але якщо перемогли 2:0, то план на гру точно спрацював.
– У травні ви повернулися до збірної України та зіграли проти Польщі. У вересні синьо-жовті розпочнуть виступи в Лізі націй матчами проти Угорщини та Грузії. Чи можуть сьогоднішній гол і ваша нинішня форма допомогти вам знову отримати виклик?
– Чесно кажучи, зараз важко оцінювати себе за десятибальною шкалою, адже за чотири тури це був лише мій перший матч у стартовому складі. Звичайно, хотілося б знову отримати виклик до збірної, але вирішувати тренерському штабу. Моя мета – у кожній грі віддаватися на сто відсотків і бути максимально корисним.
– Після матчу в роздягальню заходив президент клубу Геннадій Буткевич. Що він сказав команді? Можливо, вже й чек на підвищені преміальні виписав?
– Звісно, зайшов привітати хлопців. Емоції були фантастичними, він неймовірно щасливий. Напередодні президент особисто просив нас віддати всі сили, адже для нього перемога над Шахтарем була надзвичайно принциповою. Власне, як і для кожного з нас, – заявив Назаренко в коментарі Українському футболу.
Зауважимо, що після чотирьох турів УПЛ Полісся ділить друге місце з Шахтарем, маючи в доробку 9 очок.
Шахтар програв Поліссю у Львові – житомиряни вийшли на друге місце УПЛ
Футбол 24
Футбол 24

Марта Костюк та Даяна Ястремська розпочинають виступи на Відкритому чемпіонаті США. "Футбол 24 " розповідає, де можна дивитися матчі українських тенісисток.

Сьогодні, 30 серпня, українська тенісистка Марта Костюк (WTA № 11) зустрінеться з австралійкою Сторм Гантер (WTA № 169) в 1/64 фіналу цьогорічного US Open. Поєдинок розпочнеться орієнтовно о 20:00 за київським часом.

Костюк розповіла про проблему перед US Open – подробиці від другої ракетки України

Зазначимо, що Сторм Гантер пробилася на турнір через кваліфікацію. Марта та Сторм раніше провели між собою один матч, який завершився перемогою українки. Переможниця поєдинку у другому колі зустрінеться зі Слоан Стівенс (США, WTA № 208) або проти Клари Таусон (Данія, WTA № 42).

Даяна Ястремська (WTA № 112), також стартує на US Open 30 серпня. Українка зустрінеться з італійською кваліфаєркою Лукрецією Стефаніні (WTA № 119). Це буде перший очний матч тенісисток, поєдинок розпочнеться орієнтовно о 20:00 за київським часом. Переможниця гри у другому колі побореться з Жасмін Паоліні (Італія, WTA № 20) або з Веронікою Ер'явец ( Словенія, WTA № 106).

Де дивитися матчі Марти Костюк та Даяни Ястремської на US Open? В Україні матчі останнього мейджора сезону можна переглянути на платформі MEGOGO за наявності відповідної підписки, а також на інших офіційних мовниках каналів Eurosport.

Нагадаємо, шо на цьогорічному Відкритому чемпіонаті США, крім Костюк та Ястремської, також виступатимуть Еліна Світоліна, Дарія Снігур, Олександра Олійникова, Юлія Стародубцева та Ангеліна Калініна.

Світоліна, Костюк та інші українки на US Open 2026: готові здивувати чи шокувати?

Футбол 24Футбол 24

Утрехт зустрінеться з ПСВ у матчі 4-го туру Ередивізі. Стартові склади команд та де дивитись зустріч, підкаже "Футбол 24". Артем Степанов від сьогодні виступатиме під 9-м номером у складі Утрехта, повідомляє прес-служба клубу. Український форвард дебютує із дев'яткою на спині вже в матчі проти ПСВ – початок о 13:15 за київським часом.
Форвард збірної України забив дебютний гол у Бундеслізі – не врятував від поразки (ВІДЕО)
Де дивитись поєдинок Утрехт – ПСВ? Гру транслюватиме наживо MEGOGO – перегляд буде доступний за наявності відповідної підписки.
Стартовий склад Утрехта: Баркас – Хореманс, Офферхаус, Нванкво – Вестерлунд, Де Віт, Ван Ден Берг, Загре – Аларкон, Катлін – Степанов.
Запасні Утрехта: Гаделла, Клоостербоер, Плантінга, ван Дуйн, Блейк, Браувер, Оуен, Поль, Шульдес, Ікбал.
Стартовий склад ПСВ: Коварж – Дест, Фламінго, Обіспо, Мауро Жуніор – Ноа Фернандес, Сано – Перішіч, Тіль, ван Боммел – Пепі.
Запасні ПСВ: Бухамді, Нгом, Байрактаревіч, Ваннер, Гасьоровскі, Геертруйда, Костіч, Мейнанс, Олей.
Варто додати, що команди наразі перебувають на полярних частинах турнірної таблиці: ПСВ другий зі сімома очками, а Утрехт поруч із зоною вильоту – п'ятнадцяте місце та лише 1 бал.
Степанов забив гол у другому поспіль матчі чемпіонату Нідерландів – Утрехт втратив перемогу наприкінці гри (ВІДЕО)
Футбол 24
Футбол 24

Головний тренер донецького Шахтаря Арда Туран оцінив готовність своєї команди до основного раунду Ліги чемпіонів-2026/27 після поразки в УПЛ від житомирського Полісся (0:2).
Його слова передає сайт "гірників".
27 серпня донеччани отримали своїх суперників у найпрестижнішому єврокубковому турнірі. За підсумками жеребкування донецький клуб зіграює проти мадридського Реала, Інтера, Спортинга, ПСВ, Фенербахче, Лейпцига, АЕКа та Слована.
Турецький спеціаліст зробив неприємну заяву для уболівальників Шахтаря.
"Стосовно Ліги чемпіонів, на жаль, ми ще повністю не готові, і мушу бути чесним – авжеж, я не задоволений цим фактом. Іноді у футболі таке трапляється, коли ви виходите на певний рівень підготовки, й опісля може статися певний процес застрягання. Для нас важливо якомога швидше переступити цей етап та продовжити рухатися далі – назустріч зростанню та покращенню", – заявив Туран.
Арда наголосив, що у команди кульгає реалізація моментів, якої донеччанам якраз забракло у поєдинку проти "вовків" Руслана Ротаня.
Також наставник Шахтаря розповів, якою перевагою володіють опоненти "гірників" у Лізі чемпіонів. За словами Турана, такою є наявність власного домашнього стадіону, якої через війну в Україні позбавлений донецький колектив.
Натомість донеччани проводитимуть свої домашні зустрічі ЛЧ на лондонській арені "Стемфорд Бридж", яка є домашнім стадіоном Челсі.
"На жаль, з відомих обставин ми зараз позбавлені свого рідного дому, тому, вважаю, наш шлях у Лізі чемпіонів можна з такої ретроспективи вважати найтяжчим з тієї причини, що, на відміну від інших 35 команд у межах турніру, ми єдині, хто не має змоги приймати суперників на дійсно домашньому полі. Як я раніше казав, нам слід брати позитив із поразок, навіть коли вони такі болючі, як сьогодні (29 серпня – прим. ред.).Гра з Поліссям не була настільки поганою за своєю реалізацією, однак іноді бракувало того, аби зіграти в більш реалістичний футбол, і це неприпустимо в таких тяжких та насичених матчах, як сьогоднішнє дербі", – наголосив тренер Шахтаря.
Із розкладом ігор "гірників" в основному раунді ЛЧ можна ознайомитися – тут.Відзначимо, що після поразки Шахтар відпустив львівські Карпати в одноосібні лідери турнірної таблиці УПЛ. Між командами різниця лише в один бал на користь "левів" Франа Фернандеса. Цікаво, що у Полісся також 9 набраних очок, як у підопічних Турана.Попереду у Шахтаря виїзний матч проти Карпат (5 вересня о 18:00 за київським часом), гра в 1/16 фіналу Кубку України проти Вільхівців (9 вересня о 15:00), а вже 10 вересня "гірники" зіграють стартовий поєдинок у Лізі чемпіонів. Суперником українського гранду буде нідерландський ПСВ (о 19:45).










Читайте також :


Караваєв: У Шахтаря великі шанси пройти в наступний раунд Ліги чемпіонів

Київське Динамо віддало шану Захисникам та Захисницям України у віроломній війні з російськими окупантами. 29 серпня в Україні проводять День пам'яті Захисників України. Динамо у соцмережах вшанували пам'ять полеглих воїнів, які віддали своє життя за майбутнє країни.
Легіонер Динамо завершує трансфер до Лупашка – зароблятиме більше, ніж у Києві
"29 серпня вшановуємо українських Захисників і Захисниць, які відійшли у засвіти, відстоюючи свободу та незалежність нашої держави.
Символом цього дня є соняшник. У серпні 2014-го саме серед соняхових полів розгорталися трагічні події під Іловайськом, де Україна втратила багатьох своїх воїнів. Війна триває, і до списку полеглих Героїв додаються нові імена.
Сьогодні ми згадуємо всіх, хто, ставши на захист Батьківщини, так і не повернувся додому. Їхня жертовність – у нашій свободі. Їхній подвиг – назавжди в нашій пам’яті", – йдеться у повідомленні.  
Шахтар – Полісся: прогноз і анонс центрального матчу УПЛ
Футбол 24
Футбол 24

Шахтар у рамках 4-го туру УПЛ 2026/27 зіграє з Поліссям. Анонс і прогноз на матч читайте на "Футбол 24". До 20 квітня 2026 року Шахтар ніколи не перемагав Полісся у чемпіонаті України – до того житомирян били тільки в Кубку. "Вовки" стали надзвичайно важким суперником для донеччан, а матч наприкінці попереднього сезону міг втягнути поліщуків у боротьбу за чемпіонство. Перший тайм дався підопічним Арди Турана дуже важко, але по перві перевага в класі конвертувалася у єдиний гол.
Навесні Шахтар перебував під шаленими навантаженнями через виступи в Лізі конференцій, але у серпні ситуація не змінилася – команда продовжує працювати в режимі посилених тренувань. Арда Туран заявив, що літо і початок вересня є продовженням зборів перед Лігою чемпіонів, тож не слід дивуватися можливим проблемам в УПЛ. Все так і задумано.
Пробми дійсно є. "Помаранчево-чорні" здобули три поспіль перемоги, але навіть з Кудрівкою у першому таймі виникали проблеми зі створенням моментів – а ще з перехідними фазами суперника та на стандартах. Голи та гольові нагоди здебільшого приходили або після подач, або в других таймах, після виходу сильних футболістів проти втомленого суперника.
І якщо Кудрівку вдалося розгромити за 45 хвилин, то з Епіцентром окрім двох голів після кросів нічого й згадати. Харкову забили вже на 3-й хвилині, однак потім пригадуються тільки два небезпечних удари Аліссона та Еліаса, а також штрафний у виконанні Назарини. Слобожанці при цьому тиснули по перерві, забили гол з офсайду та мали заробити пенальті – арбітр пробачив Очеретька за підкат прямою ногою в Крупського, що офіційно визнали помилкою.
Шахтар зберігає усі торішні вразливості, що частково можна пояснити травмами Егіналду й Педрінью, нешвидкою інтеграцією Мендоси й навантаженнями. Тренерський штаб намагається перевіряти найближчий резерв, аби покращити ситуацію – зокрема, у спарингах під час кубкової паузи награвали 18-річних вінгерів Брунінью та Раяна, а із Аль-Кадісії орендували 19-річного вінгера Карвалью, якого вважають потенційно основним.
Також донеччани підписали центрбека Матурро із Дженоа, але навряд чи слід очікувати всіх цих футболістів у матчі з Поліссям.Вони повинні пройти адаптацію – бодай у декілька тижнів. При цьому "гірники" віддали Бондаренка в оренду Аль-Ахлі, що стало цілковитою несподіванкою.
Полісся, звісно ж, здатне скористатися нинішніми проблемами Шахтаря. Житомиряни, на відміну від донеччан, зробили помітний прогрес у своєму футболі – зокрема, навчилися високо пресингувати й стали створювати багао моментів. Є певні проблеми з реалізацією, однак загалом ставити питання важко.
Особливо вражає якість роботи на флангах, де сильні вінгери створюють різницю обіграшами на дриблінгу й запускають надзвичайно точні кроси. На їхнє замикання завжди приходять 4-5 партнерів. У критичних ситуаціях Полісся переходить на схему з двома або навіть трьома нападниками, що ідеально метчиться з тактикою кросів і регулярно приносить успіх – а для Шахтаря оборона при навісах, прострілах і стандартах є давньою проблемою.
Гол Кудрівки у першому турі показує, наскільки грубих помилок у подібних ситуаціях можуть припускатися донеччани.
Поліся досить спокійно перемогло Чорноморець і переконливо розібралося з Харковим, однак виникали певні труднощі у переходах з атаки в оборону – контроль чужих контратак на початку сезону дається "вовкам" непросто. Це вже грає на користь Шахтарю, адже "гірники" нестримні не просторі.
Втім, більшу проблеми становив Бущан, який пропустив у ближній кут з дальньої дистанції в Одесі і подарував гол Зорі. Той матч завершився поразкою, хоча Полісся створило достатньо – просто один голкіпер тягнув удари, а інший викотив пас в ноги Нестеренку при білд-апі. З іншого боку, увесь другий тайм був далеким від ідеалу, що типово для Полісся.
Житомиряни відчутно втрачають у концентрації та вигадливості по перерві. Окрім цього, є ще й кадрові проблеми – через травму не зіграє Крушинський. Михайліченка знову доведеться тягнути на лівий фланг, що може залишити "вовків" без фірмових зміщень Богдана у центр. Що найбільш важливо, праворуч доведеться ставити Майсурадзе, що тривожить на тлі його перфомансу з Копенгагеном.
Кравченка і Хадроя, схоже, взагалі не бачать у ролі альтернативи, хоча вони захищаються на набагато краще. Між тим, правому фулбеку доведеться протистояти Мендосі чи Невертону. З ними не впорався навіть Крупський.
Словом, сьогодні можна очікувати на цікаве протистояння. Полісся та Шахтар мають достатньо аргументів, аби скористатися вразливостями один одного. Житомиряни справляють враження колективу, який рідко втрачатиме очки й відбиратиме їх у грандів, але кадровий потенціал і досвід "гірників" – це щось іншопланетне для УПЛ. Кадрова ситуація
Травмовані: Крушинський, Волинець – Педріньйо (під питанням), Егіналду, Марлон Сантос
Дискваліфіковані: – Орієнтовні склади на матч Шахтар – Полісся
Шахтар: Різник – Вінісіус Тобіас, Бондар, Матвієнко, Педро Енріке – Очеретько – Аліссон, Марлон Гомес, Ісаке Сілва, Мендоса – Еліас
Полісся: Кудрик – Майсурадзе, Чоботенко, Сарапій, Михайліченко – Бабенко – Андраде, Андрієвський, Федор, Велетень – Краснопір Прогноз "Футбол 24" – 1:1
Шахтар залишається безумовним фаворитом, однак у цьому протистоянні зовсім не здивує нічия. Ризикнемо поставити на голи в обох воротах – "гірники" рано чи пізно пропустять щось після шикарних навісів Андраде й Велетня, а "вовки" помилятимуться на правому фланзі оборони чи при контратаках.
Разом з тим, феєрії не очікуємо. Ризикнемо поставити на 1:1 – цей рахунок влаштував би обох тренерів.
Футбол 24
Футбол 24

Очільник Львова Андрій Садовий з синцями і подряпинами покидав розташування дворазових чемпіонок України. Мер Львова Андрій Садовий провів тренування з жіночою регбійною командою Левиці. Йому показала декілька класичних прийомів, а також продемонстрували силові випади проти опонента. Бургомістр на собі відчув всі барви цього виду спорту, коли опинився на маті після атаки суперника.
Україна виграла чемпіонат Європи Trophy у жіночому регбі-7 та підвищилася до еліти
"Було боляче, але дуже круто. Прийшов на тренування Левиць, щоб познайомитися з командою та спробувати регбі на собі. Дівчата двічі ставали чемпіонками України та чотири рази вигравали Кубок України.
Мав за честь познайомитися з Оксаною Пасічко. Вона вже десять років у регбі, а сьогодні служить у ЗСУ та командує взводом. Оксана каже, що регбі й армія мають багато спільного: дисципліну, командну роботу і боротьбу до останнього заради перемоги. Дякую Левицям за тренування!" – написав Садовий на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.
Футбол 24
Футбол 24

Збірна України з футзалу, без сумніву, найуспішніша серед усіх командних видів спорту. Два "срібла" чемпіонатів Європи, "бронза" чемпіонату світу – хто ще може похизуватися такими досягненнями?
При тому, що остання медаль була здобута в недалекому 2024 році, що дало чи не найбільший поштовх для популяризації футзалу в Україні. Про це говорили гравці, про це казали тренери.
"Як змінився футзал за останні роки? Як би парадоксально не звучало, але стало набагато краще. Тобто футзал був дуже слабко розвинений медійно – я кажу про кількість глядачів як в онлайні, так і про фанатів на трибунах. Зараз футзал дуже непогано розвивається.
Думаю, це перш за все через успіхи збірної на Євро-2022 та ЧС-2024. Після чемпіонату світу, мабуть, і відбувся певний крок вперед в плані впізнаваності як спорту. Клуби підтягуються завдяки збірній, але поки не так сильно", – каже Ігор Чернявський, лідер збірної України та ХІТа.
Футзал дійсно розвивається. Але на якому він зараз етапі? Які зарплати у гравців, які бюджети у клубів, наскільки цей вид спорту популярний серед дітей та чи вистачає взагалі майданчиків для занять?
Ми відвідали тренування низки команд Екстра-ліги, поговорили з гравцями, тренерами та власниками клубів. А також поспілкувалися з Асоціацією футзалу України та тепер готові відповісти на всі питання.
Але почнімо з історії.










Читайте також :


Відео
Фото
Найкращий Первєєв, найшвидший Рафінья, найгарніший Педяш: найцікавіше про сезон-2025/26 в Екстралізі






Яким був футзал на початку незалежності України?
Для розуміння, до 1993 року в Україні навіть не було федерації футзалу. Звісно, змагання проводилися, але вони були неофіційними. Лише у 1993-му, після створення федерації, стартував перший офіційний чемпіонат України.
Команд вистачало, при тому вони були розкидані усією Україною. Для порівняння, зараз з 10 клубів Екстра-ліги – половина розташована у Києві або області. Схожа ситуація й у Першій лізі.
"Тоді багато було команд. Чи більше, ніж зараз? Коли як. Бувало, що було і 16-17 клубів у чемпіонаті, але й не було ні Першої, ні Другої ліги, ні чемпіонатів у містах. Лише Вища. Іноді намагались провести Першу лігу, але загалом її не було", – згадує ті часи Олександр Косенко, нині головний тренер збірної України.
У ті часи не існувало футзальних шкіл – люди приходили з "великого футболу" (чомусь усі, з ким доводилося спілкуватися, кажуть саме так). Хтось із клубів футбольної Першої ліги, хтось із дублів футбольних клубів. Як пояснює Косенко – через зарплати.
"Тоді взагалі не було дитячих шкіл хіба якісь ентузіасти самі набирали групи та тренували у залах. А так, всі приходили з великого футболу, без винятку. Взагалі всі все одно хотіли грати у футбол, але тоді у ньому були невеликі гроші, а у футзалі деякі команди платили навіть більшу зарплату, ніж у Першій лізі. Тому приходили з великого футболу гравці досить кваліфіковані".


Олександр Косенко


АФУ



Які в той час були зарплати? До 1995-го – максимум 200-400 доларів. Але потім на ринок суттєво вплинув одеський Локомотив – у сезоні-1995/96 по суті новачок чемпіонату скинув з престолу дніпропетровський Механізатор.
З його приходом зросли зарплати – спершу до 500-900 доларів, а згодом сума дійшла і до 1-2 тисяч. У 1999 році клуб розформували, але до того моменту ринок уже змінився.
"Чи працювали гравці десь додатково? Залежало від команд. Я, наприклад, не працював, бо мені вистачало зарплати. Я весь час присвячував футзалу. Хтось працював десь ще, але у більшості команд навіть у 90-х роках такого було мало", – пригадує Косенко.
У середині 2000-х в чемпіонаті України почали з'являтися перші легіонери з Бразилії – це був ще один поштовх до розвитку футзалу. Тоді ж нарешті з'явилися футзальні школи при деяких клубах та містах.
Однак були в ті часи проблеми, які дійшли й до сьогодні. Перша і головна – інфраструктура. Як і зараз, тоді майже всі команди грали в університетських залах.
Друга – повна залежність від власника. Трансферного ринку як такого не було – майже ніхто не платив за гравців. Спонсорів не було. Відтак команди систематично зникали з футзальної мапи. На жаль, як і зараз.
"Раніше так само було. Були гроші у власника – була команда. Закінчилися гроші чи стало нецікаво – команди немає. Різні були причини, але так і було", – каже Косенко.


Олександр Косенко


Асоціація футзалу України



Суддівські подвійні стандарти також були нормою. "До лідерів сприятливо ставились. Але коли вони між собою грали – вже залежало від суддівського інтересу. Таке теж було, що приховувати. Було, що і суддів заохочували якось: хтось грошима, хтось ще чимось. Судді так і судили – хто більше дав.
Не всі, але були й такі випадки. Я просто можу це порівнювати. Я з Шахтаря – чемпіона України, учасника Ліги чемпіонів – перейшов закінчувати кар'єру в Будівелі з рідного міста. Зірок з неба ця команда не хапала і боролася внизу таблиці, бо грали всі молоді, студенти, і я один ветеран. Якось так сталося.
Я просто був дуже сильно вражений тим, як різно судді судили Шахтар і Будівел. В Будівелі дочекатися, щоб було порушення і нам віддали м'яч – це було сенсаційне явище (сміється – прим.)", – пояснює тренер збірної.
І все ж, підсумовує Косенко, зараз все набагато краще у футзалі. Через те, що з'явилися футзальні школи, що виросла якість організації турнірів.
"Зараз організація набагато краща – є і трансляції, і повтори, і огляди, і висвітлюють багато футзал. Зараз з'явилися школи й футзал став саме футзалом. Бо раніше приходили з великого футболу і доки вони переналаштовувалися – багато часу минало. Великий футбол у залі грали, скажімо так.
У другій половині 1990-х, початку 2000-х футзал вже став потроху таким, яким мав бути – вчилися у Іспанії, Бразилії. До 2014 року був дуже цікавий чемпіонат, конкурентний. І зарплати великі, напруга висока, легіонери топові, гравці дуже сильні. Було дуже круто.
Не можу сказати, що зараз цікавіше. Деякі чемпіонати тоді були навіть цікавіші зі спортивної точки зору. Скажу так, після 2014 року, коли багато гравців поїхало, знадобилося багато часу, аби чемпіонат знову став конкурентним. Але це дало дорогу молодим гравцям".










Читайте також :


Ексклюзив
Це може зіграти дуже злий жарт: Косенко оцінив суперників України у відборі до ЧС-2028






А що ж тепер?
В якому стані сучасний український футзал
Важко сказати одностайно. З одного боку все значно краще, ніж було ще кілька років тому (про що згодом). З іншого, є дуже серйозні проблеми. Головна – арени, а точніше їхня відсутність.
Проблема 1: майданчики
Бронзовий призер сезону-2024/25 SkyUp (що у 2025-му об'єднався зі срібним призером Авророю) грає в олімпійському коледжі імені Івана Піддубного. Там же тренується і новачок Екстра-ліги Фантом (хоча гратиме в НУФВСУ), і ще низка команд з нижчих ліг.
Авалон, який вже другий сезон проводить в найвищому дивізіоні, грає на майданчику Київського обласного спортивного фахового коледжу в Броварах. Чемпіон ХІТ, як і новачок Агромат, гратимуть у СК Центрального спортивного клубу ЗСУ.
Чи не всі команди, навіть на рівні Екстра-ліги, майданчики орендують, відтак і якість залів, м'яко кажучи, незадовільна.Через їхній дефіцит до Першої ліги допускаються зали, які б не мали приймати такі змагання. Для Екстра-ліги ж по-суті єдиною вимогою є можливість організувати якісну трансляцію (щонайменше 3 камери)
Усі гравці та тренери, з ким доводилося спілкуватися, виділяли лише 2-3 арени на всю Україну. Це майданчик Урагану (Івано-Франківськ), Атлетика (Дніпро) та Сухої Балки (поблизу Дніпра).
"На жаль, зараз такий час, коли будувати нові майданчики та паркети через війну – не дуже раціонально. Звичайно, є дуже гарні арени. Минулого року, наприклад, були дві нові арени в Дніпрі – взагалі шикарні, з топ паркетом. В Івано-Франківську крутий зал.
Але в нас могло би бути краще, як для Києва. Для розуміння, якби ми могли грати матчі Ліги чемпіонів в Україні, то нам би не дозволили грати на цьому майданчику. Але жалітися на це теж, вважаю, не дуже правильно. Головне, що граємо у такий складний час. В України зараз є і важливіші справи, ніж футзал", – пояснює Чернявський.
Зараз до них, ймовірно, додасться Авалон, який цього літа власним коштом відремонтував зал у Броварах. За словами президента клубу Богдана Московка, це обійшлося у мільйон – півтора мільйона гривень.


Зал Авалона після ремонту


Фото: Чемпіон



"Зали не будуються, їх критично не вистачає. Їх просто немає фізично, і немає навіть де будувати. Ми з містом наразі у діалозі, щоб ми виступили інвестором для побудови зали. Але нам потрібна локація.
Наша мрія – побудова своєї арени, академії. Зараз ми потихесеньку в цьому плані рухаємося. Це наша мрія, і ми над нею працюємо", – додає президент Авалона.
Проблема 2: фінансова залежність
Після сезону-2024/25 склад учасників чемпіонату України зазнав суттєвих змін. Лише в те літо в Першу лігу відправились МСК Харків та in.IT Львів, також знялася Енергія, а Аврора та SkyUp об'єдналися в Київ Футзал. Ще кілька клубів були на межі.
Натомість тоді з Першої ліги піднялися Тайр Експерт (Одеса), Фурнітура (Коломия) та Авалон (Бровари). Минув рік, Одесити та Фурнітура також припинили виступи, а разом з ними й луцький Любарт. Цього разу замість них піднялися Фантом, Агромат (обидві – Київ) і Альянс (Львів).
Чому? Все через проблеми з фінансами.
Клуби залежні від коштів своїх власників, навіть більше ніж у футболі. Бути самоокупним сучасний футзальний клуб в Україні не може, відтак надважливою для його існування є співпраця зі спонсорами. Але і тут також є проблема:
"Я думаю, багато команд живе завдяки доходу та любові до цієї справи її президентів. Це основна частина. Авалон живе на моєму особистому фінансуванні. Так, наразі ми маємо партнерів – нам дуже допомагає фінансово генеральний партнер Будшляхмарш. Нам точно легше завдяки їхній допомозі. Також допомагає місто.
Наскільки цікавий футзал спонсорам? Мало цікавий. Це треба знаходити людей, які б розуміли філософію. Ми працюємо, це ж від нас залежить – ми повинні давати продукт. Спонсорство – це не про фінанси. Це імідж. І компанія, що заходить до нас як спонсор, вже має іміджеву історію", – пояснює власник Авалона Московко.


Богдан Московко (праворуч) з головним тренером Агромата


АФУ



Сам президент Авалона зайшов у футзал як спонсор. У 2017 році команда звернулася до нього, щоб він купив форму, а натомість на ній була б реклама компанії Московка. Вже невдовзі він став президентом клубу, а команда почала шлях до Екстра-ліги.
Самостійно футзальному клубу дуже важко заробляти – квитки на матчі зазвичай безкоштовні (або ж за донат на ЗСУ), продажів мерчу як такого немає, навіть не вийде заробляти як свого часу Зоря – завдяки виходам у єврокубки. Бо там немає призових.
Тому окрім спонсорства залишається ще трансферний ринок. Але й тут суми не вражають:
"Ціни різні бувають. Когось можемо купити за 30 тисяч гривень. Я можу сказати про ті запити, які до нас надходили. Були і 100, і 200, і 300 тисяч гривень. І 500-600. Я чув, що топові гравці можуть обійтися у 20-30 тисяч доларів. В середньому, думаю, гарний гравець має коштувати 15-20 тисяч доларів", – пояснює президент Авалона.
Та і загалом це не дуже поширена практика – всі літні новачки Авалона прийшли безплатно. Ще більше гравців підписав Агромат, також вільними агентами.Відтак футзальні клуби дуже залежні від своїх власників, і це не добре. Ми вже бачили, навіть на прикладі футболу, як через таку систему зникали легендарні команди: Дніпро, Металіст, Карпати та ще десятки менш іменитих клубів. Однак, чи є альтернатива?










Читайте також :


Любарт призупиняє виступи в елітному дивізіоні України через брак фінансів






Проблема 3: витрати
Мабуть, поки немає. Все ж, футзал теж доволі затратний вид спорту. Бюджет клубу Екстра-ліги, за оцінками президента Авалона, стартує з 10 мільйонів гривень – це мінімальна планка. Але навряд перевищує мільйон доларів.
"Звичайно, відносно великого футболу це набагато дешевший вид спорту. В першу чергу через кількість гравців, все-таки у футзал грають 4 людини на паркеті та 1 воротар, а у матчі грає не більше 14 гравців. У великому футболі це набагато більше.
З точки зору фінансової винагороди це також різні цифри. Порівнюючи з футболом, мабуть, не так страшно виглядає, а в цілому Екстра-ліга значно більш затратна, ніж Перша ліга України", – додають вже в Агроматі, новачку чемпіонату.
Витрати також залежать від регіону, в якому перебуває команда – в Києві, зрозуміло, все значно дорожче, від того і витрати суттєво більші. Просто нагадаємо, що половина команд Екстра-ліги з Києва або області.
Оренда залу на одне тренування для Агромата обходиться у 3 тисячі гривень. Для матчу ціна вийде ще дорожчою.
"Залежить від кількості часу, на який ти орендуєш. Це індивідуальні питання. Якщо це, наприклад, субота, то зал орендується ще й іншими турнірами, і треба погодити час, на який ми беремо. Плюс повітряні тривоги також продовжують час оренди", – пояснюють у клубі.
А домашній матч, за словами президента Авалона, може обходитись у близько 150 тисяч. Це оренда майданчика, організація трансляції, оплата роботи суддів. За один матч суддівська бригада отримує 40 тисяч гривень.
Ця сума ділиться між суддями, хронометристом та спостерігачем, що також є проблемою. Адже через низьку оплату, порівняно з футболом, де судді можуть отримувати декілька тисяч доларів за місяць, арбітри частіше обирають саме футбол.










Читайте також :


Фото
Ексклюзив
Віцепрезидент УАФ: Розслідування щодо матчу Полісся – Динамо показало, що не було жодного впливу на арбітрів






Проблема 4: державна політика
Питання в українській системі, де лише за олімпійський статус вид спорту отримує значно більше фінансування.
Для прикладу, у 2026 році найбільша сума на неолімпійський вид виділена на пауерліфтинг – майже 25,5 млн грн. Це у майже 4 рази менше за олімпійську легку атлетику, де близько 100 мільйонів.
При чому така проблема футзалу існує не лише в Україні, а й в умовній Великій Британії, де спортивна система також побудована з акцентом на Олімпійські ігри.
Так, міністерство молоді та спорту України допомагає футзалу, зокрема в питанні виїзду та коштів на відрядження, але не допомагає у ключовій проблемі.
"В державі наразі існує заборона на капітальне будівництво за рахунок бюджетних коштів. Пріоритет – війна, а після цього будемо вже розбудовувати. Я впевнений, що розбудова буде, з розумінням ставлюся до цього. Гроші мають спрямовуватися на захист нашої незалежності, на військових, на перемогу, – каже президент АФУ.










Читайте також :


Ексклюзив
Є певний мандраж: президент АФУ – про очікування від нового сезону Екстра-ліги






Додатковою проблемою для Авалона є організація трансляції. Річ у тім, що у Київській області заборонена трансляція онлайн, і щоб отримати дозвіл треба пройти кілька бюрократичних кіл.
Отримати дозвіл у міста – місто погоджує з районною військовою адміністрацією – вона погоджує з обласною – та, у свою чергу, виносить питання на ставку. І лише після погодження на всіх рівнях можна проводити трансляцію.
"Це на трансляцію на сезон, але погодження, в принципі, робиться на кожен матч. Минулого року це було трохи простіше – воно робилося лише у районній військовій адміністрації. Але після прильотів у дронову виставку обмежили.
Зараз у Київській області заборонено проводити масові заходи. Якщо до 50 осіб, то можна отримати на місцевому рівні. Якщо більше – треба пройти всю процедуру. Для цього треба максимальна комунікація. Нас в принципі чують, підтримують. Потихеньку, але вирішуємо цю всю ситуацію", – пояснює президент клубу.
І попри все, футзал розвивається.
Плюс 1: спонсори
З одного боку президент Авалона каже, що футзал мало цікавий спонсорам. З іншого – вони все ж з'являються.
"Скільки в нас закривають спонсори – комерційна таємниця. Але радує те, що це більше, ніж було минулого року. А минулого року було більше, ніж раніше. В цьому аспекті ми розвиваємося", – додає Московко.
Партнерам цікавий і сам чемпіонат, а не лише клуби. Минулого року турнір вперше заробив на трансляціях – тоді це було MEGOGO, зараз футзал транслюватиме Київстар ТБ.
Минулого року гроші між клубами розподілялися пропорційно. У новому сезоні ж розподіл залежатиме від кількості зіграних матчів. Тому фіналіст плейоф цього разу отримає більше, ніж команди, що вилетять раніше.
До того ж минулого сезону титульним партнером Екстра-ліги став betking, підписавши дворічний контракт. Хоч із цією співпрацею федерації допомогла УАФ, партнерства з букмекерами були й раніше.
І це суттєва допомога для клубів. Як ми вже казали, організація домашнього поєдинку може коштувати близько 150 тисяч гривень. Однак, ці кошти цілком перекриває компенсація.
"Якщо арбітраж – 40 тисяч, то вартість компенсації від спонсора більша, ніж ці гроші за кожну гру. Плюс гроші, що потенційно будуть отримані від трансляції. Тому вартість домашніх матчів команда може покривати за рахунок партнерських грошей. Але клуби мають ще й своїх партнерів", – додає президент АФУ.


Президент АФУ Сергій Владико


АФУ



В Агроматі пояснюють, що футзал стає все більш популярним на аматорському рівні. Лише в Києві набереться близько 300-400 команд, які змагаються на різноманітних турнірах. Спонсори це розуміють, тому починають більше стежити за цим видом.
Плюс 2: майбутнє
Якщо на початку незалежності в Україні не існувало футзальних шкіл, то зараз ситуація значно краща. Більшість команд мають низку юнацьких та дитячих команд. Особливо виділяється Ураган.
"У нас є комітет дитячо-юнацького футзалу. І під його егідою в цьому році брало участь 229 команд, починаючи з U-8 і закінчуючи U-19. Команд стає дедалі більше, і якраз ми відстежуємо ті команди, які займаються безпосередньо тільки футзалом", – каже президент АФУ.
Чи не кожен співрозмовник заявляв, що зараз футзал значно більш привабливий для дітей. Особливо відмічали вплив "бронзи" чемпіонату світу 2024 та виступу на Євро-2022.
"Думаю, що більше дітей почали цікавитись, бо АФУ проводить дуже багато і чемпіонатів різних вікових категорій, і змагань в Кубку. Кількість учасників зростає, як і кількість дітей, які пробують себе у футзалі. Можливо побачимо серед них зірочок майбутніх.
Але так само вдалі виступи збірної та чемпіона України в Лізі чемпіонів теж сприяють популяризації футзалу. Дітям цікаво займатись", – пояснює тренер SkyUp Максим Павленко.
Водночас в командах Екстра-ліги з'являється усе більше юних футзалістів, що було важко уявити ще років 10 тому. Сучасний чемпіонат дає можливості для молодих гравців, і вони цим користуються.
24-річний Владислав Первєєв уже є лідером збірної України та чемпіона України ХІТа. 18-річний Ілля Приходько з Урагану став наймолодшим футзалістом в історії чемпіонатів Європи.










Читайте також :


Відео
Фото
Ексклюзив
Білорусі взагалі не мало бути на Євро-2026: Первєєв – про перехід в ХІТ, Лігу чемпіонів та цілі збірної України






Майбутнє українського футзалу виглядає перспективним. І це радує.
Плюс 3: футзал стає професійним
Ви не повірите, але ще кілька років тому більшість гравців, навіть на рівні Екстра-ліги були без контрактів. Звісно, це не стосувалося легіонерів, які б на такі умови навряд поїхали.
А так, між клубами та гравцями зазвичай підписувалися робочі договори на 1-2 роки. Зараз в Екстра-лігу зайшов Агромат, у якого саме такі відносини з гравцями.
"Ми не заключаємо контракти, все на домовленостях. У нас просто є угода між клубом і гравцями, яка підписується щороку. Все те, про що ми говоримо на словах – просто кладемо на папір та своїми підписами скріплюємо.
Чи правильно це? Можливо ні, можливо потрібно, аби були контракти й усі сторони були більш відповідальні одна між одною, можливо так було би правильно. Але хіба може суто контракт когось втримати у команді?", – кажуть у клубі.
Однак це звичайна практика для Першої ліги, звідки Агромат і піднявся. В Екстра-лізі все більше клубів переходить на систему контрактів. Наприклад усі літні новачки Авалона підписували вже контракти на 3-6 років.
Чому так? Бо Перша ліга – це не зовсім про професійний футзал. Більшість гравців там мають додаткову роботу, а тренування у них не щоденні. В Екстра-лізі ж на футзал йде значно більше часу, тому й підхід більш професійний.
"Скільки людей працює додатково? Мабуть, відсотків 30 зараз. Звичайно, ця тенденція обумовлена тим, що у Першій лізі люди не тренуються кожен день, тому можуть спокійно у вільний день або після тренування сходити на роботу. У Першій лізі у нас було відсотків 80", – пояснюють в Агроматі.




ФК Агромат



В тому таки Авалоні ще минулого року, коли клуб вже виступав у Екстра-лізі, 70% гравців працювали додатково. Зараз такі футзалісти ще є, але їх значно менше.
"Дуже велика різниця між Першою та Екстра-лігою. Набагато більші швидкості, якість гравців. Коли переходили в Екстра-лігу – думали, що буде трошки важче. Але одразу було зрозуміло з перших днів, що це не крок вперед, а десять у плані всього. Як організації, так і ставлення.
Це уже професійний рівень. На сьогодні, напевно лише в Екстра-лізі так. Тут вже важко поєднувати роботу і футзал. У нас ще залишилося троє гравців, які працюють в ДСНС, але я кажу більше за щоденну роботу. Таке дуже важко.
Сьогодні я не відчуваю проблем з цим, а минулий рік був більш важким – відсотків 70% команди ще працювали. Це впливає як на тренувальний процес, так і на результати", – пояснює тренер Авалона Олександр Славінський.
Плюс 4: футзал розвивається
Про це каже президент Асоціації футзалу України Сергій Владико, про це кажуть гравці, про це кажуть тренери та власники клубів. Зростають зарплати, зростає зацікавленість і серед людей, і серед спонсорів.
"У нас є цифри переглядів. Радикальні зміни зі збільшення популярності прийшли після Євро-2022. Але на жаль усе зіпсував початок повномасштабної війни. У 2024 році вдалий виступ збірної так само суттєво збільшив рейтинг популярності, переглядів. Тобто популярність зростає, попри всі перепони, які існують в нашому житті", – додає Владико.
Хоч до суддівства є й досі багато питань, перевірки поліграфом ще жодного разу не показали корупційної складової. Дефіцит кадрів в арбітражі, на жаль, є, але він не критичний.
"У нас є 5 арбітрів категорії ФІФА, вони можуть працювати на міжнародних змаганнях. Зараз якраз проходить НТЗ для арбітрів, у них братиме участь близько 60 людей, потім вони будуть поділені на певні групи та отримають право працювати на матчах Екстра-ліги", – каже президент АФУ.
Якщо зараз для виходу в Екстра-лігу достатньо бути просто командою Першої ліги (спортивного принципу у футзалі не існує), то з наступного сезону АФУ планує ввести атестацію.
Зараз будь-яка команда може зайти у вищий дивізіон, але з наступного сезону серед вимог додадуться додаткові критерії до місця проведення матчів та до самого клубу (має бути принаймні одна юнацька команда).
Авалон, наприклад, має власних ультрас, чим не можуть похизуватися інші. А клуб лише другий в найвищому дивізіоні.


Ультрас Авалона


Авалон



"Якби не вболівальники, я б не займався футзалом. Ми пишаємося ними, і якщо граємо в Києві, то розуміємо, що гратимемо вдома – може приїхати 40-50 людей.
Вони збираються самостійно, але ми їм можемо допомагати організовувати логістику. Якщо потрібна допомога – звертаються, ми обов'язково допоможемо, бо нам це дуже важливо", – додає президент Авалона.
До нас знову повертаються легіонери. Минулого сезону бразильців запрошував SkyUp, зараз двох гравців прямо з Бразилії привіз Авалон, ще й ХІТ вперше в історії підписав легіонера.
Все це – ознаки розвитку футзалу. Поступові, маленькі кроки, які робить наш чемпіонат. І цьому не можна не радіти.
Як живуть в українському футзалі
Гравці
Більшість футзалістів мають однакову історію – у дитинстві грали у "великий футбол", в якийсь момент отримали пропозицію з футзалу (хтось паралельно грав у обидва види) та вирішили спробувати.
Далі – юнацькі змагання. Там зазвичай не платять. Хіба в деяких командах є бонуси за перемоги в матчах. Натомість оплачують інше – можуть надати місце в гуртожитку та харчування.
"Залежить від команди. У нас в Урагані не платили. У нас було все оплачено, безкоштовно, кому треба – надавали харчування, проживання у гуртожитку. Тільки заплатили премії після перемоги в Юнацькій Екстра-лізі.
Чи платять взагалі? Минулого року платили в Енергії, але це не як зарплата, а більше як бонуси за матч, перемогу", – пояснює Павло Єрмохін, літній новачок Авалона, що прийшов з академії Урагану.
На що звертають увагу під час селекції? В першу чергу на мислення. Футзал значно більш інтенсивний вид спорту, відтак і вимоги – діяти та думати швидше.
"Найважливіше – мислення гравця. Бо рішення потрібно ухвалювати за короткий проміжок часу. Ти можеш бути недостатньо атлетичним і функціонально розвинутим, але якщо ухвалюєш своєчасні рішення на майданчику, то звертаєш на себе увагу. Відповідно, такі діти та вже дорослі гравці – це знахідка для будь-якого тренера.
Тому техніка, швидкість ухвалення рішень, координація – це те, що стосується універсалів. До воротарів – реакція та останнім часом гра ногами. Футзал перейшов до універсалізації – кожен зобов'язаний вміти грати на будь-якій позиції", – каже тренер SkyUp.


Тренер SkyUp Максим Павленко після спарингу з Барселоною


SkyUp



Є ще варіант потрапити у футзал напряму з футболу (згадалися 1990-ті), як це зробив вихованець Динамо Ернест Романчук, який цього літа став гравцем ХІТа. Але такий спосіб значно менш поширений.
Перший контракт – питання клубу та самого гравця. Комусь, хто надто сильно виблискував на юнацькому рівні, одразу ж можуть запропонувати солідну зарплату, але частіше суми значно скромніші.
Далі все також залежить від футзаліста – за словами співрозмовників, зарплати можна співставити з футбольною Першою лігою – від 600 до 3 тисяч доларів.
"В принципі, зарплати вистачає, ні на що не жаліюся. Всі базові потреби можу закрити. Зрозуміло, що коли ти молодий і приходиш в таку команду – важко вибити собі максимальні умови. Спочатку отримуєш одну, потім показуєш гру, результат і з часом, якщо керівництво влаштовує, ти можеш піднімати. Скажу так, що мене влаштовує", – каже 22-річний гравець ХІТа Максим Малиновський.


Максим Малиновський


ФК ХІТ



Бути гравцем Екстра-ліги – це проводити майже весь час у футзалі. 5 днів на тиждень тренування, у суботу гра, вихідний в неділю. І так майже цілий рік – лише влітку близько місяця перерви.
"Тобто робочий тиждень – з понеділка до п'ятниці. У суботу гра, а неділя – вихідний. Понеділок може мати два тренування – в тренажерному залі годину, а після нього ще повноцінне тренування. Якщо дуже важка гра, або тренер поставив задачу на гру, і ми її виконали, то може бути 2 вихідних. Але це дуже рідко.
Що нас відрізняє від футболу – в нас немає зимової перерви. Тобто ми можемо зіграти 29 грудня, і вже 3 січня збираємося. Плюс те, що ще є матчі за збірну, в Лізі чемпіонів. Тобто додаються матчі, поїздки. У війну дорога займає тривалий час і виснажує більше за саму гру. Але ми вже пристосувалися", – пояснює Чернявський.
Гравцям з нижньої частини турнірної таблиці трохи легше – в умовного Авалона, що не пройшов у плейоф, змагання завершилися ще у квітні. Але через це вони й зібралися значно раніше, порівняно з ХІТом, що грав у фіналі.
А що далі?
Тренери
Футзал не відпускає, як каже тренер Агромата. Тому футзалісти часто продовжують залишатися в улюбленому виді спорту. Як це зробив Косенко, що зараз є тренером збірної України.
Але схожі історії розповідали й інші наставники. Сергій Журба, наприклад, грав свого часу за збірну, а зараз тренує ХІТ. Як і Максим Павленко, що нині тренує SkyUp. Олександр Славінський з Авалону виступав на аматорському рівні.
Бути тренером в Екстра-лізі це бути постійно в роботі. Якщо у гравців є місяць відпочинку, то наставники проводять його за аналізом попереднього сезону та селекцією.
"Іноді буває, що вихідні і хочеться просто відпочити від усього, просто закритись десь та посидіти в тиші", – каже Сергій Журба, тренер ХІТа.


Сергій Журба


ФК ХІТ



Але робота триває постійно. Навіть в Авалоні, який завершив сезон ще у квітні, тренери по суті одразу ж почали роботу з підготовки до наступного сезону.
Зарплати наставників, звісно, порівнювати з футболом немає сенсу, але і їх вистачає для комфортного життя.
"Чи вистачає зарплати для комфортного життя в Києві? Комфорт же – він різний. Якщо порівнювати великий футбол і футзал, то в нас футзал раніше називали мініфутболом. Багато людей сміялися, що мініфутбол, мінізарплати, мініпремії. Ми не балувані люди, нам вистачає.
Звісно, хотілося б більше – грошей мало не буває. Але теж реально дивимося на речі й дякуємо нашому президенту, що він знаходить кошти й сили тримати команду навіть під час війни. Рухаємося, граємо, здобуваємо результат і радуємо нашого вболівальника", – додає він.
А як далі складеться кар'єра – залежить вже від самих тренерів. Усе ж, якісні спеціалісти дуже затребувані у футзалі.
***
Знаєте, однією з найкращих футзальних країн у світі з самого початку була Бразилія. Вона домінувала на світовій арені допоки на престол не зійшла Іспанія. Та й навіть зараз бразильці – фаворити усіх турнірів, а їхні гравці є одними з найкращих у світі.
Футзал – один з найпопулярніших видів спорту в Бразилії, а ще в нього грають найбільше в країні, навіть більше за футбол. І попри все це, він суттєво поступається своєму "великому брату".
Різниця колосальна:
"Я думаю, що футзал – другий чи третій найпопулярніший вид спорту в Бразилії. І це той спорт, в який найбільше грають у Бразилії, навіть більше ніж у футбол. Чого йому не вистачає – це інвестицій. Зарплати – навіть не 10% від великого футболу", – зізнається новачок Авалона Лукас.
Саме Бразилії програла збірна України у півфіналі чемпіонату світу 2024 – у дуже конкурентній боротьбі, з мінімальною різницею. Це доводить, що український футзал у перспективі може конкурувати зі світовими гегемонами.
Але йому потрібна підтримка. Вже 29 серпня відбудуться перші матчі чемпіонату України сезону-2026/27. Прийдіть на матчі, підтримайте команди. Наш футзал заслуговує на вашу увагу.

Владіслав Бленуце невдовзі попрощається з Динамо. Нападник киян продовжить кар'єру в Польщі. Нападник Динамо Владіслав Бленуце невдовзі приєднається до гданської Лехії, яку очолює Владислав Лупашко. Польський журналіст Пйотр Слонка підтвердив, що форвард проходить медичний огляд.
Результати жеребкування 1/16 Кубка України – Динамо, Шахтар та інші клуби отримали суперників
"Підтверджуючи інформацію українських колег щодо Владіслава Бленуце, можу додати, що гравець Динамо сьогодні проходить медичне обстеження в гданській Лехії.
Трансфер відбудеться після того, як гданський клуб продасть свого нападника Томаша Бобчека до Фрозіноне", – написав Слонка у своєму телеграм-каналі.
Раніше повідомляли, що Лехії запропонували орендувати Владіслава Бленуце або Владислава Супрягу. Проте згодом з'явилася інформація, що польський клуб домовився з Динамо про повноцінний трансфер румунського нападника за 1,5 мільйона євро.
Нагадаємо, що Бленуце перейшов до Динамо влітку 2025 року. Минулого сезону Владіслав провів лише 11 матчів за "біло-синіх", оформивши всього один гол.
Динамо перемогло Шахтар у першому Класичному сезону – гравці влаштували бійку, "гірники" атакували арбітра
Футбол 24
Футбол 24

Стелла Захарова прокоментувала звернення лідера збірної України Назара Чепурного. Віце-президентка Української федерації гімнастики Стелла Захарова заявила, що ознайомлена із заявою Назара Чепурного після перемоги на чемпіонаті Європи 2026 в опорному стрибку.
Чепурний став чемпіоном Європи й розніс українських чиновників – обіцяли гроші, а заплатила інша країна
Як відомо, Чепурний розповів, що національна федерація та міністерство не надали йому кошти для проведення підготовки до Євро, яка проходила у нього в Німеччині, хоча таку допомогу обіцяли. Захароває відхрестилася від фінансових питань. Вона у пості в Facebook уточнила, що "очолює напрям спортивної гімнастики в Українській федерації гімнастики, але не розпоряджається коштами Федерації та не має доступу до її розрахункового рахунку".
"Я не маю доступу до цього рахунку, не розпоряджаюся коштами й не володію інформацією про те, яка сума на ньому. Ці питання перебувають у компетенції президента Української федерації гімнастики. Тому, коли мене відмічають у питаннях щодо фінансів Федерації, прошу враховувати межі моїх повноважень.
Щодо слів Назара Чепурного – я уважно прочитала його позицію, і я його чую. Назар щойно став чемпіоном Європи. Це спортсмен, який сьогодні здатен виборювати медалі для України на найвищому міжнародному рівні. Попереду чемпіонат світу, і я переконана: його потреби та проблеми мають бути почуті, а необхідні рішення мають знаходитися зараз, а не тоді, коли буде вже пізно. Я сприймаю його слова насамперед як сигнал спортсмена, який хоче бути почутим.
Водночас я не хочу, щоб ця ситуація перетворилася на чергове публічне протистояння всередині української гімнастики. Нам зараз потрібні не взаємні звинувачення, а конкретні факти, відповідальність кожного в межах своїх повноважень і діалог.
Якщо журналістам потрібна моя позиція чи коментар, я відкрита до спілкування і готова відповідати на запитання. Але важливо чути всі сторони й не робити висновків, маючи лише одну частину історії.
Для мене зараз головне – підтримати українського спортсмена, знайти рішення і зробити все можливе, щоб українська спортивна гімнастика рухалася вперед", – написала Стелла Захарова.
Гімнаст – у Німеччину, тренер – до Білорусі: Стелла Захарова про скандальну зміну громадянства і чвари в збірній
Футбол 24
Футбол 24

За підсумками усіх матчів кваліфікації Ліги чемпіонів 2026/27визначились усі команди, які пробились до основного етапу турніру.

Останнім учасником основного етапу Ліги чемпіонів словацький Слован, який у овертаймах дотиснув Целє зі Словенії. Таким чином, стали відомі усі 36 команд, які вже завтра дізнаються суперників, із якими зустрінуться майбутньої осені.

Сабах з екс-вінгером Динамо завоював історичну путівку в ЛЧ, ЛАСК оформив камбек з Селтіком, відігравшись після 0:3

Шахтар на правах чемпіона України пробився напряму – "гірники" опинились у третьому кошику з чотирьох. Відповідно, підопіним Арди Турана в суперники можуть дістатись команди з першого, другого та четвертого кошиків відповідно (по команді на домашній та виїзний матч із представником із кожного).

1-й кошик: ПСЖ, Баварія, Реал Мадрид, Ліверпуль, Інтер, Манчестер Сіті, Арсенал, Барселона, Атлетіко.

2-й кошик: Борусія Дортмунд, Рома, Спортінг Лісабон, Астон Вілла, Порту, Манчестер Юнайтед, Брюгге, Бетіс, ПСВ.

3-й кошик: Фейєнорд, Лілль, Буде-Глімт, Наполі, РБ Лейпциг, Вільяреал, Фенербахче, Шахтар, Галатасарай.

4-й кошик: Славія Прага, Слован Братислава, Штутгарт, АЕК Афіни, ЛАСК, Комо, Ланс, Вікінг, Сабах.

Таким чином, Шахтарю може дістатись будь-який суперник із першого, другого та четвертого кошиків – жодних обмежень (як розведення російських та українських клубів, яке існувало до початку повномасштабного вторгнення) нема.

Варто додати, що жеребкування основного етапу Ліги чемпіонів відбудеться вже сьогодні, 27 серпня, початок о 19:00 за київським часом. Етап Ліги стартує вже 8 вересня.

Ліга чемпіонів: Фенербахче здолав Ліон, сенсаційний виліт Динамо Загреб, Зубков та екс-зірка Динамо йдуть далі

Футбол 24Футбол 24

Італія відмовилася від підтримки кандидатури Джанні Інфантіно на майбутніх виборах президента ФІФА.

Відповідну заяву сьогодні опублікувала Італійська федерація футболу.

Чеферін зняв свою кандидатуру з виборів президента ФІФА – обіцяє Інфантіно іншого конкурента

"Рішення покликане чітко й прозоро висловити позицію FIGC у повній солідарності з УЕФА та його президентом Александером Чеферіном щодо нещодавніх ініціатив, висунутих президентом ФІФА стосовно управління міжнародними змаганнями та їхнього розвитку", – йдеться в заяві FIGC.

"Ми продовжимо співпрацювати з УЕФА та іншими європейськими федераціями, щоб просувати бачення футболу, засноване на заслугах, солідарності, стійкості та центральній ролі вболівальників. Нам близька модель діалогу, вміння слухати та спільної відповідальності, яка досі дозволяла футболу рости, впроваджувати інновації й водночас захищати свої основоположні принципи", – сказав очільник федерації Джованні Малаго.

Нагадаємо, наприкінці липня стало відомо про плани ФІФА створити FIFA Forward Enterprise (FFE) – нову комерційну структуру для продажу прав на чемпіонат світу. Згодом Інфантіно вирішив відмовитися від цієї ідеї на тлі критики з боку футбольних конфедерацій та загрози бойкоту ЧС країнами – членами УЕФА.

Шевченко підтримав бунт проти Інфантіно – Україна має окремі рахунки з ФІФА через Росію

Футбол 24Футбол 24

Аліка Луценко розповіла про настрій після поразки від Чехії та напередодні зустрічі з командою Сербії. Волейболістка збірної України Аліка Луценко розповіла, що гра "синьо-жовтих" у матчі 4-го туру групи чемпіонату Європи 2026 проти Чехії (1:3), попри поразку, мала достатньо хороших моментів, які налаштовують на позитивні очікування у завершальній грі основного етапу турніру.
Україні потрібне диво перед останнім туром жіночого Євро-2026 з волейболу – турнірна таблиця і розклади
"Мені й сумно, й водночас знаєте, сьогодні ми билися, ми були однією командою, і це мені сподобалось. Було дуже багато хороших моментів. Були й погані, звичайно: зробили забагато помилок, яких не потрібно було робити. Але в цілому я рада, що сьогодні ми були як одна команда.
Нам треба було тільки вигравати, і ми думали про це. Треба виграти три сети, і навіть якщо ми один програли, це нічого не означає. Я не знаю, чому так відбувається, але це постійно так. У кінцівках, коли треба, ми чомусь робимо забагато помилок, які зовсім нам не потрібні і які є легкими. Чому так – не знаю. Це дуже погано, за це соромно і сумно. Ми маємо дотискати в ці моменти", – цитує Луценко Суспільне Спорт.
Українська команда у 5-му турі зустрінеться у четвер, 27 серпня, зі збірної Сербії. В українок є мінімальні шанси на плей-офф. Для цього треба насамперед переграли сербську команду.
"Складно, але все можливо. Ми будемо виходити проти Сербії битися далі. Намагатимемося зробити все можливе. Нам треба з Бошковіч якось впоратися. А так, думаю, можна грати. Треба якось у захисті проти неї намагатися зіграти та на блоці. Вона найкраща спайкерка. У неї дуже високе знімання м'яча та сильна атака, тому вона там лідер. Ми маємо її перекрити, і тоді все буде добре. Будемо битися просто, та й усе. М'яч круглий, це спорт, і все можливо", – переконана Луценко.
Матч Україна – Сербія розпочнеться о 17:00 за київським часом у четвер, 27 серпня.
Тренер України знайшов позитив після чергової поразки на Євро-2026 з волейболу: "Можу бути задоволений"
Футбол 24
Футбол 24

Якуб Глушак прокоментував поразку збірної України з волейболу від Чехії.
Жіноча збірна України з волейболу поступилася Чехії на Євро-2026, однак наставник "синьо-жовтих" Якуб Глушак побачив у цьому матчі важливі позитивні зміни. Після зустрічі тренер відзначив характер своїх підопічних та їхню готовність боротися до кінця.
Україні потрібне диво перед останнім туром жіночого Євро-2026 з волейболу – турнірна таблиця і розклади
"Нарешті я побачив команду, яку хотів бачити від самого початку. Думаю, дівчата зрозуміли, як ми маємо грати. Я бачив вогонь у їхніх очах сьогодні на матчі, тож цим можу бути задоволений. Звісно, я не задоволений результатом, але впевнений, що дівчата залишили сьогодні на майданчику все найкраще, що мають зараз. Я справді ціную те, як вони грали.
Від самого початку ми розпочали трохи сонними. Потім було важко наздогнати за результатом. Але вважаю, що з другого сету ми побачили справжню збірну України. Чехія продемонструвала якіснішу гру. В деяких відрізках матчу вони показали кращу якість і перемогли. Тож вітаю їх. У нас усе ще попереду остання гра. Ми все одно намагатимемося виграти та точно не здамося", – сказав Глушак у коментарі Суспільне Спорт.
Після чотирьох матчів Україна має одну перемогу та три поразки. "Синьо-жовті" наразі посідають четверте місце у групі B з чотирма очками, однак Болгарія провела на одну гру менше. В останньому турі українська збірна зіграє із Сербією, яка вже гарантувала собі місце у плей-офф. Зустріч відбудеться 27 серпня та розпочнеться о 17:00 за київським часом.
Збірна України з волейболу поступилась Чехії на Євро-2026 – шанси на плей-офф майже втрачені
Футбол 24
Футбол 24

Колишній гравець Шахтаря Олександр Сопко поділився думками щодо кардрової ситуації в донецькому клубі. Екс-захисник "гірників" Олександр Сопко розчарований підбором гравців у Шахтарі, хоча й розуміє, що розгулятися наповну Ахметову і Ко не дозволяє війна.
Шахтар готує трансфер з топ-чемпіонату – "гірники" вже мають контракт для гравця
"Наразі Шахтар, на мій погляд, дедалі більше перетворюється на якийсь бізнес-проект. Триває такий постійний обмін футболістів. Іноді навіть не розумієш, у чому сенс, які позиції підсилюються. Адже на одну позицію буває по 3-4 людини. А позиції, які потребують термінового підсилення, чомусь ігноруються. Тому беруть з метою: трохи тут підготуємо, придивимося, може, заграє, може, проявить себе. Добре – вдало продамо. Не проявить себе – значить, кудись в оренду віддамо.
На жаль, наш чемпіонат втратив стратегію. Це залежить від стану країни. Усі зайняті виживанням. Миттєвий успіх має бути сьогодні. Сьогодні ми вклали гроші – завтра ми маємо або їх відбити, або заробити. Або щось інше зробити.
Стратегія розвитку трохи кульгає. Бо немає конкуренції. Точніше, вона є, але її рівень набагато нижчий, ніж 10 років тому. Ми ловимо не тунця в океані, а карасів у озері. Тому футболістів ми підбираємо з другої, третьої хвилі талантів, де європейські клуби вже добре перебрали дітей. Те, що залишилося, підбираємо ми. Для внутрішнього чемпіонату це дає певний результат.
Завдяки тренерській роботі та досвіду це дає результат у Європі. Але якщо 10 років тому у складі Шахтаря були видатні футболісти, які згодом прикрасили провідні клуби Європи, то зараз таких навіть близько немає", – сказав Сопко у коментарі FootBoom.
Нагадаємо, після 3-х турів Шахтар разом з Карпатами лідирує у чемпіонаті України з максимальним результатом. Також донецький колектив залишився єдиним клубом, який представлятиме Україну в єврокубках.
Шахтар офіційно визначився з домашнім стадіоном у Лізі чемпіонів – легендарна арена топ-клубу
Футбол 24
Футбол 24

Український вінгер Віктор Циганков незабаром може перейти в нову команду. Сьогодні, 25 серпня, півзахисник Жирони Віктор Циганков та його представники проведуть перемовини з Аяксом у Амстердамі. Якщо сторонам вдасться укласти угоди, то сума трансферу складе 3-3,5 мільйона євро, повідомляє ТаТоТаке.
Циганков завершує трансфер в Аякс – відомо, чи отримає Динамо кошти за перехід
При цьому Аякс є не єдиним клубом, який зацікавлений у послугах 28-річного українця. Циганков перебуває у сфері інтересів Вільяреала, Бетіса, Сандерленда, Аталанти та Брюгге. Зазначається, що зацікавленість цих клубів до вінгера є різною. Раніше Футбол 24 повідомив, що Циганкова також хочуть підписати Сельта і Еспаньйол.
Нагадаємо, Жирона вилетіла в Сегунду за підсумками минулого сезону Ла Ліги. Раніше повідомлялося, що Віктор хоче залишити команду. Головний тренер Жирони Кіке Альварес заявляв, що Циганков відмовився виходити на поле у матчі 1-го туру Сегунди проти Леганеса (1:1).
Контракт українця з каталонським клубом завершується влітку 2027 року. Трансферна вартість хавбека збірної України оцінюється в 15 мільйонів євро.
Жирона без українців зганьбилась з Кордовою в Сегунді – каталонці балансують над зоною вильоту
Футбол 24
Футбол 24

Якуб Глушак прокоментував матч 3-го туру проти австрійської збірної. Головний тренер жіночої збірної України Якуб Глушак розповів, що "синьо-жовті" закономірно переграли команду Австрії у трьох сетах (25:15, 25:16, 25:12) у матчі групової стадії чемпіонату Європи 2026.
Україна переконливо розбила Австрію у групі жіночого Євро з волейболу – перша перемога на турнірі
Нагадаємо, що українки у попередніх зустрічах поступилися 0:3 команді Болгарії та програли на тай-брейку збірній Греції.
"Ми задоволені тим, як склався цей матч. Для нас було пріоритетом виграти його. Думаю, в усіх компонентах гри ми були на хорошому рівні. Ми домінували сьогодні, саме тому й перемогли.
Нам потрібно було так зіграти на самому початку – не давати австрійкам багато моментів, демонструвати шалений волейбол. Це було ключовим. Я намагаюся давати всім волейболісткам шанс грати. Ми добре підготувалися, але завтра буде значно сильніший суперник. З цього моменту нам потрібно сконцентруватися на тому, що нам потрібно для перемоги над Чехією", – цитує Глушака Суспільне Спорт.
За словами Якуба Глушака, волейболістки збірної Австрії створювали українській команді значно менше проблем, ніж робили команди Болгарії та Греції, з якими Україна грала у перших турах турніру.
"Прийом хороший? Так, але якщо порівнювати якість подач Болгарії, Греції та Австрії – ми їх поважаємо, але австрійки не на тому рівні. Вони віддають нам прості м'ячі. Тож я радий, що ми не втрачали м'ячі. Ми до цього готувалися, і це важливо", – розповів Глушак.
Збірна України у 4-му турі Євро 2026 зіграє 25 серпня з командою Чехії. Гра розпочнеться о 20:00 за київським часом.
У збірній України назвали причини невдалого старту на жіночому Євро з волейболу
Футбол 24
Футбол 24

Очільник УАФ Андрій Шевченко зробив заяву з приводу урочистої дати для країни. Легендарний футболіст та президент УАФ Андрій Шевченко привітав Україну з 35-ю річницею незалежності. Шевченко пригадав слова свого батька Миколи, який був військовим.
Динамо запропонувало Реброву більшу зарплату, ніж у збірній України – тренер ухвалив рішення
"Я народився до того, як Україна отримала офіційний статус незалежної держави, але ще з дитинства памʼятаю слова батька-військового: "Свобода – це не те, що тобі дають, а те, за що ти відповідаєш щодня.
Коли я почав грати в футбол, то зрозумів, що ці слова означають на практиці. З часом я також усвідомив, що незалежність – це причетність до свого. Коли в складі національної збірної я ніс синьо-жовтий прапор і співав гімн нашої молодої держави, то відчував безмежну гордість за те, що представляю свій народ.
І зараз ми в УАФ продовжуємо обʼєднувати українців під нашим прапором на полі та поза ним, створюючи приклади для гордості. Лише в минулому сезоні понад 100 000 вболівальників відвідали матчі збірної України по всьому світу, понад 100 000 дітей взяли участь в наших змаганнях і понад 1 000 ветеранів війни залучено в ампфутбол.
Під час повномасштабного вторгнення вся країна зрозуміла, що незалежність – це передусім ціна, яку щодня платять життям на фронті тисячі українців. Тому сьогодні, в 35-ту річницю відновлення незалежності України, хочу подякувати всім захисникам та захисницям, які боронять Україну на полі бою. Бо незалежність – це ви. Слава Україні!" – сказав Шевченко у своїх соцмережах.
До слова, Андрій Шевченко є найкращим бомбардиром збірної України в історії. В доробку екс-форварда 111 матчів та 48 голів у футболці "синьо-жовтих".
"Селезньов для нас як батько": історія хлопця, який зберіг ногу після важкого поранення і повернувся у футбол
Футбол 24
Футбол 24

Володимир Кличко привітав Україну з її національним святом. Український боксер Володимир Кличко поділився емоціями з нагоди Дня незалежності, який 24 серпня святкує Україна та її народ.
Кличко виступив зі зверненням у день народження екс-нареченої, яка нещодавно померла
"Був час, коли підняття українського прапора над рингом було моїм найгордішим моментом – способом подарувати моїй країні її власну перемогу. Я ніколи не уявляв, наскільки більше цей прапор почне символізувати.
Сьогодні він майорить над передовими позиціями. Він здіймається над містами, які відмовляються падати. Він вивішується у вікнах будівель, які знищила росія.
Незалежність – це вибір, який українці роблять щодня. І цього року, коли росія особливо намагається зробити цей день болючим, цей вибір має значення більше, ніж будь-коли.
Жодна ракета ніколи не забирала цінності свободи. Але кожна російська ракета, яка проривається, забирає життя, яке не мало бути втраченим.
Дайте Україні протиповітряну оборону, щоб захистити вибір вільного світу.
З Днем Незалежності, Україно! Слава Україні, слава героям! Слава Україні та її героям!" – написав Володимир Кличко у мережі Х.
Нагадаємо, Володимир Кличко був чемпіоном світу у надважкому дивізіоні за версіями WBO (2000-2003, 2008-2015), IBF (2006-2015), IBO (2006-2015), The Ring (2009-2015) та WBA (2011-2015).
Нещодавно померла Гейден Панеттьєрі, колишня наречена Кличка та мати його доньки Каї.
Український тренер закликав Володимира Кличка не повертатися на ринг: "Це взагалі немудро"
Футбол 24
Футбол 24

"Футбол 24" розповідає історію Єгора Дирди. Хлопець пережив важке поранення, але не відмовився від мрії знову грати у футбол. Український футбол уже багато років живе в реальності, де поруч із матчами, тренуваннями та перемогами існують тривоги, втрати, поранення й історії людей, чиє життя війна змінила назавжди. Та навіть у таких обставинах спорт для багатьох залишається місцем, куди хочеться повернутися попри все.
"З донечкою бачуся раз на рік": футболіст став командиром гармати, творив кубкову сенсацію, Карпати і МетаДон у минулому
Саме такою є історія Єгора Дирди. Ще кілька років тому він лежав у лікарні після важкого вогнепального поранення й не знав, чи зможе бодай нормально ходити. Лікарі говорили про тривале відновлення, пошкоджені нервові закінчення та роки боротьби за звичний рух. А він у той момент продовжував думати про футбол.
Єгор Дирда / Фото із соцмереж
Зрештою ця історія закінчилася не гірким присмаком втрати, а радісним поверненням. Сьогодні Єгор знову виходить на поле, виступає за медіафутбольний ФК Армат, грає поруч із Євгеном Селезньовим, бере участь у турнірах і вже встиг підняти над головою Кубок Зірок UA Steel League.
Як вдалося пройти шлях від важкого поранення до нових перемог на полі – Єгор Дирда розповів Футбол 24.
Ще до великої війни футбол для хлопця був типовою частиною щоденного життя. Навіть не припускав, що колись може її втратити. Усе почалося в Барвінковому, де у вісім років він вперше прийшов у футбольну школу. Потім були чотири сезони дитячого футболу, переїзд до Харкова і новий етап – уже серйозніший, вимогливіший, швидший.
"Виступав за ФК Алмаз, ФК Перша столиця, їздили на чемпіонати, грали по Харкову, по області. Був на перегляді в Металісті. Грали на область за дорослу команду, а також різні юнацькі чемпіонати – U-14, U-15, U-16".
Він ішов звичним шляхом молодого гравця – тренуватися більше за інших, чекати свого шансу і вірити, що далі буде вищий рівень. Однак все змінилось. Лютий 2022 року розірвав звичне життя мільйонів українців. Для Єгора той час теж став межею між "було" і "стало".
Єгор Дирда на фоні зруйнованого росіянами будинку в Харкові / Фото із соцмереж
Харків стрімко змінювався, коли знайомі вулиці наповнювалися сиренами, вибухами, нервовими зборами речей і постійною тривогою за завтрашній день. Родина вирішила виїжджати і саме та поїздка стала точкою неповернення.
"Спочатку планували виїжджати ввечері, але мамі було страшно, тому вирішили, що зранку 26-го будемо їхати. Потім зайшли в автобус, виїхали, трохи проїхали – ніби все нормально. На дорогах дуже багато розбитої техніки, машин майже не було. Проїжджаємо Волохів Яр – і починаються обстріли.
"У ногу влетів уламок масою 89 грамів, але я повернувся на поле": легендарний коментатор пройшов війну і грає з Рикуном
Стріляли, напевно, секунд 15-20. У моїх руках був телефон, він одразу весь опинився у крові. Люди почали кричати, виникла дуже велика паніка в автобусі. Спробував зателефонувати татові, але через те, що на телефоні було багато крові, я навіть не міг його розблокувати", – згадує Єгор.
Момент поранення врізався в пам’ять до деталей.
"Відчуваю, що мені в ліву стопу влучає спочатку, потім задня частина оніміла. Далі відчуваю, що в ікру. Одразу пригнувся. Автобус зупиняється, був вибух гранати, автобус трохи відкинуло. Потім настала тиша. Забігають солдати із ворожими стрічками, починають погрожувати автоматами. Потім витягли з автобуса і вже почали допомагати, бо побачили, що ми цивільні люди. Ми попросили, щоб нас відправили до лікарні, і так нас доставили туди. Там було дуже багато різних нюансів, бо вони не дуже хотіли нас везти".
Усього за кілька хвилин футбол, мрії і старе життя відійшли на другий план. Попереду на Єгора чекала зовсім інша боротьба – за здоров’я, рух і шанс колись знову повернутися на поле.
Єгор Дирда у лікарні / Фото з особистого архіву
Коли людині, яка мріяла про професійний футбол, рекомендують забути про м’яч і думати, чи зможе вона нормально ходити, це звучить жорстоко. Але саме такою стала нова реальність героя матеріалу.
"Коли тільки почали зашивати рани, то казали: дай Боже, щоб ходив. Були розмови, що можуть взагалі відрізати ногу чи ще щось. Потім уже сказали, що все нормально, але десь два роки можу ходити з палицею і буде дуже складно рухатися. А нервові закінчення лікуватимуться роками – мінімум п’ять, а можуть і взагалі повністю не відновитися", – згадує він.
Сам Єгор не приховує: найбільше боявся саме того, що більше не зможе грати.
"Я навіть коли зашивали рани, то одразу питав лікарів тільки за футбол. Було образливо, що саме в ноги влучило. Відразу думав, що не зможу бігати, футбол грати тим більше".
З часом найгірші сценарії залишилися позаду, однак наслідки травми нікуди не зникли. Організм і досі нагадує про пережите у щоденних речах і на футбольному полі. Єгор каже, що й зараз права нога відчувається значно краще, тоді як у лівій досі зберігається знижена чутливість, яка не дозволяє повністю забути про поранення.
Єгор під час реабілітації / Фото з особистого архіву
Реабілітація тривала довго. Повернення до навантажень відбувалося поступово – короткі прогулянки, легкий біг, а вже згодом перші повноцінні тренування. Те, що раніше здавалося банальністю, довелося починати майже з нуля.
"Десь рік проходив реабілітацію. Уже потрошку починав бігати. Не футбол – просто 500 метрів міг трохи пробігти, і на цьому все", – зізнається футболіст.
Саме в період поступового повернення до форми в житті Єгора з’явилася можливість зробити наступний крок. Через товариша, який займався блогерством у Полтаві, він вийшов на представників Армата. У клубі знали його історію та вирішили дати шанс. За словами Єгора, президент клубу прямо сказав: вірить у нього як у футболіста і хоче бачити в колективі саме людину, яка пройшла такий шлях повернення.
Втім, ще до переходу, Дирда почав поступово входити у футбольний ритм через тренування в академії Ворскли. Після тривалої паузи це був перший серйозний контакт із грою, який допоміг знову відчути себе футболістом. Єгор згадує, що спершу було непросто. Позначалася трирічна перерва, а також природний страх перед жорсткими стиками й боротьбою, особливо після перенесеної травми. "Боявся цього найбільше", – зізнається він.
Єгор Дирда грає у благодійному матчі за Ворсклу / Фото з особистого архіву
Попри це адаптація відбулася швидше, ніж він сам очікував. Уже за кілька тижнів організм почав звикати до навантажень, а впевненість поступово поверталася. У Ворсклі він тренувався близько року, а невдовзі почав паралельно працювати й з Арматом.
Перший офіційний матч після повернення Єгор пам’ятає до дрібниць. Наприкінці 2023 року Армат зустрічався з Маестро – командою, яка виграла перший сезон медіаліги. Для самого героя той поєдинок мав особливе значення незалежно від рахунку. Армат поступився 1:3, однак результат відійшов на другий план. Значно важливішим було інше – Єгор провів весь матч без замін і вперше за довгий час знову відчув справжній ігровий ритм, напругу боротьби та емоції офіційної зустрічі.
"Я зіграв увесь матч без замін. Емоції були дуже позитивні, хоч ми і програли", – згадує він.
Окремо йому запам’ятався рівень суперників. За словами Єгора, проти нього діяв нападник, який на той момент виступав за Інгулець. Усвідомлення цього лише додало позитиву, адже стало ще одним підтвердженням: після всього пережитого він здатен конкурувати й почуватися впевнено на полі. Попри поразку, після фінального свистка переважали зовсім інші відчуття. Єгор згадує, що йому сподобалася атмосфера в команді, сам матч і головне – момент, коли футбол остаточно повернувся в його життя. Єдиним, чого бракувало того вечора, залишився лише позитивний результат.
ФК Армат / Фото прес-служби клубу
Утім із часом прийшли і успіхи. Разом з Арматом Єгор став срібним призером сезону, а також здобув Кубок Зірок UA Steel League. Сам футболіст зізнається, що найбільше йому запам’яталося саме срібло, адже той сезон став справжньою перевіркою характеру для всього колективу. За його словами, команда не раз витягувала матчі завдяки волі та внутрішньому характеру. Бували зустрічі, в яких Армат поступався 0:3 після першого тайму, однак, відпочивши, повертався зовсім іншим.
"Заходили в роздягальню, Селезньов міг сказати кілька слів, і ми виходили та забивали чотири. Так увесь сезон і минув".
Армат дістався фіналу, де в драматичному матчі поступився Профану з рахунком 2:3. Попри це Єгор називає ту кампанію однією з найбільш пам’ятних у своєму житті.
Єгор із Кубком Зірок / Фото із соцмереж
Кубок Зірок, своєю чергою, став окремим успіхом. У тому турнірі гравців Армата розподіляли по різних командах, а сам Єгор потрапив у склад екс-капітана Динамо Миколи Морозюка.
Поступово Армат став для Єгора значно більшим, ніж просто команда, у якій він отримав шанс після важкого періоду життя. Тут він знову відчув атмосферу роздягальні, командний дух і ту футбольну енергію, за якою встиг скучити. Окремо герой матеріалу відзначає вплив Євгена Селезньова, який став для багатьох молодших партнерів важливою фігурою не лише на полі, а й поза ним.
За словами Єгора, у повсякденному спілкуванні легендарний нападник завжди відкритий і готовий допомогти, однак під час матчів чи тренувань може бути дуже вимогливим. Саме цим, переконаний Дирда, досвідчений форвард і задає правильний рівень усередині колективу.
"Він усе розуміє. Коли дізнався про мою ситуацію, одразу сказав: якщо треба якась допомога – звертайся. У нас був хлопець у команді, в якого вилетіло коліно, і Селезньов допоміг йому з реабілітацією, знайшов лікаря із Шахтаря. У цьому плані дуже сильно допомагає команді. Можна сказати, він для нас як батько. Якщо щось каже в роздягальні, ми це дуже близько сприймаємо. Починаємо грати не тільки за себе і команду, а й за нього. Бо для нього немає другого чи третього місця – існує тільки перше. І він це неодноразово каже".
Завдяки медіафутболу Єгор перетнувся з багатьма відомими людьми із футбольного середовища. Найбільше йому запам’яталися матчі проти Артема Мілевського та знайомство з Віктором Вацком. Каже, що Мілевський у спілкуванні дуже приємний і простий, але на полі ще той хитрий суперник – трохи зачепиш, і він уже падає, хоча все це робить з посмішкою. А от Вацко, за словами героя, справив враження дуже доброї та відкритої людини, з якою було справді приємно поспілкуватися.
Втім навіть після повернення до активної діяльності наслідки поранення повністю не зникли. Єгор зізнається, що й досі відчуває слабкість у лівій нозі. Це проявляється як у звичайному житті, так і під час тренувань та матчів. Іноді доводиться підлаштовуватися навіть у дрібницях – наприклад, вибирати екіпірування або уникати зайвого навантаження на ушкоджену ногу.
"Іноді не можу тренуватися у штанах, бо повітря нагрівається, заднє стегно починає дуже напружуватися. Через це навіть узимку можу тренуватися у шортах і гетрах. А от у штанах взагалі не можу", – зізнався Дирда.
Попри все, сам герой переконаний, що пережите суттєво змінило його характер і ставлення до життя. Якщо раніше невдалий матч чи поганий період могли сильно вибити з рівноваги, то зараз багато речей сприймаються інакше. Пам’ять про лікарню, відновлення та шлях назад у футбол допомагає дивитися на труднощі спокійніше.
"Після поганого матчу можеш засмутитися, але потім згадуєш, який шлях пройшов, щоб просто повернутися на поле. І вже на все дивишся по-іншому".
Окрім футболу, важливою частиною його життя стало блогерство. Єгор з усмішкою каже, що зняти якісний ролик іноді навіть складніше, ніж провести матч. Адже гра закінчується фінальним свистком, а над контентом потрібно думати ще довго після цього – обміркувати ідею, організувати зйомку, змонтувати та подати для глядача. Саме тому зараз він намагається поєднувати два напрями – футбол і медіа. А саму Медіалігу сприймає ширше, ніж просто розважальний формат. На його думку, це водночас і шоу, і реальний шанс для гравців проявити себе, отримати впізнаваність та навіть перейти на серйозніший рівень.
"Є випадки, коли гравці Медіаліги виступають за команди з області, які потім грають проти Шахтаря в Кубку України. Там четверо гравців виходили на матч проти "гірників". Тобто з Медіаліги можна фактично зіграти проти півфіналіста Ліги конференцій останнього сезону".
Попри всі досягнення, Єгор тверезо оцінює ситуацію і визнає, що до професійного футболу через стан здоров’я вже навряд чи повернеться. Однак амбіції нікуди не зникли. Він хоче виграти Медіалігу разом із командою, а також реалізувати нові контент-проєкти, пов’язані з українським футболом. Один із задумів – провести день або навіть тиждень усередині клубу УПЛ і показати це життя зсередини.
У футболі часто говорять про характер, але для кожного це означає щось своє. Для Єгора Дирди – це пройти складний шлях від лікарні до повернення в гру та не втратити бажання рухатися далі.
"Найголовніше – вірити в себе і ніколи не здаватися. Треба мати дисципліну. Якщо сказали вчасно пити ліки чи робити уколи – отже треба робити. І тільки тоді буде результат", – підсумовує наш герой.  
"У полоні нам казали, що України вже нема": бомби на Азовсталь, мученицька смерть в Оленівці, допити і повітря свободи
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24