Тренд пошуку "Малюк Сбу"

Жахлива трагедія
сколихнула столицю Пакистану, де внаслідок масштабного займання у
державній лікарні PIMS обірвалися життя щонайменше 15 немовлят. За інформацією
міжнародного агентства Reuters, стихія спалахнула приблизно о сьомій годині
ранку на третьому поверсі медичного комплексу, саме в корпусі, де
розташовувалося відділення матері та дитини.Місцевий телеканал Geo TV оприлюднив приголомшливі дані про
те, що в епіцентрі вогню перебувало 16 новонароджених малюків."З усього
приміщення, охопленого полум'ям, живим вдалося витягнути лише одну дитину", —
повідомили журналісти з місця події.Лікарі та рятувальники до останнього
боролися за життя інших дітей, проте чадний газ та висока температура не
залишили їм шансів.За попередніми висновками експертів, причиною займання став
технічний збій."До трагедії призвела несправність системи кондиціонування
повітря", — зазначили представники екстрених служб, які працювали над
ліквідацією вогню.Наразі на місці інциденту продовжують роботу криміналісти та
профільні фахівці, які встановлюють, чому протипожежна система не спрацювала
вчасно.Реакція вищого керівництва країни на інцидент була миттєвою
та жорсткою. Прем'єр-міністр Пакистану Шахбаз Шариф особисто взяв під контроль
хід слідства."Я доручив негайно провести всебічне розслідування цієї страшної
події", — заявив очільник уряду.Він наголосив, що всі відповідальні за
технічний стан закладу особи будуть притягнуті до суворої відповідальності за
законом, а міністерство охорони здоров'я проведе невідкладні перевірки систем
безпеки в усіх державних лікарнях.
Нагадаємо, портал
"Коментарі" писав, що контррозвідка СБУ спіймала "на гарячому" військового,
який шпигував для РФ на Одещині.

Президент Володимир Зеленський представив колективу Міністерства оборони новопризначеного керівника відомства Євгенія Хмару.

Про це повідомила пресслужба глави держави, передає Рубрика.

Під час представлення президент подякував Голові Верховної Ради та парламентарям, які підтримали призначення Євгенія Хмари на посаду міністра оборони. Окремо Володимир Зеленський відзначив Головнокомандувача ЗСУ, начальника Генерального штабу, секретаря РНБО, Прем'єр-міністра, урядовців і командувачів за чітку роботу з Євгенієм Хмарою та командою Міністерства оборони.

"Важливо, щоб було повне взаєморозуміння, реальна взаємопідтримка на всіх рівнях між Міністерством оборони та нашою армією передусім і спільна швидка реакція на всі зміни в цій війні", – сказав Зеленський.

Глава держави закликав нового міністра оборони та всіх, хто ухвалює рішення у Силах оборони, орієнтуватися на реальні потреби фронту, протиповітряної оборони, далекобійних операцій і мідлстрайків.

Фото: ОП

За його словами, одним із першочергових завдань має стати аудит усіх домовленостей із міжнародними партнерами – із визначенням того, що вже реалізовано, а що досі залишається в очікуванні.

"ППО й антибалістика – це ключовий пріоритет. Не тільки це, але ключовий, і особливо перед зимою – ви добре це всі знаєте. Сьогодні була атака, і збиття крилатих ракет досягається на значному рівні, збиття дронів треба постійно нам збільшувати", – сказав Володимир Зеленський.

Окремим викликом президент назвав захист міст і громад Херсонщини, Дніпровщини, Сумщини, Чернігівщини та інших прифронтових регіонів від щоденного російського терору.

"Треба дати відповідь на цей виклик. І так само – на виклик із російськими керованими бомбами. Нам потрібні свої засоби, які зможуть діяти проти таких ударів, зможуть діяти проти російської авіації", – наголосив президент.

Ще одним завданням Володимир Зеленський назвав збільшення кількості дипстрайків. За його словами, Євгеній Хмара має значний досвід у проведенні таких операцій, набутий ще під час роботи в СБУ.

Окремо йшлося про необхідність забезпечити реальні рішення та пропозиції у питаннях мобілізації, контрактів і ротацій військовослужбовців.

"Дуже очікую системної спільної роботи на цьому напрямку ЗСУ та Міністерства оборони. Та більш людяного й системного підходу до вирішення організаційних питань у військах", – додав глава держави.

Фото: ОП

За словами президента, особливу увагу необхідно приділити пошуку необхідного ресурсу для сектору оборони. Кошти, наголосив він, є одним із найбільших викликів і водночас спільним завданням для всієї держави.

Євгеній Хмара подякував за довіру та заявив, що ефективність, із якою він працював у спецпідрозділі "Альфа" та загалом у СБУ, буде застосована і в Міністерстві оборони.

Новий міністр назвав три ключові пріоритети роботи:

• фронт і посилення війська,
• люди та розвиток оборонної промисловості.

За словами Євгенія Хмари, у центрі кожного рішення має бути воїн – його життя та здоров'я, якість підготовки, забезпечення, озброєння, медичної допомоги та відновлення.

Фото: ОП

Міністерство оборони також планує посилити співпрацю з міжнародними партнерами, роботу зі зміцнення ППО, реалізацію програм виробництва балістики й антибалістики, масштабування дронових спроможностей, а також нарощування далекобійних ударів і мідлстрайків.

"Ми маємо чітке завдання від Верховного Головнокомандувача налаштувати систему. Систему нашої оборони, виробництва й закупівель, постачання у війська.

Наша задача – масштабувати те, що вже довело свою ефективність. Прибрати зайву бюрократію, додати швидкості рішенням, налаштувати змістовніший зв'язок міністерства з фронтом", – сказав Євгеній Хмара.

Як повідомляла Рубрика, 19 серпня Верховна Рада призначила Євгенія Хмару міністром оборони України. Його кандидатуру підтримали 312 народних депутатів.

Водночас у Києві біля будівлі Верховної Ради близько пів сотні людей вийшли на акцію протесту із закликом до депутатів не голосувати за призначення Євгенія Хмари міністром оборони. Саме у цей час у Раді тривала розмова народних депутатів із Хмарою.

Нагадаємо, на початку січня 2026 року став тимчасовим виконувачем обов'язків голови СБУ, після того, як Василь Малюк пішов із посади.

↓Читайте також Жумаділов достроково розірвав контракт і йде з посади голови Агенції оборонних закупівель Поки немає чіткого "ні", я вважаю, що у нас є шанси: Федоров про повернення на посаду міністра оборони

The post Зеленський представив колективу Міноборони нового міністра Євгенія Хмару appeared first on Рубрика.

Коли закінчиться війна в Україні і чому вже під час війни доцільно було би провести вибори Президента та у Верховну Раду — в інтервʼю Новини.LIVE розповів міністр закордонних справ України 2020-2024 років — Дмитро Кулеба.
 
В які точці країна перебуває зараз через 4,5 років війни? Бо видається, що суспільна атмосфера по країні негативна.
— З точки зору війни, ми перебуваємо в точці, яку ми не здатні на сьогодні осягнути. Скільки нам ще часу до завершення війни — на сьогодні не скаже ніхто. З точки зору внутрішнього стану ми перебуваємо в точці найвищого гніву суспільства, яке шукає вихід.
І оскільки суспільство розуміє, що в усьому винен Путін, а до нього дотягнутися не може, воно починає шукати винних серед ближчих. Така природна реакція людини. А це хто? Це сусід, голова громади, мер, уряд, Президент, погані генерали? Гнів сьогодні перебуває на піку. І взимку він, напевно, ще проб'є стелю.
З точки зору міжнародної підтримки ми досягнули стелі. Більше, ніж ми отримуємо зараз, ми отримати не зможемо. Наша базова задача — зберегти те, що є.
А чому вони не можуть дати нам більше?
— Підтримка України і так надзвичайно масштабна. Вона триває п'ять років і це десятки мільярдів євро та доларів.
Дуже добре памʼятаю розмову із директоркою Міжнародного валютного фонду у травні 2022 року, яка вже тоді сказала мені, що не знає, де ще брати гроші для України. Тому треба бути вдячними, бо вони зробили для нас дуже багато.
Зустріч у форматі коаліції охочих у Києві, травень 2025 року. Фото: Офіс президента
У Європі політична турбулентність, у великих гравців економічні негаразди, у США немає бажання спонсорувати Україну — через все це маємо бути надзвичайно уважними в розрахунках зовнішньої допомоги.
Відповідно, це має повністю нас розвернути всередину. Маємо ставати ефективнішими. Це досягається двома шляхами. Перше— це підвищення продуктивності. Умовно кажучи, ми маємо краще працювати. Не обов'язково більше. Наприклад, є теплотраса. По ній йде 100 кубічних сантиметрів тепла. Але через те, що система теплотраси стара і неефективна, втрачається 50 від 150 кубічних сантиметрів.
Наша з вами задача не в тому, щоб проганяти 150 кубічних сантиметрів старою трубою, а зробити її кращою. Ось про що йдеться. Це не про більше, це про краще.
Ну і друге, вибачте, не красти. Тобто звести до мінімуму всі супутні втрати, пов'язані з тим, що хтось намагається десь щось собі прибрати.
Бачите такі можливості, щоби ми працювали ефективніше в умовах постійних ударів та психологічного виснаження? Ну і, корупційні апетити теж поки не зменшуються.
— У нас є один стимул, сильнішого за який немає. І це інстинкт самозбереження. Якщо ми хочемо вижити, а моя гіпотеза в тому, що ми хочемо, то просто маємо це робити. У нас же завжди як діється?
Всі в щось грають, щось роблять, поки нас не припирає до стінки. І ми такі: "ой, а зараз нам гайки". І так ми все починаємо робити інакше. І починати є чим. Ось Україна зараз пишається дронами. А як ця програма виникла? У 22-му ми зрозуміли, що або ми все робимо інакше або помираємо. Зараз той самий момент переживає великий український бізнес. Малий і середній пережив його ще минулої зими: або помираємо або діємо інакше.
Новий виклик на сьогодні – балістика по великих містах — Київ, Запоріжжя, Дніпро, Харків. Ви у своїх інтерв'ю говорите, що рішення по антибалістиці цього року не очікуєте.
— Не очікую. Просто не бачу, звідки воно візьметься. Хоча завжди треба залишати 10% на дипломатичне диво. Трамп зранку прокинувся, хтось до нього зайшов в кабінет і каже, слухай, ну давай, люди гинуть, все погано, от картинка, подивись. Або японці зранку прокинулись і такі "ну, ми, в принципі, багато зробили для України, але знову ж таки, люди гинуть, все погано, у нас от на складах лежать ці ракети, давайте придумаємо як нам їх передати".
Удар Росії по Київщині 5 червня. Фото: ДСНС Київщини
Проте навіть таке рішення, на які ми даємо 10%, вирішить проблему в моменті, але не довгостроково. Чому? Бо виробництво балістичних ракет в Росії перевищує виробництво перекоплювачів.
Як мінімум удвічі.
— Тому це буде постійна гонитва. Щоби збити 20 ракет — Київ має мати 40 перехоплювачів. Це щоб гарантовано збити. А таких обстрілів на тиждень може бути 2-3. Тобто на 10 тижнів нам потрібно 400 ракет. Це лише на 2,5 місяці. А загальне виробництво цих ракет на сьогодні в рік десь 600-700 штук. То про що ми говоримо? Так, нам можуть зробити якийсь подарунок, ми ще тиждень переживемо.
Загалом нам потрібно проявляти креативність. І тут ми чуємо сигнали, що от давайте атакувати місця запусків ракет. Ось була наша операція в Новоросійську, ще певні наземні операції. Так, це послаблює тиск, але не усуває його.
Чи можемо знищити пускові Іскандерів, якщо Маск дасть дозвіл використовувати Старлінк на території РФ?
— Маск — це складна історія і ми тут в Україні переоцінюємо його турботу про нас. Навіть його рішення про відключення Старлінку росіянам на наших окупованих територіях було обумовлене ширшим переліком міркувань, ніж просто допомогти нам захищатися. Я би розглядав це в контексті його стосунків із ЄС, як важливого для нього ринку.
Що ми знаємо на сьогодні? Маск зробив щось, щоб Україні було легше захищатися на своїй території. Але абсолютна інша справа, щоб Маск дозволив зробити щось, що дозволить нам краще знищувати російську економіку. І, як на мене, він ще не там. І не знаю, чи він туди прийде. Скоріш за все, ні.
Ну і росіяни будують свою систему. Тобто ми маємо готуватись до того, якщо ці супутники почнуть працювати — ситуація на фронті погіршиться.
В тилу, очевидно теж. Адже тоді росіяни зможуть керувати дронами в онлайн-режимі майже по всій території України.
— Трагедія цієї війни в тому, що на етапі, який ми з вами проживаємо, ми займаємося взаємним знищенням, абсолютно не пришвидшуючи закінчення війни. Через низку факторів, розмір країн, стійкість економіки, силу оборони України, нас неможливо змусити до капітуляції. Але так само неможливо змусити до капітуляції і Росію, теж через набір факторів.
https://t.me/novynylive/209285
Куди це все рухається? Ми з вами щоранку будемо читати, як ми щось спалили в Росії, що росіяни спалили за ніч у нас, і війна триватиме.
І цей маховик буде повторюватися, бо і у нас, і у них є потенціал для взаємного знищення. Ми не зможемо відступити, бо ми вважаємо, що це для нас кінець, а вони не відступлять, бо вважають, що це кінець для них.
Замкнуте коло і глухий кут?
— Насправді це і є позиційна війна XXI століття. Відмінність тільки в тому, що тепер поняття тилу розмите через наявність технологій. Але за великим рахунком ніхто нікуди не рухається. Ми просто знищуємо один одного для підтримання балансу взаємного знищення.
Що має статися такого, аби ситуація змінилася?
— Війни завжди закінчуються в результаті ось такої тріади.
Для того, щоб одна зі сторін була змушена вийти з війни або змінити свої очікування від війни — із тріади має випасти якийсь один елемент. Або має зламатися воля до боротьби. Або у війну зайде третій гравець, який схилить шальки терезів. Це як Америка у Першій і Другій світовій війні. Або втрачається підтримка союзників. Умовно кажучи, якщо китайці скажуть "Владімір, хватить". Або якщо європейці кажуть "Володимире, грошей більше нема, ми відходимо, вибач". Тобто з'являється зовнішній чинник, який на тисне. Трамп пробував бути цим чинником в доволі незграбний спосіб.
І третій фактор — це гроші. Тобто, у нас банально закінчились гроші на війну. От коли один із цих елементів випаде для нас або для них — ми побачимо наближення до кінця війни на швидкості Формули 1. Поки цього не видно.
Відповідно, війна триватиме ще Х часу?
— Я за те, щоб ми чітко усвідомлювали реальність і планували своє життя. Але на сьогодні кінця війни не видно.
Очевидно, з осені будуть активовані нові контакти щодо перемовин про закінчення війни. Це наблизить нас до цього чи ні?
— Я вважаю, що можливість переговорного процесу була вичерпана була місяць тому. У Трампа були проблеми в Ірані. Ну, в принципі, вони залишаються. Гіпотеза полягала в тому, що йому була потрібна якась зовнішньо-політична перемога. Але воно все відмоталось на прикладі історії із наданням Україні ліцензій на виготовлення ракет до Патріотів. І момент втрачено.
Це ж була історія не просто про "дамо ракети". Це були ознаки підготовки американцями до зсуву позицій. Але все затихло. Тому звідти тепер цим переговорам братися? Путін йде на вибори у Держдуму із войовничими гаслами, після чого він хоче піти на мобілізацію.
Ну і третє. Ми завдаємо дуже великої шкоди російській економіці і режиму Путіна, але він не та людина, яка скаже: "ой, стало гірше, давайте йти на якісь поступки". Ну і Трамп заходить у свої вибори. Навіщо йому зараз активізувати переговорний процес, який не дасть результату? Щоб його потім на виборах мочили, що він пробує, але нічого не виходить? Трампу легше сказати, що от вони там обоє оскаженіли (мається на увазі Україна та Росія. - ред), хай ще нап’ються крові, а ми подивимося. Тому я не бачу, звідки може взятися ця історія.
Хоча так, будуть гасла, дзвінки, розмови, якісь зустрічі. Але завжди треба дивитися на структурні речі та передумови. Наразі цього немає.
Ну а ми тим часом входимо у складну зиму. Якою ви уявляєте її для себе?
— Я зараз, наприклад, опікуюся питанням, де можна буде безперебійно купувати дизель для генератора. Адже Росія цілеспрямовано б'є по АЗС і по логістичним кампаніям, які перевозять бензин.
https://t.me/novynylive/206519
Тому я особисто, як мешканець Києва, думаю, де брати дизель, якщо буде проблема із його купівлею. Просто прораховую ризики. І вважаю, що так має робити кожен для себе, хто живе в Україні в цій війні.
Загалом, щось має робити уряд, щось місцева влада і зрештою кожен має дбати про себе і про свою сім'ю. Маємо знати як контролювати ризики, з якими нам, можливо, доведеться зіштовхнутися.
Насправді так. Ми нікого не хочемо лякати в цій історії, але ми всі живемо в щоденній війні, і, як на мене, маємо просто знати, що робити у кожній із ситуацій.
— Ну, проблему дизеля я описав. Також у мене постійно стоїть 20 літрів питної води. Вчора дружина попросила купити круп.
У моїх батьків є невеличкий будинок під Києвом, вони купили кілька машин днів — то для нас це резервний варіант, якщо вже зовсім буде погано. Поїдемо, будемо пічку топити.
Ну і ще одна дуже цінна порада: навчіться поменше зависати в інформаційному просторі. Насамперед на анонімних телеграм-каналах. Це дуже сильно розхитує і вимотує. Купіть книжок. Це точно буде корисно для вашого ментального здоров'я.
В мене от нема телеграму. Є прості дві історії, які показують, як телеграм-канали і соцмережі руйнують нашу з вами психіку. Перша — це відчуття Третьої світової війни. Постійно. Хоча я постійно говорю, що ніякої війни не буде, заспокойтеся. Друга — історія із завозом до України нелегальних мігрантів. Три місяці тому країна захлиналася у новинах з цього приводу і де ті мігранти зараз? Про це перестали писати і проблема зникла.
Ще один виклик для нас – це постійні удари по українському півдню. Наші порти практично призупинили як експорт, так і імпорт. Як будемо це долати?
— У нас невдалий збіг обставин, бо цього року ще й обмілів Дунай. Тому нам знову потрібно повторити трюк із тим зерновим коридором, який ми успішно побудували 2023 році, але за гірших зовнішніх обставин. Ця проблема зберігатиметься. Ще раз повторюсь, у війні України з Росією ударні сили обох сторін переважатимуть захисні. Відповідно, завжди буде більше руйнувань і тиск на економіку ставатиме більшим. І в Україні, і в Росії.
Відбувається процес обопільного знищення. Ми вибиваємо їх, вони вибивають нас. Все це спрямовано на те, щоб зламалася воля або закінчилися гроші.
Але портами, очевидно, ми не зможемо користуватися в найближчі тижні?
— Я не думаю, що їхнє відкриття — це найближча перспектива.
Ще один виклик — це удари по логістиці та нашим маркетплейсам. Як уряд може допомогти гігантам української економіки?
— Так, ці бізнеси становлять хребет нашої економіки. Питання тільки в тому, що в уряду є умовно тисяча гривень, яку він вже розписав. А підтримка такого великого бізнесу — це треба мати три тисячі гривень. Звідки взяти додаткові дві тисячі — це задача нашого уряду. Їх можна завжди взяти з двох місць — підвищення внутрішньої ефективності або із зовнішнього джерела.
Як ми вже говорили — зовнішнє джерело втомилося, відповідно, маємо шукати гроші всередині.
Ще важливе питання, яке обговорює суспільство, це вибори. Їх немає, але про них говорять. От у нас недавно був оприлюднений рейтинг довіри українців, де перше місце у Залужного, останнє — у Зеленського. На другому-третьому — Федоров та Буданов. Що думаєте про це?
— Рейтинги в нашій воєнній реальності – це дуже відносна категорія. Не тому, що в нас погані соціологи. От півроку тому у рейтингах був Василь Малюк, ексголова СБУ. І де він зараз?
Зараз в усіх наших рейтингах Михайло Федоров. Я бажаю Михайлові успіху, щоб він собі в житті не обрав політику чи бізнес. Але ці спалахи, вони ж від нашого відчаю. Адже будь-яке суспільство дуже просте, воно побудоване на двох образах. Образ героя і образ антигероя.
Українське суспільство обирає собі героя і повністю емоційно в нього вкладається. Ми прослідковуємо це в рейтингах. Є Валерій Залужний, якого обрали героєм ще в 23-му році. Це заслужена людина, питань нема.
Проходить час — підскочив Буданов, Малюк. У Зеленського теж рейтинг то росте, то падає. От у листопаді 2024 року у нього були низькі цифри, а у березні 2025, після зустрічі із Трампом в Овальному кабінеті, вони полетіли в космос. Тому рейтинги на сьогодні не більше, ніж орієнтир поточної ситуації — хто герой, а хто антигерой.
Зараз Федоров, всі за нього. Але реальні вибори — це концентрація зусиль та здатність продати свою історію. Тому я вважаю, що рейтинги на сьогодні річ відносна. Але вибори в Україні потрібні. Бо якщо у нас довга війна — маємо перебудувати економіку і політичну систему. Адже модель 2019 року емоційно виснажена. У людей є запит на нових депутатів Верховної Ради, дайте таку можливість, щоб Рада відповідала очікуванням людей.
Під час війни можна структурувати кампанію, обмежити певні теми, які не можна дискутувати. Можна досягнути консенсусу еліт, що нам потрібно спокійно пройти виборчий процес і перезавантажити ключові органи влади. Люди відчуватимуть відповідальність. Бо після війни такого не буде. Всі жадатимуть помсти і влади і ніхто ні про що інше думати не буде.
Тому моя позиція, що проводити вибори під час війни — це великі ризики, але не проводити вибори під час війни — ще більші.
Чи може Михайло Федоров створити гідну політичну конкуренцію Володимиру Зеленському, як повернути до України мільйони біженців і коли нормалізуються стосунки із поляками — читайте у другій частині інтервʼю Дмитра Кулеби на Новини.LIVE.
Нагадаємо, командир Російського Добровольчого Корпусу (РДК) Денис Капустін розповів, чи відважаться росіяни на протести після виборів у Держдуму 20 вересня і чи буде закінчення війни цього року.
Він також припустив, що нова мобілізація росіян, на яку Путін може піти після виборів, може дозволити йому відкрити ще один фронт проти України — з боку Чернігівщини та Сумщини.

Новопризначений міністр оборони України Євгеній Хмара має налаштувати систему оборонних закупівель та постачання. Крім того, у Міноборони мусять масштабувати українські далекобійні удари по території росії.
Про такі пріоритети розповів президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні, пише Рубрика.
"Моє головне завдання для міністра оборони України в цих умовах, це реальне налаштування системи нашої оборони, системи виробництва і закупівель, системи постачання у війська. Таке налаштування, щоб захист життя в Україні отримував все необхідне для відбиття російських ударів, для утримання позиції на фронті, для активних дій наших і завдання відчутних ударів Росії у відповідь на її терор, на цю війну, на ці вбивства, які Путін перетворив фактично на нову російську ідеологію", – сказав Зеленський.
Глава держави також зазначив, що Євгеній Хмара своєю службою в "Альфі" довів, що він "слів на вітер не кидає і точно знає, що окупантів не б'ють пустими обіцянками".
"Розраховую, що Міністерство оборони розширить простір застосування наших дипстрайків. Разом з виробниками української зброї забезпечить більше можливостей захисту українського неба і разом з партнерами додасть можливостей нашим оборонним операціям та нашим наступальним діям. Вже є хороша взаємодія Хмари і Драпатого. Дякую за це. Перед зимою ми в Україні маємо бути впевнені і будемо впевнені у нашій обороні, у наших позиціях максимально, наскільки це можливо", – сказав Зеленський.
Нагадаємо, депутати Верховної Ради підтримали призначення Євгенія Хмари міністром оборони України. За відповідне рішення проголосували 312 народних депутатів.
Що відомо про Євгенія Хмару?
Євгеній Хмара був начальником Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України. На початку січня 2026 року став тимчасовим виконувачем обов'язків голови СБУ, після того як Василь Малюк пішов із посади.
Як hromadske розповідали в пресслужбі СБУ, він є досвідченим спецпризначенцем, який із 2011 року проходив військову службу у спецпідрозділі «Альфа», а 2023 року був призначений його начальником.
На початку повномасштабної війни генерал-майор Євгеній Хмара брав участь у звільненні Київщини, а після деокупації столичного регіону воював на Донеччині.
Євгеній Хмара відзначений низкою відомчих і державних нагород:
він є повним кавалером ордену Богдана Хмельницького (І-III ступінь);
відзначений орденом «За мужність» III ступеня;
нагороджений відзнакою президента України «Хрест бойових заслуг».
↓Читайте також





Сибіга знову очолив МЗС: Верховна Рада підтримала його призначення







Демократія не може бути заручницею росії: Федоров закликав шукати механізм для проведення виборів під час війни



The post Зеленський визначив головні завдання для нового міністра оборони: виробництво зброї, постачання та дипстрайки appeared first on Рубрика.

Про це в ефірі Еспресо у програмі "Тепер Головне" сказав народний депутат України від "Слуги народу"  Микита Потураєв.За словами Потураєва, особливих дискусій щодо майбутніх кадрових рішень у парламенті не було, оскільки подання кандидатур очікували."Жодних дискусій не було, тому що подання всі очікували. З паном Сибігою ми давно працюємо — я маю на увазі всіх парламентарів. Тому припускаю, що голоси за пана Сибігу будуть, так само, як голоси за пана Хмару", — сказав Потураєв.Він назвав кандидатуру Хмари "доволі очевидною" та зазначив, що питання демобілізації генерала вже вирішене."Щодо Євгенія Хмари, то це доволі очевидна кандидатура. Наскільки мені відомо, питання з його демобілізацією вже вирішене. Тому, якщо завтра буде подання, очевидно, що й питання з демобілізацією Євгена Хмари буде вирішене. Я думаю, що голосів за його призначення буде достатньо", — зазначив нардеп.Потураєв пояснив, що його впевненість у підтримці Хмари ґрунтується, зокрема, на зустрічі депутатів із Михайлом Федоровим після його пресконференції. За словами нардепа, Федоров тоді заявив, що бачить кількох людей, які могли б очолити Міністерство оборони."Чому я про це більш-менш впевнено кажу? Тому що після його відомої пресконференції на зустрічі з депутатами різних фракцій і груп Михайло Федоров зазначив, що бачить декілька людей, які могли б очолити Міністерство оборони", — пояснив Потураєв.Він додав, що йшлося про людей зі спільними цінностями та баченням подальшого реформування Міноборони й української армії."Це люди, які мають спільні цінності та спільне розуміння подальшого реформування Міністерства оборони й армії. Він назвав декілька прізвищ і, зокрема, сказав: "Там є наші генерали, наші, з якими ми працювали, ви їх прекрасно знаєте". І назвав генерала Буданова, генерала Малюка та генерала Хмару", — зазначив нардеп.На думку депутата, Хмара, як і Василь Малюк та Кирило Буданов, має досвід трансформації великих силових структур та розуміння того, як вони мають працювати в умовах сучасної війни."За Євгенія Хмару, так само як за Василя Малюка, Центр "Альфа" перетворився з центру контртерористичної діяльності на величезну військову потугу, яка займається спеціальними операціями в глибині держави-агресора, завдає далекобійних ударів та проводить операції на кшталт "Павутини". Про частину з них ми ще навіть не знаємо й дізнаємося згодом", — сказав Потураєв.Він також звернув увагу на розвиток нових видів озброєння."Там також іде розробка новітніх видів озброєння. Не слід забувати, що морські дрони з'явилися саме в СБУ, саме в "Альфі", яка на той момент уже давно не була якимось маленьким контртерористичним центром", — зазначив нардеп.За його словами, йдеться не лише про створення нових технологій, а й про формування системи їхнього застосування та відповідних замовлень."Там розробляються нові види озброєння, напрацьовується їхнє застосування та формуються відповідні замовлення. Тобто Євгеній Хмара, так само як Василь Малюк і Кирило Буданов, — люди, які трансформували свої структури", — додав Потураєв.Окремо він відзначив зміни, які відбулися у Головному управлінні розвідки за час керівництва Кирила Буданова.«За Кирила Буданова ГУР теж перетворилося з розвідувального — зрозуміло, великого, потужного розвідувально-диверсійного центру — на щось значно більше", — сказав депутат.Водночас Потураєв вважає, що противник досі не до кінця розуміє можливості українських спецслужб."І добре, що вороги не розуміють, що саме зараз відбувається, що таке ГУР і чим зараз є Центр "Альфа". І нехай для них кожна атака і кожна поразка й надалі будуть сюрпризом", — наголосив він.На переконання Потураєва, досвід Хмари, Малюка та Буданова може бути корисним і для реформування системи оборонних закупівель."Євгеній Хмара, так само як Василь Малюк і Кирило Буданов, точно знають, якою має бути реформа системи закупівель і що має закуповуватися для ведення сучасної війни, щоб випереджати ворога не на один, а на два-три кроки. Вони точно знають, якою має бути армія, яка вміє використовувати новітні види озброєння. Тому я переконаний, що голосів за призначення Євгена Хмари, за умови, що буде це подання, вистачить", — резюмував Потураєв.Президент України подав до Верховної Ради кандидатури Євгенія Хмари на посаду міністра оборони та Андрія Сибіги — на посаду міністра закордонних справ. Голосування заплановане на завтра.

Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради кандидатуру Євгенія Хмари на посаду міністра оборони України.

Про це повідомив голова ВРУ Руслан Стефанчук.

Парламент має розглянути кандидатуру найближчим часом.

За словами народної депутатки Ірини Геращенко, 18 серпня Хмара має зустрітися з парламентськими фракціями, а 19 серпня — із профільними комітетами Верховної Ради.

Того ж дня його кандидатуру планують винести на розгляд у сесійній залі.

Тимчасово В.О. Міністра оборони України, Євгеній Хмара на зустрічі з Володимиром Зеленським. Фото: Офіційний канал Президента України – Володимира Зеленського

Хмара з 20 липня виконує обов’язки міністра оборони. Президент доручив йому очолити відомство після кадрових змін в уряді.

Нагадаємо, що 15 липня стало відомо про залишення цієї посади Михайлом Федоровим, яку він очолив 14 січня цього року, змінивши  Дениса Шмигаля.

Серед результатів роботи команди Федорова можна відзначити блокування роботи Starlink російським військовим, реформу закупівель та пришвидшення впровадження штучного інтелекту в оборонній сфері.

До речі, за законом України «Про національну безпеку України», міністр оборони та його заступники мають бути цивільними особами.

Євгеній Хмара

Євгеній Хмара розпочав службу в СБУ та з 2011 року проходив службу в підрозділі «Альфа», поступово обіймаючи керівні посади.

У 2023 році він очолив Центр спеціальних операцій «А» СБУ, а у 2025 році — однойменний підрозділ, який спеціалізується на проведенні спецоперацій і знищенні військових цілей противника.

У 2022 році Хмара керував спецоперацією зі звільнення острова Зміїний від російських окупантів. У січні 2026 року він став тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ, замінивши на цій посаді Василя Малюка.

Справа Андрія Осіпова, якого НАБУ і САП підозрюють у вимаганні мільйона доларів, може виявитися одним із входів у значно серйознішу історію, що виходить далеко за межі окремих прізвищ і відомств. За інформацією джерел ZN.UA, детективи могли вийти на кримінально-кланову систему, в якій державні повноваження, силовий ресурс, гроші, приватні та політичні інтереси дедалі складніше відокремити одне від одного, пише у статті «Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління — дна» Інна Ведернікова.
Авторка зазначає, що Банковій потрібна стратегія з протидії антикорупційним органам, а отже — повноправний очільник Служби безпеки України, який надійно замкне силовий блок на президентові. За даними джерел ZN.UA, голосів у Верховній Раді за нинішнього в. о. голови СБУ Олександра Поклада поки немає.
«Утім, як немає в нас і можливості згадати хоча б один випадок, коли Рада не проголосувала за кандидатуру голови СБУ, внесену президентом. Попри те, що, за нашою інформацією, уламки ОПЗЖ усерйоз заявляють голові ОП Кирилу Буданову, що за Поклада не голосуватимуть, ті ж таки «уламки» запевняють Поклада у зворотному. Але в призначений час усі підпірки монобільшості зроблять так, як скаже Зеленський», — пише авторка.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





НАБУ проводить нові біологічні експертизи у справі Єрмака та перевіряє докази, вилучені у помічника Арахамії — джерела ZN.UA


Водночас у СБУ вже активно зачищають кадри колишнього очільника Василя Малюка. Поки виконувачем обов’язків голови спецслужби був Євген Хмара, їх не чіпали. Свою роль у цій історії, хоч і не на користь Малюка, відіграли НАБУ та САП.
Йдеться про справу Андрія Осіпова, якого антикорупційні органи підозрюють у вимаганні мільйона доларів у громадянина РФ. За ці гроші підозрюваний обіцяв «вирішити питання» з кримінальним переслідуванням та екстрадицією до Росії. У матеріалах справи спливло прізвище самого Малюка. Зокрема, за версією одного з фігурантів, 200 тис. дол. із суми, яку вимагав Осіпов, нібито призначалися особисто тоді ще першому заступнику голови СБУ. Доказів передачі грошей Малюку у слідства наразі немає.
Та ім’я Малюка у цій справі — далеко не найцікавіший момент. За даними наших джерел у правоохоронних органах, сам Осіпов був людиною з його орбіти, а згодом перейшов під крило генералів Сергія Дуки та Антона Кравчука. Після звільнення Малюка з СБУ самі Дука й Кравчук досить швидко підлаштувалися під Поклада. Вони ж, за нашою інформацією, були кураторами силової частини операцій проти детективів НАБУ та журналістів у липні минулого року. Крім того, в Осіпова під час обшуків виявили автомобільні номери прикриття, посвідчення та інші документи Служби безпеки.
«Осіпов справді просто торгував своїми зв’язками та гучними прізвищами — чи роками існував під цілком реальним прикриттям людей усередині СБУ? Іронія тут майже завершена: тепер уже НАБУ розкручує цю нитку у зворотний бік. Та насправді історія, схоже, вже не тільки про СБУ. Справа Осіпова може виявитися одним із входів у значно серйознішу історію, що виходить далеко за межі окремих прізвищ і відомств. За роки деградації державного управління склалося середовище, де державні повноваження, силовий ресурс, гроші, приватні та політичні інтереси дедалі складніше відокремити одне від одного», — пише авторка.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





СБУ двічі не погодило НАБУ клопотання про введення санкцій щодо Юри Єнакіївського


За оцінкою Ведернікової, є велика ймовірність, що всередині держави сформувалася кримінально-кланова система, значна частина правоохоронного блоку якої обслуговує вже не інституції, а збереження сформованої конструкції влади. Система захищає владу. Влада забезпечує стійкість, дохід і безкарність стовпів системи.
«І ось у цю конструкцію зараз полізло НАБУ. У ту саму, яка ще зовсім недавно душила саме НАБУ — руками силовиків і політиків, що залишаються частиною чинної влади. Джерела в системі СБУ, які не залучені в ці процеси, але які спостерігають за ними вже багато років, — а такі там іще збереглися, — дуже тихо шепочуть нам, що НАБУ вхопилося за кінчик страшного клубка. І, мабуть, уперше детективи й керівники НАБУ та САП ходять по лезу вже не в переносному значенні. Наші співрозмовники говорять про реальну фізичну загрозу для тих, хто зараз розмотує цей клубок», — додає авторка.
Нагадаємо, 31 липня, Вищий антикорупційний суд взяв під варту Андрія Осіпова. Альтернативи у вигляді застави суд не визначив. Підозрюваний залишатиметься у слідчому ізоляторі на час дії запобіжного заходу.

18 серпня оголошено часом Х: парламент збереться на засідання, і ми дізнаємося, кого президент має намір зробити міністром оборони. Судячи з уже зроблених кадрових кроків президента, зрозуміло, що рішення давно ухвалене: це не Федоров. Хоча, за словами ексміністра оборони Михайла Федорова, саме тоді для нього пролунає фінальний сигнал «діяти інакше».
Однак уся драма не в тому, як діятиме Федоров, нарешті обравши один із двох стільців, на яких сидіти одночасно йому стає дедалі менш комфортно. Чи піде в жорстку опозицію до президента — навіть під час війни. Чи делікатно дистанціюється, намагаючись зберегти своїх людей у Міноборони та ілюзію стосунків із Зеленським.
І навіть не в тому, як на це відреагують протестувальники з картонками, які від персонального «За Федорова!» повільно, але наполегливо просуваються до усвідомлення: ніякий Федоров самотужки системи не змінить. Тим більше Федоров — плоть від плоті цієї системи, — який лише зараз дійшов до власної межі компромісу з нею.
І вже точно річ не в тім, кого ще Зеленський переставить в уряді, кого поверне, ким пожертвує і яке чергове прізвище запропонує суспільству як відповідь на кризу: Корецького — з прем’єрів знову в «Нафтогаз», Свириденко — з «Нафтогазу» знову в прем’єри або, гарненько перемішавши фігури, знову витягне… Шмигаля. А чому ні? У Зеленського закінчилися люди, яким він довіряє і щенячої відданості яких катастрофічно не цінує.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський зіткнувся з труднощами в пошуку нового посла України в США — Politico 


Та й питання давно не в прізвищах, які вкладають на переставлювані ліжка.
Річ у тім, що нас довго — понад сім років каденції чинного президента — водили лабіринтом. І нарешті привели. У глухий кут. У вирішальний момент війни. Протест, який теж уперся в стіну, надто опукло це висвітлив. І тепер уже не обійти, не відвернутися. Зеленський може скільки завгодно замовчувати очевидне, збирати послів, їхати в Сербію, красти інформаційні приводи в головкома ЗСУ та міністрів, щоб хоч на чомусь вибудовувати свої щоденні звернення до народу, міняти пішаків місцями та пояснювати кожен новий провал окремим прізвищем. Реальність від цього не зміниться.
Україна — монархія. Причому неосвічена. Зосередивши всю владу у своїх руках, президент досяг своєї стелі. Межі компетенції. За цей час він не зробив головного, що могло б допомогти Україні уникнути управлінської катастрофи: не скинув баласту зі «своїх» на користь компетентних і не дав прямого сигналу системі: «Не красти».
Складно сказати, що небезпечніше для держави — злочинні дії корупціонерів чи злочинна бездіяльність «своїх» дилетантів. Але коли обидві ці отрути опиняються в одному флаконі, ризик уже не політичний. Ризик — програти війну.
Чому це сталося?
Зеленський не керує хаотично. Він цілком послідовно вирішує завдання збереження власної системи влади. Після офіційної епохи Єрмака. З підозрюваним Єрмаком. І з поки що офіційно не підозрюваним Арахамією, який, як ми вже писали, зайняв вухо президента у робочий час. І багато чого нашептав про необхідність змінити уряд.
Проблема в тім, що завдання архітектора цієї системи управління не збігаються із завданнями держави. І те, що ми сприймаємо як глухий кут, для Зеленського, можливо, — дорога. Якою вже ходили в майбутнє деякі президенти. Щоправда, не можна сказати, що успішно.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Федоров про пропозиції Зеленського: "Займати декоративну посаду не буду"


Бо імітація рано чи пізно розкриває або порожнечу, або абсурд. На порожнечі в голові чинної влади ми вказували всі ці роки, а от абсурд способу Зеленського керувати державою зараз розгорнувся перед нами в усій красі. Мабуть, ще ніколи в кадровій партії, яку періодично розігрує Банкова, не було такої кричущої невідповідності людей їхнім новим посадам. Причому сам спосіб призначень і переміщень так само небезпечний для держави, як і вибір прізвищ. Бо ґрунтується на відданості й заточений на виконання потрібних Зеленському, а не державі завдань.
ZN.UA
Вийшло так, що в найважчий час на ключових для виживання країни напрямах — обороні, енергетиці та економіці — опинилися дуже слабкі люди. Ексголова НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький у цьому сенсі — не найслабша кандидатура на посаду прем’єр-міністра серед найслабших.
Корецький був у захопленому шоці від жалуваного йому з монаршого плеча чину прем’єра. Однак уміння цього «лжеяценюка» гучним голосом ставити на місце своїх підлеглих у НАК йому точно не знадобиться у Кабміні. Своїх людей у нового прем'єра практично немає, компетенцій і особистої експертизи в широкому форматі Кабміну — теж. «Нафтогаз» — не Кабмін.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський вважає закритою тему міністра оборони — ЗМІ


Утім, Корецького це не зупинило. Під лайки Facebook і демократичні фото нарад він цілеспрямовано повів уперед чужу команду. До речі, цікаво, куди саме: єдиному рекомендованому Корецьким у міністри економіки «візіонеру» Олександру Кравченку вже є що запропонувати прем’єру — розроблену за ключової участі McKinsey Стратегію економічного розвитку України до 2042 року. У ній, як з’ясувала моя колега Юлія Самаєва, майбутнє підозріло схоже на сьогодення.Та сама логіка — і в чернетці урядової програми, яка просочилася в медіа: гарна обгортка майже без змісту.
Умєров? Цією фігурою, в лоб переставленою на клітинку СЗР, Зеленський, власне, і відповів і суспільству, і Федорову. Бо Умєров — це Туреччина. Це Штати та його родина, яка фактично перебуває в заручниках у американців: там бізнес, нерухомість, необхідність подовжувати право на перебування в країні. Ще Умєров — це Катар. Емірати. Десь Китай. Причому в окремі країни він неодноразово приїжджав, узагалі не доводячи до відома українські посольства. Наші посли дізнавалися постфактум. Якщо дізнавалися.
Так, ми розуміємо, що Служба зовнішньої розвідки розтерзана, розтоптана і давно утримується за залишковим принципом. Але там усе ще жевріє надія, що її нарешті перестануть топтати чобітьми, гальмувати ініціативи та почнуть використовувати за призначенням. Хто? Умєров? Його цього в Туреччині навчали?
Умєров давно вже посол із дуже особливих доручень президента України. Зокрема фінансових. Багато хто, до речі, забув, як він заходив у велику політику. А не варто. І тут не стільки про якість політичного «Голосу» (Умєров був у списку партії Святослава Вакарчука), скільки про вміння входити в усі двері без додаткових пристосувань. В історії конфлікту Зеленського з Ахметовим (а також Шустером, Гордоном та Аваковим) Умєров став посередником. Тьорочником. Не дипломатом, не переговірником — людиною, здатною терти. Якщо саме це Зеленський розуміє під modus operandi зовнішньої розвідки, то ок.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Без персоналій та суб'єктності: у ВР вважають виправданим порушення українцями заборони на протести


Ігор Клименко. Напевно, не найгірший із екс-міністрів внутрішніх справ (якщо оцінювати його як менеджера, який під час війни зумів утримати структуру та організувати її військове крило, а не як політика, готового змінювати правоохоронну систему, що так і залишилася нереформованою), але точно не найкращий новий секретар РНБО. Бо, як свідчать члени Радбезу, у цьому органі вже дуже давно ніхто не дозволяє собі навіть утриматися. Розраховувати на РНБО як на якийсь інтелектуальний допінг для президента взагалі не доводиться. А треба було б. Але, на жаль, Володимир Зеленський абсолютно впевнений у тому, що він усе знає краще за всіх. І хто, як не поліцейський кадровик, зможе забезпечити цілковитий одобрямс на засіданнях і дисципліну їхнього проведення. Чи потрібно це країні?
В.о. голови СБУ Євгеній Хмара став в.о. міністра оборони через дві години після того, як ексголова МВС Ігор Клименко відмовився від цієї посади. Сам Клименко при цьому суто випадково залишився без портфеля міністра, і ним просто «заткнули» дірку в РНБО, що утворилася після переходу до СЗР «інформатора» Міндіча ексміністра оборони Рустема Умєрова. Таким чином, творець Центру спеціальних операцій «А» Євгеній Хмара сів в адміністративне крісло голови МО, опинившись у абсолютно незнайомій для нього системі управління. Але сам Хмара, схоже, повірив, що військовий досвід автоматично конвертується у здатність керувати Міністерством оборони. А тепер уявіть Резнікова, Умєрова чи навіть Федорова, що чіпляють міну до російського військового корабля. Приблизно так само слід оцінювати й зворотну рокіровку.
Про жодну програму реформ у сфері оборони та план зміни системи закупівель за такої гри Банкової, звісно ж, не йдеться. Зате там можуть більше не турбуватися про те, як розподілятимуться 90 млрд євро партнерської допомоги. Некомпетентний міністр оборони — це несуб’єктний міністр. Хоч би яким крутим спецпризначенцем він був. В цьому разі є лише особиста необхідність президента людиною з репутацією прикрити соромне місце, що відкрилося суспільству після відставки Федорова, який збунтувався.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Німеччина хоче зрозуміти, що відбувається з кадровими перестановками у ЗСУ — глава МЗС


Покладом? Цей листок прикладають при інших хворобах. І Зеленський чудово знає, при яких. Якщо в цій кабмінівській рокіровці й були інші цілі, крім нейтралізації Федорова, то це точно Олександр Поклад. Неофіційний сторож системи влади Зеленського от-от отримає жалувану грамоту. Нагадаємо, що саме Поклад за особистим дорученням президента їздив до ОАЕ забирати нардепа-держзрадника Федора Христенка, і саме Поклад, за нашою інформацією, у визначений Банковою момент «валитиме» голову САП Олександра Клименка «свідченнями» нардепа. Тож продовження незаконного стеження за детективами НАБУ, про що заявив на нещодавньому брифінгу директор НАБУ Семен Кривонос, — квіточки. По ягідки Зеленський ще не ходив, але він точно знає, що Поклад їх для нього збере. Бо глава держави доклав чимало зусиль, розчищаючи для нього шлях до верхівки такого інструменту, як Служба безпеки України. Лише впевненість у тому, що Поклад може впоратися з усіма ворогами — НАБУ, активістами, журналістами, опозицією, — надихала Зеленського знімати Малюка та ставити непідготовленого Хмару в Міністерство оборони.
Ще раз повторимо сказане колись, не бажаючи нікого образити. А просто пояснити складну ситуацію на простому прикладі. Розвідки — це мисливські собаки. Вони шпигують на користь своєї країни. Вони вільні у виборі методів. Вони рвуть здобич і приносять її. А СБУ — це службові собаки, які захищають усередині країни і тому не можуть собі дозволити тих методів, якими працюють мисливські.
Проте в нас на чолі СБУ зараз мисливський пес. Це те, що нам потрібно, якщо ми говоримо про збереження демократії та свободи всередині країни? Тим паче що захищати всередині країни сьогодні є що й від кого. НАБУ, активісти та незалежні ЗМІ — основні об'єкти докладання зусиль Служби на території країни.
Instagram toronto_tv
Коли вибори провести не можна, наповнити Кабмін чимось якісним виявилося неможливо, а некомпетентність намертво переплелася з корупцією, одним із небагатьох інституційних обмежувачів системи залишається антикорупційний блок. А за межами інституцій — вулиця. Мирна вулиця в цих умовах що могла, те поки що зробила. Тоді як антикорупційні органи своєї роботи не припиняли.
Що готує НАБУ на осінь?
Зараз НАБУ і САП на літніх публічних канікулах, і ми змушені задовольнятися сухими звітами їхніх керівників. Та, якщо вірити директору НАБУ Семену Кривоносу, «м'ясо» все ж таки готується. А як інакше сприймати його слова на тому ж брифінгу, що попереду «чудові реалізації»? Причому, як стверджують наші джерела у правоохоронних органах, «ви сильно здивуєтеся, коли дізнаєтеся про результати роботи детективів і кого вони стосуються».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чи здатний Драпатий подолати кризу мобілізації: ЗМІ пишуть, що прогнози — скептичні


З цікавого, звичайно ж, ексголова ОП Андрій Єрмак і його друга підозра. За інформацією наших джерел, розслідування в активній фазі. Чи стосується воно кооперативу «Династія»? Не факт. Судячи з крихт публічної інформації та тверджень джерел, НАБУ працює по Єрмаку не тільки у справі «Династії». Нібито цього разу йдеться не про відмивання коштів, а про незаконне збагачення. За нашою інформацією, основний акцент розслідування зараз зроблено на експертизах предметів, вилучених під час обшуку в одній із квартир Міндіча. Досліджуються залишені на них біологічні сліди, зокрема ДНК. Наразі одні запитання без відповідей.
Схожі експертизи проводять і у справі про підкуп депутатів, основний фігурант якої поки що — голова одного з осередків нардеп Кісєль. Те, що голові фракції «Слуга народу» Давиду Арахамії досі не повідомили про підозру, породжує в суспільстві різні версії. Його відмолив президент, бо Арахамія потрібен і на переговорах у США, і як тримач парламенту. Хтось побачив у цьому, що Арахамія взагалі мало не агент НАБУ, який замість своєї голови розплачується меншими головами — Тимошенко та іншими. Хтось вважає, що відмовився підписувати підозру генпрокурор. За нашою інформацією, розслідування йде дуже активно.
Зараз проводять експертизи предметів, вилучених під час обшуку в помічника Давида Арахамії Тараса Мельничука, зокрема досліджують біологічні сліди. Що це за предмети? Чию ДНК там шукають і з чим порівнюють? Джерела, як і у випадку з Єрмаком, не уточнюють. Коли ми поміркували, навіщо слідству знадобилася така експертиза, нічого цікавішого за конверти, яких могла торкатися рука голови фракції, нам на думку наразі не спало. Але це вже наша версія, а не факт.
Це перше. І друге: за нашою інформацією, НАБУ і САП не зверталися до генпрокурора Кравченка з питання початку розслідування щодо народного депутата Давида Арахамії.
Тому чекаємо.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна має шанс перезапустити свою стратегію у війні — Bloomberg 


У черзі — незмінний голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін, якого очікувано не змила й ця потужна кадрова хвиля. А ми пам'ятаємо, що за фінмоном — ключова роль в отриманні й передачі слідству інформації про фінансові операції фігурантів за кордоном, яку Пронін, за нашими даними, успішно блокує в розслідуваннях НАБУ і САП. Він цікавий НАБУ у справі про відмивання грошей через конвертаційні центри та виведення їх в офшори, на яку детективи вийшли, розбираючись із розкраданнями під час будівництва фортифікацій Полтавською ОВА, де теж фігурує Пронін. Але, як стверджують наші джерела, якщо голові фінмону й варто хвилюватися, то виключно за справу про конвертцентри: після обшуків у першого заступника голови Держфінмоніторингу Богдана Корольчука виявили готівку, печатки та документи компаній. (До речі, зняття і призначення голови Держфінмоніторингу — це повна номенклатура прем'єра. І це, власне, все, що вам потрібно було знати про Корецького.)
На що реально спирається влада?
Банковій потрібна стратегія протидії антикорупційним органам. А отже, повноважний голова СБУ, який надійно замкне силовий блок на президенті. Тут ні Кравченко, який косить у бік Арахамії, ні Татаров, який знає, як правильно скорочувати дистанцію з журналістами під час криз, а тепер і має у міністрах внутрішніх справ свого однокашника Івана Виговського, на цю роль претендувати не можуть.
На сьогодні є інформація, що голосів під нового голову СБУ з прізвищем Поклад у парламенті поки немає. Утім, як немає в нас і можливості згадати хоча б один випадок, коли Рада не проголосувала за кандидатуру голови СБУ, внесену президентом. Попри те, що, за нашою інформацією, уламки ОПЗЖ усерйоз заявляють голові ОП Кирилу Буданову, що за Поклада не голосуватимуть (чому це важливо для Буданова, ми теж уже писали), ті ж таки «уламки» запевняють Поклада у зворотному. Але в призначений час усі підпірки монобільшості зроблять так, як скаже Зеленський.
Тим часом у СБУ вже на повну зачищають кадри Малюка. Хмара їх не чіпав. За іронією долі, свою роль у цій історії — і не на користь опального Малюка — відіграли антикорупційні органи.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Корецький про кандидатуру міністра оборони: за це відповідає президент


Йдеться про справу затриманого нещодавно НАБУ Андрія Осіпова. Бюро і САП підозрюють його у вимаганні мільйона доларів у громадянина РФ за «вирішення питання» з кримінальним переслідуванням та екстрадицією до Росії. У матеріалах справи спливло прізвище самого Малюка: один із фігурантів стверджував, що 200 тис. дол. із цієї суми нібито призначалися особисто тоді ще першому заступнику голови СБУ. Доказів передачі грошей Малюку у слідства на сьогодні немає.
Однак справа Осіпова значно цікавіша за окреме згадування прізвища Малюка. Як стверджують наші джерела у правоохоронних органах, сам Осіпов був людиною з його орбіти, а потім перейшов під крило генералів Сергія Дуки та Антона Кравчука. Після зняття Малюка самі Дука й Кравчук досить швидко підлаштувалися під Поклада. Ті самі Дука й Кравчук, які, за нашою інформацією, курували силову частину операцій проти детективів НАБУ та журналістів у липні минулого року.
Ба більше, в Осіпова під час обшуків виявили автомобільні номери прикриття, посвідчення та інші документи Служби безпеки. Осипов справді просто торгував своїми зв'язками та гучними прізвищами — чи роками існував під цілком реальним прикриттям людей усередині СБУ?
Іронія тут майже завершена: тепер уже НАБУ розкручує цю нитку у зворотний бік.
Та насправді історія, схоже, вже не тільки про СБУ. Справа Осіпова може виявитися одним із входів у значно серйознішу історію, що виходить далеко за межі окремих прізвищ і відомств. За роки деградації державного управління склалося середовище, де державні повноваження, силовий ресурс, гроші, приватні та політичні інтереси дедалі складніше відокремити одне від одного. Є велика ймовірність, що всередині держави сформувалася кримінально-кланова система, значна частина правоохоронного блоку якої обслуговує вже не інституції, а збереження сформованої конструкції влади. Система захищає владу. Влада забезпечує стійкість, дохід і безкарність стовпів системи.
Explainer
І ось у цю конструкцію зараз полізло НАБУ. У ту саму, яка ще зовсім недавно душила саме НАБУ — руками силовиків і політиків, що залишаються частиною чинної влади. Джерела в системі СБУ, які не залучені в ці процеси, але які спостерігають за ними вже багато років, — а такі там іще збереглися, — дуже тихо шепочуть нам, що НАБУ вхопилося за кінчик страшного клубка. І, мабуть, уперше детективи й керівники НАБУ та САП ходять по лезу вже не в переносному значенні. Наші співрозмовники говорять про реальну фізичну загрозу для тих, хто зараз розмотує цей клубок.
Про те, що припущення щодо системного характеру того, що відбувається, має під собою підстави, свідчить не лише вищезазначене розслідування НАБУ, а й той факт, що ця система не обмежується силовиками. Паралельно влада нейтралізує та послідовно виводить у сліпу зону медіа. Правоохоронці вже не називають прізвищ фігурантів антикорупційних розслідувань. Антиєвропейська норма Цивільного кодексу та судова практика Верховного суду, що її підтверджує, дозволяють забороняти це журналістам аж до завершення суду, навіть не слідства. (Фігурант справи «адвокатів-хакерів» колишній військовий прокурор Дмитро Борзих подав позов проти ZN.UA на 500 тис. грн з вимогою прибрати його ім’я з публікації.) Відомий законопроєкт №15289 Сергія Власенка пропонує обмежити правоохоронцям можливість публічно розкривати обставини резонансних справ. «Поправки Лозового», що дають можливість роками затягувати провадження у справах про топкорупцію у ВАКС, так до кінця й не прибрані. Додайте сюди спроби через суд забороняти публікацію журналістських розслідувань (кейс Слідство.Інфо), використання мобілізації як інструменту тиску на журналістів і громадських лідерів, інформаційні атаки на незалежні медіа та громадських активістів — і пазл складається.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський вніс у Раду проєкт постанови про призначення Корецького прем'єром


Простір громадського контролю перетворюється на шагреневу шкіру. Тільки вона не стискається сама — від неї поступово відгризають шматки. Тут обмежили можливість назвати ім’я. Там намагаються заборонити розкрити суть підозри. Тут журналісту чи антикорупціонеру прилітає позов. Там — силовики чи інформаційна атака. Тут — безпідставно зняли бронь. Кожен окремий епізод можна пояснити, відбити й навіть пережити. Але в сукупності вони створюють середовище, де наступному журналісту простіше не писати, наступному редактору — не вплутуватися, наступному джерелу — промовчати. У цьому, власне, й сенс.
І коло замикається. Система, яка дедалі менше здатна розвиватися і дедалі більше зайнята своїм виживанням, неминуче починає захищатися від тих, хто здатний показати суспільству, як вона влаштована. Від НАБУ. Від активістів. Від незалежних медіа.
Що далі?
По-перше, ще два з половиною роки тому, коли в системі державного управління вже зяяли всі ці пустоти — кадрові, компетентнісні, управлінські, ціннісні, — ми опублікували великий текст про необхідність створити уряд технократів або національної довіри. Зеленському пропонувалося нарешті скинути баласт «своїх», розкрити законсервовану й заповнену іржавою водою систему та впустити в неї людей, здатних професійно керувати державою.
Цю ідею тоді підхопили політики, експерти, її певний час активно порушували в інформаційному просторі, журналісти прямо запитували про це Зеленського на пресконференціях. Зеленський у принципі виявився не здатним зробити крок, який означав добровільну відмову від частини власної влади. Його амбіція, його его, сам вибудований ним спосіб управління державою цього не дозволили.
І отут була розвилка.
Можна було піти шляхом оновлення системи та розподілу відповідальності, професіоналізації влади, появи в її складі інших суб’єктів і центрів компетенції. Повернути конституційну суб’єктність парламенту та уряду. Зеленський пішов іншим. Разом із Міндічем, Єрмаком, Чернишовим, Малюком, Арахамією, Галущенком, Покладом, купою виконувачів обов’язків, армією тих, хто мовчить і мед приносить.
По-друге, якщо причини протесту нікуди не зникають, то нікуди не зникне й сам протест. Нарив шукатиме вихід. Нинішній протест давно не «за Федорова». Федоров виявився приводом, точкою складання, можливо, останньою краплею. Люди, які виходять із картонками, можуть не знати прізвищ Дуки, Кравчука чи Поклада, не розбиратися в «поправках Лозового», повноваженнях САП чи хитросплетіннях кадрової політики Банкової. Вони можуть ще не розкласти цієї системи розумом. Але вони вже відчули її. Інтуїтивно. Емоційно. На власній шкурі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Верес про критиків командування ЗСУ: "У нас кожен плиточник — головнокомандувач, а кожен таксист — президент"


Можна забалакати або замовчати конкретний протест. Замінити Сирського на Драпатого. Когось звільнити. Когось повернути. Але що це змінює? Завтра розкриється наступна рана. Не Федоров — значить, «Скеля». Не «Скеля» — черговий злодій у владі. Не злодій — чергова некомпетентна людина, яка не прийме вчасно правильного рішення. Бо проблема вже не в конкретній людині. Проблема — у способі управління, який цих людей виробляє, відбирає, розставляє та захищає.
А попереду зима.
І війна.
По-третє, якщо протест не зникне, то питання вже не в тому, як його вкотре погасити. Питання — як каналізувати суспільний запит, якого влада вже не може задовольнити перестановкою фігур усередині самої себе.
Ще недавно більшість українців виступала проти виборів під час війни, але до серпня 2026 року частка тих, хто допускає голосування до повного закінчення війни, зросла до 38%: 15% вважають, що вибори можна проводити вже зараз, а 23% — після припинення вогню та гарантій безпеки. При цьому 57%, як і раніше, наполягають, що вибори можливі лише після остаточної мирної угоди та завершення війни. Але якщо три роки тому перезавантаження центральної влади після війни очікували 73% українців, то зараз — уже 88%; щодо президента цей показник зріс з 23 до 67%. Тенденція очевидна.
Пропонуючи два з половиною роки тому коаліційний уряд, ми самі виходили з того, що проводити вибори під час війни не можна. Однак два з половиною роки — великий строк. І зовсім нещодавно ми писали про готовність самої Банкової розглядати президентські вибори під час війни — на хвилі підтримки Зеленського як Верховного головнокомандувача.
Суворо кажучи, за чинного воєнного стану президентські вибори юридично неможливі без його скасування або без внесення змін до закону про воєнний стан. А парламентські вибори під час воєнного стану неможливі взагалі — це пряма норма Конституції. Саме тому йдеться не про технічну дату голосування, а про політичний сценарій легітимної передачі влади.
Тобто цей сценарій не є ані фантазією журналістів, ані вимогою активістів, яка раптом виникла сьогодні. Його розглядала сама влада. Про вибори під час війни говорили й наші американські партнери, що бачили в них, зокрема, демонстрацію стійкості української демократії.
Але нам сьогодні потрібен не показник демократії заради показника демократії. Нам необхідно виграти війну.
І саме тому питання про легітимну змінюваність влади перестає бути суто політичним.
По-четверте, тут ми впираємося з одне із найважчих протиріч усієї цієї історії. Зеленський, хай там як, залишається одним із головних символів України для західних суспільств. За роки війни для електоратів країн, які нам допомагають, він став практично голлівудським позитивним героєм. Іноді достатньо одного вдалого жарту на саміті НАТО, наприклад, що у Москву до Путіна він не поїде, бо там багато українських дронів і небезпечно, — і він знову герой.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сирський і Гнатов залишаться працювати поряд з новим керівництвом армії — Зеленський


І це не лише піар. Це персоніфікація України в очах мільйонів західних виборців, а отже, цілком реальний ресурс підтримки України їхніми урядами. Зеленський залишається одним із головних цвяхів, на яких тримається західна підтримка України. Тільки цей цвях забитий нам-таки в ногу — разом із правцем і ще купою інфекцій, від яких ми тепер гинемо.
Тому питання не лише в тому, чи потрібна країні змінюваність влади. Питання в тому, як пройти її під час війни, не втративши разом із Зеленським те, що сьогодні зав'язане на Зеленського.
По-п’яте, схоже, все це починають розуміти й усередині самої влади. І це важливо. Бо сценарій виборів під час війни, який ще недавно Банкова могла розглядати на хвилі високої довіри до Зеленського і в розрахунку на його перемогу, в якийсь момент може повернутися вже через зовсім іншу причину. Владі, можливо, доведеться відкрити політичну систему не тому, що це буде їй вигідно, а тому, що цього вимагатиме суспільство.
Там чудово розуміють, що протест із картонками — не штучний, не оплачений і не організований чиєюсь хитрою рукою. Це дихання людей, які виступають уже не так проти конкретного рішення президента, як проти самого способу управління державою.
Той-таки Арахамія, який, за нашою інформацією, модерував останню заміну в Кабміні, — не Єрмак із корінням феншуй і російськими друзями. У 2014-му він повернувся зі США, волонтерив у Миколаєві, дослужився до радника голови облдержадміністрації. Арахамія знає, звідки беруться справжні протести. І знає, чим закінчується ситуація, коли влада занадто довго переконує себе, що те, що відбувається на вулиці, хтось організував і оплатив.
Останні рейтинги, які серйозно вдарили по довірі до президента, — ще один сигнал. І, за інформацією наших джерел, навіть усередині команди Зеленського вже допускають думку, яка ще недавно здалася б неможливою: в якийсь момент президенту доведеться визнати, що конкурувати з новим він уже не зможе.
Хто цей новий? Якої він якості? Чи не виявиться нове прізвище просто новою етикеткою на тій самій системі? Про це доведеться говорити окремо.
Зараз важливіше інше. Сценарій, який влада ще недавно могла розглядати як спосіб продовжити себе, може повернутися як спосіб відповісти на суспільний запит про її зміну. Те, що Зеленський не захотів зробити добровільно два з половиною роки тому — перезавантажити політичну систему та поділитися владою й відповідальністю, — йому, можливо, доведеться зробити вже на зовсім інших умовах.
Наші шляхи з цією владою розійшлися. У точці перетину вимог війни, президента, який вичерпав себе, та суспільного інтересу. Це символічно. Це страшно. Але це вже сталося.
Тепер питання — як розійтися так, щоб Україна вижила й пішла далі.

Сьогодні, 13 серпня, у Шевченківському районному суді Києва відбулося підготовче засідання за позовом ексрозвідника Романа Червінського проти СБУ та її ексочільника Василя Малюка щодо захисту честі й гідності. Суддя ухвалив рішення розглядати справу в закритому режимі.

За лаштунками СБУ формується нова система впливу: регіональні призначення вже відбулися, а головна інтрига тепер залежить від парламенту.
Як повідомляє pravda.com.ua.
Виконувач обов’язків голови СБУ Олександр Поклад розпочав масштабні кадрові зміни у Службі безпеки України та формує власну управлінську вертикаль. Водночас у Верховній Раді наразі не вистачає голосів для його повноцінного призначення очільником СБУ.
Кадрові зміни в регіональних управліннях СБУ
Менш ніж за місяць після призначення Олександра Поклада виконувачем обов’язків голови СБУ нових керівників отримали управління Служби у восьми областях і Автономній Республіці Крим.
Центр спеціальних операцій “Альфа” очолив бригадний генерал Олег Федорів. Найближчим часом кадрові перестановки можуть відбутися і в центральному управлінні СБУ. Зокрема, можуть змінити керівників Департаменту господарського забезпечення та Департаменту оперативного документування.
Хто входить до команди Поклада
Серед чотирьох заступників голови СБУ співрозмовники у силових структурах називають “людьми Поклада” Андрія Тупікова та Ярослава Мережка.
Андрій Тупіков за часів Василя Малюка очолював Департамент контррозвідки СБУ. Нині він координує кілька напрямів роботи, зокрема господарське забезпечення Служби та санкційну діяльність.
Ярослав Мережко раніше керував одним із управлінь контррозвідувального департаменту. Тепер до сфери його відповідальності належать військова контррозвідка та захист об’єктів критичної інфраструктури.
Єдиним протеже Хмари серед заступників голови СБУ називають Дениса Килимника. Він очолює Антитерористичний центр при СБУ та координує далекобійні операції “Альфи”.
Поклад і Хмара: різні підходи до роботи
Ще у січні-лютому впливові правоохоронці прогнозували, що Олександр Поклад має більше шансів очолити СБУ на постійній основі.
Поклад – професійний оперативник. Він готовий використовувати будь-які методи, щоб виконати доручення президента – як законні, так і не зовсім легальні методи “досягнення цілей”. Хмара обережніший. Він намагається діяти лише в межах закону.
– джерело у силових органах
Інший співрозмовник серед правоохоронців стверджує, що президент Володимир Зеленський безпосередньо ставив Покладу окремі завдання, про частину яких Євгеній Хмара нібито не знав.
Все дуже прогнозовано. Олександр Валентинович будує свою вертикаль і випалює осередки спротиву.
– співрозмовник у керівництві силового блоку
Чи вистачить голосів для призначення
Попри активне посилення позицій у СБУ, у парламенті Олександра Поклада вважають “непрохідним” кандидатом. Станом на зараз необхідних голосів для його призначення головою Служби безпеки немає.
Також залишається невідомим, чи зможе керівництво “Слуги народу” забезпечити підтримку щонайменше 226 депутатів.
Що передувало кадровим змінам
4 серпня Володимир Зеленський заявив, що погодив нові операції Служби безпеки України. Водночас він не уточнив результатів оголошеної 25 червня 40-денної операції, яка мала спонукати Росію до завершення війни.
16 липня джерела у команді президента повідомили, що перший заступник голови СБУ Олександр Поклад тимчасово очолить Службу замість Євгенія Хмари. Раніше Зеленський заявляв, що запропонує парламенту призначити Хмару міністром оборони.
Кабінет міністрів призначив Євгенія Хмару тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони, а Андрія Сибігу – тимчасовим виконувачем обов’язків міністра закордонних справ.
Того ж дня очільник Міноборони Михайло Федоров розповів, що президент не погодився на зміну головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. За його словами, пропозиції та ініціативи Міністерства оборони щодо покращення роботи війська зустрічали спротив.
17 липня Володимир Зеленський офіційно призначив Олександра Поклада тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ. Відтоді він почав активно оновлювати керівний склад Служби, однак питання його постійного призначення залишається невирішеним.
Читайте також:
Володимир Зеленський погодив нові операції СБУ проти російської агресії та підтримав подальше очищення відомства від осіб, які діють у власних інтересах.
Президент Зеленський доручив очищення СБУ від осіб, які не захищають інтереси України, з уже проведеними затриманнями.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15459 про обов’язкову безперервну відеофіксацію дій представників ТЦК під час мобілізаційних заходів.
The post Поклад перебудовує СБУ, але парламент не має голосів для його призначення first appeared on Межа. Новини України..

Колишній голова СБУ Василь Малюк не фігурує у справі про вимагання $1 млн за уникнення екстрадиції до РФ.

За сім років роботи Верховної Ради дев’ятого скликання 71 народний депутат втратив свої повноваження. Громадська ініціатива «Голка» назвала причини, з яких ВР поточного скликання втратила стількох народних обранців.
Найчастіше депутати складали мандати добровільно. Таких було близько 50. Ще 12 обранців померли. Шість народних депутатів втратили мандат, тому що перестали бути громадянами України. Ще троє парламентарів залишилися без мандату, бо щодо них набули законної сили обвинувальні вироки суду.
Журналістка та інженерка даних «Голки» Оксана Ставнійчук зазначила, що більшість із тих народних депутатів, що самі вирішили скласти мандат, переходили на інші ключові державні посади.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На фоні зміни уряду «слуга народу» Потураєв заявив про невідкладне складання мандата


«Представники монобільшості найчастіше залишали Верховну Раду через призначення до Кабміну. Навіть на п’ятому році повномасштабної війни Володимир Зеленський, який по суті формує склад уряду, на жаль, не бачить доцільності у залученні опозиції та експертів до урядування. Так під час останнього скандального урядового перезавантаження у липні парламент залишили народні депутати «Слуга народу» Віталій Безгін та Денис Маслов, які очолили відповідно Мінрегіон та Мін’юст. Найдовше в уряді протримався колишній міністр оборони Михайло Федоров», — зазначила Ставнійчук. 
За її словами, Верховна Рада стикається із серйозним викликом, який полягає у неможливості припинити повноваження проросійських народних депутатів. Зокрема, Ставнійчук звернула увагу, що за останніми роками з парламенту вдалося вигнати лише тих проросійських парламентарів, які втратили громадянство. Мова йде про Віктора Медведчука, Андрія Деркача, Ріната Кузьміна та Андрія Козака.
«Але такі токсичні для нацбезпеки політики, як Юрій Бойко або Нестор Шуфрич і далі залишаються у парламенті. Був шанс у Верховної Ради позбутися депутатів проросійських партій бодай на місцевому рівні, але відповідний урядовий законопроєкт саботували (номер 7476). Зате російські спецслужби не чекають, поки ми напрацюємо такі політики. Цинічне вбивство Андрія Парубія серед білого дня тому доказ. Саме тому ми окремо відстежуємо в інструменті «Перезарядити країну тобі під силу» список поіменних голосувань за чутливі для національної безпеки питання», — зазначила Ставнійчук.
Дослідження створене на основі відкритих даних, які систематизували у цифровому сервісі в рамках проєкту «Перезарядити країну тобі під силу», який підтримує NED.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Рада з другої спроби підтримала складання мандата Цабаля


Нагадаємо, за кількістю депутатів парламентська фракція «Слуга народу» досі становить більшість від конституційного складу Верховної Ради і має права коаліції. Однак з травня 2022 року єдиним рішенням, для якого «слугам» вистачило лише своїх голосів, стало призначення Василя Малюка головою СБУ. Це означає, що фракція «Слуга народу» є фактично недієздатною, бо останні чотири роки не здатна власними силами забезпечити результативні голосування без ситуативної підтримки з боку інших депутатських фракцій і депутатських груп. Водночас партії влади ніщо не заважає створити парламентську коаліцію національної єдності, але президент відкидає таку можливість.
Чи може існувати демократія без парламенту як самостійного центру ухвалення рішень? І що відбувається, коли парламент формально є, але фактично втрачає суб’єктність? У статті «Синдром ліквідації. Немає парламенту — немає демократії» юрист, колишній заступник голови ЦВК, експерт ЦППР Андрій Магера пояснює, як політична залежність, відсутність коаліції та обхід процедур змінюють баланс влади, і чому це вже впливає на права громадян.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем'єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном. Сторони обговорили посилення української протиповітряної оборони, підготовку до зими та подальшу підтримку України.
Про це Зеленський повідомив у Telegram, інформує Новини.LIVE.
Про що говорили Зеленський і Єттен
За словами президента, він поінформував главу уряду Нідерландів про останні російські удари по українських містах і громадах, а також подякував за слова співчуття та підтримки.
Зеленський наголосив, що Росія майже щодня атакує Україну, застосовуючи, зокрема, балістичні ракети. Тому одним із головних пріоритетів для України залишаються ракети для систем протиповітряної оборони.
Під час розмови сторони обговорили, як Нідерланди можуть допомогти зміцнити українську ППО вже зараз, а також під час підготовки до зимового періоду.
"Ракети для ППО є нашим основним пріоритетом. Ми обговорили, як Нідерланди можуть допомогти нашому захисту зараз і під час підготовки до зими. Дуже цінуємо готовність працювати над пошуком рішень", — прокоментував Зеленський.
Крім того, Зеленський і Єттен торкнулися дипломатичної ситуації та результатів зустрічей, які відбулися минулого тижня у Вашингтоні.
Окрему увагу співрозмовники приділили європейській інтеграції України. Президент зазначив, що сторони обговорили відкриття ще чотирьох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу, а також подальше розширення ЄС.
Раніше Новини.LIVE повідомляли, що Президент Володимир Зеленський увів у дію новий пакет санкцій проти 23 компаній і 20 фізичних осіб, які забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу. До списку потрапили підприємства, що виробляють комплектуючі, ракетне паливо, засоби ППО та інше озброєння для РФ.
Також Новини.LIVE писали, що Зеленський провів нараду з керівником СБУ Василем Малюком, під час якої погодив нові спецоперації проти Росії. Президент заявив, що Україна готує нові кроки для посилення тиску на державу-агресора.

Вищий антикорупційний суд раніше обрав запобіжні заходи шістьом підозрюваним у заволодінні понад 150 млн грн Нацгвардії. На тлі інших гучних антикорупційних справ ВАКС узяв під варту Андрія Осіпова. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрюють його у вимаганні одного мільйона доларів у громадянина Росії Олександра Кузнєцова за вирішення питання щодо кримінального переслідування та екстрадиції з України до Росії. Інший фігурант справи стверджував, що 200 тисяч доларів із загальної суми начебто призначалися ексголові Служби Безпеки України Василю Малюку. Про це повідомляють "Слідство.Інфо" та САП.
НАБУ та САП підозрюють Андрія Осіпова у вимаганні одного мільйона доларів у громадянина Росії Олександра Кузнєцова. За версією слідства, гроші мали передати за допомогу в уникненні екстрадиції з України до Росії. Події відбувалися у 2022 році. Справу розглядає ВАКС.
Інший фігурант провадження розповідав Кузнєцову, що Осіпов нібито погоджував суму хабаря зі своїм "давнім знайомим" Василем Малюком. На той момент Малюк був першим заступником голови СБУ. Кузнєцова також запевняли, що 200 тисяч доларів із загальної суми начебто мали передати особисто Малюку. Ці твердження прозвучали в матеріалах, які прокурор представив у суді.
Прокурор САП Андрій Пономаренко повідомив, що у 2022 році під час обшуків у Кузнєцова працівник СБУ на ім’я Роман порадив йому звернутися до колишнього заступника голови Луганської обласної державної адміністрації Едуарда Лозовського. За словами співробітника спецслужби, той міг допомогти уникнути кримінального переслідування та видачі Росії. Після цього між учасниками почалися переговори.
Слідство встановило, що спочатку Лозовський попросив за "вирішення питання" два мільйони доларів. Згодом сума зменшилася до одного мільйона. За версією правоохоронців, Осіпов нібито домігся зниження завдяки своїм зв’язкам у СБУ. Саме так це пояснювали Кузнєцову.
У записах фігурантів згадували Малюка та нібито узгоджений хабар
Під час однієї з телефонних розмов Лозовський повідомив Кузнєцову, що Осіпов узгоджував суму з Василем Малюком. За його словами, Осіпов був давно знайомий із посадовцем. Прокурор зачитав частину цієї розмови у суді. У ній Лозовський наполягав, що мільйон доларів доведеться передати незалежно від обставин.
Кузнєцов під час розмови висловив сумніви, що Осіпов справді спілкується з високопосадовцями СБУ та Малюком. У відповідь Лозовський заявив, що особисто бував із ним у кабінеті. Він також стверджував, що з 800 тисяч доларів ще 200 тисяч нібито призначалися особисто Малюку. Ці слова є частиною запису, який досліджує слідство.
Прокурор САП вважає, що матеріали справи вказують на особисте знайомство Осіпова з Малюком. У записаних розмовах підозрюваний називав себе частиною "команди" Малюка. Він також вживав фразу "я з ВВ", посилаючись на ініціали Василя Васильовича. Слідство аналізує ці висловлювання у загальному контексті справи.
"Надалі особа, яка мала зв’язки в СБУ, отримала від потерпілого частину коштів у сумі 50 тис. дол. США. Однак передавати їх правоохоронцям підозрюваний не планував — привласнив кошти разом зі знайомим потерпілого. Після цього особа, яка мала зв’язки з СБУ, продовжила вимагати решту суми, відкрито погрожуючи потерпілому фізичним насильством та обмеженням його законних прав у разі відмови передати кошти нібито для підкупу посадовців СБУ", — зазначили у САП.
На інших записах Осіпов згадував дружину Малюка Юлію. Він також говорив про спільне минуле та називав Малюка "хуліганом коростишівським", який зумів досягти високого рівня. Прокурор ідентифікує одну із зафіксованих розмов як діалог Осіпова з Малюком. Офіційного підтвердження цього з боку СБУ наразі немає.
У цій розмові співрозмовник Осіпова скаржився на надмірне навантаження після призначення. Він згадував постійні засідання РНБО та селекторні наради у президента. Розмова відбулася 20 липня 2022 року. Це сталося через два дні після призначення Василя Малюка виконувачем обов’язків голови СБУ.
У справі Осіпова згадали посадовців СБУ, зброю та кримінальні зв’язки
У розмовах Осіпова згадувалися й інші представники Служби безпеки України. Серед них — один із керівників підрозділів Департаменту захисту національної державності СБУ Олександр Ковальчук. Також називали колишнього начальника управління СБУ в Житомирській області Сергія Лисака. Крім того, фігурували генерали СБУ Сергій Дука та Ілля Вітюк.
За словами прокурора Пономаренка, водієм Осіпова був позаштатний працівник оперативного підрозділу СБУ. Водночас працівників спецслужби у межах цього кримінального провадження поки не допитували.
"До вчора розслідування цього провадження відбувалося повністю негласно. Взагалі жодних гласних дій не проводилось", — зазначив він.
Пономаренко також наголосив, що правоохоронці поки не встановили факту передавання грошей співробітникам СБУ. Матеріали провадження містять записи розмов і твердження фігурантів. Однак підтверджених даних про фактичне отримання коштів представниками спецслужби наразі немає. Розслідування триває.
Андрія Осіпова затримали 30 липня. За даними прокурора, за день до цього люди з оточення чоловіка попередили його про інтерес з боку правоохоронних органів. Йому нібито радили залишити Україну протягом найближчих двох тижнів. Виїхати він не встиг.
Осіпов народився у Коростишівському районі Житомирської області. Раніше його неодноразово притягували до кримінальної відповідальності. Серед справ були й провадження щодо насильницьких злочинів. У сервісі Getcontact один із його підписів — "Андрюха Кримінал".
За версією слідства, Осіпов входив до злочинного угруповання, яке діяло в одному з міст Житомирської області. Правоохоронці також зафіксували його зустріч із Кирилом Островським. Прокурор називає Островського так званим "смотрящим" за Лук’янівським слідчим ізолятором. Ці контакти також долучили до матеріалів справи.
Під час обшуків у Осіпова знайшли бойовий пістолет і карабін. Правоохоронці також вилучили понад 700 набоїв, кастети та тримачі для зброї. На автомобілі підозрюваного були встановлені номерні знаки, які не зареєстровані за жодним транспортним засобом. Походження зброї та номерів перевіряють слідчі.
31 липня Вищий антикорупційний суд обрав Осіпову запобіжний захід. Його взяли під варту. Альтернативи у вигляді застави суд не визначив. Підозрюваний залишатиметься у слідчому ізоляторі на час дії запобіжного заходу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ВАКС обрав запобіжний захід для Тищенка


Нагадаємо, що ВАКС визнав колишнього народного депутата Андрія Деркача винним у державній зраді та незаконному збагаченні. Йому призначили 15 років ув’язнення з повною конфіскацією майна та на три роки заборонили обіймати державні посади. За даними слідства, у 2019–2020 роках Деркач зустрічався в Москві з представниками ГРУ та за російські кошти проводив заходи для дискредитації України. Справу розглядали заочно, оскільки ексдепутат перебуває в Росії та підтримує російську владу.