Тренд пошуку "Море"

Порушення повітряного простору країни не зафіксували.

А Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма?

Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

Поки безпека чорноморських маршрутів залишається під питанням, трейдери змінюють карту постачань і дедалі уважніше придивляються до північних портів.

Ризики для судноплавства в Чорному морі впливають на маршрути експорту зерна та змушують трейдерів шукати альтернативні логістичні рішення. Одним із ключових напрямків стають порти Латвії, Литви й Естонії, через які дедалі активніше планують перевалку пшениці.

Про це повідомляє турецьке профільне видання Deniz Ticaret Gazetesi.

Балтійські порти посилюють роль у міжнародній торгівлі зерном на тлі невизначеності, що зберігається для морських перевезень у Чорноморському регіоні. У серпні тут забронювали потужності для відвантаження орієнтовно 1 млн тонн зерна. Це приблизно на 50% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Посилення ризиків у Чорному морі та невизначеність у сфері перевезень роблять балтійські порти альтернативним центром експорту у світовій торгівлі зерном. Останнім часом попит на постачання пшениці з портів Латвії, Литви та Естонії відчутно зріс.

– Деніз Тіджарет Газетесі

Балтійські порти нарощують перевалку зерна

У липні бронювання портових потужностей для завантаження зерна в Балтійському регіоні перевищили торішній рівень приблизно втричі. Переорієнтації вантажопотоків сприяють загрози для суден, портової інфраструктури та логістичних ланцюгів у Чорному морі.

Попит на пшеницю, яку відправляють через балтійські порти, зростає з боку Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів і Судану. Водночас стабільними покупцями зерна з цього регіону залишаються Нігерія та Південна Африка.

Одним зі стримувальних чинників для балтійського зерна є його ціна: пшениця з Латвії, Литви та Естонії нерідко дорожча за російську, що може знижувати її конкурентні позиції на окремих ринках.

Експорт пшениці з Латвії, Литви та Естонії

За оцінками ринку, протягом поточного сезону три балтійські країни можуть експортувати близько 6 млн тонн пшениці. Якщо прогнози щодо врожаю справдяться, значення портів Балтійського моря для глобальних зернових перевезень може зрости ще більше.

Ще цікаві матеріали:

• МЕА зафіксувала зниження видобутку й експорту російської нафти у квітні, що загострює невизначеність на світових ринках енергії.
• У Ростовській області Росії запровадили режим надзвичайної ситуації через зупинку морського експорту агропродукції. Зерно накопичується, елеватори переповнюються, а виробники ризикують зазнати значних збитків.
• Володимир Зеленський заявив, що Росія розглядає озброєння цивільних суден стрілецькою зброєю, засобами РЕБ і військовим персоналом. Україна готує відповідь.

У Чорному морі біля узбережжя Румунії торговельне судно PROGRESS IV, яке ходить під правпором Домініканської Республіки, спалахнуло та потонуло.

Про це повідомляє News.ro.

На борту перебували 12 членів екіпажу, усіх вдалося евакуювати. Один моряк отримав поранення.

Сигнал про аварію румунські служби отримали близько 17:55 27 серпня. На той момент корабель перебував за 15 морських миль від Сфинту-Георге. Рятувальна операція тривала до 20:47.

До пошуково-рятувальних робіт залучили кораблі берегової охорони, рятувальні судна та прикордонний катер. 10 моряків забрала берегова охорона, ще двох підібрав інший торговельний корабель, який опинився неподалік.

Проведенню операції заважало сильне хвилювання моря, висота хвиль сягала близько 2,5 метра.

Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що не виключає можливості атаки судно.

"Судно зазнало удару і, схоже, затонуло, але наразі ми не знаємо, ким і як саме… Буде проведено розслідування, все з’ясується, але не варто вдаватися до спекуляцій", - зауважив він.

Обставини події мають встановити під час розслідування.

Як інформував "Ми-Україна" раніше, росія за півтора місяця атакувала 52 цивільні судна в Чорноморській акваторії. Через удари гинули і зазнавали поранень моряки, частина кораблів отримала серйозні пошкодження.

У четвер, 27 серпня, у водах Румунії в Чорному морі спалахнуло торговельне судно.

За словами президента Нікушора Дана, воно могло зазнати удару та затонути, однак точні причини наразі невідомі, пише News.ro.

"У Чорному морі, в межах виключної економічної зони Румунії, загорілося торговельне судно PROGRESS IV під прапором Домініканської Республіки. На борту перебували 12 членів екіпажу, усіх вдалося врятувати, проте одна людина зазнала поранень", - сказано в повідомленні.

Рятувальну операцію координував Центр морського порятунку Румунського морського управління. Операцію ускладнювали хвилі заввишки близько 2,5 м. Залучили кораблі берегової охорони, рятувальні судна та прикордонний катер. 10 моряків забрали представники берегової охорони, ще двох підібрав торговельний корабель, що перебував поблизу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 11 мігрантів загинули внаслідок аварії на човні

"Судно зазнало удару і, схоже, затонуло, але наразі ми не знаємо, ким і як саме. Буде проведено розслідування, все з'ясується, але не варто вдаватися до спекуляцій", - додав президент Румунії.

Сигнал про аварію надійшов близько 17:55, коли судно перебувало приблизно за 15 морських миль від Сфинту-Георге. До 20:47 усіх 12 членів екіпажу врятували.

У період з першого по восьме серпня оператори 414-ї бригади "Птахи Мадяра", 20-ї бригади К-2 та 413-го полку "Рейд" у Чорному та Азовському морях провели успішні операції.

Влучання зафіксували по 12 суднах із залишку тіньового флоту.

Тотальної блокади Чорного моря наразі немає, хоча й Росія намагається повністю заблокувати український морський коридор.

Про це президент Володимир Зеленський повідомив 24 серпня під час пресконференції за підсумком саміту "Коаліції охочих", передає Gazeta.ua.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія атакувала український коридор до портів Великої Одеси та влучила у кораблі під прапорами іноземних держав

За словами глави держави, попри російські удари через порти Одеси продовжують проходити судна.

"Сьогодні немає тотального блокування, є спроба тотального блокування, але по три-чотири кораблі на день заходить і виходить з Великої Одеси, незважаючи на те, що вони (РФ - Gazeta.ua) б'ють по портовій інфраструктурі", - сказав Зеленський.

Президент зауважив, що раніше обсяги роботи морського коридору були значно більшими. Тим не менш, зараз Україна розглядає кілька варіантів, які можуть допомогти відновити повноцінну роботу морського коридору.

"Кілька країн будуть над цим працювати. Це і перемовний процес, перемовний трек буде з "рускімі" і також це захист у форматі посилення ППО зернового коридору", - розповів український лідер.

Через тривалу блокаду українських портів світовий ринок може недоотримати до 30 млн тонн сільськогосподарської продукції. Україна наразі експортує лише третину обсягу зерна, що створює ризик зростання цін на агропродукцію до 30%.

Про це розповів міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в інтерв'ю hromadske.