Тренд пошуку "Музичний"

На восьмому фестивалі високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage у Національному заповіднику "Софія Київська" презентують музично-пластичну виставу "Енеїда" Театру ветеранів. Спеціальний показ 22-хвилинного фрагмента відбудеться 17 серпня о 14:00. В основі постановки - однойменна поема Івана Котляревського, яка буде представлена методами фізичного та перформативного театру. До проєкту залучені 12 ветеранів і ветеранок російсько-української війни з ампутаціями та важкими ураженнями. Репетиційний процес тривав майже вісім місяців. За словами творців, "Енеїда" продемонструє потенціал і стійкість наших військових, які, попри випробування, знаходять сили для творчості та самореалізації.Про виставу розповідають режисер постановки, художній керівник Театру ветеранів, військовослужбовець Сил територіальної оборони ЗСУ Ахтем Сеітаблаєв і продюсер постановки, голова Асоціації "Дивись українське" Андрій Різоль. Ахтем Сеітаблаєв: - Театр ветеранів є спільним проєктом ТрО Медіа, відділу комунікацій Командування Сил ТрО ЗСУ та Театру драматургів. У ньому є два головні напрями. В одному ветерани та ветеранки з допомогою менторів, досвідчених драматургів і режисерів, навчаються перетворювати власні спогади та рефлексії у драматургічний твір. А потім ці твори ставлять вони самі або режисери. Нині вже є три такі вистави. Наприкінці серпня вдруге відбудеться Фестиваль перших п'єс, завдяки якому доробок наших ветеранів має можливість стати сценічною дією, постановкою в тій чи іншій формі. Інший напрям - створення вистав із залученням ветеранів і ветеранок до акторської роботи. Йдеться не так про театр, як про реабілітацію через театр. Ми не ставимо собі за мету конкурувати з іншими театрами, у нас грають непрофесійні артисти. Головне - надання нашим побратимам і посестрам якомога ширшого інструментарію для покращення якості свого життя. Ми як Театр ветеранів приймаємо кожного ветерана чи ветеранку, які поділяють наші внутрішні цінності. Відчувають у собі сили бути актором чи акторкою. Усвідомлюють, що це робота, яка потребує часу та зусиль. "Енеїда" є потужним підґрунтям задля рефлексій про сьогодення. Якщо згадати фабулу Івана Котляревського, то це великий шлях із точки А в точку Б задля набуття своєї землі. У нашій версії кожен з акторів - це Еней, а кожна з акторок - Дідона. І цей шлях Еней проходить від умовного раю десь за межами сцени через випробування до набуття своєї землі, яку ми називаємо Україною. Це шлях не захоплення, а постійного вибору, коли є зобов'язання, честь і кохання. І це непростий вибір - продовжити подорож, щоб набути те, що зможеш назвати своїм і де побудуєш дім. Це одвічна історія пошуку народом власної ідентичності, ідентифікації, землі. Для "Енеїди" обрали жанр пластичної вистави, бо робота з ветеранами та ветеранками через пластику є найбільш дієвою. Як для побудови сценічного простору та сценічної дії, так і для самих артистів. Коли не слово є головним, а тіло, яке рефлексує, постає інструментом втілення конкретного моменту та сюжету. Це не просто пластика, яка допомагає створити образ, а набуття вміння володіти своїм тілом. Це координація руху та дія у групі, відчуття ритму та відчуття тих, хто поруч. У виставі бере участь наш Андрій Онопрієнко "Гомер", який втратив зір на війні. Він веде всю вербальну частину, розповідає сюжетний, пояснювальний текст. Андрій не бачить, але чує, вираховує ритми, шуми, кроки, щоб вступити там, де потрібно. Відповідно, інші артисти працюють точно та уважно, щоб відбулася ця командна робота, де кожен є невіддільною частиною створення цілого. З артистами працює фантастична хореографка Ольга Семьошкіна, яку ми називаємо "мамою Енеїди". Моє завдання як художнього керівника Театру ветеранів полягає в тому, щоб організувати процес, у співпраці з художником-постановником і хореографом напрацювати стратегічне бачення того, що саме має відбуватися та які мають бути акценти. А безпосередня робота, хореографічний малюнок, взаємодії - все це на Ользі. У свою працю вона вносить багато тепла, що відгукується в артистах. Спеціально для "Енеїди" композитор Усеін Бекіров створив величезний музичний масив. Однак ця музика, зі своїм темпоритмом та атмосферою, виявилася доволі складною для наших артистів-початківців. Тому більшу частину музичного оформлення вистави вони виконуватимуть самі, попрацювавши з менторами. Йдеться і про вокальні партії, і про різні музичні інструменти, які використовуватимуть: від реквізитних палок до глюкофона. У представленому фрагменті "Енеїди" буде пролог, який ми самі створили, епізод, коли Енеї вирушають на зустріч із Дідонами, життя на острові та врешті-решт ухвалення рішення рухатися далі. Ще хочемо поставити сни, які є відступами від драматургії, де наші ветерани рефлексують на основі власних спогадів. Ці сни також стануть частиною вистави. Андрій Різоль: - "Енеїда" є флагманським проєктом Театру ветеранів, який має привернути увагу до тренду "терапія через культуру". До того, що реабілітацію та соціалізацію ветеранів, осмислення досвіду війни можна здійснювати через культурно-мистецькі події. Щоб увага була якомога більшою, Ахтем запропонував узяти за основу масштабної постановки в Театрі ветеранів знану поему. Цей твір за характером і змістом відгукується сьогодні. Перегукується з тим, що роблять ветерани та що взагалі відбувається в нашій країні. Продюсерська робота над цим проєктом була суцільним експериментом. У постановці беруть участь ветерани, які не мають акторського досвіду. Це ветерани з ураженнями, ампутаціями, незрячі, тож для них навіть фізично це непросто. Тому репетиційний період залежав від багатьох чинників, насамперед від фізичного стану учасників. Треба було закладати більше часу. Але цінним є те, що вони більше спілкуються одне з одним та з менторами, й це занурення додає їм впевненості. З перших днів рушіями творчих процесів стали режисер Ахтем Сеітаблаєв і хореографка Ольга Семьошкіна з Театру Франка, яка вміє адаптувати свої задуми до можливостей ветеранів. З розвитком проєкту додались інші сильні митці - художник-постановник Віктор Донцов і хормейстер Ілля Разумейко. Вони є основою творчої команди "Енеїди". Особливістю "Енеїди" є те, що хореографія, декорації та костюми мають бути виконані в мінімалістичній формі. Щоб потім створити певний опис проєкту, так звану "біблію", і надавати його зацікавленим осередкам ветеранів для відтворення. Мріємо створити мистецьку франшизу. Театр ветеранів генеруватиме нові вистави, які будуть детально описані, щоб у будь-якому осередку ветеранів змогли відтворити їх власними силами. У такий спосіб втілюватиметься головна ідея цього театру - реабілітація та терапія через мистецтво, набуття ветеранами нового досвіду. Якщо будуть запити, з Києва виїжджатиме менторська група з творчих представників і самих ветеранів, щоб допомагати запускати постановки. Нині є план співпрацювати з десятьма ініціативними групами в різних куточках України, які хотіли би створити у своїх осередках філію Театру ветеранів. Для цього потрібні відповідні п'єси та вистави, які можна відтворити. На фестивалі Bouquet Kyiv Stage продемонструємо фрагмент "Енеїди", який дає повне уявлення не лише про саму постановку, а й про залученість ветеранів, їхнє емоційне занурення та вже здобуті певні професійні навички. Прем'єру плануємо зробити наприкінці жовтня або в листопаді цього року. Далі хочемо поїхати з виставою в турне Україною, насамперед у реабілітаційні центри, де на відновленні перебувають наші воїни. Після показу фрагмента "Енеїди" на Bouquet Kyiv Stage відбудеться розмова з творчою командою про процес створення проєкту, переосмислення класичного тексту Івана Котляревського крізь призму сучасної боротьби, втрат і надій, роль мистецтва в реабілітації, театр як простір сили та гідності. В обговоренні візьмуть участь ветерани-учасники вистави, режисер Ахтем Сеітаблаєв, хореографка-постановниця Ольга Семьошкіна, продюсер Андрій Різоль, композитор Усеін Бекіров, докторка філософських наук Наталія Кривда та хормейстер Ілля Разумейко.

Уряд Балеарських островів (Іспанія) оштрафував продюсерську компанію, яка створила музичний кліп Кеті Пері на пісню Lifetimes в охоронній зоні без спеціального дозволу.

Уряд Балеарських островів оштрафував продюсерську компанію, яка створила музичний кліп співачці Кеті Перрі на пісню Lifetimes, на 6001 євро. Знімання відбувалися без дозволу на дюнах острова Еспальмадора, що є частиною охоронних територій Іспанії. Про це пише видання New Musical Express. Так, у липні 2024 року Кеті Перрі разом зі знімальною групою працювала над кліпом на пісню […] The post Співачку Кеті Перрі оштрафували на чималу суму: подробиці скандалу appeared first on Прямий.

Уряд Балеарських островів оштрафував продюсерську компанію, яка створила музичний кліп Кеті Пері на пісню Lifetimes на 6001 євро, адже зйомки відбувалися в охоронній зоні.

Під час весілля в Лас-Вегасі (США) співачка Ортал Едрі влаштувала музичний сюрприз, виконавши для чоловіка пісню Елвіса, однак під час цього наречений несподівано покинув церемонію.

З 14 до 17 серпня на території Національного заповідника "Софія Київська" відбудеться восьмий фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. Організатор - заснований у Києві 2007 року культурний центр "Дом Майстер Клас", основною діяльністю якого є розвиток і популяризація української культури на батьківщині та за кордоном. Bouquet Kyiv Stage 2025 традиційно об'єднає музику, візуальне мистецтво, кіно, театр, екскурсії, майстер-класи та бесіди під ясенем. Загалом заплановано понад 40 подій. "Стрижнем фестивалю є його тема, яка власне і формує всю програму. Мистецькими подіями ми будемо доносити головний меседж цьогорічного Bouquet Kyiv Stage - "Серце Європи бʼється в Україні", - розповідає співзасновниця фестивалю Ірина Буданська. "Тема виникла ще в лютому, коли стало зрозуміло, що тільки обʼєднання Європи навколо України спроможне подолати тиранію та варварство, які є загрозою не лише для нас, а і для європейського світу. Європейська цивілізація - це насамперед цінності: свобода, гуманізм, гідність. І якщо розглядати Європу як живий організм, то Україна є його серцем. Воно зранене та стікає кровʼю, але живе, палке та справжнє. Останні історичні події - картонкові протести, які вихором пронеслися різними містами України, - це ще одне підтвердження того, що серце Європи бʼється саме тут", - каже Ірина Буданська. Оскільки на цьогорічному "Букеті" йтиметься про європейськість української культури, то організатори запросили багато іноземців. З початку повномасштабного вторгнення вони цього майже не робили. Їхали ті митці, які самі ініціювали виступ. Але нинішній фестиваль був би неможливий без учасників, які представляють Європу. "Звернулися до тих людей, які весь час нас підтримували, присвячували Україні свої концерти, збирали кошти. І вони відгукнулися. Ми попередили, що нині в Києві небезпечніше, ніж було торік, але іноземці готові приїхати. І для нас неоціненно, що люди, які мають багато запрошень на заходи з усього світу та можуть виступати в безпеці, погодилися бути з нами. Це справжній сміливий вчинок", - говорить Ірина Буданська. Фестиваль відвідають музиканти - норвезький дует піаніста Ойстейна Севога та гітариста Лаккі Патея, польський піаніст Матеуш Кшижовський, грузинський диригент Ніколоз Рачвелі та польський диригент Вінсент Козловський, ізраїльський джазовий колектив Tal Gamlieli Trio. Також завітають дослідник лондонського музею Garden Museum Філіп Норман, який представить міжнародний артпроєкт "Квіти з лінії фронту", і партнери організаторів із Великої Британії. 2023-го в саду Софії Київської команда фестивалю висадила кущ червоної калини у пам'ять про митців, які загинули під час війни. Тепер "Букет" щороку розпочинається акцією "Червона калина", що вшановує митців, які віддали своє життя, захищаючи Україну. Цьогоріч невелику музичну програму на акції пам'яті та вдячності виконають дитячий хор хлопчиків та юнаків Київського державного музичного ліцею імені Миколи Лисенка і камерний хор "Київ". Першою виставкою фестивалю стане "Україна - останній форпост Світла" в галереї "Хлібня", яка об'єднає 28 сучасних українських художників різних поколінь. Серед них - Олег Животков, Тіберій Сільваші, Олег Тістол, Ганна Криволап, Степан Рябченко, Анастасія Подерв'янська, Анастасія Буднікова та інші. Більшість представлених робіт написані під час повномасштабної війни. Частина творів співзвучна темі об'єднання Європи та України. "Мистецтво найбільш образно може транслювати цю ідею. Тематичну виставку на фестивалі третій рік поспіль готуємо з галереєю "Триптих Арт", яка однією з перших у столиці відновила свою роботу під час повномасштабного вторгнення. Також представимо нові твори видатного мислителя та художника-авангардиста Олександра Дубовика, який подарував нам символ фестивалю - Букет, що символізує об'єднання, дарування, щедрість і людяність. Попри поважний вік, а митцю вже 94 роки, він працює та щороку створює шедеври. За 2025-й написав понад 50 нових робіт, і всі вони різні. Основна ідея виставки "Відображення та відблиски" в тому, як відображаються драматичні події війни на людині та людяності. Якщо порівнювати з торішніми творами Олександра Дубовика, невеликими графічними "Фантомами", ці живописні полотна - надзвичайно яскраві, життєствердні, насичені майбутнім. І дають надію всім нам", - розповідає Ірина Буданська. У межах "КіноБукета" пройде фотовиставка "Спроможні" Асоціації "Дивись українське". Кінооператор і фотограф, а нині військовослужбовець ЗСУ, Сергій Михальчук реалізував новий проєкт, присвячений митцям, які є впливовими культурними дипломатами у світі. Героями його портретів стали учасники гурту "ДахаБраха", скрипалька Богдана Півненко, співачка Джамала, лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко, художник Анатолій Криволап і правозахисниця Олександра Матвійчук. Це початок фотосерії про людей, які популяризують українську культуру за кордоном. Співавтором концепції став продюсер Андрій Різоль. У кінопрограмі, на локації вуличного кіномобіля, заплановано допрем'єрні покази фільмів. Наприклад, уперше продемонструють документальну стрічку "Паляниця" режисера Кадіма Тарасова. Вона розповідає про двох американських стріт-арт-художників, які створювали свої роботи в гарячих точках України, на лінії фронту, в деокупованих містах. Також буде спеціальний показ документального фільму режисерки Аліси Коваленко "З любовʼю з фронту". В його основі - відеолисти матері, які вона записувала для свого сина Тео, коли перебувала на передовій. А в кінозалі показуватимуть три добірки короткометражних документальних та ігрових фільмів: "Вчора", "Сьогодні" та "Культура vs війна". У бесідах під ясенем відбудуться панельні дискусії. Цього року темами для обговорення стане культурний геноцид і культурна дипломатія. Будуть запрошені філософи, історики, медики, військові та митці. Також пройдуть розмови з іноземними гостями, зокрема з партнерами "Букета", спільно з якими його команда провела вже чотири фестивалі Kyiv Art Sessions у Лондоні. Один із гостей - франко-британський актор Едвард Акроут. Він є засновником благодійної організації Art Shield, яка допомагає митцям, що працюють в умовах війни. Ще 2013 року він приїжджав в Україну зніматися у фільмі про Голодомор "Гіркі жнива". А після початку повномасштабного вторгнення зробив стрічку про українських митців, які стали воїнами, та організував разом із "Букетом" виставку молодих художників у Лондоні. На фестивалі буде і його дружина, військова журналістка Шелбі Вайлдер. Вона багато разів відвідувала Україну та готувала репортажі. "Ми проводили публічні розмови з Едвардом Акроутом і Шелбі Вайлдер у Лондоні. Тепер хочемо, щоб цих людей почули й українці. Зрозуміли, що ми не одні, адже є іноземці, які всім серцем нас підтримують", - зазначає Ірина Буданська. До театральної програми фестивалю увійшли музичний перформанс режисерки Театру на Печерську Ольги Ларіної "Ліниві та ніжні" на вірші Юрія Іздрика та "Енеїда" Театру ветеранів. У цій музично-пластичній виставі режисер Ахтем Сеітаблаєв переосмислив поему Івана Котляревського. Після показу глядачі зможуть поспілкуватися з учасниками постановки. Уперше з початку повномасштабного вторгнення на Bouquet Kyiv Stage відбудеться фешн-перформанс. Назва події - "Порізи та шрами", автор ідеї - Федір Возіанов. Дизайнер готує колекцію спеціально до фестивалю. Його надихнув італійський художник Лучо Фонтана, який у 1940-х створив власну школу та нову течію в мистецтві - спаціалізм. Він робив розрізи на полотнах та інших матеріалах, що мали символічне значення. За словами організаторів, така концепція співзвучна ситуації в Україні, адже ми теж маємо порізи, але водночас і шрами, тобто відновлення після порізів. У Софійському соборі пройдуть тематичні екскурсії, присвячені зв'язкам Київської Русі з Європою. Вони відбудуться в музичному супроводі: домристки Світлана Білоусова та Аліна Прокопенко й гітарист Михайло Гончаров виконають барокові та сучасні українські твори. Крім того, для дітей і дорослих заплановано майстер-класи. На них виготовлятимуть талісмани: серця, прикраси, квіткові композиції. Ідеєю є зробити спільний артоб'єкт - букет. Як пояснюють організатори, учасники зможуть взяти із собою шматочок вражень і фестивальної історії у вигляді виготовленого ними сувеніру, а також долучитися до створення загального артоб'єкта. "З 2022 року стало зрозуміло, що життєво необхідно представляти українське високе мистецтво у світі, розповідати іноземцям про війну та про українців. За цей час ми провели фестивалі та окремі події у Грузії та Великій Британії. За організацію фестивалю українського мистецтва Kyiv Art Sessions у Лондоні разом із партнерами отримали престижну міжнародну нагороду SABRE Awards 2025, яка відзначає досягнення у створенні міжнародного бренду. Важливо було знайти однодумців, які також вболівають за нашу країну. У Британії нам це вдалося, тому проєкт став таким масштабним. Британці є нашими стратегічними партнерами та справжніми друзями. Вони формують порядок денний у світі, і їм не потрібно пояснювати, наскільки важлива культура для держави. Будемо розширювати географію подій. Дивимося на Америку, де також важливо доносити правдиву інформацію про Україну", - підсумовує Ірина Буданська.

Оперний співак і боєць вогневої групи Тарас Бережанський розповів, як музичний слух іноді допомагає йому розрізняти кількість ворожих дронів у небі.

Навіть за музичним інструментом можна з'ясувати тип особистості.

Сьогодні, 9 серпня, популярний співак, композитор та народний артист України Олександр Пономарьов відзначає 52-річчя. Gazeta.ua пропонує переглянути цікаві факти з життя виконавця та як він змінився за понад 30 років. У дитинстві майбутня знаменитість хворів на малокрів'я. Коли вилікувався - став битися з хлопцями, дружив з хуліганами. У шість років записався на бокс і займався ним до повноліття. Співати Олександр почав ще змалку. Але у батьків не було грошей на музичну школу. Перше фортепіано хлопець отримав, коли закінчував восьмий клас. До цього грав у дворі на гітарі. У 12-річному віці співав під вікнами однокласниці пісню"Святая Анна". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Такий був час" - Віктор Бронюк звільнився з лав ЗСУ Під час одного з боксерських поєдинків пропустив удар в голову. Травма призвела до погіршення зору. Тоді лікарі заборонили Пономарьову займатися боксом, тож хлопець вирішив вступити до училища. На той час перед ним постало три вибори - медичний, педагогічний та музичний освітній заклад. Не довго думаючи, артист обрав останній. На вступному іспиті виконав пісню "Ніч яка місячна". Після завершення навчання у Хмельницькому, вступив на вокальний факультет Львівського музичного інституту ім. М. В. Лисенка. Перший виступ на великій сцені завершився тріумфом. Вже через декілька років Олександр переїхав у Київ та перевівся до столичної Національної музичної академії. Зараз виконавець продовжує займатися музикою. З початку повномасштбаного вторгнення випустив декілька патріотичних пісень. Дає благодійні концерти та допомагає українській армії. Раніше Пономарьов висловився про камінгаут прийомної доньки Зої від колишньої дружини, продюсерки Олени Мозгової. Артист зазначив, що це вибір дівчини.

Фраза "Я віддав би за цей квиток нирку" стане буквальною. Шведський фестиваль Way Out West розіграє квитки серед музичних шанувальників, які погодяться стати донорами органів у разі смерті.

Фундація Пилипа Орлика спільно з Українським інститутом у Празі та Музеєм Другої світової війни (Київ) організували емоційно насичену виставку, що розповідає про геноцидальну війну Росії проти України "Війна. Зроблено в Росії. Артефакти російсько-української війни" (Valka. Vyrobeno v Rusku. Artefakty rusko-ukrajinské války). Експозиція демонструє матеріальні свідчення злочинів, які Російська Федерація вчиняє проти українського народу з 2014 року, і особливо з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Виставковий простір — Вербовська галерея, експонати надано Музеєм Другої світової війни у Києві, Фундацією Пилипа Орлика. Виставку доповнено також репродукціями збірки Музею визвольної боротьби України в Празі, який існував у 1925—1945 рр. та світлинами Костянтина та Влади Ліберових. "Ця виставка — про речі. Звичайні та незвичайні. Зі слідами крові, уламків, обгорілої плоті, води й вогню. Про плитоноску бойової медикині, яка рятувала життя до останнього подиху. Про шолом українського льотчика, знайдений серед уламків збитого гелікоптера. Про ікону, вцілілу після обстрілу дерев’яного храму. Про книжку з історією імперського безумства, що згоріла в пожежі після російського удару. Про дитячу іграшку, залиту кров’ю в операційній, і пляшечку з-під води, скинуту з дрона, яка врятувала дітей під час повені на окупованому лівобережжі Дніпра", — пояснюють співорганізатори.  Урочисте відкриття виставки відбулося за участі Артема Миколайчука — голови Фундації Пилипа Орлика, Володимира Єльченка —  дипломата, постійного представника України в ООН (1997—2000, 2015—2019), голови напряму міжнародних відносин Фундації Пилипа Орлика, Ростислава Прокопюка — голови Українського інституту в Празі.Серед почесних гостей з чеської сторони були присутні: голова Праги 1 Терезія Радомерська, яка наголосила на важливості збереження пам’яті про злочини агресора; координатор уряду Чехії з питань стратегічних комунікацій Отакар Фолтин, який заявив про необхідність протидії російській дезінформації; провідний аналітик з питань безпеки, експерт з гібридних загроз Владімір Вотапек; міжнародний криміналіст, ексслідчий Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії Владімір Дзуро; легенда чеського хокею, олімпійський чемпіон Домінік Гашек, хокейний воротар, який активно підтримує Україну та виступає за заборону російських спортсменів на олімпіаді; професор Петр Главачек; доктор історії Давід Свобода. Музичний акцент на урочистому відкритті — Вікторія Дудка, бандура. Представники чеського уряду вчергове запевнили у незмінній підтримці України. Міжнародний криміналіст Владімір Дзуро у виступі на відкритті сказав: "Це нагадування про те, що означає війна для простих людей – страждання, біль та смерть. Нещодавні напади російського агресора на цивільні будівлі в Україні, які спричинили загибель десятків і тяжкі поранення сотень мирних жителів, мають нарешті пробудити світові політичні еліти. Убивство мирних жителів – це воєнний злочин!"Виставка викликала потужну емоційну реакцію. Люди розчулювалися, яскравіше усвідомлювали злочини росіян, і головне — питали, як можуть допомогти.Голова Фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук заявив: "Кожен із цих експонатів — це трагедія. Це чиєсь втрачене дитинство, зруйноване майно, загублене життя. І, на жаль, з кожним днем таких експонатів стає все більше. Ми показуємо світові не просто предмети — ми показуємо масштаб злочину, який відбувається прямо зараз, у XXI столітті, у центрі Європи".Як зауважив посол Володимир Єльченко, "Ми надзвичайно вдячні за військову, гуманітарну й моральну допомогу, яку Чехія надає Україні, а також за підтримку наших громадян, що знайшли прихисток у вашій країні. Ця виставка — ще один крок до того, щоб світ не забув і не пробачив злочинів Росії".Важливою частиною заходу стала презентація глобальної ініціативи #unrussiaUN, спрямованої на виключення Росії з Організації Об’єднаних Націй. Присутні високі гості не лише підписали петицію про виключення Росії з ООН, а й пообіцяли поширити ініціативу #unrussiaUN серед партнерів по всьому світу.Виставка працюватиме в Празі протягом наступних трьох місяців і доступна до огляду у Vrtbovska zahrada, Karmelitská 25, 118 00 Malá Strana. Вона є продовженням ювілейних активностей Українського інституту в Празі та Фундації Пилипа Орлика з нагоди 100-річчя одного з перших українських музейних проєктів у Європі — Музею визвольної боротьби України в Празі.  

"Караоке на майдані" в Ладижині: благодійний захід на підтримку 46-ї окремої десантно-штурмової Подільської бригади ДШВ Цими вихідними головна площа Ладижина перетворилася на музичний простір, де головною метою стала підтримка наших військових.

У рф скасували великий музичний фестиваль через загрозу атак безпілотниківРосійський фестиваль Signal скасовано через неможливість гарантувати безпеку учасників. Влада посилається на потенційні ризики, пов'язані з використанням безпілотних літальних апаратів.

Це подія, що об’єднує минуле, сьогодення та майбутнє: вшанування пам’яті загиблих, допомога пораненим героям та  створення нового смаку української ідентичності — через каву. Музичний хедлайнер події — Kalush Orchestra.Фестиваль організований за ініціативи Яни Беркут — волонтерки та вдови загиблого воїна Артема за підтримки третього президента України Віктора Ющенка, Віталіни Ющенко, ГО "Київщина — це ми" та голови Гатненської ТГ Олександра Паламарчука.Читайте також: "А что такоє Батурін?" Ющенко розповів, що завданням №1 Путіна в Україні було нав'язування російського бачення історіїГоловна мета — зібрати 2 000 000 грн на підтримку реабілітації українських поранених воїнів та ветеранів.  Учасники фестивалю представили власні рецепти кави, натхненні історією боротьби, любові й незламності. Усі рецепти мають включати українські інгредієнти.Переможця оберуть за результатами відкритого голосування через донати, а три найкращі рецепти увійдуть до архіву музею української спадщини.

У фінській столиці 10 серпня пройде музичний вечір, під час якого провідні фінські музиканти об'єднаються заради спільної мети – підтримати Україну. Концерт розпочнеться о 19:00 у храмі Temppeliaukion kirkko.

Бельгія звернеться до Міжнародного кримінального суду (МКС) з проханням розслідувати звинувачення у воєнних злочинах, висунуті проти двох ізраїльтян, які раніше у липні відвідали місцевий музичний фестиваль.

Фестиваль героїчної кави “Філіжанка” присвячено памʼяті про загиблих та допомозі пораненим захисникам. А ще організатори анонсують створення нового смаку української ідентичності — через каву. Фестиваль “Філіжанка” організований за ініціативи Яни Беркут — юристки, баристки, волонтерки та вдови загиблого воїна Артема Тєлєбєнєва за підтримки третього Президента України Віктора Ющенка, Віталіни Ющенко, ГО "Київщина — це ми" та голови Гатненської ТГ Олександра Паламарчука.Еспресо - генеральний інформаційний партнер події.Головна мета — зібрати 2 000 000 грн на підтримку реабілітації українських поранених воїнів та ветеранів у співпраці з фондом Revived Soldiers Ukraine, що з 2014 року надає кваліфіковану допомогу з медичної реабілітації з напрямку нейротравми, ураження центральної нервової системи, спинного та головного мозку, а також до та після протезну реабілітацію."Українська героїчна кава має відображати сміливість, гідність та креативність. Учасники фестивалю представлять власні рецепти кави, натхненні історією боротьби, любові й незламності. Усі рецепти мають включати українські інгредієнти. Переможця оберуть за результатами відкритого голосування через донати, а три найкращі рецепти увійдуть до архіву музею української спадщини", - повідомляють організатори.Фестиваль “Філіжанка” стане стартом до всеукраїнського проєкту "Кава нації" — метою якого буде збір всіх можливих національних рецептів приготування кави з усієї  України. Герой України Артем Тєлєбєнєв (позивний “Таліб”) — воїн ЗСУ, молодший сержант, зовнішній пілот (оператор) безпілотних авіаційних комплексів 411 окремого батальйону БПАК.  3 липня 2024 року Артем загинув від танкового удару на околиці Роботиного, Запорізької області. Ще задовго до війни Артем мріяв створити смак справжньої української кави. Починали з маленької точки, потім відкрили невелику кав’ярню. І сьогодні його дружина Яна продовжує цю мрію через фестиваль “Філіжанка”, який не лише вшановує його памʼять, а й підтримує його побратимів — збираючи кошти на реабілітацію поранених героїв. "Артем був надзвичайною людиною. Людина-характер, людина-сталь. Мав глибокі українські погляди й активно їх відстоював ще задовго до повномасштабної війни. З 2014 року їздив на схід як волонтер, допомагав фронту всім, чим міг. Говорив, що війна — неминуча. Перед повномасштабною війною Артем почав працювати над рецептом української кави — з локальних інгредієнтів, із характером. Хотів створити нову традицію, знайти справжній український смак. Тепер я хочу втілити його задум. І на фестивалі ми створимо героїчну українську каву. Для мене “Філіжанка” — це не лише про напій, це про пам’ять, яка зігріває. Про силу, яка народжується з любові. І тому наша головна мета — збір коштів на нейрореабілітацію для поранених військових. Це не просто допомога, це шлях до соціалізації, повернення в життя, до гідного майбутнього тих, хто захищає нас. А моя особиста мета — збереження пам’яті. Вірю: поки живе хоч одна людина, яка пам’ятає Артема, — він живе на небі. А найвища і найамбітніша наша ціль — дати Україні новий голос у світі. Голос, який прозвучить через каву, створену нацією героїв — українцями. І цей перший фестиваль — тільки початок", — розповіла про ідею створення фестивалю Яна Беркут. Місце — це музей “Код нації”, розташований в садибі третього президента України Віктора Ющенка, який був знайомий з Артемом.“Сьогодні українська нація переживає найважче випробування за часів всієї історії. Та водночас — ми стаємо свідками пробудження: духовного, культурного, людського. Тому зараз важливо будувати живу пам’ять про наших захисників через слово, музику, мистецтво та традиції. У цій філіжанці — не просто напій, а символ незламності, тиха молитва за тих, хто бореться, і крок до нового українського світу, де своє — найголовніше. Бо нація, що знаходить свої сенси, є нездоланною”, — розповів Віктор Ющенко.В програмі фестивалю: майстер-класи, дегустація кави, ярмарок крафтових виробів із сенсом, гумористичний кавовий майданчик, виставка кавових картин, лекції на тему кави, спільне створення національного бренду героїчної української кави. Передбачена велика дитяча зона, польова кухня.Анонсовано виступи українських музикантів: PROBASS ∆ HARDI, Green Grey, Віктор Павлік, Тінь Сонця, Dima Libra, Марта Адамчук, CXMD, PTASHKIN. Музичний хедлайнер події — Kalush Orchestra, переможець Євробачення-2022. 2 серпня, 12.00 - 20.00Музей “Код нації”, Київська область, Нові Безрадичі, вул. Піщана.На Фестиваль можна буде дістатися автобусом, що буде курсувати від станції Видубичі до локації. Вхід вільний за умови реєстрації.Більш детальна інформація на сайті: www.filizhanka.org.ua та в соцмережах фестивалю: instagram,  facebook.

У латвійській Юрмалі з 25 до 27 липня триває музичний фестиваль Laima Rendezvous Jūrmala, організований співачкою Лаймою Вайкуле. Під час події артистка не оминула теми війни в Україні. Повний текст новини

23 події проведуть у межах Міжнародного літературного фестивалю "Фронтера", який уп'яте відбудеться в Луцьку. Цього року пройде 2-3 серпня в музейному просторі "Окольний замок". Участь візьмуть письменники, перекладачі, медійники, стендапери та музиканти - загалом майже 60 учасників. Серед них - Павло Казарін, Андрій Любка, Ірина Цілик, Володимир Вʼятрович, Юрій Прохасько, Володимир Єрмоленко, Олександр Михед, Богдан Логвиненко, Алім Алієв, Олена Стяжкіна, Павло Коробчук, Артур Дронь, Анастасія Зухвала, Ганна Кочегура, Антон Тимошенко, гурт "Крихітка" та співачка Марина Круть. Також долучаться гості з Іспанії, Колумбії та Великої Британії. Заплановано публічні розмови та дискусії, поетичні читання, концерти, стендап і театрально-музичний перформанс.Про десять цікавих подій "Фронтери" розповідає куратор програми фестивалю Микита Москалюк. - Фокусною темою фестивалю буде спільність. Під спільністю ми маємо на увазі досвіди, уявлення та сподівання, довкола, з урахуванням і за допомогою яких можна й варто будувати майбутнє, - каже Микита Москалюк. - Програма "Фронтери" - це оповідь від першої до 23-ї події, кожна з яких так чи інакше розкриває певний аспект фокусної теми. Центральними стануть п'ять фокусних дискусій, кожна з яких називається ключовим словом: ландшафти, шлях, перевинайдення, втрата та надія. Пропоную поглянути на те, як тема розкривається через ці та деякі інші події. Фокусна дискусія: Ландшафти2 серпня, 12:30 Перша фокусна дискусія буде довкола 11-го числа журналу Reporters, яке вийшло в липні в партнерстві з Літературною платформою "Фронтера". У межах події будемо говорити з авторами цього випуску - журналістками Марічкою Паплаускайте та Оленою Лівіцькою й есеїстом Юрком Прохаськом. Шукатимемо відповіді на питання, як довкілля нас сформувало й задало базові налаштування, з яких "виросли" соціальні, культурні та політичні процеси. А також як ми відтворюємо ландшафти, втрачаємо та віднаходимо їх, і до чого тут ностальгія. Модератор дискусії - Микита Москалюк. Фокусна дискусія: Шлях2 серпня, 14:40 Досвіди спільнот і бульбашок різняться залежно від міст і місць, освіти й виховання, років активної юності та тисячі інших факторів. Проте що нас об'єднує? Як ті самі події вплинули на різних людей? Як по-різному можуть зчитуватися ті самі коди й гасла? З публіцистом і військовослужбовцем Павлом Казаріним, психотерапевткою Марією Фабрічевою, істориком Володимиром Вʼятровичем, письменником і військовослужбовцем Богданом Коломійчуком говоритимемо про досвіди, повʼязані з колонізацією, відмовою від практик із минулого та вибором нових напрямів руху. Модераторка - Яна Брензей. Що про нас не знають? Культурна дипломатія та образ України2 серпня, 17:20 Взаємодія з іноземними аудиторіями - це постійний пошук спільності. Тож ми вирішили поговорити про те, на що відгукуються, до чого прислухаються та як з українцями взаємодіють за кордоном. Ідеться не тільки про Європу, а також про Латинську Америку. У дискусії візьмуть участь іспанська репортерка Марія Сеновійя, колумбійська журналістка Каталіна Гомес Анхель, британська дослідниця історії, пропаганди й політик памʼяті Джейд МакҐлинн, українська авторка Юлія Ілюха та модераторка Анна Данильчук. Усі вони працюють із наративами та різноманітними комунікаціями. Усі говорять про війну. Усі у свій спосіб комунікують з іноземними аудиторіями. Як іноземні журналістки - з українською, так і українки - з іноземцями.Найважливіше питання - це білі плями. Щодо того, як живуть і виживають українці, що вони думають, на що сподіваються, куди рухаються. А головне - чим поєднані з іншими. Що може нас об'єднати та що може допомогти порозумітися. Це буде матеріалом для дискусії. Фокусна дискусія: Перевинайдення2 серпня, 19:10 У час стабільної загрози життю змінюється таки немало: звички та звичаї, погляди й переконання, позиції та механізми самозахисту. Та чи всі риси, що ми у собі віднаходимо протягом великої війни, - нові? Що з них чекало свого часу, що зникне, а що залишиться з нами? Про це поговоримо з філософом Володимиром Єрмоленком, письменником Олександром Михедом, журналісткою Тетяною Трощинською та підприємцем Адамом Харламповичем. Модераторка - Анастасія Євдокимова. Ідентичність/бізнес/культура3 серпня, 14:05 Учасниками події "Ідентичність/бізнес/культура" будуть директор благодійного фонду "МХП-Громаді" Олександр Пахолюк і маркетинг-директорка видавництва "Лабораторія" Ірина Юрченко. А модераторкою стане засновниця "Фронтери" Елла Яцута. Ми у "Фронтері" віримо в партнерство та співпрацю між різними організаціями та секторами. Тож вирішили поговорити про те, як бізнес-спільноти об'єднуються з культурними організаціями. Про те, як такі на позір різні сектори знаходять спільне, домовляються та працюють разом для того, щоб українське громадянське суспільство розвивалося, ставало міцнішим і рухалося до певного спільного знаменника. Розповімо цікаві історії взаємодії бізнесу та громадських організацій і культурних проєктів, а також помислимо, як зробити їх ще ефективнішими. Фокусна дискусія: Втрата3 серпня, 14:45 Фокус дискусії буде на тому, які втрати бувають, як ми з ними співживемо та як вони нас об'єднують. Ідеться про втрату близьких і дому. Про втрату більш символічну, наприклад, ландшафту або середовища. Про втрату певних звичок, практик і ритуалів, які були в нас у довоєнному житті, й перестали бути з нами. Але також і про втрати бажані, радше відмови: наприклад, від радянського спадку.Про це говоритимемо з письменниками Богданом Коломійчуком, Танею Касьян і Капкою Кассабовою з Шотландії. Одне з питань: чи бувають втрати бажаними й чи кожну треба оплакувати? Наступне питання: як ми оплакуємо? Адже це теж відбувається по-різному залежно від втрати. А ще поговоримо про втрачені роки, непрожиту молодість і ненаписані тексти. Модератор - Тарас Малий. Тетяна Трощинська: любов не минає3 серпня, 16:10 "Любов не минає" - це назва книжки журналістки Тетяни Трощинської, що вийшла в червні у видавництві Yakaboo Publishing. І таку ж назву має публічна розмова з авторкою, модераторкою якої стане Марічка Паплаускайте.До втрат не можна бути готовими попри те, що вони супроводжують нас щодня. Тож як про втрати говорити та як із ними співжити? Як любов стає тим, що втримує нас, пам'ять, суспільство? Ця бесіда буде про особисті та суспільні історії подолання втрат і співжиття з ними. Про об'єднання довкола втрати, але насправді довкола любові. Ніхто з них ніколи не позбудеться того вечора. Розмова про тексти військових 3 серпня, 16:55 У розмові про тексти військових братимуть участь літератори та військовослужбовці Артур Дронь, Євген Лір та Ярина Чорногуз, а модераторкою стане Марія Титаренко. У серпні виходить збірка короткої прози Артура Дроня "Гемінґвей нічого не знає". У липні вийшов роман Євгена Ліра The Flood, а в червні - поетична збірка Ярини Чорногуз "Нічийний шафран". Бесіда буде побудована довкола того, що об'єднує ці книжки та що в них відрізняється. Які досвіди поділяють військові й цивільні. Що військовим важливо проговорювати та як це робити так, аби цивільні їх чули. Йтиметься про те, як шукати порозуміння та як готуватися до повернення людей з війни. А також що фіксують нинішні тексти, що з цього важливо сьогодні, а що, можливо, буде важливішим згодом. Kult: Podcast. Публічний запис3 серпня, 17:35 У публічному записі подкасту Kult: Podcast візьмуть участь літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко. Протягом сотень років нас об'єднує очікування кінця світу, наприклад, 2012-го чи 2021-го. А нашу історію ми мислимо як певні етапи та пороги між цими етапами. Тож запросили Тетяну та Володимира поміркувати про пороги, кінці епох і світу. Про те, як вони зафіксовані в літературі, що кажуть про нас і як об'єднують чи роз'єднують суспільства та спільноти. Фокусна дискусія: Надія3 серпня, 18:40 Кажуть, говорити про майбутнє нині - наївно. То говорімо про плани, які вже тепер варто розробляти та втілювати в життя. А також про спільні знаменники, довкола яких варто будувати майбутнє. Про порозуміння та співжиття, рух до них і працю над ними. Фінальна фокусна дискусія за участю письменника Андрія Любки, журналіста Аліма Алієва та політолога Станіслава Федорчука, а також секретної гості - про те, яке місце культури в пошуку й утвердженні спільності в найтяжчі часи, до яких ми лише наближаємося. Модераторка - Богдана Романцова.

Про це написала пресслужба Meta."З початку жовтня 2025 року ми більше не будемо дозволяти політичну, виборчу та соціальну рекламу на наших платформах в ЄС. Це складне рішення – таке, яке ми прийняли у відповідь на вступне регулювання ЄС про прозорість та націлювання політичної реклами, що створює значні операційні проблеми та правову невизначеність", – пише компанія.Meta наголошує, що з 2018 року вона має інструменти, які забезпечують прозорість реклами у сферах політики, виборів, соціальних питань. Там також додають: європейське регулювання накладає на соцмережі додаткові зобовʼязання, "які створюють нестримний рівень складності та правової невизначеності для рекламодавців та платформ, що працюють в ЄС"."Наприклад, (регулювання) встановлює значні обмеження на таргетинг та показ реклами, що обмежить можливості рекламодавців, які займаються політичними та соціальними питаннями, досягати своєї аудиторії, і призведе до того, що люди бачитимуть на наших платформах менш релевантну рекламу. Це ще одна загроза принципам персоналізованої реклами", – заявили в Meta. Музичний видавець американського репера Емінема Eight Mile Style подав до суду на компанію Марка Цукерберга Meta, вимагаючи $150 тис. за кожну з 243 пісень, розміщених в instagram, WhatsApp і facebook.